Suchergebnisse

Розглядається системно-логічна послідовність організації асиметричної протидії інформаційно-психологічним впливам з боку недружніх держав, яка посилює можливості політичного керівництва дер-жави щодо функціонування в умовах гібридних загроз, зокрема при здійсненні проти нього інформаційно-психологічних впливів в зовнішньополітичній та внутрішньополітичній сферах. Основними засобами веден-ня інформаційного протиборства є національні й транснаціональні засоби масової інформації, а також будь-які інші інформаційні мережі, здатні впливати як на світогляд, політичні погляди, правосвідомість, менталітет, духовні ідеали й ціннісні установки окремої людини, так і на суспільство і його політичну елі-ту в цілому. Зазначені обставини на перший план висувають проблему нарощування можливостей держави щодо реалізації національних інтересів в умовах сучасного інформаційного протиборства. Показано, що найбільш вразливою формою інформаційного протиборства для держави-мішені виступають спеціальні інформаційні операції (СІО), що проводяться проти суб'єктів, які приймають стратегічні рішення. Ефек-тивне функціонування держави-мішені в умовах нав'язуваного інформаційного протиборства можливе на основі побудови структурно-логічної послідовності організації асиметричної протидії інформаційно-психологічним впливам з боку недружніх держав на основі запропонованих принципів. ; Рассматривается системно-логическая последовательность организации асимметричного противодействия ин-формационно-психологическим воздействиям со стороны недружественных государств, усиливающая возможности политического руководства государства относительно функционирования в условиях гибридных угроз, в том числе при осуществлении против него информационно-психологических воздействий во внешнеполитической и внутриполитиче-ской сферах. Основными средствами ведения информационного противоборства являются национальные и трансна-циональные средства массовой информации, а также любые другие информационные сети, способные влиять как на мировоззрение, политические взгляды, правосознание, менталитет, духовные идеалы и ценностные установки отдель-ного человека, так и на общество и его политическую элиту в целом. Указанные обстоятельства на первый план вы-двигают проблему наращивания возможностей государства по реализации национальных интересов в условиях совре-менного информационного противоборства. Показано, что наиболее уязвимой формой информационного противобор-ства для государства-мишени выступают специальные информационные операции (СИО), проводимые против субъек-тов, принимающих стратегические решения. Эффективное функционирование государства-мишени в условиях навязы-ваемого информационного противоборства возможно на основе построения структурно-логической последовательно-сти организации асимметричного противодействия информационно-психологическим воздействиям со стороны не-дружественных государств на основе предложенных принципов. ; Currently, there is a rapid formation of a new information space based on modern technologies and communications. This information space already has a significant impact on many aspects of the functioning of any state and ensures the achievement of goals in short periods of time in a significant space. It is considered the systemic and logical sequence of organization of asymmetric counteraction to information and psycho-logical influences by unfriendly states, which enhances the possibilities of political leadership of the state to function in the con-ditions of hybrid threats, in particular, when it exerts informational and psychological influences in foreign policy and internal politics. The main means of information confrontation are national and transnational media, as well as any other information networks that can influence on both the worldview, political views, justice, mentality, spiritual ideals and values of the individual, as well as society and its political elite as at whole. These circumstances bring to the fore the problem of increasing the capacity of the state to realize national interests in today's information confrontation. It is shown that the most vulnerable form of infor-mation warfare for the target state is the Special Information Operations (SIOs) conducted against strategic decision makers. The effective functioning of the target state in the conditions of imposed information confrontation is possible on the basis of constructing of a structural and logical sequence of organization of asymmetric counteraction to information and psychological influences by unfriendly states on the basis of the proposed principles.

APPROVED ; Road traffic is one of the greatest contributors to greenhouse gas and reducing it has become one of the main targets for sustainable transport policies. Analysis of the main factors influencing greenhouse gas emissions is essential for designing environmentally efficient strategies for road transport. On the other hand, air pollution has been associated with a series of health effects such as stroke, lung cancer, chronic and acute respiratory diseases, including asthma. Diesel vehicles are one of the major sources of two harmful air pollutants, PM2.5 and NOx. Reducing NOx emission levels and diesel use has become a prime concern since it was discovered that most of the diesel Euro 5 and Euro 6 passenger cars and light commercial vehicles are violating the NOx emission standards. The electrification of the transportation sector has become necessary considering the growth in transport demand, resulting greenhouse gas, urban air pollution and fossil fuel depletion. A considerable percentage of EU urban population is exposed to harmful levels of air pollution concentration. Ireland has a target to reduce the GHG emission levels by 30% in 2030 relative to 2005 levels, however, GHG levels are expected to increase. Moreover, the NOx emissions in Ireland have failed to meet the national emission ceiling target leading to serious health concerns. However, high NOx emission levels may or may not lead to high NOx concentration at the population exposure level. This thesis comprehensively evaluates the potential environmental, financial and health impacts associated with the Irish road transport fleet and further, proposes a solution through a set of hypothetical policy introduction which can potentially mitigate the impacts and increase EV uptake and investigates the possible reduction in impacts from alternative traffic scenarios as a result of these policy interventions. Emission levels from road transport were estimated using COPERT 5 for the current and several future scenarios with the continuation of Business as Usual situation and from alternative scenarios. An uncertainty modelling of COPERT 5 was carried out through sensitivity analysis of COPERT input parameters. NOx and PM2.5 pollution at the population exposure level attributable to road transport emissions were modelled using OSPM for the current and future scenarios. Additionally, health impacts in terms of premature mortality incidences and Disability Adjusted Life Years attributable to long term exposure to NOx and PM2.5 were estimated using WHO?s burden of disease approach. The findings of this study indicate that emission levels from the future fleets are expected to increase under BaU scenarios due to the increase in car ownership levels and low uptake of alternative fuel and technology options. However, the emission levels can potentially be reduced with alternative fleet options as a result of additional policy measures. The results also revealed that Ireland?s air quality is good with respect to NOx and PM2.5 pollution when compared to WHO and EU recommended safe limits. Discrepancies between the concentrations recorded at the monitoring locations and the modelled values were observed. Although the overall air quality was found to be fair, the spatial variation of the pollution showed that some areas in Dublin city are exposed to significantly high levels of NOx and PM2.5 concentrations. The pollution levels and resulting health outcomes and financial damages are expected to increase, but, can be improved with the proposed alternative scenarios. The findings of this research not only provide policy makers with a timely and useful evaluation of the potential impacts of road transport fleet in Ireland but also sets an example of how controlling air pollution can be prioritised, compared to other policy interventions aimed at improving air quality and public health.

