В статье рассматриваются вопросы функционирования нового вида коммуникации – политической интернет-коммуникации и особенности функционирования английского языка в Интернете. Использование Интернета в политической сфере приводит к появлению новых языковых форм, видоизменению старых, возникновению новых жанров, в которых наряду с использованием традиционных языковых средств также отмечаются случаи употребления языковых средств, характерных для интернет-коммуникации в целом – использование фонетико-графического написания слов, множественное написание знаков пунктуации, пренебрежение пунктуацией, использование эмотиконов и др. Кроме того, анализ языка усложняется возможностью использования в вербальном тексте аудио- и видеофрагментов. Примером нового интернет-жанра является политический твиттинг – интернет-жанр, обеспечивающий общение с помощью итернет-сервиса Твиттер. Рассматриваются уникальные коммуникативные свойства Твиттера, отличающие его от других интернет-сервисов и способствующие успешному осуществлению основной функции жанра политический твиттинг-информационной функции. К данным свойствам можно отнести ограниченность длины сообщения до 140 знаков, высокую оперативность, наличие удобной поисковой системы, возможность общения как в синхронном, так и в асинхронном режиме, простоту и доступность в использовании. Также в работе выделяются и анализируются основные лингвистические параметры жанра политический твиттинг, к которым можно отнести цель, тип автора и адресата, время коммуникации, место, структурные характеристики (оформление жанра на экране компьютера, структура твитов, ограничение длины сообщения в 140 знаков, виды твитов, тематика твитов, мультимедийность, интерактивность, гипертекстуальность, оперативность), стилистические параметры. ; The article deals with the problems of a new kind of communication – political Internet-communication and the peculiarities of language functioning in the Englishspeaking Internet. Using the Internet in the political sphere leads to appearing new language forms, changing the old ones and arising new genres where traditional linguistic means are used along with the linguistic means which are a characteristic feature of Internet-communication in general. They include phonetic and graphic spelling, multiple use of punctuation symbols, neglect of punctuation, use of emoticons, etc. Besides the language analysis gets more complex because of using audio and video fragments in a verbal text. One of the examples of a new digital genre is political twitting – a digital genre initiated by the Internet-service Twitter. The unique communicative characteristics of Twitter which differ it from other Internet services and promote successful realizing its main function – informing – are considered. These features include limitation of the message length to 140 characters, high operational efficiency, a convenient search system, both synchronous and asynchronous communication conditions, simplicity and availability of use. Besides, the main linguistic features of political twitting are specified and analyzed in the work. They are purpose, author and addressee, communication time, place, structural characteristics (genre appearance on the computer screen, tweet structure, limitation of the message length to 140 characters, tweet types, tweet themes, multimedia feature, interactivity, hypertextuality, operational efficiency), stylistic features.
В работе рассматриваются вопросы исследования нового направления языкознания – лингвистики 2.0, одним из областей исследования которого является анализ цифровых жанров – жанров 2.0. Основываясь на основных параметрах структурирования жанрового пространства политического дискурса, представлен анализ жанра Инстаграм в сфере политической коммуникации. Структурное оформление аккаунта в исследуемом жанре содержит как элементы, которые автоматически вводятся программным обеспечением, так и элементы, являющиеся результатом деятельности автора – фото- и видеоматериалы, комментарии к ним. Основной целью Инстаграма в сфере политической коммуникации является возможность индивидуальной самопрезентации и возможность обратиться к большой аудитории, что делает Инстаграм эффективным инструментом в процессе формирования политического имиджа и позволяет выделить следующие функции коммуникации: функцию оздействия, апеллятивную, информативную, коммуникативную функции, личностный брендинг кандидата и др. В жанре Инстаграма в сфере политической коммуникации представлена эксплицированная форма представления авторства. Отличительной чертой Инстаграма является массовый адресат. Сообщения адресата представляют собой главным образом его комментарии на фото- и видеоматериалы, опубликованные автором. Этому жанру присуща монотематичность, на что указывает использование тематических слов, основными характеристиками которых являются краткость и репрезентативность. Отличительной особенностью Инстаграма является одновременно синхронный и асинхронный характер коммуникации. Параметр места связан с понятием сферы использования жанра. Так, жанр Инстаграма, использующийся в сфере политической коммуникации, относится, главным