Suchergebnisse

Introduction: Ambassador -- Terminology: -- What terms are most appropriate for talking about North America's first people? -- What terms are not appropriate for talking about North American's first people? -- What terms are most appropriate for talking about each tribe? -- How do I know how to spell all these complicated terms? -- What term is most appropriate-nation, band, tribe, or reservation? -- What does the word powwow mean? -- How can I find out the meaning of the place names around me that come from indigenous languages? -- History: -- How many Indians were in North and South America before contact? -- When did Indians really get to North America? -- Why does it matter when Indians got here? -- What do Indians say about their origins? -- Who else made it here before Columbus? -- Did Native Americans scalp? -- Did Indians practice polygamy?-do they now? -- What are native views about homosexuality? -- How was gender configured in native communities? -- Do indigenous people in Canada get treated more fairly by their government than those in the United States? -- What is the real story of Columbus? -- Why does getting the Columbus story right matter? -- What is the real story of Thanksgiving? -- What is the real story of Pocahontas? -- When did the US government stop making treaties with Indians and why? -- Why do some people use the word genocide in discussing the treatment of Indians? -- Religion, Culture & Identity: -- Why do Indians have long hair? -- Do Indians live in teepees? -- What is fasting and why do Indians do it? -- What are clans and do all Indians have them? -- Where are the real Indians? -- What does traditional mean? -- Aren't all Indians traditional? -- Why is it called a "traditional Indian fry bread taco"? -- What is Indian time? -- What are Indian cars? -- I thought that Indians have a strong sense of ecological stewardship, so why do I also see a lot of trash in some yards? -- Do Indians have a stronger sense of community than non-Indians? -- What is Indian religion? -- Why do Indians use tobacco for ceremonies? -- It seems like Indians have a deeper spiritual connection than in many religious traditions. Is that true? -- What are some of the customs around pregnancy and childbirth? -- What are naming ceremonies? -- Can a nonnative person get an Indian name? -- What are coming-of-age ceremonies? -- How come everyone's laughing at a traditional Indian funeral? -- Do they charge for participation in native ceremonies? -- What is a sweat lodge? -- Do Indians still get persecuted for their religious beliefs? -- Powwow: -- What is a powwow? -- What do the different styles of dance mean? -- Why are "49" songs sung in English? -- How come they have a prize purse at powwows? -- Can white people dance at powwows? -- Do women sing at powwows? -- What is the protocol for gifts at powwows? -- Tribal Languages: -- How many tribal languages are spoken in North America? -- Which ones have a chance to be here a hundred years from now? -- Why are fluency rates higher in Canada? -- It seems like tribal languages won't give native people a leg up in the modern world-why are tribal languages important to Indians? -- Why should tribal languages be important to everyone else? -- What are the challenges to successfully revitalizing tribal languages? -- When were tribal languages first written down? -- Many tribal languages were never written-why do they write them now? -- Why is it funnier in Indian? -- How do tribal languages encapsulate a different world view?

Making the Transition provides an analysis of processes of reform, reconstruction and restructuring in the criminal justice field in Bosnia and Herzegovina in the years since it completed a violent secession from the Socialist Federal Republic of Yugoslavia (SFRY). Across the three sectors of policing, courts and prisons, the work details the challenges facing Bosnia and Herzegovina and explores a range of internationally-sponsored reform initiatives. These three sectors are often examined independently of each other, but by analysing their development side by side Making the Transition is able to determine common challenges while establishing different logics and methods of international intervention. The book reflects the author's education in a number of disciplines (politics, history, criminology) and is a useful addition to the bookshelf of those with an interest in the mechanics of state-building and in the reconstruction of post-conflict states. About this book: 'Andy Aitchison succeeds in making a book that is big in insight out of what to many might seem like a small topic - the transformation (or not) of the criminal justice systems in Bosnia and Herzegovina since the dissolution of Yugoslavia. He writes with clarity and nuance about these changes in the context of more general themes of transitional justice in Europe and Southern Africa, and this superb historically, politically and theoretically informed book should be read by all those with an interest in the challenges and pitfalls of efforts to reform policing, court and prison processes.' Professor Mike Levi, Cardiff University 'The depth and breadth of Aitchison's sources are two of the book's greatest strengths, providing a broad but nuanced view of the social, economic, and political situation surrounding the reforms. [M]aking the Transition provides a wonderfully detailed description of the post-conflict criminal justice system of BiH. While the book may run short on analysis, it is highly useful providing a snapshot of a transitional justice system based on a vast amount of information, including first hand descriptions of observers and practitioners. As such, it serves as an important building block for those seeking to construct a geographically wide-ranging understanding of the issues and challenges involved in state-building and criminal justice reform in a post-conflict, post-authoritarian society.' Madalyn Wasilczuk in Journal of International Law and Politics, 2012, 1000 'Aitchison has written a well-researched and readable book that will be a useful source for scholars of Bi Hand criminal justice reform more broadly. [...] And he judiciously describes the different motivations of reforming agencies [...] As evidenced by the continuing central role of the justice sector in BiH politics this book [...] is highly relevant.' Valery Perry in Security and Human Rights 2012, 75 'Since the book gives a concise introduction to the historical context and important concepts and terms, it is not only for experts in the field of criminal law reform and reconstruction of states, rather it is also suitable also for readers who have not extensively dealt with these themes before' Eva Dinchel in Polizei Newsletter 2014 About the author Since 2006, Andy Aitchison has lectured at the University of Edinburgh School of Social and Political Science, where he now co-directs the MSc programme in Global Crime, Justice and Security. He holds degrees from the University of Edinburgh and Cardiff University and has previously worked as a researcher for the UK Home Office and Cardiff University. His research interests focus on international participation in criminal justice reform in post-conflict environments and on the participation of police in war crimes