Este trabajo trata de una propuesta didáctica sobre la explotación minera a cielo abierto, que favorezca la alfabetización científica, promueva el pensamiento crítico y el aprendizaje colaborativo. La misma fue implementada en un curso de Química, de 5º año de la enseñanza secundaria. Se utilizó como recurso central una WebQuest, que contiene actividades de aprendizaje orientadas a la investigación. Durante las diferentes fases de la secuencia didáctica los estudiantes tuvieron ocasión de: seleccionar y analizar diferentes fuentes de información, interpretarlas, comunicarlas en forma escrita y oral; adoptar una actitud crítica y reflexiva, participar de espacios de debate, trabajar colaborativamente. Los resultados dan cuenta de que los alumnos, a partir de un trabajo colaborativo, conocieron y reconocieron diferentes factores involucrados en el análisis de la explotación minera, comprendieron la existencia de complejas relaciones entre los mismos y tomaron posiciones fundamentadas. Valoraron en términos generales positivamente la WebQuest, particularmente el trabajo colaborativo. Sostienen que a través de su resolución pudieron adquirir conocimientos sobre la actividad minera a cielo abierto, que contribuyó a la formación ciudadana y despertó el interés. En la sociedad actual el saber científico y tecnológico constituye uno de los elementos que aportan conocimientos para la toma de posiciones fundamentadas sobre temáticas controvertidas, como la minería a cielo abierto. Sin embargo hay muy poco acuerdo acerca de la forma de hacerlo y pocas secuencias didácticas fundamentadas, particularmente en el campo de la enseñanza de la Química y sobre la temática de la minería a cielo abierto. Creemos que, aunque seguramente mejorable, la presente propuesta puede ser un aporte a los profesores de Química que se desempeñan en instituciones de educación secundaria, interesados en promover a la par del desarrollo cognitivo actitudes y valores relevantes para una ciudadanía responsable. ; This work is about a didactic proposal about open pit mining, which favors scientific literacy, promotes critical thinking and collaborative learning. It was implemented in a Chemistry course, 5th year of secondary education. Chemistry related to mining, social, environmental, economic, political, legal aspects and ethical. It was implemented in a 5th year high school course. A WebQuest, which contains research-oriented learning activities, was used as a central resource. During the different phases of the didactic sequence the students had the opportunity to: select and analyze different sources of information, interpret them, communicate them in written and oral form; adopt a critical and reflective attitude, participate in spaces for debate, work collaboratively. The results show that the students, from a collaborative work, knew and recognized different factors involved in the mining exploitation analysis, understood the existence of complex relationships between them and took well-founded positions. They valued the WebQuest in general terms, particularly the collaborative work. They maintain that through their resolution they were able to acquire knowledge about open-pit mining activity, which contributed to citizen education and sparked interest. In today's society, scientific and technological knowledge is one of the elements that provide knowledge for taking positions based on controversial issues, such as open-pit nmining. However, there is very little agreement about the way to do it and few supported didactic sequences, particularly in the field of chemistry teaching and on the subject of open-pit mining. We believe that, although surely improvement, the present proposal can be a contribution to Chemistry professors who work in secondary education institutions, interested in promoting, along with cognitive development, relevant attitudes and values for responsible citizenship. ; Fil: Acuña, Patricia Mónica. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Humanidades y Ciencias de la Educación; Argentina.

The article identifies current trends and prerequisites for the emergence of the European Union crisis in the 21st century. The research outlined in this article explains how and how controversial the process of European unification was; how the consequences of this process in the form of multiple intertwined crisis phenomena affect the current world political order in general and, in particular, Ukraine. The author has reviewed and analyzed the work of the Spanish post-Marxist sociologist, Manuel Castells, who specializes in the theory of the post-information society, together with other European authors – "Europe`s Crises". The authors of this book were intended to return to European integration, focusing on the period from 2008. to the present, and strove to understand the distinctive features of numerous crises that disturbed the peace of Europe during this period of time. The factors of the formation of the concept of European and national identity were considered. This article states that in the case of the EU, an attempt to impose the identity for the implementation of the European project has provoked strong resistance that threatened the project. The process of European integration achieved its goal, namely the prevention of wars and conflicts between its member states, but, perhaps, the integration was not as positive at the economic level as we could expect. It should be noted that today the EU needs a strategy to respond to migration and refugees, but cannot create it. This is recognized in EU documents, but the relevant directives have failed to implement this policy. The article states that the crisis in Europe is multifaceted: it is economic, financial, social and political crisis. And, as we can see, these are also cultural, intellectual and moral crises that affect the very essence of the values that define Europe and its identity. The fact that European crisis phenomena directly or indirectly influence Ukraine, its information presence and ideas of Europeans about Ukraine is unconditional. ; У статті визначені сучасні тенденції та передумови виникнення кризи Європейського Союзу в XXI столітті. Дослідження, викладені в цій статті, пояснюють, як і на скільки був суперечливим процес об'єднання Європи, як наслідки цього процесу у вигляді багаторазових переплетених між собою кризових явищ впливають на сучасний світовий політичний порядок в цілому та зокрема Україну. Автором була розглянута та проаналізована робота іспанського соціологапостмарксиста, Мануеля Кастельса, який спеціалізується на теорії постінформаційного суспільства, спільно з іншими європейськими авторами, – "Europe`s Crises". Автори цієї книги мали на меті повернутись назад до процесу євроінтеграції, зосереджуючи особливу увагу на період з 2008 р. по теперішній час, і прагнути зрозуміти відмінні риси численних криз, що порушували спокій Європи за цей період часу. Були розглянуті чинники формування поняття європейської та національної ідентичності. У даній статті йдеться про те, що у випадку з ЄС спроба нав'язати ідентичність для реалізації європейського проекту викликала сильний опір, який загрожував усьому проекту. Процес європейської інтеграції досяг своєї мети, а саме запобігання війнам та конфліктам між його державами-членами але, можливо, інтеграція не була на стільки позитивною на економічному рівні, як ми могли очікувати. Слід зазначити, що сьогодні ЄС потребує стратегії, спрямованої на реагування на міграцію та біженців, але не може створити її. Це визнано в документах ЄС, але відповідні директиви не змогли здійснити цю політику. У статті зазначено, що криза в Європі є багатогранною: вона економічна, фінансова, соціальна та політична. І, як ми можемо побачити, це також культурні, інтелектуальні та моральні кризи, що впливають на саму суть цінностей, які визначають Європу та її ідентичність. Безумовним є той факт, що європейські кризові явища безпосередньо чи опосередковано впливають на Україну, її інформаційну присутність та уявлення про неї європейців.

