Suchergebnisse

Постановка проблеми. Незважаючи на намагання істориків об'єктивно подати події передісторії й історії війни, відкриття нових архівів і бажання позбавитись ідеологічних стереотипів викликають потребу зайвий раз дослідити роль України в подіях Другої світової війни, щоб унеможливити їх повторення. З іншого боку, глибинне розуміння історії попередніх поколінь надасть можливість правильно зрозуміти події сьогоднішнього дня. Аналіз досліджень. За роки незалежності у вітчизняній історіографії відбувалось нове осмислення концептуальних засад дослідження війни. За останні десятиліття вийшла велика кількість наукових досліджень, в яких головним напрямом нових концепцій постає збільшення уваги до людини, окремих соціальних груп, суспільства в цілому в умовах конфліктів і криз. Мета статті – проаналізувати роль і місце України в подіях Другої світової війни; визначити «український вимір» війни та її наслідки для сучасного покоління, особливо молоді. Висновок. Наслідки війни на десятки років визначили складні і суперечливі політичні, економічні і соціальні процеси в українському суспільстві, позначилися на морально-психологічних якостях повоєнних поколінь людей. Пам'ять про війну – духовно-історичне надбання нашого народу, яке закладає основи його самодостатності й самобутності й органічно інтегрує його в загальноцивілізаційний потік. Сучасний рівень досліджень подій Другої світової війни особливу увагу приділяє гуманітарним проблемам війни. Для молоді України важливо приєднатися до європейського сприйняття війни як трагедії, розуміти відповідальність за пам'ять про минуле, бо це шанс на майбутнє. ; Statement of the problem. Despite the attempts of historians to objectively present the events of the prehistory and history of the war, the opening of new archives and the desire to get rid of ideological stereotypes, are driving the need to once again explore the role of Ukraine in world war II to prevent its recurrence. On the other hand, the deep understanding of the history of the previous generations will provide an opportunity to properly understand the events of today. The analysis of the research. During the years of independence in the national historiography it was a new understanding of the conceptual foundations of the study of war. Over the past decade it was written a large number of scientific studies in which the main direction of new concepts there was an increased attention to the person, separate social groups and society as a whole in situations of conflict and crises. The article aims to analyze the role and place of Ukraine in the events of the Second world war; identify "Ukrainian dimension" of war and its implications for the modern generation, especially the youth. Conclusion. The effects of war for decades identified the complex and contradictory political, economic and social processes in Ukrainian society, affected the moral and psychological qualities of post-war generations. The memory of war – spiritual-historical heritage of our nation, which lays the foundations for self-sufficiency and identity and integrates it seamlessly into a civilizational flow. The modern level of researches of the events of world war II pays special attention to humanitarian problems of the war. For the youth of Ukraine it is important to join the European perception of the war as tragedy, to understand the responsibility for the memory of the past, because it's a chance for the future.

