Suchergebnisse

Artykuł ma na celu zbadanie, w jakim stopniu wydarzenia międzynarodowe z lat 1885–1887 znalazły odzwierciedlenie na kartach gazety narodowej "Bukowina". Wraz z pojawieniem się tego czasopisma zapoczątkowany został nowy etap w rozwoju ukraińskiej prasy periodycznej tego regionu. Pismo publikowano w Czerniowcach od 1 stycznia 1885 do 13 stycznia 1910 roku, a następnie, po kilkuletniej przerwie – od 1 stycznia do 10 czerwca 1915 roku. Po tej dacie, do 3 maja 1918, tytuł ukazywał się w Wiedniu. 15 maja 1918 wraz z ustąpieniem wojsk rosyjskich redakcję gazety przeniesiono ponownie do Czerniowiec. Stan ten trwał do 10 grudnia, kiedy to pismo zniknęło z rynku wydawniczego. U schyłku XIX wieku periodyk ten stanowił główne źródło informacji dla ludności Bukowiny Północnej (z wyraźnym naciskiem na Ukrainę Naddniestrzańską). Na jego łamach poruszano istotne w tamtym czasie tematy o charakterze społecznym i politycznym. Tytuł pozostawił znaczący ślad w dziedzinie literatury pięknej, krytyki i publicystyki, a także księgarstwa. Przyczynił się nadto do popularyzacji zachodnioukraińskiej prasy periodycznej. "Bukowina" przesycona była rozmaitymi informacjami prezentowanymi z wielu perspektyw. Redaktorzy oraz autorzy współpracujący z czasopismem próbowali wszechstronnie i kompleksowo ukazywać wydarzenia mające miejsce nie tylko na Ukrainie, ale również za granicą. Spośród 70 numerów, które ukazały się w ciągu pierwszych lat historii pisma, wyekscerpowano 35, w których opisane zostało życie międzynarodowe – najczęściej w ramach rubryki Що нового въсвƀтƀ (Co nowego w świecie?). Ogólnie biorąc, w latach 1885–1887 w dziale tym daje się odnaleźć 178 drobnych wiadomości o charakterze międzynarodowym. Wszystkie mają podłoże polityczne i należą do następujących obszarów tematycznych: – stosunki bułgarsko-tureckie; – stosunki grecko-tureckie; – kwestia polska; – wiadomości europejskie oraz innych krajów; – rosyjska wizja wydarzeń świata oraz sytuacja polityczna w samej Rosji. Jak wskazuje autorka artykułu, rok 1885 nie był bogaty w wiadomości ze świata, prawdopodobnie ze względu na brak stałych korespondentów mogących dostarczać świeżych informacji na ten temat. Najbardziej owocnym pod względem wieści międzynarodowych okazał się natomiast rok następny (1886). Wówczas rubryka Що нового въсвƀтƀ? pojawiała się niemal w każdym numerze gazety, a zamieszczone w niej materiały podawano w odrębnych akapitach, przyporządkowanych do każdego kraju. Można zatem konstatować, że w tym czasie wydarzenia międzynarodowe znacząco umocniły swoją pozycję na stronach "Bukowiny". Każde kolejne wydanie zawierało kilka takich drobnych informacji, rozpoczynających się od nazwy kraju, o którym wiadomości publikowano. W 1887 roku rubryka uległa przekształceniu – od krótkich nowin do nieszczegółowego przeglądu sytuacji politycznej, głównie w krajach Europy. W artykule szczegółowo przedstawiona została jej merytoryczna (problemowo-tematyczna) oraz strukturalna analiza. ; The article aims to examinate in what degree international events from 1885-1887 period were reflected in pages of national newspaper "Bukowina". With the appearance of this periodical the new phase of development of Ukrainian press of this region was begun. The journal was published in Chernivtsi from January, 1-st 1885 till January, 13-th 1910, then – after break of several years – from January, 1-st till June, 10-th 1915. After this date, till May, 3-rd 1918, the title was issued in Vienna. May, 15-th 1918, with the withdrawal of Russian army, the editorial office was moved again to Chernivtsi. This lasted until December, 10-th when journal disappeared from the publishing market. At the end of 19-th century periodical was main source of information for people of North Bukovina (with the emphasis on Pridnestrovian Ukraine). In it there were dealt important political and social topics of that time. The title left significant mark in field of literature, criticism, opinion journalism and bookselling. Moreover it has contributed to popularisation of Western-Ukrainian periodical-press. During its existence "Bukowina" was consistently suffused with the various information, presented from many perspectives. Publishers and authors cooperating with journal have tried to present comprehensively the events not only from Ukraine but also from abroad. Among the 70 issues which were launched durring the firs years of journal`s history, 35 were extracted which reffers to international affairs – mainly from section entitled Що нового въсвƀтƀ (What`s new in the world?) Generally, in this section it is possible to find 178 news related with international subject. All of tchem have international background and reffers to following fields: – Bulgarian-Turkish relations; – Greek-Turkish relations; – Polish issue; – news from Europe and world; – international affairs from Russian perpective and political situation in Russia. As the Author shows, the year 1855 was not so rich in news reffered to international events, probably because of lack of permanent correspondent who would be able to provide proper information. However the most fruitful in terms of international news was the next year (1886). Then section Що нового въсвƀтƀ (What`s new in the world?) appeared in almost every issue of newspaper and materials were located into separate paragraphs, assigned to each country. It can therefore be ascertained, that in that time international events significantly cosolidated their position on "Bukowina" pages. Each succeeding issue contained several such minor information, started from the name of country, which they reffer to. In 1887 the section has been reconfigured – from short news into general rewiev of political situation, mainly in European countries. In article is presented in detail the substantial (problems and subject) and formal analysis of the section.

