Suchergebnisse

Problem setting. Problems being topical for the domestic jurisprudenceconcerning the possibility and advisability of the scientific sources using in the formof the immediate citation in the judicial decisions have been analyzed. Problems as tothe possibility and advisability of the scientific sources citation in the judicialdecisions and necessity of the spreading of such practice in the Ukrainian courtsactivity by the domestic jurisprudents has not been specially investigated. To ourview they should be considered in the broader context of the science influence on thelaw enforcement, to what extent results of the scientific research are in demand inlegal practice and possible ways of its improvement. Will this practice promoteincreasing of the administration of justice quality, taking lawful and fair decisions,increasing of the court authority? Working out of the corresponding problems in theaspect of the domestic reality has been actualized in connection with the conductingof the court reform being recognized as one of the most urgent in the proclaimedprogram of the reform «Strategy 2020» by the President of Ukraine P. Poroshenko.The conclusion as to the necessity of such practice spreading in the domestic courtsactivity has been made.Recent research and publications analysis. Works by H. Beverley-Smith, J.Pradel, F. Shecaira, S. Shevchuk, M. Savchyn, M. Savenko, Y. Yevgrafova O.Yevsieiev are noteworthy among modern scientists researching this problem.Paper objective. The main aim of the article is determination of peculiaritiesof the legal science achievements using (in the form of the direct citation) in theactivity of the domestic court instances and foreign courts.Paper main body. Today in the countries of the continental legislation lawjustly is considered as the most developed form of legal rules strengthening. As aresult of the precision of the presentation of legal norms it is the best technical meanof their strengthening in the epoch when the complexity of the social relationshighlights precision and clearness of its formulation. Along with this the idea of theabsolute sovereignty of law in the Roman-Germanic legal family is fiction. Judgeshas not relied exclusively on law and refer to principles of law, case law, legaldoctrine and they «search» law in other its manifestation (sources of law) and referdirectly to them in the court acts. Such changes in the understanding of law and itsuse is connected with the revival in the twentieth century of the natural and legalthought. Judges become more «open» while making their decisions trying to take intoaccount social and economic, political, cultural, religious aspects of the case beingthe subject of the trial and go beyond congealed legal rules in searching more flexiblelegal decisions that meet a complex and changing life circumstances. Such position isquite common for lawyers of the Anglo-American law where law has never beenstarting point in their professional legal activity, scientific researches and training oflegal personnel.Conclusions of the research. On the base of the analysis of the court practicein the countries of the continental and Anglo-American law it has been ascertainedthat judges while administering justice, especially in so-called complex and the mostresonant cases quite often turn to the achievements of the legal science and usecitation of scientific works in their court decisions. By this it makes their legalposition more reasonable and convincing and as a whole increases the authority of thejudicial branch of power. It is especially true in domestic realities as the current stateof the Ukrainian society being marked by the quite low level of confidence in courts.That is why, it is quite reasonable spreading of such a practice in the Ukrainian courtsactivity. ; Анализируется актуальный для отечественной юриспруденции вопрос относительно возможности и целесообразности использования в форме непосредственного цитирования в судебных решениях научных источников. На основе анализа судебной практики в странах континентального и англо-американского права судьи при осуществлении правосудия,особенно при разрешении так называемых сложных и наиболее резонансных дел, часто обращаются к достижениям юридической науки и цитируют научные работы в судебных решениях. Это делает их правовую позицию более обоснованной и убедительной и в целом повышает авторитет судебной ветви власти. Сделан вывод относительно необходимости распространения такой практики в деятельности отечественных судов ; Проаналізовано актуальне для вітчизняної юриспруденції питання щодо можливості й доцільності використання у формі безпосереднього цитування в судових рішеннях наукових джерел. На основі аналізу судової практики в країнах континентального та англо- американського права встановлено, що судді при здійсненні правосуддя, особливо при вирішенні так званих складних і найбільш резонансних справ, часто звертаються до надбань юридичної науки та цитують наукові праці у судових рішеннях. Це робить їх правову позицію більш обґрунтованою і переконливою та в цілому підвищує авторитет судової гілки влади. Зроблено висновок щодо необхідності поширення такої практики у діяльності вітчизняних судів

