Telegrams exchanged between Gen. Putarco Elías Calles and the following people: private citizens, governors, the National Chamber of the Textile Industry from the Federal District, workers from the French Corset factory, Cooperative Association "La Merced" from the Federal District, groups of workers from the Progreso Port in Veracruz, Industrial Producers from the Federal District, the Mixtec Democratic Party from Tlaxiaco, Oaxaca, Senators, Mayors, the Algodones Ltd., from Sonora, the president of the Federation of District Farmers and Unions, the League of mechanics, electricians, the Isthmus workers from the Federal District, The L. Independent Party from the Federal District, the Chamber of Commerce from Guadalajara, the Chamber of Commerce of Morelia, Michoacán, The Union of platform workers and Henequen growers from Jalapa, Veracruz. The aforementioned telegrams concern submission of salary payments, congratulations on inauguration as president, complaints against governors, road construction, suspension of work at the Sam Bruno de Jalapa Mill in Veracruz, unjustified arrest of a leader, political campaigns, a state murder, request for an appointment, a request for reforming the law related to the Banco de México and the arrest of farmers. / Telegramas entre el Gral. PEC y particulares, Gobernadores, Cámara Nacional de la Industria Textil del Distrito Federal, Diputados, Comunidades Agrarias de Cd. Bravos, Gro., Confederación de Cámaras Industriales del Distrito Federal, obreros de la Corsetería Francesa, Sociedad Cooperativa "La Merced" del Distrito Federal, agrupaciones obreras de Puerto Progreso, Ver., Productores Industriales del Distrito Federal, Partido Democrático Mixteco de Tlaxiaco, Oax.; Senadores, Presidentes Municipales, Algodones Sociedad Anónima de Sonora, Presidente de la Federación Distrital Agraria y Sindicalista; Liga Mecánicos, Electricistas, Obreros del Istmo del Distrito Federal, Partido L. Independiente del Distrito Federal, Cámara de Comercio de Guadalajara, Cámara de Comercio de Morelia, Mich., Unión de Plataformeros y Henequeneros de Yucatán, Partido Socialista Oriente de Puebla, Unión Marineros de Mazatlán, Sin. y Comité Altamiranista de Jalapa, Ver., acerca de: remisión de haberes, felicitaciones por toma de posesión, denuncias contra Gobernadores, construcción de carreteras, suspensión de labores en la Fábrica San Bruno de Jalapa, Ver.; aprehensión injustificada de líder, campañas políticas, asesinato político, solicitud de entrevista, solicitud de reforma a la ley del Banco de México y encarcelamiento de campesinos.
We show that isolated capital cities are robustly associated with greater levels of corruption acrossUS states, in line with the view that spatial distance between citizens and the seat of political powerreduces accountability, and in contrast with the alternative hypothesis that keeping distance betweenthe capital and major economic interests might decrease the risk of political capture. In particular,this stylized fact holds when we use the location of a state's centroid and the spatial distribution ofland suitability as sources of exogenous variation for the isolation of the capital city. We then showdirect evidence that different mechanisms for holding state politicians accountable are indeed affectedby the spatial distribution of population: newspapers provide greater coverage of state politics whentheir audiences are more concentrated around the capital, voters are less knowledgeable and interestedin state politics when they are far from the capital, and voter turnout in state elections is greater inplaces that are closer to the capital. We find that the role of media accountability seems particularlyimportant in explaining the connection between isolated capitals and corruption. We also find evidencethat there is more money in state-level political campaigns in those states with isolated capitals,again contrary to the capture hypothesis. Finally, we provide some evidence that these patterns areassociated with lower levels of public good spending and outcomes.
We show that isolated capital cities are robustly associated with greater levels of corruption acrossUS states, in line with the view that spatial distance between citizens and the seat of political powerreduces accountability, and in contrast with the alternative hypothesis that keeping distance betweenthe capital and major economic interests might decrease the risk of political capture. In particular,this stylized fact holds when we use the location of a state's centroid and the spatial distribution ofland suitability as sources of exogenous variation for the isolation of the capital city. We then showdirect evidence that different mechanisms for holding state politicians accountable are indeed affectedby the spatial distribution of population: newspapers provide greater coverage of state politics whentheir audiences are more concentrated around the capital, voters are less knowledgeable and interestedin state politics when they are far from the capital, and voter turnout in state elections is greater inplaces that are closer to the capital. We find that the role of media accountability seems particularlyimportant in explaining the connection between isolated capitals and corruption. We also find evidencethat there is more money in state-level political campaigns in those states with isolated capitals,again contrary to the capture hypothesis. Finally, we provide some evidence that these patterns areassociated with lower levels of public good spending and outcomes.
A navigator's diary / Pero Lopes de Sousa -- On "Brazilian savages" / Jean de Léry -- Channeling the Carioca River / Municipal Chamber -- The Cachaça revolt / Salvador Correia de Sá e Benevides and others -- French corsairs attack / René Duguay-Trouin and Jonas Finck -- Mapping the city's defenses / João Massé -- The wages of indigenous labor / Municipal Chamber -- The viceregal period, 1763-1808 -- The customary rights of market women / Quitandeiras of Rio de Janeiro and Carlos Júlio -- Valongo, a notorious slave market / Bráz Hermenegildo do Amaral and Jean-Baptiste Debret -- Fire and reconstruction of an asylum for women / João Francisco Muzzi -- Whaling in Guanabara Bay / Leandro Joaquim -- Lettered men under investigation / Conde de Resende and José Bernardo da Silveira Frade -- Cultivating cinnamon in late colonial Rio / Bernardino António Gomes -- The transfer of the Portuguese court (1808-1820s) -- Eagerly awaiting the royal family / Padre Perereca -- "Infectious disorders" of the port / W. Sidney Smith -- The Passeio Público / John Luccock -- The independence era, 1820s-1830s -- The Feast of the Holy Spirit / Henry Chamberlain and G. Hunt -- The emperor dissolves the Constitutional Assembly / Henry Chamberlain and Dom Pedro I -- Views of the palace square / Jean-Baptiste Debret -- The night of the bottle-whippings / O Republico -- Mapping the capital of imperial Brazil / E. de la Michellerie -- The slave dance called Candomblé / Eusébio de Queiroz -- A neutral municipality, 1834-1889 -- From the dungeon to the house of correction / Eusébio de Queiroz -- Photography arrives in Rio / Louis Compte and Jornal do Commercio -- Transient laborers of the fazenda Santa Cruz / Paulo Barboza da Silva -- Recollections of nineteenth-century women / Adèle Toussaint-Samson -- Workers, for sale or rent / Diário do Rio de Janeiro -- Maria Angola denounces illegal enslavement / Maria Angola and Miguel Paes Pimenta -- The capoeira gangs of Rio / João Jacintho de Mello -- French-language classifieds / Courrier du Brésil -- Public entertainment in imperial Rio / Joaquim Manoel de Macedo -- Sex trafficking in the imperial capital / 759 Citizens -- Visualizing "a carioca" / Pedro Américo de Figueiredo e Melo -- A city celebrates slave emancipation / A. Luiz Ferreira and Machado de Assis -- The Federal District, 1889-1930 -- Making the Federal District / Constituent Assembly -- The legendary festival of Our Lady of Penha / Alexandre José de Mello Moraes Filho -- The animal game / Francisco José Viveiros de Castro -- An allegation of infanticide / Margarida