Search results

Прагнення України інтегруватися у європейський простір вищої освіти, увійти до Євроатлантичного союзу (НАТО) формують нові вимоги до компетентності науково-педагогічних працівників (НПП), а також вимагають зміни стандартів підготовки фахівців вищої кваліфікації – докторів філософії.Мета статті. Проаналізувати стан, визначити тенденції та перспективи розвитку організації підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в країнах Європейського союзу та Україні.У політичних і громадських колах ЄС існує думка: оскільки людські ресурси є найважливішим багатством, політика у сфері освіти має бути спрямована на реалізацію трьох стратегічних цілей – підвищення якості європейської освіти, її доступності, а також відкритості для всього світу.Діюча, на цей час в Україні, система атестації наукових кадрів передбачає триступеневий процес експертизи дисертацій. Визначення особистого внеску здобувача в науку здійснюється на першому етапі під час попереднього захисту в науковому колективі, де безпосередньо виконувалась робота. Другий і основний етап – захист дисертації на засіданні спеціалізованої вченої ради. Тут дається аргументований висновок фахівців щодо новизни, достовірності, наукової та практичної значущості результатів дисертації. На третьому етапі експертна рада Міністерства освіти і науки України контролює відповідність вимог до наукової та практичної цінності, які висуваються до дисертацій спеціалізованими радами.Головна проблема існуючої системи атестації – багаторівнева відповідальність, яка побудована нераціонально як з організаційної (розподіл відповідальності між установами та організаціями (радами) ‑ не виправдано підвищує формальні вимоги до дисертаційної роботи та створює коло "пов'язаних" осіб), так і з економічної ‑ веде до невиправданого дублювання експертних робіт. На нашу думку, необхідно прибрати дублювання функцій контролю змісту дисертацій, і в цій частині, уточнити функції експертної ради, одночасно розширивши повноваження та відповідальність проектних груп та їх керівників (гарантів спеціальності).Очевидно, що адекватне реагування на виклики, які постають перед системою підготовки докторів філософії є перспективами її розвитку. У цих умовах визначені тенденції об'єднання зусиль європейських країн задля створення загальноєвропейського науково-освітнього простору і прагнення ввести певні рамки стандартизації у підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в межах Болонського процесу мають сприяти реагуванню на зазначені виклики. ; Стремление Украины интегрироваться в европейское пространство высшего образования, войти в Евроатлантический союз (НАТО) формируют новые требования к компетентности научно-педагогических работников (НПП), а также требуют изменения стандартов подготовки специалистов высшей квалификации ‑ докторов философии.Цель статьи. Проанализировать состояние, определить тенденции и перспективы развития организации подготовки соискателей степени доктора философии в странах Европейского союза и Украины.В политических и общественных кругах ЕС бытует мнение: поскольку человеческие ресурсы являются важнейшим богатством, политика в области образования должна быть направлена на реализацию трех стратегических целей ‑ повышение качества европейского образования, его доступности, а также открытости для всего мира.Действующая, в настоящее время в Украине, система аттестации научных кадров предусматривает трехступенчатый процесс экспертизы диссертаций. Определение личного вклада соискателя в науку осуществляется на первом этапе во время предварительной защиты в научном коллективе, где непосредственно выполнялась работа. Второй и основной этап ‑ защита диссертации на заседании ученого совета. Здесь дается аргументированный вывод специалистов по новизне, достоверности, научной и практической значимости результатов диссертации. На третьем этапе экспертный совет Министерства образования и науки Украины контролирует соответствие требований к научной и практической ценности, предъявляемые к диссертациям специализированными советами.Главная проблема существующей системы аттестации ‑ многоуровневая ответственность, которая построена нерационально как с организационной (распределение ответственности между учреждениями и организациями (советами) ‑ не оправдано повышает формальные требования к диссертационной работы и создает круг "связанных" лиц), так и с экономической ‑ ведет к неоправданному дублированию экспертной деятельности. По нашему мнению, необходимо устранить дублирование функций контроля содержания диссертаций, и в этой части, уточнить функции экспертного совета, одновременно расширив полномочия и ответственность проектных групп и их руководителей (гарантов специальности). ; The desire ofUkraineto integrate into the European higher education area, to enter the Euro-Atlantic Union (NATO) form new requirements for the competence of scientific and pedagogical workers (NPP), and also requires changes in the standards for training highly qualified doctors of philosophy.The purpose of the article. Analyze the state, identify trends and prospects for the development of the organization of the preparation of candidates for the degree of PhD in the European Union andUkraine.There is an opinion in the political and public circles of the EU: since human resources are the most important wealth, educational policies should be aimed at implementing the three strategic goals to improve the quality of European education, its accessibility, and openness to the whole world.The current, inUkraine, system of certification of scientific personnel provides for a three-stage process of examination of dissertations. The determination of the personal contribution of the applicant to science is carried out at the first stage during the preliminary defense in the research team where the work was directly performed. The second and main stage is the defense of a thesis at a meeting of the academic council. It gives a reasoned conclusion of experts on the novelty, credibility, scientific and practical significance of the results of the thesis. At the third stage, the expert council of the Ministry of Education and Science of Ukraine controls the compliance with the requirements for scientific and practical value imposed on dissertations by specialized councils.The main problem of the existing certification system is multilevel responsibility, which is built irrationally both from organizational (distribution of responsibility between institutions and organizations (councils) is not justified, increases the formal requirements for the dissertation work and creates a circle of "connected" persons), and from economic leads to unjustified duplication of expert activities. In our opinion, it is necessary to eliminate duplication of control functions for the content of dissertations, and in this part, clarify the functions of the expert council, at the same time expanding the powers and responsibilities of project teams and their leaders (specialty guarantors).

The health status of a prehistoric population can be determined by palaeopathological investigation. The rate of childhood illness correlates with the prevailing living conditions. In this research the type, frequency and causes of meningeal reactions in children's skulls from the following three pre-Columbian populations are investigated: 1) of the North American Piedmont, 2) the large central Mexican cultural center Teotihuacán and 3) the Maya-inhabited eastern lowlands of Yucatán (Jaina) The findings, that were already documented on the diagnostic arches (e.g. skull arches), were entered into the palaeopathology database and evaluated. A poor state of preservation of the skull or skull fragments, however, may limit the evaluation. The cause of disease of some individuals could not be clarified with the macroscopic research alone, so the micro-morphology of these individuals was examined on the basis of thin-ground sections additionally. The distribution of individuals into the age groups fetus, infans Ia, Ib and II illustrates that the majority of individuals died at a young age - possibly as a result of a haemorrhagic or inflammatory meningeal reaction. Conceivable causes of the meningeal reactions are e. g. scurvy, otitis media or a trauma. Taking into consideration the prevailing living conditions in these three populations, the following results on the etiology of meningeal reactions were detected. 1) North American Piedmont: The general health situation of the children of the North American Piedmont was poor during the Late Woodland period. Morphological lesions on the endocranial surfaces and on the impressions of the venous cerebral sinus, arised during a haemorrhagic process, are found frequently (endocranial skull: n = 16/22 = 72.7%; venous cerebral sinus: n = 15/30 = 50%). In eight out of 16 cases the traces of haemorrhagic process at the endocranial surface of the skull are caused by scurvy, while in four out of 16 cases the cause of haemorrhagic process is trauma and in the remaining four of 16 cases it is unknown. By taking the prevailing living conditions under consideration the four individuals with unknown causes of haemorrhagic process scurvy is also conceivable. Archaeological research and written sources indicate that child labor in the fields or in the household was necessary for the survival of the community due to the unfavorable climatic or political situation in the region of the Piedmont for the pre-Columbian period and the early European settlement. In this context may occurred mechanical traumas, which could have led to increased bleeding and increased disease rates among the children. The lack of food resources during the Late Woodland period caused a chronic vitamin C deficiency, which worsened the health of the already sick children by weakening the immune system. 2) Teotihuacán: The high rate of disease among children in Teotihuacán is probably primarily caused by the effects of external trauma. Cerebral haemorrhagic reaction is a possible consequence of birth traumas, accidents at work, falling down, domestic violence (beatings), child maltreatment and also the artificial cranial deformity. In these cases, traces of haemorrhagic reactions can be found at the endocranial surfaces (n = 29.7 / 32.7 = 90.8%), while traces of an unspecific inflammatory process can almost exclusively be found at the impressions of the venous cerebral sinuses (n = 9.3 / 10 = 93%). The traces of haemorrhagic and inflammatory reactions can be explained by traumas. During the prehistoric time most of the children were born in a squatting position. The associated possible fall on to the head of the newborn could lead to death through a haemorrhage into the skull - already in the first months of life (Infans Ia: n = 96.3 / 151.7 = 63.5%). The cause of the high number of abortion (fetus: n = 40.4 / 151.7 = 26.6%) can be found in the heavy physical work of pregnant women, for example in the construction of large buildings (e. g. temples). 3) Jaina: In the child population of Jaina, the number of traces of haemorrhagic reactions on the endocranial surfaces is noticeable (n = 12/26 = 44.8%); these are mostly caused by artificial cranial deformation (n = 8/12 = 66.7%). In many pre-Columbian populations, artificial cranial deformity has been performed to represent cultural values. The inflammatory reactions on the endocranial surfaces (n = 14.8 / 26.8 = 55.2%) are probably consequences of chronic, progressive inflammations of the middle ear region and the paranasal sinuses. These inflammations had also reached the venous cerebral sinus and in several cases caused a life-threatening sinus phlebitis at that time (n = 10/10 = 100%). At all times, there have been connections between human health and the various factors of external living conditions such as nutrition, climate, hygiene, political and economic situation, and social and cultural aspects. As an example, can be called the children from the pre-Columbian populations of North American Piedmont and also children from the Grasshopper Pueblo in Arizona who had scurvy. An unfavorable climate may negatively affect crop yields and promote immunodeficiency through malnutrition (see pre-Columbian Piedmont and Teotihuacán). The development of diseases can also be a result of inadequate hygiene (see pre-Columbian Grasshopper and Germany of the 19th century). Political unrest can negatively influence crop yields or lead into poverty and cause higher disease rates, for example in pre-industrial times in Europe. Examples of how social and cultural structures strongly influence the disease rate of a population are the artificial skull deformation in Teotihuacán, Jaina and Grasshopper, the bandaged girls' feet in China in the 19th and 20th centuries, as well as the physical strain during the construction of sacred sites in Teotihuacán, child labor on the fields in Piedmont during the Woodland period or in developing countries today. ; 2019-09-26

