Suchergebnisse

Мета статті полягає у дослідженні сучасних соціальних процесів в мультикультурних країнах ЄС. Наведено короткий історичний огляд іммігрантських потоків в Європі, починаючи з середини минулого століття до теперішнього часу, які стали суттєвим підґрунтям для культурного розмаїття на європейському континенті. Розглянута критична ситуація сучасних подій з прийомом біженців з країн Ближнього Сходу до країн ЄС. Порушені питання мультикультурної ситуації в Україні та проаналізовано, як досвід із вирішення проблем з соціальності стабільності в країнах ЄС може бути використаним в Україні.Ключові слова: мультикультурні країни ЄС, імміграція, культурне різноманіття, критична ситуація, політика мультикультуралізмукандидат наук по государственному управлению, Сикорская И. Н. Проблемы социальной стабильности мультикультурных стран ЕС: опыт для Украины / Донецкий государственный университет управления, Украина, Мариуполь Цель статьи заключается в исследовании современных социальных процессов в мультикультурных странах ЕС. Приведен краткий исторический обзор иммигрантских потоков в Европе, начиная с середины прошлого века до настоящего времени, которые и стали существенным основанием для культурного разнообразия на европейском континенте. Рассмотрена критическая ситуация современных событий с приемом беженцев из стран Ближнего Востока в страны ЕС. Затронуты вопросы мультикультурной ситуации в Украине и проанализировано, как опыт по решению проблем с социальной стабильностью в странах ЕС может быть использован в Украине.Ключевые слова: мультикультурные страны ЕС, иммиграция, критическая ситуация, культурное разнообразие, политика мультикультурализмаPhD in Public Administration, Sikorska I. M. The problems of social stability in the EU multicultural countries: lesson for Ukraine / Donetsk State University of Management, Ukraine, MariupolThe purpose of this article is the study of modern social processes in multicultural countries of the EU. A brief historical overview of the immigrant flows in Europe since the middle of the last century to the present time is given, which has become an essential basis for cultural diversity in the European continent. The critical situation of contemporary events with the reception of refugees from the Middle East to the EU is given. The issues of multicultural situation in Ukraine are presented as well as it is analyzed how the experience of solving problems of social stability in the EU countries can be used in Ukraine.Keywords: multicultural EU, immigration, critical situation, cultural diversity, the policy of multiculturalism

Липова Т.В. Євроінтеграційні механізми управління фондами ЄС та інших міжнародних організацій. Проаналізовано досвід Польщі та роль її основних державних інституцій в управлінні фондами ЄС та інших міжнародних організацій з метою інтеграції країни до ЄС та прискорення ринкових трансформацій і використання досвіду для реалізації євро інтеграційного курсу України. Визначено, що у зв'язку з наближенням перспективи підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом (ЄС) та Україною на порядку денному все актуальнішим стає необхідність інтенсифікації реформування економіки та інших секторів України та наближення до європейських стандартів. Визначено, що успішний досвід Польщі може стати позитивним прикладом для України, перш за все, через історичні зв'язки Польщі, її географічну близькість та розмір, робить її практичним прикладом для України, успішним у багатьох сферах, включаючи державне управління. Зазначено, що процес наближення до асоціації України з ЄС має передбачати запровадження такої системи державного управління, яка буде спроможною сприйняти та довести до всіх внутрішніх учасників чисельні та складні вимоги гармонізації з правилами та стандартами ЄС.Липовая Т. В. Евроинтеграционные механизмы управления фондами ЕС и других международных организаций. Проанализирован опыт Польши и роль ее основных государственных институтов в управлении фондами ЕС и других международных организаций с целью интеграции страны в ЕС и ускорения рыночных трансформаций и использование опыта для реализации евроинтеграционного курса Украины. Определено, что в связи с приближением перспективы подписания Соглашения об ассоциации между Европейским Союзом (ЕС) и Украиной в повестке дня все актуальнее становится необходимость интенсификации реформирования экономики и других секторов Украины и приближения к европейским стандартам. Определено, что успешный опыт Польши может стать положительным примером для Украины, прежде всего, в силу исторических связей, ее географическую близость и размер, делает ее практическим примером для Украины, успешным во многих сферах, включая государственное управление. Отмечено, что процесс приближения к ассоциации Украины с ЕС должно предусматривать введение такой системы государственного управления, которая будет в состоянии воспринять и довести до всех внутренних участников многочисленные и сложные требования гармонизации с правилами и стандартами ЕС.Lypova T. Euro-integration mechanisms of funds' management from the EU and other international organizations. The experience of Poland and role of its main state institutes in management of EU funds and other international organizations for the purpose of the country's integration into the EU and accelerations of market transformations and the experience for implementation of an Euro integration course of Ukraine is analyzed. It is defined that in connection with approach of prospect of signing of the Agreement on association between the European Union (EU) and Ukraine in the agenda everything becomes more actual need of an intensification of reforming of economy and other sectors of Ukraine and approach to the European standards. It is defined that successful experience of Poland can become a positive example for Ukraine, first of all, owing to a historical link, its geographical proximity and the size, does it by a practical example for Ukraine, successful in many spheres, including public administration. It is noted that to association of Ukraine with EU introduction of such system of public administration which will be able to apprehend and bring to all internal participants numerous and difficult requirements of harmonization with rules and EU standards has to provide approach process.

