Suchergebnisse

The article deals with the problem of civil society in modern Ukraine after appearing a new form of non­governmental organizations. The peculiarities of forming Ukrainian civil society as well as its activities in the cyberspace are investigated in the present article. The author underlines the so­called revolutional stadiality in the formation of Ukrainian civil society instead of evolutional way. The latter seems indistinctive for Ukraine. Particular attention is paid to the process of formation of the new structure – E­civil society (electronic civil society). The development of communication technologies results in the emergence of concepts such as electronic communication and E­civil society that is currently forming. Some examples of the electronic non­governmental organizations are given in the article. The growing role of cyberspace and electronic organizations becoming the important tools for direct communication with public authorities is highlighted in the present research. The phenomenon of modern electronic organizations is that some of them can be considered international non­governmental organizations on the basis of geography and citizenship of their participants even in case of the absence of official registration in accordance with the requirements of existing legislation. In addition, one electronic organization is able to act instead of several traditional structures, both at national and international levels. The further importance of electronic interaction in all spheres of public life is considered to grow exponentially. This leads to the need of reviewing existing approaches to the concept of civil society. ; У представленій статті автором висвітлюється проблема розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні після появи нових форм недержавних організацій. Наведено особливості формування сучасного українського громадянського суспільства та особливості його функціонування. Автор наголошує на нехарактерності еволюційного розвитку громад в Україні, підкреслюючи революційну стадіальність, зумовлену зовнішніми обставинами. У статті розглядається період активізації формування громадянського суспільства в Україні після «революції гідності» 2013­2014 років. Окрему увагу приділено створенню нової структури – електронного громадянського суспільства. Розвиток інформаційно­комунікаційних технологій сприяв створенню нового типу спільнот – електронних недержавних організацій, приклад яких наведено у статті. Феномен сучасних електронних організацій полягає в тому, що деякі з них можуть вважатися міжнародними на підставі географії діяльності та громадянства їх членів навіть за умови відсутності офіційної реєстрації згідно з вимогами законодавства. Крім того, одна електронна організація здатна виконувати функції кількох традиційних утворень як національного, так і міжнародного рівня. У статті підкреслюється подальше зростання важливості електронних організацій та електронного громадянського суспільства в усіх сферах суспільно­політичного життя. Це веде до необхідності перегляду існуючих підходів до концепту громадянського суспільства. ; У представленій статті автором висвітлюється проблема розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні після появи нових форм недержавних організацій. Наведено особливості формування сучасного українського громадянського суспільства та особливості його функціонування. Автор наголошує на нехарактерності еволюційного розвитку громад в Україні, підкреслюючи революційну стадіальність, зумовлену зовнішніми обставинами. У статті розглядається період активізації формування громадянського суспільства в Україні після «революції гідності» 2013­2014 років. Окрему увагу приділено створенню нової структури – електронного громадянського суспільства. Розвиток інформаційно­комунікаційних технологій сприяв створенню нового типу спільнот – електронних недержавних організацій, приклад яких наведено у статті. Феномен сучасних електронних організацій полягає в тому, що деякі з них можуть вважатися міжнародними на підставі географії діяльності та громадянства їх членів навіть за умови відсутності офіційної реєстрації згідно з вимогами законодавства. Крім того, одна електронна організація здатна виконувати функції кількох традиційних утворень як національного, так і міжнародного рівня. У статті підкреслюється подальше зростання важливості електронних організацій та електронного громадянського суспільства в усіх сферах суспільно­політичного життя. Це веде до необхідності перегляду існуючих підходів до концепту громадянського суспільства.

Статья посвящена теоретико-правовому анализу основ взаимодействия органов государственной власти и добровольческих организаций. На современном этапе в целом созданы необходимые предпосылки и условия для эффективного их взаимодействия. Представляется необходимым продолжить работу по совершенствованию федерального законодательства в области организации и деятельности добровольческих организаций и созданию эффективных гарантирующих организационно-правовых механизмов такого взаимодействия. Лишь плодотворное сотрудничество органов государственной власти с добровольческими организациями способно более эффективно проводить государственную политику, направленную на решение социальных проблем, что позволит ускорить процесс формирования гражданского общества в современной России. ; The article is devoted to the theoretical analysis of the legal bases of interaction between public authorities and voluntary organizations. At the present stage as a whole created the necessary prerequisites and conditions for their effective interaction. It is necessary to continue work on improving federal legislation in the field of organization and activities of voluntary organizations and ensure the establishment of effective institutional arrangements for such cooperation. Only effective cooperation between state authorities and voluntary organizations are able to more effectively implement public policies aimed at solving social problems, which will accelerate the formation of a civil society in modern Russia.

Дефицит свободного времени может являться серьезным ограничением в развитии личности взрослых и детей, благополучия семьи и ее членов, инклюзивного участия в экономической и социальной жизни. Сочетание дефицита денежного дохода и дефицита свободного времени является еще более серьезным барьером инклюзии, что мотивирует выявлять многомерную бедность – по времени и по доходу. Используя микроданные Выборочного наблюдения использования суточного фонда времени населением Росстата за 2019 г., авторы методом кластеризации выделяют социально-­демографические группы российских домохозяйств с дефицитом свободного времени, а также одновременно с дефицитом дохода и свободного времени. В исследовании под свободным временем понимается время, потраченное на досуг (чтение книг, интернет, хобби, спорт), образование, религиозные практики, услуги обществу и помощь другим домохозяйствам (волонтерство). Эти виды деятельности описывают свободное время человека в широком смысле, то есть с учетом всех видов развивающей человека деятельности. В исследовании различными методами определяется уровень и профиль одномерной бедности домохозяйств по времени или по доходу. Подробно рассмотрено четыре подхода: установление порога бедности по доходу на уровне 50 % от медианного дохода в выборке; порог бедности по времени, равный 50 % от медианного доступного свободного времени; порог бедности по времени на уровне 150 % от оплачиваемого рабочего времени; порог бедности по времени на уровне 300 % от рабочего оплачиваемого времени для выявления крайней бедности. Уровень и профиль многомерной бедности домохозяйств, учитывающей как время, так и доход, определяется в исследовании посредством двух подходов. Согласно первому методу, бедным считается домохозяйство, если как доход, так и свободное время на одного члена домохозяйства составляют менее 50 % от медианного значения в выборке. В рамках второго метода, бедным считается домохозяйство, если доход на одного члена семьи составляет менее 50 % от медианного значения, а время оплачиваемой работы превышает 150 % медианного значения. В работе выделено пять социально-­демографических типов домохозяйств, описывающих разную степень бедности по дефициту дохода и дефициту свободного времени; определены целевые группы и уровень двой­ной бедности для разработки социальной политики по снижению бедности и росту возможностей для инклюзии.

