Suchergebnisse

Letter:
We have read the recent article published by Zhang et al titled "The Efficacy and Safety of Topical Saline Irrigation with Tranexamic Acid on Perioperative Blood Loss in Patients Treated with Percutaneous Endoscopic Interlaminar Diskectomy: A Retrospective Study". In this retrospective study, authors performed interlaminar endoscopic lumbar discectomy (IELD) for L5-S1 disc herniations, categorizing patients into two groups. One group underwent IELD with saline irrigation fluid containing 0.33 gm of tranexamic acid (TXA) per 1L of saline, while the other group received only saline irrigation fluid. We appreciate the authors' efforts in shedding light on the use of TXA in irrigation fluid, which currently has limited literature available. However, we wish to highlight several points of concern that, in our view, warrant further discussion.
Upon reviewing the manuscript, our initial concern centers on the reported amount of blood loss, a crucial outcome in this study. The blood loss figures presented in this study appear significantly higher compared to the existing literature. In both study groups, the authors indicate total blood loss (TBL) exceeding 300 ml and intraoperative blood loss (IBL) surpassing 40 ml. In contrast, a systematic review and meta-analysis by Jitpakdee et al. (1) reported a range of blood loss from 10.9 ml to 23.35 ml for interlaminar endoscopic discectomy without any systemic or local use of tranexamic acid. Accurately assessing blood loss in endoscopic spine surgery poses a challenge, and the accuracy of indirect calculation methods is questionable, particularly when bleeding is minimal. Endoscopic discectomy has been proven benefits by minimal tissue damage and negligible blood loss.
Another significant concern we would like to address is related to the safety and efficacy of topical tranexamic acid (TXA) use in endoscopic spine surgery. The existing literature generally accepts the safety profile and efficacy of use of intravenous TXA in open spine surgery where the blood loss incurred is substantial (2, 3). However, when it comes to the safety of topical TXA, it is important to note that TXA is known to have neurotoxic and epileptogenic properties when applied to central nervous system (CNS) tissue (5, 6). This is due to its interference with central GABAA receptors and glycine receptors (7). In endoscopic spine surgeries, small dural tears can sometimes go unnoticed due to continuous irrigation fluid pressure. In such cases, the potential CNS side effects associated with topical TXA could pose a real danger. Furthermore, even when dural tears are identified during surgery, it can be challenging to completely washout all the irrigation fluid containing TXA from the surgical field. The accumulation of excessive epidural or intrathecal TXA, especially after a dural tear, can lead to life-threatening conditions such as seizures or arrhythmias, significantly increasing morbidity and mortality in what is often intended as a day-care procedure.
Moreover, the authors have not mentioned any exclusion criteria for patients with conditions that are suspected to elevate risk of developing TXA-related side effects, such as a history of thromboembolic events and/or coagulopathy, convulsive disorders and dural disruption. Lastly, in terms of the efficacy of TXA, there are limited studies demonstrating the use of local TXA in spine surgeries to reduce blood loss. For example, Krohn et al(4) used topical TXA irrigation in open instrumented spinal fusion surgery before wound closure. Their study showed a reduction in postoperative blood loss, with drain output decreasing from 525 ml in the non-TXA group to 252 ml in the TXA group. However, it had no significant effect on intraoperative blood loss.
We would like to raise a pertinent question regarding endoscopic discectomy procedures, which are characterized by minimal blood loss and are often conducted as day-care surgeries. It becomes a matter of concern whether the potential advantages of using topical TXA in reducing blood loss outweigh the associated risks of neurological damage to the central nervous system (CNS) and other potentially life-threatening complications.

In modern conditions, one of the significant obstacles to ensuring increased power, efficiency and resource of military and civilian vehicles is the exhausted possibilities of traditional technical solutions of basic elements and systems. This primarily applies to high-speed elements, in particular, turbines and rotary parts of air blowers of internal combustion engines, transmissions, drives, hydraulic machines and more. High speeds cause dynamic processes that can potentially lead to problems with strength, rigidity and stability. In order to substantiate the progressive technical solutions of high-speed parts, it is necessary to develop appropriate theoretical foundations for the analysis of processes that occur in these elements. The stress-strain state of the elements of rotor systems is of particular interest. It is also important to determine the stiffness properties of the elastic supports. In turn, this affects the stability of the rotor systems. This creates a basis for establishing patterns of influence of variable parameters on the characteristics of dynamic processes and states. A complex mathematical and numerical models of the stress-strain state and stability of motion of high-speed structural elements is developed on a unified methodological basis. These models are described by a common set of varied parameters. General criteria and restrictions are formulated. The search for advanced solutions is carried out by meeting certain complex criteria and constraints. Design parameters and operational modes are varied. The analysis problems are solved using a unified parametric model. Keywords: civil and military machines, RPM structural parts, stress-strain state, critical rotational velocity ; В современных условиях одним из существенных препятствий для обеспечения повышенной мощности, работоспособности и ресурса машин военного и гражданского назначения являются исчерпанные возможности традиционных технических решений основных элементов и систем. В первую очередь это касается высокооборотных элементов, в частности, турбин и роторных частей нагнетателей воздуха двигателей внутреннего сгорания, трансмиссий, приводов, гидромашин и т.д. Высокие скорости вращения вызывают динамические процессы, которые могут приводить к проблемам с прочностью, жесткостью и устойчивостью движения. С целью обоснования прогрессивных технических решений высокооборотных частей необходима разработка соответствующих теоретических основ исследования реализуемых в этих элементах процессов. Интерес представляет, в частности, исследование напряженно-деформированного состояния элементов роторных систем. Важно также определение жестких свойств упругих опор. В свою очередь, это влияет на устойчивость движения роторных систем. Это создает базу для установления закономерностей влияния варьируемых характеристик на свойства динамических процессов и состояний. Ключевые слова: машины военного и гражданского назначения, высокооборотные элементы конструкций, напряженно-деформированное состояние, критическая скорость вращения ; У сучасних умовах однією із суттєвих перепон на шляху забезпечення підвищеної потужності, працездатності та ресурсу машин військового та цивільного призначення є вичерпані можливості традиційних технічних рішень основних елементів та систем. У першу чергу це стосується високообертових елементів, зокрема, турбін та роторних частин нагнітачів повітря двигунів внутрішнього згоряння, трансмісій, приводів, гідромашин тощо. Високі швидкості обертання спричиняють динамічні процеси, які потенційно можуть призводити до проблем із міцністю, жорсткістю та стійкістю руху. Із метою обґрунтування прогресивних технічних рішень високообертових частин необхідна розробка відповідних теоретичних основ дослідження процесів, що реалізуються у цих елементах. Інтерес становить, зокрема, дослідження напружено-деформованого стану елементів роторних систем. Важливе також визначення жорсткісних властивостей пружних опор. У свою чергу, це впливає на стійкість руху роторних систем. Це створює основу для установлення закономірностей впливу варійованих параметрів на характеристики динамічних процесів і станів. У роботі на единій методологічний основі запропоновано розробити комплексну математичну та чисельну моделі напружено-деформованого стану та стійкості руху високообертоових елементів конструкцій. Ці моделі описуються загальним набором варійованих параметрів. Формуються загальні критерії та обмеження. Пошук прогресивних рішень здійснюється шляхом задоволення певним комплексним критеріям і обмеженням. Варійованими є проектні параметри та експлуатаційні режими. При цьому розв'язання задач аналізу здійснюється із використанням єдиної параметричної моделі. Ключові слова: машини військового та цивільного призначення, високообертові елементи конструкцій, напружено-деформований стан, критична швидкість обертання

