Suchergebnisse

Citizen Participation is crucial and significant for a number of important reasons: the increasing frequency of economic crises, the growing lack of democracy at different levels of government, and an aging society. In order to avoid negative consequences, the public sector must constantly look for innovative ways of Citizen Participation in public security, education, health and other important areas of public administration. Active citizenship helps to develop empathy, universal social trust, a community-oriented citizen, to create quality public services, to alleviate the consequences of poverty and social exclusion. Only by actively participating in decision-making processes do citizens help to set policy goals and priorities that affect a person's social, cultural and economic life. Citizen Participation in Youth Policy is an integral process, which is aimed at purposeful activities in order to solve the relevant problems of young people, the aim is to create appropriate conditions for the formation and development of a civic, democratic, intellectual, moral personality. One of the priorities of Youth Policy is to create suitable conditions for young people to realize themselves by choosing the most acceptable form of Participation in society. Researchers note that as emigration increases, the country is losing more and more educated and skilled young people, who are the country's main workforce, which is hampering the country's sustainable development. In order to increase the number of young people in small Lithuanian towns who have the opportunity to meet their needs, the empirical research aimed to identify the factors that Promote the Participation of Citizens in the Implementation of Youth Policy in Šilalė District Municipality. The object of the research is the factors promoting the Participation of Citizens in the Implementation of Youth Policy. The aim of the project is to identify the factors that promote the Participation of Citizens in the Implementation of Youth Policy in Šilalė District Municipality. Objectives of the project: 1. to analyze and systematize the theoretical preconditions for the Participation of Citizens in the Implementation of Youth Policy; 2. identify factors that encourage Citizen Participation; 3. to reveal the conditions for the Participation of Citizens in the Implementation of Youth Policy; 4. to carry out an empirical research and identify the factors that Promote the Participation of Citizens in the Implementation of Youth Policy in Šilalė District Municipality. Research methods: analysis of scientific literature, analysis of statistical data, analysis of strategic documents and legal acts, qualitative research. The results of the conducted qualitative research showed that the Participation of Citizens in the Implementation of Youth Policy in Šilalė District Municipality is promoted by socio-economic (income, time, education, which includes acquired competencies related to political literacy and skills), community factors. Both socioeconomic and community factors are attributed to internal factors. Funding factors also influence citizen participation, they are classified as external factors in the scientific literature. The authorities consider that Citizen Participation is influenced by funding factors, and that socio-economic and community factors are crucial for citizens (youth representatives). The master's thesis consists of three main parts, the first part systematizes the concepts, forms and models of civic participation, substantiates the meaning of civic Participation, defines the concepts of public and Youth Policy, and develops a theoretical model of factors promoting civic Participation in youth policy. The second part of the project reviews the public management process in Lithuania, describes its parts, and provides an analysis of secondary data. Legislation and strategic documents related to the implementation of Youth Policy at international, national and regional level are analyzed. The third part of the final project presents the results of the empirical research and provides recommendations related to the Promotion of Citizen Participation in the Implementation of Youth Policy in Šilalė District Municipality.

This study aims to obtain information on the most expressive intelligent mobility systems implemented in the main cities of the world, analyze the data and discuss their effects in favor of improving the population's quality of life. This is a narrative literature review study, with a qualitative and exploratory approach. The material collection process was carried out from November 2020 to June 2021, using the Scielo, Scopus, Web of Science, ScienceDirect, Wiley and Proquest (ASIA) databases. The articles analyzed allow us to say that smart mobility is an integrated system composed of several projects and actions aimed at sustainability, governments and private institutions started to develop promising initiatives for the urban mobility segment, through ICT tools in order to solve the problems arising from the impacts of urbanization. In fact, the results of the installation of technological instruments to collect data in cities and the interconnectedness of information enable the creation of intelligent service delivery models with the potential to measure the quality of the thematic axis of mobility, as well as providing opportunities for well-being of citizens and the industrial development of the city. ; Este estudio pretende relevar los sistemas de movilidad inteligente más expresivos implementados en las principales ciudades del mundo, analizar los datos y discutir sus efectos a favor de la mejora de la calidad de vida de la población. Se trata de un estudio de revisión de literatura narrativa, con enfoque cualitativo y exploratorio. El proceso de recolección de material se llevó a cabo desde noviembre de 2020 hasta junio de 2021, utilizando las bases de datos Scielo, Scopus, Web of Science, ScienceDirect, Wiley y Proquest (ASIA). Los artículos analizados permiten decir que la movilidad inteligente es un sistema integrado compuesto por varios proyectos y acciones orientadas a la sustentabilidad, gobiernos e instituciones privadas comenzaron a desarrollar iniciativas prometedoras para el segmento de movilidad urbana, a través de herramientas TIC con el fin de resolver los problemas derivados de los impactos de urbanización. De hecho, los resultados de la instalación de instrumentos tecnológicos para la recolección de datos en las ciudades, y la interconexión de la información permiten la creación de modelos inteligentes de prestación de servicios con potencial para medir la calidad del eje temático de movilidad, además de brindar oportunidades para el bienestar de los ciudadanos y el desarrollo industrial de la ciudad. ; O presente estudo pretende levantar os mais expressivos sistemas de mobilidade inteligente implementados nas principais cidades do mundo, analisar os dados e discutir sobre os seus efeitos em prol da melhoria da qualidade de vida da população. Trata-se de um estudo de revisão narrativa de literatura, com abordagem qualitativa e exploratória. O processo de coleta do material foi realizado no período de novembro de 2020 a junho de 2021, com a utilização das bases de dados Scielo, Scopus, Web of Science, ScienceDirect, Wiley e Proquest (ASIA). Os artigos analisados permitem dizer que a mobilidade inteligente é um sistema integrado composto por vários projetos e ações voltadas para a sustentabilidade, governos e instituições privadas passaram a desenvolver iniciativas promissoras para o segmento mobilidade urbana, através de ferramentas de TICs, com a finalidade de solucionar os problemas oriundos dos impactos da urbanização. De fato, os resultados da instalação de instrumentos tecnológicos para coletar dados nas cidades, e a interconectividade das informações possibilitam a criação de modelos inteligentes de prestação de serviços com o potencial de medir a qualidade do eixo temático mobilidade, bem como oportunizar o bem-estar dos cidadãos e o desenvolvimento industrial da cidade.