Okoliczności społeczno-historyczne zrodziły silne więzi pomiędzy życiem religijnym Bukowiny a sytuacją polityczną w Austro-Węgrzech na początku XX wieku. Wskazaną analogię potwierdzają materiały publikowane w czasopismach regionalnych, między innymi w "Nowej Bukowinie" («Нова Буковина»), 1912–1914. Analiza większości kwestii religijnych odbywała się przez pryzmat sytuacji społeczno-politycznej w regionie, co potwierdza aktualność kwestii badawczej. Wśród ukraińskich badaczy zagadnień religijnych w kontekście procesów historycznych można wymienić Ałłę Bojko (Алла Бойко), Stepana Kostię (Степан Костя), Marię Rozhiłę (Марія Рожило), Mariana Łozynskiego (Мар'ян Лозинський), Elenę Kanczałabę (Олена Канчалаба), Alionę Ignatuszę (Альона Ігнатуша) oraz innych. Tym niemniej określone wyżej kwestie badawcze potrzebują bardziej dokładnych badań. Problem utworzenia na Bukowinie odrębnej ukraińskiej Cerkwi prawosławnej, niezależnej od Cerkwi rumuńskiej, można określić jednym z najbardziej aktualnych dla mieszkańców Czerniowiec na początku XX wieku. Pozycja miejscowej inteligencji regionalnej otrzymała wsparcie ze strony niektórych miejscowych mediów. W roku 1885 w Czerniowcach powstała ukraińska gazeta "Bukowina". Przez cały okres istnienia (do 1910 roku) wydanie to popierało ideę stworzenia Cerkwi ukraińskiej. Politycy regionu w znacznym stopniu przyczynili się do popularyzacji idei Cerkwi dla Ukraińców, mimo że niektórzy z nich byli grekokatolikami. Między innymi Omelian Popowycz (Омелян Попович), Jerotej Pigulak (Єротей Пігуляк) oraz Stepan Smal-Stocki (Степан Смаль-Стоцький) na łamach "Bukowiny" często podkreślali potrzebę uregulowania kwestii religijnej. Zawirowania polityczne rozproszyły jednak proukraińskie siły patriotyczne. Konflikt między Stepanem Smal-Stockim a Mykołą Wasylko (Микола Василько) doprowadził do zamknięcia "Bukowiny", zaś redakcja podzieliła się. Niektórzy badacze, między innymi Arkadij Żywotko (Аркадій Животко) oraz Myrosław Romaniuk (Мирослав Романюк), określają "Nową Bukowinę" (1912–1914) spadkobiercą idei "Bukowiny". W rzeczywistości była to podjęta przez M. Wasylkę, który opiekował się czasopismem, próba odnowienia poprzedniej gazety, która ze względu na nowy zespół autorów oraz pogorszenie relacji ze Stapanem Smal-Stockim nie przyniosła sukcesu. Pierwszy numer "Nowej Bukowiny" ukazał się 13 stycznia 1912 r. Gazeta została wydrukowana w drukarni Iwana Zacharki (Іван Захарко), wydawcą został Jerotej Pigulak (Єротей Пігуляк), redaktorem odpowiedzialnym Osyp Dik (Осип Дік). Gazeta przetrwała do połowy 1914 r. Niezbyt trwały sukces "Nowej Bukowiny" w zakresie tematyki religijnej wynikał zarówno z naśladowania polityki redakcyjnej "Bukowiny" (1885–1910), jak i ze starań Jeroteja Pigulaka. Wiadomości na tematy religijne w "Nowej Bukowinie", a nawet bohaterowie publikacji wyraźnie przywodzili na myśl materiały i bohaterów z odpowiednich rubryk poprzedniej gazety. W publikacjach czasopisma z lat 1912–1914 odnotowaliśmy 66 różnych informacji o tematyce religijnej. W porównaniu z "Bukowiną" liderem pozostały tematy rumunizacji Cerkwi (25 materiałów), kwestia podziału diecezji prawosławnej (17 publikacji, aktualność wzrosła), "kwestia ukraińska" w kościele (8 materiałów), moskalofilstwo (5 materiałów), religia oraz państwo i polityka (4 materiały), religia na skali światowej (4 materiały), dyskusyjne aspekty religii w mediach (3 materiały). Kwestie religijne na pierwszych stronach "Nowej Bukowiny" były dosyć zróżnicowane tematycznie. Przyczynił się do tego cały szereg czynników społeczno-politycznych, w tym relacje narodowościowe i religijne w kraju, sytuacja polityczna oraz pozycja prawosławnego konsystorza. Analiza koncepcji "Nowej Bukowiny" świadczy o wyraźnym wpływie prekursora, czyli gazety "Bukowina", co można zauważyć także w materiałach na tematy religijne, m.in. w publikacjach o rumunizacji Kościoła prawosławnego. Podstawowy problem dotyczył nie tyle różnorodności wyznaniowej, ile przymusowego wprowadzania przez konsystorz obcego języka i kultury. To w sposób naturalny wywoływało kolejne kwestie, a mianowicie podział diecezji (jako warunek rozwoju Ukraińców na Bukowinie) oraz określenie roli Ukraińców w procesie powstania odrębnego kościoła. Oczywiste jest, że podobne materiały wyglądały jak swoisty apel autorów piszących o ukraińskiej tożsamości narodowej, ponieważ w tym okresie Kościół był traktowany jako jeden z wyznaczników tej tożsamości. ; Social and historical circumstances created close ties between the religious life of Bukovina and the political situation in Austro-Hungary at the beginning of the 20th century. The indicated analogy is confirmed by materials published in regional magazines, including "Nowa Bukovina" ("Нова Буковина"), 1912–1914. Most religious issues were analyzed through the prism of the socio-political situation in the region, which confirms the topicality of the research issue. Ukrainian researchers of religious issues in the context of historical processes include Alla Boyko (Алла Бойко), Stepan Kostia (Степан Костя), Maria Rozhiła (Марія Рожило), Marian Łozynski (Мар'ланян Лаланане Лаланянасалалане (Альона Ігнатуша) and others. Nevertheless, the research issues defined above require more detailed research. The problem of establishing a separate Ukrainian Orthodox Church in Bukovina, independent of the Romanian one, can be called one of the most relevant for the inhabitants of Chernivtsi at the beginning of the 20th century. The position of the local regional intelligentsia received support from some local media. In 1885, the Ukrainian newspaper "Bukovina" was established in Chernivtsi. Throughout its existence (until 1910), this edition supported the idea of creating a Ukrainian church. The politicians of the region largely contributed to the popularization of the idea of the church for Ukrainians, even though some of them were Greek Catholics. Among others, Omelian Popowycz (Омелян Попович), Jerotej Pigulak (Єротей Пігуляк) and Stepan Smal-Stocki (Степан Смаль-Стоцький) often stressed the need to regulate the religious issue in the pages of "Bukovina". However, the political turmoil scattered pro-Ukrainian patriotic forces. The conflict between Stepan Smal-Stocki and Mykola Wasylko (Микола Василько) led to the closure of "Bukovina", and the editors split. Some researchers, including Arkadij Żywotko (Аркадій Животко) and Myrosław Romaniuk (Мирослав Романюк) define "Nowa Bukovina" (1912–1914) as the heir to the idea of "Bukovina". In fact, it was an attempt by M. Wasylek, who looked after the magazine, to renew the previous newspaper, which, due to the new team of authors and the deterioration of relations with Stapan Smal-Stocki, did not bring success. The first issue of "Nowa Bukovina" was published on January 13, 1912. The news-paper was printed in the printing house of Ivan Zacharek (Іван Захарко), the publisher was Jerotej Pigulak (Єротей Пігуляк), and the responsible editor was Osyp Dik (Осип Дік). The newspaper survived until mid-1914. The not very lasting success of "Nowa Bukovina" in the field of religious topics resulted both from imitating the editorial policy of "Bukovina" (1885–1910), and thanks to the efforts of Jerotej Pigulak. The materials on religious topics in Nowa Bukowina, and even the heroes of the publication, were very similar to materials and characters from the relevant columns of the previous newspaper. In the publications of the journal from 1912–1914, we noted 66 different materials on religious topics. Compared to "Bukovina", the leader remained the topics of the Romanianization of the church (25 materials), the issue of the division of the Orthodox diocese (17 publications, the topicality increased), the "Ukrainian question" in the church (8 materials), Muscovy (5 materials), religion, state and politics (4 materials), religion on a global scale (4 materials), controversial aspects of religion in the media (3 materials). Religious issues on the front pages of "Nowa Bukowina" were quite varied thematically. A whole range of socio-political factors contributed to this, including national and religious relations in the country, the political situation and the position of the Orthodox consistory. The analysis of the concept of "Nowa Bukovina" shows a clear influence of the precursor, ie the predecessor – the newspaper "Bukowina", which can also be seen in materials on religious topics, including publications on the Romanianization of the Orthodox Church. The fundamental problem concerned not so much religious diversity as the situation when the consistory forcibly introduced a foreign language and culture. This naturally triggered other topics, namely the division of the diocese (as a necessary agreement for the development of Ukrainians in Bukovina) and the role of Ukrainians in the process of establishing a separate church. It is obvious that similar materials looked like a peculiar appeal of authors writing about Ukrainian national identity, because during this period the church was treated as one of the determinants of identity.