The article is devoted to the study of the position and activity of Polish women in the activities of third sector organizations. Areas in which women are most involved are identified. These are solutions to gender issues, women's rights and their implementation, socio-economic development and integration, social assistance, health care, education, culture, civil society and more. The analysis of the situation of women in Polish NGOs was carried out according to the following indicators: participation in the board of the organization, membership in the organization, employment in the organization and volunteering. Despite the fact that there are a relatively small number of women's organizations in Poland, it must be acknowledged that they are constantly evolving. Polish women represent a significant driving force in shaping a legal democratic society. It is an indisputable fact that today non-governmental organizations are an effective platform for protecting, expanding or promoting the rights and opportunities of women and their social activities. There is a growing influence of Polish women's NGOs in the social and political life of the country. ; Стаття присвячена дослідженню становища і активності польських жінок у діяльності організацій «третього сектору». Визначено сфери, в яких жінки є найбільш залученими. Це – вирішення гендерних проблем, прав жінок та їх реалізації, соціально-економічний розвиток та інтеграція, соціальна допомога, охорона здоров'я, освіта, культура, громадянське суспільство тощо. Аналіз становища жінок у польських НУО здійснювався за наступними показниками: участь у правлінні організації, членство в організації, зайнятість в організації та волонтерство. Незважаючи на те, що у Польщі існує відносно невелика кількість жіночих організацій, необхідно визнати, що вони постійно розвиваються. Польські жінки представляють собою значну рушійну силу у формуванні правового демократичного суспільства. Беззаперечним є той факт, що сьогодні неурядові організації є дієвою платформою щодо захисту, розширення або просунення прав та можливостей жінок, їх суспільної діяльності. Відзначається зростаючий вплив польських жіночих НУО в суспільно-політичному житті країни.

The article deals with the volunteer movement in Ukraine during anti-terrorist operation of 2015-2016 years. It is emphasized that volunteer movement appears in cases when the state and existing institutions are not able to execute their certain tasks in full measure. It is shown that voluteers of ATO appeared when State authority displayed unsufficient ability to provide anti-terrorist operation on material and financial levels etc. The main reasons of why this movement appeared are noted. The reasons of the volunteer movement have been revealed: the breakdown of Military Forces of Ukraine in the beginning of 2014, lack of supply of clothes, food, personal protective equipment, medicines, transport and other resources for the army; elimination of logistic system of the supply for the military units and volunteer battalions. Activities of individual volunteer foundations and civil society organizations have been analyzed: the direct military aid; medical assistance to injured people and military hospitals in which injured militaries are being cured; material, psychological support and humanitarian aid for those who has been temporarily displaced, such as search for accomodation and work, adaptation in new society etc.; the use of such means as collecting money and other things, delivery of items collected in the military units to their place of deployment, to hospitals, to the families of servicemen; technical aid (repair, improvement, armouring of military equipment and the establishment of protection equipment and personnel of the Military Forces of Ukraine.Conclusions are drawn that this article will contribute to attracting attention to volunteer movements which are necessary in Ukraine at the modern stage of its development. The purpose of this article is scientifically grounded for the following research of not only volunteer activity, but also for new research of improvement of military equipment, fitting out with uniform etc. ; В статье освещается процесс становлення волонтерского движения в Украине в период Антитеррористической операции. Подчеркивается, что волонтерство возникает в случаях, когда государство и существующие институции не в состоянии выполнять в достаточной мере определённые задания. Показано, что волонтёры АТО появились, когда государственные органы проявили свою недостаточную способность обеспечить антитеррористическую операцию материально, финансово и т.д. Указываются основные причины возникновения движения, в частности, фактический развал Вооруженных Сил Украины в начале 2014 года, недостаточность ресурсов для обеспечения армии одеждой, едой, средствами индивидуальной защиты, медикаментами, транспортом; была уничтожена система логистики по своевременному обеспечению военных частей и добровольческих батальонов этими ресурсами. Проанализировано направления деятельности отдельных волонтерских фондов и гражданских организаций: непосредственная военная помощь, оказание медицинской помощи раненым, военным госпиталям, в которых лечатся пострадавшие военнослужащие; материальная, психологическая и гуманитарная помошь временно перемещённым лицам, а именно поиск жилья и работы, адаптация в новом социуме и т.д.; использование ими таких способов как сбор средств и вещей, доставка собранных вещей в военные подразделения по месту их дислокации, в госпитали, семьям военнослужащих; техническая помощь (обновление, ремонт, усовершенствование, бронирование боевых машин и создание средств защиты техники и личного состава ВСУ.Резюмируется, что данная статья будет способствовать привлечению внимания к волонтерским движениям, которые необходимы Украине на современном этапе развития. Предназначение статьи является научным обоснованием последующих исследований не только волонтерской деятельности, а и новых разработок по усовершенствованию снаряжения, экипировки, обмундирования и военной техники. ; У статті висвітлюється процес становлення волонтерського руху України у період Антитерористичної операції. Підкреслено, що волонтерство виникає у випадках, коли держава та існуючі інституції не в змозі виконувати у достатній мірі певні завдання. Показано, що волонтери АТО з'явилися, коли державні органи проявили свою недостатню здатність забезпечити антитерористичну операцію матеріально, фінансово тощо. Вказуються основні причини виникнення руху, зокрема, фактичний розвал ЗСУ на початку 2014 року, недостатність ресурсів для забезпечення армії одягом, їжею, засобами індивідуального захисту, медикаментами, транспортом; була зруйнована система логістики по своєчасному забезпеченню військових частин та добровольчих батальйонів цими ресурсами. Проаналізовано напрямки діяльності окремих благодійних волонтерських фондів та цивільних організацій: безпосередня військова допомога; надання медичної допомоги пораненим, військовим госпіталям, у яких лікуються постраждалі військовослужбовці; матеріальна, психологічна та гуманітарна допомога тимчасово переміщеним особам, а саме пошук житла та роботи, адаптація в новому соціумі тощо; використання ними таких засобів як збір коштів та речей, доставка зібраної допомоги до військових підрозділів за місцем їх дислокації, госпіталів, родин військовослужбовців; технічна допомога (відновлення, ремонт, удосконалення, бронювання бойових машин та створення засобів захисту техніки і особового складу ЗСУ).Робиться висновок, що ця стаття сприятиме приверненню уваги до волонтерських рухів, що необхідні Україні на теперішньому етапі її розвитку. Призначення статті є науковим підгрунтям до подальших досліджень не тільки волонтерської діяльності, а і нових розробок із удосконалення спорядження, екіпіровки, обмундирування та військової техніки.

