Suchergebnisse

Мета статті полягає в розкритті особливостей проведення заходів психологічної програми розвитку особистісних детермінант вибору копінг-стратегій. Запропоновано структуру проведення основних етапів психологічної роботи. Проаналізовано особливості проведення занять, основні методи та техніки роботи з учасниками операції об'єднаних сил. У дослідженні використано наступний психологічний інструментарій: арт-терапії: музикотерапія, ізотерапія, пісочна терапія, техніки візуалізації, психоедукація, тренінгові заняття, консультування. Дослідження було проведене з 60 респондентами під час проводження психологічної програми розвитку особистісних детермінант вибору ефективних копінг-стратегій на етапі декомпресії, після тривалого перебували в зоні проведення операції Об'єднаних Сил. Визначено, що опрацьовуючи кожен етап, військовослужбовці проходять комплексне психологічне відновлення, що дає змогу продовжувати проходження військової служби та виконання завдань за призначенням. При проведенні психологічної програми виделено наступні сфери особистості, які відіграють важливу роль у виборі ефективних копінгів: емоційно-регулятивна, ціннісно-нормативна, особистісно-рефлексивна, соціально-адаптивна. Запропонована програма реалізовувалась через ряд заходів, які проводились з респондентами під час проходження ними декомпресії за встановленим графіком і розпорядком. Запропонована програма активізує особистісні риси військовослужбовців, які виступають ресурсом для вибору копінг-стратегій. Завдяки виявленню особистісних детермінант вибору копінг-стратегій, військовослужбовці можуть частіше використовувати копінги більш ефективні у боротьбі зі стресом, водночас рідше – копінги пасивного пристосування до стресу.

У науковій статті обґрунтовано необхідність та розроблено методику розподілу сил і засобів прикордонного загону Державної прикордонної служби України для проведення спеціальних заходів у районі операції Об'єднаних сил. Зазначено, що під час проведення спеціальних заходів здійснюється пошук, переслідування та затримання (знищення) правопорушників. Представлено особливості побудови службового (бойового) порядку прикордонного загону для проведення спеціальних заходів відповідно до специфіки завдань, що вирішуються Державною прикордонною службою України, та розкрито зміст та особливості складових елементів побудови. В умовах наведеної задачі розроблено процедуру для розподілу сил і засобів прикордонного загону для проведення спеціальних заходів у районі операції Об'єднаних сил на закріпленій за загоном ділянці відповідальності. Прийнято допущення, що ефективність заходів щодо пошуку правопорушників прямо пропорційна кількості персоналу, який задіяний у них, а ефективність дій прикордонників у різних елементах службового (бойового) порядку не залежить, від якого суб'єкта вони призначені. Крім того, ураховано обмеження щодо наявності персоналу в суб'єктах, визначених для проведення спеціальних заходів, забезпечення елементів службового (бойового) порядку необхідною кількістю персоналу, можливостей прикордонного загону з підготовки до проведення спеціальних заходів. За результатами проведених розрахунків представлено варіант розподілу сил і засобів прикордонного загону для пошуку правопорушників на ділянці відповідальності загону. Практичне значення запропонованої методики полягає у можливості проведення розрахунків за представленими виразами для більш раціонального розподілу сил і засобів за елементами службового (бойового) порядку у спеціальних заходах з пошуку правопорушників.

Мета роботи: проведення аналізу та оцінювання впливу факторів на вибір та обґрунтування раціонального складу розвідувально-ударних систем для ведення операцій військами (силами).
Метод дослідження: основними методами досліджень є експертні методи, метод аналізу ієрархій, метод регресійного та кореляційного аналізу, методи статистичного аналізу та математичної статистики, методи прогнозування.
Результати дослідження: сформовані переліки основних воєнних та економічних факторів, які впливають на вибір раціонального варіанту розвідувально-ударної системи в операції, а також проведена оцінка степені взаємозв'язку змін економічних факторів протягом досліджуваного періоду із показниками бойового потенціалу військових формувань.
Теоретична цінність дослідження: основними результатами досліджень за тематикою статті є: перелік основних зовнішніх та внутрішніх воєнних та економічних факторів, що впливають на вибір та обґрунтування раціонального варіанту розвідувально-ударної системи в операції; запропонований підхід до оцінювання степені впливу факторів шляхом застосування методу регресійного та кореляційного аналізу.
Тип статті: теоретичний та практичний.

