Практика реагування на надзвичайну ситуацію, що пов'язана із розповсюдженням захворюваності населення COVID-19, свідчить, що ефективність функціонування Єдиної державної системи цивільного захисту в повсякденному режимі, а особливо при переведенні її в режим надзвичайної ситуації залежить від наявності в неї відповідного ресурсного потенціалу.
Метою статті є аналіз стану нормативно-правового забезпечення розвитку матеріально-технічного потенціалу ЄДСЦЗ. На основі аналізу різних методологічних підходів державного управління сферою цивільного захисту перспективним запропоновано застосування ресурсного підходу до функціонування ЄДСЦЗ. Це дозволяє враховувати прогнози щодо її розвитку, прогнозувати застосування нових та альтернативних видів ресурсів.
Подається авторське розуміння дефініцій «ресурс», «потенціал», «ресурсний потенціал», «матеріально-технічний ресурс». У статті дано авторське визначення ресурсного потенціалу ЄДС ЦЗ як комплексу науково-технічного, морального, організаційного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного, освітнього, інформаційного, інституційного (соціально-інфраструктурного) потенціалу, що може бути застосований органами управління для виконання її функцій. Матеріально-технічний ресурс (потенціал) розуміється як сукупність матеріальних і технічних засобів, технологій, систем, що створюють систему ресурсного забезпечення функціонування ЄДСЦЗ. По суті матеріально-технічний ресурс складається із поточного ресурсу, що використовуються ЄДСЦЗ, а також матеріальних резервів, що відповідно до законодавства поділяються на оперативний, відомчий, регіональний та об'єктовий. Також для виконання завдань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій може залучатися державний матеріальний резерв. Визначено, що нормативно-правове забезпечення розвитку матеріально-технічного потенціалу ЄДСЦЗ в достатній мірі регламентовано. Однак встановлено, що фактичний стан матеріально-технічного ресурсу ЄДСЦЗ не забезпечує вчасного, належного забезпечення реалізації заходів із запобігання чи ліквідації наслідків в умовах надзвичайних ситуацій. Критеріями оцінювання стану розвитку ресурсного потенціалу ЄДСЦЗ є доцільність і ефективність використання будь-яких із наявних ресурсів, ефективність управління на всіх рівнях – державному, функціональному, територіальному, об'єктовому.
Напрямом подальшого визначено розробка алгоритму розрахунку рівня ефективності управління розвитком ресурсного потенціалу ЄДСЦЗ.
Characteristics of social security system of the Soviet period are considered, inflence of the previous stages of development of the Ukrainian society on formation of modern system of social protection of the population and implementation of social work is analysed. ; Рассмотрены характерные особенности системы социального обеспечения советского периода, проанализировано влияние предыдущих этапов развития украинского общества на становление современной системы социальной защиты населения и осуществление социальной работы. ; Розглянуто характерні риси системи соціального забезпечення радянського періоду, показано вплив попередніх етапів розвитку українського суспільства на становлення сучасної системи соціального захисту населення та здійснення соціальної роботи.
The master 's thesis specifies the provisions on administrative and legal regulation of social protection of servicemen. A number of specific proposals and recommendations for improving the legislation of Ukraine in the field of administrative and legal regulation of social protection of servicemen have been developed. ; В магістерській роботі конкретизовані положення про адміністративно – правове регулювання соціального захисту військовослужбовців. Вироблено ряд конкретних пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства України у сфері адміністративно – правове регулювання соціального захисту військовослужбовці.
