Suchergebnisse

UK: В статті розглянуто особливості сучасного функціонування малих форм аграрного виробництва. Доведено необхідність дослідження розвитку малого аграрного підприємництва з урахуванням зміни глобальної економічної та філософської парадигми. В статті зазначається, що основою товарного сільськогосподарського виробництва на рівні сільських територій є фермерські господарства. В статті проаналізовано певні аспекти державної політики щодо сприяння розвитку малого аграрного підприємництва. Автор наголошує на необхідності нових підходів щодо забезпечення ефективного функціонування селянських господарств товарного та дрібнотоварного типів. Сформульовано основні засади моделі «фермерського села» як концептуальної основи розвитку малих форм аграрного виробництва, яка дозволяє забезпечувати процес розбудови сільських територій . EN: In the article the features of modern functioning of small forms of agricultural production. The authors analyzed the theoretical aspects of farming. The difference in the article stresses between Western scientific approaches and national agricultural research in theoretical definition of small forms of agricultural business. The authors note the imperfect nature of the existing concept of small farms. The necessity of the study of small agricultural businesses to the changing global economic and philosophical paradigms. The article states that the basis of agricultural commodity production at rural areas are farmers. The article analyzes some aspects of state policy to promote small agricultural businesses. The author stresses the need for new approaches to ensure the effective operation of farms and small-scale commodity types. The basic principles of the model "farmer's village" as a conceptual basis for the development of small forms of agricultural production which ensures the process of development of rural areas. In the article the problem of practical implementation of the model "farmer's village" and the direction of research results to solve them. The authors point to the need to establish fruitful cooperation between small agricultural businesses, local authorities and regional scientific and educational centers.

UK: В статті розглянуто особливості сучасного функціонування малих форм аграрного виробництва. Доведено необхідність дослідження розвитку малого аграрного підприємництва з урахуванням зміни глобальної економічної та філософської парадигми. В статті зазначається, що основою товарного сільськогосподарського виробництва на рівні сільських територій є фермерські господарства. В статті проаналізовано певні аспекти державної політики щодо сприяння розвитку малого аграрного підприємництва. Автор наголошує на необхідності нових підходів щодо забезпечення ефективного функціонування селянських господарств товарного та дрібнотоварного типів. Сформульовано основні засади моделі «фермерського села» як концептуальної основи розвитку малих форм аграрного виробництва, яка дозволяє забезпечувати процес розбудови сільських територій . EN: In the article the features of modern functioning of small forms of agricultural production. The authors analyzed the theoretical aspects of farming. The difference in the article stresses between Western scientific approaches and national agricultural research in theoretical definition of small forms of agricultural business. The authors note the imperfect nature of the existing concept of small farms. The necessity of the study of small agricultural businesses to the changing global economic and philosophical paradigms. The article states that the basis of agricultural commodity production at rural areas are farmers. The article analyzes some aspects of state policy to promote small agricultural businesses. The author stresses the need for new approaches to ensure the effective operation of farms and small-scale commodity types. The basic principles of the model "farmer's village" as a conceptual basis for the development of small forms of agricultural production which ensures the process of development of rural areas. In the article the problem of practical implementation of the model "farmer's village" and the direction of research results to solve them. The authors point to the need to establish fruitful cooperation between small agricultural businesses, local authorities and regional scientific and educational centers.

У статті, на основі аналізу вітчизняної законодавчої бази, наукових праць та досвіду з поширених практик діяльності регіональних органів управління окреслено проблему недостатньої уваги органів державної влади і місцевого самоврядування до впровадження концепції маркетингу територій. Визначено особливі характеристики маркетингу територій як філософії територіального розвитку з використанням сучасного інструментарію. Окреслено суб'єктів просування територій, до яких віднесено: центральні органи державної влади; органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації; громадських і публічних діячів (національних й іноземних), посадових осіб міжнародних організацій, політиків, діячів науки і освіти, культури і мистецтва; суб'єктів економічної діяльності всіх видів і галузей (підприємства, установи і організації, центральні офіси і представництва корпорацій, холдингів, туристичні оператори і агентства, заклади сфери гостинності (готелі, заклади харчування, розваг), торговельні мережі тощо); представників інфраструктури бізнесу і ринку (територіальні економічні асоціації розвитку, торгові доми, підприємства транспорту, зв'язку, ЗМІ, фінансові установи тощо); громадські організації і осередки політичних партій; спортивні клуби, комітети і федерації; заклади освіти; діаспору; інших.
