Suchergebnisse

La Edad Media está muy pre-sente en la sociedad actual. Es cierto que apenas se estudia en la escuela; pero no es menos cierto que se percibe bien viva en el ambiente: su mención se convierte en un reiterado calificativo para determinadas noticias narradas en periódicos impresos o digitales y comentadas por periodistas y locutores; se identifica con ofertas de ocio familiar para fines de semana; se erige en una atractiva línea de videojuegos para el entretenimiento vía digital; a la vez, aparece insertada en todo tipo de discursos, ya sea a favor del progreso o invocando el reencuentro con identidades arraigadas pero a menudo maltratadas en la actualidad; incluso se convierte en una categorización con que proponer, desde la ciencia política, propuestas para acertar la estructuración adecuada para el mundo actual… De este modo, la Edad Media puede aparecer como una especie de tendencia capaz de calificar una gran gama de situaciones y ofertas (restaurantes, vestidos, objeto de decoración, propuestas lúdicas, etc.), bajo una diversidad de ideologías para, en definitiva, mostrarse como una realidad atemporal. La consolidación de lugares comunes y de referencias desinhibidas y ociosas no debería desorientar la mirada respecto de las significaciones ideológicas que, aunque sea de modo contradictorio, siempre fundamentan el lenguaje. En su diversidad de situaciones, mencionar la Edad Media no deja de ser una invocación histórica incrustada en el presente, pretendiendo, quizás, condicionar el futuro. En todos los casos, hablar de Edad Media abre un abanico muy diverso de sentidos y de significados, que a menudo desarrollan su propia orientación, alejándose, con una reiteración a menudo despreocupada, del período histórico evocado. Por ello, hay que preguntarse por el valor y la significación de la Edad Media ya no en las aulas universitarias o en el gabinete del historiador sino entre los hombres y mujeres que participan con naturalidad de la sociedad que está penetrando en el siglo XXI, sobre todo porque la comprensión situada en este ámbito no sólo es la realmente asumida por la población, sino que puede llegar a condicionar la com-prensión y difusión del relato histórico. ; The Middle Ages are very present in today's society. In spite of being hardly studied at school, it is certain that this period is perceived remarkably alive in the environment. Its mention becomes a reiterated qualifier for certain news narrated in printed or digital newspapers and commented by journalists and announcers. Besides, it is also identified with family leisure offers for weekends and it has gained ground as an attractive and popular genre within digital entertainment as video games. At the same time, it appears inserted in all kinds of discourses, either in favour of progress or invoking the encounter with ingrained but often mistreated identities. Moreover, it has even become a categorization with which to suggest, from political sciences, proposals to achieve the right structure for today's world. In this way, the Middle Ages can appear as a kind of tendency capable of describing a wide range of situations and offers (restaurants, dresses, objects of decoration, proposals for entertainment, etc.), under a variety of ideologies to become a timeless reality. The consolidation of common places and uninhibited and idle references should not disori-ent the view of the ideological meanings in which, even in a contradictory way, language is always grounded. In this diversity of situations, the mention of the Middle Ages still results in a historical invocation embedded in the present which intends, perhaps, to condition the future. In all cases, speaking of the Middle Ages opens a very diverse range of meanings which often develop their own orientation moving away, with an often unconcerned repetition, from the historical period evoked. For this reason, it is necessary to question the value and meaning of this period of time, no longer in university classrooms or in a historian's cabinet, but rather between the men and women who participate naturally in the society entering the 21st century, since the understanding situated in this area is not only the one actually accepted by the population but it could determine the understanding and dissemination of the historical discourse.

The development of new hydrocarbon reservoir fields in the countries of Central Asia in 2015-2016 and the changing approaches to cooperation with the Central Asian countries in the energy sector advocated by Russia, Iran and China intensified the interest in discussing and implementing pipeline projects, which were developed in the 1990s. Given their geopolitical importance, they lead to the intensification of competition between the countries in the region and nonregional states. The new pipelines may not only create additional opportunities for the delivery of oil and natural gas from Central Asia to external markets, but also fundamentally change the balance of power in the region. This explains the increase of the role of the hydrocarbon resources in the external policy of the Central Asian countries and their closer attention to the pipeline method of transportation. In the last twenty-five years, the countries of Central Asia have made considerable progress in the establishment of a new system of pipelines. The implementation of pipeline projects in the region was closely linked to the production of hydrocarbon raw materials, since the emergence of additional volumes of oil and gas in the Central Asian countries had raised the issue of delivery to external markets. This has become a key task of foreign policy of the countries of Central Asia rich in hydrocarbon resources. As a result, the energy policy of the countries of the region have demonstrated that, despite the construction of new pipelines, which negated the monopoly of Russia's export of hydrocarbons to external markets, the Central Asian states were unable to reduce their dependence on the policy of the neighboring states, which act as transit countries or consumers of crude oil and natural gas. Moreover, the countries of Central Asia have been closely tied to the energy interests of China, Iran and Russia, which were able to exert their influence on the states of the region by pricing mechanisms and volumes of purchases of hydrocarbon resources. The policies of the countries of Central Asia to diversify the pipeline routes have come to depend on the rates of extracting crude oil and natural gas reserves. The current situation with filling the pipelines with the required volumes of energy resources, designated for export, has demonstrated that the ability of the countries of Central Asia to significantly expand volumes of extraction of hydrocarbon resources in the shortest possible time turned out to be limited. Numerous enthusiastic projections of oil and gas production, made in the 1990s, have subsequently been lowered. As a result, a large part of the Central Asian pipelines does not operate at full capacity. On the one hand, the reasons for this were caused by the decline in production of the old oil fields, while the development of the new fields required considerable investment and the application of new technologies, which the country did not have. As a result, the lack of financial resources and equipment required a much longer time for construction of oil and gas exporting pipelines. On the other hand, the countries of Central Asia have become increasingly susceptible to geopolitical changes, fluctuations of prices in the world markets and changes in the policies of the neighboring states. Lifting sanctions on Iran and Iran's revision of its policy in the sphere of production and export of hydrocarbons, the unstable situation in Afghanistan, the reduction of interest on the part of Russia and China in obtaining additional volumes of hydrocarbon resources—all this had influenced the energy sector of the Central Asian countries. In spite of the difficulties, the countries of the region have not abandoned the implementation of their projects for the construction of new pipelines, considering them to be additional opportunities for the export of hydrocarbon resources and the strengthening of their geopolitical positions. © 2017, CA and CC Press AB. All rights reserved.