За 25 лет действия Уголовного кодекса Российской Федерации в доктрине не сформировалось разделяемое большинством исследователей понимание такой базовой категории института обстоятельств, исключающих преступность деяния, как основание признания допустимым причинение вреда в соответствующих обстоятельствах, и не определено, какое из указанных в ст. 14 настоящего Кодекса свойств преступления отсутствует в деяниях, причинивших вред, при обстоятельствах, исключающих преступность деяния. В связи с этим цель исследования состоит в определении тех социальных оснований, причинение вреда при которых социум считает допустимым, а также юридического основания отсутствия свойства преступления в деянии, причинившем вред в условиях законодательно установленной ситуации. В статье доказывается, что общим социальным основанием допустимости причинения вреда при отражении общественно опасного посягательства, устранения иных угроз выступает вынужденность, крайность применения вредоносного способа, невозможность без причинения вреда разрешить социальные конфликты и противоречия. Подчеркивается, что причинение вреда при отражении посягательства в ситуациях необходимой обороны, устранении опасности в крайней необходимости и др. не может оцениваться как общественно полезное. Обосновывается, что для каждого из обстоятельств, указанных в нормах гл. 8 Уголовного кодекса Российской Федерации, имеется свое социальное основание (причина), в силу которого социум допускает причинение вреда. Например, социальная основа допустимости причинения вреда при защите (обороне) коренится в естественном праве человека защищаться и объективной невозможности государства в полной мере обеспечить безопасность любого человека; социальная допустимость причинения вреда при задержании лица, совершившего преступление, определяется необходимостью реализации принципа неотвратимости ответственности за совершенное преступление. С юридической позиции автор статьи заключает, что в нормах об обстоятельствах, исключающих преступность деяния, закреплены исключения из общих запретов, установленных в нормах Особенной части уголовного закона. Законодатель не наделил свойством противоправности осознанно совершаемое деяние, причиняющее вред при любом из обстоятельств, исключающих преступность деяния, даже когда оно общественно опасно. ; For 25 years of operation of the Criminal Code of Russian Federation, the doctrine has not formed an understanding shared by most researchers of such a basic category of the institution of circumstances excluding the criminality of an act as the basis for recognizing harm as permissible in the relevant circumstances, and it has not been determined which of the properties of the crime specified in Article 14 of this Code is absent in the acts that caused harm in circumstances excluding the criminality of the act. In this regard, the purpose of the study is to determine the social grounds for causing harm in which society considers permissible, as well as the legal basis the absence of a crime property in the act that caused harm in a legally established situation. The article proves that the general social basis for the permissibility of causing harm in the reflection of a socially dangerous encroachment, the elimination of other threats is the necessity, the extreme use of a harmful method, the impossibility of resolving social conflicts and contradictions without causing harm. It is emphasized that causing harm when repelling an encroachment in situations of necessary defense, eliminating danger in extreme necessity, etc. it cannot be evaluated as socially useful. It is proved that for each of the circumstances specified in the norms of Chapter 8 of the Criminal Code of Russian Federation, there is a social basis (reason), by virtue of which society allows harm to be inflicted. For example, the social basis of the permissibility of causing harm in defense (defense) is rooted in the natural right of a person to defend himself and the objective impossibility of the state to fully ensure the safety of any person; the social permissibility of causing harm when detaining a person who has committed a crime is determined by the need to implement the principle of the inevitability of responsibility for the crime committed. From the legal point of view, the author of the article concludes that the norms on the circumstances excluding the criminality of the act contain exceptions to the general prohibitions established in the norms of the Special Part of the criminal law. The legislator did not endow with the property of illegality a consciously committed act that causes harm under any of the circumstances excluding the criminality of the act, even when it is socially dangerous.

One characteristic that can be observed in family farming is the diversity of activities that are carried out concurrently on the property, providing and guaranteeing products for personal consumption or sale over the course of the year. Fish farming, an activity destined for fish production, is often one of these activities developed by family farmers and contributes to the access to quality protein for rural families and to increase income. Furthermore, the techniques used for fish production in family farming can foment a sustainable form of production. However, the lack of incentives regarding extension projects, marketing barriers, the lack of integration of traditional communities in decision making, and the absence of adequate technical information for the reality of rural properties make this activity limited and even ineffective in some regions. The encouragement of this activity could provide family farmers with improved economic conditions and food security and, consequently, the reduction of poverty in rural areas. The present study originated from a bibliographic review that addresses the activity of fish production and its impacts on the development of rural family activities, food security, and public and social policies for the maintenance, regularity, and quality of the final product. ; Una característica que se puede observar en la agricultura familiar es la diversidad de actividades que se desarrollan simultáneamente dentro de una propiedad, ofreciendo una garantía de los productos para consumo o venta durante el año. La piscicultura, una técnica destinada a la producción de peces, es a menudo una actividad realizada por agricultores familiares y contribuye al acceso de las familias rurales a proteínas de calidad y a la generación de ingresos. Además, las técnicas utilizadas para la producción de peces en la agricultura familiar pueden representar una forma de producción más sostenible. Sin embargo, la falta de apoyo a proyectos de extensión, las barreras de comercialización, la falta de inclusión de las comunidades en la toma de decisiones y las informaciones técnicas adecuadas para la realidad de las propiedades, hacen que la actividad sea más limitada o incluso ineficiente en determinadas regiones. El fomento de esta actividad podría proporcionar a los pequeños agricultores mejores condiciones económicas, mayor seguridad alimentaria, y consecuentemente, la reducción de la pobreza en las zonas rurales. El presente trabajo se origina a partir de una revisión bibliográfica que informa de la actividad pesquera y sus impactos en el desarrollo de la actividad rural familiar, de la seguridad alimentaria, políticas públicas y sociales de mantenimiento, regularidad y calidad de la oferta del producto final. ; Uma característica que pode ser observada na agricultura familiar é a diversidade de atividades que são desenvolvidas simultaneamente dentro de uma propriedade, proporcionando a garantia de produtos para consumo ou venda ao longo do ano. A psicultura, atividade destinada à produção de peixes, muitas vezes é uma dessas atividades desenvolvidas por agricultores familiares e contribui para o acesso à proteína de qualidade para famílias rurais e para a geração de renda. Além disso, as técnicas utilizadas para a produção de peixes na agricultura familiar podem representar uma forma de produção mais sustentável. No entanto, a falta de incentivo para projetos de extensão, barreiras na comercialização, a falta de inserção das comunidades nas tomadas de decisões e as informações técnicas adequadas para a realidade das propriedades fazem com que a atividade se torne limitada ou até mesmo ineficiente em certas regiões. O estimulo dessa atividade poderia proporcionar aos pequenos agricultores melhores condições econômicas, melhor segurança alimentar e, consequentemente, a redução da pobreza em áreas rurais. O presente trabalho se originou de uma revisão bibliográfica que faz apontamentos sobre a atividade de produção de peixes e seus impactos no desenvolvimento da atividade rural familiar, na segurança alimentar e nas políticas públicas e socias para a manutenção, regularidade e qualidade na oferta do produto final.