The article analyzes the specifics of forms of social protection of civil servants in Ukraine. The peculiarities of the norms of legislation in the specified field are given. Scientific approaches to the characteristics of the subject of scientific research are revealed. It is emphasized that the forms of social and social protection of civil servants are: granting interest free loan for housing construction or purchase of apartments or individual dwellings; providing financial assistance to employees to resolve social and household issues is a type of financial assistance that is provided to resolve a variety of personal issues once a year at an average monthly wage based on a personal statement. It has been determined that a form of pension social protection scheme for civil servants is a civil servant's pension. A civil servant's pension is a type of social security retirement benefit for civil servants that is paid to civil servants when they reach retirement age. The specifics of the pension provision of civil servants are conditioned by the fact that according to the current legislation it is implemented in a general manner in accordance with the Law of Ukraine "On Compulsory State Pension Insurance". It is established that for today the social protection of civil servants is carried out in four directions: material, social, household, health-recreational and pension. The specifics of these areas are due to the fact that a number of forms of social protection are characteristic only of civil servants and are not characteristic of other categories of working citizens – for example, material and social security. However, it should be noted that in recent years the social protection of civil servants has in many moments been equated with the social protection of other categories of employees. Each of the directions is implemented through specific types of social protection, which are provided by the current legislation in different forms. In addition to those analyzed, civil servants are covered by all those guarantees of social protection that belong to all citizens of our country. ; У статті проаналізовано специфіку форм соціально-го захисту державних службовців в Україні. Наведе-но особливості норм законодавства у вказаній царині. Розкрито наукові підходи до характеристики темати-ки наукового дослідження. Наголошено, що формами соціально-побутового напряму соціального захисту державних службовців є: надання безвідсоткового кре-диту для житлового будівництва або придбання квар-тир чи індивідуальних житлових будинків; надання службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань – вид грошової допомоги, яка надається для вирішення різноманітних особистих питань один раз на рік у розмірі середньомісячної за-робітної плати на підставі особистої заяви. Визначено, що формою пенсійного напряму соціального захисту державних службовців є пенсія державного службов-ця. Пенсія державного службовця – це вид пенсійного напряму соціального захисту державних службовців, який виплачується державним службовцям у разі досягнення ними пенсійного віку. Специфіка пенсій-ного забезпечення державних службовців зумовлена тим, що згідно з чинним законодавством воно здійс-нюється у загальному порядку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Встановлено, що натепер соціальний захист державних службовців здійснюється в чоти-рьох напрямах: матеріальному, соціально-побутовому, оздоровчо-рекреаційному та пенсійному. Специфіка перерахованих напрямів зумовлена тим, що ряд форм соціального захисту є характерними лише для держав-них службовців і не є характерними для інших катего-рій працюючих громадян, наприклад, матеріальне та соціально-побутове забезпечення. При цьому зверне-мо увагу на те, що за останні роки соціальний захист державних службовців був у багатьох моментах зрів-няний із соціальним захистом інших категорій праців-ників. Реалізація кожного із напрямів здійснюється за допомогою конкретних видів соціального захисту, які передбачені чинним законодавством у різних фор-мах. Окрім проаналізованих, на державних службов-ців поширюються всі ті гарантії соціального захисту, які належать усім громадянам нашої держави.
СOVID-19 на практиці змусив уряди держав діяти в умовах надзвичайної ситуації планетарного масштабу. Економічні, політичні, фінансові, міграційні та ін. її наслідки ще довго будуть передумовами подальшого розвитку глобалізованого всесвіту. Актуальним науковим завданням в даних умовах є збір і накопичення даних про функціонування національних систем кризового менеджменту з метою їх подальшого аналізу та опрацювання рекомендацій щодо удосконалення дій органів державного та місцевого управління в умовах глобальної надзвичайної ситуації. Стаття присвячена результатам включеного спостереження за організацією функціонування однієї із територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту України та порівняльному контент аналізу розпорядчих документів під час переведення її в режим надзвичайної ситуації. В період з 17.03.-17.05.2020 проводилось включене спостереження за організацією функціонування територіальної підсистеми ЄДСЦЗ однієї із областей України в режимі медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру, проводився порівняльний контент-аналіз розпорядчих документів відповідних органів управління. В результаті дослідження визначено, що питання цивільного захисту населення як функція держави не стала в низку головних завдань органів управління всіх рівнів, а так і залишається другорядною (на громадських засадах). Відсутність сталої інституціональної структури системи цивільного захисту негативно впливає на її функціональність. Методом реагування на медико-біологічну надзвичайну ситуацію природнього характеру державного рівня на першому етапі її ліквідації став метод спроб і помилок. Не вирішеним, як на першому етапі (березень-травень 2020), так і у вересні-жовтні 2020, залишається питання життєзабезпечення постраждалого населення. Метод включеного спостереження, при його системному застосуванні, може стати дієвим методом проведення наукових досліджень з проблематики функціонування різних структур ЄДСЦЗ. Актуальним науковим, нормотворчим, організаційним завданням залишається створення ефективної інституційної системи управління ЄДСЦЗ, перегляд структури та функціональності її територіальних та функціональних підсистем, їх служб та ланок.
