Suchergebnisse

Problems of determining the status of so-called unrecognized states in terms of modern international law are revealed. It is noted that the desire of different territorial entities to secede in recent years increasingly leads to the emergence of "unrecognized states" as special political and territorial entities, whose existence is one of the sources of conflict in modern world politics. Many works by both domestic and foreign scholars are devoted to the problems of determining the international legal status of "unrecognized states" and their domestic political development. However, a significant disadvantage of these scientific works is that their authors do not seek to develop general theoretical methodological approaches to the study of the phenomenon of "unrecognized states" and to determine the criteria of insolvency and non-recognition. It is noted that the study of the international legal status of self-proclaimed "unrecognized states" requires theoretical and methodological understanding, which is possible with a comprehensive scientific approach to this topic. Thus, in the current conditions of development of international relations, scholars in the field of international law, international relations and political science are faced with the task of finding optimal methodological and theoretical approaches to the study of the phenomenon of "unrecognized states". An integrated approach to its study will help to determine the features of their domestic political development, to identify the relationship between the main trends in their formation and international legal status. The results obtained will determine the prospects for the recognition of such political and territorial entities ("unrecognized states") with a special status and the development of their capacity. The purpose of the article is to define the term "unrecognized states", to conduct a scientific and theoretical analysis of its content and consider the existing preconditions for its formulation, as well as to clarify the place of such ...

In modern realities, the world legal order is under constant challenges and threats – despite the significant efforts of the progressive community, the existence of certain mechanisms for regulating relations in the international arena and within countries, the world society has failed to overcome inequality, stop permanent conflicts, effectively to solve demographic, economic, ecological and other world problems or at least to establish real mechanisms of effective response to them. Instead of uniting and focusing on common problems, each country tries to defend its interests (or at least neighboring countries), to gain an advantage over others. These processes became especially dramatic against the background of the COVID-19 pandemic. In such conditions, the world legal order – the structure of the legal existence of world society, consisting of a multifaceted structure of the combination of legal manifestations at all levels, the interaction of common and contradictions of different, becomes extremely vulnerable. The world legal order is part of the general world order, which is a system of relations between people in the development of world political, economic, social, cultural and legal processes and reflects the level of human development, the real structure of interaction between people at all levels and in all manifestations. problems and dangers and is the result of synergistic interaction of all manifestations of society. In such a structure, it is difficult to identify important or secondary areas, because they are all interconnected. The connection between some is almost imperceptible, while others cannot exist without close interaction. Problems in one area will always affect all others. An important resource for the establishment and development of the world legal order is human capital, the "international diplomacy" of millions of people, which in modern conditions is also exposed to new challenges, but also receives new impulses and manifests itself in new forms. The threatening exacerbation of modern environmental threats should intensify the processes of controlling the connection of human activities with nature, the fight against man-made and natural disasters. The formation of the world legal order today, more than ever, depends on the awareness of human communities, states, political leaders of the interconnectedness of the modern world, the complexity and urgency of the challenges facing humanity, and finding effective ways to solve urgent problems. ; У сучасних реаліях світовий правовий порядок перебуває під постійними викликами і загрозами – незважаючи на значні зусилля прогресивної спільноти, наявність певних механізмів регулювання відносин на міжнародній арені та всередині країн, світовий соціум не зміг побороти проблеми нерівноправ'я, зупинити перманентне виникнення військових конфліктів, ефективно вирішити демографічні, економічні, екологічні та інші світові проблеми чи хоча б встановити реально діючі механізми ефективного реагуванню на них. Замість об'єднання та зосередження на спільних проблемах кожна країна намагається відстояти свої інтереси (чи в крайньому випадку країн-сусідів), отримати переваги над іншими. Особливого драматизму ці процеси набули на фоні пандемії COVID-19. У таких умовах світовий правовий порядок – структура правового буття світового соціуму, що складається з багатогранної конструкції поєднання правових проявів на всіх рівнях, взаємодії спільного і суперечності відмінного, стає надзвичайно вразливим. Світовий правовий порядок є частиною загального світопорядку, який є системою організації відносин між людьми в процесі розвитку світових політичних, економічних, соціальних, культурних та правових процесів і віддзеркалює рівень розвитку людства, реальну структуру по взаємодії між людьми на всіх рівнях і у всіх проявах при існуючих проблемах та небезпеках та являється результатом синергетичної взаємодії всіх проявів життя соціуму. В такій структурі складно визначити важливі чи другорядні сфери, оскільки вони всі пов'язані між собою. Зв'язок між одними є майже непомітним, тоді як інші не можуть існувати без тісної взаємодії. Проблеми однієї сфери завжди матимуть вплив на всі інші. Важливим ресурсом утвердження і розвитку світового правового порядку є людський капітал, «міжнародна дипломатія» мільйонів людей, яка в сучасних умовах також піддається новим викликам, але й отримує нові імпульси і виявляє себе в нових формах. Загрозливе загострення сучасних екологічних загроз має активізувати процеси з контролю зв'язку діяльності людства з природою, боротьби з катастрофами техногенного і природного характеру. Формування світового правового порядку сьогодні, як ніколи, залежить від усвідомлення людськими спільнотами, державами, політичними лідерами взаємопов'язаності сучасного світу, складності і актуальності посталих перед людством викликів, і пошуку ефективних шляхів розв'язання нагальних проблем.