У статті розглядається поняття та сутність інформаційних загроз безпеці держави. Визначено найбільш небезпечні інформаційні загрози для України за досвідом протистояння збройній агресії Російської Федерації (РФ). Показано, що через бурхливий процес інформатизації усіх сфер життя людини й держави в цілому, який триває й надалі, відбувається стрімке зростання рівня та значне розширення спектру інформаційних загроз. До того ж зростання рівня саме інформаційної небезпеки до певного критичного рівня призводить до актуалізації усіх загроз, включаючи їх перехід із потенційних до реальних. При цьому значна частина зовнішніх інформаційних загроз фактично є різновидом воєнних загроз, а ефективна протидія цим загрозам можлива лише за умови наявності у системі забезпечення воєнної безпеки держави дієвої системи забезпечення її інформаційної безпеки. ; В статье рассматривается понятие и сущность информационных угроз безопасности государства. Определены наиболее опасные информационные угрозы для Украины по опыту противостояния вооруженной агрессии Российской Федерации. Показано, что из-за бурного процесса информатизации всех сфер жизни человека и государства в целом, который продолжается и сейчас, происходит стремительный рост уровня и значительное расширение спектра информационных угроз. К тому же рост уровня именно информационной опасности до определенного критического уровня приводит к актуализации всех угроз, включая их переход из потенциальных в реальные. При этом значительная часть внешних информационных угроз фактически является разновидностью военных угроз, а эффективное противодействие этим угрозам возможно только при условии наличия в системе обеспечения военной безопасности государства действенной системы обеспечения её информационной безопасности. ; The aim of the article is to draw attention to informational threats to state security as a variety of military threats. The concept and essence of information threats to the security of the state are considered in the article. The most dangerous information threats to Ukraine have been identified in the experience of confronting the armed aggression of the Russian Federation. It is shown that due to the rapid process of informatization of all spheres of life of the person and the state as a whole, which goes on, there is a rapid rise of the level and a significant expansion of the range of information threats. Moreover, increasing the level of information danger to a certain critical level leads to the actualization of all threats, including their transition from potential to real. Thus, much of the external information threats are actually a type of military threat, and they are the most dangerous for the system of military security of the state. Such threats begin to be realized in the informational sphere and through the informational sphere, and end their action, causing damage to important objects of the military sphere of the state. That is, they are threats of indirect action that are difficult to detect in the military sphere and to take appropriate counter-measures in a timely manner. Such information threats should be revealed in the information sphere at the initial stage of their formation and be neutralized by the joint efforts of the subsystems providing information and military security of the state military security system. And effective counteraction to such threats is possible only if there is an effective information security system in the state military security system, which will be able to detect in advance signs of information threats of a military nature and ensure timely response to them.

Розглянуто хід та результати бойових дій підрозділів Державної прикордонної служби України та незаконних збройних формувань «ДНР/ЛНР» за контроль над пунктами пропуску на ділянках українсько-російського державного кордону у межах територій Донецької та Луганської областей.
У червні 2014 року місцеві органи влади фактично втратили контроль над суспільно-політичною ситуацією у прикордонних районах Луганської та Донецької областей. З кожним днем збільшувалася кількість випадків проведення біля прикордонних підрозділів різних несанкціонованих мітингів за участю місцевих мешканців. Їхніми вимогами до прикордонників були здати зброю та перейти на бік, так званого, «народу Донбасу».
У загрозливому становищі на державному кордоні опинилися пункти пропуску. Більшість з них були розташовані на значному віддалені від відділів прикордонної служби, яким підпорядковувалися. Блок-пости бойовиків «ДНР/ЛНР» на автошляхах ускладнювали доставку до пунктів пропуску змін прикордонних нарядів. У разі нападу бойовиків прикордонні резерви не мали можливості вчасно надати необхідну допомогу. Незважаючи на складну обстановку, прикордонники продовжували нести службу на визначених ділянках. У такий ситуації Уряд України змушений був припинити здійснення прикордонного контролю та закрити 8 пунктів пропуску на українсько-російському державному кордоні у межах Донецької та Луганської областей.
Найбільші за тривалістю часу та значенням для Антитерористичної операції у період червень – серпень 2014 року стали бойові дії за пункти пропуску у районах населених пунктів Довжанське, Ізварине, Маринівка та Червонопартизанськ. Контроль над захопленими пунктами пропуску через державний кордон надав бойовикам можливості вільно отримувати з території РФ зброю, боєприпаси, людські та матеріально-технічні ресурси. Що стало однією з багатьох причин, які унеможливили для української влади успішне завершення активної фази АТО в літку 2014 року.

