Purpose: to form the feeling of patriotism and competence of medical students during the programmatic study of the modern history of Ukraine through the analysis of socio-political, socio-economic transformational processes in Ternopil region in1939–1941and their consequences Materials and Methods. On the basis of historical-comparative and bibliosemantic methods, systematic analysis of scientific sources of domestic researchers and diaspora historians, archival materials, concerning information about the events of the pre-war period on the territory of Ternopil region, was carried out. Results. In the proposed article, the authors disclose the nature and motives of the new Soviet government, which occupied the territory of Western Ukraine on September 17,1939, and through violence introduced its reforms to the local population.It is established that the opinions of the researchers diverge in the interpretation of the Red Army liberation campaign in the west and the relationship between the general state and regional factors of Soviet reforms in Ternopil region. Conclusion .The authors made their own contribution to the disclosure of the motives and consequences of the formerSoviet power in the territory. ; Мета: шляхом аналізу суспільно-політичних та соціально-економічних трансформаційних процесів на Тернопільщині в 1939–1941 рр. та їх наслідків формувати у студентів-медиків почуття патріотизму, компетентності під час програмного вивчення новітньої історії України. Матеріали і методи. На основі історико-порівняльного та бібліосемантичного методів проведено систематичний аналіз наукових джерел вітчизняних дослідників та істориків діаспори, архівних матеріалів щодо інформації про події передвоєнного періоду на території Тернопільщини. Результати. У запропонованій статті авторами розкрито природу та мотиви нової радянської влади, яка збройно вcтупила на територію Західної України 17 вересня 1939 р. і шляхом насилля запроваджувала свої реформи місцевому населенню. Встановлено, що думки дослідників розходяться в трактуванні визвольного походу Червоної армії на захід та виявлено взаємозв'язок загальнодержавних і регіональних чинників радянізації Тернопільщини. Висновки. Авторами зроблено власний внесок у розкриття мотивів та наслідків діяльності тодішньої радянської влади на території краю.
The article deals with the problem of the influence of Sovietization and decommunization on the urban environment of modern Ternopil region: the cities of Ternopil and Zalishchyky and the town of Skala-Podilska. The author gives a detailed analysis of the changes that took place in 1939-1991 in their architectural form. It is stated that if Zalishchyky and Skala-Podilska have preserved to some extent the unique, pre-war building of the centre, having lost some primary monuments, logical city planning, sculpting and decor on the facades, then Ternopil has lost its historical heart almost wholly, becoming a typical socialist city. The reasons that caused the destruction, redevelopment or reconstruction of architectural ensembles and religious-cult objects in Ternopil territory were determined: 1. ideological (ideological opponents and the soviet regime became statues of saints, memorials and graves of participants of Ukrainian liberation competitions, etc; they were destroyed as monuments of national cultural or religious load); 2. Communist regime crackdowns and efforts to conceal their results (entrances to separate, underground premises of Ternopil have been destroyed since they became the mass graves of prisoners in the city prison (1941); 3. impossibility of further exploitation due to "irreparable damage" caused by military actions, lack of funds for reconstruction or absence of economically justified need for operation of the object (yes, in Ternopil a department store destroyed during the war); 4. adaptation of the object for the fulfilment of new functions (the Jesuit church in Ternopil in the postwar period was rebuilt in the premises of a garment factory); 5. human factor when the destruction of memorials occurred as a result of the personal initiative or passive position of party functionaries, "labour collectives" and the population of cities in general.Particular attention was paid to the restoration or reconstruction of architectural monuments and the elimination of totalitarian symbols in the process of decommunization in 1991 - the beginning of the 21st century. It was noted that as of 2016, there were virtually no monuments in Ternopil that had a communist ideological load. ; У статті розглядається проблема впливу радянізації та