Запропоновано визначати три рівні впровадження заходів маркетингу територій, а саме: макрорівень – рівень центральних органів державної влади; мезорівень – рівень органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій; мікрорівень – рівень окремих суб'єктів господарювання. Це, на відміну від існуючих підходів дозволяє розмежовувати повноваження між суб'єктами маркетингу територій. Окреслено окремі види заходів та виконавців, відповідно запропонованих рівнів управління.

У статті розглянуто вплив гендерної асиметрії на соціально-економічний розвиток країни. Виявлено фактори, які з високої ймовірністю визначають рівень розвитку суспільства. Побудовано економетричні залежності між рівнем ВВП на душу населення за купівельною спроможністю та соціокультурними й гендерними чинниками. На основі регресійного аналізу виділено 9 кластерів країн. Розроблено рекомендації щодо стимулювання економічного зростання країни через згладжування гендерних розривів. ; The article discusses the impact of gender asymmetry on the socio-economic development of the country. Authors detected factors that determine with high level of the probability social development of the society. Econometric relationship between the level of GDP per capita in comparative prices and the socio-cultural and gender factors are developed and estimated. The analysis showed that the level of individualism, indulgence, economic participation, and political empowerment of women in the society have direct linear correlation with GDP per capita. Power distance has opposite inverse correlation with the level of GDP. Application of regression analysis gave the possibility to divide all countries into 9 clusters with similar features. Two-dimensional matrix included GDP per capita and coefficient of implementation of a country gender and sociocultural potential. The recommendations for stimulating economic growth by smoothing gender gaps are proposed.

Розглянуто питання соціального успіху в якості комплексної наукової проблеми, яка потребує для свого вирішення міждисциплінарного підходу. Соціально-філософське бачення успіху і моделей успішності представлено як специфічна форма соціального дискурсу, який вимагає вивчення практик індивідуальної поведінки, що формує сучасну особистість. Класифіковані основні типи соціальної успішності.

Глобалізація, євроінтеграція, посилення міжнародної конку- ренції в результаті стрімких темпів розвитку науково-технічного прогресу й активізації інноваційних процесів вимагають нових підходів до соціально- економічного розвитку нашої держави загалом та окремих галузей її еконо- міки, зокрема АПК.
Кластери у світі існують вже давно. Кластерні стратегії набули значного поширення в розвинених країнах Європи, Азії, Америки. Агрокластер яка є організаційно-правовою формою підприємства, передбачає створення на обмеженій території на принципах партнерства, кооперації та спеціалізації асоціацій, рівноправно-господарюючих агрофірм, сільськогосподарських ви- робничих кооперацій та інших підприємств зі збереженням господарської та юридичної самостійності, де рушійною силою інноваційного розвитку висту- пає конкуренція.
Для України кластери — це щось нове. Однак чилійське вино, баварські автомобілі, Силіконова Долина в США, цукрова тростина в Бразилії — це все приклади кластерів, яких у світі налічується тисячі. На території ЄС більше 2000 кластерів. У США ще на початку 2000-х років в класте- рах було задіяно 57 % всього працездатного потенціалу країни, а їх частка у ВВП становила 61 %. Програми з розвитку кластерів мають більше 75 країн світу.
Практичну складову створення кластера в Україні ускладнює законода- вча база, точніше її відсутність. Попри те, що органи влади на місцевому і національному рівні постійно висловлюють підтримку запровадженню клас- терного підходу, фактично будь-якого нормативного регулювання проце- су створення і роботи кластерів немає, як і відсутні фінансові інструменти державної підтримки роботи кластерів. Водночас як у країнах, де кластери успішно функціонують, 50–70 % бюджету кластеру наповнюється саме кош- тами місцевих і державних програм підтримки розвитку кластерів. Саме тому українським кластерам важко розпочати роботу і доводиться розраховувати лише на власні сили і підтримку міжнародних програм технічної допомоги.

