Suchergebnisse

The reform of land relations has been a crucial issue in Russia for centuries. Today, Russian legislators are faced with such problems as ensuring rational use and effective protection of agricultural land, conducting land surveys, introducing land plots into civil circulation, conserving natural resources, and regulating state and municipal land acquisition mechanisms. After 2014, the first steps in dealing with these issues were taken through the consistent adoption of federal laws that introduced significant changes to the Russian Federation Land Code. More new laws followed, ushering in what is considered to be a new stage in the development of land relations. The aim of this article is to analyze the adopted legal norms in the field of land relations, and to evaluate the effectiveness of their application. The methodologies employed in the study were general scientific, private, and special methods of inquiry. The general scientific dialectical method made it possible to explore the current state of Russian legislation regulating various aspects of land relations, to identify the essence of the modern land reform, to consider various approaches to the study of this issue, and to demonstrate the sequence and consistency of changes in current Russian Federation land legislation. Formal logic was applied to analyze the reforms of particular land legislation institutions at the present stage, to consider the content of specific legal norms, and to identify their defects. Comparative and formal legal methods were used to establish the correlation of various legal norms. A comparative analysis of judicial practice was performed in some cases to explore and summarize the results of law enforcement activities. This allowed the authors to draw relevant conclusions aimed at improving Russian legislation that regulates various aspects of land relations. The research goal was achieved by using a wide range of methods applied in their combination. The relevance of the article is connected with the fact that when Russian land legislation is reformed, but there are no precedents of applying these amendments, it has a negative effect on the social, investment and productive climate of the country. Based on the research findings, the authors concluded that the adopted innovations in the field of land relations require additional interpretation. To ensure stability and consistency in reforming land relations, it is necessary to create a "Strategy for the development of land legislation", which would provide minimal protection from rash changes in land legislation. ; La reforma de las relaciones territoriales ha sido un tema crucial en Rusia durante siglos. Hoy, los legisladores rusos se enfrentan a problemas tales como garantizar el uso racional y la protección efectiva de las tierras agrícolas, realizar encuestas de tierras, introducir parcelas en la circulación civil, conservar los recursos naturales y regular los mecanismos estatales y municipales de adquisición de tierras. Después de 2014, los primeros pasos para abordar estos problemas se tomaron mediante la adopción constante de leyes federales que introdujeron cambios significativos en el Código de Tierras de la Federación Rusa. Siguieron más leyes nuevas, marcando el comienzo de lo que se considera una nueva etapa en el desarrollo de las relaciones territoriales. El objetivo de este artículo es analizar las normas legales adoptadas en el campo de las relaciones territoriales y evaluar la efectividad de su aplicación. Las metodologías empleadas en el estudio fueron métodos generales de investigación científica, privada y especial. El método dialéctico científico general permitió explorar el estado actual de la legislación rusa que regula varios aspectos de las relaciones territoriales, identificar la esencia de la reforma agraria moderna, considerar varios enfoques para el estudio de este tema y demostrar la secuencia y coherencia de los cambios en la legislación vigente sobre tierras de la Federación de Rusia. La lógica formal se aplicó para analizar las reformas de instituciones particulares de legislación de tierras en la etapa actual, para considerar el contenido de normas legales específicas e identificar sus defectos. Se usaron métodos legales comparativos y formales para establecer la correlación de varias normas legales. En algunos casos se realizó un análisis comparativo de la práctica judicial para explorar y resumir los resultados de las actividades de aplicación de la ley. Esto permitió a los autores sacar conclusiones relevantes para mejorar la legislación rusa que regula varios aspectos de las relaciones territoriales. El objetivo de la investigación se logró mediante el uso de una amplia gama de métodos aplicados en su combinación. La relevancia del artículo está relacionada con el hecho de que cuando se reforma la legislación territorial rusa, pero no existen precedentes de aplicación de estas enmiendas, tiene un efecto negativo en el clima social, de inversión y productivo del país. Con base en los resultados de la investigación, los autores concluyeron que las innovaciones adoptadas en el campo de las relaciones terrestres requieren una interpretación adicional. Para garantizar la estabilidad y la coherencia en la reforma de las relaciones sobre la tierra, es necesario crear una "Estrategia para el desarrollo de la legislación sobre la tierra", que proporcionaría una protección mínima contra los cambios precipitados en la legislación sobre la tierra. ; Реформирование земельных отношений на протяжении столетий сохраняет свою актуальность для нашей страны. Сегодня перед российским законодателем стоят не теряющие своей актуальности задачи рационального использования и эффективной охраны земли в сельском хозяйстве, межевания земельных участков и вовлечения их в гражданский оборот, сохранения природных ресурсов, регламентации механизма изъятия земель для государственных и муниципальных нужд. Первые шаги в решении данных задач были сделаны после 2014 года, путем последовательного принятия целого пакета федеральных законов, которые внесли существенные изменений в Земельный кодекс Российской Федерации и обусловили появление правовых новелл, которые можно рассматривать как новый этап развития земельных отношений. Целью статьи является анализ принимаемых правовых норм в сфере земельных правоотношений и оценка их эффективности с точки зрения применения на практике. Методологическую основу исследования составили общенаучные, частные и специальные методы познания. Общенаучный диалектический метод позволил обосновать современное состояние отечественного законодательства, регулирующего различные аспекты земельных отношений; выявить суть современной земельной реформы; рассмотреть различные подходы к исследованию данного вопроса; продемонстрировать последовательность и стабильность изменений в действующем земельном законодательстве РФ. Анализ реформирования отдельных институтов земельного законодательства на современном этапе, рассмотрение содержания отдельных правовых норм и выявление их дефектов было осуществлено с помощью методов формальной логики. С целью соотнесения различных правовых норм в статье применяется сравнительно-правовой и формально-юридический методы. Сравнительный анализ судебной практики по отдельным категориям дел, осуществлен с целью исследования и обобщения результатов правоприменительной деятельности и формирование на их основе соответствующих выводов, направленных на совершенствование российского законодательства, регулирующего различные аспекты земельных отношений. Использование различных методов в их сочетании позволило достичь цели научного исследования. Полученные результаты заключаются в том, что преобразование земельного законодательства РФ при отсутствии практики применения вносимых изменений отрицательно отражаются на социальном, инвестиционном и производительном климате РФ. На основе проведённого исследования авторы приходят к выводу, что принятые нововведения в сфере земельных правоотношений, нуждаются в дополнительном толковании. В целях обеспечения стабильности и последовательности преобразований в земельной сфере необходимо разработать «Стратегию развития земельного законодательства», которая выступала бы гарантом минимальной защиты земельного законодательства от необдуманных изменений.

Since the German invaders suppressed the proclamation of the Ukrainian state on June 30, 1941, and the beginning of terror and repression against nationalist revolutionaries, since the beginning of 1942, before the Bandera OUN, there was an urgent issue of changing its attitude to the Nazi Reich and reviewing tactics and strategies for the struggle for statehood. At the same time, the time has come to analyze its own state-building theory and ideological principles, taking into account the experience of the practice of building the Ukrainian state in 1941, and the information and observations from the original groups about the people's sentiments and perceptions of the program regulations of the OUN by the people of Central and Southeastern Ukraine.In April 1942, at its II conference, the OUN-R put forward the requirement to prepare for an armed struggle "at an appropriate time" when the Soviet Union would be defeated, and Germany would run out of power. The fact that the USSR was defeated in the war with Germany, the leadership of the OUN-R had no doubt until the end of 1942, and therefore the agenda did not even put forward the prospect of developing the form and level of relations with the United Nation, waging war against Nazi ReichIn accordance with the decisions of the II conference, the OUN cells (b) started preparations for the deployment of their own armed forces. This work, with varying degrees of intensity, was conducted both in Galicia and in Volhynia and Polissya, where there already existed T. Borovets-Bulba armed units Polissya Sichi.The anti-German activities of the OUN fighters in the spring and summer of 1942 were manifested mainly in acts of passive resistance and sabotage of the German side – against the provision of food "contingent" by the population, the departure of the population into Germany for work.Meanwhile, at the military conference of the OUN-B, held in Lviv in early December 1942, an incendiary discussion about the tactics and strategy of the insurgent movement in the conditions of occupation broke out. In particular, the "ruling" conductor M. Lebed was an opponent of an immediate uprising against the occupation administration, but acknowledged the need to start building its own armed forces. However, M. Lebed could not decide on the issues when to start military operations and against anyone. Thus, after heated debate, it was decided to create military units in which members of the OUN-B would have to take command posts. In fact, this was the official starting date of the OUN-B for the establishment of the UPA, although the organization's grassroots structural divisions had already rebelled against the German invaders throughout 1942.In view of the divergence of views in the OUN leadership (p) regarding the armed order of 17–21 February 1943 in the village of. The Tanderbikes near Oleska (Lviv Region) hosted the III Conference of the Bandera OUN, which was then called the Organization of Ukrainian Nationalists of the Independent State Officials (OUNSD). At this III conference of the OUN, the issues of the UPA's creation were finally resolved and the main enemies of the Ukrainian liberation movement were identified – Nazis and Bolsheviks. By that time, in May 1943, Roman Shukhevych came to the leadership of the main OUN leadership (b), and the Organization changed the annex to the name from the "revolutionary" to "stand-alone statesmen, " that is, the OUN (p) became the OUN (SD).August 25, 1943 in Ternopil region, in the village. The Sloboda Zolota of the Kozivsky District completed the Third (Extraordinary) Grand OUN (S. Bandera), which approved its decisions as program regulations of the Organization. After some controversy, the Grand Assembly approved the line of Roman Shukhevych / Dmitry Klyachkovsky for the creation of rebel groups (UPA) and the open armed struggle against the "two imperialist occupiers" – the Third Reich and the USSR. R. Shukhevych (Tour) also managed to persuade the participants of the Great Assembly to democratize the political and ideological foundations of the OUN, to make them understandable and acceptable to the self-supporting elements of the Dnieper Ukraine. Communicating the state ideology to the general public has become an important task for the OUN (b) as an organization of armed struggle against the invaders.Proceeding from the foregoing and having weighed on our own strength and on the Soviet-German Clinic in the east, in February 1943, the OUN leadership (b) at its Third Conference, considered all these and other military-political circumstances and decided that there was a favorable time for the military actions For the first time, the Ukrainian Insurgent Army (UPA) was a powerful armed detachment in Volyn and Polissya . First of all, the only system that "will give a fair solution to the national and social question in the whole world" was the system of free peoples in their own independent states and the elimination of national enslavement and exploitation of one nation by others. At the same time, from August 1943 (after the Third Great OUN Summit), in the theory of the state of Bandera's OUN, there are distinct conservative and liberal-democratic definitions. Thus, in particular, the thesis appeared that "the ideal of a new society is a free man", and the socio-politicalsystem of the future state was determined not as a "nationalocracy", but as a "new system".R. Shukhevych's "democratic" position, in turn, confirmed in June 1950 the Conference of the Organization on Ukrainian lands, which in the "Specifications and additions to the program regulations of the Third Extraordinary Grand OUN" proclaimed that "the spirit of the Program Regulations [3rd Extraordinary Grand Duty 1943] clearly showed that the OUN is struggling for a democratic system in the future Ukrainian Cossack State, and a number of provisions of the Program Regulations. Thus, the term "new order" of 1943 replaced the "nationalocracy". Moreover, in the materials of the Conference of the OUN (SD) of 1950, entitled "Clarification and additions to the program regulations of the Third Extraordinary Grand OUN", the future socio-political structure of the state of Ukraine has already been determined not as a "new system" but as a "democratic system", which, in contrast to the statement of the OUN two years ago, will guarantee "the freedom of political and public organizations". ; У статті розглянуто ідеологічно-програмні та тактично-стратегічні засади діяльності Організації українських націоналістів (революціонерів) під проводом С. Бандери у період військово-політичної ситуації, що складалася на теренах України наприкінці 1943 р. – на початку 1950-х років. Простежено еволюцію ідейних і політичних принципів ОУН-Б і її лідерів під впливом змін на післявоєнному європейському континенті, зокрема у напрямку демократизації державницької моделі ОУН. На думку автора, попри певні демократичні процедури ведення партійного життя і засад формування представницьких органів, забезпечення прав і свобод громадян, бандерівська ОУН все ж таки заперечувала європейську демократію. Відзначено, що 1940–60-х роках ОУН-Б, вважала, що саме держава має право (і повинна) втручатися у політичне життя суспільства, виправляти і стримувати його стихійний розвиток, коригувати зміст і спрямовувати його у належному напрямкові, що й можна визначити як новосформовану концепцію державної моделі "демократичного націоналізму"

