Suchergebnisse

Master i International Social Welfare and Health Policy ; Background: Self-rated health (SRH) is the subjective assessment of own general health. It has been used frequently to predict future health, disability, functional ability and mortality. Exploring factors associated with SRH is vital as it will help inform efforts aimed at promoting health among the elderly. However, there are limited studies regarding SRH and factors associated with SRH among elderly people living in old age homes in Nepal. Objective: The purpose of the study was to describe SRH and explore the factors associated with it among elderly people residing in old age homes in Nepal. Methods: A cross-sectional study was conducted in Kathmandu valley, Nepal. A sample of 208 elderly people aged over 60 years living in one governmental and three private old age homes were randomly selected through multi-stage cluster sampling. An interviewer-administered questionnaire was used to collect data. Descriptive analyses were first conducted. Univariable and multivariable logistic regression analyses were then used to explore the association between socio-demographic factors, self-reported chronic illnesses, lifestyle factors, functional status, social network, satisfaction with health services and SRH. Results: Seventy-four percent of the participants reported good SRH while the remaining twenty-six percent rated their health as "poor". Females were significantly more likely to rate their health as good compared to males (adj OR 3.69, CI= 1.92-11.03, p<0.000); the same was true for unmarried elderly compared to married ones (adj OR=4.55, CI=1.29-9.87, p<0.000). Those who were functionally independent were more likely to report good SRH (adj OR 7.00, CI=5.79- 9.31, p< 0.005); the same was true for those who did physical exercise (adj OR= 1.96, CI=0.67-5.67, p<0.019) and who were members of a social network (adj OR 1.70, CI= 0.78-3.71, p<0.017) compared to their counterparts. Those who consumed alcohol (adj OR=0.23, CI=0.07-0.78, p<0.019) and those who did not have a friend circle (adj OR=0.62, CI=0.29-1.34, p<0.023) were less likely to report good SRH. Education and participation in recreational activities were significantly associated with SRH in univariable analysis. However, the association disappeared in the final model. Conclusion: The study found that sex, marital status, functional status, physical exercise, alcohol consumption, membership in a social network and the presence of friend circles were independently significantly associated with SRH among elderly people living in old age homes of Kathmandu valley. These findings can be used to develop public health interventions and allocate resources to mainstream physical, behavioral and social support to elderly people living in old age homes. Functional dependence appears to be particularly important, and therefore services to address it including physical rehabilitation need to be promoted. ; publishedVersion

Introducción: Dentro del espectro de las enfermedades cardiovasculares, la enfermedad isquémica del corazón se encuentra dentro de las dos patologías con mayor tasa de discapacidad y mortalidad. La Diabetes Mellitus tipo 2 es uno de los factores asociados a peor pronóstico en sujetos con esta enfermedad. Hoy en día se conoce que sobre el miocardio en isquemia, la hiperglicemia aumenta el estrés oxidativo, la hipoxia y por ende su necrosis. Objetivo: Establecer si existe una relación entre los niveles de hemoglobina glicosilada de pacientes diabéticos tipo 2 con un primer infarto agudo de miocardio y la función del ventrículo izquierdo intrahospitalaria, medida por la fracción de eyección. Materiales y Métodos: Estudio observacional en el que se realizó la caracterización de 36 pacientes con diabetes mellitus tipo 2 y un primer episodio de IAM hospitalizados en el Hospital Militar Central. Resultados: Con el test de exactitud de Fischer se obtuvo que los pacientes diabéticos tipo 2 con primer infarto agudo de miocardio y valores de hemoglobina glicosilada por encima de 8,5% presentaron una tendencia a tener fracciones de eyección por debajo de 50% (P= 0,019). Conclusiones: Se necesitan más estudios en los que se evalúen poblaciones más grandes de pacientes para lograr representar todo el espectro de valores de hemoglobina glicosilada y con ello, establecer un punto de corte más exacto a partir del cual sea válido sospechar una disminución de la función ventricular izquierda en el escenario de diabetes mellitus tipo 2 y un primer infarto agudo de miocardio. ; Introduction: In the wide range of cardiovascular disease, ischemic heart disease is one of the mayor two pathologies that contribute with the greater disability and mortality rates. Type 2 Diabetes Mellitus is known to be one of the mayor risk factors associated with a worst prognosis among subjects who suffer from ischemic heart disease. Hyperglycemia augments oxidative stress in the ischemic myocardium and thus the hypoxemia and extent of necrosis. Objective: To establish if there is a relationship between glycosylated hemoglobin levels and admissions left ventricular function, measured by ejection fraction, in type 2 diabetic patients suffering from a first acute myocardial infarction. Materials and Methods: Observational study in which we characterized 36 type 2 diabetic patients suffering from a first acute myocardial infarction, hospitalized in The Hospital Militar Central. Results: Using Fischer's exact test we found that that type 2 diabetics suffering from a first acute myocardial infarction and with glycosylated hemoglobin levels above 8.5% had a tendency to present an ejection fraction below 50% (P= 0.019). Conclusions: Larger studies are needed in order to include all the possible values of glycosylated hemoglobin, so a more accurate cut off point from which a valid suspicion of deteriorated left ventricular function can be made, in the setting of type 2 diabetics with a first acute myocardial infarction.