Despite the fact that a lot of research has been devoted to the study of Eurasianism, both in Russia and abroad, the international scientific community seems to still lack a common understanding of both the term "Eurasianism" and its derivatives. And we can talk not only about the socio-political, cultural, philosophical and religious definition of these concepts, but even about the geographical. If the difference in the humanitarian aspects of this issue can be explained in terms of the difference between the social system, ideology, and political structure, then the divergence in the geographical understanding of the Eurasian space and its borders can cause surprise. At the same time, after the collapse of the Soviet Union, Western scientists began to resort more and more geographically to the regionalization of the world political map, dividing the regions into increasingly smaller fractions right up to the redrawing of national borders, justifying in their writings the emergence of new political entities as a natural course of history, bloc approach of the Cold War period, but also the basic constants of geopolitical science about the confrontation of two global forces: sea and land. In terms of the same geopolitics, the land forces are represented by the "world island", Heartland or Eurasia. However, according to the English dictionary Collins, the term "Eurasia" since 2006, the number of its uses in the English-language literature began to grow rapidly, breaking all records of use, since its inception, and occupying a place of honor among other 30,000 most common words. It seems that this interest is caused by the West's awareness of the fact that Russia was able to overcome the turbulence of the nineties and gradually began to restore its positions, primarily in the outward political arena. Thus, before our eyes there is a return to the topic of Eurasianism among international scholars, but already in new geopolitical realities. With the change in realities, the perception of the basic category of geopolitics-space also changed, which in turn led to a difference in the interpretation of the term "Eurasia" and its derivatives. ; Несмотря на то что вопросу изучения евразийства посвящено много исследовательских работ, как в России, так и за рубежом, в международном научном сообществе, как представляется, до сих пор отсутствует единое понимание как самого термина «евразийство», так и его производных. Причем речь может идти не только о социально-политическом, культурном, философском и религиозном определении этих понятий, но даже и о географическом. Если различие в гуманитарных аспектах этого вопроса можно объяснить с точки зрения разности общественного строя, идеологии, политического устройства, то расхождения в географическом понимании евразийского пространства и его границ могут вызвать удивление. При этом западные ученые после распада Советского Союза стали все активнее прибегать к географическому районированию мировой политической карты, деля регионы на все более незначительные фракции вплоть до перекраивания границ национальных государств, оправдывая в своих трудах возникновение новых политических образований естественным ходом истории, оставляя в прошлом не только блоковый подход периода «холодной войны», но и основные константы геополитической науки о противостоянии двух глобальных сил: морских и сухопутных. В терминах все той же геополитики сухопутные силы представлены «мировым островом», Хартлендом или Евразией. По данным английского словаря Коллинза, количество употреблений термина «Евразия» с 2006 г. в англоязычной литературе стало стремительно расти, побив все рекорды, начиная с момента своего появления и заняв почетное место среди других 30 000 наиболее употребительных слов. Как представляется, данный интерес вызван осознанием Западом того факта, что Россия смогла преодолеть турбулентность девяностых годов и постепенно начала восстанавливать свои позиции, прежде всего, на внешнеполитической арене. Таким образом, на наших глазах происходит возвращение к теме евразийства среди ученых-международников, но уже в новых геополитических реалиях. С изменением реалий произошло также и изменение восприятия основной категории геополитики - пространства, что, в свою очередь, привело к различию в толковании термина «Евразия» и его производных.

12 páginas ; The Colombian government signed a revised version of the Havana Peace Deal with the country's main guerrilla group, Revolutionary Armed Forces of Colombia (FARC), in November 2016, giving rise to a set of new opportunities and challenges for the South American nation. Societies that make the transition from conflict to peace need to seek truth, justice, and reparation concerning massive and systematic violations. Thus truth, history, and historical memory (HM) are central to reconciliation and play a key role in fulfilling the national and international obligations of the state. HM in Colombia has emerged mainly from the voices of victims, generating a narrative of events in which the discourses of members of the Armed Forces has, by and large, tended either to be out of place, or is regarded as the perpetrators' account. Military personnel have usually been perceived to be offenders or perpetrators; finding the "truth" based on narratives of traumatic events is complex. This research contributes to the debate on HM in Colombia and the right to truth, exploring the narratives and emotions of traumatized soldiers who suffered permanent physical injuries, and presenting the results of an interdisciplinary project conducted via a series of in-depth interviews. It brought to light important accounts and deeply negative feelings toward the perpetrators of violence and the government, but also mixed feelings about the institution of the military that soldier victims continue to harbor. ; El gobierno colombiano firmó una versión revisada del Acuerdo de Paz de La Habana con el principal grupo guerrillero del país, las Fuerzas Armadas Revolucionarias de Colombia (FARC), en noviembre de 2016, lo que generó un conjunto de nuevas oportunidades y desafíos para la nación sudamericana. Las sociedades que hacen la transición del conflicto a la paz necesitan buscar la verdad, la justicia y la reparación de las violaciones masivas y sistemáticas. Por lo tanto, la verdad, la historia y la memoria histórica (HM) son centrales para la reconciliación y juegan un papel clave en el cumplimiento de las obligaciones nacionales e internacionales del estado. HM en Colombia ha surgido principalmente de las voces de las víctimas, generando una narrativa de hechos en la que los discursos de los miembros de las Fuerzas Armadas, en general, han tendido a estar fuera de lugar o se consideran como el relato de los perpetradores. Por lo general, se ha percibido que el personal militar es delincuente o perpetrador; encontrar la "verdad" basada en narraciones de eventos traumáticos es complejo. Esta investigación contribuye al debate sobre HM en Colombia y el derecho a la verdad, explorando las narrativas y emociones de soldados traumatizados que sufrieron lesiones físicas permanentes y presentando los resultados de un proyecto interdisciplinario realizado a través de una serie de entrevistas en profundidad. Sacó a la luz relatos importantes y sentimientos profundamente negativos hacia los perpetradores de la violencia y el gobierno, pero también sentimientos encontrados sobre la institución militar que los soldados víctimas continúan albergando. Esta investigación contribuye al debate sobre HM en Colombia y el derecho a la verdad, explorando las narrativas y emociones de soldados traumatizados que sufrieron lesiones físicas permanentes y presentando los resultados de un proyecto interdisciplinario realizado a través de una serie de entrevistas en profundidad. Sacó a la luz relatos importantes y sentimientos profundamente negativos hacia los perpetradores de la violencia y el gobierno, pero también sentimientos encontrados sobre la institución militar que los soldados víctimas continúan albergando. Esta investigación contribuye al debate sobre HM en Colombia y el derecho a la verdad, explorando las narrativas y emociones de soldados traumatizados que sufrieron lesiones físicas permanentes y presentando los resultados de un proyecto interdisciplinario realizado a través de una serie de entrevistas en profundidad. Sacó a la luz relatos importantes y sentimientos profundamente negativos hacia los perpetradores de la violencia y el gobierno, pero también sentimientos encontrados sobre la institución militar que los soldados víctimas continúan albergando.