The article analyzes the verbal realization of the concept of dignity in O. Solzhenitsyn's novel «The First Circle». Verbalization of the concept of dignity characterizes the positive characters of the novel and is a part of the ways of reproducing general humanistic issues, revealing the author's intentions for both positive and negative characters, which creates contrast in describing the then civilizational ambiguous era. The humanistic orientation of the positive characters in the novel, who are marked by dignity, self-sacrifice (Nerzhin, Sologdin, Volodin), courage (Khorobrov, Rubin), honest attitude to work (Potapov, Egorov) is observed. It was found out that the character of Gleb Nerzhin, in whom the reader can recognize O. Solzhenitsyn himself, and the image of Spiridon Egorov are the most comprehensively depicted. The first is a representative of the intelligentsia, the second – of ordinary people. They are united by the inner humanism, which does not depend on historical circumstances or situational trials. This, according to the author, is the basis of the immortality of the people, reveals their deep philosophy, based on humanistic principles. In general, it is determined that dignity/humanity is the leading motive of the novel, supplemented by the elements of motives of male friendship and sincere love in the difficult conditions of tyranny. The images of representatives of the tyrannical government are covered in detail through their dialogues and monologues, including internal ones. Yes, the image of Stalin appears as painted with dark signs in contrast to a sunny day. In the end, the conceptual sphere of humanism is concretized in the motive of the heroes' struggle for better life for all the people not only of their native country, but of the whole world. It is this motif that characterizes the 1970 Nobel Prize-winning work of Alexander Solzhenitsyn. The issue of the novel is also marked by a certain controversy: for example, the theme of war and the related celebration of victory are very relevant today in both Ukraine and Russia, where this theme is an important ideological factor. ; У статті проаналізовано вербальну реалізацію концепту гідності в романі О. Солженіцина «У колі першому». Вербалізація концепту гідності характеризує позитивні образи роману та входить до способів відтворення загальної гуманістичної проблематики, виявляючи інтенції автора як щодо позитивних героїв, так і щодо негативних, що створює контраст в описі тогочасної цивілізаційно неоднозначної епохи. Спостережено гуманістичну спрямованість позитивних образів у романі, які відзначаються гідністю, самопожертвою (Нержин, Сологдін, Володін), сміливістю (Хоробров, Рубін), чесним ставленням до праці (Потапов, Єгоров). З'ясовано, що найбільш комплексно представлено образ Гліба Нержина, за яким угадується сам О. Солженіцин, та Спиридона Єгорова. Перший є представником інтелігенції, другий – простого народу. Їх поєднує внутрішній гуманізм, який не залежить від історичних обставин, від ситуативних випробовувань. Саме це, на думку автора, і становить підґрунтя невмирущості народу, розкриває його глибинну філософію, засновану на гуманістичних принципах. Загалом визначено, що гідність / гуманність є провідним мотивом оповіді, доповненим елементами мотивів чоловічої дружби та щирого кохання у важких умовах тиранії. Образи представників тиранічного правління докладно висвітлено через їхні діалоги та монологи, зокрема й внутрішні. Так, образ Сталіна постає як забарвлений темними ознаками в опозиції до сонячного дня. Зрештою концептуальну сферу гуманізму конкретизовано в мотиві боротьби героїв за краще життя для всіх людей не лише рідної країни, а й усього світу. Саме цей мотив характеризує удостоєну 1970 року Нобелівської премії творчість Олександра Солженіцина. Проблематика роману відзначається й певною полемічністю: наприклад, тема війни та відповідного святкування / відзначання перемоги в ній надто актуальна сьогодні як в Україні, так і в Росії, у якій ця тема є важливим ідеологічним чинником.

Доведено важливість дослідження основних складових економічної безпеки держави. Встановлено, що виступаючи гарантом стійкості суспільства, економічна безпека держави виступає основним фактором збереження політичного устрою, соціальних гарантій та національно-етнічної стійкості. Економічну безпеку держави слід розглядати як стан економічної системи країни, при якому існує можливість, без настання кризової ситуації, реалізовувати превентивні та елімінаційні заходи щодо реальних та потенційних ризиків, викликів та загроз, а також який буде сприяти гармонійному життю та розвитку громадян та суспільства в цілому. Метою статті є характеристика основних складових забезпечення економічної безпеки держави. Охарактеризовано основні завдання економічної безпеки держави. Встановлено, що завдання економічної безпеки держави повинні формуватись на основні усвідомлення важливості реалізації національних економічних інтересів. Виділено основні принципи економічної безпеки держави, зокрема: принцип Верховенства права; принцип системності; принцип оперативності та адекватності; принцип кризової ситуації; принцип пріоритетності реалізації національних економічних інтересів; принцип варіативності; принцип комплексності. Представлено основні функції економічної безпеки держави. Виділено наступні складові економічної безпеки держави: фінансова безпека, соціальна безпека, інформаційна безпека, науково-технологічна, інвестиційна, енергетична, зовнішньоекономічна, продовольча, демографічна безпека. За результатами дослідження встановлено, що сьогодні, велика кількість факторів та чинників впливає на стан економічної безпеки держави. Не можливо ігнорувати і вплив промислової революції, а саме, так званої Індустрії 4.0, яка привнесла суттєве різноманіття в економічне зростання багатьох країн. Подальших досліджень потребує питання аналізу основних особливостей індустрії 4.0, і її впливу на економічну безпеку держави. ; The importance of the study of the main components of the economic security of the state has been proved. It has been established that, acting as a guarantor of the stability of society, the economic security of the state is the main factor in preserving the political system, social guarantees and national-ethnic stability. The economic security of the state should be considered as the state of the country's economic system, in which there is an opportunity, without the onset of a crisis situation, to implement preventive and elimination measures for real and potential risks, challenges and threats, as well as to promote a harmonious life and development of citizens and society as a whole. The purpose of the article is to characterize the main components of ensuring the economic security of the state. The main tasks of the country's economic security are characterized. It has been established that the tasks of the economic security of the state should be formed on the basis of the awareness of the importance of realizing national economic interests. The main principles of economic security of the state are highlighted, in particular: the principle of the rule of law; the principle of consistency; the principle of efficiency and adequacy; the principle of a crisis situation; the principle of priority implementation of state economic interests; principle of variability; principle of complexity The main functions of the economic security of the state are presented. The following components of the economic security of the state are highlighted: financial security, social security, information security, scientific and technological, investment, energy, foreign economic, food, demographic security. According to the results of the study, it was found that today a large number of factors and factors affect the state of the economic security of the state. It is impossible to ignore the impact of the industrial revolution, namely the so-called Industry 4.0, which has brought significant diversity to the economic growth of many countries. Further research requires an analysis of the main features of Industry 4.0 and its impact on the economic security of the state.