Rosa da Assumpção and others -- The Hotel Avenida / Brasil-Moderno -- Rio's kiosks / Augusto Malta -- The cult of nostalgia / João do Norte -- Anarchists under arrest / Corpo de Investigação e Segurança Pública do Distrito Federal -- Demolition of the Morro do Castelo / Carlos Sampaio -- Exhuming Estácio de Sá / Various notables -- The Federal District, 1930-1960 -- Gaúchos take the obelisk / Anonymous -- "Flying down to Rio" / Louis Brock -- Bertha Lutz Goes to Congress / Bertha Lutz -- The Fount of the Queen / Armando Magalhães Corrêa -- A writer's Brazilian diary / Stefan Zweig -- Rio and World War II / U.S. War Department and Walt Disney Studios -- A fond farewell to Praça Onze / Herivelto Martins -- Avenida Presidente Vargas / Hélio Alves de Brito -- Introducing the "Civilized Indian" / João José Macedo, Cândido Mariano da Silva Rondon -- Madame Sat? : a grifter in Lapa / João Francisco dos Santos and others -- A city's crushing defeat at the World Cup / Jornal do Brasil and Correio da Manh? -- Carmen Miranda shines in "Ca Room Pa Pa" / MGM Studios -- "Soldiers of fire" / Getúlio Vargas -- Censoring Rio / 40 Graus, Ralph Benedicto Zumbano -- The diplomacy of samba / Jornal do Brasil -- The city and state of Guanabara, 1960-1975 -- The ephemeral state of Guanabara / Federal Congress -- Recreation in the Parque do Flamengo / Ethel Bauzer de Medeiros and others -- This house is yours! / Carlos Lacerda -- An act of student protest / Correio da Manhã, staff photographer -- After the fusion, 1975-1980s -- Dancin' days / Nelson Motta with Ruban Sabino -- Burger wars of 1979 / Jornal do Brasil -- Barra da Tijuca, boomtown (but not for all) / Israel Klabin, Angela Coronel and Heloisa Perez -- State terror in the early 1980s / James J. Blystone and Joaquim de Lima Barreto -- The consumer spectacle of BarraShopping / Cora Rónai -- A weekend at Maracan? / João Baptista Figueiredo -- The Spider Woman kisses Rio / Tânia Brandão -- Rallying for direct elections / Ricardo Kotscho -- A summer up in smoke / Chacal -- Contemporary Rio, 1990s-2015 -- Female planet / Claudia Ferreira -- From favela to Bairro / Fernando Cavalieri -- Adeus 2-2-6! / Paulo Mussoi -- In praise of a modernist monument / Gilberto Gil -- Venerating Escrava Anastácia / Kelly E. Hayes -- Campaigning for a "Rio without homophobia" / Rio de Janeiro State Secretariat for Human Rights -- The last night at help / Flávia Lima -- (Re)Constructing Black consciousness / Benedito Sérgio and Ailton Benedito de Sousa -- A quilombo in Lagoa / Marcelo Fernandes -- An oral history of Brazilian jiu-jitsu / Ben Penglase and Rolker Gracie -- Whatever your fantasia, always use a condom / Ministry of Health -- "Pacification" / Adam Isacson and Observatório de Favelas -- An open lettter from a massacre survivor / Wagner dos Santos -- Reading and writing the suburbs / Biblioteca Parque de Manguinhos, Samuel M. Silva and Alex Araujo -- A century of change at the port / Halley Pacheco de Oliveira and unknown photographer(s).
Zugriffsoptionen:
Die folgenden Links führen aus den jeweiligen lokalen Bibliotheken zum Volltext:
Die Inhalte der verlinkten Blogs und Blog Beiträge unterliegen in vielen Fällen keiner redaktionellen Kontrolle.
Warnung zur Verfügbarkeit
Eine dauerhafte Verfügbarkeit ist nicht garantiert und liegt vollumfänglich in den Händen der Herausgeber:innen. Bitte erstellen Sie sich selbständig eine Kopie falls Sie diese Quelle zitieren möchten.
Prepare to hear a lot of squawking from grifters enjoying, directly or indirectly, taxpayer largesse from the Motion Picture Production tax credit as it rests on the chopping block in Republican Gov. Jeff Landry's tax reform agenda. Much of it is recycled drivel, but there's something new under the sun worth ridiculing.
The facts about the program's wastefulness to taxpayers are indisputable. Even under the most optimistic assumptions, at best it returns 40 cents on the dollar, and subsidizes each job "created" (regardless of whether full time) to the tune of $13,300 each. Given recent data pointing to $500 million worth of credits issued since 2018, that's a loss to taxpayers of at least $300 million (if all are redeemed, and typically within a few years are).
Supporters will spout off that, regardless of huge taxpayer costs, economic activity is created, such as an estimate that a buck of incentives induces $1.60 in economic activity. However, in isolation this is a meaningless figure because it doesn't compare to alternate uses of funds, inside or outside of government. As compared to other tax credits, for example, the Digital Interactive Media and Software Tax Credit does better, so why not shut down the film one and transfer it all to the media and software one? More to the point, in the private sector if these dollars stayed in the hands of individuals, they almost certainly would invest differently and in enterprises that create far more jobs and wealth than making a bunch of movies and television episodes.
Comes forth to this another perspective, which is to argue that other kinds of government subsidization should get axed first. Cleverly, to go first it picks one of the most flawed and high-profile of these, the Industrial Tax Exemption Program that lends itself to conspiracy theories about the state being raided by outsiders as beneficiaries of this often are large out-of-state firms.
ITEP seeks to bring less disadvantage to Louisiana's property tax system that places the overwhelming burden onto business, by allowing waiver of these taxes if the state, with local input, thinks it appropriate. It applies only to that kind of tax and is available to any firm in any industry, as long as it can convince the state's Board of Commerce and Industry (gubernatorial appointees), with input from relevant local governments, of its merit. In the bigger picture, ITEP is a necessary evil precisely to ameliorate bad tax policy that punishes economic development.
But as bad as it is, it's far better than the film credit, not the least because it an apples-to-oranges comparison. First, state taxpayers aren't subsidizing ITEP, it's local governments forgoing as much as 80 percent of revenues for up to a decade as a means to secure this new business, so it has nothing to do with expenditures that affect balancing the state's budget – except that siting new or expanded firms produces taxable incomes and sales that contribute to state revenues. Second, ITEP's are actual taxes forgone while the film credit stupidly is refundable – not only does it reimburse for computed income taxes forgone but also if the amount eligible is higher than paid, then taxpayers cut a check at 88 cents on the dollar to the producer on the difference which is typically the lion's share of credit expense since state tax levied on production usually ends up quite low in amount.
Because, third and particularly rich given complaints that ITEP recipients often are national or multinational corporations, that overwhelming majority of the film credit amount goes to out-of-state moguls, often based in Hollywood, who come into the state like locusts only there because Louisiana had the highest bid given their filming requirements, throw crumbs to the locals, and then hightail it out having stripped taxpayers of refundable credits. Finally, ITEP-approved projects almost always stimulate real, ongoing economic development, as opposed to a fly-by-night digitized presentation the quality of which often barely can aspire to entertainment, much less "art."
Trying to save film credits by declaring these the lesser of two evils compared to ITEP makes no intellectual sense and intellectually fails. It joins the long list of weak attempts to make any rational case for the needless giveaway that are the film credits, costing around $100 million annually when so many other pressing needs such as education or aiding people with disabilities, or even just returning this to taxpayers, exist within the state, rather than stroking egos of politicians and others dazzled that they feel they are in the television or movie business by making somebody else pay for their dreams.
