Independence in opposition to the "Russian world": a philosophical and pedagogical dimension ; Незалежність у протистоянні з «русским миром»: філософсько-педагогічний вимір
In the article, the author analyzes some political and philosophical dimensions and perspectives that become relevant on the occasion of the 30th anniversary of Ukraine's Independence. The author, positioning himself within the political philosophy and philosophy of history, points out several fundamental points relevant to the identity and positioning of Ukrainian society on "eternal issues of Ukrainian society", such as discussions on the national idea, national identity, its historical and spatial perspective. The author's presentation is divided into four points: the century-old perspective of the Ukrainian struggle for independence, definition of the current Ukrainian situation in the context of nation-building and confrontation with Russia, the theoretical dimension of "national idea" and "civil religion", practical conclusions about the Ukrainian kind of these concepts. The author relies on the methodology of modern Nationalism Studies, Postcolonial Studies, the experience of Ukrainian studies, especially in the era of Ukrainian modernity (XIX-XX centuries). He postulates that the thirtieth anniversary of Ukrainian independence is inextricably linked with the century of liberation struggles of the Ukrainian nation, that the situation in Ukraine, in particular in the context of defining national identity and confrontation with Russia, can be correctly described as a confrontation between independentists of a modern emerging nation and the colonial empire, which fights for regaining its power over the former colony-province, relies on its numerous loyalists and uses various methods of aggression (both "cold" cultural war and "hot" military confrontation) to subdue the region. The author offers his view on the concept of "Ukrainian national idea", based on the basic literary sources of the history of Ukrainian nation-building. Based on the research, the author offers certain practical conclusions important for teaching history, law, civic education and for the education of a responsible citizen in Ukraine. ; У статті автор аналізує окремі політично-філософські виміри і перспективи, що постають актуальними з нагоди 30-літнього ювілею Незалежності України. Автор, позиціонуючи себе насамперед в межах політично-філософського та філософсько-історичного дискурсу, виокремлює декілька фундаментальних моментів, значущих для ідентичності і позиціювання українського суспільства стосовно «вічних питань українського суспільства», таких як дискусії довкола національної ідеї, національної ідентичності, історичної і просторової перспективи. Виклад автора поділяється на чотири пункти: столітня перспектива української боротьби за незалежність, політично-філософське визначення сучасної української ситуації у контексті процесів націєтворення і протистояння з Росією, теоретичний вимір понять «національна ідея» і «громадянська релігія», практичні висновки щодо українського різновиду цих понять. Автор спирається на методологію сучасних Nationalism Studies, Postcolonial Studies, досвід українознавчих досліджень, особливо епохи становлення української модерності (ХІХ – ХХ ст.). Він постулює, що тридцятиліття української незалежності невідривно пов'язане із століттям визвольних змагань української нації, що ситуація в Україні, зокрема у контексті визначення національної ідентичності та протистояння з Росією, можна коректно описати як протистояння індепендентистів повсталої нації і колоніальної імперії, що змагається за відновлення своєї влади над колишньою колонією-провінцією, спирається на численних своїх лоялістів та застосовує різні методи агресії (як «холодна» культурна війна, так і «гаряче» військове протистояння) для упокорення регіону. Автор пропонує свій погляд на поняття «української національної ідеї», спираючись на базові літературні джерела історії українського націєтворення. На підставі проведених досліджень автор пропонує певні практичні висновки, що важливі для викладання предметів історії, правознавства, громадянської освіти та для виховання відповідального громадянина в Україні.