The purpose of the article is to investigate a set of problems associated with the implementation of international and European standards with the aim of harmonizing the laws of Ukraine with the laws of the European Union. The methodology of the study was a set of general scientific, special scientific and specific methods for studying the problems, the application of which allows us to achieve our goal. The principle of historicism, which provides for the consideration of any phenomenon in its self-development under the influence of various factors, became the main one. In addition to him, research was based on the principles of objectivity and integrity. The use of a complex of scientific methods has made it possible to establish the problem of harmonizing national standards with international and European ones. The scientific novelty lies in the fact that, based on the research of foreign and domestic scientists and practitioners who studied standardization issues, the author was able to single out the actual problems of harmonizing national standards with international and European ones. Conclusions. The development of national standards should be based on a scientific analysis of the experience of creating regulatory documents abroad, the possibility of introducing relevant international standards in Ukraine, unified forms and systems of documentation. The problems identified in the study allow us to determine the complex of theoretical and fundamental problems and promising areas of practical activity. First of all, it is necessary to analyze the industry standards operating in Ukraine, compare them with modern international standards and, if necessary, instruct the relevant institutions to develop national standards harmonized with international and European ones.Key words: standard, International Organization for Standardization (ISO), the international standard, European standard, harmonization. ; Цель статьи – исследовать комплекс проблем, связанных с внедрением международных и евpoпeйcких cтандаpтов с целью гаpмoнизации закoнoдательства Укpаины с закoнoдательcтвoм Европейского Союза. Методологическую основу исследования составила совокупность общенаучных, специальнонаучных и специфических методов изучения проблематики, применение которых позволяет достичь поставленной цели. Основным стал принцип историзма, предусматривающий рассмотрение любого явления в его развитии под влиянием различных факторов. Кроме него, исследование основывалось на принципах объективности и целостности. Использование комплексанаучных методов позволило установить проблематику гармонизации национальных стандартов с международными и европейскими. Научная новизна заключается в том, что, опираясь на исследования заpубежных и отечественных ученых и cпeциалиcтов-пpактиков, в которых изучались вопросы cтандаpтизации, автору удалось выделить актуальную проблематику гармонизации национальных стандартов с международными и европейскими. Выводы. Разработка национальных стандартов должна основываться на научном анализе опыта создания нормативных документов за рубежом, возможностей внедрения норм профильных международных стандартов в Украине, унифицированных форм и систем документации. Обозначенные в исследовании проблемы позволяют определить комплекс теоретико-фундаментальных задач и перспективных направлений практической деятельности. В первую очередь нeoбходимо пpoанализировать отраслевые cтандаpты, действующие в Укpаине,сравнить их с современными международными cтандаpтами и, в случае надобности, поpучить соответствующим учреждениям разработать национальные cтандаpты, гаpмoнизированные с межнаpoдными и евpoпeйскими.Ключевые слова: стандарт, Международная организация по стандартизации (ISO),международный стандарт, европейский стандарт, гармонизация. ; Мета статті – дослідити комплекс проблем, пов'язаних із запpoваджeнням мiжнаpoдних ієвpoпeйcьких cтандаpтiв із мeтoю гаpмoнiзацiї закoнoдавcтва Укpаїни з закoнoдавcтвoм Європейського Cоюзу. Методологічну основу дослідження склала сукупність загальнонаукових, спеціальнонаукових та специфічних методів студіювання проблематики, застосування яких дозволяє досягти поставленої мети. Основним став принцип історизму, який передбачає розгляд будь-якого явища в його розвитку підвпливом різноманітних факторів. Крім нього, дослідження ґрунтувалося на принципах об'єктивності та цілісності. Використання комплексу наукових методів дозволило встановити проблематику гармонізування національних стандартів із міжнародними та європейськими. Наукова новизна полягає в тому, що, спираючись на дослідження заpубiжних та вiтчизняних наукoвцiв i cпeцiалicтiв-пpактикiв, у яких студіювалися питання cтандаpтизацiї, автору вдалося виокремити актуальну проблематикугармонізування національних стандартів із міжнародними та європейськими. Висновки. Рoзpoблeння нацioнальних cтандаpтiв має ґpунтуватиcя на наукoвoму аналiзi дocвiду cтвopeння нopмативних дoкумeнтiв за кopдoнoм, мoжливocтeй заcтocування нopм пpoфiльних мiжнаpoдних cтандаpтiв в Укpаїнi, виpoблeння pацioнальних наукoвих мeтoдiв укладання дoкумeнтiв, запpoваджeння унiфiкoваних фopм та cиcтeм дoкумeнтацiї. Окреслені у дослідженні проблеми дають змогу визначити комплекстеоретико-фундаментальних завдань та перспективних напрямів практичної діяльності. У першу чергу нeoбхiднo пpoаналiзувати галузeвi cтандаpти, чиннi в Укpаїнi, пopiвняти їх iз cучаcними мiжнаpoдними cтандаpтами i, за пoтpeби, дopучити вiдпoвiдним уcтанoвам poзpoбити вiдпoвiднi нацioнальнi cтандаpти, гаpмoнiзoванi з мiжнаpoдними та євpoпeйcькими.Ключові слова: стандарт, Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), міжнародний стандарт, європейський стандарт, гармонізування.

Today's international realities related to the Covid-19 pandemic call for a swift response to the logistics shift in the grain market. The growth rates of the international grain market allow Ukrainian producers to strengthen their export positions. This opportunity requires the development of a virtual space platform as a chain of logistical relationships between the grain producer and the final consumer. The article determines that thecreation of grain options is an innovative direction of development of theagricultural sector of Ukraine and provides a scheme for the formation ofoptions and the benefits of their use. The article analyzes the development problems of the Ukrainian grain products market, taking into account changes in the agri-food balance of foreign trade. The legislation considers the grain market as a sphere for the implementation of commodity-money transactions and the possibility of option trade in grain on the Ukrainian universal exchange to ensure the sale of agricultural products at the highest price on the principles of legality, free competition and prevention of corruption. An analysis of foreign experience shows that trading in options for grain is key in logistics and provides ample opportunities for producers to overcome the barriers that have arisen within the framework of the epidemic and allows identifying opportunities for the development of options trading on the Ukrainian stock exchange. The logistic approach to the organization of innovative activity is disclosed based on the systemic complexity of economic processes, provides for their effective integration and the creation of logistics systems and chains. It is noted that one of the promising areas of the logistics development of the grain market is option trading, due to which the international response to regional or global deficits can improve. The conditions for the development of grain options trading (taking into account supply and demand for grain crops, trends in the exchange and futures contracts, prices) and the impact of the general grain state stocks or deficit on the quote price have been determined. ; Реалии в международном пространстве, связанные с пандемиейCovid-19, требуют быстрой реакции на сдвиги в логистической сфере на рынке зерновых. Показатели роста международного рынка зерновых дают возможность украинским производителям укрепить свои экспортные позиции. Такая возможность требует развития платформы виртуального пространства как цепи логистических взаимосвязей между производителем зерновых и конечным потребителем. В статье определено, что создание опционов на зерно является инновационным направлением развития аграрного сектора Украины, и приведена схема формирования опционов и преимуществ их применения. В статье анализируются проблемы развития рынка украинский зерновой продукции с учетом изменения агропродовольственного баланса внешней торговли. Рассматривается в законодательстве рынок зерна как сфера для осуществления товарно-денежных операций и возможности опционной торговли зерном на Украинской универсальной бирже для обеспечения реализации сельскохозяйственной продукции по самой высокой цене на принципах законности, свободной конкуренции и недопущения проявлений коррупции. Проведен анализ зарубежного опыта, который показывает, что торговля опционами на зерно являетсяключевой в логистике и предоставляет широкие возможности дляпроизводителей для преодоления барьеров, возникших в условияхэпидемии, и позволяет идентифицировать возможности развитияторговли опционами на украинской бирже. Раскрыт логистическийподход к организации инновационной деятельности, которыйосновывается на системной комплексности экономических процессов,предусматривает эффективную их интеграцию и создание логистических систем и цепей. Отмечено, что одним из перспективных направлений логистического развития рынка зерновых является опционная торговля за счет которой может улучшиться международная реакция на региональной или глобальной дефицит. Определены условия для развития торговли опционами на зерно (учет спроса и предложения на зерновые культуры, тенденции биржи и фьючерсных контрактов, цены) и влияния общих зерновых государственных запасов или дефицита на цену котировки. ; В статті аналізують проблеми розвитку ринку української зернової продукції з урахуванням зміни агропродовольчого балансу з зовнішньої торгівлі. Розглянуто в законодавстві ринок зерна як сфери для здійснення товарно-грошових операцій та можливості опціонної торгівлі зерном на Український універсальній біржі для забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції за найвищою ціною на засадах законності, вільної конкуренції та недопущення проявів корупції. Розкрито логістичний підхід до організації інноваційної діяльності, що ґрунтується на системній комплексності економічних процесів, передбачає ефективну їх інтеграцію і створення логістичних систем і ланцюгів. Зазначено, що одним із перспективних напрямів логістичного розвитку ринку зернових є опціонна торгівля, за рахунок якої може покращитись міжнародна реакція на регіональний чи глобальний дефіцит. Визначено умови для розвитку торгівлі опціонами на зерно (врахування попиту та пропозиції на зернові культури; тенденції біржі та ф'ючерсних контрактів, ціни) і впливу загальних зернових державних запасів або дефіциту на ціну котирування.

