Suchergebnisse

У статті висвітлюється питання викупу у держави Одеської залізниці Російським товариством пароплавства та торгівлі. ; The question of redemption of the Odesa railway Russian society of steamship line and trade is discussed in the paper ; В статье освещается вопрос выкупа в государства Одесской железной дороги Русским обществом пароходства и торговли

In the article, by means of a comparative confrontation, the national policies of the Russian and Austro-Hungarian empires in Volhynia and Galicia at the beginning of the ХХ century are analyzed, in particular, what concerns the three greatest ethnic groups of these lands, namely, the Ukrainians, Poles, and Jews. The territorial borders of the research under view cover the Volhynian gubernia of the Russian empire and the eastern part of Kingdom of Galicia and Lodomerіa (the eastern Galicia) of Austro-Hungarian empire.A comparative analysis of the national policy of the two aforementioned empires in concern of the three most numerous ethnic groups of Volhynia and East Galicia testifies to the presence of considerable differences in the methods of actions of the Russian and Austrian governments. The Romanovs' monarchy craved to unify the national structure of the population of the Volhynia gubernia by the assimilation of the Ukrainians, Poles, and Jews, as well as by the restriction of their economic and cultural-educational interests. The majority of the Ukrainian population of the Volhynia gubernia were treated by the Russian officials as the "little Russians", that is, as the part of the uniform Russian people. The struggle was conducted against the Ukrainian intelligentsia which supported a national-cultural separateness of the Ukrainian people. The Poles and the Jews were unequivocally treated as «foreigners» towards whom the government carried out an overtly discriminational national policy. At the same time, the Habsburg monarchy, having transferred in 1860th into the parliamentarism line, recognized the national-cultural rights of the Ukrainians, Poles and Jews of Galicia. However, in a politically-administrative plane, the Austrian power relied on the Polish minority in Galicia, especially on its political, social and economic elite. In these conditions, the Ukrainians and the Jew, showing loyalty to the Austrian authorities, were actively engaged in the development of their own political, party, public, economic, and cultural institutions. In spite of all obstacles, the national policy of the two empires has something in common, namely, the problem of self-preservation as the monarchic states and an ideology of the fidelity to the monarchical house. ; У статті шляхом компаративного співставлення проаналізовано національну політику Російської та Австро-Угорської імперій на Волині і в Галичині на початку ХХ ст., зокрема щодо трьох найбільших етнічних груп цих земель: українців, поляків і євреїв. Територіальні рамки дослідження охопили Волинську губернію Російської імперії та східну частину Королівства Галичини і Лодомерії (Східну Галичину) Австро-Угорської імперіїПорівняльний аналіз національної політики двох імперій щодо трьох найбільш чисельних етнічних груп Волині та Східної Галичини засвідчив наявність значних відмінностей у методах дій російського та австрійського урядів. Монархія Романових прагнула уніфікувати національний склад населення Волині шляхом асиміляції українців, поляків та євреїв, обмеження їх економічних та культурно-освітніх інтересів. Більшість українського населення Волинської губернії російськими чиновниками трактувалися як «малоросіяни», тобто частина єдиного російського народу. Боротьба велася проти української інтелігенції, яка виступала за національно-культурну окремішність українського народу. Поляки та євреї однозначно трактувалися як «інородці», щодо яких уряд проводив відверто дискримінаційну національну політику. Натомість монархія Габсбургів, ставши у 1860-х рр. на шлях парламентаризму, визнавала національно-культурні права українців, поляків та євреїв Галичини. Однак в політично-адміністративній площині австрійські власті спиралися на галицьку польську меншину, точніше її політичну, соціальну та господарську еліту. В цих умовах українці і євреї, демонструючи лояльність до австрійських властей, активно займалися розбудовою власних політично-партійних, громадських, економічних і культурних інституцій. Попри все, національна політика двох імперій мала дещо схоже – завдання самозбереження монархічних держав та ідеологію відданості монаршому дому.