The conception of a «legal doctrine» is commonly used in Ukrainian jurisprudence. At the same time, in legal science there are significant differences on awareness of the legal nature of a legal doctrine, determination of its concept and characteristics, the disclosure of its relationship and interaction with legal science, which predetermines the importance and timeliness of this research. Actuality of the working out of the legal doctrine is closely connected with the problem of determination of its place and role in the development of domestic law, legal institutions. So, the objectives of the study are to determine the role and significance of legal doctrine in the development of law. The article reveals the close links of legal doctrine with legal science, legal traditions and values. Separately, the classification of legal doctrines is developed and suggested in the paper. It is grounded, that legal doctrine is created, reproduced and developed primarily thanks to the intellectual and creative efforts of legal scholars, who focus on the study of law on the basis of formal dogmatic, historical and other methods, the development of techniques and methods for its interpretation and systematization, understanding of the accumulated legal experience and creation of «scientific picture» of the legal world on these grounds. This refers to legal knowledge represented in the generalized form: legal constructions, notions and categories, principles, legal ideas, concepts, etc. that shape the base of the legal doctrine, which in its turn has an objective form in terms of scientific works – monographs, scientific articles, reports, commentaries on legislation, etc. The provisions of the legal doctrine can be classified according to different criteria: by the source of its origin – personified (such as the «Radbruch Formula») and collective, which is communis opinio doctorum; according to the distribution in different legal order – recognized at the level of the national / supranational legal systems, legal families; by official recognition – sanctioned by public authorities and embodied in positive law and officially unrecognized. The legal doctrine in some way describes legal concepts, rules, principles and explains why they exist in society. This explanation can be historical, sociological, psychological, economic, etc. [the rule exists because it complies with traditions, social economic realities, moral principles of society] or it can rely on the internal logic of the law system structure. In the latter case, the validity of the legal norm is explained by the existence of another legal rule or legal principle, which brought it forth. At the same time, the legal doctrine is not a «photographic representation» of the current law. Describing law, carrying out its logical or economic analysis, lawyers find gaps in legislation, desuetude of the legal norms, their non-compliance with the principles of law, etc., and prove the need to establish / change / abolish legal rules. ; Статья посвящена раскрытию природы правовой доктрины и определению ее признаков как герменевтической, аргументативной, объяснительной, нормативной дисциплины. Обосновано, что правовая доктрина существует и развивается в системе координат, которые задаются правовыми традициями, мировоззренческими, культурными доминантами общества. Сделан вывод, что правовая доктрина имеет не только дескриптивный, но и прескриптивный характер. Отдельно разработана и предложена классификация правовых доктрин. ; Стаття присвячена визначенню природи правової доктрини та з'ясуванню її ознак як герменевтичної, аргументативної, пояснювальної, нормативної дисципліни. Обґрунтовано, що правова доктрина існує та розвивається в системі координат, які задаються правовими традиціями, світоглядними, культурними домінантами соціуму. Зроблено висновок, що правова доктрина має не тільки дескриптивний, а також прескриптивний характер. Окремо розроблено та запропоновано класифікацію правових доктрин.

The conception of a «legal doctrine» is commonly used in Ukrainian jurisprudence. At the same time, in legal science there are significant differences on awareness of the legal nature of a legal doctrine, determination of its concept and characteristics, the disclosure of its relationship and interaction with legal science, which predetermines the importance and timeliness of this research. Actuality of the working out of the legal doctrine is closely connected with the problem of determination of its place and role in the development of domestic law, legal institutions. So, the objectives of the study are to determine the role and significance of legal doctrine in the development of law. The article reveals the close links of legal doctrine with legal science, legal traditions and values. Separately, the classification of legal doctrines is developed and suggested in the paper. It is grounded, that legal doctrine is created, reproduced and developed primarily thanks to the intellectual and creative efforts of legal scholars, who focus on the study of law on the basis of formal dogmatic, historical and other methods, the development of techniques and methods for its interpretation and systematization, understanding of the accumulated legal experience and creation of «scientific picture» of the legal world on these grounds. This refers to legal knowledge represented in the generalized form: legal constructions, notions and categories, principles, legal ideas, concepts, etc. that shape the base of the legal doctrine, which in its turn has an objective form in terms of scientific works – monographs, scientific articles, reports, commentaries on legislation, etc. The provisions of the legal doctrine can be classified according to different criteria: by the source of its origin – personified (such as the «Radbruch Formula») and collective, which is communis opinio doctorum; according to the distribution in different legal order – recognized at the level of the national / supranational legal systems, legal families; by official recognition – sanctioned by public authorities and embodied in positive law and officially unrecognized. The legal doctrine in some way describes legal concepts, rules, principles and explains why they