Ukraine–European Union Association Agreement defined a new, unique form of cooperation between parties. This very important document had shown the importance not only for Ukraine's aspiration to become a part of the European Community, but also demonstrated readiness of the EU to accept Ukraine as a state that is a part Europe. The process of signing the Association Agreement was not easy and ended successfully only from the second attempt. Signature and ratification of the Association Agreement was delayed by a number of events: Ukraine's rejection to sign the Agreement in Vilnius (2013), the Maidan revolution events, escalation of the situation in Crimea and Donbass, Presidential elections, and Nederland's referendum. As of today, the Agreement is considered to be the biggest normative legal act in history of the EU and Ukraine.Most experts are analyzing The Association Agreement from the economic point of view. Indeed, economic part is one of the major parts of this document. However, its realization on the ground is impossible without political cooperation. This article focuses on the political part of the Agreement. The purpose of this paper is to explore the story of the Association Agreements between the EU and other states. The article defines the unique features of the Ukraine–EU Association Agreement, analyses changes during implementation, threats and prospects for further Agreement implementation. We conclude that there are internal and external reasons for complications in Agreement implementation.For Ukraine this Agreement is not only about standards, principals and values, but also about international standing and ability to prove strangeness in the geopolitical arena. Implementation of the Agreement is a huge step for the «European future». But, we need to understand that such changes should be carefully weighted. Ukraine must save sovereignty, independence and an ability to defend its interests. ; Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони визначила новий, більш поглиблений формат співпраці між підписантами. Це важливий документ, який засвідчив не лише прагнення України приєднатися до європейського співтовариства, а й вперше документально підтвердив визнання всіма сторонами Угоди євроінтеграційного курсу України. Шлях до підписання Угоди не був простим: сторонам вдалося поставити підписи лише з другої спроби. Відмова України підписати Угоду на саміті у Вільнюсі 2013 р., революційні події, які зрештою призвели до загострення ситуації в Криму та на Сході, обрання нового керівництва держави, згодом референдум у Нідерландах – усе це передувало підписанню та ратифікації Угоди. На сьогодні Угоду визнано найбільшим нормативно-правовим актом як в історії Євросоюзу, так і України.Більшість аналітиків та науковців присвячують аналіз Угоди здебільшого положенням, які стосуються економіки. Дійсно, цій частині відведено чималий обсяг. Проте, реалізація положень Угоди неможлива без співпраці на політичному рівні. Стаття присвячена аналізу саме політичної частини Угоди. У статті досліджується історія підписання Угод про асоціацію ЄС з іншими державами на предмет закріплення положення про подальше членство в Європейському Союзі. Визначено особливості УА між Україною та ЄС, розглянуто порядок впровадження змін, а також проаналізовано загрози та перспективи подальшого виконання положень Угоди. Зазначено, що причини ускладнень імплементації Угоди можуть бути як внутрішні, так і зовнішні.Для України Угода – це не лише стандарти, цінності та принципи, а й міжнародний авторитет та спроможність проявити себе на геополітичній арені. Виконання положень Угоди – важлива заявка на європейське майбутнє. Однак, зміни мають бути зваженими та продуманими. Україна має зберегти незалежність, суверенітет та відстояти свої позиції.

It is highlighted in the research respect for human rights through the prism of the Association Agreement Ukraine–EU in 2014 as a framework of the international treaty that defines a new format for relations with the EU on the principles of deepening political association and strengthening economic integration, combining all areas and directions of cooperation of the parties, and also forming a strategic reference point for systemic reforms in Ukraine. Considerable attention is paid to the peculiarities of the EU human rights protection system, to the tendencies of its development and the influence on the contractual practice of the integration association. Characterized mechanisms for implementation of the Association Agreement Ukraine–EU in 2014, respect for human rights, the protection of fundamental rights in the EU, the peculiarities Amendments to the Association Agreement Ukraine–EU 2014.The reveals modern legal principles of Ukraine–EU integration cooperation, the role of ensuring respect for human rights in this process, the latest approaches to protection of fundamental rights in the EU, various aspects of the organizational and legal provision of the implementation of the Association Agreement Ukraine–EU 2014 for respect for human rights. The research will contribute to understanding the evolution of integration processes in the field of the protection of fundamental rights, which is of practical importance for deepening the political association and strengthening economic integration, in order to increase the efficiency and accelerate the result-oriented outcome of practical cooperation between Ukraine and the EU on the basis of the essential elements of the Association Agreement Ukraine–EU 2014 for insurance of respect for common basic principles and values, above all respect for human rights and its protection.Key words: European Union; integration; EU law; human rights; fundamental rights; EU human rights protection system; Association Agreement. ; Висвітлено дотримання поваги до прав людини крізь призму виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 2014 р. (далі – УА 2014 р.) як базового міжнародного договору рамкового характеру, що визначає новий формат відносин з Європейським Союзом (далі – ЄС) на принципах поглиблення політичної асоціації та посилення економічної інтеграції, поєднуючи усі сфери і напрями співробітництва сторін, а також становлячи стратегічний орієнтир системних реформ в Україні. Значну увагу приділено особливостям системи захисту прав людини в ЄС, тенденціям її розвитку та впливу на договірну практику інтеграційного об'єднання. Охарактеризовано механізми виконання УА 2014 р., за дотримання поваги до прав людини, ґенезу захисту основоположних прав у ЄС, еволюцію статусу Хартії ЄС про основоположні права від політичної декларації до правового інструменту інтеграції, особливості внесення змін до УА 2014 р., до редакції Хартії ЄС про основоположні права 2007 р., а також практику її застосування, що необхідно враховувати у процесі інтеграційної взаємодії.Розкрито сучасні правові засади інтеграційної взаємодії Україна – ЄС, роль забезпечення поваги до прав людини у цьому процесі, новітні підходи до захисту основоположних прав у ЄС, різні аспекти організаційно-правового забезпечення виконання УА 2014 р. за поваги до прав людини. Дослідження сприятиме розумінню еволюції інтеграційних процесів у сфері захисту основоположних прав, що має прикладне значення для поглиблення політичної асоціації та посилення економічної інтеграції, для підвищення ефективності та пришвидшення зорієнтованого на результат практичного співробітництва України з ЄС на основі суттєвих елементів УА 2014 р. щодо забезпечення поваги до спільних базових принципів і цінностей, передусім поваги до прав людини, їх дотримання і захисту.Ключові слова: Європейський Союз; інтеграція; право ЄС; права людини; основоположні права; система захисту прав людини в ЄС; Угода про асоціацію.

