Suchergebnisse

В статье раскрыта концептуальная основа модели анализа политического дискурса, обоснована ее продуктивность для моделирования метафоры.

Посредством анализа политико-правовой базы внешней политики современной Польши определяется специфика внешнеполитического механизма Республики. Уделяется особое внимание полномочиям в сфере внешней политики правительства и министра иностранных дел в частности, внешнеполитической роли президента, а также порядку выработки внешнеполитической стратегии Польши. Отдельно рассматривается роль органов местного самоуправления в процессе реализации внешнеполитического курса РП. Показывается специфика внешнеполитического механизма Польши, в частности указывается на его потенциальную нестабильность в связи с многоуровневостью порядка принятия решений, а также недостаточно конкретным разграничением в Конституции Республики полномочий в области внешней политики между правительством и президентом, что, в свою очередь, создает поле для политических конфликтов между двумя институтами государственной власти. Отмечается, что эффективность функционирования внешнеполитического механизма Польши напрямую зависит от характера взаимоотношений правительства и президента страны и требует постоянного достижения консенсуса по ключевым вопросам, касающимся внешней политики. Выявляется значимое влияние внутриполитической конъюнктуры на действие механизма внешней политики Польши и, как следствие, на специфику поведения Республики в международных отношениях. ; This article describes the features of Poland's foreign policy. Special attention is paid to the foreign policy mandate of the president, government, and minister of foreign affairs and the procedure for devising Poland's foreign policy strategy. Another focus is the contribution of local government to Poland's foreign policy. The author describes the features of Poland's foreign policy mechanism and emphasises its potential instability associated with a multi-tier decision-making procedure and blurred boundaries between foreign policy mandates conferred by the Constitution upon the government and president. The latter creates a potential for institutional conflict. It is stressed that the efficiency of Poland's foreign policy mechanism is strongly affected by the relations between the government and the president and requires consensus on all major foreign policy issues. The author emphasises the effect of the domestic policy situation on Polish foreign policy mechanism and, as a result, the Republic's stance in the international arena.

In the article legal grounds for compensation of non­proprietary damage to legal entities in the Republic of Belarus and certain foreign states (Republic of Poland, Ukraine, the Russian Federation) are considered. Both differences and com­ monalities of approaches of legislators and (or) higher courts of these foreign countries in this sphere are demonstrated. It is concluded that national legislation shall entitle legal entities with the relevant right by the introduction of a new legal institution with the preservation or exclusion of the institution of moral damage, or by modifying the latter (in particular, by changing its definition, including legal entities in the circle of the entities having the right to its compensation). Since the determination by the plaintiff of the exact amount of non­proprietary damage caused to him, in contrast to the amount of the losses, may often be impossible, the author believes that it must provide the norm guaranteeing that Belarusian courts will not dismiss the relevant claim in such cases. ; Рассматриваются правовые основы для компенсации неимущественного вреда юридическим лицам в Рес­публике Беларусь и отдельных зарубежных государствах (Республика Польша, Украина, Российская Федерация). Продемонстрированы как отличительные, так и схожие моменты в подходах законодателей и (или) высших судебных инстанций указанных зарубежных стран в данной сфере. Сделан вывод о необходимости наделения отечественным законодательством юридических лиц соответствующим правом путем введения в него нового правового института с сохранением или исключением института морального вреда, либо за счет модификации последнего (в частности, путем изменения его определения, включения юридических лиц в круг субъектов, имеющих право на его компенсацию). Поскольку определение истцом точного размера причиненного ему неимущественного вреда (в отличие от размера убытков) на практике может быть зачастую невозможным, автор считает необходимым закрепить норму, служащую гарантией того, что в удовлетворении соответствующего требования судами в таких случаях отказано не будет.