В 2014 г. в Украине была опубликована книга Б.В. Черкаса, посвященная западным улусам Золотой Орды. В данной рецензии учтены все достоинства и недостатки работы. Отмечено, что книга позволяет заполнить существующие лакуны в истории Золотой Орды. Пересмотрена существующая административно-территориальная структура Золотой Орды. По новому оценена внешнеполитическая остановка эпохи хана Узбека. Отмечено, что уже в правление Узбека были видны семена упадка Золотой Орды. Говорилось, что это было обусловлено как природными факторами, так и наступлением европейцев на буферные государства, которые хотя и были возвращены в сферу влияния Джучидов в 1321-1323 г., но были обессилены татарским вторжением. Введен в историографию новый термин Новый Западный поход для обозначения действий в 1258-1260 гг. против русинов, литовцев, поляков, венгров. Отмечено, что монгольские командующие предпочитали воевать силами своих вассалов. В ходе анализа письменных источников исследователь пришел к выводу о существовании большого Улуса Курумыши и Крыла Мувала. На территории Крыла Мувала основал свой улус Ногай. «Ногаев Улус» не прекратил свое существование с Ногаем и в дальнейшем управлялся и сыновьями и внуками Ногая, а также одним из Батуидов и эмирами. Централизация государственного управления при ханах Узбеке, Джанибеке и Бердибеке дала лишь временный результат. Замена Чингизидов на эмиров не была панацеей от сепаратизма. Кроме того, исследователь реконструировал нахождение на территории Днепровского Левобережья еще нескольких улусов. Это Улус Манкенрман на территории бывшего Переяславского княжества, Самарско-Орельский улус, а также непосредственно Крымский улус. Значительные территории на Днепровском Правобережье занимал Улус Курумыши, который в ходе венгерской и литовской экспансии был завоеван европейцами. К числу важных достижений ученного является реконструкция похода Токтамыша на Подолье и Киевское княжество в 1380 г. Отмечалось, что Токтамыш, стараясь предотвратить мятежи в причерноморских улусах, назначал туда своих родственников и активно использовал воинские контингенты из Крыла Мувала при походах в Иран и Центральную Азию. Замечания не играют принципиального значения и не могут серьезно повлиять на высокую оценку работы. ; In 2014, the book by B.V. Cherkas was published in Ukraine dedicated to the western uluses of the Golden Horde. All the advantages and disadvantages of this work have been considered in the present review. The reviewer notes that the book allows us to fill in the existing gaps in the history of the Golden Horde. Cherkas revised administrative and territorial structure of the Golden Horde and estimated in a new way foreign policy situation during the khan Uzbek's epoch. He noted that the beginning of the Golden Horde decline became apparent as early as in the reign of Uzbek. This was due to both natural factors and the offensive of the Europeans against the buffer states, which had been weakened by the Tatar invasion, although they returned to the sphere of the Jochid influence in 1321-1323. Cherkas introduced into historiography a new term New Western campaign to designate military operations in 1258-1260 against the Ruthenians, Lithuanians, Poles, Hungarians. He noted that the Mongol commanders preferred to wage war with the forces of their vassals. Based on the analysis of written sources, the researcher established the existence of a large ulus of Kurumyshi and a wing of Muval. Nogai founded his ulus on the territory of Muval's wing. The ulus of Nogai did not cease to exist with his death: later sons and grandsons of Nogai ruled this ulus as well as one of Batuid and emirs. Centralization of state administration under the khans Uzbek, Janibek and Berdibek was only temporary. Replacing the Chinggisids by emirs was not a panacea for separatism. In addition, the researcher reconstructed the existence of several more uluses on the Dnieper left bank region. These are the ulus of Mankerman in the former principality of Pereyaslavl, the Samara-Orelsky ulus as well as the Crimean ulus. Ulus of Kurumyshi occupied large areas on the right bank of the Dnieper. It was conquered by Europeans in the course of the Hungarian and Lithuanian expansion. Reconstruction of Tokhtamish's campaign in Podolia and Principality of Kiev in 1380 represents an important achievement of the scholar. Trying to prevent uprisings in the Black Sea uluses, Tokhtamish planted there his relatives and actively used the troops from Muval's wing during campaigns in Iran and Central Asia. Reviewer's comments have no fundamental significance and cannot seriously affect the appreciation of the work.

У статті розглядається експозиція Національного військово-історичного музею України та його філію у контексті військово-історичного наративу, що ретранслюється колективом музею у 2014–2020 рр. На основі сучасних теоретико-методологічних підходів до музейної діяльності аналізуються принципи побудови експозиції, виходячи із суспільного запиту, а ключовий наратив орієнтований на відвідувача. Визначено, що сучасна суспільно-політична ситуація та нові підходи до музейної справи істотно трансформували експозиційну діяльність НВІМУ та його філій у 2014–2020 рр.
Ключові слова: музей, НВІМУ, воєнна історія, експозиція, Українська революція, АТО, ООС, війна на Сході України.

У даній статті автори аналізують структуру і наповнення експозиції Національного військово-історичного музею України (НВІМУ) у контексті відповідності актуальній державницькій концепції української військової історії та її практичного значення у сфері національно-патріотичного виховання військовослужбовців та молоді. Дослідники розглянули роль і значення музейних установ сучасної України в цілому, акцентуючи увагу на особливій ролі військових музеїв у сфері національно–патріотичного виховання. Визначено, що в експозиції музею втілено національні і державницькі підходи до військової історії України, висвітлено ключові етапи військового будівництва крізь призму українського державотворення.
Ключові слова: музей, НВІМУ, воєнна історія, експозиція, Українська революція, АТО, ООС, збройний конфлікт на Сході України.

