The relevance of the study is due to the fact that the current economic model of the Ukrainian economy is based on low labor productivity (LP) in comparison with the developed countries of the world, in particular the EU, USA, and Japan. The purpose of the article is to evaluate the LP at the present stage of development of the Ukrainian economy by the economy, taking into account the shadow economy, the extent of corruption, losses from military actions in the east of Ukraine and annexation of the Crimea. The dynamics of indices of physical volume of LP by types of economic activity in Ukraine are analyzed, which allowed substantiating the necessity of its calculation in the current conditions of economic development. The size of the LP by types of economic activity at the given prices is calculated taking into account the volumes of shadow employment and in dollar terms. The rate of increase (fall) of LP volumes per one employed in dollar terms by types of economic activity is calculated. Hypothetical losses of LP due to corruption and military actions in the east of Ukraine and annexation of Crimea have been calculated. The LP level of purchasing power parity on average in the EU (28) member states, the Organization for Cooperation and Development, in particular the USA, was compared and comparisons were made with Ukraine, in particular by types of economic activity. Recommendations for increasing the LP level in Ukraine are offered, in particular: by reorienting the model of economy and its structure. Thus, the paper emphasizes that the change of the existing economic model of Ukraine, in particular by reorientation from the agricultural sector to the industrial one; increase in production of goods (works, services) with more value added, especially for export; reorientation to the domestic market of consumption of manufactured domestic products; overcoming corruption and bribery and the like may at times in the first stage of economic development increase the LP. The above proposals and changes in the structure of the economy, especially its reorientation to innovation, industry and economic recovery of such sectors of economic activity as: education, health care, culture and sports, tourism, etc. will allow minimizing the gap between Ukraine in terms of LP from developed countries. ; Актуальность исследования связана с тем, что действующая экономическая модель экономики Украины основывается на низкой производительности труда (ПП) по сравнению с развитыми странами мира, в том числе ЕС, США, Японии. Целью статьи является оценка ПП на современном этапе развития экономики Украины по ВЭД с учетом теневой экономики, масштабы коррупции, потери от военных действий на Востоке Украины и аннексии Крыма. Проанализирована динамика индексов физического объема производительности труда (ПП) по видам экономической деятельности в Украине, что позволило обосновать необходимость ее расчета в современных условиях развития экономики. Рассчитан размер ПП по видам экономической деятельности в приведенных ценах с учетом объемов теневой занятости и в долларовом эквиваленте. Проведен расчет темпов прироста (падения) объемов ПП на одного занятого в долларовом эквиваленте по видам экономической деятельности. Осуществлен расчет гипотетических потерь ПП из-за коррупции и военные действия на Востоке Украины и аннексию Крыма. Исследован уровень ПП по паритету покупательной способности в среднем в странах членах ЕС (28), Организации сотрудничества и развития, в частности США и проведено сравнение с Украиной, в частности по видам экономической деятельности. Предложены рекомендации, касающиеся роста уровня ПП в Украине, в частности путем переориентации модели экономики и ее структуры. Так, в работе акцентируется внимание, что изменение существующей экономической модели Украины, в частности путем переориентации с аграрной сферы в промышленную; увеличение объемов производства товаров (работ, услуг) с большей добавленной стоимостью, особенно на экспорт; переориентация на внутренний рынок потребления производимой отечественной продукции; преодоление коррупции и взяточничества и т.д. могут в разы на первом этапе развития экономики увеличить ПП. Приведенные выше предложения и изменение структуры экономики, особенно ее переориентация на инновационные сферы, промышленность и обеспечения экономической окупаемости таких отраслей экономической деятельности, как: образование, здравоохранение, культура и спорт, туризм и т.д., — позволят максимально сократить отставание Украины по показателю ПП от развитых стран мира. ; Актуальність дослідження пов'язана з тим, що чинна економічна модель економіки України ґрунтується на низькій продуктивності праці (ПП) порівняно з розвиненими країнами світу, зокрема ЄС, США, Японії. Метою статті є оцінка ПП на сучасному етапі розвитку економіки України за видами економічної діяльності (ВЕД) з урахуванням тіньової економіки, масштабів корупції, втрат від військових дій на Сході України та анексії Криму. Проаналізовано динаміку індексів фізичного обсягу продуктивності праці (ПП) за видами економічної діяльності в Україні, що дозволило обґрунтувати необхідність її розрахунку в сучасних умовах розвитку економіки. Розраховано розмір ПП за видами економічної діяльності в приведених цінах з урахуванням обсягів тіньової зайнятості та в доларовому еквіваленті. Проведено розрахунок темпів приросту (падіння) обсягів ПП на одного зайнятого в доларовому еквіваленті за видами економічної діяльності. Здійснено розрахунок гіпотетичних втрат ПП через корупцію і військові дії на Сході України та анексію Криму. Досліджено рівень ПП за паритетом купівельної спроможності в середньому в країнах членах ЄС(28), Організації Співробітництва та розвитку, зокрема США та здійснено порівняння з Україною, зокрема за видами економічної діяльності. Запропоновано рекомендації щодо зростання рівня ПП в Україні, зокрема: шляхом переорієнтації моделі економіки та її структури. Так, в роботі акцентується увага, що зміна існуючої економічної моделі України, зокрема шляхом переорієнтації із аграрної сфери в промислову; збільшення обсягів виробництва товарів (робіт, послуг) з більшою доданою вартістю, особливо на експорт; переорієнтація на внутрішній ринок споживання виробленої вітчизняної продукції; подолання корупції і хабарництва тощо можуть в рази на першому етапі розвитку економіки збільшити ПП. Наведені вище пропозиції і зміна структури економіки, особливо її переорієнтація на інноваційні сфери, промисловість та забезпечення економічної окупності таких галузей економічної діяльності, як: освіта, охорона здоров'я, культура і спорт, туризм тощо дозволять максимально скоротити відставання України за показником ПП від розвинених країн світу.
While the genesis of the drone technology is not clear, one thing is ideal: it emerged as a military apparatus and gained much attention during major wars, including the two world wars. Aside being used in combats and to deliver humanitarian services, drones have also been used extensively to kill both troops and civilians. Revolutionized in the 19th century, the drone technology was improved to be controlled as an unmanned aerial devices to mainly target troops. A new emerging field that has seen the application of the drone technology is the healthcare sector. Over the years, the health sector has increasingly relied on the device for timely transportation of essential articles across the globe. Since its introduction in health, scholars have attempted to address the impact of drones on healthcare across Africa and the world at large. Among other things, it has been reported by scholars that the device has the ability to overcome the menace of weather constraints, inadequate personnel and inaccessible roads within the healthcare sector. This notwithstanding, data on drones and drone application in Ghana and her healthcare sector in particular appears to be little within the drone literature. Also, few attempts have been made by scholars to highlight the use of drones in African countries. By using a narrative review approach, the current study attempts to address the gap above. Using this approach, a thorough literature search was performed to locate and assess scientific materials that focus on the application of drones in the military field and in the medical systems of Africa and Ghana in particular. With its sole responsibility to deliver items, stakeholders of health across several parts of the world have relied on drones to transport vital articles to health centers. Countries like Senegal, Madagascar, Rwanda and Malawi encouraged Ghana to consider the application of drones in her mainstream healthcare delivery. Findings from the study have revealed that Ghana's adoption of the drone policy has enhanced the timely delivery of products such as test samples, blood and Personal Protective Equipment to various health centres and rural areas in particular. Drones have contributed to the delivery of equity in healthcare delivery in Ghana. We conclude that with the drone policy, the continent has the potential to record additional successes concerning the over-widened gap in healthcare between rural and urban populations. ; Хоча походження технології роботи дронів до кінця не вивчено, зрозуміло одне: вони виникли як військовий апарат і привернули велику увагу під час великих воєн, включаючи дві світові війни. Крім використання в бойових діях і для надання гуманітарних послуг, дрони також широко використовувалися для знищення як солдат, так і мирних жителів. Революційно технологія дронів була вдосконалена в XIX столітті, з'явилася можливість ними управляти як безпілотними літальними апаратами, призначеними головним чином для націлювання на війська. Нова сфера застосування безпілотних літальних апаратів – це сектор охорони здоров'я. З роками сектор охорони здоров'я все більше покладається на пристрої для своєчасного транспортування предметів першої необхідності по всьому світу. З моменту його появи в сфері охорони здоров'я вчені намагалися розглянути вплив дронів на охорону здоров'я в Африці і світі в цілому. Серед іншого, вчені з'ясували, що пристрій здатний долати погодні обмеження, брак персоналу в недоступних місцях в секторі охорони здоров'я. Незважаючи на це, даних про дрони і їх застосуванні в Гані, в секторі охорони здоров'я, зокрема, мало представлені в літературі. Крім того, вчені не робили особливих спроб висвітлити використання дронів в африканських країнах. У цьому дослідженні робиться спроба заповнити вказаний вище пробіл, використовуючи підхід описового огляду. При такому підході було проведено ретельний пошук літератури для пошуку і оцінки наукових матеріалів, що стосуються застосування дронів у військовій області і, зокрема, в медичних системах Африки і Гани. Несучи одноосібну відповідальність за доставку предметів, зацікавлені сторони в області охорони здоров'я, в декількох частинах світу покладалися на безпілотні літальні апарати для транспортування життєво важливих предметів у медичні центри. Такі країни, як Сенегал, Мадагаскар, Руанда і Малаві, закликали Гану розглянути питання про застосування дронів в її основних медичних послугах. Результати дослідження показали, що прийняття Ганою політики використання безпілотних літальних апаратів, поліпшило своєчасну доставку таких продуктів, як зразки для аналізу, крові і засоби індивідуального захисту, в різні медичні центри і, зокрема, в сільські райони. Дрони внесли свій вклад в забезпечення медичної допомоги в Гані. Ми прийшли до висновку, що завдяки політиці безпілотних літальних апаратів континент має тенденцію досягати успіхів щодо зменшення надмірно збільшившогося розриву в сфері охорони здоров'я між сільським і міським населенням. ; Хотя происхождение технологии работы дронов до конца не изучено, понятно одно: они возникли как военный аппарат и привлекли большое внимание во время крупных войн, включая две мировые войны. Помимо использования в боевых действиях и для оказания гуманитарных услуг, дроны также широко использовались для уничтожения как солдат, так и мирных жителей. Революционная технология дронов была усовершенствована в XIX веке, появилась возможность ими управлять как беспилотными летательными аппаратами, предназначенными главным образом для нацеливания на войска. Новая развивающаяся область применения беспилотных летательных аппаратов – это сектор здравоохранения. С годами сектор здравоохранения все больше полагается на устройства для своевременной транспортировки предметов первой необходимости по всему миру. С момента его появления в сфере здравоохранения ученые пытались рассмотреть влияние дронов на здравоохранение в Африке и мире в целом. Среди прочего, ученые выяснили, что устройство способно преодолевать погодные ограничения, нехватку персонала в недоступных местах в секторе здравоохранения. Несмотря на это, данных о дронах и их применении в Гане, в секторе здравоохранения, в частности, мало представлены в литературе. Кроме того, ученые не предпринимали особых попыток осветить использование дронов в африканских странах. В настоящем исследовании делается попытка восполнить указанный выше пробел, используя подход описательного обзора. При таком подходе был проведен тщательный поиск литературы для поиска и оценки научных материалов, касающихся применения дронов в военной области и, в частности, в медицинских системах Африки и Ганы. Неся единоличную ответственность за доставку предметов, заинтересованные стороны в области здравоохранения в нескольких частях мира полагались на беспилотные летательные аппараты для транспортировки жизненно важных предметов в медицинские центры. Такие страны, как Сенегал, Мадагаскар, Руанда и Малави, призвали Гану рассмотреть вопрос о применении дронов в ее основных медицинских услугах. Результаты исследования показали, что принятие Ганой политики использования беспилотных летательных аппаратов, улучшило своевременную доставку таких продуктов, как образцы для анализа, кровь и средства индивидуальной защиты, в различные медицинские центры и, в частности, в сельские районы. Дроны внесли свой вклад в обеспечение медицинской помощи в Гане. Мы пришли к выводу, что благодаря политике беспилотных летательных аппаратов континент имеет тенденцию добиваться успехов в отношении чрезмерно увеличившегося разрыва в сфере здравоохранения между сельским и городским населением.