En el año 2007 el Instituto Rosarista de Acción Social y varios profesores de distintas facultades, en un esfuerzo por integrar la docencia, la investigación y la extensión, crean el Equipo interdisciplinario de estudios en desarrollo local. La iniciativa buscaba contribuir a la formulación de respuestas a problemáticas del desarrollo local por medio de la implementación de proyectos en una comunidad. Para ello, los profesores articularon sus capacidades y conocimientos en la construcción de un programa de intervención integral en el sector de El Codito. La búsqueda por construir, desde un análisis integral, procesos que atiendan los retos que impone el subdesarrollo, hace que la propuesta del Equipo Interdisciplinario sea muy interesante. Es por eso que en el capítulo 1de esta sistematización se considera pertinente rescatar las acciones del equipo a través de una sistematización de su experiencia desde sus inicios en el año 2007, hasta su desintegración en el 2013. En los capítulos 2 y 3, de manera detallada, se recoge el diagnóstico, la planificación y la ejecución de dos de los proyectos que se implementaron en el sector de El Codito: la "Escuela juvenil de formación en democracia, proyectos sociales y trabajo comunitario para el sector El Codito" e "Imaginarios y representaciones sociales en torno a la discapacidad en comunidades vulnerables. Estudio de caso sector El Codito, Bogotá.". Por último, se presentan algunas conclusiones, lecciones aprendidas y recomendaciones de esta experiencia de trabajo comunitario. ; In 2007 the Rosarista Institute for Social Action and multiple teachers of different faculties, in an effort to integrate the teaching, the investigtacion and the extension, create the interdisciplinary team of studies in local development. The inciiativa sought to contribute to the formulation of responses to issues of local development through the implementation of projects in a community. To this end, teachers articulated their skills and knowledge in the construction of a programme of integrated intervention in the sector of the Bank. Search by building, from a comprehensive analysis, processes that address the challenges posed by underdevelopment, makes that the proposal of the team Interdisciplinariosea very interesting. That is why in the 1st chapter this systematization is considered relevant to rescue the team actions through a systematization of its experience since its inception in 2007, until its disintegration in 2013. Chapters 2 and 3, in a detailed way, includes the diagnosis, planning and implementation of two of the projects that were undertaken in the sector of the Bank: "Youth School of training in democracy, social projects and community work for the bank sector" and "imaginary and social representations around disability in vulnerable communities. Case study sector the Bank, Bogotá. "." Finally, some conclusions, lessons learned and recommendations of this community work experience are presented. ; Instituto Rosarista de Acción Social ; Escuela de Ciencias Humanas

Religious violence needs to be analysed on a case-by-case basis and in the context of the particular local and historical circumstances in which it arises, a theoretical premise that has also been applied to late antiquity. Stephen Emmel has conducted a meticulous analysis of all available passages on religious violence in the Shenoutian corpus. The idea that religious violence was endemic in the late antique world has remained influential. Scholars of Late Antique Studies are becoming increasingly critical of the literary accounts that describe violence between Christians and "pagans". This chapter discusses three cases that have been taken as exemplary for widespread religious violence in late antique Egypt or even for the pervasive nature of religious violence in the late antique world. The expansion of Christianity at Philae conforms entirely to similar developments in the rest of the region or, for that matter, in Egypt as a whole.

"Der vorliegende Artikel versucht die Frage zu beantworten, wie es sein kann, dass bloß der nicht bzw. nicht vollständig gegebene Zugang zu akustischer Kommunikation für hörbehinderte (schwerhörige und gehörlose) Menschen zu massiven Benachteiligungen bezüglich Bildungs-, Berufs- und damit Lebenschancen führt. Aus der 'realpolitischen' Perspektive der hörenden Mehrheitsgesellschaft ist die Antwort: Hörbehinderte Menschen besitzen entweder keine für den 'normalen' gesellschaftlichen Wettbewerb ausreichende Kommunikationsfähigkeit oder fordern - verbunden mit dieser - sogar einen Status als Sprachminderheit, dessen Umsetzung enorme Kosten verursachen würde. Aus wissenschaftlicher Perspektive ergibt sich die Antwort, dass einflussreiche Gruppen einschlägig tätiger ExpertInnen über die Zusammenhänge von Sprache und Kognition entweder viel zu geringe Kenntnisse haben oder diese zugunsten gesprochener Sprache verfälschen." (Autorenreferat)

Seit der Französischen Revolution wird Standesdenken in Bezug auf Bildung nicht mehr nur pädagogisch, sondern auch verfassungsrechtlich in Frage gestellt. Doch in der Organisation öffentlicher Bildungseinrichtungen standen sich individuelle Differenz und allgemeine Integration nur zu oft im Wege, in den bildungspolitischen Kontroversen wurden sie nur zu häufig gegeneinander ausgespielt. In der aktuellen Diskussion über Differenz und Integration im Bildungswesen stehen vor allem drei konstitutionelle Verschiedenheiten im Mittelpunkt der Aufmerksamkeit: die kulturelle Identität ethnischer Minderheiten, die Geschlechterdifferenz und der gemeinsame Schulbesuch von behinderten und nicht behinderten Kindern. Was aber bedeutet es organisatorisch wie pädagogisch, wenn es nun um Differenzen geht, die außerhalb der Reichweite individueller Selbstverwirklichung liegen - wenn Chancengleichheit also nicht die Möglichkeit eröffnet, nach eigener Bestimmung gleich oder ungleich zu ein, die unbefragten Bindungen ethnischer Identität nicht zerbrochen, sondern erhalten, die Differenzen zwischen Weiblichkeit und Männlichkeit gerade nicht zugunsten universalen Menschseins aufgehoben werden sollen, ein von Geburt blindes Kind die Welt anders erlebt als seine sehenden Mitmenschen? Anhaltspunkte für die Beantwortung dieser Fragen lassen sich gegenwärtig in der Moralphilosophischen, in der rechtssoziologischen und der differentialpädagogischen Diskussion finden. (ICB2)

