Suchergebnisse

The authors have justified information systems and components in order to fulfil the tasks of creating a system for monitoring energetically active objects in the structure of industrial systems. Energetically active objects transform the active resources (coal, gas, oil, gasoline, kerosene, and natural components of biological origin such as wood, fruit and vegetable products) during processing thermodynamic, kinetic, which become electricity through the electromagnetic interaction. In the course of energetically active processes, new energy and emissions streams are generated in such energy blocks from resource flows, which pollute the soil, water, and the atmosphere of the region environment. The current situation in the world regarding pollution of the environment with anthropogenic systems with an energy-active resource structure and a high level of harmful emissions of combustion products is described. The directive of the European Parliament 2012/18 ES harmful components in the atmosphere and the project EuropeAid № 2010 / 232-231 "Air Quality Management in the Countries of the Eastern Region" are analyzed. It is shown that the provisions and articles of the directive should be taken into account when designing environmental systems at local, regional and national levels. The method and problem of the study, which are necessary for creating an environmental monitoring system at the local, regional and national levels in accordance with state laws and government regulations, are substantiated. The method of information technologies to support the adoption of governmental decisions in the environmental system, the goal, the problem, the hierarchical scheme of structuring the system is substantiated. It is shown that the problem of environmental pollution, anthropogenic systems of vast regions is typical for all industrialized countries. Exceeding the loads of food causes their emergence to extreme conditions, which creates the prerequisites for the occurrence of major technological accidents of anthropogenic type associated with emissions of harmful substances for people and ecosystems of products of chemical reaction in the combustion process. The integration of methods of system analysis, information technologies and information and measurement systems provides a solution to the problem of managing border regimes of energetically active facilities, and in the case of industrial accidents, control of emissions of hazardous substances and measures of elimination. ; Обґрунтовано інформаційну і системну компоненти проблемних задач створення систем моніторингу енергоактивних об'єктів у структурі техногенних систем. Енергоактивні об'єкти під час техногенного процесу перетворюють активні ресурси (вугілля, газ, мазут, бензин, керосин, природні компоненти біологічного походження – дерева, рослинні продукти) у процесі горіння в термодинамічну енергію, кінетичну, яка через електромагнітну взаємодію переходить в електричну. Під час енергоактивних процесів у таких енергоблоках з потоків ресурсів формуються енергетичні потоки та потоки шкідливих викидів, які забруднюють ґрунти, води, атмосферу екологічного середовища регіону. Описано ситуацію у сучасному світі, яка склалася із забрудненням екосередовища техногенними системами з енергоактивною ресурсною структурою та високим рівнем шкідливих викидів продуктів згорання. Проаналізовано директиву Європарламенту 2012/18 ЕС про шкідливі компоненти в атмосферу та проект EuropeAid № 2010/232-231 "Управління якістю повітря у країнах східного регіону". Показано, що положення і статті директиви потрібно враховувати під час проектування систем екомоніторингу локального, регіонального та державного рівнів. Обґрунтовано метод і задачі дослідження, що необхідні для створення системи екологічного моніторингу локального, регіонального та державного рівнів згідно з державними актами і постановами Уряду. Обґрунтовано метод побудови інформаційної технології для підтримки прийняття протиаварійних рішень у системі екомоніторингу, дерева цілей, дерева проблем, ієрархічної схеми структуризації системи. Показано, що проблема екологічного забруднення техногенними системами великих регіонів характерна для всіх промислових країн. Перевищення навантажень енергоблоків призводить до їхнього виходу на граничні режими, що створює передумови для виникнення великих аварій техногенного типу, що пов'язано з викидами шкідливих речовин для людей та екосистеми продуктів хімічних реакцій процесів горіння. Комплексна інтеграція методів системного аналізу, інформаційних технологій та інформаційно-вимірювальних систем забезпечує вирішення проблеми контролю граничних режимів енергоактивних об'єктів, а в разі техногенних аварій – контроль викидів небезпечних речовин та засобів ліквідації.

The purpose of the research. The aim of the article is to study and substantiate methodological approaches to building a model of transformation of the digital economy and society. Methodology. The general scientific methods, in particular generalizations, comparisons - for the analysis of views of scientists concerning factors, indicators, components and methodical approaches to construction of models of transformation of digital economy and society are applied in the researched. Results. It is proved that the main components of the concept of "digital economy" are the philosophy of big data, blockchain, cryptocurrency, architecture and infrastructure of the digital economy, smart city (region, country), identification and authentication, electronic services, electronic document management, electronic banking, cybersecurity, e-learning, etc. The main factors and indicators of development of the digital economy of Ukraine are revealed. These include the development of digital finance, social networks, digital identification and infrastructure, the protection of intellectual property, e-commerce and business, and the data revolution. The creation of a model of digital economy transformation is substantiated, which will take into account the incentives and motivation of the government for digitalization of business, development of digital infrastructure, updated projects of competitiveness of industries and spheres of the national economy. It is proved that the main tools for the transformation of digitalization include technology, industrial digital platforms, high-tech industries. It is proved that tracking the degree of impact of information and communication technologies on the economy as a whole and on its individual sectors is possible through the use and analysis of indices such as: Global Competitiveness Index (GCI), Network Readiness Index (NRI), digital capability (Digital Opportunity Index, DOI), ICT Development Index (ICT DI), digital access (Digital Access Index, DAI), digital transformation (Global Connectivity Index, GCI). Practical meaning. The main methodological approaches in shaping the transformation of the digital economy were systemic, parametric-diagnostic, statistical, institutional, differentiated, synergetic. Prospects for further research. The transformation of the digital economy model should be the result of building electronic interaction between business and government, open data, cybersecurity, blockchain, identification and trust, creating an ecosystem, transforming areas of life such as medicine, education, transport, security, ecology, tourism. All this will be the prospects for the author's further research. ; Мета дослідження. Метою статті є дослідження та обґрунтування методичних підходів щодо побудови моделі трансформації цифрової економіки та суспільства. Методологія. У досліджені застосовані загальнонаукові методи, зокрема узагальнення, порівняння – для аналізу поглядів науковців щодо факторів, індикаторів, компонентів й методичних підходів до побудови моделей трансформації цифрової економіки та суспільства. Результати. Доведено, що основними складовими сфери поняття «цифрова економіка» є філософія великих даних, блокчейн, криптовалюта, архітектура та інфраструктура цифрової економки, смарт-місто (регіон, країна), ідентифікація та аутентифікація особи, електронні послуги, електронний документообіг, електронний банкінг, кібербезпека, е-навчання тощо. Виявлено основні фактори та індикатори розвитку цифрової економіки України. До них належить розбудова цифрових фінансів, соціальних мереж, цифрової ідентифікації і інфраструктури, захисту інтелектуальної власності, електронної комерції й бізнесу, революція даних. Обґрунтовано створення моделі трансформації цифрової економіки, що враховуватиме стимули та мотивацію уряду країни для цифровізації бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, оновлені проекти конкурентоспроможності індустрій й сфер народного господарства. Доведено, що до основних інструментів забезпечуючих трансформацію цифровізації належать технології, індустріальні цифрові платформи, високотехнологічні виробництва. Доведено, що відстеження ступеню впливу інформаційно-комунікаційних технологій на економіку країни загалом та на окремі її сектори можливо за рахунок використання та аналізу індексів, таких як: глобальний індекс конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI), мережевої готовності (Networked Readiness Index, NRI), цифрової можливості (Digital Opportunity Index, DOI), індексу розвитку ІКТ (ICT Development Index, ICT DI), цифрового доступу (Digital Access Index, DAI), цифрової трансформації (Global Connectivity Index, GCI). Практичне значення. Основними методичними підходами при формуванні трансформації цифрової економіки стали системний, параметро-діагностичний, статистичний, інституційний, диференційований, синергетичний. Перспективи подальших досліджень. Трансформація моделі цифрової економіки повинна стати результатом розбудови електронної взаємодії бізнесу і влади, відкритості даних, кібербезпеки, блокчейну, ідентифікації й довіри, створення екосистема, перетворення сфер життєдіяльності таких як медицина, освіта, транспорт, безпека, екологія, туризм, чому буде присвячено подальші дослідження автора.