Статтю присвячено дослідженню перспектив розвитку сучасного стану торговельно-економічних відносин України з країнами ЄС в контексті підвищення ролі України в системі світового господарства та розробці рекомендації для органів державного управління щодо активації та прискорення інтеграційного процесу у напрямку європейського вектору інтеграції. ; The article investigates the prospects of the current state of trade and economic relations between Ukraine and EU in the context of enhancing the role of Ukraine in the world economy and developing recommendations to government on how to activate and accelerate the integration process towards European vector integration.

Стаття висвітлює проблеми, що спонукають країни Європейського Союзу та Україну переходити на відновлювані джерела енергії. У наш час відбувається поступова зміна світового технологічного укладу, в основі якого лежить використання традиційної енергетики, що базується на викопних ресурсах, вичерпних та екологічновиснажливих. Відповідно, швидко розгортаються технології «чистої» енергетики, що займають передові позиції у світі. Метою статті є аналіз сучасного стану енергетичного сектору країн ЄС та України, з'ясування причин трансформації їхнього енергетичного сектору. Наукова новизна статті полягає у визначенні, на основі європейського досвіду, ключових факторів розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні.Висновки. У світі актуальними стають проблеми, пов'язані з використанням енергоресурсів через збільшення цін на них при великій частці енергоємних галузей у внутрішньому валовому продукті. Перед нашою державою постало важливе завдання щодо скорочення споживання енергії шляхом застосування енергозберігаючих технологій та перехід на використання відновлюваних джерел енергії. Однак, основним недоліком використання останніх є стохастичність енергетичних потоків, а саме: періодичність надходження та змінність енергетичного потенціалу, що до сьогодні спричиняло значні ускладнення в багатьох випадках їх використання та не відповідало сучасним вимогам енергопостачання споживачів. Сучасні технології, які використовуються для отримання відновлюваної енергії, а також механізми раціонального поєднання та використання дозволяють ліквідувати перешкоди щодо їх широкомасштабного впровадження і, тим самим, зумовлюють розвиток відновлюваної енергетики як у світі, так і в Україні. У статті відзначається, що саме водень є енергоносієм майбутнього для вирішення важливих енергетичних та екологічних проблем.Стратегія сталого розвитку України до 2030 року орієнтована, насамперед, на людину та поліпшення якості життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та в екологічно чистому довкіллі. Україна у своєму розвитку прагне збільшити частку «зеленої» енергії в енергетичному балансі країни та орієнтується на досвід країн світу, зокрема країн ЄС. Ключовими факторами розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні є: необхідність поліпшення екологічної ситуації; міжнародні зобов'язання; вичерпність традиційних паливно-енергетичних ресурсів; нагальна потреба в подоланні залежності від імпорту енергоносіїв.