La educación para el desarrollo sostenible de la igualdad de género ha sido conceptualizada como un vehículo para la adquisición de competencias y el mantenimiento sostenible de la igualdad y equidad en el mundo. Sin embargo, a pesar del compromiso de los gobiernos e instituciones de educación superior a facilitar la formación necesaria, los egresados universitarios salen del sistema sin las competencias necesarias para un ejercicio y desarrollo profesional sensible al género. El propósito del presente estudio fue explorar el nivel de competencia en cuestiones de género examinando la eficacia percibida para una práctica sostenible de la igualdad de maestros en preservicio al término de sus estudios de grado. Con este fin, en primer lugar, se adaptó y validó la versión griega de la escala TEGEP (Teacher Efficacy for a Gender Equality Practice) y, en segundo lugar, se describieron y compararon los conocimientos, habilidades y actitudes asociadas a la educación en igualdad de género adquiridos al término de su formación por titulación y sexo. Los participantes fueron 1194 estudiantes de nueve universidades públicas griegas y cuatro titulaciones (maestros de educación primaria, de educación física, de filología griega y de ciencias) seleccionados deliberadamente, quienes respondieron a una encuesta en línea. Su edad oscilaba entre 20 y 53 años y en su mayoría eran mujeres (79%) de origen griego (98.20%). Los análisis factoriales exploratorios y confirmatorios, simples y multigrupo, apoyaron una estructura factorial de 21 ítems que explica el 63.61% de la varianza, así como unos indicadores de ajuste al modelo comparables a los de la versión española de la TEGEP demostrando que la versión griega del instrumento tiene propiedades psicométricas adecuadas (buena consistencia interna, validez de constructo e invarianza factorial aceptables) para medir y evaluar las competencias en género adquiridas por los estudiantes al término de su formación. Los resultados se discuten en términos de necesidades de reforma curricular en el contexto de una educación para el desarrollo sostenible de la igualdad de género (ODS 4.7 y ODS 5). ; Education for the sustainable development of gender equality has been conceptualized as a vehicle for the acquisition of skills and the maintenance of gender equity in the world. However, despite governments and higher education institutions' commitment to provide the necessary training to future professionals, graduates leave the system without the required competencies for developing a gender-sensitive professional practice. In this context, the purpose of the present study was to explore pre-service teachers' level of gender competence by examining their perceived efficacy for practicing gender pedagogy. To this end, firstly, the Greek version of the TEGEP (Teacher Efficacy for Gender Equality Practice) scale was adapted and validated and, secondly, the pre-service teachers' specific knowledge, skills, and commitment/attitudes acquired during their studies were described and compared by degree and sex. The participants were 1,194 undergraduate students purposely selected from nine Greek public universities and four degrees (Primary Education, Physical Education, Greek Philology, and Science), who responded to an online survey. Their age ranged between 20 and 53 years and they were mostly women (79%) and Greek (98.20%). Simple and multigroup exploratory and confirmatory factorial analyses supported a 21-item factorial structure that explained 63.61% of the variance, being model fit indicators comparable to those of the TEGEP-Spanish version and showing that the TEGEP-G has adequate psychometric properties (good internal consistency, construct validity, and acceptable factorial invariance), to assess gender competence. The results are discussed in terms of curricular reform needs in the context of initial teacher education for sustainable and inclusive development of gender equality (SDG 4.7 and SDG 5). ; Este trabajo financiado por el Instituto Universitarios de Investigación de Estudios de Género (IUIEG) de la Universidad de Alicante, Alicante, España (Ref. 20/01/2021).

The state of Ukraine is a system object. Therefore, there are grounds to study it using the methods of system technique (system analysis and modeling). The question of determining the development stage of system of the state of Ukraine is of crucial significance. In theory, there are five main stages: origin, formation, maturity, crisis, transformation. The stage of occurrence of the need-request of a larger metasystem in respect of the new system functions. The stage of the system formation up to the required (calculated) state. Stage of design system operation with a quality level not less than planned one. During this period, due to aging or wear of the system elements and changes in the needs of the external environment, the system experiences a critical situation and the question arises: «What's next?» The stage of state change in the system. At the fourth stage, there are three options for changing the system state. Option one. The system is forced to bend to circumstances and follow the path of regress aging and losing its qualities and inevitably approaching the moment of its death. Option two. Upon availability of the necessary resources, attempts of the system to maintain itself in the state in which its primary target operation is still possible. Option three. Transformation to another quality (if there is a decision of the management system in this regard and upon availability of the necessary resources), to a higher level due to changes in the state, properties of elements, structure and functions in order to achieve new functions. Stage at which either a new system existence phase, that meets the needs of the metasystem, takes place or a new stage of the life cycle of a new (other) system, that appears as a result of the disposal of the old one, begins. Accordingly, the systems are divided into those that are at the stage of origin, those that are at the stage of formation, those that are at the stage of maturity, those that are at the stage of crisis, and those that are at the stage of transformation. In our opinion, the indicators of social, economic and political development of the country confirm the existence of the crisis as a stage of the system development of the state of Ukraine with prospects for the situation development according to the scenarios of the fourth or fifth stages. Earlier we have considered crime as a separate system object. According to this approach, crime prevention should be understood as measures aimed at neutralizing the resources of this system, managing circumstances, performers, relations with the external environment and its inverse relations. According to another approach, we have considered crime as a problem of a system object of the state of Ukraine. In this case, crime prevention should be understood as protection of existing social relations from illegal (criminal) changes in the elements state and avoidance of damage to lawful social relations by crimes. ; В статье описаны этапы развития системы государства Украина. Раскрыты особенности соииально-политических процесов с учетом тенденций преступности. Сделан вывод о перспективах развития системы государства Украина с учетом аннексии Крыма и войны на Донбассе. ; У статті виявлено системність у процесах історичного розвитку нашої держави за часів незалежності; встановлено поточну стадію життєвого циклу системи держави Україна та перспективи її розвитку з урахуванням тенденцій криміногенних процесів. Перший етап функціонування системи держави Україна (етап виникнення) виявився у запиті метасистеми (українського суспільства) на її утворення як окремого системного об'єкта. Це відбулося під час національного відродження другої половини 80-х років ХХ ст. Розбудова системи Української держави на другому етапі її новітньої історії (етап становлення) розпочалася після референдуму 1 грудня 1991 р. Третій етап (етап зрілості) мав місце в період економічного зростання 2000–2008 рр. Четвертий етап (етап кризи) мав місце в останні роки першого десятиріччя ХХІ ст. Він характеризувався наявністю соціально-економічних проблем і високим рівнем протестних настроїв серед населення. Початком п'ятого етапу (перетворення) можна вважати 2014 р., коли було утверджено курс країни на євроінтеграцію та боротьбу з корупцією.

