Suchergebnisse

В статті досліджено вплив якості метрологічного забезпечення ремонту військової техніки зв'язку на значення показників її ремонтопридатності з метою удосконалення методу завдання вимог до мінімально припустимого значення ймовірності правильної оцінки результату виконання перевірки під час діагностування з врахуванням польових умов роботи ремонтних органів при забезпеченні необхідного часу відновлення працездатності. Якість метрологічного забезпечення істотно впливає на показники ремонтопридатності. При цьому необґрунтоване завищення вимог до засобів вимірювальної техніки веде до значного збільшення їх вартості. Запропоновано враховувати метрологічну надійність засобів вимірювальної техніки в процесі визначення мінімально припустимої ймовірності оцінки результату виконання перевірок при поточному ремонті військової техніки зв'язку. Показано, що врахування результатів досліджень дозволяє підвищити точність визначення необхідного значення вимог до засобів вимірювальної техніки, в чому і полягає сутність удосконалення методу. ; В статье исследовано влияние качества метрологического обеспечения ремонта военной техники связи на значение показателей её ремонтопригодности с целью усовершенствования метода задания требований к минимально допустимому значению вероятности правильной оценки результата выполнения проверки во время диагностирования с учетом полевых условий работы ремонтных органов при обеспечении требуемого времени восстановления работоспособности. Качество метрологического обеспечения существенно влияет на показатели ремонтопригодности. При этом необоснованное завышение требований к средствам измерительной техники ведет к значительному увеличению их стоимости. Предложено учитывать метрологическую надежность средств измерений в процессе определения минимально допустимой вероятности оценки результата выполнения проверок при текущем ремонте военной техники связи. Показано, что учет результатов исследований позволяет повысить точность определения необходимого значения требований к средствам измерительной техники, в чем и заключается сущность усовершенствования метода. ; The article examines the influence of quality of metrological maintenance of repair of military equipment of communication on the values of its maintenance parameters in order to improve the method of task requirements to the minimum acceptable value of the probability of correct assessment of the results of the verification during the diagnosis, taking into account the field conditions of the work of repair bodies when reaching the established recovery time. The quality of the metrological support significantly affects the maintenance rates. At the same time, unreasonable overstatement of the requirements to the means of measuring equipment leads to a significant increase in their value. The study was carried out using methods of theories of technical diagnostics, metrology and probability theory. It is proposed to take into account the metrological reliability of measuring equipment in the process of determining the minimum acceptable probability of evaluating the results of inspections during the current repair of military communication equipment. Using the obtained analytical dependencies, an algorithm for the formalization of actions concerning the formation of the minimum acceptable requirements for the means of measuring equipment has been developed. It is shown that taking into account the results of studies allows to increase the accuracy of determining the required value of requirements to the means of measuring technology in what is the essence of improving the method. The obtained results should be used during development of technological equipment of advanced hardware technical support for the repair of military communication equipment in field conditions.

Introduction: There is a task before the national higher military educational institutions – to prepare the scientific pedagogical specialists, who could unite the deep fundamental military professional knowledge, practical experience and pedagogical excellence with constantly increasing challenges of modern society to the Armed Forces of Ukraine and military higher education system in their military activities. The pedagogical qualification system improvement stipulates the research of military teachers readiness for the pedagogical work modern state.The purpose is to highlight the actual state, problematic issues and directions of improvement of higher military educational institutions special subjects lecturers preparedness.Methods: theoreical: analysis of the theoretical: scientific researches and normative and legal documents, which determines the demands to the higher military school lecturers preparedness; views and facts comparison concerning the investigated topic in historical context with modern state; prognosis to determine the conditions and directions of effective implementation