Мета роботи: є наукове обґрунтування сукупності показників оцінювання ефективності бойового застосування сил спеціальних операцій в ході ведення спеціальних дій у спеціальній операції.
Метод дослідження: аналіз, системний підхід, узагальнення та групування та метод порівняння.
Результати дослідження: проведено дослідження існуючих методик та надано рекомендації щодо використання запропонованої сукупності показників оцінювання ефективності бойового застосування ССпО.
Теоретична цінність дослідження: впровадження наданих на підставі проведеного аналізу рекомендацій дозволяє удосконалити спосіб застосування ССпО, використовуючи сукупність показників оцінювання ефективності бойового застосування, яка базується на методах кластерного аналізу та дерева цілей та враховує показники стійкості функціонування та результативності, розподіляє показники за функціональною ознакою та дозволяє комплексно врахувати функціональні складові.
Тип статті: теоретичний.

У статті на матеріалах опублікованих джерел проаналізовано досвід участі Чорноморського флоту у контревакуаційних діях під час Кримської стратегічної наступальної операції у квітні — травні 1944 року. Автором здійснено реконструкцію перебігу подій під час участі Чорноморського флоту у контревакуаційних діях, розкрито механізм планування та підготовки таких дій, дана характеристика протиборчих сторін, проаналізовано тактичні прийоми, які використовувалися при контревакуаційних діях родами Чорноморського флоту, оцінено результати їх реалізації,визначено роль окремих родів Чорноморського флоту у проведенні контревакуаційних дій. Виявлено та досліджено основні причини та чинники, які негативно вплинули на результати участі Чорноморського флоту у контревакуаційних діях.
Ключові слова: евакуація військ (сил) морем, евакуація військ (сил) 17-ї армії Вермахту, контревакуаційні дії на морі, Кримська стратегічна наступальна операція, Чорноморський театр воєнних дій, Чорноморський флот.

The Armed Forces of Ukraine today are becoming a part of European and world miliary culture, irrevocably getting rid of any Soviet stereotypes in their appearance. A significant part of Ukrainian scientists devote their works to the study of the implementation of national traditions in the symbols, emblems and insignia of uniforms. At the same time, there is a certain lack of attention to the coverage of the design and design of a military suit, which reduces the overall scientific value of research.At this stage of the transition of the Ukrainian army to NATO standards, a careful analysis is needed of how the process of forming a new type of national army was carried out during independence, how the Revolution of Dignity and the war in the East of Ukraine influenced this, and what needs to be done for the evolutionary finale of creating an original image of a modernized army independent Ukraine.This approach determined the main research methods − monitoring, comparative method, classification method, method of interaction and development, which require that all phenomena that are considered should be illuminated, taking into account the diversity of connections and in dynamics.The search for historical analogies and sources revealed the fact that during the period of the struggle for independence in 1917−1921, unique and perfect samples of the Ukrainian military suit with purely national features were created. These creative developments 100 years later, already in our time, were in demand and became the subject of rethinking and the basic basis for the transformation of the cultural achievements of the past into the modern uniform of the Armed Forces of Ukraine.Research has shown a deep historical, cultural and mental connection between times and generations. This was manifested in the fact that in the 21st century, the formation of its own national uniform, as well as a century ago, took place in conditions of war, in a difficult struggle to eradicate the imperial heritage. This work intensified during the period of hostilities in the Donbass. The current Ukrainian military suit embodied the synthesis of national Ukrainian traditions and the achievements of the advanced armies of the North Atlantic Alliance. Thanks to this, its individual elements, details, symbols, markers, accessories not only resemble the uniforms of military formations of various periods of the struggle for independence, but, at the same time, position the Ukrainian Armed Forces as part of the forces of NATO and the world community. ; Війна на Донбасі стала справжнім каталізатором щодо створення не тільки бойового (польового) однострою та ЄІБК (Єдиного індивідуального бойового комплекту) ЗС України, а й затвердження нової повсякденної, парадної та церемоніальної уніформи з відображенням національних традицій українського народу та армії. Сьогодні основа ідеології Українського війська та його зов­нішній вигляд базуються на бойових традиціях Козаччини, славних перемогах київських і галицьких князів, героїзмі національно-визвольної боротьби ХХ ст. Усе це реально підвищило боєздатність ЗС України, допомогло становленню нової Української армії, дозволило здійснити доведення обмундирування до стан­дартів НАТО.