Making the Transition provides an analysis of processes of reform, reconstruction and restructuring in the criminal justice field in Bosnia and Herzegovina in the years since it completed a violent secession from the Socialist Federal Republic of Yugoslavia (SFRY). Across the three sectors of policing, courts and prisons, the work details the challenges facing Bosnia and Herzegovina and explores a range of internationally-sponsored reform initiatives. These three sectors are often examined independently of each other, but by analysing their development side by side Making the Transition is able to determine common challenges while establishing different logics and methods of international intervention. The book reflects the author's education in a number of disciplines (politics, history, criminology) and is a useful addition to the bookshelf of those with an interest in the mechanics of state-building and in the reconstruction of post-conflict states. About this book: 'Andy Aitchison succeeds in making a book that is big in insight out of what to many might seem like a small topic - the transformation (or not) of the criminal justice systems in Bosnia and Herzegovina since the dissolution of Yugoslavia. He writes with clarity and nuance about these changes in the context of more general themes of transitional justice in Europe and Southern Africa, and this superb historically, politically and theoretically informed book should be read by all those with an interest in the challenges and pitfalls of efforts to reform policing, court and prison processes.' Professor Mike Levi, Cardiff University 'The depth and breadth of Aitchison's sources are two of the book's greatest strengths, providing a broad but nuanced view of the social, economic, and political situation surrounding the reforms. [M]aking the Transition provides a wonderfully detailed description of the post-conflict criminal justice system of BiH. While the book may run short on analysis, it is highly useful providing a snapshot of a transitional justice system based on a vast amount of information, including first hand descriptions of observers and practitioners. As such, it serves as an important building block for those seeking to construct a geographically wide-ranging understanding of the issues and challenges involved in state-building and criminal justice reform in a post-conflict, post-authoritarian society.' Madalyn Wasilczuk in Journal of International Law and Politics, 2012, 1000 'Aitchison has written a well-researched and readable book that will be a useful source for scholars of Bi Hand criminal justice reform more broadly. [...] And he judiciously describes the different motivations of reforming agencies [...] As evidenced by the continuing central role of the justice sector in BiH politics this book [...] is highly relevant.' Valery Perry in Security and Human Rights 2012, 75 'Since the book gives a concise introduction to the historical context and important concepts and terms, it is not only for experts in the field of criminal law reform and reconstruction of states, rather it is also suitable also for readers who have not extensively dealt with these themes before' Eva Dinchel in Polizei Newsletter 2014 About the author Since 2006, Andy Aitchison has lectured at the University of Edinburgh School of Social and Political Science, where he now co-directs the MSc programme in Global Crime, Justice and Security. He holds degrees from the University of Edinburgh and Cardiff University and has previously worked as a researcher for the UK Home Office and Cardiff University. His research interests focus on international participation in criminal justice reform in post-conflict environments and on the participation of police in war crimes.

Introduction and overview -- The international policy context -- My aim and rationale -- The structure of the book -- The theoretical landscape of knowledge transfer -- Theoretical portraits of the innovation process -- Theories of policy change and implementation -- Policy assumptions about triple helix partnerships -- The nature of knowledge: discourses in socio-cultural theory -- Innovation as collaboration and expansive learning -- The paradox of creative destruction -- Overview -- A natural history of my research methodology -- My methodological journey in the rough terrain of innovation -- My research design -- The UK case studies: high technology corridors (HTCs) -- The Japanese cases: textiles and photonics -- The US cases: Silicon Valley and sustainable energy innovation -- My method of data presentation -- Discussion of ethical and political issues -- Overview -- Reconstructing subject perspectives -- The complexity of subject positioning and identity -- Visualizing competing objects of activity -- Overview -- Horizontal expansion of the object by collaboration of experts -- Horizontal expansion of the object of activity -- How boundary objects bridge organizational cultures -- Vignette: samples and prototypes as boundary objects -- Vignette: management consultancy project in the UK -- Vignette: projects: connecting industry with art schools -- Vignette: collaborative projects to develop electronic tools -- Users and developers: consumers oriented innovation -- Vignette interacting with clients in the design process -- Vignette: Nuno collaborations with fashion designers -- Vignette: public-private sector partnership zero energy homes -- Vignette: collaboration between users and developers of photonics -- Vignette: how users transformed an outcome into a tool -- Overview -- Mediation between activity systems of unequal agency -- Vertical expansion of the object of activity -- The significance of power and hierarchical structures -- Collaborative projects as cycles of expansive learning -- Vignette: Nuno's sustained investment in collaboration -- Vignette: Hamamatsu photonics cluster -- Vignette: collaboration to create innovative stainless steel textiles -- Vignette: collaborative ICT research project -- Vignette: learning from a rapid prototyping project in the UK -- Vignette: learning from a collaborative visualization software project -- Crossing the Valley of Death -- Vignette: the role of venture capitalists in Silicon Valley -- Vignette: industry scanning and serious play: jellyfish fabric -- Vignette: metallic plating of textiles -- Vignette: collaboration on hydrogen fuel cells in California -- Overview -- The impact of complexity and power dynamics on organizational learning -- Complexity of partnerships as a constraint on learning -- Vignette: practical experience of large scale innovation -- Vignette: the impact of multivariate objects -- The importance of flexibility and autonomy -- Vignette: balancing power dynamics in an architecture project -- Vignette: how a mediator empowered a weak activity system -- Vignette: the unique nurturing environment in Silicon Valley -- Vignette: artistic goals and serious play -- Mediators as mini-maestros of networks -- Vignette: the capacity of designers to act as mini maestros -holograms -- Vignette: collaboration in the creation of eco textiles -- Vignette: combined impact of mediators and boundary objects: Novus -- Conscription devices and emotional commitment to the object -- Vignette: uniting communities in collaborative public interest research -- Vignette: employee creativity: the object of Google activity -- Vignette: collaboration between physicians and automotive designers -- Vignette: collaboration between defence industry and physicians -- Vignette: embedded projects within Medilink -- Overview -- Using evaluation as a tool for learning -- Variations in the style and purpose of evaluation -- How involvement in the process of evaluation supports learning -- Vignette: the victory narrative and reflective evaluation -- Vignette: sustaining coherent development with short term projects -- Vignette: conflict between the roles of animateur and auditor -- Vignette: bureaucracy: espoused and actual autonomy -- Vignette: the creative power of conflict: action on sustainable energy -- Overview -- Insights from the research findings -- Research question 1 -- Research question 2 -- Research question 3 -- Research question 4 -- Research question 5 -- A toolkit to support organizational learning -- Vractical ways to enhance innovation partnerships -- Diagnostic tools for innovation partnerships -- Conclusions -- Risks and limitations of the research -- Future development of expansive learning theory -- Bibliography.