In many developed countries, the needs of the population in health protection technology exceeds government financing of health care system. Actually, there are no common models for funding priorities in health care system. To remain a major fields for financing is a serious task for health experts all over the world.Aim. To develop an algorithm, methodological approaches and stages of multiple criteria decision analysis (MCDA) in Ukraine; to systematize and substantiate the criteria selection, criteria weights and their calculation on the example of innovative medicines in the treatment of oncology and orphan diseases for the efficient use of health care resources in the implementation of the State strategy of National Drug Policy for the period up to 2025.Results. In this paper we used method of systematization, that in practice of developed countries for health technology assessment (HTA) MCDA started to be implemented in practice, in particular by HTA agencies. The main core clusters of criteria that are basis for use in MCDA models in Ukraine are substantiated and proposed: 1) therapeutic effect and safety; 2) economics; 3) social and ethical factors; 4) disease description, acknowledging that MCDA models should always be adapted to the decision problem and the local settings (epidemiological, statistical data and needs of the national health system). The algorithm, stages and human capital for MCDA inUkraine were considered and systematized based on the data of ISPOR and LSE guidelines: problem structuring, development of the local MCDA model, evaluation, validation, report and elaboration of an action plan on the example of oncology and orphan diseases. We have analysed criteria weights for selection of medicines for the treatment of oncology and orphan diseases based on case studies with experts who are decision makers on medicines procurement. The findings indicate the presence of different value judgements of the importance of criteria in case studies using specially designed questionnaires. The results were processed using the Microsoft Excel software package. It has been established that the two criteria – therapeutic effect and costs were of the highest importance for experts involved in decision-making in financing and the innovation is less relevant in determining procurement priorities.Conclusions. The MCDA for medical insurance widely used by HTA the agencies worldwide was outlined in our article. Results of the case studies conducted in Ukraine showed that MCDA is an effective and promising tool for scientifically substantiated, transparent decision-making on reimbursement, drug program financing, insurance provision, in particular innovative high-priced medicines with the purpose of rational allocation of resources for pharmaceutical assistance to the population in accordance with the objectives of the National Drug Policy implementation for the period up to 2025. ; Целью работы было разработать алгоритм, методические подходы и этапы проведения мультикритериального анализа решений (МКАР) в Украине; систематизировать и обосновать выбор критериев, определение весовых коэффициентов критериев и их вычисление на примере инновационных лекарственных средств (ЛС) при лечении онкологических и орфанных заболеваний для эффективного использования ресурсов здравоохранения при внедрении «Государственной стратегии реализации государственной политики обеспечения населения лекарственными средствами на период до 2025 года».Результаты. Методом систематизации установлено, что в мировой практике для системы оценки технологий здравоохранения (ОТЗ) МКАР приобретает большое практическое применение, особенно в деятельности агентств по ОТЗ. Обоснованы и предложены основные кластеры критериев, необходимые для базового использования при проведении МКАР в Украине с целью выбора ЛС, а именно: эффективность и безопасность; экономические аспекты; социальные и этические аспекты; особенности заболевания. Установлено, что разработка модели МКАР или ее адаптация всегда должны учитывать локальные эпидемиологические, статистические данные и потребности отечественной системы здравоохранения. Обоснован и предложен алгоритм, этапы и человеческий капитал для проведения МКАР в Украине с учетом систематизации данных руководств ISPOR и LSE: структуризация проблемы, разработка отечественной модели МКАР, оценка модели, валидация, отчет и разработка плана действий на примере орфанных и онкологических заболеваний. Нами установлены весовые коэффициенты критериев при выборе ЛС для лечения онкологических и орфанных заболеваний по результатам кейс-исследований, проведенных с экспертами, которые принимают решения по закупкам ЛС. Экспертами были определены различные показатели важности критериев при исследуемых заболеваниях с использованием специально разработанных анкет. Результаты обработаны с помощью программного пакета Microsoft Excel. Установлено, что два критерия – эффективность и затраты имели наивысший вес для экспертов, участвующих в принятии решений при финансировании, а критерий инновационности ЛС был менее значимым при определении приоритетов для закупок.Выводы. Установлено, что МКАР при выборе ЛС для страхового обеспечения получил широкое использование в деятельности агентств ОТЗ. Результаты проведенного кейс-исследования в Украине свидетельствуют о том, что использование МКАР является эффективным и перспективным инструментом для принятия научно обоснованных, прозрачных решений по реимбурсации, финансированию государственных программ, страхового обеспечения, особенно инновационных дорогостоящих ЛС в Украине с целью рационального распределения ресурсов на фармацевтическую помощь населению в соответствии с задачами «Государственной стратегии реализации государственной политики обеспечения населения лекарственными средствами на период до 2025 года». ; Метою роботи було розробити алгоритм, методичні підходи та етапи проведення мультикритеріального аналізу рішень (МКАР) в Україні; систематизувати та обґрунтувати вибір критеріїв, визначення вагових коефіцієнтів критеріїв та їх обчислення на прикладі інноваційних лікарських засобів (ЛЗ) при лікуванні онкологічних і орфанних захворювань для ефективного використання ресурсів охорони здоров'я при впровадженні «Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року».Результати. Методом систематизації встановлено, що у світовій практиці для системи оцінки технологій охорони здоров'я (ОТОЗ) МКАР набуває більшого практичного застосування, особливо у діяльності агентств з ОТОЗ. Обґрунтовані і запропоновані основні кластери критеріїв, необхідні для базового використання для МКАР в Україні при виборі ЛЗ, а саме: ефективність та безпека; економічні аспекти; соціальні та етичні аспекти; особливості захворювання. Встановлено, що при розробці моделі МКАР чи її адаптації завжди необхідно враховувати локальні епідеміологічні, статистичні дані та потреби вітчизняної системи охорони здоров'я. Обґрунтовано та запропоновано алгоритм, етапи і людський капітал для проведення МКАР в Україні з урахуванням систематизації даних з керівництв ISPOR та LSE: структуризація проблеми, розробка вітчизняної моделі МКАР, оцінка моделі, валідація, звіт та розробка плану дій на прикладі орфанних та онкологічних захворювань. Нами встановлені вагові коефіцієнти критеріїв при виборі ЛЗ для лікування онкологічних та орфанних захворювань за результатами кейс-досліджень з експертами, які приймають рішення щодо закупівель ЛЗ. Експертами були визначені різні показники важливості критеріїв при досліджуваних захворюваннях з використанням спеціально розроблених анкет. Результати оброблені за допомогою програмного пакету Microsoft Excel. Встановлено, що два критерії – ефективність та витрати мали найвищу вагу для експертів, які беруть участь у прийнятті рішень при фінансуванні, а критерій інноваційності ЛЗ є менш значимим при визначенні пріоритетів для закупівель.Висновки. Встановлено, що МКАР при виборі ЛЗ для страхового забезпечення набув широкого використання в агентствах з ОТОЗ. Результати проведеного кейс-дослідження в Україні свідчать, що використання МКАР є ефективним і перспективним інструментом для прийняття науково обґрунтованих, прозорих рішень з реімбурсації, фінансування державних програм, страхового забезпечення, особливо інноваційних високовартісних лікарських засобів в Україні з метою раціонального розподілу ресурсів на фармацевтичну допомогу населенню відповідно до завдань «Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року».

The present article generalizes the arguments and counterarguments within the scholarly discussion of creating the value of enterprise through the intensification of efforts of the innovative development of enterprises and searching for the better organizational forms of the innovative politics realization both on the national and on the regional levels. Special focus is on the possibility of adapting the international experience of the innovations-active countries.Main objective of the research is the grounding of the new formation of the innovation center within the cluster formation of enterprises for the purpose of creating their value.Systematization of the literature sources and approaches to the solution of the problem of creating the value of enterprises through the use of the innovation centers in the cluster formations proved that such a suggestion is reasonable, since the existence of clusters in Ukraine is already traditional and has certain economic effects, but their direction towards the realization of the innovative priorities of the development will stipulate the growth of their value both at the national and on the international markets.The topicality of the solution of present scholarly issue is constituted by the fact that the realization of the innovative development strategy in Ukraine is impossible without searching for the better form of the enterprise innovative activity realization, studying the foreign experience of the countries which have successfully overcome the crisis and realize the innovative development programs both on the macro and micro-levels.The issue of the enterprises value creation through the realization of the innovation centers in the cluster formations was studied in the article in the following logical order: The forms, functions and results of the international models of the innovative development management are analyzed with the allocation of the standards of the United States of America, some EU states (Great Britain, Switzerland and Poland) and the East Asian standards in the context of the experience of Japan, Singapore and South Korea) for the purpose of finding the best forms of the innovative development management for the possible adaptation at the international enterprises; the positions of the world community countries are studied according to the Global innovation index, business facility rating and index of the information and communication technologies, the rating of the countries is analyzed according to the innovative activity level.The methodological tools of the research are constituted by the methods of the scientific abstraction, in the aspect of finding the forms of the innovative development, economic modeling acceptable for realization in Ukraine, when constructing the cluster formation model by the innovation centers, economic experiment during the suggestion of the business-plan of the innovative project, the analysis and synthesis methods, comparative advantages, statistical and logical methods, etc.The period from 1989 to 2018 inclusive was selected as a research period. The research object is constituted by the innovations-active countries of the world economic area, since they successfully realize the principles of the enterprises value creation through the innovative development management. The article presents the results of empirical analysis of the national conditions and foreign experience of the enterprises values creation due to the realization of the innovative development priorities which proved that the experience of using the cluster formations with the innovation center in each region of Ukraine is one of the most topical and possible ones for the implementation.The results of the conducted research may be useful for the formation of priorities of the regional innovative policy and for the enterprises, institutions, organizations which together with the educational institutions will create the condition for the successful innovative partnership and growth of the value of each component. ; Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання креації вартості підприємства через інтенсифікацію зусиль інноваційного розвитку підприємств і пошуку кращих організаційних форм реалізації інноваційної політики як на національному, так і на регіональному рівнях. Особливу увагу надано можливості адаптації зарубіжного досвіду інноваційно активних країн.Основною метою проведеного дослідження є аргументування формування нової формації інноваційних центрів у межах кластерного утворення підприємств з метою креації їхньої вартості.Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання роблеми креації вартості підприємств через використання інноваційних центрів у кластерних утвореннях засвідчила, що така пропозиція є доцільною, оскільки існування кластерів в Україні вже має свою традицію і приносить певні економічні ефекти, але спрямування їх саме на реалізацію інноваційних пріоритетів розвитку зумовить зростання їхньої вартості як на національному, так і на міжнародному ринках.Актуальність розв'язання цієї наукової проблеми полягає в тому, що реалізація стратегії інноваційного розвитку України неможлива без пошуку кращих форм реалізації інноваційної діяльності підприємств, вивчення зарубіжного досвіду країн, що успішно вийшли з кризового стану і реалізовують програми інноваційного розвитку як на макро-, так на мікрорівні.Дослідження питання креації вартості підприємств через реалізацію інноваційних центрів у кластерних утвореннях здійснено в такій логічній послідовності: проаналізовано форми, функції та результати закордонних моделей управління інноваційним розвитком із виокремленням моделей Сполучених Штатів Америки, деяких країн Європейського Союзу (Великобританії, Швейцарії та Польщі) і східноазійських моделей у розрізі досвіду Японії, Сінгапуру і Південної Кореї) з метою виявлення найкращих для можливої адаптації на вітчизняних підприємствах форм управління інноваційним розвитком; досліджено позиції країн світового співтовариства за Глобальним інноваційним індексом, рейтингом легкості бізнесу та індексом інформаційно-комунікаційних технологій, проаналізовано рейтинг країн за рівнем інноваційної активності.Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи наукової абстракції, в аспекті виявлення прийнятних для реалізації в Україні форм інноваційного розвитку, економічного моделювання при побудові моделі кластерного утворення інноваційним центром економічного експерименту за запропонованого бізнес-плану інноваційного проекту, методи аналізу та синтезу, порівняльних переваг, статистичний і логічний методи тощо.Періодом дослідження обрано роки з 1989 до 2018 рр. включно. Об'єктом дослідження обрано інноваційно активні країни світового економічного простору, оскільки саме вони успішно реалізують принципи креації вартості підприємств через управління інноваційним розвитком. Представлено результати емпіричного аналізу вітчизняних умов і зарубіжного досвіду креації вартості підприємств унаслідок реалізації пріоритетів інноваційного розвитку, який засвідчив, що одним із найбільш актуальних і можливих для впровадження є досвід використання кластерних утворень з інноваційним центром у кожному регіоні України.Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для формування пріоритетів регіональної інноваційної політики і для підприємств, установ, організацій, що разом із навчальними закладами створять умову для успішного інноваційного партнерства та зростання вартості кожної складової. ; Обобщены аргументы и контраргументы в научной дискуссии по вопросу креации стоимости предприятия через интенсификацию усилий инновационного развития предприятий и поиска лучших организационных форм реализации инновационной политики как на национальном, так и на региональном уровнях. Особое внимание уделяется возможности адаптации зарубежного опыта инновационно активных стран.Основной целью проведенного исследования является аргументация формирования новой формации инновационных центров в пределах кластерного образования предприятий с целью креации их стоимости.Систематизация литературных источников и подходов к решению проблемы креации стоимости предприятий через использование инновационных центров в кластерных образованиях показала, что такое предложение является целесообразным, поскольку существование кластеров в Украине уже имеет свою традицию и приносит определенные экономические эффекты, но направление их именно на реализацию инновационных приоритетов развития приведет к росту их стоимости как на национальном, так и на международном рынках.