Globalized challenges of the world economy have created an objective need for Ukraine to develop in the face of the country's lack of preparedness for global competition and integration. The development of the economy of Ukraine in the context of globalization is taking place in a context of incomplete systemic socioeconomic and political transformation and poses problems related to the optimal integration of the economy of the country into the global economy. At the same time, the impact of globalization processes calls for new theoretical approaches to justify the structural transformation of a country's economic development model. The directions of globalization for national economies are quite complex and contradictory. Globalization is deepening specialization and cooperation globally and the international division of labor. International competition stimulates the development of innovative processes and state-of-the-art technologies through technology transfer among countries of the world. The current model of development in Ukraine is characterized by significant deformations of the economy: fragmentation of technological space, excessive social differentiation, increased poverty, unemployment and a reduction in the population, The Russian Federation is a country with many countries, which have been affected by human-made environmental degradation and overload, the shrinking of the domestic market and the national economy, the rise of the shadow economy, the rise of corruption, etc. All this points to a structural imbalance in the Ukrainian economy. The further intensification of globalization processes will exacerbate the problem of national identity, The solution of which many countries see the strengthening of State influence on international economic cooperation through the introduction of protectionist measures in the areas of trade, migration and investment, that in turn will contribute to the strengthening of geo-economic and geopolitical tensions in the world. In this context, there is a need to establish new principles for world economic stabilization and development. ; Глобализационные вызовы мировой экономики поставили перед Украиной объективную необходимость развития в условиях неготовности страны к глобальной конкуренции и глобальной интеграции. Развитие экономики Украины в условиях глобализации происходит в условиях незавершенной системной социально-экономической и политической трансформации, порождает проблемы, связанные с оптимальным включением экономики страны в глобальную экономику. В то же время влияние глобализационных процессов создает необходимость новых теоретических подходов для обоснования структурной трансформации модели развития экономики страны. Направления действия глобализационных процессов на экономики стран являются достаточно сложными и противоречивыми. Глобализация углубляет специализацию и кооперирование в мировом масштабе и международное разделение труда. Международная конкуренция стимулирует развитие инновационных процессов и новейших технологий с помощью трансфера технологий среди стран мира. Современная модель развития Украины характеризуется значительными деформациями экономики: фрагментацией технологического пространства, избыточной социальной дифференциацией, ростом бедности, безработицы, уменьшением численности населения, техногеннрй перегрузкой и деградацией окружающей среды, уменьшением объемов внутреннего национального рынка и национальной экономики, ростом уровня теневой экономики, ростом коррупции и тому подобное. Все это свидетельствует о структурной диспропорции в экономике Украины. Дальнейшее усиление глобализационных процессов будет способствовать обострению проблемы национальной идентичности, решение которой многими странами видится в усилении государственного влияния на международное экономическое сотрудничество через внедрение протекционистских мер в торговой, миграционной, инвестиционной сферах, что, в свою очередь, будет способствовать усилению геоэкономической и геополитической напряженности в мире. В этих условиях возникает необходимость формирования новых принципов мировой экономической стабилизации и развития ; Глобалізаційні виклики світової економіки поставили перед Україною об'єктивну необхідність розвитку за умов неготовності країни до глобальної конкуренції і глобальної інтеграції. Розвиток економіки України в умовах глобалізації відбувається в умовах незавершеної системної соціально-економічної і політичної трансформації, що породжує проблеми, пов'язані з оптимальним включенням економіки країни в глобальну економіку. Водночас вплив глобалізаційних процесів створює необхідність нових теоретичних підходів для обґрунтування структурної трансформації моделі розвитку економіки країни. Напрями дії глобалізаційних процесів на економіки країн є досить складними і суперечливими. Глобалізація поглиблює спеціалізацію і кооперування у світовому масштабі та міжнародний поділ праці. Міжнародна конкуренція стимулює розвиток інноваційних процесів та новітніх технологій за допомогою трансферу технологій серед країн світу. Сучасна модель розвитку України характеризується значними деформаціями економіки: фрагментацією технологічного простору, надлишковою соціальною диференціацією, зростанням бідності, безробіття, зменшенням чисельності населення, техногенним перевантаженням і деградацією довкілля, зменшенням обсягів внутрішнього національного ринку та національної економіки, зростанням рівня тіньової економіки, зростанням корупції тощо. Все це свідчить про структурні диспропорції в економіці України. Подальше посилення глобалізаційних процесів сприятиме загостренню проблеми національної ідентичності, вирішення якої багатьма країнами вбачається у посиленні державного впливу на міжнародне економічне співробітництво через впровадження протекціоністських заходів в торговельній, міграційній, інвестиційній сферах, що, в свою чергу, сприятиме посиленню геоекономічної та геополітичної напруги в світі. В цих умовах виникає необхідність формування нових засад світової економічної стабілізації та розвитку.

The purpose of the article is to investigate a set of problems associated with the implementation of international and European standards with the aim of harmonizing the laws of Ukraine with the laws of the European Union. The methodology of the study was a set of general scientific, special scientific and specific methods for studying the problems, the application of which allows us to achieve our goal. The principle of historicism, which provides for the consideration of any phenomenon in its self-development under the influence of various factors, became the main one. In addition to him, research was based on the principles of objectivity and integrity. The use of a complex of scientific methods has made it possible to establish the problem of harmonizing national standards with international and European ones. The scientific novelty lies in the fact that, based on the research of foreign and domestic scientists and practitioners who studied standardization issues, the author was able to single out the actual problems of harmonizing national standards with international and European ones. Conclusions. The development of national standards should be based on a scientific analysis of the experience of creating regulatory documents abroad, the possibility of introducing relevant international standards in Ukraine, unified forms and systems of documentation. The problems identified in the study allow us to determine the complex of theoretical and fundamental problems and promising areas of practical activity. First of all, it is necessary to analyze the industry standards operating in Ukraine, compare them with modern international standards and, if necessary, instruct the relevant institutions to develop national standards harmonized with international and European ones.Key words: standard, International Organization for Standardization (ISO), the international standard, European standard, harmonization. ; Цель статьи – исследовать комплекс проблем, связанных с внедрением международных и евpoпeйcких cтандаpтов с целью гаpмoнизации закoнoдательства Укpаины с закoнoдательcтвoм Европейского Союза. Методологическую основу исследования составила совокупность общенаучных, специальнонаучных и специфических методов изучения проблематики, применение которых позволяет достичь поставленной цели. Основным стал принцип историзма, предусматривающий рассмотрение любого явления в его развитии под влиянием различных факторов. Кроме него, исследование основывалось на принципах объективности и целостности. Использование комплексанаучных методов позволило установить проблематику гармонизации национальных стандартов с международными и европейскими. Научная новизна заключается в том, что, опираясь на исследования заpубежных и отечественных ученых и cпeциалиcтов-пpактиков, в которых изучались вопросы cтандаpтизации, автору удалось выделить актуальную проблематику гармонизации национальных стандартов с международными и европейскими. Выводы. Разработка национальных стандартов должна основываться на научном анализе опыта создания нормативных документов за рубежом, возможностей внедрения норм профильных международных стандартов в Украине, унифицированных форм и систем документации. Обозначенные в исследовании проблемы позволяют определить комплекс теоретико-фундаментальных задач и перспективных направлений практической деятельности. В первую очередь нeoбходимо пpoанализировать отраслевые cтандаpты, действующие в Укpаине,сравнить их с современными международными cтандаpтами и, в случае надобности, поpучить соответствующим учреждениям разработать национальные cтандаpты, гаpмoнизированные с межнаpoдными и евpoпeйскими.Ключевые слова: стандарт, Международная организация по стандартизации (ISO),международный стандарт, европейский стандарт, гармонизация. ; Мета статті – дослідити комплекс проблем, пов'язаних із запpoваджeнням мiжнаpoдних ієвpoпeйcьких cтандаpтiв із мeтoю гаpмoнiзацiї закoнoдавcтва Укpаїни з закoнoдавcтвoм Європейського Cоюзу. Методологічну основу дослідження склала сукупність загальнонаукових, спеціальнонаукових та специфічних методів студіювання проблематики, застосування яких дозволяє досягти поставленої мети. Основним став принцип історизму, який передбачає розгляд будь-якого явища в його розвитку підвпливом різноманітних факторів. Крім нього, дослідження ґрунтувалося на принципах об'єктивності та цілісності. Використання комплексу наукових методів дозволило встановити проблематику гармонізування національних стандартів із міжнародними та європейськими. Наукова новизна полягає в тому, що, спираючись на дослідження заpубiжних та вiтчизняних наукoвцiв i cпeцiалicтiв-пpактикiв, у яких студіювалися питання cтандаpтизацiї, автору вдалося виокремити актуальну проблематикугармонізування національних стандартів із міжнародними та європейськими. Висновки. Рoзpoблeння нацioнальних cтандаpтiв має ґpунтуватиcя на наукoвoму аналiзi дocвiду cтвopeння нopмативних дoкумeнтiв за кopдoнoм, мoжливocтeй заcтocування нopм пpoфiльних мiжнаpoдних cтандаpтiв в Укpаїнi, виpoблeння pацioнальних наукoвих мeтoдiв укладання дoкумeнтiв, запpoваджeння унiфiкoваних фopм та cиcтeм дoкумeнтацiї. Окреслені у дослідженні проблеми дають змогу визначити комплекстеоретико-фундаментальних завдань та перспективних напрямів практичної діяльності. У першу чергу нeoбхiднo пpoаналiзувати галузeвi cтандаpти, чиннi в Укpаїнi, пopiвняти їх iз cучаcними мiжнаpoдними cтандаpтами i, за пoтpeби, дopучити вiдпoвiдним уcтанoвам poзpoбити вiдпoвiднi нацioнальнi cтандаpти, гаpмoнiзoванi з мiжнаpoдними та євpoпeйcькими.Ключові слова: стандарт, Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), міжнародний стандарт, європейський стандарт, гармонізування.