The aim of the study. The article is devoted to determining the influence of political and socio-economic factors on the process of external evaluation of the quality of higher education at the university. The main factors that motivate a thorough analysis of the educational environment are described both from the point of view of the participants in this process and from the point of view of auditors, independent institutions. The analysis of external factors is the first stage of creating an effective strategy for the advanced development of the educational institution and ensuring its financial stability. Methodology. The use of PESTEL-analysis as a tool for assessing the impact of external factors on the quality of education is substantiated. The list of criteria (indicators) of external assessment of the quality of educational programs is presented and the use of these criteria for the creation of effective mechanisms of maintenance of the quality of higher education in HEI is offered. Results. When considering the relationship "state – independent quality assessment agencies" input parameters are factors of external influence, system parameters – financial performance indicators, management parameters – regulatory framework and criteria for assessing the quality of educational programs, output parameters – recommendations for building an internal quality assurance system education in HEI. Among the political factors of influence can be identified both destabilizing and positive factors on the quality assurance system of free economic zones. Destabilizing factors provoke a constructive response from NAQA in the form of development and active implementation of the regulatory framework in the activities to ensure the quality of education. Practical meaning. The criteria for the external evaluation of the educational program and the activities of the NAQA in terms of improving the national regulatory framework respond to the economic challenges facing the quality assurance system of education. In response to social challenges, the system of external evaluation of the quality of education becomes more "flexible" and prone to a variety of methods for solving problems. Prospects for further research. The analysis of all these factors, as well as the tools to influence these factors, developed by the NAQA, should be the basis of the strategy for the development of free economic relations and regulations on the development of quality assurance in education. The creation of a tool of technological influence on the analyzed factors by the management of the HEI determines the prospects for further research. ; Мета дослідження. Стаття присвячена визначенню впливу політичних і соціально-економічних факторів на процес зовнішньої оцінки якості вищої освіти в університеті. Описано основні чинники, які спонукають до ґрунтовного аналізу освітнього середовища як з точки зору самих учасників цього процесу, так і з точки зору аудиторів, незалежних установ. Аналіз зовнішніх чинників є першим етапом створення дієвої стратегії випереджаючого розвитку закладу освіти та забезпечення його фінансової стабільності. Методологія. Обґрунтовано застосування PESTEL-аналізу в якості інструменту оцінки впливу зовнішніх факторів на якість освіти. Представлено перелік критеріїв (індикаторів) зовнішньої оцінки якості освітніх програм та запропоновано використання цих критеріїв для створення дієвих механізмів забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Результати. При розгляді зв'язку «держава – незалежні агенції оцінки якості» вхідними параметрами є фактори зовнішнього впливу, параметрами системи – фінансові показники діяльності ЗВО, параметрами управління – нормативна база та критерії оцінки якості освітніх програм, вихідними параметрами – рекомендації щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗВО. Серед політичних факторів впливу можна виділити як дестабілізуючі, так і фактори позитивного впливу на систему забезпечення якості ЗВО. Дестабілізуючі фактори викликають конструктивну реакцію з боку НАЗЯВО у вигляді розробки та активного впровадження нормативної бази у діяльність із забезпечення якості освіти. Практичне значення. Критерії зовнішнього оцінювання освітньої програми та діяльність НАЗЯВО в частині вдосконалення національної нормативної бази відповідають на економічні виклики, що постають перед системою забезпечення якості освіти. У відповідь на соціальні виклики система зовнішньої оцінки якості освіти стає більш «гнучкою» та схильна до багатоваріантності методів вирішення поставлених завдань Перспективи подальших досліджень. Аналіз усіх вказаних факторів, а також інструменти впливу на ці фактори, розроблені НАЗЯВО, повинні бути покладені в основу стратегії розвитку ЗВО і нормативного документу щодо розбудови системи забезпечення якості освіти. Створення інструменту технологічного впливу на проаналізовані фактори з боку менеджменту ЗВО визначає перспективу подальших досліджень.