Comprehensive analysis of sources and monographic literature enabled detailed coverage of military and political developments on the territory of the Moldavian State in the context of the Northern Bukovyna history. This article describes the peripeteia of the Moldovan-Polish and Moldovan-Turkish relations concerning Bukovna lands, the results of the then Moldovan hosts activities were found on the territory of Bukovyna. It is noted that after the Khotyn War in 1621 the military-political situation in Moldova was stabilized, but its relations with Poland were not regulated. Throughout the 17th century the Ottoman rulers continually increased responsibilities and limited vassal rights of the Moldavian owners. To strengthen Polish-Moldovan relations used master Myron Barnovskyy (1626-1629), ff the Mohy-la family, but the Turks dropped him from the throne in favor of Olexander Kokonul (1629-1630), the son of former master Radu Mikhna (1623-1626), and then Moses Mohyla reached the Moldavian throne (1630-1631, 1633-1634). The latter was eliminated by Olexander Iliash (1620-1621, 1631-1633), who, after ten years of absence returned to the Moldavian throne. After the Sultan threw Myron Barnovskyi and Moses Mohyla, the henchmen of Rzeczpospolita, Vasil Lupu came to power in Moldova (1634-1653), and pro-Polish position in the country weakened. Due to frequent rear-rangements on the Moldavian throne seven masters were replaced. At this time the Khotyn fortress continued to maintain its strategic importance. From the fortress the Turkish-Tatar troops raided the Polish territory of Galicia and Podillia. During the Polish-Turkish war of 1633-1634 the terri-tory of Bukovyna did not experience significant devastation. The border areas of Mold ova and Rzeczpospolita were not the object of attacks by Polish magnates and Tatars. In particular, events of local importance continued to take place in Chernivtsi. During V. Lupu's ruling relatively quiet times came to Bukovyna land resulting in a demographic situation stabilization ...