The branch of historical science of numismatics (from the Latin numisma — coin) originated in the 19th century and became closely connected with economics, politics, culture and law, it includes a thematic study of coins, medals and plaques. Best of all, the history of infectology is illustrated by various forms of the medalist educational art (exonumia, or paranumismatics), and the coin became the prototype of the memorial medals. This work presents a catalog of 64 numismatic materials (including some unique, first cited), reflects the stages of development of the study of infectious diseases, methods for diagnosing and treating them; there are links to significant historical events; brief biographies of physicians who have made an invaluable contribution into the formation of this scientific discipline are mentioned. ; Отрасль исторической науки нумизматика (от лат. numisma — «монета») зародилась в XIX столетии и стала тесно связана с экономикой, политикой, культурой и правом, включает тематическое изучение монет, медалей и плакет. Лучше всего историю инфектологии иллюстрируют разные формы медальерного образотворческого искусства (экзонумия, или паранумизматика), а монета стала прообразом памятной (мемориальной) медали. В настоящей работе представлен католог из 64 нумизматических материалов (в том числе некоторых уникальных, впервые приведенных), отражены этапы развития изучения инфекционных болезней, методов диагностики и лечения, имеются ссылки на значимые исторические события, упоминаются краткие биографии медиков, внесших неоценимый вклад в формирование этой научной дисциплины. ; Галузь історичної науки нумізматика (від лат. numisma — «монета») зародилася в XIX столітті і стала тісно пов'язана з економікою, політикою, культурою й правом, включає тематичне вивчення монет, медалей та плакет. Найкраще історію інфектології ілюструють різні форми медальєрного образотворчого мистецтва (екзонумія, або паранумізматика), а монета стала прообразом пам'ятної (меморіальної) медалі. У даній роботі наведений каталог із 64 нумізматичних матеріалів (у тому числі деяких унікальних, вперше наведених), відображено етапи розвитку вивчення інфекційних хвороб, методів діагностики й лікування, є посилання на значні історичні події, згадуються короткі біографії медиків, які зробили неоціненний внесок у формування цієї наукової дисципліни.

The branch of historical science of numismatics (from the Latin numisma — coin) originated in the 19th century and became closely connected with economics, politics, culture and law, it includes a thematic study of coins, medals and plaques. Best of all, the history of infectology is illustrated by various forms of the medalist educational art (exonumia, or paranumismatics), and the coin became the prototype of the memorial medals. This work presents a catalog of 64 numismatic materials (including some unique, first cited), reflects the stages of development of the study of infectious diseases, methods for diagnosing and treating them; there are links to significant historical events; brief biographies of physicians who have made an invaluable contribution into the formation of this scientific discipline are mentioned. ; Отрасль исторической науки нумизматика (от лат. numisma — «монета») зародилась в XIX столетии и стала тесно связана с экономикой, политикой, культурой и правом, включает тематическое изучение монет, медалей и плакет. Лучше всего историю инфектологии иллюстрируют разные формы медальерного образотворческого искусства (экзонумия, или паранумизматика), а монета стала прообразом памятной (мемориальной) медали. В настоящей работе представлен католог из 64 нумизматических материалов (в том числе некоторых уникальных, впервые приведенных), отражены этапы развития изучения инфекционных болезней, методов диагностики и лечения, имеются ссылки на значимые исторические события, упоминаются краткие биографии медиков, внесших неоценимый вклад в формирование этой научной дисциплины. ; Галузь історичної науки нумізматика (від лат. numisma — «монета») зародилася в XIX столітті і стала тісно пов'язана з економікою, політикою, культурою й правом, включає тематичне вивчення монет, медалей та плакет. Найкраще історію інфектології ілюструють різні форми медальєрного образотворчого мистецтва (екзонумія, або паранумізматика), а монета стала прообразом пам'ятної (меморіальної) медалі. У даній роботі наведений каталог із 64 нумізматичних матеріалів (у тому числі деяких унікальних, вперше наведених), відображено етапи розвитку вивчення інфекційних хвороб, методів діагностики й лікування, є посилання на значні історичні події, згадуються короткі біографії медиків, які зробили неоціненний внесок у формування цієї наукової дисципліни.