In the article the author analyzes the policy of Ukraine in relation to return migrants: the Ukrainian diaspora, Ukrainian labor migrants and young people studying abroad. The expedience of development of specialized state policies toward return of the mentioned categories is justified based on the experience of the EU member states ; В статье анализируется политика Украины по отношению к обратным мигрантам: представителям украинской диаспоры, украинским трудовым мигрантам и молодежи, получающей образование за границей. Основываясь на опыте стран ЕС, обосновывается целесообразность разработки государственных мер в отношении возвращения указаных категорий. ; В статті аналізується політика України щодо зворотних мігрантів: представників української діаспори, українських трудових мігрантів та молоді, яка навчається за кордоном. На основі досвіду країн ЄС обгрунтовується доцільність розробки державних заходів щодо повернення зазначених категорій

In article the main stages of formation acquis communautaire in the sphere of transport are considered. Such tendencies of its development as expansion of competence of the EU on the general transport policy, a fragmentariness of legal regulation, support of development of multimodal transportations are characterized. Approaches to the analysis of structure of transport acquis communautaire are defined. ; В статье рассматриваются основные этапы становления acquis communautaire в сфере транспорта. Характеризуются такие тенденции развития его, как расширение компетенции ЕС по общей транспортной политики, фрагментарность правового регулирования, поддержка раз­вития мультимодальных перевозок. Определяются подходы к анализу структуры транспортного acquis communautaire. ; В статті розглядаються основні етапи становлення acquis communautaire в сфері транспорту. Характеризуються такі тенденції розвитку його, як розширення компетенції ЄС щодо спільної транспортної політики, фрагментарність правового регулювання, підтримка розвитку мультимодальних перевезень. Визначаються підходи до аналізу структури транспортного acquis communautaire.

В статті досліджено особливості міжнародних відносин в контексті міграційної кризи на сучасному етапі.
Метою дослідження стала характеристика історичних причин міграційної кризи, яка спостерігається сьогодні у сфері міжнародних відносин, оцінка нормативного базису міграційної політики Європейського Союзу, рекомендації щодо покращення здійснення міжнародних відносин в контексті міграційної кризи, яка спостерігається на даний час на території європейських держав.
В основі методології наукового дослідження лежить діалектичний метод, який узагальнює усі явища та процеси, що відбуваються у сфері міжнародних відносин у своєму взаємозв'язку та взаємозалежності. В процесі написання статті використовувалися методи аналізу та синтезу – при дослідженні особливостей системи міжнародних відносин; монографічний – при викладенні послідовного матеріалу, який стосується зазначеної теми дослідження; історичний – при характеристиці причин міграційної кризи; порівняння – при оцінці ситуації, яка відбувалася в ЄС та в Україні; абстрактно-логічний – при обґрунтуванні логічної послідовності розвитку подій на міжнародній арені, які спричинили міграційну кризу на сучасному етапі розвитку суспільства.
Результатом дослідження стало узагальнення пропозицій щодо покращення ситуації у сфері міжнародних відносин, напрацювання рекомендацій щодо спільної міграційної політики країн Європи та можливості залучення України до вирішення цих проблем. В результаті виявлено, що взаємозв'язки між європейськими країнами є недосконалими і це спонукає керівництво європейських держав шукати нові шляхи взаємодії в контексті вирішення міграційної кризи. Значимість дослідження полягає в розумінні необхідності напрацювання спільних дій України та ЄС щодо вирішення міграційної проблеми.