In recent years, the population is becoming more sedentary and characterized by an increase in the mean age. One of the consequences is a population with a higher risk of chronic diseases, increasing the risk to incur in disability and death. Consequently, health promotion programs, cheaper than interventions, are acquiring an increasingly central role in the politics of Governments. Health promotion programs want to maintain and improve the physical, cognitive, psychical, and social sphere of people. Considering that psychic and social sphere are strictly dependent on the physical condition, the interest of this thesis was on motor tests ideal for health promotion programs. The motor evaluation can take place through laboratory and field tests. Laboratory tests, usually, are more reliable and valid while field tests can be adopted for a larger population, because they are more economic and quick to propose. Since health promotion is aimed at a general population, field tests were investigated. Furthermore, in other disciplines, replicable and precise protocols are adopted and these are named standard operating procedures (SOPs). Unfortunately, in the field of Sports Sciences, SOPs are still not widely adopted. For this reason, the Ph.D. project wanted to examine SOPs in Sports Sciences and health promotion programs in different populations such as young and older adults, and in a population with special needs. This was carried on through reviews of the literature (review, scoping review, and systematic review and meta-analysis) and original studies that evaluated the Grooved Pegboard Test (GPT). During Study 1, the use of SOPs was considered in a population composed of adolescents for the evaluation of the strength of the lower limbs through vertical jumps. The result of the review highlighted the lack of SOPs in vertical jumps and consequently, SOPs were proposed for the countermovement and the squat jump test. During Study 2, a visually impaired population practicing the sport of goalball was analysed using a scoping review of the literature. Field tests adopted in this sport are different and, consequently, SOPs were proposed for the evaluation of goalball players. 1 Study 3, through a systematic review of the literature and a meta-analysis on older adults, assessed whether SOPs existed for the assessment of people in dual-task situations. Again, SOPs did not exist and guidelines to execute in the most appropriate way the secondary tasks were proposed. Study 4 is a pilot study that analysed the influence of a secondary task on the execution of a test to evaluate manual dexterity, the GPT. In conclusion, it was noted that the performance of a cognitive task is more disturbing than a motor task. This study was carried on to provide SOPs for the GPT in a dual-task contest. Study 5 wanted to evaluate the influence that the time spent on smartphones has on the GPT execution. This study was performed to study if normative data created for the GPT had to be updated. The investigation concluded that in young adults, the time spent on the smartphone does not influence the time to conclude the GPT. During Study 6 was investigated if the time to complete the GPT was influenced by the stress level and if a breathing exercise proposed to reduce the stress was useful before the execution of the manual dexterity test. In conclusion, stress does not influence significantly the GPT execution even if it changes the final time. For this reason, it was suggested to adopt, before the execution of the manual dexterity investigation, a short breathing exercise to reduce the effect of the stress. In conclusion, although the field investigated during these three years is reduced to a few tests and specific populations, it is clear that in the Sports Sciences it is necessary to create and follow SOPs in the evaluation of physical fitness, especially for those populations at risk such as children, adolescents, adults and older adults and people with specific needs, and this thesis provided indications and feedback useful for future studies.

Inequities in deaf (and hearing) mobilities have allowed for global technologies and ideologies originating in the global North to have powerful effects among deaf people in the global South. These global forms travel to locations in the global South through development projects, the travel of "experts," including sign language linguists, deaf educators, and consultants with disability-related expertise. Deaf–related "expertise" also travels in the person of deaf tourists, who carry their own ideologies about deafness and seek out deaf people and deaf spaces as a part of their "authentic" tourism experience. Recent work in mobility studies has called for attention to the differential and multiple forms of power that shape the categories of mobility and settlement as technologies and mobilities cross the globe. This dissertation examines the processes that circulate specific discourses and practices about deaf people and signed languages through Cambodia and the reterritorialization of these discourses and practices there.In the context of contemporary Cambodia, there are several types of mobilities—deaf people who travel from their rural villages and become a part of a network of deaf people in Phnom Penh; people who come to Cambodia to do development work; and tourists and the touristed. To better understand mobility through ethnography, this dissertation examines the processes that circulate specific discourses and practices about deaf people and signed languages through Cambodia and the reterritorialization of these discourses and practices in Cambodia, and by whom. Two major types of international mobilities have had an impact on deaf Cambodians: non-governmental organizations (NGOs) carrying out development projects and deaf tourists traveling through Cambodia. Cambodia presents an interesting case study of the mobility of ideas and people on various levels because of the intervention of NGOs in the lives of deaf people in the form of the invention of a signed language and the deliberate attempt to form a Deaf community. When humanitarian workers arrived in the 1990s to work with people with disabilities, they claimed couldn't find any evidence of a deaf community or a national sign language in use. Over time, NGOs became conduits for "foreign expertise" in the form of ideas about deaf people and sign languages, as well as spaces where these ideas are contested. Mobility is not a new phenomenon; throughout history, people, things, and ideas have moved in different directions at different scales for different purposes. As Cambodia became more stable politically, it became an attractive destination for tourism, a different form of mobility. Deaf tourists began flocking to Cambodia, bringing with them certain ideologies about deaf people and sign languages. Recent work in mobility studies has called for attention to the differential and multiple forms of power that shape the categories of mobility and settlement, such as the movement of "elite travelers" as opposed to refugees or economic migrants. In the context of contemporary Cambodia, there are several types of mobilities—deaf people who travel from their rural villages and become a part of a network of deaf people in Phnom Penh; people who come to Cambodia to do development work; and tourists and the touristed. To better understand mobility through ethnography, this dissertation examines the processes that circulate specific discourses and practices about deaf people and signed languages through Cambodia and the reterritorialization of these discourses and practices in Cambodia, and by whom. This dissertation deals with the movement by which social and political ideologies and practices move from certain locations in space and time and the reterritorialization of these mobile social and political ideologies and practices. It considers how regimes of mobilities result in the uneven reterritorialization of specific ideas about deaf people and signed languages in Cambodia and how these ideologies devalue the everyday languaging practices of deaf people in Cambodia. Finally, this dissertation interrogates how the "invention" of languages results in distinctions between groups and individuals, especially in terms of access to "elite" linguistic resources such as national signed languages and the use of "non-elite" modalities such as gestures, pointing, and homesign. ; Cultural anthropology ; Cambodia, Deaf, Ideology, International Development, Sign Language ; Anthropology ; Degree Awarded: Ph.D. Anthropology. American University

