Suchergebnisse

Мета дослідження – розкрити як на сторінках часопису "Kwartalnyk Historyczny" відобразився процес становлення та розвитку історичної економіки – нового для тогочасної польської історіографії дослідницького напрямку. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в історіографії здійснено спробу реконструювати відображення на сторінках часопису "Kwartalnik Historyczny" (1887 – 1918 рр.) процесу становлення та розвитку історичної економіки Польщі як окремої дисципліни. Висновки. Вивчення публікацій часопису "Kwartalnik Historyczny" показує, що історія економіки Польщі тривалий час була тісно пов'язана з рефлексією над минулим польського суспільства та державного устрою. Розмежування проблематики в багатьох пунктах було просто неможливим, оскільки державний устрій зумовлював соціально-економічні стосунки, з іншого боку, імпульси перемін у царині права та адміністрування були залежні від суспільства. Історики, що спеціалізувалися у цих галузях, змушені були враховувати всі ці фактори. Це тягло за собою потребу розширення погляду на проблеми минулого та переходу на інший рівень досліджень – від позитивістських мікрографічних досліджень до узагальнюючих, синтетичних опрацювань, що, своєю чергою, зумовлювало модернізацію існуючих моделей історичного пізнання та виводило історичну науку на вищий, більш узагальнюючий рівень осягнення минулого. ; Abstract. The purpose of publication is to reveal how the process of formation and development of the historical economy – new for the contemporary Polish historiography of the research direction – appeared on the pages of the journal "Kwartalnik Historyczny". The methodology of the research is based on the principles of historicism, systematicity, scientificity, verification, authorial objectivity, moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The research novelty is that for the first time in historiography an attempt was made to reconstruct the process of the formation and development of the historical economy of Poland as a separate discipline on the pages of the journal "Kwartalnik Historyczny" (1887 – 1918).= The Conclusions. A study of the publications of "Kwartalnik Historyczny" shows that the history of the Polish economy for a long time was closely linked to the reflection on the past of Polish societyand government. Differentiation of issues in many points was simply impossible, since the state system led to socio-economic relations; on the other hand, the impulses of change in the realm of law andadministration were dependent on society. Historians who have specialized in these fields have been forced to focus on all these issues. This entailed the need to broaden the view of certain problems and to move to a higher level – from positivist micrographic studies to generalizing, synthetic studies, which in turn led to the modernization of existing models of historical knowledge and brought historical science to another level.

The article deals on the political views of Ivan Franko, his activity in creation of the Ukrainian Radical Party (Rusko-Ukrainian radical party) and founding of the party periodicals in Western Ukraine. The aim of this research is to confirm the main content of Ivan Franko's publications on the pages of the radical press in Galicia at the end of the XIX century. Such media as «People / Народ» (Kolomyia, Lviv, 1891–1895) and «Hromada / Громада» (Kolomyia, 1896–1897) were analyzed. Analysis and comparison became the basic methods on the way to define semantic accents of the Radical party periodicals, as well as restorations of the not popular publications of Ivan Franko. ; У статті звернено увагу на політичні погляди Івана Франка, його участь у створенні Української радикальної партії та видання її періодичних органів. Мета дослідження — з'ясувати основні змістові акценти публікацій Івана Франка на шпальтах радикальної преси Галичини кінця ХІХ ст., обравши для аналізу такі вагомі часописи, як «Народ» (Коломия, Львів, 1891–1895) та «Громада» (Коломия, 1896–1897). На підставі аналізу й зіставлення подаються змістові акценти публікацій цих радикальних часописів, на їхньому тлі розглядається публіцистика І. Франка.

