Suchergebnisse

Das Ziel der vorliegenden Studie besteht in der Rekonstruktion und Analyse von Digitalisierungsdiskursen, die auf 2018 und 2019 besuchten Tagungen zu sozialen Dienstleistungen, Ehrenamt und ländlicher Entwicklung beobachtet wurden. Auf Tagungen geben Akteurinnen und Akteure ihrem Tätigkeitsfeld eine gemeinsame Bedeutung, indem sie Standpunkte vertreten, Erwartungen formulieren und Narrative erzeugen oder bekräftigen. Durch die Analyse der Beobachtungsprotokolle, der dokumentierten Vorträge und des Tagungsmaterials wurden die übergeordneten Diskurse "Organisation sozialer Dienstleistungen" und "Entwicklung ländlicher Räume" mit ihren jeweiligen Teildiskursen "Professionelle Erbringung sozialer Dienstleistungen", "Organisation und Arbeit in zivilgesellschaftlichen Organisationen", "soziale Dienstleistungen in ländlichen Räumen", "Daseinsvorsorge und Lebensverhältnisse in ländlichen Räumen", "Bürgerbeteiligung" und "wirtschaftliche Entwicklung" identifiziert, in denen das Thema "Digitalisierung" jeweils bestimmte Funktionen einnimmt. Der Begriff "Digitalisierung" bleibt in den Diskursen für viele Zuschreibungen und Interpretationen offen. Verschiedene Akteurinnen und Akteure können so unter dem Vorzeichen von Digitalisierung ihre eigenen Ziele und Aktivitäten diskutieren. Insgesamt sind die beobachteten Diskurse von technikoptimistischen Hoffnungen und digitaltechnischen Machbarkeitsvisionen geprägt. Die Einbettung von Technologien in die jeweiligen institutionellen und gesellschaftlichen Bedingungen hingegen wurde zum Beispiel da deutlich, wo darauf hingewiesen wurde, dass für eine erfolgreiche Umsetzung digitalgestützter Reformen von Arbeitsprozessen und Organisationsstrukturen die Interessen und Bedürfnisse von Akteurinnen und Akteuren vor Ort berücksichtigt werden müssen. Mit Blick auf die Telemedizin und -pflege wurden der rechtliche Rahmen, begrenzte Finanzierungsmöglichkeiten und fehlende Akzeptanz als außer-technische Grenzen digitalgestützter Veränderungen diskutiert. Durch die in den identifizierten Diskursen weit verbreitete Konzeptualisierung von Digitalisierung als neutralem, außergesellschaftlichem technischen Wandel bleibt die Interessengebundenheit und die politische Dimension der Entwicklung, Implementierung und Nutzung von (digitaler) Technik unberücksichtigt. Vor allem am Diskurs zur Entwicklung ländlicher Räume wird deutlich, wie die unterschiedlichen Stakeholder mit dem Fortschrittsnarrativ der Digitalisierung auch anderen Forderungen Nachdruck verleihen. So wird etwa von politischen Akteurinnen und Akteuren das vermeintlich Zukunftweisende des Ansinnens der Mobilisierung unbezahlter Arbeit zur Überwindung von Schwächen der sozialen Daseinsvorsorge im ländlichen Raum durch den Verweis auf die Digitalisierung unterstrichen. Indem der Diskurs sich auf die technologische Lösung konzentriert wird aber auch der Lösungsansatz der vermehrten Nutzung unbezahlter Arbeit kaum noch reflektiert oder mit alternativen Lösungsmöglichkeiten kontrastiert. Auf diese Weise lassen sich Projekte mit technischen Problemstellungen legitimieren, ohne dass das dahinterstehende Ziel weiter hinterfragt wird. ; The aim of the present study is to reconstruct and analyse digitisation discourses observed at conferences on social services, volunteering and rural development attended in 2018 and 2019. At conferences, actors give a common meaning to their field of activity by representing points of view, formulating expectations and creating or reinforcing narratives. The analysis of the observation protocols, the documented lectures and the conference material identified the overarching discourses "organisation of social services" and "development of rural areas" with their respective sub-discourses "professional provision of social services", "organisation and work in civil society organisations", "social services in rural areas", "services of general interest and living conditions in rural areas", "citizen participation" and "economic development", in which the topic "digitisation" takes on specific functions in each case. The term "digitisation" remains open to many attributions and interpretations in the discourses. Different actors can thus discuss their own goals and activities under the sign of digitisation. Overall, the discourses observed are characterised by technology-optimistic hopes and visions of digital technological feasibility. The embedding of technologies in the respective institutional and social conditions became clear, for example, where it was pointed out that for the successful implemen-tation of digitally supported reforms of work processes and organisational structures, the interests and needs of local actors must be considered. With regard to telemedicine and telecare, the legal framework, limited funding possibilities and lack of acceptance were discussed as the non-technical limits of digitally supported changes. Due to the conceptualisation of digitisation as a neutral, extra-societal technical change, which is widespread in the identified discourses, the interest-based and political dimension of the develop-ment, implementation and use of (digital) technology is not considered. Especially the discourse on the development of rural areas moreover shows how various stakeholders add authority to other demands with the narrative of digitization as progress. For example, political actors underline the supposedly forward-looking nature of the idea of mobilising unpaid work to overcome weak-nesses in social services in rural areas by referring to digitisation. Moreover, by concentrating on the technological solution, the discourse hardly reflects on the approach of increasing the use of unpaid work or contrasts it with alternative solutions. In this way, projects can be legitimized with technical problem statements without further questioning the goal behind them. Within the discourses, however, digitisation was largely conceptualised as socially and politically neutral technical change. In this perspective, specific interests and the political dimensions inherent in the development, implementation, and usage of (digital) technology remain invisible. In the discourse on rural development it becomes apparent how the narrative of digital progress adds authority to further specific claims. Reference to digital solutions emphasizes, for example, the supposedly forward-looking character of the claim for an increase in unpaid work for the sake of social services provision in rural areas. Moreover, the discourse's concentration on technical solutions hinders reflections upon the actual approach to the problem, i.e. the increased reliance on unpaid work, or its comparisons with alternative approaches. Thereby, technical problems can legitimate projects without further questioning of the underlying aim.

The article has studied and systematized a set of major scientific papers on the ethnic history of the Greeks in Odessa, has identified and argued the stages of development of the historiographical tradition of the problem, has conducted the comparative analysis of directions and priorities of research on the Greeks in Odessa and has traced their evolution in accordance with changes in socio-political context. Historiographical work on the problem has been classified by chronological criteria. It is noted that during the imperial era, research did not go beyond clarifying certain issues of resettlement in the context of the colonization policy of the Russian government. In the research of Soviet historians in the general history of colonization by the Greeks of Odessa, military colonization stands out. At the same time, the socio-economic aspects of the functioning of the Greek community deserved special attention of Soviet historiography. The expansion of the range of research, inclusion of issues of commercial and social activities of Greeks occurs at the present stage of studying the problem and is connected with the intensification of Greek studies in Ukraine. It is proved that the lack of legal autonomy of the Odessa Greek community, the mobility of its representatives did not contribute to the scientific awareness of the Greeks in Odessa (unlike in Nizhyn and Azov) as a separate community with a whole set of distinctive features. Therefore, their history was considered within the context of the history of the foundation and development of the city. Despite the recent appearance of interesting articles on charitable, trade, commercial, cultural and educational activities of the Greek community of Odessa, it is still waiting for an ordered and comprehensive study. ; В статье изучен и систематизирован комплекс основных научных трудов по вопросам этнической истории греков Одессы, выделены и аргументированы этапы развития историографической традиции исследуемой проблемы, осуществлен сравнительный анализ направлений и приоритетов исследовательского поиска по грекам Одессы и прослежена их эволюция в соответствии с изменениями общественно-политического контекста. Историографические наработки по проблеме классифицированы по хронологическому критерию. Отмечено, что в имперскую эпоху исследовательские поиски не выходили за пределы выяснения отдельных вопросов переселения в контексте колонизационной политики российского правительства. В исследованиях советских историков в общей истории колонизации Одессы греками выделяется военная колонизация. В то же время особое внимание в советской историографии уделено социально-экономическим аспектам функционирования греческой общины. Расширение спектра исследований, включение в него вопросов коммерческой, общественной деятельности греков приходится на современный этап изучения проблемы и связан с активизацией греческих студий в Украине. Доказано, что отсутствие юридической автономии одесской греческой общины, мобильность ее представителей не способствовали осознанию научным сообществом греков Одессы (в отличие от нежинских и приазовских) как отдельной группы с целым комплексом самобытных черт. Поэтому их история рассматривалась в контексте истории основания и развития города. Несмотря на появление в последнее время интересных статей о благотворительной, торгово-коммерческой, культурно-образовательной деятельности греческой общины Одесской области, она требует упорядоченного и целостного исследования. ; У статті вивчено і систематизовано комплекс основних наукових праць із питань етнічної історії греків Одеси, виділено та аргументовано етапи розвитку історіографічної традиції досліджуваної проблеми, здійснено порівняльний аналіз напрямків та пріоритетів дослідницького пошуку щодо греків Одеси та простежено їх еволюцію у відповідності до змін суспільно-політичного контексту. Історіографічний до-робок із проблеми класифіковано за хронологічним критерієм. Зазначено, що за імперської доби дослід-ницькі пошуки не виходили за межі з'ясування окремих питань переселення в контексті колонізаційної політики російського уряду. У дослідженнях радянських істориків в загальній історії колонізації Одеси греками виділяється військова колонізація. Водночас на особливу увагу радянської історіографії заслу-говували соціально-економічні аспекти функціонування грецької громади. Розширення спектру дослі-джень, включення до нього питань комерційної, громадської діяльності греків припадає на сучасний етап вивчення проблеми й пов'язане з активізацією грецьких студій в Україні. Доведено, що відсутність юридичної автономії одеської грецької спільноти, мобільність її представників не сприяли усвідомленню науковим загалом греків Одеси (на відміну від ніжинських та приазовських) як виокремленої спільноти з цілим комплексом самобутніх рис. Тому їх історія розглядалася у контексті історії заснування та розвитку міста. Не зважаючи на появу останнім часом цікавих статей із доброчинної, торговельно-комерційної, культурно-освітньої діяльності грецької спільноти Одещини, вона ще чекає на впорядковане й цілісне дослідження.

