Suchergebnisse

Сенсо́рная лексика, рассматриваемая в нашем исследовании (в цикле из трех статей) – это адъективные единицы английского, украинского и русского языков, вербализующая кванты чувственной (сенсо́рной) информации. К таким квантам относятся ощущения, получаемые по каналам двух модальностей: густаторной (чувство вкуса) и визуальной, а именно колористической (восприятие цвета). Прилагательные густаторной и колористической семантики демонстрируют большой потенциал семантической деривации в процессе развития языка. В рамках данной публикации рассмотрены оценочная, метафорическая и символьная мотивация семантического расширения соответствующих слов, которая изучена в культурологическом, психолингвистических и когнитивном ракурсах. Густаторный код человеческого восприятия и вербального означивания окружающего мира коррелирует с базовыми, «физиологическими потребностями» человека (по Маслоу), в частности с потребностями в пище и питье. Кроме того, вкусовые ощущения, по свидетельству физиологов, возникают первыми в процессе онтогенеза человека и впоследствии достаточно четко коррелируют с оценкой вкусно / невкусно. Совокупность этих двух факторов является объяснением, почему единицы данной микрогруппы во всех трех языках оказываются гомогенно (100%) многозначным и оценочно коннотированными, в основном с оценкой (-), которая совпадает во всех языках. Колористический код менее гомогенен, не все единицы данной микрогруппы являются полисемантами, и оценочность производных единиц варьирует от знака (+) к знаку (-) и от языка к языку. Метафоричность лексических единиц английского, украинского и русского языков, которые сначала номинируют цвет, не столь всеобъемлюща, как у единиц вкусовой семантики, и довольно пестрая от языка к языку. Поиски метафорической мотивации в развитии семантики сенсо́рных прилагательных представляют значительную сложность, мотивация нередко затемнена. Исключительной особенностью колористических прилагательных является увеличение их полисемии за счет появления семем с символьной семантикой. Словари регистрируют немногочисленные случаи таких единиц. В нашей выборке они образуют оппозитивные пары для обозначения противопоставленных друг другу политических сил или движений. Это цвета красный VS белый (красное движение VS белое движение в революции 1917 г. в России) и red VS blue (red states VS blue states в политической жизни современных США). ; Сенсо́рна лексика, аналізована в нашому дослідженні (в циклі з трьох статей), - це ад'єктивні одиниці англійської, української та російської мов, які вербалізують кванти чуттєвої (сенсо́рної) інформації. До таких квантів відносяться відчуття, одержувані по каналах двох модальностей: густаторній (відчуття смаку) і візуальній, а саме колористичній (сприйняття кольору). Прикметники густаторної і колористичної семантики демонструють великий потенціал семантичної деривації в процесі розвитку мови. В рамках даної публікації розглянуто оцінну, метафоричну і символьну мотивацію семантичного розширення відповідних слів, яка вивчена в культурологічному, психолінгвістичному і когнітивному ракурсах. Густаторний код людського сприйняття і вербального означування навколишнього світу корелює з базовими, «фізіологічними потребами» людини (по Маслоу), зокрема з потребами в їжі і питті. Крім того, смакові відчуття, за свідченням фізіологів, виникають першими в процесі онтогенезу людини, і згодом досить чітко корелюють з оцінкою смачно / несмачно. Сукупність цих двох факторів є поясненням, чому одиниці даної мікрогрупи у всіх трьох мовах виявляються гомогенно (100%) полісемічними і оціночно конотованими, переважно з оцінкою (-), яка збігається в усіх мовах. Колористичний код менш гомогенний, не всі одиниці даної мікрогрупи є полісемантами, і оцінність похідних одиниць варіює від знака (+) до знака (-) і від мови до мови. Метафоричність лексичних одиниць англійської, української та російської мов, які спочатку номінують колір, не настільки всеосяжна, як у одиниць смакової семантики, і досить строката від мови до мови. Пошуки метафоричної мотивації в розвитку семантики сенсо́рних прикметників становлять значну складність, мотивація нерідко затемнена. Винятковою особливістю колористичних прикметників є збільшення полісемії за рахунок появи семем з символьного семантикою. Словники реєструють нечисленні випадки таких одиниць. У нашій вибірці вони утворюють опозитивні пари для позначення протиставлених один одному політичних сил або рухів. Це кольори червоний VS білий (червоний рух VS білий рух в революції 1917 р в Росії) і red VS blue (red states VS blue states в політичному житті сучасних США). ; The sensory vocabulary considered in our study (in a cycle of three articles) are English, Ukrainian and Russian adjectives, verbalizing quanta of sensory information. Such quanta include sensations obtained through the channels of two modalities: a gustotory one (sense of taste) and visual, namely coloristic one (color perception). Adjectives of the gustotory and color semantics demonstrate the great potential of semantic derivation in the process of language development. In the framework of this publication, evaluative, metaphorical and symbolic motivation of the semantic expansion of the corresponding words is considered in the cultural, psycholinguistic and cognitive perspectives.The gustotory code of human perception and verbal designation of the world correlates with the basic, "physiological needs" of a person (according to Maslow), in particular with the needs for food and drink. In addition, taste sensations, according to physiologists, arise first in the process of ontogenesis of a person, and subsequently quite clearly correlate with the assessment of tasty / tasteless. The combination of these two factors is an explanation of why the units of this microgroup in all three languages turn out to be homogeneously (100%) polysemantic and evaluatively connotated, mainly with a negative evaluation, which coincides in all languages. The coloristic code is less homogeneous, not all units of this microgroup are polysemants, and the evaluation of derived units varies from a sign (+) to a sign (-) and from language to language. The metaphoric quality of English, Ukrainian and Russian lexical units, which first meaning is color, is not as comprehensive as that of the units of taste semantics, and quite variegated from language to language. The search for metaphorical motivation in the development of semantics of sensory adjectives is of considerable complexity, motivation is often obscured. An exceptional feature of coloristic adjectives is an increase in their polysemy due to the appearance of a sememe with symbolic semantics. Dictionaries record a few cases of such units. In our sample, they form opposing pairs to denote opposed political forces or movements. These are the colors red VS white (red movement VS white movement in the 1917 revolution in Russia) and red VS blue (red states VS blue states in the political life of modern USA).