образом, к институциональному дискурсу, который используется в политической сфере, и – в меньшей степени – в сфере бытовой межличностной коммуникации. Набор жанров, реализующийся в социальных медиа, предписывает коммуникантам определенные нормы коммуникативного поведения и одновременно испытывает влияние личности, продуцирующей дискурс. Результатом подобного взаимодействия является уникальный выбор речевых средств реализации жанровой формы, который продиктован стратегиями и тактиками речевого поведения, что характерно как бумажным жанрам, так и интернет-жанрам, включая жанры 2.0. ; The paper focuses on the research issues of a new field of linguistics – linguistics 2.0, one of the areas of study of which is the analysis of social media genres – genres 2.0. Taking into account basic parameters of structuring the genre space of political discourse, the analysis of the genre Instagram in the field of political communication is presented. The structural design of the account in the genre contains both the elements that are automatically entered by the software, and the elements that are the result of the author's activity – photos and video materials, comments to them. The main purpose of Instagram in political communication provides the possibility of realizing individual self-presentation and the ability to appeal to a large audience, which makes Instagram an effective means of cultivating a political image and makes it possible to distinguish the following communication functions: persuasive, appellative, informative, communicative functions, personal branding and others. In Instagram in the field of political communication, an explicit form of presenting authorship is revealed. The mass addressee presents one of main Instagram particularities. The messages of the addressee are mainly his/her comments on the photos and videos published by the author. The genre is characterized by monothematic nature which is proved by the use of thematic words, the main characteristics of which are brevity and representativeness. A distinctive feature of Instagram is both synchronous and asynchronous mode of communication. Such parameter as place is associated with the field of the genre use. Instagram used in the field of political communication relates mainly to institutional discourse, which is used in the political sphere, and – to a lesser extent – in the sphere of everyday interpersonal communication. A set of genres realized in social media dictates certain norms of communicative behavior and, at the same time, is influenced by the personality producing the discourse. The result of this interaction is a unique selection of linguistic means allowing the implementation of the genre form, which comes from the strategies and tactics of speech behavior and which is typical of both paper and digital genres, including genres 2.0.
The article is devoted to the consideration of the modern political cartoons on foreign policy and socially-significant topics in Arabic and French. Political cartoon is a genre of political discourse that entered the scope of linguistic problems in the middle of the 20th century and is an actual problem of modern linguistics. Political discourse has such characteristics as anthropocentrism, multidisciplinarity, expansionism, functionalism and explanatoriness. The genres of political discourse can be characterized as a homogeneous and creolized text; political cartoon is a creolized text that unites iconic and verbal levels and has paralinguistic characteristics. The object of the carried out analysis is the creolized text of the modern Arabic-language and French-speaking political cartoon. The subject of the study in this work was the structural, cultural-specific and linguistic characteristics of the political cartoon text in Arabic and French. The material of the study was selected to be more than 100 cartoons on political topics in Arabic and French. An appeal to the genre presentation of political discourse and comparative analysis of political cartoons is a topical issue of linguistics in the absence of a sufficient number of scientific works touching on this topic. It should be noted that the well-known works devoted to political cartoons use material which is contemporaneous with the author of the study. The study of political cartoon phenomenon in various linguistic cultures is a sphere of the actual multidisciplinary research as the author's creative beginning at the level of the text and drawing interacts in the political cartoon with the tradition and its genre frames, producing a volume-rich multi-layered creolized text, decoding of which requires the addressee to have the language, logical and extra-linguistic presuppositions and skills of analyzing the political cartoon. ; Статья посвящена рассмотрению современной политической карикатуры на внешнеполитические и общественно-значимые темы на арабском и французском языках. Политическая карикатура является жанром политического дискурса, который вошел в лингвистическую проблематику в середине 20 века и является актуальной проблемой современного