The issue of the political situation in the East of Ukraine today is extremely relevant because of the prolongation of the «conflict» escalation, the legal regime of the antiterrorist operation and the lack of Ukrainian control over certain territories, which, historically and geographically, from the point of view of international and national law, are the part of the territory of Ukraine.In the article such categories as «war», «terrorism» and «armed conflict» are analyzed in order to determine which regime does operate in the East of Ukraine. The author concludes that the situation in such territories is characterized by the legal status of armed conflict, because of the fact that non-state armed forces – «LNR» and «DNR» – are conducting hostilities in the East of Ukraine. In addition to this, their purpose is an encroachment on territorial integrity of Ukraine by separating certain regions from the rest of the State.Providing people with human rights and freedoms, in particular the possibility of the realization of the right to self-defence for people, who perfom military duty in the ATO zone during the armed aggression in Ukraine, is rather controversial. The discussion arises because of the announcement by the military command of Ukraine in August 2017, of the risk of prosecution for violating the «silence regime», despite the open fire and the threat to life for people from the other side of the war barricades.The author raises the issue of the priority of international treaties defining the fundamental human rights to ensure their life and safety, as well as the relevant provisions of the national legislation of Ukraine over certain international agreements that can potentially encroach on such values as life, health and safety. According to the author's opinion, the orders of the military command «. not to shoot» in order to «preserve» the «regime of silence» are not in conformity with the general principles of law, which are reflected in specific legal norms. Because of the fact, that in such a case, giving preferences to such international agreements raises the question of the possibility of the state to ensure a constitutional right to life and safety of ATO fighters, stipulated in Article 27 of the Ukrainian Constitution.The author considers the question of how to «restrict» the right to self-defense of servicemen, the mechanism of implementation of this restriction and the question of criminal-legal qualification of acts, which main aim is protecting people from unlawful encroachments. ; Питання політичної ситуації на Сході України сьогодні є надзвичайно гострим, зважаючи на продовження ескалації «конфлікту», правовий режим антитерористичної операції, непідконтрольність визначених територій, які як з історико-географічного погляду, так і з поглядів міжнародного права та права національного, входять до складу території України.Забезпечення прав і свобод людини, зокрема можливості реалізації права на само­захист осіб, які виконують військовий обов'язок в зоні АТО під час збройної агресії, є доволі дискусійним, – полеміка зумовлена повідомленням військового командування у серпні 2017 р. про ризик притягнення до кримінальної відповідальності за порушення «режиму тиші», незважаючи на відкритий вогонь та загрозу життю з іншої сторони барикад. Пору­шено питання пріоритету міжнародно-правових актів, що визначають фундаментальні права людини щодо забезпечення її життя, безпеки, а також відповідних положень націо­нального законодавства України над певними міжнародними домовленостями, що потенційно можуть зазіхати на такі цінності, як життя, здоров'я, безпека людини і громадянина.Проаналізовано питання способу «обмеження» права на самозахист військово­службовців, механізм реалізації цього правообмеження та питання ймовірної кримінально-правової кваліфікації діянь, що полягають у захисті особи від протиправних посягань.

The article deals with the right of people to appeal for the protection of their rights and freedoms to the European Court of Human Rights (ECHR). In Ukraine, the problem of optimal organization and effective activity of public authorities in ensuring human rights lies in the sphere of ensuring the rule of law. The assertion and protection of human rights and freedoms is the main function of the Ukrainian state. An important confirmation of the significance of the institution of human rights as an object of protection by international institutions lies in the fact that in the current Constitution of Ukraine there are norms, which establish the inalienability and inviolability of these rights and set up a categorical prohibition on the adoption of laws and other normative legal acts that would restrict human rights or freedoms or narrow their content. However, the mechanisms of protecting human rights in Ukraine under the conditions of the socio-economic and political crisis are not enough effective, since systematic violations are traced. Special attention should be paid to the struggle against organized crime and corruption, which undermine the trust of people in their rights, as well as the ability of the authorities to ensure law and order.It is concluded that the European choice of Ukraine defined its state policy, which is aimed at approaching the living standards of citizens to European standards, rooting European values in all spheres of the functioning of the Ukrainian state and society. In the context of the adaptation of Ukrainian legislation to the EU legislation, the guarantee of human rights is the key to stable partnerships with the EU member states. Therefore, an appeal to the European Court of Human Rights is considered as an additional guarantee of ensuring the rights and freedoms of man and citizen at the international level, as well as the mechanism for their protection in cases where a person is not satisfied with the decision of the domestic court, and there are violations of legal norms. The reflection of standards in the field of human rights, taking into account the national identity, will enable the fullest exercise and protection of human rights, and increase the level of legal culture. Such a system of legal conscience should be aimed at recognizing the axiological content of the rights and freedoms of man and citizen in their combination with the rights of society and the state. However, we believe that Ukraine should continue to make significant efforts to ensure the effectiveness of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, to create new effective national remedies against its violations, to adapt national legislation to European standards more actively. Thus, the most effective and immediate protection of human rights and freedoms guaranteed by the Convention should be ensured at the national level. ; У статті досліджено право людини на звернення за захистом своїх прав і свобод до ЄСПЛ. Наголошено, що для України проблема оптимальної організації й ефективної діяльності органів державної влади в забезпеченні прав людини лежить у площині забезпечення верховенства права. Утвердження і захист прав та свобод людини є головною функцією української держави. Зазначено, що вагомим підтвердженням значущості інституту прав людини як об'єкта захисту міжнародними інституціями є те, що в чинній Конституції України містяться норми, які фіксують, з одного боку, невід'ємність та непорушність цих прав, а з іншого – встановлюють категоричну заборону на прийняття законів та інших нормативно-правових актів, які обмежували б права і свободи людини або звужували їхній зміст. Сформульовано висновок, що звернення до Європейського суду з прав людини розглядається як додаткова гарантія забезпечення прав і свобод людини та громадянина на міжнародному рівні.