Elections is one of the most important democratic processes that have significant effect on the future of a country, region and the world. It is not surprising that media attention to politics increases during election period. Media plays an important role in political processes as it has the power to shape publics opinion on political issues, events and personalities. Relevance and novelty. Nowadays people may choose from variety of different media outlets to get information on political issues. These includes traditional news programs, political talk shows and political satire, social media. Political entertainment, as an alternative to traditional news media, is becoming increasingly popular among citizens. It is important to understand, that as any other form of political communication, political satire can shape our perception of politics, including political leaders, and have possible affect to the outcome of the elections. This paper consists of theoretical framework of political communication and practical analysis of the construction of political image in Late Night Show with Seth Meyers. Object of the research – political discourse on late-night show during 2020 U.S. presidential elections. Aim of the research – to analyse the construction of political leader's image on Late-night Show with Seth Meyers during 2020 U.S. presidential elections. Tasks of the research: 1. To make theoretical analysis of the relationship between politics and the mass media while revealing the theory of social constructionism, defining concept of political image, and presenting framing and agenda settings theories. 2. To analyse the definition of political satire. 3. To analyse the trends of the construction of political discourse on Late-night Show with Seth Meyers during U.S. presidential elections. 4. To identify the types of political images constructed on Late-night Show with Seth Meyers during U.S. presidential elections. 5. To compare political leaders' images constructed on Late-night Show with Seth Meyers during U.S. presidential elections. The methodology of the research: Scientific literature analysis and secondary sources analysis are made for theoretical analysis. This is a qualitative study research: Discourse analysis, iconography analysis and comparative analysis are applied for empirical research of political discourse on Late-night Show with Seth Meyers during U.S. presidential elections. Research period: "A Closer Look" segment will be analysed from the beginning of 2020 Presidential elections campaign on Tuesday, August 18, 2020 until the election night on Tuesday, November 3, 2020. Conclusions: The application of discourse analysis method in this research paper has shown bias against one of the political leaders. Large amount of text focussed on Donald Trump. Rhetorical devices and images were used to construct the image of Donald Trump as authoritarian leader. Far less attention was dedicated to Joe Biden, of whom positive image of political leader was created. ; Rinkimai yra vienas svarbiausių demokratinių procesų, kurio rezultatas gali nulemti šalies, regiono ir pasaulio ateitį. Todėl nenuostabu, kad rinkimai pritraukia žiniasklaidos dėmesį. Žiniasklaida turi reišmingą vaidmenį visuomenės nuomonės formavime apie svarbias politines problemas, įvykius bei asmenybes. Aktualumas ir temos naujumas. Šiandien žmonės gali rinktis iš įvaurių visuomenės informavimo priemonių, tam kad gauti informaciją apie politines problemas, tokias kaip tradinines žinių programos, politinės pokalbių laidos ir politinė satyra ar socialinė medija. Politinės pramoginės laidos, kaip alternatyva tradicinei žiniasklaidai, tampa vis populiaresnės, todėl yra labai svarbu suprasti, kad ir kaip ir kitos politinės komunicacijos rūšys, politinė satyra gali formuoti visuomenės nuomonę apie politiką, tame tarpe politinius lyderius, bei turėti įtakos rinkimų rezultatui. Tyrimo objektas – politinis diskursas per vakaro pokalbių šou Tyrimo tikslas – išanalizuoti politinio lyderio įvaizdžio konstravimą per Seth Meyers vakaro pokalbių šou 2020 JAV president rinkimų laikotarpiu. Tyrimo uždaviniai: 1. atlinkti teorinę analizę sąntykio tarp politikos ir medios apžvelgiant socialinio konstravimo teotiją, apibrėžiant politinio ivaizdžio konceptą, ir pristatant žinių įrėminimo ir darbotvarkės formavimo teorijas. 2. Išanalizuoti politinės satyros apibrėžimą 3. Išanalizuoti politinio diskurso konstravimo tendencijas per Seth Meyers vakaro pokalbių šou JAV Prezidento rinkimų laikotarpiu. 4. Identifikuoti politinio įvaizdžio tipus konstruotus per Seth Meyers vakaro pokalbių šou JAV Prezidento rinkimų laikotarpiu. 5. Pavyginti politinių lyderių ivaizdžius konstruotus per Seth Meyers vakaro pokalbių šou JAV Prezidento rinkimų laikotarpiu. Tyrimo metodika – Teorijos analizei buvo padaryta mokslines literatuvos ir antrinių saltinių analizė. Tai kokybinis tyrimas: diskurso analizė, vaizdinių analizė bei lyginamoji analizė buvo naudojama empiriniam politinio diskurso tyrimui atlikti. Tyrimas apėmė politinį diskursą per Seth Meyers vakaro pokalbių šou 2020 JAV Prezidento rinkimų laikotarpiu . Tyrimo periodas: "A Closer Look" segmentas rodytyti nuo 2020 JAV Prezidento rinkimų kampanijos pradžios (Rugpjūčio 18d., 2020) iki rinkimų nakties (Lapkričio 3d., 2020). Išvados: Politinio diskurso analizė pademonstravo šališkumą vieno iš politinių lyderių atžvilgiu. Didžioji audiovizualinio teksto dalis buvo skirta Donaldui Trampui. Rhetorikos bei vaizdinės priemonės buvo pasitelktos konstruoti Donaldo Trampo kaip autoritarinio lyderio įvaizdį. Daug mažiau dėmesio buvo skirta Joe Biden, kurio teigiamas politinio lyderio įvaizdis buvo sukurtas. ; Politikos mokslų ir diplomatijos fakultetas ; Politologijos katedra
The article discusses the nouns with the (potential) seme of sex in "The Database of Lithuanian Neologisms" in terms of their origin, word formation, semantics and usage. The majority of names of animated beings (people, animals as well as phantasy creatures, personified phenomena, etc.) are motion nouns (substantiva mobilia), while the others are of masculine, feminine or neutral gender. New coinages (separate, occasional as well as usual ones) show that more means of naming objects according to their sex differences are used in modern Lithuanian language compared to the ones provided for in Lithuanian language grammars or descriptors of word formation, which were written long time ago. Moreover, usual derivational affixes expand their semantics. For example, the suffix -inasis used not only in new coinages to name males (beždžioninas'a monkey male',žirafinas'a giraffe male'), but also to coin names for certain men (barakudinas'a predatory man, who seeks profit from rich women' ← barakuda 'a young, determined and selfish woman, seducing stranger rich men', žvaigždinas'a star – celebrity of masculine gender' ←žvaigždė'a famous woman, celebrity'). The inflection -ėis broadly used not only for new names of female animals, but also to name women (krivė'a female priest in the Baltic religion',šviesulė'a famous (usually in the entertainment world) woman',urėdė'a woman in the position of forest manager', etc.). Changing social relations as well as changing attitudes towards non-heterosexual persons, the same-sex marriages, louder-sounding ideas of feminism, levelling of female and male occupations, activities and hobbies, etc., call for coinages that are needed to name new realities. And sometimes it is necessary not to find a name for a new reality, but to emphasise or, less frequently, to level the gender of already named reality. For this reason, such new words were coined:tėvė'according to the ideology of genderism – one of the members of family growing children (regardless of gender)',kareivė'a woman performing military conscription',kavalierė'a woman, who was awarded the order';slaugas'a male nurse',sesutis'a man working as a nurse',auklius'a man working as a nanny',mūzas'a masculine form of the nounmūza(a goddess, a female inspirer of poetic creation';žmoga'a feminist name for a woman or a person detached from the gender', and others. Some of them naturally became part of the standard Lithuanian, other words remained occasional. The article raises the question whether/how dictionaries should present potential (i.e., foreseen by the system, but practically not attested) words (forms). On the basis of examples of new motion nouns (new coinages), there emerge considerations how to perceive nouns, which have the same lexical stem and paradigms of two (male and female) genders – as separate words or different forms of the same words? The answer to this question may define howsubstantiva mobiliacould/should be