The article considers safe and healthy working conditions as one of the key components of decent work, based on which it is noted that one of the priority areas of state policy to ensure the practical realization of human potential is to create appropriate, safe and healthy working conditions as one of the key components. decent work. After analyzing the views of scientists on the research, it is noted that their views are unanimous that decent work for the individual must be characterized by safe and healthy working conditions for his life and health. It is concluded that ensuring the right to safe and healthy working conditions is a key component of the concept of decent work, without which it is impossible to realize the constitutional human right to work, provide a clear and transparent mechanism for its protection and more. Today, the concept of decent work is becoming one of the main activities in the field of labor and social policy, not only for the International Labor Organization and the United Nations,but also for individual countries in general. At present, Ukraine is creating all the preconditions for decent work to contribute to its economic growth and increase the protection of workers' rights. Emphasis is placed on the fact that the highest task of modern labor legislation should be to ensure that all citizens of Ukraine who are in employment are protected from the right to safe and healthy working conditions. Health care should be a priority in the activities of the state, as it is responsible to present and future generations for the level of health and preservation of the gene pool of the people of Ukraine. In order to create modern and effective labor legislation and improve the right to proper, safe and healthy working conditions, Ukraine must take into account international experience, based on international legal acts and normative practice of the ILO, which are unique standards to be followed. ; У статті розглянуто безпечні і здорові умови праці як один із ключових складників гідної праці, на підставі чого зазначено, що одним із пріоритетних напрямів реалізації державної політики щодо забезпечення практичної реалізації людського потенціалу нації є створення належних, безпечних і здорових умов праці. Аналіз поглядів науковців із досліджуваної проблематики свідчить, що вони одностайні в тому, що гідна праця для індивіда обов'язково має характеризуватися безпечними і здоровими умовами праці для його життя і здоров'я. Зроблено висновок, що забезпечення права на безпечні та здорові умови праці є основним складником концепції гідної праці, без якого неможливо реалізувати конституційне право людини на працю, забезпечити чіткий і прозорий механізм у справі її охорони тощо. Нині концепція гідної праці стає одним із головних напрямів діяльності у сфері праці й соціальної політики не лише для Міжнародної організації праці та Організації Об'єднаних Націй, а й для окремих країн. Нині Україна створює всі передумови, щоб гідна праця сприяла її економічному зростанню та підвищенню захисту прав працівників. Акцентовано увагу на тому, що найвищим завданням сучасного трудового законодавства має бути забезпечення всім громадянам України, які перебувають у трудових відносинах, захисту права на безпечні і здорові умови праці. Охорона здоров'я має бути пріоритетною в діяльності держави, оскільки вона відповідальна перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я й збереження генофонду народу України. Для створення сучасного й ефективного трудового законодавства й удосконалення права на належні, безпечні і здорові умови праці Україна має взяти до уваги міжнародний досвід, спираючись на міжнародно-правові акти й нормотворчу практику МОП, що є своєрідними стандартами, на які треба рівнятись.

Comparative analysis of Ukrainian and Russian Parliamentary Political Parties Communicative Activity is conducted in the paper. Emotionality and negativity indicators are interpreted. Computer analysis is used for the indicators calculation. News items from official sites of the parties are studied ("Servant of the People", "Opposition Platform for Life", "Bat'kivschyna", "Eurosolidarity", "United Russia", "KPRF", "LDPR", "A Just Russia"). Is was discovered, that Ukrainian political parties demonstrates higher average indicators of emotionality (18,7%) and negativity (29,7%), that Russian ones (14,5% and 16% respectively). It was concluded, that the results point out to the differences between the political systems: a competitive one (Ukraine) and a controlled one (Russia). As far as Russian parties aren't demand the government party control, the government itself and other ruling institutions, it's influence their communication. On the contrary on the Ukrainian parties sites content incudes emotion statements and negativity. Only one Ukrainian party ("Servant of the People", which formed the majority in the Parliament) had low indicators of emotionality and negativism. It was defined, that the main reason is low need of competition with other party and to criticize the modern government, police and secret services. The research demonstrated a significant attention towards political interactions imitation and leading forms of the imitation. The forms were defined with the more popular political intentions analysis. For the Ukrainian parties the prominent intention is "demand" (with "Servant of the People" as an exception). This is the result of high political struggle and political institutions active interactions. Meanwhile in Russia the intention was used to show the parties members work in the regions, the federal organs weren't addressed. The same results were achieved with other intentions observation ("decide", "support"). In majority of cases Russian parties were concentrated on their activity (or "struggle") promotion in regions or unaddressed demands about social policy. Whereas for Ukrainian parties the current government critics, and (for two parties) Euro Atlantic integration of Ukraine support are significant. ; У статті здійснено компаративний аналіз комунікативної активності українських та російських партій та інтерпретовано показники емоційності та негативізму, які будуть отримані в результаті комп'ютерного аналізу. Для розгляду взято новини за пів року 2012 із офіційних сайтів партій «Слуга народу», «ОПЗЖ», «Батьківщина», «Євросолідарність», «Єдина Росія», «КПРФ», «ЛДПР», «Справедлива Росія». Встановлено, що українські політичні партії демонструють вищі середні показники емоційності 18,7% та негативізму 29,7%, ніж російські: 14,5% та 16% відповідно. Зазначено, що це вказує на відмінності між партійними системами: конкурентну – українську, контрольовану – російську. Оскільки російські партії не ставлять перед собою мети контролю «партії влади», уряду та інших правлячих інституцій, відтак, це впливає на те, як вони комунікують. Натомість контент на сайтах українських партій часто містить емоційні заклики та негатив. Лише одна із українських партій – СН, яка сформувала більшість у Парламенті – продемонструвала низькі показники емоційності та негативізму. Визначено, основна причина цього у низькій потребі конкурувати з іншими партіями та критикувати сучасний уряд, президента, силові структури тощо. Це дослідження також показало і значну увагу до імітування політичної взаємодії, а також провідні форми цього імітування. Встановити ці форми вдалося завдяки аналізу найбільш популярних політичних інтенцій. Так, для українських партій (окрім «СН») однією із провідних є інтенція «вимагати», що свідчить про гостру боротьбу та активну взаємодію політичних інститутів. Натомість дві російські партії використовували цю інтенцію для того, щоб продемонструвати роботу членів партій в регіонах, а федеральним органам влади свої вимоги не адресували. Схожі результати продемонстрував і аналіз решти політичних інтенцій («вирішити», «підтримати»). В основному російські партії зосереджені на просуванні результатів своєї діяльності (або ж боротьби) у регіонах або ж на безадресних вимогах, що стосуються соціальної політики. Натомість для українських партій важливішою є критика чинної влади, а також (у випадку двох партій) підтримка євроатлантичної інтеграції України.