This paper investigates the mechanisms involved in the dispersion, structure, and mixing in the vertical column of atmospheric pollen. The methodology used employs observations of pollen concentration obtained from Hirst samplers (we will refer to this as surface pollen) and vertical distribution (polarization-sensitive lidar), as well as nested numerical simulations with an atmospheric transport model and a simplified pollen module developed especially for this study. The study focuses on the predominant pollen type, Pinus, of the intense pollination event which occurred in the region of Barcelona, Catalonia, NE Spain, during 27–31 March 2015. First, conversion formulas are expressed to convert lidar-derived total backscatter coefficient and model-derived mass concentration into pollen grains concentration, the magnitude measured at the surface by means of aerobiological methods, and, for the first time ever, a relationship between optical and mass properties of atmospheric pollen through the estimation of the so-called specific extinction cross section is quantified in ambient conditions. Second, the model horizontal representativeness is assessed through a comparison between nested pollen simulations at 9, 3, and 1 km horizontal resolution and observed meteorological and aerobiological variables at seven sites around Catalonia. Finally, hourly observations of surface and column concentration in Barcelona are analyzed with the different numerical simulations at increasing horizontal resolution and varying sedimentation/deposition parameters. We find that the 9 or 3 km simulations are less sensitive to the meteorology errors; hence, they should be preferred for specific forecasting applications. The largest discrepancies between measured surface (Hirst) and column (lidar) concentrations occur during nighttime, where only residual pollen is detected in the column, whereas it is also present at the surface. The main reason is related to the lidar characteristics which have the lowest useful range bin at ∼ 225 m, above the usually very thin nocturnal stable boundary layer. At the hour of the day of maximum insolation, the pollen layer does not extend up to the top of the planetary boundary layer, according to the observations (lidar), probably because of gravity effects; however, the model simulates the pollen plume up to the top of the planetary boundary layer, resulting in an overestimation of the pollen load. Besides the large size and weight of Pinus grains, sedimentation/deposition processes have only a limited impact on the model vertical concentration in contrast to the emission processes. For further modeling research, emphasis is put on the accurate knowledge of plant/tree spatial distribution, density, and type, as well as on the establishment of reliable phenology functions. ; The lidar data analysis has been supported by funding from the H2020 program from the European Union (grant nos. 654109, 778349, and 871115), the Spanish Ministry of Economy, Industry and Competitiveness (grant no. CGL2017-90884- REDT), the Spanish Ministry of Science and Innovation (grant no. PID2019-103886RB-I00), and the Unity of Excellence "María de Maeztu" financed by the Spanish Agencia Estatal de Investigación (grant no. MDM-2016-0600). Modeling activities have been supported by funding from the Ministerio de Ciencia, Innovación y Universidades, as part of the BROWNING project (grant no. RTI2018-099894-BI00) and ACTRIS-España (grant no. CGL2017-90884-REDT). Airborne pollen data sampling and analyzing have been supported by funding from sponsors of the Catalan Aerobiological Network (LETI Pharma, Diputació de Tarragona, Servei Meteorològic de Catalunya, Diputació de Lleida, Sociedad Española de Alergología e Inmunología Clínica (SEAIC), Societat Catalana d'Al·lèrgia i Immunologia Clínica (SCAIC), and J Uriach y Compañía, S.A.), and from the Spanish Ministry of Economy, Industry, and Competitiveness (grant nos. CGL2012- 39523-C02-01, CTM2017-89565-C2-1-P, and CTM2017-89565- C2-2-P). This work is contributing to the ICTA "Unit of Excellence" (MinECo; grant no. MDM2015-0552). ; Peer Reviewed ; Postprint (published version)

An analysis of the experience of repelling the armed aggression of the Russian Federation showed that the existing Defense System of Ukraine did not fully ensure the fulfillment of defense tasks that time. As a result during the armed aggression, Russian Federation annexed the Ukrainian Autonomous Republic of Crimea and occupied part of the territory of Donetsk and Luhansk regions. In order to increase the defense capabilities of our country, it was decided to upgrade Ukraine's Defense System and build a promising model based on modern principles and standards which are currently applied in NATO member countries. The formed model is a corresponding structural and descriptive outline, which forms an aggregate image, a general view of the defense system. It provides an idea of the defense system, its purpose, composition and structure, reveals the nature and other properties. Created model provides an opportunity to study the Defense System for conducting a certain experiments, making changes and clarifications, with the purpose to making it better and use it for planning next long-term actions. The institutional model of the Defense System is that its main components, their powers, functions and tasks in the field of defense are established by the provisions of domestic law. The Defense System was built and improved considering on the changes in the next spheres: geopolitical; security environment; development of military-political, military-strategic situation around Ukraine; growing threats in the military sphere; increasing the volume of defense tasks and other important processes. According to the functional feature, the institutional model of the Defense System of Ukraine can be divided into appropriate components: management, executive and support. ; Изучение опыта отпора вооруженной агрессии Российской Федерации (РФ) против Украины показало, что существующая система обороны не в полной мере обеспечила выполнение задач обороны. В результате вооруженной агрессии Россией был аннексирован и временно оккупирован Крым и часть территории Донецкой и Луганской областей. Итак, возникла насущная необходимость в существенном обновлении действующей системы обороны и формировании перспективной ее модели, основанной на принципах и стандартах НАТО. Разработанная модель является структурно-описательным очертанием и представляет совокупный образ, общий вид системы обороны. Она дает представление о системе обороны, ее назначении, составе и структуре, раскрывает те или иные свойства. Модель позволяет исследовать систему обороны, проводить определенные эксперименты, вносить необходимые изменения, уточнения, совершенствовать и формировать перспективный образ системы обороны. Институционность модели системы обороны заключается в том, что основные ее составляющие, их полномочия, функции и задачи в сфере обороны установлены положениями отечественного законодательства. Она строилась и совершенствовалась в зависимости от изменения мировых геополитических процессов, безопасности среды, развития военно-политической, военно-стратегической обстановки вокруг Украины, роста угроз в военной сфере, увеличения объема задач обороны и их важности. По функциональному признаку институциональную модель системы обороны Украины можно условно разделить на соответствующие компоненты ‑ управляющий, исполнительный и обеспечивающий. ; Вивчення досвіду відсічі збройної агресії Російської Федерації (РФ) проти України показало, що існуюча система оборони не в повній мірі забезпечила виконання завдань оборони. В результаті збройної агресії Росією був анексований і тимчасово окупований Крим та частка території Донецької і Луганської областей. Отож, виникла нагальна потреба у суттєвому оновленні діючої системи оборони та формуванні перспективної її моделі, основаної на принципах і стандартах НАТО. Сформована модель є відповідним структурно-описовим обрисом, що утворює сукупний образ, загальний вигляд системи оборони. Вона надає уявлення про систему оборони, її призначення, склад та структуру, розкриває характер та ті чи інші властивості. Сформована модель надає можливість досліджувати систему оборони, проводити певні експерименти, вносити необхідні зміни, уточнення, вдосконалювати та формувати її перспективну модель. Інституційність моделі системи оборони полягає в тому, що основні її складові, їх повноваження, функції і завдання у сфері оборони встановлені положеннями вітчизняного законодавства, вона будувалась і вдосконалювалась у залежності від зміни світових геополітичних процесів, безпекового середовища, розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної обстановки довкола України, зростання загроз у воєнній сфері, збільшення обсягу завдань оборони та їх важливості. За функціональною ознакою інституційну модель системи оборони України можна умовно розділити за відповідними компонентами – керуючий, виконавчий та забезпечуючий.