The article deals with the main problems and directions of improvement of staffing of the health care system on the basis of sustainable development. It is proved that the labor potential of the health sector is one of the factors for the achievement of sustainable development. Health efficiency is one of the constituents of sustainable development – sustainable social development, and indirectly – and sustainable economic and environmental development. The problems of quantitative and qualitative nature of the labor potential of the health care sector of Ukraine are considered. The overall quantitative characterization of personnel of health care institutions is carried out, the distribution of doctors in separate specialties is analyzed. The problem of «brain drain» in the sphere of health protection was investigated. The cross-sectoral and international competition for highly skilled specialists, which occurs primarily at the level of wages, was characterized,. Thus, trends in the change in the average monthly wage by types of economic activity are highlighted. It is proved that from the standpoint of the problems of sustainable development, unresolved problems of the labor potential of the healthcare sector threaten the possibility of further socio-economic development of the country, achievement of high social standards, full integration into the European community. It was established that the primary task is to restrain the migration of medical personnel, improve social security, pay and establish effective communications in the system of state-bodies of local self-government-drug community.
The essence and elements of consumer protection in Ukraine. Discovered objective conditions need to build systems of consumer protection and analysed its reform strategy. The principles on which this system should be based and proposed government priorities concerning the formation of consumer protection in Ukraine. Key words: protection, service, rights, consumer, consumer protection. ; Досліджено сутність та елементи системи захисту прав споживачів в Україні. Виявлено об'єктивні передумови необхідності побудови систем захисту прав споживачів та проананалізовано стратегію її реформування. Визначено принципи на яких повинна базуватися дана система та запропоновано державні пріорітети, щодо формування системи захисту прав споживачів в Україні. Ключові слова: захист, послуга, права, споживач, система захисту прав споживачів.
Problem setting. The military conflict in Donbas and the annexation of Crimea by the Russian Federation resulted in the emergence of a large number of people forced to migrate from their places of residence. The emergence of a large number of internally displaced persons in Ukraine has exacerbated the problems associated with their social protection: obtaining social payments and benefits, settlement and painless integration within social formations that have become a new refugee habitat. In this regard, the role and importance of the institutions responsible for the social protection of internal migrants and ensuring the implementation of constitutional norms regarding guarantees of the rights and freedoms of all citizens of Ukraine are strengthened. Recent research and publications analysis. Issues of internally displaced persons and their social protection are raised in the publications of the following researchers: N. Avdeeva, I. Arakelova, I. Basova, I. Bulik, S. Bulets, V. Vashkovich, O. Volokh, I. Golovey, T. Doronyuk, L. Kazakova, N. Kaminskaya, A. Krupy, T. Kulchytsky, M. Mendzhul, O. Perepelyukova, O. Rosula, A. Solodko and others. However, the problem of improving the institutional support for the social protection of internally displaced persons remains topical and in need of urgent regulation, so that there is a necessity for detailed and thorough scientific research in this field.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The purpose of this article is to evaluate the institutional support in the field of social protection of internally displaced persons in Ukraine and to substantiate the directions of optimizing the functioning of public authorities in the context of the investigated issue.Part of the general problem remains to reveal the directions of functioning of public authorities in terms of regulation of social protection of internally displaced persons; to analyze the problems of internally displaced persons and the necessity for special approaches to the institutional support of social protection of this category of citizens; to substantiate the main directions of improvement of institutional support of social protection of internally displaced persons; to emphasize the importance of enhancing the effectiveness of local government bodies in the context of optimizing the social protection of internally displaced persons.Paper main body. The article examines the experience obtained with the problems of internally displaced persons in 1986 as a result of the explosion at Chornobyl NPP and the adopted Law of the Ukrainian SSR "On the Status and Social Protection of Citizens Affected by the Chornobyl Disaster № 796-XII. For example, in 2014 – 2016 important legal and institutional frameworks for the protection of the rights and freedoms of displaced persons were laid in Ukraine – the Law of Ukraine "On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons "was adopted in October 20, 2014, № 1706-VII, as well as several by-laws of the Cabinet of Ministers of Ukraine.In 2016, the Ministry of Occupied Territories and Internally Displaced