Nowadays, socio-cultural dynamics brings to the fore the question of the ability of national societies to ensure the actualization of their innovation potential. This article attempts to identify the socio-cultural determinants of innovative development in Malaysia and Singapore. As of today, the socio-philosophical discourse has not accumulated sufficiently comprehensive generalizations about the socio-cultural mechanisms for ensuring the innovative development of societies in Malaysia and Singapore. The socio-philosophical generalization of the progress on the innovative development of these two societies, proposed in t–he framework of policy, economic, educational discourses, was carried out. As a research methodology, the approaches of cultural and religious studies were used to analyze the socio-cultural context of innovative development of the studied societies, as well as classical and modern approaches of the theories of post-industrial (information, knowledge) societies. There is reason to believe that the innovative society of East Asian countries, such as Singapore and Malaysia, is approaching in its development to a qualitatively new period, characterized by a paradigm shift in the role of information and ICT in all spheres of public life. It was possible to substantiate the thesis that the paradigmatic shift to the information society of a new model, namely the innovation society, in Malaysia and Singapore is an accentuation of the intellectual component of information. In particular, it is demonstrated that the structural organization of integrity, both at the level of society of these states and the level of individual institutions, acquires the characteristics of rhizomorphism, networking to change the hierarchy and rigid management vertical. It has been demonstrated that Malaysia and Singapore's public governance strategies, such as government programs or large-scale business projects, often based on the principles of integrativeness, complementarity, and interchangeability. ; Текущая социокультурная динамика выдвигает на передний план вопрос способности национальных обществ обеспечивать актуализацию собственного инновационного потенциала. В рамках данной статьи предпринята попытка выявить социокультурные детерминанты инновационного развития Малайзии и Сингапура. На сегодня в социально-философском дискурсе не накоплено достаточное количество комплексных исследований относительно социокультурных механизмов обеспечения инновационного развития обществ Малайзии и Сингапура. Осуществлено социально-философское обобщение наработок по инновационному развитию этих двух государств, предложенных в рамках политологических, экономических, образовательных дискурсов. В качестве методологии исследования использованы подходы культурологических и религиоведческих исследований для анализа социокультурного контекста инновационного развития исследуемых обществ, а также классические и современные подходы теорий постиндустриального (информационного) обществ и общества знаний. Есть основания утверждать, что инновационное общество восточноазиатских стран, таких как Сингапур и Малайзия, приближается в своем развитии к качественно новому периоду, который характеризуется фактически парадигмальным сдвигом в роли информации и ИКТ во всех сферах общественной жизни. Удалось обосновать тезис, что парадигмальные сдвиги к информационному обществу нового образца, а именно инновационного общества, в Малайзии и Сингапуре является акцентуацией интеллектуальной составляющей информации. В частности, показано, что структурная организация целостности, как на уровне социума этих государств, так и на уровне отдельных учреждений, приобретает характерные черты ризоморфности, сетевой коммуникации, идущие на смену иерархичности и жесткой вертикали управления. Удалось показать, что государственные управленческие стратегии Малайзии и Сингапура, как-то правительственные программы, или масштабные бизнес-проекты, часто построенные на принципах интегративности, комплементарности и взаимозаменяемости. ; Поточна соціокультурна динаміка висуває на передній план питання здатності національних суспільств забезпечувати актуалізацію власного інноваційного потенціалу. У межах даної статті здійснено спробу виявити соціокультурні детермінанти інноваційного розвитку Малайзії та Сингапуру. Станом на сьогодні у соціально-філософському дискурсі не накопичено достатньо комплексних узагальнень відносно соціокультурних механізмів забезпечення інноваційного розвитку суспільств Малайзії та Сингапуру. Було здійснено соціально-філософське узагальнення напрацювань щодо інноваційного розвитку цих двох суспільств, запропонованих у межах політологічних, економічних, освітологічних дискурсів. В якості методології дослідження використано підходи культурологічних та релігієзнавчих студій для аналізу соціокультурного контексту інноваційного розвитку досліджуваних суспільств, а також класичні та сучасні підходи теорій постіндустріального (інформаційного, знаннєвого) суспільств. Є підстави стверджувати, що інноваційне суспільство Східноазійських країн, таких як Сингапур та Малайзія, наближається у своєму розвитку до якісно нового періоду, що характеризується фактично парадигмальним зрушенням у ролі інформації та ІКТ в усіх сферах суспільного життя. Вдалося обґрунтувати тезу, що парадигмальне зрушення до інформаційного суспільства нового зразка, а саме інноваційного суспільства, у Малайзії та Сингапурі є акцентуацією інтелектуальної складової інформації. Зокрема, продемонстровано, що структурна організація цілісності, як на рівні соціуму цих держав, так і на рівні окремих установ, набуває характерних рис ризоморфності, мережевості, що йдуть на зміну ієрархічності та жорсткої вертикалі управління. Вдалося продемонструвати, що державні управлінські стратегії Малайзії та Сингапуру, як-то урядові програми, або масштабні бізнес-проекти, часто побудовані за принципами інтегративності, комплементарності і взаємозамінності.