of the system of principles, rules, demands, which directs lecturers cognitive activities.Empirical: questionnaires, conversation, direct and indirect observation, experts assessment method, self-assessment, testing – were used with the aim of determining the level of higher military educational institutions special subjects lecturers professional competence formedness.Results: The statistical data, obtained as a result of the research, permitted to determine the priority directions to improve the scientific pedagogical personnel postgraduate education system. These are: lecturers familiarization with modern education conceptions, theories, approaches, scientific investigation preparation and pedagogical diagnosing.Originality: The complex investigation of the higher military educational institutions special subjects lecturers preparedness allowed to determine some drawbacks in their preparation, also as some suggestions concerning the directions of pedagogical qualification improvement and the problems in proper organization and pedagogical conditions provision of pedagogical activities in higher military educational institutions.Conclusion: The problem of professional development of higher military educational institutions lecturers, the solving of which is seen in the professional development in the postgraduate education system by involving the teachers to the pedagogical qualification development courses and distance learning. ; Статью посвящено освещению результатов эмпирического исследования состояния подготовленности преподавателей специальных дисциплин ВВУЗ. Исследование проводилось путем анализа научных исследований и нормативно-правовых документов, определяющих требования к подготовленности преподавателя высшей школы; сравнения фактов и взглядов на исследуемую проблему в историческом контексте с современным ее состоянием; анкетирования, бесед, наблюдения, экспертных оценок, самооценки, тестирования; прогнозирования условий и направлений эффективного внедрения системы принципов, правил, требований, которые направляют познавательную деятельность преподавателей. Новизна заключается в получении статистических данных, что позволило установить приоритетные направления для совершенствования системы повышения квалификации научно-педагогических работников. По результатам исследования такими определены: ознакомление преподавателей с современными образовательными концепциями, теориями, подходами; подготовка по направлению организации научных исследований, а также по вопросам педагогического диагностирования. ; Статтю присвячено висвітленню результатів емпіричного дослідження стану підготовленості викладачів спеціальних дисциплін ВВНЗ. Дослідження проводилося шляхом аналізу наукових досліджень та нормативно-правових документів, що визначають вимоги до підготовленості викладача вищої школи; порівняння фактів і поглядів на досліджувану проблему в історичному контексті із сучасним її станом; анкетування, бесід, спостереження, експертних оцінок, самооцінювання, тестування; прогнозування умов та напрямів ефективного впровадження системи принципів, правил, вимог, які направляють пізнавальну діяльність викладачів. Новизна полягає в отриманні статистичних даних, що дало змогу встановити пріоритетні напрями для удосконалення системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. За результатами дослідження такими визначено: ознайомлення викладачів із сучасними освітніми концепціями, теоріями, підходами; підготовка в напрямку організації наукових досліджень, а також із питань педагогічного діагностування.

Статтю присвячено висвітленню результатів емпіричного дослідження стану підготовленості викладачів спеціальних дисциплін ВВНЗ. Дослідження проводилося шляхом аналізу наукових досліджень та нормативно-правових документів, що визначають вимоги до підготовленості викладача вищої школи; порівняння фактів і поглядів на досліджувану проблему в історичному контексті із сучасним її станом; анкетування, бесід, спостереження, експертних оцінок, самооцінювання, тестування; прогнозування умов та напрямів ефективного впровадження системи принципів, правил, вимог, які направляють пізнавальну діяльність викладачів. Новизна полягає в отриманні статистичних даних, що дало змогу встановити пріоритетні напрями для удосконалення системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. За результатами дослідження такими визначено: ознайомлення викладачів із сучасними освітніми концепціями, теоріями, підходами; підготовка в напрямку організації наукових досліджень, а також із питань педагогічного діагностування. ; Introduction: There is a task before the national higher military educational institutions – to prepare the scientific pedagogical specialists, who could unite the deep fundamental military professional knowledge, practical experience and pedagogical excellence with constantly increasing challenges of modern society to the Armed Forces of