Persons was set up in Ukraine to manage the occupied areas of Donetsk, Luhansk and Crimea, which suffered from Russia 2014 military intervention.In the normative legal order, the realization of the right to social security and protection in Ukrainian society is guaranteed by the national social protection system, which is based on the norms of the Constitution of Ukraine.Along with these institutions of national importance are the Ministry of Social Policy, the Security Service of Ukraine and local government authorities responsible for implementing the policy on social protection of internally displaced persons.It has been proved that the institutional support for social protection of internally displaced persons requires significant improvement, as there are currently some problems affecting internal migrants that, even in the presence of an appropriate legal framework, need urgent solutions.There are highlighted the proposed measures to improve the institutional support for social protection of internally displaced persons and to improve the performance of functions by those institutions that are called to act in this sphere.Conclusions of the research and prospects for further studies. Therefore, the issue of social protection for internally displaced persons in Ukraine has a considerable amount of institutional support, facilitated by the functioning of a wide range of institutions designed to carry out the functions of social protection and social welfare of all segments of the population. However, this institutional support applies primarily to all categories of Ukrainian citizens, according to which it is possible to speak about its general character. In this regard, it is necessary to emphasize the necessity to improve the functional support of the activities of institutions working in the field of social protection of the Ukrainian population.There is a wide range of issues that need urgent resolution, in particular, the extension and complementation of functional responsibilities of the Verkhovna Rada of Ukraine regarding the unification of the regulatory framework. Concerning the Cabinet of Ministers of Ukraine and, in particular, the Ministry of Occupied Territories and Internally Displaced Persons as a Profile Central Authority, as well as the Ministry of Social Policy, they need to strengthen their functional responsibilities and focus specifically on the category of internally displaced persons and its insecurity against the challenges of life. Accordingly, it is necessary to adopt new and improve existing legislation and to expand the powers of the respective institutions, which will improve the social protection of internally displaced persons.The prospect of further scientific research in this area is to evaluate the foreign experience of social protection of internally displaced persons and to study the possibility of its implementation in Ukrainian realities. ; Розглянуто теоретичні підходи до інституційного забезпечення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Розкрито напрями функціонування органів публічної влади в частині врегулювання питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано проблематику внутрішньо переміщених осіб та необхідність спеціальних підходів до інституційного забезпечення соціального захисту цієї категорії громадян. Обґрунтовано основні напрями удосконалення інституційного забезпечення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Акцентовано увагу на важливості підвищення дієвості органів місцевого самоврядування в контексті оптимізації соціального захисту внутрішньо переміщених осіб.
Problem setting. The military conflict in Donbas and the annexation of Crimea by the Russian Federation resulted in the emergence of a large number of people forced to migrate from their places of residence. The emergence of a large number of internally displaced persons in Ukraine has exacerbated the problems associated with their social protection: obtaining social payments and benefits, settlement and painless integration within social formations that have become a new refugee habitat. In this regard, the role and importance of the institutions responsible for the social protection of internal migrants and ensuring the implementation of constitutional norms regarding guarantees of the rights and freedoms of all citizens of Ukraine are strengthened. Recent research and publications analysis. Issues of internally displaced persons and their social protection are raised in the publications of the following researchers: N. Avdeeva, I. Arakelova, I. Basova, I. Bulik, S. Bulets, V. Vashkovich, O. Volokh, I. Golovey, T. Doronyuk, L. Kazakova, N. Kaminskaya, A. Krupy, T. Kulchytsky, M. Mendzhul, O. Perepelyukova, O. Rosula, A. Solodko and others. However, the problem of improving the institutional support for the social protection of internally displaced persons remains topical and in need of urgent regulation, so that there is a necessity for detailed and thorough scientific research in this field.