Cities are the subject of extensive research by historians, sociologists, economists, philosophers, political scientists, lawyers, cultural scientists, etc. The theoretical foundations of the study of cities and problems of urbanism in general as objects of scientific reflection have a long tradition and are based on the classic works of well-known foreign specialists ( E. Berdges, F. Brodel, M. Veber, L. Virt, R. Mc Kensi, R. Park, M. Tihomirov). The cross-curricular nature of the content of the concept of «city» in the field of sociopolitical relations has been analyzed. The achievements of urban scientists have been investigated in order to identify the content and orientation of the processes of socio-economic, socio-political and cultural development of human communities in separate periods of their history. The evolution of cities, their daily life depended upon the territorial-administrative device of the state, its political and legal system. The nature of governance in cities was determined by the level of the social and economic development of the city, its geographical position, social and ethnic composition of the population. The role of cities in the formation of Western civilization and democracy has been shown. It has been proved that the character of urban settlements in Ukraine, their spatial and demographic characteristics are to a large extent derived from Soviet totalitarian and authoritarian regimes with their inherent planned economy and institute of residence. The city is also considered as a phenomenon in the semiotic aspect, as a kind of sign system, which is determined by a certain ideology. Urban space explicitly or implicitly incorporates a dominant ideology that is manifested in street names, slogans, monuments, architectural structures and more. P. Bourdieu's views on the content of the spatial characteristics of the city, reflecting social differentiation and hierarchy and, accordingly, have socio-political orientation, have been revealed. A relatively new area of political studies of cities in Ukraine – political urbanism – has been characterized. ; Міста є предметом всебічних досліджень істориків, соціологів, економістів, філософів, політологів, юристів, культурологів та ін. Теоретичні засади дослідження міст і проблем урбанізму загалом як об'єктів наукової рефлексії мають сталу традицію і спираються на класичні праці знаних зарубіжних фахівців (Е. Берджес, Ф. Бродель, М. Вебер, Л. Вірт, Р. МакКензі, Р. Парк, М. Тихомиров). Здійснено аналіз міжпредметного характеру змісту поняття «місто» в царині суспільно-політичних відносин. З'ясовано досягнення вчених в галузі урбаністики для виявлення змісту і спрямованості процесів соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку людських спільнот в окремі періоди їхньої історії. Розвиток міст, повсякдення жителів цих міст залежать від територіальноадміністративного устрою держави, її політико-правової системи і, відповідно, організації влади. Характер управління в містах визначається рівнем соціально-економічного розвитку міста, його географічного розташуванням, соціального і етнічного складу населення та ін. Показана роль міст у становленні Західної цивілізації та демократії. Доведено, що характер міських поселень в Україні, їх просторові і демографічні характеристики значною мірою є похідними від радянських тоталітарного і авторитарного режимів з притаманними ним плановою економікою та інститутом прописки. Місто як феномен розглядається й у семіотичному аспекті, як своєрідна знакова система, яка детермінована певною ідеологією. Міський простір явно або імпліцитно містить у собі панівну ідеологію, яка унаочнюється в назвах вулиць, гаслах, пам'ятниках, архітектурних спорудах тощо. Розкрито погляди П. Бурдьє на зміст просторових характеристик міста, які відбивають соціальну диференціацію й ієрархію і, відповідно, мають суспільно-політичну спрямованість. Охарактеризовано відносно новий напрям політологічних досліджень міст в Україні – політичну урбаністику.