The article examines the problem of legal attribution of cyberattacks in international law. The main challenge associated with this problem is a high threshold for invocation of state responsibility that is based on the effective control test. Therefore, the author supports the idea to create an independent international mechanism responsible for technical attribution of cyberattacks. For this purpose, International Atomic Energy Agency, which deals with technical issues and expertise, may be used as a model. Technical outcomes thus could solve the existing problem of impunity for cyberattacks against objects of critical infrastructure that plays indispensable functions. It is argued that technical attribution and its outcomes are essential prerequisite for legal attribution and the possibility to treat private actors as de facto agents of state. This is due to the fact that most reports on technical attribution contain evidence of the use of state infrastructure, as well as evidence about the nexus between hackers or hacker groups and governmental agencies. The article also contains the analysis of proposed models of this international mechanism. First, there is a proposition to create a mechanism able to carry out technical attribution based on the cooperation of state and non-state actors. Second, the private sector proposes to create a mechanism that would foresee only consultations with states and information-sharing. Therefore, the membership of the states is excluded, and the information provided by states will not be necessary considered in case doubts exists concerning the reliability of data. This proposal is made due to the fact that, according to the private sector, states will try to interfere in the process of technical attribution in light of their political motives or reach a decision to exclude a particular situation in which they or their allies are involved. The author concludes that a new mechanism should not exclude the membership of state representatives. The rationale behind this conclusion is that not only technical but also political indicators must merit considerations. And this approach is supported by both states and private sector, otherwise - there is a high risk of technical indicators to be falsified. Furthermore, governments are usually in possession of important information about the specific cyberattack committed against its critical infrastructure and the context in which it was carried out. There is also a low probability that international community will agree to create an international mechanism consisting of representatives of private sector, whose conclusions could potentially be used in the process of establishing state responsibility. Therefore, most probably, resolving the attribution issue will be delayed. ; У статті досліджено проблему атрибуції кібератак у міжнародному праві. Встановлено, що неможливість присвоєння державі поведінки приватних осіб зумовлена високим порогом тесту ефективного контролю. Отже, аналізується пропозиція щодо створення міжнародного механізму за прикладом МАГАТЕ, який би займався питаннями технічної атрибуції для подальшого встановлення правової атрибуції і відповідальності в межах міжнародного права. Лише такі висновки незалежного міжнародного механізму зможуть задовольнити вимоги ефективного контролю та поводження з приватними особами як з агентами держави. Це зумовлено тим, що в більшості звітів щодо технічної атрибуції наявні докази використання державної інфраструктури, а також взаємодії хакерів та хакерських груп з державними органами. У статті також розглянуті запропоновані моделі цього міжнародного механізму. З одного боку, пропонується такий міжнародний механізм, який би здійснював технічну атрибуцію на підставі взаємодії державних та недержавних акторів, з іншого боку, приватний сектор пропонує створити механізм, який би передбачав виключно консультації та отримання інформації від держав. Тому виключається членство держав, а інформація, яка надана ними, не буде обов'язковою для врахування у випадку сумнівів щодо достовірності даних. Ця пропозиція зумовлена тим, що, на думку приватного сектору, держави спробують втрутитися в процес технічної атрибуції через свої політичні мотиви або намагатимуться досягти рішення щодо відсіювання розслідування кібератаки, до якої вони або їхні союзники причетні. Автор доходить висновку про доцільність створення міжнародного механізму, який не передбачає повне виключення представників держави. Це пояснюється тим, що не лише технічні, а й політичні індикатори повинні бути враховані. Такий підхід знаходить підтримку серед усіх зацікавлених сторін через те, що технічні дані можуть бути скомпрометовані. Крім того, в розпорядженні державних агентів зазвичай знаходиться важлива інформація щодо конкретної кібе-ратаки та контексту, в якому вона була здійснена. Не менш важливо й те, що міжнародна спільнота навряд чи погодиться на створення міжнародного механізму з представників приватного сектору, висновки якого потенційноможуть стати доказами у встановленні відповідальності держав. Як наслідок, вирішення проблеми зі встановленням атрибуції буде відкладено на невизначений час.

