Suchergebnisse

Este TFM desarrolla un plan de marketing digital anual de una Administración Pública, el Gobierno Vasco, con el objetivo principal de realizar trámites online en la sede electrónica, frente a un modo presencial. Para ello, se va a realizar una presentación con una breve descripción del negocio del Gobierno Vasco y su modelo, un análisis interno y externo de situación y un diagnóstico del diagnóstico mediante un diagrama representando sus debilidades, amenazas, fortalezas y oportunidades (diagrama DAFO). El público objetivo está centrado geográficamente en el País Vasco, y va a realizar trámites con el Gobierno Vasco como solicitud de ayudas, pago de multas o inscripciones a oposiciones. La legislación obliga a las empresas a realizar estos trámites de forma digital y da la opción a las personas físicas a que por lo menos lo puedan realizar de forma digital. Se van a definir una serie de acciones para ayudar a los usuarios en este proceso de conversión. Para ello se van a definir una serie de acciones para llegar al objetivo general y objetivos específicos SMART. Los ingresos de las Administraciones Públicas en su mayoría corresponden a los impuestos, que junto a los gastos nos permitirán definir el presupuesto del plan de marketing anual. Se definirá un cronograma para llevar a cabo las acciones planteadas para la consecución de los objetivos. Finalmente, se realizará un seguimiento de cada una de las acciones con un cálculo mensual y un ajuste de las desviaciones. Este plan de marketing pretende ser la base para la aplicación en otras Administraciones públicas u Organismos Autónomos. ; This Master's Dissertation develops an annual digital marketing plan for a Public Administration, the Basque Government, with the main objective of carrying out online procedures at the electronic headquarters, compared to a face-to-face mode. To do this, a presentation will be made with a brief description of the Basque Government business and its model, an internal and external analysis of the situation and a diagnosis of the diagnosis through a diagram representing its weaknesses, threats, strengths and opportunities (SWOT diagram). The target audience is geographically centered in the Basque Country and will carry out procedures with the Basque Government such as requesting aid, paying fines or registering for competitions. Legislation obliges companies to carry out these procedures digitally and gives individuals the option to at least carry them out digitally. A series of actions will be defined to help users in this conversion process. For this, a series of actions will be defined to reach the general objective and specific SMART objectives. The income of the Public Administrations mostly corresponds to taxes, which together with expenses will allow us to define the budget for the annual marketing plan. A schedule will be defined to carry out the actions proposed to achieve the objectives. Finally, each of the actions will be monitored with a monthly calculation and an adjustment for deviations. This marketing plan is intended to be the basis for application in other public administrations or autonomous bodies. ; Aquest TFM desenvolupa un pla de màrqueting digital anual d'una administració pública, el Govern Basc, amb l'objectiu principal de realitzar tràmits online a la seu electrònica, davant d'un mode presencial. Per a això, es va a realitzar una presentació amb una breu descripció de l'negoci de Govern Basc i el seu model, una anàlisi intern i extern de situació i un diagnòstic de la diagnosi mitjançant un diagrama representant les seves debilitats, amenaces, fortaleses i oportunitats (diagrama DAFO) . El públic objectiu està centrat geogràficament al País Basc, i va a realitzar tràmits amb el Govern Basc com a sol·licitud d'ajuts, pagament de multes o inscripcions a oposicions. La legislació obliga les empreses a realitzar aquests tràmits de forma digital i dóna l'opció a les persones físiques a que almenys el puguin realitzar de forma digital. Es van a definir una sèrie d'accions per ajudar els usuaris en aquest procés de conversió. Per a això es van a definir una sèrie d'accions per arribar a l'objectiu general i objectius específics SMART. Els ingressos de les administracions públiques en la seva majoria corresponen als impostos, que juntament a les despeses ens permetran definir el pressupost de el pla de màrqueting anual. Es definirà un cronograma per a dur a terme les accions plantejades per a la consecució dels objectius. Finalment, es realitzarà un seguiment de cadascuna de les accions amb un càlcul mensual i un ajust de les desviacions. Aquest pla de màrqueting pretén ser la base per a l'aplicació en altres administracions públiques o organismes autònoms.

The scientific publication is devoted to the administrative and legal regulation of customs regimes in the State of Japan and the People's Republic of China in order to learn the best positive experience in organizing customs and determine the possibility of its implementation in national legislation and legal practice. The relevance of this study is justified by the fact that, as studies show, a significant number of foreign economic entities in Ukraine are not satisfied with the quality of customs services and professionalism of persons with whom they interact at customs (company representatives point to lack of coordinated cooperation between regulators customs to coordinate such interaction). The methodology of this publication is based on a complex combination of philosophical (laws of dialectics and metaphysics), general scientific (methods of logical method, system and structural-functional methods) and special legal research methods (methodology of comparative law, method of legal modeling, etc.) and principles of objectivity historicism. It is concluded that Japan, as a developed country with a stable market economy and high gross domestic product, can afford to apply a system of preferences designed to promote economic growth in developing countries. For Ukraine, such an experience is positive for future application. The experience of legal regulation of customs regimes in the People's Republic of China is more useful for the development of national customs. In particular, the experience of export promotion and flexible tariff policy in the People's Republic of China is positive. The key in this experience is the policy of protection of the national producer and stimulation of the national industry thanks to the system of measures of tariff and non-tariff regulation in the course of functioning of customs regimes. In particular, the customs regime of exports should be simplified as much as possible in combination with effective control by the public administration in order to prevent the facts of fictitious reimbursement of value added tax and other abuses. Within the framework of the customs import regime, it is necessary to applya flexible system of tariff and non-tariff regulation measures in order to stimulate the import of goods not produced in Ukraine and to restrict the import of goods sufficiently produced by national enterprises. The customs regime of processing in the customs territory (which is actively used in China) needs to be developed, given the rather low cost of labor in Ukraine and the potential for development of the national economy. Prospects for further research on this topic is justified by the need to improve the theoretical and methodological and legal framework of customs regimes in Ukraine, bringing them into line with international standards, taking into account the current and best positive experience of foreign countries. ; У науковій публікації досліджується адміністративно-правове регулювання митних режимів в Японській Державі та Китайській Народній Республіці задля запозичення найкращого позитивного досвіду організації митної справи та визначення можливості його впровадження в національне законодавство та юридичну практику. Актуальність статті обґрунтовується тим, що, як показують дослідження, значна кількість суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні не задоволена якістю митних послуг та професіоналізмом осіб, з якими вони взаємодіють на митниці (представники компаній вказують на нестачу злагодженої взаємодії між контролюючими органами та низьку активність митниці щодо координації такої взаємодії). Методологія публікації ґрунтується на комплексному поєднанні філософських (законів діалектики та метафізики), загальнонауко-вих (прийомів логічного методу, системного та структурно-функціонального методів) та спеціально-юридичних методів дослідження (методології порівняльного правознавства, методу юридичного моделювання тощо), принципів об'єктивності та історизму. Формується висновок про те, що Японія як розвинута держава зі стабільною ринковою економікою та високим показником валового внутрішнього продукту застосовує систему преференцій, створену для сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються. Для України такий досвід є позитивним для застосування у перспективі. Для розвитку національної митної справи більш корисним є досвід правового регулювання митних режимів у Китайській Народній Республіці. Зокрема, позитивним є досвід стимулювання експорту та гнучкої тарифної політики в Китайській Народній Республіці. Ключовою в цьому досвіді є політика захисту національного виробника та стимулювання національної промисловості завдяки системі заходів тарифного та нетарифного регулюванняв процесі функціонування митних режимів. Зокрема, митний режим експорту має бути максимально спрощеним у поєднанні з ефективним контролем з боку публічної адміністрації задля недопущення фактів фіктивного відшкодування податку на додану вартість та інших зловживань. В рамках митного режиму імпорту необхідно застосовувати гнучку систему заходів тарифного та нетарифного регулювання задля стимулювання імпорту товарів, які не виробляються в Україні, та обмеження імпорту товарів, які достатньою мірою випускаються національними підприємствами. Розвитку потребує митний режим переробки на митній території (який активно використовується в КНР) завдяки достатньо невисокій вартості праці в Україні та потенціалу розвитку національної економіки. Перспективність подальшого дослідження з цієї тематики обґрунтовується необхідністю удосконалення теоретико-методологічних та правових засад митних режимів в Україні, приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів з урахуванням актуального та найкращого позитивного досвіду зарубіжних країн.