Ocean plankton comprise organisms from viruses to fish larvae that are fundamental to ecosystem functioning and the provision of marine services such as fisheries and CO$_{2}$ sequestration. The latter services are partly governed by variations in plankton community composition and the expression of traits such as body size at community-level. While community assembly has been thoroughly studied for the smaller end of the plankton size spectrum, the larger end comprises ectotherms that are often studied at the species, or group-level, rather than as communities. The body size of marine ectotherms decreases with temperature, but controls on community-level traits remain elusive, hindering the predictability of marine services provision. Here, we leverage Tara Oceans datasets to determine how zooplankton community composition and size structure varies with latitude, temperature and productivity-related covariates in the global surface ocean. Zooplankton abundance and median size decreased towards warmer and less productive environments, as a result of changes in copepod composition. However, some clades displayed the opposite relationships, which may be ascribed to alternative feeding strategies. Given that climate models predict increasingly warmed and stratified oceans, our findings suggest that zooplankton communities will shift towards smaller organisms which might weaken their contribution to the biological carbon pump. ; Tara Oceans (which includes both the Tara Oceans and Tara Oceans Polar Circle expeditions) would not exist without the leadership of the Tara Expeditions Foundation and the continuous support of 23 institutes (http:// oceans.taraexpeditions.org). We further thank the commitment of the following sponsors: CNRS (in particular Groupement de Recherche GDR3280 and the Research Federation for the study of Global Ocean Systems Ecology and Evolution, FR2022/Tara Oceans-GOSEE), European Molecular Biology Laboratory (EMBL), Genoscope/CEA, Te French Ministry of Research, and the French Government 'Investissements d'Avenir' programmes OCEANOMICS (ANR-11-BTBR-0008), FRANCE GENOMIQUE (ANR-10-INBS-09-08), MEMO LIFE (ANR-10-LABX-54), and PSL Research University (ANR-11-IDEX-0001-02). M.C.B. acknowledges postdoc fellowships from the Coordination for the Improvement of Higher Education Personnel of Brazil (CAPES) (99999.000487/2016-03) and the Fonds Français pour l'Environnement Mondial (FFEM). F.B. received support from ETH Zürich and from the European Union's Horizon 2020 research and innovation program under grant agreement n°SEP-210591007. We also thank the support and commitment of Agnès b. and Etienne Bourgois, the Prince Albert II de Monaco Foundation, the Veolia Foundation, Region Bretagne, Lorient Agglomeration, Serge Ferrari, World Courier, and KAUST. Te global sampling efort was enabled by countless scientists and crew who sampled aboard the Tara from 2009-2013, and we thank MERCATOR-CORIOLIS and ACRI-ST for providing daily satellite data during the expeditions. We are also grateful to the countries who graciously granted sampling permissions. Te authors declare that all data reported herein are fully and freely available from the date of publication, with no restrictions, and that all of the analyses, publications, and ownership of data are free from legal entanglement or restriction by the various nations whose waters the Tara Oceans expeditions sampled. Te following people were involved in plankton image sorting: B. Serranito, N. Monferrer, C. Merland and F. Roullier. We thank the EMBRC platform PIQv for image analysis. Tis work was supported by EMBRC-France, whose French state funds are managed by the ANR within the Investments of the Future program under reference ANR-10-INBS-02. We are grateful to Meike Vogt for sharing her thoughts regarding the potential use of the present observations for zooplankton modelling. Tis article is contribution number 121 of Tara Oceans

Introduction Combat mental traumas can have a long-term negative impact on the psyche of servicemen, which contributes to the deformation of the personality of soldiers, and also become a significant obstacle to adaptation to military service and peaceful, everyday, normal life. Signs of combat mental trauma can persist for a long time in the form of post-traumatic stress disorder.Purpose The purpose of the article is to clarify and specify the effects of combat stress on the personality of servicemen.Research methods. To achieve the goal of the study, theoretical analysis and generalization of literature sources, including the study of empirical data on specific issues, were used.Originality revealed that combat mental trauma is the result of a soldier's strong experience of the stress factors of the combat situation, which causes a temporary mental disorder that leads to partial and sometimes complete loss of combat capability. Also, it was clarified that post-traumatic stress disorder as a consequence of the impact of combat stress on the psyche of soldiers significantly affects the deformation of their personality. The objective and subjective factors that cause mental disorders, as well as the procedure for determining the level of combat psychological stress. Accordingly, it is established that combat stress mobilizes bodily and mobilization resources to ensure the successful functioning of the psyche in three environments: combat external, social external group and internal individual-personal. This process is carried out in conditions of intense, long and powerful stressors. The impact on servicemen of emotional and informational components of psychological stress encourages their adaptation to the combat environment at appropriate (low, medium, high) levels of stress, corresponding to the constructive, negative and traumatic impact of combat stress on the personality of servicemen.This allows to improve the organization of primary psychological care for servicemen, as well as more productive use of psychodiagnostic tools, which will contribute to its systematic study, improvement, expansion.Conclusions According to the results of the study we can reasonably conclude that the action of stressors causes not only a temporary psychological reaction, but also the emergence of a mental state that ensures the functioning of the psyche of servicemen in combat (activity) external, social external group and internal individual. This process can be carried out under conditions of intense, prolonged and powerful exposure to stress factors during the stages of adaptation to combat activities (alarm, resistance and depletion). The constructive, negative and traumatic impact of combat stress on servicemen at low, medium and high levels of stress, respectively, has been determined. ; В статье освещены современные взгляды относительно последствий воздействия боевого стресса на военнослужащих. По результатам исследования выявлено что боевая психическая травма является следствием сильного переживания воином стресс-факторов боевой обстановки, который вызывает временное расстройство психики, что приводит к частичной, а иногда и к полной потере боеспособности. А также, уточнено, что посттравматическое стрессовое расстройство в последствии боевого стресса на психику бойцов очень влияет на деформацию их личности.Направление дальнейших исследований состоит в совершенствовании существующих методов диагностики проявлений боевого стресса и повышении качества оказания психологической помощи участникам боевых действий. ; У статті висвітлені сучасні погляди щодо наслідків впливу бойового стресу на військовослужбовців. За результатами дослідження виявлено що бойова психічна травма є наслідком сильного переживання воїном стрес-факторів бойової обстановки, що викликає тимчасовий розлад психіки, що призводить до часткової, а іноді і до повної втрати боєздатності. А також, уточнено, що посттравматичний стресовий розлад як наслідок впливу бойового стресу на психіку бійців суттєво впливає на деформацію їх особистості. Напрямок подальших досліджень полягає в удосконаленні існуючих методів діагностики проявів бойового стресу та підвищенні якості надання психологічної допомоги учасникам бойових дій.