In the year 1999 the project of the inventarisation of the historic gardens in Austria, financed by the Austrian Science Fund FWF was finished with the manuscript "Historic Gardens in Austria. Gardens and Parks from the Renaissance to 1930". Since 1984 this project was in charge of the author with some other co-workers at the Technical University of Vienna, Department of Landscape Planning and Garden History. This first Austrian inventory tended to consider public and private gardens, parks and artistically formed landscapes of all nine Austrian states from the Renaissance to about 1930 in a systematic manner. In the years of the inventarisation over 1750 historic gardens and parks were discovered, photographed and described.
For the publication this numerous and mostly unknown quantity of gardens and parks was arranged in typological groups: gardens and parks of ecclesiastic dwelling-houses as monasteries, convents and cloisters, episcopal and provost buildings, parsonages, gardens and parks of profane buildings as castles, chateaus, palaces, manor-houses, country-houses, villas, dwelling-buildings, development houses, farmhouses, mills, factories, public buildings (monumental buildings) of culture (museum, theatre), education (school, university, botanic garden, arboretum), healing and welfare work (hospital, sanatorium, old people´s home, residential home, youth welfare home), administration (office, embassy), catering and hotel industry and tourism ( hotel, inn, restaurant), sport, recreation and leisure ( swimming-bath, shooting-stand, amusement park, leisure centre), public gardens and parks (without any main-building) as green places, village parks, town parks, village woods, town woods, parks of a spa, memorial parks, promenades, green outside staircases.
With the elaboration of the results of the inventarisation, with the consideration of the trade literature, historic maps, plans, views, pictures and other source materials it was possible to present the first documentation of the existing historic gardens and parks in Austria in three volumes, published 2002-2004 (Böhlau Verlag, Wien-Köln-Weimar). This first survey makes known the rich existence of historic garden substance, is available to further scientific research on Austrian garden art and garden culture and affords first informations to protect and preserve this important cultural heritage. - 1999 konnte das vom Fonds zur Förderung der wissenschaftlichen Forschung finanzierte Projekt "Inventarisierung der historischen Gärten Österreichs" mit der Vorlage des Manuskriptes "Historische Gärten Österreichs. Erste Erfassung der Garten- und Parkanlagen von der Renaissance bis um 1930" beendet werden. Seit dem Jahr 1984 wurde dieses Projekt am Institut für Landschaftsplanung und Gartenkunst der Technischen Universität Wien gemeinsam mit Mitarbeitern durch die Verfasserin bearbeitet. Diese erstmals für Österreich durchgeführte Bestandsaufnahme hatte zum Ziel, öffentliche und private Parks, Gärten und künstlerisch gestaltete Landschaftsteile aller österreichischen Bundesländer in einem zeitlichen Entstehungsrahmen von der Renaissance bis gegen 1930 systematisch zu erfassen. Bisher lag eine solche Übersicht der noch erhaltenen Anlagen in Österreich nicht vor; es konnten im Laufe der Bestandsaufnahme vor Ort über 1700 historische Gärten und Parks inventarisiert werden.

Dieser Gartenbestand wurde für die vorgesehene Veröffentlichung in typologischen Gruppen erschlossen: Gärten und Parks zu kirchlichen Wohnbauten: Stift, Kloster, Bischofshof, Stiftshof, Dechanthof, Propstei, Pfarrhof; Gärten und Parks zu weltlichen Bauten: Burg, Schloß, Ansitz, Edelsitz, Herrenhaus, Freisitz, Freihof, Sitz, Schlößl, Landsitz, Palast (Palais), Stadtpalais, Gartenpalais, Landhaus, Gutshaus, Villa, Wohnhaus (städtisches Wohnhaus, Mehrfamilienhaus, Einfamilienhaus, Siedlung, Bauernhaus, Mühle, Forsthaus, Fabrik, Werk; öffentliche Bauten (Monumentalbauten): Kultur: Museum, Theater; Bildung: Schule, Universität (Botanischer Garten, Dendrologischer Garten/Arboretum, Lehrgarten, Versuchswirtschaft); Heilung und Fürsorge: Krankenhaus (Spital), Sanatorium (Kuranstalt), Altersheim, Wohnheim, Kinderheim; Verwaltung: Amtsgebäude, Verwaltungsgebäude, Bürogebäude, Botschaft; Gastgewerbe und Fremdenverkehr: Hotel, Gasthof; Sport, Erholung und Freizeit: Bad, Schießstand, Vergnügungspark; öffentliche Gärten und Parks (Anlagen ohne Bindung an ein bauliches "Mutterobjekt"): Anger, Ortsplatz, Stadtplatz, Ortspark, Stadtpark, Ortswald, Stadtwald, Kurpark, Naturpark, Gedenkpark, Promenade, Treppenanlage; sonstige Grünanlagen und Begrünungen (z.B.Gedenkstätte).

Mit der Ausarbeitung der Ergebnisse der Erfassung, mit der Bearbeitung der Primär- und Sekundärliteratur, historischer Karten, Pläne und Ansichten und sonstiger Quellen kann somit die erste Dokumentation des vorhandenen Bestandes an historischen Gärten und Parks in Österreich vorgewiesen werden. Diese flächendeckende Übersicht macht den reichen Bestand an historischer Gartensubstanz bekannt, stellt Grundlagen für die weitere wissenschaftliche Beschäftigung mit der österreichischen Gartenkunst und Gartenkultur zur Verfügung und bietet Informationen für Maßnahmen zur Sicherung und Erhaltung dieses wichtigen kulturellen Erbes.