The social state is one of the key principles of the constitutional system of modern states. Although the issue of social statehood has been the subject of many interdisciplinary studies, it still remains relevant and causes scientific discussions both as a result of periodic revision of paradigms of state development as such and as a result of rapid globalization and regional integration. The decline of the social state has been repeatedly predicted. In this regard, it should be noted that in the process of discussing the state of the social state development should distinguish crisis myths from crisis realities, to identify probable trajectories of its development.The article is aimed at drawing researchers' attention to the transformation of the process of functioning of the welfare state in the context of European integration. It is undeniable that the economics of the EU member states are now almost out of the control of national governments, while the social consequences of this process - unemployment, migration - remain the subject of legal regulation of national states. Together with domestic and foreign researchers, the authors raise the topical question: will the introduction of the European social model lead to changes or even to the abolition of national models of social policy? Is social policy a priority of the European Union and to what extent does it depend on the EU's economic situation? Are the functions of the welfare state changing in the context of the country's membership in the European Union? Does the state retain its sovereignty by delegating its key functions to the EU? What are the consequences for individuals of changing the paradigm of the welfare state in an innovative economy conditions? ; Социальное государство является одним из ключевых принципов конституционного строя современных государств. Хотя проблематика социальной государственности была предметом многих междисциплинарных исследований, она до сих пор остается актуальной и вызывает оживленные научные дискуссии как в следствие периодического пересмотра парадигм развития государства как такового, так и в результате стремительного развития процессов глобализации и региональной интеграции. Упадок социального государства предрекали неоднократно. В этой связи следует отметить, что в процессе обсуждения состояния развития социального государства следует отличать кризисные мифы от кризисных реалий, выявлять возможные траектории ее развития.Статья призвана обратить внимание исследователей на трансформацию процесса функционирования социального государства в условиях европейской интеграции. Несомненным является тот факт, что экономики государств-членов ЕС на сегодня почти вышли из-под контроля национальных правительств, тогда как социальные последствия этого процесса – безработица, миграция – остаются предметом правового регулирования национальных правительств. Вместе с отечественными и зарубежными исследователями авторы поднимают актуальные вопросы: приведет ли к изменениям или даже отмене национальных моделей социальной политики создание Европейской социальной модели? Является ли социальная политика приоритетом Европейского Союза и насколько она зависит от экономического состояния ЕС? Изменяются ли функции социального государства в условиях членства страны в Европейском Союзе? Сохраняет ли свой суверенитет государство, делегируя ЕС реализацию своих ключевых функций? Какие последствия для индивидов имеет изменение парадигмы социального государства в условиях инновационной экономики? ; Соціальна держава є одним з ключових принципів конституційного устрою сучасних держав. Хоча проблематика соціальної державності була предметом багатьох міждисциплінарних досліджень, вона досі залишається актуальною і викликає жваві наукові дискусії як внаслідок періодичного перегляду парадигм розвитку держави як такої, так і внаслідок стрімкого розвитку процесів глобалізації і регіональної інтеграції. Занепад соціальної держави передрікали неодноразово. У цьому зв'язку слід зазначити, що в процесі обговорення стану розвитку соціальної держави слід відрізняти кризові міфи від кризових реалій, виявляти ймовірні траєкторії її розвитку.Стаття покликана звернути увагу дослідників на трансформацію процесу функціонування соціальної держави в умовах європейської інтеграції. Беззаперечним є той факт, що економіки держав-членів ЄС на сьогодні майже вийшли з-під контролю національних урядів, тоді як соціальні наслідки цього процесу – безробіття, міграція – залишаються предметом правового регулювання національних держав. Разом з вітчизняними і зарубіжними дослідниками авторка порушує актуальне питання: чи призведе до змін або навіть скасування національних моделей соціальної політики запровадження європейської соціальної моделі? Чи є соціальна політика пріоритетом Європейського Союзу і наскільки вона залежить від економічного стану ЄС? Чи зазнають змін функції соціальної держави в умовах членства країни в Європейському Союзі? Чи зберігає свій суверенітет держава, делегуючи для реалізації ЄС свої ключові функції? Які наслідки для індивідів має зміна парадигми соціальної держави в умовах інноваційної економіки?

The social state is one of the key principles of the constitutional system of modern states. Although the issue of social statehood has been the subject of many interdisciplinary studies, it still remains relevant and causes scientific discussions both as a result of periodic revision of paradigms of state development as such and as a result of rapid globalization and regional integration. The decline of the social state has been repeatedly predicted. In this regard, it should be noted that in the process of discussing the state of the social state development should distinguish crisis myths from crisis realities, to identify probable trajectories of its development.The article is aimed at drawing researchers' attention to the transformation of the process of functioning of the welfare state in the context of European integration. It is undeniable that the economics of the EU member states are now almost out of the control of national governments, while the social consequences of this process - unemployment, migration - remain the subject of legal regulation of national states. Together with domestic and foreign researchers, the authors raise the topical question: will the introduction of the European social model lead to changes or even to the abolition of national models of social policy? Is social policy a priority of the European Union and to what extent does it depend on the EU's economic situation? Are the functions of the welfare state changing in the context of the country's membership in the European Union? Does the state retain its sovereignty by delegating its key functions to the EU? What are the consequences for individuals of changing the paradigm of the welfare state in an innovative economy conditions? ; Социальное государство является одним из ключевых принципов конституционного строя современных государств. Хотя проблематика социальной государственности была предметом многих междисциплинарных исследований, она до сих пор остается актуальной и вызывает оживленные научные дискуссии как в следствие периодического пересмотра парадигм развития государства как такового, так и в результате стремительного развития процессов глобализации и региональной интеграции. Упадок социального государства предрекали неоднократно. В этой связи следует отметить, что в процессе обсуждения состояния развития социального государства следует отличать кризисные мифы от кризисных реалий, выявлять возможные траектории ее развития.Статья призвана обратить внимание исследователей на трансформацию процесса функционирования социального государства в условиях европейской интеграции. Несомненным является тот факт, что экономики государств-членов ЕС на сегодня почти вышли из-под контроля национальных правительств, тогда как социальные последствия этого процесса – безработица, миграция – остаются предметом правового регулирования национальных правительств. Вместе с отечественными и зарубежными исследователями авторы поднимают актуальные вопросы: приведет ли к изменениям или даже отмене национальных моделей социальной политики создание Европейской социальной модели? Является ли социальная политика приоритетом Европейского Союза и насколько она зависит от экономического состояния ЕС? Изменяются ли функции социального государства в условиях членства страны в Европейском Союзе? Сохраняет ли свой суверенитет государство, делегируя ЕС реализацию своих ключевых функций? Какие последствия для индивидов имеет изменение парадигмы социального государства в условиях инновационной экономики? ; Соціальна держава є одним з ключових принципів конституційного устрою сучасних держав. Хоча проблематика соціальної державності була предметом багатьох міждисциплінарних досліджень, вона досі залишається актуальною і викликає жваві наукові дискусії як внаслідок періодичного перегляду парадигм розвитку держави як такої, так і внаслідок стрімкого розвитку процесів глобалізації і регіональної інтеграції. Занепад соціальної держави передрікали неодноразово. У цьому зв'язку слід зазначити, що в процесі обговорення стану розвитку соціальної держави слід відрізняти кризові міфи від кризових реалій, виявляти ймовірні траєкторії її розвитку.Стаття покликана звернути увагу дослідників на трансформацію процесу функціонування соціальної держави в умовах європейської інтеграції. Беззаперечним є той факт, що економіки держав-членів ЄС на сьогодні майже вийшли з-під контролю національних урядів, тоді як соціальні наслідки цього процесу – безробіття, міграція – залишаються предметом правового регулювання національних держав. Разом з вітчизняними і зарубіжними дослідниками авторка порушує актуальне питання: чи призведе до змін або навіть скасування національних моделей соціальної політики запровадження європейської соціальної моделі? Чи є соціальна політика пріоритетом Європейського Союзу і наскільки вона залежить від економічного стану ЄС? Чи зазнають змін функції соціальної держави в умовах членства країни в Європейському Союзі? Чи зберігає свій суверенітет держава, делегуючи для реалізації ЄС свої ключові функції? Які наслідки для індивідів має зміна парадигми соціальної держави в умовах інноваційної економіки?