The article presents an analysis of various theoretical and practical aspects of A. Butovsky's activity, which was aimed at the improvement of the organization in the system of physical education at the military academies (cadet corps, etc.) and in the Armed Forces of Russia in the 70-90-ies of the XIX century. The instructions and other official documents prepared by him on this subject, the articles and books dealing with that range of problems written by Alexey Butovsky, the recollections included in his memoir works and A. Butovsky's proposals on feasible implementation of physical education experience of the military academies and Armed Forces of some Western European countries in Russia are studied. ; Дан анализ различных теоретических и практических аспектов деятельности А.Д. Бутовского, направленной на совершенствование организации системы физического воспитания в военно-учебных заведениях (кадетских корпусах) и в войсках Российской империи в 70-90-х годах XIX в. Рассмотрены подготовленные наставления и другие служебные документы по этой тематике, статьи и книги, а также работы мемуарного характера. Особо отмечены предложения А.Д. Бутовского по возможной реализации в России опыта физического воспитания в военно-учебных заведениях и в войсках ряда стран Западной Европы. ; Проаналізовано різні теоретичні й практичні аспекти діяльності О.Д. Бутовського, спрямованої на вдосконалення організації системи фізичного виховання у військово-навчальних закладах (кадетських корпусах) і у військах Російської імперії в 70-90-х роках XІХ ст. Розглянуто підготовлені настанови й інші службові документи з цієї тематики, статті й книги, а також роботи мемуарного характеру. Особливо відмічено пропозиції О.Д. Бутовського із можливої реалізації в Росії досвіду фізичного виховання у військово-навчальних закладах і у військах ряду країн Західної Європи.

(uk) У статті висвітлюються громадсько-політичні позиції В. Доманицького та його участь у провідних періодичних виданнях України кінця ХІХ – початку ХХ ст. ; (en) In this article is analyzed the work of V. Domanuzkiy in the periodicals at the end of XIX – the beginning of XX centuries and his social positions and political preferences.

В статті розглянуто особливості військової організації українських формувань під час революції 1917-1920 рр. Виявлено серйозний вплив російської й австро-угорської військово-організаційних систем на українські структури. Доведено, що будівництво українських військових формувань відбувалось на основі використання козацьких традицій, досягнень імперських збройних сил і власного бойового досвіду. Найбільш повно український військовий зміст виявився у формуваннях кубанських козаків. Військові формування УНР та Української держави гетьмана П.П. Скоропадського відчували найбільший вплив російських військових стереотипів. Впливи австро-угорських військових традицій виявлялись в Українській Галицькій Армії. ; The peculiarities of military organizations of Ukrainian formations during 1917 – 1920 revolution is viewed in the article. Serious influence of Russian and Austrian-Hungarian military-organizational formations took place on the basis of usage of Cossacks traditions, achievements of Emperic military forces and own combat experience. The most completed Ukrainian military content was defined in formations of Kuban Cossacks. Military forces of Ukrainian People's Republic and Ukrainian State of Hetman P.P. Skoropadsky experienced strong influence of Russian Empire's military stereotypes. Influence of Austrian-Hungarian military tradition was strong in Ukrainian GA.

Diplomatical relations between Russia and Austria (1785-1919) are research in thisarticle. Author accepts your attention on diplomatical relations between Austria and the South Ukraine and setting American's consulars there, with aim intensification political, economical and cultural relations between countries and sense of this co operations in the future of Ukraine too ; В работе исследуются российско-австрийские дипломатические связи периода с 1785 по 1919 года. Автор акцентирует внимание на дипломатических отношениях между Австрией и Южной Украиной и установлении Австрией там своих консульств, с целью усиления политических, экономических и культурных отношений между ними, а также на значении данного сотрудничества в дальнейшей судьбе Украины ; У роботі досліджуються російсько-австрійські дипломатичні зв'язки періоду з 1785 до 1919 роки. Автор акцентує увагу на дипломатичних відносинах між Австрією та Південною Україною та встановленні Австрією там своїх консульств з метою посилення політичних, економічних та культурних відносин між ними, а також на значенні даної співпраці у подальшій долі України