The aim of the study. The article is devoted to determining the influence of political and socio-economic factors on the process of external evaluation of the quality of higher education at the university. The main factors that motivate a thorough analysis of the educational environment are described both from the point of view of the participants in this process and from the point of view of auditors, independent institutions. The analysis of external factors is the first stage of creating an effective strategy for the advanced development of the educational institution and ensuring its financial stability. Methodology. The use of PESTEL-analysis as a tool for assessing the impact of external factors on the quality of education is substantiated. The list of criteria (indicators) of external assessment of the quality of educational programs is presented and the use of these criteria for the creation of effective mechanisms of maintenance of the quality of higher education in HEI is offered. Results. When considering the relationship "state – independent quality assessment agencies" input parameters are factors of external influence, system parameters – financial performance indicators, management parameters – regulatory framework and criteria for assessing the quality of educational programs, output parameters – recommendations for building an internal quality assurance system education in HEI. Among the political factors of influence can be identified both destabilizing and positive factors on the quality assurance system of free economic zones. Destabilizing factors provoke a constructive response from NAQA in the form of development and active implementation of the regulatory framework in the activities to ensure the quality of education. Practical meaning. The criteria for the external evaluation of the educational program and the activities of the NAQA in terms of improving the national regulatory framework respond to the economic challenges facing the quality assurance system of education. In response to social challenges, the system of external evaluation of the quality of education becomes more "flexible" and prone to a variety of methods for solving problems. Prospects for further research. The analysis of all these factors, as well as the tools to influence these factors, developed by the NAQA, should be the basis of the strategy for the development of free economic relations and regulations on the development of quality assurance in education. The creation of a tool of technological influence on the analyzed factors by the management of the HEI determines the prospects for further research. ; Мета дослідження. Стаття присвячена визначенню впливу політичних і соціально-економічних факторів на процес зовнішньої оцінки якості вищої освіти в університеті. Описано основні чинники, які спонукають до ґрунтовного аналізу освітнього середовища як з точки зору самих учасників цього процесу, так і з точки зору аудиторів, незалежних установ. Аналіз зовнішніх чинників є першим етапом створення дієвої стратегії випереджаючого розвитку закладу освіти та забезпечення його фінансової стабільності. Методологія. Обґрунтовано застосування PESTEL-аналізу в якості інструменту оцінки впливу зовнішніх факторів на якість освіти. Представлено перелік критеріїв (індикаторів) зовнішньої оцінки якості освітніх програм та запропоновано використання цих критеріїв для створення дієвих механізмів забезпечення якості вищої освіти у ЗВО. Результати. При розгляді зв'язку «держава – незалежні агенції оцінки якості» вхідними параметрами є фактори зовнішнього впливу, параметрами системи – фінансові показники діяльності ЗВО, параметрами управління – нормативна база та критерії оцінки якості освітніх програм, вихідними параметрами – рекомендації щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗВО. Серед політичних факторів впливу можна виділити як дестабілізуючі, так і фактори позитивного впливу на систему забезпечення якості ЗВО. Дестабілізуючі фактори викликають конструктивну реакцію з боку НАЗЯВО у вигляді розробки та активного впровадження нормативної бази у діяльність із забезпечення якості освіти. Практичне значення. Критерії зовнішнього оцінювання освітньої програми та діяльність НАЗЯВО в частині вдосконалення національної нормативної бази відповідають на економічні виклики, що постають перед системою забезпечення якості освіти. У відповідь на соціальні виклики система зовнішньої оцінки якості освіти стає більш «гнучкою» та схильна до багатоваріантності методів вирішення поставлених завдань Перспективи подальших досліджень. Аналіз усіх вказаних факторів, а також інструменти впливу на ці фактори, розроблені НАЗЯВО, повинні бути покладені в основу стратегії розвитку ЗВО і нормативного документу щодо розбудови системи забезпечення якості освіти. Створення інструменту технологічного впливу на проаналізовані фактори з боку менеджменту ЗВО визначає перспективу подальших досліджень.

