Suchergebnisse

The thesis provides a complex analysis of the technologies of political marketing in the activities of political parties. Theoretical and methodological basis of research of problem fields are identified and patterns of formation and development of political marketing in political science are defined. The aim of the research was to determine the patterns of political marketing in Ukraine and specifics use of marketing techniques in political parties. The differences of scientific categories «marketing technologies of political party» and «technologies of political marketing» which are using by political parties are highlighted. The marketing technologies of political parties is meant as the totality of methods and means for promoting political products. The technologies of political marketing are defined as a set of practices in creating, maintaining and developing political relations between political actors by using political market products.According to the marketing strategy of positioning the Ukrainian political parties and key party product (ideology / «package of programs» / image ideology) the essence of technologies of political marketing that are used by political parties in their work, namely in design of party image, definition of party people, naming, creating ideological platform, design of party symbols and branding, are singled out in the research. Delimitation between scientific categories «party goods» and «party brand» is proposed. The term «party brand» provides for rooting in the public consciousness, symbolic content, emotional load and is the possibility to combine in itself few political goods. Party brand as result of political marketing is interpreted by the author as a unique offer of specific political party. Acquisition of traits of this unique offer in the marketing party strategy helps to create lasting image and form stable political reputation on the market. The author emphasized that the party proposals are updated by the election campaigns because the main function of political parties is electoral and the essence of parties is defined as organizations designed to gain and exercise of state power. Elections as a concentrated expression of the political market is a mechanism of legitimation of power to political parties. It is proposed the author's synthesis of areas of general marketing principles and Jean Baudrillard's concept of postmodern. It allowed investigating features of political marketing at essentially new level: the change from rational forms of symbolization to branding and sensory-emotional forms of symbolic exchange.It is proved that to the forefront of the political market political product should get, efficiency which is due not so much situational expectations as authentic mental peculiarities of the people combined with the current trends of global political market.The author identified four stages of political marketing in Ukraine that are determined by the characteristics of the party and electoral systems, the level of competition on the political market, the choice of means and methods of party activity:- stage of nucleation of political market (1991–1997);- stage of formation and development of political marketing technologies (1998–2003);- stage of amplification technologizing and virtualization election campaigns (2004–2009);- stage of expansion of technologies and their diversity (from 2010 – till now).It is substantiated that using of technologies of political marketing in the activities of political parties leads to the changes in their form and content, demonstrates successful participation of the same party in three electoral cycles, which is the evidence of party's institutionalization. As a result, specific partypolitical structuring from atomized to systems of almost large parties took place. In this regard, necessity to create brands in the party-political space of modern Ukraine, that driven by the desire of parties to ensure strategic planning for political product in the long term, is argued. The author proved dependence of dynamics of political marketing technologies in the activities of political parties with correlation between the type of party system, electoral law and the polarization of Ukrainian society.In the research, it is stressed that in the election campaigns in the late XX - XXI centuries in Ukraine ideological factor plays less important role than in the elections early 1990s. The current electoral process is not a competition of ideologies but a competition of symbols which main task is to engage to the side of the candidate a significant number of voters. The features of party proposals during parliamentary campaigns 2012, 2014 is analysed. The specific of personal factors and party imaging products in the design of the brand party is revealed. It is emphasized that party products