The purpose of the article is to summarize the creative, productive and educational activity of the Ukrainian theatre since the 1960s–1980s, which was highlighted the author's previous articles. Methodology of investigation consists of several methods: analytical method (to study historical, art critical and culture logical resources to form the methodological fundamentals of the research); historical method (to analyze the general circumstances of the development of the Ukrainian theoretical art at that period of time); method of art criticism (to research the main achievements and failures of the Ukrainian theatre); method of searching (to look for the information to prove the author's suggestions) and theoretical method (to summarize the results of the research). Scientific novelty of work is the author's point of view on the condition of the dramaturgy of the investigated period, which is different from the widespread opinion. The author proposes his own vision of the problems of the social and political life and the changes in the bureaucratic apparatus, which ruled the theatrical sphere at that period. Conclusions. In the article, the author has shown that in the 1960s-1980s the Ukrainian theatre was under the pressure of the Soviet authority, which did its best to prevent staging the actual problematic play in the Ukrainian theatres and to provide formal personal management in the theatres. Despite the state policy, the artists tried actively to take part in the social life of the country and develop the theatrical sphere. ; Цель данной работы состоит в том, чтобы в определенной степени подвести итоги творческой, производственной и идейно-воспитательной деятельности украинских театров в 60–80-е годы XX в., которая была освещена в ряде предыдущих статей автора. Использовались следующие методы исследования: аналитический – при изучении исторических, искусствоведческих и культурологических источников для формирования методологических основ исследования, исторический – при рассмотрении общего состояния украинского театрального искусства данного периода, искусствоведческий – при анализе творческих достижений и просчетов украинского театра, поисковый – при сборе материала для подтверждения тех или иных утверждений, теоретический – для подведения итогов исследования. Научная новизна материала статьи состоит в том, что в ней автор изложил личный, не сходный с официальным, взгляд на состояние драматургии исследуемого исторического периода, проблематику общественно-политической жизни, как ее тогда понимали мастера украинского сценического искусства, и изменения, которые произошли в деятельности бюрократического аппарата, непосредственно руководившего театральным процессом. Выводы.В статье проводится мысль, что в 60–80-е годы ХХ в. украинский театр находился под усиленным давлением властных структур, которые прилагали усилия, чтобы не допустить на украинскую сцену произведения, поднимавшие важные проблемы развития общественной жизни, в значительной мере формально проводили кадровую политику и не уделяли надлежащего внимания созданию материально-технической базы. Несмотря на это, мастера сцены старались активно участвовать в общественной жизни страны, прилагая усилия к повышению уровня своего искусства. ; Мета роботи полягає в тому, щоб певною мірою підвести підсумки творчої, виробничої та ідейно-виховної діяльності українських театрів у 60–80-х роках ХХ ст., що висвітлювалась у ряді попередніх статей автора. Використано такі методи дослідження: аналітичний – у вивченні історичних, мистецтвознавчих та культурологічних джерел для формування методологічних засад дослідження, історичний – для розгляду загального стану українського театрального мистецтва означеного періоду, мистецтвознавчий – для аналізу творчих досягнень і прорахунків українського театру, пошуковий – у збиранні матеріалу для підтвердження тих чи тих тверджень, теоретичний – для підведення підсумків дослідження. Наукова новизна матеріалів статті полягає в тому, що в ній автор виклав власний, відмінний від офіційного, погляд на стан драматургії аналізованого історичного періоду, проблематику суспільно-політичного життя, як її тоді розуміли майстри українського сценічного мистецтва, і зміни, що сталися в діяльності бюрократичного апарату, який безпосередньо керував театральним процесом. Висновки. У статті проводиться думка, що в 60–80-х роках XХ ст. український театр перебував під посиленим тиском владних структур, які намагалися не допустити на українську сцену твори, котрі порушували важливі проблеми розвитку суспільного життя, значною мірою формально проводили кадрову політику і не приділяли належної уваги створенню матеріально-технічної бази. Незважаючи на це, митці намагалися брати активну участь у суспільному житті країни, докладаючи значних зусиль для піднесення рівня свого мистецтва.

У статті розглянуто концептуальні аспекти механізму формування корпоративної соціальної відповідальності. Наведено теоретико-методологічні основи формування механізму корпоративної соціальної відповідальності та проаналізовано особливості та проблеми його запровадження на підприємствах будівельної галузі. Зміна факторів середовища функціонування підприємств вимагає втілення у їх діяльність нових концепцій управління. Впровадження практики корпоративної соціальної відповідальності бізнесу в Україні є надзвичайно актуальним завданням сьогодні, яке спричинене розвитком концептуальних положень ведення діяльності, євроінтеграційними процесами країни; зростанням рівня прозорості українських кордонів для іноземних капіталів та виходом вітчизняного виробника на міжнародні ринки; посиленням вимог з боку споживачів до діяльності підприємств та їх впливу на суспільство та довкілля, військовими діями на території України. Це сприяло тому, що держава та суспільство знайшли єдину ринкову модель взаємовідносин із зацікавленими особами, зіставили гідну конкуренцію на світовому ринку, а також утримували сегменти внутрішнього національного ринку. Досліджено переваги, недоліки та перешкоди у сфері використання корпоративної соціальної відповідальності вітчизняними підприємствами, встановлено перспективи її розвитку. Проаналізовано взаємодію та зони відповідальності органів державного управління, бізнес-структур, профспілкових, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Окреслено актуальні теоретико-методологічні проблеми становлення та розвитку корпоративної соціальної відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності в Україні. ; The article considers the conceptual aspects of the mechanism of corporate social responsibility formation. The theoretical and methodological foundations of forming the mechanism of corporate social responsibility are presented and its peculiarities and problems of its implementation at the enterprises of the building industry are analyzed. Changes in factors of the environment of the functioning of enterprises require the implementation of new management concepts in their activity. Implementation of the practice of corporate social responsibility in Ukraine is a topical task today, which is caused by the development of conceptual provisions for conducting activities, European integration processes of the country; an increase in the level of transparency of Ukrainian borders for foreign capital and domestic producers' entry into international markets; increasing consumers requirements to the enterprises' activities and their impact on the society and the environment, military actions in the territory of Ukraine. The introduction of mechanisms for implementing corporate social responsibility of the enterprise contributed to the fact that state and society has found a single market model of relationships with stakeholders, represented worthy competition on the world market and kept segments of the domestic national market. The advantages, disadvantages and obstacles in the sphere of using corporate social responsibility by domestic enterprises are investigated, prospects of its development are determined. The interaction and areas of responsibility of public administration bodies, business structures, trade unions, public organizations and other stakeholders are analyzed. The actual theoretical and methodological problems of formation and development of corporate social responsibility of business entities in Ukraine are outlined. ; В статье рассмотрены концептуальные аспекты механизма формирования корпоративной социальной ответственности. Приведены теоретико-методологические основы формирования механизма корпоративной социальной ответственности и проанализированы особенности и проблемы его внедрения на предприятиях строительной отрасли. Изменение факторов среды функционирования предприятий требует воплощения в их деятельность новых концепций управления. Внедрение практики корпоративной социальной ответственности бизнеса в Украине сегодня чрезвычайно актуальная задача, которая вызвана развитием концептуальных положений ведения деятельности, евроинтеграционными процессами страны; ростом уровня прозрачности украинских границ для иностранных капиталов и выходом отечественного производителя на международные рынки; усилением требований со стороны потребителей к деятельности предприятий и их влияния на общество, и окружающую среду, военными действиями на территории Украины. Это способствовало тому, что государство и общество нашли единую рыночную модель взаимоотношений с заинтересованными лицами, составили достойную конкуренцию на мировом рынке, а также удерживали сегменты внутреннего национального рынка. Исследованы преимущества, недостатки и препятствия в сфере использования корпоративной социальной ответственности отечественными предприятиями, установлены перспективы ее развития. Проанализированы взаимодействие и зоны ответственности органов государственного управления, бизнес-структур, профсоюзных, общественных организаций и других заинтересованных сторон. Определены актуальные теоретико-методологические проблемы становления и развития корпоративной социальной ответственности субъектов предпринимательской деятельности в Украине.