At the beginning ХХІ of century Ukraine again ran into imperial ambitions of Russian Federation, that resulted in a military collision and occupation of part of territory of our state. For successful opposition with the newest colonial expansion it is necessary to appeal to historical experience and analysis of basic strategies and methods of colonial Russian politics. The special personal interest causes the politician of the Russian empire in relation to the Tatar population in fact Crimea again found oneself under control Russia, and in that Tatars fold a native population. One of not popular episodes of long duration expansionist politics of the Russian empire there is her politics in relation to ногайських Tatars that inhabited North Caucasus. In the article basic directions of colonialist politics of the Russian empire are examined in relation to the Tatar population of North Caucasus during expansion in Crimea and on Caucasus the circumstances of elimination of ногайских Tatars that lived on Kuban, genocide in relation to the habitants of this territory, basic strategies, that combined for itself подрыв unities of the Tatar association, exasperating enmity between the Tatar clans and direct elimination of Tatars by direct military aggression, Are illuminated in the second half of ХVІІІ of item. ; В статье рассматриваются основные направления колонизационной политики Российской империи по отношению к татарскому населению Северного Кавказа во время экспансии в Крыму и на Кавказе во второй половине XVIII века. Освещаются обстоятельства уничтожения живших на Кубани ногайских татар, геноцид по отношению к жителям этой территории, основные стратегии, которые сочетали в себе подрыв единства татарской общины, разжигание вражды между татарскими кланами и непосредственное уничтожение татар путем прямой военной агрессии. ; У статті розглядаються основні напрями колонізаційної політики Російської імперії по відношенню до татарського населення Північного Кавказу під час експансії в Криму та на Кавказі в другій половині ХVІІІ ст. Висвітлюються обставини знищення ногайських татар, які жили на Кубані, геноцид по відношенню до мешканців цієї території, основні стратегії, які поєднували в собі підрив єдності татарської спільноти, розпалювання ворожнечі між татарськими кланами та безпосереднє знищення татар шляхом прямої військової агресії.

The problem of the financial policy of the Russian and German Governments in the first and second world wars, peculiarities of its formation and realization on occupied territories of eastern Galicia. The use of previously unknown to the public, archival materials, messages in that time press, previous outcomes historians to figured out the mechanisms and methods for the study of financial policy on captured territories by occupying administrations. The structure of the article is built according to the problem- chronological principle, which gave the opportunity to reveal the basic aspects of the problem of development, matching the sequence and interrelationship. The use of special methods of historical study has allowed to carry out a comprehensive study of the components of the financial policy of Russian and Nazi occupation regimes on the territory of Eastern Galicia, in particular, tax, monetary and price. In the article, the attention on the fact that the taxation of the local population during the first world war, the Russian occupying administration was carried out taking into account the requirements of international law, and coped on the laws that were installed by prior Austro-Hungarian authorities. In practice, it has led to chaotic and non-systemic collection of taxes and implementation on the occupied territory of Galicia, a hybrid system of taxation, which combined elements of the Austrian and Russian fiscal norms. Instead, during the second world war, the Nazi occupation regime in eastern Galicia implemented the payment for local population taxes based on internal fiscal legislation of the Third Reih. Special attention was paid to the issue of implementation of local inhabitants of duties as an additional component of the financial policy. Implementation of free labor and natural service performed by the local population allowed administration to save considerable financial resources It is proved that Nazi and Russian imperial powers, forming their fiscal policy to a specified territory were guided solely by their own economic interests, both regimes have tried to maximize socio-economic resources to fill the state treasuries. ; Розглянуто проблему фінансової політики російського та німецького урядів в часи Першої та Другої світових воєн, особливості становлення такої політики та її реалізації на окупованих територіях Східної Галичини. Використання раніше не досліджених архівних матеріалів, повідомлень в тогочасній пресі дало змогу з'ясувати механізми та способи дослідження фінансової політики на захоплених територіях окупаційними адміністраціями. Структуру статті побудовано за проблемно-хронологічним принципом, що дало можливість розкрити основні аспекти проблеми в розвитку, логічній послідовності та взаємозв'язку. Використання спеціальних методів історичного дослідження дозволило здійснити комплексне вивчення складових фінансової політики російського та нацистського окупаційних режимів на території Східної Галичини, зокрема податкову, грошову та цінову. Окрему увагу звернено на питання виконання місцевими мешканцями повинностей як додаткового компоненту фінансової політики. Доведено, що нацистська, як і російська імперська окупаційні влади, формуючи свою фіскальну політику на означеній території, керувалися виключно власними економічними інтересами, намагалися максимально використати соціально-економічні ресурси краю для наповнення своїх державних скарбниць.

