Suchergebnisse

Objective This study investigates how team cognition occurs in care transitions from operating room (OR) to intensive care unit (ICU). We then seek to understand how the sociotechnical system and team cognition are related. Background Effective handoffs are critical to ensuring patient safety and have been the subject of many improvement efforts. However, the types of team-level cognitive processing during handoffs have not been explored, nor is it clear how the sociotechnical system shapes team cognition. Method We conducted this study in an academic, Level 1 trauma center in the Midwestern United States. Twenty-eight physicians (surgery, anesthesia, pediatric critical care) and nurses (OR, ICU) participated in semi-structured interviews. We performed qualitative content analysis and epistemic network analysis to understand the relationships between system factors, team cognition in handoffs and outcomes. Results Participants described three team cognition functions in handoffs—(1) information exchange, (2) assessment, and (3) planning and decision making; information exchange was mentioned most. Work system factors influenced team cognition. Inter-professional handoffs facilitated information exchange but included large teams with diverse backgrounds communicating, which can be inefficient. Intra-professional handoffs decreased team size and role diversity, which may simplify communication but increase information loss. Participants in inter-professional handoffs reflected on outcomes significantly more in relation to system factors and team cognition ( p < 0.001), while participants in intra-professional handoffs discussed handoffs as a task. Conclusion Handoffs include team cognition, which was influenced by work system design. Opportunities for handoff improvement include a flexibly standardized process and supportive tools/technologies. We recommend incorporating perspectives of the patient and family in future work.

Clinical practice guidelines are systematically developed statements to assist practitioner and patient decisions about appropriate health care for specific clinical circumstances. These documents inform and shape patient care around the world. In this Perspective we discuss the importance of diversity on guideline panels ; the disproportionately low representation of women on critical care guideline panels, and existing initiatives to increase the representation of women in corporations, universities, and government. We propose five strategies to ensure gender parity within critical care medicine. ; American College of Emergency Physicians ; American Thoracic Society Assembly on Critical Care, Women in Critical Care Working Group ; American Thoracic Society-Health Equality and Diversity Committee ; Australia and New Zealand Intensive Care Society ; Canadian Critical Care Society ; Canadian Critical Care Trials Group ; German SepNet Critical Care Trials Group ; German Sepsis Society ; Global Sepsis Alliance ; International Forum for Acute Care Trialists (InFACT) ; Latin American Sepsis Institute ; Scandinavian Society of Anaesthesiology and Intensive Care Medicine ; George Institute for Global Health ; World Federation of Critical Care Nurses ; World Federation of Societies of Intensive and Critical Care Medicine ; Univ Toronto, Dept Med, Toronto, ON, Canada ; lnterdepartmental Div Crit Care Med, Toronto, ON, Canada ; Sinai Hlth Syst, Toronto, ON, Canada ; Univ Toronto, Lawrence S Bloomberg Fac Nursing, Toronto, ON, Canada ; Univ Toronto, Univ Hlth Network, Toronto, ON, Canada ; Canadian Crit Care Soc, Markham, ON, Canada ; St Michaels Hosp, lnterdepartmental Div Crit Care Med, Toronto, ON, Canada ; St Michaels Hosp, Dept Surg, Toronto, ON, Canada ; Li Ka Shing Knowledge Inst, Toronto, ON, Canada ; Univ Fed São Paulo, Anesthesiol Pain & Intens Care Dept, São Paulo, Brazil ; McMaster Univ, Hamilton Hlth Sci Thrombosis & Atherosclerosis Re, Hamilton, ON, Canada ; McMaster Univ, Dept Med, Hamilton, ON, Canada ; McMaster Univ, Clin Epidemiol & Biostat, Hamilton, ON, Canada ; McMaster Univ, Crit Care Med, Hamilton, ON, Canada ; Univ Calif San Francisco, Div Pulm Crit Care Allergy & Sleep Med, San Francisco, CA 94143 USA ; Univ Calif San Francisco, Cardiovasc Res Inst, San Francisco, CA USA ; Vanderbilt Univ, Sch Med, Dept Pathol Microbiol & Immunol, Nashville, TN 37212 USA ; Univ Colorado, Sch Med, Pulm Sci & Crit Care Med, Denver, CO USA ; Univ British Columbia, British Columbia Childrens Hosp, Dept Pediat, Vancouver, BC, Canada ; Univ Montreal, Hosp Ctr, Montreal, PQ, Canada ; Univ Montreal, Div Intens