The theoretical and methodological basis and practical aspects of the concept of sustainable development of tourism are considered in the article. The scientific definition of this concept is clarified; its essential content is disclosed as a triad of interrelated components – social, economic and natural. The implementing experience of tourism sustainable development concept in the European Union is summarized, which is considerable scientific and practical interest, given the leading position of the EU in the global tourism business. On the basis of socio-economic paradigm with using an integrated methodological approach, the formation, development and implementation processes of the EU tourism policy are analyzed. Its peculiar properties, due to the management model inherent in a socially-oriented market economy and cooperation of state and non-state institutions are revealed. The principles, main directions and EU tourism policy implementing mechanism, administrative, legal, economic and social methods of state and international regulation are covered. The experience of joint activities of administrative bodies, business and public organizations, and also EU specialized funds to implement the sustainable development of competitive, affordable, socially responsible tourism was summarized. Particular attention was paid to the consideration of the «European system of tourism indicators» for monitoring and evaluating social and economic results of tourism. Scientific and practical recommendations of EU positive experience using for development and implementation of a sustainable competitive tourism strategy based on the social responsibility and social partnership principles in Ukraine are substantiated. Suggestions regarding further research on this problem are formulated. ; В статье рассмотрены теоретико-методологические основы и практические аспекты концепции устойчивого развития туризма. Уточнено научное определение этого понятия, его сущностное содержание как триады взаимосвязанных составляющих: социальной, экономической и природной. Обобщен опыт реализации концепции устойчивого развития туризма в Европейском Союзе, что представляет значительный научный и практический интерес, учитывая лидирующее положение ЕС в мировом туристическом бизнесе. На основе социо-экономической парадигмы с использованием комплексного методологического подхода проанализированы процессы формирования, развития и имплементации туристической политики ЕС. Раскрыты ее особенности, обусловленные моделью управления, присущей социально-ориентированной рыночной экономике и сотрудничеству государственных и негосударственных институтов. Освещены принципы, основные направления и механизм реализации туристической политики ЕС, административно- правовые, экономические и социальные методы государственного и международного регулирования. Обобщен опыт совместной деятельности административных органов, предпринимательских и общественных организаций, а также специализированных фондов ЕС по внедрению устойчивого развития конкурентоспособного, доступного, социально ответственного туризма. Особое внимание уделено рассмотрению «Европейской системы индикаторов туризма» для мониторинга и оценки социальных и экономических результатов туризма. Обоснованы научно-практические рекомендации по использованию положительного опыта ЕС для разработки и внедрения в Украине стратегии устойчивого конкурентоспособного доступного туризма на принципах социальной ответственности и социального партнерства. Даны предложения о дальнейших научных исследованиях по данной проблематике. ; У статті розглянуто теоретико-методологічні засади та практичні аспекти концепції сталого розвитку туризму. Уточнено наукове визначення цього поняття, його суттєвий зміст як тріади взаємопов'язаних складових: соціальної, економічної та природної. Узагальнено досвід реалізації концепції сталого розвитку туризму в Європейському Союзі, що представляє значний науковий і практичний інтерес, з огляду на лідируючу позицію ЄС у світовому туристичному бізнесі. На основі соціо-економічної парадигми з використанням комплексного методологічного підходу проаналізовано процеси формування, розвитку та імплементації туристичної політики ЄС. Розкрито її особливості, що зумовлені моделлю управління, властивій соціально-орієнтованій ринковій економіці та співробітництву державних і недержавних інститутів. Висвітлено принципи, основні напрямки і механізм реалізації туристичної політики ЄС, адміністративно-правові, економічні та соціальні методи державного і міжнародного регулювання. Узагальнено досвід спільної діяльності адміністративних органів, підприємницьких та громадських організацій, а також спеціалізованих фондів ЄС щодо впровадження сталого розвитку конкурентоспро- можного, доступного, соціально відповідального туризму. Особливу увагу приділено розгляду «Європейської системи індикаторів туризму» для моніторингу та оцінки соціальних і економічних результатів туризму. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо використання позитивного досвіду ЄС для розробки та впровадження в Україні стратегії сталого конкурентоспроможного доступного туризму на принципах соціальної відповідальності і соціального партнерства. Надано пропозиції щодо перспективних напрямків подальших наукових досліджень за даною проблематикою.