языкознания. Политический дискурс обладает такими характеристиками, как антропоцентризм, мультидисциплинарность, экспансионизм, функционализм и экпланаторность. Жанры политического дискурса могут быть охарактеризованы как гомогенный текст и креолизованный текст; политическая карикатура является креолизованным текстом, который объединяет иконический и вербальный уровни и обладает паралингвистическими характеристиками. Объектом проведенного анализа является креолизованный текст современной арабоязычной и франкоязычной политической карикатуры. Предметом исследования в данной работе стали структурные, культурно-специфические и языковые характеристики текста политической карикатуры на арабском и французском языках. Материалом проведенного исследования были выбраны более 100 карикатур на политические темы на арабском и французском языке. Обращение к жанровому представлению политического дискурса и сопоставительному анализу политической карикатуры является актуальным вопросом лингвистики в виду отсутствия достаточного количества научных трудов, затрагивающих данную проблематику. Необходимо отметить, что известные работы, посвященные политической карикатуре, используют материал, современный автору исследования. Изучение феномена политической карикатуры в различных лингвокультурах представляет собой сферу актуальных мультидисциплинарных исследований т.к. авторское креативное начало на уровне текста и рисунка взаимодействует в политической карикатуре с традицией и ее жанровыми рамками, продуцируя емкий по объему многослойный креолизованный текст, декодирование которого требует от адресата наличия языковой, логической и экстралингвистической пресуппозиций и навыков анализа политической карикатуры у адресата.
В статье анализируются особенности государственного гимна как жанра политического дискурса: функции государственного гимна, особенности использования политических метафор.
The article is devoted to the study of one of the structural elements of the text - a commentary. The author substantiates the concept of a commentary as a speech genre, analyzes a comment based on its functional features. The article deals with the genre specificity of the comment, as well as the peculiarity of communicative-linguistic and linguistic parameters. For analysis the most effective model of the speech genre T.V. Shmeleva, which allows to describe any language and speech genres in accordance with determined by the constitutive genre-forming features. In the process of genre analysis we rely on M. Bakhtin's introduction of the concept of the ""target set"" of the genre as a holistic statement, since for the commentary of the speech genre the distinction of the target setup is characteristic of the communicative level of ""subject-direct destination"" (Y. Lotman), in to which the subject-object relations of opposition are presented. The charge directed at the addressee (implicit / explicit) determines the addressee as a person who violates the generally accepted norms and humiliates the opponent. An important element of the speech genre 'commentary' is the linguistic embodiment of the evaluative and invective vocabulary, which testifies to indignation, anger, and the rejection of the policies of the modern Ukrainian government. Emfatic constructions are found that have an estimated character, which may be related, with the desire of the participant to communicate to express their thoughts and expression of strong feelings caused by certain content of messages / messages of another or other participants in communication within the framework of discussing a situation, an event, etc. In addition, the emotional and appraisal nature of such messages is due to the peculiar nature of the expression of opinion on the Internet with the domination of the natural oral form of informal communication. The use of graphic elements determines the pragmatic essence of the commentary, with its distinctive, emotional-expressive, aesthetic function, which attracts the attention of the recipient and directs its consciousness. Such graphic elements are the main component of the text, in order to attract the attention of the reader. Keywords: speech genre, features of the genre, commentary as a speech genre, characteristic features of the commentary, invectiva. ; Стаття присвячена дослідженню мовленнєвого жанру 'коментар'. За моделлю аналізу мовленнєвого жанру Т. В. Шмельової розглянуто жанрову специфіку та функціональні особливості коментаря, визначено комунікативні та мовні параметри. Спираючись на поняття "цільової установки" жанру, яке ввів М. М. Бахтін, визначаємо її для коментаря як суб'єктно-об'єктні відношення протистояння. Проаналізовано мовне втілення жанру: оцінну та інвективну лексику, емфатичні конструкції, які спрямовані на висловлення думки адресанта, вираження сильних почуттів – обурення, злості, несприйняття, викликаних змістом повідомлень учасників спілкування. Визначені особливості викладу думки в мережі Інтернет, зокрема прагматичні функції графічних елементів. Ключові слова: мовленнєвий жанр, ознаки жанру, коментар як мовленнєвий жанр, характерні особливості коментаря, інвектива.