декомунізації на урбаністичне середовище населених пунктів сучасної Тернопільської області: міст Тернопіль і Заліщики та містечка Скала-Подільська. Дається детальний аналіз змін, що відбулися у 1939-1991 рр, в їх архітектурному вигляді. Констатовано, що якщо Заліщики та Скала-Подільська певною мірою зберегли унікальну, довоєнну забудову центру, втративши кілька основних пам'яток, логічне міське планування, ліплення і декор на фасадах, то Тернопіль втратив своє історичне осердя фактично повністю, перетворившись у типове соціалістичне місто з шаблонною радянською забудовою. Визначено причини, що обумовили руйнування, перепланування чи реконструкцію архітектурних ансамблів та релігійно-культових об'єктів на теренах Тернопілля: 1. ідеологічна (ідеологічними противниками радянського режиму ставали статуї святих, меморіали та могили учасників українських визвольних змагань тощо; їх, як пам'ятки, що мають національно-культурне чи релігійне навантаження, знищували); 2. репресії, розгорнуті комуністичним режимом, та намагання приховати їхні результати (входи в окремі підземні приміщення Тернополя знищені, оскільки стали братськими могилами в'язнів міської тюрми (1941 р.)); 3. неможливість подальшої експлуатації внаслідок "непоправної шкоди", завданої військовими діями, брак коштів на відбудову або відсутність економічно обґрунтованої потреби для експлуатації об'єкту (так, у Тернополі на місті напівзруйнованого під час війни костелу побудовано універмаг); 4. пристосування об'єкту для виконання нових функцій (Єзуїтський костел у Тернополі у післявоєнний період перебудовано в приміщення швейної фабрики); 5. людський фактор, коли руйнування пам'яток відбувалися внаслідок особистої ініціативи або пасивної позиції партійних функціонерів, "трудових колективів" та населення міст взагалі. Окрема увага приділена питанню відбудови чи реконструкції архітектурних пам'яток та усуненню тоталітарних символів у рамках процесу декомунізації 1991 р. – початку ХХІ ст. Зазначено, що станом на 2016 р. у Тернополі фактично не залишилося жодної пам'ятки, яка б мала комуністичне ідеологічне навантаження.
In order to prolong the Russian imperial tradition in a new format, at the beginning of the twentieth century. Small marginal union of the Bolsheviks instrumentally used the communist doctrine and made a coup in Pertograd. It's postulates were applied not only to the usurpation of power in Russia, but also for the annexation of neighboring states that have just proclaimed independence. Among them also was destroyed by Russian Bolsheviks the Ukrainian People's Republic. Thus, the ideology of communism in the USSR was transformed into a dogmatic doctrine, which enabled the functioning of the state under the conditions of internal support of the security forces and aggressive foreign policy. Strength Union, which formed the political core of the country was the ruling CPSU and its republican units, such as the Communist Party, considered as a whole.Throughout the century, Communist Party autocracy has caused a significant number of political, socio-economic, national and religious problems, which cast doubt on the viability of the communist doctrine as a state ideology. Being the initiator of numerous crimes, the party turned into a deep-seated bureaucraticloke state structure, which, as a result of the destructive action of the key party principle of «democratic centralism», ceased to be a voluntary union of like-minded people. She rigorously controlled all aspects of the life of a multi-ethnic and multi-religious Soviet society. In the political context, the democratic foundations of the councils of people's deputies were replaced by the leadership of the CPSU, in the economic segment, the planned market economy replaced market instruments, in the national segment there was a total russification of annexed societies; the religious segment was dominated by the ideology of atheism.At the end of the century, the synthesis of these permanent problems in the USSR gained such a «critical mass» that it was impossible to conceal. The CPSU became a key brake on the steady development of not only scientific and technological progress, but also the social development of the country as such. Caused by the party low material status of citizens in symbiosis with politic al injustice, national pressure and religious persecution turned into an «explosive mixture» which could deprive the party of its monopoly position, and therefore cause a collapse of the state, where the Russian ethnos was dominant.As a result, in 1985-1991, the Communist Party topped the «cosmetic repair» of the