During World War I and after the establishment of the Independence of Czechoslovakia (1918), the socialist movement in the new republic underwent a stage of opinion differentiation, which resulted in the division of the Czech Social Democratic Party. The left faction became independent in 1921 and formed the Communist Party of Czechoslovakia as part of the 3rd International. Part of the fierce internal-party and later inter-party struggle was also the so-called Kučera's affair caused by the publication of information about the Communist International's demand interpreted by Béla Kun to organise a proletarian revolution in the country, which would also result in the liquidation of the bourgeois Czechoslovak Republic. The report had a negative response with the public and in the press, and the reform-oriented leadership of the Social Democratic Party took advantage of these moods to discredit Communism and the Communist Party. In the period before the First World War, Engelbert Kučera was a young worker in South Moravia and was one of the avid functionaries of the Social Democratic Party. After the outbreak of war, he was drafted into the Austro-Hungarian army and sent to the Southern Front where he soon fell into Russian captivity. After the 1917 Russian October Revolution, his thinking underwent a transformation, and he belonged to the radically oriented Bolsheviks. He joined the Russian Communist Party (Bolsheviks) and was also the founder of the Communist Party of Czechoslovakia in Ruthenia. However, when he returned to his homeland and reflected on Soviet Russia developments during 1917 – 1921 and conditions in the communist movement in Czechoslovakia, his thinking evolved again. Kučera deviated from Bolshevism, leaving the left Marxist wing of social democracy and becoming a critic of violent methods accompanying the societal transformation. He was convinced that the optimal approach to establish socialism was not revolution, but evolution, the path of reforms that was followed by the Czech Social Democratic Party's right-wing. He maintained this belief continuously until his death. The core of the presented article is a stage from Kučera's life journey. It presents data from its most critical phase. The affair caused by Kučera is reconstructed through the evocation of selected articles published in the press published in the Czech lands. ; В період Першої світової війни та після виникнення незалежної Чехословаччини (1918) соціалістичний рух у новій республіці пройшов стадію диференціації поглядів, внаслідок чого відбувся розкол чеської соціально-демократичної партії. Ліва фракція в 1921 р. відокремилась і заснувала Комуністичну партію Чехословаччини у складі ІІІ Інтернаціоналу. Частиною запеклої внутрішньопартійної, а згодом – міжпартійної боротьби була й так звана справа Кучери, спричинена оприлюдненням інформації про вимогу Комуністичного інтернаціоналу, інтерпретовану Белою Куном, викликати в країні пролетарську революцію, що призведе також до ліквідації буржуазної Чехословацької Республіки. Повідомлення викликало негативну реакцію громадськості та преси, і керівництво соціал-демократичної партії, орієнтоване на реформи, скористалося цими настроями для дискредитації комунізму та комуністичної партії. Перед Першою світовою війною молодий Енгельберт Кучера працював робітником на Південній Моравії та був одним із затятих функціонерів соціал-демократичної партії. Після оголошення війни він був призваний до австро-угорської армії та опинився на південному фронті. Тут він незабаром потрапив у російський полон. Після жовтневої революції 1917 року його мислення змінилося, і він приєднався до радикально налаштованих більшовиків. Вступив до Російської комуністичної партії (більшовиків) і був також засновником Комуністичної партії Чехословаччини на Русі. Проте, повернувшись на батьківщину та розмірковуючи про розвиток подій у радянській Росії в 1917 – 1921 рр. і ситуацію в комуністичному русі Чехословаччини, Кучера переглянув свої погляди. Він відхилився від більшовизму, залишив ліве марксистське крило соціал-демократії та став критиком насильницьких методів, що супроводжують трансформацію суспільства. Він був переконаний, що оптимальним способом утвердження соціалізму є не революція, а еволюція, шлях реформ, якого дотримувалося праве крило чеської соціал-демократії. Це переконання він зберіг аж до смерті. Змістом представленої статті є уривок життєвого шляху Кучера. У ній представлені дані його найкритичнішого етапу. Справа, спричинена Кучерою, реконструйована за матеріалами окремих статей, опублікованих у друку, що виходив у чеських землях.

Здійснено аналіз положень проєкту нового Кримінального кодексу України стосовно провокаційної поведінки та її правових наслідків. Наголос зроблено на з'ясуванні того, наскільки розробниками досліджуваного документа взяті до уваги здобутки кримінально-правової доктрини, правові позиції ЄСПЛ і законодавство України про негласні слідчі (розшукові) дії та інші негласні заходи, а також чи сприятиме втілене у проєкті унормування зазначеної поведінки вирішенню правозастосовних проблем. Визначено напрями, за якими доцільно продовжити роботу з удосконалення відповідних положень. ; Анализируются положения проекта нового Уголовного кодекса Украины, касающиеся провокационного поведения и его правовых последствий. Акцент сделан на выяснении того, насколько разработчиками исследуемого документа учтены достижения уголовно-правовой доктрины, правовые позиции EСПЛ и законодательство Украины о негласных следственных (розыскных) действиях, иных негласных мероприятиях, а также будет ли способствовать воплощенная в проекте регламентация упомянутого поведения решению правоприменительных проблем. Определены направления, по которым целесообразно продолжить работу по совершенствованию соответствующих положений. ; Analysis of the provisions of the draft of the new Criminal Code of Ukraine regarding provocative behaviour and its legal consequences is conducted. Emphasis is made on finding out to what extent the developers of the researched document took into account achievements of the criminal law doctrine, legal positions of the European Court of Human Rights and law on covert investigative actions and other covert measures, as well as whether unification of specified behavior in the draft law will help solving law enforcement problems. The directions in which it is expedient to continue work on improvement of the corresponding provisions are defined.In particular, it is argued that definition of the concept of provocation of a crime, described in Part 1 of Art. 2.5.3 of the draft, needs to be improved taking into account that provocation of a crime does not exclude such influence on a person, which is not covered by the criminal law concept of incitement to crime.It is proved that Article 2.4.5 of the draft criminal code «Voluntary refusal of an uncompleted crime committed in complicity» should be supplemented with a part that would reflect the specifics of the voluntary refusal of the provocateur, and when finalizing section 7.4 of the draft «Crimes against Justice» it is worth to return to the issue of including the article on provocation of a crime in such section, intended for officials of law enforcement agencies.When improving part 2 of Art. 2.5.3 of the draft law on lawful conduct of law enforcement officers related to crime provocation, it is proposed to: 1) to change provision on giving a person the opportunity to commit a crime under control of law enforcement officials with a generalized wording, which will cover activities constituting various types of control over the commission of a crime as covert investigative actions; 2) to include, in such provision of the draft criminal code, a reference to operative-investigative measures carried out before criminal proceedings and regulated not by the Criminal Procedure Code of Ukraine, but by operative-investigative law.It has been proved that the project's proposed non-application of criminal remedies to an person, who violated a criminal law ban on encroachment on the state, due to a provocation by an official of a law enforcement agency, should not be unreasonably linked to the problem of error (both legal and factual). As an option, causing damage to law enforcement interests in such situation may be recognized as a circumstance, which excludes illegality of the act.The disadvantage of the draft criminal code lies in the lack of provisions on the impact on the legal fate of the violator of the criminal law prohibition of the fact that the crime (including a crime against the state) has been provoked by another entity and not by a law enforcement officer. It has been suggested for the further discussion that commission of a crime under the influence of provocative behaviour could acquire the status of a circumstance, which reduces the gravity of the crime (rather than simply mitigates the punishment), which would correspond to the innovative approach to crime classification embodied in the draft law.