Сенсо́рная лексика, рассматриваемая в нашем исследовании (в цикле из трех статей) – это адъективные единицы английского, украинского и русского языков, вербализующая кванты чувственной (сенсо́рной) информации. К таким квантам относятся ощущения, получаемые по каналам двух модальностей: густаторной (чувство вкуса) и визуальной, а именно колористической (восприятие цвета). Прилагательные густаторной и колористической семантики демонстрируют большой потенциал семантической деривации в процессе развития языка. В рамках данной публикации рассмотрены оценочная, метафорическая и символьная мотивация семантического расширения соответствующих слов, которая изучена в культурологическом, психолингвистических и когнитивном ракурсах. Густаторный код человеческого восприятия и вербального означивания окружающего мира коррелирует с базовыми, «физиологическими потребностями» человека (по Маслоу), в частности с потребностями в пище и питье. Кроме того, вкусовые ощущения, по свидетельству физиологов, возникают первыми в процессе онтогенеза человека и впоследствии достаточно четко коррелируют с оценкой вкусно / невкусно. Совокупность этих двух факторов является объяснением, почему единицы данной микрогруппы во всех трех языках оказываются гомогенно (100%) многозначным и оценочно коннотированными, в основном с оценкой (-), которая совпадает во всех языках. Колористический код менее гомогенен, не все единицы данной микрогруппы являются полисемантами, и оценочность производных единиц варьирует от знака (+) к знаку (-) и от языка к языку. Метафоричность лексических единиц английского, украинского и русского языков, которые сначала номинируют цвет, не столь всеобъемлюща, как у единиц вкусовой семантики, и довольно пестрая от языка к языку. Поиски метафорической мотивации в развитии семантики сенсо́рных прилагательных представляют значительную сложность, мотивация нередко затемнена. Исключительной особенностью колористических прилагательных является увеличение их полисемии за счет появления семем с символьной семантикой. Словари регистрируют немногочисленные случаи таких единиц. В нашей выборке они образуют оппозитивные пары для обозначения противопоставленных друг другу политических сил или движений. Это цвета красный VS белый (красное движение VS белое движение в революции 1917 г. в России) и red VS blue (red states VS blue states в политической жизни современных США). ; Сенсо́рна лексика, аналізована в нашому дослідженні (в циклі з трьох статей), - це ад'єктивні одиниці англійської, української та російської мов, які вербалізують кванти чуттєвої (сенсо́рної) інформації. До таких квантів відносяться відчуття, одержувані по каналах двох модальностей: густаторній (відчуття смаку) і візуальній, а саме колористичній (сприйняття кольору). Прикметники густаторної і колористичної семантики демонструють великий потенціал семантичної деривації в процесі розвитку мови. В рамках даної публікації розглянуто оцінну, метафоричну і символьну мотивацію семантичного розширення відповідних слів, яка вивчена в культурологічному, психолінгвістичному і когнітивному ракурсах. Густаторний код людського сприйняття і вербального означування навколишнього світу корелює з базовими, «фізіологічними потребами» людини (по Маслоу), зокрема з потребами в їжі і питті. Крім того, смакові відчуття, за свідченням фізіологів, виникають першими в процесі онтогенезу людини, і згодом досить чітко корелюють з оцінкою смачно / несмачно. Сукупність цих двох факторів є поясненням, чому одиниці даної мікрогрупи у всіх трьох мовах виявляються гомогенно (100%) полісемічними і оціночно конотованими, переважно з оцінкою (-), яка збігається в усіх мовах. Колористичний код менш гомогенний, не всі одиниці даної мікрогрупи є полісемантами, і оцінність похідних одиниць варіює від знака (+) до знака (-) і від мови до мови. Метафоричність лексичних одиниць англійської, української та російської мов, які спочатку номінують колір, не настільки всеосяжна, як у одиниць смакової семантики, і досить строката від мови до мови. Пошуки метафоричної мотивації в розвитку семантики сенсо́рних прикметників становлять значну складність, мотивація нерідко затемнена. Винятковою особливістю колористичних прикметників є збільшення полісемії за рахунок появи семем з символьного семантикою. Словники реєструють нечисленні випадки таких одиниць. У нашій вибірці вони утворюють опозитивні пари для позначення протиставлених один одному політичних сил або рухів. Це кольори червоний VS білий (червоний рух VS білий рух в революції 1917 р в Росії) і red VS blue (red states VS blue states в політичному житті сучасних США). ; The sensory vocabulary considered in our study (in a cycle of three articles) are English, Ukrainian and Russian adjectives, verbalizing quanta of sensory information. Such quanta include sensations obtained through the channels of two modalities: a gustotory one (sense of taste) and visual, namely coloristic one (color perception). Adjectives of the gustotory and color semantics demonstrate the great potential of semantic derivation in the process of language development. In the framework of this publication, evaluative, metaphorical and symbolic motivation of the semantic expansion of the corresponding words is considered in the cultural, psycholinguistic and cognitive perspectives.The gustotory code of human perception and verbal designation of the world correlates with the basic, "physiological needs" of a person (according to Maslow), in particular with the needs for food and drink. In addition, taste sensations, according to physiologists, arise first in the process of ontogenesis of a person, and subsequently quite clearly correlate with the assessment of tasty / tasteless. The combination of these two factors is an explanation of why the units of this microgroup in all three languages turn out to be homogeneously (100%) polysemantic and evaluatively connotated, mainly with a negative evaluation, which coincides in all languages. The coloristic code is less homogeneous, not all units of this microgroup are polysemants, and the evaluation of derived units varies from a sign (+) to a sign (-) and from language to language. The metaphoric quality of English, Ukrainian and Russian lexical units, which first meaning is color, is not as comprehensive as that of the units of taste semantics, and quite variegated from language to language. The search for metaphorical motivation in the development of semantics of sensory adjectives is of considerable complexity, motivation is often obscured. An exceptional feature of coloristic adjectives is an increase in their polysemy due to the appearance of a sememe with symbolic semantics. Dictionaries record a few cases of such units. In our sample, they form opposing pairs to denote opposed political forces or movements. These are the colors red VS white (red movement VS white movement in the 1917 revolution in Russia) and red VS blue (red states VS blue states in the political life of modern USA).