The article presents the results of the analysis of the implementation of E-Governance and E-Democracy tools in the field of preventing political corruption in public authorities. The effective practice of Finland in using and implementing e-democracy tools is considered, as evidenced by the «Corruption Perceptions Index» rating, which is concluded annually by the international organization Transparency International on the basis of a survey of experts and business conducted by a number of international organizations. The results describe the level of e-government development in Scandinavia, and outline the prospects for developing and implementing their experience for Ukraine. The author analyzes the importance of maximum openness and accountability in the activities of public authorities and their officials, transparency and clarity of procedures for the development and adoption of administrative decisions; obligatory training of public servants for E-GOV tools was determined for the successful implementation of anti-corruption measures provided by legislation and government documents and ensuring public relations. An important aspect is the need for continuous improvement of the current legal and regulatory framework in the field of anti-corruption policy and its adaptation to the dynamic development of information and communication technologies. This approach encourages the introduction and use of new technological tools aimed at preventing corruption and political corruption in public authorities at all levels of public administration. The reform of public procurement, the introduction of the ProZorro procurement system, the automation of public services in the centers for the provision of administrative services (CPAS), electronic declarations and the receipt of services in electronic form has become an important step in the path of changes in the field of e-democracy that took place in Ukraine after the Revolution of Dignity. ; В статье изложены результаты анализа внедрения инструментов электронного управления и электронной демократии в сфере предотвращения политической коррупции в органах публичной власти. Рассмотрено эффективную практику Финляндии использования и внедрения инструментов электронной демократии, доказательством чего является рейтинг «Индекса восприятия коррупции», который ежегодно составляет международная организация Transparency International на основе опроса экспертов и бизнеса, которые проводит ряд международных организаций. Приведенные результаты, характеризуют уровень развития электронного управления в странах Скандинавии, а также определяют перспективы развития и внедрения их опыта для Украины. Автором проанализированы важность максимальной открытости и подотчетности в деятельности органов публичной власти и их должностных лиц, прозрачности и понятности процедур выработки и принятия управленческих решений; определено обязательное обучение публичных служащих инструментам электронного управления для успешной реализации предусмотренных законодательством и правительственными документами антикоррупционных мероприятий, обеспечение коммуникации с общественностью. Важным аспектом является необходимость постоянного совершенствования действующей нормативно-правовой базы в области антикоррупционной политики и ее адаптации в контексте динамичного развития информационно-коммуникационных технологий. Такой подход побуждает вводить и использовать на всех уровнях публичного управления – от местного до центрального – новые технологические инструменты, направленные на предотвращение коррупции и политической коррупции в органах публичной власти. Важным шагом на пути изменений в сфере электронной демократии, которые произошли в Украине после Революции Достоинства стала реформа публичных закупок, внедрение системы ProZorro, автоматизация государственных услуг в центрах предоставления административных услуг (ЦПАУ), электронные декларации и получения услуг в электронном виде и пр. ; У статті викладено результати аналізу впровадження інструментів електронного урядування та електронної демократії у сфері запобігання політичної корупції в органах публічної влади. Розглянуто ефективну практику Фінляндії використання та впровадження інструментів електронної демократії, доказом чого є рейтинг «Індексу сприйняття корупції», який щорічно укладає міжнародна організація Transparency International на основі опитування експертів та бізнесу, які проводить низка міжнародних організацій. Наведені результати характеризують рівень розвитку електронного урядування в країнах Скандинавії, а також окреслюють перспективи розвитку і впровадження їх досвіду для України. Автором проаналізовано важливість максимальної відкритості та підзвітності в діяльності органів публічної влади та їх посадових осіб, прозорості та зрозумілості процедур вироблення та прийняття управлінських рішень; визначено обов'язковість навчання публічних службовців інструментам електронного урядування для успішної реалізації передбачених законодавством та урядовими документами антикорупційних заходів, забезпечення комунікації з громадськістю. Важливим аспектом є необхідність постійного удосконалення чинної нормативно-правової бази у галузі антикорупційної політики та її адаптування щодо динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Такий підхід спонукає запроваджувати та використовувати на всіх рівнях публічного управління – від місцевого до центрального – нові технологічні інструменти, спрямовані на запобігання корупції та політичної корупції в органах публічної влади. Важливим кроком на шляху змін у сфері електронної демократії, які відбулися в Україні після Революції Гідності стала реформа публічних закупівель, впровадження системи ProZorro, автоматизація державних послуг в центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), електронні декларації та отримання послуг в електронному вигляді та ін.

Introduction. Military conflicts cause a lot of destructive influences not only on the political situation in the country but of course on its the financial system. That's why in this article, the main emphasis of the research was done on risk-ratio analysis of the Ukraine and Israel economies since the role of military budget expenditures in the whole financial system is growing. Military finance is one of the biggest components of the financial system of Ukraine. So, according to the nowadays situation and military conflict in Ukraine appears the necessity of searching for new ways to increase this kind of expenditures efficiently. Aim and tasks. The problem of the research was to measure risks of the economies according to the GDP trends and to find the place of the military expenditures in all government expenditures. Results. In the research results, it should be mentioned that the most difficult approach for comparing is the international currency, which is weighed against the depreciation of cash flows in time. However, the research used the current exchange rate for convenience. But, this does not have a significant effect on the interpretation of the results of the research, presented in the form of a CAPM analysis of the economies of countries and their defense expenditures. After all, trends are generally observed over a period of time that has been analyzed. The general state of financial systems in the regions was analyzed as the value of volatility, aggregate risks and the overall growth of the economy. The US GDP, as for an example of the largest economy in the world, served as a comparative basis. It correlates and affects all other financial markets. The obtained results made it possible to draw conclusions about the attractiveness of the state for potential investors, despite armed conflicts with neighbors in the territory and areas of influence on the regions under control. In this paper, a standard statistical analysis package was used using an example of linear regression with one variable. The power of the influence of military expenditures was measured by the ratio of variables and their correlations. The obtained results were characterized by a high level of interconnection power and reliability of the hypotheses obtained. This gives an opportunity to describe the role of military conflicts and support the Armed Forces for the state economy. Conclusions. The result of the presented research of the role of support and financing of the Armed Forces as one of the key elements of the stability of the Ukrainian economy and ensuring its sustainable growth is the sustaining of the military expenditures for Ukraine. The presented conclusion was approved on the Israel example and calculations. This approach and methodology is universal and can be used for other researches. ; Вступ. Збройні конфлікти викликають багато руйнівних впливів не тільки на політичну ситуацію в країні, але й на її фінансову систему. Тому в цій статті основна увага приділена дослідженню аналізу співвідношення ризиків економіки України та Ізраїлю, оскільки роль видатків військового бюджету для всій фінансовій системі зростає. Військові фінанси є однією з найбільших складових фінансової системи України. Отже, відповідно до нинішньої ситуації та військового конфлікту в Україні виникає необхідність у пошуках нових шляхів для ефективного збільшення цих видів витрат. Мета і завдання. Мета дослідження полягала в тому, щоб оцінити та виміряти ризики економік відповідно до тенденцій ВВП і знайти місце військових витрат у всіх державних витратах. Результати. У результатах дослідження потрібно зауважити, що найскладнішим підходом для порівняння є міжнародна валюта, зважена на знецінення грошових потоків у часі. Однак у дослідженнях використано поточний обмінний курс валюти для зручності. Проте це не має значного впливу на інтерпретацію результатів дослідження, представлених у вигляді CAPM аналізу економік країн та їх видатків на оборону. Адже в цілому прослідковуються тренди за проміжок часу, що був проаналізований. Загальний стан фінансових систем у регіонах був проаналізований, як значення волатильності, сукупних ризиків та росту економіки в цілому. Порівняльним базисом слугувало ВВП США, як найбільша економіка у світі. Вона корелює та впливає на всі інші фінансові ринки. Отримані результати дали змогу зробити висновки про привабливість держави для потенційних інвесторів, незважаючи на збройні конфлікти з сусідами за території та сфери впливу в межах підконтрольних регіонів. У роботі використовувався стандартний пакет статистичного аналізу на прикладі лінійної регресії з однією змінною. Потужність впливу військових витрат вимірювалася співвідношенням змінних та їх кореляціями. Отримані результати характеризувалися високим рівнем сили взаємозв'язків та надійності отриманих гіпотез. Це дає можливість описати роль військових конфліктів та підтримки Збройних Сил для економіки держави.