В статье я предпринял попытку применить популярный в политической философии концепт политической религии к исследованиям советского права. Политическая религия используется для описания тоталитарных режимов, которые для укрепления своей легитимности и усиления контроля над обществом используют религиозные по своей природе доктрины, символы, ритуалы и практики. Я исследую, как советская политическая религия влияла на правовую систему СССР. Сначала я коротко характеризую советскую политическую религию.Далее я формулирую «символ веры» советского права – совокупность неоспоримых идей или догм, выражающих влияние марксизма-ленинизма на советское право. Эти идеи касаются природы советского права, его роли в обществе и движении к коммунизму, взаимодействии права с политикой и государством, а также соотношение советского и буржуазного права. Послеэтого я показываю, как советская юридическая наука развивала эти идеи в форме теологии советского права. В конце статьи я доказываю, что эти идеи влияли на советскую правовую систему или ее отдельные элементы. ; У статті я намагаюсь застосувати популярний у політичній філософії концептполітичної релігії до дослідження радянського права. Політична релігія використовується для описання тоталітарних режимів, які для зміцнення своєї легітимності та контролю над суспільством використовують релігійні по своїй природі доктрини, символи, ритуали і практики.Я досліджую, як радянська політична релігія впливала на правову систему СРСР. Спочатку я коротко характеризую радянську політичну релігію. Далі я формулюю «символ віри» радянського права – сукупність беззаперечних ідей чи догм, які виражають вплив марксизму-ленінізму на радянське право. Ці ідеї стосуються природи радянського права, його ролі в суспільстві та русідо комунізму, взаємодії права з політикою та державою, а також взаємозв'язків із буржуазним правом. Після цього я показую, як радянська юридична наука розвивала ці ідеї у вигляді теології радянського права. І нарешті в кінці статті я доводжу, що ці ідеї впливали на правову системучи її окремі елементи. ; That paper is one of my works, in which I try to apply the concept of political religion to Soviet law studies. Many political philosophers and scholars use this concept for describing the nature of totalitarian regimes, for which metapolitical goals (achieving communism, Nation defense etc.) and the tasks of their own legitimacy strengthening and increasing the control of society presupposethe usage of means which are religious by their nature. Political studies of political religion are quite developed, but legal theory pays almost no attention to such concept. So, in the paper I am trying to answer the question: if Soviet political regime can be defined as political religion, what does it means for law?In this paper I pay significant attention to Soviet law theology, that is the development of Marxism-Leninism dogmas in legal realm, which I call the "symbol of faith" of Soviet Law. I show how the "symbol of faith" guided Soviet legal studies, what philosophical and legal problems they raised and theways Soviet scholars solved them. I mean such problems as connection between law and economics, law and state, law and factual social relations, the role of law in achieving communism. In 1920s there were different versions of Marxist legal theory (Evgeny Pashukanis, Mikhail Reysner, Pyotr Stuchka,and others), but at the beginning of 1930s the unification of approaches was being made (the 1938 narrow-normative definition of law by Andrey Vyshinsky became its). The Vyshinsky's definition was partly rejected during post-Stalin era, the new attempts to substantiate the broader understanding oflaw by connecting it with legal conscience and legal relations appeared. Though these conceptions were formally substantiated as attempts to find "the right one" Marxist understanding of law, their authors were rather trying to reconcile their own vision of law with official ideology.In the paper I also delineate how Soviet law theology influenced Soviet law system. By using some examples, I argue that this theology was not just the set of ideas far from legal practice. For example, Soviet ideological dogmas determined the development of the socialistic legality doctrine as thekey doctrine of Soviet legal order. At the same time Soviet legal system has never been developed exclusively under influence of Soviet political religion; it always was a mixture of influences, including Marxist-Leninist teachings, civil law tradition, political reasons etc.

.У статті проаналізовано публікації з головних проблем епохи реформ, що містилися на сторінках регіональної преси, яка у середині ХІХ ст. була підпорядкована Одеському цензурному комітету. Періодичній преси в цілому і пресі південного регіону, зокрема, притаманні два важливих атрибута масового джерела - типологізація відображених у ній суспільних явищ, і інформаційна насиченість, що робить можливим низку питань вирішити за допомогою контент-аналізу, якій є одним з важливих сучасних методів вивчення періодики. ; The article analyzes the materials of the regional press of the southern provinces of the Russian Empire, published in the middle of the 19th century under the control of the Odessa Censorship Committee. Reconstruction of historical processes has its own epistemological features; it implies the need to search for various qualitative and quantitative methods of researching sources. Periodicals in general and the press of the southern region in particular have two important attributes of a mass source – the typology of the social phenomena reflected in it, and information richness, which makes it possible to solve a number of issues of its study using content analysis. At present, this method is one of the leading in the studying of periodicals in foreign and domestic science. The purpose of the article is to identify the possibilities of content analysis to study the perception of the regional press of the preparation of reforms carried out by the government of the Russian Empire in the 60-70-s of the 19th century. Content analysis shows that during the preparation and implementation of socio-economic transformations in the Russian Empire, the regional press mainly formulated the platform of entrepreneurs of the South: the abolition of serfdom, the development of industrial production and transport, freedom of trade. At the same time, the periodicals of the region vigorously advocated the implementation of other reforms: they defended the idea of granting the rights of broad self-government at the local level, the implementation of judicial reform, reforms in the field of censorship, 146 etc. According to content analysis, government bills assessments that are found in periodicals in the southern region are relatively diverse. They range from unconditional approval to skeptical remarks. The diversity of information in periodicals is represented by a certain number of domestic political priorities determined by the political orientation of the editorial board. For the implementation of content analysis in this aspect, the following have been obtained: 1) a catalog of topical social problems presented for the press discussion; 2) a catalog of ideas about the methods and tendencies of public assessment of the reformatory activities of the government on the pages of the regional press. The catalog includes the values of the economic and social sphere. The Value Orientation Analysis Tool has combined a number of binary constructs. This research have been identified the organs of the press with a certain value orientation to the traditional and reformatory scales. Content analysis showed the catalogs of values in the regional press mostly coincide. The average correlation coefficient for publications on the reformatory scale is 0.56 and on the traditional scale is 0.21. Thus, content analysis makes it possible to more clearly present the specifics of the discussion on the pages of the regional press of reform projects proposed by the government of the Russian Empire in the era of reforms, to count the number of comments on government projects, as well as to identify the influence of publicity on the final document approved by emperor Alexander II. Substantially different, the content-qualitative analysis and formal-quantitative analysis of press materials do not exclude, but mutually complement each other, allowing compensating for the shortcomings in each of them, because they pursue the same goal – to obtain valid and reliable research results. Their organic combination is most effective