The article analyzes the socio-political events and military actions in Moldova in the context of the history of Northern Bukovina, the Moldovan-Polish and Moldovan-Turkish relations, which affected the interests of the region, the results of the governmentMoldovan gentlemen. It is stated that Bukovina in 1653-1673. became the object of confrontation between the Port and Poland, which caused significant economic and demographic losses in the Bukovinian lands. ; L'article analyse les événements socio-politiques et les actions militaires en Moldavie dans le contexte de l'histoire de la Bucovine du Nord, les relations moldave-polonais et moldave-turque, qui ont affecté les intérêts de la région, les résultats du gouvernement Messieurs moldaves. Il est déclaré que Bucovine en 1653-1673. est devenu l'objet d'une confrontation entre le port et la Pologne, qui a causé d'importantes pertes économiques et démographiques dans les terres de Bucovine. ; В статье, на основе анализа источников и монографической литературы, проанализированы общественно-политические события и военные действия в Молдавии в контексте истории Северной Буковины, молдавско - польские и молдавско-турецкие отношения, которые затрагивали интересы региона, выяснены результаты правления молдавских господарей. Констатируется, что Буковина в 1653-1673 гг. стала объектом противостояния между Портой и Польшей, что вызвало на буковинских землях ощутимые экономические и демографические потери. ; У статті, на основі аналізу джерел і монографічної літератури, проаналізовані суспільно-політичні події і військові дії в Молдавії в контексті історії Північної Буковини, молдавсько - польські і молдавсько-турецькі відносини, які зачіпали інтереси регіону, з'ясовано результати правління молдавських господарів. Констатується, що Буковина в 1653-1673 рр. стала об'єктом протистояння між Портою і Польщею, що викликало на буковинських землях відчутні економічні та демографічні втрати.

The article analyzes the socio-political events and military actions in Moldova in the context of the history of Northern Bukovina, the Moldovan-Polish and Moldovan-Turkish relations, which affected the interests of the region, the results of the governmentMoldovan gentlemen. It is stated that Bukovina in 1653-1673. became the object of confrontation between the Port and Poland, which caused significant economic and demographic losses in the Bukovinian lands. ; L'article analyse les événements socio-politiques et les actions militaires en Moldavie dans le contexte de l'histoire de la Bucovine du Nord, les relations moldave-polonais et moldave-turque, qui ont affecté les intérêts de la région, les résultats du gouvernement Messieurs moldaves. Il est déclaré que Bucovine en 1653-1673. est devenu l'objet d'une confrontation entre le port et la Pologne, qui a causé d'importantes pertes économiques et démographiques dans les terres de Bucovine. ; В статье, на основе анализа источников и монографической литературы, проанализированы общественно-политические события и военные действия в Молдавии в контексте истории Северной Буковины, молдавско - польские и молдавско-турецкие отношения, которые затрагивали интересы региона, выяснены результаты правления молдавских господарей. Констатируется, что Буковина в 1653-1673 гг. стала объектом противостояния между Портой и Польшей, что вызвало на буковинских землях ощутимые экономические и демографические потери. ; У статті, на основі аналізу джерел і монографічної літератури, проаналізовані суспільно-політичні події і військові дії в Молдавії в контексті історії Північної Буковини, молдавсько - польські і молдавсько-турецькі відносини, які зачіпали інтереси регіону, з'ясовано результати правління молдавських господарів. Констатується, що Буковина в 1653-1673 рр. стала об'єктом протистояння між Портою і Польщею, що викликало на буковинських землях відчутні економічні та демографічні втрати.