Редакція «Українського інформаційного простору» прийняла рішення опублікувати, вперше в Україні, у повному обсязі статтю журналіста УПА О. Горнового «Про свободу преси в СССР». Автор статті — член головного осередку пропаганди при проводі ОУН. Загинув 1950 року на 29 році життя в бою з відділом МГБ біля однієї з криї­вок на ЛьвівщиніЦей унікальний, фактично невідомий дослідникам і досить суголосний із нинішніми українськими реаліями, текст має драматичну долю.З'явився він у світ 1946 року на шпальтах часопису Української Головної Визвольної Ради (УГВР) «Самостійність». Це було єдине його число, яке до сьогодні не збереглося. Текст статті поширювався в самвидаві на території підрадянської України. 1949 року вийшов окремою брошурою в одній із підпільних друкарень УПА з вихідними даними «Київ-Львів». Єдиний уцілілий примірник цієї брошури в сканованому вигляді оприлюднено на сайті «Електронний архів Українського Визвольного руху». Проте сам оригінал брошури досить пошкоджений: у ній бракує кількох сторінок, на окремих сторінках немає цілих фрагментів тексту. Пізніше стаття була передрукована в одному з випусків так званих мініатюрних брошурок із масиву підривної антирадянської літератури, який видавався від імені Закордонного Представництва УГВР у Лондоні і в нелегальний спосіб переправлявся та територію радянської України. Примірник цієї брошури виявив професор Микола Тимошик в архіві Української Видавничої спілки в Лондоні під час недавнього наукового стажування у Великій Британії. За цим документом і здійснено редакційну підготовку тексту для цієї публікації.У документі зроблено аналіз радянської преси в контексті поняття свободи преси в демократичному і тоталітарному суспільствах. Подаючи низку прикладів із центральної та місцевої радянської преси, автор виділяє три особливості радянської журналістики: а) вся без винятку преса в СССР належить не народові, а правлячій партії сталінських вельмож; б) всі публікації в радянській пресі стандартизовані не тільки щодо змісту, а й форми їх подачі; в) пресі більшовиків властиве тотальне застосування методики замовчування й приховування правди; г) докорінне вивертання й перекручування дійсності, якщо вона не відповідає комуно-більшовицькій ідеології. ; The editorial office of the Ukrainian Information Space has decided to publish the full article of the journalist of the UPA O. Hornovyi «On the freedom of press in the USSR» for the first time in Ukraine. The author of the article is a member of the main unit of propaganda during the OUN. He died in 1950 at the age of 29 in a battle with the KGB department near one of the shelters in Lviv region.This unique, virtually unknown to researchers and quite consistent with the current Ukrainian realities, text has a dramatic fate.It was published in 1946 on the front pages of the Ukrainian Main Liberation Council (UMLC) magazine «Independence». It was the only number, and it has not survived to this day. The text of the article was distributed in self-publishing on the territory of the Soviet Ukraine. In 1949 it was published a separate brochure in one of the underground UIA printing houses with the initial data «Kyiv-Lviv». The only surviving copy of this brochure in the scanned form was published on the website of the Electronic Archive of the Ukrainian Liberation Movement. However, the original of the brochure itself is rather damaged: it lacks several pages, and individual pages lack whole sections of text. Later, the article was reprinted in one of the issues of the so-called miniature brochures from the massif of subversive anti-Soviet literature, which was published on behalf of the UMLC Foreign Office in London and was illegally transported to the territory of Soviet Ukraine. A copy of this booklet was discovered by Professor Mykola Tymoshyk in the archives of the Ukrainian Publishing Union in London during a recent research internship in the United Kingdom. This document is the subject of editorial preparation for this publication.It analyzes the Soviet press in the context of the notion of press freedom in a democratic and totalitarian society. By giving a number of examples from the central and local Soviet press, the author identifies three features of Soviet journalism: a) the press in the USSR belongs not to the people, but to the ruling party of Stalin's nobles; b) all the publications were standardized not only in content but also in the form of their submission; c) a very consistent application of the method of concealing of truth; c) a radical eversion and distortion of reality, if it did not conform to the communist-bolshevik ideology.

