The incumbent government took charge in 2013 and inherited severe energy, especially power, crisis. This power crisis was the product of decades long inadequate policies of the previous governments. With the dawn of twenty first century, Pakistan started witnessing dark periods with intense electricity outages. While the current government has introduced National Power Policy 2013 by setting certain goals to curb the ongoing crises; a review of the government's progress against its targets ranging from various aspects of power generation to transmission and distribution revels that long-term and sustainable planning is subject to neglect. The government, however, has made some progress in achieving the short-term goals. A lasting impact is possible only through integrated planning and improved governance. Generation side is getting more focus than transmission and distribution side, which is not a sustainable approach.
Im September 1763 wird Carl Gottlob Beck Bürger der Freien Reichsstadt Nördlingen. Damals beginnt die Geschichte eines Verlags, der in seinen Verlegern und Programmen zu einem Spiegel deutscher Geistes- und Ereignisgeschichte wird.Stefan Rebenich, einer der führenden deutschen Wissenschaftshistoriker, hat in jahrelanger Quellenarbeit die Geschichte des Verlags C.H.Beck erforscht. Nun beschreibt er in seinem Buch die wechselvollen Entwicklungen des traditionsreichen Unternehmens von seinen Anfängen im schwäbisch-protestantischen Milieu zu einem der führenden geisteswissenschaftlichen Verlage der Gegenwart. Es wird deutlich, dass im Laufe der Jahrhunderte die Autoren und Werke, die bei C.H.Beck verlegt werden, gleichsam die intellektuellen Entwicklungen Deutschlands abbilden. Dies gilt für die liberalen und nationalen Tendenzen während der ersten einhundertfünfzig Jahre des Verlags in König- und Kaiserreich, es gilt für die Zeit der Weimarer Republik und des Nationalsozialismus, und es gilt für den zum Programm erhobenen Versuch der Aufarbeitung deutscher Geschichte seit den siebziger Jahren des 20. Jahrhunderts.
У статті запропонований метод оцінювання рівня воєнно-економічного потенціалу держави та надана порівняльна практична оцінка воєнно-економічного потенціалу держави за період 2013 – 2016 роки. ; В статье предложен метод оценивания уровня военно-экономического потенциала государства и представлена сравнительная практичная оценка военно-экономического потенциала государства за период 2013 – 2016 годы. ; In the article the method of evaluation of level of strategic potential of the state is offered and the comparative practical estimation of strategic potential of the state is presented for period 2013 – 2016 years.
Using secondary information, this paper discusses the different attempts that Peruvian public policy has made to promote nanotechnology in recent years. Taking into account a framework that incorporates concepts such as scientific governance (Irwin 2008, Fuller 2000, Rose 1999, Barry 2001, Dean 1999), anticipatory governance (Guston & Sarewitz 2002), social technology (Fonseca & Pereira 2013) and institutionalization of science, technology and innovation in developing countries (Drori 1993, Cueto 2005), we discuss how Peru's scientific policy thrived in an institutional environment that does not promote science and technology. On the contrary, the government and the private sector have sought to generate scientific and technological development only under the paradigm of economic development. ; En este artículo discutiremos la manera en que, en años recientes, se ha buscado impulsar el desarrollo de políticas de nanotecnología en el Perú. Sobre la base de un marco conceptual que incorpora la gobernanza científica y la institucionalización de la ciencia, la tecnología y la innovación en países periféricos, analizaremos como la política científica se ha desarrollado en un entorno que no favorece el desarrollo institucional de la ciencia y la tecnología. Nos centraremos en estudiar como la academia y el gobierno, así como la industria, generan arreglos institucionales que buscan generar desarrollo científico y tecnológico únicamente bajo el paradigma del desarrollo económico.
Karl Dietrich Bracher gehört zu den herausragenden Gründern der Politischen Wissenschaft in Deutschland nach dem Zweiten Weltkrieg. Über fast drei Jahrzehnte hat er an der Universität Bonn gewirkt. Sein Einfluss als public intellectual umspannt die Zeitgeschichte von der Auflösung der Weimarer Republik über die nationalsozialistische Diktatur und die Neugründung der deutschen Demokratie bis zu den Entwicklungen der europäischen Einigung. Seine ideengeschichtlichen Einordnungen der politischen Kultur des 20.Jahrhunderts sind von ebenso bleibendem Wert. Zum einhundertjährigen Geburtstag von Karl Dietrich Bracher rekonstruiert ZEI Direktor Prof. Dr. Ludger Kühnhardt, Brachers letzter wissenschaftlicher Assistent in den 1980er Jahren, sein Werk und seine Wirkung. Er erinnert mit persönlichen Eindrücken an Brachers Lebensweg bis zu seinem Tod 2016.