The article is devoted to the issues of the legal status of political parties in Ukraine, as a necessary mechanism for regulating their activities. The need for a comprehensive study of the features of the legal status of political parties in Ukraine is due to the need for knowledge about the main legislative acts that regulate their activities, as well as the functioning of the political and party systems of Ukraine. Undoubtedly, this issue is one of the most relevant for this period of time, since the issues that are explored in this article are the main ones in the implementation of the domestic and foreign policy of the state, and, accordingly, affect the life of citizens. The legal framework for the functioning of political parties and the party system in Ukraine is not perfect today, but there is some progress in this direction through the use of foreign experience. The imperfection of the legal framework for the functioning of political parties in Ukraine and the party system of Ukraine in general can be explained by certain specifics of our state. It consists in the fact that for seventy years Ukraine has been within the framework of a oneparty totalitarian system. Under such conditions, there can be no question of any legal basis for regulating the activities of political parties. because the Constitution of the Soviet Union officially enshrined that the ruling Communist Party was the only one in the country. Prior to the establishment of Soviet rule for three years, there were some steps towards advancing Ukraine's party system, but they were all offset by the fact that Ukraine lost its independence and found itself under the rule of the northern neighbor's dictatorship for 70 years. It is clear that during this short period there was no question of any legal aspect, only political. As can be seen from the concrete facts, with the gaining of independence in 1991, no great strides were made in this important issue. The Constitution of Ukraine was adopted only for 5 years of independence, and a separate law regulating the activities of political parties in Ukraine was adopted only in 2001, ie 10 years after independence. Some slow steps towards progress have been made since 2014, but much remains to be done to say that Ukraine's legal framework for regulating political parties is the same as Europe's. ; Статья посвящена вопросам правового статуса политических партий в Украине, как о необходимом механизме регуляции их деятельности. Необходимость всестороннего изучения особенностей правового статуса политических партий в Украине обусловливается необходимостью знаний об основных законодательных актах, регулирующих их деятельность, а также функционирование политической и партийной систем Украины. Безусловно, этот вопрос является одним из самых актуальных на данный период времени, так как вопросы, которые исследуются в этой статье являются главными во внедрении внутренней и внешней политики государства, и, соответствующим образом, влияют на жизнь граждан. Правовая база функционирования политических партий и партийной системы в Украине не является совершенной и сегодня, но есть определенный прогресс в этом направлении посредством использования зарубежного опыта. ; Статтю присвячено питанням правового статусу політичних партій в Україні, як необхідному механізму регуляції їхньої діяльності. Необхідність всебічного вивчення особливостей правового статусу політичних партій в Україні обумовлюється необхідністю знань про основні законодавчі акти, які регулюють їхню діяльність, а також функціонування політичної та партійної систем України. Безумовно, це питання є одним із найактуальніших на даний період часу, тому що питання, які досліджуються у цій статті є головними у впровадженні внутрішньої та зовнішньої політики держави, та, відповідним чином, впливають на життя громадян. Правова база функціонування політичних партій та партійної системи в Україні не є досконалою і до сьогодні, але є певний прогрес у цьому напрямі за допомогою використання іноземного досвіду.

The purpose of the article is to characterize the Robsilkor movement as a specific phenomenon of the Soviet era, a kind of social and political movement existing within the Soviet Party press; to determine the place and significance of the movement in the system of mass-circulation press of Ukraine during its formation and development. The methodology is based on the principle of historicism and offers a set of methods to be applied herein, in particular: historical and chronological, analysis of historical sources and synthesis of information. The scientific novelty lies in consideration of the Robsilkor movement as a phenomenon of the Soviet era in the context of the functioning of the grassroots press, in particular, wall and mass-circulation newspapers issued by the industrial enterprises, collective farms, schools, and institutions of Ukraine in the 1920s - early 1930s. Conclusions. The Robsilkor movement was a specific phenomenon of the Soviet era that became widespread and gained public importance thanks to the support of the Soviet Party leadership that trusted workers and village correspondents to shape public opinion. The main feature of the movement was its massiveness as the active majority worked as correspondents «building Soviet socialism» and manifesting Soviet democracy. Despite the fact that the basic principles of the Robsilkor movement were ideologically charged, it had a positive influence on society at that time. Thanks to the opportunity to become a newspaper correspondent, ordinary workers and peasants learned the basics of journalism, increasing their level of education and culture; the most capable of the worker and village correspondents became editors, literary workers. In the context of acute shortage of professional staff, worker and village correspondents became the main contributors to the grassroots press – district, mass-circulation, and wall newspapers. That job required deep awareness of the affairs of a particular production team as well as participation in public life. Awareness of the contribution to the history of media education can also serve as a positive factor that characterizes the Robsilkor movement. Key words: worker and village correspondents; Robsilkor movement; Soviet party press; masscirculation and wall newspapers ; Мета роботи: охарактеризувати робсількорівський рух як специфічне явище радянської доби, різновид громадсько-політичного руху, що існував у межах партійно-радянської преси; визначити місце і значення руху в системі діяльності багатотиражної преси України у період його становлення і розвитку. Методологія базується на принципі історизму і полягає в застосуванні сукупності методів, зокрема: історико-хронологічного, аналізу історичних джерел і синтезу інформації. Наукова новизна полягає у тому, що робсількорівський рух як явище радянського часу розглядається в контексті функціонування низової преси, зокрема, стінних та багатотиражних газет, що виходили на промислових підприємствах, у колгоспах, навчальних закладах і установах України у 1920-х – на початку 1930-х років. Висновки. Основною рисою, притаманною рухові, є його масовість, залучення активної більшості до кореспондентської праці як однієї з форм «радянського будівництва» і прояву радянської демократії. Попри абсолютну заідеологізованість основних принципів існування робсількорівського руху, він мав неабияке позитивне значення для тогочасного суспільства, принаймні, його частини – самих робсількорів. Завдяки можливості стати кореспондентом газети звичайні робітники і селяни вчилися азам журналістики, підвищуючи свій освітній і культурний рівень; найздібніші з робсількорів ставали редакторами, літературними працівниками. В умовах гострої нестачі професійних кадрів, робсількори стали основними дописувачами низової преси – районних, багатотиражних, стінних газет, що потребувало глибокої обізнаності у справах конкретного виробничого колективу, участі у громадському житті. Позитивним фактором, що характеризує робсількорівський рух, може також слугувати усвідомлення його внеску в історію розвитку медіаосвіти. Ключові слова: робітничо-селянський кореспондент; робсількорівський рух; партійно-радянська преса; багатотиражні і стінні газети.