The article deals with the analysis of main aspects that influenced the formation of the image of military service in the eyes of society in 18th – beginning of 20th century in Russian and Austria-Hungary Empires. It was provided some characteristics for officers and soldiers groups of communities that performed military duty, was shown their social status. It is proved that the ratio of the number of ethnic Ukrainians who held high posts in the armies of both empires was considerably more dominant in the Russian Empire than in the Austro-Hungarian Empire. An attempt has been made to reveal the process of adaptation of these groups to civilian life after their release from military service in both states. ; У статті проаналізовані основні аспекти, що впливали на формування іміджу військової служби в очах суспільства в XVIII – на початку XX ст. у Російській та Австро-Угорській імперіях. Надані деякі характеристики офіцерській і солдатській групам спільнот, які виконували військовий обов'язок, показано їх статус у суспільстві. Доведено, що співвідношення кількості етнічних українців, які обіймали високі посади в арміях обох імперій значно переважали в армії Російської імперії, ніж Австро-Угорщини. Зроблено спробу розкрити процес адаптації цих груп до цивільного життя після їх звільнення з військової служби в обох державах.

The article deals with the analysis of main aspects that influenced the formation of the image of military service in the eyes of society in 18th – beginning of 20th century in Russian and Austria-Hungary Empires. It was provided some characteristics for officers and soldiers groups of communities that performed military duty, was shown their social status. It is proved that the ratio of the number of ethnic Ukrainians who held high posts in the armies of both empires was considerably more dominant in the Russian Empire than in the Austro-Hungarian Empire. An attempt has been made to reveal the process of adaptation of these groups to civilian life after their release from military service in both states. ; У статті проаналізовані основні аспекти, що впливали на формування іміджу військової служби в очах суспільства в XVIII – на початку XX ст. у Російській та Австро-Угорській імперіях. Надані деякі характеристики офіцерській і солдатській групам спільнот, які виконували військовий обов'язок, показано їх статус у суспільстві. Доведено, що співвідношення кількості етнічних українців, які обіймали високі посади в арміях обох імперій значно переважали в армії Російської імперії, ніж Австро-Угорщини. Зроблено спробу розкрити процес адаптації цих груп до цивільного життя після їх звільнення з військової служби в обох державах.