Einleitung: Die Internationale Klassifikation der Funktionsfähigkeit, Behinderung und Gesundheit (ICF) der Weltgesundheitsorganisation (WHO) mit seinem zugrunde liegenden bio-psycho-sozialen Modell wurde 2001 in Deutschland vom Gesetzgeber aufgegriffen und im Sozialgesetzbuch IX verankert sowie in das Zentrum rehabilitativer Bemühungen gestellt. Durch eine Vielzahl möglicher Erkrankungsfolgen charakterisieren unterschiedliche Behandlungs-konzepte, Struktur- und Prozessmerkmale die Umsetzung der gesetzlichen Rahmenbedingungen in den verschiedenen Phasen neurologischer Rehabilitation. Bei der Erfassung der Ergebnisqualität in der neurologischen Rehabilitation gibt es eine Reihe ungeklärter Fragestellungen. Material und Methoden: In vier empirischen Studien wurden Strukturen und Prozesse in der ambulanten neurologischen Rehabilitation in Deutschland sowie patientenbezogene Assessmentverfahren untersucht. Ergebnisse und Diskussion: In einer eigenen Untersuchung von Struktur- und Prozessdaten einer repräsentativen Stichprobe ambulanter Einrichtungen der Neurorehabilitation zeigen sich im Ergebnis vergleichbare strukturelle Voraussetzungen der Einrichtungen, die zumeist durch die Rahmenempfehlungen zur ambulanten neurologischen Rehabilitation der Bundesarbeitsgemeinschaft für Rehabilitation (BAR) und entsprechende Versorgungsverträge bedingt sind. Unterschiedliche konzeptionelle Ausrichtungen führen zu unterschiedlichen Prozessen. Es ergeben sich dabei deutliche Hinweise auf Unterschiede formaler sowie inhaltlicher Konzepte zur Umsetzung des sozialrechtlichen Rehabilitationsauftrags zwischen verschiedenen Rehabilitationseinrichtungen. Grundsätzlich zeigt sich ein oft noch ungenutztes Potenzial in der Kontextarbeit, dem durch den Einbezug des unmittelbaren personellen und materiellen Sozialraums der Rehabilitanden in die Therapie begegnet werden könnte. Bei der Untersuchung patientenbezogener Assessments zeigt sich, dass zur globalen Erfassung von Teilhabe der Index zur Messung von Einschränkungen der Teilhabe (IMET) gut geeignet ist. Die Studienergebnisse zum Selbstständigkeits-Index für die Neurologische und Geriatrische Rehabilitation (SINGER) sprechen für eine gute Eignung in der ambulanten Neurorehabilitation und eine eindeutige Überlegenheit des SINGER als Assessmentinstrument gegenüber den bisher am weitesten verbreiteten Instrumenten Barthel-Index (BI) und Funktioneller Selbstständigkeitsindex (FIM). Die Resilienzskala (RS-13) besitzt auch bei ambulanten neurologischen Rehabilitanden akzeptable psychometrische Eigenschaften und kann daher auch in der ambu-lanten neurologischen Rehabilitation eingesetzt werden. Die Beachtung des Resilienz-Konstrukts mit Blick auf therapeutische Interventionen, die auf eine Verbesserung der psychischen Widerstandsfähigkeit abzielen, erscheinen aufgrund einer Assoziation mit dem Reha-Outcome sinnvoll. Die zur Ergebnismessung eingesetzte Marburger Kompetenz Skala (MKS) erweist sich nur als bedingt geeignet. Jedoch kann der Vergleich von Selbst- und Fremdbeurteilung im Therapieprozess systematisch genutzt werden. Fazit: Die ambulante neurologische Rehabilitation in Deutschland stellt innerhalb der Rehabilitationsforschung ein Forschungsgebiet mit spezifischen Fragestellungen dar. Die bestehenden Strukturen und Prozesse zielen auf die Umsetzung des gesetzlich verankerten Rehabilitationsauftrages ab. Zur Erfassung des Rehabilitationsergebnisses existieren mittlerweile eine Reihe geeigneter patientenbezogener Assessmentverfahren. Um ihre vollen spezifischen Vorteile zu entfalten, muss die ambulante Neurorehabilitation zu einem Behandlungssetting ausgebaut und weiterentwickelt werden, in dem evidenzbasiert nicht mehr nur an Funktionen und Aktivitäten sondern übergeordnet an der Teilhabe und selbstbestimmter Lebensführung der Rehabilitanden behandelt wird. Hierzu besteht jedoch noch Forschungsbedarf. ; Objective: The International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) by the World Health Organisation (WHO) and its underlying bio-psycho-social model is anchored in the German social legislation since 2001. Due to a multitude of different sequelae neurological rehabilitation is characterized by different treatment concepts, structural and procedural quality features. To date there are a rash of open research questions with the aim of measuring the outcome quality of neurological rehabilitation. Method: Structural and procedural quality and patient-related assessments were researched in four empirical studies. Results: Data analysis of existing structures and processes in outpatient neurorehabilitation show comparable structures of the centres, what is mostly determined by the service provider audited regulatory framework. Different concepts result in different processes. There are a lot of hints with respect to different concepts in form and content to implement the legally obligated mandate. In general their work with context factors are still a frequently unused potential. It can be countered by the therapeutic inclusion of the social and environmental living conditions of the patients. The Index zur Messung von Einschränkungen der Teilhabe (IMET) is an appropriate instrument to measure the ICF associated construct participation. Results in comparison to BI and FIM recommend to use the Selbstständigkeits-Index für die Neurologische und Geriatrische Rehabilitation (SINGER) in outpatient neurorehabilitation, though with some restrictions. The resilience-scale RS-13 has acceptable psychometric properties and therefore suitable in the context of neurological outpatient rehabilitation. In a goal-oriented use of resources, early determination and consideration of resilience might complement therapy in the rehabilitation process. Since resilience is associated with reha- bilitative outcome, therapeutic interventions that target resilience in the sense of building up self-acceptance seem to be promising. The assessment instrument Marburger Kompetenz Skala (MKS) is only partially suitable for assessing the outcome of outpatient neurological rehabilitation. The comparison of self and near relative ratings can systematically be used in therapy process. Conclusions: Outpatient neurological rehabilitation in Germany is a special field of research within rehabilitation research. The existing strucures and processes are aimed to the legally anchored therapeutic goal(s). Meanwhile there are some existing patient-related assessments to measure the outcome of rehabilitation. Outpatient neurorehabilitation must be extended and developed to achieve all its advantages. Further research must be primary targeted on participation and self-determined conduct of life.