Представлено результати діагностування вихідного стану сформованості соціальної активності молоді відповідно до розроблених критеріїв та показників. Якісний та кількісний аналіз рівнів сформованості соціальної активності молоді за мотиваційно-ціннісним компонентом показав низький рівень показників зацікавленості громадським, соціальним життям, самоактуалізації особистості, ціннісних орієнтацій, прагнення самореалізації в громадській діяльності. Характеристика вихідного стану змістовно-когнітивного компонента соціальної активності молоді за рівнем вияву критерію «громадсько-політична обізнаність» показала низький рівень громадсько-політичної грамотності, обізнаності щодо структури та діяльності громадських об'єднань, використання можливостей громадської діяльності як інструменти саморозвитку. Аналіз результатів діагностики вихідного стану соціально-діяльнісного компонента соціальної активності молоді за рівнем прояву критерію соціальної компетентності дав можливість констатувати дуже низькі дані за показниками: сформованість умінь будувати міжособистісні відносини, здатність планувати та організовувати соціально-громадську діяльність, готовність досягати результатів дій, рівень сформованості самоорганізації. Характеризуючи рівень вихідного стану наступного компонента соціальної активності молоді – рефлексно-оціночного – за критерієм самооцінки, можна констатувати переважно низький та середній рівень його сформованості в молоді за показниками: здатність аналізувати, оцінювати процес і результат громадської діяльності, здатність до самооцінки, ступінь задоволення самореалізації в громадській діяльності. ; The issue of civil society development with the participation of various institutes has always interested scientists in political, philosophical and public administration, with the pedagogical aspect in the vast majority of scientific research concerned with a particular institute: either public organizations, youth movement, or volunteer organizations. However, the problem of the youth social activity formation in civil society institutes has not been the subject of research into leading pedagogical intelligence, which has made the relevance and novelty of our research. The purpose of the article is to present the results of diagnosis of the initial state of formation of the youth social activity in accordance with the developed criteria and indicators. In the context of our study, youth social activity is defined as an integrated personal activity of a young person to initiate and realize a socially useful function in the social environment, taking into account the requirements of society and personal values. Qualitative and quantitative analysis of the levels of social activity of young people in the motivational-value component showed a low level of interest in social and social life; self-actualization of personality; value orientations; aspiration of self-realization in public activity. Characterization of the initial status of the content-cognitive component of the youth social activity by the level of expression of the criterion «socio-political awareness» showed a low level of socio-political literacy; awareness of the structure and activities of public associations; use of social activity opportunities as tools of self-development. The analysis of the results of diagnostics of the initial state of the social-activity component of social activity of young people by the level of manifestation of the criterion of social competence gave an opportunity to state rather low data on the indicators: the ability to build interpersonal relationships; ability to plan and organize social and social activities; willingness to achieve results of actions; the level of self-organization formation. Describing the level of initial status of the next component of youth social activity – reflexive-evaluation – by the criterion of self-esteem, it is possible to state mainly low and average level of its formation in youth by the indicators: ability to analyze, evaluate the process and result of social activity, ability to self-esteem, degree of satisfaction community activities.

Nuestra era ve su explosión de conocimientos enmarcada en tecnologías de escala impresionante y la expansión de un sistema de poder globalizado. Las promesas iniciales hechas para la revolución digital - que la tecnología apuntalaría un movimiento hacia futuros más igualitarios y democráticos en los que la emancipación humana de las cargas del trabajo servil y el acceso diferenciado era inminente - han demostrado ser prematuras, si no falsas. En el presente documento se examinan los procesos y factores que configuran el aprendizaje globalizado a medida que negocia su camino entre la tecnología y las necesidades de los diversos individuos y comunidades que constituyen este mundo en evolución. La globalización abre posibilidades reales de aprendizaje transformador, en el que el conocimiento crece exponencialmente sin las limitaciones de los planes de estudio nacionales o los intereses creados. El carácter contradictorio de la globalización esboza los desafíos para la educación y el aprendizaje si se quiere dar sentido al orden social planetario emergente. La naturaleza de la crisis sistémica significa que los sistemas educativos tendrán que centrarse cada vez más en proporcionar competencias y aptitudes para promover la adaptabilidad y la creatividad, convirtiendo así la crisis en un trampolín para nuevas direcciones. Las estructuras de educación y aprendizaje tendrán que estar cada vez más conformadas por valores y visión en cuanto a la mejor manera de asegurar el desarrollo humano de manera que enriquezca a todos los interesados. La interacción entre la tecnología y la globalización crea nuevos retos pero también nuevas oportunidades. El omnipresente proceso de globalización significa que la política y la estrategia deben vincularse a un análisis internacional paralelo sobre la forma en que las nuevas formas de diversidad cultural repercuten en las necesidades de aprendizaje de las poblaciones sometidas a niveles de cambio sin precedentes. La eliminación de las barreras a la participación y el fortalecimiento de los enfoques de igualdad incorporados consistirán, a fin de cuentas, en la afirmación de una visión estratégica de las políticas. ; Our era sees its knowledge explosion enmeshed with technologies of breathtaking scale and the expansion of a system of globalized power. Initial promises made for the digital revolution - that technology would underpin a move towards more equal and democratic futures where human emancipation from burdens of menial labor and differentiated access was imminent – have proven premature, if not false. This paper examines processes and factors shaping globalized learning as it negotiates its way between technology and needs of the diverse individuals and communities who constitute this changing world. Globalization opens up real possibilities for transformative learning, where knowledge exponentially grows without constraints of national curricula or vested self-interest. The contradictory nature of globalization outlines the challenges for education and learning if sense is to be made of the emerging planetary social order. The nature of systemic crisis means that education systems will need to focus ever more intently on providing competence and skills to promote adaptability and creativity, thus turning crisis into a springboard for new directions. Education and learning structures will need increasingly to be shaped by values and vision as to the best way to secure human development in a way than enriches all stakeholders. The interaction between technology and globalization creates new challenges but also new opportunities. The pervasive globalizing process means policy and strategy need to be linked to parallel international analysis on how new forms of cultural diversity impact on learning needs of populations subjected to unprecedented levels of change. The removal of barriers to participation and the enhancement of embedded equality approaches will, at the end of the day, be about asserting strategic policy vision.