In terms of European integration of Ukraine the experience of Poland, which is the member of the European Union and a strategic partner of Ukraine since its independence, is very important. Therefore, the retrospective analysis of the strategic partnership between Ukraine and Poland in the late twentieth century is important to understand the shortcomings that were made by Ukraine while following the course of European integration. This analysis of the Ukrainian -Polish cooperation gives the opportunity to state that the common strategic objectives of the partnership between the two countries remained the same and that Ukraine and Poland will seek to integrate into Europe while maintaining good relations with other countries. The matter of strategic partnership of Poland and Ukraine, is to prevent the emergence of new dividing lines of Europe on the Ukrainian -Polish border, assistance in strengthening of relations of East and West, North andSouth of Europe. ; В данной статье мы пытаемся проанализировать и охарактеризовать с точки зрения национального права и международного права ретроспективу формирования правовой базы двустороннего сотрудничества на уровне стратегического партнерства Украины и Республика Польша. В условиях евроинтеграционного курса Украины достаточно важным является опыт Польши, которая является членом Европейского Союза, вместе с тем стратегическим партнером Украины с момента получения Украиной независимость. Поэтому достаточно важным является анализ ретроспективы стратегического партнерства междуУкраиной и Республикой Польша конца ХХ века, позволяющий понять те недостатки, которые Украина допустила, придерживаясь курса евроинтеграции. Именно анализ развития украинско-польского сотрудничества дает возможность констатировать,что общие стратегические цели партнерства между двумя государствами сохранились и совпадают в том, что Украина и Польша стремятся интегрироваться в Европу и сохранить при этом хорошие отношения с другими государствами. Содержание стратегического партнерства Польши и Украины заключается в предотвращении появления новой линии разделения Европына украинско-польской границе, содействии укреплению отношений Запада и Востока, Севера и Юга Европы. ; У статті ми намагаємось проаналізувати й охарактеризувати з точки зору національного права і міжнародного права ретроспективу формування правової бази двостороннього співробітництва на рівні стратегічного партнерства Украї- ни і Республіка Польща. В умовах євроінтеграційного курсу України досить важливим є досвід Польщі, яка є членом Європейського Союзу, разом з тим стратегічним партнером України з моменту здобуття нею незалежності. Тому досить важливим є аналіз ретроспективи стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща кінця ХХ століття, щоб зрозуміти ті недоліки, які Україна допустила, дотримуючись курсу євроінтеграції. Саме аналіз розвитку українсько-польського співробітництва дає змогу констатувати, щоспільні стратегічні цілі партнерства між двома державами збереглися і співпадають у тому, що Україна і Польща прагнуть інтегруватися в Європу, зберегти при цьому добросусідські стосунки з іншими державами. Зміст стратегічного партнерства Польщі та України полягає у запобіганні появі нової лінії поділу Європи на українсько-польському кордоні, сприянні зміцненню відносинЗаходу та Сходу, Півночі та Півдня Європи.

Artykuł analizuje międzynarodową rolę Białorusi w polityce rządów III RP. Składa się z dwóch rozdziałów. W pierwszym dokonano analizy ról deklarowanych i narzucanych, formułowanych przez decydentów polskiej polityki zagranicznej – premierów i ministrów spraw zagranicznych – kierowanych wobec wschodniego sąsiada. Rzeczpospolita Polska chciała narzucić państwu białoruskiemu żądania demokratyzacji systemu autorytarnego i przestrzegania praw człowieka oraz ułożenia poprawnych relacji z Polską i państwami zachodnimi z jednoczesnym wyjściem z rosyjskiej strefy wpływów. W zamian oferowała wschodniemu sąsiadowi pomoc w uzyskaniu pomocy materialnej i technologicznej na modernizacją państwa i poprawę warunków życia ludności oraz bliską współpracę dwustronną i regionalną. Drugi rozdział stanowi analizę rzeczywistej roli Białorusi i Polski we wzajemnych relacjach. Białoruscy decydenci nie zamierzali zmieniać istniejącego ustroju, wierząc, że pomoc ekonomiczną i wsparcie polityczno-militarne uzyskają od Rosji, natomiast wszelką ingerencję w wewnętrzne sprawy uważali za przejaw wrogości Polski i państw zachodnich. Dlatego w odpowiedzi stosowali sankcje wobec zachodnich i polskich dyplomatów i zaostrzali represje wobec opozycji, wierząc w pomoc i wsparcie ze strony Rosji w przypadku sankcji Unii Europejskiej czy NATO. ; В статье анализируется международная роль Беларуси в политике правительств Третьей Польской Республики. Она состоит из двух глав. Первая анализирует заявленные и навязанные роли, сформулированные лицами, принимающими решения в польской внешней политике – премьер-министрами и министрами иностранных дел – в отношении восточного соседа. Республика Польша хотела навязать белорусскому государству требование демокра- тизировать авторитарную систему, уважать права человека и установить правильные отноше- ния с Польшей и западными странами, одновременно оставляя российскую сферу влияния. Взамен она предложила помощь восточному соседу в получении материально-технической помощи для модернизации государства и улучшения условий жизни населения, а также тес- ного двустороннего и регионального сотрудничества. Во второй главе анализируется реальная роль Беларуси и Польши во взаимоотношениях. Белорусские лица, принимающие решения, не собирались менять существующую систему, полагая, что экономическая помощь, а также по- литическая и военная поддержка будут получены от России, но они рассматривали любое вме- шательство во внутренние дела как проявление враждебности Польши и западных государств. Поэтому в ответ они применили санкции против западных и польских дипломатов и усугубили репрессии против оппозиции, веря в помощь и поддержку со стороны России в случае санкций со стороны Европейского Союза или НАТО.