Abstract. The article analyzes the process of communication between state institutions and society. The study found that all aspects of communication between government institutions and society today acquire the characteristics of digital communication. This means that for the process of communication between government and society, its interactivity, multimedia, efficiency, extraterritoriality become relevant. It is also characteristic that the communication of state institutions and society acquires certain systemic properties — emergence, inherence, integrity. Also, as a result of the analytical study, there is a significant disparity in the access of different groups of the population to modern information and communication technologies and, as a consequence, the formation of different levels of their uptake by these groups of the population. Therefore, to increase the efficiency of communications, the subjects of the communication process should use a system of different channels of information transmission and use not a single concept, but a system of communication concepts to ensure national security and socio-economic stability. It is proven that the basis and guarantee of the formation and introduction of a systematic conceptual approach to the practical application of information and communication technologies of state institutions and society is the inevitable end-to-end digitalization of Ukraine. The process of digitalization will lead to a change in social and political activities of citizens, the formation of social strata, which is the germ of the information society and will require intellectual communication. The existence of a system of communication concepts has led to the use of a systematic approach to create an algorithm for the formation and implementation of effective communications of state institutions and society. The complex of requirements to the specified system of communications is formed due to the research. This system should be aimed at reconciling and harmonizing the interests and positions of communities of citizens; integration of social communities, optimization of administrative activity based on democratic values and observance of citizens' rights. It also proposes areas of work to fulfill the tasks facing state institutions and society to harmonize the information and communication process and to form the basis of social stability and guarantee national security. Keywords: communications, concept system, power, information society, digital economy. JEL Classification H10 Formulas: 0; fig.: 3; tabl.: 0; bibl.: 21. ; Анотація. Проаналізовано процес комунікації державних інституцій і суспільства. Проведеним дослідженням установлено, що всі аспекти комунікації державних інституцій і суспільства сьогодні набувають ознаки цифрової комунікації. Це означає, що для процесу комунікації «влада — суспільство» актуальними стають його інтерактивність, мультимедійність, оперативність, екстериторіальність і т. ін. Характерним також є те, що комунікація державних інституцій і суспільства отримує певні системні властивості — емерджентність, інгерентність, цілісність. Також у результаті аналітичного дослідження встановлено наявність значної диспропорції в доступі різних груп населення до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і, як наслідок, формування різних рівнів їх засвоєння вказаними групами населення. Тому для збільшення ефективності комунікацій суб'єкти комунікаційного процесу мають використовувати систему різних каналів передавання інформації та використовувати не єдину концепцію, а систему концепцій комунікацій для гарантування національної безпеки і соціально-економічної стабільності. Доведено, що основою і запорукою утворення та запровадження системного концептуального підходу до практичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій державних інституцій і суспільства є наскрізна цифровізація України. Процес цифровізації призведе до зміни соціальної та політичної діяльності громадян, формування суспільної страти, яка є зародком інформаційного суспільства, і вимагатиме інтелектуальної комунікації. Наявність системи концепцій комунікацій зумовило використання системного підходу для створення алгоритму формування і впровадження ефективної комунікацій державних інституцій і суспільства. У результаті дослідження сформовано комплекс вимог до вказаної системи комунікацій. Ця система має бути спрямована на узгодження та гармонізацію інтересів і позицій спільнот громадян; інтеграцію соціальних спільнот, оптимізацію управлінської діяльності на основі демократичних цінностей і дотримання прав громадян. Також запропоновано напрями роботи щодо виконання завдань, які мають стояти перед державними інституціями і суспільством для гармонізації інформаційно-комунікаційного процесу і для формування основи соціальної стабільності та гарантування національної безпеки. Ключові слова: комунікації, система концепцій, влада, інформаційне суспільство, цифрова економіка. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 0; бібл.: 21.

Introduction. Military and professional activity of servicemen of the Armed Forces of Ukraine is one of the most complex socially significant activities, which puts forward special demands to the individual, consisting in its extremity, namely: high dynamics and tension, in temporal, spatial, material, moral restrictions on the personality of the serviceman of Ukraine.The success of military and professional activity in such conditions depends on the level of development of the managerial culture of the military leader, which is an important element in ensuring the effective performance of official duties. Moreover, the practice of military management shows that it is the motivational component of professional and personal activity of military leaders that is a factor of the successful development of their management culture.The complexity and multidimensional nature of the problem of managerial culture of the military leader is due to the multiplicity of understanding of its essence, nature, structure, as well as methods of its study.The purpose. The purpose of the article is to reveal the main prerequisites for the development of the motivational component of the managerial culture of the military leader.Methods. The following research methods were used in the work: analysis and generalization of scientific results on research of the nature of professional activity of the personality, – for clarification of motivational aspects of development of managerial culture of the military leader.Originality. In the content of military and professional activity it is necessary to single out motivational phenomena related to the managerial culture of a military leader, which are as follows: values about the military profession, assessment of the significance of professional activity, correlation of military and professional values with the system of meaningful life orientations of servicemen and other personal goals and values, the place of professional activity in the structure of "life essences", etc. Awareness of the military leader's own ability to realize professional intentions is the sphere of realization of the most important personal values, which provides a motivational attitude to the professional activity. The managerial culture of a military leader depends on the assessment of the significance of professional activity taking into account personal individual needs and goals, which may or may not coincide with the goals of the service. The highly developed managerial culture is closely related to the general concept of professional aspirations and professional self-determination (from gaining of professional education to the stage of mastery), which are the properties that allow you to effectively and reliably perform complex activities in a variety of conditions.Conclusion. An important condition for the professional culture of a military leader, which ensures his full existence in professional activities, should be considered the tendency to develop the managerial potential as a set of ideas about work based on self-understanding, self-perception and personal growth. The basis of this movement is the professional and personal activity of military leaders – persistence in achieving goals, self-confidence, confidence in the professional experience and certainly a positive attitude towards others. These leaders are determined, do not stop there. Their personal characteristics are manifested at the level of self-awareness and are revealed in the process of self-regulation of behavior in professional activities. This is what helps a military leader to orient himself well in life, to be free in choosing his professional path and responsible for the consequences of the choice. ; В статье раскрыто мотивационные аспекты развития управленческой культуры военного руководителя. Утверждается, что профессиональную культуру военный руководитель представляет как потенциально возможное, выполняющее функции регуляции поведения, что влияет на возможный выбор и поступки. Свой управленческий потенциал военнослужащий реализует через видение перспективы, наличие четких жизненных планов и способов их достижения. ; У cтaттi розкрито мотиваційні аспекти розвитку управлінської культури військового керівника. Нaгoлoшуєтьcя нa тoму, що професійну культуру військовий керівник уявляє як потенційно можливе, що виконує функції регуляції поведінки і впливає на можливий вибір і вчинки. Свій управлінський потенціал військовослужбовець реалізовує через бачення перспективи, наявність чітких життєвих планів та способів їх досягнення.