The article considers the forms and methods of subversive activities (including active measures) inherent in the Soviet (Russian) special services in the context of a hybrid war against the Western countries and Ukraine. The article proves that hybrid operations as offensive actions of the Soviet (Russian) special services were implemented mainly due to the implementation of a network of special agents of influence. The features of subversive activities and active measures of the Soviet and Russian special services in terms of political, military, economic and other types of foreign intelligence are analyzed. The article examines the nature, goals and main activities of the abovementioned agents of influence (including the formation of necessary public opinion for the Russian Federation; the establishment and maintenance of secret control over the government or part of the government of another state; the generation of a political crisis and the neutralization of political opponents of the Russian Federation, etc.). It reveals that with the aim of achieving their goals, the agents of influence of the Soviet (Russian) special services use such tools as compromising, disinformation, scientific and technical intelligence and intelligence in the enemy's media, agent infiltration and recruitment, the use of a foreign flag etc. The features of early detection of hybrid threats connected with aggressive actions of the Russian Federation in the context of a proactive approach to search for manifestations with signs of subversive activity (Hybrid Threat Hunting – HTH) are determined. The article proposes the methods for the appropriate identification based on the development of a network of specialists (Hybrid Threat Hunters) of central government bodies in each area of government and public life. The main types of activities in the framework of the prevention and counteraction to active measures of influence of the Russian special services have been determined, which include regular HTH-monitoring, as well as effective interagency interaction with early detection (hereinafter – analysis, forecasting and counteraction of the abovementioned influence). ; У статті досліджено форми і методи ведення підривної діяльності (в тому числі активні заходи), притаманні радянським (російським) спецслужбам у контексті ведення гібридної війни проти країн Заходу та України. Доведено, що гібридні операції як наступальні дії радянських (російських) спецслужб були реалізовані здебільшого завдяки реалізації мережі спеціальної агентури впливу. Проаналізовано особливості підривної діяльності та активних заходів радянських і російських спецслужб у вимірі політичної, воєнної, економічної та інших видів зовнішньої розвідки. Досліджено сутність, мету та основні види діяльності відповідної агентури впливу (включно з формуванням потрібної для РФ суспільної думки; встановленням та збереженням таємного контролю за урядом або частини уряду іншої держави; генерацією політичної кризи і нейтралізацією небажаних РФ політичних опонентів тощо). Виявлено, що задля досягнення своїх цілей агенти впливу радянських (російських) спецслужб використовують такі інструменти, як компрометація, дезінформація, науково-технічна розвідка та розвідка у ЗМІ противника, агентурне проникнення (інфільтрація) і вербування, застосування чужого прапора тощо. Визначено особливості раннього виявлення гібридних загроз, що пов'язані з агресивними діями РФ у контексті проактивного підходу з пошуку проявів, що мають ознаки підривної діяльності (Hybrid Threat Hunting – HTH). Запропоновано методику відповідного виявлення на основі розвитку мережі спеціалістів (Hybrid Threat Hunters) центральних органів державної влади в кожній сфері державного управління та суспільного життя. Окреслено основні види діяльності в рамках попередження та протидії агентурним заходам впливу російських спецслужб, які включають у себе регулярний HТН-моніторинг, а також ефективну міжвідомчу взаємодію з раннього виявлення (в подальшому – аналіз, прогнозування та протидію відповідному впливу).

RIGHTS TO PROVIDE SOCIAL HOUSING After gaining independence, Ukraine has set out to update the legal framework in all areas of law, streamlining all spheres of society in accordance with international and European standards. At the same time, globalization processes, which have led to rapid changes in the protection of legal rights, freedoms and interests of citizens, have influenced the formation of a mechanism for the realization of the right to social housing in Ukraine. Because, in any period of humanity, housing in the life of every person has always been and remains the most basic need, which provides protection from all dangerous environmental factors and normal living conditions in general. In turn, the system of providing social housing in Ukraine has come a long and dynamic way and continues to take shape. Therefore, in order to properly understand the concept of "social housing" should consider the theoretical and practical aspects of the development of social housing in Ukraine. Despite many in-depth studies on this topic, the question of defining the concept of social housing and the procedure for providing social housing still remains quite controversial, and therefore requires more in-depth analysis, study of certain features and improvement not only theoretical basis but also consolidation of research data. at the legislative level. The purpose of the study is a general analysis of the content of the administrative and legal understanding of social housing, as well as the study of international standards for improving the institution of social housing in Ukraine in order to develop proposals for improving the latter. In accordance with the set goal, the following tasks were identified: to explore the historical aspects of the establishment and development of social housing in Ukraine and European countries; to establish a common legal understanding of social housing in accordance with the legislation of Ukraine; to analyze the legal framework for regulating the provision and use of social housing in Ukraine; to analyze the main ways to protect the right of citizens to social housing, etc. ; Після здобуття незалежності, Україна взяла напрямок на оновлення законодавчого базису в усіх галузях права, впорядковуючи всі сфери життєдіяльності суспільства відповідно до міжнародних та європейських стандартів. Водночас, глобалізаційні процеси, які спричинили стрімкі зміни у захисті законних прав, свобод та інтересів громадянина, вплинули на формування механізму щодо реалізації права на соціальне житло в Україні. Оскільки, в будь-який період людства, житло в житті кожної людини завжди було і залишається найголовнішою базовою потребою, що забезпечує захист від всіх небезпечних факторів навколишнього середовища і нормальні умови існування в цілому. В свою чергу, система надання соціального житла в Україні пройшла доволі довгий та динамічний шлях та й надалі продовжує формуватися. Тому, задля правильного розуміння поняття «соціальне житло» слід розглянути теоретичний та практичний аспекти розвитку сфери надання соціального житла в Україні. Незважаючи на безліч ґрунтовних досліджень з даної тематики, питання щодо визначення поняття соціального житла та питання щодо процедури надання соціального житла й понині залишається доволі дискусійним, а тому потребує більш глибокого аналізу, вивчення певних особливостей та удосконалення не тільки теоретичного базису, а й закріплення даних досліджень на законодавчому рівні. Метою дослідження є загальний аналіз змісту адміністративно-правового розуміння соціального житла, а також вивчення міжнародних стандартів вдосконалення інституту соціального жила в Україні з метою вироблення пропозицій щодо вдосконалення останнього. Відповідно до поставленої мети, були визначені наступні завдання: дослідити історичні аспекти встановлення та розвитку сфери соціального житла в Україні та європейських країнах; встановити загальноправове розуміння соціального житла відповідно до законодавства України; проаналізувати нормативно-правові основи регулювання сфери надання та користування соціальним житлом в Україні; проаналізувати основні способи захисту права громадян на забезпечення соціальним житлом тощо.