Based on the understanding of the concept of «quality», the article hasdeveloped a theoretical approach to the study of the characteristics of theterm «quality of tourism». Using the logic of the SERVQUAL methodology for assessing the quality of tourism services, a toolkit for assessing the quality of tourism at the country level is proposed. It has been proved that the state needs two conditions to ensure the quality of tourism at the level of individual tourism enterprises and at the level of the entire tourism industry.Based on the structure of the sub-indices of the competitiveness index ofcountries in travel and tourism, the factors that directly affect thecompetitiveness of the tourism industry are identified: rivalry betweencompetitors, new competitors, similar in composition, tourism services ortop-level tourism services a change in the preferences of consumers oftourism services in relation to the characteristics of a tourist service, achange in the general situation in the country. Using the components of the countries' competitiveness index for travel and tourism, the quality ofdomestic tourism was assessed, which reflects an overall assessment of the factors contributing to the development of the tourism business in thecountry.The results of the assessment made it possible to generalize therelatively low state of tourism quality indicators from the standpoint ofstakeholders: consumers of tourism services, business, investors and thestate. A grouping of the main problems in the field of ensuring the quality of tourism has been carried out, in particular: institutional (ineffective activity of state authorities in the field of tourism); political (political crises, revolutions, wars) financial and economic (insufficient financial support of the country's tourism industry from the state, financial markets are not fully developed, frequent financial crises; high bank lending rates, large tax pressure travel to tourist enterprises, etc.). Due to the listed problems, the country's tourism industry cannot compete in the world market of tourism services and, accordingly, provide high-quality tourism services, carry out innovation and investment activities in the field of tourism. ; Исходя из понимания понятия «качество», в статье разработан теоретический подход к исследованию особенностей термина «качество туризма». Используя логику методики оценки качества туристских услуг SERVQUAL, предложено инструментарий оценки качества туризма на уровне страны. Доказано, что государству необходимы два условия для обеспечения качества туризма на уровне отдельных туристических предприятий и на уровне всей туристической индустрии. На основе структуры субиндексов индекса конкурентоспособности стран в сфере путешествий и туризма, определены факторы, которые непосредственно влияют на конкурентоспособность туристической отрасли: соперничествомежду конкурентами, новые конкуренты, подобные по своему составутуристические услуги или туристические услуги высшего уровня,постоянное изменение предпочтений потребителей туристических услуг применительно к характеристике туристической услуги, изменение общей ситуации в стране. С помощью составляющих индекса конкурентоспособности стран по путешествиям и туризму осуществлена оценка качества отечественного туризма, который отражает общую оценку факторов, способствующих развитию туристического бизнеса в стране.Результаты проведенной оценки позволили сделать обобщенияотносительно низкого состояния показателей качества туризма спозиций заинтересованных сторон: потребителей туристических услуг, бизнеса, инвесторов и государства. Проведена группировка основных проблем в области обеспечения качества туризма, в частности: институциональные, политические, финансово-экономические. Из-за перечисленных проблем туристская отрасль страны не может конкурировать на мировом рынке туристических услуг и, соответственно, предоставлять качественные туристические услуги, осуществлять инновационную и инвестиционную деятельность в сфере туризма. ; У статті, виходячи з розуміння поняття «якість», розроблено теоретичний підхід щодо дослідження особливостей терміну «якість туризму». Використовуючи логіку методики оцінки якості туристичних послуг SERVQUAL (фактичний рівень якості обслуговування складає різницю між очікуваннями та сприйняттям послуг споживачами), запропоновано інструментарій оцінювання якості туризму на рівні країни.Доведено, що для держави є необхідними дві умови забезпечення якості туризму – на рівні окремих туристичних підприємств і на рівні всієї туристичної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг. На основі структури субіндексів Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму, визначено фактори, котрі безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичної галузі: суперництво між конкурентами, нові конкуренти, подібні за своїм складом туристичні послуги або туристичні послуги вищого рівня, постійна зміна уподобань споживачів туристичних послуг стосовно характеристики туристичної послуги, зміна загальної ситуації в країні. З допомогою складових індексу конкурентоспроможності країн з подорожей та туризму здійснено оцінку якості вітчизняного туризму, який відображає загальну оцінку чинників, що сприяють розвитку туристичного бізнесу в країні. Результати проведеного оцінювання дали змогу зробити узагальнення щодо низького стану показників якості туризму з позицій зацікавлених сторін: споживачів туристичних послуг, бізнесу, інвесторів і держави. Проведено групування основних проблем у сфері забезпечення якості туризму, зокрема: інституційні (неефективна діяльність органів державної влади у сфері туризму); політичні (політичні кризи, революції, війни); фінансово-економічні (недостатнє фінансове забезпечення туристичної галузі країни з боку держави, не повною мірою розвинуті фінансові ринки, часті фінансові кризи; високі банківські кредитні ставки, великий податковий тиск на туристичні підприємства тощо). Через визначену проблематику туристична галузь країни не може конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і, відповідно, надавати якісні туристичні послуги, здійснювати інноваційну і інвестиційну діяльність у сфері туризму.

In October 2020, ETUC adopted a resolution "on the protection of the rights of nonstandard workers and workers in platform companies including the self-employed)". ETUC calls for a European initiative which provides for a presumption of employment relationship where the burden of proof should be borne by the platform companies, who should abide to their labour and fiscal obligations, including the sectorialagreements negotiated in collective bargaining by social partners. This report provides sound legal support to the feasibility of the ETUC demands. The experts have identified a legal avenue which seeks to improve the situation of workers in platform companies:to put an end to the use by platforms of bogus self-employment contracts by prescribing a presumption of employment relationship and the liability of platforms as companies. The authors have provided national and European example to introduce the mechanism for a strong presumption of employment status to a potential directive regulating platform work. At national level, the most outstanding case for an employment presumption of workers in platform companies can be the Spanish Royal-Decree Law 9/2021, which extends the application of the labour code to workers in delivery platforms. At European level, cases of employment presumption are analysed from the Directive 2009/52/EC on sanctions and measures againstemployers of illegally staying third-country nationals and the Directive 2019/1152 on transparent and predictable working conditions.The authors complete the employment presumption with the need to shifting the burden of the proof on the platform. ETUC recalls that in the context of sex discrimination, the European Court of Justice has been introducing a reversal of the burden' of proof through its case law and that this was incorporated later in the Directive 2006/54/EC on the implementation of the principle of equal opportunities and equal treatment of men and women in matters of employment and occupation. More recently, article 18 of the Transparent and Predictable Working ConditionsDirective also introduces a reversal of the burden of proof in the competence of labour law (unfair dismissals).The authors also tackle the need to qualify the legal status of the platform as companies, for which an avenue is proposed following the definition of a report of the European Parliament of 2020. To recognize platforms companies as employers when the presumption of employment relationship applies, ETUC proposes the definition of the employing entity as the party that impose labour law obligations and largely determines the terms and conditions.Whereas the clarification of the employment status of workers in platform companies would resolve many other current problems of workers in platform companies (like the de facto coverage by the social protection and the prevention and assessment of risks), specific guarantees appertaining to platform work should be granted to workers when it comes to working time, and information and consultation rights related to the algorithm management. These aspects are also tackled by the report. LV/ID/et Brussels, 24 June 2021 ETUC would like to remind that the views and opinions expressed in this report are those of the authors and do not necessarily reflect the official policy or position our organisation. The report concentrates largely on the extension of some labour law guarantees and social protection to genuine self-employed workers, thus examining how the ETUC resolution can provide for genuine self-employed workers operating through platform companies. ETUC defends the need for a level playing field between employees and the self-employed to prevent the employer from using the latter as cheap labour in opposition to the employee. This also implies taking action in relation to minimum wages and minimum tariffs, in such a way that these are not below the existing minimum wages or sectoral collective agreements, including the cost of social protection, taxes and other costs (such as holidays and professional costs) that the self-employed person will have to finance him/herself.In the accompanying document of the European Commission to the first stage consultation, it stated that "existing EU-level instruments only partially impact the challenges posed by platform work", notably the employment status, underlining the need for EU action. At the moment of this publication, ETUC and the European employers' organisations are consulted under Article 154 TFEU on possible action addressing the challenges related to working conditions in platform work. The avenues identified by the researchers are food for thought for the ETUC to prepare its answer for the second phase consultation. ETUC would like to thank the authors Judith Brockmann, Marie-Cécile Escande Varniol, Cécile Nicod and Daniel Pérez del Prado for their good work and their engagement to bring the organising efforts and legal victories of the European trade union movement to a European legislative framework.