Ukraine and military higher education system in their military activities. The pedagogical qualification system improvement stipulates the research of military teachers readiness for the pedagogical work modern state.The purpose is to highlight the actual state, problematic issues and directions of improvement of higher military educational institutions special subjects lecturers preparedness.Methods: theoreical: analysis of the theoretical: scientific researches and normative and legal documents, which determines the demands to the higher military school lecturers preparedness; views and facts comparison concerning the investigated topic in historical context with modern state; prognosis to determine the conditions and directions of effective implementation of the system of principles, rules, demands, which directs lecturers cognitive activities.Empirical: questionnaires, conversation, direct and indirect observation, experts assessment method, self-assessment, testing – were used with the aim of determining the level of higher military educational institutions special subjects lecturers professional competence formedness.Results: The statistical data, obtained as a result of the research, permitted to determine the priority directions to improve the scientific pedagogical personnel postgraduate education system. These are: lecturers familiarization with modern education conceptions, theories, approaches, scientific investigation preparation and pedagogical diagnosing.Originality: The complex investigation of the higher military educational institutions special subjects lecturers preparedness allowed to determine some drawbacks in their preparation, also as some suggestions concerning the directions of pedagogical qualification improvement and the problems in proper organization and pedagogical conditions provision of pedagogical activities in higher military educational institutions.Conclusion: The problem of professional development of higher military educational institutions lecturers, the solving of which is seen in the professional development in the postgraduate education system by involving the teachers to the pedagogical qualification development courses and distance learning. ; Статью посвящено освещению результатов эмпирического исследования состояния подготовленности преподавателей специальных дисциплин ВВУЗ. Исследование проводилось путем анализа научных исследований и нормативно-правовых документов, определяющих требования к подготовленности преподавателя высшей школы; сравнения фактов и взглядов на исследуемую проблему в историческом контексте с современным ее состоянием; анкетирования, бесед, наблюдения, экспертных оценок, самооценки, тестирования; прогнозирования условий и направлений эффективного внедрения системы принципов, правил, требований, которые направляют познавательную деятельность преподавателей. Новизна заключается в получении статистических данных, что позволило установить приоритетные направления для совершенствования системы повышения квалификации научно-педагогических работников. По результатам исследования такими определены: ознакомление преподавателей с современными образовательными концепциями, теориями, подходами; подготовка по направлению организации научных исследований, а также по вопросам педагогического диагностирования.

The article proposes a method of redistribution of time between stages of diagnostics and complete elimination of defects of radio-electronic means in the conditions of the repairing service. The method minimizes the average recovery time in the process of elimination of multiple defects which result from accidental or combat damage. It consists in a comprehensive consideration of the components of the repair process after preliminary identification of defects at the location of damage and in the estimation of the expected multiplicity of defects.A block diagram of the algorithm for solving of this problem is proposed. The algorithm differs from the known analogs by the account for the probability of correct diagnosis and the metrological reliability of the used measuring equipment.The application of the method at given conditions allows us to quantify the time of implementation of each stage of recovery and to reasonably recommend a redistribution of efforts to minimize the average recovery time of electronic devices with multiple defects.An example of the application of method, illustrating the influence of managed variables on the efficiency of the method, is presented. The use of the obtained results allows one to increase the capability of military repairing service in the recovery of equipment with weak and medium combat damages, either in the field conditions, or at the points of maintenance and repair service. The proposed method is recommended for implementation in the software for maintenance of the REMs of modular type. ; В статье предложен метод перераспределения времени между этапами полной дефектации и диагности­рования радиоэлектронных средств в условиях ремонтного органа. Метод позволяет минимизировать среднее время восстановления при устранении кратных дефектов, полученных в результате аварийных или боевых повреждений. Он заключается в комплексном рассмотрении составляющих процесса ремонта после предварительной дефектации на месте повреждения и оценки прогнозируемой кратности дефектов. Отмечено, чем больше дефектов будет обна­ружено при полной дефектации, тем меньше времени поиска скрытых дефектов при диагностировании, то есть по мере увеличения общего количества выявленных дефектов при полной дефектации время дефектации увеличивается, а время диагностирования уменьшается.