Розвиток сільських територій нині є одна з ключових соціально-економічних проблем України. Політика розвитку сільських територій в Україні є досить циклічною і непостійною. Проблемою Українського села є те, що часто вважають село лише сировинною базою сільського виробництва, забувши про соціальну інфраструктуру села, культуру, добробут сільського населення, диверсифікацію сільського господарства.Розвиток сільських територій цікавий не тільки зі сторони свого соціально-культурного та економічного розвитку, а й з боку історичного вивчення цієї проблеми. Об'єднавши різноманітні методи вивчення та підходи і бачення можливо буде чітко окреслити проблеми розвитку сільських територій сьогодні і знайти їх ефективне вирішення.Історично складалось, що в Україні питома вага населення складали селяни, тому часто вони впливали на розвиток держави її соціально-економічну складову, політику, культуру та інше. ; The development of rural areas is currently one of the key social and economic problems of Ukraine. The policy of development of rural areas in Ukraine is quite cyclical and unstable. The problem of Ukrainian villages is that they often consider the village to be only a raw material base of rural production, forgetting about the social infrastructure of the village, the culture, the welfare of the rural population, the diversification of agriculture.The development of rural areas is interesting not only from its socio-cultural and economic development, but also from the historical study of this problem. By combining different methods of study and approaches and vision, it will be possible to clearly identify the problems of rural areas development today and find their effective solution.Historically, in Ukraine, the specific gravity of the population was peasants, so they often influenced the development of the state, its socio-economic component, politics, culture and so on.

В історії українських козацьких формувань важливе значення відіграє останнє повноцінне козацьке утворення – Кубанське козацьке військо, в якому домінували українці. За таких умов особливої ваги набуває ретельне дослідження різноманітних аспектів функціонування цього формування, що дозволить зрозуміти тенденції розвитку козацької спільноти за нових обставин буття. ; In the history of the Ukrainian Cossacks, the Kuban Cossack Army plays an important role. The Kuban Cossack formation (in which the majority of Cossacks were Ukrainians) lasted the longest. Under such conditions, a thorough study of various aspects of the functioning of the Kuban Cossacks (including military ranks) becomes especially important. This will allow us to understand the development trends of the Ukrainian Cossack community under the new circumstances.

Серед наукових питань, що постають перед українською юридичною спільнотою на сучасному етапі, особливо актуальними і практично значимими є проблеми у сфері права національної безпеки. Це обумовлено насамперед необхідністю системного реформування сектору безпеки і оборони України, яке здійснюється задля забезпечення захисту конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності України в умовах збройної агресії. Звісно, дослідження в цій сфері не повинні обмежуватись окремими предметними напрямами в розробленні та вирішенні комплексних проблем, зокрема права національної безпеки. З моменту здобуття незалежності систематичне оцінювання прямого чи опосередкованого впливу доктрини національної безпеки на правове регулювання сфери безпеки в Україні не проводилося. В наслідок ігнорування питання щодо визначення потенційних противників України і загроз, які від них походять, влада при виробленні безпекової політики керувалася здебільшого суб'єктивними чинниками, ігноруючи існуючі і потенційні виклики національній безпеці. У результаті не було змоги належним чином оцінити наслідки політичних рішень, що приймались у сфері національної безпеки. У статті досліджуються походження, зміст і політична значущість доктрини національної безпеки для формування відповідного законодавства у сфері безпеки і оборони України. ; Среди научных вопросов, стоящих перед украинским юридическим сообществом на современном этапе, особенно актуальными и практически значимыми являются проблемы в сфере права национальной безопасности. Это обусловлено прежде всего необходимостью системного реформирования сектора безопасности и обороны Украины, которое осуществляется для обеспечения защиты конституционного строя, суверенитета, территориальной целостности Украины в условиях вооруженной агрессии. Исследования в этой сфере не должны ограничиваться отдельными предметными направлениями в разработке и решении комплексных проблем, в частности права национальной безопасности. С момента обретения независимости систематического оценивания прямого или косвенного влияния доктрины национальной безопасности на правовое регулирование сферы безопасности в Украине не проводилось. В результате игнорирования вопросов определения потенциальных противников Украины и угроз, которые от них исходят, власть в процессе формирования политики безопасности руководствовалась в основном субъективными факторами, игнорируя существующие и потенциальные вызовы национальной безопасности. В результате не было возможности должным образом оценить последствия политических решений, которые принимались в сфере национальной безопасности. В статье исследуются происхождение, содержание и политическая значимость доктрины национальной безопасности для формирования соответствующего законодательства в сфере безопасности и обороны Украины. ; Among the scientific issues facing the Ukrainian legal community at the present stage, problems in the field of national security law is of particular relevance and practical importance. It is caused, first of all, by the need for systematic reform of the security and defense sector of Ukraine, which is aimed at ensuring the the constitutional order, sovereignty, territorial integrity of Ukraine in the conditions of armed aggression. Of course, researches in that sphere should not be limited by certain subject directions in the development and resolution of complex problems in particular of national security law. Since independence, there has been no systematic assessment of direct or indirect influence of the national security doctrine on legal regulation of the security sphere in Ukraine. As a result of ignoring the issue on identifying potential opponents of Ukraine and threats caused by them, government, while making security policy, was largely driven by subjective considerations, ignoring existing and potential threats to national security. As a result, it was impossible to properly assess the consequences of political decisions taken in the field of national security.The article studies the origin, content and political significance of national security doctrine for the formation of relevant legislation in the field of security and defense of Ukraine.