The article reveals a conclusion that a significant number of approaches to understanding the phenomenon of a political leadership have been formed based on the presence of a significant number of studies on the problem of political leadership. They take into account a large number of factors that characterize the personality of a leader in the political, socio-economic, legal, religious and cultural spheres.The article analyzes the problem of political leadership in the works of such scientists as: N. Machiavelli, J. Dewey, F. Nietzsche, G. Storozheva, A. Priyatelchuk, S. Siegele, G. Lebon, G. Tard, Z. Freud, L. Edinger, Y. Jennings, S. Hook, M. Weber, T. Adorno, G. Marcuse, E. Fromm, K. Friedrich, G. Page, M. Samimi, B. Buyak, G. Grinlif, K. Hodgkinson, G. Fairholm, T., S. Kuchmarskikh, G. Hilmen, T. Fittssimen, A. Morozov, N. Gorbacheva, B. Bujak, A. Traverse, A. Pakhareva, N. Tkach and others.Despite the variety and variability of methodological approaches to understanding leadership, it is still necessary to conceptualize them.It is revealed that one of the most productive approaches to understanding the essence of political leadership is its interpretation based on value and socio-cultural orientations in the development of the individual and society, in general.It is clarified that the study of the category "personality"plays an important role within the socio-cultural approach to understanding of leadership. In addition, socio-cultural approach provides research on leadership through the prism of identifying individual, social communities and society as a whole in special forms of activity.The relevance of the socio-cultural approach is also explained by the fact that it allows the use of interdisciplinary research, opening a wide field for the possibility of developing a synthetic theory of political leadership. ; В статье делается вывод, что на основе наличия значительного количества исследований по проблематике политического лидерства сформировалась значительное количество подходов к пониманию этого феномена. Они учитывают большое количество факторов, характеризующих личность лидера в политической, социально-экономической, правовой, религиозной и культурной плоскости.Анализируется проблема политического лидерства в работах таких ученых, как Н. Макиавелли, Дж. Дьюи, Ф. Ницше, Г. Сторожева, А. Приятельчук, С. Сигеле, Г. Лебон, Г. Тарда, З. Фрейда, Л. Эдингера Ю. Дженнингса, С. Хук, М. Вебера, Т. Адорно, Г. Маркузе, Э. Фромма, К. Фридриха, Г. Пейдж, М. самом, Б. Буяк, Р. Гринлифа, К. Ходжкинсон, Г . Фейрхольма, Т., С. Кучмарських, Р. Хиллмен, Т. Фитцсимена, А. Морозова, Н. Горбачевой, Б. Буяка, А. Траверсе, А. Пахарева, Н. Ткач и другие.Несмотря на многообразие и вариативность методологических подходов к пониманию лидерства, до сих пор необходимым остается их концептуализация.Выявлено, что одним из наиболее продуктивных подходов к пониманию сущности политического лидерства является его толкование на основе ценностных, социокультурных ориентаций в развитии личности и общества в целом.Осознано, что в рамках именно социокультурного подхода к пониманию лидерства важную роль играет исследование категории «личность». Кроме этого, социокультурный подход предсказывает исследования лидерства через призму его обнаружения в особых формах активности личности, социальных общностей и общества в целом.Востребованность социокультурного подхода объясняется и тем, что он позволяет использовать междисциплинарные исследования, открывая широкое поле для возможности выработки синтетической теории политического лидерства. ; У статті робиться висновок, що на основі наявності значної кількості досліджень щодо проблематики політичного лідерства сформувалася значна кількість підходів до розуміння цього феномена. Вони враховують велику кількість факторів, які характеризують особистість лідера у політичній, соціально-економічній, правовій, релігійній і культурній площині.Аналізується проблема політичного лідерства у роботах таких науковців, як: Н. Макіавеллі, Дж. Дьюї, Ф. Ніцше, Р. Сторожева, А. Приятельчука, С. Сігеле, Г. Лебона, Г. Тарда, З. Фрейда, Л. Едінгера, Ю. Дженнінгса, С. Хук, М. Вебера, Т. Адорно, Г. Маркузе, Е. Фромма, К. Фрідріха, Г. Пейдж, М. Самімі, Б. Буяк, Р. Грінліфа, К. Ходжкінсона, Г. Фейрхольма, Т., С. Кучмарських, Р. Хілмена, Т. Фітцсімена, О. Морозова, Н. Горбачової, Б. Буяка, О. Траверсе, А. Пахарєва, Н. Ткач та інших.Незважаючи на багатоманітність і варіативність методологічних підходів до розуміння лідерства, досі необхідною залишається їх концептуалізація.Виявлено, що одним з найбільш продуктивних підходів до розуміння сутності політичного лідерства є його тлумачення на основі ціннісних, соціокультурних орієнтацій у розвитку особистості і суспільства загалом. Усвідомлено, що у межах саме соціокультурного підходу до розуміння лідерства важливу роль відіграє дослідження категорії «особистість». Окрім цього, соціокультурний підхід завбачує дослідження лідерства через призму його виявлення у особливих формах активності особистості, соціальних спільнот і суспільства загалом. Затребуваність соціокультурного підходу пояснюється і тим, що він дозволяє використовувати міждисциплінарні дослідження, відкриваючи широке поле для можливості вироблення синтетичної теорії політичного лідерства.

One third of all food produced for human consumption globally is lost or wasted, making food waste a major problem from both an economic, social and environmental perspective. One way of preventing food waste is through legislation. In Sweden, food inspectors have been recommended to work according to the general rules of consideration (GRC) in the Swedish Environmental Code to reduce food waste. However, there is a lack of published information on whether the GRC are applied to reduce food waste at present, and, if so, how this works in practice. Moreover, the lack of a common standard for food waste quantification is a problem recognized by researchers. Thus, the present study aimed to examine whether and how the GRC are or can be applied to prevent food waste. More specifically, the goal was to investigate the attitude of municipal supervisory authorities and other relevant actors towards applying the GRC in food control, and to identify opportunities and / or obstacles to this. This is expected to contribute with knowledge that in the long term can generate supervisory approaches for reduced food waste. A qualitative research method was used including self-administered questionnaires. Answers were obtained from 11 municipalities and six additional actors including courts, national authorities and a private law firm. After a thematic analysis of the data, this was sorted to describe 1) The current situation in municipal supervision / the current application of the GRC according to other actors 2) The attitude towards applying the GRC in supervision for food waste reduction 3) The attitude towards suggested supervisory practices for reducing food wastage. The results showed that most of the actors surveyed did not apply the GRC to food waste currently, and none of them had issued injunctions to prevent food waste. Nevertheless, it was found that applying the GRC to food control could be possible, according to some practical experience in the field and the majority of the respondents' attitudes. No apparent unsolvable obstacles were identified. How the application of the GRC to food waste would work in practice remains to be solved, though. Consequently, the link between the current situation, the attitudes towards applying the GRC in food control as well as the attitudes towards suggested supervisory practices, was found to be ambiguous. Legal contradictions justify the need for further research, which could pursue the development of a supervisory approach for food waste prevention. ; En tredjedel av all mat som produceras globalt går förlorad eller slösas bort, vilket gör matsvinn till ett omfattande problem ur både ett ekonomiskt, socialt och miljömässigt perspektiv. Ett sätt att förebygga matsvinn är genom lagstiftning. I Sverige har livsmedelsinspektörer rekommenderats att arbeta enligt de allmänna hänsynsreglerna i miljöbalken för att minska matsvinnet. Det saknas emellertid publicerad information om huruvida hänsynsreglerna används för att minska matsvinn för närvarande, och hur detta i så fall fungerar i praktiken. Dessutom är avsaknaden av en gemensam standard för kvantifiering av matsvinn ett problem enligt forskare. Den aktuella studien syftade således till att undersöka om och hur miljöbalkens hänsynsregler tillämpas eller kan tillämpas för att förebygga matsvinn. Mer specifikt var målet att undersöka de kommunala tillsynsmyndigheternas och andra relevanta aktörers inställning till att tillämpa hänsynsreglerna i livsmedelskontroll och att identifiera möjligheter och / eller hinder för detta. Detta förväntas bidra med kunskap som på lång sikt kan generera tillsynsstrategier för minskat matsvinn. En kvalitativ forskningsmetod användes med självadministrerade frågeformulär. Svar erhölls från 11 kommuner och sex ytterligare aktörer, såsom domstolar, nationella myndigheter samt en privat juristbyrå. Efter en tematisk analys av den insamlade datan sorterades denna för att beskriva 1) Den aktuella situationen i kommunal tillsyn / den aktuella tillämpningen av hänsynsreglerna enligt andra aktörer 2) Inställningen till att tillämpa miljöbalkens hänsynsregler i tillsyn för att förebygga matsvinn 3) Attityden gentemot föreslagna tillsynspraxis för att förebygga matsvinn. Resultaten visade att majoriteten av de undersökta aktörerna inte tillämpade hänsynsreglerna på matsvinn för närvarande, och att ingen hade skrivit förelägganden för att förebygga matsvinn. Praktiska erfarenheter inom området samt majoriteten av respondenternas attityder avslöjade dock att det skulle kunna vara möjligt att tillämpa hänsynsreglerna mot matsvinn inom livsmedelskontroll. Inga uppenbart olösliga hinder identifierades. Hur tillämpningen av hänsynsreglerna på matsvinn skulle gå till i praktiken återstår dock att lösa. Följaktligen kunde det konstateras att kopplingen mellan den nuvarande situationen, respondenternas inställning till att tillämpa hänsynsreglerna i livsmedelskontrollen samt attityderna gentemot föreslagna tillsynspraxis var tvetydig. Juridiska motsättningar motiverar behovet av ytterligare forskning, som kan driva utvecklingen av en tillsynsstrategi för förebyggande av matsvinn.