The article deals with the volunteer movement in Ukraine during anti-terrorist operation of 2015-2016 years. It is emphasized that volunteer movement appears in cases when the state and existing institutions are not able to execute their certain tasks in full measure. It is shown that voluteers of ATO appeared when State authority displayed unsufficient ability to provide anti-terrorist operation on material and financial levels etc. The main reasons of why this movement appeared are noted. The reasons of the volunteer movement have been revealed: the breakdown of Military Forces of Ukraine in the beginning of 2014, lack of supply of clothes, food, personal protective equipment, medicines, transport and other resources for the army; elimination of logistic system of the supply for the military units and volunteer battalions. Activities of individual volunteer foundations and civil society organizations have been analyzed: the direct military aid; medical assistance to injured people and military hospitals in which injured militaries are being cured; material, psychological support and humanitarian aid for those who has been temporarily displaced, such as search for accomodation and work, adaptation in new society etc.; the use of such means as collecting money and other things, delivery of items collected in the military units to their place of deployment, to hospitals, to the families of servicemen; technical aid (repair, improvement, armouring of military equipment and the establishment of protection equipment and personnel of the Military Forces of Ukraine.Conclusions are drawn that this article will contribute to attracting attention to volunteer movements which are necessary in Ukraine at the modern stage of its development. The purpose of this article is scientifically grounded for the following research of not only volunteer activity, but also for new research of improvement of military equipment, fitting out with uniform etc. ; В статье освещается процесс становлення волонтерского движения в Украине в период Антитеррористической операции. Подчеркивается, что волонтерство возникает в случаях, когда государство и существующие институции не в состоянии выполнять в достаточной мере определённые задания. Показано, что волонтёры АТО появились, когда государственные органы проявили свою недостаточную способность обеспечить антитеррористическую операцию материально, финансово и т.д. Указываются основные причины возникновения движения, в частности, фактический развал Вооруженных Сил Украины в начале 2014 года, недостаточность ресурсов для обеспечения армии одеждой, едой, средствами индивидуальной защиты, медикаментами, транспортом; была уничтожена система логистики по своевременному обеспечению военных частей и добровольческих батальонов этими ресурсами. Проанализировано направления деятельности отдельных волонтерских фондов и гражданских организаций: непосредственная военная помощь, оказание медицинской помощи раненым, военным госпиталям, в которых лечатся пострадавшие военнослужащие; материальная, психологическая и гуманитарная помошь временно перемещённым лицам, а именно поиск жилья и работы, адаптация в новом социуме и т.д.; использование ими таких способов как сбор средств и вещей, доставка собранных вещей в военные подразделения по месту их дислокации, в госпитали, семьям военнослужащих; техническая помощь (обновление, ремонт, усовершенствование, бронирование боевых машин и создание средств защиты техники и личного состава ВСУ.Резюмируется, что данная статья будет способствовать привлечению внимания к волонтерским движениям, которые необходимы Украине на современном этапе развития. Предназначение статьи является научным обоснованием последующих исследований не только волонтерской деятельности, а и новых разработок по усовершенствованию снаряжения, экипировки, обмундирования и военной техники. ; У статті висвітлюється процес становлення волонтерського руху України у період Антитерористичної операції. Підкреслено, що волонтерство виникає у випадках, коли держава та існуючі інституції не в змозі виконувати у достатній мірі певні завдання. Показано, що волонтери АТО з'явилися, коли державні органи проявили свою недостатню здатність забезпечити антитерористичну операцію матеріально, фінансово тощо. Вказуються основні причини виникнення руху, зокрема, фактичний розвал ЗСУ на початку 2014 року, недостатність ресурсів для забезпечення армії одягом, їжею, засобами індивідуального захисту, медикаментами, транспортом; була зруйнована система логістики по своєчасному забезпеченню військових частин та добровольчих батальйонів цими ресурсами. Проаналізовано напрямки діяльності окремих благодійних волонтерських фондів та цивільних організацій: безпосередня військова допомога; надання медичної допомоги пораненим, військовим госпіталям, у яких лікуються постраждалі військовослужбовці; матеріальна, психологічна та гуманітарна допомога тимчасово переміщеним особам, а саме пошук житла та роботи, адаптація в новому соціумі тощо; використання ними таких засобів як збір коштів та речей, доставка зібраної допомоги до військових підрозділів за місцем їх дислокації, госпіталів, родин військовослужбовців; технічна допомога (відновлення, ремонт, удосконалення, бронювання бойових машин та створення засобів захисту техніки і особового складу ЗСУ).Робиться висновок, що ця стаття сприятиме приверненню уваги до волонтерських рухів, що необхідні Україні на теперішньому етапі її розвитку. Призначення статті є науковим підгрунтям до подальших досліджень не тільки волонтерської діяльності, а і нових розробок із удосконалення спорядження, екіпіровки, обмундирування та військової техніки.