and brands are the carriers of information. For example, names of political parties not only provide for information about specific political party, but about the laws of functioning of the political life in Ukrainian society, political power, the level of political culture.The role of the names and symbols of Ukrainian political parties is found out. It is concluded that by using symbolic form political party decrypts the meaning of the name, identifies itself ideologically, recalls the essence of their programmatic objectives, says the goal of the current campaign and immediate tasks. The content invested in party symbols is revealed. The author analyses its colours, which are powerful way of manipulating the human psyche. It is proved that the party proposals acquire symbolic and cease to carry a meaning and be based on real public demand. Political symbols become tools of manipulation and suggestion of populist ideas. On the one hand, it brings instant benefits to political parties, but on the other - leads to a decline in political culture and civic activity. The research substantiated that for design of effective symbolism must consider the level of political culture of the electorate, traditions, level of political education, voter mentality. It is emphasized that Ukrainian society tend to personalize perception of political power, which reduces the totality of power relations to a figure of specific political leader. The author highlighted that political parties are mass political organizations in which leadership can be distributed among several politicians.It was found that the challenges in 2014 led to new tendencies in the party system in Ukraine, namely the enhancing the process creation of parties, also inclusion in party lists ATO members, civil society activists, journalists, volunteers. It was due to public demand for «new faces», new alliances between political forces. A high level of personalization for Ukrainian politics connected primarily with the fact that most voters are not able to make a political choice, based on their own real interests. Ordinary citizens associate realization their life aspirations and dreams with the active leader of political force who is trying to act as a hero, a saviour. It is accentuated attention that political parties do not compete for the effective implementation of social development programs, but compete for the distribution of power. In their activities, profitable for a narrow circle of persons, but not national interests are dominated. Populism and excessive social orientation of the election programs of political parties are typical characteristics of modern political market in Ukraine.It is concluded that during the current transitional period the domestic party market has not reached a level that would satisfy the needs of society, political goods have not met the expectations and hopes. They are made without targeting consumers and based on stereotypical thinking. The party market does not match a model of «free competition», which makes it difficult to promote party products. Political parties are not associated with specific results of which should be designed to meet the most important values and needs of citizens. The research presents practical recommendations to improve political marketing technologies considering domestic political consumer. ; В исследовании осуществлен комплексный анализ технологий политического маркетинга в деятельности политических партий. Определены теоретико-методологические основы исследования проблемного поля, закономерности становления и развития политического маркетинга в политической науке.Выяснены теоретические основы изучения и использования в политической практике технологий политического маркетинга политическими партиями; обобщены и указано на расхождение содержания научных категорий «технологии политического маркетинга» и «маркетинговые технологии политической партии».Согласно маркетинговой стратегии позиционирования украинских политических партий и ключевого партийного продукта, предложено систематизировать технологии, которые используют политические партии в своей деятельности: конструирование имиджа партии; нейминг (разработка названия политической партии); определение бренд-персон политической партии; создание идеологической платформы и формирования программы партии; разработка дизайна партийной символики и рекламной продукции; партийный брендинг.Предложена целесообразность сочетания основ общего маркетинга и постмодернистской концепции Ж. Бодрийяра, что позволило исследовать особенности технологий политического маркетинга на принципиально новом уровне: замена рациональных форм символизации имиджевыми и чувственно-эмоциональными формами символического обмена.