presented in the dictionaries in a more systematic way. ; Straipsnyje kilmės, darybos, semantikos ir vartosenos aspektais aptariami Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynepateikiami lyties semą (potencialiai) turintys daiktavardžiai. Dauguma gyvų būtybių (asmenų, gyvūnų, taip pat fantastinių būtybių, personifikuotų reiškinių ir pan.) pavadinimų yra mobilieji daiktavardžiai (substantiva mobilia), kiti yra vyriškosios, moteriškosios ar bendrosios giminės. Naujadarai (tiek pavieniai, okaziniai, tiek uzualūs) rodo, kad pavadinimams pagal lyties skirtumą padaryti dabartinėje lietuvių kalboje naudojama daugiau priemonių nei jų nurodo senokai rašytos lietuvių kalbos gramatikos ar žodžių darybos aprašai, o įprastos darybos priemonės plečia savo semantiką. Pavyzdžiui, su priesaga -inasdaromasi ne tik patinus pavadinančių naujažodžių (beždžioninas'beždžionės patinas',žirafinas'vyriškosios lyties žirafa'), bet ir vyrų pavadinimų (barakudinas'plėšrus vyras, siekiantis pasipelnyti iš turtingos moters' :barakuda'jauna ryžtinga savanaudė mergina, viliojanti svetimus turtingus vyrus',žvaigždinas'vyriškos lyties žvaigždė – garsenybė' :žvaigždė'įžymybė, garsenybė'). Galūnė -ėplačiai naudojama ne tik naujiems patelių, bet ir moterų pavadinimams (krivė'baltų religijos dvasininkė, žynė',šviesulė'žinoma (paprastai pramogų pasaulio) moteris',urėdė'urėdo pareigas einanti moteris'ir kt.). Kintant socialiniams santykiams, be kita ko – ir požiūriui į neheteroseksualius asmenis, tos pačios lyties asmenų santuokas, garsiau skambant feminizmo idėjoms, niveliuojantis vyriškoms ir moteriškoms profesijoms, veikloms, pomėgiams ir pan., prireikia naujų žodžių naujoms realijoms pavadinti. O kartais reikia ne tiek rasti pavadinimą naujai realijai, kiek pabrėžti ar, rečiau, suniveliuoti jau seniau pavadintos (realijos) priklausymą tam tikrai lyčiai. Dėl to pasidaryti naujažodžiaitėvė'pagal genderizmo ideologiją – vienas iš vaiką auginančių šeimos narių (nesvarbu, kurios lyties)',kareivė'karo prievolę atliekanti moteris',kavalierė'ordinu apdovanota moteris';slaugas'ligonių slaugytojas',sesutis'vyras, dirbantis medicinos sesele',auklius'vyras, dirbantis auklės darbą',mūzas'daiktavardžiomūza(deivė, poetinės kūrybos įkvėpėja) vyriškoji giminė';žmoga'feministinis moters ar apskritai asmens, atsieto nuo lyties, pavadinimas' ir kt. Straipsnyje keliamas klausimas, ar/kaip reikia žodynuose pateikti potencinius, t.y. sistemos numatytus, bet praktiškai nepaliudytus žodžius (formas). Remiantis mobiliųjų naujadarų pavyzdžiais svarstoma, kas yra tą patį leksinį kamieną ir dviejų (vyriškosios ir moteriškosios) giminių paradigmas turintys daiktavardžiai – atskiri žodžiai ar to paties žodžio skirtingos formos?Nuo atsakymo į šį klausimą priklauso, kaipsubstantiva mobiliagali/turėtų būti sistemiškiaupateikiami žodynuose.
Nowadays Ukrainian laughter culture acquired principally new characteristics. We witness the outbreak of Ukrainian laughter which is reflected not only in the popularity of entertainment business but also in the influence of laughter culture at the potestary relations. This increases the relevance of discussions about the national authenticity of specific laughter practices. We think that these phenomena and problems deserve a thorough research. That is why the aim of this article is to reveal the semantics of contemporary Ukrainian culture by specifying its invariant elements and singling out the newest discourses. They are studied in the aspect of interaction between potestary and laughter practices. The research is based on some concepts of H. Bergson's laughter theory and M.Bakhtin's methodology of analysis of laughter culture, supplemented with the ideas of the contemporary culturological discourse about specific traits of Ukrainian laughter culture. Scientific novelty. The scientific novelty of the work is in the fact that for the first time the invariant practices, peculiar to Ukrainian laughter are singled out in it; the features of its development in modern conditions are analyzed; the criteria of defining truly Ukrainian opposition of laughter culture to ideology are defined. Such contemporary laughter practices as "prikol" are given new interpretations. The phenomenon of Ukrainian laughter is a dynamic cultural fact which combines traditional and innovative practices. In the contemporary cultural space (as opposed to the previous epoch of laughter culture), there exist various laughter discourses, which differ in general cultural level, intellect, and political orientation of the laughter subjects. Based on these two discourses, the interaction of carnivalized politics and politicized laughter culture occur. On the one hand, it testifies to the processes of democratization of the society, but on the other hand it paradoxally, with the help of laughter practices, reflects the depressive condition of social consciousness. ; Сегодня украинская смеховая культура приобрела принципиально новые черты. Мы являемся свидетелями всплеска украинского смеха не только с точки зрения популярности развлекательного бизнеса, но и в плоскости влияния соответствующей культуры на потестарные отношения. Также актуальными становятся дискуссии относительно национальной аутентичности конкретных смеховых практик. Соответствующие явления и проблемы, с нашей точки зрения, требуют подробного исследования. Поэтому целью этой статьи является раскрытие семантики современной украинской смеховой культуры через конкретизацию ее инвариантных элементов и выделения новейших дискурсов в плоскости взаимодействия потестарных и смеховых практик. Исследование проводится на основе отдельных концептов теории смеха А. Бергсона и методологии анализа смеховой культуры М. Бахтина с использованием идей современного культурологического дискурса относительно специфических черт украинской смеховой культуры. Научная новизна работы состоит в том, что в ней впервые выделены инвариантные практики, характерные именно для украинского смеха; проанализированы особенности его развития в современных условиях; определены критерии, с помощью которых возможно различать подлинно украинскую оппозиционность смеховой культуры по отношению к идеологии. По-новому истолковывается смысл таких современных смеховых практик, как «прикол». Феномен украинского смеха является динамичным культурным явлением, которое соединяет традиции и инновационные практики. В современном культурном пространстве присутствуют разнообразные дискурсы смеха, которые различаются по уровню общей культуры, интеллекту, политической ориентации субъектов смеха. На почве этих дискурсов осуществляется взаимовлияние карнавализованной политики и политизированной смеховой культуры. С одной стороны, это свидетельствует о процессах демократизации общества, а з другой – парадоксальным образом, через смеховые практики, выражает депрессивное состояние общественного сознания. ; Сьогодні українська сміхова культура набула принципово нових рис. Ми є свідками сплеску українського сміху не тільки з точки зору популярності розважального бізнесу, але й в площині впливу відповідної культури на потестарні відносини. Також актуальними стають дискусії відносно національної автентичності конкретних сміхових практик. Відповідні явища та проблеми, на нашу думку, вимагають докладного філософського дослідження. Відтак метою цієї статті є розкриття семантики сучасної української культури через конкретизацію її інваріантних елементів та виокремлення новітніх дискурсів в площині взаємодії потестарних та сміхових практик. Дослідження проводиться на основі окремих концептів філософії сміху А.Бергсона та методології аналізу сміхової культури М.Бахтіна з використанням ідей сучасного філософсько-культурологічного дискурсу відносно специфічних рис української сміхової культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше виділено інваріантні практики, притаманні саме українському сміху; проаналізовано особливості його розвитку в сучасних умовах; визначено критерії, за якими можливо розрізняти достеменно українську опозиційність сміхової культури по відношенню до ідеології. По-новому витлумачуються сенс таких сучасних сміхових практик, як «прикол». Феномен українського сміху є динамічним культурним явищем, що поєднує традиційні та інноваційні практики. В сучасному культурному просторі України присутні різноманітні дискурси сміху, які відрізняються за рівнем загальної культури, інтелекту, політичної орієнтації суб'єктів сміху. На ґрунті цих дискурсів відбувається взаємовплив карнавалізованої політики та політизованої сміхової культури. З одного боку, це свідчить про процеси демократизації суспільства, з іншого – парадоксальним чином, через сміхові практики, виражає депресивний стан суспільної свідомості.