Редакція «Українського інформаційного простору» прийняла рішення опублікувати, вперше в Україні, у повному обсязі статтю журналіста УПА О. Горнового «Про свободу преси в СССР». Автор статті — член головного осередку пропаганди при проводі ОУН. Загинув 1950 року на 29 році життя в бою з відділом МГБ біля однієї з криї­вок на ЛьвівщиніЦей унікальний, фактично невідомий дослідникам і досить суголосний із нинішніми українськими реаліями, текст має драматичну долю.З'явився він у світ 1946 року на шпальтах часопису Української Головної Визвольної Ради (УГВР) «Самостійність». Це було єдине його число, яке до сьогодні не збереглося. Текст статті поширювався в самвидаві на території підрадянської України. 1949 року вийшов окремою брошурою в одній із підпільних друкарень УПА з вихідними даними «Київ-Львів». Єдиний уцілілий примірник цієї брошури в сканованому вигляді оприлюднено на сайті «Електронний архів Українського Визвольного руху». Проте сам оригінал брошури досить пошкоджений: у ній бракує кількох сторінок, на окремих сторінках немає цілих фрагментів тексту. Пізніше стаття була передрукована в одному з випусків так званих мініатюрних брошурок із масиву підривної антирадянської літератури, який видавався від імені Закордонного Представництва УГВР у Лондоні і в нелегальний спосіб переправлявся та територію радянської України. Примірник цієї брошури виявив професор Микола Тимошик в архіві Української Видавничої спілки в Лондоні під час недавнього наукового стажування у Великій Британії. За цим документом і здійснено редакційну підготовку тексту для цієї публікації.У документі зроблено аналіз радянської преси в контексті поняття свободи преси в демократичному і тоталітарному суспільствах. Подаючи низку прикладів із центральної та місцевої радянської преси, автор виділяє три особливості радянської журналістики: а) вся без винятку преса в СССР належить не народові, а правлячій партії сталінських вельмож; б) всі публікації в радянській пресі стандартизовані не тільки щодо змісту, а й форми їх подачі; в) пресі більшовиків властиве тотальне застосування методики замовчування й приховування правди; г) докорінне вивертання й перекручування дійсності, якщо вона не відповідає комуно-більшовицькій ідеології. ; The editorial office of the Ukrainian Information Space has decided to publish the full article of the journalist of the UPA O. Hornovyi «On the freedom of press in the USSR» for the first time in Ukraine. The author of the article is a member of the main unit of propaganda during the OUN. He died in 1950 at the age of 29 in a battle with the KGB department near one of the shelters in Lviv region.This unique, virtually unknown to researchers and quite consistent with the current Ukrainian realities, text has a dramatic fate.It was published in 1946 on the front pages of the Ukrainian Main Liberation Council (UMLC) magazine «Independence». It was the only number, and it has not survived to this day. The text of the article was distributed in self-publishing on the territory of the Soviet Ukraine. In 1949 it was published a separate brochure in one of the underground UIA printing houses with the initial data «Kyiv-Lviv». The only surviving copy of this brochure in the scanned form was published on the website of the Electronic Archive of the Ukrainian Liberation Movement. However, the original of the brochure itself is rather damaged: it lacks several pages, and individual pages lack whole sections of text. Later, the article was reprinted in one of the issues of the so-called miniature brochures from the massif of subversive anti-Soviet literature, which was published on behalf of the UMLC Foreign Office in London and was illegally transported to the territory of Soviet Ukraine. A copy of this booklet was discovered by Professor Mykola Tymoshyk in the archives of the Ukrainian Publishing Union in London during a recent research internship in the United Kingdom. This document is the subject of editorial preparation for this publication.It analyzes the Soviet press in the context of the notion of press freedom in a democratic and totalitarian society. By giving a number of examples from the central and local Soviet press, the author identifies three features of Soviet journalism: a) the press in the USSR belongs not to the people, but to the ruling party of Stalin's nobles; b) all the publications were standardized not only in content but also in the form of their submission; c) a very consistent application of the method of concealing of truth; c) a radical eversion and distortion of reality, if it did not conform to the communist-bolshevik ideology.

One of the key components of Ukraine's media image, namely, the perception of a Ukrainian political nation on the pages of british weekly «The Economist», was analyzed. It is proved that in recent years there was a significant transformation in the positive coverage of Ukrainian issues.Key words: «The Economist», the British press, media image of Ukraine, Ukrainian problems. ; За матеріалами британського тижневика «The Economist» проаналізовано один із визначальних компонентів медіаобразу України, а саме, сприйняття українців як політичної нації, окреслено засоби його ретрансляції та осмислення. Доведено, що впродовж останніх років відбулася суттєва трансформація у позитивному висвіт-ленні української проблематики.Ключові слова: «The Economist», британська преса, медіаобраз України, укра-їнська проблематика.