This article aims at analyzing the performance of international organizations in the sphere of peacemaking operations in the 2019-2020 years. During the detailed description of UN performance, the author concludes that every year the UN holds about 20 peacemaking operations with 180 000 persons involved. The main UN missions are situated in the African region. In general, the UN missions provide the region with stability and decrease confl ict. However, the region undergoes the consequences of COVID-19, which seems to be another option for the next peacemaking operations of the UN. Amid the performance of the UN, which is deeply involved in the peacemaking process, the measures of preventive diplomacy of OSCE do not look so successful. The level of confi dence between the states seems to be decreasing, which also results in the absence of regular reports on the military expenditure of states – members of the Organization. Except for the crisis of confi dence, the tensions between Russia and Europe are likely to rise, which also negatively infl uences the dialogue between the countries, unsuccessful attempts to stabilize the situation in Ukraine, and the resurgence of confl ict in Nagorny Karabakh. Referring to the history of NATO peacemaking operations, the author states, that despite 3 peacemaking operations only, being a regional Organization, NATO attracted the most number of personnel involved in the peacemaking process. At the same time, the peacemaking is not the only purposes of the Organization. NATO is also involved in Mediterranean sea patrolling, staff training in Iraq, air monitoring in Ukraine. Among the members of the Organization the military expenditures are also rising. One of the reasons for such situation lies in the crisis of relations between Russia and its European partners. Being also a military organization, NATO seems to be using this crisis in its political goals and in such a way intensifying its infl uence on international arena. The following circumstances should be taken into consideration for building a proper political course of the State as well as holding effective political dialogue with its partners. ; Данная статья представляет обзор и анализ деятельности международных организаций, связанных с миротворческим движением, на протяжении 2019-2020 гг. Анализируя деятельность ООН, автор приходит к выводу о том, что каждый год ООН проводит около 20 миссий, ради которых привлекает около 180 000 человек. Основные миссии ООН расположены в регионе Африка. В целом, миссии способствуют сохранению стабильности в регионе и снижению уровня конфликтности. Однако регион столкнулся с последствиями COVID-19, с чем в дальнейшем и предстоит бороться Организации. На фоне деятельности ООН, активно задействованной в миротворческих операциях, меры превентивной дипломатии ОБСЕ выглядят не такими впечатляющими: снижается уровень доверия между государствами, что также проявляется в нерегулярности обменов военной информацией между государствами-членами Организации. К уровню недоверия государств также прибавляется растущее напряжение отношений между Россией и Западом, что также негативно сказывается на результатах диалога между государствами: неудачные попытки стабилизировать ситуацию в Украине, возрождение конфликта в Нагорном Карабахе. Обращаясь к истории миротворческого движения НАТО, автор отмечает: несмотря на то, что в 2019 г. НАТО провела лишь три миротворческие операции, в качестве региональной организации она задействовала наибольшее количество персонала. Миротворческая деятельность не является единственной сферой для Альянса, НАТО также задействована в патрулировании Средиземного моря, подготовке кадров в Ираке, контроле за воздушным пространством Украины. Среди государств-членов Североатлантического альянса также наблюдается увеличение военных бюджетов. Одной из причин является усиление напряжения в отношениях между Россией и Западом. Являясь военной Организацией, НАТО стремится использовать данную ситуацию в своих интересах, тем самым расширив свою сферу влияния, что не может способствовать снижению напряжения и укреплению мер доверия на международной арене. Данные обстоятельства следует учитывать государствам в процессе выстраивания своей линии в диалоге с международным сообществом.

This project intends to explore the complex effects of colonialism, independence and migration upon the socio-political dynamics of South Pacific cultures, through the study of their literatures in English and visual art. The main aim of this work is to interrogate the way women are represented in the post and neocolonial contexts of the Pacific, focusing mostly on Hawaii, Samoa and Tahiti, in order to investigate the diversity and similarities in the way the female body becomes both objectified and commodified, but also a site of subversion through which another perspective of history can be told and validated. It will examine the obsession with Polynesian (female) sexuality within the Western (European and American) discursive practices of representation, the internal gender politics of Polynesian societies (its similarities and differences), and the influence of Western education (from the first contact to the present), media and consumer capitalism (tourism and commodification of cultures) upon Polynesian young population. In relation to this, it will pay attention to the concerns and impact of globalization and diaspora culture within contemporary Pacific literature, art and theory. ; Este proyecto pretende analizar los efectos complejos del colonialismo, independencia y migración sobre las dinámicas socio-políticas de las culturas del Pacífico Sur, a través del estudio de sus literaturas en lengua inglesa y arte visual. La finalidad principal de este trabajo es interrogar los modos de respresentación de las mujeres en los contextos post- y neo- coloniales del Pacífico, centrándose mayoritariamente en Hawai, Samoa y Tahití, para investigar la diversidad y semejanzas en la manera en que el cuerpo femenino deviene cosificado y comodificado, pero también un lugar de subversión por el cual se puede obtener y validar otra perspectiva de la historia. Examinará la obsesión con la sexualidad feminina polinesia en las prácticas discursivas de representación occidentales (europeas y americanas), la política de género interna de la sociedades polinesias (sus semejanzas y diferencias), y la influencia de la educación occidental (desde el primer contacto hasta el presente), de los medios de comunicación y del capitalismo consumista (turismo y comodificación de las culturas) sobre las nuevas generaciones polinesias. En relación a esto, prestará atención a los problemas e impacto de la globalización y la cultura diásporica dentro de literatura contemporánea, el arte y la teoría del Pacífico. ; Este proxecto pretende analizar os efectos complexos do colonialismo, independencia e migración sobre as dinámicas socio-políticas das culturas do Pacífico Sur, a través do estudo das súas literaturas en lingua inglesa e a arte visual. A finalidade principal deste traballo é interrogar os modos de representación das mulleres nos contextos post- e neo- coloniais do Pacífico, centrándose maioritariamente en Hawai, Samoa e Tahití, para investigar a diversidade e semellanzas na maneira en que o corpo feminino devén cosificado e comodificado, pero tamén un lugar de subversión polo cal se pode obter e validar outra perspectiva da historia. Examinará a obsesión coa sexualidade feminina polinesia nas prácticas discursivas de representación occidentais (europeas e americanas), a política de xénero interna das sociedades polinesias (as súas semellanzas e diferenzas), e a influencia da educación occidental (desde o primeiro contacto ata o presente), dos medios de comunicación e do capitalismo consumista (turismo e comodificación das culturas) sobre as novas xeracións polinesias. En relación a isto, prestará atención aos problemas e impacto da globalización e a cultura diásporica dentro de literatura contemporánea, a arte e a teoría do Pacífico.