Among the scientific issues facing the Ukrainian legal community at the present stage, problems in the field of national security law is of particular relevance and practical importance. It is caused, first of all, by the need for systematic reform of the security and defense sector of Ukraine, which is aimed at ensuring the the constitutional order, sovereignty, territorial integrity of Ukraine in the conditions of armed aggression. Of course, researches in that sphere should not be limited by certain subject directions in the development and resolution of complex problems in particular of national security law. Since independence, there has been no systematic assessment of direct or indirect influence of the national security doctrine on legal regulation of the security sphere in Ukraine. As a result of ignoring the issue on identifying potential opponents of Ukraine and threats caused by them, government, while making security policy, was largely driven by subjective considerations, ignoring existing and potential threats to national security. As a result, it was impossible to properly assess the consequences of political decisions taken in the field of national security.The article studies the origin, content and political significance of national security doctrine for the formation of relevant legislation in the field of security and defense of Ukraine. ; Среди научных вопросов, стоящих перед украинским юридическим сообществом на современном этапе, особенно актуальными и практически значимыми являются проблемы в сфере права национальной безопасности. Это обусловлено прежде всего необходимостью системного реформирования сектора безопасности и обороны Украины, которое осуществляется для обеспечения защиты конституционного строя, суверенитета, территориальной целостности Украины в условиях вооруженной агрессии. Исследования в этой сфере не должны ограничиваться отдельными предметными направлениями в разработке и решении комплексных проблем, в частности права национальной безопасности. С момента обретения независимости систематического оценивания прямого или косвенного влияния доктрины национальной безопасности на правовое регулирование сферы безопасности в Украине не проводилось. В результате игнорирования вопросов определения потенциальных противников Украины и угроз, которые от них исходят, власть в процессе формирования политики безопасности руководствовалась в основном субъективными факторами, игнорируя существующие и потенциальные вызовы национальной безопасности. В результате не было возможности должным образом оценить последствия политических решений, которые принимались в сфере национальной безопасности. В статье исследуются происхождение, содержание и политическая значимость доктрины национальной безопасности для формирования соответствующего законодательства в сфере безопасности и обороны Украины. ; Серед наукових питань, що постають перед українською юридичною спільнотою на сучасному етапі, особливо актуальними і практично значимими є проблеми у сфері права національної безпеки. Це обумовлено насамперед необхідністю системного реформування сектору безпеки і оборони України, яке здійснюється задля забезпечення захисту конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності України в умовах збройної агресії. Звісно, дослідження в цій сфері не повинні обмежуватись окремими предметними напрямами в розробленні та вирішенні комплексних проблем, зокрема права національної безпеки. З моменту здобуття незалежності систематичне оцінювання прямого чи опосередкованого впливу доктрини національної безпеки на правове регулювання сфери безпеки в Україні не проводилося. В наслідок ігнорування питання щодо визначення потенційних противників України і загроз, які від них походять, влада при виробленні безпекової політики керувалася здебільшого суб'єктивними чинниками, ігноруючи існуючі і потенційні виклики національній безпеці. У результаті не було змоги належним чином оцінити наслідки політичних рішень, що приймались у сфері національної безпеки. У статті досліджуються походження, зміст і політична значущість доктрини національної безпеки для формування відповідного законодавства у сфері безпеки і оборони України.