It has been substantiated that the use of a research strategy of rational choice institutionalism was one of the factors that contributed to a return to the institutional theory of policy analysis individual dimension in the paper. Possibilities to achieve utility and distribution of resources in society at the political process micro-level began to be considered as sufficiently important resultants of functioning of the institutional system alongside macro-politics. In addition, it is specified that application of the methodology of the STEM subjects has allowed characterizing the activities of political institutions using the terms of effectiveness, which led to a reorientation of the study of their informal varieties as real regulators of political behaviour. However, the interest in empirical development has created the danger of rationalizing the politics up to its dehumanization, whereof avoiding, according to foreign political scientists, is possible adhering to ethical constraints that arise from the peculiarities of complex human nature.As a result of the analysis held, it has been found that, unlike the studies of foreign experts who distinguish various substantive areas of analysis in the theory of rational choice institutionalism, the applied potential of implementation of elements of its methodology in the works of Ukrainian scientists is rather instrumental. The general conclusion is that the research strategy of this version of new institutionalism in the practical plane is used mainly as one of many methodological approaches to the study of different political phenomena and processes. To some extent, similar to the particular area of research that reveals the analytical resource of rational choice institutionalism is to study the peculiarities of formation and functioning of parliament and the related processes (electoral strategies and coalition arrangements).It is emphasized that the most interesting for us may be the segment of scientific works, which are based on the theory of rational choice institutionalism, and related to the analysis of those factors that may impede democratic transformations in transitional political systems. It can be argued that inefficient political institutions, despite their irrational nature, continue to function in the political system because they are the product of a rational choice of influential political actors. In this case, the understanding of the very concept of rationality is distorted, which from an absolute category is transformed into a relative one, not only because of the limitations associated with the action of moral and ethical factors, but mainly due to maintenance of an inefficient institutional equilibrium, i.e. an institutional trap. ; В статье обосновано, что использование исследовательской стратегии институционализма рационального выбора было одним из тех факторов, который способствовал возвращению в институциональную теорию индивидуального измерения анализа политики. Возможности достижения полезности и распределения ресурсов в обществе на микроуровне политического процесса стали рассматриваться как достаточно важные результирующие функционирования институциональной системы наряду с макрополитикой. Кроме этого, конкретизируется, что применение методологии точных наук позволило характеризовать деятельность политических институтов в терминах эффективности, что привело к переориентации на изучение их неформальных разновидностей как реальных регуляторов политического поведения. Однако увлечение эмпирическими разработками вызвало опасность рационализации политики вплоть до ее дегуманизации, избежать чего, по мнению иностранных политических ученых, возможно при соблюдении этических ограничений, выходящих из особенностей сложной природы человека.В результате проведенного анализа было установлено, что, в отличие от исследований зарубежных специалистов, которые выделяют различные содержательные направления анализа в теории институционализма рационального выбора, прикладной потенциал реализации элементов ее методологии в работах украинских ученых имеет скорее инструментальный характер. Сделан общий вывод о том, что исследовательская стратегия этой версии нового институционализма в практической плоскости используется преимущественно как один из многих методологических подходов к изучению различных политических явлений и процессов. В определенной степени подобным отдельному направлению исследований, в котором раскрывается аналитический ресурс институционализма рационального выбора, является изучение особенностей формирования и функционирования парламента и процессов, которые с этим связаны (избирательные стратегии и коалиционные договоренности). Подчеркивается, что наибольший интерес для нас может представлять сегмент научных работ, которые в основе своей опираются, в том числе, на теорию институционализма рационального выбора, и связаны с анализом тех факторов, которые могут препятствовать демократическим трансформациям в переходных политических системах. ; У статті обґрунтовано, що використання дослідницької стратегії інституціоналізму раціонального вибору було одним з тих факторів, що сприяв поверненню до інституційної теорії індивідуального виміру аналізу політики. Можливості досягнення корисності та розподілу ресурсів у суспільстві на мікрорівні політичного процесу почали розглядатися як достатньо важливі результуючі функціонування інституціональної системи поряд із макрополітикою. Окрім цього, конкретизується, що застосування методології точних наук дозволило характеризувати діяльність політичних інститутів у термінах ефективності, що привело до переорієнтації на вивчення їх неформальних різновидів як реальних регуляторів політичної поведінки. Однак захоплення емпіричними розробками викликало небезпеку раціоналізації політики аж до її дегуманізації, уникнути чого, на думку іноземних політичних вчених, можливо за дотримання етичних обмежень, які виходять із особливостей складної природи людини. У результаті проведеного аналізу було встановлено, що на відміну від досліджень зарубіжних фахівців, які виокремлюють різні змістовні напрями аналізу в теорії інституціоналізму раціонального вибору, прикладний потенціал реалізації елементів її методології у роботах українських науковців має скоріше інструментальний характер. Зроблено загальний висновок, що дослідницька стратегія цієї версії нового інституціоналізму в практичній площині використовується переважно як один з багатьох методологічних підходів до вивчення різних політичних явищ і процесів. Певною мірою подібним до окремого напряму досліджень, в якому розкривається аналітичний ресурс інституціоналізму раціонального вибору, є вивчення особливостей формування і функціонування парламенту та процесів, які з цим пов'язані (виборчі стратегії та коаліційні домовленості). Підкреслюється, що найбільшу цікавість для нас може представляти сегмент наукових праць, які в основі своїй спираються, зокрема, на теорію інституціоналізму раціонального вибору і пов'язані із аналізом тих факторів, які можуть перешкоджати демократичним трансформаціям у перехідних політичних системах.