Метою роботи було розробити алгоритм, методичні підходи та етапи проведення мультикритеріального аналізу рішень (МКАР) в Україні; систематизувати та обґрунтувати вибір критеріїв, визначення вагових коефіцієнтів критеріїв та їх обчислення на прикладі інноваційних лікарських засобів (ЛЗ) при лікуванні онкологічних і орфанних захворювань для ефективного використання ресурсів охорони здоров'я при впровадженні «Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року».Результати. Методом систематизації встановлено, що у світовій практиці для системи оцінки технологій охорони здоров'я (ОТОЗ) МКАР набуває більшого практичного застосування, особливо у діяльності агентств з ОТОЗ. Обґрунтовані і запропоновані основні кластери критеріїв, необхідні для базового використання для МКАР в Україні при виборі ЛЗ, а саме: ефективність та безпека; економічні аспекти; соціальні та етичні аспекти; особливості захворювання. Встановлено, що при розробці моделі МКАР чи її адаптації завжди необхідно враховувати локальні епідеміологічні, статистичні дані та потреби вітчизняної системи охорони здоров'я. Обґрунтовано та запропоновано алгоритм, етапи і людський капітал для проведення МКАР в Україні з урахуванням систематизації даних з керівництв ISPOR та LSE: структуризація проблеми, розробка вітчизняної моделі МКАР, оцінка моделі, валідація, звіт та розробка плану дій на прикладі орфанних та онкологічних захворювань. Нами встановлені вагові коефіцієнти критеріїв при виборі ЛЗ для лікування онкологічних та орфанних захворювань за результатами кейс-досліджень з експертами, які приймають рішення щодо закупівель ЛЗ. Експертами були визначені різні показники важливості критеріїв при досліджуваних захворюваннях з використанням спеціально розроблених анкет. Результати оброблені за допомогою програмного пакету Microsoft Excel. Встановлено, що два критерії – ефективність та витрати мали найвищу вагу для експертів, які беруть участь у прийнятті рішень при фінансуванні, а критерій інноваційності ЛЗ є менш значимим при визначенні пріоритетів для закупівель.Висновки. Встановлено, що МКАР при виборі ЛЗ для страхового забезпечення набув широкого використання в агентствах з ОТОЗ. Результати проведеного кейс-дослідження в Україні свідчать, що використання МКАР є ефективним і перспективним інструментом для прийняття науково обґрунтованих, прозорих рішень з реімбурсації, фінансування державних програм, страхового забезпечення, особливо інноваційних високовартісних лікарських засобів в Україні з метою раціонального розподілу ресурсів на фармацевтичну допомогу населенню відповідно до завдань «Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року». ; In many developed countries, the needs of the population in health protection technology exceeds government financing of health care system. Actually, there are no common models for funding priorities in health care system. To remain a major fields for financing is a serious task for health experts all over the world.Aim. To develop an algorithm, methodological approaches and stages of multiple criteria decision analysis (MCDA) in Ukraine; to systematize and substantiate the criteria selection, criteria weights and their calculation on the example of innovative medicines in the treatment of oncology and orphan diseases for the efficient use of health care resources in the implementation of the State strategy of National Drug Policy for the period up to 2025.Results. In this paper we used method of systematization, that in practice of developed countries for health technology assessment (HTA) MCDA started to be implemented in practice, in particular by HTA agencies. The main core clusters of criteria that are basis for use in MCDA models in Ukraine are substantiated and proposed: 1) therapeutic effect and safety; 2) economics; 3) social and ethical factors; 4) disease description, acknowledging that MCDA models should always be adapted to the decision problem and the local settings (epidemiological, statistical data and needs of the national health system). The algorithm, stages and human capital for MCDA inUkraine were considered and systematized based on the data of ISPOR and LSE guidelines: problem structuring, development of the local MCDA model, evaluation, validation, report and elaboration of an action plan on the example of oncology and orphan diseases. We have analysed criteria weights for selection of medicines for the treatment of oncology and orphan diseases based on case studies with experts who are decision makers on medicines procurement. The findings indicate the presence of different value judgements of the importance of criteria in case studies using specially designed questionnaires. The results were processed using the Microsoft Excel software package. It has been established that the two criteria – therapeutic effect and costs were of the highest importance for experts involved in decision-making in financing and the innovation is less relevant in determining procurement priorities.Conclusions. The MCDA for medical insurance widely used by HTA the agencies worldwide was outlined in our article. Results of the case studies conducted in Ukraine showed that MCDA is an effective and promising tool for scientifically substantiated, transparent decision-making on reimbursement, drug program financing, insurance provision, in particular innovative high-priced medicines with the purpose of rational allocation of resources for pharmaceutical assistance to the population in accordance with the objectives of the National Drug Policy implementation for the period up to 2025. ; Целью работы было разработать алгоритм, методические подходы и этапы проведения мультикритериального анализа решений (МКАР) в Украине; систематизировать и обосновать выбор критериев, определение весовых коэффициентов критериев и их вычисление на примере инновационных лекарственных средств (ЛС) при лечении онкологических и орфанных заболеваний для эффективного использования ресурсов здравоохранения при внедрении «Государственной стратегии реализации государственной политики обеспечения населения лекарственными средствами на период до 2025 года».Результаты. Методом систематизации установлено, что в мировой практике для системы оценки технологий здравоохранения (ОТЗ) МКАР приобретает большое практическое применение, особенно в деятельности агентств по ОТЗ. Обоснованы и предложены основные кластеры критериев, необходимые для базового использования при проведении МКАР в Украине с целью выбора ЛС, а именно: эффективность и безопасность; экономические аспекты; социальные и этические аспекты; особенности заболевания. Установлено, что разработка модели МКАР или ее адаптация всегда должны учитывать локальные эпидемиологические, статистические данные и потребности отечественной системы здравоохранения. Обоснован и предложен алгоритм, этапы и человеческий капитал для проведения МКАР в Украине с учетом систематизации данных руководств ISPOR и LSE: структуризация проблемы, разработка отечественной модели МКАР, оценка модели, валидация, отчет и разработка плана действий на примере орфанных и онкологических заболеваний. Нами установлены весовые коэффициенты критериев при выборе ЛС для лечения онкологических и орфанных заболеваний по результатам кейс-исследований, проведенных с экспертами, которые принимают решения по закупкам ЛС. Экспертами были определены различные показатели важности критериев при исследуемых заболеваниях с использованием специально разработанных анкет. Результаты обработаны с помощью программного пакета Microsoft Excel. Установлено, что два критерия – эффективность и затраты имели наивысший вес для экспертов, участвующих в принятии решений при финансировании, а критерий инновационности ЛС был менее значимым при определении приоритетов для закупок.Выводы. Установлено, что МКАР при выборе ЛС для страхового обеспечения получил широкое использование в деятельности агентств ОТЗ. Результаты проведенного кейс-исследования в Украине свидетельствуют о том, что использование МКАР является эффективным и перспективным инструментом для принятия научно обоснованных, прозрачных решений по реимбурсации, финансированию государственных программ, страхового обеспечения, особенно инновационных дорогостоящих ЛС в Украине с целью рационального распределения ресурсов на фармацевтическую помощь населению в соответствии с задачами «Государственной стратегии реализации государственной политики обеспечения населения лекарственными средствами на период до 2025 года».

This book is derived from the abridged version of papers presented in 3rd Silkroad Congress / 14th ADAM International Social Sciences Conference organized jointly by Ankara Center for Thought and Research (ADAM), Istanbul Sabahattin Zaim University (IZU), National University of Uzbekistan (NUUz) and Turkish Cooperation and Coordination Agency (TIKA). ; Turkey has increasingly paying much attention to its relationship with the all over the world, especially in Middle East, Africa and Asia. Turkey was the first country to recognize Uzbekistan's independence on 16 December 1991. Since that date, relations between Uzbekistan and Turkey have been developing dynamically in the commercial-economic and financial spheres. Many co-operation agreements have been signed between the two states. The positive aspect of Turkey's renewed interest to foster relations with all over the world recently is, partly demonstrated by the strong interest and action taken by the countries that wanted to improve relations Turkey as a strategic partner. There are not only commercial and economic relations between Uzbekistan and Turkey, but also cultural relations. In recent years, great importance has been attached to the development of tourism sector and bilateral cultural relations. Uzbekistan's historical tourism potential and rich cultural heritage attract the attention of Turkish citizens. For this reason, the development of cooperation in the tourism sector plays an important role in the approach of the peoples of the two countries. It is necessary to show all efforts to develop mutually beneficial relations in economic, cultural and humanitarian fields. For the bilateral relations to be developed more actively, both countries have the necessary resources and great potential. As known, the Turkish – Uzbek relations is very old and multi-dimensional which includes economic and trade, social and cultural, diplomatic, development and humanitarian etc. In this part, a brief review of the diplomatic and economic relations is given. This part is expected to give a highlight with respect to the historical and relations and, hence, would help the urgency to revive relations in the future and the importance of the conference towards that goal. The cultural and artistic relations between Turkey and Uzbekistan are very old. The common characteristics of the two countries are their history, culture and art that based on the same ancestry. Within the framework of the agreements between the two countries, not only commercial and economic relations but also cultural and artistic relations are developing are developing between Turkey and Uzbekistan. The purpose of this book and organized congress has an aim to contribute to the developing relations. --From editors ; OPPORTUNITIES OF IMPLEMENTING THE WORLD INNOVATION POLICY EXPERIENCE IN PROVIDING SUSTAINABLE ECONOMIC GROWTH IN UZBEKISTAN -- TURKEY AND TURKIC REPUBLICS: AN ANALYSIS FROM ECONOMIC GROWTH PERSPECTIVE -- THE MAIN FORMS OF INTERNATIONAL COOPERATION IN THE CONTEXT OF GLOBALIZATION -- ÖZBEK ÖĞRENCILER ÖZELINDE TÜRKIYE'DEKI ULUSLARARASI ÖĞRENCILER YA DA ÇOK YÖNLÜ ELÇILER -- DEVELOPMENT EVENTFUL TOURISM ON THE SILK ROAD -- NORMATIVE-LEGAL BASES OF ECOLOGICAL-ECONOMIC INTEGRATION IN UZBEKISTAN -- SLAM BİLİM TARİHİ: EMPİRİK BİR ÇALIŞMA -- THE DYNAMIC DEVELOPMENT BETWEEN TURKEY AND UZBEKISTAN: COOPERATION BASED ON TRUST AND FRIENDSHIP -- INTELLECTUAL POTENTIAL OF CREATIVE SOCIETY -- DEVELOPING SOCIOECONOMICAL AND CULTURAL RELATIONS BETWEEN UZBEKISTAN AND TURKEY -- THE USING OF TURKEY'S SCHEMES PRIORITY FOR DEVELOPMENT OF INDUSTRY OF UZBEKISTAN -- TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF THE TOURISM INDUSTRY IN THE REPUBLIC OF UZBEKISTAN -- MUTUALLY BENEFICIAL UZBEKISTAN – TURKEY RELATIONSHIP AND COOPERATION IN THE SPHERE OF TOURISM -- ÜLKELER ARASI İŞBİRLİKLERİNİN GELİŞTİRİLMESİNDE İSLÂMÎ FINANSIN ÖNEMİ -- DEVELOPMENT OF NATIONAL TOURISM IN UZBEKISTAN -- INNOVATIVE DEVELOPMENT OF ECONOMY IN UZBEKISTAN -- UZBEKISTAN: REFORMS IN EDUCATION AS A FACTOR OF MODERNIZATION OF THE COUNTRY -- ECONOMIC MODERNIZATION - THE WAY TO INNOVATIVE DEVELOPMENT -- INVESTMENTS IN THE AGRICULTURAL SECTOR AND WAYS OF IMPROVING THEIR EFFICIENCY -- FAMILY BUSINESS AND ITS DEVELOPMENT -- TURKISH EXPERIENCE IN INCREASING COMPETITIVENESS IN EXPORT AND THE EFFECTIVE WAYS OF USING THEM -- WAYS TO ENSURE INNOVATIVE DEVELOPMENT IN UZBEKISTAN -- MODERN BANKING SYSTEM: A GUARANTEE OF DEVELOPMENT OF COUNTRY'S EXPORT POTENTIAL -- FOOD SECURITY IN UZBEKISTAN -- THE USE OF MODERN METHODS TO INCREASE THE COST-EFFECTIVENESS OF THE PLANT PROTECTION SYSTEM IN AGRICULTURE -- IMPROVING THE METHODOLOGY OF FINANCIAL RESULTS IN TOURISM COMPANIES -- TARGETED PROGRAMS OF BALANCED DEVELOPMENT OF TERRITORIES AS A FACTOR OF INNOVATIVE DEVELOPMENT -- MODELS OF THE DEVELOPMENT OF LOCAL SELF-GOVERNMENT AND THE DECENTRALIZATION EXPERIENCE: AN INSTITUTIONAL APPROACH -- INCREASING COMPETITIVENESS BASED ON INNOVATIVE ECONOMIC DEVELOPMENT (IN CHINESE CASE) -- VALUE OF CREATIVE TOURISM IN DEVELOPMENT OF THE PRIORITY DIRECTIONS OF THE TOURISTIC INDUSTRY IN UZBEKISTAN -- URBANIZATION AND ITS CURRENT STATE -- TECHNOLOGICAL MODERNIZATION AS A FACTOR OF DEVELOPMENT -- THE ECONOMY OF UZBEKISTAN -- LABOR THEORY OF ECONOMIC GROWTH IN MODERN ECONOMY -- INDICATORS OF POLITICAL SYSTEM STABILITY ASSESSMENT -- THE SOCIO-ECONOMIC IMPACT OF HANDICRAFT ENTREPRENEURSHIP DEVELOPMENT IN UZBEKISTAN -- GOVERNMENT CHARGES FOR PUBLIC DEBT MANAGEMENT -- INFRASTRUCTURE AS A DRIVER OF DEVELOPMENT -- INVESTMENT IN REGIONAL DEVELOPMENT STRATEGIES -- THE ROLE AND VALUE OF INFORMATION TECHNOLOGIES IN DEVELOPMENT OF TOURIST INDUSTRY IN UZBEKISTAN -- PRIORITY DIRECTIONS OF SUPPORTING EMPLOYMENT POPULATION IN LABOR -- INCREASE OF COMPETITIVENESS AND EXPORT-ORIENTED REGION: EXPERIENCE OF TURKEY -- INCREASING COMPETITIVENESS OF COUNTRY BY SUPPORTING EFFECTIVE EMPLOYMENT -- SOME FEATURES OF THE FORMATION OF VALUE-ORIENTATED EDUCATION IN UNIVERSITIES -- THE RELATIONSHIP BETWEEN TEACHERS' TEACHER LEADERSHIP ROLES AND ORGANIZATIONAL COMMITMENT LEVELS -- STUDYING THE EXPERIENCE OF IMPROVING THE MANAGEMENT SYSTEM OF THE STATE BUDGET REVENUES OF TURKEY -- INNOVATIONS – AS AN IMPORTANT ECONOMIC DEVELOPMENT FACTOR -- PRINCIPLES OF THE TERRITORIAL STRATEGY DEVELOPMENT OF UZBEKISTAN -- CIVIL - LAW PROBLEMS OF PRELIMINARY CONTRACT ACCORDING TO THE LEGISLATION OF THE REPUBLIC OF UZBEKISTAN -- INCREASING THE COUNTRY'S COMPETITIVENESS: CURRENT STATE AND PROSPECTS -- THE ROLE OF PUBLIC SECTOR IN INNOVATION DEVELOPMENT -- THE IMPORTANCE OF USING BLOCKCHAIN TECHNOLOGIES IN DIGITAL ECONOMY -- THE ESSENCE OF INVESTMENT POTENTIAL AND INVESTMENT FIELDS REGULARITIES IN ECONOMY -- ON THE QUESTION OF THE REVIVAL OF THE GREAT SILK ROAD, AND THE TOPONYM "GREAT SILK ROAD" ON THE TERRITORY OF TASHKENT -- SOME COMMENTS ON THE "COTTON CASE" REPRESSION CONDUCTED IN UZBEKISTAN -- PROBLEMS OF STUDYING INTELLIGENCE IN THE WORLD PSYCHOLOGICAL SCIENCE -- FROM THE HISTORY OF RELATIONS BETWEEN THE CENTRAL ASIAN KHANATES AND THE OTTOMAN TURKS (XIX. CENTURY) -- COOPERATION AGREEMENT ON CULTURAL COOPERATION BETWEEN THE REPUBLIK OF UZBEKISTAN AND THE REPUBLIK OF TURKEY -- ORTA ASYA HANLIKLERI VE OSMANLI DEVLETI ARASINDEKI ILISKILERDE TICARET YOLLARININ ÖNEMİ -- OSMANLI'DA VAKIF KERVANSARAYLAR -- THE HISTORY OF THE ASIAN COUNTRIES IN THE TURKESTAN COLLECTION -- PAN-TURKIC IDEA OF JADID MOVEMENT AND ITS REFLECTION IN ARCHIVAL DOCUMENTS -- CLASSIFICATION OF WORLD MANUSCRIPTS SOURCE STUDY OF MAVARDI PRODUCT "AHKОM" GENERAL CHARACTERISTIC OF THESIS -- S'HOQXON TO'RA JUNAYDULLO XO'JA O'G'LI IBRAT –FOUNDER OF PRINTING HOUSE OF NAMANGAN -- HOCA MUHAMMED PARSA'NIN "FESLÜ'L-HİTAB" ESERİNDE HANEFİLİK VE MATURİDİLİK -- THE LOGIC OF ABU NASR AL-FARABI IN THE REFLECTION OF THE HISTORY OF ISLAM -- MAHBÛBU'L KULÛB'UN HİTABET/RETORİK DEĞERİ ÜZERİNE -- RELIGIOUS TOLERANCE AS A FACTOR IN SUSTAINABILITY OF SOCIETY -- MAVERAÜNNEHİR ÂLİMLERİNDEN EBU ZEYD ED-DEBÛSÎ VE İBNÜ'L-MÜNZİR EN-NİSABÛRÎ'NİN HİLAF İLMİNE KATKILARI -- GELENEKTEN GELECEĞE MÜSLÜMAN ZİHİN DÜNYASININ YENİDEN İNŞASI VE EĞİTİM -- UZBEKISTAN IS THE LAND OF INTER-RELIGIOUS TOLERANCE -- TÜRKIYE ÖZBEKISTAN ARASINDAKI SOSYO-KÜLTÜREL İLİŞKİLERİN GELİŞTİRİLMESİNDE SEMERKAND HAVZASININ ÖNEMİ -- THE ROLE OF HOLY BUKHARA ON THE GREAT SILK ROAD -- ÖZBEKİSTAN'IN DİNİ VE KÜLTÜREL HAYATINDA NAKŞBENDÎLİK VE HÜSEYNİYYE KOLU -- THE INTENTION – A CHOICE OR THE DOCTRINE OF ELECTION IN MAVARDI PRODUCT « ALAHKOM-AS-SULTONIYA VA-L-VALOYOT AD-DINIYA » ; 1