Care, Montreal, PQ, Canada ; George Inst Global Hlth, Div Crit Care & Trauma, Sydney, NSW, Australia ; Univ Sydney, Sydney, NSW, Australia ; Jena Univ Hosp, Ctr Sepsis Control & Care, Dept Anesthesiol & Intens Care, Jena, Germany ; Global Sepsis Alliance, Jena, Germany ; Imperial Coll London, Dept Paediat, Wellcome Trust Ctr Clin Trop Med, London, England ; Univ Vermont, Div Pulm & Crit Care Med, Burlington, VT USA ; Makerere Univ, Dept Anesthesia & Crit Care, Kampala, Uganda ; Inst Med Sci, Bombay Hosp, Dept Crit Care Med, Bombay, Maharashtra, India ; Univ Fattouma Bourguiba, Ctr Hosp, Monastir, Tunisia ; Oslo Univ Hosp, Scandinavian Soc Anaesthesiol & Intens Care Med, Oslo, Norway ; Oslo Univ Hosp, Dept Anaesthesiol, Oslo, Norway ; Tribhuvan Univ, Teaching Hosp, Dept Anaesthesiol, Kathmandu, Nepal ; Univ Fed São Paulo, Anesthesiol Pain & Intens Care Dept, São Paulo, Brazil ; Web of Science

OBJETIVO Buscar evidências científicas disponíveis sobre as ações do profissional de enfermagem durante o procedimento anestésico. MÉTODO Revisão integrativa de artigos em português, inglês ou espanhol, indexados nas bases de dados MEDLINE/PubMed, CINAHL, LILACS, Cochrane Nacional, SciELO e no Portal BVS. RESULTADOS Foram analisados sete estudos que evidenciaram o trabalho do enfermeiro anestesista em países como Estados Unidos e regiões da Europa, com a elaboração do plano de anestesia e assistência ao paciente no que se refere à conferência de materiais e controles intraoperatórios. As barreiras para atuação do enfermeiro envolveram o trabalho conjunto ou supervisionado por anestesiologistas, a falta de diretrizes e políticas governamentais para o exercício legal da profissão, o conflito entre o enfermeiro e o sistema de saúde para manutenção da atuação em locais nos quais a especialidade possui legislação e protocolos definidos. CONCLUSÃO Mesmo com a fragilidade metodológica encontrada, os estudos indicaram grande diversidade de atuação do enfermeiro. Além disso, em países com a ausência da especialidade, como no Brasil, observou-se a necessidade de elaboração de diretrizes para assistência durante o procedimento anestésico. ; OBJETIVO Buscar evidencias científicas disponibles acerca de las acciones del profesional de enfermería durante el procedimiento anestésico. MÉTODO Revisión integradora de artículos en portugués, inglés o español, indexados en las bases de datos MEDLINE/PubMed, CINAHL, LILACS, Cochrane Nacional, SciELO y en el Portal BVS. RESULTADOS Fueron analizados siete estudios que evidenciaron el trabajo del enfermero anestesista en países como Estados Unidos y regiones de Europa, con el diseño del plan de anestesia y asistencia al paciente en lo que se refiere al chequeo de los materiales y controles intraoperatorios. Las barreras para la actuación del enfermero involucraron el trabajo conjunto o supervisado por anestesiólogos, la ausencia de directrices y políticas gubernamentales para el ejercicio legal de la profesión, el conflicto entre el enfermero y el sistema de salud para el mantenimiento de la actuación en sitios en donde la especialidad tiene legislación y protocolos definidos. CONCLUSIÓN Aun con la fragilidad metodológica encontrada, los estudios señalaron gran diversidad de actuación del enfermero. Además, en países que carecen de la especialidad, como Brasil, se advirtió la necesidad de elaboración de directrices para la asistencia durante el procedimiento anestésico. ; OBJECTIVE To search for the scientific evidence available on nursing professional actions during the anesthetic procedure. METHOD An integrative review of articles in Portuguese, English and Spanish, indexed in MEDLINE/PubMed, CINAHL, LILACS, National Cochrane, SciELO databases and the VHL portal. RESULTS Seven studies were analyzed, showing nurse anesthetists' work in countries such as the United States and parts of Europe, with the formulation of a plan for anesthesia and patient care regarding the verification of materials and intraoperative controls. The barriers to their performance involved working in conjunction with or supervised by anesthesiologists, the lack of government guidelines and policies for the legal exercise of the profession, and the conflict between nursing and the health system for maintenance of the performance in places with legislation and defined protocols for the specialty. Conclusion Despite the methodological weaknesses found, the studies indicated a wide diversity of nursing work. Furthermore, in countries absent of the specialty, like Brazil, the need to develop guidelines for care during the anesthetic procedure was observed.