Разработана блок-схема алгоритма решения указанной задачи, отличающегося от известных учётом вероят­ности правильной постановки диагноза и метрологической надёжности используемых средств измерений.Применение метода в конкретных условиях позволяет количественно оценить время реализации каждого этапа восстановления и обоснованно рекомендовать перераспределение усилий для минимизации среднего времени восста­новления работоспособности радиоэлектронных средств с кратными дефектами.Приведён пример реализации метода, исследовано влияние управляемых переменных на его эффективность. Использование полученных результатов позволяет повысить пропускную способность войсковых ремонтных органов при восстановлении техники со слабыми и средними боевыми повреждениями, как в полевых условиях, так и на пунктах технического обслуживания и ремонта.Научная новизна полученных результатов заключается в учете качества метрологического обеспечения ремонта, чего не делалось в известных методиках. Эффект от реализации метода заключается в уточнении расчетного зна­чения минимума среднего времени восстановления радиоэлектронных средств с кратными дефектами, что позволяет планировать пропускную способность ремонтного органа.Предлагаемый метод целесообразно реализовать в программном обеспечении перспективных аппаратных технического обеспечения модульного типа. ; У статті запропоновано метод перерозподілу часу між етапами повної дефектації та діагностуванням радіоелектронних засобів в умовах ремонтного органа. Метод дозволяє мінімізувати середній час відновлення при усуненні кратних дефектів, отриманих в результаті аварійних або бойових ушкоджень. Він полягає в комплексному розгляді складових процесу ремонту після попередньої дефектації на місці пошкодження і оцінки прогнозованої кратності дефектів. Зазначено, чим більше дефектів буде виявлено при повній дефектації, тим менше часу пошуку прихованих дефектів при діагностуванні: тобто в міру збільшення загальної кількості виявлених дефектів при повній дефектації час дефектації збільшується, а час діагностування зменшується.Розроблено блок-схему алгоритму вирішення зазначеного завдання, що відрізняється від відомих урахуванням ймовірності правильної постановки діагнозу та метрологічної надійності засобів вимірюваної техніки, яка вико­ристовується.Застосування методу в конкретних умовах дозволяє кількісно оцінити час реалізації кожного етапу відновлення і обґрунтовано рекомендувати перерозподіл зусиль для мінімізації середнього часу відновлення працездатності радіо­електронних засобів з кратними дефектами.Наведено приклад реалізації методу, де досліджено вплив керованих змінних на його ефективність. Викори­стання отриманих результатів дозволяє підвищити пропускну здатність військових ремонтних органів при відновленні техніки із слабкими і середніми бойовими ушкодженнями, як в польових умовах, так і на пунктах технічного обслу­говування і ремонту.Наукова новизна отриманих результатів полягає в обліку якості метрологічного забезпечення ремонту, чого не робилося в відомих методиках. Ефект від реалізації методу полягає в уточненні розрахункового значення мінімуму середнього часу відновлення радіоелектронних засобів з кратними дефектами, що дозволяє планувати пропускну здатність ремонтного органа.Запропонований метод доцільно реалізувати в програмному забезпеченні перспективних апаратних технічного забезпечення модульного типу.

The article proposes a method of redistribution of time between stages of diagnostics and complete elimination of defects of radio-electronic means in the conditions of the repairing service. The method minimizes the average recovery time in the process of elimination of multiple defects which result from accidental or combat damage. It consists in a comprehensive consideration of the components of the repair process after preliminary identification of defects at the location of damage and in the estimation of the expected multiplicity of defects.A block diagram of the algorithm for solving of this problem is proposed. The algorithm differs from the known analogs by the account for the probability of correct diagnosis and the metrological reliability of the used measuring equipment.The