Наукова стаття присвячена дослідженню поняття згуртованості місцевих громад в умовах передачі значних повноважень від державних органів місцевим самоврядним одиницям. Метою публікації є виявлення соціально-економічних та соціально-політичних факторів згуртованості місцевих громад у прикордонних регіонах Західної України. Представлено класифікацію методів підвищення згуртованості громад шляхом, по-перше, створення рівних можливостей участі в процесі управління та вирішення місцевих проблем, по-друге, активізації економічного розвитку та посилення конкурентоспроможності громад та регіону на основі наявних конкурентних переваг. Виокремлено напрямки та засоби реалізації інклюзивної політики на місцях та визначення драйверів економічного зростання прикордонних (включно гірських) територій як чинників згуртування місцевих громад.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання децентралізації державних важелів та механізмів регулювання соціально-економічного розвитку. Метою дослідження є визначення концептуальних засад бюджетної децентралізації, визначення основних завдань та ризиків її практичного провадження. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, аналітичний, порівняльний, факторний методи, що дало змогу забезпечити концептуальну єдність дослідження. В статі досліджуються основні концептуальні передумови, що склалися в Україні для децентралізації державного регулювання соціально-економічного розвитку. Розглянуто питання еволюції підходів до державного управління у напряму децентралізації в контексті кращих європейських практик. Виокремлено основні виклики, загрози, можливості та позитивні сторони децентралізації державного регулювання соціально-економічного розвитку в Україні. Наведені результати можуть використовуватися науковій та практичній сферах бюджетно-податкового регулювання та державного управління. Децентралізація державного регулювання соціально-економічного розвитку передбачає принципову перебудову механізму управління державою, охоплюючи головні елементи: фіскальну, фінансову, соціальну політики. Крім того, з метою надання місцевим органам влади достатніх ресурсів та повноважень, необхідно визначити нові правові умови діяльності місцевих органів влади. Головною концептуальною базою для децентралізації державного регулювання соціально-економічного розвитку є не лише розподіл ресурсів та повноважень, але й відповідальності за розвиток регіонів між державною та місцевою владою. ; The article of research are theoretical and practical questions of decentralization of state levers and mechanisms of adjusting of socio-economic development. A research aim is determination of conceptual principles of budgetary decentralization, determination of basic tasks and risks of her practical realization. Totality of scientific methods and approaches is in-process applied, including system, analytical, comparative, factor methods, that gave an opportunity to provide conceptual unity of research. The article deals with the basic conceptual framework for the decentralization of State regulation of the socio-economic development. Analyzed the problem of the evolution of approaches to public administration decentralization in the context of the best European practices. The main problems, threats, opportunities and benefits of decentralization of State regulation of socìal′no-economic development in Ukraine. The brought results over can be used scientific and practical spheres of the budgetary-tax adjusting and state administration. Decentralization of government control of socio-economic development envisages fundamental alteration of mechanism of government, embracing staples: fiscal, financial, social politicians. In addition, with the aim of grant to local authorities of sufficient resources and plenary powers, it is necessary to define the new legal terms of activity of local authorities. A main conceptual base for decentralization of government control of socio-economic development is not only allocation of resources and plenary powers but also to responsibility for development of regions between state and local power.