У статті розглядається використання тропів як риторичних прийомів на прикладі політичного дискурсу про історичний контекст і міжнародні відносини. Ідентифіковані на емпіричному матеріалі тропи ілюструють можливості пояснення в суспільствознавчих дисциплінах, з опертям на методологічні підходи до пояснення, розроблені Ю.Міганом і П.Ротом, за якими пояснення у соціальних науках можливе як системна парадигма, в якій ідентифіковані структурні елементи у вигляді змінних та зв'язків між ними, що регулюються певними принципами. Ю.Міган використовує метафору карти по відношенню до пояснення: масштаб і форма залежить від позиції дослідника, а її формат – від конкретних дослідницьких завдань. За П.Ротом, у суспільствознавстві є низка пояснень, які просто неможливі без наративного викладу, в яких наратив і є поясненням і які він називає «сутнісно наративні пояснення». Проведений аналіз на прикладі витягів з праць Д.Саттера і С.Корсунського демонструє, що складні тропи (приміром металепсис) дозволяють ідентифікувати складові дискурсу та відтворити зв'язки між ними, які практично неможливо передати за допомогою символьної чи «сухої» наукової мови.

У статті досліджено позицію польської мови у багатомовному просторі Європейського Союзу і визначені чинники, які сприяють набуттю нею популярності й поширенню в Європі. Велика територія та кількість населення визначають чималу присутність польської мови в Європейському Союзі. Інтенсивний економічний розвиток сприяє популяризації вивчення та використання польської мови у бізнес­колах, хоча домінуючою мовою бізнесу була і залишається англійська. Активні дії держави щодо покращення репутації закордоном, цивілізаційна (ціннісна) спорідненість із іншими народами ЄС, вигідне географічне положення, спільне індоєвропейське коріння слов'янських, германських та романських мов і використання латинського алфавіту створюють сприятливі умови для розвитку та популяризації польської мови на теренах ЄС. У статті зазначені також ряд пересторог, що походять із історичного минулого залежного та напівзалежного існування польського народу: перебування польської мови і культури в тіні німецькомовного та російськомовного культурного простору, негативний міжнародний імідж сучасної Польщі, що викристалізувався на початку 1990­х років, низький рівень обізнаності європейців із здобутками польської культури, відсутність популярності та несформована економічна потреба у вивченні польської мови закордоном. ; У статті досліджено позицію польської мови у багатомовному просторі Європейського Союзу і визначені чинники, які сприяють набуттю нею популярності й поширенню в Європі. Велика територія та кількість населення визначають чималу присутність польської мови в Європейському Союзі. Інтенсивний економічний розвиток сприяє популяризації вивчення та використання польської мови у бізнес­колах, хоча домінуючою мовою бізнесу була і залишається англійська. Активні дії держави щодо покращення репутації закордоном, цивілізаційна (ціннісна) спорідненість із іншими народами ЄС, вигідне географічне положення, спільне індоєвропейське коріння слов'янських, германських та романських мов і використання латинського алфавіту створюють сприятливі умови для розвитку та популяризації польської мови на теренах ЄС. У статті зазначені також ряд пересторог, що походять із історичного минулого залежного та напівзалежного існування польського народу: перебування польської мови і культури в тіні німецькомовного та російськомовного культурного простору, негативний міжнародний імідж сучасної Польщі, що викристалізувався на початку 1990­х років, низький рівень обізнаності європейців із здобутками польської культури, відсутність популярності та несформована економічна потреба у вивченні польської мови закордоном. ; The article studies the position of the Polish language in the multilingual space of the European Union and determines the key factors which facilitate its gaining popularity and spreading in Europe. A large territory and population determine the significant presence of Polish in the European Union. Intense economic development facilitates popularization of learning and using Polish in the business medium, however, English was and still remains the dominating language of business. Active work of the state on improving the reputation of the country abroad, civilizational (value­based) unity with other nations of the EU, favorable geographical position, common Indo­European roots of Germanic, Romanic and Slavonic languages as well as usage of the Latin type create favorable conditions for the development and popularization of Polish on the territory of the EU. The article also mentions a number of concerns, which are rooted in the historical past of a dependent or semi­dependent existence of the Polish people, namely, the existence of the Polish and culture in the shade of German and Russian culture space, the negative international image of modern Poland, which was formed at the beginning of the 1990­s, the low level of Europeans' familiarization with the Polish culture, absence of popularity and economic necessity of learning Polish abroad.