Magistritöö Keskkonnakorraldus ja -poliitika õppekaval ; Magistritöö eesmärgiks on välja selgitada geograafliste infosüsteemide kasutusvõimalused ning olulisus Eesti riigiametites. Selleks, et uurimiseesmärki täita on püsitatud viis uurimisküsimust: 1) Milliste toimingute jaoks kasutatakse riigiametites geograafilist infosüsteemi (GIS)? 2) Milliseid ruumiandmeid kasutatakse Eesti riigiametites? 3) Milliseid ruumiandmeid luuakse riigiametites ning kuidas on need andmed teistele riigiametitele kättesaadavad? 4) Milliseid probleeme esineb riigiametites GIS-i kasutamisel? 5) Mille jaoks plaanivad riigiametid GIS-i veel kasutama hakata? Käesolevas töös olid vaatluse all 22 Eesti riigiametit: Haridus- ja noorteamet, Kaitsepolitseiamet, Kaitseressursside amet, Keeleamet, Keskkonnaamet, Konkurentsiamet, Maa-amet, Maksu- ja tolliamet, Muinsuskaitseamet, Patendiamet, Politsei- ja piirivalveamet, Põllumajandus- ja toiduamet, Põllumajanduse registrite ja informatsiooni amet, Päästeamet, Ravimiamet, Riigi infosüsteemi amet, Sotsiaalkindlustusamet, Statistikaamet, Tarbijakaitse ja tehnilise järelevalve amet, Terviseamet, Transpordiamet, Välisluureamet. Riigiametid on määratud Vabariigi Valitsuse seaduses ning Eesti.ee lehel "Riigiametid". Andmete kogumiseks koostati ankeetküsitlus, et välja selgitada mis otstarbeks erinevad riigiametid GIS-i kasutavad, kuidas ametid loovad, haldavad ja kasutavad ruumiandmeid ning sh ka milliseid ruumiandmeteenuseid nad osutavad. Lisaks sooviti välja selgitada milliseid on riigiameti ootused ja takistused seoses GIS-iga ning kuidas see muudab asutuse tööd tulemuslikumaks. Küsimustiku koostamisel töötati läbi erinevad õigusakte, et välja selgitada, millised seadusest tulenevad kohustused on erinevatel riigiametitel seoses ruumiandmete loomise, haldamise ja jagamisega, näiteks kasutati ruumiandmeseadust, Vabariigi Valitsuse seadust ja riigiametite põhimääruseid. Ankeetküsitlusele vastas 22-st riigiametist 12, mis oli ka osaliselt oodatav tulemus, kuna kõik riigiametid ei tegele igapäevaselt GIS-ga, Kahjuks küsimustikule jättis vastamata ka amet, kellel on kohustus ruumiandmeid luua. Eesti riigiametites kasutatakse GIS-i peamiselt ruumiandmete visualiseerimiseks, kogumiseks uuendamiseks ja haldamiseks. Samuti kasutatakse riigiametites GIS-i ruumianalüüsiks ja erinevateks päringuteks. Üllatav tulemus oli, et ruumiandme päringuid tehakse ankeetküsitluse järgi vähem, kui visualiseeritakse kaarte. GIS-i kasutamise peamiseks probleemiks on, töötajate ebapiisavad ja ebavõrded teadmised GIS-i valdkonnas ja riigiametite väike ressurss nii töötajate koolitamiseks, kui GIS-programmide litsentsideks. Käesolevat teemat on võimalik veel laialdasemalt edasi uurida. Töös on käsitletud ainult Eesti riigiametid, tegelikult kasutavad ruumiandmeid ka teised riigiasutused. Lisaks on võimalik tööd edasi uurida, kui võrrelda töö tulemusi teiste Euroopa Liidu riikidega. ; The aim of the master's thesis is to identify the usage of geographic information systems as well as their importance in Estonian Government Agencies. In order to meet the aims, five research questions were formulated: 1) What are the operations for which geographic information systems are used (GIS)?; 2) What spatial information is being used in Estonian Government Agencies?; 3) What spatial information are being created by Estonian Government Agencies and to what extent are they available for other Government Agencies; 4) What problems occur using GIS in Government Agencies?; 5) What are Government Agencies planning to use GIS for in the future? In the current thesis, 22 Estonian Government Agencies were examined: Education and Youth Board, Estonian Internal Security Service, Defence Resources Agency, Language Board, Environmental Board, Estonian Competition Authority, Land Board, Estonian Tax and Customs Board, National Heritage Board, Estonian Patent Office, Police and Border Guard Board, Agriculture and Food Board, Agricultural Registers and Information Board, Estonian Rescue Board, State Agency of Medicines, Estonian Information System Authority, Social Insurance Board, Statistics Estonia, Consumer Protection and Technical Regulatory Authority, Health Board, Transport Administration, Estonian Foreign Intelligence Service. A survey was prepared for data collection to identify the purposes for which the Government Agencies use GIS, how the Agencies create, manage, and use spatial information as well as which spatial information services they provide. In addition, what are the expectations and obstacles of using GIS and how GIS influences the Agencies' work to be more effective. To conduct the survey various legislative acts were analysed to determine which legally binding obligations do Government Agencies have in relation with creating, managing and sharing spatial information; for example, spatial information act, Government of the Republic Act and the statutes for Government Agencies. The survey was completed by 12 Government Agencies out of 22, which was partly expected because all Government Agencies do not use GIS every day. Unfortunately, the Agency which is responsible for creating spatial information also did not take the survey. In Estonian Government Agencies, GIS is mainly used to visualise, collect, renew, and manage spatial information. In addition, GIS is used to do spatial analysis and various queries. It was surprising that spatial data inquiries are made less than the visualisation of maps, according to the survey. The main problems of using GIS were insufficient and uneven knowledge of GIS, and insufficient resources to train the employees as well as for GIS licenses. Further research can be done on the topic. In the current thesis, only Estonian Government Agencies are researched; in fact, spatial information is used by other Government Establishments as well. Further research could also be done comparing these results to other counties of the European Union.

In October 2020, ETUC adopted a resolution "on the protection of the rights of nonstandard workers and workers in platform companies including the self-employed)". ETUC calls for a European initiative which provides for a presumption of employment relationship where the burden of proof should be borne by the platform companies, who should abide to their labour and fiscal obligations, including the sectorialagreements negotiated in collective bargaining by social partners. This report provides sound legal support to the feasibility of the ETUC demands. The experts have identified a legal avenue which seeks to improve the situation of workers in platform companies:to put an end to the use by platforms of bogus self-employment contracts by prescribing a presumption of employment relationship and the liability of platforms as companies. The authors have provided national and European example to introduce the mechanism for a strong presumption of employment status to a potential directive regulating platform work. At national level, the most outstanding case for an employment presumption of workers in platform companies can be the Spanish Royal-Decree Law 9/2021, which extends the application of the labour code to workers in delivery platforms. At European level, cases of employment presumption are analysed from the Directive 2009/52/EC on sanctions and measures againstemployers of illegally staying third-country nationals and the Directive 2019/1152 on transparent and predictable working conditions.The authors complete the employment presumption with the need to shifting the burden of the proof on the platform. ETUC recalls that in the context of sex discrimination, the European Court of Justice has been introducing a reversal of the burden' of proof through its case law and that this was incorporated later in the Directive 2006/54/EC on the implementation of the principle of equal opportunities and equal treatment of men and women in matters of employment and occupation. More recently, article 18 of the Transparent and Predictable Working ConditionsDirective also introduces a reversal of the burden of proof in the competence of labour law (unfair dismissals).The authors also tackle the need to qualify the legal status of the platform as companies, for which an avenue is proposed following the definition of a report of the European Parliament of 2020. To recognize platforms companies as employers when the presumption of employment relationship applies, ETUC proposes the definition of the employing entity as the party that impose labour law obligations and largely determines the terms and conditions.Whereas the clarification of the employment status of workers in platform companies would resolve many other current problems of workers in platform companies (like the de facto coverage by the social protection and the prevention and assessment of risks), specific guarantees appertaining to platform work should be granted to workers when it comes to working time, and information and consultation rights related to the algorithm management. These aspects are also tackled by the report. LV/ID/et Brussels, 24 June 2021 ETUC would like to remind that the views and opinions expressed in this report are those of the authors and do not necessarily reflect the official policy or position our organisation. The report concentrates largely on the extension of some labour law guarantees and social protection to genuine self-employed workers, thus examining how the ETUC resolution can provide for genuine self-employed workers operating through platform companies. ETUC defends the need for a level playing field between employees and the self-employed to prevent the employer from using the latter as cheap labour in opposition to the employee. This also implies taking action in relation to minimum wages and minimum tariffs, in such a way that these are not below the existing minimum wages or sectoral collective agreements, including the cost of social protection, taxes and other costs (such as holidays and professional costs) that the self-employed person will have to finance him/herself.In the accompanying document of the European Commission to the first stage consultation, it stated that "existing EU-level instruments only partially impact the challenges posed by platform work", notably the employment status, underlining the need for EU action. At the moment of this publication, ETUC and the European employers' organisations are consulted under Article 154 TFEU on possible action addressing the challenges related to working conditions in platform work. The avenues identified by the researchers are food for thought for the ETUC to prepare its answer for the second phase consultation. ETUC would like to thank the authors Judith Brockmann, Marie-Cécile Escande Varniol, Cécile Nicod and Daniel Pérez del Prado for their good work and their engagement to bring the organising efforts and legal victories of the European trade union movement to a European legislative framework.