The article proposes measures to improve the innovation culture of the regions in the context of a new regionalism formation in Ukraine, namely: firstly, to raise the awareness of the population of regions regarding the established values of innovative regional development, the formation of the established types of behavior of social actors in everyday life and professional activity in the conditions of a new regionalism formation through the use of determinants of innovation development; secondly, in developing strategic measures for the innovative development of regions, measures should be taken to promote innovation values within the framework of the formation of the innovation culture of the regions; thirdly, to promote and encourage the acquisition of knowledge throughout life and creative thinking of the population of regions, the formation of new types of innovative behavior of the population, etc.; fourth, to integrate innovative values into the system of social values of the regions; fifth, to intensify the prognostic function of innovation culture, to promote prediction and identification of possible models of innovative development of regions; sixth, develop cognitive-information management mechanism, information market knowledge; seventh, encourage co-operation between actors of the innovation process (universities, research institutions, educational-scientific formations, industrial and agricultural producers, business incubators, technoparks, government agencies, financial institutions, etc.); eighthly, to increase intellectual capital, to demonstrate the creative abilities of young people to support and develop them; ninth, to form and stimulate the innovation infrastructure of the regions and their interconnections, which will contribute to the achievement of certain goals, based on the transformation of innovative ideas into a concrete result, and so on. The factors of influence on the growth of intellectual capital of regions are found out. It is substantiated that innovative culture simulates the behavior, thinking and life of the population of the regions, as well as forms the ideological environment, the atmosphere in society, the perception of the new idea as the value of the needy support that promotes the intellectual capital of the regions, the introduction of innovative ideas and creative thinking. It is revealed that the innovative culture of the regions forms an innovative culture of personalities that provides understanding and participation of the population in innovative processes, which in turn influences the formation of the general social innovation culture. ; У статті запропоновано заходи щодо підвищення інноваційної культури регіонів в умовах становлення нового регіоналізму в Україні, а саме: по-перше, підвищити поінформованість населення регіонів щодо усталених цінностей інноваційного регіонального розвитку, про формування усталених типів поведінки соціальних суб'єктів у повсякденному житті та професійній діяльності в умовах становлення нового регіоналізму за рахунок задіяння детермінанти інноваційного розвитку. По-друге, при розробленні стратегічних заходів щодо інноваційного розвитку регіонів ураховувати заходи щодо популяризації інноваційних цінностей в межах формування інноваційної культури регіонів. По-третє, сприяти та заохочувати отримання знань впродовж життя та креативне мислення населення регіонів, формування нових типів інноваційної поведінки населення тощо; по-четверте, інтегрувати інноваційні цінності у систему суспільних цінностей регіонів; по-п'яте, активізувати прогностичну функцію інноваційної культури, сприяти прогнозуванню та визначенню можливих моделей інноваційного розвитку регіонів; по-шосте, розвивати когнітивно-інформаційний механізм управління, інформаційний ринок знань; по-сьоме, заохочувати співпрацю між суб'єктами інноваційного процесу (університетами, науковими установами, освітньо-науковими формуваннями, промисловими та сільськогосподарськими виробниками, бізнес інкубаторами, технопарками, органами влади, фінансових установ тощо); по-восьме, нарощувати інтелектуальний капітал, виявляти творчі здібності молоді підтримувати та розвивати їх; по-дев'яте, формувати та стимулювати інноваційну інфраструктуру регіонів та їх взаємозв'язки, що сприятиме досягненню певних цілей на основі перетворення інноваційних ідей у конкретний результат тощо. З'ясовано фактори впливу на нарощення інтелектуального капіталу регіонів. Обґрунтовано, що інноваційна культура моделює поведінку, думку та життя населення регіонів, а також формує ідеологічне оточенням, атмосферу у суспільстві, сприйняття нової ідеї як цінності потребуючої підтримки, що сприяє нарощенню інтелектуального капіталу регіонів, впровадженню інноваційних ідей та креативного мислення. З'ясовано, що інноваційна культура регіонів формує інноваційну культуру особистостей, що забезпечує розуміння та участь населення у інноваційних процесах, що у свою чергу впливає на становлення загально суспільної інноваційної культури.

The purpose of the article is to summarize the creative, productive and educational activity of the Ukrainian theatre since the 1960s–1980s, which was highlighted the author's previous articles. Methodology of investigation consists of several methods: analytical method (to study historical, art critical and culture logical resources to form the methodological fundamentals of the research); historical method (to analyze the general circumstances of the development of the Ukrainian theoretical art at that period of time); method of art criticism (to research the main achievements and failures of the Ukrainian theatre); method of searching (to look for the information to prove the author's suggestions) and theoretical method (to summarize the results of the research). Scientific novelty of work is the author's point of view on the condition of the dramaturgy of the investigated period, which is different from the widespread opinion. The author proposes his own vision of the problems of the social and political life and the changes in the bureaucratic apparatus, which ruled the theatrical sphere at that period. Conclusions. In the article, the author has shown that in the 1960s-1980s the Ukrainian theatre was under the pressure of the Soviet authority, which did its best to prevent staging the actual problematic play in the Ukrainian theatres and to provide formal personal management in the theatres. Despite the state policy, the artists tried actively to take part in the social life of the country and develop the theatrical sphere. ; Цель данной работы состоит в том, чтобы в определенной степени подвести итоги творческой, производственной и идейно-воспитательной деятельности украинских театров в 60–80-е годы XX в., которая была освещена в ряде предыдущих статей автора. Использовались следующие методы исследования: аналитический – при изучении исторических, искусствоведческих и культурологических источников для формирования методологических основ исследования, исторический – при рассмотрении общего состояния украинского театрального искусства данного периода, искусствоведческий – при анализе творческих достижений и просчетов украинского театра, поисковый – при сборе материала для подтверждения тех или иных утверждений, теоретический – для подведения итогов исследования. Научная новизна материала статьи состоит в том, что в ней автор изложил личный, не сходный с официальным, взгляд на состояние драматургии исследуемого исторического периода, проблематику общественно-политической жизни, как ее тогда понимали мастера украинского сценического искусства, и изменения, которые произошли в деятельности бюрократического аппарата, непосредственно руководившего театральным процессом. Выводы.В статье проводится мысль, что в 60–80-е годы ХХ в. украинский театр находился под усиленным давлением властных структур, которые прилагали усилия, чтобы не допустить на украинскую сцену произведения, поднимавшие важные проблемы развития общественной жизни, в значительной мере формально проводили кадровую политику и не уделяли надлежащего внимания созданию материально-технической базы. Несмотря на это, мастера сцены старались активно участвовать в общественной жизни страны, прилагая усилия к повышению уровня своего искусства. ; Мета роботи полягає в тому, щоб певною мірою підвести підсумки творчої, виробничої та ідейно-виховної діяльності українських театрів у 60–80-х роках ХХ ст., що висвітлювалась у ряді попередніх статей автора. Використано такі методи дослідження: аналітичний – у вивченні історичних, мистецтвознавчих та культурологічних джерел для формування методологічних засад дослідження, історичний – для розгляду загального стану українського театрального мистецтва означеного періоду, мистецтвознавчий – для аналізу творчих досягнень і прорахунків українського театру, пошуковий – у збиранні матеріалу для підтвердження тих чи тих тверджень, теоретичний – для підведення підсумків дослідження. Наукова новизна матеріалів статті полягає в тому, що в ній автор виклав власний, відмінний від офіційного, погляд на стан драматургії аналізованого історичного періоду, проблематику суспільно-політичного життя, як її тоді розуміли майстри українського сценічного мистецтва, і зміни, що сталися в діяльності бюрократичного апарату, який безпосередньо керував театральним процесом. Висновки. У статті проводиться думка, що в 60–80-х роках XХ ст. український театр перебував під посиленим тиском владних структур, які намагалися не допустити на українську сцену твори, котрі порушували важливі проблеми розвитку суспільного життя, значною мірою формально проводили кадрову політику і не приділяли належної уваги створенню матеріально-технічної бази. Незважаючи на це, митці намагалися брати активну участь у суспільному житті країни, докладаючи значних зусиль для піднесення рівня свого мистецтва.