application of the method at given conditions allows us to quantify the time of implementation of each stage of recovery and to reasonably recommend a redistribution of efforts to minimize the average recovery time of electronic devices with multiple defects.An example of the application of method, illustrating the influence of managed variables on the efficiency of the method, is presented. The use of the obtained results allows one to increase the capability of military repairing service in the recovery of equipment with weak and medium combat damages, either in the field conditions, or at the points of maintenance and repair service. The proposed method is recommended for implementation in the software for maintenance of the REMs of modular type. ; В статье предложен метод перераспределения времени между этапами полной дефектации и диагности­рования радиоэлектронных средств в условиях ремонтного органа. Метод позволяет минимизировать среднее время восстановления при устранении кратных дефектов, полученных в результате аварийных или боевых повреждений. Он заключается в комплексном рассмотрении составляющих процесса ремонта после предварительной дефектации на месте повреждения и оценки прогнозируемой кратности дефектов. Отмечено, чем больше дефектов будет обна­ружено при полной дефектации, тем меньше времени поиска скрытых дефектов при диагностировании, то есть по мере увеличения общего количества выявленных дефектов при полной дефектации время дефектации увеличивается, а время диагностирования уменьшается.Разработана блок-схема алгоритма решения указанной задачи, отличающегося от известных учётом вероят­ности правильной постановки диагноза и метрологической надёжности используемых средств измерений.Применение метода в конкретных условиях позволяет количественно оценить время реализации каждого этапа восстановления и обоснованно рекомендовать перераспределение усилий для минимизации среднего времени восста­новления работоспособности радиоэлектронных средств с кратными дефектами.Приведён пример реализации метода, исследовано влияние управляемых переменных на его эффективность. Использование полученных результатов позволяет повысить пропускную способность войсковых ремонтных органов при восстановлении техники со слабыми и средними боевыми повреждениями, как в полевых условиях, так и на пунктах технического обслуживания и ремонта.Научная новизна полученных результатов заключается в учете качества метрологического обеспечения ремонта, чего не делалось в известных методиках. Эффект от реализации метода заключается в уточнении расчетного зна­чения минимума среднего времени восстановления радиоэлектронных средств с кратными дефектами, что позволяет планировать пропускную способность ремонтного органа.Предлагаемый метод целесообразно реализовать в программном обеспечении перспективных аппаратных технического обеспечения модульного типа. ; У статті запропоновано метод перерозподілу часу між етапами повної дефектації та діагностуванням радіоелектронних засобів в умовах ремонтного органа. Метод дозволяє мінімізувати середній час відновлення при усуненні кратних дефектів, отриманих в результаті аварійних або бойових ушкоджень. Він полягає в комплексному розгляді складових процесу ремонту після попередньої дефектації на місці пошкодження і оцінки прогнозованої кратності дефектів. Зазначено, чим більше дефектів буде виявлено при повній дефектації, тим менше часу пошуку прихованих дефектів при діагностуванні: тобто в міру збільшення загальної кількості виявлених дефектів при повній дефектації час дефектації збільшується, а час діагностування зменшується.Розроблено блок-схему алгоритму вирішення зазначеного завдання, що відрізняється від відомих урахуванням ймовірності правильної постановки діагнозу та метрологічної надійності засобів вимірюваної техніки, яка вико­ристовується.Застосування методу в конкретних умовах дозволяє кількісно оцінити час реалізації кожного етапу відновлення і обґрунтовано рекомендувати перерозподіл зусиль для мінімізації середнього часу відновлення працездатності радіо­електронних засобів з кратними дефектами.Наведено приклад реалізації методу, де досліджено вплив керованих змінних на його ефективність. Викори­стання отриманих результатів дозволяє підвищити пропускну здатність військових ремонтних органів при відновленні техніки із слабкими і середніми бойовими ушкодженнями, як в польових умовах, так і на пунктах технічного обслу­говування і ремонту.Наукова новизна отриманих результатів полягає в обліку якості метрологічного забезпечення ремонту, чого не робилося в відомих методиках. Ефект від реалізації методу полягає в уточненні розрахункового значення мінімуму середнього часу відновлення радіоелектронних засобів з кратними дефектами, що дозволяє планувати пропускну здатність ремонтного органа.Запропонований метод доцільно реалізувати в програмному забезпеченні перспективних апаратних технічного забезпечення модульного типу.