Понятие «жанр» является ключевым и фундаментальным во многих направлениях – искусство (музыкальные жанры, жанры в кино, живописи, в литературе и т.п), герменевтика, речевые жанры, жанры журналистики. Основная цель данного исследования – изучение жанрового разнообразия и жанрообразующих факторов в журналистике сквозь призму особенностей понятия «жанр» в других сферах деятельности (искусство, литературоведение). Особое внимание в данном исследовании уделяется систематизации теоретической литературы о жанрах, что дает нам определенную базу для проведения соответствующего сравнительного анализа и проецирования определенных свойств литературных жанров на жанры журналистики.
The value of epistolary genre as an important source of studying the history of public, state, political idea, Ukrainian culture and history of development of the pedagogical opinion in different historical periods, in particular, the problems of study and education is revealed in the article. The ideas of the paternal pedagogics are grounded on the example of studying the letters of famous personalities, contribution of their authors to the development of the pedagogics, theory and practice of education and self-education. The attempt to prove that epistolary genre is an important source of historical-pedagogical researchesis done. ; У статті розкривається значення епістолярного жанру як важливого джерела вивчення історії суспільної, державної, політичної думки, української культури та історії розвитку педагогічної думки різних історичних періодів, зокрема, проблем навчання і виховання. На прикладі вивчення листів відомих особистостей розкриваються ідеї батьківської педагогіки, внесок їх авторів у розвиток педагогіки, теорії і практики виховання й самовиховання. Зроблено спробу доведення, що епістолярний жанр є важливим джерелом історико – педагогічних досліджень.
The article analyzes the greetings as one of the genres of political ritual discourse. Different types of greetings are selected. Their structural and content components are characterized. The subject under study involves the use of a descriptive method and the adoption of distributive analysis. ; У статті проаналізовано привітання як один із жанрів політичного ритуального дискурсу. Виділено різні типи привітань. Схарактеризовано їхні структурно-змістові компоненти. Досліджувана тема передбачає застосування описового методу та прийому дистрибутивного аналізу.
In: Visnyk Nacionalʹnoi͏̈ akademii͏̈ kerivnych kadriv kulʹtury i mystectv: National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts herald, Band 0, Heft 3
The article analyzes the cyberpunk genre as an understanding of the phenomenon of the information society. The emergence of cyberpunk associated with the proliferation of personal computers, thanks to which many scientific ideas materialized in the 1950s and 1960s. The most famous representatives of this direction can be called Walter Yon Williams, Allen Steele, Rudy Rücker, Pat Cadigan. In the CIS, the first cyberpunk literary work was the story "The Network", written jointly by A. Tyurin and A. Shchegolev. Elements of cyberpunk are found in the works of S. Lukyanenko, V. Panov, A. Zorich, D. Simmons.If the cyberpunk was originally part of the underground and infatuation of the information elite, then gradually, as major publishers became interested in it, it became part of popular culture and dissolved in it. Both theorists of the information society and representatives of the cyberpunk genre tried to analyze the world in which life would change radically under the influence of computer technology. The cyberpunk ideologists used their books as a metaphorical warning against the alarming trends in the development of modern society. The creators of the theory of the information society mainly focused on its positive aspects, while cyberpunks talked about the negative that can come into the life of society and an individual person if it becomes a reality. Cyberpunk focused on the dark side of high technology, without which the existence of any phenomenon is impossible. Neither the philosophical constructions of the theorists-apologists of the information age, nor the gloomy prophecies of the representatives of the Movement were fully embodied in reality. The reason for this can be seen in the fact that the understanding of the information that the first and the second operated on turned out to be false (more realistic, obviously, is the consideration of information not as a resource, but as communication). The information, according to D. Ivanov, is communication, the operation of transmitting characters, encouraging action. Its huge technical, economic, political role is explained precisely by the fact that it is not meaningful (as opposed to knowledge) and not substantive (as opposed to a product). Information is operational, it serves to justify action. That is why it is so valuable to modern man, being his idol. In a traditional society, or in a modernizing society, built on an ideological basis of activity, information