Among the scientific issues facing the Ukrainian legal community at the present stage, problems in the field of national security law is of particular relevance and practical importance. It is caused, first of all, by the need for systematic reform of the security and defense sector of Ukraine, which is aimed at ensuring the the constitutional order, sovereignty, territorial integrity of Ukraine in the conditions of armed aggression. Of course, researches in that sphere should not be limited by certain subject directions in the development and resolution of complex problems in particular of national security law. Since independence, there has been no systematic assessment of direct or indirect influence of the national security doctrine on legal regulation of the security sphere in Ukraine. As a result of ignoring the issue on identifying potential opponents of Ukraine and threats caused by them, government, while making security policy, was largely driven by subjective considerations, ignoring existing and potential threats to national security. As a result, it was impossible to properly assess the consequences of political decisions taken in the field of national security.The article studies the origin, content and political significance of national security doctrine for the formation of relevant legislation in the field of security and defense of Ukraine. ; Среди научных вопросов, стоящих перед украинским юридическим сообществом на современном этапе, особенно актуальными и практически значимыми являются проблемы в сфере права национальной безопасности. Это обусловлено прежде всего необходимостью системного реформирования сектора безопасности и обороны Украины, которое осуществляется для обеспечения защиты конституционного строя, суверенитета, территориальной целостности Украины в условиях вооруженной агрессии. Исследования в этой сфере не должны ограничиваться отдельными предметными направлениями в разработке и решении комплексных проблем, в частности права национальной безопасности. С момента обретения независимости систематического оценивания прямого или косвенного влияния доктрины национальной безопасности на правовое регулирование сферы безопасности в Украине не проводилось. В результате игнорирования вопросов определения потенциальных противников Украины и угроз, которые от них исходят, власть в процессе формирования политики безопасности руководствовалась в основном субъективными факторами, игнорируя существующие и потенциальные вызовы национальной безопасности. В результате не было возможности должным образом оценить последствия политических решений, которые принимались в сфере национальной безопасности. В статье исследуются происхождение, содержание и политическая значимость доктрины национальной безопасности для формирования соответствующего законодательства в сфере безопасности и обороны Украины. ; Серед наукових питань, що постають перед українською юридичною спільнотою на сучасному етапі, особливо актуальними і практично значимими є проблеми у сфері права національної безпеки. Це обумовлено насамперед необхідністю системного реформування сектору безпеки і оборони України, яке здійснюється задля забезпечення захисту конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності України в умовах збройної агресії. Звісно, дослідження в цій сфері не повинні обмежуватись окремими предметними напрямами в розробленні та вирішенні комплексних проблем, зокрема права національної безпеки. З моменту здобуття незалежності систематичне оцінювання прямого чи опосередкованого впливу доктрини національної безпеки на правове регулювання сфери безпеки в Україні не проводилося. В наслідок ігнорування питання щодо визначення потенційних противників України і загроз, які від них походять, влада при виробленні безпекової політики керувалася здебільшого суб'єктивними чинниками, ігноруючи існуючі і потенційні виклики національній безпеці. У результаті не було змоги належним чином оцінити наслідки політичних рішень, що приймались у сфері національної безпеки. У статті досліджуються походження, зміст і політична значущість доктрини національної безпеки для формування відповідного законодавства у сфері безпеки і оборони України.

В статті проаналізовано внесок баронів Штігліців у розвиток Одеси, а також здійснено спробу імплементації родинної історії та місць пам'яті в просторовий контекст сучасного українського мегаполісу. Адже осягнення простору сучасних міст в умовах декомунізаційних процесів у черговий раз зумовлює переоцінку спадщини міст, особливо з потужним імперським минулим. У нагоді для цього стали як загальнонаукові методи аналізу, синтезу, так і спеціальні історичні методи компаративного аналізу та герменевтики джерельного матеріалу. При цьому було залучено різновидові джерела задля досягнення основної мети – пошуку місць пам'яті, пов'язаних з баронами Штігліцами, та виявлення основних можливих точок на мапі Одеси.
Окремо була охарактеризована теоретична база, що, крім іншого, дозволило виявити сучасні уявлення й ставлення до роду Штігліців у різних країнах Європи. Завдяки цьому можливо доповнення краєзнавчих збірок, розробка екскурсійних маршрутів, створення меморіальних табличок щодо внеску братів Штігліців у розвиток краю. Особливо враховуючи те, що Штігліци були одними з перших конвертованих євреїв Російської імперії станом на кінець XVIII ст. й саме Південь України відіграв значну роль у піднесенні роду. Адже німецькі придворні євреї саме тут прийняли лютеранство, отримали стартову базу, права іноземного купецтва, а згодом перемістили власні капітали до Петербургу, де одна з гілок роду й отримала від Миколи І баронський титул. Причому це був єдиний випадок надання баронства імператором протягом усього його правління. В ході дослідження було встановлено кілька важливих об'єктів та знакових для Штігліців місць, а також виявлено вулицю, яка носила ім'я барона Л. Штігліца. Окрім того вдалося простежити вплив родини Штігліців не лише на торгівельно-промислове піднесення Одеси, але й на фінансовий та культурний розвиток імперського міста.