Тесные исторические польско-белорусские связи, наличие в республике Беларусь польского населения обеспечили интерес польских ученых к белорусской проблематике. После демократизации польской политической системы в 1989 г., а также образования в результате распада Советского Союза независимого государства Республика Беларусь, польские историки могут высказывать свое мнение без цензуры. Особенно трудно обсуждаются последние страницы истории Беларуси в ХХ веке, идет переоценка взаимоотношений в 1921-1939 гг., когда Беларусь была разделена между Польшей и СССР. С большой долей эмоциональности исследуются годы Второй мировой войны, когда с сентября 1939 г. белорусские земли были объединены в рамках Советского Союза. Отдельный интерес представляет история Беларуси в течение двух десятилетий после 1991 г., когда Республика Беларусь первоначально была демократическим государством, а потом уже несколько лет переживает режим антидемократической диктатуры. ; Since democratisation of Polish political regime in 1989 Polish historians have been free to express their views under no censorship. In the years 1989-1991 the Soviet Union came to disintegration. In its stead many independent countries were created, including the Republic of Belarus. Due to the large Polish minority there as well as historically close Polish-Belarusian relations, Polish historians have frequently spoken of Belarus. Particularly, of its modern history in the 20th century, while after the 1st World War independent Belarus was born just between Poland experiencing its revival and Russia experiencing its civil war. Mutual relations in the years 1921-1939, when Belarus was divided between Poland and the USSR, still cause vivid reactions of Polish historians. Even stronger emotions are triggered by the period of the 2nd World War, when starting from September 1939 Belarusian territories were united under the Soviet Union. Some Polish historians are especially interested in last two decades after 1991, when the independent Republic of Belarus has existed in the beginning, as a democratic country, but later and for many years, as an anti-democratic dictatorship.

Статья посвящена рассмотрению некоторых вопросов внутренней и внешней политики Речи Посполитой Раннего нового времени, в частности показано, что польско-литовское государство XV-XVII вв. придерживалось династического принципа. Также автор сосредоточился на попытке сравнить государственные институты Речи Посполитой и Российской монархии. ; This article reviews internal and foreign policy of Rzeczpospolita during the Early New time. In particular, it is argued that the Polish state adhered to the dynastic principle in the 15th 17th centuries. A comparison is made between the political systems of Rzeczpospolita and the Russian monarchy.

Статья посвящена решению вопроса о территориальной принадлежности Восточной Галиции на Парижской мирной конференции 1919 г. Раскрываются интересы и политика держав Антанты и Польши в этом регионе, военное и политическое противоборство Польши, с одной стороны, и Украинской народной республики и Западно-Украинской народной республики, с другой, влияние фактора Советской Украины и Советской России на решение вопроса о Восточной Галиции. ; The article deals with the problem of territorial belonging of Eastern Galicia at the Paris Peace Conference in 1919. The article contains details and describes the policy of the great powers and Poland in this region, the military and political confrontation between Poland and Ukrainian People's Republic and Westernukrainian People's Republic. The author pays attention to the factor of Soviet Russia and Soviet Ukraine in finding the solution for the problem of Eastern Galicia.