The state of Ukraine is a system object. Therefore, there are grounds to study it using the methods of system technique (system analysis and modeling). The question of determining the development stage of system of the state of Ukraine is of crucial significance. In theory, there are five main stages: origin, formation, maturity, crisis, transformation. The stage of occurrence of the need-request of a larger metasystem in respect of the new system functions. The stage of the system formation up to the required (calculated) state. Stage of design system operation with a quality level not less than planned one. During this period, due to aging or wear of the system elements and changes in the needs of the external environment, the system experiences a critical situation and the question arises: «What's next?» The stage of state change in the system. At the fourth stage, there are three options for changing the system state. Option one. The system is forced to bend to circumstances and follow the path of regress aging and losing its qualities and inevitably approaching the moment of its death. Option two. Upon availability of the necessary resources, attempts of the system to maintain itself in the state in which its primary target operation is still possible. Option three. Transformation to another quality (if there is a decision of the management system in this regard and upon availability of the necessary resources), to a higher level due to changes in the state, properties of elements, structure and functions in order to achieve new functions. Stage at which either a new system existence phase, that meets the needs of the metasystem, takes place or a new stage of the life cycle of a new (other) system, that appears as a result of the disposal of the old one, begins. Accordingly, the systems are divided into those that are at the stage of origin, those that are at the stage of formation, those that are at the stage of maturity, those that are at the stage of crisis, and those that are at the stage of transformation. In our opinion, the indicators of social, economic and political development of the country confirm the existence of the crisis as a stage of the system development of the state of Ukraine with prospects for the situation development according to the scenarios of the fourth or fifth stages. Earlier we have considered crime as a separate system object. According to this approach, crime prevention should be understood as measures aimed at neutralizing the resources of this system, managing circumstances, performers, relations with the external environment and its inverse relations. According to another approach, we have considered crime as a problem of a system object of the state of Ukraine. In this case, crime prevention should be understood as protection of existing social relations from illegal (criminal) changes in the elements state and avoidance of damage to lawful social relations by crimes. ; В статье описаны этапы развития системы государства Украина. Раскрыты особенности соииально-политических процесов с учетом тенденций преступности. Сделан вывод о перспективах развития системы государства Украина с учетом аннексии Крыма и войны на Донбассе. ; У статті виявлено системність у процесах історичного розвитку нашої держави за часів незалежності; встановлено поточну стадію життєвого циклу системи держави Україна та перспективи її розвитку з урахуванням тенденцій криміногенних процесів. Перший етап функціонування системи держави Україна (етап виникнення) виявився у запиті метасистеми (українського суспільства) на її утворення як окремого системного об'єкта. Це відбулося під час національного відродження другої половини 80-х років ХХ ст. Розбудова системи Української держави на другому етапі її новітньої історії (етап становлення) розпочалася після референдуму 1 грудня 1991 р. Третій етап (етап зрілості) мав місце в період економічного зростання 2000–2008 рр. Четвертий етап (етап кризи) мав місце в останні роки першого десятиріччя ХХІ ст. Він характеризувався наявністю соціально-економічних проблем і високим рівнем протестних настроїв серед населення. Початком п'ятого етапу (перетворення) можна вважати 2014 р., коли було утверджено курс країни на євроінтеграцію та боротьбу з корупцією.

Nowadays polyolefin recycling becomes way more important due to increasing amounts of plastics waste produced every year and a more strict EU legislation towards a closed loop production. Currently the applications of recycled plastics are limited by decreased material quality as a result of multiple recycling and/ or unreliable reprocessing conditions. Each recycling step leads to an increased degree of polymer degradation unless prevented by the addition of polymer stabilizers. This master thesis was focused on the investigation of degradation processes in stabilized and unstabilized polyolefins. An advanced understanding of degradation mechanisms relevant during multiple recycling steps is mandatory for implementation of more effective recycling technologies. Different types of polyolefins (PP, HDPE, LDPE and LLDPE) were reprocessed via extrusion. Three different analytical methods (HT GPC IR, HPLC qTOF MS and TD GC MS) were successfully implemented to investigate important changes of properties during extrusion. Besides, a comparison of the extruded samples with recyclates obtained from local recycling companies was done to prove the applicability of the obtained results. Changes of the molar mass distribution as well as two further important trends were observed. The occurrence of odd numbered n alkanes in HDPE (analyzed by TD GCMS) during the extrusion process suggests the possible application as quality markers during the recycling process. Oxidative degradation of PP was further investigated by HPLC qTOF MS and revealed the appearance of branched oxidised alkane species associated with PP. The formation was independent of the addition of polymer stabilizers and could be used for implementation of qualitative markers as well. The impacts of two different polymer stabilizers (IF168 and IX1010, either used solely or in combination) were studied with the prior mentioned analytical methods. The intact stabilizers were quantified and the most abundant stabilizer degradation products were semi quantitatively analysed by HPLC qTOF MS. All experiments show that IX1010 was able to partially prevent polymer degradation for a certain period of time until the stabilizer itself degraded. The stabilizer IF168 showed hardly any effects at all and was rapidly degraded if used solely. A combination of both stabilizers showed only slight improvements compared to samples containing only IX1010. The degradation of IF168 was slowed down by the addition of IX1010. Contrary to literature, no evidence for a synergetic effect of these two stabilizer was found. Two different rotational speeds were chosen during extrusion to reveal possible effects on the occurring degradation processes. Degradation of polymer stabilizers was fast at higher rotational speeds. Also polymer degradation (except for PP) was accelerated at higher rotational speeds. ; Recycling von Plastik erlangt zunehmende Priorität u.a. auf der Agenda der Europäischen Union. Den Mitgliedsstaaten wird zukünftig einerseits die Vermeidung von Einwegprodukten aber andererseits auch eine Kreislaufwirtschaft via Kunststoff-Wiederverwertung gesetzlich vorgeschrieben, um Umweltbelastungen stark zu vermindern. Mit jedem weiteren Recyclingschritt nehmen die Materialeigenschaften jedoch ab und die möglichen Anwendungen werden weiter eingeschränkt. Der Abbau kann zumindest teilweise durch die Zugabe von Polymerstabilisatoren verhindert werden. Die Zielsetzung dieser Masterarbeit war ein besseres Verständnis der Abbaureaktionen von Polyolefinen (PP, HDPE, LDPE und LLDPE) und zugesetzten Polymerstabilisatoren während mehrfachem Recycling. Dafür wurden stabilisierte und unstabilisierte Polyolefinen über einen gewissen Zeitraum mit zwei unterschiedlichen Drehzahlen extrudiert, um die Einflussparameter von sowohl Stabilisatoren als auch Drehzahlen zu untersuchen. Die erfolgreiche Implementation von 3 verschiedenen Analysenmethoden (HT GPC IR, HPLC qTOF MS und TD GCMS) ermöglichte breit gefächerte Erkenntnisse über Veränderungen der Materialeigenschaften und auftretende Abbaureaktionen. Des Weiteren wurden Rezyklate von Polymerrecyclingfirmen mit denselben Methoden analysiert um die Anwendbarkeit der gefundenen Tendenzen und aufgestellten Theorien zu prüfen. Neben Veränderungen der Molmassenverteilungen wurden noch zwei weitere Trends näher analysiert. Während der Extrusion von HDPE entstanden zunehmend größerwerdende Anteile an ungeradzahligen n Alkanen (identifiziert mittels TD GCMS). Die Ketten sind bestätigte Abbauprodukte und könnten in Zukunft als Qualitätsmarker im Recyclingprozess dienen. Des Weiteren wurde der oxidative Abbau von PP näher untersucht. Mittels HPLC qTOF MS konnten verzweigte oxidierte Alkan Derivate als direkte Abbauprodukte von PP identifiziert werden. Die Substanzen nahmen stetig im Extrusionsverlauf zu. Der Trend war nur von der angelegten Drehzahl, nicht aber von der Zugabe von Stabilisatoren beeinflusst. Diese Substanzen könnten in Zukunft ebenfalls als Qualitätsmarker relevant sein. Die verwendeten Polymerstabilisatoren (IX1010 und IF168) wurden mittels HPLC qTOF MS quantifiziert und deren häufigsten Abbauprodukte wurden durch MS/MS Experimente identifiziert. Nur IX1010 war in der Lage den Polymerabbau teilweise zu verhindern während IF168 nahezu keinen spürbaren Effekt zeigte, u.a. weil es zu schnell abgebaut wurde. Eine Kombination aus beiden zeigte nur leichte Unterschiede zu Proben mit IX1010 alleine und somit konnte kein synergetischer Effekt nachgewiesen werden. Es zeigte sich ein schnellerer Abbau der Stabilisatoren und der meisten Polyolefine bei höheren Drehgeschwindigkeiten. Nur PP zeigte einen entgegengesetzten Trend. ; Author Alexander Feigel-Farnholz ; Masterarbeit Universität Linz 2021