This research, undertaken by a professional urban planner, aims to explore already implemented regional planning methods, to analyze the forms and conditions of the convergence of public policies in the fields of urban planning and agriculture, to identify the tools available to local decision makers to achieve this convergence, resulting in sustainable development objectives set by the authority. The separate management of agricultural and urban spaces has contributed to the loss of the historical link of interdependence and complementarity, which has long defined the relationship between cities and countryside. With the existence of a limited effectiveness of planning documents to reduce the consumption of agricultural space, the problem to be managed is that of maintaining agriculture as it competes with other uses. By analyzing the regional impacts (both environmental and socio-economic) of existing public policies regarding agriculture and urban planning, this research aims to question the professional work practices, the concepts and existing urban planning methods. The research hypothesis posits the need to consider the construction of an agri-urban actionable framework, which integrates all interaction between agriculture, the city and nature, to discover new methods which will allow the integration of "agriurbanisme" into public action. This hypothesis integrates all previous studies, which include a diversity of personal experience, past and present, of the urban planner/researcher as well as specific project research experience (e.g. urban community of Bassin Brive in Corrèze). This endeavor aims to comprehend the conditions of the transition from an agricultural misconception of urban planning to the construction of an actionable framework and, ultimately to the implementation of an operational "agriurbanism" model. This shift from an agri-urban perspective to operational agri-planning questions the practices of urban planning professionals, challenges not only local politicians in their governance methods but civilians as well (particularly in agricultural areas), invites both transdisciplinarity and controversy resulting in economical space management or agricultural land preservation. As for the complex relationship of the city with it's natural and living surroundings, the agri-urban interdependencies are challenged to define a new developmental approach more favorable to the needs of regional sustainable development. ; Cette recherche, engagée par un urbaniste professionnel, se fixe pour objectif d'explorer les modalités d'aménagement mises en œuvre dans les territoires, d'analyser les formes et conditions de la rencontre des politiques publiques dans les domaines de l'urbanisme et de l'agriculture, d'identifier les leviers à disposition des décideurs locaux pour réaliser cette rencontre et tendre ainsi vers les objectifs de développement durable fixés par le législateur. La gestion sectorielle des espaces agricoles et des espaces urbains a contribué à la perte du lien historique d'interdépendance et de complémentarité qui a longtemps organisé le rapport entre villes et campagnes. Au regard du constat d'une efficacité limitée des documents d'urbanisme pour réduire la consommation des espaces agricoles, le problème à gérer est celui du maintien de l'agriculture dans les espaces de concurrence avec d'autres usages. Par l'analyse des impacts territoriaux (environnementaux et socio-économiques) des politiques publiques mises en œuvre, dans le domaine de l'agriculture et de l'urbanisme, cette recherche vise à questionner les pratiques professionnelles à l'œuvre, les concepts et les méthodes d'urbanisme mobilisés. L'hypothèse de recherche pose la nécessité d'envisager la construction d'un cadre de pensée agriurbaine de l'action qui intègre l'ensemble des interactions entre l'agriculture, la ville et la nature, pour définir des connaissances et des méthodes permettant l'intégration de « l'agriurbanisme » dans l'action publique. Cette hypothèse conduit à mobiliser un corpus qui intègre une diversité de terrains vécus, passés et présents de l'urbaniste chercheur, et de terrains explorés dans le cadre de cette recherche (communauté d'agglomération du Bassin de Brive en Corrèze). La mobilisation de ce corpus vise à appréhender les conditions du passage d'un impensé agricole en urbanisme à la construction d'un cadre de pensée agriurbaine de l'action, puis à explorer comment la mise en œuvre d'un « agriurbanisme » opérationnel peut s'opérer. Ce passage de la pensée agriurbaine de l'action à l'agriurbanisme opérationnel questionne les pratiques des professionnels de l'urbanisme, interpelle les politiques locales dans leurs modalités de gouvernance et les acteurs de la société civile (notamment de l'agriculture), invite la transdisciplinarité et la controverse pour conduire à la gestion économe de l'espace ou à la préservation des sols agricoles. Ainsi la relation complexe de la ville avec son environnement naturel et vivant, les interdépendances agriurbaines, sont appréhendées pour définir une nouvelle approche de l'aménagement plus favorable aux attendus d'un développement durable des territoires.

Donbass belongs to the region that is especially strained from an environmental point of view due to the unique combination of a powerful industry, an extremely dense transport network, intensive agriculture and the very high anthropogenic load associated with this. In this regard, food contamination with nitrates, nitrites, heavy metals (HM) and other xenobiotics in this region is at an extremely dangerous level. According to the WHO, from 80 to 95% of HM (including radionuclides) enter the human body through trophic chains from the soil with plant foods and animal products. The concentration of HM in the soil determines the degree of contamination of water and food products. On the basis of the studies, the conditionally "clean" or control area and the "dirty" area of Donetsk were identified. The multiplicity of the maximum excess of the maximum permissible concentration of lead in the "dirty" region was 112.5 times, cadmium — 2815 times, copper — 133 times, arsenic — 75 times, in the absence of exceeding the maximum permissible concentration of HM data in the "clean" region. In phosphorus, the excess of MPC in the "dirty" area was 6.7 times greater than in the "clean", for zinc — 102 times more in the "dirty" area. The analysis of infant and perinatal mortality, stillbirths in the "dirty" and "clean" areas of Donetsk was carried out in comparison with the average city indicators. For analysis, three time periods were identified: pre-war (2010–2013), transitional — the beginning of hostilities (2014–2016) and stable military (2017–2019). Infant mortality, in the absence of significant differences in the pre-war period, in the "dirty" region of Donetsk during the transition period significantly (р<0,01) increased by 60.4% compared to the "clean" one. In Donbass, the situation is aggravated by social stress, low income, the ongoing local military conflict — now it is necessary to evaluate the stress-induced effect of the factors listed above. Negative socio-economic factors have a large impact on nutrition, and health problems associated with poor nutrition quality prevail in the poorest groups of society. It is advisable to optimize nutrition for pregnant of ecocrisis regions: normalization of the qualitative and quantitative nutritional value of the diet; the introduction of preventive nutrition products into the diet, taking into account the impact on pregnant women of high levels of xenobiotics in the ecocrisis region and the effects of stress-induced factors (epidemics (COVID-19 pandemic), local military conflicts (Donbass), etc.). ; Донбасс относится к особо напряженному в экологическом плане региону из-за уникального сочетания мощной промышленности, чрезвычайно густой транспортной сети, интенсивного сельского хозяйства и связанной с этим очень высокой антропогенной на- грузкой, сложного природного комплекса. В связи с этим загрязнение продуктов питания ни- тратами, нитритами, тяжелыми металлами (ТМ) и другими ксенобиотиками в данном регионе находится на чрезвычайно опасном уровне. По данным ВОЗ, от 80 до 95% ТМ (включая радио- нуклиды) поступают в организм человека по трофическим цепочкам из почвы с растительной пищей и продуктами животного происхождения. Концентрации ТМ в почве определяют сте- пень загрязнения воды и пищевых продуктов. На основании проведенных исследований были выделены условно «чистый», или контрольный, район и «грязный» города Донецка. Кратность максимального превышения (ПДК или фоновых показателей) свинца в «грязном» районе со- ставляла 112,5 раза, кадмия — 2815 раз, меди — 133 раза, мышьяка — 75 раз при отсутствии пре- вышения ПДК данных ТМ в «чистом» районе. По фосфору превышение ПДК в «грязном» рай- оне было в 6,7 раза больше, чем в «чистом», по цинку — в 102 раза больше в «грязном» районе. Был проведен анализ младенческой и перинатальной смертности, мертворождений по «гряз- ному» и «чистому» районам г. Донецка в сравнении со среднегородскими показателями. Для анализа были выделены три временных периода: довоенный (2010–2013 гг.), переход- ный — начала боевых действий (2014–2016 гг.) и стабильный военный (2017–2019 гг.). Мла- денческая смертность при отсутствии достоверных различий в довоенный период в «грязном» районе г. Донецка в переходный период достоверно (р<0,01) выросла на 60,4% по сравнению с «чистым». В Донбассе ситуация усугубляется социальным стрессом, низким уровнем дохо- дов, отягощенными продолжающимся локальным военным конфликтом, — теперь необхо- димо оценить и стресс-индуцированное действие перечисленных ранее факторов. Негатив- ные социально-экономические факторы оказывают большое влияние на питание, причем проблемы со здоровьем, связанные с низким качеством питания, превалируют в наименее обеспеченных группах общества. Целесообразно оптимизировать питание для беременных экокризисных регионов: нормализация качественной и количественной полноценности ра- циона; введение в рацион продуктов превентивного питания с учетом влияния на организм беременных высоких уровней ксенобиотиков в экокризисном регионе и последствий дей- ствия стресс-индуцированных факторов (эпидемии (пандемия COVID-19), локальные воен- ные конфликты (Донбасс) и т. д.).