В статье раскрыты особенности функционирования финансово-кредитной системы польского государства в 20—30-х годах XX в. Освещены условия, в которых происходило становление кредитной системы, проанализированы ее правовые и организационные аспекты. Показано количественную и качественную динамику развития банковских и кредитных учреждений. ; У статті розкрито історичні, організаційні та правові аспекти становлення фінансово-кредитної системи Другої Речі Посполитої. Висвітлено умови, в яких відбувалося становлення кредитної системи, проаналізовано її правові та організаційні аспекти. Показано кількісну і якісну динаміку розвитку банківських та кредитних установ. Висвітлено процес формування та функціонування фінансово-кредитної системи польської держави в 20—30-х роках XX століття. Встановлено, що його становленню перешкоджали наслідки Першої світової війни: зруйнована економіка, девальвація валюти тощо. Головною проблемою влади була гіперінфляція. На початку 1920-х років були прийняті закони про проведення фінансової реформи. Були створені акціонерний банк Польщі, банк національного господарства та сільськогосподарський банк. Введено польські злоти. Визначено суб'єкти та умови банківської діяльності. Сформовано регульований ринок грошей, який представляли державні, муніципальні та приватні банки. Відбулося інституційно-правове формування кредитної системи. У регіонах почали працювати відділи державних банків, ощадні каси органів місцевого самоврядування, кредитні кооперативи. Уряд фінансував економіку через регулювання грошового ринку. Воно здійснювалося двома способами. Визначено максимальну межу процентної ставки для приватних банків та збережено низьку процентну ставку для польського Національного банку, державних і муніципальних банків. Створений банківський сектор забезпечив сприятливі умови для розвитку ринкової економіки, структурної перебудови промислового та сільськогосподарського виробництва, діяльності органів місцевого самоврядування по всій країні. В сучасних умовах необхідно враховувати історичний досвід функціонування польської фінансово-кредитної системи для підвищення внутрішнього інвестиційного потенціалу України. ; The article reveals the historical, organizational and legal aspects of the formation of the financial and credit system of the Second Polish Republic. The conditions under which the formation of the credit system took place are shown and its legal and organizational aspects are analyzed. The quantitative and qualitative dynamics of development of banking and credit institutions are disclosed. The article reveals the process of formation and functioning of the financial and credit system of the Polish state in the 20—30-ies of the XX century. It is determined that its becoming was hindered by the consequences of the First World War: the destroyed economy, the devaluation of the currency, etc. The main problem of the government was hyperinflation. At the beginning of the 1920s, laws were passed to carry out financial reform. A Joint-Stock Bank of Poland, a National Economy Bank, and an Agricultural Bank were created. Polish zloty introduced. The subjects and conditions of banking activity are defined. A regulated money market is formed, represented by state, municipal and private banks. The institutional and legal formation of the credit system took place. The departments of state-owned banks, savings banks of local self-government bodies, and credit cooperatives have begun in the regions. The government financed the economy through the regulation of the money market. It was carried out in two ways. The maximum limit of the interest rate for private banks was determined. The low interest rate for the Polish National Bank, state and municipal banks was maintained. The created banking sector provided favorable conditions for the development of a market economy, structural adjustment of industrial and agricultural production, and the activities of local self-government bodies throughout the country. Historical experience of the functioning of the Polish financial and credit system should be taken into account in order to increase the domestic investment potential of Ukraine in the current conditions.