on such a role could not claim.Keywords: information, cyberpunk, mass culture, science fiction, information society. ; У статті аналізується жанр кіберпанк як осмислення феномена інформаційного суспільства. І теоретики інформаційного суспільства, і представники жанру кіберпанк намагалися проаналізувати світ, в якому життя зміниться кардинальним чином під впливом комп'ютерних технологій. Творці теорії інформаційного суспільства в основному зосереджувалися на його позитивних аспектах, в той час як киберпанки говорили про те негативному, що може прийти в життя суспільства і окремо взятої особистості, якщо воно стане реальністю. Кіберпанк зосереджувався на темній стороні високих технологій, без якої неможливе існування будь-якого явища. Ні філософські побудови теоретиків-апологетів інформаційного століття, ні похмурі пророцтва представників Руху кіберпанка в повній мірі в реальність не втілилися. Причину цього можна угледіти в тому, що розуміння інформації, яким оперували і перші, і другі, виявилося неправдивим (більш реалістичним, очевидно, є розгляд інформації не як ресурсу, а як комунікації).Ключові слова: інформація, кіберпанк, масова культура, наукова фантастика, інформаційне суспільство. В статье анализируется жанр киберпанк как осмысление феномена информационного общества. И теоретики информационного общества, и представители жанра киберпанк пытались проанализировать мир, в котором жизнь изменится кардинальным образом под воздействием компьютерных технологий. Идеологи киберпанка использовали свои книги как метафорическое предупреждение против тревожных тенденций развития современного им общества. Создатели теории информационного общества в основном сосредотачивались на его позитивных аспектах, в то время как киберпанки говорили о том негативном, что может прийти в жизнь общества и отдельно взятой личности, если оно станет реальностью. Киберпанк сосредотачивался на темной стороне высоких технологий, без которой невозможно существование любого явления. Ни философские построения теоретиков-апологетов информационного века, ни мрачные пророчества представителей Движения в полной мере в реальность не воплотились. Причину этого можно усмотреть в том, что понимание информации, которым оперировали и первые, и вторые, оказалось ложным (более реалистичным, очевидно, является рассмотрение информации не как ресурса, а как коммуникации).Ключевые слова: информация, киберпанк, массовая культура, научная фантастика, информационное общество. The article analyzes the cyberpunk genre as an understanding of the phenomenon of the information society. The emergence of cyberpunk associated with the proliferation of personal computers, thanks to which many scientific ideas materialized in the 1950s and 1960s. The most famous representatives of this direction can be called Walter Yon Williams, Allen Steele, Rudy Rücker, Pat Cadigan. In the CIS, the first cyberpunk literary work was the story "The Network", written jointly by A. Tyurin and A. Shchegolev. Elements of cyberpunk are found in the works of S. Lukyanenko, V. Panov, A. Zorich, D. Simmons.If the cyberpunk was originally part of the underground and infatuation of the information elite, then gradually, as major publishers became interested in it, it became part of popular culture and dissolved in it. Both theorists of the information society and representatives of the cyberpunk genre tried to analyze the world in which life would change radically under the influence of computer technology. The cyberpunk ideologists used their books as a metaphorical warning against the alarming trends in the development of modern society. The creators of the theory of the information society mainly focused on its positive aspects, while cyberpunks talked about the negative that can come into the life of society and an individual person if it becomes a reality. Cyberpunk focused on the dark side of high technology, without which the existence of any phenomenon is impossible. Neither the philosophical constructions of the theorists-apologists of the information age, nor the gloomy prophecies of the representatives of the Movement were fully embodied in reality. The reason for this can be seen in the fact that the understanding of the information that the first and the second operated on turned out to be false (more realistic, obviously, is the consideration of information not as a resource, but as communication). The information, according to D. Ivanov, is communication, the operation of transmitting characters, encouraging action. Its huge technical, economic, political role is explained precisely by the fact that it is not meaningful (as opposed to knowledge) and not substantive (as opposed to a product). Information is operational, it serves to justify action. That is why it is so valuable to modern man, being his idol. In a traditional society, or in a modernizing society, built on an ideological basis of activity, information on such a role could not claim.Keywords: information, cyberpunk, mass culture, science fiction, information society.