In October 2020, ETUC adopted a resolution "on the protection of the rights of nonstandard workers and workers in platform companies including the self-employed)". ETUC calls for a European initiative which provides for a presumption of employment relationship where the burden of proof should be borne by the platform companies, who should abide to their labour and fiscal obligations, including the sectorialagreements negotiated in collective bargaining by social partners. This report provides sound legal support to the feasibility of the ETUC demands. The experts have identified a legal avenue which seeks to improve the situation of workers in platform companies:to put an end to the use by platforms of bogus self-employment contracts by prescribing a presumption of employment relationship and the liability of platforms as companies. The authors have provided national and European example to introduce the mechanism for a strong presumption of employment status to a potential directive regulating platform work. At national level, the most outstanding case for an employment presumption of workers in platform companies can be the Spanish Royal-Decree Law 9/2021, which extends the application of the labour code to workers in delivery platforms. At European level, cases of employment presumption are analysed from the Directive 2009/52/EC on sanctions and measures againstemployers of illegally staying third-country nationals and the Directive 2019/1152 on transparent and predictable working conditions.The authors complete the employment presumption with the need to shifting the burden of the proof on the platform. ETUC recalls that in the context of sex discrimination, the European Court of Justice has been introducing a reversal of the burden' of proof through its case law and that this was incorporated later in the Directive 2006/54/EC on the implementation of the principle of equal opportunities and equal treatment of men and women in matters of employment and occupation. More recently, article 18 of the Transparent and Predictable Working ConditionsDirective also introduces a reversal of the burden of proof in the competence of labour law (unfair dismissals).The authors also tackle the need to qualify the legal status of the platform as companies, for which an avenue is proposed following the definition of a report of the European Parliament of 2020. To recognize platforms companies as employers when the presumption of employment relationship applies, ETUC proposes the definition of the employing entity as the party that impose labour law obligations and largely determines the terms and conditions.Whereas the clarification of the employment status of workers in platform companies would resolve many other current problems of workers in platform companies (like the de facto coverage by the social protection and the prevention and assessment of risks), specific guarantees appertaining to platform work should be granted to workers when it comes to working time, and information and consultation rights related to the algorithm management. These aspects are also tackled by the report. LV/ID/et Brussels, 24 June 2021 ETUC would like to remind that the views and opinions expressed in this report are those of the authors and do not necessarily reflect the official policy or position our organisation. The report concentrates largely on the extension of some labour law guarantees and social protection to genuine self-employed workers, thus examining how the ETUC resolution can provide for genuine self-employed workers operating through platform companies. ETUC defends the need for a level playing field between employees and the self-employed to prevent the employer from using the latter as cheap labour in opposition to the employee. This also implies taking action in relation to minimum wages and minimum tariffs, in such a way that these are not below the existing minimum wages or sectoral collective agreements, including the cost of social protection, taxes and other costs (such as holidays and professional costs) that the self-employed person will have to finance him/herself.In the accompanying document of the European Commission to the first stage consultation, it stated that "existing EU-level instruments only partially impact the challenges posed by platform work", notably the employment status, underlining the need for EU action. At the moment of this publication, ETUC and the European employers' organisations are consulted under Article 154 TFEU on possible action addressing the challenges related to working conditions in platform work. The avenues identified by the researchers are food for thought for the ETUC to prepare its answer for the second phase consultation. ETUC would like to thank the authors Judith Brockmann, Marie-Cécile Escande Varniol, Cécile Nicod and Daniel Pérez del Prado for their good work and their engagement to bring the organising efforts and legal victories of the European trade union movement to a European legislative framework.

Brexit has directly impacted Spain's relationship with the UK due to the Gibraltar issue. The British withdrawal from the EU has forced the redefinition of the European statute of Gibraltar, and its relations with Spain and the European Union, in institutional, legal and economic terms. In this context, novel mechanisms have also been devised to regulate cross-border cooperation with Gibraltar, which is frequently the subject of political ups and downs and changes with the different Spanish and British governments.The cross-border cooperation of the territory of Gibraltar with the Campo de Gibraltar, Andalusia and Spain has had intermittent phases in its evolution over time. Within the British exit process framework, a new model has been agreed in successive EU-UK agreements that combine Hard Law (Primary EU Law) with Soft Law (Memoranda of Understanding – MOUs). This regulation has required a specific prior British-Spanish negotiation.The first Withdrawal Treaty of 2019 has formed a peculiar cross-border cooperation system involving the UK, the EU, Gibraltar and Spain, through a series of MOUs interconnected with the Protocol on Gibraltar. The Protocol refers to the Tax Treaty and establishes concrete cooperation on citizens' rights and cross-border workers; tobacco and other products; cooperation in environmental matters; and police and customs cooperation.For its part, the Future Relationship Trade Agreement does not deal with the status of Gibraltar, as it has been preferred to devote a separate UK-EU Treaty to Gibraltar's status with the EU, a Treaty that has yet to be negotiated and concluded. To this end, a prior Spanish-British 'Principle of Agreement' was agreed on 31.12.2020, then embodied in the Council Decision of 05.10.2021 authorising the opening of negotiations with the negotiating mandate and directives for the negotiation of the future EU-UK Treaty in respect of Gibraltar. This Treaty, currently under negotiation, foresees a complete and renewed legal status for Gibraltar in its relationship with the EU and Spain, with reinforced and guaranteed cross-border cooperation with the Campo de Gibraltar and Andalusia.In short, the Brexit process seems to provide an innovative and imaginative model for cross-border cooperation with Gibraltar, bilaterally articulated by Spain and the UK and incorporated into the EU's institutional and legal framework. ; GIBRALTAR DESPUÉS DEL BREXIT. BUSCANDO UN MODELO DE COOPERACIÓN TRANSFRONTERIZA NUEVO E IMAGINATIVO EN EL MARCO DE LA UEEl Brexit ha impactado directamente en la relación de España con el Reino Unido (RU) por la cuestión de Gibraltar. La salida británica ha obligado a redefinir el estatuto europeo de Gibraltar, y sus relaciones con España y la Unión Europea (UE), en términos institucionales, jurídicos y económicos. En este contexto, también se ha ideado unos mecanismos novedosos para regular y encauzar el tratamiento de la cooperación transfronteriza con Gibraltar, frecuente objeto de vaivenes políticos y cambios con los diferentes Gobiernos españoles y británicos.La cooperación transfronteriza del territorio de Gibraltar con el Campo de Gibraltar, Andalucía y España ha tenido variadas e intermitentes fases en su planteamiento y evolución en el tiempo. En el marco del proceso de salida del RU de la UE se ha acordado un nuevo modelo en los sucesivos Tratados y acuerdos UE-RU que combinan Hard Law de Derecho originario con Soft Law de Memorandos de Entendimiento (Memorandum of Understanding - MOU). Esta regulación ha requerido de una negociación específica previa británico-española. El primer Tratado de Retirada de 2019 ha conformado un auténtico sistema de cooperación transfronteriza que involucra al RU, la UE, Gibraltar y España, mediante una serie de Memorandos interconectados con un Protocolo sobre Gibraltar, que reenvían al Tratado fiscal y establecen una cooperación concreta sobre derechos de los ciudadanos y trabajadores fronterizos; tabaco y otros productos; cooperación en materia medioambiental; y cooperación policial y aduanera.Por su parte, el Acuerdo comercial de relación futura no trata el estatuto de Gibraltar, pues se ha preferido dedicar un Tratado separado RU-UE al estatuto de Gibraltar con la UE, Tratado que debe aún negociarse y celebrarse. Para ello, fue acordado el 31.12.2020 un 'Principio de acuerdo' previo hispano-británico, luego plasmado en la Decisión del Consejo de 05.10.2021 autorizando la apertura de negociaciones con el mandato negociador y las directrices para la negociación UE-RU del futuro Tratado de Gibraltar. Este Tratado, en fase de negociación, prevé un completo y renovado estatuto jurídico para Gibraltar en su relación con la UE y España, con una cooperación transfronteriza reforzada y garantizada con el Campo de Gibraltar y Andalucía.En definitiva, el proceso del Brexit parece aportar un nuevo modelo, innovador e imaginativo, para la cooperación trasfronteriza con Gibraltar, articulado bilateralmente por España y Reino Unido e incorporado al marco institucional y jurídico de la UE.