The present article generalizes the arguments and counterarguments within the scholarly discussion of creating the value of enterprise through the intensification of efforts of the innovative development of enterprises and searching for the better organizational forms of the innovative politics realization both on the national and on the regional levels. Special focus is on the possibility of adapting the international experience of the innovations-active countries.Main objective of the research is the grounding of the new formation of the innovation center within the cluster formation of enterprises for the purpose of creating their value.Systematization of the literature sources and approaches to the solution of the problem of creating the value of enterprises through the use of the innovation centers in the cluster formations proved that such a suggestion is reasonable, since the existence of clusters in Ukraine is already traditional and has certain economic effects, but their direction towards the realization of the innovative priorities of the development will stipulate the growth of their value both at the national and on the international markets.The topicality of the solution of present scholarly issue is constituted by the fact that the realization of the innovative development strategy in Ukraine is impossible without searching for the better form of the enterprise innovative activity realization, studying the foreign experience of the countries which have successfully overcome the crisis and realize the innovative development programs both on the macro and micro-levels.The issue of the enterprises value creation through the realization of the innovation centers in the cluster formations was studied in the article in the following logical order: The forms, functions and results of the international models of the innovative development management are analyzed with the allocation of the standards of the United States of America, some EU states (Great Britain, Switzerland and Poland) and the East Asian standards in the context of the experience of Japan, Singapore and South Korea) for the purpose of finding the best forms of the innovative development management for the possible adaptation at the international enterprises; the positions of the world community countries are studied according to the Global innovation index, business facility rating and index of the information and communication technologies, the rating of the countries is analyzed according to the innovative activity level.The methodological tools of the research are constituted by the methods of the scientific abstraction, in the aspect of finding the forms of the innovative development, economic modeling acceptable for realization in Ukraine, when constructing the cluster formation model by the innovation centers, economic experiment during the suggestion of the business-plan of the innovative project, the analysis and synthesis methods, comparative advantages, statistical and logical methods, etc.The period from 1989 to 2018 inclusive was selected as a research period. The research object is constituted by the innovations-active countries of the world economic area, since they successfully realize the principles of the enterprises value creation through the innovative development management. The article presents the results of empirical analysis of the national conditions and foreign experience of the enterprises values creation due to the realization of the innovative development priorities which proved that the experience of using the cluster formations with the innovation center in each region of Ukraine is one of the most topical and possible ones for the implementation.The results of the conducted research may be useful for the formation of priorities of the regional innovative policy and for the enterprises, institutions, organizations which together with the educational institutions will create the condition for the successful innovative partnership and growth of the value of each component. ; Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання креації вартості підприємства через інтенсифікацію зусиль інноваційного розвитку підприємств і пошуку кращих організаційних форм реалізації інноваційної політики як на національному, так і на регіональному рівнях. Особливу увагу надано можливості адаптації зарубіжного досвіду інноваційно активних країн.Основною метою проведеного дослідження є аргументування формування нової формації інноваційних центрів у межах кластерного утворення підприємств з метою креації їхньої вартості.Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання роблеми креації вартості підприємств через використання інноваційних центрів у кластерних утвореннях засвідчила, що така пропозиція є доцільною, оскільки існування кластерів в Україні вже має свою традицію і приносить певні економічні ефекти, але спрямування їх саме на реалізацію інноваційних пріоритетів розвитку зумовить зростання їхньої вартості як на національному, так і на міжнародному ринках.Актуальність розв'язання цієї наукової проблеми полягає в тому, що реалізація стратегії інноваційного розвитку України неможлива без пошуку кращих форм реалізації інноваційної діяльності підприємств, вивчення зарубіжного досвіду країн, що успішно вийшли з кризового стану і реалізовують програми інноваційного розвитку як на макро-, так на мікрорівні.Дослідження питання креації вартості підприємств через реалізацію інноваційних центрів у кластерних утвореннях здійснено в такій логічній послідовності: проаналізовано форми, функції та результати закордонних моделей управління інноваційним розвитком із виокремленням моделей Сполучених Штатів Америки, деяких країн Європейського Союзу (Великобританії, Швейцарії та Польщі) і східноазійських моделей у розрізі досвіду Японії, Сінгапуру і Південної Кореї) з метою виявлення найкращих для можливої адаптації на вітчизняних підприємствах форм управління інноваційним розвитком; досліджено позиції країн світового співтовариства за Глобальним інноваційним індексом, рейтингом легкості бізнесу та індексом інформаційно-комунікаційних технологій, проаналізовано рейтинг країн за рівнем інноваційної активності.Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи наукової абстракції, в аспекті виявлення прийнятних для реалізації в Україні форм інноваційного розвитку, економічного моделювання при побудові моделі кластерного утворення інноваційним центром економічного експерименту за запропонованого бізнес-плану інноваційного проекту, методи аналізу та синтезу, порівняльних переваг, статистичний і логічний методи тощо.Періодом дослідження обрано роки з 1989 до 2018 рр. включно. Об'єктом дослідження обрано інноваційно активні країни світового економічного простору, оскільки саме вони успішно реалізують принципи креації вартості підприємств через управління інноваційним розвитком. Представлено результати емпіричного аналізу вітчизняних умов і зарубіжного досвіду креації вартості підприємств унаслідок реалізації пріоритетів інноваційного розвитку, який засвідчив, що одним із найбільш актуальних і можливих для впровадження є досвід використання кластерних утворень з інноваційним центром у кожному регіоні України.Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для формування пріоритетів регіональної інноваційної політики і для підприємств, установ, організацій, що разом із навчальними закладами створять умову для успішного інноваційного партнерства та зростання вартості кожної складової. ; Обобщены аргументы и контраргументы в научной дискуссии по вопросу креации стоимости предприятия через интенсификацию усилий инновационного развития предприятий и поиска лучших организационных форм реализации инновационной политики как на национальном, так и на региональном уровнях. Особое внимание уделяется возможности адаптации зарубежного опыта инновационно активных стран.Основной целью проведенного исследования является аргументация формирования новой формации инновационных центров в пределах кластерного образования предприятий с целью креации их стоимости.Систематизация литературных источников и подходов к решению проблемы креации стоимости предприятий через использование инновационных центров в кластерных образованиях показала, что такое предложение является целесообразным, поскольку существование кластеров в Украине уже имеет свою традицию и приносит определенные экономические эффекты, но направление их именно на реализацию инновационных приоритетов развития приведет к росту их стоимости как на национальном, так и на международном рынках.