Comprehensive analysis of sources and monographic literature enabled detailed coverage of military and political developments on the territory of the Moldavian State in the context of the Northern Bukovyna history. This article describes the peripeteia of the Moldovan-Polish and Moldovan-Turkish relations concerning Bukovna lands, the results of the then Moldovan hosts activities were found on the territory of Bukovyna. It is noted that after the Khotyn War in 1621 the military-political situation in Moldova was stabilized, but its relations with Poland were not regulated. Throughout the 17th century the Ottoman rulers continually increased responsibilities and limited vassal rights of the Moldavian owners. To strengthen Polish-Moldovan relations used master Myron Barnovskyy (1626-1629), ff the Mohyla family, but the Turks dropped him from the throne in favor of Olexander Kokonul (1629-1630), the son of former master Radu Mikhna (1623-1626), and then Moses Mohyla reached the Moldavian throne (1630-1631, 1633-1634). The latter was eliminated by Olexander Iliash (1620-1621, 1631-1633), who, after ten years of absence returned to the Moldavian throne. After the Sultan threw Myron Barnovskyi and Moses Mohyla, the henchmen of Rzeczpospolita, Vasil Lupu came to power in Moldova (1634-1653), and pro-Polish position in the country weakened. Due to frequent rearrangements on the Moldavian throne seven masters were replaced. At this time the Khotyn fortress continued to maintain its strategic importance. From the fortress the Turkish-Tatar troops raided the Polish territory of Galicia and Podillia. During the Polish-Turkish war of 1633-1634 the territory of Bukovyna did not experience significant devastation. The border areas of Moldova and Rzeczpospolita were not the object of attacks by Polish magnates and Tatars. In particular, events of local importance continued to take place in Chernivtsi. During V. Lupu's ruling relatively quiet times came to Bukovyna land resulting in a demographic situation stabilization after long fighting and regulating economic life.Key words: Northern Bukovyna, Bukovyna, Moldavian State, military and political relations, Poland, Ottoman Empire, Wallachia, Transylvania. ; Всебічний аналіз джерел і монографічної літератури уможливив докладне висвітлення во єннополітичних подій на території Молдавської держави у контексті історії Північної Буковини. У статті охарактеризовано перипетії молдавсько-польських та молдавсько-турецьких відносин, що стосувалися буковинських земель, з'ясовано результати діяльності тодішніх молдавських господарів щодо території Буковини. Констатується, що буковинські землі,на відміну від попередніх періодів,не зазнали значних спустошень і демографічних втрат.Ключові слова: Північна Буковина, Буковина, Молдавська держава, воєнно-політичні відносини, Річ Посполита, Османська імперія, Валахія, Трансильванія, Військо Запорозьке. Всестороннийанализ источников и монографической литературы позволил проанализировать военно-политическиесобытия и общественно-политические отношения в Молдавии в контексте истории Северной Буковины, молдавско-польские и молдавско-турецкие взаимоотношения, которые затрагивали интересы региона.Ключевые слова: Северная Буковина, Буковина, Молдавское государство, военно-политические отношения, Речь Посполитая, Османская империя, Валахия, Трансильвания, Войско Запорожское. Comprehensive analysis of sources and monographic literature enabled detailed coverage of military and political developments on the territory of the Moldavian State in the context of the Northern Bukovyna history. This article describes the peripeteia of the Moldovan-Polish and Moldovan-Turkish relations concerning Bukovna lands, the results of the then Moldovan hosts activities were found on the territory of Bukovyna. It is noted that after the Khotyn War in 1621 the military-political situation in Moldova was stabilized, but its relations with Poland were not regulated. Throughout the 17th century the Ottoman rulers continually increased responsibilities and limited vassal rights of the Moldavian owners. To strengthen Polish-Moldovan relations used master Myron Barnovskyy (1626-1629), ff the Mohyla family, but the Turks dropped him from the throne in favor of Olexander Kokonul (1629-1630), the son of former master Radu Mikhna (1623-1626), and then Moses Mohyla reached the Moldavian throne (1630-1631, 1633-1634). The latter was eliminated by Olexander Iliash (1620-1621, 1631-1633), who, after ten years of absence returned to the Moldavian throne. After the Sultan threw Myron Barnovskyi and Moses Mohyla, the henchmen of Rzeczpospolita, Vasil Lupu came to power in Moldova (1634-1653), and pro-Polish position in the country weakened. Due to frequent rearrangements on the Moldavian throne seven masters were replaced. At this time the Khotyn fortress continued to maintain its strategic importance. From the fortress the Turkish-Tatar troops raided the Polish territory of Galicia and Podillia. During the Polish-Turkish war of 1633-1634 the territory of Bukovyna did not experience significant devastation. The border areas of Moldova and Rzeczpospolita were not the object of attacks by Polish magnates and Tatars. In particular, events of local importance continued to take place in Chernivtsi. During V. Lupu's ruling relatively quiet times came to Bukovyna land resulting in a demographic situation stabilization after long fighting and regulating economic life.Key words: Northern Bukovyna, Bukovyna, Moldavian State, military and political relations, Poland, Ottoman Empire, Wallachia, Transylvania.

Согласно переписи населения 1910 г., русинов (Ruthenen) в многонациональной Австро-Венгерской империи насчитывалось 3 997 831 чел. (7,78 % населения). В то время большинство русинов считали себя частью единого русского народа, как и большинство великороссов, малороссов и белорусов. Русины проживали как в Транслейтании – землях Венгерской короны, так и на территории Цислейтании – австрийских имперских землях. В Транслейтании, по данным переписи 1910 г., было 472 тыс. русинов (2,3 % ее населения), в Цислейтании – 3,5 млн (12,6 % ее населения), в восточной части Галиции (Галичине) русины составляли 62 % населения. С началом Первой мировой войны регионы компактного расселения русинов Австро-Венгрии (Галичина, Буковина, Угорская Русь), а также российская Холмщина стали ареной боевых действий. Север Бессарабии, где проживала значительная часть русинов губернии, стал прифронтовым районом. Война принесла немало бедствий местному населению. С ее началом австро-венгерские власти создали концентрационные лагеря для русских галичан и буковинцев. Всего во время Первой мировой войны австро-венгерские власти уничтожили не менее 60 тыс. русинов. Из-за военных действий на территории Прикарпатья и репрессий австро-венгерских властей 422 тыс. чел. вынуждены были покинуть регион. В России оказалось, по некоторым оценкам, около 200 тыс. галичан. Интерес представляет отношение к русинам Галичины и Буковины современников и участников боевых действий. Ценным источником информации для изучения этого вопроса являются воспоминания императора Николая II, генералов, офицеров и солдат русской армии. Большинство авторов воспоминаний, сталкиваясь с русинским населением Галиции и Буковины, подчеркивали его лояльность и доброжелательное отношение к русской армии и администрации, видели в нем таких же, как и они, представителей русского народа, схожего по обычаям и языку с малороссами. ; In the multi-national Austro-Hungarian Empire there were more than 25 different nationalities. One of these were the Rusins (Greek Catholic and Orthodox). In accordance with the Census of 1910 the Rusins (Ruthenen) numbered 3 997 831 persons (7,78 % of the populatiion of the empire). At that time the majority of Rusins considered themselves as part of the one Russian nation as did the majority of Great Russians, Little Russians and White Russians. Rusins lived in lands under the Hungarian Crown (Transleithania) and in lands under the Austrian Imperial Council (Cisleithania). In Transleithania, according to the data of the 1910 Census, there were 472 000 Rusin (2,3 % of the population) while in Cisleithania there were 3,5 million (12,6 % of the population). In the Eastern section of Galicia Rusins comprised 62 % of the population. With the beginning of WWI regions of Austro-Hungary with compact Rusin settlement (Galicia, Bukovina, Hungarian Rus') and also the Russian Kholm Province became an arena of military operations. Northern Bessarabia, in which a significant part of the province was Rusin, became a front. The war brought no little calamity to the local populace. From the onset of the war the Austro-Hungarian authorities created concentration camps for the Russian Galicians and Bukovinians. In total during WW1 the Austro-Hungarian authorities annihilated no less than 60 000 Rusins. 422 000 were required to leave the Carpathian Region because of military operations and repression. According to several accounts about 200 000 Galicians turned up in Russia. It is of interest to learn of the attitude toward the Rusins of Galicia and Bukovina by their contemporaries and participants of the military operations. A valuable source of information for study regarding this question are the memoirs of Emperor Nicholas II, Generals, Officers and Soldiers. The majority of the authors of the memoirs, who had contact with the Rusin population of Galicia and Bukovina, stress the loyalty and benevolent relationship toward the Russian army and administration shown by the Rusins. The Rusins saw them as themselves, representatives of the Russian nation similar in tradition and language to the Little Russian.