The Armed Forces of Ukraine today are becoming a part of European and world miliary culture, irrevocably getting rid of any Soviet stereotypes in their appearance. A significant part of Ukrainian scientists devote their works to the study of the implementation of national traditions in the symbols, emblems and insignia of uniforms. At the same time, there is a certain lack of attention to the coverage of the design and design of a military suit, which reduces the overall scientific value of research.At this stage of the transition of the Ukrainian army to NATO standards, a careful analysis is needed of how the process of forming a new type of national army was carried out during independence, how the Revolution of Dignity and the war in the East of Ukraine influenced this, and what needs to be done for the evolutionary finale of creating an original image of a modernized army independent Ukraine.This approach determined the main research methods − monitoring, comparative method, classification method, method of interaction and development, which require that all phenomena that are considered should be illuminated, taking into account the diversity of connections and in dynamics.The search for historical analogies and sources revealed the fact that during the period of the struggle for independence in 1917−1921, unique and perfect samples of the Ukrainian military suit with purely national features were created. These creative developments 100 years later, already in our time, were in demand and became the subject of rethinking and the basic basis for the transformation of the cultural achievements of the past into the modern uniform of the Armed Forces of Ukraine.Research has shown a deep historical, cultural and mental connection between times and generations. This was manifested in the fact that in the 21st century, the formation of its own national uniform, as well as a century ago, took place in conditions of war, in a difficult struggle to eradicate the imperial heritage. This work intensified during the period of hostilities in the Donbass. The current Ukrainian military suit embodied the synthesis of national Ukrainian traditions and the achievements of the advanced armies of the North Atlantic Alliance. Thanks to this, its individual elements, details, symbols, markers, accessories not only resemble the uniforms of military formations of various periods of the struggle for independence, but, at the same time, position the Ukrainian Armed Forces as part of the forces of NATO and the world community. ; Війна на Донбасі стала справжнім каталізатором щодо створення не тільки бойового (польового) однострою та ЄІБК (Єдиного індивідуального бойового комплекту) ЗС України, а й затвердження нової повсякденної, парадної та церемоніальної уніформи з відображенням національних традицій українського народу та армії. Сьогодні основа ідеології Українського війська та його зов­нішній вигляд базуються на бойових традиціях Козаччини, славних перемогах київських і галицьких князів, героїзмі національно-визвольної боротьби ХХ ст. Усе це реально підвищило боєздатність ЗС України, допомогло становленню нової Української армії, дозволило здійснити доведення обмундирування до стан­дартів НАТО.