The article reveals the essence of the formation of citizenship in future foreign language teachers, clarifies and agrees on the concepts of "formation", "personality formation", "socialization", "civic education", "citizenship", "formation of citizenship in future foreign language teachers". The definition of the term "formation of citizenship in future foreign language teachers" as a purposeful process of formation and development of integrative personality's quality, which is a morally determined preparation for functioning and interaction in a democratic society; formation of qualities that determine the conscious performance of civic duties and debt to the state; the process of preparing students for the use of civil rights and freedoms, observance and respect for the law, the implementation of responsibilities, awareness of responsibility for their political and moral choices, to the maximum use of their abilities; to self-development, self-realization and self-actualization in order to achieve success in life. We consider the formation of citizenship in future foreign language teacher as a social phenomenon of complex construction with its inherent structure, as a system and as a result that includes training (transfer of legal knowledge about society and the state); development of civic qualities (responsibility, patriotism, tolerance, diligence, empathy, etc.); creation of social conditions (participation in elections, protection and defence of their rights, conscientious performance of duties, use of will for the benefit of themselves and others, etc.); implementation of moral and volitional attitude to the creative transformation of the social environment. It is established that forming the citizenship of future foreign language teachers in the educational process of freelance education, it is necessary to rely not only on their theoretical citizenship training but also actively, although on a voluntary basis, to include them in various socially useful activities (volunteer work, participation in the election campaign, patronage of orphanages, boarding schools, homes for the disabled, search teams, etc.). The level of citizenship is manifested in participation in patriotic events, knowledge and observance of socio-cultural traditions, respect for the historical past, present and future of their country and their people, the desire to defend their homeland, work not only to meet their needs but also its prosperity. ; У статті розкрито сутність формування громадянськості у майбутніх учителів іноземної мови, уточнено та узгоджено поняття «формування», «формування особистості», «соціалізація», «громадянське виховання», «громадянськість», «формування громадянськості у майбутніх учителів іноземної мови». Формування громадянськості у майбутніх учителів іноземної мови розглядається нами як соціальне явище складної конструкції з властивою йому структурою, як система і як результат, що включає навчання; розвиток громадянських якостей; створення соціальних умов; здійснення морально-вольової настроєності на творче перетворення соціального середовища.

The article reveals the essence of the formation of citizenship in future foreign language teachers, clarifies and agrees on the concepts of "formation", "personality formation", "socialization", "civic education", "citizenship", "formation of citizenship in future foreign language teachers". The definition of the term "formation of citizenship in future foreign language teachers" as a purposeful process of formation and development of integrative personality's quality, which is a morally determined preparation for functioning and interaction in a democratic society; formation of qualities that determine the conscious performance of civic duties and debt to the state; the process of preparing students for the use of civil rights and freedoms, observance and respect for the law, the implementation of responsibilities, awareness of responsibility for their political and moral choices, to the maximum use of their abilities; to self-development, self-realization and self-actualization in order to achieve success in life. We consider the formation of citizenship in future foreign language teacher as a social phenomenon of complex construction with its inherent structure, as a system and as a result that includes training (transfer of legal knowledge about society and the state); development of civic qualities (responsibility, patriotism, tolerance, diligence, empathy, etc.); creation of social conditions (participation in elections, protection and defence of their rights, conscientious performance of duties, use of will for the benefit of themselves and others, etc.); implementation of moral and volitional attitude to the creative transformation of the social environment. It is established that forming the citizenship of future foreign language teachers in the educational process of freelance education, it is necessary to rely not only on their theoretical citizenship training but also actively, although on a voluntary basis, to include them in various socially useful activities (volunteer work, participation in the election campaign, patronage of orphanages, boarding schools, homes for the disabled, search teams, etc.). The level of citizenship is manifested in participation in patriotic events, knowledge and observance of socio-cultural traditions, respect for the historical past, present and future of their country and their people, the desire to defend their homeland, work not only to meet their needs but also its prosperity. ; У статті розкрито сутність формування громадянськості у майбутніх учителів іноземної мови, уточнено та узгоджено поняття «формування», «формування особистості», «соціалізація», «громадянське виховання», «громадянськість», «формування громадянськості у майбутніх учителів іноземної мови». Формування громадянськості у майбутніх учителів іноземної мови розглядається нами як соціальне явище складної конструкції з властивою йому структурою, як система і як результат, що включає навчання; розвиток громадянських якостей; створення соціальних умов; здійснення морально-вольової настроєності на творче перетворення соціального середовища.