Annexation of Crimea, occupation of parts of Donetsk and Lugansk regions, full-scale «hybrid warfare» against Ukraine, thousands of casualties and tens of thousands of refugees are a consequence of the Russian aggression against Ukraine, which became one of the biggest challenges to the European security in the post-bipolar period. Despite the precedence of the economic and military aspects, Ukraine stands up for three years to Russian aggression, which caused an extremely negative reaction of international organizations and all major countries. The main factors influencing this are sacrifice of Ukrainian soldiers in eastern Ukraine, work of volunteers, support of local people, as well as a full political and economic support for Ukraine from Western countries and international organizations.The most active support of Ukraine among EU member states does Germany, and personally, Chancellor of Germany – Angela Merkel. Germany was among the first countries who supported Ukraine in its aspiration to become an integral part of European and Euro-Atlantic community during the Revolution of dignity, initiated association of EU Member States and NATO in a joint position, which condemned the Russian aggression against Ukraine, first among European countries significantly revised its foreign policy in the East in general and bilateral relations with Russia in particular. Germany has repeatedly initiated negotiations on a peaceful settlement of the conflict, played a key role in the negotiations in the «Geneva» and «Norman» formats, signing of the Minsk agreements, the implementation and continuation of economic sanctions against Russia. In addition, Germany and the United States strongly support Ukraine in the framework of NATO. It should be added that the Russian-Ukrainian conflict has affected a significant change in NATO policy, which started the mass strengthening its defense capabilities around the east and south, which was confirmed by the decisions of Wales (2014) and Warsaw (2016) Summits. In addition, at the initiative of Germany, these summits officially expressed support for Ukraine, which geopolitical position and economic potential could play a key role in ensuring European security in the future.Key words: European security; «hybrid warfare»; the EU; NATO; the foreign policy of Germany; Angela Merkel; Euromaidan; Russian aggression against Ukraine; the Russian-Ukrainian conflict; international support of Ukraine; negotiations in the «Geneva format»; negotiations in the «Norman format»; Minsk agreements (Minsk-1 Minsk-2). ; Анексія Криму, окупація частини Донецької та Луганської областей, повномасштабна «гібридна війна» проти України, тисячі жертв та десятки тисяч біженців є наслідком російської агресії проти України, яка стала одним з найбільших викликів європейській безпеці в постбіполярний період. Незважаючи на переважаючу силу Росії в економічному та у військовому аспектах, Україні вже протягом трьох років вдається протистояти російській агресії, яка викликала надзвичайно негативну реакцію міжнародних організацій та всіх провідних країн світу. Основними факторами, які впливають на це, є самопожертва українських воїнів на сході України, постійна праця волонтерів, підтримка місцевого населення, a також повноцінна політична та економічна підтримка України з боку західних держав та міжнародних організацій.Найбільш активно на підтримку України серед країн-членів ЄС виступає ФРН, і особисто канцлер Німеччини – Ангела Меркель. Саме Німеччина однією з перших країн виступила на підтримку України в її прагненні стати інтегральною частиною європейської та євроатлантичної спільноти під час Революції Гідності, виступила ініціатором об'єднання країн-членів ЄС та НАТО в одній спільній позиції, яка засуджувала російську агресію проти України, a також першою серед європейських країн суттєво переглянула свою зовнішню політику на пострадянському просторі загалом, і двосторонні відносини з Росією зокрема. Німеччина неодноразово виступала ініціатором переговорів з мирного врегулювання конфлікту, зокрема відіграла ключову роль в організації переговорів у «женевському» та «нормандському» форматах, підписанні Мінських домовленостей, запровадженні та продовженні економічних санкцій проти Росії з боку ЄС. Крім цього, Німеччина разом зі США активно підтримує Україну і в рамках НАТО. Варто додати, що саме російсько-український конфлікт вплинув на суттєву зміну політики НАТО, яка розпочала зміцнення свого оборонного потенціалу по всьому східному і південному напрямках, що було підтверджено рішеннями Уельського (2014) та Варшавського (2016) самітів НАТО. Крім цього, за ініціативи ФРН на цих самітах офіційно висловлено підтримку Україні, яка з її геополітичним положенням та економічним потенціалом може відігравати ключову роль у забезпеченні європейської безпеки в майбутньому.Ключові слова: європейська безпека; «гібридна війна»; ЄС; НАТО; зовнішня політика Німеччини; Ангела Меркель; Євромайдан; російська агресія проти України; російсько-український конфлікт; міжнародна підтримка України; переговори у «женевському форматі»; переговори у «нормандському форматі»; Мінські домовленості (Мінськ-1, Мінськ-2).

The global development of energy should be based exclusively on the concept of sustainable development. It means renewable energy with significant increase in energy efficiency, creating conditions for universal access to high-quality electrical and thermal energy. Renewable energy advantages are inexhaustibility of natural resources, low risk level for human health, minimization of negative impact on environment. The article analyses information and regulatory provision of the estimation of renewable energy sources towards justifying of theoretical and methodological bases for statistical estimation of renewables and developing scientific and practical recommendations for the implementation. National and international regulation are the basis for methodological, regulatory and informational provision for statistical estimation of renewable energy sources in Ukraine. The international legal framework is presented by directives and agreements: Directive 2006/32/EC, Directive 2009/28/EC, Treaty establishing the Energy Community, Regulation No. 1099/2008 of the European Parliament and of the Council, Energy Statistics Manual. Gradual harmonization of Ukrainian legislation according to the European and international regulatory system is being performed with respect to the Ukrainian Constitution. The main documents on the national level are: Law of Ukraine «On electricity», Law «On alternative energy sources», Law «On alternative fuels», The Law of Ukraine «On combined heat and power (cogeneration) and waste power utilization», Law of Ukraine «On energy saving» etc. The normative legal framework of renewable energy regulation in Ukraine is presented by extensive regulatory system. Further research on information and regulatory provision of renewable energy sources will address the «green» tariffs and new forms of financial support for development of renewable energy sources. ; Глобальное развитие энергетики должно основываться исключительно на концепции устойчивого развития. Имеется в виду возобновляемая энергетика при значительном повышении энергоэффективности, создании условий для общего доступа к качественной электрической и тепловой энергии. Преимущества возобновляемой энергетики - неисчерпаемость природных ресурсов, низкий уровень риска для здоровья людей, минимизация негативного воздействия на окружающую среду. В статье анализируется нормативно-информационное обеспечение оценки возобновляемых источников энергии с целью обоснования теоретических и методологических основ статистического оценивания возобновляемых источников энергии и разработки научно-практических рекомендаций по их внедрению. Национальные и международные нормативно-правовые документы являются основой методологического, правового и информационного обеспечения статистической оценки возобновляемых источников энергии в Украине. Международная нормативно-правовая база представлена директивами и соглашениям Директива 2006/32 / ЕС, Директива 2009/28 / ЕС, Договор об учреждении Энергетического Сообщества, Постановление № 1099/2008 Европейского парламента и Совета, Руководство по статистике энергетики. Постепенная гармонизация украинского законодательства к европейской и международной нормативно-правовой системы происходит в соответствии с Конституцией Украины. Основными документами на национальном уровне являются: Закон Украины «Об электроэнергетике», Закон Украины «Об альтернативных источниках энергии», Закон Украины «Об альтернативных видах топлива», Закон Украины «О комбинированном производстве тепловой и электрической энергии (когенерации) и использовании сбросного энергопотенциала» Закон Украины «Об энергосбережении» и другие. Нормативно-правовое обеспечение регулирования возобновляемой энергетики в Украине представлено разветвленной системой регулирования. Дальнейшие исследования нормативно-информационного обеспечения возобновляемых источников энергии будут направлены на «зеленые» тарифы и новые формы финансовой поддержки развития возобновляемых источников энергии. ; Глобальний розвиток енергетики має ґрунтуватися виключно на концепції сталого розвитку. Мається на увазі відновлювана енергетика при значному підвищенні енергоефективності, створенні умов для загального доступу до якісної електричної та теплової енергії. Переваги відновлюваної енергетики – невичерпність природних ресурсів, низький рівень ризику для здоров'я людей, мінімізація негативного впливу на довкілля. У статті аналізується нормативно-інформаційне забезпечення оцінювання відновлюваних джерел енергії з метою обґрунтування теоретичних та методологічних основ статистичного оцінювання відновлюваних джерел енергії та розробки науково-практичних рекомендацій щодо їх впровадження. Національні та міжнародні нормативно-правові документи є основою методологічного, правового та інформаційного забезпечення статистичної оцінки відновлюваних джерел енергії в Україні. Міжнародна нормативно-правова база представлена директивами та угодами: Директива 2006/32/ЄС, Директива 2009/28/ЄС, Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, Постанова № 1099/2008 Європейського Парламенту та Ради, Посібник зі статистики енергетики. Поступова гармонізація українського законодавства до європейської та міжнародної нормативно-правової системи відбувається відповідно до Конституції України. Основними документами на національному рівні є: Закон України «Про електроенергетику», Закон України «Про альтернативні джерела енергії», Закон України «Про альтернативні види палива», Закон України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», Закон України «Про енергозбереження» тощо. Нормативно-правове забезпечення регулювання відновлюваної енергетики в Україні представлено розгалуженою системою регулювання. Подальші дослідження нормативно-інформаційного забезпечення відновлюваних джерел енергії будуть спрямовані на «зелені» тарифи та нові форми фінансової підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії.