exist in society. This explanation can be historical, sociological, psychological, economic, etc. [the rule exists because it complies with traditions, social economic realities, moral principles of society] or it can rely on the internal logic of the law system structure. In the latter case, the validity of the legal norm is explained by the existence of another legal rule or legal principle, which brought it forth. At the same time, the legal doctrine is not a «photographic representation» of the current law. Describing law, carrying out its logical or economic analysis, lawyers find gaps in legislation, desuetude of the legal norms, their non-compliance with the principles of law, etc., and prove the need to establish / change / abolish legal rules. ; Статья посвящена раскрытию природы правовой доктрины и определению ее признаков как герменевтической, аргументативной, объяснительной, нормативной дисциплины. Обосновано, что правовая доктрина существует и развивается в системе координат, которые задаются правовыми традициями, мировоззренческими, культурными доминантами общества. Сделан вывод, что правовая доктрина имеет не только дескриптивный, но и прескриптивный характер. Отдельно разработана и предложена классификация правовых доктрин. ; Стаття присвячена визначенню природи правової доктрини та з'ясуванню її ознак як герменевтичної, аргументативної, пояснювальної, нормативної дисципліни. Обґрунтовано, що правова доктрина існує та розвивається в системі координат, які задаються правовими традиціями, світоглядними, культурними домінантами соціуму. Зроблено висновок, що правова доктрина має не тільки дескриптивний, а також прескриптивний характер. Окремо розроблено та запропоновано класифікацію правових доктрин.

The conception of a «legal doctrine» is commonly used in Ukrainian jurisprudence. At the same time, in legal science there are significant differences on awareness of the legal nature of a legal doctrine, determination of its concept and characteristics, the disclosure of its relationship and interaction with legal science, which predetermines the importance and timeliness of this research. Actuality of the working out of the legal doctrine is closely connected with the problem of determination of its place and role in the development of domestic law, legal institutions. So, the objectives of the study are to determine the role and significance of legal doctrine in the development of law. The article reveals the close links of legal doctrine with legal science, legal traditions and values. Separately, the classification of legal doctrines is developed and suggested in the paper. It is grounded, that legal doctrine is created, reproduced and developed primarily thanks to the intellectual and creative efforts of legal scholars, who focus on the study of law on the basis of formal dogmatic, historical and other methods, the development of techniques and methods for its interpretation and systematization, understanding of the accumulated legal experience and creation of «scientific picture» of the legal world on these grounds. This refers to legal knowledge represented in the generalized form: legal constructions, notions and categories, principles, legal ideas, concepts, etc. that shape the base of the legal doctrine, which in its turn has an objective form in terms of scientific works – monographs, scientific articles, reports, commentaries on legislation, etc. The provisions of the legal doctrine can be classified according to different criteria: by the source of its origin – personified (such as the «Radbruch Formula») and collective, which is communis opinio doctorum; according to the distribution in different legal order – recognized at the level of the national / supranational legal systems, legal families; by official recognition – sanctioned by public authorities and embodied in positive law and officially unrecognized. The legal doctrine in some way describes legal concepts, rules, principles and explains why they exist in society. This explanation can be historical, sociological, psychological, economic, etc. [the rule exists because it complies with traditions, social economic realities, moral principles of society] or it can rely on the internal logic of the law system structure. In the latter case, the validity of the legal norm is explained by the existence of another legal rule or legal principle, which brought it forth. At the same time, the legal doctrine is not a «photographic representation» of the current law. Describing law, carrying out its logical or economic analysis, lawyers find gaps in legislation, desuetude of the legal norms, their non-compliance with the principles of law, etc., and prove the need to establish / change / abolish legal rules. ; Статья посвящена раскрытию природы правовой доктрины и определению ее признаков как герменевтической, аргументативной, объяснительной, нормативной дисциплины. Обосновано, что правовая доктрина существует и развивается в системе координат, которые задаются правовыми традициями, мировоззренческими, культурными доминантами общества. Сделан вывод, что правовая доктрина имеет не только дескриптивный, но и прескриптивный характер. Отдельно разработана и предложена классификация правовых доктрин. ; Стаття присвячена визначенню природи правової доктрини та з'ясуванню її ознак як герменевтичної, аргументативної, пояснювальної, нормативної дисципліни. Обґрунтовано, що правова доктрина існує та розвивається в системі координат, які задаються правовими традиціями, світоглядними, культурними домінантами соціуму. Зроблено висновок, що правова доктрина має не тільки дескриптивний, а також прескриптивний характер. Окремо розроблено та запропоновано класифікацію правових доктрин.