Abstract. In the article, the author presents the analysis of the verbal influence (also known as suggestion) realization phenomenon in political discourse, which is usually understood as a holistic combined image of the text (be it an advertisement slogan, a political program, a speech, or an interview) itself and the emotions of its recipient and addressee, including the specificity of perception, external and internal circumstances, its pragmatic, linguistic and extralinguistic aspects, etc, and is aimed at a a political subject's (politics, political force, power) influencing a political object (audience, electorate, voter). As per usual, political discourse and the potential suggestiveness it possesses are studied from the standpoint of Psychology, Communicative Linguistics, Sociolinguistics, Speech Acts Theory, Advertisement Theory, PR / GR, Political Linguistics and other related sciences, but the author proposes to research the peculiarities of perception, processing and generation of information and its transformations from in-depth thought structures to on-surface speech patterns with the help of involving Neurolinguistic Programming as a modern science which deals with analyzing such concepts. In order to fully research the political discourse, which in the network of this article is represented by the political speeches, electoral advertisement slogans, political programs, interview patterns, and press-conference extracts of the leaders of Ukraine, USA, France, Spain, Italy, Canada, Germany, the author involves the meta- and Milton-model analysis of the text having been researched and developed in the NLP paradigm in order to isolate the actual linguistic influential patterns (markers of language metamodeling processes, simple, complex and indirect inductions). The linguistic algorithm of Milton-model analysis of political discourses having been researched and visually illustrated with relevant examples combines a complex scientific approach within such multisubstrate science as NLP, and thus it will allow not only to single out dominant strategies of constructing texts and mechanisms of these discourses, but also to highlight the ways to counteract their negative effect, as well as serve in the construction of appropriate planning decisions in the field of optimizing the effectiveness of political communication. ; Анотація. Статтю присвячено дослідженню виявів сугестії у політичних дискурсах з допомоги Мілтон-модельного аналізу, пропонованого в парадигмі нейролінгвістичного програмування, з огляду на максимальну актуальність залучення таких новітніх методик дослідження лінгвістичної та екстралінгвістичної реалізації сугестії у політичному дискурсі, базовою функцією якого є вплив на реципієнта. У роботі схарактеризувано Мілтон-модель мови як новітній інструмент опису комунікативної сугестії; визначено основні компоненти Мілтон-моделі, використовувані в межах сьогоденного політичного дискурсу, представленого текстами усього спектру політичної комунікації (промови, прес конференції, передвиборчі програми, слогани політичих кампаній, тощо); проаналізовано зазначені компоненти з позицій метамоделі мови НЛП. Розглянутий і наочно проілюстований релевантними прикладами у роботі лінгвістичний алгоритм Мілтон-модельного аналізу політичних дискурсів поєднує в собі комплексний науковий підхід в рамках такої мультисубстратної науки як НЛП, він дасть змогу не лише виокремити домінантні стратегії побудови текстів зазначених дискурсів та глибинні механізми їх конструювання, а й – в подальшому – способи протидії їхньом негативному ефекту, а також прислужиться у конструюванні відповідних планувальних рішень в галузі оптимізації ефективності політичної комунікації.

У статті досліджується комплекс організаційних, дидактичних, методичних, психологічних та освітніх проблем дистанційного навчання англійської мови для спеціальних цілей. Проаналізовано перехід від «змішаного навчання», що передбачає поєднання аудиторних занять із навчанням онлайн, до дистанційного чи «віддаленого» навчання, яке вже стало реальністю в багатьох університетах. «Змішане навчання» обговорювалось ученими та викладачами-практиками до пандемії COVID-19 як засіб більш активного залучення комп'ютерних технологій до освітнього процесу в університетах. Наразі дистанційна освіта приходить на зміну всім іншим формам навчання завдяки доступності, мобільності, гнучкості, простоті та інтерактивності, що розцінюються науковцями як переваги віддаленого навчання. Авторка концентрує увагу на проблемах дистанційного навчання англійської мови для спеціальних цілей у вітчизняних університетах, оскільки студенти нефілологічних спеціальностей зазвичай приділяють більше уваги вивченню професійних дисциплін. За умов стандартного освітнього процесу викладачі іноземної мови можуть позитивно впливати на студентів, спілкуючись із ними в процесі аудиторних занять. У дистанційному форматі необхідно шукати нові методи заохочення майбутніх правознавців, економістів, комп'ютерних інженерів, програмістів, політологів до вивчення професійної англійської мови. Виявлені й обґрунтовані переваги та недоліки дистанційного навчання професійної англійської мови. До недоліків віддаленого навчання англійської мови за професійним спрямуванням нами віднесена слабка мотивація, проблеми зі здійсненням контролю двох і чотирьох видів іншомовної комунікативної діяльності: аудіювання та письма, відсутність можливостей позитивного впливу особистості викладача на студентів у процесі спілкування. У статті наведено статистичні дані щодо ставлення студентів-не філологів до вивчення професійної англійської мови, їхньої оцінки власних досягнень у вивченні іноземної мови, достатності академічних годин англійської мови за професійним спрямуванням в освітньому процесі університету, отримані в результаті опитування 722 здобувачів вищої освіти Чорноморського національного університету імені Петра Могили. ; A complex of organizational, didactic, methodological, psychological and educational problems of distance teaching professional English is studied in the article. The article analyzes transition from "blended learning" which supposes uniting face-to-face and online learning to distance teaching and learning which has become a reality now at most universities. Blended learning was discussed by scientists and practical educators before the COVID-19 pandemic as a means of involving more computer generated technologies in the university academic process. Distance teaching and learning is now replacing all other educational forms thanks to its accessibility, mobility, flexibility, simplicity, interactivity. The author concentrates on the problems of distance teaching English for specific purposes as students of non-philological specialties usually spend more time online mastering their professional disciplines, and learning English is paid less attention. In the regular academic process foreign languages teachers can positively influence students in face-to-face communication but in distance format it is necessary to look for new methods of encouraging future lawyers, economists, computer engineers, programmers, political observers to learn English. Advantages and disadvantages of distance teaching English for specific purposes are defined and grounded.

В даній статті проаналізовано форми і засоби боротьби українських політичних організацій і громадських товариств проти порушення права дітей на навчання рідною мовою. Встановлено, які наслідки мав цей рух спротиву в населених пунктах Станиславівського повіту. Зроблено висновок, що ключову роль в організації протидії політиці денаціоналізації відіграли представники УНДО. Підкреслено, що попри ігнорування польською владою результатів шкільних плебісцитів, мобілізація українських сил на захист рідної мови послужила чинником збереження національної ідентичності. ; This article the forms and means of Ukrainian political organizations and public associations struggle against the violation of children's right to education in their mother tongue have been analyzed. The consquences of this resistance movement in the settlements of Stanislaviv district were established. The representatives of Ukrainian national democratic association played a key role in counteracting the policy of Ukrainians denationalization. The mobilization of Ukrainian forces for protecting of their native language was served as a factor in preserving of national identity despite the neglect of the results of school plebiscite by the Polish authorities.