The purpose of the research: explore legal issues and the need for professional growth of health care workers towards the formation of legal competencies in the context of medical reform in Ukraine, identify promising ways for the development of legal education in health care.Materials and methods: normative-legal base of Ukraine, method of analysis, method of synthesis, comparative-legal and structural-functional methods.Results. The need for further development of legal education for healthcare workers stems from a detailed analysis of the regulatory and legal acts of Ukraine regulating medical and pharmaceutical activities, in particular, the Constitution of Ukraine, the Criminal Code of Ukraine, the Code of Ukraine on Administrative Offenses, the Laws of Ukraine "Fundamentals of the Legislation of Ukraine on Health Care", "On State Financial Guarantees of Medical Care of the Population", "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine regarding the improvement of legislation on the activities of health care institutions", "On the prevention of corruption", the decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the competition for the position of head of state, municipal health care institutions", order of the Ministry of Health of Ukraine from 31.10.2018 № 1977 "On Amendments to the Handbook of qualification characteristics of workers occupations". Issue 78 "Health" and many others. Societies of public authorities, researchers, educators, medical, pharmaceutical workers and patients need to comprehend deeply the processes of modern transformation in the health sector, its legal regulation and the associated innovative approach to the competence matrix of the modern health worker, to develop a unified approach to the development of methods and forms of legal education in health care.Conclusions. In order to improve the effectiveness of legal education, it is necessary to develop and approve by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine the National Concept for the Development of Legal Education in Healthcare, which should cover all subjects of legal relations in health care, including public authorities and local government, to provide the development of departments and pharmaceutical-legal and medical-legal teaching not only in medical and pharmaceutical, but also legal higher education institutions; a significant legal component of the training of health managers in master's programs; a mandatory component of medical, pharmaceutical and legal education for professionals and specialists in the field of health care at various levels and specialties. Anti-corruption education in the framework of continuing professional development of specialists should be a mandatory separate area of legal education. ; Цель работы – исследовать правовые вопросы и проблемы необходимости профессионального развития работников сферы здравоохранения в направлении формирования правовых компетентностей в контексте осуществления медицинской реформы в Украине, определить перспективные пути развития правового образования в сфере здравоохранения.Материалы и методы. Нормативно-правовая база Украины, методы анализа, синтеза, сравнительно-правовой и структурно-функциональный методы.Результаты. Вопрос о необходимости дальнейшего развития правового образования работников сферы здравоохранения вытекают из детального анализа нормативно-правовых актов Украины, регулирующих медицинскую и фармацевтическую деятельность, в частности Конституции Украины, Уголовного кодекса Украины, Кодекса Украины об административных правонарушениях, Законов Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении»,«О государственных финансовых гарантиях медицинского обслуживания населения», «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования законодательства по вопросам деятельности учреждений здравоохранения», «О предотвращении коррупции», постановления Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка проведения конкурса на занятие должности руководителя государственного, коммунального учреждения здравоохранения», приказа Министерства здравоохранения Украины от 31.10.2018 № 1977 «О внесении изменений в Справочник квалификационных характеристик профессий работников. Выпуск 78 «Здравоохранение» и многих других. Органам государственной власти, научным работникам, педагогам, медицинской, фармацевтической и пациентской общественности нужно глубоко осмыслить процессы современной трансформации сферы здравоохранения, ее правового регулирования и связанного с этим инновационного подхода к матрице компетенций современного работника здравоохранения, выработать унифицированный подход к развитию методов и форм правового образования в сфере здравоохранения.Выводы. Для повышения эффективности правового образования необходимо разработать и утвердить постановлением Кабинета Министров Украины общегосударственную концепцию развития правового образования в сфере здравоохранения, которая должна охватывать всех субъектов правоотношений в сфере здравоохранения, включая органы государственной власти и местного самоуправления, предусматривать развитие кафедр и преподавания дисциплин фармацевтико-правового и медико-правового направления не только в медицинских и фармацевтических, но и юридических учреждениях высшего образования; весомую правовую компоненту подготовки управленческих кадров здравоохранения по магистерским программам; обязательную компоненту медико-правового и фармацевтико-правового образования для профессионалов и специалистов сферы здравоохранения различных уровней и специальностей. Антикоррупционное образование в рамках непрерывного профессионального развития специалистов должно быть обязательным отдельным направлением правового образования. ; Мета роботи – дослідити правові питання та проблеми необхідності професійного розвитку працівників сфери охорони здоров'я в напрямі формування правових компетентностей у контексті здійснення медичної реформи в Україні, окреслити перспективні шляхи розвитку правової освіти у сфері охорони здоров'я.Матеріали і методи. Нормативно-правова база України, методи аналізу, синтезу, порівняльно-правовий і структурно-функціональний.Результати. Питання необхідності дальшого розвитку правової освіти працівників сфери охорони здоров'я випливають з детального аналізу нормативно-правових актів України, що регулюють медичну та фармацевтичну діяльність, зокрема Конституції України, Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я», «Про запобігання корупції», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я», наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2018 р. № 1977 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я» та багатьох інших. Органам державної влади, науковцям, освітянам, медичній, фармацевтичній та пацієнтській громадськості потрібно осмислити процеси сучасної трансформації сфери охорони здоров'я, її правового регулювання та пов'язаного з цим інноваційного підходу до матриці компетенцій сучасного працівника охорони здоров'я, виробити уніфікований підхід до розвитку методів і форм правової освіти у сфері охорони здоров'я.Висновки. Для підвищення ефективності правової освіти необхідно розробити та затвердити постановою Кабінету Міністрів України загальнодержавну концепцію розвитку правової освіти у сфері охорони здоров'я, що охоплюватиме всіх суб'єктів правовідносин у сфері охорони здоров'я, включаючи органи державної влади, місцевого самоврядування, передбачати розвиток кафедр і викладання дисциплін фармацевтико-правового та медико-правового спрямування не тільки в медичних і фармацевтичних, але і юридичних закладах вищої освіти; вагому правову компоненту підготовки управлінських кадрів охорони здоров'я за магістерськими програмами; обов'язкову компоненту медико-правової та фармацевтико-правової освіти для професіоналів і фахівців сфери охорони здоров'я різних рівнів і спеціальностей. Антикорупційна освіта в рамках безперервного професійного розвитку фахівців має бути обов'язковим окремим напрямом правової освіти.