Обосновано, что на первый план партийного рынка должен выйти политический продукт, дееспособность которого обусловливается не столько ситуационными ожиданиями граждан, сколько аутентичными ментальными особенностями народа в сочетании с актуальными тенденциями мирового политического рынка. Указано на различия научных категорий «партийный товар» и «партийный бренд», суть последнего заключается в его укорененности в массовом сознании, символическом наполнении, эмоциональной нагрузке и возможности объединять в себе несколько политических товаров.Выделены четыре этапа динамики украинского политико-партийного рынка в условиях независимости. Обосновано, что использование технологий политического маркетинга в деятельности политических партий приводит к изменению их формы и содержания, демонстрируя успешное выступление одной и той же партийной силы в течение трех электоральных циклов, что свидетельствует о партийной институционализации, и обусловливает определенное партийно-политическое структурирование от авторизированной к системе почти крупных политических партий.Раскрыта специфика персонального фактора и визуализации партийных продуктов в конструировании бренда партии. Проанализированы особенности партийных предложений парламентских кампаний 2012, 2014 гг. Доказано, что в условиях нынешнего переходного периода отечественный партийный рынок не достиг того уровня, который бы удовлетворял потребности общества, политические товары не соответствуют ожиданиям и надеждам, создаются без ориентации на потребителя, базируются на стереотипном мышлении. ; У дослідженні здійснено комплексний аналіз технологій політичного маркетингу в діяльності політичних партій. Визначено теоретико- методологічні засади дослідження проблемного поля, закономірності становлення та розвитку політичного маркетингу в політичній науці. Метою дисертаційного дослідження було з'ясування закономірності розвитку політичного маркетингу в Україні та специфіку використання маркетингових технологій у діяльності політичних партій. Виділено розбіжності змісту наукових категорій: «маркетингові технології політичної партії» і «технології політичного маркетингу», що використовують політичні партії. Під маркетинговими технологіями політичних партій розуміється сукупність прийомів і засобів просування політичних продуктів, а технології політичного маркетингу визначаються як сукупність практик створення, підтримки та розвитку політичних взаємовідносин між акторами політичного ринку за допомогою політичних продуктів.Згідно маркетингової стратегії позиціонування українськими політичними партіями та ключового партійного продукту (ідеологія / «пакет програм» / іміджева ідеологія), у дослідженні виокремлено та розкрито зміст технологій політичного маркетингу, які використовують політичні партії у своїй діяльності, а саме: неймінг, конструювання іміджу партії, визначення партійних персон, створення ідеологічної платформи, розробка дизайну партійної символіки, брендинг. Запропоновано розмежовувати наукові категорії «партійного товару» та «партійного бренду», зміст останнього полягає в його вкоріненості у масовій свідомості, символічному наповненні, емоційному навантаженні та можливості об'єднувати у собі декілька політичних товарів. Партійний бренд, як результат політичного маркетингу, тлумачиться автором як своєрідна унікальна пропозиція конкретної політичної партії. Набуття її ознак в маркетинговій стратегії партії сприяє створенню довготривалого іміджу, формуванню її стабільної репутації на політичному ринку. Автором наголошено, що партійні пропозиції актуалізуються виборчими кампаніями, бо головна функція політичних партій – електоральна – визначається самою сутністю їх як організацій, призначених для завоювання й здійснення державної влади. Саме вибори як концентроване вираження політичного ринку є механізмом легітимації влади для політичної партії.Запропоновано доцільність поєднання основ загального маркетингу та постмодерністської концепції Ж. Бодрійяра, що дозволило дослідити особливості технологій політичного маркетингу на принципово новому рівні: заміна раціональних форм символізації іміджевими та чуттєво- емоційними формами символічного обміну. Доведено, що на перший план партійного ринку повинен вийти політичний продукт, дієздатність якого обумовлюється не стільки ситуаційними очікуваннями громадян, скільки аутентичними ментальними особливостями народу в поєднанні з актуальними тенденціями світового політичного ринку.Виокремлено чотири етапи політичного маркетингу в діяльності політичних партій України, які визначаються особливостями партійної та виборчої систем, рівнем конкуренції на політичному ринку, вибором засобів і методів партійної діяльності:- етап зародження політичного ринку (1991–1997 рр.);- етап формування та розвитку технологій політичного маркетингу (1998–2003 рр.);- етап посилення технологізації та віртуалізації передвиборчих кампаній (2004–2009 рр.);- етап розширення технологій та їх урізноманітнення (з 2010 р. – по теперішній час).