COMPARATIVE ANALYSIS OF MEDICATION ASSORTMENT FOR CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE TREATMENT PRESENTED AT UKRAINIAN AND POLISH PHARMACEUTICAL MARKETSО.І. Onуshkiv, I.Р. Lech, T. A. Hroshovyi I.Ya.HorbachevskyTernopilStateMedicalUniversitySummary: It was made a comparative study of Ukrainian and Polish pharmaceutical markets of medications used for treatment of chronic obstructive pulmonary disease. Also it was analyzed the structure of the assortment of the researched group due to the manufacturing countries, dosage forms and composition of active pharmaceutical ingredients and their origin. The results of market research can determine the main ways of domestic assortment improvement of medications studied at the pharmaceutical and therapeutic group.Keywords: medications for treatment of chronic obstructive pulmonary disease, the pharmaceutical market of Ukraine and Poland.Introduction. Nowadays, chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is one of the biggest health problem. It is a major cause of morbidity and mortality in the world due to the medical, social and economic terms. Thus, according to the latest data of the World Health Organization, currently about 210 million people are suffering from COPD and more than 2.75 million people die of COPD each year. Late diagnosis and inappropriate treatment lead to incapacitation and early disability. After 10 years, every fourth ill patient with COPD becomes disabled.In accordance with the mentioned above information, comparative marketing analysis of medication assortment for the treatment of COPD are currently important at the domestic pharmaceutical market and at the market of Poland as one of the most developed markets of the European Union to determine the feasibility of developing new medications and the possibility to take the particular market field.Results and discussion. During the study it was used general rules for secondary collecting market information, methods of mathematical statistics. The information technologies are used for processing the results of the research. The analysis of the range of medication was done according to the classification of Anatomical Therapeutic Chemical (ATC) system using secondary information of electronic database of the State Registry of Medicines, Compendium, Pharmindex and data of information and analytical system «Baza leków DrWidget».The objects of the study were medications of R03 group «Medications used for the obstructive respiratory diseases» (according to the ATC classification): adrenergic medications for inhalation use (group R03A), inhaled asthma agents (group R03B), adrenergic medications for regular use (group R03C), other medications for regular use of the obstructive respiratory diseases (group R03D). Market research of medications for the treatment of COPD was performed on various parameters, including the manufacturing countries, dosage form and content of active pharmaceutical ingredients and their origin.Conclusions: 1. It was studied the medication assortment for COPD treatment listed on the pharmaceutical markets inUkraineandPoland. As a result of studies, it was found that the products in both countries are generally represented by foreign manufacturers, particularly inUkraine, their market share is 78.57 %, while inPoland– 80 %.2. The market analysis data indicates that among foreign manufacturers of medication for COPD treatment at Ukrainian pharmaceutical market leading positions are occupied by 4 countries: the Great Britain, Spain, Poland and India; at the Polish market, the following countries are the leaders of medication delivery: the Great Britain, Germany, Switzerland and Israel.3. The comparison of assortment represented at the pharmaceutical market ofUkraineandPolandon the dosage form indicates that the largest share has aerosols (23.81 %) at Ukrainian market and chewable tablets (29.57 %) at Polish.4. The medication assortment for COPD treatment is represented only with synthetic drugs at both pharmaceutical markets, while the main group inUkraineis a group of medications based on montelukast, theophylline, budesonide, fluticasone and inPoland– montelukast, salbutamol, budesonide.References1. Feshchenko Yu.I., Yashyna L.O., Potoczniak O.V. Chronic obstructive pulmonary disease and concomitant depression – an important medical and social problem // Ukrainian pulmonological journal. – 2013. – No.3. – P.56 – 58. – Access mode: http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/upj/13_dop/56.pdf 2. Tytova O.N. Clinical and pharmacoeconomic approaches for effective medical rehabilitation of patients disabled by chronic obstructive pulmonary disease: abstract of the thesis of the Candidate of Medical Sciences / O.N. Tytova – St. Pitersberg, 2008. – 25 p.3. State Registry of Medicines of Ukraine. – [electronic version].– Access mode: http://www.drlz.kiev.ua/ 4. Pharmindex [ electronic version]. – Access mode: http://pharmindex.pl5. Baza leków DrWidget [electronic version]. – Access mode: http://drwidget.pl/6. Compendium. – [electronic version].– Access mode: http://compendium.com.ua/

Актуальность. Растущее значение международной студенческой миграции связано не только с увеличением числа иностранных студентов по всему миру, но и с ростом политического, экономического и культурного влияния данных процессов, а также с целенаправленной деятельностью стран-экспортеров и вузов по продвижению образовательных программ за рубеж. Одной из наиболее перспективных стран в сфере экспорта образования является Социалистическая Республика Вьетнам (СРВ), находящаяся на восходящем тренде исходящей академической мобильности. Цель статьи - представить результаты исследования лучших практик и используемых российскими вузами инструментов по привлечению студентов из Социалистической Республики Вьетнам. Методология. В рамках проведенного анализа статистических данных Центра социологических исследования Минобрнауки России, Института статистики ЮНЕСКО, анализа открытых источников в сети Интернет и включенного наблюдения в процессе профессиональной деятельности автора были выявлены академические и маркетинговые мероприятия, а также различные форматы взаимодействия со студентами, выпускниками, вьетнамскими организациями и российскими организациями, работающими в СРВ. По результатам исследования установлено, что все изучаемые университеты используют сочетание различных практик, диверсифицируя инструменты рекрутинга и развивая широкое научно-образовательное сотрудничество с Вьетнамом. Были выявлены следующие практики, способствующие успешному привлечению вьетнамских студентов в конкретные образовательные учреждения: проведение олимпиад для вьетнамских школьников; поддержка преподавания и изучения русского языка как иностранного; развитие сотрудничества с университетами и школами Вьетнама, в т. ч. в которых преподается русский язык; работа со студентами и выпускниками университета из СРВ; участие в российско-вьетнамских межгосударственных программах подготовки кадров для СРВ. Вывод: все изучаемые университеты используют сочетание различных вышеперечисленных инструментов в комплексе, не сосредотачиваясь только на одном из них. Уникальные инструменты для рекрутинга вьетнамских студентов используются Дальневосточным федеральным университетом (представительство университета в СРВ, развитие вьетнамистики в университете, участие в деятельности Российско-Вьетнамского Тропического научно-исследовательского и технологического центра); Томским политехническим университетом целенаправленно ведется сотрудничество с вьетнамскими бизнес-компаниями. Особую модель представляет собой экспорт образовательных услуг МИФИ, в котором целевым образом ведется подготовка специалистов из Вьетнама в области атомной энергетики. Реализация этой модели обусловлена отраслевой спецификой университета. ; Relevance. The growing importance of international student migration is associated not only with the increase in the number of international students around the world, but also with the growing political, economic and cultural influence of these processes, as well as with the purposeful activities of exporting countries and universities to promote educational programs abroad. One of the most perspective countries in the sphere of higher education institutions programs' export is the Socialist Republic of Vietnam, which is on the upward trend of outgoing academic mobility. The aim of the article is to present the results of study of the best practices and tools used by Russian universities to attract students from the Socialist Republic of Vietnam. Methodology. Within the framework of the analysis of statistical data of the Center for Sociological Research of the Ministry of Education and Science of Russia, the UNESCO Institute for Statistics, analysis of open sources in the Internet, as well as participant observation within the framework of the author's professional activities, academic and marketing activities were identified, as well as various formats of interaction with students, ALUMNI, Vietnamese and Russian organizations operating in Vietnam. According to the results of the study, it was found that all studied universities use a combination of different practices, diversifying recruitment tools and developing broad scientific and educational cooperation with Vietnam. The study identified the following practices that facilitate the recruitment of Vietnamese students: (1) organizing olympiads for Vietnamese schoolchildren; (2) support for teaching and learning Russian as a foreign language; (3) development of cooperation with universities in Vietnam; (4) development of cooperation with schools in Vietnam, including those in which Russian language is taught; (5) work with university students and alumni from the Vietnam; (6) participation in Russian-Vietnamese interstate training programs. Conclusions. All the studied universities use a complex combination of various tools, without focusing on only one of them. Unique tools for recruiting Vietnamese students are used by the Far Eastern Federal University (representation of the university in Vietnam, development of Vietnamese studies at the university, participation in the activities of the Russian-Vietnamese Tropical Research and Technological Center), Tomsk Polytechnic University (development of cooperation with Vietnamese business companies). A special model is the export of educational services by MEPhI, which trains specialists from Vietnam in the field of nuclear energy. The implementation of this model is due to the industry specifics of the university.