The global development of energy should be based exclusively on the concept of sustainable development. It means renewable energy with significant increase in energy efficiency, creating conditions for universal access to high-quality electrical and thermal energy. Renewable energy advantages are inexhaustibility of natural resources, low risk level for human health, minimization of negative impact on environment. The article analyses information and regulatory provision of the estimation of renewable energy sources towards justifying of theoretical and methodological bases for statistical estimation of renewables and developing scientific and practical recommendations for the implementation. National and international regulation are the basis for methodological, regulatory and informational provision for statistical estimation of renewable energy sources in Ukraine. The international legal framework is presented by directives and agreements: Directive 2006/32/EC, Directive 2009/28/EC, Treaty establishing the Energy Community, Regulation No. 1099/2008 of the European Parliament and of the Council, Energy Statistics Manual. Gradual harmonization of Ukrainian legislation according to the European and international regulatory system is being performed with respect to the Ukrainian Constitution. The main documents on the national level are: Law of Ukraine «On electricity», Law «On alternative energy sources», Law «On alternative fuels», The Law of Ukraine «On combined heat and power (cogeneration) and waste power utilization», Law of Ukraine «On energy saving» etc. The normative legal framework of renewable energy regulation in Ukraine is presented by extensive regulatory system. Further research on information and regulatory provision of renewable energy sources will address the «green» tariffs and new forms of financial support for development of renewable energy sources. ; Глобальное развитие энергетики должно основываться исключительно на концепции устойчивого развития. Имеется в виду возобновляемая энергетика при значительном повышении энергоэффективности, создании условий для общего доступа к качественной электрической и тепловой энергии. Преимущества возобновляемой энергетики - неисчерпаемость природных ресурсов, низкий уровень риска для здоровья людей, минимизация негативного воздействия на окружающую среду. В статье анализируется нормативно-информационное обеспечение оценки возобновляемых источников энергии с целью обоснования теоретических и методологических основ статистического оценивания возобновляемых источников энергии и разработки научно-практических рекомендаций по их внедрению. Национальные и международные нормативно-правовые документы являются основой методологического, правового и информационного обеспечения статистической оценки возобновляемых источников энергии в Украине. Международная нормативно-правовая база представлена директивами и соглашениям Директива 2006/32 / ЕС, Директива 2009/28 / ЕС, Договор об учреждении Энергетического Сообщества, Постановление № 1099/2008 Европейского парламента и Совета, Руководство по статистике энергетики. Постепенная гармонизация украинского законодательства к европейской и международной нормативно-правовой системы происходит в соответствии с Конституцией Украины. Основными документами на национальном уровне являются: Закон Украины «Об электроэнергетике», Закон Украины «Об альтернативных источниках энергии», Закон Украины «Об альтернативных видах топлива», Закон Украины «О комбинированном производстве тепловой и электрической энергии (когенерации) и использовании сбросного энергопотенциала» Закон Украины «Об энергосбережении» и другие. Нормативно-правовое обеспечение регулирования возобновляемой энергетики в Украине представлено разветвленной системой регулирования. Дальнейшие исследования нормативно-информационного обеспечения возобновляемых источников энергии будут направлены на «зеленые» тарифы и новые формы финансовой поддержки развития возобновляемых источников энергии. ; Глобальний розвиток енергетики має ґрунтуватися виключно на концепції сталого розвитку. Мається на увазі відновлювана енергетика при значному підвищенні енергоефективності, створенні умов для загального доступу до якісної електричної та теплової енергії. Переваги відновлюваної енергетики – невичерпність природних ресурсів, низький рівень ризику для здоров'я людей, мінімізація негативного впливу на довкілля. У статті аналізується нормативно-інформаційне забезпечення оцінювання відновлюваних джерел енергії з метою обґрунтування теоретичних та методологічних основ статистичного оцінювання відновлюваних джерел енергії та розробки науково-практичних рекомендацій щодо їх впровадження. Національні та міжнародні нормативно-правові документи є основою методологічного, правового та інформаційного забезпечення статистичної оцінки відновлюваних джерел енергії в Україні. Міжнародна нормативно-правова база представлена директивами та угодами: Директива 2006/32/ЄС, Директива 2009/28/ЄС, Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, Постанова № 1099/2008 Європейського Парламенту та Ради, Посібник зі статистики енергетики. Поступова гармонізація українського законодавства до європейської та міжнародної нормативно-правової системи відбувається відповідно до Конституції України. Основними документами на національному рівні є: Закон України «Про електроенергетику», Закон України «Про альтернативні джерела енергії», Закон України «Про альтернативні види палива», Закон України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», Закон України «Про енергозбереження» тощо. Нормативно-правове забезпечення регулювання відновлюваної енергетики в Україні представлено розгалуженою системою регулювання. Подальші дослідження нормативно-інформаційного забезпечення відновлюваних джерел енергії будуть спрямовані на «зелені» тарифи та нові форми фінансової підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії.