The paper discusses a number of approaches, which are the foundation of the modern theory manipulation of mass consciousness. Highlights the main approaches to the definition of the term «manipulation» in the context of modern scientific discourse. The question of determining the place of manipulation in the political process of the. The author also examines some conditions of manipulation. ; В статье рассматривается ряд подходов, которые являются основой современной теории манипулирования массовым сознанием. Выделяются основные подходы к определению содержания самого понятия «манипуляция» в контексте современного научного дискурса. Исследуется вопрос определения места манипуляции в политическом процессе. В статье также рассмотрены некоторые условия манипулирования. ; У статті розглядається ряд підходів, які є основою сучасної теорії маніпулювання масовою свідомістю. Виділяються основні підходи до визначення змісту самого поняття «маніпуляція» в контексті сучасного наукового дискурсу. Досліджується питання визначення місця маніпуляції в політичному процесі. В статті також розглядаються деякі умови маніпулювання.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання системи формування місцевих бюджетів як інструменту соціально-економічного розвитку територій. Метою дослідження є розкриття та обґрунтування пріоритетних шляхів удосконалення системи формування місцевих бюджетів в умовах економічних перетворень. Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурний, порівняльний, факторний методи, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Результати роботи. У статті розкрито економічну сутність місцевих бюджетів як інструменту впливу на соціально-економічний розвиток територій. Визначено пріоритетні шляхи удосконалення системи формування місцевих бюджетів в Україні в умовах економічних перетворень. Здійснено аналіз та оцінку дохідної та видаткової частини місцевих бюджетів. Галузь застосування результатів. Місцеві бюджети. Формування бюджетів місцевого самоврядування у системі фінансово-економічного регулювання. Висновки. Місцеві бюджети є вагомою складовою системи державних фінансів, їх збалансованість, оптимальність є однією з умов економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць; рівень фінансового забезпечення місцевих бюджетів достатньо суттєво впливає на структурні перетворення у галузях економіки та соціальній сфері. Від якості та своєчасності прийняття рішень щодо видаткової частини місцевих бюджетів, децентралізації управління бюджетними коштами залежить збалансованість бюджетної системи та результативність бюджетного регулювання. Підвищення рівня життя населення вимагає посилення результативності використання бюджетних коштів. Впровадження інституційного підходу до дослідження системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування є важливим та включає визначення характерних ознак її складових, інституційного середовища, що забезпечує їх функціонування та взаємозв'язки. Важливим завданням є створення інституційних умов для формування місцевих бюджетів, визначення концептуальних засад, стратегічних і тактичних цілей та завдань їх реформування відповідно до стратегії соціально-економічного розвитку країни. Розвиток інституту місцевого самоврядування має відігравати провідну роль у ініціюванні змін у системі місцевих фінансів, тобто мати функцію системоутворюючої складової удосконалення зазначеної системи та бюджетного процесу.Предметом исследования являются теоретические и практические вопросы системы формирования местных бюджетов как инструмента социально-экономического развития территорий. Целью исследования является раскрытие и обоснование приоритетных путей совершенствования системы формирования местных бюджетов в условиях экономических преобразований. Методы исследования. В работе применена совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурный, сравнительный, факторный методы, что позволило реализовать концептуальное единство исследования. Результаты работы. В статье раскрыта экономическая сущность местных бюджетов как инструмента влияния на социально-экономическое развитие территорий. Определены приоритетные пути совершенствования системы формирования местных бюджетов в Украине в условиях экономических преобразований. Осуществлены анализ и оценка доходной и расходной части местных бюджетов. Область применения результатов. Местные бюджеты. Формирование бюджетов местного самоуправления в системе финансово-экономического регулирования. Выводы. Местные бюджеты являются важной составляющей системы государственных финансов, их сбалансированность, оптимальность является одним из условий экономического развития административно-территориальных единиц; уровень финансового обеспечения местных бюджетов достаточно существенно влияет на структурные преобразования в отраслях экономики и социальной сфере. От качества и своевременности принятия решений по расходной части местных бюджетов, децентрализации управления бюджетными средствами зависит сбалансированность бюджетной системы и результативность бюджетного регулирования. Повышение уровня жизни населения требует усиления результативности использования бюджетных средств. Внедрение институционального подхода к исследованию системы финансового обеспечения местного самоуправления является важным и включает определение характерных признаков ее составляющих институциональной среды, что обеспечивает их функционирование и взаимосвязи. Важной задачей является создание институциональных условий для формирования местных бюджетов, определение концептуальных основ, стратегических и тактических целей, задач их реформирования в соответствии со стратегией социально-экономического развития страны. Развитие института местного самоуправления должна играть ведущую роль в инициировании изменений в системе местных финансов, то есть иметь функцию системообразующей составляющей совершенствования указанной системы и бюджетного процесса.