The article reveals the historical, organizational and legal aspects of the formation of the financial and credit system of the Second Polish Republic. The conditions under which the formation of the credit system took place are shown and its legal and organizational aspects are analyzed. The quantitative and qualitative dynamics of development of banking and credit institutions are disclosed. The article reveals the process of formation and functioning of the financial and credit system of the Polish state in the 20—30-ies of the XX century. It is determined that its becoming was hindered by the consequences of the First World War: the destroyed economy, the devaluation of the currency, etc. The main problem of the government was hyperinflation. At the beginning of the 1920s, laws were passed to carry out financial reform. A Joint-Stock Bank of Poland, a National Economy Bank, and an Agricultural Bank were created. Polish zloty introduced. The subjects and conditions of banking activity are defined. A regulated money market is formed, represented by state, municipal and private banks. The institutional and legal formation of the credit system took place. The departments of state-owned banks, savings banks of local self-government bodies, and credit cooperatives have begun in the regions. The government financed the economy through the regulation of the money market. It was carried out in two ways. The maximum limit of the interest rate for private banks was determined. The low interest rate for the Polish National Bank, state and municipal banks was maintained. The created banking sector provided favorable conditions for the development of a market economy, structural adjustment of industrial and agricultural production, and the activities of local self-government bodies throughout the country. Historical experience of the functioning of the Polish financial and credit system should be taken into account in order to increase the domestic investment potential of Ukraine in the current conditions. ; В статье раскрыты особенности функционирования финансово-кредитной системы польского государства в 20—30-х годах XX в. Освещены условия, в которых происходило становление кредитной системы, проанализированы ее правовые и организационные аспекты. Показано количественную и качественную динамику развития банковских и кредитных учреждений. ; У статті розкрито історичні, організаційні та правові аспекти становлення фінансово-кредитної системи Другої Речі Посполитої. Висвітлено умови, в яких відбувалося становлення кредитної системи, проаналізовано її правові та організаційні аспекти. Показано кількісну і якісну динаміку розвитку банківських та кредитних установ. Висвітлено процес формування та функціонування фінансово-кредитної системи польської держави в 20—30-х роках XX століття. Встановлено, що його становленню перешкоджали наслідки Першої світової війни: зруйнована економіка, девальвація валюти тощо. Головною проблемою влади була гіперінфляція. На початку 1920-х років були прийняті закони про проведення фінансової реформи. Були створені акціонерний банк Польщі, банк національного господарства та сільськогосподарський банк. Введено польські злоти. Визначено суб'єкти та умови банківської діяльності. Сформовано регульований ринок грошей, який представляли державні, муніципальні та приватні банки. Відбулося інституційно-правове формування кредитної системи. У регіонах почали працювати відділи державних банків, ощадні каси органів місцевого самоврядування, кредитні кооперативи. Уряд фінансував економіку через регулювання грошового ринку. Воно здійснювалося двома способами. Визначено максимальну межу процентної ставки для приватних банків та збережено низьку процентну ставку для польського Національного банку, державних і муніципальних банків. Створений банківський сектор забезпечив сприятливі умови для розвитку ринкової економіки, структурної перебудови промислового та сільськогосподарського виробництва, діяльності органів місцевого самоврядування по всій країні. В сучасних умовах необхідно враховувати історичний досвід функціонування польської фінансово-кредитної системи для підвищення внутрішнього інвестиційного потенціалу України.

В ноябре 1918 г. была провозглашена Западно-Украинская Народная Республика (ЗУНР). Началось формирование ее вооруженных сил. Несмотря на нехватку военных кадров (более 100 тыс. военнослужащих-русинов продолжали находиться в плену в Италии), была создана украинская галицкая армия. Вытесненная поляками со своей территории, она стала одним из участников гражданской войны в России. Ее боевой путь показывает, что большинство офицеров и солдат галицкой армии стояло на позициях единства всех ветвей русского народа. Несмотря на объединение с Директорией С. Петлюры, командование армии рассматривало в качестве представителей законной российской власти сначала А.И. Деникина, затем советскую власть. Об этом свидетельствуют отвод частей из Киева при подходе к нему полков Добровольческой армии, вступление в переговоры с командованием Белой армии, переход на ее сторону, а после разгрома Добровольческой армии – на сторону советских войск и участие в Советско-польской войне. ; In November 1918 a Western Ukrainian People's Republic was proclaimed. The formation of its military forces began. Despite a shortage of military personnel (over 100 000 Rusin servicemen continued to be in captivity in Italy) a Ukrainian Galician army was formed. Ousted from its territory by the Poles, it became one of the participants of the Civil War in Russia. Its military path demonstrates that the majority of the Galician officers and soldiers stood on the principle of the unity of all branches of the Russian peoples. Despite the union with S. Petlura, the commanders of the army were regarded as representatives of the legal Russian authority – at first with A.I. Denikin and then with the Soviet. The relocation of segments of it from Kiev during the approach of the regiments of the Volunteer Corps, the entry into negotiations with the commanders of the White Army, the crossing over to it and after the defeat of the Volunteer Corps, to the Soviet troops and the participation in the Soviet-Polish War attests to this.

В статье исследовано политический аспект становления Белорусской Народной Республики в конце 1918 г. начале 1920 г. Обращено внимание на положение Рады БНР и Совета Народных Министров в новых геополитических условиях. Определены основные направления международной политики. Проанализированы литовский и польский векторы белорусской внешней политики. Выяснено, что Польское и Литовское государства шли на сотрудничество с белорусами через собственные территориальные и политические интересы. Отдельно обращено внимание на причины раскола в Раде Белорусской Народной Республики. ; The paper investigates the political aspect of the formation of the Belarusian People's Republic in 1918early. 1920. Attention is paid to the situation of BPR and the Council of People's Ministers in the new geopolitical conditions. Described the main directions of international politics. Analyzed Lithuanian and Polish vectors Belarusian foreign policy. It was found that Polish and Lithuanian republic were to cooperate with Belarus over their territorial and political interests. Separately drawn attention to the causes of the split in the Council of the Belarusian People's Republic.