Актуальність. Щороку в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. На сході країни з 2014 р відбувається антитерористична операція. На сьогодні постає загроза війського вторгнення на територію України інших держав. Це підкреслює актуальність підготовки лікарів первинної медичної допомоги до сучасних вимог реагування, дій та медичного сортування на догоспітальному етапі. Мета – визначити і окреслити основи медичного сортування на догоспітальному етапі в умовах значних загроз військових дій та надзвичайних ситуацій в Україні. Матеріали та методи. З метою збору та аналізу інформації застосовували бібліосемантичний метод, метод експертних оцінок. Результати. На догоспітальному етапі медичне сортування проводиться з метою своєчасного надання медичної допомоги максимальній кількості постраждалих в обсязі, що забезпечує відновлення раптової втрати життєвих функцій та сприяє збереженню здоров'я постраждалих. Медичне сортування здійснюється медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами) за єдиними принципами щодо діагностики, лікування та прогнозу результатів лікування постраждалих та складється з двох етапів: перший етап медичного сортування – визначення належності кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії позначається сортувальним браслетом; другий етап медичного сортування – заповнення картки медичного сортування. Крім того, для кожного етапу визначені обсяги медичної допомоги, діагностики та лікування. На першому етапі медичного сортування, який триває не більше 60 секунд, базовий обсяг медичної допомоги: у дорослих перевіряють наявність дихання та, за потреби, відновлюють прохідність дихальних шляхів; визначають капілярний пульс; визначають стан свідомості; у дітей до 8 років для відновлення прохідності дихальних шляхів при відсутності дихання виконують 5 штучних вдихів. Базовий обсяг медичної допомоги на другому етапі медичного сортування складається з: потрійний прийом Сафара; ручне очищення порожнини рота та гортані; очищення ротоглотки за допомогою аспіратора; прийом Хеймліка; введення повітроводу; ендотрахеальна інтубація; крікотомія (конікотомія); пункція крікотиреоїдної зв'язки; трахеостомія; здійснення штучного дихання, у тому числі з використанням мішка типу «АМБУ»; інгаляція кисню; непрямий масаж серця; дефібриляція; зупинка зовнішньої кровотечі (венозної, артеріальної); застосування протишокового одягу; накладення шийного комірця; мобілізація переломів за допомогою шин; фіксація постраждалого на транспортній дошці; накладання бинтових пов'язок; підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні ін'єкції; внутрішньокісткова пункція (доступ) для введення інфузійних розчинів; катетеризація периферійних чи центральних вен; використання лікарських засобів при реанімаційних заходах у дорослих та дітей; проведення тампонади носової порожнини при масивній кровотечі; проведення місцевої анестезії; лікувальна блокада. Висновки. Враховуючі ситуацію сьогодення в Україні, суспільство та медичні працівники, у тому числі працівники екстреної та первинної медичної допомоги, повинні бути обізнані в основах медичного сортування та обсягах надання догоспітальної невідкладної/екстреної медичної допомоги. ; Background. About 400 emergencies are registered in Ukraine every year. An anti-terrorist operation has been taking place in the east of the country since 2014. Today there is a threat of military invasion of Ukraine by other countries. This emphasizes the urgency of training primary care physicians to modern requirements of response, action and medical triage at the prehospital stage. The purpose is to determine and outline the basics of medical triage at the pre-hospital stage in conditions of significant threats of hostilities and emergencies in Ukraine. Materials and methods. In order to collect and analyze an information a bibliosemantic method and a method of expert evaluation were used. Results. At the pre-hospital stage, medical triage is carried out in order to provide timely medical care to the maximum number of victims in the amount that restores the sudden loss of vital functions and helps to preserve the health of victims. Medical triage is carried out by medical staff (doctors, paramedics, nurses) according to the same principles for diagnosis, treatment and prognosis of treatment results and consists of two stages: the first stage of medical triage – determination of each victim belonging to the triage category by marking with a triage bracelet; the second stage is filling in the medical triage card. In addition, the scope of medical care, diagnosis and treatment is determined for each stage. At the first stage of medical triage, which lasts no more than 60 seconds, the basic amount of medical care: in adults, check the presence of respiration and, if necessary, restore airway patency; determine the capillary pulse; determine the state of consciousness; in children under 8 years to restore airway patency in the absence of breathing perform 5 artificial respirations. The basic amount of medical care at the second stage of medical triage consists of: triple Safar technique; manual cleaning of the mouth and larynx; cleaning the oropharynx with an aspirator; Heimlik technique; duct introduction; endotracheal intubation; cricotomy (conicotomy); cricothyroid ligament puncture; tracheostomy; implementation of artificial respiration, including with the use of a bag type "AMBU"; oxygen inhalation; indirect heart massage; defibrillation; cessation of external blee­ding (venous, arterial); use of anti-shock clothing; imposition of the neck collar; mobilization of fractures with the help of tires; fixing the victim on the transport board; application of bandages; subcutaneous, intramuscular, intravenous injections; intraosseous puncture (access) for the introduction of infusion solutions; peripheral or central vein catheterization; use of drugs in resuscitation measures in adults and in children; conducting tamponade of the nasal cavity with massive bleeding; conducting local anesthesia; medical blockade. Conclusions. Given the current situation in Ukraine, society and health personnel, including emergency and primary care staff, should be aware of the basics of medical sorting and the extent of pre-hospital emergency / emergency care.