Обґрунтовано, що використання технологій політичного маркетингу у діяльності політичних партій призводить до зміни їх форми і змісту, демонструючи успішний виступ однієї і тієї ж партійної сили протягом трьох електоральних циклів, що є свідченням партійної інституціоналізації, та обумовлює певне партійно-політичне структурування: від атомізованої до майже системи крупних партій. Можна говорити про певні перспективи щодо стабілізації української партійної системи: маємо зменшення фрагментації партійної системи у поєднанні зі зростанням ролі партійних організацій. У зв'язку з цим аргументовано необхідність створення брендів у партійно-політичному просторі сучасної Україні, щ обумовлюється прагненням партій до забезпечення стратегічного планування політичного продукту на довгострокову перспективу. Доведена залежність динаміки розвитку технологій політичного маркетингу в діяльності політичних партій від кореляції між типом партійної системи, виборчим законодавством і поляризацією українського суспільства.У роботі підкреслено, що у виборних кампаніях кінця ХХ – початку ХХІ ст. в Україні ідеологічний чинник відіграє менше значення, ніж на виборах початку 1990-х років. Сучасний виборчий процес – це змагання не ідеологій, а символів, основним завданням яких є залучати на сторону кандидата значну кількість виборців. Проаналізовано особливості партійних пропозицій парламентських кампаній 2012, 2014 рр. Розкрито специфіку персонального чиннику та візуалізації партійних продуктів у конструюванні бренду партії. Наголошено, що партійні товари та бренди є носіями інформації. Наприклад, назви політичних партій дають відомості не тільки про конкретну політичну силу, а й про закономірності функціонування політичного життя українського суспільства, політичної влади, рівень політичної культури. З'ясовано роль назви та символіки українських політичних партій. Зроблено висновок, що через символічні форми політична партія розшифровує значення своєї назви, ідеологічно ідентифікує себе, нагадує про суть своїх програмових завдань, заявляє про мету поточної кампанії і найближчі цілі. Розкрито зміст, вкладений в партійну символіку. Аналізується її колірна гама, яка є потужним засобом маніпулювання людської психіки.Доведено, що партійні пропозиції набувають символічності та перестають нести у собі смислове навантаження, спиратися на реальний суспільний попит. Політичні символи стають інструментами маніпулювання та навіювання популістських ідей, що, з одного боку, приносить миттєву вигоду політичним партіям, з іншого – веде до зниження рівня політичної культури та громадської активності. У дослідженні обґрунтовано, що при розробці ефективної символіки необхідно враховувати рівень політичної культури електорату, традиції, рівень політичної освіченості, менталітет виборця.Наголошено, що для українського суспільства притаманне персоніфіковане сприйняття політичної влади, яке редукує всю сукупність владних відносин до фігури конкретного політичного лідера. Підкреслено, що політичні партії – це масові політичні організації, в яких лідерство може бути розподілено серед кількох політиків. З'ясовано, що виклики 2014 р. призвели до нових тенденцій у партійній системі України, а саме активізації процесу партієтворення, включення у партійні списки учасників АТО, громадських активістів, журналістів, волонтерів, що було зумовлено суспільним запитом на «нові обличчя», створення нових союзів між політичними силами. Характерний високий рівень персоніфікації для української політики пов'язується, насамперед, з тим, що більшість не здатна здійснити політичний вибір, що заснований на їх власних реальних інтересах. Пересічні громадяни пов'язують втілення своїх життєвих сподівань та мрій з політичною активністю лідера сили, який намагається виступати в ролі героя, рятівника. Акцентовано увагу, що політичні партії змагаються не за втілення ефективніших програм розвитку суспільства, а за розподіл владних повноважень; у їх діяльності переважають вузькопартійні, а не загальнонаціональні інтереси. Популізм, надмірна соціальна орієнтованість передвиборчих програм політичних партій – типова характеристика сучасного політичного ринку України.Зроблено висновок, що за умов нинішнього перехідного періоду, вітчизняний партійний ринок не досяг того рівня, який би задовольняв потреби суспільства, політичні товари не відповідають очікуванням та надіям, створюються без орієнтації на споживача, базуються на стереотипному мисленні. Партійний ринок не відповідає моделі «вільної конкуренції», що зумовлює труднощі просування на ньому партійних продуктів. Партії не асоціюються з конкретними результатами діяльності, що мають бути спрямовані на задоволення найбільш значимих цінностей, потреб громадян.У роботі запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення технологій політичного маркетингу з урахуванням споживача вітчизняного політичного товару.