first economic, and later the political core of the country, calling it «perestroika». In fact, it was a partial «annex» of democratic and market methods to the autocratic and planned background of the Soviet Union. In the opinion of the Central Committee of the CPSU, «perestroika» was to distance the party from Stalin's atrocities, to renew its social status, to increase the powers of the Soviet institutions, to prevent a growing economic crisis, to resolve national and religious problems, and most importantly, to maintain its own pro-government positions. Therefore, the leadership role in the Soviet society of the CPSU remained in its place.However, the natural incompatibility of democracy and autocracy, the market and the plan naturally weakened the communist regime, led to the disintegration of the regional Communist Party cells, restored the national liberation movement and accelerated the collapse of the USSR. On the eve of its fiasco the brightest examples of intraparty decay were illustrated by the regional committees of the western regions of the Ukrainian SSR, among which the most notable was the cessation of the activities of the Communist Party organization of the Ternopil region. ; З метою пролонґування російської імперської традиції у новому форматі, на початку ХХ ст. малочисельна маргінальна спілка більшовиків інструментально використала комуністичну доктрину й здійснила державний переворот у Петрограді. Її постулати було застосовано не тільки для узурпації влади в Росії, а й для анексії сусідніх держав, щойно проголосивших незалежність. Серед них була і знищена російськими більшовиками Українська Народна Республіка. Відтак, ідеологія комунізму в СРСР трансформувалася у догматичне вчення, яке уможливлювало функціонування держави за умов внутрішньої підтримки силових структур та агресивної зовнішньої політики. Стрижневою спілкою, котра становила політичне ядро країни була осібно правляча КПРС та її республіканські підрозділи, такі як КПУ, що розглядалися як одне ціле.Упродовж століття компартійна автократія спричинила значну кількість політичних, соціально-економічних, національних та релігійних проблем, що ставили під сумнів життєздатність комуністичного учення як державної ідеології. Будучи ініціатором чисельних злочинів, партія перетворилася у глибоко одержавлену бюрократичну структуру, яка внаслідок руйнуючої дії ключового партійного принципу «демократичного централізму» перестала бути добровільною спілкою однодумців. Вона жорстко контролювала усі аспекти життя поліетнічного та різнорелігійного радянського суспільства. У політичному контексті демократичні засади рад народних депутатів було замінено на керівну роль КПРС, в економічному сегменті на зміну ринковому інструментарію прийшло планове господарювання, у національному річищі відбувалося тотальне зросійщення анексованих соціумів, у релігійному сегменті домінувала ідеологія атеїзму.Наприкінці століття синтез цих перманентних проблем в СРСР набрав такої «критичної маси», приховати яку було уже неможливо. КПРС стала ключовим гальмом поступального розвою не тільки наукового-технічного прогресу, а й соціального розвитку країни як такого. Продуковане нею низьке матеріальне становище громадян у симбіозі із їх політичним безправ'ям, національним тиском та релігійним переслідуванням перетворилися у «вибухову суміш», що могла позбавити партію її монопольного становища, а тому спричинити розпад держави, де російський етнос був домінантним.Як наслідок, у 1985–1991 рр. компартійна верхівка наважилася на «косметичний ремонт» спочатку економічного, а згодом й політичного осердя країни, назвавши його – «перебудова». Насправді це була часткова «прибудова» демократичних й ринкових методів до автократичного та планового тла Радянського Союзу. На думку союзного ЦК «перебудова» повинна була дистанціонувати партію від сталінських злодіянь, оновити її суспільний статус, контрольовано збільшити повноваження радянських інституцій, запобігти наростаючій економічній кризі, вирішити національні та релігійні проблеми, а головне – зберегти власні провладні позиції. Тому керівну роль у радянському суспільстві КПРС і надалі залишала за собою.Однак, природна несумісність демократії та автократії, ринку і плану закономірно ослабили комуністичний режим, спричинили дезінтеграцію регіональних компартійних осередків, відновили національно-визвольний рух і прискорили крах СРСР. У переддень його фіаско найбільш яскраві зразки внутрішньопартійного розпаду ілюстрували обкоми західних областей УРСР, серед яких особливо помітним було припинення діяльності компартійної організації Тернопільської області.