The reanalysis of existing GWAS data represents a powerful and cost-effective opportunity to gain insights into the genetics of complex diseases. By reanalyzing publicly available type 2 diabetes (T2D) genome-wide association studies (GWAS) data for 70,127 subjects, we identify seven novel associated regions, five driven by common variants (LYPLAL1, NEUROG3, CAMKK2, ABO, and GIP genes), one by a low-frequency (EHMT2), and one driven by a rare variant in chromosome Xq23, rs146662057, associated with a twofold increased risk for T2D in males. rs146662057 is located within an active enhancer associated with the expression of Angiotensin II Receptor type 2 gene (AGTR2), a modulator of insulin sensitivity, and exhibits allelic specific activity in muscle cells. Beyond providing insights into the genetics and pathophysiology of T2D, these results also underscore the value of reanalyzing publicly available data using novel genetic resources and analytical approaches. ; This work has been sponsored by the grant SEV-2011-00067 of Severo Ochoa Program, awarded by the Spanish Government. This work was supported by an EFSD/Lilly research fellowship. Josep M. Mercader was supported by Sara Borrell Fellowship from the Instituto Carlos III and Beatriu de Pinós fellowship from the Agency for Management of University and Research Grants (AGAUR). Sílvia Bonàs was FI-DGR Fellowship from FI-DGR 2013 from Agència de Gestió d'Ajuts Universitaris i de Recerca (AGAUR, Generalitat de Catalunya). This study makes use of data generated by the WTCCC. A full list of the investigators who contributed to the generation of the data is available from www.wtccc.org.uk. Funding for the project was provided by the Wellcome Trust under award 076113. This study also makes use of data generated by the UK10K Consortium, derived from samples from UK10K COHORT IMPUTATION (EGAS00001000713). A full list of the investigators who contributed to the generation of the data is available in www.UK10K.org. Funding for UK10K was provided by the Wellcome Trust under award WT091310. We acknowledge PRACE for awarding us to access MareNostrum supercomputer, based in Spain at Barcelona. The technical support group, particularly Pablo Ródenas and Jorge Rodríguez, from the Barcelona Supercomputing Center is gratefully acknowledged. This project has received funding from the European Union's Horizon 2020 research and innovation program under grant agreement No 667191. Mercè Planas-Fèlix is funded by the Obra Social Fundación la Caixa fellowship under the Severo Ochoa 2013 program. Work from Irene Miguel-Escalada, Ignasi Moran, Goutham Atla, and Jorge Ferrer was supported by the National Institute for Health Research (NIHR) Imperial Biomedical Research Centre, the Wellcome Trust (WT101033), Ministerio de Economía y Competitividad (BFU2014-54284-R) and Horizon 2020 (667191). Irene Miguel-Escalada has received funding from the European Union's Horizon 2020 research and innovation program under the Marie Sklodowska–Curie grant agreement No 658145. We acknowledge Prof. Giulio Cossu (Institute of Inflammation and Repair, University of Manchester) for providing the muscle myoblast cell line. We also acknowledge the InterAct and SIGMA Type 2 Diabetes Consortia for access to the data to replicate the rs146662075 variant. A full list of the investigators of the SIGMA Type 2 Diabetes and the InterAct consortia is provided in Supplementary Notes 3 and 4. The Novo Nordisk Foundation Center for Basic Metabolic Research is an independent research center at the University of Copenhagen partially funded by an unrestricted donation from the Novo Nordisk Foundation (www.metabol.ku.dk). This research has been conducted using the UK Biobank Resource (application number 16803). We also acknowledge Bianca C. Porneala, MS for his technical assistance in the collection and curation of the genotype and phenotype data from Partners Biobank. We also thank Marcin von Grotthuss for their support for uploading the summary statistics data to the Type 2 Diabetes Genetic Portal (AMP-T2D portal). Finally, we thank all the Computational Genomics group at the BSC for their helpful discussions and valuable comments on the manuscript. ; Peer reviewed

A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor in Information Management, specialization in Geographic Information Systems ; Open data has a profound effect in working environments in which information is created and shared at all levels. At the local government level, open-data initiatives have resulted in higher levels of transparency as regards policies. Greater engagement between decision-makers and citizens has changed the way data analysis and evidence are used to support local governance. Initiatives on open data are currently playing an essential role in local governments. However, the current challenge of local open data that authorities are facing has gradually changed from accessibility issues to measures of the impact of the ongoing open-data projects, from more data catalogs to sustainable and increasing levels of reuse of released data, and better reusability of open data. Despite an increasing amount of data being made open, few studies have looked into its level of reusability, and the barriers that hamper the reuse of open geodata from a data consumer's perspective are an issue that most communities of data users are currently faced with. Some frameworks are showing how the level of maturity in national open-data initiatives is either increasing or decreasing, but there is still a need for a specific framework to guide local data authorities to engage their current users and also help them to move toward a bottom-up approach. This research contributes with three elements in this regard. The first is the current status of the level of reuse of open geodata in cities. This is followed by a taxonomy of the barriers faced by data users in Colombia and Spain, and the third is a set of elements that shape a user-centric framework to help data authorities improve the level of reuse of published open geodata in their ongoing local initiatives. The proposed taxonomy and framework are based on a literature review, an online survey, and a set of participatory workshops conducted in four selected cities (Bogotá, Medellín, Cali in Colombia and Valencia in Spain), with local data authorities and user communities from different backgrounds and with experience in the field of open data. The taxonomy presented in this research highlights a number of issues such as outdated data, low integration of data producers, and difficulty to access data, the most relevant from the data consumer's point of view being misinterpretation and misuse of released data and their terms of use. Once the barriers had been identified and validated with data users across the selected cities, this research defined the elements included in a conceptual framework that local authorities could use as a guideline to improve the level of reuse in their ongoing open data initiatives. The core elements of this framework are what are defined as 'Impact Enablers', which consist of three aspects considered by the literature reviewed as relevant to improve the positive impact of current initiatives. These three factors are: A) the requirements of data-user communities; B) open data at city level as a way to promote and engage users; and finally, C) a geographic approach to improving the level of reusability of released data due to its potential to engage more users. The second part of the proposed framework is made up of four connected elements: 1) The complete identification of data-user communities and their needs; 2) The community of reuse as a set of technological tools to promote the reusability of released data; 3) User-focused metadata; and 4) Reuse-focused legal terms. The elements mentioned earlier were compiled and included due to their relevance for data-user communities in the four use cases included in this research. This framework provides a clear path for local data authorities to reshape their current open data strategies so as to include data-user requirements and move toward a bottom-up approach. The research ends with a discussion and some concluding points, in addition to several limitations in the application of our findings. At the end of this dissertation, a roadmap for future research and implementations are presented, taking into account some reflections on the framework.