Інсульт є важливою медико-соціальною проблемою сьогодення. Щорічно у світі виникає близько 17 млн мозкових інсультів, а 6 млн пацієнтів помирають унаслідок даного захворювання. Протягом останніх 25 років поширеність мозкового інсульту збільшилася на 113 %, захворюваність — на 70 %, летальність від інсульту — на 36 %, інвалідизація — на 73 %, кількість інсультів у людей віком 20–64 роки — на 25 %, мозкових крововиливів — на 16 %. Популяційне дослідження INTERSTROKE показало, що найбільш значимими факторами ризику ішемічного інсульту після артеріальної гіпертензії (35 %) є відсутність регулярного фізичного навантаження, ожиріння (26 %), співвідношення аполіпопротеїну В і А1 (25 %), тютюнопаління (19 %), нездорова дієта (19 %), кардіологічні чинники (7 %), цукровий діабет, депресія, психосоціальний стрес (5 %). Останнім часом особливого значення набула концепція стресу в умовах ведення бойових дій, що має багатозначне тлумачення, а введення визначення «травматичний», з одного боку, підкреслює інтенсивність стрес-чинників, а з іншого — потенційну можливість травмування психіки під їх впливом. Проте основними чинниками ризику виникнення мозкового інсульту у військовослужбовців, які перебувають на передових позиціях у зоні збройного конфлікту, залишаються артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення ліпідного обміну, вроджені й набуті вади серця, вроджена й набута патологія церебральних інтра- й екстракраніальних судин, перенесені мозкові інсульти, цукровий діабет і ожиріння. Особливу роль ці чинники відіграють на фоні постійної психоемоційної травми і хронічного бойового стресу, куріння тютюну й періодичного вживання міцних алкогольних напоїв, що служать тригерами серйозних кардіоваскулярних подій. Депресивно-тривожна симптоматика, що має місце в значної кількості хворих військовослужбовців, може підсилювати прояви набутої соматичної патології і прискорювати виникнення раптових гострих мозкових катастроф, прогресування хронічної ішемії мозку. ; Инсульт является одной из важнейших медико-социальных проблем. Ежегодно происходит более 17 млн инсультов, около 6 млн людей умирают вследствие данного заболевания. В течение последних 25 лет распространенность инсульта повысилась на 113 %, заболеваемость — на 70 %, смертность от инсульта — на 36 %, инвалидизация — на 73 %, количество инсультов у людей в возрасте 20–64 лет — на 25 %, геморрагических инсультов — на 16 %. Результаты популяционного исследования INTERSTROKE показали, что наиболее значимыми факторами риска ишемического инсульта после артериальной гипертензии (35 %) являются отсутствие регулярной физической нагрузки (28 %), ожирение (26 %), соотношение аполипопротеина В и А1 (25 %), курение (19 %), кардиальные причины (7 %), сахарный диабет, депрессия, психосоциальный стресс (5 %). В последнее время особое значение приобрела концепция стресса в условиях боевых действий, который имеет многозначное толкование, а введение определения «травматический», с одной стороны, подчеркивает интенсивность стресс-факторов, а с другой — потенциальную возможность травмирования психики под их влиянием. Однако основными факторами риска развития мозгового инсульта у военнослужащих, находящихся на передовых позициях в зоне военного конфликта, остаются артериальная гипертензия, атеросклеротическое поражение сосудов, нарушения липидного обмена, врожденные и приобретенные пороки сердца, врожденная и приобретенная патология церебральных интра- и экстракраниальных сосудов, перенесенные мозговые инсульты, сахарный диабет и ожирение. Особую роль эти факторы играют на фоне постоянной психоэмоциональной травмы и хронического боевого стресса, курения и периодического употребления крепких алкогольных напитков, которые также являются триггерами серьезных кардиоваскулярных событий. Депрессивно-тревожная симптоматика, которая имеет место у значительного количества больных военнослужащих, может усиливать проявления приобретенной соматической патологии и ускорить возникновение внезапных острых мозговых катастроф, прогрессирование хронической ишемии мозга. ; Stroke is one of the most important medical and social problems. More than 17 million strokes occur annually, about 6 million people die due to this disease. Over the past 25 years, the prevalence of cerebral stroke increased by 113 %, the incidence — by 70 %, mortality from stroke — by 36 %, disability — by 73 %, number of strokes in people aged 20–64 years — by 25 %, cerebral hemorrhages — by 16 %. The INTERSTROKE population study showed that most significant risk factors for ischemic stroke after arterial hypertension (35 %) are lack of regular physical activity, obesity (26 %), apolipoprotein B and I1 ratio (25 %), tobacco smoking (19 %), unhealthy diet (19 %), cardiologic factors (7 %), diabetes mellitus, depression, psychosocial stress (5 %). Recently, the concept of stress in the conditions of hostilities, which has a multi-valued interpretation, is of particular importance, and the introduction of the definition of "traumatic", on the one hand, emphasizes the intensity of stress factors, and on the other, the potential risk of psychological trauma under their influence. However, the main risk factors for developing cerebral stroke in military personnel, who are on the front line in the military conflict zone, remain arterial hypertension, atherosclerotic lesions of blood vessels, lipid metabolism disorders, congenital and acquired heart defects, congenital and acquired pathology of intra- and extracranial vessels, cerebral strokes, diabetes mellitus and obesity. These factors play a special role against the background of constant psycho-emotional trauma and chronic combat stress, smoking and the periodic use of strong alcoholic beverages, which are also triggers of serious cardiovascular events. Depression and anxiety symptoms that occur in a significant number of sick military personnel can enhance the manifestations of acquired somatic pathologies and accelerate the occurrence of sudden acute cerebral catastrophes, the progression of chronic brain ischemia.