Real time control (RTC) is considered as a cost-efficient solution for combined sewer overflow (CSO) reduction as it optimises the available capacity of sewer networks. RTC helps to prevent the need for construction of additional retention volumes, increases the network adaptability to changes in water management policies, and above all alleviates the environmental impact of CSOs. Following increasing interest in water quality-based RTC (QBR), this thesis demonstrates a simple and nothing-to-lose QBR strategy to reduce the amount of CSO loads during storm events. The performance of the QBR strategy, based on Mass-Volume (MV) curves prediction, is evaluated by comparison to a typical hydraulics-based RTC (HBR) strategy. A proof-of-concept study is first performed on a small catchment of 205 ha to test the new QBR concept using 31 storm events during a two-year period. Compared to HBR, QBR delivers CSO load reduction for more than one third of the events, with reduction values from 3 to 43 %. The QBR strategy is then implemented on the Louis Fargue catchment (7700 ha) in Bordeaux, France and similarly compared with the HBR strategy. By implementing QBR on 19 storm events over 15 months, its performance is consistent, bringing valuable benefits over HBR, with 17 out of 19 events having load reduction varying between 6 and 28.8 %. The thesis further evaluates the impact of MV curve prediction uncertainty (due to model prediction uncertainty) on the performance of the QBR strategy, using a representative storm event. The resulting range of uncertainty is limited. Besides, results of the sensitivity study show that the choice of the QBR or HBR strategy should take into account the current tank volumes and their locations within the catchment. ; La gestion en temps réel (GTR) est considérée comme une solution économiquement efficace pour réduire les déversements par temps de pluie car elle optimise la capacité disponible des réseaux d'assainissement. La GTR permet d'éviter la construction de volumes de rétention supplémentaires, d'augmenter l'adaptabilité du réseau aux changements de politiques de gestion de l'eau et surtout d'atténuer l'impact environnemental des déversoirs d'orage. À la suite de l'intérêt croissant pour la GTR fondée sur la qualité de l'eau (QBR), cette thèse démontre une stratégie simple et efficace pour les charges polluantes déversées par temps de pluie. La performance de la stratégie QBR, basée sur la prédiction des courbes masse-volume (MV), est évaluée par comparaison avec une stratégie typique de GTR à base hydraulique (HBR). Une étude de validation de principe est d'abord réalisée sur un petit bassin versant de 205 ha pour tester le nouveau concept de QBR en utilisant 31 événements pluvieux sur une période de deux ans. Par rapport à HBR, QBR offre une réduction des charges déversées pour plus d'un tiers des événements, avec des réductions de 3 à 43 %. La stratégie QBR est ensuite mise en oeuvre sur le bassin versant de Louis Fargue (7700 ha) à Bordeaux, France et comparée à nouveau à la stratégie HBR. En implémentant QBR sur 19 événements pluvieux sur 15 mois, ses performances sont constantes et apportent des avantages précieux par rapport à HBR, 17 des 19 événements ayant une réduction de charge variant entre 6 et 28.8 %. La thèse évalue en outre l'impact de l'incertitude de prédiction de la courbe MV (due à l'incertitude de prédiction du modèle) sur la performance de la stratégie QBR, en utilisant un événement pluvieux représentatif. La marge d'incertitude qui en résulte est faible. En outre, l'étude de sensibilité montre que le choix de la stratégie QBR ou HBR doit tenir compte des dimensions réelles des bassins et de leur emplacement sur le bassin versant.