Мета дослідження – розкрити як на сторінках часопису "Kwartalnyk Historyczny" відобразився процес становлення та розвитку історичної економіки – нового для тогочасної польської історіографії дослідницького напрямку. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в історіографії здійснено спробу реконструювати відображення на сторінках часопису "Kwartalnik Historyczny" (1887 – 1918 рр.) процесу становлення та розвитку історичної економіки Польщі як окремої дисципліни. Висновки. Вивчення публікацій часопису "Kwartalnik Historyczny" показує, що історія економіки Польщі тривалий час була тісно пов'язана з рефлексією над минулим польського суспільства та державного устрою. Розмежування проблематики в багатьох пунктах було просто неможливим, оскільки державний устрій зумовлював соціально-економічні стосунки, з іншого боку, імпульси перемін у царині права та адміністрування були залежні від суспільства. Історики, що спеціалізувалися у цих галузях, змушені були враховувати всі ці фактори. Це тягло за собою потребу розширення погляду на проблеми минулого та переходу на інший рівень досліджень – від позитивістських мікрографічних досліджень до узагальнюючих, синтетичних опрацювань, що, своєю чергою, зумовлювало модернізацію існуючих моделей історичного пізнання та виводило історичну науку на вищий, більш узагальнюючий рівень осягнення минулого. ; Abstract. The purpose of publication is to reveal how the process of formation and development of the historical economy – new for the contemporary Polish historiography of the research direction – appeared on the pages of the journal "Kwartalnik Historyczny". The methodology of the research is based on the principles of historicism, systematicity, scientificity, verification, authorial objectivity, moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The research novelty is that for the first time in historiography an attempt was made to reconstruct the process of the formation and development of the historical economy of Poland as a separate discipline on the pages of the journal "Kwartalnik Historyczny" (1887 – 1918).= The Conclusions. A study of the publications of "Kwartalnik Historyczny" shows that the history of the Polish economy for a long time was closely linked to the reflection on the past of Polish societyand government. Differentiation of issues in many points was simply impossible, since the state system led to socio-economic relations; on the other hand, the impulses of change in the realm of law andadministration were dependent on society. Historians who have specialized in these fields have been forced to focus on all these issues. This entailed the need to broaden the view of certain problems and to move to a higher level – from positivist micrographic studies to generalizing, synthetic studies, which in turn led to the modernization of existing models of historical knowledge and brought historical science to another level.

Мета дослідження – розкрити як на сторінках часопису "Kwartalnyk Historyczny" відобразився процес становлення та розвитку історичної економіки – нового для тогочасної польської історіографії дослідницького напрямку. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об'єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в історіографії здійснено спробу реконструювати відображення на сторінках часопису "Kwartalnik Historyczny" (1887 – 1918 рр.) процесу становлення та розвитку історичної економіки Польщі як окремої дисципліни. Висновки. Вивчення публікацій часопису "Kwartalnik Historyczny" показує, що історія економіки Польщі тривалий час була тісно пов'язана з рефлексією над минулим польського суспільства та державного устрою. Розмежування проблематики в багатьох пунктах було просто неможливим, оскільки державний устрій зумовлював соціально-економічні стосунки, з іншого боку, імпульси перемін у царині права та адміністрування були залежні від суспільства. Історики, що спеціалізувалися у цих галузях, змушені були враховувати всі ці фактори. Це тягло за собою потребу розширення погляду на проблеми минулого та переходу на інший рівень досліджень – від позитивістських мікрографічних досліджень до узагальнюючих, синтетичних опрацювань, що, своєю чергою, зумовлювало модернізацію існуючих моделей історичного пізнання та виводило історичну науку на вищий, більш узагальнюючий рівень осягнення минулого. ; Abstract. The purpose of publication is to reveal how the process of formation and development of the historical economy – new for the contemporary Polish historiography of the research direction – appeared on the pages of the journal "Kwartalnik Historyczny". The methodology of the research is based on the principles of historicism, systematicity, scientificity, verification, authorial objectivity, moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The research novelty is that for the first time in historiography an attempt was made to reconstruct the process of the formation and development of the historical economy of Poland as a separate discipline on the pages of the journal "Kwartalnik Historyczny" (1887 – 1918).= The Conclusions. A study of the publications of "Kwartalnik Historyczny" shows that the history of the Polish economy for a long time was closely linked to the reflection on the past of Polish societyand government. Differentiation of issues in many points was simply impossible, since the state system led to socio-economic relations; on the other hand, the impulses of change in the realm of law andadministration were dependent on society. Historians who have specialized in these fields have been forced to focus on all these issues. This entailed the need to broaden the view of certain problems and to move to a higher level – from positivist micrographic studies to generalizing, synthetic studies, which in turn led to the modernization of existing models of historical knowledge and brought historical science to another level.