Інсульт є важливою медико-соціальною проблемою сьогодення. Щорічно у світі виникає близько 17 млн мозкових інсультів, а 6 млн пацієнтів помирають унаслідок даного захворювання. Протягом останніх 25 років поширеність мозкового інсульту збільшилася на 113 %, захворюваність — на 70 %, летальність від інсульту — на 36 %, інвалідизація — на 73 %, кількість інсультів у людей віком 20–64 роки — на 25 %, мозкових крововиливів — на 16 %. Популяційне дослідження INTERSTROKE показало, що найбільш значимими факторами ризику ішемічного інсульту після артеріальної гіпертензії (35 %) є відсутність регулярного фізичного навантаження, ожиріння (26 %), співвідношення аполіпопротеїну В і А1 (25 %), тютюнопаління (19 %), нездорова дієта (19 %), кардіологічні чинники (7 %), цукровий діабет, депресія, психосоціальний стрес (5 %). Останнім часом особливого значення набула концепція стресу в умовах ведення бойових дій, що має багатозначне тлумачення, а введення визначення «травматичний», з одного боку, підкреслює інтенсивність стрес-чинників, а з іншого — потенційну можливість травмування психіки під їх впливом. Проте основними чинниками ризику виникнення мозкового інсульту у військовослужбовців, які перебувають на передових позиціях у зоні збройного конфлікту, залишаються артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення ліпідного обміну, вроджені й набуті вади серця, вроджена й набута патологія церебральних інтра- й екстракраніальних судин, перенесені мозкові інсульти, цукровий діабет і ожиріння. Особливу роль ці чинники відіграють на фоні постійної психоемоційної травми і хронічного бойового стресу, куріння тютюну й періодичного вживання міцних алкогольних напоїв, що служать тригерами серйозних кардіоваскулярних подій. Депресивно-тривожна симптоматика, що має місце в значної кількості хворих військовослужбовців, може підсилювати прояви набутої соматичної патології і прискорювати виникнення раптових гострих мозкових катастроф, прогресування хронічної ішемії мозку. ; Инсульт является одной из важнейших медико-социальных проблем. Ежегодно происходит более 17 млн инсультов, около 6 млн людей умирают вследствие данного заболевания. В течение последних 25 лет распространенность инсульта повысилась на 113 %, заболеваемость — на 70 %, смертность от инсульта — на 36 %, инвалидизация — на 73 %, количество инсультов у людей в возрасте 20–64 лет — на 25 %, геморрагических инсультов — на 16 %. Результаты популяционного исследования INTERSTROKE показали, что наиболее значимыми факторами риска ишемического инсульта после артериальной гипертензии (35 %) являются отсутствие регулярной физической нагрузки (28 %), ожирение (26 %), соотношение аполипопротеина В и А1 (25 %), курение (19 %), кардиальные причины (7 %), сахарный диабет, депрессия, психосоциальный стресс (5 %). В последнее время особое значение приобрела концепция стресса в условиях боевых действий, который имеет многозначное толкование, а введение определения «травматический», с одной стороны, подчеркивает интенсивность стресс-факторов, а с другой — потенциальную возможность травмирования психики под их влиянием. Однако основными факторами риска развития мозгового инсульта у военнослужащих, находящихся на передовых позициях в зоне военного конфликта, остаются артериальная гипертензия, атеросклеротическое поражение сосудов, нарушения липидного обмена, врожденные и приобретенные пороки сердца, врожденная и приобретенная патология церебральных интра- и экстракраниальных сосудов, перенесенные мозговые инсульты, сахарный диабет и ожирение. Особую роль эти факторы играют на фоне постоянной психоэмоциональной травмы и хронического боевого стресса, курения и периодического употребления крепких алкогольных напитков, которые также являются триггерами серьезных кардиоваскулярных событий. Депрессивно-тревожная симптоматика, которая имеет место у значительного количества больных военнослужащих, может усиливать проявления приобретенной соматической патологии и ускорить возникновение внезапных острых мозговых катастроф, прогрессирование хронической ишемии мозга. ; Stroke is one of the most important medical and social problems. More than 17 million strokes occur annually, about 6 million people die due to this disease. Over the past 25 years, the prevalence of cerebral stroke increased by 113 %, the incidence — by 70 %, mortality from stroke — by 36 %, disability — by 73 %, number of strokes in people aged 20–64 years — by 25 %, cerebral hemorrhages — by 16 %. The INTERSTROKE population study showed that most significant risk factors for ischemic stroke after arterial hypertension (35 %) are lack of regular physical activity, obesity (26 %), apolipoprotein B and I1 ratio (25 %), tobacco smoking (19 %), unhealthy diet (19 %), cardiologic factors (7 %), diabetes mellitus, depression, psychosocial stress (5 %). Recently, the concept of stress in the conditions of hostilities, which has a multi-valued interpretation, is of particular importance, and the introduction of the definition of "traumatic", on the one hand, emphasizes the intensity of stress factors, and on the other, the potential risk of psychological trauma under their influence. However, the main risk factors for developing cerebral stroke in military personnel, who are on the front line in the military conflict zone, remain arterial hypertension, atherosclerotic lesions of blood vessels, lipid metabolism disorders, congenital and acquired heart defects, congenital and acquired pathology of intra- and extracranial vessels, cerebral strokes, diabetes mellitus and obesity. These factors play a special role against the background of constant psycho-emotional trauma and chronic combat stress, smoking and the periodic use of strong alcoholic beverages, which are also triggers of serious cardiovascular events. Depression and anxiety symptoms that occur in a significant number of sick military personnel can enhance the manifestations of acquired somatic pathologies and accelerate the occurrence of sudden acute cerebral catastrophes, the progression of chronic brain ischemia.