The institutional support of the coordinated implementation of tax policy at the present stage of development of Ukrainian society is investigated. In the context of consideration of this issue, institutional and organizational support for the implementation of tax policy is characterized. Among the institutions (organizations) that implement the tax policy are the following authorities - the Ministry of Finance of Ukraine, the State Tax Service of Ukraine and its territorial divisions. The article identifies the main priorities of the Ministry of Finance of Ukraine in ensuring the formation and implementation of the state tax policy, which are: improving the efficiency, stability and predictability of the tax system; improving the quality and efficiency of tax administration; effective accumulation of resources necessary for the state to fulfill its functions; ensuring the fairness and equality of the tax system, adapting it to the rules and regulations of the European Union; the absence of negative impact on doing business and promoting economic development; expanding the tax base. Considering the current organizational structure of tax authorities, it is noted that it is rather big, which does not provide a complete information space among organizations and does not meet the principles of European integration. It has been found out that one of the effective forms of tax training is professional development, as professionally trained people should be responsible for taxing. On this basis, it is proved that the creation and maintenance of an effective system of training the tax service personnel is one of the priority areas for its reform. The ways of improvement of the institutional mechanism of the implementation of the state tax policy are proposed, namely the establishment of: the sphere of competence and authority of each official, requirements for officials within the given powers; identification of officials of the state tax service on all electronic tax documents provided to taxpayers (receipts, messages, letters, extracts), if such documents come in violation of time limits or restrict taxpayers in the performance of their rights and obligations (in particular, blocking the provision of electronic reporting, tax invoices, indicate the delay in registration of tax invoices); clear criteria for evaluating the activities of the service and each official; responsibility of each official for violation of such requirements. ; Досліджено інституціональне забезпечення координованої реалізації податкової політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства. В контексті розгляду цього питання охарактеризовано інституціонально-організаційне забезпечення реалізації податкової політики. Серед інститутів (організацій), які здійснюють реалізацію податкової політики, виокремлено такі органи влади – Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України та її територіальні підрозділи. Визначено основні пріоритети Міністерства фінансів України у забезпеченні формування та реалізації державної податкової політики, якими є: підвищення ефективності, стабільності та прогнозованості податкової системи; підвищення якості та ефективності податкового адміністрування; ефективне акумулювання ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій; забезпечення справедливості та рівності податкової системи, її адаптацію до норм та правил Європейського Союзу; відсутність негативного впливу для ведення бізнесу та сприяння економічному розвитку; розширення бази оподаткування. Розглядаючисучасну організаційну структуру податкових органів, зазначено, що вона є досить громіздкою і не забезпечує цілісного інформаційного простору між організаціями та не відповідає принципам євроінтеграції. З'ясовано, що однією з ефективних форм навчання податківців є підвищення кваліфікації, оскільки справлянням податків повинні займатисяпрофесійно підготовлені люди. З вище зазначеного доведено, що створення та підтримання ефективної системи підвищення кваліфікації кадрів податкової служби є одним із пріоритетних напрямів її реформування. Запропоновано шляхи удосконалення інституціонального механізму реалізації державної податкової політики, а саме встановлення:сфери компетенції та повноваження кожної посадової особи, вимог до посадових осіб у межах наданих повноважень; ідентифікації посадових осіб органів державної податкової служби на всіх електронних податкових документах, що надаються платникам податку (квитанціях, повідомленнях, листах, витягах), якщо такі документи надходять із порушенням строків або обмежують платників податку в реалізації їхніх прав та обов'язків (зокрема блокують надання електронної звітності, податкових накладних, свідчать про затримання в реєстрації податкових накладних); чітких критеріїв оцінки діяльності служби та кожної посадової особи; відповідальність кожної посадової особи за порушення таких вимог.