151




Високі вимоги до підготовки військового фахівця, передбачають підвищення якості мовної освіти слухачів військових вузів, яке можливо здійснити за рахунок реформування неефективних методик навчання іноземній мові. Причому, під час оновлення та удосконалення існуючих методик, а також під час розроблення нових технологій навчання іноземним мовам необхідно враховувати специфіку навчального закладу, закритість і відособленість військової організації. З урахуванням зазначених особливостей сучасна методика викладання іноземної мови у військових вузах повинна бути спрямована, на формування професійної компетенції, і на розвиток різнобічної особистості, здатної грамотно висловлювати свої думки. Дистанційне навчання як новітня форма дидактичної практики стало важливим випробуванням не лише для педагогічних працівників, адміністрації, а й для тих, хто навчається. У статті проаналізовано основні проблеми, що стоять перед забезпеченням ефективності навчального процесу. У всесвітній мережі можна знайти багато автентичних матеріалів, як соціальних, так і професійних, військових, а інструменти для оброблення таких ресурсів, які знаходяться на платформі дистанційного навчання, дозволяють перетворити їх на якісний методичний матеріал. Автори аналізують функціональність централізованої системи електронного навчального контенту Moodle, котра дозволяє зв'язати всіх учасників навчального процесу, налагодити ефективний зв'язок між ними в єдиній площині; одночасно проводити диференційовану роботу для певних груп студентів, а також ефективно здійснювати контроль за якістю навчального процесу; розробляти якісний систематизований освітній контент з дотриманням вимог до подання інформації у цифровій формі, пристосованої до сучасного рівня цифрових технологій; проводити цілеспрямовану роботу з підвищення рівня компетентності всього педагогічного складу щодо оволодіння не лише цифровими, а й педагогічними технологіями. У статті акцентовано увагу на важливість використання комунікативного підходу у системі мовної діяльності, а саме мовного спілкування, співвідношення англійської та рідної мов; аналіз системи мовного сприйняття, мовної взаємодія, а також тексту як системи мовних продуктів у формі монологу, діалогу, монологу в діалозі, різних типів мовних висловів та повідомлень, окрім того дослідження процесу опанування англійською мовою у поєднанні з особливістю мовної поведінки людини. Відтак, впровадження педагогічних технологій дистанційного навчання, зокрема у вивченні іноземних мов, повинно дати можливість досягти успішних результатів через опосередковане спілкування між викладачами та слухачами за допомогою ресурсів, які існують у всесвітній мережі та є доступними і простими у використанні суб'єктами навчального процесу.

The aim of the research is to reflect the correlation between art programme of Constructivist artists in the 20's of XX century and the foundations of formation of infographic messages, the analysis of origins of polystylism in infographics and reinterpretation of the term "modern graphic language", introduced by avant-gardists of the 20's. Research methods. Analytical and logical methods (comparison of events and facts, comparison of theoretical and methodological views of Constructivist artists of the 20's), alongside with system approach to examine infographic requirements have been used. Scientific novelty lies in the fact that infographics as a socially-oriented variety of graphic products and as the artistic form most relevant to the programmatic calls of Constructivist artists has been carefully studied for the first time ever. The article also proves that polystylism in infographics is an authentic result of theoretical and methodological preparation of students in Bauhaus and considerable spread of photo and computer technologies in the beginning of the XXI century. Conclusions. It was Bauhaus that indirectly influenced the combination of public needs in presenting statistical information and artistic views as for the aesthetics of reproduction these needs due to the vast spread of democratic views, in their broad sense, on means of constructing avant-garde works in graphics. Errors in composition in infographics and elements of its descriptive language, still depicted in modern patterns, do not downplay the importance of theoretical presentations of avant-gardists in the 20's of the XX century, and functional criteria and logic nature of means of constructing infographics. Meanwhile, some errors in its presentation in the context of a single message still give reasonable grounds to claim the necessity of further development of the scientific grounds and its spread in the process of preparing future graphic designers. ; Мета дослідження – відображення взаємозв'язків між мистецькою програмою митців-конструктивістів 20-х рр. ХХ ст. та засадами формування інфографічних повідомлень; аналіз витоків полістилізму в інфографіці та переосмислення терміну «сучасна графічна мова», введеному авангардистами 1920-х рр. Методи дослідження. Використано методи аналітичний і логічний (співставлення фактів і подій, порівняння теоретико-методичних поглядів конструктивістів 1920-х рр). Системний підхід впроваджено щодо вивчення вимог до інфографіки. Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше розглянуто інфографіку як соціально-орієнтований різновид графічної продукції і як мистецьку форму, найбільш відповідну до програмних закликів конструктивістів. В статті доведено, що полістилізм в інфографіці є автентичним результатом теоретико-методологічної підготовки студентів у Баугауз та значного поширення фотографічної і комп'ютерної техніки на початку ХХІ ст. Висновки. Саме Баугауз опосередковано вплинув на поєднання суспільних потреб у представленні статистичної інформації і мистецьких поглядів щодо естетики відтворення таких потреб завдяки активному поширенню демократичних у широкому сенсі слова поглядів на засоби побудови творів авангардного мистецтва в графіці. Похибки у композиційному вирішенні інфографіки і елементах її зображувальної мови, допоки наявні у сучасних зразках, не зменшують значущості теоретичних викладів авангардистів 1920-х рр. та встановлених ними критеріів функціональності і логічності щодо засобів побудови інфографіки. Натомість, все ще наявні помилки у її представленні в межах поодиноких повідомлень надають підстави стверджувати необхідність подальшої розбудови наукової бази та її поширення у процесі підготовки дизайнерів-графіків.