In order to prolong the Russian imperial tradition in a new format, at the beginning of the twentieth century. Small marginal union of the Bolsheviks instrumentally used the communist doctrine and made a coup in Pertograd. It's postulates were applied not only to the usurpation of power in Russia, but also for the annexation of neighboring states that have just proclaimed independence. Among them also was destroyed by Russian Bolsheviks the Ukrainian People's Republic. Thus, the ideology of communism in the USSR was transformed into a dogmatic doctrine, which enabled the functioning of the state under the conditions of internal support of the security forces and aggressive foreign policy. Strength Union, which formed the political core of the country was the ruling CPSU and its republican units, such as the Communist Party, considered as a whole.Throughout the century, Communist Party autocracy has caused a significant number of political, socio-economic, national and religious problems, which cast doubt on the viability of the communist doctrine as a state ideology. Being the initiator of numerous crimes, the party turned into a deep-seated bureaucraticloke state structure, which, as a result of the destructive action of the key party principle of «democratic centralism», ceased to be a voluntary union of like-minded people. She rigorously controlled all aspects of the life of a multi-ethnic and multi-religious Soviet society. In the political context, the democratic foundations of the councils of people's deputies were replaced by the leadership of the CPSU, in the economic segment, the planned market economy replaced market instruments, in the national segment there was a total russification of annexed societies; the religious segment was dominated by the ideology of atheism.At the end of the century, the synthesis of these permanent problems in the USSR gained such a «critical mass» that it was impossible to conceal. The CPSU became a key brake on the steady development of not only scientific and technological progress, but also the social development of the country as such. Caused by the party low material status of citizens in symbiosis with politic al injustice, national pressure and religious persecution turned into an «explosive mixture» which could deprive the party of its monopoly position, and therefore cause a collapse of the state, where the Russian ethnos was dominant.As a result, in 1985-1991, the Communist Party topped the «cosmetic repair» of the first economic, and later the political core of the country, calling it «perestroika». In fact, it was a partial «annex» of democratic and market methods to the autocratic and planned background of the Soviet Union. In the opinion of the Central Committee of the CPSU, «perestroika» was to distance the party from Stalin's atrocities, to renew its social status, to increase the powers of the Soviet institutions, to prevent a growing economic crisis, to resolve national and religious problems, and most importantly, to maintain its own pro-government positions. Therefore, the leadership role in the Soviet society of the CPSU remained in its place.However, the natural incompatibility of democracy and autocracy, the market and the plan naturally weakened the communist regime, led to the disintegration of the regional Communist Party cells, restored the national liberation movement and accelerated the collapse of the USSR. On the eve of its fiasco the brightest examples of intraparty decay were illustrated by the regional committees of the western regions of the Ukrainian SSR, among which the most notable was the cessation of the activities of the Communist Party organization of the Ternopil region. ; З метою пролонґування російської імперської традиції у новому форматі, на початку ХХ ст. малочисельна маргінальна спілка більшовиків інструментально використала комуністичну доктрину й здійснила державний переворот у Петрограді. Її постулати було застосовано не тільки для узурпації влади в Росії, а й для анексії сусідніх держав, щойно проголосивших незалежність. Серед них була і знищена російськими більшовиками Українська Народна Республіка. Відтак, ідеологія комунізму в СРСР трансформувалася у догматичне вчення, яке уможливлювало функціонування держави за умов внутрішньої підтримки силових структур та агресивної зовнішньої політики. Стрижневою спілкою, котра становила політичне ядро країни була осібно правляча КПРС та її республіканські підрозділи, такі як КПУ, що розглядалися як одне ціле.