The purpose of the study:• To consider the factors influencing competitiveness of national economies in the global market.• Highlight features of Russia's macroeconomic development in terms of factors that increase its competitiveness.• Identify ways to overcome the backlog of Russia from the world's leading economies. Research methods. In the process of studying the problem were used General scientific methods of cognition, in particular:• the method of logical analysis,• method of economic analysis,• the method of structural-functional analysis• method of comparison.The results of the study. Analysis of major global trends and the impact they have on the economy of Russia, showed that the task of improving the country's competitiveness at the global level – the issue is complex, but achievable. Research of Russian and Western economists helped to identify the main factors that contribute to improving the country's competitiveness in the global market.Among the most significant are:1. The political will of the state (as in foreign as in domestic policy).2. The main aspects of the state policy aimed at strengthening the positive dynamics in the economy. Public policy can be aimed at increasing the educational level of workers and employees, the deepening of the innovative trends, support investment in real sector of economy, etc.3. Infrastructure, which includes not only power supply, easy transportation links, but also the establishment of industrial zones.4. Human capital, which guarantees the production of high quality products. The concept of human capital is embedded as the level of professionalism and their physical ability, health. The quality of human capital is provided by investment of the state in health and education.5. The quality of the products and services, which are understood as meeting the expectations of consumers. This concept is complex, it includes both the technical characteristics of the product, and the degree of its environmental performance. Wisely using the existing Russian advantage, she is able to gradually align its economic development, increasing the international competitiveness of the economy, regardless of unfavorable foreign factors.ConclusionThus, the economic and social stability of the Russian economy largely depends on the degree of its competitiveness at the international level. Highly competitive gives you the opportunity to attract investment, which is lacking in Russia today.The main task of the state is currently using existing competitive advantages, namely, the overcoming of the crisis due to the volume of the internal market, which can give a major stimulus to revive the economy. However, it is necessary to promote the growth of incomes of the population: the higher the income, the higher the purchasing power. Don't forget about small and medium business as the source of wealth. Entrepreneurs provided the competent public policy can create new jobs, to introduce high-tech development.Despite the fact that individual indicators Russia has good results in the Global GCI ranking, more problems than positive trends. If not promptly take steps to eliminate the economy on a new, innovative level, there is a risk damping economic growth and development of Russia in the colonial raw materials export, sample. Amid falling oil prices, it promises only problem.To the state under regulation of the economy and social life need to pay attention to the need to:• the fight against corruption,• reduction of bureaucratic barriers,• improving the efficiency of government bodies at all levels,• the soundness of fiscal policy, incentives for investment in the real sector of the economy.Scientific noveltyIn a rapidly changing economic environment of the world market, it is very important to respond quickly to the changes that occur in the world. Recent events have also shown the politicization of many economic decisions taken at the global level. Russia's task today is to respond adequately to the changes occurring in the world, protecting their economic interests. Consideration of the economic problems in Russia through the prism of global economic and political processes makes it possible to adjust economic policy so as to minimize the damage to the economy by sanctions, falling oil prices and other negative factors. ; Цель исследования:Рассмотреть факторы, влияющие на конкурентоспособность национальных экономик на мировом рынке.Выделить особенности российского макроэкономического развития в плане факторов, повышающих ее конкурентоспособность.Наметить пути преодоления отставания России от ведущих экономик мира.Методы исследования. В процессе изучения проблемы использовались общенаучные методы познания, в частности:метод логического анализа,метод экономического анализа,метод структурно-функционального анализа,метод сравнения.Результаты исследования. Анализ основных мировых тенденций, а также того влияния, которое они оказывают на экономику России, показал: решение задачи повышения конкурентоспособности страны на мировом уровне – вопрос сложный, но достижимый. Исследования российских и западных экономистов позволили выделить основные факторы, которые способствуют повышению уровня конкурентоспособности страны на мировом рынке.Среди них наиболее значимыми являются:Политическая воля государства (как во внешней, так и во внутренней политике).Основные аспекты государственной политики, направленной на усиление положительной динамики в экономике. Государственная политика может быть направлена на повышение образовательного уровня рабочих и служащих, углубление инновационных тенденций, поддержку инвестиций в реальный сектор экономики и т.д.Инфраструктура, которая подразумевает не только электроснабжение, налаженные транспортные связи, но также и создание промышленных зон.Человеческий капитал, что гарантирует производство высококачественной продукции. В понятие человеческого капитала вкладывается как уровень профессионализма работников, так и их физические возможности, здоровье. Качество человеческого капитала обеспечивается инвестициями государства в здравоохранение и образование.Качество продукции и услуг, под которыми понимается удовлетворение ожиданий потребителей. Это понятие – комплексное, оно включает как технические характеристики товара, так и степень его экологичности.Грамотно используя имеющиеся у России преимущества, она имеет возможность постепенно выровнять свое экономическое развитие, повысив на международном уровне конкурентоспособность экономики, независимо от неблагоприятных внешнеполитических факторов.ЗаключениеТаким образом, экономическая и социальная стабильность российской экономики во многом зависит от степени ее конкурентоспособности на международном уровне. Высокая конкурентоспособность дает возможность привлечения инвестиций, которых так не хватает сегодня в России.Основной задачей государства на данный момент является использование имеющихся конкурентных преимуществ, а именно – преодоление кризиса за счет объема внутреннего рынка, который может дать серьезный стимул для оживления экономики. Однако для этого необходимо способствовать росту доходов населения: чем выше доходы – тем выше покупательная способность. Не стоит также забывать и о малом и среднем бизнесе, как источнике благосостояния. Предприниматели, при условии грамотной государственной политики, могут создавать новые рабочие места, внедрять высокотехнологичные разработки.Несмотря на то, что по отдельным показателям Россия имеет неплохие результаты в Глобальном рейтинге GCI, проблем больше, чем положительных тенденций. Если оперативно не будут предприняты меры по выведению экономики на новый, инновационный, уровень, имеется угроза затухания экономического роста и развитие России по колониальному, экспортно-сырьевому, образцу. В условиях падения цен на нефть, это сулит лишь проблемы.Государству в рамках регулирования экономики и социальной жизни необходимо обратить внимание на необходимость:борьбы с коррупцией,уменьшения бюрократических барьеров,повышение эффективности работы государственных органов на всех уровнях,продуманности налоговой политики, создания стимулов для капиталовложений в реальный сектор экономики.Научная новизнаВ условиях стремительно меняющейся экономической конъюнктуры мирового рынка, очень важно оперативно реагировать на те изменения, которые происходят на мировой арене. Последние события показала также политизированность многих экономических решений, принимаемых на мировом уровне. Задача России сегодня – адекватно отреагировать на изменения, происходящие в мире, защитив свои экономические интересы.Рассмотрение экономических проблем в России сквозь призму мировых экономических и политических процессов дает возможность скорректировать экономическую политику таким образом, чтобы минимизировать ущерб, который наносится экономике страны санкциями, падением цен на нефть и другими негативными факторами.
The study deals with the deinstitutionalization of long-term care for elderly people in Latvia. The aim of this study is to identify the risks that elderly people, discharged from long-term care institutions, are likely to face. The research method of this case study is document analysis and a semi-structured interview. The research shows that some mismatch between the declared political aims and the current situation which was clarified through interviews exists. The identified risks have been grouped, analysed, conclusions drawn are provided in the paper. ; Старение населения и увеличивающаяся потребность в услугах социальной опеки являются одним из самых больших вызовов XXI века в сфере политики социальной опеки. Во всех странах Балтии доля пожилых людей составляет примерно 20 % от всего населения. Старение, социальные проблемы и проблемы с ухудшением здоровья пожилых людей повышают потребность в социальном уходе, особенно в институциональном долговременном уходе. Средняя продолжительность жизни в Латвии является низкой (предпоследняя позиция по данному показателю в Европе). В Латвии примерно 60 000 человек в возрасте 50-64 лет имеют инвалидность, но только 1/10 часть из них обслуживаются в условиях стационара. Согласно докладу Всемирного банка от 2015 года, в Латвии наименьшее среди 28 стран ЕС количество средств направляется на связанные со старением расходы (на пенсии, здравоохранение, долговременный уход). В Латвии 119 местных самоуправлений, но только в 68 из них обеспечивается социальный уход для клиентов на дому. Социальный уход на дому в Латвии предлагают 31 неправительственная организация (НПО). Предметом интереса авторов данного исследования является следующее: ситуация с системой социального ухода в Латвии; процесс деинституционализации в Латвии; риски процесса деинституционализации с точки зрения различных заинтересованных лиц, вовлечённых в долговременный социальный уход, принципиальные условия и вызовы, связанные с процессом деинституционализации и долговременным уходом за пожилыми людьми. Цель настоящей научной работы выяснить риски процесса деинституционализации для пожилых людей, нуждающихся в долговременном уходе. Мы поставили перед собой следующие задачи: сделать обзор статистических данных и ситуации с долговременным социальным уходом пожилых людей в Латвии; сформировать теоретические основы для создания концепции в отношении рисков деинституционализации при долговременном уходе за пожилыми людьми; охарактеризовать метод исследования; проанализировать результаты; инициировать дискуссию. Теоретической базой настоящего исследования послужили три основные концепции: деинституционализация, риск и уход. Деинституционализация – это концепция, предусматривающая предоставление поддерживающей терапии и лечения социально зависимым и нуждающимся в долговременном уходе людям в обществе, а не в общественных институциях. Риск потенциально имеет как положительную, так и пагубную природу, что даёт работникам свободу выбора при поддержке принятия риска среди групп клиентов. Риск также гарантирует принятие всех усилий для уменьшения вероятности пагубных результатов. Исследование предлагает типологию рисков деинституционализации для пожилых людей при долговременном уходе. Факторы риска бывают статичными, динамическими и внешними. Уход – это глобальная концепция человеческой жизни. Он зачастую трактуется политиками и на практике. В данном научном труде применялся метод качественного анализа конкретных ситуаций риска деинституционализации для жизни пожилых людей в институциях долговременного социального ухода в Латвии. В исследовании использовались два варианта сбора и анализа данных: рассмотрение документов и анализ интервью. В августе 2015 года мы провели 10 интервью с представителями персонала учреждений долговременного ухода и родственниками пожилых людей. Использовались частично структурированные интервью. Работа с документами была направлена на анализ документов, касающихся социального ухода и процесса деинституционализации в Латвии. Процесс деинституционализации фокусируется на социально незащищённых группах населения Латвии: на взрослых, имеющих инвалидность вследствие психических нарушений и помещённых в лечебные институции (с психическими и интеллектуальными нарушениями), на детях до 18 лет, проживающих в детских учреждения опеки, а также на детях с инвалидностью. Наличествует несоответствие между положениями закона «О самоуправлениях» и реальной ситуацией. В качестве дополнительной меры планируется прекратить размещение новых клиентов в учреждениях опеки посредством закрытия отделений общественных центров социального ухода. Система социального ухода в Латвии предполагает два типа услуг: услуги социального ухода в институциях и услуги социального ухода, предоставляемые местными самоуправлениями и НПО по месту проживания. Анализ интервью и документов доказывает, что доступность и качество долговременного ухода или общинного ухода в Латвии в различных местах очень отличаются. Анализ интервью показывает, что статичные факторы риска деинституционализации, т.е. возможность организовать повседневную жизнь, могут возникнуть у тех пожилых людей, которые уже проживают в институциях. Родственники, которые заботятся о пожилых людях, рискуют стать безработными. Услуги по уходу на дому постоянно дорожают. Этот подход должен обеспечить независимое существование в соответствии с необходимой технической помощью, доступной средой, услугами персональной помощи, базирующимися на специфических потребностях человека. В свою очередь, существуют динамические факторы риска для пожилых людей с психическими нарушениями, которые нуждаются в длительном периоде адаптации. Для данных пожилых людей смена привычной среды станет травмой. Не всегда новое место проживания выбирает сам пожилой человек. Не в каждом местном самоуправлении имеются жилые площади или социальное жильё для пожилых людей. Родственники обеспокоены отношением со стороны специалистов по социальному уходу. Пожилые люди, которых выселили из институции, могут страдать от одиночества или депрессии. Внешние факторы риска деинституционализации сводятся к невозможности доступа для пожилых людей к ближайшему медицинскому центру, центру социального ухода или клинике. Доступность служб социального ухода очень сильно зависит от инфраструктуры. Родственники вынуждены уходить в неоплачиваемые отпуска, чтобы доставить пожилого человека к врачу. К внешним факторам также относятся возможность пользования общественным транспортом и владение современными технологиями. В заключение, пожилые люди не являются приоритетом в проводимой правительством Латвии политике деинституционализации, которая в основном фокусируется на детях и людях с инвалидностью. Тем не менее, на основе анализа документов относительно текущей ситуации с деинституционализацией и социальным уходом в Латвии можно сделать вывод, что процесс деинституционализации коснётся тех пожилых людей, которые в будущем будут нуждаться в размещении в институциях долговременного социального ухода. Родственники не знают, как планировать свой день, чтобы иметь возможность ухаживать за пожилыми людьми, как организовать данный уход, как сотрудничать с социальными службами и НПО. Отсутствует объяснение того, как планируется проводить деинституционализацию в Латвии. Имеются разногласия по этому вопросу между специалистами по социальному уходу и родственниками пожилых людей, которые нуждаются в ежедневной постоянной опеке. Деинституционализация не должна рассматриваться как процесс сокращения расходов. Исследование показывает, что для пожилого человека имеются риски как при проживании в институциях долговременного ухода, так и при самостоятельном проживании после выписки из них. Нередко деинституционализация может сопровождаться отказом от прежних убеждений и социальным безразличием, что приводит к явному несоответствию между ожиданиями и результатами. Должно быть налажено предоставление услуг по месту жительства, работники сферы здравоохранения и специалисты по социальному уходу должны предоставлять качественные услуги, в этом широкая политическая поддержка на самом высоком уровне и дополнительное финансирование призваны сыграть решающую роль. Проблема координирования медицинского обслуживания и социального ухода также должна решаться путём совместной работы специалистов в сфере здравоохранения и социального опеки. Для успеха процесса деинституционализации местные самоуправления и правительство страны должны принять на себя ответственность за наличие и доступность услуг по социальному уходу в сельской и городской местности.