Статья посвящена формированию устойчивых позиций для развития Республики Беларусь как субъекта международных отношений. На современном этапе стержень ее национальных интересов – в преодолении разобщенности и гармоничном партнерстве на линии Восток–Запад через реализацию концепции «интеграции интеграций». Концепция приобрела определяющее значение после расширения Евросоюза в мае 2004 г., когда его членами стали сопредельные с Беларусью Польша, Литва и Латвия. Расширение ЕС на восток стало геополитическим вызовом для Беларуси, ознаменовав современный этап их взаимодействия. Республика Беларусь выступает за экономические меры содействия собственной стабильности взамен изжившей тактике получения односторонней выгоды для ЕС, считая, что политизированные отношения наносят вред обеим сторонам. ; Formation of stable foundations for the development of the Republic of Belarus as an international actor is in focus. It is agued that the core of the national interest of Belarus is to see the bridging of the current overcoming East-West divide, and foster harmonious partnership between the two consistent with the concept of "integration of integrations". The concept emerged on the agenda in light of the enlargement of the European Union in may 2004, when Poland, Lithuania and Latvia, neighboring with Belarus, became its members. The eastward expansion of the EU became a geopolitical challenge for Belarus, given the present state of its interaction with these countries. The Republic of Belarus gives preference to economic measures that contribute to its greater stability rather than pursuing the outdated tactics of obtaining unilateral benefits from the EU, while avoiding politicization of its relationship that would be harmful for both sides.