Problem setting. Improvement of the domestic system of the sources of law being the important part of the legal system of Ukraine modernization is virtually impossible without working out of the logically consistent and not internally contradictory theoretical model of the source of law, revealing of the vertical and horizontal ties between different sources of law, tendencies of their development, peculiarities of their interaction with other elements of the legal system. In connection with this it is actual and useful the investigation of the foreign models of the sources of law, regularities of their development and also implementation in the national legal system of the corresponding foreign legal experience. System analysis of sources of the Anglo-American of law gives the possibility to take a fresh look at such sources of law as normative-legal act and legal precedent, to reveal their shortcomings and advantages, peculiarities of their interrelation and interaction with secondary sources of law. Recent research and publications analysis. Works by W. Burnham, R. Cross, R. David, N. Duxbury, L. Fuller, J. Gray, J. Merryman, S. Pohrebniak, R. Pound, M. Radin, F. Schauer F. Shecaira, S. Shevchuk, K. Zweigert are noteworthy among modern scientists researching this problem. Paper objective. The main tasks and goals of the article set by the author are as follows: determination of the main approaches in the Anglo-American jurisdiction to the interpretation of the concept «source of law», determination of the interrelations and interaction between primary and secondary sources of law, peculiarities of their use in the legal practice , in particularly, in the case of enforcement of law. Paper main body. Complex historical process of the sources of law formation in the legal systems of the Anglo-American legal family has taken place under direct and significant influence of the judicial corps representatives. It is not only concerns of the main source of the Anglo-American law, that is, precedent being the product l of the court lawmaking. It is as the result of the activity of the judges that such sources of law as «general rules » of the courts, written by the prominent lawyers, mainly, by judges, so-called, «books of authority»; legal custom that acquire legal and regulatory character in the event of judicial sanctioning. Characterizing the role and significance of the legislation (statute law) in the legal life of the modern countries of the general law, determining its interrelations and interaction with the precedent law it is necessary to take into account that statute norms «revive» exactly in the court practice. The courts use the statute norms in the case when they have been interpreted by the highest judicial instances in the framework of the particular case decision. Conclusions of the research. The statement that enforcement of law is based on the formal and dogmatic approach to law and especially mechanical use of the legal regulations, in fact, making it impossible adoption of reasonable and equitable decisions is recognized among lawyers of the Anglo-American tradition. That is why, the judges in the countries of the Anglo-American law often turn to non-legal sources of law and secondary (additional) sources of law, first of all, to the scientific sources. Herewith, the legal science has influence on the enforcement of law in two basic forms. Firstly, when scientific statements become part of the legal consciousness of the enforcement of law subjects in the course of the study by them of the scientific works .In this case, we are talking about indirect influence of the scientific thought on the legally significant decisions made by judges . Secondly, under the conditions of the controversial practice of the norms of law use, presence of the gaps in the legislation, collisions of the legal regulations it is used by the judicial bodies scientific positions as mean of the additional argumentation referring in their decisions to lawyer authoritative works. This make their legal position more convincing, logical and well grounded. ; Рассмотрены основные подходы к толкованию понятия «источник права» в англо- американской юриспруденции, охарактеризованы различные виды источников права, приведены основные их классификации. Особое внимание уделено исследованию вторичных источников права и неюридических источников. На основе анализа судебной практики в странах англо-американского права установлено, что судьи при осуществлении правосудия не ограничиваются исключительно статутами и прецедентами. При разрешении сложных дел, при интерпретации статутов, при изменении прецедентов, в конституционном Теорія і практика правознавства. – Вип. 2 (6) / 2014 До 210-річчя Університету 21 судопроизводстве судьи часто обращаются именно к неправовой информации и вторичным источникам права, непосредственно цитируя их в судебных решениях, что делает их правовую позицию более обоснованной и убеждающей. ; Розглянуто основні підходи до тлумачення поняття «джерело права» в англо- американській юриспруденції, охарактеризовано різні види джерел права, наведено основні їх класифікації. Особливу увагу приділено дослідженню вторинних джерелах права та неюридичних джерел. На основі аналізу судової практики в країнах англо-американського права встановлено, що судді при здійсненні судочинства не обмежуються виключно статутами та прецедентами. При вирішенні складних справ, інтерпретації статутів, зміні прецедентів, у конституційному судочинстві судді часто звертаються до неправової інформації й вторинних джерел права, безпосередньо цитуючи їх у судових рішеннях, що робить їх правову позицію більш обґрунтованою й переконливою