Background. Health is the highest value not only in the context of the perception of a person, but also society and the state as a whole. According to the content of international documents approved by the UN General Assembly, the WHO, the World Medical Association, governments should be responsible for the health of the population, ensure the implementation of the human right to life and health. Previously, the state of affairs in Ukraine regarding the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens was studied. However, for forming a powerful and effective health care system in Ukraine for the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens, it is useful to analyze the experience of providing health care in economically developed countries. The purpose of the research was to study the Great Britain experience with the organization of a healthcare system for the pharmaceutical provision of medicines to privileged population groups. Materials and methods. Common methods of normative legal, documentary, retrospective and comparative analysis used to gain that purpose. Results. The system of financing health care in the Great Britain provides getting finances mainly from the state budget, while the division takes place on the management vertical from the highest level to the lower one. The taxes that make up about 90% of the health care system budget are the financial basis of the national health system of the Great Britain. For comparison, only 7.5% comes from employers. Therefore, can argue that the healthcare system of the Great Britain in fact completely financed by financial contributions from taxpayers and by the government. There are three main models of financing health care allocated in the world practice: private, budget (model Beveridge), mixed (Bismarck model). A private financing model exists through the creation of sustainable competition between healthcare facilities. The part of private insurance is about 40% of total costs, and the patient himself covers the cost of pharmaceutical provision. A private financing model is typical for such developed countries as the United States of America and Japan. The budget model of funding or the Beveridge model means covering a large part of the costs of pharmaceutical provision by state institutions. This model is also typical for Great Britain. A mixed financing model or Bismarck model based on the three foundations: the state, enterprises and personal funds of a citizen. This system of insurance financing is typical for Germany, Austria and France. Private medicine in the Great Britain is one of the most advanced and most expensive in the world. There are about 300 non-state hospitals in the country, that receive a license at a local the National Health Service unit and tested twice a year. There are no queues here and medical care provided in full and to the extent necessary. The services of pay-doctors and cabinets paid either by insurance companies or by patients themselves. Large companies in Britain have health insurance as an additional paycheck bonus. Conclusions. According to the Great Britain experience, compulsory medical insurance takes place in countries with predominantly state funding. The Beveridge model is widespread in many countries where the state provides coverage of 80% or more of health care costs (Canada, Australia, Greece, Sweden, and Spain). Despite significant changes in the health care system of the Great Britain, the opportunity to choose the type of insurance and to take advantage of the benefits for the purchase of medicines and medical products, that allowed to increase competition between health facilities and, accordingly, to improve the quality and speed of pharmaceutical provision of patients. Thus, budget medicine of Great Britain is a priority for many world countries and a guarantee of state financing of pharmaceutical provision for privileged categories of citizens, regardless of income level and social status. ; Актуальность. Здоровье – найвысшая ценность не просто в контексте восприятия конкретным лицом, но и общества и государства в целом. Согласно содержания международных документов, утвержденных Генеральной Ассамблеей ООН, ВОЗ, Всемирной медицинской ассоциацией правительства несут ответственность за здоровье населения, обеспечивют реализацию права человека на жизнь и здоровье. Однако, для формирования мощной и действенной системы здравоохранения в Украине для фармацевтического обеспечения льготных категорий граждан полезным является опыт организации обеспечения здравоохранения в экономически развитых странах. Цель работы заключалась в изучении опыта Великобритании по организации организации системы здравоохранения для фармацевтического обеспечения лекарственными средствами льготных категорий населения. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы общепринятые методы нормативно-правового, документального, ретроспективного и сравнительного анализа. Результаты. Система финансирования здравоохранения Великобритании предусматривает поступление преобладающей части средств из государственного бюджета, при этом распределение осуществляется по управленческой вертикали от высшего звена к низшему. Именно галоги, которые составляют около 90% бюджета здравоохранения, являются финансовым основанием национальной системы здравоохранения Великобритании. Для сравнения, только 7,5% средств поступают от работодателей. Поэтому можно утверждать, что система здравоохранения Великобритании фактически полностью обеспечивается за счет финансовых платежей со стороны плательщиков налогов и собственно государственного обеспечения. В мировой практике принято выделять три основные модели финансирования сферы здравоохранения: частная, бюджетная (модель Бевериджа), смешанная (модель Бисмарка). Частная модель финансирования существует за счет создания устойчивой конкуренции между заведениями здравоохранения. Частное страхование составляет около 40% от общих затрат, а остаток стоимости фармацевтического обеспечения покрывает сам пациент. Частная модель финансирования характерна для таких развитых стран как США и Япония. Бюджетная модель финансирования или модель Бевериджа предусматривает покрытие значительной части затрат на фармацевтическое обеспечение государственными учреждениями. Такая модель характерна и для Великобритании. Смешанная модель финансирования или модель Бисмарка базируется на «трех китах»: государство, предприятия и личные средства гражданина. Данная система финансирования на страховой основе характерна для Германии, Австрии и Франции. Частная медицина Великобритании — одна из наиболее передовых и наиболее дорогих в мире. В этой стране около 300 негосударственных госпиталей, каждый из которых получает лицензию в местном подразделении Национальной системы здравохранения и проходит проверку дважды в год. Здесь отсутствуют очереди, а медицинскую помошь предоставляют в полном и необходимом объеме. Платные услуги врачей и кабинетов оплачивают или страховые компании, или пациенты самостоятельно. В крупных компаниях Великобритании распространено медицинское страхование как дополнительный бонус к зарплате. Выводы. Опыт Великобритании по обязательному мединскому страхованию распространен в странах с преимущественным государственным финансированием. Модель Бевериджа распространена во многих странах, в которых государство обеспечивает компенсацию 80% и более затрат на здравоохранение (Канада, Австралия, Греция, Швеция, Испания). Значительные подвижки в системе здравоохранения Великобритании, возможность выбрать вид страхования и воспользоваться льготами на получение лекарственных средств позволила искусственно повысить конкуренцию между учреждениями здравоохранения, а соответственно – улучшить качество и скорость фармацевтического обеспечения пациентов. Таким образом, бюджетная медицина Великобритании – приоритет для многих стран мира и залог государственного финансирования фармацевтического обеспечения льготных категорий населения, независимо от уровня доходов и социального статуса. ; Актуальність. Здоров'я – найвища цінність не просто в контексті сприйняття певної особи, але й суспільства та держави загалом. Згідно до змісту міжнародних документів, затверджених Генеральною Асамблеєю ООН, ВООЗ, Всесвітньою медичною асоціацією уряди мають нести відповідальність за здоров'я населення, забезпечити реалізацію права людини на життя і здоров'я. Однак, для формування потужної та дієвої системи охорони здоров'я в Україні для фармацевтичного забезпечення пільгових категорій громадян корисним є аналіз досвіду організації забезпечення охорони здоров'я в економічно розвинених країнах. Мета роботи полягала у вивченні досвіду Великої Британії щодо організації системи охорони здоров'я для фармацевтичного забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано загальноприйняті методи нормативно-правового, документального, ретроспективного та порівняльного аналізу. Результати. Система фінансування охорони здоров'я у Великій Британії передбачає надходження переважної частини коштів з державного бюджету, при цьому розподіл відбувається по управлінській вертикалі від вищої ланки до нижчої. Саме податки, які складають близько 90% бюджету охорони здоров'я, є фінансовим підґрунтям національної системи охорони здоров'я Великої Британії. Для порівняння, лише 7,5% коштів надходять від роботодавців. Тому можна стверджувати, що система охорони здоров'я Великої Британії фактично повністю забезпечується за рахунок фінансових внесків із боку платників податків та власне державного забезпечення. У світовій практиці прийнято виділяти три головні моделі фінансування сфери охорони здоров'я: приватна, бюджетна (модель Беверіджа), змішана (модель Бісмарка). Приватна модель фінансування існує за рахунок створення стійкої конкуренції між закладами охорони здоров'я. Частка приватного страхування складає близько 40% від загальних видатків, а залишок вартості фармацевтичного забезпечення покриває сам пацієнт. Приватна модель фінансування характерна для таких розвинених країн як США та Японія. Бюджетна модель фінансування або модель Беверіджа передбачає покриття значної частини витрат на фармацевтичне забезпечення державними установами. Така модель характерна і для Великої Британії. Змішана модель фінансування або модель Бісмарка базується на «трьох китах»: держава, підприємства та особисті кошти громадянина. Дана система фінансування на страхових засадах характерна для Німеччини, Австрії та Франції. Приватна медицина у Великій Британії — одна з найбільш передових і найдорожчих у світі. У цій країні близько 300 недержавних госпіталів, кожен з яких отримує ліцензію в місцевому підрозділі Національної системи охорони здоров'я Великої Британії і проходить перевірку два рази на рік. Тут немає ніяких черг, а медичну допомогу надають у повному та необхідному обсязі. Послуги платних лікарів і кабінетів оплачують або страхові компанії, або пацієнти самостійно. У великих компаніях Британії поширено медичне страхування як додатковий бонус до зарплати. Висновки. За досвідом Великої Британії обов'язкове медичне страхування має місце у країнах із переважним державним фінансуванням. Модель Беверіджа поширена у багатьох країнах, де держава забезпечує компенсацію 80% і більше витрат на охорону здоров'я (Канада, Австралія, Греція, Швеція, Іспанія). Значні зрушення у системі охорони здоров'я Великої Британії, можливість обрати вид страхування та скористатися пільгами на придбання лікарських засобів дозволила штучно підвищити конкуренцію між закладами охорони здоров'я, а відповідно – і покращити якість та швидкість фармацевтичного забезпечення пацієнтів. Отож, бюджетна медицина Великої Британії – пріоритет для багатьох країн світу та запорука державного фінансування фармацевтичного забезпечення пільгових категорій населення, незалежно від рівня доходів та соціального статусу.