The analysis of the existing systems of training military specialists in cybersecurity issues for the national security and defense spheres in a number of leading countries of the world (USA, UK, Canada, Germany, Poland) was conducted. An analysis of the cybersecurity education system of the US population was also conducted. Data is provided about main educational institutions in these countries where military cybersecurity experts are successfully trained, as well as the training programs offered by the US Department of Homeland Security to train children in the system of pre-school and school education, their parents, teachers and other. The data shows system and programs for the preparation of cybersecurity bachelors in higher educational institutions of the United States. Analyzed the prerequisites, stages of formation and the current state of the training system in Ukraine of cybersecurity specialists. It was determined that the standards for training military specialists in higher education institutions of the security and defense sector of Ukraine did not sufficiently take into account their competence in the cybersecurity basics. The analysis of the basic concepts in the professional-competence approach to the training of cybersecurity specialists has been carried out. The main provisions of the methodology for the development of an integrated system of improving cyber-education of the population and training of specialists in cybersecurity issues for the security and defense sector of Ukraine are proposed. It has been shown that raising the level of population education in cybersecurity issues in Ukraine should begin with pre-school education, as well as introduce a permanent school cyber-education system, which will make it possible to better prepare a child for adulthood in a modern high-tech society. Clarified requirements for cybersecurity education in higher education. In accordance with the best foreign experience, it was suggested that the main efforts in training cybersecurity experts for the security and defense sector should be focused on integrating the scientific, pedagogical and material-technical potentials on a single basis, by forming higher military schools (higher education institutions with specific learning conditions) a new type in the form of an integrated teaching and research and experimental test complex. ; Проведен анализ существующих систем подготовки военных специалистов по вопросам кибербезопасности для сфер национальной безопасности и обороны в ряде ведущих стран мира (США, Великобритания, Канада, Федеративная Республика Германия, Республика Польша), а также уровня образованности их населения по вопросам кибербезопасности. Приведены данные об основных учебных заведениях этих стран, где успешно готовятся военные специалисты в сфере кибербезопасности, а также учебных программ, которые предлагаются Департаментом внутренней безопасности США (Department of Homeland Security) для проведения обучения детей в системе дошкольного и школьного образования, их родителей, учителей и др. Приведены данные о системе и программах подготовки бакалавров по кибербезопасности в высших учебных заведениях США. Проанализированы предпосылки, этапы становления и существующее состояние системы подготовки в Украине специалистов по кибербезопасности. Определено, что в стандартах подготовки военных специалистов в высших учебных заведениях сектора безопасности и обороны Украины не достаточно учтены их компетенции по основам кибербезопасности. Осуществлен анализ основных понятий в профессионально-компетентностном подходе к подготовке специалистов по кибербезопасности. Предложены основные положения методологии развития целостной системы повышения киберобразованности населения и подготовки специалистов по вопросам кибербезопасности для сектора безопасности и обороны Украины. Показано, что повышать образованность населения в вопросах кибербезопасности в Украине необходимо начинать уже с дошкольного обучения, а также ввести постоянную систему школьного киберобразования, что позволит более качественно подготовить ребенка к взрослой жизни в современном высокотехнологическом обществе. Уточнены требования к обучению по вопросам кибербезопасности в высших учебных заведениях. В соответствии с лучшим зарубежным опытом предложено основные усилия в подготовке специалистов по кибербезопасности для сектора безопасности и обороны сосредоточить на интеграции научного, научно-педагогического и материально-технического потенциалов на единой базе, путем формирования военно-учебных заведений (высших учебных заведений со специфическими условиями обучения) нового типа в виде интегрированного учебно-научного и опытно-испытательного комплекса. ; Проведено аналіз наявних в провідних країнах світу (США, Великобританія, Канада, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща) систем підготовки військових фахівців з кібербезпеки для сфер національної безпеки та оборони, а також рівня освіченості населення з питань кібербезпеки. Наведені дані щодо основних військових закладів освіти цих країн, де успішно готуються військові фахівці з кібербезпеки, а також навчальних програм, що пропонуються Департаментом внутрішньої безпеки США (Department of Homeland Security) для проведення навчання дітей в системі дошкільної та шкільної освіти, їх батьків, вчителів тощо. Приведені дані щодо системи та програм підготовки бакалаврів з кібербезпеки в закладах освіти США. Проаналізовані передумови, етапи становлення та існуючий стан системи підготовки в Україні фахівців у сфері кібербезпеки. Встановлено, що формування компетенцій з основ кібербезпеки, у тих хто навчається у закладах вищої освіти сектору безпеки і оборони України, не достатньо враховано у стандартах освіти випускників. Здійснено аналіз основних понять в професійно-компетентнісному підході підготовки фахівців з кібербезпеки. Запропоновані основні положення методології розбудови цілісної системи підвищення кіберосвіченості населення та підготовки фахівців з питань кібербезпеки для сектору безпеки і оборони України. Доведено, що освіченість населення з питань кібербезпеки в Україні необхідно починати ще з дошкільного навчання та запровадити сталу систему шкільної кіберосвіти, що надасть можливість більш якісно підготувати дитину до дорослого життя в сучасному високотехнологічному суспільстві. Уточнені вимоги до навчання з питань кібербезпеки в закладах вищої освіти. Відповідно до кращого зарубіжного досвіду запропоновано основні зусилля в підготовці фахівців із кібербезпеки для сектору безпеки і оборони зосередити на інтеграції наукового, науково-педагогічного та матеріально-технічного потенціалів на єдиній базі, шляхом формування військового закладу вищої освіти (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання) нового типу у вигляді інтегрованого навчально-наукового та дослідно-випробувального комплексу.