В статье были рассмотрены системы высшего образования ФРГ и Франции, основные направления реформирования систем высшего образования Франции и ФРГ в рамках создания общеевропейской образовательной системы. Статья позволила определить основные направления государственно-национальных особенностей образовательных систем этих двух стран. Перечислены преимущества и недостатки унификации образовательной деятельности; проведена оценка образовательного потенциала Франции и Германии с помощью модели ИОЛ; определено рейтинговое положение этих стран среди наиболее успешных государств в образовательной сфере; показана роль образования Франции и Германии в политике мягкой силы.Целью исследования является анализ основных факторов, влияющих на образовательную политику Французской Республики и ФРГ, выраженной в структурных оценках политики мягкой силы.Задачи исследования:– определить и исследовать основные закономерности, позволяющие выявить условия расширения системы национального образования Французской Республики и ФРГ на другие регионы мира;– исследовать исторический путь развития системы национальных систем образования Французской Республики и ФРГ;– качественно характеризовать степень конкурентоспособности образовательных систем Французской Республики и ФРГ;– конкретизировать ценностные ориентиры национальных образовательных систем, влияющих на формирование политики мягкой силы в ЕС.– разработать методологические основы концепции по оценке государственно-образовательной политики, основанной на количественно-качественной модели идеолого-образовательной логистики, по оценке индекса развития образования.Объект исследования – система государственно-образовательной политики Французской Республики и ФРГ.Предмет исследования – факторы, структуры, системы, модели и основные направления трансформации образовательной политики, выражаемые в политике мягкой силы и распространением ее на другие регионы мира, реализуемые Французской Республикой и ФРГ.Результаты. Результаты работы заключаются в том, что автор сделал попытку создать интегральную модель оценки уровня развития государства, основанной на широком диапазоне различных информативных данных, включающих различные показатели.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы в педагогической, экономической, политической деятельностях, где требуется оценить уровень развития государства как в отдельном, так и интегральных аспектах. ; The article considers the systems of higher education of Germany and France, also the article considers a main directions of reforming the higher education systems of the France and Germany in the framework of the creation of a pan-European educational system. The main directions of the state-national features of the educational systems of these two countries was determined. The article lists the advantages and disadvantages of the unification of educational activities; educational potential of the France and Germany was determined by the methodology of ideology-educational logistics; the rating position of these countries was determined among successful States in the sphere of education; we determined the role of education in the France and Germany in the soft power policy.The purpose of the research is the analyze of the main factors of influencing the educational policy of the France and Germany. Which is expressed in structural assessments of soft power politics.Tasks of the study:– to define and to study the basic of basics of the development of the national education of the France and Germany. Which expands the influence on other countries;– to study the historical path of development of the system of national education France and Germany;– to characterize the degree of competitiveness of the educational system of the France and Germany;– to develop the methodological bases of the concept of the evaluation of state-educational policy. Which is based by the quantitative and the qualitative model of ideological and educational logistics, according to the evaluation of the education development index.The object of the study is the system of the state of the educational policy of the France and Germany.The subject of the study is the research are factors, structures, systems, models and main directions of the transformation of educational policy. Which are expressed by the policy of soft power and it spreads on other regions of the world is implemented by the France and Germany.Methodology in article scientific abstraction, classification, comparison, as well as concepts and principles of innovation management, methods of comparative analysis, methods of peer review were used.The results. The results of the work are about making an attempt to create an integral model of assessing the state development level based on a wide range of various informative data, including different indicators.Practical implications. The results of the research can be used in pedagogical, economic, political practices where it is required to assess the level of state development both in a separate and integral aspects.

La Curvina Golfina (Cynoscion othonopterus) representa la pesquería de escama más importante del Alto Golfo de California. Existe una creciente preocupación respecto a la persistencia a largo plazo de este recurso debido a que su extracción se realiza durante sus agregaciones reproductivas. Debido a la ausencia de un conjunto de datos demográficos detallados, su estado de conservación ha sido descrito mediante estudios preliminares de su diversidad genética. Estos estudios señalan una baja diversidad y evidencia de un cuello de botella demográfico. La estimación del tamaño efectivo poblacional (Ne) es útil para la conservación ya que describe la susceptibilidad de las poblaciones a la pérdida de diversidad por deriva genética y puede emplearse para inferir procesos demográficos. Usando 15 marcadores moleculares tipo microsatélite se analizó la diversidad genética, el Ne y se reconstruyeron procesos demográficos históricos de esta especie mediante el análisis de 187 individuos pertenecientes a tres cohortes (2009, 2013 y 2017). La población cuenta con una diversidad genética y un Ne contemporáneo que sugieren que no hay factores de riesgo genéticos inmediatos que comprometan su persistencia. Aparentemente, la población no ha presentado reducciones demográficas recientes drásticas, pero sí hay evidencias de una reducción ancestral, posiblemente relacionada a la glaciación del Pleistoceno y su transición al Holoceno. Sin embargo, los datos generados no apoyan un cambio de categoría de conservación de la especie, que actualmente aparece como Vulnerable por la IUCN, ya que se calculó una estimación Bayesiana coalescente de Ne solo ligeramente encima del límite que evita alta pérdida de diversidad genética por deriva genética. Al comparar estos resultados con otro sciánido endémico del Alto Golfo de California, Totoaba macdonaldi, se observa una diversidad genética y una historia demográfica similar entre ambas especies. Por lo tanto, la recomendación para un mejor manejo de la pesquería de la Curvina Golfina, para evitar perdida de diversidad genética es de reducir las tasas de captura. Esto podría realizarse sin comprometer económicamente a las poblaciones pesqueras de Sonora y Baja California, mediante la legalización de un aprovechamiento regulado de la Totoaba o el fomento a la acuicultura de la Curvina Golfina. ; The Gulf Corvina (Cynoscion othonopterus) is the most important fin fishery species in the Upper Gulf of California. There is growing concern about the long-term persistence of this species because it is harvested during the spawning aggregations. The conservation status of this species has been described by genetic diversity preliminary studies due to the lack of detailed demographic data. These studies show low genetic diversity and evidence of a demographic bottleneck. The estimation of the effective population size (Ne) is useful for conservation purposes because it describes the susceptibility of populations to the loss of diversity due to genetic drift and can be used to infer demographic processes. Using 15 microsatellite molecular markers, I described the genetic diversity, estimated Ne and reconstructed demographic processes using 187 individuals from three different cohorts (2009, 2013 and 2017). The estimated genetic diversity and contemporary Ne do not suggest immediate genetic factors that put the species persistence at risk. Apparently, the population has not presented recent and drastic demographic reductions, but there is evidence of an ancestral reduction, possibly related to the Pleistocene glaciation and its transition to the Holocene. However, the data generated do not support a change in the current Vulnerable conservation status of the species by the IUCN, since I calculated a coalescent Bayesian estimate of Ne only slightly above the limit to avoid risk of high genetic diversity loss due to genetic drift. When comparing these results with another endemic sciaenid to the Upper Gulf of California, Totoaba macdonaldi, similar genetic diversity and demographic history is observed between these species. Therefore, the recommendation for a better management plan for Gulf Corvina to avoid loss of genetic diversity is the reduction of catch rates. This could be done without economically compromising Sonora and Baja California fishing communities, through the legislation of a regulated Totoaba fishery, together with the encouragement of a Gulf Corvina aquaculture program.