Мета роботи – на основі аналізу та узагальнення праць у галузі соціології, культурології, мистецтвознавства уточнити сутність біографічного підходу, розкрити його роль в інтерпретації матеріальних і духовних досягнень людства, виявити значення у дискурсі художнього краєзнавства. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, культурологічного, історичного, аксіологічного та системного методів для розкриття смислу біографічного підходу в дискурсі художнього краєзнавства. Наукова новизна. У статті уточнено сутність біографічного підходу, аргументовано думку, що він є дієвим в інтерпретації культури, обґрунтовано його значення у розумінні здобутків художнього краєзнавства. Висновки. Аналіз праць, присвячених проблемі біографічного підходу, дозволив констатувати, що це особливий науковий напрям дослідження антропологічних процесів, в основі якого є онтологія літопису конкретної персони, відтворення її внутрішнього світу, методологія вивчення й фіксації особистого досвіду в історії з метою розуміння змісту цивілізації. Безпосереднім об'єктом вищезазначеного підходу є опис життя і творчого функціонування індивідуума від моменту народження до смерті, а предметом – соціальна і мистецька ситуація, яка надає буттю сутнісне значення й ідейну цілісність. Життєпис – це портрет епохи, який розкриває концептуальні засади певної доби. Висвітлюючи світоглядні норми креативної особистості, біографічний підхід інтерпретує ідеї буття суб'єкта, виявляє його взаємовідносини з подіями суспільного і політичного побутування, матеріальними та духовними здобутками людства. Звертаючись до основних засад літопису митця, сучасне мистецтвознавство реконструює та тлумачить смисл попередніх епох, допомагає знайти сенс існування персони. Біографічний підхід як спосіб вивчення художньої культури регіону сприяє розкриттю особливостей його розвитку в конкретний період, виявленню шляхів трансформації матеріальної і духовної сфери, усвідомленню постулату, що історію творять особистості, а процес формування мистецтва краю залежить від діяльності його визначних діячів. ; The purpose of the article is to specify the essence of the biographical approach, to reveal its role in interpreting material and spiritual achievements of the mankind and to establish its significance in the discourse of artistic country studies on the basis of thorough analysis and summary of the works in the spheres of sociology, culture and art studies. Methodology of the research consists in implementation of analytical, culturological, historical, axiological and systematic methods in order to reveal the sense of the biographical approach in the discourse of artistic country studies. Scientific novelty. The authors of the article specify the essence of the biographical approach, provide arguments in favour of its efficiency in culture interpretation and substantiate its importance for realizing the achievements of artistic country studies. Conclusions. Analysis of the works dedicated to the issue of biographical approach enabled the authors to ascertain that it is a specific scientific trend aimed at the study of anthropological processes, the basis of which is the ontological chronicle of a particular person, projection of their inner world, methodology of studying personal experience and fixation of this experience in history with the purpose to understand the very essence of the civilization. The direct object of the approach mentioned above is the description of an individual's life and creative functioning from the moment of birth to death, and its subject is a social and artistic situation that gives certain meaning and ideological wholeness to human existence. Chronicle is a portrait of the epoch, which reveals conceptual principles of certain age. Highlighting the world outlook of a creative personality, the biographical approach interprets the person's existential ideas, discovers their relations to the events of social and political life, as well as material and spiritual achievements of the mankind. Paying attention to the major events in the chronicle of an artist, modern art studies reconstruct and interpret the sense of the previous epochs and helps to find the sense of the person's life. Biographical approach as a way to study the artistic culture of the region promotes discovery of the peculiarities of its development within certain period, finding the ways to transform material and spiritual spheres and acknowledgement of the postulate that history is created by people and the process of art formation in the region depends on activities of its prominent figures. ; Цель работы – на основе анализа и обобщения работ в области социологии, культурологии, искусствоведения уточнить сущность биографического подхода, раскрыть его роль в интерпретации материальных и духовных достижений человечества, выявить значение в дискурсе художественного краеведения. Методология исследования заключается в применении аналитического, культурологического, исторического, аксиологического и системного методов для раскрытия смысла биографического подхода в дискурсе художественного краеведения. Научная новизна. В статье уточнена сущность биографического подхода, аргументировано мнение, что он является действенным в интерпретации культуры, обосновано его значение в понимании достижений художественного краеведения. Выводы. Анализ работ, посвященных проблеме биографического подхода, позволил констатировать, что это особое научное направление исследования антропологических процессов, в основе которого лежит онтология летописи конкретной персоны, воспроизведение ее внутреннего мира, методология изучения и фиксации личного опыта в истории с целью понимания смысла цивилизации. Непосредственным объектом вышеупомянутого подхода является описание жизни и творческого функционирования индивидуума от момента рождения до смерти, а предметом – социальная и художественная ситуация, которая предоставляет бытию сущностное значение и идейную целостность. Жизнеописание – это портрет эпохи, который раскрывает ее концептуальные основы. Освещая мировоззренческие нормы креативной личности, биографический подход интерпретирует идеи бытия субъекта, обнаруживает его взаимоотношения с событиями общественной и политической жизни, материальными и духовными достижениями человечества. Обращаясь к принципами летописи художника, современное искусствоведение реконструирует и объясняет сущность предыдущих эпох, помогает найти смысл существования персоны. Биографический подход как способ изучения художественной культуры региона способствует раскрытию особенностей его развития в конкретный период, выявлению путей трансформации материальной и духовной сферы, осознанию постулата, что историю создают личности, а процесс формирования искусства края зависит от деятельности его выдающихся представителей.