Актуальность. Здоровье – найвысшая ценность не просто в контексте восприятия конкретным лицом, но и общества и государства в целом. Согласно содержания международных документов, утвержденных Генеральной Ассамблеей ООН, ВОЗ, Всемирной медицинской ассоциацией правительства несут ответственность за здоровье населения, обеспечивют реализацию права человека на жизнь и здоровье. Однако, для формирования мощной и действенной системы здравоохранения в Украине для фармацевтического обеспечения льготных категорий граждан полезным является опыт организации обеспечения здравоохранения в экономически развитых странах. Цель работы заключалась в изучении опыта Великобритании по организации организации системы здравоохранения для фармацевтического обеспечения лекарственными средствами льготных категорий населения. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы общепринятые методы нормативно-правового, документального, ретроспективного и сравнительного анализа. Результаты. Система финансирования здравоохранения Великобритании предусматривает поступление преобладающей части средств из государственного бюджета, при этом распределение осуществляется по управленческой вертикали от высшего звена к низшему. Именно галоги, которые составляют около 90% бюджета здравоохранения, являются финансовым основанием национальной системы здравоохранения Великобритании. Для сравнения, только 7,5% средств поступают от работодателей. Поэтому можно утверждать, что система здравоохранения Великобритании фактически полностью обеспечивается за счет финансовых платежей со стороны плательщиков налогов и собственно государственного обеспечения. В мировой практике принято выделять три основные модели финансирования сферы здравоохранения: частная, бюджетная (модель Бевериджа), смешанная (модель Бисмарка). Частная модель финансирования существует за счет создания устойчивой конкуренции между заведениями здравоохранения. Частное страхование составляет около 40% от общих затрат, а остаток стоимости фармацевтического обеспечения покрывает сам пациент. Частная модель финансирования характерна для таких развитых стран как США и Япония. Бюджетная модель финансирования или модель Бевериджа предусматривает покрытие значительной части затрат на фармацевтическое обеспечение государственными учреждениями. Такая модель характерна и для Великобритании. Смешанная модель финансирования или модель Бисмарка базируется на «трех китах»: государство, предприятия и личные средства гражданина. Данная система финансирования на страховой основе характерна для Германии, Австрии и Франции. Частная медицина Великобритании — одна из наиболее передовых и наиболее дорогих в мире. В этой стране около 300 негосударственных госпиталей, каждый из которых получает лицензию в местном подразделении Национальной системы здравохранения и проходит проверку дважды в год. Здесь отсутствуют очереди, а медицинскую помошь предоставляют в полном и необходимом объеме. Платные услуги врачей и кабинетов оплачивают или страховые компании, или пациенты самостоятельно. В крупных компаниях Великобритании распространено медицинское страхование как дополнительный бонус к зарплате. Выводы. Опыт Великобритании по обязательному мединскому страхованию распространен в странах с преимущественным государственным финансированием. Модель Бевериджа распространена во многих странах, в которых государство обеспечивает компенсацию 80% и более затрат на здравоохранение (Канада, Австралия, Греция, Швеция, Испания). Значительные подвижки в системе здравоохранения Великобритании, возможность выбрать вид страхования и воспользоваться льготами на получение лекарственных средств позволила искусственно повысить конкуренцию между учреждениями здравоохранения, а соответственно – улучшить качество и скорость фармацевтического обеспечения пациентов. Таким образом, бюджетная медицина Великобритании – приоритет для многих стран мира и залог государственного финансирования фармацевтического обеспечения льготных категорий населения, независимо от уровня доходов и социального статуса. ; Background. Health is the highest value not only in the context of the perception of a person, but also society and the state as a whole. According to the content of international documents approved by the UN General Assembly, the WHO, the World Medical Association, governments should be responsible for the health of the population, ensure the implementation of the human right to life and health. Previously, the state of affairs in Ukraine regarding the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens was studied. However, for forming a powerful and effective health care system in Ukraine for the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens, it is useful to analyze the experience of providing health care in economically developed countries. The purpose of the research was to study the Great Britain experience with the organization of a healthcare system for the pharmaceutical provision of medicines to privileged population groups. Materials and methods. Common methods of normative legal, documentary, retrospective and comparative analysis used to gain that purpose. Results. The system of financing health care in the Great Britain provides getting finances mainly from the state budget, while the division takes place on the management vertical from the highest level to the lower one. The taxes that make up about 90% of the health care system budget are the financial basis of the national health system of the Great Britain. For comparison, only 7.5% comes from employers. Therefore, can argue that the healthcare system of the Great Britain in fact completely financed by financial contributions from taxpayers and by the government. There are three main models of financing health care allocated in the world practice: private, budget (model Beveridge), mixed (Bismarck model). A private financing model exists through the creation of sustainable competition between healthcare facilities. The part of private insurance is about 40% of total costs, and the patient himself covers the cost of pharmaceutical provision. A private financing model is typical for such developed countries as the United States of America and Japan. The budget model of funding or the Beveridge model means covering a large part of the costs of pharmaceutical provision by state institutions. This model is also typical for Great Britain. A mixed financing model or Bismarck model based on the three foundations: the state, enterprises and personal funds of a citizen. This system of insurance financing is typical for Germany, Austria and France. Private medicine in the Great Britain is one of the most advanced and most expensive in the world. There are about 300 non-state hospitals in the country, that receive a license at a local the National Health Service unit and tested twice a year. There are no queues here and medical care provided in full and to the extent necessary. The services of pay-doctors and cabinets paid either by insurance companies or by patients themselves. Large companies in Britain have health insurance as an additional paycheck bonus. Conclusions. According to the Great Britain experience, compulsory medical insurance takes place in countries with predominantly state funding. The Beveridge model is widespread in many countries where the state provides coverage of 80% or more of health care costs (Canada, Australia, Greece, Sweden, and Spain). Despite significant changes in the health care system of the Great Britain, the opportunity to choose the type of insurance and to take advantage of the benefits for the purchase of medicines and medical products, that allowed to increase competition between health facilities and, accordingly, to improve the quality and speed of pharmaceutical provision of patients. Thus, budget medicine of Great Britain is a priority for many world countries and a guarantee of state financing of pharmaceutical provision for privileged categories of citizens, regardless of income level and social status. ; Актуальність. Здоров'я – найвища цінність не просто в контексті сприйняття певної особи, але й суспільства та держави загалом. Згідно до змісту міжнародних документів, затверджених Генеральною Асамблеєю ООН, ВООЗ, Всесвітньою медичною асоціацією уряди мають нести відповідальність за здоров'я населення, забезпечити реалізацію права людини на життя і здоров'я. Однак, для формування потужної та дієвої системи охорони здоров'я в Україні для фармацевтичного забезпечення пільгових категорій громадян корисним є аналіз досвіду організації забезпечення охорони здоров'я в економічно розвинених країнах. Мета роботи полягала у вивченні досвіду Великої Британії щодо організації системи охорони здоров'я для фармацевтичного забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано загальноприйняті методи нормативно-правового, документального, ретроспективного та порівняльного аналізу. Результати. Система фінансування охорони здоров'я у Великій Британії передбачає надходження переважної частини коштів з державного бюджету, при цьому розподіл відбувається по управлінській вертикалі від вищої ланки до нижчої. Саме податки, які складають близько 90% бюджету охорони здоров'я, є фінансовим підґрунтям національної системи охорони здоров'я Великої Британії. Для порівняння, лише 7,5% коштів надходять від роботодавців. Тому можна стверджувати, що система охорони здоров'я Великої Британії фактично повністю забезпечується за рахунок фінансових внесків із боку платників податків та власне державного забезпечення. У світовій практиці прийнято виділяти три головні моделі фінансування сфери охорони здоров'я: приватна, бюджетна (модель Беверіджа), змішана (модель Бісмарка). Приватна модель фінансування існує за рахунок створення стійкої конкуренції між закладами охорони здоров'я. Частка приватного страхування складає близько 40% від загальних видатків, а залишок вартості фармацевтичного забезпечення покриває сам пацієнт. Приватна модель фінансування характерна для таких розвинених країн як США та Японія. Бюджетна модель фінансування або модель Беверіджа передбачає покриття значної частини витрат на фармацевтичне забезпечення державними установами. Така модель характерна і для Великої Британії. Змішана модель фінансування або модель Бісмарка базується на «трьох китах»: держава, підприємства та особисті кошти громадянина. Дана система фінансування на страхових засадах характерна для Німеччини, Австрії та Франції. Приватна медицина у Великій Британії — одна з найбільш передових і найдорожчих у світі. У цій країні близько 300 недержавних госпіталів, кожен з яких отримує ліцензію в місцевому підрозділі Національної системи охорони здоров'я Великої Британії і проходить перевірку два рази на рік. Тут немає ніяких черг, а медичну допомогу надають у повному та необхідному обсязі. Послуги платних лікарів і кабінетів оплачують або страхові компанії, або пацієнти самостійно. У великих компаніях Британії поширено медичне страхування як додатковий бонус до зарплати. Висновки. За досвідом Великої Британії обов'язкове медичне страхування має місце у країнах із переважним державним фінансуванням. Модель Беверіджа поширена у багатьох країнах, де держава забезпечує компенсацію 80% і більше витрат на охорону здоров'я (Канада, Австралія, Греція, Швеція, Іспанія). Значні зрушення у системі охорони здоров'я Великої Британії, можливість обрати вид страхування та скористатися пільгами на придбання лікарських засобів дозволила штучно підвищити конкуренцію між закладами охорони здоров'я, а відповідно – і покращити якість та швидкість фармацевтичного забезпечення пацієнтів. Отож, бюджетна медицина Великої Британії – пріоритет для багатьох країн світу та запорука державного фінансування фармацевтичного забезпечення пільгових категорій населення, незалежно від рівня доходів та соціального статусу.