The authors examine the history of the development of the children's and youth movement in Russia in connection with the development of the domestic children's periodicals, which were an upbringing factor, forming the values of the movement's participants.The prototype of the first children's and youth organisations was the scout movement, which appeared in the UK in the early twentieth century. R. Baden-Powell's ideas found followers in Russia. The main distinguishing feature of the Russian scouting was the military and patriotic orientation. Analysing the situation of the rapid spread of the Scout movement in Russia, the authors come to the conclusion that this was made possible by the creation of an effective model of functioning of scouting media. Based on a study of prerevolutionary domestic media for children and young people, the authors argue that the pioneer media that were created in the early years of the Soviet period were organised and functioned in the same mode, only with a different ideological content. In the meantime, the patriotic education of the young generation remained the dominant vector in the new political system of coordinates.The next stage was the activities of the media during the "pre-pioneer period", the functioning of the Pioneer Organisation in the life of children in the USSR (the 1920s–1980s). The stage is characterised by joint activities with Komsomol organisations on combating homelessness, eliminating illiteracy in the 1920s–1930s, the preparation of youth for service in the Soviet army, etc. New forms of organising children and youth (volunteering and voluntarism) have got their media as well.The continuity of traditions and principles of patriotic and moral education, respect for the child's personality in the pre-Soviet and Soviet period of the development of our country is evident. The impact that the system of domestic media had on children in the USSR is unprecedented in terms of the scale of goals and objectives, the mass coverage and involvement of the younger generation in voluntary social movements. ; Авторы рассматривают историю развития детско-юношеского общественного движения в России во взаимосвязи с развитием отечественной детской периодики, которая выступала фактором воспитания, формирования ценностей участников движений.Прообразом первых детско-юношеских общественных организаций стало скаутское движение, появившееся в Великобритании в начале ХХ в. Идеи Р. Баден-Пауэлла нашли последователей и в России. Главной отличительной чертой российского скаутинга явилась военно-патриотическая направленность. Анализируя ситуацию быстрого распространения скаутского движения в России, авторы приходят к выводу, что это стало возможным благодаря созданию эффективной модели функционирования скаутских СМИ. На основании исследования дореволюционных отечественных средств массовой информации для детей и юношества авторы доказывают, что пионерские СМИ, созданные в первые годы советской власти, были организованы и функционировали по той же модели, только с другой идеологической наполненностью. При этом доминирующим вектором и в новой политической системе координат осталось патриотическое воспитание молодого поколения.Следующим этапом стала деятельность СМИ «допионерского периода», система функционирования пионерской организации в жизни детей в СССР (1920–1980-е годы.). Этап отличался совместной деятельностью с комсомольскими организациями в борьбе с беспризорничеством, ликвидацией неграмотности в 1920–1930-е годы, в подготовке юношества к службе в Советской армии и т. д. Новые формы организации детей и молодежи (добровольчество и волонтерство) также имеют свои СМИ.Очевидна преемственность традиций и принципов патриотического, нравственного воспитания, уважения к личности ребенка в досоветский и советский период развития нашей страны. Воздействие системы отечественных СМИ для детей в СССР беспрецедентно по масштабу целей и задач, по массовому охвату и вовлечению молодого поколения в добровольные общественные движения.

Актуальність дослідження. Україна - багатоконфесійна, багатоетнічна країна, в якій релігійні меншини є помітним суб'єктом її релігійно-конфесійного поля. Інтереси релігійних меншин захищені українським законодавством. Але в реальному житті гарантовані права релігійних та етнічних меншин часто залишаються нереалізованими. Тим часом релігійні меншини мають свої специфічні потреби та особливі умови для їх забезпечення. Зокрема, існуючі закони не гарантують автоматично належної правової основи для участі релігійних меншин у суспільному житті, особливо в таких галузях, як капеланство - військове, медичне, пенітенціарне, освітнє; волонтерство; освітній, інформаційний і культурний простір тощо.
Метою даної статті є характеристика релігійних меншин як духовно-соціального феномену поліконфесійної України та об'єкта соціологічного дослідження. Результати. В статті наведені приклади пошуків визначення дефініції «релігійні меншини» у міжнародних правових документах, у працях зарубіжних та вітчизняних дослідників. Приділена увага опису методології соціологічного дослідження, в якому об'єктом вивчення є вітчизняні релігійні меншини.
Проаналізовані результати фокусного соціологічного дослідження «Релігійні меншини України та державно-конфесійні відносини»1, зокрема, стосовно оцінки законодавства України у сфері свободи совісті і діяльності релігійних організацій експертами (представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (з питань релігій); лідери громад релігійних меншин – особи з адміністративним та організаційним досвідом; спеціалісти з питань свободи совісті та релігій (зокрема, науковці, юристи, богослови, представники медіа тощо) та вірянами релігійних меншин. Основним висновком, до якого підводить матеріал статті, є те, що в громадянському суспільстві, яким прагне бути й українське, формується суспільна потреба на правове розуміння нових принципів взаємодії держави і релігійних організацій, зокрема і особливо, релігійних меншин. Так, експертами та віруючими релігійних меншин українське законодавство у сфері свободи совісті і діяльності релігійних організацій за 5-ти бальною шкалою, де 5 – найвищий бал, було оцінено на 3,6 та 3,7 бали відповідно. Думку про необхідність актуалізації законодавства з метою підвищення рівня демократичності, де 5 - цілком досконале законодавство, експерти оцінили на 3,4, а віруючі на 3,0 бали. Це свідчить про наявний запит суспільства, зокрема релігійних меншин, на більш досконалу правову базу для успішного управління в полі державно-конфесійних відносин, на адекватну інформаційно-комунікаційну діяльність в цій галузі всіх її суб'єктів. Реалізація усіх правових принципів державно-конфесійних стосунків, взаємоінформування, постійний діалог сприятимуть вдосконаленню цих стосунків як кооперативної (партнерської) моделі відносин в умовах плюралізації та демократизації релігійного життя.