Objective — systematic analysis of the results of the questionnaire and the review of the available scientific databases to summarize the achievements and highlight the complex TB issues in Ukraine.Materials and methods. By communicating with doctors of different specialties, doctors on specializa­tion-courses, pre¬certification cycles and cycles of thematic improvement in the specialty «phthisiology», «pulmonology», «general practice — family medicine», «therapy», conducting their questionnaires, we conducted the study of priorities and formulated complex questions and problems to overcome TB in Ukraine.Results and discussion. The most significant achievements of TB control in Ukraine are the tendency to use more TB capacity and to strengthen the results and improve the best laboratory diagnostics, molecular genetic diagnostics, and cultural studies at BACTEC.Doctors are concerned about MDRTB and XDTB and co-infection HIV/TB. These issues were of particular interest and were the first among local supporters (97 % of respondents in phthisiologists and 78 % of general practitioner and other physicians identified as the highest priority).Conclusions. Decrease in the immunity of the population due to the spread of HIV infection, widespread use of immunosuppressive and cytostatic drugs, economic impoverishment and permanent stay in chronic-stress in everyday life of the average population of Ukraine, uncertainty about tomorrow, military conflict in the East part of Ukraine, intensive alcohol and drug addiction, reduction and closing TB hospitals, the reduction in the number of TB staff makes the disappointing prognosis for controlling the situation of the TB epidemic in Ukraine — the worsening of TB epidemic is not excluded in the next few years. ; Цель работы — суммирование достижений и выделение сложных вопросов по преодолению туберкулеза (ТБ) в Украине. Материалы и методы. Путем общения с врачами разных специальностей, врачами-курсантами на курсах специализации, предаттестационных циклах и циклах тематического усовершенствования по специальности «фтизиатрия», «пульмонология», «общая практика — семейная медицина», «терапия», проведения их анкетирования нами изучены приоритеты относительно достижений и сформулированы сложные вопросы и проблемы по преодолению ТБ в Украине.Результаты и обсуждение. Наиболее значимыми достижениями борьбы с ТБ в Украине являются тенденция к снижению заболеваемости ТБ и смертности от него и улучшение возможностей лабораторной диагностики, молекулярно-генетической диагностики, культурального исследования на БАКТЕК и т. д. Врачей беспокоит вопрос роста количества случаев мультирезистентного ТБ, ТБ с расширенной резистентностью и случаев сочетанной патологии СПИД/ТБ. Этот вопрос имел наибольший удельный вес и занял первое место при процентном анализе (97 % респондентов врачей-фтизиатров и 78 % семейных врачей и других специальностей определили его как приоритетный).Выводы. Снижение иммунитета населения за счет распространения ВИЧ-инфекции, широкого использования иммуносупрессивных и цитостатических препаратов, экономическое обнищание и перманентное пребывание в условиях хронического стресса, неуверенность в завтрашнем дне, военные действия на востоке страны, интенсивная алкоголизация и наркотизация населения, безработица, значительная миграция населения, сокращение и закрытие противотуберкулезных ста­ционаров, сокращение количества работников противотуберкулезных служб делают прогноз по контролю ситуации над эпидемией ТБ в Украине неутешительным — не исключено ухудшение эпидемиологической ситуации по ТБ в ближайшие несколько лет. ; Мета роботи — підсумування досягнень та виокремлення складних питань щодо подолання туберкульозу (ТБ) в Україні. Матеріали та методи. Шляхом спілкування з лікарями різних спеціальностей, лікарями-курсантами на курсах спеціалізації, передатестаційних циклах та циклах тематичного удосконалення зі спеціальності «фтизіатрія», «пульмонологія», «загальна практика — сімейна медицина», «терапія», проведення їх анкетування нами вивчено пріоритети щодо досягнень та сформульовано складні питання і проблеми щодо подолання ТБ в Україні.Результати та обговорення. Найбільш значущими досягненнями боротьби з ТБ в Україні є тенденція до зниження захворюваності на ТБ та смертності від нього та покращення можливостей лабораторної діагностики, молекулярно-генетичної діагностики, культурального дослідження на БАКТЕК тощо.Лікарів турбує питання зростання кількості випадків мультирезистентного ТБ, ТБ із розширеною резистентністю та випадків поєднаної патології СНІД/ТБ. Це питання мало найбільшу питому вагу і посіло перше місце при відсотковому аналізі (97 % респондентів лікарів-фтизіатрів та 78 % сімейних лікарів та інших спеціальностей визначили його як пріоритетне).Висновки. Зниження імунітету населення за рахунок поширення ВІЛ-інфекції, широкого використання імуносупресивних та цитостатичних препаратів, економічне зубожіння та перманентне перебування в умовах хронічного стресу, невпевненість у завтрашньому дні, військові дії на сході країни, інтенсивна алкоголізація та наркотизація населення, безробіття, значна міграція населення, скорочення та закриття протитуберкульозних стаціонарів, скорочення кількості працівників протитуберкульозної служби роблять прогноз щодо контролю ситуації над перебігом епідемії ТБ в Україні невтішним — не виключено погіршення епідеміологічної ситуації з ТБ в найближчих кілька років.

The purpose of the article is to describe the ways how to optimize the cadets' training in border guard terminology, terms forming, validity of terminological word-combinations and their usage in the process of professional communication and translation. The current state of Ukrainian international relations in different spheres of human activity, striving for entering the European space, joining NATO, military challenges in the East of Ukraine, political and socio-economic realities need further transformation and development. It concerns the English language studies as a language of international communication. The topicality of the article is in urgent need to train Ukrainian border guards to speak English fluently performing their service duties at the international ports-of-entry, participating in inter-state cooperation, communicating with colleagues from the European Union, USA and other countries. Communicative strategy and implementation of communicative intentions can be actualized if a specialist knows professional terminology and operate special vocabulary fluently. In order to improve and enhance foreign language training of the cadets-future officers' special approach to the terminology study was implemented. Despite the numerous scientific researches, it should be noted that no attention has been paid to the term-system of the border protection activity, its lexicosemantic peculiarities, terminological collocations and means of their formation. That is why the main content of the article is focused on the association of English border protection terminology with other words, on their ability to compose collocations and make terminological phrases. The definition of the linguistic word "term" is presented in the article by interpreting of its semantic meaning made by scientists-terminologists. The study of syntagmatic properties of terms and their validity is paid a special attention in the article. Validity is realized as the capability of a word to create a meaningful word-combination when constructing an utterance. Teaching cadets to compose word-combinations consisting of term elements it is essential to highlight that words must form a structural semantic unit, the validity of which is justified.0n the basis of the linguistic literature analysed verbs are distinguished to make terminological word collocations. Word collocations are considered to be the most widespread phraseological units which usually comprise two components. They are subdivided into three semantic groups, which possess special integrative feature and sequence of the word-combination components. The components create entire meaning of word-combinations. One component determines the terminological meaning of the word-collocation and establishes syntactic relations among the words. Thus, teaching cadets to differentiate semantic peculiarities of the determining and determined components will facilitate usage of professional terms in the process of communication and translation. Special attention should be paid to the verbs and their synonyms while forming valid terminological word-combination. This research contributes to better understanding of modern tendencies in terminological word building system, synonyms diversity of professional terms and helps to optimize cadets' training. ; Сучасний стан міжнародних зв'язків України у різноманітних сферах діяльності людства, прагнення до виходу у європейський простір, вступу до НАТО, сучасні військові виклики на сході України, політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують подальших трансформацій та розвитку у сфері вивчення іноземних мов. Статус англійської мови, як мови міжнародного спілкування, має тенденцію до постійного зростання. У контексті нових стандартів іншомовної підготовки курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – НАДПСУ) виникає нагальна потреба удосконалення формування професійної іншомовної комунікативної компетентності фахівця, який в ході виконання службових завдань, буде використовувати іноземні мови. Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених методичним аспектам вивчення професійної термінології, необхідно констатувати факт, що термінології прикордонної служби, її лексико-семантичної особливості та методиці навчання термінологічним словосполученням увага майже не приділялась. Актуальність статті полягає у нагальній потребі володіння англійською мовою представниками Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), які виконують службове завдання у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон, приймають участь у міжнародному співробітництві з колегами країн ЄС, США та іншими країнами. Комунікативна стратегія та здійснення комунікативних намірів може бути актуалізована за умови знання термінології та вживання лексики фахового характеру. У статті приділяється увага проблемам утворення термінологічних словосполучень, способам їх утворення, семантичній валідності термінів та оптимізації навчання курсантів застосовувати їх під час комунікації та перекладу. Визначення лінгвістичного слова «термін» представлене трактуванням семантичного значення цього поняття українськими вченими-термінознавцями. В статті описані умови формування комунікативої та перекладацької компетенцій у курсантів, професійна діяльність яких, пов;язана із застосуванням спеціальної термінології. Основний зміст дослідження акцентовано на асоціації англомовних прикордонних термінів з іншими словами, здатності їх комбінування, елементах компонування термінів, класифікації термінологічних словосполучень.