학위논문(석사)--서울대학교 대학원 :사범대학 체육교육과,글로벌스포츠매니지먼트전공,2019. 8. 이충근. ; 건강, 빈곤, 좋은 인간관계 등 삶의 다양한 부문에서 발전을 이루기 위한 스포츠의 잠재력은 학문적, 사회적 주제가 되었다. 유엔과 노벨상 수상자인 Bishop Desmond Mpilo Tutu와 Nelson Mandela와 같은 세계적인 사람들은 스포츠의 힘을 강조할 것을 주장했다. 국제적 위기를 직면하여 스포츠는 빈곤해소, 교육, 건강, 갈등, 그리고 전쟁에 대한 효과적인 도구로 확인되었다. 가나에서 대부분의 공동체의 평화를 해친 갈등의 근원은 토지분쟁, 정치적 우월주의, 계승, 종교적 폭력 등 다양한 부족 및 인종 간 갈등이다. Alavanyo와 Nkonya의 갈등은 가나에 존재하는 가장 큰 갈등 중 하나로, 한 세기 전 토지 분쟁으로 인해 시작되었다. 스포츠는 가나의 여러 가지 근본적인 차이를 통합하기 위한 헌법적 의무를 가진 사나 사회의 필수 요소이다. 많은 근본적 갈등이 나타났을 때 스포츠는 가나인들의 사회에서 거대한 통합을 촉진하는 주요한 도구이다. 다양한 갈등 집단의 화해도 역시 스포츠 개발과 평화 발의를 통하는 스포츠의 핵심 요소이다. 이 연구는 풀뿌리 활동과 스포츠 이벤트에 대한 독창적인 접근 방식을 취한다. Alavanyo와 Nkonya 사람들은 그들 스스로 이러한 이벤트를 조직화한다. 이 연구는 전문적인 지원을 통해 더 큰 영향의 가능성을 확인하는 것을 목적으로 한다. 사회적 사건의 의미를 해석하는 방법은 이 연구에서 분석의 기초가 되었다. 이 연구는 Alavanyo와 Nkonya 공동체 내에서 개인 수준부터 공동체 간 수준까지 이르는 기초적인 스포츠 활동의 존재를 입증한다. 더욱이, 스포츠는 Alavanyo와 Nkonya의 한 세기를 걸친 갈등의 해결 과정에서 보조도구로서 의미 있게 기여할 기회를 가진다. 이들에게는 축구와 배구, 그리고 놀이에 대한 흥미와 같은 공통적인 스포츠가 존재한다. 뿐만 아니라, 주민들은 다양한 성공 가능성을 가진 스포츠를 통해 그들 스스로 플랫폼을 만들고자 시도해왔다. 한 때, 스포츠가 지역의 긴장을 완화했다는 사실은 시간이 지남에 따라 양 측의 교류과 혼합을 허용함으로써 스포츠의 전문가들과 함께 조직화 되면 희망이 될 것이다. 갈등의 지속 기간은 Alavanyo와 Nkonya 지역의 변화와 발전에 대한 갈망과 일치한다. 이 연구는 긴장이나 전쟁과 같은 불쾌한 기억 뿐인 사람들의 이주에 대처하기 위해서는 이 지역이 필요한 변화를 빠르게 추적하고 대처할 것을 제안한다. Alavanyo와 Nkonya 보다 더 복잡한 상황에 있는 남아프리카 공화국처럼 관련 당국이 지역의 차이를 해소하기 위한 공동의 노력에 집중하는 것이 성공 가능성이 가장 높다. 두 지역이 총 화해를 위해서는 화해를 향한 단계에 관한 유사 시스템을 개발하거나 Auerbach의 화해의 계층구조를 고려해야 한다. 따라서 가나의 정부와 스포츠 당국이 스포츠의 많은 혜택을 실현하고 갈등 해결에 대한 전략을 채택하는 기회를 활용하기 위해 진지하게 고려할 것을 제안한다. 우리는 SDP 조직이 아프리카 지역의 가나 및 다른 국가의 개발활동을 위해 스포츠를 활용하고 성장하도록 지원할 것을 당부한다. ; The potential in the power of sport for achieving development at various sectors of life—spanning health, to poverty, to good human relations—has become a topic of both academic and social discourse. Both the United Nations and world-renowned individuals like the Noble Prize winner Bishop Desmond Mpilo Tutu and Nelson Mandela have made elaborate claims emphasizing the power of sports. Confronting Global crises, sport identified as an effective tool for poverty reduction, education, health, conflicts, and war. In Ghana, one devastating root of conflicts that has marred tranquility in most communities is tribal/ethnic conflicts precipitated by land disputes, political supremacy, succession, religious violence, among various others. The Alavanyo and Nkonya conflict is one of the longest still existing conflicts in Ghana. It started due to a land boundary dispute about a century ago. Sports is an integral part of Ghana's society with a constitutional mandate of integrating the many fundamental differences in the country. Marked with many underlying conflicts, sports is a major tool to foster greater inclusion in the Ghanaian society. Reconciliation among various conflicting groups is also at the heart of sports through the Sports for Development and Peace initiative. This research took a unique approach of accessing grass root activities and sports events. The people of Alavanyo and Nkonya among themselves organized these events. The purpose is to ascertain the possibilities of greater impact through deploying professional assistance. How one interprets the meaning of a social occurrence formed the rudiments of analysis used in this research. The research proves that fundamental sporting activities exist within the Alavanyo and Nkonya communities even at the individual level, to the inter-community level. Indeed sports has chances of making meaningful contributions to the Alavanyo and Nkonya's century long conflict resolution process as an auxiliary tool. There is an existence of common sports such as Football and Volleyball, and an interest to play together. In addition, residents have tried various attempts to create for themselves platforms through sports with various degrees of success. The fact that sports has once lightened tensions in the region—to allow trade and shuttling between the two sides in times past, create hopes of its impact—if more organized, with the involvement of sports for peace experts. The longevity of the conflict matches the hunger of some people in the Alavanyo and Nkonya region for change and development. This suggests the readiness of the region for innovative initiatives to help fast track the needed change to counter the migration of people, and the association of the region with nothing but the unpleasant memories of tension and war. As occurred in post-apartheid South Africa, which has a more complicated situation compared to that of Alavanyo and Nkonya, expectations are that when relevant authorities are involved with a concerted effort to resolve the differences in the land—achieving success is most probable. All that is required is to engage all affected parties taking into consideration Auerbach's hierarchy of reconciliation or developing a similar system to guide steps towards total reconciliation in the region. It is therefore encouraged that the government and sports authorities in Ghana should take it more seriously—realizing the many benefits of sports, and exploit its chances in strategies drawn for conflict resolution in the country. We implore SDP organizations to look favorably on supporting the planting and growth of sports for development activities in Ghana and other countries in the African sub region. ; Abstract iii List of Tables x List of Figures x Chapter 1. Introduction 1 1.1 Background 1 1.2. Careful Use of Sport 4 1.3. Impact of Sports in Africa 6 1.4. Alavanyo and Nkonya Conflict in Ghana 7 1.5. Statement of Problem 14 1.6. Significance of the Study 15 1.7 Research Questions 16 Chapter 2. Literature Review 18 2.1. Theoretical Review 18 2.1.1. Peace 18 2.1.2. Peace-building 20 2.1.3. Reconciliation 24 2.2. Youth Development through Sport 28 2.2.1. Youth 28 2.2.2. Sport 30 2.2.3. Youth and sports for development 31 2.3. Previous Research on Sport for Development and Peace 32 2.3.1. Implication of previous research 40 Chapter 3. Methodology 42 3.1. Research Method – Qualitative 42 3.2. Study Population and Sample 42 3.2.1. Sampling: 43 3.3 Measures 44 3.4. Strategy of Inquiry 45 3.4.1. Focused group interviews: 45 3.5. Data Analysis (Interpretivism) 47 3.6. Ethical Cosiderations 48 Chapter 4. Results 49 4.1. Participants/Respondents 49 4.2. Results and Interpretation 51 4.2.1 Early introduction 52 4.2.2. Values based 54 4.2.3. Commonality 56 4.2.4 Belongingness 57 4.2.5. Timing 58 4.2.6. Existing Interest 62 4.2.7. Prioritization/Availability 64 4.2.8. Challenges 65 4.2.9. The potential (future) of sports 67 Chapter 5. Discussion and conclusion 70 5.1. Discussion 70 5.2. Limitations of this research 73 5.3. Recommendations for Further Study 75 5.4. Recommendations for Relevant Authorities 75 5.4. Conclusion 77 BIBLIOGRAPHY 80 Appendix A 85 Appendix B 86 국 문 초 록 88 ; Master

O presente trabalho visa dar conta da política culturalpromovida em nosso país no início do século XXI emrelação à indústria cinematográfica. É interessante investigar uma área geralmente subestimada no orçamentodo Estado, ou pelo menos não levada em conta nomesmo nível da produção, circulação e difusão de filmesde ficção: o campo do cinema documentário. É umcampo que se torna relevante na Argentina desde 2001,quando a produção de alguns cineastas que vinham sedesenvolvendo na transição democrática, soma-se à demuitos grupos de cineastas no contexto de crise política,social e econômica que é gestado com o ressurgimentodo neoliberalismo e no quadro de mudanças estruturaisno campo da tecnologia que dão origem a novas formasde produção e distribuição de material audiovisual. Asassociações políticas e militantes que representam aindústria - a maioria formada entre o final dos anos 90e início dos anos 2000- resultará no período cobertopelo reconhecimento e tratamento especial por partedo Instituto Nacional de Cinema e Artes Audiovisuaispara produção documental, gerando uma estratégia depromoção e subsídio. Em primeiro lugar, há algumaspeculiaridades da indústria cinematográfica argentina,para explicar a alta concentração econômica e geográficaque a caracteriza e a necessidade imperativa de apoiodo Estado para sustentar a atividade cinematográfica aolongo do tempo. Em segundo lugar, investiga as políticassustentadas nas últimas décadas pelo Estado argentinono setor cinematográfico, que marcaram uma lacunaentre produção e comercialização. Em terceiro lugar,as mudanças produzidas na indústria cinematográficaargentina e latino-americana são analisadas a partirde 2008 com o avanço da digitalização, que apesar derepresentar uma melhoria imediata nas condições deexibição, tem consequências de médio e longo prazo queacentuam a concentração oligopolista. Quarto, o campoda produção de documentários é abordado, dando contadas formas de trabalho e dos circuitos de exibição dosgrupos de cineastas, que se consolidam no marco dacrise argentina de2001 e as mudanças que a tecnologiadigital. Quinto, o progresso realizado no período éexaminado de acordo com as demandas das associaçõesde documentalistas através do Plano de Promoção doInstituto Nacional de Cinema e Artes Audiovisuais, bemcomo das contas pendentes, especialmente quanto àdistribuição e exibição do cinema documentário. ; The present work aims to account for the cultural policypromoted in our country at the beginning of the 21 stcentury in relation to the film industry. We intend toresearch a generally underrated area in the state budget,or at least not taken into account at the same level asthe production, circulation and diffusion of fictionfilms: the field of documentary cinematography. It isa field that becomes relevant in Argentina in the year2001, when the production of some filmmakers thathad been developing in the democratic transition, addsto that of many groups of filmmakers in the context ofpolitical, social and economic crisis that rises from theresurgence of neoliberalism and within the frameworkof structural changes in the field of technology that giverise to new forms of production and distribution ofaudiovisual material. The political and activist actionsof the representative associations of the sector -themajority constituted between the end of the 90s andthe beginning of the 2000 ́s- translated in the periodapproached in a recognition and special treatment bythe National Institute of Cinema and Audiovisual Artsfor documentary production, generating a promotionand subsidy strategy. In the first place, we focus on somepeculiarities of the Argentine film industry, to explainthe high economic and geographical concentration thatcharacterizes it and the imperative need for state support to sustain the cinematographic activity over time.In the second place, this paper researches the policiessustained in the last decades by the Argentine State inthe cinematographic sector, which have marked a gapbetween production and commercialization. In thethird place, the changes produced in the Argentine andLatin American film industry are analyzed from the year2008 onwards with the advance of digitalization, whichalthough it represents an immediate improvement inthe exhibition conditions, it has medium and longterm consequences that accentuate the oligopolisticconcentration. Fourthly, the field of documentary filmproduction is addressed, giving an account of the formsof work and the circuits of exhibition of the groups offilmmakers, which are consolidated in the frameworkof the Argentine crisis of 2001 and the changes thatdigital technology brings about. In the fifth place, theprogress made in the period is examined according tothe demands of the associations of documentary filmmakers through the Promotion Plan of the NationalInstitute of Cinema and Audiovisual Arts, as well asthe unresolved issues regarding the distribution andexhibition of Documentary films. ; El presente trabajo pretende dar cuenta de la política cultural impulsada en nuestro país a principios delXXI en relación a la industria cinematográfica. Interesaindagar un ámbito generalmente menospreciado en elpresupuesto estatal, o al menos no tenido en cuenta almismo nivel que la producción, circulación y difusióndel cine de ficción: el campo del cine documental. Setrata de un campo que cobra relevancia en Argentinaa partir de 2001, cuando a la producción de algunosrealizadores que se venía desarrollando en la transicióndemocrática, se suma la de numerosos colectivos derealizadores en la coyuntura de crisis política, social yeconómica que se gesta con el recrudecimiento del neo-liberalismo y en el marco de cambios estructurales en elcampo de la tecnología que dan lugar a nuevas formasde producción y distribución del material audiovisual.Las acciones político-militantes de las asociacionesrepresentativas del sector -la mayoría constituidas entrefines de los '90 y principios de los 2000- se traduciránen el período abordado en un reconocimiento y tratoespecial por parte del Instituto Nacional de Cine yArtes Audiovisuales para la producción documental,generándose una estrategia de promoción y subvención.En primer lugar se recorren algunas particularidadesde la industria cinematográfica argentina, para explicarla alta concentración económica y geográfica que lacaracteriza y la imperiosa necesidad de apoyo estatalpara sostener la actividad cinematográfica en el tiempo.En segundo lugar se indaga en las políticas sostenidasen las últimas décadas desde el Estado argentino en elsector cinematográfico, que han marcado un desfasajeentre la producción y la comercialización. En tercerlugar se analizan los cambios producidos en la industriacinematográfica argentina y latinoamericana a partir de2008 con el avance de la digitalización, que si bien representa en lo inmediato una mejora en las condicionesde exhibición, tiene a mediano y largo plazo consecuencias que acentúan la concentración oligopólica. Encuarto lugar se aborda el campo de la producción de cinedocumental, dando cuenta de las formas de trabajo ylos circuitos de exhibición de los grupos de realizadores,que se consolidan en el marco de la crisis argentina de2001 y los cambios que supone la tecnología digital.En quinto lugar se examinan los avances logrados en elperíodo en función de las demandas de las asociacionesde documentalistas a través del Plan de Fomento delInstituto Nacional de Cine y Artes Audiovisuales, asícomo las cuentas pendientes sobre todo en materia dedistribución y exhibición de cine documental.