The statehood's maturity always correlates with the strength of the nation's identity. The quality of such correlation becomes crucial and is often being improved during the tests. Events of late 2013 - early 2014 in Ukraine exposed the conflict between the state and the society, which resulted in the destruction of the country's integrity, the war in Donbass, identity's trauma of border territories and challenges for local communities. It is necessary to realize the social assets and liabilities of Maidan for subsequent modernization of the country. During the years of independence, Ukraine has almost never carried out the policy of forming a unified national (political) identity. The state should reconsider the policy of recreating the Ukrainian's political nation, including ethnic and regional specifications in order to overcome these trends. ; Зрелость государственности всегда коррелирует с целостностью самоидентификации нации. Качество такой корреляции становится определяющей и часто совершенствуется во время испытаний. События конца 2013 - первой половины 2014 в Украине вскрыли конфликт между Государством и Обществом, который имел последствиями разрушение целостности страны, войну в Донбассе, травму идентичности пограничных территорий и вызов для территориальных общин. Год после Майдана результирует потерей территории, наличием непризнанной официальным Киевом войны, внутренним конфликтом государственной элиты, несогласованностью функций ВСУ и Нацгвардии, Распространением влияния антигосударственных течений на юго-восточных территориях и угрозой целостности Украины. Нерешенность судьбы, статуса и перспектив оккупированных территорий в Украине обостряет конфликт Общества и Государства, активизирует внутренние недоразумения между общественными группами, властью и оппозицией, аутентичными мифами и ситуативными стереотипами, политическим дизайном и социальной реальностью. Социокультурный дискурс, наполненный символическим насилием и манипулятивными практиками, отражает латентные и открытые транды развития страны. ; Зрілість державності завжди корелюється з міцністю самоідентифікації нації. Якість такої кореляції стає визначальною й часто вдосконалюється під час випробувань. Події кінця 2013 – першої половини 2016 рр. в Україні викрили конфлікт між Державою та Суспільством, який мав наслідками руйнацію цілісності країни, війну в Донбасі, травму ідентичності прикордонних територій та виклик для територіальних громад. Україна після Майдану результує втратою території, наявністю невизнаної офіційним Києвом війни, внутрішнім конфліктом державної еліти, неузгодженістю функцій ВСУ, Нацгвардії та добровольчих батальйонів, поширенням впливу антидержавних течій на південно-східних територіях та загрозою соборності України. Невирішеність долі, статусу та перспектив окупованих територій в Україні загострює конфлікт Суспільства і Держави, активізує внутрішні непорозуміння між суспільними групами, владою та опозицією, аутентичними міфами та ситуативними стереотипами, політичним дизайном та соціальною реальністю. Соціокультурний дискурс, повний символічного насилля та маніпулятивних практик, віддзеркалює латентні та відкриті тренди розвитку країни.
The statehood's maturity always correlates with the strength of the nation's identity. The quality of such correlation becomes crucial and is often being improved during the tests. Events of late 2013 - early 2014 in Ukraine exposed the conflict between the state and the society, which resulted in the destruction of the country's integrity, the war in Donbass, identity's trauma of border territories and challenges for local communities. It is necessary to realize the social assets and liabilities of Maidan for subsequent modernization of the country. During the years of independence, Ukraine has almost never carried out the policy of forming a unified national (political) identity. The state should reconsider the policy of recreating the Ukrainian's political nation, including ethnic and regional specifications in order to overcome these trends. ; Зрелость государственности всегда коррелирует с целостностью самоидентификации нации. Качество такой корреляции становится определяющей и часто совершенствуется во время испытаний. События конца 2013 - первой половины 2014 в Украине вскрыли конфликт между Государством и Обществом, который имел последствиями разрушение целостности страны, войну в Донбассе, травму идентичности пограничных территорий и вызов для территориальных общин. Год после Майдана результирует потерей территории, наличием непризнанной официальным Киевом войны, внутренним конфликтом государственной элиты, несогласованностью функций ВСУ и Нацгвардии, Распространением влияния антигосударственных течений на юго-восточных территориях и угрозой целостности Украины. Нерешенность судьбы, статуса и перспектив оккупированных территорий в Украине обостряет конфликт Общества и Государства, активизирует внутренние недоразумения между общественными группами, властью и оппозицией, аутентичными мифами и ситуативными стереотипами, политическим дизайном и социальной реальностью. Социокультурный дискурс, наполненный символическим насилием и манипулятивными практиками, отражает латентные и открытые транды развития страны. ; Зрілість державності завжди корелюється з міцністю самоідентифікації нації. Якість такої кореляції стає визначальною й часто вдосконалюється під час випробувань. Події кінця 2013 – першої половини 2016 рр. в Україні викрили конфлікт між Державою та Суспільством, який мав наслідками руйнацію цілісності країни, війну в Донбасі, травму ідентичності прикордонних територій та виклик для територіальних громад. Україна після Майдану результує втратою території, наявністю невизнаної офіційним Києвом війни, внутрішнім конфліктом державної еліти, неузгодженістю функцій ВСУ, Нацгвардії та добровольчих батальйонів, поширенням впливу антидержавних течій на південно-східних територіях та загрозою соборності України. Невирішеність долі, статусу та перспектив окупованих територій в Україні загострює конфлікт Суспільства і Держави, активізує внутрішні непорозуміння між суспільними групами, владою та опозицією, аутентичними міфами та ситуативними стереотипами, політичним дизайном та соціальною реальністю. Соціокультурний дискурс, повний символічного насилля та маніпулятивних практик, віддзеркалює латентні та відкриті тренди розвитку країни.