Упродовж століття компартійна автократія спричинила значну кількість політичних, соціально-економічних, національних та релігійних проблем, що ставили під сумнів життєздатність комуністичного учення як державної ідеології. Будучи ініціатором чисельних злочинів, партія перетворилася у глибоко одержавлену бюрократичну структуру, яка внаслідок руйнуючої дії ключового партійного принципу «демократичного централізму» перестала бути добровільною спілкою однодумців. Вона жорстко контролювала усі аспекти життя поліетнічного та різнорелігійного радянського суспільства. У політичному контексті демократичні засади рад народних депутатів було замінено на керівну роль КПРС, в економічному сегменті на зміну ринковому інструментарію прийшло планове господарювання, у національному річищі відбувалося тотальне зросійщення анексованих соціумів, у релігійному сегменті домінувала ідеологія атеїзму.Наприкінці століття синтез цих перманентних проблем в СРСР набрав такої «критичної маси», приховати яку було уже неможливо. КПРС стала ключовим гальмом поступального розвою не тільки наукового-технічного прогресу, а й соціального розвитку країни як такого. Продуковане нею низьке матеріальне становище громадян у симбіозі із їх політичним безправ'ям, національним тиском та релігійним переслідуванням перетворилися у «вибухову суміш», що могла позбавити партію її монопольного становища, а тому спричинити розпад держави, де російський етнос був домінантним.Як наслідок, у 1985–1991 рр. компартійна верхівка наважилася на «косметичний ремонт» спочатку економічного, а згодом й політичного осердя країни, назвавши його – «перебудова». Насправді це була часткова «прибудова» демократичних й ринкових методів до автократичного та планового тла Радянського Союзу. На думку союзного ЦК «перебудова» повинна була дистанціонувати партію від сталінських злодіянь, оновити її суспільний статус, контрольовано збільшити повноваження радянських інституцій, запобігти наростаючій економічній кризі, вирішити національні та релігійні проблеми, а головне – зберегти власні провладні позиції. Тому керівну роль у радянському суспільстві КПРС і надалі залишала за собою.Однак, природна несумісність демократії та автократії, ринку і плану закономірно ослабили комуністичний режим, спричинили дезінтеграцію регіональних компартійних осередків, відновили національно-визвольний рух і прискорили крах СРСР. У переддень його фіаско найбільш яскраві зразки внутрішньопартійного розпаду ілюстрували обкоми західних областей УРСР, серед яких особливо помітним було припинення діяльності компартійної організації Тернопільської області.
The purpose of the article. The research is connected with the coverage of the figures of pianists-performers and teachers of the Krykh family as representatives of the traditions of the Lviv piano school, their role in the formation of professional piano performance in Ternopil. The research methodology is to use historical-comparative and personalistic approaches. This allows us to systematically highlight the figures of Iryna Krykh (Lyubchak), sisters Maria and Lydia Krykh as pianist-performers and teachers connected with Ternopil. Scientific novelty. Attention is focused on the role of I. Krykh as a representative of the Lviv Piano School in establishing a piano class at the branch of the Higher Music Institute M. Lysenko in Ternopil (1928), on the importance of her performing and pedagogical activities in forming traditions of piano performance in the region. It is traced that the defining features of pianism and piano pedagogy I. Krykh as representatives of «ancient traditions of Lviv pianism» (according to N. Kashkadamova): coverage of diverse repertoire, popularization of Ukrainian piano repertoire, enthusiasm for ensemble performance, etc. I. Krykh, first of all - in the performing and pedagogical activity of Maria and Lydia Krykh, in the activity of the next generations of their pupils. Brief characteristics of piano performance style, pedagogical approaches of Iryna Krykh (Lyubchak), Maria Krykh (Uglyar), and Lydia Krykh, which were transmitted directly (through training) or indirectly (through master classes, concerts, consultations, lectures, etc.) at various levels of music education in Ternopil: from primary to higher. The figures of pianists-pupils connected with Ternopil, who continued their studies in L. Krykh, are singled out. The figure of O. Rapita as a representative of another musical dynasty of Rapit-Dragans, connected with Ternopil, its pupil V. Valentiev is highlighted. Conclusions. The continuity and fruitfulness of the performing traditions of the Lviv piano school, founded at the beginning of the XX century, are traced, to the important place of the representatives of the musical dynasty Krykh in the musical culture of Ternopil, Lviv is emphasized.
Key words: musical culture of Western Ukraine, XX – first quarter of XXI century, piano performance, piano schools, pianists-performers and teachers of Lviv and Ternopil.