У статті проаналізовано й узагальнено бойовий досвід застосування підрозділів Державної прикордонної служби України у складі сил оборони, які на східному та південному напрямках виконують бойові та спеціальні завдання з відсічі збройної агресії російських військ, та прикордонних підрозділів, які безпосередньо задіяні та беруть участь у стабілізаційній операції на півночі держави. З 2014 року проводиться активне накопичення бойового досвіду участі прикордонних підрозділів у антитерористичній операції, операції Об'єднаних сил та в ході участі у відбитті повномасштабного збройного вторгнення російської федерації, що потребує детального аналізу, вивчення, узагальнення з метою подальшого впровадження в оперативно-службову діяльність. За результатами проведеного аналізу авторами сформовано коло основних завдань, що покладені на прикордонні підрозділи під час участі у відбитті збройного вторгнення, та завдань, які виконують прикордонники в умовах проведення стабілізаційної операції на відновлених ділянках державного кордону та в тилових районах деокупованих територій. Зроблено висновок, що основна проблематика щодо порядку застосування підрозділів охорони державного кордону полягає у відсутності документально оформлених моделей їх застосування у складі сил оборони в різних формах бойових дій (оперативно-службової діяльності), отже, і у складності питань планування порядку застосування, проведення заходів логістики, бойової та спеціальної підготовки особового складу та підрозділів тощо. Узагальнення та впровадження бойового досвіду діяльності Державної прикордонної служби України у складі сил оборони забезпечить покращення їх підготовки та подальшого застосування, зменшить ризики повторних помилок і буде основою для побудови моделей їх застосування у різних формах бойових дій (оперативно-службової діяльності) у складі сил оборони.

This article analyzes the social protection of military men under conditions of the antiterrorist operation (hereinafter "ATO"). The article provides an analysis of legislative support for social protection, in particular of a range of normative and legal acts regulating social protection of military men and their families. The article presents a classification of social protection instruments for military men, including the traditional (financial) ones, used by the country, and the nontraditional (non-financial) ones, which are a common efficient instrument for the realization of functions of interacting subjects of social policy. The author suggests that a rehabilitation program for ATO participants should be introduced at the national level. ; Проведено аналіз сучасного захисту військовослужбовців в умовах проведення Антитерористичної операції. Здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Проаналізовано низку нормативно-правових актів, які регулюють питання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей; класифіковано інструменти соціального захисту військовослужбовців із застосуванням як традиційних (фінансових), якими користується переважно держава, так і нетрадиційних (нефінансових), що є спільним дієвим інструментом реалізації своїх функцій з боку взаємодіючих суб'єктів соціальної політики. Запропоновано запровадити програму реабілітації учасників АТО на загальнонаціональному рівні.

This article analyzes the social protection of military men under conditions of the antiterrorist operation (hereinafter "ATO"). The article provides an analysis of legislative support for social protection, in particular of a range of normative and legal acts regulating social protection of military men and their families. The article presents a classification of social protection instruments for military men, including the traditional (financial) ones, used by the country, and the nontraditional (non-financial) ones, which are a common efficient instrument for the realization of functions of interacting subjects of social policy. The author suggests that a rehabilitation program for ATO participants should be introduced at the national level. ; Проведено аналіз сучасного захисту військовослужбовців в умовах проведення Антитерористичної операції. Здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Проаналізовано низку нормативно-правових актів, які регулюють питання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей; класифіковано інструменти соціального захисту військовослужбовців із застосуванням як традиційних (фінансових), якими користується переважно держава, так і нетрадиційних (нефінансових), що є спільним дієвим інструментом реалізації своїх функцій з боку взаємодіючих суб'єктів соціальної політики. Запропоновано запровадити програму реабілітації учасників АТО на загальнонаціональному рівні.

The article highlights the social and humanitarian problems that followed the military invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine. The catastrophic situation of internally displaced persons and the structure of civilian casualties are shown. ; У статті висвітлено соціальні та гуманітарні проблеми, які стали наслідком військового вторгнення Російської Федерації на територію України. Показано катастрофічний стан внутрішньо переміщених осіб та структуру жертв серед цивільного населення.

The transition of information and information communication involved for the timely decision making of the commander of the military units in the process of participation in a special operation has been considered. The mathematical model of information connected the volume and importance of information the links between sources and information in order to reduce the time of the decision making by the commander in process of participation in a special operation. ; Розглянуто проходження інформації та інформаційні зв'язки, які задіяні для своєчасного прийняття рішення командиром військової частини на етапі підготовки до участі у спеціальній операції. Запропоновано математичну модель інформаційних зв'язків за обсягом та важливістю інформації між джерелами та споживачами інформації з метою скорочення часу на прийняття рішення командиром на етапі підготовки до участі у спеціальній операції.