RESUMEN: Este artículo ofrece un primer balance de los estudios en historia fiscal de Colombia sobre siglo XX. Como parte de la metodología se delimita el campo de los estudios en historia fiscal, y se concentra en resultados de investigación publicados desde 1970, cuando el sistema universitario colombiano se expande y consolida, hasta el 2018. En consecuencia, se seleccionan 40 estudios que se caracterizan cuantitativa y cualitativamente en tres grandes aspectos: metodología, autor, y divulgación. De esta manera, se encuentra un ritmo de producción moderado con un estudio por año, en promedio, desde 1980. La política fiscal ha sido el campo predominante desde el cual se da el encuentro con la perspectiva histórica (46%), seguido por los estudios propiamente en historia fiscal (28%), y los estudios desde el derecho público (12.8%) y la economía política (12.8%). Los enfoques cepalino y el keynesiano, más frecuentemente empleados en los años 80s y 90s, perdieron presencia a partir del año 2000 en favor de los enfoques neoclásico y neoinstitucional. El balance general indica un superávit con la emergencia de varios libros de calidad que ofrecen visiones de conjunto, análisis históricos de las décadas de 1920 y 1930, análisis sobre tributación, y la construcción de las principales series estadísticas de las finanzas públicas del Gobierno Nacional Central. También se detecta un déficit de estudios sobre finanzas públicas a nivel regional, en relación con el impacto del manejo fiscal sobre el desarrollo regional y sobre arreglos institucionales y control fiscal. Es deseable que el campo de la historia fiscal se amplíe y profundice a través de la entrada de más investigadores, la exploración de nuevas fuentes documentales y enfoques teóricos para ganar perspectiva histórica no sólo de los fenómenos fiscales, sino también del Estado colombiano durante el siglo XX y su relación con la economía. ; ABSTARCT: This article provides a first assessment of the studies on the fiscal history of Colombia of the 20th century. The methodology delimits the field of fiscal studies, and focuses on research results published since 1970, when the Colombian university system expands and strengthens, until 2018. Hence, it selects 40 studies characterized quantitatively and qualitatively in three major aspects: methodology, author, and divulgation. Thus, it finds a moderate production rate in the field with one study per year, on average, since 1980. Fiscal policy has been the predominant field from which the historical perspective is built (46%), followed by proper studies in fiscal history (28%), public law studies (12.8%) and political economy studies (12.8%). The cepalino and Keynesian approaches, most frequently used in the 80s and 90s, reduced their participation since the 2000 thus giving room to the neoclassical and neo-institutional approaches. The overall balance indicates a surplus with the emergence of several quality books that offer general views, historical analyses on the decades of 1920 and 1930, analysis on taxation, and statistical building of main fiscal series of the Central National Government. There is a deficit of studies on public finance at the regional level, regarding the impact of fiscal management on regional development, and institutional arrangements and fiscal control. It is desirable that the field of fiscal history expands and deepens through the entry of more researchers, the exploration of new documentary sources and theoretical approaches to gain historical perspective not only of fiscal phenomena but also of the Colombian state building during the 20th century and its relationship with the economy. ; Este documento hace parte del proyecto de investigación titulado "Balance critico sobre las obras generales en historia económica de Colombia: Análisis a partir de la publicación del libro Introducción a la historia económica de Colombia (1971) por Álvaro Tirado Mejía", financiado por el Departamento de Economía, el Grupo de Estudios Regionales -GER, y el Centro de Investigaciones y Consultorías -CIC de la Universidad de Antioquia.

Appel à communicationsCréez ! Soyez (tous) créatifs ! Et, bien sûr, soyez innovants ! Les appels à la création et la créativité sont devenus comminatoires tels des « impératifs catégoriques », quel que soit le secteur d'activités : les problématiques de l'innovation hantent tous les discours, sinon toutes les pratiques, y compris info-communicationnels, au travail et dans la culture, dans les territoires et les laboratoires de recherches, dans les entreprises - celles du CAC40 comme les startups. Ces injonctions ne sont-elles qu'un discours de ré-enchantement de la vie des individus, de la vie au travail, du marché, de la relation-client ?Entre une création qui agit sur le symbolique et l'imaginaire social et une créativité qui implique une dynamique et agite les pratiques, quelles approches les recherches en Sciences de l'Information et de la Communication développent-elles sur les médiations instituées et organisées dans toutes les activités de la société pour inciter à des actions de création et de créativité ?Ces questions ne sont pas nouvelles. Elles sont au cœur de la réflexion sur l'aptitude de l'humanité à faire émerger des formes nouvelles, qu'il s'agisse de la création artistique, des objets et des machines, des formes organisationnelles, des supports et des modalités d'écriture et de création d'images, de sons. Tous ces processus apparaissent également récents parce que les technologies numériques et les logiques qu'elles véhiculent les ont incontestablement réactivés, renforcés et modifient notre perception du monde. L'augmentation du nombre de productions, la réactivité des consommateurs pour des produits éphémères conduisent à créer en permanence, la multiplicité des conditions qui mobilisent la création et la créativité. Le renversement des logiques d'innovation par la prise en considération des usagers et des citoyens, les possibilités de coordination et de coopération déterritorialisées rendent nécessaires une investigation scientifique par notre discipline mais aussi une approche opérationnelle et une réflexion éthique. Comment les Sciences de l'Information et de la Communication éclairent-elles les processus qui se mettent ou sont mis en place, et s'impliquent-elles dans les actions toujours plus nombreuses et scientifiquement exigeantes ? Ce XXIe Congrès organisé en partenariat avec le LabSIC propose d'étudier, d'analyser et de mettre en débat les thématiques de la création, de la créativité, de l'innovation et des médiations. Il invite à donner un ou des sens info-communicationnels à des idées de plus en plus mobilisées socialement, dans tout le spectre de notre approche disciplinaire mais aussi du point de vue de disciplines adjacentes dont les Sic doivent se distinguer : créativité (management, psychologie), création (esthétique et sciences de l'art, économie libérale de la culture), médiations (sociologie de la culture ou de l'action sociale, sciences politiques). ; International audience ; Based on a preliminary study conducted in 2016-2017 on a dozen of cultural observatories in France concerning cultural domains such as amplified music, live performance, territorial policies, we observe the internal logic, the scale games mobilized, the methods of constructing the indicators and the dynamics of institutionalization at work in these systems in a dimension both communicative and comparative. The articulation between the emergence of this object of study and the paradigms at the heart of a field of information and communication sciences are stated. In what way do observatories of culture today contribute to the renewal of tools and methods of audience studies ? ; A partir d'une étude liminaire menée en 2016-2017 sur un groupe d'observatoires de la culture en France concernant des domaines culturels distincts (musiques amplifiée, spectacle vivant, politiques territoriales, techniciens du spectacle), nous observons les logiques internes et questionnons, dans une dimension à la fois communicationnelle et comparative, les jeux d'échelle mobilisés, les modalités de construction des indicateurs et les dynamiques d'institutionnalisation à l'oeuvre dans ces dispositifs. Il s'agit de mettre à l'épreuve l'articulation entre l'émergence de cet objet d'étude et les paradigmes au coeur d'un domaine des sciences de l'information et de la communication. En quoi les observatoires de la culture contribuent-ils aujourd'hui au renouvellement des outils et méthodes d'analyse des publics ?