Society is becoming more aware of the climate change issue and legislation has been put in place to reduce CO2 emissions. The energy industry is making big efforts to phase out coal by replacing it with opportunity fuels such as biomass and waste. The combustion of biomass and waste in boilers often causes the release of corrosive chlorides inside the boiler. As they are deposited on the surfaces of heat exchangers, they can cause severe corrosion damage, by an accelerated mechanism known as "chlorine-induced active corrosion". Moreover, material degradation is often exacerbated by erosive solid particles present inside the boiler. The application of protective coatings is a common procedure to reduce material wastage and increase a component's lifetime. Nickel-based Alloy 625 thermally sprayed coatings are a common solution for corrosion protection when hardmetal coatings are used in erosive environments in boilers. Although the mechanism of high-temperature corrosion has been widely studied, the way it takes place in the complex microstructure of thermally sprayed coatings is still unclear. To investigate these aspects, the present research aims to correlate the microstructural properties of thermally sprayed coatings with their high-temperature corrosion behaviour. The coatings were studied in laboratory using an oven test and thermal analyses under KCl deposit and on a full-scale boiler using an air-cooled probe. Multiple microstructures types for Alloy 625 were obtained by depositing the coatings with different thermal spray methods such as HVOF, HVAF, TWAS and CS. All of the Alloy 625 coatings showed excellent corrosion resistance. Microstructures with intersplat interfaces without open porosity were shown to have a great beneficial effect on protection. Such features were achieved by high levels of particle melting, which was obtained by the TWAS and HVOF processes. In some situations, both erosion and corrosion resistance is necessary. Carbide- based materials are regarded as highly resistant to erosion wear. However, their corrosion rate is known to be accelerated by chlorides. Specifically, because of the melting of feedstock particles during the spray process, carbides will dissolve into the metal matrix in a metastable form. Exposure to high temperature will cause their precipitation into a network of fine secondary carbides, which will quickly corrode under KCl deposit. Spray methods with parameters enabling low melting of particles were beneficial in reducing secondary carbide precipitation, thus corrosion damage. A corrosion mechanism was suggested to describe this phenomenon under concentrated KCl deposits. In fact, in a boiler, the corrosivity of the ash deposit is lower than that of concentrated KCl due to the presence of compounds such as, for example, carbonates and sulphates, which at the test temperatures are not highly corrosive. In such a case, the secondary carbides have time to ripe and become less vulnerable to accelerated corrosion. Nevertheless, carbides remain highly reactive to KCl and their safe applicability, as measured in this work by TGA, oven tests and a field test, should be limited to temperatures below 450 °C or 500 °C, depending on the specific coating composition and spraying method. The instability of carbides creates the need for a more resistant hard phase replacement in thermally sprayed hardmetal coatings. For this, oxides are a possibility due to their hardness and alleged inertness. However, the mechanism of chlorine- induced active corrosion demonstrates that oxides could be attacked by KCl at high temperatures, too, to form oxometallates such as chromates. Therefore, multiple commercially available oxide feedstocks, which already have some high temperature applications, were sprayed by APS and HVOF to study their reactivity in chlorides. The possibility to use them as standalone coatings or as reinforcement in hardmetal coatings was discussed as well. Among them, chromia was highly corroded by KCl due to the formation of a low melting eutectic compound with KCl. A small amount of TiO2 significantly increased its stability. Al2O3-ZrO2 was inert in all of the studied temperatures up to 720 °C.