Field Epidemiology Training Program (FETP) program in field epidemiology adapted from the United States Centers for Disease Control and Prevention (CDC) Epidemic Intelligence Service (EIS) program and designed to assist the Ministry of Health in building or strengthening health systems and improve leadership within Public Health Emergency Management. The EFELTP provides residents a Master of Public Health in Field Epidemiology after complete two years of supervised work in applied or field epidemiology. The program has two main components: Classroom-teaching component (25%) and practical attachment or field placement component (75%). The role of public health practitioners includes ensuring effective health promotion, disease prevention and control activities by conducting surveillance on emerging public health threats and providing continues information to policy makers and public health officials. From October, 2017 to up today, I have stayed in Field Epidemiology Training Program, School of Public Health-AAU and at both EPHI and Oromia Regional Health Bureau field base. I learned a lot of public health activities during my stay. This document is compiled body of works accomplished during the two years stay at field base of the field epidemiology training program in Addis Ababa University- School of Public Health. Chapter I: We conducted two epidemiological investigation of outbreak (Malaria and Measles). We used both descriptive and Analytical epidemiology for both outbreaks to describe the pattern and magnitude of the diseases and identify associated risk factors with the outbreak. A total of 348 confirmed malaria cases with no death was identified during February to March 2018 in Darimu Woreda of Iluababora zone, Oromia region. We identify Presence of mosquito's vector/breeding sites, unprotected dam for irrigation, and similar sick patient in the house hold as independent risk factors for malaria outbreak in the woreda. Poor in detection, notification of the outbreak and implementation of larva control measures are a toll for this outbreak. we recommend strengthen malaria surveillance system, identifying potential vector breeding site, Proactive vector control, redistribution of the ITN prior to malaria season and address utilization gaps on bed net through health education. Measles outbreak in Liben woreda of Guji zone, Oromia region. we investigate from December 12 to 20, 2018. A total of 15 measles cases were identified and 3/5 tested were confirmed by measles specific IgM antibody test. Traveling history to adjacent Woreda, presence of measles cases in the house and being unvaccinated are found to be independent risk factor for this outbreak. Religious exemption is identified as major factor for being not vaccinated, which is opposed the >100% vaccine coverage report of the woreda. Target measles vaccination with vitamin A supplementation amongst under five, Suspension of public collection from suspected measles cases rumour reported, health education on religious area, strengthen cold chain management and furthers study on vaccine acceptance and associated factor with sufficient sample size were recomended. Chapter II: We conduct Five-year (2013-2017) malaria data analysis at south west shoa zone and describe by person, place and time. Malaria cases in the zone were decreased by 80.5 percent by 2017 compared to the baseline year of 2013. The zone was in line with achieve high level National malaria strategy plan. Burden of malaria cases was still high among three Woredas. Peak malaria case between September and December. We recommend ITN's distribution and IRS for respective high malaria endemic woreda and scale up of malaria prevention and control intervention prior to the respective period and harmonizing HMIS and PHEM system at all reporting level in order to generating reliable and quality data. Chapter III: We conducted Evaluation of surveillance system from February 01-18, 2019 in Bale zone. (N=43): Measles surveillance was selected and assessed. The system in place found to be simple, flexible and stable in operating well without interruption and helpful in case detection but not useful (fail) to meet objectives of surveillance for action and low in representativeness and acceptable. We recommend widen the surveillance chain among private health facilities, upgrading data management to electronic at all level. Chapter IV: We conducted description of Health profile in Gindeberet Woreda, West Shoa Zone, Oromia region February 10 to 30, 2018. we found Acute febrile illness, pneumonia and acute upper respiratory tract infection were leading causes of adult morbidity and very low TB and HIV case detection. We recommend, targeted HIV counseling and testing. Chapter V: We prepared scientific manuscript for peer reviewed journals on Malaria outbreak investigation in Darimu woreda, Iluababora Zone 2018. The manuscript was prepared according to Ethiopian journal of health development authors guideline. Chapter VI: We prepared two abstracts for submission to scientific conference: - 1. Measles Outbreak Investigation in pocket area of Liben Woreda, Guji Zone, Oromia Region, Ethiopia- December, 2018. 2. Malaria Outbreak Investigation Darimu Woreda of Iluababora Zone, Oromia Region, Ethiopia, March 2018. Chapter VII: We conduct Narrative Summary of Disaster situation report (Meher Assessment) at three Zone of Agro pastoral zone of Oromia Region (Guji, West Guji and Borana) from November 22 to December 12, 2019. There were increased malnutrition case, because of double burden effect of high influx of IDPs and drought in all accessed zones. With this junction, there is emergency nutrition intervention/supply stock out in West Guji and Borana Zone. We recommended the RHB and FMOH should fill the gaps/shortage of nutrition supplies, emergency drug and ensure capacity for timely response. Chapter VIII: Epidemiological research project was prepared on ITNS Utilization and associated factors among settler's population in Darimu woreda of Iluababora Zone, Oromia Region 2019. Community based cross sectional study will be conducted from April to May/2019. Multi-stage sampling technique will be used to get study subjects. Sample size will be determined by using Epi info by using 80% ITNs utilization from pervious study. Total 541 house hold will be assessed in this study and 37,966.96 ETB estimated budget requiring. Chapter IX: Training was given for 59 Health professionals working at Woreda and Health facilities of two zones from December 22-25, 2018. The training was organized by Oromia regional health bureau with collaboration of WHO at Ambo Town. The training was addressed overview of PHEM System, Public Health Emergency Preparedness, Epidemiology of 20 Notifiable Diseases, Early Warning Prevention, Health Emergency Response and Recovery. The training was supported by practical demonstration and group work presentation. Lack of printed training manual is a challenge, so we recommend training preparation should de include all necessary format and manual for trainers. Also I participate in different trainings and conferences in different places, namely: - I have attended AFENET Scientific conference at Addis Ababa June 2018. I have attended the training of Disaster Medical Assistance Team as central DMAT member at Bishoftu town from January 21-27,2019. I participate on Regional semi-annual PHEM review at Adama from February 1114/2019 and Public Health emergency preparedness and response on public mass-gathering at Kulib-Gebril Celebration December 2018. Other additional output: I conduct Six Regional public health emergency Weekly bulletin. I including only one of weekly bulletin in this document. Weekly bulletin results were disseminated for all Zones, Administrative Towns, Regional PHEM staff and different stakeholders including governmental and non-governmental organization on weekly bases.

This interdisciplinary research strives to extend existing knowledge on engineering development processes by researching the interrelation between the success of implementation and stakeholders. The research investigates the opportunities to improve the public's opinion about river management projects in Southeast Asia' by applying public participation measures. The existing literature body discloses the necessity to understand how to organize river development projects in the way, which leads to success and positive outcomes, as well as positive perception of society. There are many techniques how to enhance the urban river quality but rarely do they present the expected result. Such situation requires seeking for a different perspective to the problem. That is why the research about the role of society and people's attitudes about the project and most importantly how it affects the project development is necessary. In order to capture the human perspective and understanding of the public participation during river development, the qualitative interviews with experts, government officials, community leaders, NGOs representatives, etc. were held. Semi-structured interviews allowed having a freedom to investigate the most important concepts and ideas with the particular person, meanwhile, the core questions are staying the same. In every case studies' country, there were six to fifteen interviews selected. These interviews disclosed the realities of river development in the Southeast Asian cities. The research disclosed several important issues related to the possibilities to improve public participation, especially during the river development process. The recognition of the vastness of existing and applied definition and concepts is causing confusions, misconceptions, lack of comprehension and possibly even conflicts. It also hinders the development of projects. Furthermore, the research exposed the existing relation between the success of public participation and the success of river management projects. According to interviewees' opinions and observations, the common comprehension of the concepts is one of the leading features for success in the river development projects. The common understanding significantly improves the communication between experts as well as the information delivery to the society or any other stakeholders. Additionally, several interviewees highlighted the significance of open and encouraging conversation with society, as well as education. Moreover, the literature review as well as the interviews exposed that local communities could contribute immensely to river development. Nonetheless, the existing governmental structure and legal system must be demanding yet supportive for public participation measures and their application during the river development. The other important outcome of this research is the strong evidence of adaptability of public participation. Local situations are changing because of the diverse processes and transformations in the society, economics, politics, etc. Such processes must be reflected in the public participation as well. Case study analyses showed that untraditional approaches are employed to organize and proceed public participation measures. It happens before new laws and requirements are settled for such measures. For example, amongst the interviewees, the social media are often regarded as a useful, easily applied and broadly reaching tool to communicate with local communities and society in general. Last but not least, public participation, as Mekong case study demonstrates, is the multi-layered process. The discussion about this river development happens at different levels and strata. However, some particular organizations seek to mingle all these debates and ideas in order to create one unified development strategy. The diversity of the discussions provides an opportunity to uncover concepts and approaches, as well as solutions for development. However, such decision-making process must contain self-examination and self-correction features. In short, entire research consists of seven main chapters, which provide the diverse angle to the same research questions. In the introductory part, the existing situation and necessity of this research are argued along with research questions and hypothesis (1 chapter). It leads to the determination of the best-suited methods (2 chapter). In this case, it is case studies and qualitative interviews. Literature review (3 chapter) explores the ideas, concepts and solutions in the existing knowledge body. Here the list of success criteria for public participation process is compiled. Additionally, their application features are outlined. Case study analysis required semi-structured qualitative interviews with local experts, government officials, community leaders, etc. Their opinions were analyzed from the perspective of public participation in the river management. The interviews are examined and debated in the fourth chapter of the manuscript. The interviewees shared their knowledge and personal experiences about measures of public participation, which they implemented and/or were personally engaged in. Although their experiences were versatile, they all acknowledge the crucial importance of public participation in society and its development. However, interviewees displayed different shortcomings and pitfalls of the process. The findings of the literature review (3 chapter) and interview analysis (4 chapter) are compared and exposed in the fifth chapter. The concluding remarks are presented in the sixth chapter, where final outcomes of the research are highlighted. The last seventh chapter is a compilation of the information sources that were cited in this thesis. ; Diese interdisziplinäre Forschung versucht einen Ansatz zu finden, der ingenieurwissenschaftlichen Fortschritt mit einer sozialen Perspektive vereint. Dazu wird untersucht, wie Partizipation die öffentliche Meinung über wasserbauliche Maßnahmen in Südostasien verbessert. Eine Auswertung der Fachliteratur zu diesem Thema unterstreicht die Notwendigkeit zu verstehen, wie Flussgebietsmanagement organisiert werden muss um effektiv zu sein und gleichzeitig positiv von der Bevölkerung wahrgenommen zu werden. Es gibt viele Techniken um die Qualität von Flüssen im urbanen Raum zu verbessern, aber nur selten führen sie zum erwarteten Ergebnis. Solche Situationen bedürfen einer neuen Sicht auf das Problem. Dies lässt erahnen, wie wichtig die soziale Komponente für den nachhaltigen Erfolg eines Projektes ist. Um die menschliche Perspektive und Auffassung von Partizipation im Flussgebietsmanagement zu erfassen, wurden qualitative Interviews mit Experten, Behördenvertretern, Vertretern von Nichtregierungsorganisationen und lokalen Multiplikatoren durchgeführt. Durch die Wahl von semi-strukturierten Interviews konnten die wichtigsten Konzepte und Ideen jeder Person individuell untersucht werden, während durch Kernfragen vergleichbare Rahmenbedingungen geschaffen wurden. In jeder Fallstudie wurden zwischen sechs und fünfzehn Interviewpartner ausgewählt. Diese Interviewpartner geben einen Einblick in die Realität des Flussgebietsmanagements in den südost-asiatischen Städten. Die vorliegende Arbeit zeigt verschiedene Aspekte auf, wie Partizipation im Flussgebietsmanagement verbessert werden kann. Die Breite an bestehender Definition und Umsetzungen von Partizipation führt zu Verwirrung, Missverständnissen und sehr wahrscheinlich sogar zu Konflikten. Dadurch wird auch die Entwicklung und Umsetzung von Projekten behindert. Darüber hinaus stellen die Ergebnisse der vorliegenden Arbeit die bestehenden Beziehungen zwischen dem Erfolg von Partizipation und dem Erfolg von Flussgebietsmanagement heraus. Nach Meinung der Interviewpartner und eigenen Beobachtungen ist ein gemeinsames Konzeptverständnis essentiell für den Erfolg von Projekten im Flussgebietsmanagement. Denn ein gemeinsames Verständnis verbessert die Kommunikation sowie den Informationsfluss zwischen Experten und der Bevölkerung oder anderen Akteuren immens. Zusätzliche wurde in mehreren Interviews die Signifikanz eines offenen und aktivierenden Austauschs mit der Bevölkerung betont. Mehr noch, sowohl die Literaturrecherche, als auch die Interviews zeigten, dass die lokale Bevölkerung einen großen Beitrag zum Flussgebietsmanagement leisten konnten. Trotzdem, die bestehenden staatlichen Strukturen und rechtliche Systeme müssen die Umsetzung von Partizipation im Flussgebietsmanagement vorgeben und unterstützen. Ein anderes wichtiges Ergebnis ist, dass Partizipation hoch flexibel und anpassungsfähig ist. Durch diverse Prozesse sowie politische, soziale und ökonomischen Transformationen sind die lokalen Begebenheiten stetig im Wandel. Dies muss in Partizipationsprozessen berücksichtigt werden. Die Analyse der Fallstudien zeigt, dass unkonventionelle Ansätze angewendet werden um Partizipation voranzubringen, noch bevor neue Anforderungen und Gesetze etabliert sind. Soziale Medien zum Beispiel, werden in den Interviews als nützliche, einfach anwendbare und weitreichende Werkzeuge zur Kommunikation in der Bevölkerung angesehen. Zu guter Letzt, wie in der Mekong-Fallstudie demonstriert, ist Partizipation ein mehrschichtiger Prozess. Auch im Flussgebietsmanagement hat der Diskurs verschiedene Ebenen. Manche Organisationen versuchen die unterschiedlichen Debatten zusammen zu bringen und eine einheitliche Entwicklungsstrategie zu erschaffen. Die Vielfalt der Diskussion bietet die Möglichkeit verschiedene Konzepte und Ansätze aufzudecken und so Lösungen für die Entwicklung hervorzubringen. Aber solche Entscheidungsprozesse müssen selbst Reflexion und Korrektur beinhalten. Zusammengefasst besteht die vorliegende Arbeit aus sieben Kapiteln. Im einleitenden Teil des Manuskripts werden durch den Status Quo und die Motivation die Forschungsfragen und -hypothesen hergeleitet (Kapitel 1). Darauf schließt sich die Bestimmung der geeignetsten Untersuchungsmethoden an (Kapitel 2). In diesem Fall sind es Fallstudien und qualitative Interviews. Eine Literaturrecherche soll die Forschungsfragen in den Stand der Forschung einordnen (Kapitel 3). In diesem Kapitel werden die Erfolgskriterien für Partizipation und ihre Anwendbarkeitseigenschaften definiert. Die Fallstudienanalyse besteht aus semi-strukturierten, qualitativen Interviews mit Experten, Behördenvertretern, Vertreter von Nichtregierungsorganisationen und lokalen Multiplikatoren. Die Auffassungen der Interviewpartner wurden mit Augenmerk auf Partizipation im Flussgebietsmanagement untersucht (Kapitel 4). In den Interviews wurden das Wissen und die persönliche Erfahrung der Teilnehmer ausgewertet. Obwohl diese sehr verschiedenen waren, bestätigten sie alle die essentielle Bedeutung von Partizipation der Bevölkerung. Im fünften Kapitel werden die Ergebnisse der Literaturanalyse (Kapitel 3) und der Interviews (Kapitel 4) diskutiert. Die Schlussfolgerungen werden im sechsten Kapitel präsentiert, wo die Endergebnisse der vorliegenden Arbeit hervorgehoben werden. Das siebte und letzte Kapitel ist eine Zusammenstellung der Informationsquellen, die in der Arbeit zitiert werden.