У статті на основі аналізу наукових праць розкрито проблему превентивного напряму соціально-педагогічної роботи щодо дитячого сирітства у зарубіжних країнах, яке показало, що для зарубіжної суспільної практики щодо вирішення проблеми дитячого сирітства характерним є – по-перше, активне впровадження превентивно- профілактичних принципів соціально-педагогічної роботи як засадних у вирішенні проблеми соціального сирітства та орієнтація на потреби, проблеми дитини і сім'ї; по-друге, диференціація соціальної допомоги та підтримки сім'ям і дітям, й створення поруч із державними інституціями розвиненої мережі громадських (приватних ) соціальних служб, дії яких спрямовані на соціальний захист дітей і сімей, які можуть потрапити або вже опинилися у складних життєвих обставинах , а також активний розвиток сімейних форм виховання. ; On the basis of analysis of scientific papers disclosed the problem of preventive direction of social and pedagogical work on child abandonment in foreign countries, which is still little developed by and is out of sight scientific community. That is why the main task of article is to analyze existing experiences of social practice to address the problem of child abandonment in other countries and singling and systematization of preventive direction of social and pedagogical work on the localization of the phenomenon of child abandonment. Explore the international experience of social practice to address the problem of child abandonment and assisting orphans allowed to determine how global trends following: implementation of socio-legal and psycho- pedagogical support to families to prevent difficult situations and the risk of child abandonment; maximum saving for child's biological family; temporary nature of placement in state institutions; priority of family care of orphans; social and educational aid and support foster (foster) family. In general, this study showed that foreign social practice to address the problem of child abandonment is typical – firstly , active implementation of preventive and prophylactic principles of social and pedagogical work as ambush in solving the problem of child abandonment and focus on the needs, challenges and seven of the child's; Secondly, the differentiation of social assistance and support to families and children, and the creation of close to government institutions developed network of public (private) social services, actions are aimed at social protection of children and families can get caught or are in difficult circumstances and the active development of family care.

У статті на основі аналізу наукових праць розкрито проблему превентивного напряму соціально-педагогічної роботи щодо дитячого сирітства у зарубіжних країнах, яке показало, що для зарубіжної суспільної практики щодо вирішення проблеми дитячого сирітства характерним є – по-перше, активне впровадження превентивно- профілактичних принципів соціально-педагогічної роботи як засадних у вирішенні проблеми соціального сирітства та орієнтація на потреби, проблеми дитини і сім'ї; по-друге, диференціація соціальної допомоги та підтримки сім'ям і дітям, й створення поруч із державними інституціями розвиненої мережі громадських (приватних ) соціальних служб, дії яких спрямовані на соціальний захист дітей і сімей, які можуть потрапити або вже опинилися у складних життєвих обставинах , а також активний розвиток сімейних форм виховання. ; On the basis of analysis of scientific papers disclosed the problem of preventive direction of social and pedagogical work on child abandonment in foreign countries, which is still little developed by and is out of sight scientific community. That is why the main task of article is to analyze existing experiences of social practice to address the problem of child abandonment in other countries and singling and systematization of preventive direction of social and pedagogical work on the localization of the phenomenon of child abandonment. Explore the international experience of social practice to address the problem of child abandonment and assisting orphans allowed to determine how global trends following: implementation of socio-legal and psycho- pedagogical support to families to prevent difficult situations and the risk of child abandonment; maximum saving for child's biological family; temporary nature of placement in state institutions; priority of family care of orphans; social and educational aid and support foster (foster) family. In general, this study showed that foreign social practice to address the problem of child abandonment is typical – firstly , active implementation of preventive and prophylactic principles of social and pedagogical work as ambush in solving the problem of child abandonment and focus on the needs, challenges and seven of the child's; Secondly, the differentiation of social assistance and support to families and children, and the creation of close to government institutions developed network of public (private) social services, actions are aimed at social protection of children and families can get caught or are in difficult circumstances and the active development of family care.