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The purpose of this article is to evaluate the institutional support in the field of social protection of internally displaced persons in Ukraine and to substantiate the directions of optimizing the functioning of public authorities in the context of the investigated issue.Part of the general problem remains to reveal the directions of functioning of public authorities in terms of regulation of social protection of internally displaced persons; to analyze the problems of internally displaced persons and the necessity for special approaches to the institutional support of social protection of this category of citizens; to substantiate the main directions of improvement of institutional support of social protection of internally displaced persons; to emphasize the importance of enhancing the effectiveness of local government bodies in the context of optimizing the social protection of internally displaced persons.Paper main body. The article examines the experience obtained with the problems of internally displaced persons in 1986 as a result of the explosion at Chornobyl NPP and the adopted Law of the Ukrainian SSR "On the Status and Social Protection of Citizens Affected by the Chornobyl Disaster № 796-XII. For example, in 2014 – 2016 important legal and institutional frameworks for the protection of the rights and freedoms of displaced persons were laid in Ukraine – the Law of Ukraine "On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons "was adopted in October 20, 2014, № 1706-VII, as well as several by-laws of the Cabinet of Ministers of Ukraine.In 2016, the Ministry of Occupied Territories and Internally Displaced Persons was set up in Ukraine to manage the occupied areas of Donetsk, Luhansk and Crimea, which suffered from Russia 2014 military intervention.In the normative legal order, the realization of the right to social security and protection in Ukrainian society is guaranteed by the national social protection system, which is based on the norms of the Constitution of Ukraine.Along with these institutions of national importance are the Ministry of Social Policy, the Security Service of Ukraine and local government authorities responsible for implementing the policy on social protection of internally displaced persons.It has been proved that the institutional support for social protection of internally displaced persons requires significant improvement, as there are currently some problems affecting internal migrants that, even in the presence of an appropriate legal framework, need urgent solutions.There are highlighted the proposed measures to improve the institutional support for social protection of internally displaced persons and to improve the performance of functions by those institutions that are called to act in this sphere.Conclusions of the research and prospects for further studies. Therefore, the issue of social protection for internally displaced persons in Ukraine has a considerable amount of institutional support, facilitated by the functioning of a wide range of institutions designed to carry out the functions of social protection and social welfare of all segments of the population. However, this institutional support applies primarily to all categories of Ukrainian citizens, according to which it is possible to speak about its general character. In this regard, it is necessary to emphasize the necessity to improve the functional support of the activities of institutions working in the field of social protection of the Ukrainian population.There is a wide range of issues that need urgent resolution, in particular, the extension and complementation of functional responsibilities of the Verkhovna Rada of Ukraine regarding the unification of the regulatory framework. Concerning the Cabinet of Ministers of Ukraine and, in particular, the Ministry of Occupied Territories and Internally Displaced Persons as a Profile Central Authority, as well as the Ministry of Social Policy, they need to strengthen their functional responsibilities and focus specifically on the category of internally displaced persons and its insecurity against the challenges of life. Accordingly, it is necessary to adopt new and improve existing legislation and to expand the powers of the respective institutions, which will improve the social protection of internally displaced persons.The prospect of further scientific research in this area is to evaluate the foreign experience of social protection of internally displaced persons and to study the possibility of its implementation in Ukrainian realities. ; Розглянуто теоретичні підходи до інституційного забезпечення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Розкрито напрями функціонування органів публічної влади в частині врегулювання питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано проблематику внутрішньо переміщених осіб та необхідність спеціальних підходів до інституційного забезпечення соціального захисту цієї категорії громадян. Обґрунтовано основні напрями удосконалення інституційного забезпечення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Акцентовано увагу на важливості підвищення дієвості органів місцевого самоврядування в контексті оптимізації соціального захисту внутрішньо переміщених осіб.
In the article the specifics of international legal regulation of social protection of judicial staff are analyzed. The mechanism of this type of legal regulation is determined. The list of constituent elements of the mechanism of international legal regulation of social protection of employees of the judicial system is formulated. The essence of each of them is described. The role of these elements is detailed. ; У статті проаналізовано специфіку міжнародного правового регулювання соціального захисту працівників судової системи. Визначено механізм такого виду правового регулювання. Сформульовано перелік складових елементів механізму міжнародного правового регулювання соціального захисту працівників судової системи. Охарактеризовано сутність кожного із них. Деталізовано роль даних елементів.