У науковій статті досліджуються практичні проблеми цивільної юрисдикції. Необхідність їх теоретичного осмислення й вироблення практичних рекомендацій обумовлена створенням системи спеціалізованих судів в Україні, а так само законодавчо встановленим забороною об'єднувати в одне провадження кілька пов'язаних між собою вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (ст. 16 ЦПК України). Найбільшу гостроту ця проблема набуває при вирішенні спорів, що виникають з авторсько-правових відносин, а так само інших відносин інтелектуальної власності. Враховуючи прагнення України стати повноправною країною-членом ЄС, доцільно вивчити і проаналізувати сучасну загальноєвропейську практику захисту прав та інтересів громадян країн членів ЄС, з тим, щоб визначити можливість екстраполювати позитивний досвід законодавчого вирішення зазначеної проблеми в практику вітчизняної нормотворчості. Найбільший інтерес у зв'язку представляють альтернативні способи захисту, до яких відносяться процедура медіаторства з вирішення цивільних справ та процедура з розгляду дрібних цивільних справ (ESCP). Будучи різними способами вирішення цивільних спорів, їм властива однакова функціональна спрямованість: ефективне і швидке вирішення конфліктів; мінімізація витрат ініціаторів даних процедур; розвантаження судів загальної юрисдикції та забезпечення концентрації їх уваги на вирішенні складних правових спорів. Особливий інтерес представляє процедура ESCP як спрощена процедура розгляду цивільних позовів, яка носить міждержавний. ; A scientific article examines the practical problems of civil jurisdiction. The necessity of their theoretical understanding and drawing up practical recommendations is conditional upon the creation of the system of specialized courts in Ukraine, as well as the statutory prohibition of merging in one judicial procedure several related requirements to be reviewed by the rules of different kinds of legal proceedings into one proceeding (Article 16 of the Civil Procedural Code of Ukraine). This problem obtains the most acuteness in the resolution of disputes arising out of copyright relations, as well as other intellectual property relations. Taking into consideration Ukraine's willingness to become a full European Union member state, it is seemed to be reasonable to investigate and analyze the current pan-European practice of protecting of the rights and interests of the citizens of the countries – members of the European Union with the purpose to determine the possibility to extrapolate the positive experience of legislative solutions of this problem in the practice of domestic creation of regulatory acts. In this connection of the highest interest are the alternative methods of protection, which include the mediation process on resolving the civil cases and the procedure on reviewing of minor civil cases (the European Small Claims Procedure – ESCP). Being the different ways of civil disputes resolution they are characterized by the same functional direction: an effective and quick resolution of conflicts; minimization of expenses of initiators of these procedures; unloading of courts of common jurisdiction and securing the concentration of their attention on the resolution of complex legal disputes. Of particular interest is the ESCP procedure as a simplified procedure for civil cases resolution with an interstate nature.

The mechanism of implementation of EU youth policy is considered in the article. It is determined that such a policy in the Union is based on the method of open cooperation (with horizontal and vertical links). It is established that EU youth policy is based on the principle of parity, which is particularly evident in the Scandinavian countries.It is determined that European practice has developed two strategies for the implementation of youth policy: with the leading role of the state and with broad involvement of civil society institutions.The mechanisms for implementation of EU youth policy include institutional, political, legal, organizational and financial. The identified mechanisms are analyzed. Regulatory acts of the EU, UN and Council of Europe, which set out the principles, spheres and mechanisms of implementation of youth policy in EU countries, are considered.EU youth policy instruments identified: common (youth councils, parliaments, forums; youth information; youth political participation; support for youth projects and initiatives; development of youth organizations; youth participation in non-governmental organizations and political parties; increased participation) youth in the work of the media) and special. Special tools such as the Structural Dialogue project, the Youth in Action program and the Erasmus + program have been analyzed, and the tasks of each of them have been identified. The projects applied in Ukraine as participants of the Eastern Partnership within the framework of the defined programs are considered. Sources of funding for youth policy have been identified, namely: state and local budgets, as well as funds from international and national non-governmental organizations, aimed at implementing individual projects and programs of youth policy both within the EU Member States and within the EU partner countries. ; В статті розглянуто механізм реалізації молодіжної політики ЄС. Визначено, що така політика в Союзі побудована за методом відкритої співпраці (з налагодженням зв'язків по горизонталі та вертикалі). Встановлено, що молодіжна політика ЄС будується на принципі паритетності, що особливо яскраво відображено в Скандинавських країнах.Визначено, що європейська практика виробила дві стратегії впровадження в життя молодіжної політики: з провідною роллю держави та з широким залученням інститутів громадянського суспільства.До механізмів реалізації молодіжної політики ЄС віднесені інституційні, політико-правові, організаційні та фінансові. Проаналізовано означені механізми. Розглянуто нормативно-правові акти ЄС, ООН та Ради Європи, що закріплюють принципи, сфери та механізми реалізації молодіжної політики в країнах ЄС.З'ясовано інструменти молодіжної політики, що застосовуються в рамках ЄС: загальні (молодіжні ради, парламенти, форуми; інформування молоді; політична участь молоді; підтримка молодіжних проектна та ініціатив; розвиток молодіжних організацій, участь молоді у неурядових організаціях і політичних партіях, розширення участі молоді в роботі засобів масової інформації) та спеціальні. Проаналізовано такі спеціальні інструменти, як проект «Структурний діалог», програма «Молодь в дії» та програма «Еразмус+», визначені завдання кожної з них. Розглянуто проекти, що застосовувались в Україні, як учасниці Східного партнерства в рамках означений програм. Встановлено джерела фінансування молодіжної політики, а саме: кошти державного та місцевих бюджетів, а також кошти міжнародних та національних неурядових організацій, спрямовані на реалізацію окремих проектів та програм молодіжної політики як в рамках країн-членів ЄС, так і в межах країн-партнерів ЄС.