For a long time for any armed group is essential who owns proprietary security; logistics; nutrition; medicine and so on. It directly affects the creation of the forma- tion and the quality of his military activities.The development of temporary legal armed formations, which were to act as aux- iliaries to the armed forces and law enforcement, funds from the Central budget of the country is almost isolated in 2014.The purpose of this article is to examine the role of the volunteer movement in the beginning of the ATO regarding the support of the Ukrainian volunteer units at the stage of establishment and operation.Discusses the origins of the origin and formation of the legislative framework of the volunteerism movement in Ukraine for times of independence, as well as op- erational changes to it based on the experience obtained in 2014 and 2015. Also considered animatorio legal framework for the operation of volunteerism in Ukraine concerning the strengthening of national defense. The author presents the main ways of assisting the Ukrainian army, in particular, the Ukrainian volunteer units in 2014, volunteers, donors and the initiative of local public authorities and self-government. Highlight how the state has estimated the volunteering and protecting participants who actively provide the necessary defend- ers of the Fatherland in the East of Ukraine during the ATO. It is established that the provision of Ukrainian volunteer units took place in dif- ficult conditions because of the state structure in 2014, the main efforts directed at restoring and bringing in fighting as regular military formations, and providing volunteer units was assumed by the local resources of the regions where they were created. However, due to lack of funds in local budgets of territorial communities and the difficult economic situation in 2014, the role of volunteering and philanthro- py in providing Ukrainian forces were necessary. Range of volunteering was wide enough: food, clothing, equipment, medication, transport, rehabilitation of military equipment and the like. While volunteering period Bromide and the revolution of dignity has become the Foundation for volunteerism and philanthropy in support of the Ukrainian volunteer units. ; У статті досліджено участь волонтерів, благодійників у забезпечені укра- їнських добровольчих формувань під час їх створення на початку антите- рористичної операції у 2014 р. Розглянуто унормотворену законодавчу базу функціонування волонтерства в Україні стосовно зміцнення національної обо- рони держави. Висвітлено як держава оцінила волонтерство та захищала учасників, які активно забезпечували необхідним захисників Вітчизни на Сході України під час АТО.

For a long time for any armed group is essential who owns proprietary security; logistics; nutrition; medicine and so on. It directly affects the creation of the forma- tion and the quality of his military activities.The development of temporary legal armed formations, which were to act as aux- iliaries to the armed forces and law enforcement, funds from the Central budget of the country is almost isolated in 2014.The purpose of this article is to examine the role of the volunteer movement in the beginning of the ATO regarding the support of the Ukrainian volunteer units at the stage of establishment and operation.Discusses the origins of the origin and formation of the legislative framework of the volunteerism movement in Ukraine for times of independence, as well as op- erational changes to it based on the experience obtained in 2014 and 2015. Also considered animatorio legal framework for the operation of volunteerism in Ukraine concerning the strengthening of national defense. The author presents the main ways of assisting the Ukrainian army, in particular, the Ukrainian volunteer units in 2014, volunteers, donors and the initiative of local public authorities and self-government. Highlight how the state has estimated the volunteering and protecting participants who actively provide the necessary defend- ers of the Fatherland in the East of Ukraine during the ATO. It is established that the provision of Ukrainian volunteer units took place in dif- ficult conditions because of the state structure in 2014, the main efforts directed at restoring and bringing in fighting as regular military formations, and providing volunteer units was assumed by the local resources of the regions where they were created. However, due to lack of funds in local budgets of territorial communities and the difficult economic situation in 2014, the role of volunteering and philanthro- py in providing Ukrainian forces were necessary. Range of volunteering was wide enough: food, clothing, equipment, medication, transport, rehabilitation of military equipment and the like. While volunteering period Bromide and the revolution of dignity has become the Foundation for volunteerism and philanthropy in support of the Ukrainian volunteer units. ; У статті досліджено участь волонтерів, благодійників у забезпечені укра- їнських добровольчих формувань під час їх створення на початку антите- рористичної операції у 2014 р. Розглянуто унормотворену законодавчу базу функціонування волонтерства в Україні стосовно зміцнення національної обо- рони держави. Висвітлено як держава оцінила волонтерство та захищала учасників, які активно забезпечували необхідним захисників Вітчизни на Сході України під час АТО.