У даній роботі аналізуються два основних напрямки вивчення професійних і особистісних якостей політичних діячів. В першу чергу це підхід, який би розглядав політика як представника певної елітарної групи, яка сформувала його погляди, професійні якості, цілі і способи їх досягнення. Інший підхід робить акцент на феномені політичного лідерства. В даному контексті аналізуються можливості лідера впливати на формування і зміни політичної системи, а також його здатності зібрати навколо себе групу однодумців.Метою даної роботи є визначення правомірності даних підходів на прикладі відомих політичних лідерів ХХ-ХХІ століть. В результаті проведеного аналізу професійних і особистісних якостей відомих політичних діячів, можна обґрунтовано припустити, що обидва існуючих підходи мають право на існування і це підтверджується численними історичними прикладами, зокрема ХХ-ХХІ століть. У разі відносної внутрішньодержавної та міжнародної стабільності, як правило, політичні лідери рекрутуються з тих чи інших еліт суспільства.У кризових ситуаціях в суспільстві виникає потреба в харизматичних лідерах, схильних до авторитарних методів управління, що, безумовно, є загрозою демократичним принципам побудови суспільства і може призвести до авторитаризму. Незважаючи на суперечливість вимог до професійних якостей політика, висунутих різними теоретичними концепціями, можна стверджувати, що наявність стійких морально-етичних принципів для політика є обов'язковою вимогою, бо без цієї складової всі його професійні якості не принесуть суспільству бажаних результатів. ; This paper analyzes two main areas of research of the professional and personal qualities of politicians. First of all, this is an approach that considers a politician as a representative of a certain elite group, which shaped their views, professional qualities, goals and ways to achieve them. The other approach focuses on the phenomenon of political leadership. It analyzes the leader's abilities to influence the formation and changes of the political system, as well as their ability to gather a group of like-minded people around themselves.The aim of this work is to determine the validity of these approaches on the example of well-known political leaders of the XX – XXI centuries.As a result of the analysis of the professional and personal qualities of famous political figures, it can be reasonably assumed that both approaches have a right to exist and this is confirmed by numerous historical examples, in particular of the XX – XXI centuries. In the case of relative domestic and international stability, as a rule, political leaders are recruited from various social elites. In crisis situations in society, there is a need for charismatic leaders who are prone to authoritarian methods of governance, which certainly is a threat to the democratic principles of building a society and can lead to authoritarianism.Despite the inconsistency of the requirements for professional qualities of a politician put forward by different theoretical concepts, it can be argued that the presence of strong moral and ethical principles is a mandatory requirement for a politician, because without this component all their professional qualities will not bring the desired results to society. ; В данной работе анализируются два основных направления изучения профессиональных и личностных качеств политических деятелей. В первую очередь это подход, рассматривающий политика как представителя определенной элитарной группы, которая сформировала его взгляды, профессиональные качества, цели и способы их достижения. Другой поход делает акцент на феномене политического лидерства. В данном контексте анализируются возможности лидера влиять на формирование и изменения политической системы, а также его способности собрать вокруг себя группу единомышленников.Целью данной работы является определение правомерности данных подходов на примере известных политических лидеров ХХ–ХХІ столетий.В результате проведённого анализа профессиональных и личностных качеств известных политических деятелей, можно обосновано предположить, что оба существующих похода имеют право на существование и это подтверждается многочисленными историческими примерами, в частности ХХ–ХХІ веков. В случае относительной внутригосударственной и международной стабильности, как правило, политические лидеры рекрутируются из тех или иных элит общества. В кризисных ситуациях в обществе возникает потребность в харизматических лидерах, склонных к авторитарным способам управления, что, безусловно, является угрозой демократическим принципам построения общества и может привести к авторитаризму.Несмотря на противоречивость требований к профессиональным качествам политика, выдвигаемых разными теоретическими концепциями, можно утверждать, что наличие стойких морально-этических принципов для политика является обязательным требование, ибо без этой составляющей все его профессиональные качества не принесут обществу желанных результатов.

La globalización, en su versión económica, ha modificado las condiciones en el mercado de trabajo mundial, los países en vías de desarrollo están inmersos en esta dinámica y los cambios han llevado a la pérdida de derechos de los trabajadores. El documento es relevante, pues pone en perspectiva la discusión académica que se centra en exaltar los aspectos negativos de la globalización, relegando la evidencia empírica que provee argumentos para promover una política laboral alternativa. Por lo que, el objetivo general de la investigación es analizar la relación entre globalización y mercado de trabajo desde una perspectiva cuantitativa, por medio de las exportaciones y las remuneraciones, para el caso de México desde 1970 hasta 2016. En primer lugar, se estima una regresión, vía Mínimos Cuadrados Ordinarios, para determinar que la relación entre globalización y mercado de trabajo es negativa, lo que implica que las remuneraciones se contraen a medida que se abre la economía al mundo. En segundo lugar, se verifica la independencia entre exportaciones y salarios, por medio de la prueba de causalidad en el sentido de Granger. Estos resultados son reveladores porque explican claramente los movimientos recientes en los Estados Unidos y el Reino Unido para regular la globalidad, cuando los gobiernos de estos países fueron sus promotores a finales del siglo pasado y ahora escuchan las críticas, reconociendo el peligro de la creencia ciega en el mercado. ; In economic terms globalization has changed the conditions in the global labor market, developing countries are immersed in this dynamic and changes have led to a loss of workers' rights. This paper is relevant because it brings perspective to the academic discussion, which focuses highlighting the negative aspects of globalization, dismissing empirical evidence that provides arguments to promote alternative labor policy. Therefore, the study aims to analyze the relationship between globalization and the labor market from a quantitative perspective by examining exports and wages, in the case of Mexico from 1970 to 2016. We estimated a regression with Ordinary Least Squares to determine that the relationship between globalization and the labor market is negative, which implies that wages decline as the economy opens to the world. Secondly, we verified the independence between exports and wages by testing Granger causality. These results are revealing as they clearly explain the recent movements in the United States and United Kingdom to regulate globality, when their governments promoted this phenomenon at the end of the last century and are now listening to criticism, recognizing the danger of a blind belief in the market. ; A globalização, em sua versão econômica, tem modificado as condições no mercado de trabalho mundial, as nações em desenvolvimento estão imersas nessa dinâmica e as mudanças têm resultado na perda dos direitos dos trabalhadores. Este texto é de saliência porque aloca em perspectiva um discorrer acadêmico que se foca em salientar os aspectos nocivos da globalização, desprezando as evidências empíricas que oferecem argumentos para justificar uma política trabalhista alternativa. Portanto, o intuito geral desta pesquisa é analisar esse relacionamento entre globalização e o mercado de trabalho com uma perspectiva quantitativa através das exportações e a remuneração, no caso do México no intervalo que vai desde 1970 até 2016. Uma regressão é estimada com a metodologia de Quadrados Mínimos Ordinários, para estabelecer que a relação entre globalização e mercado de trabalho é desfavorável, o que decorre em que os salários sejam contraídos enquanto que a economia se expande. Em segundo lugar, a independência entre exportações e salários é verificada com as ferramentas do teste de causalidade no sentido de Granger. Esses resultados são reveladores porque explanam com clareza os movimentos recentes nos Estados Unidos e no Reino Unido para regular a globalidade, quando os mesmos governos dessas nações foram seus incentivadores no final do século passado e agora escutam as críticas, reconhecendo o risco de uma crença dogmática no mercado.