The article represents the statistical evidence of the frequency of arterial hypertension occurrence in patients of district institutional polyclinic, of military medical service of Security Service of Ukraine in Ternopil region. ; У статті наведено статистичні дані щодо частоти виявлення артеріальної гіпертензії на дільниці обслуговування поліклінічного відділу військово-медичної служби управління СБУ в Тернопільській області.
The article represents the statistical evidence of the frequency of arterial hypertension occurrence in patients of district institutional polyclinic, of military medical service of Security Service of Ukraine in Ternopil region. ; У статті наведено статистичні дані щодо частоти виявлення артеріальної гіпертензії на дільниці обслуговування поліклінічного відділу військово-медичної служби управління СБУ в Тернопільській області.
The article studies the exhibiting practice of the museum institutions of a typologically new type in the profile group of historical museums of the Ternopil region. The museums of the history of political repressions and totalitarianism have been established following Ukraine's independence, and have played an important role in the consolidation of the modern political and ideological guidelines in the Ukrainian society, based on objective and impartial approaches to assessing the historical past of the country, in particular, in each of its regions. The scientific relevance and topicality of this research lies in the fact that for the first time in the history of Ukrainian museology and historiography, the expositions of museums of the new type in the Ternopil region have been studied, summarized and analyzed. The results of this research can be applied in practice by the museums and travel agencies of other regions of Ukraine, used as an asset by educational institutions in the curriculums of museology and regional studies, etc.Key words: Political repressions, Soviet totalitarianism, political prisoners, repressive and punitive system, NKVD, USSR, Ternopil region, GULAG, rehabilitation ; У статті розглядається експозиційна діяльність музейних установ типологічно нового виду у профільній групі історичних музеїв Тернопільської області. Музеї історії політичних репресій і тоталітаризму, що виникли зі здобуттям Україною незалежності, відіграють важливу роль у ствердженні сучасних політичних та ідеологічних орієнтирів в українському суспільстві, що спираються на об'єктивні та неупереджені підходи оцінювання історичного минулого країни і, зокрема, кожного з її регіонів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному музеєзнавстві та українській історіографії вивчено, узагальнено й проаналізовано експозиції нового виду музеїв Тернопільської області. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності музеїв інших регіонів України, у викладанні в навчальних закладах курсів музеєзнавства та краєзнавства, роботі туристичних установ тощо.Ключові слова: політичні репресії, радянський тоталітаризм, політичні в'язні, репресивно-каральна система, НКВС, СРСР, Тернопільщина, ГУЛАГ, реабілітація
Problem Statement and Purpose. With each passing year, the problem of land resource degradation in Ukraine becomes more and more urgent. Its solution requires detailed analysis of the peculiarities of territorial and functional structure of agricultural land use on the level of administartive regions. The aim of the article is to assess the current state and peculiarities of agricultural land use in Husyatyn region.Data & Methods. The research was based on the data provided by State land legislation agency in Ternopil oblast, statistical data and field observations. The following scientific methods of analysis were used during the research: analysis, synthesis, carthographic, geographical and comparative, stylistical and analytical analyses, mathematical, systematisation, descriptive, observation, generalisation methods etc.Results. The development of agricultural land use within Husyatyn region goes back to eneolit. Intensive agriculture lead to rapid changes in natural landscapes, especially the creation of large arable massifs. Modern structure of Husyatyn region land fund is irrational. Farmlands play the main role in the structure. As of 1 January 2015, farmlands occupied the area of 76126,64 hectares with 87.9% being used in tillage. In the process of the research, we managed to build a skeleton map that reflects agricultural reclamation of the territory and the structure of the farmlands in terms of administrative formations. Tillage plays an important role in the regional farmlands. A respective skeleton map was formed in order to analyse the geospatial peculiarities of tillage