The article overviews the process of transformation of different elements in the culture of laughter under Soviet propaganda. The goal of the article is reached thanks to the principles of historicism, objectivity, as well as systematic and complex approaches to the topic at hand. The author explains the definition of the "culture of laughter", as proposed by M. Bakhtin, and analyzes the further research of this phenomenon. It is shown that in the realities of a totalitarian state the culture of laughter is transformed into the so-called "official humor", or the propaganda's culture of laughter, becoming a yet another instrument in the hands of a ruling party. The satire, as the most preferable form of the culture of laughter for the government, gets special attention. It is proven that the Bolsheviks payed quite a lot of attention to the development of satirical genres in different outlets of state-controlled media, as they understood the effect they have. The article provides excerpts from the documents of Communist Party, that prove the totalitarian state's censorship of the freedom of speech in USSR. The research's results could be used for further research of the peculiarities of Soviet propaganda, as well as in "History of Ukraine" and "History of USSR" curriculum, or other special courses related to homeland history. ; Стаття простежує трансформаційний процес елементів сміхової культури в умовах пропаганди СРСР. Досягненню мети сприяли принципи історизму, об'єктивності, а також системний і комплексний підходи. Автором розкрито сутність терміну «сміхова культура», що запропонував М. Бахтін, проаналізовано подальші дослідження цього явища. Показано, що сміхова культура в тоталітарній державі перетворюється у так званий офіційний гумор або сміхову культуру пропаганди та стає інструментом правлячої партії. Акцентується увага на сатирі як найвдалішій формі сміхової культури для влади. Доведено, що більшовики приділяли багато уваги керованому розвитку сатиричних жанрів у різноманітних ЗМІ держави та розуміли ефект від них. У статті наведено витяги з партійних документів, які доводять тиск тоталітарної держави на свободу слова в СРСР. Результати дослідження можна використовувати для подальшого вивчення особли- востей радянської пропаганди, а також при викладанні курсів «Історія України», «Історія СРСР», спецкурсів, пов'язаних з вітчизняною історією.

In this article are analyzed the main ideological and political determinants of Russophile discourse of 20th cent. It is also taken into consideration the main aspects of this communicational process: the problem of language, history, national identity, culture, church and religious life. It is discovered the main programmatic and ideological documents, which was used by Russophile editions.Key words: press, language, history, communication, ideologemes. ; У статті проаналізовано основні ідеологічні та політичні детермінанти москвофіль-ського дискурсу початку ХХ століття. Взято до уваги основні аспекти цього комунікатив-ного процесу: проблема мови, питання історії, національна ідентичність, церковно-релі-гійне життя та питання культури. Виявлено основні програмні документи та ідеологеми, якими послуговувалися москвофільські видання.Ключові слова: преса, мова, історія, комунікація, ідеологеми.

Osyp Nazaruk's arguments covering the problems, the purposes and the functions of the press are systematized and addressed as a holistic and completed concept, formed by his lifelong journalistic activism, in particular, as a military correspondent, journalist and editor in chief of the periodicals, such as Strilets (Rifleman), Ukrainskyi Prapor (Ukrainian Flag), Sich, Ameryka (America), Nova Zorya (New Star), as well as the head of the ministry of the press and the propaganda of the Ukrainian People's Republic and the Western Ukrainian People's Republic. The predictive value and relevance of certain elements of his concept are pointed out.The specifics of the interpretation of the concepts of «national press» to which Osyp Nazaruk assigned a key part in the nation-building and state-building processes, are explained. He considered that «national press» must propagate the national idea, consolidate and enlighten the society and, most importantly, is funded by the society. Reflecting on the causes of the defeat of the liberation struggle, Osyp Nazaruk came to the conclusion that in conditions of war the journalist must be guided primarily by the strategic interests of the state.An in-depth analysis of the columnist's views on the mission of the Catholic press as a mouthpiece of the Christian worldview is provided. His understanding of the effective organization of editorial board operations, the layout of the newspaper edition, the skill of argumentation and persuasion, etc. is outlined. Osyp Nazaruk considered courage, truthfulness, patriotism as the main advantages of high-quality opinion journalism.Key words: Osyp Nazaruk, press, opinion journalism, interwar period. ; У статті розкрито погляди Осипа Назарука на завдання та функції преси. Визначено провідне значення преси у націє- та державотворенні. З'ясовано специфіку тлумачення терміна «національна преса» у публіцистиці Осипа Назарука.Ключові слова: Осип Назарук, преса, публіцистика, міжвоєнна доба.