The traditional harvest of wild resources carries significant nutritional, economic, and sociocultural values for rural residents in the Arctic, especially for Indigenous subsistence communities. Rural communities in the Alaskan Arctic have expressed concern that aircraft activity from industry, commercial hunting, research, and tourism disrupts their harvest of wildlife, particularly caribou (Rangifer tarandus). However, little research exists on how aircraft impact harvest opportunities. Our objective was to assess the extent of scientific knowledge on aircraft-harvester interaction in the Arctic through a systematic search of the available literature. We found that no peer-reviewed publications addressed the conflict between aircraft and harvesters in the region. Some literature addressed aircraft impacts to subsistence species, but did not discuss how those impacts would affect local harvesters. Most research has been directed towards studying aircraft impacts on wildlife or humans in urbanized areas rather than in rural, subsistence communities. Therefore, we expanded our review to draw from gray literature (e.g., public records, government documents) to synthesize the current state of concern and perceptions on aircraft disturbance to subsistence harvesters. Based on the gray literature, we found that harvester frustrations were primarily directed toward low-flying aircraft and non-local operations. However, an absence of quantitative information on the extent of interaction between aircraft activity and harvesters hinders an objective assessment of the conflict. Mitigating conflict will require research focused on this data gap and may begin with better cooperation among rural communities, aircraft users, and decision-makers. ; La récolte traditionnelle des ressources sauvages comporte d'importantes valeurs nutritionnelles, économiques et socioculturelles pour les résidents des milieux ruraux de l'Arctique, surtout pour les collectivités autochtones axées sur les récoltes de subsistance. Les collectivités rurales de l'Arctique alaskien s'inquiètent du fait que l'activité aérienne à caractère industriel, la chasse commerciale, la recherche et le tourisme perturbent la récolte de la faune, plus particulièrement le caribou (Rangifer tarandus). Cependant, peu de recherches ont été effectuées au sujet des incidences des aéronefs sur les possibilités de récoltes. Notre objectif consistait à évaluer l'étendue des connaissances scientifiques sur l'interaction entre les aéronefs et les récolteurs de l'Arctique en faisant le dépouillement systématique de la documentation disponible. Cela nous a permis de constater qu'il n'existe pas de publications révisées par des pairs au sujet du conflit entre les aéronefs et les récolteurs de la région. Certains documents abordaient les incidences des aéronefs sur les espèces de subsistance, mais ne déterminaient pas les effets de ces incidences sur les récolteurs de la région. La plupart des études portaient sur les incidences des aéronefs sur la faune ou les humains des secteurs urbains plutôt que des collectivités rurales de subsistance. Par conséquent, nous avons poussé notre dépouillement plus loin au point d'inclure la documentation parallèle (comme les dossiers publics, les documents gouvernementaux) afin de faire la synthèse de l'état actuel des préoccupations et des perceptions sur la perturbation causée par les aéronefs à l'égard des récolteurs de subsistance. La documentation parallèle nous a permis de découvrir que les frustrations des récolteurs concernaient principalement les aéronefs volant à basse altitude et les opérations qui ne sont pas locales. Toutefois, l'absence d'information quantitative sur l'étendue de l'interaction entre l'activité aérienne et les récolteurs nuit à l'évaluation objective du conflit. Pour atténuer ce conflit, il faudra faire des recherches visant à combler ce manque de données. Cela pourrait commencer par une meilleure coopération entre les collectivités rurales, les utilisateurs d'aéronefs et les preneurs de décisions.

Toplumsal cinsiyet eşitliğinin sağlanması küresel ve rekabetçi dünyada gelişmiş bir ülke olmak için gereken koşullarından biridir. Bu sebeple, toplumsal cinsiyet eşitliğinin uluslararası ve ulusal gündemlerde önemli bir yeri vardır. Toplumsal cinsiyet eşitliği, insan haklarını kullanmada ortaya çıkan cinsiyete dayalı eşitsizliğin ve ayrımcılığın giderilmesi için uluslararası politikaların bir parçası olmuştur. Ancak toplumsal cinsiyet eşitliğinin sağlanması için konunun ayrıca ele alınmasına gerek duyulmuştur. Çalışma, bu durumdan hareketle uluslararası belgeler ışığında Türkiye ve Avrupa Birliği'nde toplumsal cinsiyet eşitliğine yönelik politikaları incelemiştir. Toplumsal cinsiyet eşitliği politikaları, sosyal politikalar içinde değerlendirilmektedir. Çalışmada görüldüğü gibi, Avrupa Birliği ülkeleri için sosyal politikalar çerçevesinde toplumsal cinsiyet eşitliği önemli bir yere sahiptir. Bununla birlikte, Avrupa Birliği işbirliği içinde olduğu uluslararası kuruluşlarla beraber konuyla ilgili etki alanını genişletmiştir. Türkiye rekabet gücünü ve gelişmişlik düzeyini artırmak istemektedir. Bunun için Avrupa Birliği'ne aday ülke olarak üzerine düşen sorumlulukları yerine getirmeye çalışmaktadır. Türkiye toplumsal cinsiyet eşitliğinin sağlanması adına yasal mevzuatında önemli değişikliklere yer vermiştir. Çalışmanın amacı, bu süreçte yaşanan ilerlemeleri ve eksiklikleri görmeyi sağlamaktır. Çalışmanın kapsamı, toplumsal cinsiyet eşitliğini sağlamak için Türkiye tarafından imzalanan uluslararası antlaşmalar, anayasal ve yasal değişiklikler ve Avrupa Birliği'ne aday ülke olarak Türkiye'deki gelişmelerdir. Çalışmada, toplumsal cinsiyet eşitliğinin sağlanması adına atılan adımlar çok ve değerli olmakla beraber uygulamada yetersiz bulunmuştur. Türkiye cinsiyet eşitliğine dair politikaların çoğunu mevzuatına yerleştirmiş, hukuksal ve kurumsal düzenlemelerini yapmıştır. Buna karşın, ilerleme raporlarında eleştirilerin sürekliliğinden de görüldüğü gibi, uygulamada sorunlar devam etmektedir. Bu değerleri doğru bir şekilde benimseyen bir toplum yaratmak için imkânlara eşit erişim sağlanmalı ve kadınların çalışma hayatında ve siyasette daha çok yer alması sağlanmalıdır. ; Achieving gender equality is one of the conditions to become a developed country in a global and competitive world. Therefore, gender equality is an important issue in international and national agendas. Gender equality has become a part of international policies to address gender-based inequality and discrimination in the practice of human rights. However, the issue needs to be handled separately in order to ensure gender equality. The study examines the policies on gender equality in Turkey and the European Union by the international documents related to gender rights. Gender equality policies are evaluated within social policies. The study showed that gender equality has an important place within the framework of social policies for European Union countries. However, the European Union has expanded its scope of influence with the international organizations it cooperates with. Turkey desires to improve its competitiveness and level of development. Thus, Turkey works towards fulfilling its responsibilities as a candidate country to join the European Union. As a part of these efforts, Turkey has made significant changes in its legislation to enforce gender equality. The goal of this study is to assess the progress and the insufficiencies in this process. The scopes of the study are international agreements signed by Turkey, constitutional and legislative amendments and progress in Turkey as a candidate of European Union to provide gender equality. The study reveals that even though many and valuable steps have been taken to safeguard gender equality in Turkey. However, the implementation of these steps remains inadequate. Turkey has placed most of the policies on gender equality in legislation and has made related legal and institutional arrangement. However, as the progress reports continuously criticize, problems remain in practice. To create a society that truly embraces these values, equal access to opportunities should be established and women should be more involved in work life and politics.