У представленій статті автором аналізуються наукові дослідження, присвячені темі міського управління українських земель у складі Російської імперії кінця ХІХ –початку ХХІ ст. Ідеї та практика місцевого самоврядування мають давні традиції від вічових зборів Київської Русі, запровадження магдебурзького права, інститутів козацької демократії, функціонування міських дум, губернських і земських установ, сільських сходів під час перебування України у складі Російської імперії, сільських, містечкових, волосних органів, повітових і губернських комісарів, дум за часів УНР та в сучасних умовах.Автор особливо звертає увагу на те, що ще українська історіографія першої половини ХІХ ст., продовжуючи державницькі традиції гетьманської доби, шукає синтези у формі загальних праць з історії України, а зокрема місцевого самоуправління. Праці Д.Бантиш-Каменського дають системний огляд історії України від давніших часів до кінця ХVIII ст., докладніше спиняючись на козацькому самоуправлінні. Але водночас українська історіографія в добу романтизму ставить в центр уваги народ, його життя і рухи. Романтичне захоплення народністю згодом переростає у співчуття до соціальної та економічної недолі народних мас, головно — селянства. Досліджуючи спочатку народ як об'єкт історії, українська історіографія згодом ставить його на чолі українського історичного процесу. При певних відмінах, в різні часи й у різних дослідників, народницький напрям характеризує всю українську історіографію середини і другої половини ХIХ ст., а відгуки його мають вплив ще в перших десятиліттях ХХ ст. Народницький напрям найяскравіше виявився в працях М.Максимовича, П.Куліша, О.Лазаревського та ін., які присвятили головним чином свої праці вислідам історії козаччини та його управлінню. У статті проаналізовано погляди революційних народників, які схилялися на принцип верховенства волі народу, що був основою всіх рівнів влади. У програмних принципах народоправління акцентувалось на демократичних традиціях сільської громади. Висуваючи загальнодемократичні гасла про права нації на суверенний розвиток, вони мали на увазі не федерацію рівноправних народів, а федерацію громад, об'єднаних в області й підпорядкованих на місцях обласному управлінню, а в центрі—союзному урядові. Але народники не дали відповіді на поставлені життям питання, практичних рекомендацій з розв'язання національних проблем.Центральна Рада виявляла свою прихильність до інституту місцевого самоврядування. Разом з тим чи не в усіх її документах фактично йдеться про підпорядкування органів місцевого самоврядування центральному урядові.Певну чіткість і перспективи місцевого самоврядування в Українській Народній Республіці вносить Конституція 1918 р. Систему місцевого самоврядування мали становити землі, волості й громади, а їх відносини з державою передбачались у такому вигляді: «Не порушуючи єдиної своєї власті, УНР надає землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, додержуючи принципу децентралізації». Та в умовах громадянської війни ці наміри не реалізувались. ; У представленій статті автором аналізуються наукові дослідження, присвячені темі міського управління українських земель у складі Російської імперії кінця ХІХ –початку ХХІ ст. Ідеї та практика місцевого самоврядування мають давні традиції від вічових зборів Київської Русі, запровадження магдебурзького права, інститутів козацької демократії, функціонування міських дум, губернських і земських установ, сільських сходів під час перебування України у складі Російської імперії, сільських, містечкових, волосних органів, повітових і губернських комісарів, дум за часів УНР та в сучасних умовах.Автор особливо звертає увагу на те, що ще українська історіографія першої половини ХІХ ст., продовжуючи державницькі традиції гетьманської доби, шукає синтези у формі загальних праць з історії України, а зокрема місцевого самоуправління. Праці Д.Бантиш-Каменського дають системний огляд історії України від давніших часів до кінця ХVIII ст., докладніше спиняючись на козацькому самоуправлінні. Але водночас українська історіографія в добу романтизму ставить в центр уваги народ, його життя і рухи. Романтичне захоплення народністю згодом переростає у співчуття до соціальної та економічної недолі народних мас, головно — селянства. Досліджуючи спочатку народ як об'єкт історії, українська історіографія згодом ставить його на чолі українського історичного процесу. При певних відмінах, в різні часи й у різних дослідників, народницький напрям характеризує всю українську історіографію середини і другої половини ХIХ ст., а відгуки його мають вплив ще в перших десятиліттях ХХ ст. Народницький напрям найяскравіше виявився в працях М.Максимовича, П.Куліша, О.Лазаревського та ін., які присвятили головним чином свої праці вислідам історії козаччини та його управлінню. У статті проаналізовано погляди революційних народників, які схилялися на принцип верховенства волі народу, що був основою всіх рівнів влади. У програмних принципах народоправління акцентувалось на демократичних традиціях сільської громади. Висуваючи загальнодемократичні гасла про права нації на суверенний розвиток, вони мали на увазі не федерацію рівноправних народів, а федерацію громад, об'єднаних в області й підпорядкованих на місцях обласному управлінню, а в центрі—союзному урядові. Але народники не дали відповіді на поставлені життям питання, практичних рекомендацій з розв'язання національних проблем.Центральна Рада виявляла свою прихильність до інституту місцевого самоврядування. Разом з тим чи не в усіх її документах фактично йдеться про підпорядкування органів місцевого самоврядування центральному урядові.Певну чіткість і перспективи місцевого самоврядування в Українській Народній Республіці вносить Конституція 1918 р. Систему місцевого самоврядування мали становити землі, волості й громади, а їх відносини з державою передбачались у такому вигляді: «Не порушуючи єдиної своєї власті, УНР надає землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, додержуючи принципу децентралізації». Та в умовах громадянської війни ці наміри не реалізувались. ; The paper analyzes the scientific research on the topic of urban governance of the Ukrainian lands in the Russian Empire in late ХІХ – early ХХ1 centuries. Ideas and practice of local government have had a long tradition since veche meetings of Kiev Rus, the introduction of Magdeburg rights, institutions of Cossack's democracy, the functioning of urban doom, provincial and district institutions, the rural meetings while Ukraine was a part of the Russian Empire, rural, burghs, township authorities, county and provincial commissioners, dooms in timesof UPR as well as in modern terms.In particular the author emphasizes that Ukrainian historiography of the first half of the nineteenth century, while studying state features of the Hetman period, is looking for syntheses in the form of general researches on the history of Ukraine, and espesially local government. D.Bantysh-Kamensky's scientific papers give a systematic overview of the history of Ukraine from earlier times to the end of the eighteenth century, paying more attention to the Cossack self-government. At the same time Ukrainian historiography puts into focus the people's life and motion in the age of Romanticism. Romantic fascination ethnic group then develops into compassion for the social and economic distress of the masses, mainly - the peasantry. Exploring the ukrainians as the subject of history, Ukrainian historiography puts it at the head of Ukrainian historical process. In certain cases, at different times and in different researchers populist trend characterizes all Ukrainian historiography of the middle and second half of the nineteenth century, and reviews its influence even in the first decades of the twentieth century. Populist trend is the most clearly evident in the researches of M.Maksymovych, P. Kulish, O.Lazarevsky and others who have dedicated their works mainly to the results of Cossack's history and its management.The paper examines the views of revolutionary populists, who bowed to the rule of the will of the people, which was the basis for all levels of government. In the program principles of public government emphasized the democratic traditions of rural communities. Advancing the general democratic slogans of the sovereign right of nations to develop, they were not referring to a federation of equal nations, but a federation of communities united in regions and subordinated to the local regional management, and in the center-the central government. But populists did not give answers to life's questions, practical recommendations concerning national problems.Central Council demonstrated its commitment to the institution of local government. However, not all of the documents announced the subordination of local governments to the central government.The Constitution of 1918 brings some clarity and perspectives of local government in the Ukrainian People's Republic. The system of local government had to include the lands, provinces and communities, and their relationship with the state anticipated in the form: «Without prejudice to its single power, UPR provides land, townships and communities with the right of wide government, keeping to the principle of decentralization.» And in the civil war, those intentions were realized.