In the article the phenomenon of volunteering is examined in Ukraine through the prism of changes of mentality of the Ukrainian people after the events of 2013–2014. An author proves that Ukrainians reconstruct own mentality, delivered complexes of inferiority, uninitiativeness and to irresponsibility. Public initiative activates in society, a key place among that occupies volunteer motion.Analysis conducted by an author 256 internet-publications in relation to activity of the Ukrainian volunteers during 2014–2015 witnessed, that all volunteers in Ukraine can be divided into 3 conditional groups: mental, situation, criminal. Basis of volunteer motion is made by mental volunteers for that a voluntarily help is a conscious choice. Their activity has different motivation and prospects.For volunteers that expressed a desire to go to the structural collaboration with power, it is extremely important to save the independence and operate so that and a collaboration brought most to the benefit that, who they help. These volunteers prefer to save the reputation and not get in foul plays.Volunteers that decided to be in opposition to power, because disbelieve that she is able to overcome a corruption and bureaucratism, risk to become marionettes in the hands of opposition to power political forces, that can aim to use volunteers for the sake of achievement of own aims.An author underlines that in present tense the basic orientation of volunteering in Ukraine is militarized. However volunteers not only rescue life and health of fighters and other injured in military operations on East but also help them to work out social problems. The rows of volunteers grow constantly. Thus, volunteering in Ukraine is not the temporal phenomenon, it became the consequence of the valued changes in consciousness of Ukrainians ; В статье рассматриваются причины активизации и перспективы развития института волонтерства в Украине в связи с изменениями, происходящими в ментальности украинского народа. Доказывается, что волонтерское движение в Украине не является временным явлением, оно стало следствием ценностных изменений в сознании украинцев, а если в стране появится политическая сила, которая будет понимать содержание волонтерства и ценить качество социального капитала, сконцентрированного в волонтерских структурах, то станет возможным расширение этого движения в Украине и повышение качества предоставления волонтерской помощи ; У статті розглядаються причини активізації та перспективи розвитку інституту волонтерства в Україні у зв'язку із змінами, що відбуваються в ментальності українського народу. Доводиться, що волонтерство в Україні не є тимчасовим явищем, воно стало наслідком ціннісних змін у свідомості українців, а якщо в країні з'явиться політична сила, яка розумітиме зміст волонтерства і цінитиме якість соціального капіталу, сконцентрованого у волонтерських структурах, то це зможе забезпечити розширення цього руху в Україні та підвищення якості надання волонтерської допомоги

В статье рассматривается волонтерская деятельность в Федеральном центре мозга и нейротехнологий (ФЦМН) и перспективы развития добровольческого движения. ; The article highlights the main aspects of the development of volunteer activities in the modern and historical terms and considers the legislative acts regulating the activities of volunteers and volunteer organizations. The article presents the results of a study summarizing the experience of volunteers at the FSBI "Federal Brain and Neurotechnologies Centre" of the Federal Medical-Biological Agency of Russia during the re-profiling of the Center into an infectious diseases hospital for the treatment of patients with the new coronavirus infection COVID-19 and at the present time.