Public International Law is as old as the history of our civilizations. In this regard, there were a series of commercial treaties between the indigenous empires and civilizations, on military control, justice and the economic part. However, the birth of Public International Law has a myth originating in modernity, the Peace of Westphalia, which dates back to 1648, from which the States began to be created in Europe and it is these that begin to cement the legal bases of this right, this construction was exclusive since it only took into account the worldview of the European white man, which ended up being imposed on the rest of the world. This is why we want to raise the need to deconstruct and decolonize Public International Law, first of all exposing how the construction of this type of right has been; secondly, we will describe certain generalities of feminisms and the decolonial perspective, as well as the relationship that can be woven between the two; thirdly, we will present the reasons why the path of deconstruction and decolonization of Public International Law should be undertaken, in order to build a non-exclusive, non-oppressive type of law that does not inhibit other interpretations of the world. ; El derecho internacional público es tan antiguo como la historia de nuestras sociedades; al respecto, entre los imperios y las civilizaciones indígenas se dieron una serie de tratados comerciales sobre el control militar, la justicia y la parte económica. No obstante, el nacimiento del derecho internacional público tiene un mito originario en la modernidad, la Paz de Westfalia, que data de 1648. A partir de esta se comienzan a crear los Estados en Europa que son los que establecenlas bases jurídicas de este derecho; dicha construcción fue excluyente ya que solo tuvo en cuenta la cosmovisión del hombre blanco europeo, lo cual terminó siendo impuesto al resto del mundo. Es por esto que queremos plantear la necesidad de deconstruir y decolonizar el derecho internacional público, en primer lugar, exponiendo como ha sido la construcción de este tipo de derecho; en segundo, describiendo ciertas generalidades de los feminismos y la perspectiva decolonial, al igual que la relación que se puede tejer entre ambas, y por último, mostrando las razones por las que se debe emprender ese camino de la deconstrucción y decolonización, para poder construir un tipo de derecho no excluyente, no opresor y que no inhiba otras interpretaciones del mundo. ; O Direito Internacional Público é tão antigo quanto a história de nossas civilizações, nesse sentido, houve uma série de tratados comerciais entre os impérios e civilizações indígenas, sobre o controle militar, a justiça e a parte econômica. No entanto, o nascimento do Direito Internacional Público tem um mito originado na modernidade, a Paz de Westfália, que remonta a 1648, a partir da qual os Estados começaram a ser criados na Europa e são estes que começam a cimentar as bases jurídicas deste direito , essa construção foi exclusiva, pois levou em consideração apenas a visão de mundo do soft man europeu, que acabou se impondo ao resto do mundo. Por isso, queremos levantar a necessidade de desconstruir e descolonizar o Direito Internacional Público, antes de mais nada expondo como tem sido a construção desse tipo de direito; em segundo lugar, descreveremos certas generalidades dos feminismos e da perspectiva descolonial, bem como a relação que pode ser tecida entre os dois; em terceiro lugar, exporemos os motivos pelos quais deve ser percorrido o caminho da desconstrução e descolonização do Direito Internacional Público, a fim de construir um tipo de direito não exclusivo e não opressor que não iniba outras interpretações do mundo.

This paper presents historical aspects of creation and performance of the System of lessons analysis and dissemination in the Armed Forces of Ukraine in peacetime starting from their creation in December 1991 till April 2014 when the Anti-terrorist operation in the Eastern Ukraine began.The article contains an assessment of functioning the System of lessons analysis and dissemination during two of the three main stages of its formation and development in accordance with geopolitical changes and reforms of the Ukrainian Armed Forces: Stagnation stage (December 1991– May 2013) and Reformation stage (May 2013–April 2014).A need to research the history of organizational learning in the Armed Forces of Ukraine and study peculiarities of the System of lessons analysis and dissemination is primarily due to the fact that since January 2019 the Ukrainian Army started to build a new prospective Lessons Learned System based on the above-mentioned System.57An importance and relevance of this scientific and practical task is also determined by an absence of tailored studies in the Ukrainian historiography.The work describes four main components of the System of lessons analysis and dissemination: organizational structure; process (procedures) of organizational learning; tools used to collect, analyze and disseminate experience. The research was focused in two main directions of knowledge acquisition: training, in particular, military exercises at the national and international level and employment of the Ukrainian contingents in peace support operations.Based on the analysis, a conclusion has been made about low efficiency of the System of lessons analysis and dissemination in the peacetime (December 1991 – April 2014). As a result, innovations came in the Ukrainian Armed Forces very slowly and developing doctrines, troops training and officers' education were still performed depending on the old Soviet standards from the Cold War era without taking into account new geopolitical realities and changes in forms and methods of contemporary military operations. Accordingly, there was no radical modernization of the Ukrainian Armed Forces, and the Ukrainian troops were not ready to respond to multiple challenges. ; У статті досліджено історичні аспекти створення та функціонування Системи узагальнення і поширення досвіду Збройних Сил України у "мирний період" із моменту їх створення у грудні 1991 року по квітень 2014 року, коли розпочалася Антитерористична операція на сході нашої держави.Потреба у дослідженні історії організаційного вивчення та впровадження у Збройних Сил України та особливостей його функціонування зумовлена, насамперед тим, що, починаючи з січня 2019 року, у Збройних Силах України здійснюється формування перспективної Системи вивчення і впровадження досвіду на основі попередньої Системи узагальнення та поширення досвіду.Важливість і актуальність цього науково-практичного завдання визначається також тим, що на сьогодні в українській історіографії відсутні дослідження, присвячені вищезазначеному питанню.Стаття включає аналіз функціонування Системи узагальнення та поширення досвіду упродовж двох із трьох основних етапів свого становлення і розвитку відповідно до геополітичних змін і реформування Збройних Сил – етап "стагнація" (грудень 1991–травень 2013) та етап "реформування" (травень 2013 – квітень 2014).Розглянуто чотири основні компоненти Системи узагальнення та поширення досвіду: організаційна структура, формалізовані процедури, засоби та підготовка особового складу щодо узагальнення та поширення досвіду.Дослідження організаційного вивчення та впровадження у Збройних Сил України здійснювалося за двома головними напрямами: вивчення досвіду підготовки військ, зокрема досвіду військових навчань національного та міжнародного рівня; вивчення досвіду застосування українських контингентів у міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки.На підставі цього аналізу зроблено висновок про низьку дієвість функціо-нування Системи узагальнення та поширення досвіду у вищезазначений "мирний період". Одним із головних наслідків неефективності Системи було те, що у Збройних Силах України вельми повільно впроваджувалися новації за результатами вивчення як свого досвіду, так і досвіду інших держав. У резуль-таті чого не було проведено кардинальних реформ у Збройних Силах для їх адаптації до тодішнього стратегічного середовища, а українські війська (сили) не були готові до ведення сучасних швидкоплинних воєнних операцій (дій).