The analysis of the existing systems of training military specialists in cybersecurity issues for the national security and defense spheres in a number of leading countries of the world (USA, UK, Canada, Germany, Poland) was conducted. An analysis of the cybersecurity education system of the US population was also conducted. Data is provided about main educational institutions in these countries where military cybersecurity experts are successfully trained, as well as the training programs offered by the US Department of Homeland Security to train children in the system of pre-school and school education, their parents, teachers and other. The data shows system and programs for the preparation of cybersecurity bachelors in higher educational institutions of the United States. Analyzed the prerequisites, stages of formation and the current state of the training system in Ukraine of cybersecurity specialists. It was determined that the standards for training military specialists in higher education institutions of the security and defense sector of Ukraine did not sufficiently take into account their competence in the cybersecurity basics. The analysis of the basic concepts in the professional-competence approach to the training of cybersecurity specialists has been carried out. The main provisions of the methodology for the development of an integrated system of improving cyber-education of the population and training of specialists in cybersecurity issues for the security and defense sector of Ukraine are proposed. It has been shown that raising the level of population education in cybersecurity issues in Ukraine should begin with pre-school education, as well as introduce a permanent school cyber-education system, which will make it possible to better prepare a child for adulthood in a modern high-tech society. Clarified requirements for cybersecurity education in higher education. In accordance with the best foreign experience, it was suggested that the main efforts in training cybersecurity experts for the security and defense sector should be focused on integrating the scientific, pedagogical and material-technical potentials on a single basis, by forming higher military schools (higher education institutions with specific learning conditions) a new type in the form of an integrated teaching and research and experimental test complex. ; Проведен анализ существующих систем подготовки военных специалистов по вопросам кибербезопасности для сфер национальной безопасности и обороны в ряде ведущих стран мира (США, Великобритания, Канада, Федеративная Республика Германия, Республика Польша), а также уровня образованности их населения по вопросам кибербезопасности. Приведены данные об основных учебных заведениях этих стран, где успешно готовятся военные специалисты в сфере кибербезопасности, а также учебных программ, которые предлагаются Департаментом внутренней безопасности США (Department of Homeland Security) для проведения обучения детей в системе дошкольного и школьного образования, их родителей, учителей и др. Приведены данные о системе и программах подготовки бакалавров по кибербезопасности в высших учебных заведениях США. Проанализированы предпосылки, этапы становления и существующее состояние системы подготовки в Украине специалистов по кибербезопасности. Определено, что в стандартах подготовки военных специалистов в высших учебных заведениях сектора безопасности и обороны Украины не достаточно учтены их компетенции по основам кибербезопасности. Осуществлен анализ основных понятий в профессионально-компетентностном подходе к подготовке специалистов по кибербезопасности. Предложены основные положения методологии развития целостной системы повышения киберобразованности населения и подготовки специалистов по вопросам кибербезопасности для сектора безопасности и обороны Украины. Показано, что повышать образованность населения в вопросах кибербезопасности в Украине необходимо начинать уже с дошкольного обучения, а также ввести постоянную систему школьного киберобразования, что позволит более качественно подготовить ребенка к взрослой жизни в современном высокотехнологическом обществе. Уточнены требования к обучению по вопросам кибербезопасности в высших учебных заведениях. В соответствии с лучшим зарубежным опытом предложено основные усилия в подготовке специалистов по кибербезопасности для сектора безопасности и обороны сосредоточить на интеграции научного, научно-педагогического и материально-технического потенциалов на единой базе, путем формирования военно-учебных заведений (высших учебных заведений со специфическими условиями обучения) нового типа в виде интегрированного учебно-научного и опытно-испытательного комплекса. ; Проведено аналіз наявних в провідних країнах світу (США, Великобританія, Канада, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща) систем підготовки військових фахівців з кібербезпеки для сфер національної безпеки та оборони, а також рівня освіченості населення з питань кібербезпеки. Наведені дані щодо основних військових закладів освіти цих країн, де успішно готуються військові фахівці з кібербезпеки, а також навчальних програм, що пропонуються Департаментом внутрішньої безпеки США (Department of Homeland Security) для проведення навчання дітей в системі дошкільної та шкільної освіти, їх батьків, вчителів тощо. Приведені дані щодо системи та програм підготовки бакалаврів з кібербезпеки в закладах освіти США. Проаналізовані передумови, етапи становлення та існуючий стан системи підготовки в Україні фахівців у сфері кібербезпеки. Встановлено, що формування компетенцій з основ кібербезпеки, у тих хто навчається у закладах вищої освіти сектору безпеки і оборони України, не достатньо враховано у стандартах освіти випускників. Здійснено аналіз основних понять в професійно-компетентнісному підході підготовки фахівців з кібербезпеки. Запропоновані основні положення методології розбудови цілісної системи підвищення кіберосвіченості населення та підготовки фахівців з питань кібербезпеки для сектору безпеки і оборони України. Доведено, що освіченість населення з питань кібербезпеки в Україні необхідно починати ще з дошкільного навчання та запровадити сталу систему шкільної кіберосвіти, що надасть можливість більш якісно підготувати дитину до дорослого життя в сучасному високотехнологічному суспільстві. Уточнені вимоги до навчання з питань кібербезпеки в закладах вищої освіти. Відповідно до кращого зарубіжного досвіду запропоновано основні зусилля в підготовці фахівців із кібербезпеки для сектору безпеки і оборони зосередити на інтеграції наукового, науково-педагогічного та матеріально-технічного потенціалів на єдиній базі, шляхом формування військового закладу вищої освіти (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання) нового типу у вигляді інтегрованого навчально-наукового та дослідно-випробувального комплексу.