Problem setting. Improvement of the domestic system of the sources of law being the important part of the legal system of Ukraine modernization is virtually impossible without working out of the logically consistent and not internally contradictory theoretical model of the source of law, revealing of the vertical and horizontal ties between different sources of law, tendencies of their development, peculiarities of their interaction with other elements of the legal system. In connection with this it is actual and useful the investigation of the foreign models of the sources of law, regularities of their development and also implementation in the national legal system of the corresponding foreign legal experience. System analysis of sources of the Anglo-American of law gives the possibility to take a fresh look at such sources of law as normative-legal act and legal precedent, to reveal their shortcomings and advantages, peculiarities of their interrelation and interaction with secondary sources of law. Recent research and publications analysis. Works by W. Burnham, R. Cross, R. David, N. Duxbury, L. Fuller, J. Gray, J. Merryman, S. Pohrebniak, R. Pound, M. Radin, F. Schauer F. Shecaira, S. Shevchuk, K. Zweigert are noteworthy among modern scientists researching this problem. Paper objective. The main tasks and goals of the article set by the author are as follows: determination of the main approaches in the Anglo-American jurisdiction to the interpretation of the concept «source of law», determination of the interrelations and interaction between primary and secondary sources of law, peculiarities of their use in the legal practice , in particularly, in the case of enforcement of law. Paper main body. Complex historical process of the sources of law formation in the legal systems of the Anglo-American legal family has taken place under direct and significant influence of the judicial corps representatives. It is not only concerns of the main source of the Anglo-American law, that is, precedent being the product l of the court lawmaking. It is as the result of the activity of the judges that such sources of law as «general rules » of the courts, written by the prominent lawyers, mainly, by judges, so-called, «books of authority»; legal custom that acquire legal and regulatory character in the event of judicial sanctioning. Characterizing the role and significance of the legislation (statute law) in the legal life of the modern countries of the general law, determining its interrelations and interaction with the precedent law it is necessary to take into account that statute norms «revive» exactly in the court practice. The courts use the statute norms in the case when they have been interpreted by the highest judicial instances in the framework of the particular case decision. Conclusions of the research. The statement that enforcement of law is based on the formal and dogmatic approach to law and especially mechanical use of the legal regulations, in fact, making it impossible adoption of reasonable and equitable decisions is recognized among lawyers of the Anglo-American tradition. That is why, the judges in the countries of the Anglo-American law often turn to non-legal sources of law and secondary (additional) sources of law, first of all, to the scientific sources. Herewith, the legal science has influence on the enforcement of law in two basic forms. Firstly, when scientific statements become part of the legal consciousness of the enforcement of law subjects in the course of the study by them of the scientific works .In this case, we are talking about indirect influence of the scientific thought on the legally significant decisions made by judges . Secondly, under the conditions of the controversial practice of the norms of law use, presence of the gaps in the legislation, collisions of the legal regulations it is used by the judicial bodies scientific positions as mean of the additional argumentation referring in their decisions to lawyer authoritative works. This make their legal position more convincing, logical and well grounded. ; Рассмотрены основные подходы к толкованию понятия «источник права» в англо- американской юриспруденции, охарактеризованы различные виды источников права, приведены основные их классификации. Особое внимание уделено исследованию вторичных источников права и неюридических источников. На основе анализа судебной практики в странах англо-американского права установлено, что судьи при осуществлении правосудия не ограничиваются исключительно статутами и прецедентами. При разрешении сложных дел, при интерпретации статутов, при изменении прецедентов, в конституционном Теорія і практика правознавства. – Вип. 2 (6) / 2014 До 210-річчя Університету 21 судопроизводстве судьи часто обращаются именно к неправовой информации и вторичным источникам права, непосредственно цитируя их в судебных решениях, что делает их правовую позицию более обоснованной и убеждающей. ; Розглянуто основні підходи до тлумачення поняття «джерело права» в англо- американській юриспруденції, охарактеризовано різні види джерел права, наведено основні їх класифікації. Особливу увагу приділено дослідженню вторинних джерелах права та неюридичних джерел. На основі аналізу судової практики в країнах англо-американського права встановлено, що судді при здійсненні судочинства не обмежуються виключно статутами та прецедентами. При вирішенні складних справ, інтерпретації статутів, зміні прецедентів, у конституційному судочинстві судді часто звертаються до неправової інформації й вторинних джерел права, безпосередньо цитуючи їх у судових рішеннях, що робить їх правову позицію більш обґрунтованою й переконливою