Актуальность. Здоровье – найвысшая ценность не просто в контексте восприятия конкретным лицом, но и общества и государства в целом. Согласно содержания международных документов, утвержденных Генеральной Ассамблеей ООН, ВОЗ, Всемирной медицинской ассоциацией правительства несут ответственность за здоровье населения, обеспечивют реализацию права человека на жизнь и здоровье. Однако, для формирования мощной и действенной системы здравоохранения в Украине для фармацевтического обеспечения льготных категорий граждан полезным является опыт организации обеспечения здравоохранения в экономически развитых странах. Цель работы заключалась в изучении опыта Великобритании по организации организации системы здравоохранения для фармацевтического обеспечения лекарственными средствами льготных категорий населения. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы общепринятые методы нормативно-правового, документального, ретроспективного и сравнительного анализа. Результаты. Система финансирования здравоохранения Великобритании предусматривает поступление преобладающей части средств из государственного бюджета, при этом распределение осуществляется по управленческой вертикали от высшего звена к низшему. Именно галоги, которые составляют около 90% бюджета здравоохранения, являются финансовым основанием национальной системы здравоохранения Великобритании. Для сравнения, только 7,5% средств поступают от работодателей. Поэтому можно утверждать, что система здравоохранения Великобритании фактически полностью обеспечивается за счет финансовых платежей со стороны плательщиков налогов и собственно государственного обеспечения. В мировой практике принято выделять три основные модели финансирования сферы здравоохранения: частная, бюджетная (модель Бевериджа), смешанная (модель Бисмарка). Частная модель финансирования существует за счет создания устойчивой конкуренции между заведениями здравоохранения. Частное страхование составляет около 40% от общих затрат, а остаток стоимости фармацевтического обеспечения покрывает сам пациент. Частная модель финансирования характерна для таких развитых стран как США и Япония. Бюджетная модель финансирования или модель Бевериджа предусматривает покрытие значительной части затрат на фармацевтическое обеспечение государственными учреждениями. Такая модель характерна и для Великобритании. Смешанная модель финансирования или модель Бисмарка базируется на «трех китах»: государство, предприятия и личные средства гражданина. Данная система финансирования на страховой основе характерна для Германии, Австрии и Франции. Частная медицина Великобритании — одна из наиболее передовых и наиболее дорогих в мире. В этой стране около 300 негосударственных госпиталей, каждый из которых получает лицензию в местном подразделении Национальной системы здравохранения и проходит проверку дважды в год. Здесь отсутствуют очереди, а медицинскую помошь предоставляют в полном и необходимом объеме. Платные услуги врачей и кабинетов оплачивают или страховые компании, или пациенты самостоятельно. В крупных компаниях Великобритании распространено медицинское страхование как дополнительный бонус к зарплате. Выводы. Опыт Великобритании по обязательному мединскому страхованию распространен в странах с преимущественным государственным финансированием. Модель Бевериджа распространена во многих странах, в которых государство обеспечивает компенсацию 80% и более затрат на здравоохранение (Канада, Австралия, Греция, Швеция, Испания). Значительные подвижки в системе здравоохранения Великобритании, возможность выбрать вид страхования и воспользоваться льготами на получение лекарственных средств позволила искусственно повысить конкуренцию между учреждениями здравоохранения, а соответственно – улучшить качество и скорость фармацевтического обеспечения пациентов. Таким образом, бюджетная медицина Великобритании – приоритет для многих стран мира и залог государственного финансирования фармацевтического обеспечения льготных категорий населения, независимо от уровня доходов и социального статуса. ; Background. Health is the highest value not only in the context of the perception of a person, but also society and the state as a whole. According to the content of international documents approved by the UN General Assembly, the WHO, the World Medical Association, governments should be responsible for the health of the population, ensure the implementation of the human right to life and health. Previously, the state of affairs in Ukraine regarding the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens was studied. However, for forming a powerful and effective health care system in Ukraine for the pharmaceutical provision of privileged categories of citizens, it is useful to analyze the experience of providing health care in economically developed countries. The purpose of the research was to study the Great Britain experience with the organization of a healthcare system for the pharmaceutical provision of medicines to privileged population groups. Materials and methods. Common methods of normative legal, documentary, retrospective and comparative analysis used to gain that purpose. Results. The system of financing health care in the Great Britain provides getting finances mainly from the state budget, while the division takes place on the management vertical from the highest level to the lower one. The taxes that make up about 90% of the health care system budget are the financial basis of the national health system of the Great Britain. For comparison, only 7.5% comes from employers. Therefore, can argue that the healthcare system of the Great Britain in fact completely financed by financial contributions from taxpayers and by the government. There are three main models of financing health care allocated in the world practice: private, budget (model Beveridge), mixed (Bismarck model). A private financing model exists through the creation of sustainable competition between healthcare facilities. The part of private insurance is about 40% of total costs, and the patient himself covers the cost of pharmaceutical provision. A private financing model is typical for such developed countries as the United States of America and Japan. The budget model of funding or the Beveridge model means covering a large part of the costs of pharmaceutical provision by state institutions. This model is also typical for Great Britain. A mixed financing model or Bismarck model based on the three foundations: the state, enterprises and personal funds of a citizen. This system of insurance financing is typical for Germany, Austria and France. Private medicine in the Great Britain is one of the most advanced and most expensive in the world. There are about 300 non-state hospitals in the country, that receive a license at a local the National Health Service unit and tested twice a year. There are no queues here and medical care provided in full and to the extent necessary. The services of pay-doctors and cabinets paid either by insurance companies or by patients themselves. Large companies in Britain have health insurance as an additional paycheck bonus. Conclusions. According to the Great Britain experience, compulsory medical insurance takes place in countries with predominantly state funding. The Beveridge model is widespread in many countries where the state provides coverage of 80% or more of health care costs (Canada, Australia, Greece, Sweden, and Spain). Despite significant changes in the health care system of the Great Britain, the opportunity to choose the type of insurance and to take advantage of the benefits for the purchase of medicines and medical products, that allowed to increase competition between health facilities and, accordingly, to improve the quality and speed of pharmaceutical provision of patients. Thus, budget medicine of Great Britain is a priority for many world countries and a guarantee of state financing of pharmaceutical provision for privileged categories of citizens, regardless of income level and social status. ; Актуальність. Здоров'я – найвища цінність не просто в контексті сприйняття певної особи, але й суспільства та держави загалом. Згідно до змісту міжнародних документів, затверджених Генеральною Асамблеєю ООН, ВООЗ, Всесвітньою медичною асоціацією уряди мають нести відповідальність за здоров'я населення, забезпечити реалізацію права людини на життя і здоров'я. Однак, для формування потужної та дієвої системи охорони здоров'я в Україні для фармацевтичного забезпечення пільгових категорій громадян корисним є аналіз досвіду організації забезпечення охорони здоров'я в економічно розвинених країнах. Мета роботи полягала у вивченні досвіду Великої Британії щодо організації системи охорони здоров'я для фармацевтичного забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано загальноприйняті методи нормативно-правового, документального, ретроспективного та порівняльного аналізу. Результати. Система фінансування охорони здоров'я у Великій Британії передбачає надходження переважної частини коштів з державного бюджету, при цьому розподіл відбувається по управлінській вертикалі від вищої ланки до нижчої. Саме податки, які складають близько 90% бюджету охорони здоров'я, є фінансовим підґрунтям національної системи охорони здоров'я Великої Британії. Для порівняння, лише 7,5% коштів надходять від роботодавців. Тому можна стверджувати, що система охорони здоров'я Великої Британії фактично повністю забезпечується за рахунок фінансових внесків із боку платників податків та власне державного забезпечення. У світовій практиці прийнято виділяти три головні моделі фінансування сфери охорони здоров'я: приватна, бюджетна (модель Беверіджа), змішана (модель Бісмарка). Приватна модель фінансування існує за рахунок створення стійкої конкуренції між закладами охорони здоров'я. Частка приватного страхування складає близько 40% від загальних видатків, а залишок вартості фармацевтичного забезпечення покриває сам пацієнт. Приватна модель фінансування характерна для таких розвинених країн як США та Японія. Бюджетна модель фінансування або модель Беверіджа передбачає покриття значної частини витрат на фармацевтичне забезпечення державними установами. Така модель характерна і для Великої Британії. Змішана модель фінансування або модель Бісмарка базується на «трьох китах»: держава, підприємства та особисті кошти громадянина. Дана система фінансування на страхових засадах характерна для Німеччини, Австрії та Франції. Приватна медицина у Великій Британії — одна з найбільш передових і найдорожчих у світі. У цій країні близько 300 недержавних госпіталів, кожен з яких отримує ліцензію в місцевому підрозділі Національної системи охорони здоров'я Великої Британії і проходить перевірку два рази на рік. Тут немає ніяких черг, а медичну допомогу надають у повному та необхідному обсязі. Послуги платних лікарів і кабінетів оплачують або страхові компанії, або пацієнти самостійно. У великих компаніях Британії поширено медичне страхування як додатковий бонус до зарплати. Висновки. За досвідом Великої Британії обов'язкове медичне страхування має місце у країнах із переважним державним фінансуванням. Модель Беверіджа поширена у багатьох країнах, де держава забезпечує компенсацію 80% і більше витрат на охорону здоров'я (Канада, Австралія, Греція, Швеція, Іспанія). Значні зрушення у системі охорони здоров'я Великої Британії, можливість обрати вид страхування та скористатися пільгами на придбання лікарських засобів дозволила штучно підвищити конкуренцію між закладами охорони здоров'я, а відповідно – і покращити якість та швидкість фармацевтичного забезпечення пацієнтів. Отож, бюджетна медицина Великої Британії – пріоритет для багатьох країн світу та запорука державного фінансування фармацевтичного забезпечення пільгових категорій населення, незалежно від рівня доходів та соціального статусу.