The article investigates functional techniques of extralinguistic expression in multimedia texts; the effectiveness of figurative expressions as a reaction to modern events in Ukraine and their influence on the formation of public opinion is shown. Publications of journalists, broadcasts of media resonators, experts, public figures, politicians, readers are analyzed.The language of the media plays a key role in shaping the worldview of the young political elite in the first place. The essence of each statement is a focused thought that reacts to events in the world or in one's own country. The most popular platform for mass information and social interaction is, first of all, network journalism, which is characterized by mobility and unlimited time and space. Authors have complete freedom to express their views in direct language, including their own word formation. Phonetic, lexical, phraseological and stylistic means of speech create expression of the text. A figurative word, a good aphorism or proverb, a paraphrased expression, etc. enhance the effectiveness of a multimedia text. This is especially important for headlines that simultaneously inform and influence the views of millions of readers. Given the wide range of issues raised by the Internet as a medium, research in this area is interdisciplinary. The science of information, combining language and social communication, is at the forefront of global interactions. The Internet is an effective source of knowledge and a forum for free thought. Nonlinear texts (hypertexts) – «branching texts or texts that perform actions on request», multimedia texts change the principles of information collection, storage and dissemination, involving billions of readers in the discussion of global issues.Mastering the word is not an easy task if the author of the publication is not well-read, is not deep in the topic, does not know the psychology of the audience for which he writes. Therefore, the study of media broadcasting is an important component of the professional training of future journalists. The functions of the language of the media require the authors to make the right statements and convincing arguments in the text. Journalism education is not only knowledge of imperative and dispositive norms, but also apodictic ones. In practice, this means that there are rules in media creativity that are based on logical necessity. Apodicticity is the first sign of impressive language on the platform of print or electronic media.Social expression is a combination of creative abilities and linguistic competencies that a journalist realizes in his activity. Creative self-expression is realized in a set of many important factors in the media: the choice of topic, convincing arguments, logical presentation of ideas and deep philological education. Linguistic art, in contrast to painting, music, sculpture, accumulates all visual, auditory, tactile and empathic sensations in a universal sign – the word. The choice of the word for the reproduction of sensory and semantic meanings, its competent use in the appropriate context distinguishes the journalist-intellectual from other participants in forums, round tables, analytical or entertainment programs.Expressive speech in the media is a product of the intellect (ability to think) of all those who write on socio-political or economic topics. In the same plane with him – intelligence (awareness, prudence), the first sign of which (according to Ivan Ogienko) is a good knowledge of the language. Intellectual language is an important means of organizing a journalistic text. It, on the one hand, logically conveys the author's thoughts, and on the other – encourages the reader to reflect and comprehend what is read. The richness of language is accumulated through continuous self-education and interesting communication. Studies of social expression as an important factor influencing the formation of public consciousness should open up new facets of rational and emotional media broadcasting; to trace physical and psychological reactions to communicative mimicry in the media.Speech mimicry as one of the methods of disguise is increasingly becoming a dangerous factor in manipulating the media. Mimicry is an unprincipled adaptation to the surrounding social conditions; one of the most famous examples of an animal characterized by mimicry (change of protective color and shape) is a chameleon. In a figurative sense, chameleons are called adaptive journalists. Observations show that mimicry in politics is to some extent a kind of game that, like every game, is always conditional and artificial.Keywords: expression; social expression, expressive information; speech mimicry; persuasion; impressive language in the media. ; У статті досліджено функціональні техніки соціальної експресії в мультимедійних текстах; показано ефективність образних висловів як реакцію на сучасні події в Україні та їх вплив на формування суспільної думки. Проаналізовано публікації журналістів, мовлення медіарезонерів, експертів, громадських діячів, політиків, читачів.Ключові слова: експресія; соціальна експресія, експресивна інформація; мовленнєва мімікрія; персвазія; імпресивна мова в ЗМІ.