With the Arab awakening emerged a new period in the history of social movements. This new period is distinct from the regime of protest, as it is mostly based on the supremacy of spatial issues in political practices. This research focuses on the role of the squares of Puerta del Sol in Madrid and Taksim Square in Istanbul to translate a unified process of thinking about space and politics. Adopting the case study research paradigm within grounded theory methodology, the aims of this research are to better understand the processes of politicization and depoliticization throughout the historical transformations of these squares as a reverberation of politics; and to identify key moments that legitimate them as political spaces opening up the discussion on the topic of spatial politics and the square as infrastructure of power, recently broadly used in the discourse of social movements to demand a democratic transition. To further examine the case studies and to validate the deep meaning of contemporary spatial politics, four control-case studies were selected: the Paris Commune of 1871; the events of Paris in May 1968; the Tiananmen Square conflicts in 1989; and the Seattle protests of 1999. Considering the two case studies as samples of a more global phenomenon, this research concludes that contemporary social movements shape an emancipatory meta-discourse rooted in a spatial struggle. This conclusion is grounded in the extensive linguistic use of the spatial concepts in the literature that discusses squares as political forums. Effective occupations or rituals performed in these squares reveal that place still matters in politics. Therefore, it is argued in this thesis that the square is an infrastructure for a new political discourse and that square "occupations" transform the city. The struggle for the square is an expression of the struggle for the commons and for the democratic process. ; Com o levante Árabe emergiu um novo período na história dos movimentos sociais, distinto dos anteriores no regime de protesto, que se apoia na supremacia de temas espaciais nas práticas políticas. Esta investigação tem enfoque nos acontecimentos políticos e no papel das praças da Puerta del Sol em Madrid e da Praça Taksim em Istambul, para organizar um pensamento integrado sobre espaço e política. Com recurso a um paradigma de investigação de estudo de caso com influências da "grounded theory", os objetivos gerais de investigação são uma melhor compreensão dos processos de politização e despolitização através das transformações que ocorreram na história destas praças, identificar momentos chave que legitimem a sua existência enquanto espaços políticos, abrindo assim espaço para a discussão sobre os temas de política espacial e da praça enquanto infraestrutura do poder, um tema amplamente explorado no discurso dos movimentos sociais contemporâneos para exigir uma transição democrática. Par um enquadramento dos estudos de caso e validar o profundo significado das políticas espaciais contemporâneas foram selecionados quatro casos de controlo: a Comuna de Paris de 1871; o evento de Paris durante o Maio de 1968; o conflito da Praça Tiananmen em 1989 e os protestos de Seattle de 1999. Considerando os estudos de caso como exemplo de um fenómeno global, a investigação conclui que os movimentos sociais contemporâneos dão forma a um meta-discurso enraizado nas lutas espaciais. Esta conclusão emerge da intensa utilização linguísticas de termos espaciais na bibliografia que discute o tema das praças enquanto fóruns políticos mas as ocupações e práticas espaciais que ocorrem nestas praças também confirmam a sua relevância espacial em política; a praça é uma infraestrutura para o novo discurso de poder político e a ocupação das praças, momentos de transformação urbana. A luta pela praça reflete a luta pelos comuns bem como para uma transição democrática.

Harmonization of national criminal procedure legislation through the adoption of a positive world experience of observance of human rights and freedoms is a necessary element in establishing the rule of law in criminal proceedings. One of the elements of such harmonization is the use of the doctrine of the "fruit of the poisonous tree" during criminal proceedings. The application of the provisions of such a doctrine can help to avoid mistakes in the conduct of criminal proceedings, to ensure the protection of the rights, freedoms and legitimate interests of participants in criminal proceedings in Ukraine.The article considers the peculiarities of the application of the doctrine of "Fruit of the Poisonous Tree" and its normative enshrinement in current legislation. The history of the origin of this doctrine and the first ways of its application are investigated. The doctrine is also related to the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine concerning the determination of the admissibility of evidence during criminal proceedings and the significance of the doctrine of "fruit of the poisonous tree" in the study of evidence, determination of such evidence admissible and court decisions. It is established at what stages of criminal proceedings the application of the doctrine is possible. The national practice of application of this doctrine in criminal cases is singled out as a separate issue. The characteristic features of the application and use of the doctrine of "fruit of the poisonous tree" by the European Court of Human Rights (hereinafter – ECHR) to determine the admissibility of evidence and the legality of their application by national courts are also described. The main grounds and procedure for applying the ECtHR doctrine are established. The significance of the ECtHR decision for national courts is determined. The main exceptions to the doctrine of banning the use of "poisonous fruit", the procedure and practice of their use by the ECtHR and the Supreme Court. It is established that this is the basis for deviating from the doctrine of "fruits of a poisoned tree" and the limits of application of exceptions to the doctrine. ; Гармонізація національного кримінального процесуального законодавства через запозичення позитивного сві- тового досвіду дотримання прав та свобод людини є необхідним елементом становлення засади верховенства права у кримінальному провадженні. Одним з елементів такої гармонізації є використання доктрини «плодів отруєного дерева» під час кримінальної процесуальної діяльності. Застосування положень такої доктрини здатне сприяти уникненню помилок під час здійснення кримінальної процесуальної діяльності, забезпечити охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження в Україні У статті розглянуто особливості застосування доктрини «плодів отруєного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree) та її нормативне закріплення в чинному законодавстві. Досліджено історію виникнення даної доктрини та перші способи її застосування. Також установлено взаємозв'язок доктрини з нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що стосуються визначення допустимості доказів під час кримінального провадження, та значення доктрини «плодів отруєного дерева» під час дослідження доказів, визначення таких доказів допустимими та винесення рішень суда- ми. Встановлено, на яких етапах кримінального провадження можливе застосування доктрини. Окремим питанням виділено національну практику застосування даної доктрини в кримінальних справах як судами першої інстанції, так і Верховним Судом. Також охарактеризовано характерні особливості застосування та використання доктрини «плодів отруєного дерева» Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) щодо визначення допустимості доказів та правомірності їх застосування національними судами. Встановлено основні підстави та порядок застосування цієї доктрини ЄСПЛ. Визначено значення рішення ЄСПЛ для національних судів. Визначено основні винятки з доктрини заборони використання «плодів отруйного дерева», порядок і практику їх застосування ЄСПЛ та Верховним Судом. Встановлено, що є підставою відступу від доктрини «плодів отруєного дерева» та межі застосування винятків доктрини.