Среди многочисленных карательных мер против русинского населения АвстроВенгрии, предпринятых австро-венгерскими властями в годы Первой мировой войны, Первый и Второй Венские процессы выделяются тем, что на них судили известных деятелей русинского движения за идею единства русского народа. На Втором Венском процессе было предъявлено обвинение и в принадлежности к православию. Одним из главных фигурантов этого процесса был православный священник из Буковины, лидер русинского движения о. Кассиан Богатырец. Он выступил на процессе с аргументированной речью и заключительным словом. Его слова о том, что «легко можно предвидеть, что нас военный суд приговорит к смертной казни, но я убежден, что ту Австрию, которая нас сегодня приговорит к смертной казни, я, наверно, переживу», оказались пророческими. Действительно, из 24 участников процесса только семеро были оправданы, один обвиняемый умер в тюрьме. Остальных, в их числе и о. Кассиана, приговорили к смертной казни. Благодаря амнистии весной 1917 г. все приговоренные были освобождены. После войны и распада Австро-Венгрии о. Кассиан Богатырец стал настоятелем прихода в Кицмане и благочинным районов Кицмань и Заставна. Помогал возрождению православия на Закарпатской Руси. Выйдя на пенсию в 1940 г., поселился в Черновцах, где с 1944 по 1953 г. занимал должность духовника Свято-Введенского женского монастыря. Занимался научной работой. Написал труд по истории Буковинской епархии, который был издан в «Библиотеке журнала "Русин"» (2015, № 1). ; Among the numerous punitive measures taken against the Rusin population of Austro-Hungary by the Austro-Hungarian authorities during WW1, the First and Second Viennese Trials stand out in that well-known activists of the Rusin Movement were prosecuted because of the idea of the unity of the Russian peoples. During the Second Viennese Trial, accused were those who adhered to Orthodoxy. One of the main personalities of the Trial was the Orthodox priest from Bukovina, a leader of the Rusin Movement, Father Kassian Bogatyrets. At the Trial he presented an argumentative speech and concluding statement. Prophetic were his words: "It is easy to see that the military court will condemn us to death, but I am convinced that this Austria, I will outlive for sure". In reality, of the 24 convicted only 7 were acquitted, 1 of the accused died in prison. The others, including Father Kassian, were condemned to death. Upon amnesty in the Spring of 1917, all of the convicted were released. After the war and the fall of Austro-Hungary, Father Kassian was the rector of the parish in Kitsman and Dean of the Kitsman and Zastavna decanates in Bukovina. He helped in the rebirth of Orthodoxy in Subcarpathian Rus'. In 1940 he went on pension, settled in Chernovtsy where from 1944 to 1953 he was father confessor of the Convent of the Holy Entrance. He did scholarly work and wrote a history of the Bukovinian Diocese which was published in the Rusin Journal Library (2015, 1).