The mechanism of implementation of EU youth policy is considered in the article. It is determined that such a policy in the Union is based on the method of open cooperation (with horizontal and vertical links). It is established that EU youth policy is based on the principle of parity, which is particularly evident in the Scandinavian countries.It is determined that European practice has developed two strategies for the implementation of youth policy: with the leading role of the state and with broad involvement of civil society institutions.The mechanisms for implementation of EU youth policy include institutional, political, legal, organizational and financial. The identified mechanisms are analyzed. Regulatory acts of the EU, UN and Council of Europe, which set out the principles, spheres and mechanisms of implementation of youth policy in EU countries, are considered.EU youth policy instruments identified: common (youth councils, parliaments, forums; youth information; youth political participation; support for youth projects and initiatives; development of youth organizations; youth participation in non-governmental organizations and political parties; increased participation) youth in the work of the media) and special. Special tools such as the Structural Dialogue project, the Youth in Action program and the Erasmus + program have been analyzed, and the tasks of each of them have been identified. The projects applied in Ukraine as participants of the Eastern Partnership within the framework of the defined programs are considered. Sources of funding for youth policy have been identified, namely: state and local budgets, as well as funds from international and national non-governmental organizations, aimed at implementing individual projects and programs of youth policy both within the EU Member States and within the EU partner countries. ; В статті розглянуто механізм реалізації молодіжної політики ЄС. Визначено, що така політика в Союзі побудована за методом відкритої співпраці (з налагодженням зв'язків по горизонталі та вертикалі). Встановлено, що молодіжна політика ЄС будується на принципі паритетності, що особливо яскраво відображено в Скандинавських країнах.Визначено, що європейська практика виробила дві стратегії впровадження в життя молодіжної політики: з провідною роллю держави та з широким залученням інститутів громадянського суспільства.До механізмів реалізації молодіжної політики ЄС віднесені інституційні, політико-правові, організаційні та фінансові. Проаналізовано означені механізми. Розглянуто нормативно-правові акти ЄС, ООН та Ради Європи, що закріплюють принципи, сфери та механізми реалізації молодіжної політики в країнах ЄС.З'ясовано інструменти молодіжної політики, що застосовуються в рамках ЄС: загальні (молодіжні ради, парламенти, форуми; інформування молоді; політична участь молоді; підтримка молодіжних проектна та ініціатив; розвиток молодіжних організацій, участь молоді у неурядових організаціях і політичних партіях, розширення участі молоді в роботі засобів масової інформації) та спеціальні. Проаналізовано такі спеціальні інструменти, як проект «Структурний діалог», програма «Молодь в дії» та програма «Еразмус+», визначені завдання кожної з них. Розглянуто проекти, що застосовувались в Україні, як учасниці Східного партнерства в рамках означений програм. Встановлено джерела фінансування молодіжної політики, а саме: кошти державного та місцевих бюджетів, а також кошти міжнародних та національних неурядових організацій, спрямовані на реалізацію окремих проектів та програм молодіжної політики як в рамках країн-членів ЄС, так і в межах країн-партнерів ЄС.

Йдеться про Жовту Книгу з комунікації ЄС як результат консультаційного процесу після прийняття Білої Книги з Європейської комунікаційної політики. У Жовтій Книзі запропоновано 12 рекомендацій покращення комунікації з громадянами ЄС. The article focuses on the Yellow Paper on EU Communication as the result of the consultation process after the approval of White Paper on a European Communication Policy. The Yellow Paper offered 12 recommendations how to improve the communication with the EU citizens.