The purpose of the article is to identify the transformational form-creating processes of the Ukrainian television art of the 21st century on the example of the genre of documentary drama in the context of postmodern trends. Research Methodology. The following methods have been applied in the article: analytical and historical, cultural methods (to understand process of infotainment formation and development in the context of the Ukrainian television space at the beginning of the 21st century), cultural method (to develop the necessary view of the modern Ukrainian television art, the special feature of the postmodern concept implementation in the media space, the issues of mass culture and mass communications), the method of art history, conceptual and cognitive analyses, which contributed to the understanding of the conceptual representation of information and entertainment presentation of material in the modern Ukrainian television. Scientific Novelty. The article presented an attempt to determine the peculiarity of the aesthetics of the Ukrainian documentary drama in the context of infotainment of domestic television, and also to demonstrate its main artistic, figurative and technological features; to identify challenges and prospects for further development of a new genre of the modern television art. Conclusions. In the development of the domestic docudrama, wide possibilities of video editing and post-production technologies are used, but the creators are particularly demanding in choosing the means that are organic to the artistic language of films. The use of video editing and computer visual effects is an expressive tool for creating a "digital chronotope" that can reveal the philosophy of documentary drama and inject it with virtuality. Evolution tendencies of the Ukrainian documentary drama in the process of infotainment of television art give evidence of the establishment of a democratic screen language aimed at a wide audience, and at the same time of the strengthening of the philosophical sound of works. In our opinion, the process of globalization and convergence of techniques and methods of television documentary and infotainment, interaction and interpenetration of various verbal and non-verbal characteristics in the near future will have transition from quantity to quality. ; Целью статьи является выявление специфики трансформационных формообразующих процессов украинского телеискусства XXI века на примере жанра документальной драмы в контексте постмодернистских тенденций. Методы исследования. Применены аналитический и историко-культурный методы (для осмысления процесса формирования и становления инфотейнмент в контексте специфики отечественного телевизионного пространства начала XXI в.), культурологический метод (для выработки необходимого взгляда на современное украинское телеискусство, специфику реализации постмодернистской концепции в медийном пространстве, проблематику массовой культуры и массовых коммуникаций), метод искусствоведческого, концептуального и когнитивного анализов, которые содействовали осмыслению проблематики концептуальной репрезентации информационно-развлекательной подачи материала в современном украинском телеискусстве. Научная новизна. Предпринята попытка определить специфику эстетики украинской документальной драмы в контексте инфотейнментизации отечественного телеискусства, а также определить ее основные художественно-образные и технологические особенности. Выявлены проблемы и охарактеризованы перспективы дальнейшего развития нового жанрового образования современного телеискусства. Выводы. В процессе развития отечественной докудрамы используются широкие возможности технологий видеомонтажа и постпродукции, однако создатели проявляют особую требовательность в выборе средств, органических для художественного языка их фильмов. Использование видеомонтажа и компьютерных визуальных эффектов – выразительные инструменты создания «цифрового хронотопа», который способен раскрыть философию документальной драмы и привнести в нее виртуальность. Тенденции эволюции украинской документальной драмы в контексте процесса инфотейнментизации телеискусства свидетельствуют об утверждении демократического экранного языка, обращенного к широким зрительским массам и одновременно усилении философского звучания произведений. По нашему мнению, процесс глобализации и конвергенции приемов и методов телевизионной документалистики и инфотейнмента, взаимодействия и взаимопроникновения различных вербальных и невербальных характеристик в ближайшее время перейдет из количественного в качественное. ; Метою статті є виявлення специфіки трансформаційних формотворчих процесів українського телемистецтва ХХІ ст. на прикладі жанру документальної драми в контексті постмодерністичних тенденції. Методи дослідження. Застосовано аналітичний та історико-культурний методи (для осмислення процесу формування та становлення інфотейнмент у контексті специфіки вітчизняного телевізійного простору початку ХХІ ст.), культурологічний метод (для вироблення необхідного погляду на сучасне українське телемистецтво, специфіку реалізації постмодерністської концепції в медійному просторі, проблематику масової культури та масових комунікацій), метод мистецтвознавчого, концептуального та когнітивного аналізів, що посприяли осмисленню проблематики концептуальної репрезентації інформаційно-розважального подавання матеріалу в сучасному українському телемистецтві. Наукова новизна. Здійснено спробу визначити специфіку естетики української документальної драми в контексті інфотейнментизації вітчизняного телемистецтва, а також виявити її основні художньо-образні та технологічні особливості; виявлено проблеми та охарактеризовано перспективи подальшого розвитку нового жанрового утворення сучасного телемистецтва. Висновки. У процесі розвитку вітчизняної докудрами використовуються широкі можливості технологій відеомонтажу та постпродукції, однак творці виявляють особливу вимогливість у виборі засобів, органічних для художньої мови фільмів. Використання відеомонтажу та комп'ютерних візуальних ефектів – виразні інструменти створення «цифрового хронотопу», що здатні розкрити філософію документальної драми та привнести в неї віртуальність. Тенденції еволюції української документальної драми в контексті процесу інфотейнментизації телемистецтва засвідчують утвердження демократичної екранної мови, спрямованої на широкі глядацькі маси, й водночас посилення філософського звучання творів. На нашу думку, процес глобалізації та конвергенції прийомів і методів телевізійної документалістики й інфотейнменту, взаємодії та взаємопроникнення різноманітних вербальних і невербальних характеристик у найближчий час перейде з кількісного в якісний.
The purpose of the article is to identify the transformational form-creating processes of the Ukrainian television art of the 21st century on the example of the genre of documentary drama in the context of postmodern trends. Research Methodology. The following methods have been applied in the article: analytical and historical, cultural methods (to understand process of infotainment formation and development in the context of the Ukrainian television space at the beginning of the 21st century), cultural method (to develop the necessary view of the modern Ukrainian television art, the special feature of the postmodern concept implementation in the media space, the issues of mass culture and mass communications), the method of art history, conceptual and cognitive analyses, which contributed to the understanding of the conceptual representation of information and entertainment presentation of material in the modern Ukrainian television. Scientific Novelty. The article presented an attempt to determine the peculiarity of the aesthetics of the Ukrainian documentary drama in the context of infotainment of domestic television, and also to demonstrate its main artistic, figurative and technological features; to identify challenges and prospects for further development of a new genre of the modern television art. Conclusions. In the development of the domestic docudrama, wide possibilities of video editing and post-production technologies are used, but the creators are particularly demanding in choosing the means that are organic to the artistic language of films. The use of video editing and computer visual effects is an expressive tool for creating a "digital chronotope" that can reveal the philosophy of documentary drama and inject it with virtuality. Evolution tendencies of the Ukrainian documentary drama in the process of infotainment of television art give evidence of the establishment of a democratic screen language aimed at a wide audience, and at the same time of the strengthening of the philosophical sound of works. In our opinion, the process of globalization and convergence of techniques and methods of television documentary and infotainment, interaction and interpenetration of various verbal and non-verbal characteristics in the near future will have transition from quantity to quality. ; Целью статьи является выявление специфики трансформационных формообразующих процессов украинского телеискусства XXI века на примере жанра документальной драмы в контексте постмодернистских тенденций. Методы исследования. Применены аналитический и историко-культурный методы (для осмысления процесса формирования и становления инфотейнмент в контексте специфики отечественного телевизионного пространства начала XXI в.), культурологический метод (для выработки необходимого взгляда на современное украинское телеискусство, специфику реализации постмодернистской концепции в медийном пространстве, проблематику массовой культуры и массовых коммуникаций), метод искусствоведческого, концептуального и когнитивного анализов, которые содействовали осмыслению проблематики концептуальной репрезентации информационно-развлекательной подачи материала в современном украинском телеискусстве. Научная новизна. Предпринята попытка определить специфику эстетики украинской документальной драмы в контексте инфотейнментизации отечественного телеискусства, а также определить ее основные художественно-образные и технологические особенности. Выявлены проблемы и охарактеризованы перспективы дальнейшего развития нового жанрового образования современного телеискусства. Выводы. В процессе развития отечественной докудрамы используются широкие возможности технологий видеомонтажа и постпродукции, однако создатели проявляют особую требовательность в выборе средств, органических для художественного языка их фильмов. Использование видеомонтажа и компьютерных визуальных эффектов – выразительные инструменты создания «цифрового хронотопа», который способен раскрыть философию документальной драмы и привнести в нее виртуальность. Тенденции эволюции украинской документальной драмы в контексте процесса инфотейнментизации телеискусства свидетельствуют об утверждении демократического экранного языка, обращенного к широким зрительским массам и одновременно усилении философского звучания произведений. По нашему мнению, процесс глобализации и конвергенции приемов и методов телевизионной документалистики и инфотейнмента, взаимодействия и взаимопроникновения различных вербальных и невербальных характеристик в ближайшее время перейдет из количественного в качественное. ; Метою статті є виявлення специфіки трансформаційних формотворчих процесів українського телемистецтва ХХІ ст. на прикладі жанру документальної драми в контексті постмодерністичних тенденції. Методи дослідження. Застосовано аналітичний та історико-культурний методи (для осмислення процесу формування та становлення інфотейнмент у контексті специфіки вітчизняного телевізійного простору початку ХХІ ст.), культурологічний метод (для вироблення необхідного погляду на сучасне українське телемистецтво, специфіку реалізації постмодерністської концепції в медійному просторі, проблематику масової культури та масових комунікацій), метод мистецтвознавчого, концептуального та когнітивного аналізів, що посприяли осмисленню проблематики концептуальної репрезентації інформаційно-розважального подавання матеріалу в сучасному українському телемистецтві. Наукова новизна. Здійснено спробу визначити специфіку естетики української документальної драми в контексті інфотейнментизації вітчизняного телемистецтва, а також виявити її основні художньо-образні та технологічні особливості; виявлено проблеми та охарактеризовано перспективи подальшого розвитку нового жанрового утворення сучасного телемистецтва. Висновки. У процесі розвитку вітчизняної докудрами використовуються широкі можливості технологій відеомонтажу та постпродукції, однак творці виявляють особливу вимогливість у виборі засобів, органічних для художньої мови фільмів. Використання відеомонтажу та комп'ютерних візуальних ефектів – виразні інструменти створення «цифрового хронотопу», що здатні розкрити філософію документальної драми та привнести в неї віртуальність. Тенденції еволюції української документальної драми в контексті процесу інфотейнментизації телемистецтва засвідчують утвердження демократичної екранної мови, спрямованої на широкі глядацькі маси, й водночас посилення філософського звучання творів. На нашу думку, процес глобалізації та конвергенції прийомів і методів телевізійної документалістики й інфотейнменту, взаємодії та взаємопроникнення різноманітних вербальних і невербальних характеристик у найближчий час перейде з кількісного в якісний.