Problem setting. Improvement of the domestic system of the sources of law being the important part of the legal system of Ukraine modernization is virtually impossible without working out of the logically consistent and not internally contradictory theoretical model of the source of law, revealing of the vertical and horizontal ties between different sources of law, tendencies of their development, peculiarities of their interaction with other elements of the legal system. In connection with this it is actual and useful the investigation of the foreign models of the sources of law, regularities of their development and also implementation in the national legal system of the corresponding foreign legal experience. System analysis of sources of the Anglo-American of law gives the possibility to take a fresh look at such sources of law as normative-legal act and legal precedent, to reveal their shortcomings and advantages, peculiarities of their interrelation and interaction with secondary sources of law. Recent research and publications analysis. Works by W. Burnham, R. Cross, R. David, N. Duxbury, L. Fuller, J. Gray, J. Merryman, S. Pohrebniak, R. Pound, M. Radin, F. Schauer F. Shecaira, S. Shevchuk, K. Zweigert are noteworthy among modern scientists researching this problem. Paper objective. The main tasks and goals of the article set by the author are as follows: determination of the main approaches in the Anglo-American jurisdiction to the interpretation of the concept «source of law», determination of the interrelations and interaction between primary and secondary sources of law, peculiarities of their use in the legal practice , in particularly, in the case of enforcement of law. Paper main body. Complex historical process of the sources of law formation in the legal systems of the Anglo-American legal family has taken place under direct and significant influence of the judicial corps representatives. It is not only concerns of the main source of the Anglo-American law, that is, precedent being the product l of the court lawmaking. It is as the result of the activity of the judges that such sources of law as «general rules » of the courts, written by the prominent lawyers, mainly, by judges, so-called, «books of authority»; legal custom that acquire legal and regulatory character in the event of judicial sanctioning. Characterizing the role and significance of the legislation (statute law) in the legal life of the modern countries of the general law, determining its interrelations and interaction with the precedent law it is necessary to take into account that statute norms «revive» exactly in the court practice. The courts use the statute norms in the case when they have been interpreted by the highest judicial instances in the framework of the particular case decision. Conclusions of the research. The statement that enforcement of law is based on the formal and dogmatic approach to law and especially mechanical use of the legal regulations, in fact, making it impossible adoption of reasonable and equitable decisions is recognized among lawyers of the Anglo-American tradition. That is why, the judges in the countries of the Anglo-American law often turn to non-legal sources of law and secondary (additional) sources of law, first of all, to the scientific sources. Herewith, the legal science has influence on the enforcement of law in two basic forms. Firstly, when scientific statements become part of the legal consciousness of the enforcement of law subjects in the course of the study by them of the scientific works .In this case, we are talking about indirect influence of the scientific thought on the legally significant decisions made by judges . Secondly, under the conditions of the controversial practice of the norms of law use, presence of the gaps in the legislation, collisions of the legal regulations it is used by the judicial bodies scientific positions as mean of the additional argumentation referring in their decisions to lawyer authoritative works. This make their legal position more convincing, logical and well grounded. ; Рассмотрены основные подходы к толкованию понятия «источник права» в англо- американской юриспруденции, охарактеризованы различные виды источников права, приведены основные их классификации. Особое внимание уделено исследованию вторичных источников права и неюридических источников. На основе анализа судебной практики в странах англо-американского права установлено, что судьи при осуществлении правосудия не ограничиваются исключительно статутами и прецедентами. При разрешении сложных дел, при интерпретации статутов, при изменении прецедентов, в конституционном Теорія і практика правознавства. – Вип. 2 (6) / 2014 До 210-річчя Університету 21 судопроизводстве судьи часто обращаются именно к неправовой информации и вторичным источникам права, непосредственно цитируя их в судебных решениях, что делает их правовую позицию более обоснованной и убеждающей. ; Розглянуто основні підходи до тлумачення поняття «джерело права» в англо- американській юриспруденції, охарактеризовано різні види джерел права, наведено основні їх класифікації. Особливу увагу приділено дослідженню вторинних джерелах права та неюридичних джерел. На основі аналізу судової практики в країнах англо-американського права встановлено, що судді при здійсненні судочинства не обмежуються виключно статутами та прецедентами. При вирішенні складних справ, інтерпретації статутів, зміні прецедентів, у конституційному судочинстві судді часто звертаються до неправової інформації й вторинних джерел права, безпосередньо цитуючи їх у судових рішеннях, що робить їх правову позицію більш обґрунтованою й переконливою