La presente investigación busca dar aportes concretos al empoderamiento de la Educación en derechos humanos en el contexto educativo; se hace necesario pensar en nuevas formas de comunicación que sean capaces de generar encuentros que posibiliten el diálogo y que a su vez, le permitan al docente replantear los procesos de formación del educando desde una perspectiva humanista con la finalidad de aportar a la reconstrucción de la ciudadanía de los niños, niñas y jóvenes que conforman la sociedad colombiana. Esta propuesta de intervención busca fortalecer la educación en derechos humanos desde la cotidianidad del estudiante, articulando la investigación desde un proceso creativo y flexible que parta siempre del contexto y del desenvolvimiento del sujeto dentro del mismo. Así, el presente documento se desarrolla en tres apartados principales: (1) Capítulo I. Introito, a propósito de un problema de investigación, (2) Capítulo II. ¡Futuros posibles, recordar como oportunidad de cambio! La memoria, una estrategia para orientar la educación en derechos humanos, (3) Capítulo III. Propuesta de intervención didáctico-pedagógica: "Construyendo Memoria haciendo Paz", junto a un capítulo donde se aportan las conclusiones pertinentes. En el primer capítulo, "Introito, a propósito de un problema de investigación", se realiza una línea de tiempo del marco legal sobre convenciones, tratados y normatividad internacional vigente frente a la EDH, documentos que son analizados a fin de establecer la vinculación real de la educación y los DDHH, este proceso es considerado como un derecho por sí mismo. Además de lo anterior, se propone un recorrido por las diferentes propuestas a nivel internacional y nacional frente a la implantación de la EDH en las dinámicas de la escuela, ello a fin de articular esta información con la realidad del colegio Quiroga Alianza, ubicado en la ciudad de Bogotá. Para este ejercicio se analizan aspectos como el currículo, la evaluación, el Proyecto Educativo Institucional (en adelante PEI) y la normatividad interna propuesta para la implementación de la EDH en el marco de dicha institución educativa. En el segundo apartado, "¡Futuros posibles, recordar como oportunidad de cambio! La memoria, una estrategia para orientar la educación en derechos humanos", se determinan algunas de las tensiones políticas y culturales que componen el ejercicio de los DDHH en el país, así como el concepto de EDH, sus objetivos, metodologías y obstáculos. Finalmente, son presentadas las conclusiones del proceso investigativo y de intervención en la institución Quiroga Alianza, dando a conocer las dificultades, pero a su vez los avances, respecto al ejercicio investigativo. En este apartado son socializadas algunas reflexiones y recomendaciones sobre el proceso, haciendo énfasis en lo oportuno que resulta la construcción colectiva de memoria y en el fortalecimiento de los procesos autobiográficos como herramientas para el desarrollo de una actitud de respeto mutuo, de aceptación del otro y del mejoramiento de la convivencia como meta en común. Este proyecto nace para solventar de alguna forma el reto que supone el hecho de fortalecer las bases conceptuales, pedagógicas y didácticas de la EDH, pues el interés de esta investigación se basa en la potencialización de los espacios escolares para permitir el análisis de las historias de vida, acontecimientos, sentimientos y práctica de los DDHH, la pertinencia del tratamiento de la memoria en el estudio sobre el proceso educativo de los estudiantes, principalmente en aquellos de corta edad, pues son ellos la semilla en donde se implantan los valores, la voluntad de reconocer al otro como sujeto de derecho a partir del acrecentamiento de un vínculo ético-moral que permita y desarrolle la práctica de la alteridad. Construir memoria sobre nuestros procesos históricos y la realidad a la que nos enfrentamos es un gran desafío, no obstante, se hace el mayor esfuerzo para preparar a las generaciones futuras en ese proceso de asumir la responsabilidad desde la democracia, la verdad, la no repetición y el ejercicio de la ciudadanía, todo ello desde el enfoque liberador que debe caracterizar a la educación. Así que se habla de la importancia de construir, desde este tipo de proyectos investigativos, lazos de perdón y reconciliación que realmente contribuyan a la reestructuración del tejido social. ; The present research seeks to give concrete contributions to the empowerment of Rights Human Education in the context educational; It is necessary to think of new forms of communication that are capable of generating encounters that enable dialogue and that, in turn, allow the teacher to rethink the processes of educating the student from a humanist perspective in order to contribute to the reconstruction of the citizenship of the children and young people that make up Colombian society. This intervention proposal seeks to strengthen human rights education from the everyday life of the student, articulating research from a creative and flexible process that always starts from the context and the development of the subject within it. Thus, this document is developed in three main sections: (1) Chapter I. Introito, on the subject of a research problem, (2) Chapter II. Possible futures, remember as an opportunity for change! Memory, a strategy to guide education in human rights, (3) Chapter III. Proposal for didactic-pedagogical intervention: "Building Memory by Making Peace", together with a chapter where the pertinent conclusions are provided. In the first chapter, "Introito, apropos of a research problem", a timeline of the legal framework on conventions, treaties and current international regulations is made in front of the HRE, documents that are analyzed in order to establish the real link of education and human rights, this process is considered a right in itself. In addition to the above, a tour of the different proposals at the international and national level is proposed in relation to the implementation of the HRE in the dynamics of the school, in order to articulate this information with the reality of the Quiroga Alianza school, located in the city of Bogota. This project was born to solve in some way the challenge of strengthening the conceptual, pedagogical and didactic, since the interest of this research is based on the potentialization of school spaces to allow the analysis of the stories of life, events, feelings and practice of human rights, the relevance of the treatment of memory in the study of the educational process of students, especially in those of young age, because they are the seed where the values are implanted, the will to recognize the other as a subject of law from the increase of an ethical-moral bond that allows and develops the practice of otherness. Building memory about our historical processes and the reality we face is a great challenge, however, the greatest effort is made to prepare future generations in this process of taking responsibility from democracy, truth, non-repetition and the exercise of citizenship, all from the liberating approach that should characterize education. So we talk about the importance of building, from this type of research projects, bonds of forgiveness and reconciliation that really contribute to the restructuring of the social fabric. ; CRAI-USTA Bogotá ; orcid:0000-0002-3799-8025 ; https://scholar.google.com/citations?user=Bo2EKF8AAAAJ&hl=es ; http://scienti.colciencias.gov.co:8081/cvlac/visualizador/generarCurriculoCv.do?cod_rh=0001395881 ; http://unidadinvestigacion.usta.edu.co

The processes of metropolization of the territory foster the phenomena of spatial polarization that determines a growing state of economic and social fragility of the "inner peripheries" connected to infrastructure and environmental problems. In this context, the scientific debate and political agendas highlight the centrality of mobility, which redesign the "fast and slow areas" of the countries, the access to services and the potential for sustainable development, feeding or weakening the vital lymph of the territory, the flows of people and goods. The Right to Mobility, aimed to guarantee connections and accessibility, constitutes a fundamental part of a regeneration strategy to ensure a new urban welfare, within the framework of the resilience tracks for fragile territories. In this context, the reflexion illustrated in this document is part of the research activity that the group of academics of the Universities La Sapienza, Roma Tre, UCLM and UPC are developing in the framework of urban and territorial regeneration issues, deepening the relationships between urban planning mobility, infrastructures and territorial regeneration and highlighting the challenges fostered by the presence of dismissed railways. The research entitled "Resilience routes. Reuse and relaunch of minor railroads for the regeneration of fragile territories. Experiences in Italy and Spain" address the reactivation of underutilized or disused minor railway lines, through an integrated approach, moving from "landscapes of waste" to structuring axes of socio-economic and environmental rebalancing, as well as morphological reconfiguration and landscape valorization. The proposal, based on the contextualization of the on-going dynamics in Italy and Spain, such as the marginalization of the "aree interne" and the "España vacía", aims to identify new methodological and operational references, through the definition of guidelines for the reactivation and reuse of minor railway networks, in line with policies and programs aimed at responding to divestment processes of infrastructures. The research adopts three consolidated perspectives within the framework of the urban debate to analyze the phenomena of "fragilization" and cases of plans and projects, in consistence with the policies and programs: - a "structural" perspective, which identifies the regeneration of the railway network as an opportunity for the socioeconomic revitalization of marginal areas, based on a reactivation of the public service towards a "right to mobility"; - a "morphological and landscape" perspective, based on the deepening of the form as a cognitive and planning tool to interpret the identity of places and enjoyment as an indispensable element to govern the perception of the territory, which focuses on the osmotic relationship between infrastructure and landscape; - an "ecological and environmental" perspective, which considers the regeneration of railways as an opportunity for sustainable development, which suggests the transformation into integrated green networks fostering new forms of slow mobility and collective ecological values. In this framework, moving within an inductive and iterative research process, the document summarizes the first results of the research that underline the need for new integrated and intercalar planning categories for infrastructure networks: rapid mobility corridors, tourist railroads, green ways, new operational criteria that identify the roads as "regeneration figures" that put in synergy ordinary and extraordinary tools, multilevel public and private resources, long, medium and short term scenarios, as well as new international and multilevel forms of network and services management. ; Los procesos de metropolización del territorio impulsan los fenómenos de polarización espacial que determina un estado creciente de fragilidad económica y social de las "inner peripheries" conectado a problemas infraestructurales y medioambientales. En este contexto, el debate científico y las agendas políticas destacan la centralidad de los temas relacionados con la movilidad, que rediseñan las zonas rápidas y las zonas lentas de los países, el acceso a los servicios y el potencial de desarrollo sostenible, alimentando o debilitando la sangre vital del territorio, los flujos de personas y bienes. El Derecho a la Movilidad, finalizado a garantizar conexiones y accesibilidad, constituye una parte fundamental de una estrategia de regeneración dirigida a asegurar un nuevo welfare urbano, en el marco de las rutas de resiliencia para los territorios frágiles. La reflexión ilustrada en esta ponencia es parte de la actividad de investigación que el grupo de académicos de las Universidades Sapienza, Roma Tre, UCLM y UPC están tratando sobre el tema de la regeneración urbana y territorial, poniendo en el centro el tema de las relaciones que existen entre urbanismo, infraestructuras para la movilidad y regeneración territorial, destacando los retos que plantea la presencia de redes ferroviarias en desmantelamiento. Específicamente, la investigación intitulada Rutas de resiliencia. Reutilización y relanzamiento de ferrocarriles menores para la regeneración de los territorios frágiles. Experiencias en Italia y España aborda la reactivación de líneas ferroviarias menores en desuso, a través de un enfoque integrado, desde paisajes del descarte a ejes estructurantes de reequilibrio socio-económico y medioambiental, así como de reconfiguración morfólogica y de valorización paisajística. La propuesta, a partir de la contextualización de las dinámicas en curso en Italia y España, como la marginalización de las "aree interne" y de la "España vacía", persigue el objetivo de identificar nuevas referencias metodológicas y operativas, a través de la definición de enfoques para la reactivación y reutilización de redes ferroviarias menores, en línea con las políticas y los programas orientados a responder a los procesos de desmantelamiento infraestructural. La investigación adopta tres perspectivas consolidadas en el marco del debate urbanístico para analizar los fenómenos de fragilización y las experiencias de planes y proyectos, en coherencia con las políticas y los programas: - una perspectiva "estructural", que identifica el relanzamiento de los ferrocarriles como oportunidad para la revitalización socioeconómica de áreas marginales, a partir de una reactivación del servicio público, desde el "derecho a la movilidad"; - una perspectiva "morfológica y paisajística", que centra la atención en la relación osmótica entre infraestructura y paisaje, a partir del reconocimiento de la forma como una herramienta cognitiva y de planificación para interpretar la identidad de los lugares y el disfrute como elemento indispensable para gobernar la percepción del territorio; - una perspectiva "ecológica y medioambiental", que considera la regeneración de la red ferroviaria como una oportunidad para el desarrollo sostenible, que sugiere la transformación en redes integradas verdes, portadoras de nuevas formas de movilidad sostenible y valores ecológicos colectivos. En este marco, a partir de un proceso inductivo e iterativo de investigación, el documento sintetiza los primeros resultados de la investigación que subrayan la necesidad de nuevas categorías de planificación integrada e interescalar para la planificación de redes de infraestructura: corredores de movilidad rápida, ferrocarriles turísticos, vías verdes, nuevos criterios operativos que identifican los trazados como "figuras de regeneración" que ponen en sinergia herramientas ordinarias y extraordinarias, recursos públicos y privados multinivel, escenarios a largo, medio y corto plazo, nuevas formas de gestión de redes y de servicios internacionales y multinivel.