У статті розглянуто концептуальні аспекти механізму формування корпоративної соціальної відповідальності. Наведено теоретико-методологічні основи формування механізму корпоративної соціальної відповідальності та проаналізовано особливості та проблеми його запровадження на підприємствах будівельної галузі. Зміна факторів середовища функціонування підприємств вимагає втілення у їх діяльність нових концепцій управління. Впровадження практики корпоративної соціальної відповідальності бізнесу в Україні є надзвичайно актуальним завданням сьогодні, яке спричинене розвитком концептуальних положень ведення діяльності, євроінтеграційними процесами країни; зростанням рівня прозорості українських кордонів для іноземних капіталів та виходом вітчизняного виробника на міжнародні ринки; посиленням вимог з боку споживачів до діяльності підприємств та їх впливу на суспільство та довкілля, військовими діями на території України. Це сприяло тому, що держава та суспільство знайшли єдину ринкову модель взаємовідносин із зацікавленими особами, зіставили гідну конкуренцію на світовому ринку, а також утримували сегменти внутрішнього національного ринку. Досліджено переваги, недоліки та перешкоди у сфері використання корпоративної соціальної відповідальності вітчизняними підприємствами, встановлено перспективи її розвитку. Проаналізовано взаємодію та зони відповідальності органів державного управління, бізнес-структур, профспілкових, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Окреслено актуальні теоретико-методологічні проблеми становлення та розвитку корпоративної соціальної відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності в Україні. ; The article considers the conceptual aspects of the mechanism of corporate social responsibility formation. The theoretical and methodological foundations of forming the mechanism of corporate social responsibility are presented and its peculiarities and problems of its implementation at the enterprises of the building industry are analyzed. Changes in factors of the environment of the functioning of enterprises require the implementation of new management concepts in their activity. Implementation of the practice of corporate social responsibility in Ukraine is a topical task today, which is caused by the development of conceptual provisions for conducting activities, European integration processes of the country; an increase in the level of transparency of Ukrainian borders for foreign capital and domestic producers' entry into international markets; increasing consumers requirements to the enterprises' activities and their impact on the society and the environment, military actions in the territory of Ukraine. The introduction of mechanisms for implementing corporate social responsibility of the enterprise contributed to the fact that state and society has found a single market model of relationships with stakeholders, represented worthy competition on the world market and kept segments of the domestic national market. The advantages, disadvantages and obstacles in the sphere of using corporate social responsibility by domestic enterprises are investigated, prospects of its development are determined. The interaction and areas of responsibility of public administration bodies, business structures, trade unions, public organizations and other stakeholders are analyzed. The actual theoretical and methodological problems of formation and development of corporate social responsibility of business entities in Ukraine are outlined. ; В статье рассмотрены концептуальные аспекты механизма формирования корпоративной социальной ответственности. Приведены теоретико-методологические основы формирования механизма корпоративной социальной ответственности и проанализированы особенности и проблемы его внедрения на предприятиях строительной отрасли. Изменение факторов среды функционирования предприятий требует воплощения в их деятельность новых концепций управления. Внедрение практики корпоративной социальной ответственности бизнеса в Украине сегодня чрезвычайно актуальная задача, которая вызвана развитием концептуальных положений ведения деятельности, евроинтеграционными процессами страны; ростом уровня прозрачности украинских границ для иностранных капиталов и выходом отечественного производителя на международные рынки; усилением требований со стороны потребителей к деятельности предприятий и их влияния на общество, и окружающую среду, военными действиями на территории Украины. Это способствовало тому, что государство и общество нашли единую рыночную модель взаимоотношений с заинтересованными лицами, составили достойную конкуренцию на мировом рынке, а также удерживали сегменты внутреннего национального рынка. Исследованы преимущества, недостатки и препятствия в сфере использования корпоративной социальной ответственности отечественными предприятиями, установлены перспективы ее развития. Проанализированы взаимодействие и зоны ответственности органов государственного управления, бизнес-структур, профсоюзных, общественных организаций и других заинтересованных сторон. Определены актуальные теоретико-методологические проблемы становления и развития корпоративной социальной ответственности субъектов предпринимательской деятельности в Украине.

The theoretical and methodological basis and practical aspects of the concept of sustainable development of tourism are considered in the article. The scientific definition of this concept is clarified; its essential content is disclosed as a triad of interrelated components – social, economic and natural. The implementing experience of tourism sustainable development concept in the European Union is summarized, which is considerable scientific and practical interest, given the leading position of the EU in the global tourism business. On the basis of socio-economic paradigm with using an integrated methodological approach, the formation, development and implementation processes of the EU tourism policy are analyzed. Its peculiar properties, due to the management model inherent in a socially-oriented market economy and cooperation of state and non-state institutions are revealed. The principles, main directions and EU tourism policy implementing mechanism, administrative, legal, economic and social methods of state and international regulation are covered. The experience of joint activities of administrative bodies, business and public organizations, and also EU specialized funds to implement the sustainable development of competitive, affordable, socially responsible tourism was summarized. Particular attention was paid to the consideration of the «European system of tourism indicators» for monitoring and evaluating social and economic results of tourism. Scientific and practical recommendations of EU positive experience using for development and implementation of a sustainable competitive tourism strategy based on the social responsibility and social partnership principles in Ukraine are substantiated. Suggestions regarding further research on this problem are formulated. ; В статье рассмотрены теоретико-методологические основы и практические аспекты концепции устойчивого развития туризма. Уточнено научное определение этого понятия, его сущностное содержание как триады взаимосвязанных составляющих: социальной, экономической и природной. Обобщен опыт реализации концепции устойчивого развития туризма в Европейском Союзе, что представляет значительный научный и практический интерес, учитывая лидирующее положение ЕС в мировом туристическом бизнесе. На основе социо-экономической парадигмы с использованием комплексного методологического подхода проанализированы процессы формирования, развития и имплементации туристической политики ЕС. Раскрыты ее особенности, обусловленные моделью управления, присущей социально-ориентированной рыночной экономике и сотрудничеству государственных и негосударственных институтов. Освещены принципы, основные направления и механизм реализации туристической политики ЕС, административно- правовые, экономические и социальные методы государственного и международного регулирования. Обобщен опыт совместной деятельности административных органов, предпринимательских и общественных организаций, а также специализированных фондов ЕС по внедрению устойчивого развития конкурентоспособного, доступного, социально ответственного туризма. Особое внимание уделено рассмотрению «Европейской системы индикаторов туризма» для мониторинга и оценки социальных и экономических результатов туризма. Обоснованы научно-практические рекомендации по использованию положительного опыта ЕС для разработки и внедрения в Украине стратегии устойчивого конкурентоспособного доступного туризма на принципах социальной ответственности и социального партнерства. Даны предложения о дальнейших научных исследованиях по данной проблематике. ; У статті розглянуто теоретико-методологічні засади та практичні аспекти концепції сталого розвитку туризму. Уточнено наукове визначення цього поняття, його суттєвий зміст як тріади взаємопов'язаних складових: соціальної, економічної та природної. Узагальнено досвід реалізації концепції сталого розвитку туризму в Європейському Союзі, що представляє значний науковий і практичний інтерес, з огляду на лідируючу позицію ЄС у світовому туристичному бізнесі. На основі соціо-економічної парадигми з використанням комплексного методологічного підходу проаналізовано процеси формування, розвитку та імплементації туристичної політики ЄС. Розкрито її особливості, що зумовлені моделлю управління, властивій соціально-орієнтованій ринковій економіці та співробітництву державних і недержавних інститутів. Висвітлено принципи, основні напрямки і механізм реалізації туристичної політики ЄС, адміністративно-правові, економічні та соціальні методи державного і міжнародного регулювання. Узагальнено досвід спільної діяльності адміністративних органів, підприємницьких та громадських організацій, а також спеціалізованих фондів ЄС щодо впровадження сталого розвитку конкурентоспро- можного, доступного, соціально відповідального туризму. Особливу увагу приділено розгляду «Європейської системи індикаторів туризму» для моніторингу та оцінки соціальних і економічних результатів туризму. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо використання позитивного досвіду ЄС для розробки та впровадження в Україні стратегії сталого конкурентоспроможного доступного туризму на принципах соціальної відповідальності і соціального партнерства. Надано пропозиції щодо перспективних напрямків подальших наукових досліджень за даною проблематикою.