The qualification work analyzed the specifics of the role of women in Soviet society in terms of official discourse, namely normative and normalizing power judgments. To this end, the legislative acts regulating the labor, political, marriage and family spheres of life of the citizens of the USSR were studied. In addition, the tendencies of normalization of the role of the "Soviet woman" in the periodical press are singled out. Together, this provided an opportunity to generalize the issues of formation, implementation and representation of women in the discourse of the Soviet Union. ; В кваліфікаційній роботі було проаналізовано специфіку ролі жінки в радянському суспільстві з точки зору офіційного дискурсу, а саме нормативних та нормалізуючих владних суджень. Задля цього, досліджено законодавчі акти, що регламентували трудову, політичну, шлюбну та сімейну сферу життя громадянок СРСР. Крім того, виокремлено тенденції нормування ролі «радянської жінки» в періодичній пресі. В комплексі це дало можливість узагальнити проблематику формування, реалізації та репрезентації жінки в дискурсі Радянського Союзу.

The processes and methods of implanting Soviet myths among the Izmail region's population of the URSR in the post-war period, particularly the creation of the myth of Izmail as a «city of Russian military glory», have been considered. The urgency of this problem is determined by the need to identify the historical background of Soviet mythologemes, which are still stored in the collective consciousness of the region's people, and debunk them. The researchhas analyzed publications in the regional periodicals, namely in the newspaper «Pridunayskaya Pravda», which had been one of the main tools for inculcation the Soviet ideology and means of spreading Soviet myths. The author has concluded that the formation of the myth about Izmail as a «city of Russian military glory» was a direct result of the development of Russo-centric statism in the Soviet ideology, which within the concept of «friendship of nations» tried to glorify the role of the Russian nation as «first among equals». It has been revealed the structure of this myth, which combined imperial mythologeme about the assault of the Izmail fortress with Soviet myths about the inheritance of Russian military traditions by the Soviet army, the messianic role of the Russian nation, the historical justice of the accession of Bessarabian territory and the long-suffering of its people from the foreign yoke. It has been proved that the myth's important component was the glorification of the army leader O. Suvorov and his military exploits, and the generalissimo's image began to play a central place in the symbolic space of the city and the historical memory of the population. The author has characterized the main methods of myth's inculcation in the region, inherent in Soviet propaganda, including the formation of a new historical development concept of the city and region, the opening of cultic buildings and institutions to preserve and disseminate the memory of the myth, the anniversary of new symbolic dates, the constant using the mythologemes in the media, etc. The prospect of further research is to study other historical sources for a more holistic conceptualization of the peculiarities of Soviet myth-making in the region. ; Розглянуто процес і методи насадження радянських міфів серед населення Ізмаїльської області УРСР у післявоєнний період, зокрема створення міфу про Ізмаїл як «місто російської бойової слави». Актуальність цієї проблеми визначається необхідністю виявлення історичного підґрунтя радянських міфологем, що й досі зберігаються в колективній свідомості населення регіону, та їх розвінчання. У дослідженні здійснено аналіз публікацій у регіональній періодичній пресі, зокрема в обласній газеті «Придунайская правда», що була одним з головних інструментів насадження радянської ідеології та засобів поширення радянських міфів. Автор прийшов до висновку, що формування міфу про Ізмаїл як «міста російської бойової слави» було безпосереднім результатом розвитку русоцентричного етатизму в радянській ідеології, яка в рамках концепції «дружби народів» намагалася звеличувати роль російського народу як «першого серед рівних». Розкрито структуру цього міфу, який поєднував імперські міфологеми про штурм фортеці Ізмаїл з радянськими міфами про спадкоємність радянською армією російських воєнних традицій, месіанську роль російського народу, історичну справедливість приєднання території Бессарабії та багатостраждальність її народу від чужоземного ярма. Доведено, що важливою складовою міфу стала глорифікація полководця О. Суворова та його воєнних подвигів, а образ генералісимуса став відігравати центральне місце в символічному просторі міста та історичній пам'яті населення. Автор охарактеризував основні методи насадження міфів в регіоні, притаманні для радянської пропаганди, зокрема формування нової концепції історичного розвитку міста й області, відкриття культових споруд і закладів, що мали зберігати та поширювати пам'ять про міф, відзначення річниць нових символічних дат, постійне використання міфологем у засобах масової інформації тощо. Перспективу подальшого дослідження становить вивчення інших історичних джерел для більш цілісного розуміння особливостей радянської міфотворчості в регіоні.