The article has studied and systematized a set of major scientific papers on the ethnic history of the Greeks in Odessa, has identified and argued the stages of development of the historiographical tradition of the problem, has conducted the comparative analysis of directions and priorities of research on the Greeks in Odessa and has traced their evolution in accordance with changes in socio-political context. Historiographical work on the problem has been classified by chronological criteria. It is noted that during the imperial era, research did not go beyond clarifying certain issues of resettlement in the context of the colonization policy of the Russian government. In the research of Soviet historians in the general history of colonization by the Greeks of Odessa, military colonization stands out. At the same time, the socio-economic aspects of the functioning of the Greek community deserved special attention of Soviet historiography. The expansion of the range of research, inclusion of issues of commercial and social activities of Greeks occurs at the present stage of studying the problem and is connected with the intensification of Greek studies in Ukraine. It is proved that the lack of legal autonomy of the Odessa Greek community, the mobility of its representatives did not contribute to the scientific awareness of the Greeks in Odessa (unlike in Nizhyn and Azov) as a separate community with a whole set of distinctive features. Therefore, their history was considered within the context of the history of the foundation and development of the city. Despite the recent appearance of interesting articles on charitable, trade, commercial, cultural and educational activities of the Greek community of Odessa, it is still waiting for an ordered and comprehensive study. ; В статье изучен и систематизирован комплекс основных научных трудов по вопросам этнической истории греков Одессы, выделены и аргументированы этапы развития историографической традиции исследуемой проблемы, осуществлен сравнительный анализ направлений и приоритетов исследовательского поиска по грекам Одессы и прослежена их эволюция в соответствии с изменениями общественно-политического контекста. Историографические наработки по проблеме классифицированы по хронологическому критерию. Отмечено, что в имперскую эпоху исследовательские поиски не выходили за пределы выяснения отдельных вопросов переселения в контексте колонизационной политики российского правительства. В исследованиях советских историков в общей истории колонизации Одессы греками выделяется военная колонизация. В то же время особое внимание в советской историографии уделено социально-экономическим аспектам функционирования греческой общины. Расширение спектра исследований, включение в него вопросов коммерческой, общественной деятельности греков приходится на современный этап изучения проблемы и связан с активизацией греческих студий в Украине. Доказано, что отсутствие юридической автономии одесской греческой общины, мобильность ее представителей не способствовали осознанию научным сообществом греков Одессы (в отличие от нежинских и приазовских) как отдельной группы с целым комплексом самобытных черт. Поэтому их история рассматривалась в контексте истории основания и развития города. Несмотря на появление в последнее время интересных статей о благотворительной, торгово-коммерческой, культурно-образовательной деятельности греческой общины Одесской области, она требует упорядоченного и целостного исследования. ; У статті вивчено і систематизовано комплекс основних наукових праць із питань етнічної історії греків Одеси, виділено та аргументовано етапи розвитку історіографічної традиції досліджуваної проблеми, здійснено порівняльний аналіз напрямків та пріоритетів дослідницького пошуку щодо греків Одеси та простежено їх еволюцію у відповідності до змін суспільно-політичного контексту. Історіографічний до-робок із проблеми класифіковано за хронологічним критерієм. Зазначено, що за імперської доби дослід-ницькі пошуки не виходили за межі з'ясування окремих питань переселення в контексті колонізаційної політики російського уряду. У дослідженнях радянських істориків в загальній історії колонізації Одеси греками виділяється військова колонізація. Водночас на особливу увагу радянської історіографії заслу-говували соціально-економічні аспекти функціонування грецької громади. Розширення спектру дослі-джень, включення до нього питань комерційної, громадської діяльності греків припадає на сучасний етап вивчення проблеми й пов'язане з активізацією грецьких студій в Україні. Доведено, що відсутність юридичної автономії одеської грецької спільноти, мобільність її представників не сприяли усвідомленню науковим загалом греків Одеси (на відміну від ніжинських та приазовських) як виокремленої спільноти з цілим комплексом самобутніх рис. Тому їх історія розглядалася у контексті історії заснування та розвитку міста. Не зважаючи на появу останнім часом цікавих статей із доброчинної, торговельно-комерційної, культурно-освітньої діяльності грецької спільноти Одещини, вона ще чекає на впорядковане й цілісне дослідження.

Objective — systematic analysis of the results of the questionnaire and the review of the available scientific databases to summarize the achievements and highlight the complex TB issues in Ukraine.Materials and methods. By communicating with doctors of different specialties, doctors on specializa­tion-courses, pre¬certification cycles and cycles of thematic improvement in the specialty «phthisiology», «pulmonology», «general practice — family medicine», «therapy», conducting their questionnaires, we conducted the study of priorities and formulated complex questions and problems to overcome TB in Ukraine.Results and discussion. The most significant achievements of TB control in Ukraine are the tendency to use more TB capacity and to strengthen the results and improve the best laboratory diagnostics, molecular genetic diagnostics, and cultural studies at BACTEC.Doctors are concerned about MDRTB and XDTB and co-infection HIV/TB. These issues were of particular interest and were the first among local supporters (97 % of respondents in phthisiologists and 78 % of general practitioner and other physicians identified as the highest priority).Conclusions. Decrease in the immunity of the population due to the spread of HIV infection, widespread use of immunosuppressive and cytostatic drugs, economic impoverishment and permanent stay in chronic-stress in everyday life of the average population of Ukraine, uncertainty about tomorrow, military conflict in the East part of Ukraine, intensive alcohol and drug addiction, reduction and closing TB hospitals, the reduction in the number of TB staff makes the disappointing prognosis for controlling the situation of the TB epidemic in Ukraine — the worsening of TB epidemic is not excluded in the next few years. ; Цель работы — суммирование достижений и выделение сложных вопросов по преодолению туберкулеза (ТБ) в Украине. Материалы и методы. Путем общения с врачами разных специальностей, врачами-курсантами на курсах специализации, предаттестационных циклах и циклах тематического усовершенствования по специальности «фтизиатрия», «пульмонология», «общая практика — семейная медицина», «терапия», проведения их анкетирования нами изучены приоритеты относительно достижений и сформулированы сложные вопросы и проблемы по преодолению ТБ в Украине.Результаты и обсуждение. Наиболее значимыми достижениями борьбы с ТБ в Украине являются тенденция к снижению заболеваемости ТБ и смертности от него и улучшение возможностей лабораторной диагностики, молекулярно-генетической диагностики, культурального исследования на БАКТЕК и т. д. Врачей беспокоит вопрос роста количества случаев мультирезистентного ТБ, ТБ с расширенной резистентностью и случаев сочетанной патологии СПИД/ТБ. Этот вопрос имел наибольший удельный вес и занял первое место при процентном анализе (97 % респондентов врачей-фтизиатров и 78 % семейных врачей и других специальностей определили его как приоритетный).Выводы. Снижение иммунитета населения за счет распространения ВИЧ-инфекции, широкого использования иммуносупрессивных и цитостатических препаратов, экономическое обнищание и перманентное пребывание в условиях хронического стресса, неуверенность в завтрашнем дне, военные действия на востоке страны, интенсивная алкоголизация и наркотизация населения, безработица, значительная миграция населения, сокращение и закрытие противотуберкулезных ста­ционаров, сокращение количества работников противотуберкулезных служб делают прогноз по контролю ситуации над эпидемией ТБ в Украине неутешительным — не исключено ухудшение эпидемиологической ситуации по ТБ в ближайшие несколько лет. ; Мета роботи — підсумування досягнень та виокремлення складних питань щодо подолання туберкульозу (ТБ) в Україні. Матеріали та методи. Шляхом спілкування з лікарями різних спеціальностей, лікарями-курсантами на курсах спеціалізації, передатестаційних циклах та циклах тематичного удосконалення зі спеціальності «фтизіатрія», «пульмонологія», «загальна практика — сімейна медицина», «терапія», проведення їх анкетування нами вивчено пріоритети щодо досягнень та сформульовано складні питання і проблеми щодо подолання ТБ в Україні.Результати та обговорення. Найбільш значущими досягненнями боротьби з ТБ в Україні є тенденція до зниження захворюваності на ТБ та смертності від нього та покращення можливостей лабораторної діагностики, молекулярно-генетичної діагностики, культурального дослідження на БАКТЕК тощо.Лікарів турбує питання зростання кількості випадків мультирезистентного ТБ, ТБ із розширеною резистентністю та випадків поєднаної патології СНІД/ТБ. Це питання мало найбільшу питому вагу і посіло перше місце при відсотковому аналізі (97 % респондентів лікарів-фтизіатрів та 78 % сімейних лікарів та інших спеціальностей визначили його як пріоритетне).Висновки. Зниження імунітету населення за рахунок поширення ВІЛ-інфекції, широкого використання імуносупресивних та цитостатичних препаратів, економічне зубожіння та перманентне перебування в умовах хронічного стресу, невпевненість у завтрашньому дні, військові дії на сході країни, інтенсивна алкоголізація та наркотизація населення, безробіття, значна міграція населення, скорочення та закриття протитуберкульозних стаціонарів, скорочення кількості працівників протитуберкульозної служби роблять прогноз щодо контролю ситуації над перебігом епідемії ТБ в Україні невтішним — не виключено погіршення епідеміологічної ситуації з ТБ в найближчих кілька років.