Introduction. The importance of the banking sector is vital for the economic development of any country, since it is the main structural unit of monetary use, which plays the greatest role in the development of the state. As in all markets, we are faced with competition in the banking market, which is characterized by certain specifics, since the main product is money that cannot be replaced by other goods, and the main purpose of competition is to gain an advantage among agents operating in the same market, which is reflected in the final profit. The more the banking market develops and the more diversified the services offered to clients, the more the role of competition in the banking sector increases. The spread of the pandemic not only impeded the development of healthy competition, but also called into question the normal functioning and development of the banking sector. Aim and tasks. The aim of the study is to determine the level of competition in the Georgian banking sector by the method of identifying total assets and net loans, which aims to identify the causes of the market concentration level and find solutions, as well as to determine and assess the shock effects of the pandemic, because The pandemic period has become an even bigger challenge for the Georgian banking sector, where most of the market players occupy a small volume of the market, the National Bank of Georgia is actively trying to keep up with the challenges, and in order to mitigate the negative impact caused by the pandemic Results. The results of the study showed the monopoly functioning of the market, which is an obstacle to the development of a competitive market, resulting in unhealthy functioning of the market and the development of a flexible banking system, which ultimately negatively affects the stability of the country's economic development. As for the post-pandemic situation, it has been dealt with quite positively in Georgia, with the management of loan and deposit portfolios successfully managed through a temporary supervisory plan developed by the government, which has not been followed by outflow of funds from banks and loan portfolio mismanagement. Conclusions. In conclusion, it should be noted that in a highly concentrated market, small banks should be promoted with various legislative benefits, which will lead to competition, it is possible to impose a so-called "Capital tax", which implies high demands on capital, it will allow small banks to develop in a healthy competitive environment. Despite the fact that no bank was disrupted during the virus shock in Georgia, the financial result was so unfavorable, it was damaged, the main reason for which was the provision of possible losses on loans, which amounted to a total of 1.22 billion GEL, the National Bank of Georgia is actively trying to keep up with the challenges. ; Вступ. Важливість банківського сектору життєво необхідна для економічного розвитку будь-якої країни, тому що це основна структурна одиниця грошового обіходу, що відіграє найбільшу роль у розвитку держави. Як і на всіх ринках, ми стикаємося з конкуренцією на банківському ринку, яка характеризується певною специфікою, оскільки основним товаром є гроші, які не можуть бути замінені іншими товарами, а основна мета конкуренції повязана із отриманням переваги серед агентів, які діють на одному ринку, що відображається на кінцевому прибутку. Чим більше розвивається банківський ринок і чим різноманітніші послуги пропонуються клієнтам, тим більше посилюється роль конкуренції в банківському секторі. Поширення пандемії не лише завадило розвитку здорової конкуренції, але й поставив під сумнів нормальне функціонування та розвиток банківського сектору. Мета і завдання. Метою дослідження є визначення рівня конкуренції в банківському секторі Грузії, методом визначення сукупних активів та чистих позик. Завданням яких є виявлення основних причин рівня концентрації на ринку та пошук рішень. А також виявлення та оцінка наслідків «шоку», спричиненого пандемією. Результати. Результати дослідження показали монопольне функціонування ринку, що є перешкодою для розвитку конкурентного ринку, у результаті якого відбувається нездорове функціонування ринку та перешкоджання гнучкому банківському розвитку, що в кінцевому рахунку негативно впливає на стабільність економічного розвитку країни. Що стосується постпандемічної ситуації, то в Грузії боротьба з нею досить позитивно було вирішено. Завдяки тимчасовому плану нагляду, розробленому урядом, було успішно керовано кредитним та депозитним портфелями, що не супроводжувалося відтоком коштів з банків та несправністю управлінням кредитними портфелями. Висновки. На закінчення треба відмітити, що на висококонцентрованому ринку обов'язково повинно відбутися підтримання малих банків за різними законодавчими вигодами, що призведе до поліпшення конкуренції. Можливо, щоб на провідні банки наклали "Податок на капітал", що передбачає пред'явлення високих вимог до капіталу. Це дозволить малим банкам розвинутись в здоровій конкуренції. Недівлячись на пандемію робота жодного банку не затримувалася, фінансовий результат все ще був несприятливим,основною причиною якого стало надання можливих збитків за позиками, що загалом склало 1,22 мільярда ларі. Незважаючи на це, Національний банк Грузії активно намагається не відставати від викликів і розроблятиме різні плани з метою пом'якшення негативного впливу пандемії та заохочення економіки країни.

During the Great Recession more than half of the total decline in Gross Domestic Product (GDP) in the US was, according to Berger and Vavra (2015), assigned to decreases in residential investment and new durable consumption goods. Further, residential investment had accounted for 58 percent and new durable consumption goods for 26.6 percent of GDP changes during recessions between 1960 and 2013. Since both are highly volatile, pro-cyclical, and weaken GDP in particular at the beginning of a recession, Leamer (2007) concludes, "Housing IS the business cycle". Residential structures and durable consumption goods are similar by nature; in contrast to most real assets, both are not input factors of production, but increase the consumer's utility directly. As a consequence, they are rather held by final consumers than firms, and thus, such assets are more private and serve a specific purpose. The similar internal and business cycle characteristics motivate the topics of the three essays in this thesis. These essays deal with puzzles and solution approaches or applications in differentiating between productive, market and utility augmenting, private assets inside Dynamic Stochastic General Equilibrium (DSGE) models. DSGE models are a workhorse of modern business cycle research. In Chapter 2 and 3 the utility augmenting asset is the stock of houses, which is a composite of residential structures and land. In Chapter 4 this asset is represented by the stock of durable consumption goods. While the field of housing and the business cycle was a niche, the Great Recession made it fashionable (see e.g. Davis and Nieuwerburgh (2015) or Iacoviello (2010)). The pioneer work of Davis and Heathcote (2005) takes the neoclassical perspective, where markets are perfect and the supply side induces the entire business cycle fluctuation. The pioneer work of Iacoviellon(2005) uses the New Keynsian perspective, where markets are imperfect and the demand side accounts for business cycles as well. The former work tries to account for stylized facts of the business cycle by modeling a multi-sectoral input-output linked supply structure. The following stylized facts are valid for the most developed economies: i) residential investment is at least moderately more volatile than business investment, ii) house prices are at least twice as volatile as GDP, and iii) house prices, business investment as well as GDP are positively correlated with residential investment. While Davis and Heathcote (2005) achieve success in explaining the stylized facts concerning the quantities, they fail doing so for the facts concerning house prices. Iacoviello (2005) illustrates an amplification of demand shocks through housing collateral constraints, which coincides with observations made during the Great Recession. This is why a huge strand of literature builds on Iacoviello (2005) and reduces the structural form of the supply side to the extent that some business cycle statistics could barely be matched. Further, the literature concludes that supply-side – or strictly spoken technology – shocks solely cannot account for the positive correlation of prices and quantities in the housing market and the high residential investment volatility at once (see e.g. Iacoviello and Neri (2010)). This is first due to the inability of the Davis and Heathcote (2005) model to account for the positive correlation between house prices and residential investment. Additionally, in partial equilibrium, a shift in the demand curve leads to positively correlated prices and quantities and a shift in the supply curve has the opposite effect. However, to account for the volatility of residential investments, it is mostly assumed that large shocks affect the supply of residential goods. Chapters 2 and 3 check to which extent the stylized facts, including quantities and prices, could be explained in neoclassic – strictly spoken Real Business Cycle (RBC) – models with deeper structures and real frictions. To also gain insights into asset pricing in general, Chapter 3 additionally investigates asset return behavior. The large contribution to the business cycle of residential investment and new durables, their high volatility, and their pro-cyclicality make them an interesting object of stabilizing policy. Note that investment goods have a high intertemporal substitutability as long as the depreciation rate is low. Thus, small changes in taxes and subsidies have a leverage effect. Thereby, e.g. by shifting a fraction of investment activities from a potential recovered future into a recessive present, one can smooth the business cycle with low fiscal spending. This is why the German government included a durables subsidy, i.e. a cash for clunkers program, in their fiscal stimulus program during the Great Recession 2008 and 2009. The third essay considers the Great Recession in Germany, the concerning stabilization policy and in particular the cash for clunkers program through the lens of the stochastic neoclassical growth model.