Problem statement. Nowadays in environmental law science, (as in legal science overall) the term «doctrine» begins to be used widely. However, so far there is no consensus not only on the merits of the latter and its functions, but even on its placement in the system of sources (forms) of law, and, by the way, there is no definite understanding regarding the general direction of development. This, in its turn, causes difficulties in the study of the system of environmental law and its place in the legal system. The topical value of the research. The relevance of the question is due to the theoretical and practical importance of the formation of such legal categories as «natural law doctrine», «environmental law doctrine», which expands the teaching on the essence and contents of environmental law, its interaction with other branches of law and not only legally oriented sciences; the influence on the formation of modern environmental legislation and the experience of its application, interpretation of environmental law regulations, the establishment of the modern state environmental policy of Ukraine. The above-mentioned categories contribute to the creation of juridical and logical model understanding and interpretation environmental relationships and their actual establishment (making law positive, legalization) in the environmental legislation. Recent research and publications analysis. Scientific and theoretical basis of researching the legal category of «doctrine» rests on the works of scientists of prerevolutionary, Soviet and modern periods in different spheres of scientific knowledge concerning the theoretical models and concepts devoted to the methodological foundations of the legal doctrine, comparative law, theory and philosophy of law, 2 theory of legal consciousness and legal culture, sources of law, such as: S. S. Alekseev, J. G. Berman, M. Y. Baytin, R. David, O. O. Zozulya, M. V. Karmalita, M. I. Kozyubra, M. M. Korkunov, S. I. Maximov, M. E. Machulskaya, V. S. Nersesyants, N. M. Onishchenko, N. M. Parkhomenko, P. M. Rabinovich, I. V. Semenikhin, etc. Also were analyzed the scientific works, which concern approaches to the concept of the so-called «revived natural law», historical and legal aspects of the doctrine development. The development of legal doctrine in the context of environmental law science has been the object of study of such scholars as: V. I. Andreytsev, G. I. Baluk, A. G. Bobkova, A. P. Getman, V. V. Kostytsky, M. V. Krasnova, N. R. Malysheva, V. L. Muntyan, V. V. Nosik, Y. S. Shemshuchenko, M. V. Shulga, G. V. Anisimova, etc. The aim of the article is to conduct a comprehensive theoretical analysis of the place and role of natural law doctrine in the system of environmental law, for the achievement of which it is necessary to solve the following tasks: (a) investigate the scientific approaches to understanding the natural law doctrine, legal doctrine, environmental law doctrine; b) to analyze the content of environmental law doctrine, to single out its features and characteristics; (c) to reveal the special aspects of influence of this (natural law) doctrine on the environmental legal relationship, the law-making process, environmental consciousness of citizens; (d) to outline prospective directions of development of environmental law doctrine and to determine its influence on the state environmental policy taking into consideration European integration. Conclusions of the research. Environmental law doctrine should encourage: a) its use in the law-making process, the drafting of legal acts and their adaptation to European standards; b) the formulation of regulatory definitions, which will gradually turn into an important part of environmentally orientated legal acts; c) developing the Concept of environmental law and legislation progress; g) further codification of environmental legislation; e) the formation of state environmental policy etc. The development of environmental law doctrine should contribute to the regulation of environmental relations, since the former is a dynamic category, capable of 3 addressing environmental public interests and to balance them with private interests, and the needs of society – with personal environmental needs and rights of citizens. ; Статья содержит научно-теоретический анализ вопросов, связанных с использованием эколого-правовой доктрины при правотворчестве, разработке нормативно-правовых актов и адаптации их к европейским стандартам. Эколого-правовая доктрина рассматривается как разновидность отраслевой правовой доктрины, ее системообразующий элемент, теоретико-методологический фундамент правовой системы, источник (форма) экологического права. Автором предпринята попытка исследовать влияние естественно-правовой доктрины на формирование общетеоретических положений науки экологического права, эколого-правовой доктрины, эколого-правовых отношений, определить направления и пути совершенствования государственной экологической политики и законодательства. ; Стаття містить науково-теоретичний аналіз питань, пов'язаних із використанням еколого-правової доктрини у правотворчому процесі, при розробленні нормативно-правових актів та адаптації їх до європейських стандартів. Еколого-правова доктрина розглядається як різновид галузевої правової доктрини, її системоутворюючий елемент, теоретико-методологічний фундамент правової системи, джерело (форма) екологічного права. Зроблено спробу дослідити вплив природно-правової доктрини на формування загальнотеоретичних положень науки екологічного права, еколого-правової доктрини, еколого-правових відносин, визначити напрями та шляхи вдосконалення державної екологічної політики й законодавства.