The aim of the article. The aim of the work is to increase the safety of international freight rail traffic by identifying priority ways to improve the relevant regulatory framework based on an analysis of the actual case of injury to an employee in the performance of his duties. Methodology. The study was conducted using the methods of forensic railway science, which are used to determine the technical condition of the objects of railway transport and the construction of the mechanism of the railway accident. Results. The case of injury to an employee of the State Border Service of Ukraine while fulfilling his duties to inspect a car belonging to one of the European Union member states and the Organization for Cooperation between Railways is considered at the article. The forensic investigation of this case revealed the problematic issues of traffic safety in international freight rail transportation associated with the imperfection of the regulatory framework and the inappropriate approach of Ukrzaliznytsia officials to the formation of a database of local regulatory documents. The regulatory framework in the field of traffic safety of international freight rail transport is analyzed. The technical condition of the elements of a freight wagon belonging to a foreign state is established. The direct technical cause of the injury to the worker has been established. It is shown that the shortcomings in the development and maintenance of regulatory and technical documentation did not allow to establish the root causes and the sequence of intermediate technical reasons that led to injury to the employee. For the same reason, it was not possible to establish the technical possibility of preventing injury and to carry out claims work with a foreign state, that is, to protect the rights of a citizen of Ukraine. Scientific novelty. In the article, for the first time, methods for studying the mechanism of railway accidents (derailments and collisions of rolling stock) are applied to the analysis of the mechanism of human injury. Using these methods, the first case of injury to a citizen of Ukraine in a freight car of a foreign state was considered. Practical significance. The research technique is considered that can be used in the analysis of similar cases in the future. The priority ways of improving the regulatory framework for traffic safety in the field of international railway transport are identified, which will improve traffic safety. ; Цель. Целью работы является повышение безопасности движения международных грузовых железнодорожных перевозок путем определения приоритетных путей совершенствования соответствующей нормативной базы на основе анализа фактического случае травмирования работника при исполнении им своих должностных обязанностей. Методика. Исследование проводилось с использованием методов судебной железнодорожно-транспортной экспертизы, которые применяются при определении технического состояния объектов железнодорожного транспорта и построении механизма железнодорожно-транспортного происшествия. Результаты. В статье в контексте безопасности движения рассмотрен случай травмирования работника Государственной пограничной службы Украины при исполнении им своих должностных обязанностей по осмотру вагона, принадлежащего одному из европейских государств - членов ЕС и Организации сотрудничества железных дорог. Экспертное исследование данного случая позволило выявить проблемные вопросы безопасности движения в международных грузовых железнодорожных перевозках, связанные с несовершенством нормативной базы и ненадлежащим подходом должностных лиц АО «Укрзализныця» к формированию базы местных нормативных документов. Проанализирована нормативная база в области безопасности движения международных грузовых железнодорожных перевозок. Установлено техническое состояние элементов грузового вагона принадлежности иностранного государства. Установлена непосредственная техническая причина травмирования работника. Показано, что недостатки в разработке и ведении нормативно-технической документации не позволили установить первопричины и последовательность промежуточных технических причин, приведших к травмированию работника. По этой же причине не удалось установить техническую возможность предотвращения травмирования и провести претензионную работу с иностранным государством, то есть защитить права гражданина Украины. Научная новизна. В статье впервые методы исследования механизма железнодорожно-транспортных происшествий (сходов с рельсов и столкновений подвижного состава) применены к анализу механизма травмирования человека. С использованием данных методов впервые рассмотрен случай травмирования гражданина Украины в грузовом вагоне иностранного государства. Практическая значимость. Рассмотренная методика исследования может быть использована при анализе подобных случаев в будущем. Определены первоочередные пути совершенствования нормативной базы по безопасности движения в области международных железнодорожных перевозок, что позволит повысить безопасность движения. ; Мета. Метою роботи є підвищення безпеки руху міжнародних вантажних залізничних перевезень шляхом визначення пріоритетних шляхів удосконалення відповідної нормативної бази на основі аналізу фактичного випадку травмування працівника при виконанні ним своїх посадових обов'язків. Методика. Дослідження проводилось з використанням методів судової залізнично-транспортної експертизи, які стосуються визначення технічного стану об'єктів залізничного транспорту та побудови механізму залізнично-транспортної пригоди. Результати. У статті у контексті безпеки руху розглянуто випадок травмування працівника Державної прикордонної служби України при виконанні ним своїх посадових обов'язків по огляду вагона приналежності однієї з європейських держав – членів ЄС та Організації співробітництва залізниць. Експертне дослідження даного випадку дозволило виявити проблемні питання безпеки руху у міжнародних вантажних залізничних перевезеннях, які пов'язані з недосконалістю нормативної бази та неналежним підходом посадових осіб Укрзалізниці до формування бази місцевих нормативних документів. Проаналізована нормативна база у галузі безпеки руху міжнародних вантажних залізничних перевезень. Встановлено технічний стан елементів вантажного вагону приналежності іноземної держави. Встановлена безпосередня технічна причина травмування працівника. Показано, що недоліки у розробці та веденні нормативно-технічної документації не дозволили встановити першопричини та послідовність проміжних технічних причин, що призвели до травмування працівника. З цієї ж причини не вдалося встановити технічну можливість запобігання травмуванню та провести претензійну роботу з іноземною державою, тобто захистити права громадянина України. Наукова новизна. У статті вперше методи дослідження механізму залізнично-транспортних пригод (сходів з рейок та зіткнень рухомого складу) застосовані до аналізу механізму травмування працівника. З використанням даних методів вперше розглянуто випадок травмування громадянина України у вантажному вагоні іноземної держави. Практична значимість. Розглянута методика дослідження може бути використана при аналізі подібних випадків у майбутньому. Запропоновані невідкладні шляхи удосконалення нормативної бази з безпеки руху у галузі міжнародних залізничних перевезень, що дозволить підвищити безпеку руху.

Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.

Alex De Waal's new book, Mass Starvation: The History and Future of Famine, cannot be assessed as an enjoyable read; instead it is a book that will (and should) leave the reader unsettled, concerned and angry.". we have come full circle, back to where we were before the invention of "Famine", in which we understand famines as desperate societal crises, including hunger and other forms of distress, that threaten a way of life, created by the powerful, resisted and mediated by human skills and societal structures." (De Waal 2018 p52)The author presents a well-researched account of famines, over the last two centuries and uses his research and experience, to reflect on the future of famines. His presentation of famines begins with "the year without a summer" (De Waal pg. 54), the 1816 famine caused by crop failure, due to the eruption of a volcano, in Indonesia. This was the last famine, De Waal reflects, that was caused by an act of nature. He then moves onto act one of a 'tragedy in five acts", which refers to the Imperial Holocausts from 1870 until 1914. These are famines caused by colonial settlers, using hunger to subjugate indigenous populations. Although he begins his reflections in 1870, he notes correctly that such famines have occurred down through the ages. However reliable data does not exist in relation to numbers affected prior to this time. Act two brings the merging of the two world wars into one extended world war from 1915 – 1950. He presents this period as the worst for famine deaths in modern history, where forced starvation was used a means of extermination or tolerated for military gains. Act three, 1950-1985, reveals one of the worst famines in history, when Mao Zedong's 'Great Leap Forward' resulted in 25-30 million famine deaths between 1958 and 62. The smaller famines related to wars from 1960s onwards is set out in act four, occurring largely in war torn countries of Sub Saharan Africa.The book catalogues all recorded calamitous and great famines since 1870, estimating that over 103 million people have lost their lives through famines in this time span. Of these deaths, 77 million occurred during war or periods of political repression. He demonstrates that between 1870 and 1970 an average of about 1 million lives were lost every year due to famine. However, fewer deaths are being lost since then due to increasingly professional humanitarian responses and improvements in health care and prevention strategies, such as routine immunisation programmes—a fact that many aid agencies and donors would like global media to take more notice of. One may begin to feel relief at such progress being presented, only to have such hope dispelled by De Waal's increasing concern on the recent increased use of hunger as a political tool. De Waal (pg. 172) summarises the basic thesis of his book as ".better politics have led to fewer famines" and better general health services have reduced the deaths caused as a result of continuing famines. Over half of all famine deaths since 1870 were actually Chinese citizens. Setting out famines in this way challenges common lay perceptions of famine deaths occurring only in Sub Saharan Africa due to a simple, ongoing lack of food. De Waal's evidenced-based approach towards Malthusian population principles is refreshing, in a world where such perceptions continue to be cited by many academic scholars and political parties as a reason to justify limiting population size and curbing migration flows. De Waal presents evidence to show that rising population levels have not resulted World Nutrition 2018;9(1)71in more famine and deaths. However, he does not seek to paint a happy ending, he challenges the global complacency which allows hunger to co-exist in a world with enough food for all. De Waal waits until chapter ten to discuss act five, "the new atrocity famines". He seeks to answer the question: are we seeing "the resurgence of great famines?" (pg. 179). Chapter ten begins with the fact that in 2017 there was 70 million people in acute need of aid, an increase from 45 million in 2015. He goes on to state that there were twenty million people, in four countries (Nigeria, Somalia, Sudan and Yemen), facing the risk of famine. The people in these countries are suffering from hunger due to political decisions and conflict, not a shortage of food--a failure of political leaders to implement international laws. In act four De Waal presents the good news that famines and the deaths they led to had dramatically reduced, being localised to SSA. However, the most dramatic food shortages, due to conflict, in this decade, have occurred in the Middle East. With countries like Syria denying food and aid to its citizens as a weapon of war, while 51% of the citizens in Yemen are in urgent need of assistance that is not reaching them. Due to the role of politics in present day famines, De Waal calls for forced starvation to be classed asan atrocity, in a similar way to genocide. His book presents compelling arguments, which will fuel many a midnight debate, between scholars and students alike. However, as an academic practitioner, I find his analysis to be a welcome trumpet call, in the present wilderness of false news. This book will be of interest to aid workers, nutritionists and activists who believe that social justice approaches to development need to take precedence over neo-liberal economic growth models. De Waal's book will become a new core reader on my list of essential books for students, as I strive to fuel the debate to support the right to food and health for all amongst the future leaders in the field of Global Public Health Nutrition.

Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.