Наукова стаття, що опублікована у журналі «ECONOMIC AND LAW PARADIGM OF MODERN SOCIETY», вважається публікацією у професійному виданні зарубіжної держави відповідно до п. 2.1. Наказу Міністерства освіти і науки України "Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук" № 1112 від 17 жовтня 2012 р. (ISSN: 2414-0414, місце реєстрації Словаччина) - http://www.studlib.org.ua/index.php/eprs/index. ; (UA) В статті проведено дослідження наявних державних механізмів здійснення соціального інвестування в Україні. Визначено ефективність існуючої системи інвестиційної підтримки соціальної сфери. Розглянуто перспективи створення в Україні Національного фонду соціального інвестування. Визначено його роль та місце в забезпеченні ефективного функціонування ринку соціальних інвестицій, а також покращенні якості життя населення. Наведено секторальну структуру пропонованого фонду. Визначено основних споживачів послуг фонду та основних передбачуваних інвесторів соціальних проектів. Виокремлено основні етапи, необхідні для впровадження фонду соціального інвестування. Розкрито основні політичні, економічні та соціальні ризики, які можуть стояти на перепоні ефективного впровадження та функціонування Національного фонду соціальних інвестицій. (EN) In the article the existing state mechanisms for social investment in Ukraine are studied. The effectiveness of the existing social investment support is determined. The perspectives of creation the National foundation of social investment in Ukraine are considered. The role and place of foundation in ensuring the effective functioning of the market of social investment and improving quality of life are indicated. The goal of foundation creation, which is activation and structuring investment processes in the social sphere, which are intended to lead to improve quality of life and stimulate social entrepreneurship and socially responsible business in the country, is established. The key tasks and functions which were liable to this infrastructure element are formulated. The structure of the proposed foundation, which includes activities in the following sectors: sector of social investment projects, sector of social innovation and support for social enterprise, sector of intermediation and distribution of social investments, sector of the quality assess and social investment effectiveness, sector of information support and coordination council, is presented. The main consumers of the foundation and main predictable investors of social projects are identified. The main stages that are necessary to implement social investment center are defined. The basic political, economic and social risks that may stand in the way of effective implementation and operation of the National foundation social investment are solved. The model of the National foundation social investment functioning are constructed.
This article explores the system of government which implement social protection policies in Ukraine, their competence and tasks assigned to them. Keywords: social protection, social policy, public authority, competence, pensions, social security. ; У статті досліджено систему органів державної влади, які реалізовують політику соціальний захисту населення в Україні, їх компетенцію та завдання, що покладені на них. Ключові слова: соціальний захист населення, соціальна політика, орган державної влади, компетенція, пенсійне забезпечення, соціальне страхування, соціальне забезпечення.
The paper considers the issues of legal and social protection of forensic experts of the state specialized institutions and forensic experts not working in these institutions, the need for compulsory insurance of their life and health. In terms ofpolitical and economic instability of the society the activities of expert institutions faces some difficulties caused by changes in the political and economic standards of life which is a negative and destabilizing factor. So, in our view, insufficient attention is paid to the social protection of both forensic experts of state forensic institutions and forensic experts who are not employees of these institutions. Social protection of forensic expert is regulated by article 18 of the law of Ukraine "On the forensic expertise" which specifies that issues ofpaymentfor labour and conditions of social protection offorensic experts are defined by the Code of Labour laws of Ukraine and other legislative acts of Ukraine. However, in this Law there is not specified the necessity of obligatory state insurance of forensic experts as it's provided in the laws of other states including the countries of the European Union. Thus, we consider to be necessary to improve the legislation in force, in particular, to amend the Law of Ukraine on 3/7/1996 No. 85/96-ВР «On insurance» and to work out «The regulation on obligatory state insurance of life and health of forensic experts in Ukraine». The analysis of the listed problems evidences on the crying need in the further profound comprehension of the ways of their resolving, working out of the strategy of reforming and development offorensic expertise in Ukraine, updating of the legislation on legal and social protection both forensic experts of the state specialized institutions and the forensic experts who are not working in these institutions at the maximal approaching to the international standards. ; Розглянуто проблеми правового та соціального захисту судових експертів державних спеціалізованих установ і судових експертів, які не працюють у державних спеціалізованих установах. Запропоновано шляхи вирішення цих проблем з урахуванням необхідності обов'язкового страхування життя й здоров'я судових експертів.