The article analyzes the dynamics of changes in gross domestic product of Ukraine and other countries of the world during 1991–2019. The role of gross domestic product in the country's economic growth is determined. The current level of gross domestic product of Ukraine in comparison with other countries has been defined. Gross domestic product indicator by purchasing power parity per capita (real gross domestic product) was used for comparative analyses. Attention is focused on the fact that both in Ukraine and in a number of European countries there is a positive trend regarding its growth. It is established that the functioning of the shadow economy, along with the legal one, leads to a significant reduction in the share of tax revenues in the structure of the country's budget revenues, which endangers the implementation of important government programs. Assessment of gross domestic product by categories of finalconsumption and income has been carried out. It has been proven that the main burden of losses from the economic downturn is shifted to employees. A decrease in gross domestic product leads to a reduction in the share of wages. The dynamics of indicators of the ratio of internal and external debt to gross domestic product for the period 2006–2019 is analyzed. It is established that the peak period, which poses a threat to Ukraine's ability to fulfill its obligations, falls on 2015–2017. It has been substantiated that the growth of real gross domestic product in Ukraine is insignificant. External and internal reasons for the slow growth of real gross domestic product are determined, in particular: a high level of corruption; war in the East; growth of inflation, NBU discount rate; low investment attractiveness of domestic enterprises; growth of external debt; deterioration of transport infrastructure; poor economic dynamics; lack of a country development strategy. The directions of solving the negative situation that has developed in the country are given, and the ways of increasing the growth rate of the gross domestic product are proposed ; В статье проанализирована динамика изменений валового внутреннего продукта Украины и других стран мира за период 1991–2019 гг. Определена роль валового внутреннего продукта в экономическом росте страны. Отображен современный уровень валового внутреннего продукта Украины по сравнению с другими странами. Для сравнительного сопоставления использовался показатель валового внутреннего продукта по паритету покупательной способности на душу населения (реальный валовой внутренний продукт). Акцентировано внимание на том, что и в Украине, и в ряде стран Европы имеется положительная тенденция относительно его роста. Установлено, что функционирование теневой экономики наряду с легальной, приводит к существенному сокращению в структуре доходов бюджета страны доли налоговых поступлений, что ставит под угрозу выполнение важных государственных программ. Проведена оценка валового внутреннего продукта по категориям конечного потребления и дохода. Доказано, что основное бремя потерь от экономического спада перекладывается на наемных работников. Уменьшение валового внутреннего продукта приводит к сокращению удельного веса заработной платы. Проанализирована динамика показателей соотношения внутреннего и внешнего долга к валовому внутреннему продукту за период 2006–2019 гг. Установлено, что наиболее пиковый период, который представляет угрозу для способности Украины выполнять обязательства, приходится на 2015–2017 гг. Определены внешние и внутренние причины медленного роста реального валового внутреннего продукта, в частности: высокий уровень коррупции; война на Востоке; рост инфляции, учетной ставки НБУ; низкая инвестиционная привлекательность отечественных предприятий; рост внешнего долга; изношенность транспортной инфраструктуры; слабая экономическая динамика; отсутствие стратегии развития страны. Приведены направления решения негативной ситуации, которая сложилась в стране, предложены пути увеличения темпов прироста валового внутреннего продукта. ; У статті проаналізовано динаміку змін валового внутрішнього продукту (ВВП) України та інших країн світу протягом 1991–2019 років. Визначено роль валового внутрішнього продукту в економічному зростанні держави. Відображено сучасний рівень валового внутрішнього продукту України порівняно з іншими країнами. Для порівняльного зіставлення використовувався показник валового внутрішнього продукту за паритетом купівельної спроможності на душу населення (реальний валовий внутрішній продукт). Акцентовано увагу на тому, що і в Україні, і в низці країн Європи наявна позитивна тенденція щодо його зростання. Встановлено, що функціонування тіньової економіки поряд з легальною, призводить до істотного скорочення в структурі доходів бюджету країни частки податкових надходжень, що ставить під загрозу виконання важливих державних програм. Проведено оцінювання валового внутрішнього продукту за категоріями кінцевого споживання та доходу. Доведено, що основний тягар втрат від економічного спаду перекладається на найманих працівників. Зменшення валового внутрішнього продукту призводить до скорочення питомої ваги заробітної плати. Проаналізовано динаміку показників співвідношення внутрішнього та зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту за період 2006–2019 рр. Встановлено, що найбільш піковий період, який є загрозливим щодо спроможності України виконувати зобов'язання, припадає на 2015–2017 рр. Визначено зовнішні та внутрішні причини повільного зростання реального валового внутрішнього продукту, зокрема: високий рівень корупції; війна на Сході; зростання інфляції, облікової ставки НБУ; низька інвестиційна привабливість вітчизняних підприємств; зростання зовнішнього боргу; зношеність транспортної інфраструктури; слабка економічна динаміка; відсутність стратегії розвитку країни. Наведено напрямки вирішення негативної ситуації, що склалася в країні, запропоновано шляхи зростання темпів приросту валового внутрішнього продукту.

The article considers the impact of the COVID-19 coronavirus pandemic, as the most important factor of medium- and long-term changes, on the development of small and medium enterprises in Ukraine. It is clarified that due to the introduction of forced measures to limit certain activities related to quarantine, an entrepreneurship sector suffers the greatest losses, which plays a crucial role in the accumulation of crisis processes in the economy, including the pre-default state of business entities. It is substantiated that the lack of adaptive state support in Ukraine can lead to a reduction of almost a third of gross value added, employment and tax revenues from this segment. Based on the systematization of risks, trends in the global business environment development and other structural changes related to quarantine restrictions, new priorities of business strategies and directions of state support for entrepreneurship sector have been determined. The object of the study is a small and medium business development in the conditions of the COVID-19 pandemic and in the post-quarantine period. The purpose of the study is the priorities of development and support of entrepreneurship determining in Ukraine for recovery accelerating in the context of the coronary crisis. The research methodology involves the use of empirical research methods (observation, comparison and description), theoretical knowledge (formalization) and general research methods (analysis, systematic approach, statistical methods). The practical results of the study include the current priorities for support and development of entrepreneurship identification in the context of the coronary crisis. The article proposes to reduce government interference in the activities of economic entities, to ensure a systematic reduction of corruption behavior in connection with an expansion of state support at the beginning of the crisis, increase the accessibility of SMEs to financing, expand the opportunities for foreign economic activity, and accelerate digital transformations. ; В статье рассмотрено влияние пандемии коронавируса COVID-19, как наиболее весомого фактора средне- и долгосрочных изменений, на развитие малых и средних предприятий Украины. Уточнено, что в результате введения вынужденных мер по ограничению отдельных видов деятельности в связи с карантином, сектор предпринимательства испытывает наибольшие убытки, что играет решающую роль в накоплении кризисных процессов в экономике, в том числе, – преддефолтного состояния субъектов бизнеса. Обосновано, что отсутствие адаптивной государственной поддержки в Украине может привести к сокращению почти на треть валовой добавленной стоимости, занятости и налоговых поступлений от этого сегмента. На основе систематизации рисков, трендов развития глобальной бизнес-среды и других структурных изменений, связанных с карантинными ограничениями, определены новые приоритеты бизнес-стратегий и направления государственной поддержки предпринимательского сектора. Объектом исследования является развитие малого и среднего бизнеса в условиях пандемии COVID-19 и в посткарантинный период. Цель исследования – определение приоритетов развития и поддержки предпринимательства в Украине для ускорения восстановления в условиях коронакризиса. Методология исследования предполагает применение методов эмпирического исследования (наблюдение, сравнение, описание), теоретического познания (формализации) и общелогических методов исследования (анализа, системного подходе, статистических методов). К практическим результатам исследования следует отнести идентификацию актуальных приоритетов поддержки и развития предпринимательства в условиях коронакризиса. В статье предложено снизить вмешательство государственных органов в деятельность субъектов хозяйствования, обеспечить системное снижение коррупционного поведения в связи с расширением государственной поддержки в начале коронакризиса, повысить доступность МСП к финансированию, расширить возможности внешнеэкономической деятельности, ускорить цифровые трансформации. ; У статті розглянуто вплив пандемії коронавірусу COVID-19, як найбільш вагомого чинника середньо- та довгострокових змін, на розвиток малих та середніх підприємств України. Уточнено, що внаслідок запровадження вимушених заходів щодо обмеження окремих видів діяльності у зв'язку із карантином, сектор підприємництва зазнає найбільших збитків, що відіграє вирішальну роль у нагромадженні кризових процесів в економіці, в тому числі, – переддефолтного стану суб'єктів бізнесу. Обґрунтовано, що відсутність адаптивної державної підтримки в Україні може призвести до скорочення майже на третину валової доданої вартості, зайнятості та податкових надходжень від цього сегменту. На основі систематизації ризиків, трендів розвитку глобального бізнессередовища та інших структурних змін, пов'язаних із карантинними обмеженнями, визначено нові пріоритети бізнес-стратегій та напрямки державної підтримки підприємницького сектору. Об'єктом дослідження є розвиток малого та середнього бізнесу в умовах пандемії COVID-19 та в посткарантинний період. Мета дослідження – визначення пріоритетів розвитку та підтримки підприємництва в Україні для прискорення відновлення в умовах коронакризи. Методологія дослідження передбачає застосування методів емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, опис), теоретичного пізнання (формалізації) та загальнологічних методів дослідження (аналізу, системного підході, статистичних методів). До практичних результатів дослідження варто віднести ідентифікацію актуальних пріоритетів підтримки та розвитку підприємництва в умовах коронакризи. У статті запропоновано знизити втручання державних органів у діяльність суб'єктів господарювання, забезпечити системне зниження корупційної поведінки у зв'язку із розширенням державної підтримки на початку коронакризи, підвищити доступність МСП до фінансування, розширити можливості зовнішньоекономічної діяльності, прискорити цифрові трансформації