International audience ; This paper examines the usefulness of recognizing the commons governing irrigation water. It harnesses the commons to understand the power interactions at play in transformations over local, national and international scales. It proposes to harness the positive externalities commons generate in order to transform political and economic interactions at the national and international scales. Although it uses a Palestinian case study, this conceptual development can apply anywhere.Palestinians have long managed irrigation as commons at the local level. But the overwhelming attention paid to their national struggle has led most researchers to focus on national institutions instead. It has also favored treating water as a stock rather than a flow. All West Bank aquifers are shared with Israel. The Oslo agreements treated them as a stock and divided them quantitatively between two users: Israel and the Palestinian Authority. Recognising the existence of commons in Palestinian irrigation allows treating water as a flow. Indeed, the same water drops flow successively through several institutions, some Palestinian and others Israeli, deploying different property regimes over varying scalar levels.This paper examines the usefulness of considering water as a flow that is managed successively by such a variety of institutions. At the local level, it allows us to understand the interactions between smallholders and neighboring agribusinesses, for example. It allows us to understand the upheaval in power interactions when a merchant economy attempts to supplant a human economy. At the national level, it allows us to address the governance of the paracommons. This term designates the material gains potentially generated by the improvement of efficiency within various systems all drawing on the same source of water. Such gains are dynamic because the efficiency gain in one system often entails a loss in a neighbouring system or in a distant, yet interlinked, system. These material gains thus constitute a new commons, the appropriation of which needs to be governed. It is a paracommons because it doesn't exist until the projects designed to improve the efficiency of different systems are implemented. Donors are funding heavily projects purporting to improve irrigation efficiency. Addressing the governance of the paracommons of Palestinian irrigation is now urgent. This paper analyses the manner the social capital developed in existing commons can contribute to this. Finally, at the international level, including the institutions emerging from the commons into an institutional structure that manages water as a flow allows us to break the deadlock of present water negotiations between Israel and the Palestinian Authority. The paper details the manner this can be achieved. ; Cet article explore l'utilité de reconnaître les communs qui gouvernent l'eau destinée à l'irrigation. Il mobilise la notion de communs pour comprendre les interactions de pouvoir en jeu au sein des transformations se réalisant sur des échelles locale, nationale et internationale. Il propose de se saisir des externalités positives générées par les communs afin de transformer les interactions politiques et économiques aux échelles nationale et internationale. Bien qu'il s'appuie sur une étude de cas palestinienne, ce développement conceptuel peut être appliqué n'importe où.Les Palestiniens gèrent depuis longtemps l'irrigation en tant que communs au niveau local. Cependant, l'attention massive qu'a suscitée leur combat national a mené les chercheurs à se focaliser sur les institutions nationales plutôt que sur les institutions locales. Cette focalisation sur l'échelle nationale a aussi favorisé la perception de l'eau en tant que stock plutôt qu'en tant que flux. Tous les aquifères de Cisjordanie sont partagés avec Israël. Les accords d'Oslo les ont traités comme un stock et les ont divisés quantitativement entre deux utilisateurs : Israël et l'Autorité Palestinienne. Reconnaître l'existence de communs au sein de l'irrigation palestinienne nous permet de traiter l'eau comme un flux. En effet, la même goutte d'eau coule successivement au travers de plusieurs institutions. Certaines sont palestiniennes et d'autres sont israéliennes. Chacune déploie des régimes de propriété définis sur des niveaux d'échelle différents.Cet article examine l'utilité de considérer l'eau comme un flux qui est géré successivement par cette variété d'institutions. Au niveau local, ceci nous permet de comprendre les interactions entre les petits agriculteurs et les agribusiness voisines, par exemple. Ceci nous permet de comprendre les bouleversements au sein des interactions de pouvoir qui ont lieu lorsqu'une économie marchande entre en interaction avec une économie humaine. Au niveau national, ceci nous permet de nous pencher sur la gouvernance des paracommuns. Ce terme désigne les gains matériels qui sont potentiellement générés par l'amélioration de l'efficience au sein de différents systèmes s'approvisionnant tous auprès de la même source d'eau. De tels gains sont forcément dynamiques car l'amélioration de l'efficience au sein d'un système implique souvent une perte pour un système voisin ou pour un système éloigné mais lié au premier. L'ensemble de ces gains matériels potentiels constituent un nouveau commun dont l'appropriation doit être gouvernée. Il s'agit d'un paracommun car il n'existe que si les projets d'amélioration de l'efficience de différents systèmes sont réalisés. Les bailleurs financent massivement de nombreux projets visant à améliorer l'efficience de l'irrigation. Il est maintenant urgent de faire face à la question de la gouvernance des paracommuns de l'irrigation palestinienne. Cet article analyse la façon dont le capital social élaboré au sein des communs existants peut contribuer à cela. Enfin, au niveau international, inclure les institutions émergeant des communs au sein d'une structure institutionnelle qui gère l'eau en tant que flux nous permet de sortir de l'impasse actuelle des négociations concernant l'eau entre Israël et l'Autorité Palestinienne. Cet article détaille la façon dont ceci peut être réalisé.

Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.

This thesis outlines the implementation processes for a new technology in selected countries and identifies the resistance to change can a change agent can come up against during the implementations process. The starting point for the thesis takes hydrogen as a breakthrough technology, and through the literature review process identifies certain obstacles to change. The implementation of a new technology brings with it resistance to change in the working structure (Ministry) as a whole or by individuals at the expert or political level. The sources of such evidence are found throughout the literature review related to change, change agents, political and organizational change and the implementation of new technology and case study analysis. The thesis develops a concept around typical cases (sampling groups) and is based on qualitative research on three levels of actors in the decision-making and implementation process (experts, political decision makers, and directors of public agencies that are implementing measures on a national scale). In accordance with the research design scheme four European countries were chosen for (case study) comparison: Slovenia, Germany, Denmark and Norway. The purpose and aim of these typical cases is to contribute to the central subject and aim of this thesis – to better understand the systems in the selected countries and, based on the experiences of those countries, together with Slovenia, to ultimately propose a practical approach to developing national programs in Slovenia. The aim of this thesis is not to argue whether hydrogen is the energy source of the future. Instead the aim is to show, through the use of hydrogen and fuel cells, an example of how Slovenia should react with measures designed to implement new technologies. The implementation of a new technology is a long-term process, where measures need to be considered that involve all sectors of society. Every country has its own unique environment (economy, industry and similar) where different approaches to specific implementation scenarios are required. The unique environment of each respective country is seen as a defining limit to the thesis, when the implementation practices of the selected countries are identified and, based on the analysis, new measures are proposed for Slovenia. The methodology used here is based on a time "snapshot" that shows the degree of early market penetration of hydrogen and fuel cell technologies in mobile and stationary applications in three developed countries that lead in the development and early adoption of these technologies, together with the same for Slovenia. Qualitative methods are also effective in identifying intangible factors, such as social norms, socioeconomic status, gender roles, ethnicity, and religion. When used along with quantitative methods, qualitative research can help us to interpret and better understand the complex reality of a given situation and the implications of quantitative data" (Mack, 2005). The thesis confirms the theory of resistance to change through the responses by actors involved in the decision and implementation process. This result is also implication for theory. The results of the analysis outline the structure of the government procedures in each country and how the government determines national priorities and allocates the proper financial and human resources for continued related activities through the years ahead. Evidence from the analysis show that all three compared countries understand that national priorities need to be realised through efficient national programs that include collaboration between the experts and ministry staff who work on preparing the program. It is vital to assure continuity, ongoing financial resources and precise goals for the efficient implementation of new technology. The thesis provides implication for practice aimed at improving the implementation process of new technology by improving implementation steps in horizontal coordination and communication, accepting the fact that resistance is part of the process, and such resistance might be overcome. Other EU countries that are in the early stages of implementing hydrogen and fuel cell technologies on the national level could well benefit from this approach. Evidence indicates that in the process of qualitative research, researchers sample targets directly to gather data that will fit the aim of the work instead of following statistical representation. Targeted research aims to simultaneously create solutions for practical people problems and opens goals for future science research which is also implication for theory and practice. In order to achieve this, the researcher must on the one hand understand the system that is the subject of the research and in addition, work with people working in the system to produce a solution that is both people-friendly and efficient. Using such an approach, end results will help change the implementation processes applied to new technologies and also show how theoretical work can be transferred to practical implementation. In the research process the author was confronted with several limitations: limitations related to the scope of the research; connected to the hypothesis and research questions; to the choice and number of reference countries. Limitations regarding the methodology included the choice of interviewee groups, the types of interviews, the construction of questionnaires, the collection of responses, limitations regarding the analysis: qualitative research (vs. quantitative), decisions on valid (or invalid) responses with regard to the posed questions, and how this might influence the conviction behind one's conclusions. Similarly, there are limitations related to the proposed action plan for Slovenia: how strongly is the action plan connected to the conclusions of the research; and which items in the action plan are the direct consequences of the conclusions and which follow as a logical consequence of the previous plans.