One of the most interesting phenomena, that were associated with the functioning of the Lebanese power structures, is the principle of consociative (consociational) democracy in the country. It is expressed in the form of political confessionalism. At the same time, the principles of the functioning of political system of Lebanon have experienced and continue to experience significant changes during the almost 80 years of the history of Lebanese Republic. The understanding of the nature and the definition of the stages of this evolution will allow us to get the understanding of the prospects for further political development of this country, which is important for a Middle East region. The author of the articles hares the opinion of the researchers who believe that Lebanon is gradually transforming from a consociational to a majority democracy. Already at the time of the formation of the Lebanese Republic on the basis of a confessional principle, a declarative recognition of the temporary nature of the using of this principle was announced. In 1990, the amendments made to the Lebanese constitution contained provisions that are creating real opportunities for the implementation of the course of the deconfessionalization. In 2005, a radically new political system of Lebanon was formed on the wave of the Cedar Revolution. Although in the basis, it retains a confessional aspect, however, at the same time it represents a confrontation between wopoly-confessional political blocs. This (2021) year, a very small, but real, anti-confessional opposition political bloc has formed on the wave of mass dissatisfaction with the existing political system in Lebanon. This block plans to take part in the parliamentary elections in 2022. At the same time, the use of a anti-confessional rhetoric is often practiced in the highest political circles of the country. This phenomenon testifies to the growth of the popularity of a above-stated rhetoric. Finally, the influence of the external factors often promotes the overcoming the interfaith barriers by local political elites. Today, a Lebanese society finds itself half way between a traditional political confessionalism and a non-confessional political pragmatism. This political modus vivendi can be defined as a pragmatic confessionalism. ; Одним з найцікавіших явищ, пов'язаних з функціонуванням ліванських владних структур виступає діючий у країні принцип консоціативної (Консоціональної) демократії, вираженої у формі політичного конфесіоналізму. Разом з цим, протягом майже 80-річної історії Ліванської республіки принципи функціонування її політичної системи зазнавали й надалі продовжують зазнавати істотних змін. Розуміння сутності й визначення стадіальності зазначеної еволюції дозволить скласти уяви про перспективи подальшого політичного розвитку цієї важливої у масштабах близькосхідного регіону країни. Автор статті поділяє думку дослідників, які вважають, що Ліван поступово перетворюється з консоціативної на мажоритарну демократію. Вже на момент утворення Ліванської республіки поряд з превалюванням конфесіоналістичних засад мало місце декларативне визнання тимчасового характеру цього явища. Поправки, зроблені до ліванської конституції у 1990р. містять положення, що створюють реальні можливості для здійснення курсу на деконфесіоналізацію. У 2005р. на хвилі Кедрової революції сформувалася кардинально нова політична система Лівану. Вона, хоча й зберігає базовий конфесіональний аспект, проте полягає у протистоянні двох поліконфесійних політичних блоків. У нинішньому (2021) році, на хвилі масового невдоволення існуючим політичним ладом у лівані сформувався дуже нечисленний, проте реальний антиконфесіоналістичний опозиційний політичний блок, котрий планує взяти участь у парламентських виборах 2022р. Паралельно у вищих політичних колах країни нерідко практикується використання антиконфесіоналістської риторики, що свідчить на користь зростання її популярності. Нарешті, вплив зовнішніх чинників нерідко призводить до подолання міжконфесійних бар'єрів місцевими політичними елітами. Нині ліванське суспільство опинилося на півдорозі між традиційним політичним конфесіоналізмом і позаконфесійним політичним прагматизмом. Цей політичний modus vivendi можна окреслити як прагматичний конфесіоналізм.

The question of studying the essence of conflict as a process in the context of modern political studies raises the question of applying a new method – an interdisciplinary one based on the synthesis of paradigms and approaches. The relevance of the study is determined by the need to analyze the conflict in this region in the light of the relevance of assessing support strategies in regions with political and military instability in Africa. The purpose of this study is to consider the essential parameters of the conflict process in the DRC, this conflict process is constitutional and one of the bloodiest in the history of independent African states, complicated by a huge number of participants in the conflict at different stages. It is also necessary to analyze the role of the so-called managers in the conflict in the context of the essential transition and political transformation of the Congo after 1960 and the acquisition of formal independence against the background of the continuing expansion of Western corporations into the economic sector of the DRC. The main problem to solve was the need to assess the procedure for resolving conflict contradictions in the DRC and the possibility of reducing the presence of a violent component in the interaction, and the role of socio-political institutions of society that could favorably act as institutions for peace-building and peace enforcement, with the activities of MONUC and the UN as a whole not losing relevance. The main result of the research is the development of the concept of conflict resolution in the DRC, based on the theory of social conflict by R. Darendorf. The author comes to the conclusion that the reduction of violence in the conflict in the DRC and the settlement of the conflict in this region are possible only with proper methodological and theoretical support for the peace-building process. The author also emphasizes the importance of increasing the pace of development of the army and police in the DRC, the importance of the influence of international actors in resolving the conflict through authority, and not through direct intervention in the conflict. ; Вопрос изучения сущности конфликта как процесса в разрезе современных политических исследований ставит вопрос о применении междисциплинарного метода, основанного на синтезе парадигм и подходов. Актуальность исследования обуславливается необходимостью анализа конфликта в данном регионе в свете релевантности оценки стратегий поддержания в регионах с политической и военной нестабильностью в Африке. Научная новизна исследования обуславливается отсутствием попыток анализа перспектив урегулирования конфликта в Демократической Республике Конго (ДРК) в рамках конфликтной модели общества Ральфа Дарендорфа, как базиса для выстраивания концепта урегулирования конфликта в ДРК. Целью данного исследования является рассмотрение сущностных параметров конфликтного процесса в ДРК, данный конфликт является самоконституирующим и одним из самых кровопролитных в истории независимых африканских государств, осложняемый огромным количеством участников конфликта на разных его этапах. Основной проблемой для решения была выбрана необходимость оценки процедуры урегулирования конфликтных противоречий в ДРК и возможности снижения присутствия насильственного компонента во взаимодействии, а также была проанализирована роль социально-политических институтов общества, которые могли бы благоприятно выступать в роли институтов миростроительства и принуждения к миру, с не теряющей актуальности деятельности МООНДРК и ООН в целом. Основным результатом исследования выступает выработка концепции урегулирования конфликтов в ДРК, построенная на теории социального конфликта Ральфа Дарендорфа. Автор приходит к выводу, что редукция насилия в конфликте в ДРК и урегулирование конфликта в данном регионе возможны лишь при должном методологическом и теоретическом обеспечении процесса миростроительства. Также автор подчеркивает важность повышения темпа развития армии и полиции в ДРК, важность воздействия международных акторов в урегулировании конфликта через авторитет, а не через прямую интервенцию в конфликт.