The article is devoted to the problems of institutional care and upbringing of children, development of family forms of education for orphans and children deprived of parental care in order to ensure the best interests of the child and his well-being. The author notes that almost every sphere of a child's life needs special attention, legislative regulation and state control over the observance of children's rights. In addition, the rights of the child as a separate category of human rights need to be enshrined in law, taking into account the need for special treatment of the child by the state and society, taking into account physiological and psychological characteristics, needs and interests of the child. It is noted that in 1991 Ukraine ratified the UN Convention on the Rights of the Child, which is a fundamental international document that defines the main vectors of the state's work in the field of child protection. Having ratified the Convention on the Rights of the Child, Ukraine has undertaken the obligations set out, in particular, in Article 3: or the legislature, the best interests of the child shall be a primary consideration. However, the actual active application of the Convention on the Rights of the Child in Ukraine began only after 2004. Thus, in 2004 a new Family Code of Ukraine came into force, which defined: strengthening the family as a social institution and as a union of individuals; affirming a sense of duty to parents, children and other family members; building family relationships on a parity basis, on feelings of mutual love and respect, mutual assistance and support; providing each child with family upbringing, opportunities for spiritual and physical development. Given Art. 5 of the Family Code of Ukraine, which stipulates that the State protects the family, childhood, motherhood, fatherhood, creates conditions for strengthening the family. The state creates conditions for motherhood and fatherhood, ensures the protection of the rights of mother and father, materially and morally encourages and supports motherhood and fatherhood. The state ensures the priority of family upbringing of the child. The state takes under its protection every orphan and child deprived of parental care. It is obvious that the direction of the state in protecting the rights and interests of children was changed and instead of improving the functioning of orphanages and boarding schools, the law provided for the creation of family forms of education for orphans and children deprived of parental care as an alternative to boarding schools. Thus, the author sees that since independence, Ukraine has changed its state policy in the field of protection of children's rights, recognizing family forms of education for orphans and children deprived of parental care more favorable for the proper upbringing and development of the child. However, the inconsistency of state actions in this area to create legislation, the necessary coordination between the legislative and executive branches of government, lack of educational work among society, etc. leads to slow changes in the system of placement, education, socialization of orphans and children deprived of parental care. a comprehensive approach is needed in various spheres of state activity with the use of interdepartmental coordination of various fields, especially the activities of psychologists, teachers, social workers, doctors, employees of children's services, etc. ; Стаття присвячена проблемам інституційного догляду та виховання дітей, розвитку сімейних форм виховання для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з метою забезпечення найкращих інтересів дитини та її благополуччя.

The specific nature of the medical field requires a special approach to the provision of medical care taking into account he nature of the product – medical service. The social significance of medical practice dictates the use of special management methods. Every year, the country's commercial healthcare sector is constantly growing, and the population is increasingly adapting to paying for medical services. However, the mentality of a large part of the population still does not actually allow paid medicine to be taken for granted. It should be understood that innovative activities in the field of health care lead to the development of medical technologies, research and best practices aimed at obtaining a qualitatively new idea for rehabilitation, treatment, process management in medicine, purchase of new medical products, technologies or services with competitive advantages. The article is devoted to the study of theoretical and methodological and applied principles of risk minimization through the creation and management of innovations in health care facilities. A number of «market management forces» of medical services have been formulated in the article. They include: market participants in this industry; financing; public order; technologies; customers; investors (sponsors). All of them can either promote or hinder the introduction of innovations. In order to protect human life and health, the health care legislation requires a large number of procedures and accreditations to be innovated before being introduced into treatment standards. In order to improve the national regulation of health innovations in the direction of creating and implementing innovations in this sector, it is necessary to constantly monitor obstacles to the implementation and management of innovative projects for timely identification and effective risk management. Among the most important areas related to improving the efficiency of management in health care facilities, it is definitely necessary to take into account the conditions and opportunities for reforming health care management processes through the introduction of new structural units. ; Специфічний характер медичної сфери вимагає особливого підходу до надання медичної допомоги з огляду на характер продукту – медичної послуги. Соціальне значення медичної практики диктує використання спеціальних методів управління. Щороку комерційний сектор охорони здоров'я країни постійно зростає, а населення все більше пристосовується до платних медичних послуг. Однак ментальність значної частини населення все ще не дозволяє фактично приймати платну медицину як належне. Варто розуміти, що інноваційна діяльність у галузі охорони здоров'я призводить до розвитку медичних технологій, досліджень та найкращих практик, спрямованих на отримання якісно нової ідеї щодо оздоровлення, лікування, управління процесами в медицині, закупівлі нових медичних виробів, технологій або послуг з конкурентними перевагами. Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних і прикладних засад мінімізації ризиків на шляху створення і управління інноваціями у закладах охорони здоров'я. Сформульовано низку «сил управління на ринку» медичних послуг. До них належать: учасники ринку в цій галузі; фінансування; громадський порядок; технології; клієнти; інвестори (спонсори). Усі вони можуть або сприяти, або перешкоджати впровадженню інновацій. Для того щоб захистити життя та здоров'я людей, законодавча база в сфері охорони здоров'я вимагає проходження інновацією великої кількості процедур та акредитацій перед впровадженням у стандарти лікування. Для вдосконалення національного регулювання інновацій у галузі охорони здоров'я у напрямі створення та впровадження інновацій у цьому секторі необхідно постійно контролювати перешкоди на шляху управління інноваційними проєктами для своєчасного виявлення та ефективного управління ризиками. Серед найважливіших напрямів, пов'язаних із підвищенням ефективності управління в закладах охорони здоров'я, безумовно необхідно враховувати умови та можливості реформування процесів управління охороною здоров'я шляхом запровадження нових структурних підрозділів.