Abstrak Kerjasama antar daerah dalam pengelolaan Terminal Purabaya merupakan wujud kerjasama yang dilakukan antara Pemerintah Kota Surabaya dengan Pemerintah Kabupaten Sidoarjo sebagai upaya Pemerintah Kota Surabaya dalam memperoleh lahan di wilayah Kabupaten Sidoarjo. Kerjasama pengelolaan Terminal Purabaya ini bertujuan untuk melakukan pengembangan fasilitas transportasi publik di Kota Surabaya ke arah luar kota sehingga tidak terjadi pemusatan kendaraan di dalam kota. Tujuan penelitian ini adalah untuk menganalisis pelaksanaan prinsip akuntabilitas pada kerjasama antar daerah dalam pengelolaan Terminal Purabaya. Pelaksana prinsip akuntabilitas adalah Dinas Perhubungan Kota Surabaya melalui UPTD Terminal Kota Surabaya, serta pihak yang yang bersangkutan dalam urusan kerjasama tersebut yaitu Pemerintah Kabupaten Sidoarjo melalui Sekretariat Daerah Kabupaten Sidoarjo Bagian Pemerintahan (Sub Bagian Kerjasama) dan Badan Pengelolaan Keuangan dan Aset Daerah (BPKAD) Kabupaten Sidoarjo. Penelitian ini merupakan penelitian deskripstif dengan pendekatan kualitatif. Penelitian ini berfokus pada pelaksanaan prinsip akuntabilitas pada kerjasama antar daerah dalam pengelolaan Terminal Purabaya. Dengan menggunakan enam indikator yaitu Legitimasi Pembuat Kebijakan, Perilaku Moral, Responsivitas, Keterbukaan, Penggunaan Sumberdaya Secara Optimal, dan Perbaikan Efisiensi dan Efektivitas. Data yang dikumpulkan menggunakan teknik wawancara, observasi, dan studi dokumentasi. Teknik pengumpulan data tersebut digunakan untuk memperoleh data yang mendalam dari para informan dan kondisi sebenarnya di lapangan. Hasil penelitian menunjukkan bahwa pelaksanaan prinsip akuntabilitas pada kerjasama tersebut belum semua mampu dilaksanakan. Permasalahan muncul ketika defisit pendapatan yang diakui oleh pihak pengelola, menyebabkan pelaksanaan tanggungjawab lain untuk membayarkan bagi hasil ke Pemerintah Kabupaten Sidoarjo belum terlaksana dari tahun 2013-2018. Prinsip akuntabilitas yang belum terlaksana adalah dari segi penggunaan sumberdaya secara optimal, karena dalam isi perjanjian kerjasama (MoU) yang disepakati tidak mengatur dan melaksanakan keikutsertaan sumberdaya manusia dan lainnya dari pihak Pemerintah Kabupaten Sidoarjo sehingga pengelola utama dan satu-satunya adalah Pemerintah Kota Surabaya. Kerjasama yang dianggap berat sebelah oleh Pemerintah Kota Surabaya karena minimnya peran dari Pemerintah Kabupaten Sidoarjo tersebut. Selain itu, dari segi pelaksanaan prinsip akuntailitas yaitu perbaikan efsiensi dan efektivitas juga belum mampu dilaksanakan untuk menyelesaikan masalah bagi hasil tersebut. Upaya untuk merubah isi perjanjian yang dianggap sudah tidak sesuai dengan kondisi saat ini sulit dilakukan karena masing-masing pihak menuntut prosentasi bagi hasil yang berbeda. Namun dari segi legitimasi pembuat kebijakan, perilaku moral, responsivitas, serta keterbukaan masing-masing pihak pada hubungan kerjasama tersebut sudah sangat baik dan masalah yang belum terselesaikan hingga saat ini diakui pihak pengelola tidak mengganggu kinerja dan pelayanan kepada masyarakat di Terminal Purabaya. Kata Kunci:Akuntablitas,Terminal, KAD Abstract Intergovernmental Networks or cooperation between the regions in the management of Purabaya Terminal is the realization of cooperation was conducted between The City Government of Surabaya with The District Government of Sidoarjo as an effort to The City Government of Surabaya in obtaining the land in Sidoarjo. The cooperation to manage Purabaya Terminal is aimed at the development of facilities public transport in Surabaya throughout surabaya toward out of town so does not occur centralization of vehicles in the city. The purpose of this research is to analyze the implementation of the principle of accountability for cooperation between the regions in the management of Purabaya Terminal. Implementing the principle of accountability is Dinas Perhubungan Kota Surabaya (Surabaya Transport Department) through the UPTD Terminal Kota Surabaya , as well as parties concerned in cooperation affairs are The District Government of Sidoarjo through The Regional Secretariat of Sidoarjo part of Government Work Unit (sub-unit of cooperation) and Financial Management and Local Assets (BPPKAD) Sidoarjo. The research method used is deskripstif research with a qualitative approach. This study focused on implementation of accountability for cooperation between the regions in the management of Purabaya Terminal. Using the six indicators of the legitimacy policymakers, moral conduct, responsiveness, openness, use of resources optimally, and improved efficiency and effectiveness. The data collected used technique interview, observation, and study documentation .The data collection techniques used to obtain deep data from informants and the true conditions on the ground. The result showed that implimintation of accountability for the cooperation not all capable of being implemented. The problem appears while lower or deficit income recognized by the management, causing the other responsibility to pay for The District Government of Sidoarjo the not been undertaken from year 2013-2018. The accountability that have not yet done it is in terms of use of resources optimally, because in terms of cooperation (MoU) approved not regulate and implement the participation of human resources and other from The District Government of Sidoarjo so management that main and only is The City Government of Surabaya. Cooperation considered impartial by The City Government of Surabaya due to lack of the role of The District Government of Sidoarjo. In addition, in terms of implementation of the principle of accountability promised to supply for the improvement of efsiensi and effectiveness of also have not been able to be implemented in an attempt to resolve a problem for the result. However been several attempts to a matter of tuning up its terms with that is considered no appropriate for the conditions in right now it is hard to be done immediately since each of the parties demand of percentage a share of the revenue different. However from both legitimacy policymakers, moral conduct, responsiveness, and openness of each parties to the relationship has been very well and issue that unresolved until now recognized managers does not affect performance and public services in Purabaya Terminal. Keywords: Accountability, Terminal, KAD (IntergovernmentalNetworks)