La gestió del coneixement és una disciplina que s'inicia a la dècada dels anys 90 i que s'està desenvolupant de manera vertiginosa. Més que una moda o objecte d'exercici intel • lectual és una àrea de recerca i aplicació que està vigent i que probablement arribarà al seu estat de maduresa durant la present dècada. Aquest treball és una revisió de l'estat de l'art de la Gestió del Coneixement (GC) i la seva aplicació en empreses xilenes. La primera part presenta als actuals investigadors, treballs i línies de recerca en la matèria. Tot i que la selecció no inclou tots els investigadors i consultors, sí recull alguns dels més citats així com les seves publicacions i els autors més destacats dels últims anys. A l'annex 7.5 de la tesi hi ha una detallada relació de treballs i línies de recerca. Aquest treball busca determinar i analitzar l'ús de les estratègies organitzacionals i tecnològiques per implementar programes de gestió del coneixement en empreses Xilenes. Està organitzat en cinc capítols principals. Les conclusions fonamentals no són encoratjadores respecte de l'ús d'aquestes pràctiques en empreses xilenes, i molt menys en empreses de menor grandària, a Xile i el món la mida de les organitzacions guarda relació directa amb l'ús de les pràctiques, i la indústria més avançada a Xile és la indústria de la mineria, que és l'única que es compara de manera equivalent a indústries alemanyes o canadencs respecte del nivell d'adopció de la GC. El baix nivell d'Innovació determinat a Xile correlaciona de manera directa amb l'ús de pràctiques de GC, hi ha grans reptes per a millora dels índexs d'ús de GC, innovació de països en vies de desenvolupament com Xile, Mèxic, Turquia i Polònia, suggeriments sobre els propers passos es plantegen en les conclusions ; La gestión del conocimiento es una nueva disciplina que se inicia en la década de los 90s y que está desarrollándose de manera vertiginosa, más que una moda u objeto de ejercicio intelectual es un área de investigación y aplicación que está vigente y que probablemente llegará a su estado de madurez durante la presente década. Este trabajo es una revisión del estado del arte de la Gestión del Conocimiento (GC) y su aplicación en empresas chilenas, en la primera parte presenta a los actuales investigadores, trabajos y líneas de investigación en la materia, si bien la selección no considera a todos los investigadores y consultores, considerada algunos de los más citados, sus publicaciones y los autores más destacados de los últimos años, se complementa con una detallada lista de trabajos y líneas de investigación en el anexo 7.5 de la tesis. Este trabajo busca determinar y analizar el uso de las estrategias organizacionales y tecnológicas para implementar programas de gestión del conocimiento en empresas Chilenas. Esta organizado en cinco capítulos principales. Las conclusiones fundamentales no son alentadoras respecto del uso de estas prácticas en empresas chilenas, y mucho menos en empresas de menor tamaño, en Chile y el mundo el tamaño de las organizaciones guarda directa relación con el uso de las practicas, y la industria más avanzada en Chile es la industria de la minería, que es la única que se compara de manera equivalente a industrias alemanas o canadienses respecto del nivel de adopción de la GC. El bajo nivel de Innovación determinado en Chile correlaciona de manera directa con el uso de prácticas de GC, existen grandes desafíos para mejora de los índices de uso de GC, innovación de países en vías de desarrollo como Chile, México, Turquía y Polonia, sugerencias sobre los próximos pasos se plantean en las conclusiones. ; In 1986 he published Kunskapsföretaget (Sveiby 1986), some consider this the beginning of Knowledge Management (KM), in 1991, Thomas A. Steward appeared in Fortune magazine to its readers the concept of Knowledge Management and Intellectual Capital. His several articles about the terms caused Intellectual Capital and Knowledge corporate terms were popular at the time. Then Ikujiro Nonaka and Hirotaka Takeuchi proposed a theory of corporate knowledge creation in his famous 1995 book "The Knowledge-Creating Company: How Japanese Companies Create the Dynamics of Innovation (The knowledge creating company: How Japanese companies create the dynamics of Innovation), being one of the most cited books in the knowledge management literature. Several authors consider these researchers and parents of the GC. These basic principles have informed the creation of a new discipline called Knowledge Management. Governments and businesses around the world have been using these new practices during the last two decades. This work is related to the concept, research and use of KM in Chile and the new technologies that support this application. What is knowledge management applied to the company?, What is the status of e-learning in Chile, how we can contribute to build the intangible value of knowledge in organizations?, What are the KM technologies used today? , what is the level of actual use of knowledge management practices (KM) ? and how it compares this actual level of use with that of other countries?, these are simple questions without clear answers, this has been the main objective of this research, help clarify and understand the theory and implementation mechanisms of knowledge management strategies in Chilean companies, find out which are the most used technologies and what are the main difficulties in the implementation of KM programs in Chilean companies. Knowledge Management has been established as a discipline since 1995, currently there are a wide range of university courses, publications, consultants and some collaborative technologies dedicated to the study, promotion and use of KM. Many companies have dedicated resources to this emerging discipline that tries to focus on general knowledge as a corporate asset in the development and strengthening of the channels through which knowledge and information flow across organizations, in the use of collaborative technologies and how this flow of information helps to make better decisions, and how improve innovation and make the corporate knowledge an important asset of the company. The key variables in KM programs are people, processes, technology support and intellectual capital, how to exploit these intangible assets is not easy, during years the companies have focused on intangible values, such as your brand, your prestige, organizational culture, its customers, its processes, its strategy, its senior management, flexibility, competitiveness among others, all paths resulting in practices and associated technologies that seek to maximize the potential of each of these assets, however, knowledge management has been left behind especially in countries with lower levels of development as Chile. Technology has been a catalyst for improvements and enabled quantum leaps on all these practices, at the end of the day, after two hundred years of industrialization, we are searching for techniques that allow us to make organizations and companies more productive and successful. But how we manage business knowledge ?, how to solve the training of staff in massive industries with high turnover ?, which variables and techniques allow us to incorporate new organizational tools?, how to integrate new technology tools to the existing culture of the organization ? are some ssues with still an early stage of analysis and discussion. This paper seeks to identify and analyze the use of organizational and technological strategies to implement knowledge management programs in Chilean companies.

The spatial distribution of economic activity is unevenly distributed across regions within countries. Regional development policies and the incidence of crime rates, an important aspect of the quality of the local business environment, may both impact spatial disparities in economic activity. This thesis examines the relationship between regional development policy, the quality of local business environment, that is, security or lack thereof, captured by crime incidence, and regional economic outcomes. The study argues that regional development policy incentives such as labour and tax regulations influence the local cost of doing business and hence are an important part of local business environment. In addition, the incidence of violent crime rates such as robbery and murder are an important dimension of the local business environment. Regional development policies and variations in the quality of the local business environment may drive regional inequality within a country through its effects on factors related to economic activity such as firm entry and labour migration. South Africa provides a good opportunity to study the impact of regional policies and local business environment, given the high levels of spatial inequality due to historical factors and the country had the first experience of regional development polices in Sub-Saharan Africa. In addition, the country is characterised by high rates of crime incidence. The first analytical chapter of the thesis examines the relationship between regional development policy incentives and regional disparity in economic activity. Chapters two and three, then examines the impact of crime incidence on various measures of economic activity, captured by firm entry and migration of labour, particularly skilled labour. These three chapters are linked by the focus on the determinants of the spatial distribution of economic activity across local municipalities in South Africa. The first main chapter uses a new dataset on business registrations that spans from 1800 to 2011, to examine the relationship between the creation of Regional Industrial Development Programme zones in 1982 and their removal in 1991, and the spatial distribution of firm entry in South Africa. The creation of these zones marks the introduction of Sub-Saharan Africa's first Special Economic Zones. However, little is known about the effects of such programs. Since incentives in these policies are expected to reduce the costs of registering and doing business to attract industries in targeted regions and create long lasting effects that make the regions economically sustainable, it is expected that the creation of these zones will increase firm entry and the impacts will persist after the removal of policy incentives. Using merged data on the location of Regional Industrial Development Programme zones and the business registration database, empirical results show that the creation of RIDP zones was positively associated with firm entry when the policy incentives were still present, and after the removal of policy incentives, firm entry decreased. However, these results show that in the manufacturing and services sector, the reduction of entry after the removal of RIDP zones did not completely offset the positive effect of the policy on entry. This finding is consistent with the presence of agglomeration economies in the manufacturing sector. Overall, results from this chapter suggests that regional policy incentives were important in encouraging private sector development in marginalised regions of the country, although the policy did not create long-run economic benefits. The second main chapter empirically examines the impact of an important aspect of the local business environment that affect regional economic incentives, that is, crime rates, on entry of firms across local municipalities in South Africa. South Africa's crime rates are high by international standards and surprisingly, little is known about how crime rates affect business activity in the country. Since crime rates increase the fixed costs of entry and the costs of doing business, it is expected that high crime rates in a region will lead to fewer firms entering the market, because only more productive firms will have expected profits high enough to justify paying the entry costs. This chapter merged crime data with the business registration database and found out that crime rates, particularly, property crimes have a deterring effect on firm entry and the effect is large for firms in the wholesale and retail sector. These results are robust to using rainfall shocks as an instrumental variable for crime rates, to control for the fact that crime might be a consequence not a cause of firm activity. The third main chapter empirically examines whether crime rates affect another aspect closely related to firm performance, that is, the availability of labour through migration across local municipalities in South Africa. Since high crime rates increases the costs of living in a region and this will reduce net income and utility associated with living in that region, it is expected that high crime rates will reduce in-migration. The chapter merged crime data used in the previous chapter with migration data created from 2011 population census and showed that contact crime rates reduce migration of labour into municipalities. These results are also robust to using rainfall shocks as an instrumental variable for crime rates, to control for reverse causality. Empirical results also show that the effects of contact crime differ by population group and skill level, with the effects stronger for male, unskilled and black African migrants. Since unskilled and African migrants will have lower expected wages to cover the costs of crime because of lack of high paying work opportunities and labour market discrimination. In addition, it is expected that the effect of crime is high for these population groups compared to skilled and white migrants, who have the income and the mechanisms to mitigate the risks of crime, like picking better neighbourhoods to live in. Estimated results by gender also reveal that the effect of contact crimes is high for male migrants as compared to female migrants suggesting that increases in contact crimes reduces in-migration of male individuals by a higher magnitude as compared to females. This result is consistent with the view that male African workers may be more mobile than females, and most of these migrants are unskilled. Important policy messages from these findings are that any industrial development strategy and economic policy in the country that seeks to create jobs in marginalised municipalities or improve integration of local labour markets should also consider other measures, besides targeting disadvantaged regions with policy incentives. This thesis provides empirical evidence that crime prevention measures are likely to be one of the important tools for industrial policy. This implies that the government should put measures that improve policing and security. In addition, the private sector and international development organisations should continue to engage the government to put in programs and projects that reduce crime rates in the country. These may include, providing support for research that examines the main causes of crime rates in South Africa.