The article highlights the specifics of the anecdotes that were published on the pages of the newspaper "Ukraina Moloda" ("Ukraine Young") during 2018-2019. The process of origin and development of anecdote in Ukrainian literature and journalism is based on the factual material, theoretical developments in the field of genre. The article briefly reveals the genesis of anecdote in Ukraine from ancient times to the present days.Attention is drawn to the fact that the ridiculous side of ordinary everyday circumstances in the anecdote genre is so sharpened that they stand on the line between the real and the impossible. For it, sometimes such situations are selected which, by their content and essence, are not widely publicized and can only be narrated in a particular society.The conducted analysis showed that during the last two years anecdotes were regularly published on the pages of "Ukraina Moloda" under the headlines "Jokes about Odessa citizens", "Jokes about mothers-in-law and daughters-in-law", "Jokes about deputies" and others. A total of nine hundred anecdotes have been released, which is an evidence of only one possible form of anecdote as a journalism genre in the print media system. At the same time, old anecdotes also often hit the headlines of a popular publication, resulting in a humorous-satirical intertext with new evaluations of reality, new meanings and associations - a kind of "comic goldword". Just from this source, authors of analytical articles, commentaries, or feuilletons take the best samples of anecdotes to clarify their thoughts. In this way, the addressees appeal to the reader's experience of the recipients, relying on an adequate perception of not only popular past anecdotes, but also of contemporary social processes and circumstances.Genre typology of anecdotes published in "Ukraina Moloda" newspaper is from political "Jokes about Putin", "Jokes about Yanukovych" and other specific individuals of the State Duma, to life jokes — "Jokes abut Food" and more.A study of the organizational and publishing history of "Ukraina Moloda" newspaper and the analysis of anecdotes published on its pages over the past two years suggest that this publication holds a significant place in Ukrainian journalism at the beginning of the 21st century. ; У статті висвітлюється специфіка анекдотів, що побачили світ на шпальтах газети «Україна молода» впродовж 2018–2019 років. На основі розлогого фактичного матеріалу, теоретичних розробок у царині жанрології осмислено процес виникнення та розвитку анекдота в українській літературі та журналістиці. У статті стисло розкривається ґенеза анекдота в Україні від давнини до наших днів.Акцентується увага на тому, що смішний бік звичайних буденних обставин у жанрі анекдота настільки загострено, що вони виступають на грані між реальним і неможливим. Для нього іноді добираються такі ситуації, які за своїм змістом і суттю не підлягають широкому розголошенню і можуть розповідатись лише в певному товаристві.Проведений аналіз засвідчив, що на шпальтах «України молодої» впродовж двох останніх років анекдоти регулярно друкувались у рубриках «Приколи про одеситів», «Приколи про свекрух і невісток», «Приколи про депутатів» тощо. Усього побачило світ близько дев'ятисот анекдотів, що є свідченням лише однієї з можливих форм побутування анекдота як жанру журналістики в системі друкованих ЗМІ. Водночас старі анекдоти також досить часто потрапляють на шпальти популярного видання, внаслідок чого виникає гумористично-сатиричний інтертекст з новими оцінками дійсності, новими смислами та асоціаціями — своєрідний «комічний золотослів». Якраз із цього джерела автори аналітичних статей, коментарів чи фейлетонів і беруть здебільшого кращі зразки анекдотів для унаочнення своїх розмислів. У такий спосіб адресанти апелюють до читацького досвіду реципієнтів, розраховуючи на адекватне сприйняття ними не тільки популярних у минулому анекдотів, а й сучасних суспільних процесів та обставин.Жанрова типологія анекдотів, опублікованих у газеті «Україна молода», — від політичних «Приколів про Путіна», «Приколів про Януковича» та інших конкретних осіб, представників Держдуми Росії, до побутових анекдотів — «Приколів про їжу» тощо.Дослідження організаційно-видавничої історії газети «Україна молода» та аналіз анекдотів, опублікованих на її шпальтах упродовж останніх двох років, дозволяє стверджувати, що це видання посідає вагоме місце в українській журналістиці початку ХХІ ст.