КОЛОНКА РЕДАКТОРАО сопричастности ........................................................................................1Выявить, донести, реализовать. Институту исследования Сибири – 100 лет ....2Тепло и рынок .............................................................................................3Слабеющий скреп пространства ...................................................................4Забайкальский «коктейль» ............................................................................5Медицина периода стресc-тестов .................................................................6Неустойчивая пирамида ...............................................................................7Пенсия на доверии ......................................................................................8Страсти вокруг котельной ............................................................................9Объект и образ ..........................................................................................10Лес и спички .............................................................................................11Традиции и информация ............................................................................12ТЕМЫ НОМЕРОВ:ДЕЛИТЬ НЕЛЬЗЯ РАЗВИВАТЬЗУБКОВ К.И. Ранняя колонизация Сибири: смыслы и уроки истории ...............1КЛИCТОРИН В.И. «Сибирь как колония». Взгляды Н.М. Ядринцева на проблемы и перспективы освоения Сибири ...............................................1ДМИТРИЕВА Т.Е., БУРЫЙ О.В. Опорные зоны развития Российской Арктики: содержание, рейтинги и проекты ..................................................................1ЕРОХИНА Е.А. Сибирь как объект внутренней колонизации: воспроизводство отдельности и конструирование целостности .................................................1СКОВАННЫЕ ОДНОЙ ЦЕПЬЮГАСАНОВ М.А., ЖИРОНКИН С.А., ГУЗЫРЬ В.В., ЖАВОРОНОК А.В. Структурноциклический подход к технологическому обновлению российской экономики ...2ЩЕРБАКОВА Л.Н. Структурные деформации как компонент инновационного развития .....................................................................................................2БЕЛОКРЫЛОВА О.С. Инновационная реструктуризация региональной экономики (на примере Ростовской области)..................................................2ЕФРЕМЕНКО В.Ф. Региональная инновационная система как инструмент опережающего социально-экономического развития Дальнего Востока России.........................................................................................................2КАК РАЗМОРОЗИТЬ РЫНОК ТЕПЛОЭНЕРГИИ?СТЕННИКОВ В.А., ПЕНЬКОВСКИЙ А.В.Теплоснабжение потребителей в условиях рынка: современное состояние и тенденции развития ....................3НАЙДЕН С.Н., ДЁМИНА О.В. Реформа теплоснабжения: последствия для дальневосточных потребителей ...............................................................3НЕФЁДКИН В.И., ФАДЕЕВА О.П., ГИНЗБУРГ Д.Р. Концессии в теплоснабжении: инвестиции вместо субсидий ........................................................................3БУХАРОВ С.В. «Альтернативная котельная» как механизм решения существующих проблем теплоснабжения ...................................................... 3КАЛИМУЛЛИН Л.В. Основные тенденции и сценарии развития мировой энергетики ..................................................................................................3НЕТ РАБОТЫ – НЕТ СЕЛАГУМЕРОВ Р.Р. Государственная программа развития сельского хозяйства: амбиции и реалии .......................................................................................4АЛЕКСЕЕВ А.И., САФРОНОВ С.Г., САВОСКУЛ М.С., КУЗНЕЦОВА Г.Ю. Основные тенденции эволюции сельского расселения России в ХХ – начале ХХI вв. ....................................................................................4НЕФЁДОВА Т.Г. Сельская местность на удаленных подступах к Москве ............4ФАДЕЕВА О.П. Сибирское село: от формального самоуправления к вынужденной самоорганизации ..................................................................4НИКУЛИН А.М. Марс индустриальный и Москва крестьянская: сопоставляя утопии А. А. Богданова и А. В. Чаянова ..........................................................4РОЗА ВЕТРОВ ЭКОНОМИКИ ЗАБАЙКАЛЬЯБЕЗРУКОВ Л.А. Территориальная структура хозяйства и населения Байкальского региона: особенности, тенденции, перспективы ........................5АНТОНОВА Н.Е. Лесной комплекс Дальнего Востока: есть ли задел под будущее развитие? ................................................................................5ГЛАЗЫРИНА И.П., ФАЛЕЙЧИК Л.М. К вопросу о сохранении человеческого капитала на Востоке России: жизнь учителя и врача после «майских указов» .......................................................................................................5ЗАБЕЛИНА И.А., ДЕЛЮГА А.В. Эколого-экономические тенденции в Байкальском регионе и на Дальнем Востоке в условиях институциональных изменений ..................................................................................................5СЫСОЕВА Н.М., КУЗНЕЦОВА А.Н. Байкальская природная территория в новой сетке макрорегионов Сибири ............................................................5БОЛЕВОЙ СИНДРОМЕРАХТИНА А.Д. Инвестиции в здравоохранение, продолжительность жизни и экономический рост ..................................................................................6ВОЕВОДА М.И., ЧЕРНЫШЕВ В.М., СТРЕЛЬЧЕНКО О.В., МИНГАЗОВ И.Ф. Особенности состояния здоровья трудоспособного населения в Сибирском федеральном округе ....................................................................................6ТАРАСЕНКО Е.А., ДВОРЯШИНА М.М. Рынок частной медицины в России: взгляд маркетолога ......................................................................................6ОКОЛОБАЙКАЛЬСКИЙ СИНДРОМДЕЦ И.А. «Переезд» на Дальний Восток – возможность качественного роста для Забайкалья? ..........................................................................................7МАКСЮТОВА Е.В., БАШАЛХАНОВА Л. Б., КОРЫТНЫЙ Л.М. Влияние современных температурных колебаний на хозяйственную деятельность населения в Байкальском регионе ................................................................ 7ЛОМАКИНА Н.В. Стратегические приоритеты экономического развития и «ресурсная экономика» Дальневосточного макрорегиона ..............................7БЕЛОУСОВА С.В. Проблемы реализации современных тенденций пространственного развития в регионах Восточной Сибири ............................7ЗАРОЙТЕ ВАШИ ДЕНЕЖКИДЕМЕНТЬЕВ Н.П. Пенсионная система в современной России: реформа за реформой... ............................................................................................8ФАТХЛИСЛАМОВА Г.Ф. Конкуренция на сегменте коллективного инвестирования средств пенсионных накоплений ..........................................8ВЛАДИМИРОВА Т.А., ХАЛТУРИНА О.А. Нормативно-правовые риски и стабильность негосударственных пенсионных фондов России ......................8ТАГАРОВ Б.Ж. Экономические причины эйджизма на рынке труда ...................8ТЕПЛО И РЫНОК – УЙТИ ИЛИ ОСТАТЬСЯЛЮБИМОВА Е.В. Электроэнергетика: экономические оттенки российских трендов ......................................................................................................9СЕМИКАШЕВ В.В. Теплоснабжение в России: текущая ситуация и проблемы инвестиционного развития ...........................................................................9СТЕННИКОВ В.А., ПЕНЬКОВСКИЙ А.В. Проблемы российского теплоснабжения и пути их решения ...............................................................9КОСОГОВА Е.А. Инвестиционная революция в тепле. Рубцовская модель .........9ТОЛСТОЛЕСОВА Л.А., ВОРОБЬЕВА М.С., ЮМАНОВА Н.Н. ГЧП-фактор развития энергетики: международный опыт и практика России .......................9«Прямая речь»: из выступлений участников круглого стола .............................9СЕМЕНА «ЛУКАВЫХ ЦИФР»МОЛЯРЕНКО О.А. Формирование государственной статистики: взгляд «снизу» ...........................................................................................10САМУСЕНКО С.А. Учетно-аналитические процессы: от вуалирования отчетности до вывода капиталов .................................................................10ЮМАГУЗИН В.В., ВИННИК М.В. Проблемы качества статистики смертности в России ...................................................................................................10АЛЕКСЕЕВ М.А., ГЛИНСКИЙ В.В., СЕРГА Л.К. Взаимосвязь нарушений экологического законодательства и вероятного искажения финансовой отчетности ................................................................................................10ЛЕС, ОБЩЕСТВО, ПОЖАРЫПОРФИРЬЕВ Б.Н. О мнимой и реальной экономической эффективности борьбы с лесными пожарами в Сибири .......................................................11ПЫЖЕВ А.И., ВАГАНОВ Е.А. Роль российских лесов в реализации Парижского климатического соглашения: возможности или риски? .................................11БЛАМ Ю.Ш., МАШКИНА Л.В. Проблемы и перспективы развития лесного хозяйства и лесозаготовительной промышленности ......................................11УПРАВЛЕНИЕ В ЦИФРОВОЙ ЭКОНОМИКЕШВЕЦОВ А.Н. От «электронного правительства» к «цифровому государству»: смысл и последствия новаций ....................................................................12КАПОГУЗОВ Е.А., РЕВЯКИН С.А. Электронное общественное участие в России: технология или институт, соло или дуэт? ......................................................12КОРЧАГИНА И.В., СЫЧЁВА- ПЕРЕДЕРО О.В., КОРЧАГИН Р.Л. Чем различаются инновационные экосистемы регионов-лидеров и аутсайдеров? ......................12РАЗВИТИЕ ОТРАСЛЕЙ РЕАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИБАЖАНОВ В.А., ОРЕШКО И.И. Обрабатывающие производства России: санкции, импортозамещение ........................................................................1ЕФИМОВ В.С., ЛАПТЕВА А.В., ОБОРИН Л.А. Перспективы технологического развития сектора машиностроения в Красноярском крае (форсайт-исследование) ...............................................................................1ЛУГАЧЁВА Л.И., МУСАТОВА М.М. Инициативы регионального машиностроения на фоне реиндустриализации (на примере Новосибирской области) ................1КРЮКОВ В.А., ТОКАРЕВ А.Н., ШМАТ В.В. Проблемы российской «нефтянки» через призму бензоколонки ..........................................................................3КОРОДЮК И.С., ГРИНЕВ Д.М. Кто возьмет попутный груз? Исследование рынка грузовых услуг российских пассажирских авиакомпаний .......................5АНУРЕЕВ С.В. Сравнительный анализ бюджетно-налоговых отношений в нефтяной отрасли США, Канады, Великобритании и России .........................5ЕФРЕМОВА А.А., ДАГАЕВ А.А. Приоритеты формирования экспортно ориентированной стратегии развития отрасли (на примере птицеводства) .....10ЧУРАШЕВ В.Н., МАРКОВА В.