The aim of the research is to reflect the correlation between art programme of Constructivist artists in the 20's of XX century and the foundations of formation of infographic messages, the analysis of origins of polystylism in infographics and reinterpretation of the term "modern graphic language", introduced by avant-gardists of the 20's. Research methods. Analytical and logical methods (comparison of events and facts, comparison of theoretical and methodological views of Constructivist artists of the 20's), alongside with system approach to examine infographic requirements have been used. Scientific novelty lies in the fact that infographics as a socially-oriented variety of graphic products and as the artistic form most relevant to the programmatic calls of Constructivist artists has been carefully studied for the first time ever. The article also proves that polystylism in infographics is an authentic result of theoretical and methodological preparation of students in Bauhaus and considerable spread of photo and computer technologies in the beginning of the XXI century. Conclusions. It was Bauhaus that indirectly influenced the combination of public needs in presenting statistical information and artistic views as for the aesthetics of reproduction these needs due to the vast spread of democratic views, in their broad sense, on means of constructing avant-garde works in graphics. Errors in composition in infographics and elements of its descriptive language, still depicted in modern patterns, do not downplay the importance of theoretical presentations of avant-gardists in the 20's of the XX century, and functional criteria and logic nature of means of constructing infographics. Meanwhile, some errors in its presentation in the context of a single message still give reasonable grounds to claim the necessity of further development of the scientific grounds and its spread in the process of preparing future graphic designers. ; Мета дослідження – відображення взаємозв'язків між мистецькою програмою митців-конструктивістів 20-х рр. ХХ ст. та засадами формування інфографічних повідомлень; аналіз витоків полістилізму в інфографіці та переосмислення терміну «сучасна графічна мова», введеному авангардистами 1920-х рр. Методи дослідження. Використано методи аналітичний і логічний (співставлення фактів і подій, порівняння теоретико-методичних поглядів конструктивістів 1920-х рр). Системний підхід впроваджено щодо вивчення вимог до інфографіки. Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше розглянуто інфографіку як соціально-орієнтований різновид графічної продукції і як мистецьку форму, найбільш відповідну до програмних закликів конструктивістів. В статті доведено, що полістилізм в інфографіці є автентичним результатом теоретико-методологічної підготовки студентів у Баугауз та значного поширення фотографічної і комп'ютерної техніки на початку ХХІ ст. Висновки. Саме Баугауз опосередковано вплинув на поєднання суспільних потреб у представленні статистичної інформації і мистецьких поглядів щодо естетики відтворення таких потреб завдяки активному поширенню демократичних у широкому сенсі слова поглядів на засоби побудови творів авангардного мистецтва в графіці. Похибки у композиційному вирішенні інфографіки і елементах її зображувальної мови, допоки наявні у сучасних зразках, не зменшують значущості теоретичних викладів авангардистів 1920-х рр. та встановлених ними критеріів функціональності і логічності щодо засобів побудови інфографіки. Натомість, все ще наявні помилки у її представленні в межах поодиноких повідомлень надають підстави стверджувати необхідність подальшої розбудови наукової бази та її поширення у процесі підготовки дизайнерів-графіків.

The aim of the research is to reflect the correlation between art programme of Constructivist artists in the 20's of XX century and the foundations of formation of infographic messages, the analysis of origins of polystylism in infographics and reinterpretation of the term "modern graphic language", introduced by avant-gardists of the 20's. Research methods. Analytical and logical methods (comparison of events and facts, comparison of theoretical and methodological views of Constructivist artists of the 20's), alongside with system approach to examine infographic requirements have been used. Scientific novelty lies in the fact that infographics as a socially-oriented variety of graphic products and as the artistic form most relevant to the programmatic calls of Constructivist artists has been carefully studied for the first time ever. The article also proves that polystylism in infographics is an authentic result of theoretical and methodological preparation of students in Bauhaus and considerable spread of photo and computer technologies in the beginning of the XXI century. Conclusions. It was Bauhaus that indirectly influenced the combination of public needs in presenting statistical information and artistic views as for the aesthetics of reproduction these needs due to the vast spread of democratic views, in their broad sense, on means of constructing avant-garde works in graphics. Errors in composition in infographics and elements of its descriptive language, still depicted in modern patterns, do not downplay the importance of theoretical presentations of avant-gardists in the 20's of the XX century, and functional criteria and logic nature of means of constructing infographics. Meanwhile, some errors in its presentation in the context of a single message still give reasonable grounds to claim the necessity of further development of the scientific grounds and its spread in the process of preparing future graphic designers. ; Мета дослідження – відображення взаємозв'язків між мистецькою програмою митців-конструктивістів 20-х рр. ХХ ст. та засадами формування інфографічних повідомлень; аналіз витоків полістилізму в інфографіці та переосмислення терміну «сучасна графічна мова», введеному авангардистами 1920-х рр. Методи дослідження. Використано методи аналітичний і логічний (співставлення фактів і подій, порівняння теоретико-методичних поглядів конструктивістів 1920-х рр). Системний підхід впроваджено щодо вивчення вимог до інфографіки. Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше розглянуто інфографіку як соціально-орієнтований різновид графічної продукції і як мистецьку форму, найбільш відповідну до програмних закликів конструктивістів. В статті доведено, що полістилізм в інфографіці є автентичним результатом теоретико-методологічної підготовки студентів у Баугауз та значного поширення фотографічної і комп'ютерної техніки на початку ХХІ ст. Висновки. Саме Баугауз опосередковано вплинув на поєднання суспільних потреб у представленні статистичної інформації і мистецьких поглядів щодо естетики відтворення таких потреб завдяки активному поширенню демократичних у широкому сенсі слова поглядів на засоби побудови творів авангардного мистецтва в графіці. Похибки у композиційному вирішенні інфографіки і елементах її зображувальної мови, допоки наявні у сучасних зразках, не зменшують значущості теоретичних викладів авангардистів 1920-х рр. та встановлених ними критеріів функціональності і логічності щодо засобів побудови інфографіки. Натомість, все ще наявні помилки у її представленні в межах поодиноких повідомлень надають підстави стверджувати необхідність подальшої розбудови наукової бази та її поширення у процесі підготовки дизайнерів-графіків.