The World Bank commissioned this report as part of a set of studies concerned with the Uganda Demobilization and Reintegration Program and the Amnesty Commission. The study represents one element of the set of studies which included the Final Independent Evaluation of the Uganda Emergency Demobilization and Reintegration Project (UgDRP), Reporter Reintegration Survey and Community Dynamics Survey, and a study on the relationship between the Amnesty Commission and its DDR Implementing Partners study. The background field work and research for this study was integrated into the overall background research and fieldwork for the set of studies. In this study the focus of the analysis is on processes of reintegration rather than the achievement of a static marker of reintegration. In other words rather than examining the experience of reporters to identify the ones who are reintegrated and the ones who are not, the study examines the complex interplay of elements in the process of social and economic reintegration to identify which drivers have most influenced (positively and negatively) the reintegration process in which reporters are and have been engaged. The study identifies the drivers of successful or unsuccessful reintegration and the crosscutting dynamics such as gender, tradition, poverty and economic markets that exacerbate the impact of drivers of reintegration on the lives of reporters and communities. The report presents actionable findings that can inform future programming in the area. The overall purpose of the study is to provide an analysis of the drivers of reintegration and to identify the distinguishing features of successful reintegration amongst reporters.

Objective: to examine the hypothesis that functional outcomes following major lower-extremity trauma sustained in the military would be similar between patients treated with amputation and those who underwent limb salvage. Methods: this is a retrospective cohort study of 324 service members deployed to Afghanistan or Iraq who sustained a lower-limb injury requiring either amputation or limb salvage involving revascularization, bone graft/bone transport, local/free flap coverage, repair of a major nerve injury, a complete compartment injury/compartment syndrome. The Short Musculoskeletal Function Assessment (SMFA) questionnaire was used to measure overall function. Standard instruments were used to measure depression (the Center for Epidemiologic Studies Depression Scale), posttraumatic stress disorder (PTSD Checklist-military version), chronic pain (Chronic Pain Grade Scale), and engagement in sports and leisure activities (Paffenbarger Physical Activity Questionnaire). The outcomes of treatment were compared by using regression analysis with adjustment for age, time until the interview, military rank, upper-limb and bilateral injuries, social support, and intensity of combat experiences. Results: overall response rates were modest (59.2 %) and significantly different between those who underwent amputation (64.5 %) and those treated with limb salvage (55.4 %) (p = 0.02). Also, 38.3 % screened positive for depressive symptoms and 17.9 %, for posttraumatic stress disorder (PTSD). One-third (34.0 %) were not working, on active duty, or in school. After adjustment for covariates, participants with an amputation had better scores in all SMFA domains compared with those whose limbs had been salvaged (p < 0.01). They also had a lower likelihood of PTSD and a higher likelihood of being engaged in vigorous sports. Conclusions: major lower-limb trauma sustained in the military results in significant disability. Service members who undergo amputation appear to have better functional outcomes than those who undergo limb salvage. Caution is needed in interpreting these results as there was a potential for selection bias. ; Цель: провести сравнительную оценку результатов лечения военнослужащих с травмами нижних конечностей, полученных в результате военных действий, после ампутаций и органосохраняющих конечность операций (ОКО). Методы: ретроспективное исследование включало 324 военнослужащих армии США, получивших травмы во время военных действий в Афганистане или Ираке, которым выполнены ампутации или ОКО с применением реваскуляризации, костной пластики, транспозиции кожно-мышечных лоскутов, пластики магистральных нервных стволов и лечения компартмент-синдрома. Функциональные результаты оценивали с помощью шкалы SMFA (Short Musculoskeletal Function Assessment). Анализировали также степень депрессии (Center for Epidemiologic Studies Depression Scale), посттравматические стрессовые расстройства (ПСР) по опроснику Checklist-military Version, хронические боли (Chronic Pain Grade Scale), спортивную и повседневную ак­тивность (Paffenbarger Physical Activity Questionnaire). Результаты анализировали с учетом возраста, времени после ранения, воинского звания, сочетания травм верхних и нижней конечностей, социальной поддержки и предшествующего опыта боевых действий.Результаты: общий процент ответивших был 59,2 % и значительно (р = 0,02) отличался в группе с ампутациями (64,5 %) и ОКО (55,4 %). У 38,3 % исследованных зафиксированы выраженные симптомы депрессии, у 17,9 % – ПСР. Не работали или не продолжали обучение 34,0 % пострадавших. У военнослужащих после ампутаций конечностей получены лучшие результаты по всем разделам шкалы SMFA по сравнению с теми, у кого конечности сохранены (р < 0,01). Они также имели более низкую вероятность развития ПСР и более высокие возможности заниматься спортом. Выводы: большинство травм нижних конечностей, полученных в результате боевых действий, приводят к инвалидности. Раненные после ампутации имеют лучшие отдаленные функциональные результаты, чем пострадавшие после ОКО. Результаты необходимо интерпретировать с осторожностью из-за возможных отклонений в чистоте отбора пациентов. ; Мета: провести порівняльне оцінювання результатів лікування військовослужбовців із травмами нижніх кінцівок, отриманих у результаті військових дій, після ампутацій і органозберігальних кінцівку операцій (ОКО).