В материале, подготовленным в свое время к публикации Р.Д. Мировичем, публикуется «Защитительная речь» и «Последнее слово» о. Кассиана Богатырца на Втором Венском процессе 1916-1917 гг. Выступление о. Кассиана аргументированно, он ссылается на труды известных ученых и исторические факты, показывает абсурдность расценивать принадлежность к панславизму, русофильству и православной вере как основание для обвинения в государственной измене. Материал состоит из трех частей. В первой части, написанной самим Р. Мировичем, «Защитительная речь и заключительное слово д-ра Кассиана Дмитриевича Богатырца перед Венским военным судом замечательный исторический документ», излагается предыстория данного процесса: информация о Львовском процессе 1914 г., репрессиях во время войны, Первом Венском процессе и о мужественном поведении о. Кассиана на Втором Венском процессе. Во второй и третьей частях приводятся полные тексты «Защитительной речи д-ра Кассиана Дитриевича Богатырца, произнесенной 6, 7 и 8 сентября 1916 года перед Венским военным судом в процессе о государственной измене» и «Последнего слова д-ра К.Д. Богатырца перед вынесением приговора, произнесенного перед Венским военным судом 25 января 1917 года». Несмотря на блестящее выступление о. Кассиана, его и еще 15 обвиняемых приговорили за «измену» к смертной казни. Ее удалось избежать благодаря амнистии нового императора Австро-Венгрии Карла I, объявленной весной 1917 г. Данная работа Р. Мировича публикуется впервые. ; The "Defence Address" and "The Concluding Statement" of Father Kassian Bogatyrets at the Second Viennese Trial of 1916-1917 are in the material, which was prepared in due course, for publication by R.D. Mirovich. In his address Father Kassian argumentively, with reference to the works of other well-known scholars and historical facts showed the absurdity of considering belonging to Panslavism, Russophilism and Orthodoxy as a basis for treason. The material is composed of three parts. The first part, written by R. Mirovich himself, is composed of "The Defence Address and Concluding Statement of Dr. Kassian Bogatyrets before a Viennese Military Court a Remarkable Historical Document", a pre-history of the given trial: the 1914 Trial of L'viv, repression during the war, the first Viennese Trial and the brave stance of Father Kassian at the Second Viennese Trial. The second and third parts cite the full texts of "The Defence Address of Dr. Kassian Dmitrievich Bogatyrets given on Sept. 6, 7, and 8, 1916 before the Viennese Military Court Regarding Treason" and "The Last Word of Dr. K.D. Bogatyrets Given Before the Viennese Military Court Before Conviction on January 25,1917". Despite the brilliant address of Father Kassian, he and 15 other accused were sentenced to death for "treason". They managed to avoid this sentence because of the amnesty granted them in the Spring of 1917 by the new emperor of Austro-Hungary Charles I. This is the first publication of R. Mirovich's work.

The article is devoted to the educational process in the state gymnasia of Chernivtsi in the XIXth century. The author states that the development of secondary education in Bukovina began with the establishment of the first gymnasium in Chernivtsi in 1808. Attention is also paid to the educational content, forms and methods that were used by the Bukovinian teachers of the XIXth century. During this period Bukovinian region was under the rule of Austro-Hungarian Empire, that's why the author finds out the significant influence of the foreign government on the process of education of the state gymnasia. Thus, the teaching was carried out in accordance with the Austrian example. The author reveals the peculiarities of education in Bukovinian gymnasia of the XIXth century, through the content which had been reflected in the annual reports named as "Programms for the imperial-royal higher gymnasia", textbooks, etc. The main aspect of the research is the analysis of the forms and methods of the organization of the educational process in the gymnasia in Bukovina. Talking about the main forms of education, it was obvious that, collective and individual forms were the main in the process of teaching in the gymnasia in Chernivtsi. Comparing collective and individual forms of education in the secondary schools, the first was used more often by teachers than the second one. As for the traditional methods of teaching they were visual, verbal and work with textbooks. Due to the analysis of «Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogthum Bukowina für das Schuljahr 1869, 1875, 1881, 1883, 1888-89» the author defines some peculiarities of the educational process in Bukovinian gymnasia. Bukovinian gymnasia as secondary schools attached great importance to their image and were also aimed at ensuring the full development of their pupils. In the XIXth century the imperial-royal higher gymnasia put several tasks in front of them, among which were bringing up pupils deep feelings of love for and loyalty towards ...

The article is devoted to the educational process in the state gymnasia of Chernivtsi in the XIXth century. The author states that the development of secondary education in Bukovina began with the establishment of the first gymnasium in Chernivtsi in 1808. Attention is also paid to the educational content, forms and methods that were used by the Bukovinian teachers of the XIXth century. During this period Bukovinian region was under the rule of Austro-Hungarian Empire, that's why the author finds out the significant influence of the foreign government on the process of education of the state gymnasia. Thus, the teaching was carried out in accordance with the Austrian example. The author reveals the peculiarities of education in Bukovinian gymnasia of the XIXth century, through the content which had been reflected in the annual reports named as "Programms for the imperial-royal higher gymnasia", textbooks, etc. The main aspect of the research is the analysis of the forms and methods of the organization of the educational process in the gymnasia in Bukovina. Talking about the main forms of education, it was obvious that, collective and individual forms were the main in the process of teaching in the gymnasia in Chernivtsi. Comparing collective and individual forms of education in the secondary schools, the first was used more often by teachers than the second one. As for the traditional methods of teaching they were visual, verbal and work with textbooks. Due to the analysis of «Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogthum Bukowina für das Schuljahr 1869, 1875, 1881, 1883, 1888-89» the author defines some peculiarities of the educational process in Bukovinian gymnasia. Bukovinian gymnasia as secondary schools attached great importance to their image and were also aimed at ensuring the full development of their pupils. In the XIXth century the imperial-royal higher gymnasia put several tasks in front of them, among which were bringing up pupils deep feelings of love for and loyalty towards their Motherland and preparing graduates for the university entrance with the appropriate level of knowledges. ; Проаналізовано навчальний процес в цісарсько-королівських гімназіях Буковинського краю в другій половині ХІХ ст. Розглянуто і показано вплив віденського уряду на зміст і форми організації навчального процесу в гімназіях Буковини в складі Австро-Угорської імперії. Розкрито особливості гімназійної освіти в гімназіях через її зміст, який відображений в навчальних планах, програмах, підручниках тощо, а також форми і методи організації навчального процесу. Вказано дві форми навчальної роботи – колективну та індивідуальну. Відзначимо, що традиційними методами навчання в гімназіях були наочні, словесні і робота з підручником. Здійснено аналіз навчальних програм державної гімназії в Чернівцях у зазначений період, завдяки чому висвітлено сутність і складові навчального процесу в гімназіях. Зроблено висновок, що основним завданням гімназій Буковини у ХІХ ст. було підготувати випускників з належним рівнем знань до вступу в університет.