Changes in Ukrainian society due to the active influence of political factors and objective changes actualize toponymic analysis of geographical names of Ukraine. In April 2015 Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law "On conviction of Communist and National Socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and promote their prohibition symbols". This law significantly stimulated the local authorities of regions, towns and villages rename those objects of place names, which are of Soviet and imperial names within six months since the date of entry into force of the law. Nowadays there are about 1,000 Soviet names of settlements in Ukraine. The greatest number of them preserved in Kharkiv (112) and Dnipropetrovsk (89) regions, but they are completely absent in Transcarpathia, Ivano-Frankivsk, and Rivne regions. In the section of administrative districts of Ukraine, the largest number of Soviet place names happen in Krynychky and Piatykhatky districts of Dnipropetrovsk region (12) and Snihurivka district of Mykolaiv region (11). Manipulations of organising of public debates and public voting on possible options on changes of names on the places (in Dnipropetrovsk, Illichivsk, Kirovograd, Shchors) prove the significant inertia of colonial attitudes sentiment in Eastern Ukraine. One of the ways of these manipulations levelling is the toponymic policy implemented in the country, which is led by the Institute of National Remembrance. In the process of the renaming of oikonyms primarily and ahoronyms, hodonyms, urbanonyms subsequently, researchers recommend focusing mainly on historical roots. Therefore, they criticise the Russian imperial historical myths created in Muscovy in the XVI century that were based on the appropriation of the history of Kyivan Rus and Ukrainian historical name "Rus". Bringing this information to a wide range of Ukrainians has extremely important educational and educative value. ; Зміни в українському суспільстві, зумовлені активним впливом політичних чинників, актуалізують топонімічний аналіз географічних назв України. Ухвалення у квітні 2015 р. Верховною Радою України Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їхньої символіки" суттєво стимулювало місцеву владу регіонів, міст і сіл перейменувати ті об'єкти топоніміки, які мають радянській імперські назви. Сьогодні в Україні зафіксовано близько 1 000 радянських назв населених пунктів.Найбільша їхня кількість збережена у Харківській (112) та Дніпропетровській (89) областях, натомість їх нема у Закарпатській, Івано-Франківській та Рівненській. У розрізі адміністративних районів України найбільша кількість радянських топонімів трапляється у Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської обл. (по 12) та Снігурівському р-ні Миколаївської обл. (11). Маніпуляції з організуванням на місцях (у Дніпропетровську, Іллічівську, Кіровограді, Щорсі) публічних обговорень та відкритих голосувань щодо можливих варіантів зміни назв засвідчують значну інерційність проколоніальних настроїв на сході України, одним зі способів нівелювання яких є впроваджувана у країні топонімічна політика, ініційована Інститутом національної пам'яті. У процесі перейменування передусім ойконімів, а згодом і агоронімів, годонімів, урбанонімів, дослідники рекомендують орієнтуватися перш за все на історичні корені. Тому розвінчування російських імперських історичних міфів, створюваних у Московії з XVI ст. на підставі привласнення історії Київської Русі та історичної назви українців "Русь", і доведення цієї інформації до широкого кола українців має винятково важливе просвітницьке та виховне значення.