М. Остаться нельзя уйти: к вопросу о развитии угольной генерации в России ......................................................................11МОНИТОРИНГ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙБЕЛОВА Т.Н. Ситуация на рынке продовольствия: новые сигналы и старые проблемы ....................................................................................................1РАДЧЕНКО Т.А., ВОЛКОВ А.Ю., БАННИКОВА К.А. (СУХОРУКОВА) Параллельный импорт в России: области защиты, риска, потенциала ..............1КОРНЕЙЧУК Б.В. Влияние кризиса на здоровье населения Санкт-Петербурга и цели социальной политики ........................................................................1МИХАЙЛОВСКАЯ Д.С., ШМАТ В.В. Будущее российской экономики глазами «отцов» и «детей». Взгляд пятый ...................................................................2НОВИКОВ А.В., НОВИКОВА И.Я. Экономический рост и инвестиционная деятельность в России: прогнозы и реальность ..............................................2АСКАНОВА О.В. Стратегические намерения государства в развитии сельхозмашиностроения ..............................................................................2ОРЛОВА Ю.А. Оптовый рынок электроэнергии и мощности: возрождение регулирования? ...........................................................................................4ПОДОБА З.С., МОЛДОВАН А.А., ФАИЗОВА А.А. Импортозамещение сельскохозяйственной продукции в России ....................................................7ТАГАРОВ Б.Ж. Специфика экономики совместного потребления и условия ее развития .................................................................................................7НОВОСЕЛОВ А.С., МАРШАЛОВА А.С. Формирование современной системы регионального и муниципального управления ................................................8КОНКИНА В.С. Экономическая доступность продовольствия в контексте проведения политики протекционизма ..........................................................8БАРАНОВ А.О., ГОРЕЕВ А.В. Оценка влияния национальных проектов на развитие экономики России с использованием динамической межотраслевой модели ..............................................................................10БЫКАДОРОВ С.А., КИБАЛОВ Е.Б. Реформа железнодорожного транспорта России: «последняя миля» ..........................................................................11ФИНАНСОВЫЙ СЕКТОРКОТЛЯРОВ И.Д. Типовые бизнес-стратегии участников финансового рынка в условиях финансово-технологической революции ........................................2МАКЛАКОВА Ю.А. Проблемы и перспективы функционирования банковской системы в регионах России ..........................................................................8ГОРДЕЕВ М.Н. Предикторы успешности краудфандингового проекта ...............8КОЧЕРГИН Д.А., ЯНГИРОВА А.И. Цифровые валюты как новая форма денег центральных банков ...................................................................................10ТАРАСОВА Ю.А., ХОХЛОВА Е.С. Степень влияния банковского сектора на страховой рынок ....................................................................................12СОЦИАЛЬНАЯ ПОЛИТИКАДУГАРЖАПОВА Д.Б. Уровень и качество жизни населения Республики Бурятия .......................................................................................................3РОИК В.Д. Пенсионные системы в странах СНГ: итоги преобразований и пути совершенствования ............................................................................3ШАГАЛОВ И.Л. Эффекты сопроизводства социальной инфраструктуры местными сообществами в России ................................................................4СИНИЦА А.Л. Система дошкольного образования в Сибири: современное состояние и проблемы развития ...................................................................6КАНЕВА М.А., БАЙДИН В.Б. Неравенство в доходе и самооценка здоровья в России ....................................................................................................12ИНВЕСТИЦИОННАЯ ПОЛИТИКАЛАВРОВСКИЙ Б. Л., ГОРЮШКИНА Е. А., ШИЛЬЦИН Е. А. Инвестиционный ресурс экономического роста: не только количество .....................................12ХЛОПЦОВ Д.М. Оценка стоимости земли как фактор софинансирования проектов развития городов и территорий .....................................................12 ДИСКУССИОННЫЙ КЛУБВОРОНОВ Ю.П. В мире обратных связей (о Нобелевской премии по экономике 2018 г.) ..................................................................................1ЭЗРОХ Ю.С. Рынок кредитных карт в России: мифы и реальность ...................2ВАСЮТИНА Е.С., МАТРАЕВА Л.В., КОРОЛЬКОВА Н.А. Проблемы трансформации поведенческой модели поколения Z ......................................3ГИБАДУЛЛИН А.А., ПУЛЯЕВА В.Н., ХАРИТОНОВА Е.Н., ХАРИТОНОВА Н.А. Совершенствование территориальной электроэнергетической политики в моногородах России ..................................................................................6БУХАРОВ С.В. Моногорода и энергетика – а если серьезно?! .........................6НОВИКОВ А.В., НОВИКОВА И.Я. ВВП как стоимостной измеритель объема экономики и индикатор экономического роста ...............................................9ФОМИН Д.А. Статистика национального богатства и экономическая наука .....10БЫКАДОРОВ С.А., КИБАЛОВ Е.Б. Реформа железнодорожного транспорта России: «последняя миля» ..........................................................................11ТЕСЛЯ П.Н. Полезно ли импортировать в Россию «пожизненный наём»? ........11ИННОВАЦИОННАЯ ПОЛИТИКАМАРКОВА В.Д. Платформенные модели бизнеса: подходы к созданию ............ 5ХЕЙФЕЦ Б.А., ЧЕРНОВА В.Ю. Зарубежные программы умной реиндустриализации: варианты для России ....................................................8ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СОЦИОЛОГИЯ И ДЕМОГРАФИЯСУКНЁВА С.А., ПЕТРОВ К.А., БАРАШКОВА А.С., ПЕРК А.А. Ценность мяса якутской лошади для продления жизни человека на Севере .............................5КОМБАРОВ В.Ю. Факторы становления инженеров промышленных предприятий субъектами труда (социологический портрет) .............................6БЮРАЕВА Ю.Г. Какая связь между демографическим потенциалом и экономическим развитием Республики Бурятия ...........................................6ПЛЮСНИН Ю.М. Российское отходничество: вехи многовековой истории .......11ТРАНСГРАНИЧНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕСЮЭЦЮ ЛЯН Китайско-российское сотрудничество в сфере высшего образования в контексте инициативы «Один пояс – один путь» .......................3МАКАРОВ А.В., МАКАРОВА Е.В., МИХЕЕВА А.С. Внешнеэкономические связи Монголии: современная ситуация и проблемы развития ........................6ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЯЛЬВОВА О.А. Реабилитационный потенциал банкротства бизнеса: определить, измерить, увеличить ..................................................................6ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ РОССИИТЕСЛЯ П.Н. Государственно-частное партнерство в свете исторической ретроспективы .............................................................................................2СИМОНОВ Н.С. Экономико-географические особенности отечественной топливно-энергетической промышленности в историческом контексте .............3АРТЕМОВ Е.Т. Мобилизация и конкуренция в советском атомном проекте ........7КРАСИЛЬНИКОВ С.А. Инсценирующая диктатура: судебный процесс «Промпартии» 1930 г. ...................................................................................7ФОМИН Д.А. Оценка национального богатства: советская история и постсоветская практика ..............................................................................8СИМОНОВ Н.С. Вопросы государственной энергетической политики в решениях Госкомитета обороны СССР (1941-1945 гг.) ..................................9КУЗНЕЦОВ И.С. Новосибирский Академгородок: «оазис свободы» или «реликт сталинизма»? ...........................................................................11ЭКОЛОГИЯ И ЭКОНОМИКАЗОРКАЛЬЦЕВ В.И., КУЗЕВАНОВА Е.Н. Есть такая наука «Байкаловедение» ........3ТАГАЕВА Т.О., ГИЛЬМУНДИНОВ В.М., КАЗАНЦЕВА Л.К. Проблема накопления отходов в отраслях добывающей промышленности РФ ..................9БЛАМ И.Ю., КОВАЛЕВ С.Ю. Облесение и лесовосстановление как эффективные стратегии смягчения климатических изменений .................10ЭКОНОМИКА СИБИРИПЛЯСКИНА Н.И., ХАРИТОНОВА В.Н., ВИЖИНА И.А. Станет ли кластерная активация импульсом развития регионов Восточной Сибири и Республики Саха (Якутия) ...............................................................................................4ПРОБЛЕМЫ РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯМАКЕНОВ М.М. Совершенствование государственного регулирования социально-экономической дифференциации регионов России .........................4АДЕЛЬФИНСКИЙ А.С. Деньги на телеграммы? Об экономическом эффекте международных спортивных событий .............................................................7БЕКАРЕВА С.В., МЕЛЬТЕНИСОВА Е.Н., ГЕРРЕЙРО А. Уровень добычи нефти как фактор роста экономики Арктики (США, Аляска) ........................................9БУКИНА И.С., ОДИНЦОВА А.В., ОРЕХОВСКИЙ П.А. Эффективность регионального распределения человеческого капитала и экономическое развитие ...................................................................................................12ТУЛОХОНОВ А.К. О «Национальной программе развития Дальнего Востока»: реальность и миражи .................................................................................12ВЕРШИНЫ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ МЫСЛИБОЛДЫРЕВА Т.Р., ВОРОНОВ Ю.П. Наш дорогой господин научный профессор. К 90-летию со дня рождения В.Н. Богачёва (1929-2019) .................................5БОГАЧЁВ В.Н. Освоить бы накопленное .........................................................5РАЗВИТИЕ СЕВЕРНЫХ И АРКТИЧЕСКИХ ТЕРРИТОРИЙЕМЕЛЬЯНОВА Е.Е., ЧАПАРГИНА А.Н. Расходы муниципалитетов и доходы населения Российской Арктики ......................................................................7ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯТЕРЕЩЕНКО Д.С., ЩЕРБАКОВ В.С. Статистический анализ дифференциации российских регионов по уровню публикационной активности ...........................9КНИЖНАЯ ПОЛКАКЛИСТОРИН В.И. Экономическая история России от Григория Ханина .............9КЛИСТОРИН В.И. Вершины экономической мысли конца прошлого столетия. По мотивам книги Ю.П. Воронова «Нобелевские лауреаты по экономике (1997-2018)» .............................................................................................12Памяти В.В. Ивантера ................................................................................10УКАЗАТЕЛЬ СТАТЕЙ И МАТЕРИАЛОВ, ОПУБЛИКОВАННЫХ В 2019 г.....................................................................................12ЭКО. – 2019. – №12