The focus of this article is focused on the study of peculiarities of the contemporary aestheticization of urban space as a product of emotional capitalism. Noted that the concepts "society experiences" and "experience economy" fixed vector of cultural changes of modern society, and suggest new theoretical trajectory of sociological research. Control for the "experience" in this case can be considered a new form of public influence in which not last role is played by the mass media, which is a kind of mediator for the active promotion of a variety of emotions, first and foremost sensual pleasure. Pointed out that the aestheticization of the contemporary urban space is connected with the logic of the functioning of emotional capitalism. The modern city is forced to form their own "alphabet of feelings", which prescribes rules for their feelings in different situations. Entertainment in the city acquires the features of a universal model, it is a particular code value in U. Eco, that is, a symbolic system that can reveal the contents of the message depending on the purpose and conditions of the functioning of the spectacle. Life in a modern city full of wealth of their own unrest, and the aestheticization of urban space is associated with replication "markets experiences" that focus on the commercialization of human feelings. The emotional richness of urban design has become a part of an overall program of total consumption. The theatricality, iconization and glamor can be considered as the main strategy "emotionalization" of urban space that aims at the reproduction of the effects of the "experience economy". Stressed that the idea glamorizes urban space can be traced in the concepts of the theoreticians of the "creative city", appealing to psychologically and design analysis of the urban environment, and the militarization of urban space through the creation of militaristic icons that form the therapeutically-emotional space. Respectively iconic images serve as points of reference, the individual ascribes to them a special importance as images that represent something significant for social life. ; Основное внимание в данной статье сосредоточено на исследовании особенностей эстетизации современного городского пространства как продукта эмоционального капитализма. Отмечено, что концепции «общества переживаний» и «экономики впечатлений» фиксируют вектор культурных изменений современного общества и актуализируют новые теоретические траектории социологических исследований. Контроль за «переживанием» в этом случае можно считать новой формой общественного влияния, в которой не последнюю роль играют масс-медиа, что является своего рода медиатором для активного поощрения самых разнообразных эмоций, и в первую очередь чувственного удовольствия. Подчеркнуто, что эстетизация современного городского пространства связана с логикой функционирования эмоционального капитализма. Жизнь в современном городе полна богатством собственных волнений, а эстетизация городского пространства связана с тиражирования «рынков переживания», которые нацелены на коммерциализацию человеческих чувств. Эмоциональная полнота городского дизайна стала частью общей программы тотального потребления. Театрализация, иконизация и гламуризация могут быть рассмотрены как основные стратегии «эмоционализации» городского пространства, что нацелены на воспроизведение эффектов «экономики впечатлений». Подчеркнуто, что идея гламуризации городского пространства прослеживается в концепциях теоретиков «креативного города», а милитаризация городского пространства осуществляется с помощью создания милитаристских икон, которые формируют терапевтически-эмоциональное пространство и иконическое сознание особого типа. Соответственно иконические образы служат своеобразными точками референции, индивид приписывает им особую значимость как образам, которые представляют что-то значимое для социальной жизни. ; Основна увага в даній статті зосереджена на дослідженні особливостей естетизації сучасного міського простору як продукту емоційного капіталізму. Відзначено, що концепції «суспільства переживань» та «економіки вражень» фіксують вектор культурних змін сучасного суспільства та актуалізують нові теоретичні траєкторії соціологічних досліджень. Контроль за «переживанням» в цьому випадку можна вважати новою формою суспільного впливу, в якому не останню роль відіграють мас-медіа, що є свого роду медіатором для активного заохочення найрізноманітніших емоцій, і в першу чергу чуттєвого задоволення. Підкреслено, що естетизація сучасного міського простору пов'язана з логікою функціонування емоційного капіталізму. Сучасне місто змушене сформувати свою «азбуку почуттів», яка прописує правила їх переживання в різних ситуаціях. Видовищність у місті набуває ознак універсальної моделі, вона є своєрідним кодом у значенні У. Еко, тобто знаковою системою, що дозволяє розкрити зміст повідомлення залежно від призначення та умов функціонування видовища. Життя в сучасному місті сповнене багатством власних хвилювань, а естетизація міського простору пов'язана з тиражування «ринків переживання», які націлені на комерціалізацію людських почуттів. Емоційна повнота міського дизайну стала частиною загальної програми тотального споживання. Театралізація, іконізація та гламуризація можуть бути розглянуті як основні стратегії «емоціоналізації» міського простору, що націлені на відтворення ефектів «економіки вражень». Підкреслено, що ідея гламуризації міського простору простежується у концепціях теоретиків «креативного міста», що апелюють до психологічно-дизайнерського аналізу міського середовища, а мілітаризація міського простору здійснюється за допомогою створення мілітаристських ікон, які формують терапевтично-емоційний простір і іконічну свідомість особливого типу. Відповідно іконічні образи слугують своєрідними точками референції, індивід приписує їм особливу значущість як образам, які репрезентують щось значиме для соціального життя.