"What happens when one has to intervene in a text that was written by a literate person although their surname does not necessarily correspond to the Homeland's makers, but rather to someone who places themselves in a particular place to narrate a recent history?". María Moreno's question in the epilogue of Memorias de una presa política 1975-1979 interpellates the constitution of the corpus of testimonial narratives in its emblematic axes: patriarchal familism and the narrative of heroic militancy. The recovery of Graciela La Lopre's manuscript with her accounts of captivity in Villa Devoto prison, the editing processes, the attempts to siege her legacy with the intervention of Cristina Pinal, Mary Dal Dosso, Graciela Dillet, Cristina Raschia and Silvia Gabarain, and the organization of the narrative in Cristina Feijóo's prologue dismantle the myths of the literate testimony. Women authors by proxy, pseudonym and common nickname frame the question regarding the possession of the original and a new autobiographical pact in which the characters of the story validate the facts that literature narrates. The romantic narrative of the exchange of love letters with a man and the termination of life by suicide with barbiturates in an apartment in Paris alter heroic protocols and configure their divergent fold. Beyond the binary model of the construction of the senses among the wrecked and the spared, I am interested in exploring how the literate testimony of La Lopre's captivity, in a double register of literary and sexual genre, registers political violence from a class perspective. It is the story told by the unwitting witness of cruelty. It does not recognize a militant mandate that must be fulfilled. It does not survive to tell. ; "¿Qué sucede cuando hay que intervenir en un texto que fue escrito por alguien letrado aunque su apellido no corresponda a los hacedores de la Patria sino que es el de alguien que se coloca en determinado lugar para narrar una historia reciente?". La pregunta de María Moreno en el epílogo de Memorias de una presa política 1975-1979 interpela la constitución del corpus de las narrativas testimoniales en sus ejes emblemáticos: el familismo patriarcal y la narrativa de la militancia heroica. La recuperación del manuscrito de Graciela La Lopre con los relatos del cautiverio en la cárcel de Villa Devoto, los procesos de edición, los asedios al legado en el que intervienen Cristina Pinal, Mary Dal Dosso, Graciela Dillet, Cristina Raschia y Silvia Gabarain y la organización del relato en el prólogo de Cristina Feijóo desarman los mitos del testimonio letrado. Autoras por delegación, seudónimo y apodo en común enmarcan la pregunta por la posesión del original y un nuevo pacto autobiográfico en el que los personajes del cuento validan los hechos que la literatura narra. La narrativa romántica del intercambio de las cartas de amor con un hombre y la clausura de la vida con suicidio con barbitúricos en un departamento en París alteran los protocolos heroicos y configuran su doblez divergente. Más allá del modelo binario de la construcción de los sentidos entre los hundidos y los salvados, me interesa explorar cómo, el testimonio letrado del cautiverio de La Lopre, en un doble registro de género literario y sexual, inscribe la violencia política desde una mirada de clase. Es el cuento que cuenta el testigo involuntario de la crueldad. No reconoce un mandato militante para cumplir. No sobrevive para contar.

Cherniavska Ya. A. Legal fundamentals of activities of the National Police in the area of administrative-legal protection of forests. - Article. The article considers the legal fundamentals of ac­tivities of the National Police in the area of administra­tive-legal protection of forests, outlines its place in the system of environmental authorities. Based on the anal­ysis of the current legislation of Ukraine and relevant by laws, generalization of practice of their implementation, the author determines the essence and features of admin­istrative-legal fundamentals of law enforcement bodies in the area of forest conservation in Ukraine. Scientifi­cally grounded proposals and recommendations for the improvement of legal regulation of relations in the area under study are proposed. It is shown the National Police takes an active part in the natural environment protection together with other state authorities, protects natural complexes and individ­ual natural object which are subject to special protection. The research proves that protection of human life and health and provision of favorable ecological conditions for life were defined as priority for the first time in the history of Ukraine due to adoption of the Law "On Natu­ral Environment Protection". It is established the basic functions of the police in the context of forest relations should be divided into two groups: 1) protection of the state forest fund and forests along with the protection of public order and all forms of ownership; 2) carrying out joint activities with the subjects of environmental activities and assistance in carrying out measures to combat violations of forest legislation. From the author's standpoint, it was proposed to con­sider forest protection cooperation as the joint activities of the relevant bodies agreed on purposes, place and time to prevent, cease breach of the laws on environmental pro­tection and bring offenders to liability. It is stated the creation of safe and favorable environ­ment can be achieved under the improvement of admin­istrative and environmental legislation and ensuring co­operation between the National Police and environmental units. ; ЧернявськаЯ. А. Правові основи діяльності Націо­нальної поліції у сфері адміністративно-правової охо­рони лісів. - Стаття. У статті розглянуто правові основи діяльності На­ціональної поліції у сфері адміністративно-право­вої охорони лісів, окреслення її місця в системі при­родоохоронних органів. На основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначено сутність та особливості адмі­ністративно-правових засад діяльності правоохорон­них органів у сфері охорони лісів в Україні. Надано науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання відносин у за­значеній сфері. Показано, що Національна поліція бере активну участь в охороні навколишнього природного середови­ща поряд з іншими державними органами, здійснює охорону природних комплексів та окремих об'єктів природи, які підлягають особливій охороні. Доведено, що з прийняттям Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» вперше в іс­торії України визначено основним пріоритетом охоро­ну життя і здоров'я людини та забезпечення сприятли­вих екологічних умов для життя. Встановлено, що основні функції поліції у сфе­рі лісових відносин доцільно розділити на дві групи: 1) здійснення охорони державного лісового фонду та лісів у взаємодії з охороною громадського порядку та всіх форм власності; 2) проведення сумісної діяльності із суб'єктами природоохоронної діяльності та сприян­ня в проведенні заходів з боротьби з порушеннями лісо­вого законодавства. Автором запропоновано під взаємодією у сфері охорони лісів розуміти узгоджену за цілями, місцем і часом спільну діяльність зазначених органів з метою попередження, припинення порушень законів про охо­рону природи та притягнення правопорушників до від­повідальності. Наведено, що створення безпечного та сприятливо­го для життя навколишнього природного середовища можна досягнути за умови вдосконалення адміністра­тивного і природоохоронного законодавства, а також забезпечення взаємодії Національної поліції та приро­доохоронних структур.