У зв'язку із анексією Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, загостренням військово-політичної обстановки на сході нашої країни безпекове середовище України зазнало великих змін. До загроз такого типу міжнародна спільнота, що виступає гарантом забезпечення нашої безпеки, як і вітчизняна система забезпечення національної безпеки України, були не готові і показали свою недостатню ефективність. Державна прикордонна служба, як суб'єкт національної безпеки, приймаючи участь у проведені антитерористичної операції була вимушена посилити охорону та захист державного кордону шляхом посилення наявних підрозділів та створенням нових підрозділів, здатних адекватно реагувати на виклики і загрози національній безпеці. У зв'язку із створенням нових підрозділів виникла потреба уточнення завдань Державної прикордонної служби України в цілому та бойовій складовій зокрема чому і присвячена дана стаття. ; В связи с аннексией Автономной Республики Крым Российской Федерацией, обострением военно-политической обстановки на востоке нашей страны, среда безопасности Украины претерпела больших изменений. К угрозам такого типа международное сообщество, которое выступает в качестве гаранта обеспечения нашей безопасности, как и отечественная система обеспечения национальной безопасности Украины были не готовы и показали свою недостаточную эффективность. Государственная пограничная служба, как субъект национальной безопасности, принимая участие в проведении антитеррористической операции, была вынуждена усилить охрану и защиту государственной границы путем усиления имеющихся подразделений и созданием новых подразделений способных адекватно реагировать на вызовы и угрозы национальной безопасности. В связи с созданием новых подразделений возникла потребность уточнения заданий Государственной пограничной службы Украины в целом и боевой составляющей в частности, чему и посвящена эта статья. ; Under the influence of internal and external factors secure environment of Ukraine has changed a lot. Russian Federation the guarantor of Ukrainian security stage a large-scale aggression against our country, it has occupied Autonomous Republic of Crimea and gives support to combat operations in Donetsk and Luhansk regions. International levers of safety as well as the Department of National Security of Ukraine were not ready for such challenge and they showed their ineffectiveness. Nowadays, Ukraine continues a huge reformation process of a national security strategy due to conditions of secure environment and requirements of the state at current stage of development. Border Guard Service of Ukraine is a guarantor of national security system of Ukraine and carries out it's duties by accomplishing combat missions. Situation of realization the antiterroristic operation needs some remarks and specification. In condition of escalation in military and political situation Border Guard Service of Ukraine will accomplish it's missions in military way or even with providing combat operations. Border Guard Service of Ukraine has military component to perform in such situations. Targets of sub-units and elements integrally connected with state border security and defense. They are regulated by such Laws of Ukraine as "About a state border of Ukraine", "About Border Guard Service of Ukraine" and others. Analyzing activity of sub-units and elements of Border Guard Service of Ukraine in situation of realization the anti-terroristic operation we can determine some groups of main missions: First – to stop any attempt of illegal changing of state border line on the determined territory. Second – protection (strengthening of protection) and defense of determined territory of state border, administrative border of Kherson region with a temporary occupied territory of Ukraine, controlled frontier area and safety strip in the zone of anti-terroristic operation. Third – localization of emerging (critical) situation on the state border, in port of entries, on administrative border of Kherson region with a temporary occupied territory of Ukraine, in controlled checkpoints and on the objects of Border Guard Service of Ukraine on the determined territory. Fourth - to stop together with other law-enforcement authorities armed conflicts and other disturbances on the determined territory and administrative border of Kherson region with a temporary occupied territory of Ukraine. Fifth – reflection together with Ukrainian Armed Forces, National Guard of Ukraine and other military formations invasion and aggression of sub-units and elements of other counties and groups of countries. Sixth – accomplishing measures of territory protection and steps of containing the legal regime in case of war or emergency. Seventh – to combat together with police and other law-enforcement authorities with terrorists and accomplish other missions. Eight – realization of other tasks determinated by the Ukrainian Law. Materials of this article may be used in practical work of officers and during trainings of sub-units and elements for actions in anti-terroristic operation.

У зв'язку із анексією Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, загостренням військово-політичної обстановки на сході нашої країни безпекове середовище України зазнало великих змін. До загроз такого типу міжнародна спільнота, що виступає гарантом забезпечення нашої безпеки, як і вітчизняна система забезпечення національної безпеки України, були не готові і показали свою недостатню ефективність. Державна прикордонна служба, як суб'єкт національної безпеки, приймаючи участь у проведені антитерористичної операції була вимушена посилити охорону та захист державного кордону шляхом посилення наявних підрозділів та створенням нових підрозділів, здатних адекватно реагувати на виклики і загрози національній безпеці. У зв'язку із створенням нових підрозділів виникла потреба уточнення завдань Державної прикордонної служби України в цілому та бойовій складовій зокрема чому і присвячена дана стаття. ; В связи с аннексией Автономной Республики Крым Российской Федерацией, обострением военно-политической обстановки на востоке нашей страны, среда безопасности Украины претерпела больших изменений. К угрозам такого типа международное сообщество, которое выступает в качестве гаранта обеспечения нашей безопасности, как и отечественная система обеспечения национальной безопасности Украины были не готовы и показали свою недостаточную эффективность. Государственная пограничная служба, как субъект национальной безопасности, принимая участие в проведении антитеррористической операции, была вынуждена усилить охрану и защиту государственной границы путем усиления имеющихся подразделений и созданием новых подразделений способных адекватно реагировать на вызовы и угрозы национальной безопасности. В связи с созданием новых подразделений возникла потребность уточнения заданий Государственной пограничной службы Украины в целом и боевой составляющей в частности, чему и посвящена эта статья. ; Under the influence of internal and external factors secure environment of Ukraine has changed a lot. Russian Federation the guarantor of Ukrainian security stage a large-scale aggression against our country, it has occupied Autonomous Republic of Crimea and gives support to combat operations in Donetsk and Luhansk regions. International levers of safety as well as the Department of National Security of Ukraine were not ready for such challenge and they showed their ineffectiveness. Nowadays, Ukraine continues a huge reformation process of a national security strategy due to conditions of secure environment and requirements of the state at current stage of development. Border Guard Service of Ukraine is a guarantor of national security system of Ukraine and carries out it's duties by accomplishing combat missions. Situation of realization the antiterroristic operation needs some remarks and specification. In condition of escalation in military and political situation Border Guard Service of Ukraine will accomplish it's missions in military way or even with providing combat operations. Border Guard Service of Ukraine has military component to perform in such situations. Targets of sub-units and elements integrally connected with state border security and defense. They are regulated by such Laws of Ukraine as "About a state border of Ukraine", "About Border Guard Service of Ukraine" and others. Analyzing activity of sub-units and elements of Border Guard Service of Ukraine in situation of realization the anti-terroristic operation we can determine some groups of main missions: First – to stop any attempt of illegal changing of state border line on the determined territory. Second – protection (strengthening of protection) and defense of determined territory of state border, administrative border of Kherson region with a temporary occupied territory of Ukraine, controlled frontier area and safety strip in the zone of anti-terroristic operation. Third – localization of emerging (critical) situation on the state border, in port of entries, on administrative border of Kherson region with a temporary occupied territory of Ukraine, in controlled checkpoints and on the objects of Border Guard Service of Ukraine on the determined territory. Fourth - to stop together with other law-enforcement authorities armed conflicts and other disturbances on the determined territory and administrative border of Kherson region with a temporary occupied territory of Ukraine. Fifth – reflection together with Ukrainian Armed Forces, National Guard of Ukraine and other military formations invasion and aggression of sub-units and elements of other counties and groups of countries. Sixth – accomplishing measures of territory protection and steps of containing the legal regime in case of war or emergency. Seventh – to combat together with police and other law-enforcement authorities with terrorists and accomplish other missions. Eight – realization of other tasks determinated by the Ukrainian Law. Materials of this article may be used in practical work of officers and during trainings of sub-units and elements for actions in anti-terroristic operation.

The paper covers issues related to the origin of customs system in the terrain of Ukraine as a consequence of statehood formation. It is found out that customs relations had become systematic with the rise and growth of Kievan Rus. The whole constellation of customs duties, applicable in foreign trade operations that time, is analyzed and structured. It is proved that customs relations in Kievan Rus were shaped by both domestic legal documents and Western European legislation. ; В статье рассмотрены проблемы зарождения таможенной системы на территории Украины в результате формирования государственности. Выяснено, что с появлением и развитием Киевской Руси таможенные отношения приобрели системность. Проанализирована и структурирована вся совокупность видов таможенных пошлин, которые использовались при осуществлении внешнеторговых операций. Доказано, что таможенные отношения в Киевской Руси формировались на основе не только внутренних правовых документов, но и под воздействием западноевропейского законодательства. ; У статті розглянуто проблеми зародження митної системи на тернах України в результаті формування державності. Зœясовано, що з появою та розвитком Київської Русі митні відносини набрали характеру системності. Проаналізовано та структуровано всю сукупність видів мита, які використовувались при здійсненні зовнішньоторговельних операцій.Доведено, щомитні відносини в Київській Русі формувались на основі не тільки внутрішніх правових документів, але й під впливом західноєвропейського законодавства.