Relevance of research. Ukraine is a poly-religious, multi-ethnic country, where religious minorities are a prominent subject in its religious field. The interests of religious minorities are protected by Ukrainian laws. But in real life, the guaranteed rights of religious and ethnic minorities often remain unexercised. Meanwhile, religious minorities have their own specific needs and special conditions to meet them. In particular, the existing laws do not automatically ensure a proper legal basis for participation of religious minorities in public life, especially in such areas as chaplaincy - military, medical, penitentiary, educational; volunteering; educational, informational and cultural space, etc. The purpose of this article is to characterize religious minorities as a spiritual and social phenomenon of poly-religious Ukraine and as the subject of sociological research. Results. The article gives examples of searching for the definition of "religious minorities" in international legal documents, in the works of foreign and national researchers. Attention is paid to the description of sociological research methodology, which object of study is religious minorities. The results of the focus sociological research named "Religious Minorities of Ukraine and State-Denominational Relations"2 have been analyzed, particularly, regarding the assessment of Ukrainian legislation in the field of freedom of conscience and activities of religious organizations by experts (representatives of central and local executive bodies, local self-government authorities (in the matter of religion); leaders of religious minorities communities – persons with administrative and organizational experience; specialists in freedom of conscience and religions (in particular, scholars, lawyers, theologians, media representatives, etc.) and believers-members of religious minorities. The main conclusion the article leads to is the fact that, in civil society, which seeks to be the Ukrainian one, there is a public need for legal understanding of the new principles of interaction between the state and religious organizations, and particularly religious minorities. Thus, experts and believers-members of religious minorities assessed the Ukrainian legislation in the field of freedom of conscience and the activities of religious organizations on a 5-point scale, where 5 is the highest score; and the scores were the following: 3.6 and 3.7 points, respectively. The experts assessed the opinion on the need to update the legislation in order to increase the level of democracy at 3.4 points, and believers at 3.0 points, where 5 is completely perfect legislation. This shows the existing demand of society, in particular religious minorities, for a better legal framework for successful governance in the field of state and religious relations, for proper information and communication activities of all its subjects in this area. Implementation of all legal principles of state and religious relations, mutual information, constant dialogue will contribute to the improvement of these relations as a cooperative (partnership) model of relations in the context of pluralization and democratization of religious life. ; Актуальність дослідження. Україна - багатоконфесійна, багатоетнічна країна, в якій релігійні меншини є помітним суб'єктом її релігійно-конфесійного поля. Інтереси релігійних меншин захищені українським законодавством. Але в реальному житті гарантовані права релігійних та етнічних меншин часто залишаються нереалізованими. Тим часом релігійні меншини мають свої специфічні потреби та особливі умови для їх забезпечення. Зокрема, існуючі закони не гарантують автоматично належної правової основи для участі релігійних меншин у суспільному житті, особливо в таких галузях, як капеланство - військове, медичне, пенітенціарне, освітнє; волонтерство; освітній, інформаційний і культурний простір тощо. Метою даної статті є характеристика релігійних меншин як духовно-соціального феномену поліконфесійної України та об'єкта соціологічного дослідження. Результати. В статті наведені приклади пошуків визначення дефініції «релігійні меншини» у міжнародних правових документах, у працях зарубіжних та вітчизняних дослідників. Приділена увага опису методології соціологічного дослідження, в якому об'єктом вивчення є вітчизняні релігійні меншини. Проаналізовані результати фокусного соціологічного дослідження «Релігійні меншини України та державно-конфесійні відносини»1, зокрема, стосовно оцінки законодавства України у сфері свободи совісті і діяльності релігійних організацій експертами (представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (з питань релігій); лідери громад релігійних меншин – особи з адміністративним та організаційним досвідом; спеціалісти з питань свободи совісті та релігій (зокрема, науковці, юристи, богослови, представники медіа тощо) та вірянами релігійних меншин. Основним висновком, до якого підводить матеріал статті, є те, що в громадянському суспільстві, яким прагне бути й українське, формується суспільна потреба на правове розуміння нових принципів взаємодії держави і релігійних організацій, зокрема і особливо, релігійних меншин. Так, експертами та віруючими релігійних меншин українське законодавство у сфері свободи совісті і діяльності релігійних організацій за 5-ти бальною шкалою, де 5 – найвищий бал, було оцінено на 3,6 та 3,7 бали відповідно. Думку про необхідність актуалізації законодавства з метою підвищення рівня демократичності, де 5 - цілком досконале законодавство, експерти оцінили на 3,4, а віруючі на 3,0 бали. Це свідчить про наявний запит суспільства, зокрема релігійних меншин, на більш досконалу правову базу для успішного управління в полі державно-конфесійних відносин, на адекватну інформаційно-комунікаційну діяльність в цій галузі всіх її суб'єктів. Реалізація усіх правових принципів державно-конфесійних стосунків, взаємоінформування, постійний діалог сприятимуть вдосконаленню цих стосунків як кооперативної (партнерської) моделі відносин в умовах плюралізації та демократизації релігійного життя. ; Актуальність дослідження. Україна - багатоконфесійна, багатоетнічна країна, в якій релігійні меншини є помітним суб'єктом її релігійно-конфесійного поля. Інтереси релігійних меншин захищені українським законодавством. Але в реальному житті гарантовані права релігійних та етнічних меншин часто залишаються нереалізованими. Тим часом релігійні меншини мають свої специфічні потреби та особливі умови для їх забезпечення. Зокрема, існуючі закони не гарантують автоматично належної правової основи для участі релігійних меншин у суспільному житті, особливо в таких галузях, як капеланство - військове, медичне, пенітенціарне, освітнє; волонтерство; освітній, інформаційний і культурний простір тощо. Метою даної статті є характеристика релігійних меншин як духовно-соціального феномену поліконфесійної України та об'єкта соціологічного дослідження. Результати. В статті наведені приклади пошуків визначення дефініції «релігійні меншини» у міжнародних правових документах, у працях зарубіжних та вітчизняних дослідників. Приділена увага опису методології соціологічного дослідження, в якому об'єктом вивчення є вітчизняні релігійні меншини. Проаналізовані результати фокусного соціологічного дослідження «Релігійні меншини України та державно-конфесійні відносини»1, зокрема, стосовно оцінки законодавства України у сфері свободи совісті і діяльності релігійних організацій експертами (представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (з питань релігій); лідери громад релігійних меншин – особи з адміністративним та організаційним досвідом; спеціалісти з питань свободи совісті та релігій (зокрема, науковці, юристи, богослови, представники медіа тощо) та вірянами релігійних меншин. Основним висновком, до якого підводить матеріал статті, є те, що в громадянському суспільстві, яким прагне бути й українське, формується суспільна потреба на правове розуміння нових принципів взаємодії держави і релігійних організацій, зокрема і особливо, релігійних меншин. Так, експертами та віруючими релігійних меншин українське законодавство у сфері свободи совісті і діяльності релігійних організацій за 5-ти бальною шкалою, де 5 – найвищий бал, було оцінено на 3,6 та 3,7 бали відповідно. Думку про необхідність актуалізації законодавства з метою підвищення рівня демократичності, де 5 - цілком досконале законодавство, експерти оцінили на 3,4, а віруючі на 3,0 бали. Це свідчить про наявний запит суспільства, зокрема релігійних меншин, на більш досконалу правову базу для успішного управління в полі державно-конфесійних відносин, на адекватну інформаційно-комунікаційну діяльність в цій галузі всіх її суб'єктів. Реалізація усіх правових принципів державно-конфесійних стосунків, взаємоінформування, постійний діалог сприятимуть вдосконаленню цих стосунків як кооперативної (партнерської) моделі відносин в умовах плюралізації та демократизації релігійного життя.