Includes bibliographical references. ; Number of sources in the bibliography: 119 ; Thesis (Ph. D.) -- University of Cyprus, Faculty of Economics and Management, Department of Economics, 2017. ; The University of Cyprus Library holds the printed form of the thesis. ; Η παρούσα διδακτορική διατριβή έχει δύο κύριους στόχους. Πρώτον, να μελετήσει τους παράγοντες που εξηγούν τις κυβερνητικές δαπάνες, και δεύτερον, να κατανοήσει το πως διαμορφώνονται οι προτιμήσεις για την αναδιανομή του πλούτου. Στο πρώτο κεφάλαιο, χρησιμοποιώντας δεδομένα από διάφορες χώρες για την περίοδο 1970-2010, ερευνούμε εννιά διαφορετικές θεωρίες που επηρεάζουν το μέγεθος την κυβέρνησης, λαμβάνοντας υπόψιν την αβεβαιότητα της θεωρίας (theory uncertainty). Με τον όρο αβεβαιότητα της θεωρίας εννοούμε ότι οποιαδήποτε θεωρία η οποία επεξηγεί τις κυβερνητικές δαπάνες δεν μπορεί να αποκλείσει κάποια άλλη θεωρία από το να είναι σχετική. Άρα δεν υπάρχει μια εκ των προτέρων αιτιολόγηση για να επικεντρωθούμε σε κάποιο συγκεκριμένο υποσύνολο καθοριστικών παραγόντων που επεξηγούν τις κυβερνητικές δαπάνες. Προτείνουμε μια νέα μέθοδο Bayesian Model Averaging, για γραμμικά συστήματα παλινδρόμησης, η οποία επιτρέπει την ύπαρξη ενδογένειας των μεταβλητών. Τα ευρήματα μας υποδηλώνουν ότι οι συνολικές κυβερνητικές δαπάνες και οι διάφορες κατηγορίες τους μπορούν να εξηγηθούν μέσω πολλαπλών μηχανισμών που λειτουργούν ταυτοχρόνως, αλλά έχουν διαφορετική επίδραση σε ότι αφορά το μέγεθος και την σημαντικότητα τους. Συγκεκριμένα, για τις συνολικές δαπάνες της γενικής κυβέρνησης βρίσκουμε ότι η θεωρία που σχετίζεται με τα δημογραφικά στοιχεία της χώρας παίζει καθοριστικό παράγοντα στην διαμόρφωση τους. Σε ότι αφορά τις συνολικές δαπάνες της κεντρικής κυβέρνησης βρίσκουμε οτι καθοριστικό παράγοντα στη διαμόρφωση τους, εκτός από την θεωρία που σχετίζεται με τα δημογραφικά στοιχεία της χώρας, παίζουν οι θεωρίες αναφορικά με την εισοδηματική ανισότητα και την μακροοικονομική πολιτική. Τα αποτελέσματα αυτά είναι σύμφωνα με την ανάλυση διακύμανσης (variance decomposition analysis). Κάθε ένας από τους καθοριστικούς παράγοντες, με υψηλή ύστερη πιθανότητα ένταξης (posterior inclusion probability), \gr εξηγεί πάνω από 5% της διακύμανσης των κυβερνητικών δαπανών. Στο δεύτερο κεφάλαιο, επικεντρωνόμαστε στον τρόπο διαμόρφωσης των προτιμήσεων αναδιανομής του πλούτου και μελετούμε πως αυτές επηρεάζονται από την κοινωνική ταυτότητα του ατόμου. Χρησιμοποιώντας δεδομένα από το General Social Survey και το γραμμικό μοντέλο κοινωνικών αλληλεπιδράσεων με την χρήση της κοινωνικοοικονομικής δομής του δικτύου, μελετούμε την επίδραση της κοινωνικής ταυτότητας του ατόμου πάνω σε μια σειρά κοινωνικοοικονομικών πεποιθήσεων συμπεριλαμβανομένων των προτιμήσεων για αναδιανομή, των πεποιθήσεων για την έκτρωση, τις διακρίσεις, τις κυβερνητικές υποχρεώσεις, το νομικό σύστημα, το πολιτικό σύστημα και τη θρησκεία. Βρίσκουμε ισχυρές ενδείξεις ότι η κοινωνική ταυτότητα του ατόμου, με την μορφή ενδογενών κοινωνικών αλληλεπιδράσεων παίζει πολύ σημαντικό ρόλο τόσο στη διαμόρφωση των προτιμήσεων για αναδιανομή όσο και μιας σειράς κοινωνικοοικονομικών πεποιθήσεων. Στο τρίτο κεφάλαιο, ερευνούμε την παρουσία ετερογένειας των παραμέτρων και πολλαπλών καθεστώτων στις προτιμήσεις για αναδιανομή. Χρησιμοποιούμε δεδομένα από την World Values Survey και το μοντέλο structural threshold regression, το οποίο επιτρέπει την παρουσία ενδογένειας στη μεταβλητή που διαχωρίζει το δείγμα. Βρίσκουμε σημαντικές ενδείξεις για την παρουσία πολλαπλών καθεστώτων στη διαμόρφωση των προτιμήσεων για αναδιανομή. Συγκεκριμένα, βρίσκουμε ότι οι μηχανισμοί που παράγουν πολλαπλά καθεστώτα είναι οι μέσες πεποιθήσεις των χωρών όσον αφορά την αναδιανομή, την εμπιστοσύνη, τη δικαιοσύνη, το επίπεδο ανάπτυξης, το ανθρώπινο κεφάλαιο, την ανισότητα, τους πολιτικούς θεσμούς, τη θρησκεία, την κυβερνητική σταθερότητα και τη διαφθορά. ; The present dissertation has two main objectives. Firstly, to uncover the determinants that drive government spending, and secondly, to understand how preferences for redistribution are formed. In the first chapter, using country data for the period 1970 to 2010, we investigate nine alternative theories that determine government size, taking into account theory uncertainty. By theory uncertainty we mean that any given theory of government expenditure does not logically exclude other theories from also being relevant. Therefore, no a-priori justification exists for focusing on a specific subset of determinants. We propose a novel Bayesian model averaging method in linear regression systems that allows for endogeneity. Our findings suggest that government size and its components are explained by multiple mechanisms that work simultaneously but differ in their impact and importance. In particular, for general government total expenditure we find decisive evidence for the demography theory. In the case of central government total expenditure, we find that income inequality and macroeconomic policy play a decisive role, in addition to demography. Our results are in agreement with the variance decomposition analysis. The determinants that have a high posterior inclusion probability explain more than 5\% of the various expenditures components variation. In the second chapter, we focus on the formation of preferences for redistribution and study how they are affected by social identity. Using individual data form the General Social Survey, we employ the linear social interaction model with socioeconomic network structure to study the impact of social identity on a range of socioeconomic beliefs, including preferences for redistribution, beliefs on abortion, attitudes, discrimination, government duties, legal system, politics, and religion. We find strong evidence that social identity, in the form of endogenous social interactions, plays a major role in the formation of preferences for redistribution and a range of socioeconomic beliefs. In the third chapter, we investigate the presence of parameter heterogeneity and multiple regimes in the preferences for redistribution. We use data from the World Values Survey and we use the structural threshold regression model to allow for the endogeneity of the threshold variable. We find substantial evidence for the presence of multiple regimes in the formation of preferences for redistribution. In particular, we find that the mechanisms that generate multiple regimes are the mean country beliefs on redistributions, trust, fairness, the level of development, human capital, inequality, political institutions, religion, government stability and corruption.