У главі аналізується проблема стратегічних комунікацій, яка стала особливо популярною в останні два десятиліття. Спочатку вона розглядалася переважно у наукових, політичних і комерційних колах США та деяких європейських країн. Зараз починає з'являтися в нормативних та аналітичних документах різного рівня і у нас, що фактично легітимізує це поняття в України. Оскільки не існує консенсусу щодо визначення стратегічних комунікацій, подано їх різні трактування, зокрема систематичний ряд послідовних і узгоджених заходів, що проводяться на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях і дозволяють розуміти цільові аудиторії, визначаючи ефективні канали для просування і підтримки конкретних типів поведінки. У статті розглядається інституціональний вимір стратегічних комунікацій ЄС. Йдеться про специфіку стратегічних комунікацій ДАІШ та Росії в європейському інформаційному просторі, яким мають протидіяти окремі європейські СтратКоми, що діють в арабському та східному регіонах Європейської Політики Сусідства, звертається увага на роль у системі стратегічних комунікацій координатора ЄС по боротьбі з тероризмом, на необхідність розширення діалогу, співробітництва та координації дій ЄС з НАТО щодо стратегічних комунікацій. ; In the chapter analyzes the problem of strategic communication, which has become particularly popular in the past two decades. First, it was seen mainly in the scientific, political and business circles in the US and some European countries. Now it begins to appear in the normative and analytical documents of different levels, and we have, in fact legitimizes the concept in Ukraine. Since there is no consensus on the definition of strategic communications, represented by their different interpretations, particularly strategic communications are viewed as a systematic series of coherent and coordinated activities at the strategic, operational and tactical levels, which allow to understand the target audience, identifying effective channels to promote and support specific behaviors. The article deals with the institutional dimension of the EU's strategic communications. We are talking about the specifics of strategic communications Da'esh and Russia in the European information space, which should counteract some European Stratcoms operating in Arabic and eastern regions of the European Neighbourhood Policy, draws attention to the role in the EU's strategic communications of the EU coordinator for counter-terrorism,to the need to enhance dialogue, cooperation and coordination of EU action with NATO in strategic communications.

Визначено роль Суду ЄС в інституційному механізмі Європейського Союзу. На основі аналізу його повноважень та повноважень інших органів ЄС досліджено засади та механізми співпраці Суду Європейського Союзу з іншими органами ЄС.Ключові слова: Суд ЄС; органи ЄС; право ЄС; судова система ЄС; правова система ЄС. The article defines the role of the European Court of Justice in the institutional mechanism of the European Union. The Court of Justice of the European Union rules on the interpretation and application of Union law.The Court of Justice of the European Union is responsible for ensuring the legality of the Union acts that the institutions of the European Union adopt. It ensures that the Member States fulfil their obligations under the Treaties. The Court of Justice delivers «preliminary rulings». It has contributed to strengthening the protection of fundamental rights by establishing that they are an integral part of the general legal principles of the European Union. The Court has no such jurisdiction with regard to national legislation lying outside the scope of Community law.Based on the analysis of its powers and the powers of the other bodies of the EU the principles and mechanisms of cooperation between the European Court of Justice with other EU bodies are studied.Key words: the European Court of Justice; the bodies of the EU; EU law; EU judiciary system; EU legal system.

Конкурентна політика ЄС стоїть на порозі істотного реформування. Основні положення реформи викладено в проєкті законодавчого документа – Акта про цифрові ринки, ініційованого Європейською комісією. Проте його суть виходить за межі даного Акта. Проєкт підлягає детальному і багатосторонньому обговоренню в ЄС. З огляду на безпосередній зв'язок між економіками ЄС та України і перспектив членства України в ЄС, відбувається загальна адаптація українського законодавства і технічних положень до вимог і стандартів ЄС. Природно, що і дана реформа незабаром стане частиною гармонізаційних процесів. З урахуванням комплексності й багатогранності даної реформи, не лише охоплення нею положень законодавства, але й зміни самої модальності відносин між органами конкурентної політики та найбільшими учасниками цифрової економіки, доцільно ініціювати таку дискусію вже сьогодні, поки даний законопроєкт перебуває на стадії розробки. З огляду на це, а також на загальну новизну даного процесу, проаналізовано три основних компоненти реформи. Розглянуто зовнішні передумови, що спонукали Європейську комісію до таких інноваційних (і досить контраверсійних) законодавчих кроків, описано контекст і рушійні сили. Виокремлено основні процесуальні елементи законопроєкту, показано оригінальну формулу виділення з-поміж суб'єктів цифрової економіки виключно її найбільших системних учасників і накладання на них широкого спектра зобов'язань, покликаних захистити і спонукати конкуренцію на цифрових ринках ЄС. Описано матеріальний бік нових обов'язків, передбачених реформою, наголошено на важливості її прийняття або принаймні глибокого аналізу для України.