Abstract. The article presents the results of experimental work to test the effectiveness of the monitoring system for the formation of professional competence of future engineers and teachers. The monitoring was implemented in the form of a set of algorithmic monitoring procedures aimed at obtaining data on individual components of the professional competence of future engineers- pedagogues. During the monitoring, the following were recorded: academic achievements of students at the stages of current, midterm and semester control; the results of the final certification; results of students' questioning; assessment of future engineers- pedagogues according to the selected psychodiagnostic methods and the author's methods of assessing the indicators of their professional competence. The obtained monitoring results were verified using the methods of mathematical statistics, the effectiveness of monitoring as a tool for managing the formation of the professional competence of future engineers- pedagogues was confirmed. To diagnose the level of formation of the professional competence of future engineers-teachers on the basis of the obtained numerical data for certain indicators, a qualimetric approach was used, which provides an appropriate quantitative assessment based on the creation of a factor-criterion model. The results of an experiment on individual components of the professional competence of future engineers-teachers for the entire observation period are analyzed. The results of the experiment showed that the use of monitoring the professional competence of future engineers- pedagogues makes it possible to track the dynamics of changes in the level of formation of the corresponding competence, both in general and by individual components, as well as to identify problem areas that require urgent management impact. The measurement results showed a positive impact of the introduction of monitoring the professional competence of future engineers- pedagogues, which is confirmed by the positive dynamics of the results obtained. However, this positive dynamic is constrained by negative trends in the field of vocational education, due to insufficient government support and the absence of a targeted state policy in the development of vocational education in the country. Key words: monitoring, professional competence, engineers-teachers, criteria for the formation of professional competence of future engineers-teachers, experiment, stages of the experiment. ; Аннотация. В статье представлены результаты экспериментальной работы по проверке эффективности системы мониторинга сформированности профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов. Мониторинг реализовывался в виде совокупности алгоритмизированных мониторинговых процедур, направленных на получение данных по отдельным компонентам профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов. В ходе мониторинга фиксировались: учебные достижения студентов на этапах текущего, рубежного и семестрового контроля; результаты итоговой аттестации; результаты анкетирования студентов; оценивания будущих инженеров-педагогов по выбранным психодиагностическими методиками и авторским методикам оценки показателей их профессиональной компетентности. Полученные результаты мониторинга были проверены с помощью методов математической статистики, подтвердилась эффективность мониторинга как инструмента управления сформированностью профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов. Для диагностирования уровня сформированности профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов на основе полученных числовых данных по определенным показателям был использован квалиметрический подход, который обеспечивает получение соответствующей количественной оценки на основе создания факторно-критериальной модели. Проанализированы результаты эксперимента по отдельным компонентам профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов за весь период наблюдения. Результаты проведеного эксперимента показали, что применение мониторинга профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов дает возможность отслеживать динамику изменений уровня сформированности соответствующей компетентности как в целом, так и по отдельным компонентам, а также определять проблемные направления, требующие срочного управленческого воздействия. Результаты измерений показали положительное влияние внедрения мониторинга профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов, что подтверждается положительной динамикой полученных результатов. Однако эта положительная динамика сдерживается негативными тенденциями в сфере профессионально-технического образования, обусловленной недостаточной поддержкой государством и отсутствием целенаправленной государственной политики в развитии профессионального образования в стране. Ключевые слова: мониторинг, профессиональная компетентность, инженеры-педагоги, критерии сформированности профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов, эксперимент, этапы эксперимента. ; Анотація. У статті представлені результати експериментальної роботи з перевірки ефективності системи моніторингу сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. Моніторинг реалізовувався у вигляді сукупності алгоритмізованих моніторингових процедур спрямованих на отримання даних за окремими компонентами професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. В ході моніторингу фіксувалися: навчальні досягнення студентів на етапах поточного, рубіжного та семестрового контролів; результати підсумкової атестації; результати анкетування студентів; оцінювання майбутніх інженерів-педагогів (МІП) за обраними психодіагностичними методиками та авторськими методиками оцінювання показників їх професійної компетентності. Отримані результати моніторингу були перевірені за допомогою методів математичної статистики, що підтвердило дієвість моніторингу як інструменту управління сформованістю професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. Для діагностування рівня сформованості професійної компетентності МІП на основі отриманих числових даних за певними показниками було використано кваліметричний підхід, який забезпечує отримання відповідної кількісної оцінки на основі створення факторно-критеріальної моделі. Проаналізовано результати експерименту за окремими компонентами професійної компетентності МІП за весь період спостереження. Результати проведеного експерименту показали, що застосування моніторингу професійної компетентності МІП дає можливість відстежувати динаміку змін рівня сформованості відповідної компетентності як у цілому, так і за окремими компонентами, а також визначати проблемні напрями, що потребують термінового управлінського впливу. Результати вимірювань довели позитивний вплив упровадження моніторингу професійної компетентності МІП, що підтверджується позитивною динамікою отриманих результатів. Проте ця позитивна динаміка стримується негативними тенденціями у сфері професійно-технічної освіти, що обумовлені недостатньою підтримкою державою і відсутністю цілеспрямованої державної політики у розвитку професійної освіти в країні. Ключові слова: моніторинг, професійна компетентність, інженери-педагоги, критерії сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів, експеримент, етапи експерименту.