Humans have been cultivating land for approximately 12,000 years. As such, most countries worldwide have considered crop waste as a global issue linked with environmental protection, economic development, and healthy living. Many varieties of straw are produced all over China in massive quantities (more than 900 million tons per year). Although banned by the government, stubble burning is widely applied by Chinese farmers as an easy and cheap way to remove stalks after harvests. However, this practice significantly contributes to China's carbon dioxide emissions and health risks associated with the thick mists it produces. As a renewable biomass resource, straw can be used to make new marketable materials, but its full potential has yet to be realized. Thus, future studies should be directed toward the isolation and rational use of agricultural waste. In addition to the pollution caused by agricultural waste, water shortage, particularly in northern and northwestern China, severely hinders agricultural production. This region accounts for half of the total surface of China but has less than 20% of the total national available water resources. Despite the severity of the water shortage in this region, the efficiency of irrigation water use is only 40%. Many strategies have been applied to promote a water-saving agriculture. One such strategy is the use of water-saving materials, such as plastic mulching films and superabsorbent polymers. However, these two materials are non-biodegradable, and their mechanical properties are unsatisfactory. A systematic analysis of the literature revealed that agricultural waste is a cheap and promising source of raw materials that could be used to obtain cellulose and nanocelluloses. Nanocelluloses can be used for the industrial production of super-strong but lightweight nanocomposite materials. The first step involved the isolation of cellulose, cellulose nanocrystallines (CNCs), and cellulose nanofibers (CNFs) from wheat straw. First, four CNCs were isolated from four commercial microcrystalline celluloses (MCCs) through sulfuric acid hydrolysis. The effects of the characteristics of the MCC on the morphology, structure, and properties of the resulting CNCs were assessed. The results revealed that both particle size and dispersity influenced the isolated CNCs. Second, cellulose was isolated from wheat straw through a microwave-assisted chemical treatment process that reduced chemical use. The reaction conditions and promoting effect of microwave on the resulting fibers were investigated. The results indicated that temperature played the most important role in cellulose isolation, and that microwave can reduce either the reaction time or the chemical use during the microwave-assisted alkali hydrolysis process. High-purity (94%) CNFs were isolated from wheat straw through an environmentally friendly, multi-step treatment process that combined steam explosion, microwave-assisted hydrolysis, and microfluidization. Chemical identification and characterization were performed to study the effect of each treatment step and investigate the potential utilization of CNFs in nanocomposites. Chemical analysis showed that the cellulose content increased from 44.81% to 94.23%, whereas the hemicellulose and lignin contents significantly decreased from 33.41% and 8.75% to 5.54% and 1.68%, respectively. Long and loose 10–40 nm wide nanofiber bundles and an entangled network of cellulose fibers with an average individual diameter of 5.42 nm were observed during this eco-friendly process. In the last part of this study, nanocelluloses were introduced into superabsorbent polymers and mulching films used in agriculture to improve their performance. The effects of nanocelluloses on their structure, properties, and mechanical performance were investigated. First, superabsorbent polymers of acrylamide–acrylate copolymers and others with CNFs, CNCs, or MCC were synthesized. The swelling capacities in pure water and in various solutions, the capacities for repeated water absorption, the water-retaining capacities in soil, and the mechanical properties of the hydrogels were compared. The results revealed that the 3D structures of the acrylamide–acrylate–CNF and acrylamide–acrylate–CNC hydrogels were strengthened by the nanocellulose. These two polymers exhibited excellent capacities for repeated water absorption. By contrast, the biodegradable agricultural mulching film did not present satisfying mechanical and barrier properties as an alternative for ordinary polyethylene film. In this thesis, CNC was introduced into the film of poly (butyleneadipate-co-terephthalate) /polylactic acid composites. Poly(butyleneadipate-co-terephthalate)/polylactic acid/CNC films with various contents of CNC were prepared, characterized, and tested as for their properties. Compared with the film without CNC, poly (lactic acid) / poly (butylene-adipate-co-terephtalate)/3% CNC film showed an increased deformation by 188.80%. The barrier performance of the films increased with increasing CNC content. However, the tensile properties decreased when the CNC content exceeded 3%. Both the mechanical and barrier properties were promoted. These results highlighted that (i) wheat straw is a cellulose-rich natural resource of CNF and CNC; (ii) microwave can reduce either the reaction time or the chemical use during the cellulose-isolation process; (iii) high-purity CNF could be obtained through an environmentally friendly method; and (iv) nanocellulose could improve the mechanical properties of both superabsorbent polymers and mulching films, and enhance their performances in agricultural applications. In a broader perspective, microwave and other techniques should be further explored in the context of green isolation processes. Agricultural biomass natural fiber-based composites must be further investigated to maximize their applications. Approaches that could offer significant cost savings for the industrial production of nanocellulose and new nanocellulose-based materials should be developed further. We aim to promote the research interest for the isolation and application of agricultural-waste-based nanocellulose, which deserve further research and documentation. This thesis is only the beginning of a greater endeavor.

Purpose. The purpose of the article is to define main directions and ways to legitimize philosophical ideas of self-determination as a fundamental global and valuable intention of Western culture in the context of its enlightenment paradigm. Methodology. The research is based on historical and logical methods, which allowed to theoretically reconstruct the cultural and historical context, as well as philosophical and theoretical principles of understanding and recognition of self-determination as a phenomenon of Western culture of the Enlightenment age. The authors have used their own theoretical model similar to the one of "ideal type" by. M.Weber based on the methods of generalization, abstraction and idealization, which allowed to present the phenomenon of individualism in the most general form as a system of value orientations of an individual, whose nature is seeking self-determination and originality. Originality. The historical and philosophical analysis has shoяк.wn how the philosophy of the Enlightenment age created moral principles of European culture advancement, especially through rationalization and the idea of political, economic and moral independence of a personality, recognition of rights for own initiative and sovereignty, individual identity as a public good. Thus, the idea of self-determination in this philosophy is related not only to the recognition of human rights, but also to the search of possible ways for a person to embrace current legislative system, harmony conditions and public interests. Conclusions. The philosophy of the Enlightenment has made a significant step toward further development of self-determination concept and its rationalization – separation of freedom and tyranny, new perception of necessary conditions for free self-determination of an individual as the ability to manage own passions and build own life on some rational principles, to refuse from excessive egoism, combining personal interests with the interests of others and public in generally these ideas were performed in the system of philosophical and legal liberalism, which emerged as a result of the synthesis of individualism and rationality concepts, and became an ideological basis for the modernization of Western civilization. ; Цель работы – определить основные направления и способы философской легитимации идеи личного самоопределения, как фундаментальной и сквозной ценностной интенции западной культуры, в контексте ее просветительской парадигмы. Методология. Основополагающими для данного исследования стали исторический и логический методы, использование которых позволило теоретически реконструировать культурно-исторический контекст и философско-теоретические способы осмысления и легитимизации идеи личного самоопределения как феномена западной культуры эпохи Просвещения. Автор при этом опирался на собственную теоретическую модель вроде "идеального типа" М. Вебера, созданную на основании методов обобщения, абстрагирования и идеализации, что позволило представить феномен индивидуализма в максимально обобщенном виде как систему ценностных ориентаций личности, сущностное ядро которой составляет стремление индивида к независимому самоопределению и неповторимости. Научная новизна. В ходе историко-философского анализа показано, как философия Просвещения создавала духовные основы модернизации европейской культуры, в частности, путем рационализации и распространения идеи политической, экономической и духовной независимости личности, признания ее прав на собственную инициативу и суверенность, ее индивидуального своеобразия как общественного блага. При этом идея самоопределяющейся личности в философии просвещения коррелирует уже не просто с признанием естественных прав человека, а с поисками путей ее включения в систему действующего права, условий гармонизации частных и общественных интересов. Выводы. В философии Просвещения был сделан очень важный, в плане дальнейшего становления идеи личного самоопределения, шаг по ее рационализации – разграничение свободы и произвола, осознание того, что необходимым условием действительно свободного самоопределения личности является умение управлять собственными страстями и строить свою жизнь на рациональных началах, способность отказаться от проявлений чрезмерного эгоизма, согласовывать свои интересы с интересами других, общества в целом. Все эти идеи нашли свое выражение в философско-правовой системе либерализма, которая, возникнув в результате синтеза концепций индивидуализма и рациональности, и стала мировоззренческой основой модернизации западной цивилизации. ; Мета роботи. Визначити основні напрями та способи філософської легітимації ідеї особистого самовизначення, як фундаментальної та наскрізної ціннісної інтенції західної культури, в контексті її просвітницької парадигми. Методологія. Основоположними для даного дослідження стали історичний і логічний методи, використання яких дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст та філософсько-теоретичні засади осмислення та легітимізації ідеї особистого самовизначення як феномена західної культури доби Просвітництва. Автор при цьому спирався на власну теоретичну модель на зразок "ідеального типу" М.Вебера, створену на підставі методів узагальнення, абстрагування та ідеалізації, що дозволило представити феномен індивідуалізму в максимально узагальненому вигляді як систему ціннісних орієнтацій особистості, сутнісне ядро якої складає прагнення індивіда до збереження власної неповторності та незалежного самовизначення. Наукова новизна. У ході історико-філософської реконструкції показано, як саме філософія Просвітництва створювала духовні засади модернізації європейської культури, зокрема, на шляхах визнання її прав на власну ініціативу і суверенність, її індивідуальної своєрідності як суспільного блага, раціоналізації та поширення ідеї політичної, економічної і духовної незалежності особистості. Істотно, що ідея самовизначення особистості в просвітницькій філософії корелює не лише з визнанням природних прав людини, а з пошуками шляхів її включення до системи чинного права, умов гармонізації приватних і суспільних інтересів. Висновки. У філософії Просвітництва був зроблений дуже важливий, у плані подальшого становлення ідеї особистого самовизначення, крок щодо її раціоналізації – розмежування свободи і сваволі, усвідомлення того, що необхідною умовою дійсно вільного самовизначення особи є вміння керувати власними пристрастями і будувати своє життя на раціональних засадах, здатність відмовлятися від проявів надмірного егоїзму, погоджувати власні інтереси з інтересами інших, суспільства взагалі. Всі ці ідеї знайшли своє вираження у філософсько-правовій системі лібералізму, яка, виникнувши внаслідок синтезу концепцій індивідуалізму і раціональності, і стала світоглядною основою модернізації західної цивілізації.