The word "show" has long and firmly established itself in the modern media space and our everyday life. The scientific discourse uses not only constant expressions like show business, but also fairly new ones, including show industry, show politics, show discourse, show civilization, show content, show didactics. All these "doubles" imply the active introduction of show technology into the relevant social-cultural spheres.Most researchers trace the show's historical path from ancient sights, and its biological prerequisites boil down to "social imprinting" — an innate tendency to copy the behavior broadcast by a leader. Let's agree that traditional sights have always shown a form of mass communication, and therefore directly related to the mass consciousness of the participant-viewer.Researchers choose different criteria to define the concept of "show": characteristic features of any spectacle in general, postmodern specificity, communicative component, sociocultural features, ontological dimensions. Such a panorama of approaches testifies not only to the magnitude and versatility of this phenomenon, but also to its deep penetration into all spheres of society. This is due to the show technology mentioned above.Undoubtedly, the leading broadcasting channels are television and the Internet, as they show the highest degree of visualization of retransmitted information. Even those art shows, which are filmed in stage (concert) conditions and are already spectacular in their origin, acquire in their screen embodiment new powerful features of interactivity, emphasized expressiveness.Show-technology, which allows to manipulate the attention of the viewer, involves the temporary distraction of the viewer from the pivotal, main theme due to the shift of emphasis towards minor elements, phenomena, events. Such clique of the show is determined by its structural fragmentation, a peculiar "injection of novelty" from everywhere, a kaleidoscopic impression, a constant violation of "unbreakable" rules. An interesting paradox is observed: in order to keep the viewer's attention, the show must always divert it from the bar to additional, parallel levels, but to do so with an increased degree of expressiveness. Such expressiveness is provided by media resources, using the maximum degree of visualization, outrageousness, sensationalism, simulation. In fact, a media frenzy, boom, information fever is created around people or events that do not attract attention by themselves.A successful, popular show becomes such because it shows the viewer unmet needs — in love, respect, self-esteem, involvement in social-cultural activity, awareness of belonging to a certain social group, self-expression, rest and entertainment, emotional relaxation — and satisfies them.In its highest manifestation, this "viewer orientation" turns into a powerful show-anchoring technology. This psychological term means a conscious or, more often, unconscious, installation that engages a person (the anchor itself), fixing in it a strong conditional reflex connection. In an art show, it is often a forced memorization of certain images or symbols, the repetition of which will cause the person a specific emotional response that the manipulator needs. It is clear that such anchoring makes it possible for the anchor viewer to control it further. Using powerful methods of psychological influence on the audience of the show, such as suggesting, imitating, pressure under the guise of persuasion, show technologies thus become a powerful means of shaping the viewer's worldview and perception, the leverage of manipulating his consciousness and affection.The whole set of show technologies (discussed above and others) in action can be represented as a conditional scheme of the process, the leading feature of which will be increased manipulability at each subsequent stage: information about — popularization — advertising — propaganda — information terror.The global penetration of show technology into almost all spheres of public life that we are witnessing today makes the scientific discourse around the phenomenon of showmanship possible.The fast pace of showmanship and the powerful activation of show production are explained by two interdependent factors: on the one hand, show technologies are aimed at manipulating the viewers and making certain changes in the minds of the communication subjects (through "addicting" the viewer to a particular TV show), on the other — the viewers themselves manipulate the makers of the television product in some way (with their interest, lively interactive participation, high viewing rating), stimulating the continuation of their favorite shows in the coming seasons and creating new ones. Such interdependence leads to the fact that the entertaining and hedonistic functions of the art show gradually lose their primacy, and the stage involves managing the consciousness of the viewers and the multi-vector manipulation of their interests and appraisals, emotions and mood, and in general — the public position. ; В статье рассмотрено экранное художественное шоу в контексте эстетических и коммуникативных приоритетов. Проанализирован научный дискурс понятий «шоу», «шоу-технологии», «шоуизация». Определена высокая степень манипулятивности современного шоу. ; У статті розглянуто екранне мистецьке шоу у контексті естетичних та комунікативних пріоритетів. Проаналізовано науковий дискурс понять «шоу», «шоу-технології», «шоуїзація». Визначено високу міру маніпулятивності сучасного шоу
The importance of river tourism is shown. As for now there is a noticeable trend towards differentiating services. European business now offers not just standard services, but also tries to highlight each tour with some special solution, for example, special cuisine, classical music, opportunity to carry out concert and entertainment events, etc. Trends in domestic market correspond with the European one, where since 2013 there has been dynamic growth in the number of cruises, primarily due to American tourists. The European river cruise market is the largest (41 % of all river cruise ships are in Europe). The fleet on the Nile River is significant, but due to political instability in the region, it is stagnating. The cruise ship fleet in Russia continues to shorten and aging. In America and Asia (mainly China), the number of river vessels is growing, but not significantly. Utilization of the «old» series of domestic river cruise ships is not only proceeding, but is also proceeding at an increasing pace. It peaked in 2011- 2018, and this process continues now. At the same time, the total passenger capacity of cruise ships decreases both due to the decommissioning of ships and due to a decrease in the number of seats while increasing comfort during refitting. Almost all vessels have been re-equipped or modernized to one degree or another. The number of domestic river cruise passenger ships by 2025 will be reduced by almost 30 %, to 87 units (including the new fleet). By 2030, its number may be reduced to 53 ships, excluding ships that can be built. To preserve the concept of «river cruise», and not only for foreign tourists, it is recommended for the medium and long term to build new passenger ships that would most fully meet the market demands. ; Показана важность речного туризма. В настоящее время отмечается заметная тенденция дифференцирования услуг. Европейский бизнес предлагает теперь не просто стандартные услуги, но и старается выделить каждый тур каким-либо особенным решением, например, особой кухней, классической музыкой, возможностью проводить концертно-развлекательные мероприятия и т.п. Тенденции на отечественном рынке вполне соответствуют европейскому, где с 2013 года происходит динамичный рост числа круизов, прежде всего, за счет американских туристов. Европейский речной круизный рынок является самым большим (41 % всех речных круизных судов приходится на Европу). Флот на реке Нил значителен, но из-за политической нестабильности в регионе стагнирует. Флот круизных судов в России продолжает сокращаться и стареть. В Америке и Азии (в основном, Китай) количество речных судов растет, но незначительно. Утилизация «старых» серий отечественных речных круизных судов не только идет, но и идет с нарастающими темпами. Пик ее пришелся на 2011-2018 годы, и этот процесс продолжается и сейчас. Общая пассажировместимость круизных судов, при этом, снижается как за счет списания судов, так и за счет уменьшения числа мест при повышении комфортабельности во время переоборудования. Практически все суда в той или иной степени были переоборудованы или модернизированы. Число отечественных речных круизных пассажирских судов к 2025 году сократится почти на 30 %, до 87 единиц (с учетом нового флота). К 2030 году его количество может уменьшиться до 53 судов без учета судов, которые могут быть построены. Для сохранения понятия «речной круиз», и не только для иностранных туристов, рекомендуется на среднесрочную и долгосрочную перспективы строительство новых пассажирских судов, которые бы наиболее полно удовлетворяли запросам рынка. ; Показано важливість річкового туризму. На даний час відзначається помітна тенденція диференціювання послуг. Європейський бізнес пропонує тепер не просто стандартні послуги, а й намагається виділити кожен тур будь-яким особливим рішенням, наприклад, особливою кухнею, класичною музикою, можливістю проводити концертнорозважальні заходи і т.п. Тенденції на вітчизняному ринку цілком відповідають європейському, де з 2013 року відбувається динамічне зростання числа круїзів, перш за все, за рахунок американських туристів. Європейський річковий круїзний ринок є найбільшим (41 % всіх річкових круїзних суден припадає на Європу). Флот на річці Ніл значний, але через політичну нестабільність в регіоні перебуває в стагнації. Флот круїзних суден в Росії продовжує скорочуватися і старіти. В Америці і Азії (в основному, Китай) кількість річкових суден зростає, але незначно. Утилізація «старих» серій вітчизняних річкових круїзних суден не тільки йде, але і йде з наростаючими темпами. Пік її припав на 2011- 2018 роки, і цей процес триває і зараз. Загальна пасажиромісткість круїзних суден, при цьому, знижується як за рахунок списання суден, так і за рахунок зменшення числа місць при підвищенні комфортабельності під час переобладнання. Практично всі судна в тій чи іншій мірі були переобладнані або модернізовані. Число вітчизняних річкових круїзних пасажирських суден до 2025 року скоротиться майже на 30 %, до 87 одиниць (з урахуванням нового флоту). До 2030 року його кількість може зменшитися до 53 суден без урахування суден, які можуть бути побудовані. Для збереження поняття «річковий круїз», і не тільки для іноземних туристів, рекомендується на середньострокову і довгострокову перспективи будівництво нових пасажирських суден, які б найбільш повно задовольняли запитам ринку.