Стаття присвячена проблемам фінансової політики російського уряду в Україні в роки Першої світової війни. На прикладі повітового міста Єлисаветграда Херсонської губернії (нині м. Кіровоград) досліджено окремі аспекти життєдіяльності міста та його мешканців, які виникли в роки Першої світової війни. Досліджено динаміку цін на такі продукти та предмети першої необхідності, як борошно, сіль, цукор, крупу/пшоно, олію/рослинну, картоплю, капусту, випечений хліб та м'ясні продукти, керосин, вугілля, дрова, сірники за 1914–1917 рр. Проаналізовано причини, які в умовах війни впливали на ріст цін. Розглянуто заходи, що вживалися органами місцевого самоврядування міста в складних умовах воєнного часу для утримання цін на товари та продукти першої необхідності. This article puts the light on some problems of the financial policy of the Russian government in Ukraine during the World War I. On example of the county town of Elisavetgrad in Kherson province (nowadays the city of Kirovograd) studied some aspects of the life of the city and it's inhabitants which have arisen during the World War I. The dynamics of price changes for such of the products and basic necessities as: flour, salt, sugar, barley, wheat, oil, potatoes, cabbage, baked bread, meat products, kerosene, coal, wood and matches during the 1914–1917 years are investigated. The influencing reasons of the price growth in the time of the war are also analyzed. The steps taken by the local authorities to keep the prices of goods and basic products in the difficult wartime conditions are considered.

The article is dedicated to complex analysis of the legal status of the merchant's class at the beginning of 18 century. Reasons of the reforms, importance of merchants in process of the system of modification of Russian society. Are analyzed separate legislative acts, which signify the main stages of the economic reforms, verify purposes and nature of the changes in governmental policy under comparatively this conditions. Are researched details study.Conclusion about complex and contradictory character of reforms of Petra I is made on the basis of study of significant normative base and monographic literature. ; Статья посвящена комплексному анализу правового статуса купеческого состояния в начале ХVIII ст. Анализируются причины реформ, значение купечества в процессе системной модификации русского общества. Детально исследуются отдельные законодательные акты, которые знаменуют основные этапы экономических реформ, устанавливают цели и характер изменений в правительственной политике по отношению к этому сословию. На основе изучения значительной нормативной базы, монографической литературы, сделан вывод о сложном, противоречивом характере преобразований Петра I. ; Стаття присвячена комплексному аналізу правового статусу купецького стану на початку ХVIII ст. Аналізуються причини реформ, значення купецтва у процесі системної модифікації російського суспільства. Детально досліджуються окремі законодавчі акти, що знаменують основні етапи економічних реформ, установлюють цілі й характер змін в урядовій політиці щодо цього стану. На ґрунті вивчення значної нормативної бази й монографічної літератури зроблено висновок про складний і суперечливий характер перетворень Петра І.

The article is dedicated to complex analysis of the legal status of the merchant's class at the beginning of 18 century. Reasons of the reforms, importance of merchants in process of the system of modification of Russian society. Are analyzed separate legislative acts, which signify the main stages of the economic reforms, verify purposes and nature of the changes in governmental policy under comparatively this conditions. Are researched details study.Conclusion about complex and contradictory character of reforms of Petra I is made on the basis of study of significant normative base and monographic literature. ; Статья посвящена комплексному анализу правового статуса купеческого состояния в начале ХVIII ст. Анализируются причины реформ, значение купечества в процессе системной модификации русского общества. Детально исследуются отдельные законодательные акты, которые знаменуют основные этапы экономических реформ, устанавливают цели и характер изменений в правительственной политике по отношению к этому сословию. На основе изучения значительной нормативной базы, монографической литературы, сделан вывод о сложном, противоречивом характере преобразований Петра I. ; Стаття присвячена комплексному аналізу правового статусу купецького стану на початку ХVIII ст. Аналізуються причини реформ, значення купецтва у процесі системної модифікації російського суспільства. Детально досліджуються окремі законодавчі акти, що знаменують основні етапи економічних реформ, установлюють цілі й характер змін в урядовій політиці щодо цього стану. На ґрунті вивчення значної нормативної бази й монографічної літератури зроблено висновок про складний і суперечливий характер перетворень Петра І.