Due to persecution, conflict, violence or human rights violations many people fled their homelands (UNHCR 2019, 2), causing impact on the recent and future economies of the destination countries. In order to understand the role of refugees in the host countrys economy, their experiences in the labor market as well as their motives for entrepreneurship have to be enlightened. This research aims to analyze the intention of refugees to start their own business in the host country. The longer refugees stay in their host countries the more their language skills improve and the more likely it is for them to find jobs (DG EMPL/OECD 2016, 5). The probability of employment even increases when they reside in countries with strong labor markets (Biffl 2019, 139). Missing language skills, non-recognition of qualifications, discrimination, cultural differences, lack of social networks (Colic-Peisker/Tilbury 2006, 203 ff.) and low education are the most common reasons why refugees and immigrants face difficulties in the job search (DG EMPL/OECD 2016, 6). Ethnic Minority Businesses (EMBs) have social and economic impact (Bristol-Faulhammer 2017, 18) and contribute to a multicultural society. Motives of refugees becoming entrepreneurs are the lack of job opportunities (Biffl 2019, 140), financial problems and discrimination but also potentially higher earnings, prestige, independency (Constant/Zimmermann 2006, 1 f.) and the strong belief in their entrepreneurial potentials and capabilities as well as the wish to employ their family members (Schmid et al. 2006, 139). The mental, physical and financial support of the family are drivers for migrant entrepreneurship because personal or family savings are the main source of start-up capital (Fairlie/Lofstrom 2015, 22) and family members often find employment there (Schmid et al. 2006, 80 f.). The lack of confidence in business support agencies and the lack of access to finance, when there are no savings, represent great obstacles for migrant entrepreneurship. Other difficulties are cultural issues, language barriers, bureaucracy, prejudices, succession planning issues and the decline of some traditional markets (Ram/Smallbone 2001, 4 f.). Since entrepreneurship is the primary job creator in every economy, governments want to enhance the intention of migrant entrepreneurship by offering tax incentives (Koltai 2016, online) and by launching special start-up programs providing competence checks, assistance in accounting and marketing as well as support for recognition of qualifications and legal advice. However, many refugees often have false expectations of self-employment and as a consequence it is expected that less than 10% will in fact start a business after running through such a program (Winroither 2016, online). Biffl, G. (2019). Migration and Labour Integration in Austria. SOPEMI Report on Labour Migration Austria 2017-18. Monograph Series Migration and Globalisation, 1-186. https://www.donau-uni.ac.at/dam/jcr:27600429-4a71-4101-9f6d-20cf671b6f88/biffl_2019_sopemi_report_labour_migration_austria_2017-18_final.pdf Bristol-Faulhammer, M. (2017). HOW DOES START-UP ASSISTANCE CAPTURE THE CHALLENGES, BARRIERS, AND SUCCESSES FOR REFUGEE ENTREPRENEURS IN AUSTRIA. [Doctoral dissertation, Saybrook University California], 1-184. https://pqdtopen.proquest.com/pubnum/10607833.html Colic-Peisker, V., Tilbury, F. (2006). Employment Niches for Recent Refugees: Segmented Labour Market in Twenty-first Century Australia. Journal of Refugee Studies, 19(2), 203-229. https://doi.org/10.1093/jrs/fej016 Constant, A., Zimmermann, K. F. (2006). The Making of Entrepreneurs in Germany: Are Native Men and Immigrants Alike? Small Business Economics, 26, 279-300. https://doi.org/10.1007/s11187-005-3004-6 Directorate-General for Employment, Social Affairs and Inclusion (European Commission) (DG EMPL)., Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). (2016). How are refugees faring on the labour market in Europe? A first evaluation based on the 2014 EU Labour Force Survey ad hoc module. Working Paper 1/2016, 1-42. https://doi.org/10.2767/350756 Fairlie, R.W., Lofstrom, M. (2015). Immigration and Entrepreneurship. CESifo Working Paper Series No. 5298, 1-58. https://ssrn.com/abstract=2597992 Koltai, S. (2016). Refugees Need Jobs. Entrepreneurship Can Help. Harvard Business Review, online. https://hbr.org/2016/12/refugees-need-jobs-entrepreneurship-can-help Ram, M., Smallbone, D. (2001). ETHNIC MINORITY ENTERPRISE: POLICY IN PRACTICE. Final report prepared for the Small Business Service, 1-57. https://www.researchgate.net/profile/Monder_Ram/publication/246103833_Ethnic_minority_enterprise_policy_in_practice/links/00b495347967db6710000000/Ethnic-minority-enterprise-policy-in-practice.pdf Schmid, K., Mandl, I., Dorr, A., Staudenmayer, B., Haberfellner, R. (2006). Entrepreneurship von Personen mit Migrationshintergrund. Endbericht, 1-167. https://ibw.at/bibliothek/id/438/ United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR). (2019). GLOBAL TRENDS. FORCED DISPLACEMENT IN 2018, 1-76. https://www.unhcr.org/5d08d7ee7.pdf Winroither, E. (2016). AMS-Wien-Projekt: Flüchtlinge als Firmenchefs. Die Presse, online. https://www.diepresse.com/5095833/ams-wien-projekt-fluchtlinge-als-firmenchefs ; Author Christian Wernhart, BA ; Abweichender Titel laut Übersetzung der Verfasserin/des Verfassers ; Universität Linz, Masterarbeit, 2020 ; (VLID)5603875