This article aims to analyze a phenomenon that was not very widespread in the second half of the twentieth century, such as the comprehensive rural development projects (DRI) deployed in our country based on external financing, in a context of political control of the danger of eventual agrarian reforms to restore rights to the most vulnerable agricultural sectors. That is why, to counteract this offensive, impetus was given at the request of the "Alliance for Progress" to promote public policies aimed at mitigating the effects of possible socialist reforms and creating a favorable scenario to block the expansion of the Cuban project in the southern cone. Specifically, the analysis of integral rural development projects such as that of the Rio Dulce Corporation, in the time when it lasted, (between the mid-1960s and the beginning of the 1990s) tries to explain the history to a great extent. on the social and economic development of the irrigation zone of the province of Santiago del Estero in the second half of the 20th century. It also provides elements to interpret the underdevelopment present in the studied area. The analysis is carried out within the framework of the actors involved in the project; settlers, cooperatives for production and placement on the market. Thus, the development of an unfinished agroindustrial pole acquired significant importance during the time the planning project lasted. Therefore, we propose to examine the small agricultural production, inserted in a gradual process of decomposition, which occurred with the experience of the development project articulated between the Rio Dulce Corporation, the provincial and national state and foreign credit and planning agencies, with the purpose of explaining the instability caused by certain foreign policies that, supported by theories promoting exogenous development, would leave as a result a deteriorated productive space and an unfinished social formation. ARK:http://id.caicyt.gov.ar/ark:/s25458299/lrhf0zval ; El presente artículo pretende analizar un fenómeno poco difundido en la segunda mitad del siglo veinte como lo fueron los proyectos de desarrollo rural integral (DRI) desplegados en nuestro país a partir del financiamiento externo, en un contexto de control político del peligro de eventuales reformas agrarias que devolvieran derechos a los sectores agrarios más vulnerables. Es por ello que, para contrarrestar esa ofensiva, se dio impulso a instancias de la "Alianza para el Progreso", a la promoción de políticas públicas orientadas a mitigar los efectos de posibles reformas de matriz socialista y de crear un escenario propicio para bloquear la expansión del proyecto cubano en el cono sur. Puntualmente, el análisis de proyectos de desarrollo rural integral como fue el de la corporación del rio dulce, en el tiempo en que duro,(entre mediados de la década de 1960 y comienzos de la década de 1990) intenta explicar en buena medida la historia sobre el desarrollo social y económico de la zona de riego de la provincia de Santiago del Estero en la segunda mitad del siglo XX. También proporciona elementos para interpretar el subdesarrollo presente en la zona estudiada. El análisis se realiza en el marco de los actores involucrados en el proyecto; colonos, cooperativas para la producción y la colocación en el mercado. Asi, el desarrollo de un polo agroindustrial inconcluso adquirió una importancia significativa en el tiempo en que duro el proyecto de planificación. Por lo tanto nos proponemos examinar la pequeña producción agraria, inserta en un paulatino proceso de descomposición, que se dio con la experiencia del proyecto de desarrollo articulado entre la corporación rio dulce, el estado provincial, nacional y organismos de crédito y planificación extranjeros, con el propósito de explicar la inestabilidad que provocaron ciertas políticas foráneas que, apoyadas en teorías promovedoras del desarrollo exógeno dejarían como resultado un espacio productivo deteriorado y una formación social inconclusa. ARK:http://id.caicyt.gov.ar/ark:/s25458299/lrhf0zval ; ARK:http://id.caicyt.gov.ar/ark:/s25458299/lrhf0zval

The main changes in consumer behavior concerning information search, caused by development of informational and digital technologies, are analyzed. It is shown that situation with consumer privacy is substantially deteriorated due to the progress of artificial intelligence algorithms. The set of possible measures, directed on the improvement of personal data security, is outlined. Problem setting. The increased role of information in the modern economy is recognized within information economics, which represents a fundamental change in the prevailing paradigm within science of economics. The fast development of informational and digital technologies during last decades had opened unprecedented opportunities for consumers to find necessary goods and services online. At the same time, it caused serious problems concerning consumer privacy and personal data security.Recent research and publications analysis. G. Stigler and J. McCall were the first to develop formal models of information search in economics. Current research in this sphere is focused on the characteristics of online consumer search and analysis of the key problems of consumer privacy protection and data security arising under digital economy. Such problems are strongly exacerbated due to rapid progress of artificial intelligence.Paper objective. The purpose of the article is to trace basic changes in consumer behavior concerning the search of information in the age of the Internet and consider different facets of consumer privacy under the current conditions.Paper's main body. The avalanche growth of modern informational and digital technologies resulted in the radical decline of information search costs and questioned standard theoretical models. On the other hand, extremely rich and detailed datasets, collected by some online platforms, provided excellent opportunities for comprehensive empirical analysis. According to recent studies, consumer search usually follows intuitive patterns, lasted considerably longer than earlier suggested, and is of funnel type – initially conducted along broad categories and then becomes more focused to buy a good at the lowest cost under given cost of search.During the last decade, many online platforms have accumulated huge volumes of data about their customers, including rather sensitive information regarding wants, preferences, interests, incomes, reserve prices, etc. That kind of data today is more and more often considered as a valuable business asset that can be used to target services, offers, and advertising, or be traded with other interested parties. If possession of the information means power, then control over personal data can have crucial effect on the redistribution of economic power between market participants. As data breaches of large scale became almost weekly routines, consumer privacy today is seriously endangered.The problem of personal data safety is seriously complicated by the progress of artificial intelligence algorithms that reveal unprecedented opportunities to identify individual users. Nowadays, artificial intelligence can be used both for individualized and personalized targeting of consumers. Even in the first of these cases consumers can suffer harm as algorithm developers pursue their interests, which could contradict the best interests of their customers. In the wrong hands artificial intelligence can become a powerful instrument of consumer choice manipulations, mass production of fraud and deception.Conclusions of the research. Fundamental advances in informational and digital technologies caused essential reduction of information search costs, simultaneously decreasing, even more, the costs of collecting, storing, processing, and using data. As a result, consumer privacy protection and personal data safety became the vital challenges for modern economy. The solution can be found by combining efforts in different directions such as create right incentives to help firms choose consumer-friendly data practices, approve adequate legislation, introduce industry self-regulation and use artificial intelligence to control data access.Keywords: information economy, information economics, information search, search cost, information asymmetry, consumer privacy, data breaches, personal data security. ; Проаналізовано основні зміни у поведінці споживачів щодо пошуку інформації, зумовлені розвитком інформаційних і цифрових технологій. Показано, що збереження приватності споживачів різко усклад­ню­єть­ся у зв'язку з прогресом алгоритмів штучного інтелекту. З'ясовано комплекс заходів, спрямованих на поліпшення ситуації з захистом особистих даних.Ключові слова: інформаційна економіка, пошук інформації, витрати пошуку, асиметрія інформації, приватність споживачів, витоки даних, захист особистих даних.