Attention readers suggested the results of empirical sociological research conducted on the basis of content analysis of pre-election period in 2015. The unit of analysis in the study were newspapers with markers cities: Kyiv, Zaporizhia and Kharkiv. The results allowed not only to track the specific election coverage in 2015 in the regional newspaper press Ukraine, as well as analyze the impact of the information lodged in newspapers, on the choice of citizens by comparison with the results of exit polls. Additionally been made a comparative analysis of the content of the election in a newspaper press in general. ; Вниманию читателя предлагаются результаты эмпирического социологического исследования, проведенного на основе применения контент-анализа в предвыборный период 2015 года. Единицами анализа в исследовании выступили газеты из городов-маркеров: Киева, Запорожья и Харькова. Полученные результаты позволили не только отследить специфику освещения избирательного процесса 2015 году в региональной газетной печати Украины, а также проанализировать влияние информации, которая подавалась на страницах газет, на выбор граждан через сопоставление с результатами экзит-полла. Дополнительно был осуществлен сравнительный анализ контента о выборах в газетной печати в целом. ; До уваги читача запропоновано результати емпіричного соціологічного дослідження, проведеного на основі застосування контент-аналізу у передвиборчий період 2015 року. Одиницями аналізу в дослідженні виступили газети з міст-маркерів: Києва, Запоріжжя та Харкова. Отримані результати дозволили не лише відстежити специфіку висвітлення виборчого процесу 2015 року в регіональній газетній пресі України, а також проаналізувати вплив інформації, що подавалась на шпальтах газет, на вибір громадян через співставлення з результатами екзит-полу. Додатково було здійснено порівняльний аналіз контенту про вибори у газетній пресі в цілому.

Attention readers suggested the results of empirical sociological research conducted on the basis of content analysis of pre-election period in 2015. The unit of analysis in the study were newspapers with markers cities: Kyiv, Zaporizhia and Kharkiv. The results allowed not only to track the specific election coverage in 2015 in the regional newspaper press Ukraine, as well as analyze the impact of the information lodged in newspapers, on the choice of citizens by comparison with the results of exit polls. Additionally been made a comparative analysis of the content of the election in a newspaper press in general. ; Вниманию читателя предлагаются результаты эмпирического социологического исследования, проведенного на основе применения контент-анализа в предвыборный период 2015 года. Единицами анализа в исследовании выступили газеты из городов-маркеров: Киева, Запорожья и Харькова. Полученные результаты позволили не только отследить специфику освещения избирательного процесса 2015 году в региональной газетной печати Украины, а также проанализировать влияние информации, которая подавалась на страницах газет, на выбор граждан через сопоставление с результатами экзит-полла. Дополнительно был осуществлен сравнительный анализ контента о выборах в газетной печати в целом. ; До уваги читача запропоновано результати емпіричного соціологічного дослідження, проведеного на основі застосування контент-аналізу у передвиборчий період 2015 року. Одиницями аналізу в дослідженні виступили газети з міст-маркерів: Києва, Запоріжжя та Харкова. Отримані результати дозволили не лише відстежити специфіку висвітлення виборчого процесу 2015 року в регіональній газетній пресі України, а також проаналізувати вплив інформації, що подавалась на шпальтах газет, на вибір громадян через співставлення з результатами екзит-полу. Додатково було здійснено порівняльний аналіз контенту про вибори у газетній пресі в цілому.

Розглянуто проблему висвітлення війни в друкованих українських та російських суспільно-політичних тижневиках. Проаналізовано механізми пропаганди війни через категорії, які запропонував британський дослідник Артур Понсонбі для вичислення соціальних фактів і тенденцій, що криються у медійному контенті. ; The paper spotlights the coverage of the on-going warfare in printed Ukrainian and Russian social and political weeklies. The author explores the mechanisms for war propaganda through the categories that were offered by British politician Arthur Ponsonby for the evaluation of social facts and trends reflected in media content.