expansion. The article also provides calculation of the amount of trillage per capita in terms of village councils. Hayfields and grasslands in the structure of Husyatyn region lands occupy rather small areas and are divided very unevenly.In the structure of crop sown areas the main part is taken by grains (61%), industrial crops (24%), potatoes and vegetable crops (12%) and forage crops ( only 3%). The analysis of the state of land resources proves the existence of a wide range of geoecological problems, such as excessive ploughness, insufficient level of soil nutrients and large areas of disturbed land. Taking this into account, the main task of plant cultivation is to decrease the ploughness and to conserve low-productive lands. Complete closure of agricultural activity on any land once it has been unsoldered is impossible. Thus, it is reasonable to convert it into hayfields or grasslands, increase the area of perennial crops. ; Статья посвящена изучению сельскохозяйственного использования земель Гусятинского района. Проанализированы территориальные особенности сельскохозяйственной освоенности, распаханности территории и структуры сельскохозяйственных угодий в разрезе сельских советов. Построены соответствующие картосхемы. Выявлено нерациональную структуру сельскохозяйственных угодий. Вычислена обеспеченность населения административных образований пахотными землями. Проанализирована структура посевных площадей сельскохозяйственных культур. Представлен ряд рекомендаций относительно путей оптимизации землепользования исследуемой территории. ; Стаття присвячена вивченню сільськогосподарського використання земель Гусятинського району. Проаналізовано геопросторові особливості сільськогосподарської освоєності, розораності території та структури сільськогосподарських угідь в розрізі сільських рад. Побудовано відповідні картосхеми. Виявлено нераціональну структуру сільськогосподарських угідь. Обчислено забезпеченість населення адміністративних утворень орними землями. Проаналізовано структуру посівних площ сільськогосподарських культур. Подано низку рекомендацій щодо шляхів оптимізації землекористування досліджуваної території.
The purpose of the article. The research is connected with the elucidation of the ways of representation of the traditions of Lviv vocal school, in particular the line S. Krushelnytska – O. Bandrivska, on the example of their followers, vocalists, and teachers of Ternopil. The research methodology is based on historical-stylistic and comparative approaches, methods of historical-cultural discourse, and fundamental historical-musicological positions on the issue of vocal and choral performance. Scientific novelty. Attention is focused on the figures of the so-called "Ukrainian branch" of the Lviv vocal school as an integral part of the Ukrainian vocal school in its connection with European vocal culture. We can interpret it as a performing and pedagogical school, which was formed on the basis of a certain system of education, upbringing, and education of singers in the Galician region. Its formation was closely connected with the development of the Ukrainian school of composition, the national opera genre, with the development of the national system of professional music education. The line V. Vysotsky – S. Krushelnytska was traced, which continued in A. Krushelnytska, O. Bilyavska, O. Bandrivska, K. Chernet; line F. Krespi – S. Krushelnytska, O. Bandrivska and their pupils. It is noted that by the beginning of the second half of the XX century. The main method of teaching in the Lviv vocal school was a common empirical-intuitive method (mastering the voice as a "tool" of the singer). Thanks to the work of S. Krushelnytska, O. Bandrivska (her author's concept of chamber singing) vocal technique has acquired signs of systemic and scientific. The novelty of the article is the representation of the traditions of Lviv vocal technique on the example of the line O. Bandrivska – T. Didyk, continued by D. Hubyak (co-author of the article), the line O. Bandrivska – B. Ivanonkiv, continued by a number of famous vocalists and teachers of Ternopil, in particular, and N. Ovod (co-author of the article). Conclusions. It is summed up that the representatives of the "Ukrainian branch" of the Lviv school, founded both in Galicia and in Kyiv, in the Ukrainian diaspora, brought up generations of performers and teachers who worthily represent the traditions of the Lviv school in concert and pedagogical practice.
Key words: musical culture of Western Ukraine, the end of the XIX – the beginning of the third of the XXI century, vocal art, traditions of the Lviv school of vocal performance, vocalists performers and teachers, Ternopil.