Методи: ретроспективне дослідження включало 324 військовослужбовці армії США, які отримали травми під час військових дій в Афганістані або Іраку та яким виконані ампутації або ОКО із застосуванням реваскуляризації, кісткової пластики, транспозиції шкірно-м'язових шматків, пластики магістральних нервових стовбурів та лікування компартмент-синдрому. Функціональні результати оцінювали за допомогою шкали SMFA (Short Musculoskeletal Function Assessment). Аналізували також ступінь депресії (Center for Epidemiologic Studies Depression Scale), посттравматичні стресові розлади (ПСР) за опитувальником Checklist-military Version, хронічні болі (Chronic Pain Grade Scale), спортивну і повсякденну активність (Paffenbarger Physical Activity Questionnaire). Результати аналізували з урахуванням віку, часу після поранення, військового звання, поєднаних травм верхніх і нижніх кінцівок, соціальної підтримки й попереднього досвіду бойових дій. Результати: загальний відсоток відповівших був 59,2 % і значно (р = 0,02) відрізнявся в групі з ампутацією (64,5 %) і ОКО (55,4 %). У 38,3 % досліджених зафіксовані виражені симптоми депресії, у 17,9 % — ПСР. Не працювали або не продовжували навчання 34,0 % постраждалих. У військовослужбовців після ампутацій кінцівок отримані кращі результати по всіх розділах шкали SMFA порівняно з тими, у кого кінцівки збережені (р < 0,01). Вони також мали нижчу ймовірність розвитку ПСР і вищі можливості займатися спортом. Висновки: більшість травм нижніх кінцівок, отриманих у результаті бойових дій, призводять до інвалідності. Поранені після ампутації мають кращі віддалені функціональні результати, ніж постраждалі після ОКО. Результати необхідно інтерпретувати з обережністю через можливі відхилення в чистоті відбору пацієнтів.

Introduction -- Module 1: multicultural knowledge -- Cultural competency revised: the California Brief Multicultural Competence Scale / Glenn Gamst, Richard H. Dana, Aghop Der-Karabetian, Myriam Aragon, Leticia Arellano, Gloria Morrow, and Luann Martenson -- Mental health: culture, race and ethnicity: a supplement to mental health: a report of the Surgeon General: executive summary / U.S. Department of Health and Human Services -- Client diversity / Amy G. Lam and Stanley Sue -- TEMAS (Tell-Me-A-Story) assessment in multicultural societies / Giuseppe Constantino, Richard H. Dana, and Robert G. Malgady -- Multicultural counseling training: past present, and future directions /Josh M. Abreu, Ruth H. Gim Chung, and Donald R. Atkinson -- The American Psychological Association's guidelines on multicultural education, training, research, practice and organizational psychology: initial development and summary / Madonna G. Constantine and Derald Wing Sue -- Strategies and techniques for counselor training based on the multicultural counseling competencies / Patricia Arredondo and G. Miguel Arceniega -- Acculturation: a psychological construct of continuing relevance for Chicana/o psychology / Israel Cuellar, Roxana I. Siles, and Erika Bracamontes -- Module 2: Awareness of multicultural barriers -- White privilege and male privilege: a personal account of coming to see correspondences through work in women's studies / Peggy McIntosh -- Social and psychological perspectives on ethnic and racial identity / Joseph E. Trimble, Janet E. Helms, and Maria P.P. Root -- Treatment issues with Hispanic clients / Josh M. Abreu, Andreas J. Consoli, and Scott J. Cypers -- Clinical practices with African Americans: juxtaposition of standard clinical practices and Africentricism / Edward F. Morris -- Native Americans / Hilary N. Weaver -- Counseling and psychotherapy with Asian American clients / Nolan Zane, Teru Morton, June Chu, and Nancy Lin -- Module 3: Sensitivity and responsiveness to consumers -- Verbal code / James W. Neuliep -- Racial microaggressions in everyday life: implications for clinical practice / Derald Wing Sue, Christina M. Capodilupo, Gina C. Torino, Jennifer M. Bucceri, Aisha M. B. Holder, Kevin L. Nadal, and Marta Esquilin -- A recovery-oriented service system: setting some system level standards / William A. Anthony -- Counseling individuals from marginalized and underserved groups / Patricia Arredondo -- Assessments of prejudice, cultural competence, stressful effects of racism, racial and ethnic identity, and the multicultural personality / Joseph G. Ponterotto, Shawn O. Utsey, and Paul B. Pedersen -- Client culture trainings/focus groups project report / The California Network of Mental Health Clients -- Module 4: Sociocultural diversities -- Counseling older adults: theoretical and empirical issues in prevention and intervention / Robert D. Hill, Brian L. Thorn, and Ted Packard -- Ethnicity and care / C. Cox -- Why multicultural issues matter for practitioners working with older adults / Gregory A. Hinrichsen -- Revisiting gender issues in multicultural counseling / L. Sunny Hansen, Elizabeth M. P. Gama, and Amy K. Harkins -- Lesbian, gay, and bisexual people of color: understanding cultural complexity and managing multiple oppressions / Mary A. Fukuyama and Angela D. Ferguson -- Psychology, diversity and social justice: beyond heterosexism and across the cultural divide / Beverly Greene -- Psychotherapy, classism, and the poor: conspicuous by their absence / Laura Smith -- Working for social justice from within the health care system: the role of social class in psychology / Joshua A. Hopps and William M. Liu -- Culture and the disability services / Paula Sotnik and Mary Ann Jezewski -- Index -- About the editors