To create an industrial hemp variety of the Central European ecological and geographical type with a high cannabigerol content and universal application. Methods. Breeding (self-pollination, creation of artificial populations, selection), field, biochemical (thin-layer and gas-liquid chromatography of cannabinoid compounds), instrumental and technological assessment of fibre quality, and statistical methods. Results. Variety 'Vik 2020' was obtained as a result of creation of artificial populations. The plants are characterized by higher content of cannabigerol (1.034 ± 0.0323%), and almost zero of other secondary metabolites, such as cannabidivarin, cannabidiol, cannabichromene and psychotropic tetrahydrocannabinol (0.003 ± 0.0011; 0.018 ± 0.0080; 0.012 ± 0.0027, and 0.005 ± 0.0012%, respectively). The t rait of cannabigerol content is quite stable within the population and is not correlated with the trait of tetrahydrocannabinol content (r = -0.23). TLC showed that cannabigerol accumulated mainly in the form of cannabigerolic acid and to a lesser extent as a neutral compound, which is consistent with the theory that this substance is a precursor for the synthesis of other cannabinoids. According to the results of the competitive variety test, when growing to obtain fibre and seeds, the variety features short height, specifically significantly lower total (206.4 cm) and technical stem length (135.6 cm) compared to the standard variety, significantly higher inflorescence length (70.8 cm), which determine the formation of the significant yield of biomass suitable for pharmaceutical use and high seed yield (0.98 t/ha). The yield of total fibre was the same as in the standard variety (29.0%), but its quality and technological value for primary processing were higher. The variety had a homogeneous sex structure, resistance to bioltic and abiotic environmental factors. Plants reached biological maturity in 116 days (BBCH 89). This cultivar is recommended for obtaining seeds, quality fiber and potentially cannabigerol (on condition of changes in legislation). Conclusions. The efficiency of using self-pollinating lines in breeding with their subsequent combining into a synthetic population and improving selection was proved by the case of a new variety of industrial hemp 'Vik 2020', characterized by an increased content of cannabigerol and the absence of psychotropic properties ; Створити сорт промислових конопель середньоєвропейського еколого-географічного типу універ­сального напряму господарського використання з підви­щеним умістом канабігеролу. Методи. Селекційні (самозапилення, створення синтетичних популяцій, добір), польові, біохімічні (тонкошарова та газорідинна хроматографія канабіноїдних сполук), інструментально-технологічне оцінювання якості волокна, статистичні. Результати. У результаті синтетичної селекції створено сорт 'Вік 2020', рослини якого характеризуються підвищеним умістом канабігеролу (1,034 ± 0,0323%), що має низку лікувальних властивостей, і майже повною відсутністю інших вторинних метаболітів – канабідіваріну, канабідіолу, канабіхромену і психотропного тетрагідроканабінолу (0,003 ± 0,0011; 0,018 ± 0,0080; 0,012 ± 0,0027 і 0,005 ± 0,0012% відповідно). Ознака вмісту канабігеролу є досить стабільною в межах популяції і не взаємопов'язана з ознакою вмісту тетрагідроканабінолу (r = -0,23). Проведення тонкошарової хроматографії показало, що канабігерол накопичувався переважно у формі канабігеролової кислоти і меншою мірою як нейтральна сполука, що цілком узгоджується з теорією, згідно з якою ця речовина є попередником для синтезу інших канабіноїдів. За результатами конкурсного сортовипробування в разі вирощування для отримання волокна й насіння сорт поєднує низькорослість, а саме істотно нижчі порівняно із сортом-стандартом показники загальної (206,4 см) і технічної довжини стеб­ла (135,6 см), з істотно вищими показниками довжини суцвіття (70,8 см), які детермінують формування значної біомаси, придатної для використання на фармацевтичні цілі, та врожайності насіння (0,98 т/га). Вихід загального волокна становив, як і в сорту-стандарту, 29,0%, але воно характеризувалося вищою якістю й технологічною цінністю за первинного перероблення. Сорт мав однорідну статеву структуру, стійкість до біо- та абіотичних чинників середовища. Вегетаційний період до біологічної стиглості (BBCH 89) – 116 діб. Рекомендований для вирощування з метою отримання насіння, якісного волокна й потенційно – канабігеролу (за умови зміни законодавства). Висновки. Доведено ефективність залучення до селекційного процесу самозапилених ліній із подальшим їх об'єднанням у синтетичну популяцію і поліпшувальним добором на прикладі нового сорту промислових конопель 'Вік 2020', що характеризується підвищеним умістом канабігеролу й відсутністю психотропних властивостей.

Kollhoff, A., et al. ; Context. On 2020 November 29, the first widespread solar energetic particle (SEP) event of solar cycle 25 was observed at four widely separated locations in the inner (≲ 1 AU) heliosphere. Relativistic electrons as well as protons with energies > 50 MeV were observed by Solar Orbiter (SolO), Parker Solar Probe, the Solar Terrestrial Relations Observatory (STEREO)-A and multiple near-Earth spacecraft. The SEP event was associated with an M4.4 class X-ray flare and accompanied by a coronal mass ejection and an extreme ultraviolet (EUV) wave as well as a type II radio burst and multiple type III radio bursts. Aims. We present multi-spacecraft particle observations and place them in context with source observations from remote sensing instruments and discuss how such observations may further our understanding of particle acceleration and transport in this widespread event. Methods. Velocity dispersion analysis (VDA) and time shift analysis (TSA) were used to infer the particle release times at the Sun. Solar wind plasma and magnetic field measurements were examined to identify structures that influence the properties of the energetic particles such as their intensity. Pitch angle distributions and first-order anisotropies were analyzed in order to characterize the particle propagation in the interplanetary medium. Results. We find that during the 2020 November 29 SEP event, particles spread over more than 230° in longitude close to 1 AU. The particle onset delays observed at the different spacecraft are larger as the flare-footpoint angle increases and are consistent with those from previous STEREO observations. Comparing the timing when the EUV wave intersects the estimated magnetic footpoints of each spacecraft with particle release times from TSA and VDA, we conclude that a simple scenario where the particle release is only determined by the EUV wave propagation is unlikely for this event. Observations of anisotropic particle distributions at SolO, Wind, and STEREO-A do not rule out that particles are injected over a wide longitudinal range close to the Sun. However, the low values of the first-order anisotropy observed by near-Earth spacecraft suggest that diffusive propagation processes are likely involved. ; The CAU Kiel team acknowledges support from the German Federal Ministry for Economic Affairs and Energy, the German Space Agency (Deutsches Zentrum für Luft- und Raumfahrt e.V., DLR) under grants 50OT0901, 50OT1202, 50OT1702, and 50OT2002. A.K. acknowledges financial support from the ANR COROSHOCK project (ANR-17-CE31-0006-01). D.L. acknowledges support from NASA-HGI grant NNX16AF73G and the NASA Program NNH17ZDA001N-LWS. This study has received funding from the European Union's Horizon 2020 research and innovation programme under grant agreement No. 101004159 (SERPENTINE). The U. Turku team acknowledges funding by the Academy of Finland (Grant No. 336809). The UAH team acknowledges financial support by the Spanish Ministerio de Ciencia, Innovación y Universidades FEDER/MCIU/AEI Projects ESP2017-88436-R and PID2019-104863RB-I00/AEI/10.13039/501100011033. [.] The Swedish National Space Agency, ESA-PRODEX and all the participating institutes. I.G.R. acknowledges support from NASA programs NNH19ZDA001N-HSR and NNH19ZDA001N-LWS, and the STEREO mission. IRFU team acknowledges support from the Swedish National Space Agency grant 20/136. A.A. acknowledges the support of the Spanish Ministerio de Ciencia e Innovación (MICINN) under grant PID2019- 105510GB-C31 and through the 'Center of Excellence María de Maeztu 2020-2023' award to the ICCUB (CEX2019-000918- M). F.C. acknowledges the financial support by the Spanish MINECO-FPI-2016 predoctoral grant with FSE. E.A. would like to acknowledge the financial support by the Academy of Finland (Postdoctoral Grant No 322455). V.K. acknowledges the support by NASA under grants 18-2HSWO218_2-0010 and 19-HSR-19_2-0143. Solar Orbiter magnetometer operations are funded by the UK Space Agency (grant ST/T001062/1). T.S.H. is supported by STFC grant ST/S000364/1. T.L. and S.D. acknowledge support from the UK Science and Technology Facilities Council (STFC; grant ST/R000425/1).