The article analyzes the changes taking place in medicine in the Ternopil region during Soviet occupation in the 40s. It emphasizes that innovation was more declarative-propaganda in order to gain sympathy and support of the indigenous population. Its reforms in health care system the new government highlights better than the previous Polish government, against which these changes had amplitudious form. Despite this transformation, maintenance of medical equipment and medical care could not meet the real needs of the time. ; У статті проаналізовано зміни, що проходили у сфері медицини в Тернопільській області під час радянської окупації в 40-х роках. Зроблено наголос, що нововведення носили більше пропагандистсько-декларативний характер, щоб здобути симпатії і підтримку у корінного населення. Свої реформи в охороні здоров'я нова влада висвітлювала краще в порівнянні з попередньою польською владою, на фоні якої ці зміни мали маштабніші форми. Незважаючи на ці перетворення, забезпечення медичним обладнанням та надання медичної допомоги населенню краю не могли відповідати реальним потребам часу.
The article analyzes the changes taking place in medicine in the Ternopil region during Soviet occupation in the 40s. It emphasizes that innovation was more declarative-propaganda in order to gain sympathy and support of the indigenous population. Its reforms in health care system the new government highlights better than the previous Polish government, against which these changes had amplitudious form. Despite this transformation, maintenance of medical equipment and medical care could not meet the real needs of the time. ; У статті проаналізовано зміни, що проходили у сфері медицини в Тернопільській області під час радянської окупації в 40-х роках. Зроблено наголос, що нововведення носили більше пропагандистсько-декларативний характер, щоб здобути симпатії і підтримку у корінного населення. Свої реформи в охороні здоров'я нова влада висвітлювала краще в порівнянні з попередньою польською владою, на фоні якої ці зміни мали маштабніші форми. Незважаючи на ці перетворення, забезпечення медичним обладнанням та надання медичної допомоги населенню краю не могли відповідати реальним потребам часу.
In this article, we tracked the peculiarities of the verbalization of the idea of statehood in mass-media text on the material of the newspaper «Ternopil Vechirnii» during the period of social changes of 1990-1991, which look like an evolutionary process, which, however, is not lacking of certain contradictions and drama. The changes in some territories and in some spheres of social life, which began in the Soviet Union in the second half of the 1980s, in connection with the «Perestroika» announced by the then General Secretary of the CPSU Central Committee, Gorbachev, in 1990-1991, started gaining uncontrolled by Communist Party character. Baltic republic, Transcaucasia, Moldova and Ukraine, especially its three western regions, Ivano-Frankivsk, Lviv and Ternopil, belonged to these territories along with the Baltic and Transcaucasian republics.The democratic movement in Western Ukraine, including in the Ternopil region, since 1989, and especially in 1990-1991, was increasingly gaining national color. It couldn't help being reflected in the print media of the time. This period in the history of the «Ternopil Vechirnii» in particular as well as of the Western Ukrainian press in general can be divided into three stages of transformation: thematic, external transformation and intra-transformation, where each previous stage should be considered as the basis for the next. This continuity has ensured that in just a few years the Ternopil press succeeded in successful overcoming the complete dependence on the Communist Party's dictates and achieving the true freedom of speech that our press still enjoys today. Verbalization of the idea of statehood was, on the one hand, a reflection of social changes in mass-media texts, and on the other hand, one of the driving forces.Key words: verbalization, statehood, independence, decomunization, transformation. ; У статті йдеться про особливості вербалізації ідеї державності у мас-медійному тексті на матеріалі газеті «Тернопіль вечірній» у період суспільних змін 1990-1991 рр. Тогочасна преса активно впливала на державотворчі процеси, вербалізуючи ідею української державності та сприяючи її реалізації.Ключові слова: вербалізація, державність, суверенітет, декомунізація, трансформація.
The article presents the Model of Human Capital depreciation of labor migrants abroad and the depreciation of the existing amount of Human Capital of labor migrants in host countries.The research also presents results of the survey, conducted in the Ternopil region of Ukraine among ex-labor migrants and children of labor migrants, which confirmed the Human Capital depreciation of Ukrainian labor migrants abroad.The study also shows an example of computation of the Human Capital depreciation of a skilled worker who works as a labor migrant in a host country, and for this example uses the Human Capital depreciation rate by Spanish scientists M. Arrazola and J. Hevia.