Comunicación presentada en el Congreso Internacional Interdisciplinar "La ciudad: imágenes e imaginarios" celebrado en la Facultad de Humanidades, Comunicación y Documentación, Universidad Carlos III de Madrid del 12 al 15 marzo de 2018. ; "The public sphere of civil society stood or fell with the principle of universal access. A public sphere from which specific groups would be eo ipso excluded was less than merely incomplete; it was not a public sphere at all". (Habermas 1991: 85) On the basis of Habermas' definition of the public sphere, this contribution focuses on the (in)visibility of certain groups of citizens (women, homeless, "the poor", migrants) in specific (so-called) 'spaces of fear'. In this context, the main question of this theoretical contribution is if public spaces can be considered as open to the public if some groups of people do not use those places due to fear, their 'otherness' or other reasons. This contribution examines which excluding mechanisms can shape and construct 'spaces of fear' and how those mechanisms may threaten democratic values. In doing so, the interrelation between exclusion and openness should be analyzed. 'Spaces of fear' are discussed within various contexts and are analyzed critically in feminist urban studies. Oftentimes, specific narratives and media discourses are connected to 'spaces of fear' which might influence how people behave and act in certain places. Following Judith Butler's concept of performativity I would like to ask how people performatively produce their identities connected to one place. From those performative practices, power structures may arise when certain groups 'colonize' a space through their performance. Spatial appropriation might lead to the exclusion of minorities and 'strangers'. Power structures can also be linked to the aforementioned narratives and discourses which –in turn– also foster the appropriation of 'spaces of fear'. How can those theoretical reflections be translated into urban practice(s)? ; "La esfera pública burguesa está orientada por el principio del acceso general. Una esfera pública de la que estuvieran eo ipso excluidos determinados grupos no sólo sería incompleta, sino que en modo alguno podría hablarse de esfera pública. (Habermas, 1981: 85)". Partiendo de la definición de Habermas de la esfera pública o "publicidad", el presente artículo se centra en la (in)visibilidad de ciertos grupos demográficos (las mujeres, los sintecho, "los pobres", los migrantes) en "espacios del miedo" específicos. En este contexto la pregunta principal de este artículo teórico consiste en si los espacios públicos pueden considerarse espacios abiertos al público si algunos grupos de personas no hacen uso de ellos debido al miedo, a su "alteridad" o a otros motivos. Este artículo analiza qué mecanismos de exclusión pueden llegar a conformar y a construir "espacios del miedo" y cómo estos mecanismos pueden poner en peligro los valores democráticos. De este modo se analizará la interrelación entre exclusión y apertura. Los denominados "espacios del miedo" son objeto de discusión en varios contextos y de análisis crítico en estudios urbanos feministas. A menudo, determinadas narrativas y discursos mediáticos están conectados con los "espacios del miedo", los cuales pueden condicionar el comportamiento de las personas en ciertos lugares. Partiendo del concepto de performatividad de Judith Butler me gustaría preguntar cómo las personas generan sus identidades de manera performativa en conexión con un lugar. A partir de estas prácticas performativas pueden surgir estructuras de poder cuando ciertos grupos "colonizan" un espacio mediante su performatividad. La apropiación espacial puede conducir a la exclusión de minorías y de "extraños". Las estructuras de poder también se pueden asociar a las narrativas y discursos ya mencionados que, a su vez, fomentan la apropiación de "espacios del miedo". ¿Cómo se podrían trasladar estas reflexiones teóricas a práctica(s) urbana(s)?

Recycling of plastics is a critical step toward the realisation of a sustainable society. Plastic is a fitting material to recycle, as it often can easily be melted and formed into new products. Plastic recycling is therefore an easy process with pure plastics, however, most of the plastics that are recycled today are not pure and contain additives and/or impurities. Some of these additives can be hazardous substances that could be harmful for both humans and the environment. It is therefore important that these hazardous substances are not recycled and transferred into new products. To ensure a safe use of plastics, these substances are today regulated in new products, but old products could still contain these substances (legacy chemicals). To comply with legislation it is therefore critical that these substances are removed during the recycling process. There are however many hazardous substances that are yet not regulated, which may also be present in products and therefore recycled material. Waste Electronic and Electrical Equipment (WEEE) and End-of-Life Vehicles (ELV) are two of the materials streams that contains a high amount of legacy chemicals. These streams have been associated with spreading legacy chemicals after recycling. In several reports WEEE plastics have been identified as the source of brominated flame retardants (BRF) found in toys and everyday items. According to the EU regulation the use of certain BFRs is not permitted in new products or articles above a certain value. Recyclers and resellers of the recycled plastic often specified that the products should not be used in toys, medical equipment of food contact application, yet BFRs from WEEE can still be found in these products. This could mean that either producers that use recycled material in new products do not follow the recommendations from the recyclers, or that the recycled material does not fulfil the regulations. Another possibility for the findings of legacy chemicals in these items could be a meagre follow-up on imported plastics. In this study the Research Institutes of Sweden (RISE) has, on behalf of the Swedish Environmental Protection Agency (Naturvårdsverket), investigated the content of legacy chemicals in recycled plastics that have been processed in a recycling facility. The plastics originated from WEEE and ELV and have been gathered from recyclers across Europe. A number of different legacy chemicals were investigated, both inorganic (Cd, Pb, Hg) and organic substances (flame retardants and plasticisers). To simulate a real case scenario and to get better measurement accuracy, all samples were injection moulded. The analysis of the samples was performed using X-ray fluorescence spectrometry (XRF), Inductively coupled plasma (ICP) and Gas chromatography with a Mass spectrometer (GC-MS). All the processing and analysis (except for SCCP/MCCP)) were done by RISE which gives good control over the analysis process, which are important when interpreting the results. In total 54 samples of PE, PP, ABS and PS, were gathered and tested. It was found that all but two samples contained legacy chemicals below the regulated values. The two samples that did not meet the legal limit had a HBCDD content above 100 ppm. All the tested materials contained detectable amounts of bromine, and 15 samples contained detectable amounts of regulated BFRs. None of the detected regulated BRFs were above 186 ppm. Most of the materials also contained detectable amounts of cadmium and lead.