The article analyzes modern state and development of methodological resources for Ukrainian language study in Canada nowdays. Cultural development of Ukrainian Canadians, their efforts in preserving their national identity became an example of success for other ethnic groups in North America primarily through education and the printed media, where broad and diversified activities of the Ukrainian community in Canada are reflected.The analysis of psychological and pedagogical, methodological, culture studies and other works of prominent Ukrainian educators in North-American periodicals of Ukrainian Diaspora proves a considerable role and significance of professional periodicals in forming professional competency of teachers.Efforts and attempts of Ukrainian-Canadian educationalists resulted in high quality Ukrainian-language learning programs (for example English-Ukrainian Bilingual Program – EUBP) and methodology that are due to the cooperation of talented scientific and practical educational staff applying new innovative technologies. Since national self-identification is realized through the native language (mother tongue) its learning and practical using by the Ukrainian community in Canada for more than 100 years was the very challenge but due to the Ukrainian Diaspora activities and federal government support it is in Canada where Ukrainian- language studies are realized in the most effective way. In a special educational environment in many Canadian provinces children have the chance "to thrive" in the public school system while extending their language capabilities and cultural awareness. As a result, the heritage language program promotes self-esteem of children and their parents, enhances personal and cultural identity, provides for better communication and problem-solving skills, expends cultural, economic and professional opportunities preparing them for living and working in cross-cultural environments.The author considers schooling to be an important factor of Ukrainian diaspora self-identification and activities in Canada that promotes forming and maintaining national identity of new generations of Ukrainians abroad as an integral part of active Ukrainians worldwide and emphasizes the prospectives of the positive experience of multicultural education in Canada and their implementation into policultural nations' education systems. ; У статті проаналізовано сучасний стан методичних ресурсів навчання української мови в Канаді в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. у мультикультурному середовищі цієї країни. З'ясовано, що характерними ознаками методичного забезпечення є підвищення якісної складової навчальних програм та методик завдяки застосуванню інноваційних технологій, посиленню наукової складової, ефективному співробітництву дослідницьких інституцій з освітянами-практиками. Автор підкреслює важливість і доцільність використання педагогічного досвіду українських канадців стосовно методики викладання української мови як іноземної для англомовних учнів, участі українських освітян у спільних проектах і програмах цього напрямку.

The article analyzes modern state and development of methodological resources for Ukrainian language study in Canada nowdays. Cultural development of Ukrainian Canadians, their efforts in preserving their national identity became an example of success for other ethnic groups in North America primarily through education and the printed media, where broad and diversified activities of the Ukrainian community in Canada are reflected.The analysis of psychological and pedagogical, methodological, culture studies and other works of prominent Ukrainian educators in North-American periodicals of Ukrainian Diaspora proves a considerable role and significance of professional periodicals in forming professional competency of teachers.Efforts and attempts of Ukrainian-Canadian educationalists resulted in high quality Ukrainian-language learning programs (for example English-Ukrainian Bilingual Program – EUBP) and methodology that are due to the cooperation of talented scientific and practical educational staff applying new innovative technologies. Since national self-identification is realized through the native language (mother tongue) its learning and practical using by the Ukrainian community in Canada for more than 100 years was the very challenge but due to the Ukrainian Diaspora activities and federal government support it is in Canada where Ukrainian- language studies are realized in the most effective way. In a special educational environment in many Canadian provinces children have the chance "to thrive" in the public school system while extending their language capabilities and cultural awareness. As a result, the heritage language program promotes self-esteem of children and their parents, enhances personal and cultural identity, provides for better communication and problem-solving skills, expends cultural, economic and professional opportunities preparing them for living and working in cross-cultural environments.The author considers schooling to be an important factor of Ukrainian diaspora self-identification and activities in Canada that promotes forming and maintaining national identity of new generations of Ukrainians abroad as an integral part of active Ukrainians worldwide and emphasizes the prospectives of the positive experience of multicultural education in Canada and their implementation into policultural nations' education systems. ; У статті проаналізовано сучасний стан методичних ресурсів навчання української мови в Канаді в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. у мультикультурному середовищі цієї країни. З'ясовано, що характерними ознаками методичного забезпечення є підвищення якісної складової навчальних програм та методик завдяки застосуванню інноваційних технологій, посиленню наукової складової, ефективному співробітництву дослідницьких інституцій з освітянами-практиками. Автор підкреслює важливість і доцільність використання педагогічного досвіду українських канадців стосовно методики викладання української мови як іноземної для англомовних учнів, участі українських освітян у спільних проектах і програмах цього напрямку.