The article deals with the issue of social protection of internally displaced persons. Attention is drawn to their safety in modern realities. The concept of internally displaced persons is defined. The status of legislative and governmental support for internally displaced persons is analyzed. The problems with which internally displaced persons may face in the presents it auction are highlighted. The international experience of state support for social protection and safety of internally displaced persons is researched. The ways of solving urgent problems of internally displaced persons are offered.Key words: internally displaced person, social protection, armed conflict, EDBI, security, social package. ; У статті досліджується питання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Звертається увага на їхню безпеку в сучасних реаліях. Визначається поняття внутрішньо переміщених осіб. Аналізується стан законодавчої та урядової підтримки внутрішньо переміщених осіб. Виділяються проблеми з якими внутрішньо переміщені особи можуть зіткнутися в умовах сьогодення. Досліджується міжнародний досвід державної підтримки соціального захисту та безпеки внутрішньо переміщених осіб. Пропонується шляхи вирішення нагальних проблем внутрішньо переміщених осібКлючові слова: внутрішньо переміщена особа, соціальний захист, збройний конфлікт, ЄДБІ, безпека, соціальний пакет.
Загострення соціальних та економічних проблем, ескалація техногенних ризиків, зміни політичної ситуації – ці та багато інших кризових явищ вимагають від держави та суспільства уважного ставлення до проблем повноцінного розвитку і якісного виховання наступних поколінь. Захист дітей в умовах та реаліях нетипового дитинства набуває особливої актуальності для українського суспільства, яке переживає економічну та політичну кризи. Сьогодні в Україні зусилля держави і створеного нею інституту соціального захисту дитинства спрямовані не на допомогу та підтримку дитини як суб'єкта суспільного буття, а на вирішення завдань, поставлених перед організаціями та установами системи надання соціальної допомоги, які чітко визначені наявним переліком соціальних проблем. Сучасні умови розвитку українського суспільства характеризуються наявністю тенденції до збільшення соціальних ризиків для дитини та її родини, які обумовлені рядом кризових явищ як інституціонального (криза інститутів сім'ї, освіти, соціального захисту), так і системного характеру (економічна, політична). Оскільки базові соціальні інститути формують певні системи, так звані інституційні матриці, що регулюють взаємопов'язане функціонування основних сфер суспільства – економічної, політичної, ідеологічної, то виникнення кризових явищ в одній з них стає пусковим механізмом для кризи усієї матриці. На шляху до попередження негативних впливів на дитину близького оточення та соціального середовища, які й формують нетиповий характер перебігу дитинства, суспільство встановлює формальні та неформальні норми і правила, основними завданнями яких є гарантія нащадкам певних соціальних переваг та привілеїв відносно інших вікових груп. Такий стан речей обумовлений наступними чинниками: по-перше, об'єктивною зацікавленістю суспільства в розвитку наступних поколінь, як гаранта безперервності життя нації; по-друге, біологічно обмеженими можливостями життєдіяльності зазначеної вікової категорії. Економічна криза, обумовлена проведенням на Донбасі антитерористичної операції, призвела до різкої диференціації прибутків населення, що стало пусковим механізмом для кардинальних змін у житті українського суспільства в цілому та суттєвого погіршення стану дітей в Україні зокрема. Процес адаптації дітей до нових умов і реалій буття супроводжується значними ускладненнями, що дозволило говорити про нетиповий характер перебігу дитинства цілого покоління. Оскільки соціалізація дітей сьогодні проходить в умовах повної зміни системи цінностей, економічної кризи та збройного конфлікту, загострюється питання накопичення соціального капіталу, що передається від покоління до покоління. Концепція соціального капіталу є ключовою для багатьох напрямків соціально-економічного життя суспільства, що актуалізує необхідність проведення дослідження проблем його формування в умовах нетипового дитинства, обумовленого кризовими ситуаціями. За обставин різкого зубожіння значної частини населення України зазначена проблема значно загострилась, що поставило під питання взагалі його наявність у теперішнього підростаючого покоління, що не тільки вплинуло на нетиповий характер перебігу дитинства більшості дітей, але й стало ключовим фактором їх дезадаптації та викривлення механізмів соціалізації.