The article highlights the specifics of the anecdotes that were published on the pages of the newspaper "Ukraina Moloda" ("Ukraine Young") during 2018-2019. The process of origin and development of anecdote in Ukrainian literature and journalism is based on the factual material, theoretical developments in the field of genre. The article briefly reveals the genesis of anecdote in Ukraine from ancient times to the present days.Attention is drawn to the fact that the ridiculous side of ordinary everyday circumstances in the anecdote genre is so sharpened that they stand on the line between the real and the impossible. For it, sometimes such situations are selected which, by their content and essence, are not widely publicized and can only be narrated in a particular society.The conducted analysis showed that during the last two years anecdotes were regularly published on the pages of "Ukraina Moloda" under the headlines "Jokes about Odessa citizens", "Jokes about mothers-in-law and daughters-in-law", "Jokes about deputies" and others. A total of nine hundred anecdotes have been released, which is an evidence of only one possible form of anecdote as a journalism genre in the print media system. At the same time, old anecdotes also often hit the headlines of a popular publication, resulting in a humorous-satirical intertext with new evaluations of reality, new meanings and associations - a kind of "comic goldword". Just from this source, authors of analytical articles, commentaries, or feuilletons take the best samples of anecdotes to clarify their thoughts. In this way, the addressees appeal to the reader's experience of the recipients, relying on an adequate perception of not only popular past anecdotes, but also of contemporary social processes and circumstances.Genre typology of anecdotes published in "Ukraina Moloda" newspaper is from political "Jokes about Putin", "Jokes about Yanukovych" and other specific individuals of the State Duma, to life jokes — "Jokes abut Food" and more.A study of the organizational and publishing history of "Ukraina Moloda" newspaper and the analysis of anecdotes published on its pages over the past two years suggest that this publication holds a significant place in Ukrainian journalism at the beginning of the 21st century. ; У статті висвітлюється специфіка анекдотів, що побачили світ на шпальтах газети «Україна молода» впродовж 2018–2019 років. На основі розлогого фактичного матеріалу, теоретичних розробок у царині жанрології осмислено процес виникнення та розвитку анекдота в українській літературі та журналістиці. У статті стисло розкривається ґенеза анекдота в Україні від давнини до наших днів.Акцентується увага на тому, що смішний бік звичайних буденних обставин у жанрі анекдота настільки загострено, що вони виступають на грані між реальним і неможливим. Для нього іноді добираються такі ситуації, які за своїм змістом і суттю не підлягають широкому розголошенню і можуть розповідатись лише в певному товаристві.Проведений аналіз засвідчив, що на шпальтах «України молодої» впродовж двох останніх років анекдоти регулярно друкувались у рубриках «Приколи про одеситів», «Приколи про свекрух і невісток», «Приколи про депутатів» тощо. Усього побачило світ близько дев'ятисот анекдотів, що є свідченням лише однієї з можливих форм побутування анекдота як жанру журналістики в системі друкованих ЗМІ. Водночас старі анекдоти також досить часто потрапляють на шпальти популярного видання, внаслідок чого виникає гумористично-сатиричний інтертекст з новими оцінками дійсності, новими смислами та асоціаціями — своєрідний «комічний золотослів». Якраз із цього джерела автори аналітичних статей, коментарів чи фейлетонів і беруть здебільшого кращі зразки анекдотів для унаочнення своїх розмислів. У такий спосіб адресанти апелюють до читацького досвіду реципієнтів, розраховуючи на адекватне сприйняття ними не тільки популярних у минулому анекдотів, а й сучасних суспільних процесів та обставин.Жанрова типологія анекдотів, опублікованих у газеті «Україна молода», — від політичних «Приколів про Путіна», «Приколів про Януковича» та інших конкретних осіб, представників Держдуми Росії, до побутових анекдотів — «Приколів про їжу» тощо.Дослідження організаційно-видавничої історії газети «Україна молода» та аналіз анекдотів, опублікованих на її шпальтах упродовж останніх двох років, дозволяє стверджувати, що це видання посідає вагоме місце в українській журналістиці початку ХХІ ст.