У статті досліджується питання організації управління мережею земських початкових народних училищ у Харківській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Охарактеризовано нормативну базу, повноваження місцевого самоврядування, а також органів педагогічного нагляду у справі керівництва початковою освітою, проаналізовано еволюцію системи управління земськими школами. ; The article is devoted to the problem of the primary schools' management system organization in the Kharkiv provinc in the second half of the 19th – at the beginning of the 20th centuries. The legislation has been characterized; the local self-government & pedagogical supervisions institutions' credentials have been analyzed. The evolution of the schools' management system has been traced.

У статті досліджено проблеми, з якими дослідник може зіткнутися в процесі вивчення музейної документації (інвентарних карток, науково-уніфікованих паспортів, карток картотек) на музейні предмети, що стосуються тем «Історія України 20 ст.» і «Обряди і повсякдення єврейської громади України 19-20 ст.». Охарактеризованими ситуаціями актуалізовано розгляд певних блоків музейної документації як явищ, що мають еволюціонувати разом із доступом до інформації у 21 сторіччі. Підкреслено, що саме завдяки модернізації (переведення інвентарних карток у формат науково-уніфікованих паспортів, перегляд ідеологічних кліше, виправлення помилкової інформації, додатковій атрибуції та (ре)атрибуції)), буде забезпечено ще більш повноцінне використання музейних зібрань із мінімальними затратами часу і продовжено встановлення точних відомостей про пам'ятки. Акцентом дослідження визначено потребу підвищення кваліфікації співробітників музеїв (наукових і фондових) у межах неформальної освіти, зокрема внутрішніми ресурсами музею. За узагальненнями історіографії визначено, що пропонована тема, зокрема, усвідомлення музейною спільнотою застарілості (заідеологізованість, беззмістовність, помилковість) певних блоків музейної документації та критерії їх системної й остаточної заміни, досі не були предметами обговорень у музейній сфері.

У статті запропоновано аналіз основних тенденцій розвитку історичної освіти як важливої складової навчально-виховного процесу у вищій школі України на початку ХХІ ст. Окреслено проблемні питання модернізації викладання історичних дисциплін на сучасному етапі. Окремо розглянуто особливості викладання «Історії України» у технічних вищих навчальних закладах. ; The article offers an analysis of the main trends in the development of historical education as an important component of the educational process in the higher school of Ukraine at the beginning of the 21st century. The problematic issues of transformation in the sphere of teaching of historical disciplines at the present stage are determined. Separately, the specific characteristics of teaching «History of Ukraine» in technical universities are examined. The authors consider the modernization of learning process in the institutions of higher education of Ukraine as a dialectic issue containing certain risks for humanities' component of bachelors' and masters' preparation. Important stages of this process were events of 2009, 2014 and 2015. They demonstrated the fundamental divergence of views on the ways of higher schools' reforming in Ukraine of the most part of humanities' academic community on the one hand, and state bureaucracy on the other. The public debate on the role of historical disciplines in the preparation of modern graduates of higher schools of Ukraine revealed a number of pedagogical, didactical and methodological problems. Among these the challenge of distinguishing between secondary and higher school courses of «History of Ukraine» was recognized. The subject of intense discussion is the mechanism for the enforcement of the problem and dialogical methods to the teaching process of the institutions of higher education. In the end, it was made the conclusion that the aspiration of the senior management of the Ministry of Education and Science of Ukraine to cut back as short as possible schedule of hours for humanities in the institutions of higher education (especially in the technical and military universities) can have serious social and political consequences. Ignoring the importance of the discipline «History of Ukraine» in developing of the technical students' and cadets' world view in the conditions of the «hybrid war» could become an essential precondition for losing the informational war by Ukraine. Authors bring to the attention that among the political elite of Ukraine dominate technocratic understanding of term «information security». As a result, historical disciplines are turning into outsiders of educational process thus making it more difficult to consolidate Ukrainian society in the period of the serious military-political crisis.