The institutional support of the coordinated implementation of tax policy at the present stage of development of Ukrainian society is investigated. In the context of consideration of this issue, institutional and organizational support for the implementation of tax policy is characterized. Among the institutions (organizations) that implement the tax policy are the following authorities - the Ministry of Finance of Ukraine, the State Tax Service of Ukraine and its territorial divisions. The article identifies the main priorities of the Ministry of Finance of Ukraine in ensuring the formation and implementation of the state tax policy, which are: improving the efficiency, stability and predictability of the tax system; improving the quality and efficiency of tax administration; effective accumulation of resources necessary for the state to fulfill its functions; ensuring the fairness and equality of the tax system, adapting it to the rules and regulations of the European Union; the absence of negative impact on doing business and promoting economic development; expanding the tax base. Considering the current organizational structure of tax authorities, it is noted that it is rather big, which does not provide a complete information space among organizations and does not meet the principles of European integration. It has been found out that one of the effective forms of tax training is professional development, as professionally trained people should be responsible for taxing. On this basis, it is proved that the creation and maintenance of an effective system of training the tax service personnel is one of the priority areas for its reform. The ways of improvement of the institutional mechanism of the implementation of the state tax policy are proposed, namely the establishment of: the sphere of competence and authority of each official, requirements for officials within the given powers; identification of officials of the state tax service on all electronic tax documents provided to taxpayers (receipts, messages, letters, extracts), if such documents come in violation of time limits or restrict taxpayers in the performance of their rights and obligations (in particular, blocking the provision of electronic reporting, tax invoices, indicate the delay in registration of tax invoices); clear criteria for evaluating the activities of the service and each official; responsibility of each official for violation of such requirements. ; Досліджено інституціональне забезпечення координованої реалізації податкової політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства. В контексті розгляду цього питання охарактеризовано інституціонально-організаційне забезпечення реалізації податкової політики. Серед інститутів (організацій), які здійснюють реалізацію податкової політики, виокремлено такі органи влади – Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України та її територіальні підрозділи. Визначено основні пріоритети Міністерства фінансів України у забезпеченні формування та реалізації державної податкової політики, якими є: підвищення ефективності, стабільності та прогнозованості податкової системи; підвищення якості та ефективності податкового адміністрування; ефективне акумулювання ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій; забезпечення справедливості та рівності податкової системи, її адаптацію до норм та правил Європейського Союзу; відсутність негативного впливу для ведення бізнесу та сприяння економічному розвитку; розширення бази оподаткування. Розглядаючисучасну організаційну структуру податкових органів, зазначено, що вона є досить громіздкою і не забезпечує цілісного інформаційного простору між організаціями та не відповідає принципам євроінтеграції. З'ясовано, що однією з ефективних форм навчання податківців є підвищення кваліфікації, оскільки справлянням податків повинні займатисяпрофесійно підготовлені люди. З вище зазначеного доведено, що створення та підтримання ефективної системи підвищення кваліфікації кадрів податкової служби є одним із пріоритетних напрямів її реформування. Запропоновано шляхи удосконалення інституціонального механізму реалізації державної податкової політики, а саме встановлення:сфери компетенції та повноваження кожної посадової особи, вимог до посадових осіб у межах наданих повноважень; ідентифікації посадових осіб органів державної податкової служби на всіх електронних податкових документах, що надаються платникам податку (квитанціях, повідомленнях, листах, витягах), якщо такі документи надходять із порушенням строків або обмежують платників податку в реалізації їхніх прав та обов'язків (зокрема блокують надання електронної звітності, податкових накладних, свідчать про затримання в реєстрації податкових накладних); чітких критеріїв оцінки діяльності служби та кожної посадової особи; відповідальність кожної посадової особи за порушення таких вимог.

The article is devoted to the topical problem of intro-duction of the criminal liability institution of a legal en-tity, since for a long time in the domestic criminal law doctrine the possibility of recognition of legal entities as subjects of criminal liability was not considered.The author discusses the issue of the guilt of a legal en-tity as one of the elements of the crime. The basic concepts of the guilt of a legal entity in the national criminal law science are analyzed. Regulatory acts regarding the appli-cation of criminal law measures against legal entities in Ukraine are considered. In the course of the research the author makes an attempt to define the concept of guilt of a legal entity in the criminal law.Legal entities are full-fledged entities with many legal relationships and may commit unlawful acts. At the same time, a significant difference between these unlawful acts is the nature of the subjective side of such offenses. This characteristic of the offense is reflected in the notion of guilt, which characterizes the person's conscious, mental attitude to the wrongful act he has committed and its con-sequences.According to the results of the research, the auth-or concludes that the guilt of the legal entity can be de-fined as the mental attitude of natural persons who have the right to act on behalf of the legal entity, to the link between their actions or omissions and unlawful actions of the legal entity.According to the author, the introduction of the crim-inal liability institution of a legal entity is a necessary step in the reform of criminal legislation. Since the national criminal law doctrine still lacks a scientifically sound con-cept of introduction of the institution of criminal liability of legal persons, the problem of guilt of the legal person remains quite topical and requires further research.The introduction of criminal liability of legal entities is one of the most difficult issues in reforming criminal law. Particularly heated discussions relate to the guilt of the legal person, since the fundamental principle in do-mestic criminal law is the fault-based individual respons-ibility principle, and guilt is one of the obligatory fea-tures of the crime. ; Стаття присвячена актуальній проблемі впрова-дження інституту кримінальної відповідальності юри-дичної особи, адже протягом тривалого часу у вітчиз-няній кримінально-правовій доктрині можливість визнання юридичних осіб суб'єктами кримінальної відповідальності не розглядалася.Автором розглянуто дискусійне питання вини юри-дичної особи як одного з елементів складу злочину. Здійснено аналіз основних концепцій вини юридич-ної особи у вітчизняній науці кримінального права. Розглянуто нормативно-правові акти, які регулюють застосування заходів кримінально-правового характе-ру щодо юридичних осіб в Україні. У ході дослідження автором зроблено спробу визначити поняття вини юри-дичної особи у кримінальному праві.Юридичні особи є повноправними суб'єктами ве-ликої кількості правовідносин і можуть вчиняти про-типравні діяння. Водночас суттєвою відмінністю цих протиправних діянь є характер суб'єктивної сторони такого виду правопорушень. Ця характеристика пра-вопорушення дістає відображення у понятті вини, яка характеризує свідоме ставлення особи до вчинено-го нею протиправного діяння та його наслідків.За результатами дослідження автор робить висновок, що вина юридичної особи може бути визна-чена як психічне ставлення фізичних осіб, які мають право діяти від імені юридичної особи, до зв'язку між їхніми діями чи бездіяльністю та протиправними дія-ми юридичної особи.На думку автора, введення інституту кримінальної відповідальності юридичної особи є необхідним кроком у реформуванні кримінального законодавства. Оскіль-ки у вітчизняній кримінально-правовій доктрині все ще відсутня науково обґрунтована концепція впрова-дження інституту кримінальної відповідальності юри-дичних осіб, то проблема вини юридичної особи зали-шається досить актуальною та потребує подальших досліджень.Запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб є одним з найскладніших питань у ре-формуванні кримінального законодавства. Особливо гострі дискусії стосуються вини юридичної особи, адже основоположним принципом у вітчизняному кримі-нальному праві є принцип особистої і винної відпові-дальності, а вина є однією з обов'язкових ознак складу злочину.