The article highlights the specifics of the anecdotes that were published on the pages of the newspaper "Ukraina Moloda" ("Ukraine Young") during 2018-2019. The process of origin and development of anecdote in Ukrainian literature and journalism is based on the factual material, theoretical developments in the field of genre. The article briefly reveals the genesis of anecdote in Ukraine from ancient times to the present days.Attention is drawn to the fact that the ridiculous side of ordinary everyday circumstances in the anecdote genre is so sharpened that they stand on the line between the real and the impossible. For it, sometimes such situations are selected which, by their content and essence, are not widely publicized and can only be narrated in a particular society.The conducted analysis showed that during the last two years anecdotes were regularly published on the pages of "Ukraina Moloda" under the headlines "Jokes about Odessa citizens", "Jokes about mothers-in-law and daughters-in-law", "Jokes about deputies" and others. A total of nine hundred anecdotes have been released, which is an evidence of only one possible form of anecdote as a journalism genre in the print media system. At the same time, old anecdotes also often hit the headlines of a popular publication, resulting in a humorous-satirical intertext with new evaluations of reality, new meanings and associations - a kind of "comic goldword". Just from this source, authors of analytical articles, commentaries, or feuilletons take the best samples of anecdotes to clarify their thoughts. In this way, the addressees appeal to the reader's experience of the recipients, relying on an adequate perception of not only popular past anecdotes, but also of contemporary social processes and circumstances.Genre typology of anecdotes published in "Ukraina Moloda" newspaper is from political "Jokes about Putin", "Jokes about Yanukovych" and other specific individuals of the State Duma, to life jokes — "Jokes abut Food" and more.A study of the organizational and publishing history of "Ukraina Moloda" newspaper and the analysis of anecdotes published on its pages over the past two years suggest that this publication holds a significant place in Ukrainian journalism at the beginning of the 21st century. ; У статті висвітлюється специфіка анекдотів, що побачили світ на шпальтах газети «Україна молода» впродовж 2018–2019 років. На основі розлогого фактичного матеріалу, теоретичних розробок у царині жанрології осмислено процес виникнення та розвитку анекдота в українській літературі та журналістиці. У статті стисло розкривається ґенеза анекдота в Україні від давнини до наших днів.Акцентується увага на тому, що смішний бік звичайних буденних обставин у жанрі анекдота настільки загострено, що вони виступають на грані між реальним і неможливим. Для нього іноді добираються такі ситуації, які за своїм змістом і суттю не підлягають широкому розголошенню і можуть розповідатись лише в певному товаристві.Проведений аналіз засвідчив, що на шпальтах «України молодої» впродовж двох останніх років анекдоти регулярно друкувались у рубриках «Приколи про одеситів», «Приколи про свекрух і невісток», «Приколи про депутатів» тощо. Усього побачило світ близько дев'ятисот анекдотів, що є свідченням лише однієї з можливих форм побутування анекдота як жанру журналістики в системі друкованих ЗМІ. Водночас старі анекдоти також досить часто потрапляють на шпальти популярного видання, внаслідок чого виникає гумористично-сатиричний інтертекст з новими оцінками дійсності, новими смислами та асоціаціями — своєрідний «комічний золотослів». Якраз із цього джерела автори аналітичних статей, коментарів чи фейлетонів і беруть здебільшого кращі зразки анекдотів для унаочнення своїх розмислів. У такий спосіб адресанти апелюють до читацького досвіду реципієнтів, розраховуючи на адекватне сприйняття ними не тільки популярних у минулому анекдотів, а й сучасних суспільних процесів та обставин.Жанрова типологія анекдотів, опублікованих у газеті «Україна молода», — від політичних «Приколів про Путіна», «Приколів про Януковича» та інших конкретних осіб, представників Держдуми Росії, до побутових анекдотів — «Приколів про їжу» тощо.Дослідження організаційно-видавничої історії газети «Україна молода» та аналіз анекдотів, опублікованих на її шпальтах упродовж останніх двох років, дозволяє стверджувати, що це видання посідає вагоме місце в українській журналістиці початку ХХІ ст.