The paper shows the research of volunteering in various aspects. Foreign and domestic scholars who studied this issue are named. After the start of the anti-terrorist operation in eastern Ukraine in 2014, volunteering reached its highest level. Significant enhancement of the role of volunteers in the society against the background increasing of the importance of European values in the country, and the intensification of democratization processes determine the relevance of the study. The purpose is to show that volunteering, from a scientific point of view, is of an interdisciplinary nature and also it is necessary to pay attention to the historical aspect of the volunteer movement. In accordance with the purpose, the following objectives have been formulated: to study the main aspects of volunteering in scientific works of domestic and foreign authors; to find out the influence of historical processes in Ukraine in the second decade of the XXI century on the activation of volunteers participation in the public-political life of the state. The paper gives the conclusions about the prospect of volunteer practice in Ukraine. Analysis of recent researches and publications. Such a phenomenon as volunteering is the subject of scientific researches of scholars around the whole world. Foreign and domestic researches pay attention to the study of various aspects of the phenomenon of volunteering, including philosophical, sociological, political science, legal, psychological, pedagogical, economic and other ones. Scholars turn their attention to the content of volunteering: the issue of training volunteers to communicate with different categories of people, practical experience and principles of work. Consequently, the review of scientific literature on volunteering indicates that in modern historical science, there are no research works devoted to this problem. However, this activity can be studied also as a phenomenon caused by historical events that has the potential to influence the formation of a new society. General problem statement and connection with important scientific and practical tasks. The activity of volunteer organizations, which bring innovation into the relationship between the state and citizens, has a significant impact on the development of modern Ukraine. The persistent and tireless work of volunteers becomes a significant part of the state-building process. Scientific novelty consists in substantiation of theoretical-methodological and practical principles of volunteering under the influence of external factors, as one of the tools of the formation of civil society in modern Ukraine. The practical significance of the obtained results consists in the fact that the studied materials will considerably increase contemporary knowledge of the recent history of Ukraine in the issues of the volunteer movement, and in the research area will form the basis for further scientific research. ; У статті висвітлено дослідження волонтерської діяльності у різних аспектах. Відображено іноземних і вітчизняних науковців, які студіювали це питання. Після початку антитерористичної операції на сході України у 2014р. волонтерство досягло свого найвищого піку. Суттєве зростання ролі волонтерів у суспільстві на тлі підвищення значущості європейських цінностей у країні, активізації процесів демократизації зумовлює актуальність дослідження. Мета – показати, що волонтерська діяльність з наукової точки зору має полідисциплінарний характер та звернути увагу на історичний аспект волонтерського руху. Відповідно до поставленої мети сформульовані такі завдання: дослідити основні аспекти волонтерства у наукових працях вітчизняних і зарубіжних авторів; з'ясувати вплив історичних процесів в Україні у другому десятилітті ХХІст. на активізацію участі волонтерів у громадсько-політичному житті держави. Стаття надає висновки щодо перспектив волонтерської практики в Україні.

Today, the system of vital values and priorities of the younger generation is unstable and dependent on a number of external and internal factors prevailing in society. Volunteering is one of the activities of modern youth, starting with the end of 2013. After all, socio-political transformations in Ukraine, caused both by internal and external factors, gave impetus to self-organization of migrants in providing the necessary things, foodstuffs, medicines, providing them with psychological support in adapting to new living conditions.Since the signing of the political and economic parts of the Association Agreement between Ukraine and the European Union and the obtaining of a visa-free regime in Ukraine, the percentage of migration flows among the younger generation has increased considerably. This situation has both a positive and a negative result for our state. On the one hand, European integration processes help the younger generation to increase their level of knowledge and skills in European experience and implement it in Ukrainian practice; conducting various trainings; realization of various kinds of projects; discussion of topical issues of the establishment of international politics, etc. On the other hand, obtaining a visa-free regime has led to a significant outflow of Ukrainian human resources (students, young people, activists, scholars, etc.) for studying and working in the EU countries due to various circumstances. Thus, according to the results of the sociological survey «Youth of Ukraine – 2017», almost 54.1 % of people, of whom almost 40 % of the younger generation, want to emigrate from Ukraine to increase their material well-being or money earned. Such an indicator is an extremely acute problem for our country, first of all, this is a decrease in the population of our country (taking into account the low birth rate in Ukraine) and the outflow of educated young people in search of a better life abroad. ; Сегодня, система жизненных ценностей и приоритетов молодого поколения является нестабильной и зависит от ряда внешних и внутренних факторов. Одним из направлений деятельности современной молодежи, начиная с периода конца 2013 г., является волонтерство. Ведь, социально-политические трансформации в Украине, вызванные как внутренними так и внешними факторами, дали толчок к самоорганизации граждан, к повышению патриотизма и проявлений благотворительности в обществе. Так, волонтерские организации помогают военнослужащим, вынужденным переселенцам в предоставлении необходимых вещей, продуктов питания, медикаментов, оказывают им психологическую поддержку в адаптации к новым условиям жизни.С момента подписания политической и экономической частей Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом и с получением безвизового режима в Украине значительно повысился процент миграционных потоков среди молодого поколения. Такая ситуация имеет как положительный так и отрицательный результат для нашего государства. С одной стороны, евроинтеграционные процессы способствуют молодому поколению повышать свой уровень знаний и умений европейским опытом и имплементировать его на украинскую практику; проведению различных тренингов; реализации различных проектов; обсуждении актуальных вопросов становления международной политики. С другой стороны, получение безвизового режима привело к значительному оттоку украинских человеческих ресурсов (студентов, молодых граждан, активистов, ученых и т. д.) на обучение и работу в страны ЕС в силу различных обстоятельств. Так, по результатам социологического исследования «Молодежь Украины – 2017» почти 54,1 % человек, из которых почти 40 % молодого поколения, хочет эмигрировать из Украины для повышения материального благосостояния или заработка денег. Такой показатель является чрезвычайно острой проблемой для нашей страны, прежде всего, это уменьшение населения нашей страны (учитывая к тому же, низкую рождаемость в Украине) и отток образованной молодежи в поисках лучшей жизни за границу. ; У статті висвітлюється питання становлення, розвитку та зміни ціннісних пріоритетів молодого покоління під впливом чинників зовнішнього та внутрішнього характеру, зокрема, мобільні й міграційні настанови молоді, включення молоді до освітнього та трудового процесів. Окрім того, в статті розкриваються найбільш актуальні проблеми, з якими нині зіштовхується молодь в нашій державі.