Статья посвящена известному общественно-политическому и церковному деяте- лю Буковины о. Кассиану Богатырцу, одному из лидеров старорусинской партии в австрийской части Буковины. В 1916 г. во время Второго венского политического процесса за свои убеждения он был приговорен к смертной казни. В последние годы жизни о. Кассиан работал над историей православной церкви Буковины. В «Истории Буковинской епархии» им был описан период с древнейших времен до 1943 г., причем, помимо церковной, изложена и история края. Останавливаясь на периоде австрийского господства, о. Кассиан уделяет внимание общественно-поли- тической обстановке, гонениям на представителей русского движения Буковины со стороны австрийских властей. Также он подробно освещает церковно-религиозную жизнь на Буковине в годы Первой мировой войны, описывает репрессии австрий- ских властей против православного духовенства за сочувствие России. ; The article is dedicated to the memory of the well-known social, political and church figure Archpriest Kassian Bohatyrets, one of the leaders of the OldRusin party in Austrian Bukovina. During the Second Political Trial of Vienna in 1916 he was sentenced to death for his conviction. In the last years of his life Father Kassian compiled a history of the Orthodox Church in Bukovina "The History of the Bukovinian Diocese" from the Earliest Times to 1943. This history also included the history of the land. Describing the period of Austrian dominance Father Kassian also gives note to the socio-political situation and the persecution of the patriots of Holy Rus' by the Austrian authorities. He sheds light on the church-religious life in Bukovina during WWI, the oppression by the Austrian authorities of the Orthodox clergy for their sympathy towards Russia.

В статье освещено положение православной церкви Буковины в годы Первой мировой войны. Рассказывается о лояльном отношении большинства клириков Бу-ковинской митрополии к политике Габсбургов в начале войны. Показана репрессивная политика австрийских властей по отношению к священникам-русофилам, а также к духовникам-румынам пропогандистам великорумынской идеи. Раскрыто бедственное положение клириков во время войны, их ограбление и разорение войсками воюющих сторон в ходе военных действий. Отдельное внимание уделено изучению вопроса национально-государственных ориентиров русинского (украинского) и румынского православного духовенства края в период войны. ; The article highlights the position of the Orthodox Church of Bukovina during the First World War. Indicated on the loyalty of the majority of the clergy in politics Bukovinian archdiocese of Habsburgs at the beginning of the war. Displaying the repressive policies of the Austrian authorities in relation to the priests-russophilen, as well as the supporters of the Romanian kingdom. Revealed the plight of the clergy during the war, their robbery and destruction forces of the warring parties in the course of hostilities. Special attention is paid to the issue of national and state guidelines Rusin (Ukrainian) and Romanian Orthodox clergy edge in time of war.

В статье освещается положение православной церкви Буковины в годы Первой мировой войны. Рассказывается о лояльном отношении большинства клириков Бу-ковинской митрополии к политике Габсбургов в начале войны. Показана репрессивная политика австрийских властей по отношению к священникам-русофилам, а также к духовникам-румынам пропагандистам великорумынской идеи. Раскрыто бедственное положение клириков во время войны, их ограбление и разорение войсками воюющих сторон в ходе военных действий. Отдельное внимание уделено изучению вопроса национально-государственных ориентиров украинского (русинского) и румынского православного духовенства края в период войны. ; The article highlights the position of the Orthodox Church of Bukovina during the First World War. Indicated on the loyalty of the majority of the clergy in politics Bukovinian archdiocese of Habsburgs at the beginning of the war. Displaying the repressive policies of the Austrian authorities in relation to the priests-russophilen, as well as the supporters of the Romanian kingdom. Revealed the plight of the clergy during the war, their robbery and destruction forces of the warring parties in the course of hostilities. Special attention is paid to the issue of national and state guidelines Ukrainian and Romanian Orthodox clergy edge in time of war.

In the article, on the basis of unknown and little-known documentary materials, the question of the activities of the UPA (Ukrainian Insurgent Army) squads in Chernivtsi oblast (1944 – 1945) is clarified. 1944 witnessed the most OUN and UPA operations on the largest scale in Bukovyna against all divisions of the Soviet repressive bodies and the Red Army. It was just at that time that the Ukrainian insurgents attempted to apply offensive tactics against the Soviet repressive bodies. As is now found out, the insurgent squads increased in number, especially, during the time of crossing of the battle-front. It was the old and well trained military departments that became the basis for the formation and growth of the insurgent squads. ; В статье на основе неизвестных и малоизвестных документальных материалов раскрываются вопро­сы деятельности отделов УПА в Черновицкой области (1944 – 1945). В 1944 г. происходила самая мас­штабная война ОУН и УПА на Буковине против всех подразделений советских репрессивно-карательных органов и КА. Именно в это время повстанцы пытались применять наступательную тактику против большевиков. Выяснено, что отделы численно возросли, особенно во время перехода фронта. Основой для создания и роста отделов стали старые, хорошо вышколенные части. ; У статті на основі невідомих та маловідомих документальних матеріалів розкривається питання діяльності відділів УПА на Чернівеччині (1944 – 1945). У 1944 р. відбувалися наймасштабніші бойові дії ОУН і УПА на Буко­вині проти всіх підрозділів радянських репресивно-каральних органів і ЧА. Саме в цей час повстанці намагалися застосовувати наступальну тактику проти репресивно-каральних органів. З'ясовано, що відділи чисельно зросли особливо в час переходу фронту. Основою для творення та зросту відділів стали старі, добре вишколені частини.