This article focuses on a specific topics rarely discussed in the scholarship of Islam Nusantara, namely the contribution of Islam Nusantara in addressing agrarian problems experienced by the community. To disclose such contribution, the author proposes the perspective of "access and exclusion" as a theoritical framework for understanding the nature of social struggle in the agrarian field. Based on this, the author will disclose the contribution of Islam Nusantara in "pursuing access" and at the same token "preventing exclusion" within various situations of agrarian struggle, starting from the family level (as concerned with inheritance system and joint marital property) to broader level of socio-agrarian relations (as related to inequalities in land tenure, relations of production and spatial allocation). In addition, the author will examines "agrarian ijtihad" issued by Nahdlatul Ulama and also proposes the idea of "agrarian waqf"—both constitute religious responses to "challenges of access" and "threats of exclusion" taking place within the community. Keywords: Islam Nusantara, struggle for access; struggle against exclusion; agrarian ijtihad; Nahdlatul Ulama; agrarian waqf Reference Abbasi, Muhammad Zubair, "The Classical Islamic Law of Waqf: A Concise Introduction." Arab Law Quarterly 26, No. 2 (2012): p. 121-153. Abu Zahrah, Muhammad, Muhâdlarât fî al-Waqf. Tanpa tempat terbit: Ahmad 'Ali Mukhaymar, 1959. Hall, Derek, Philip Hirsch, Tania Murray Li, Powers of Exclusion: Land Dilemmas in Southeast Asia. Singapore: NUS Press, 2011. Ibrahim, Bilal, "Beyond State and Peasant: The Egalitarian Import of Juristic Revisions of Agrarian and Administrative Contracts in the Early Mamlūk Period." Islamic Law and Society 16, No. 3-4 (2009): p. 337-382. Johansen, Baber, The Islamic Law on Land Tax and Rent: The Peasants' Loss of Property Rights as Interpreted in the Hanafite Legal Literature of the Mamluk and Ottoman Periods. London, New York, Sydney: Croom Helm, 1988. Lembaga Ta'lif wan Nasyr PWNU Jawa Timur, Ahkamul Fuqaha: Solusi Problematika Aktual Hukum Islam. Keputusan Muktamar, Munas dan Konbes Nahdlatul Ulama (1926-2004). Surabaya: Khalista, 2007. Luthfi, Ahmad Nashih, "Sejarah dan Revitalisasi Perjuangan Pertanian Nahdlatul Ulama Melawan Ketidakadilan Agraria." Bhumi: Jurnal Agraria Dan Pertanahan 3, No. 2 (2017): p. 145-159. Megawati Institute,Hasil Riset Oligarki Ekonomi. Jakarta: Megawati Institute, 2017. Powers, David S., "Orientalism, Colonialism, and Legal History: The Attack on Muslim Family Endowments in Algeria and India." Comparative Studies in Society and History 31, No. 3 (1989): p. 535-571. Ribot, Jesse C. and Nancy Lee Peluso, "A Theory of Access." Rural Sociology 68 No. 2 (2003): p. 153-181. Shohibuddin, Mohamad, Eko Cahyono, Adi Dzikrullah Bahri, "Undang-Undang Desa dan Isu Sumber Daya Alam: Peluang Akses atau Ancaman Eksklusi?" Wacana 19, No. 36 (2017): p. 29-81. Tersedia melalui tautan berikut ini: http://ipb.link/desa-dan-agraria. Shohibuddin, Mohamad, Ahmad Nashih Luthfi, Westi Utami, ed. Meninjau Ulang Pengaturan Hak Adat. Yogyakarta dan Bogor: STPN Press dan Pusat Studi Agraria IPB, 2019. Bisa diunduh melalui tautan berikut: http://bit.ly/36pdY5e. Shohibuddin, Mohamad dan Adi D. Bahri, ed. Perjuangan Keadilan Agraria. Yogyakarta, Bogor, Jakarta dan Bandung: Insist Press bekerja sama dengan Sajogyo Institute, Bina Desa dan Akatiga, 2019. Pengantar penyunting dapat dilihat melalui tautan ini: http://bit.ly/2QR2jaK. Shohibuddin, Mohamad, "Dua Wajah Islam Nusantara." Koran Sindo, 11 April 2017. Versi lebih panjang dapat dilihat pada tautan ini: https://www.facebook.com/notes/mohamad-shohibuddin/dua-wajah-islam-nusantara/10155013669631224. --- , Perspektif Agraria Kritis: Teori, Kebijakan dan Kajian Empiris. Yogyakarta: STPN Press, PSA IPB, Sajogyo Institute dan KPA, 2018. Bisa diunduh melalui tautan berikut ini: http://ipb.link/perspektif-agraria. --- , Wakaf Agraria: Signifikansi Wakaf Bagi Agenda Reforma Agraria. Yogyakarta dan Bogor: Baitul Hikmah, Magnum Pustaka Utama dan Sajogyo Institute, 2019. Beberapa review buku ini bisa dilihat pada tautan ini: http://bit.ly/2NLwyxp. --- , "Mempertimbangkan Wakaf Sebagai Skema Alternatif Pelaksanaan Tenure Reform." Dalam Mohamad Shohibuddin dan Adi D. Bahri, ed. Perjuangan Keadilan Agraria. Yogyakarta, Bogor, Jakarta dan Bandung: Insist Press bekerja sama dengan Sajogyo Institute, Bina Desa dan Akatiga, 2019. Bab ini bisa diunduh melalui tautan berikut ini: http://bit.ly/2PI0omw. --- , "Wakaf Berjangka untuk Pembaruan Tenurial Skala Desa." Dalam Adi D. Bahri dan Mohamad Shohibuddin, ed. Perjuangan Keadilan Agraria: Inspirasi Gunawan Wiradi. Bogor, Bandung, Jakarta, Yogyakarta: Sajogyo Institute, PSA IPB, Akatiga, Bina Desa, STPN Press, 2020. Bisa diunduh melalui tautan ini: https://ipb.link/wakaf-berjangka. --- , Ketimpangan Agraria di Indonesia: Pendekatan Studi, Kondisi Terkini dan Kebijakan Penanganan. Bogor: IPB Press, 2020. Versi e-book bisa diperoleh melalui tautan berikut ini: http://bit.ly/BukuKetimpanganAgraria. Winoto, Joyo, "Reforma Agraria: Mandat Politik, Konstitusi dan Hukum dalam Rangka Mewujudkan Tanah untuk Keadilan dan Kesejahteraan Rakyat." Kuliah Umum disampaikan di Balai Senat Universitas Gadjah Mada, Yogyakarta pada 22 November 2007.

The decentralization is not a new phenomenon for Ukraine. The processes, directed to establish and to develop the local self-government according to European model, going away from complete subordination of local power to the state power during Soviet times, were activated since the state acquired the independence.The purpose of article is to study how the processes for decentralization of power, finances, etc. are run under conditions of financial, economical and political crisis that take place in Ukraine and countries of Europe.The local self-government and decentralization of power shall ideally have the connection with the territorial community. The decentralization of power in Ukraine is not the aspiration of territorial community but the attempt to remove someone from power, to divide the power, being received, between other people.It is necessary to establish the regulatory background for development of local self-government, as well as to work out and to implement the norms for division of receipts from general state taxes and duties into practice.In our opinion, the abovementioned vision is not only the understanding of decentralization but the understanding of local self-government itself. When the processes, related to development of rights at territorial communities or other territorial formations, start in the totalitarian country, where the real local self-government is absent, in this case one can speak about decentralization of power. That is to say, the state transfers the part of its functions to the communities. If the local self-government already exists, if the budget legislation assigns the corresponding receipts (assigned, own, regulating incomes) to the budgets of different levels, if the will is implemented in communities (through elections, referendums), so, this means that the power is already decentralized.There is a need for identified potential threats from such positive at first sight processes. Because there is the possibility to receive the additional financial resources directly from state budget (budget and fiscal decentralization). Namely this is the main purpose to establish the united territorial communities. And here exclusively the populism slogans are that the purpose of such newly established communities is to approach the services to population, availability of residents in territorial community to solution of issues of local importance, etc. From the other hand, decentralization – this is what the ones who want more power are covered, because the power is money. ; Рассматриваются проблемы децентрализации власти в Украине и некоторых зарубежных странах. Подчеркивается, что необходимо установить реальную почву для развития местного самоуправления, а также разрабатывать и внедрять нормы распределения поступлений от общегосударственных налогов и сборов на практике. По нашему мнению, вышеприведенное видение заключается не только в понимании децентрализации, но и в понимании самого местного самоуправления. Когда процессы, связанные с развитием прав в территориальных общинах или иных территориальных образованиях, начинаются в тоталитарной стране, где реальное местное самоуправление отсутствует, в этом случае можно говорить о децентрализации власти. В государстве, где уже признается и действует местное самоуправление, происходят процессы его реформирования, а не децентрализация власти. ; Децентралізація не є новим явищем для України. Процеси, спрямовані на встановлення та розвиток місцевого самоврядування за європейською моделлю, відходячи від повного підпорядкування місцевої влади державній владі за радянських часів, активізувалися з моменту проголошення державою незалежності.Мета статті — вивчити, як відбуваються процеси децентралізації влади, фінансів тощо в умовах фінансової, економічної та політичної кризи, що мають місце в Україні та країнах Європи.Місцеве самоврядування і децентралізація влади в ідеалі мають зв'язок із територіальною громадою. Децентралізація влади в Україні — це не прагнення територіальної громади, а спроба усунути когось від влади, розділити владу, яку отримують, між іншими людьми. Необхідно встановити нормативно-правову базу розвитку місцевого самоврядування, а також розробити i впровадити на практиці норми розподілу надходжень від загальнодержавних податків і зборів. І це не лише розуміння децентралізації, а розуміння самої суті місцевого самоврядування.Коли процеси, пов'язані з розвитком прав у територіальних громадах чи інших територіальних утвореннях, розпочинаються в тоталітарній країні, де відсутнє реальне місцеве самоврядування, то в цьому разі можна говорити про децентралізацію влади. Тобто держава передає частину своїх функцій громадам. Якщо місцеве самоврядування вже існує, якщо законодавство про бюджет закріплює відповідні надходження (закріплені, власні, регулятивні доходи) за бюджетами різних рівнів, якщо воля реалізується в громадах (через вибори, референдуми), то це означає, що влада вже є децентралізованою.На сьогодні існує потреба у виявленні потенційних загроз від таких позитивних на перший погляд процесів. Тому що є можливість отримувати додаткові фінансові ресурси безпосередньо з державного бюджету (бюджетна і бюджетна децентралізація). А саме це головна мета створення об'єднаних територіальних громад. І тут виключно лозунги популізму полягають у тому, що метою таких новостворених громад є наближення послуг до населення, доступність мешканців територіальної громади до вирішення питань місцевого значення тощо. З другого боку, децентралізація — це те, чим прикриваються ті, хто хоче більше влади, адже влада — це гроші.