Problem statement. Nowadays in environmental law science, (as in legal science overall) the term «doctrine» begins to be used widely. However, so far there is no consensus not only on the merits of the latter and its functions, but even on its placement in the system of sources (forms) of law, and, by the way, there is no definite understanding regarding the general direction of development. This, in its turn, causes difficulties in the study of the system of environmental law and its place in the legal system. The topical value of the research. The relevance of the question is due to the theoretical and practical importance of the formation of such legal categories as «natural law doctrine», «environmental law doctrine», which expands the teaching on the essence and contents of environmental law, its interaction with other branches of law and not only legally oriented sciences; the influence on the formation of modern environmental legislation and the experience of its application, interpretation of environmental law regulations, the establishment of the modern state environmental policy of Ukraine. The above-mentioned categories contribute to the creation of juridical and logical model understanding and interpretation environmental relationships and their actual establishment (making law positive, legalization) in the environmental legislation. Recent research and publications analysis. Scientific and theoretical basis of researching the legal category of «doctrine» rests on the works of scientists of prerevolutionary, Soviet and modern periods in different spheres of scientific knowledge concerning the theoretical models and concepts devoted to the methodological foundations of the legal doctrine, comparative law, theory and philosophy of law, 2 theory of legal consciousness and legal culture, sources of law, such as: S. S. Alekseev, J. G. Berman, M. Y. Baytin, R. David, O. O. Zozulya, M. V. Karmalita, M. I. Kozyubra, M. M. Korkunov, S. I. Maximov, M. E. Machulskaya, V. S. Nersesyants, N. M. Onishchenko, N. M. Parkhomenko, P. M. Rabinovich, I. V. Semenikhin, etc. Also were analyzed the scientific works, which concern approaches to the concept of the so-called «revived natural law», historical and legal aspects of the doctrine development. The development of legal doctrine in the context of environmental law science has been the object of study of such scholars as: V. I. Andreytsev, G. I. Baluk, A. G. Bobkova, A. P. Getman, V. V. Kostytsky, M. V. Krasnova, N. R. Malysheva, V. L. Muntyan, V. V. Nosik, Y. S. Shemshuchenko, M. V. Shulga, G. V. Anisimova, etc. The aim of the article is to conduct a comprehensive theoretical analysis of the place and role of natural law doctrine in the system of environmental law, for the achievement of which it is necessary to solve the following tasks: (a) investigate the scientific approaches to understanding the natural law doctrine, legal doctrine, environmental law doctrine; b) to analyze the content of environmental law doctrine, to single out its features and characteristics; (c) to reveal the special aspects of influence of this (natural law) doctrine on the environmental legal relationship, the law-making process, environmental consciousness of citizens; (d) to outline prospective directions of development of environmental law doctrine and to determine its influence on the state environmental policy taking into consideration European integration. Conclusions of the research. Environmental law doctrine should encourage: a) its use in the law-making process, the drafting of legal acts and their adaptation to European standards; b) the formulation of regulatory definitions, which will gradually turn into an important part of environmentally orientated legal acts; c) developing the Concept of environmental law and legislation progress; g) further codification of environmental legislation; e) the formation of state environmental policy etc. The development of environmental law doctrine should contribute to the regulation of environmental relations, since the former is a dynamic category, capable of 3 addressing environmental public interests and to balance them with private interests, and the needs of society – with personal environmental needs and rights of citizens. ; Статья содержит научно-теоретический анализ вопросов, связанных с использованием эколого-правовой доктрины при правотворчестве, разработке нормативно-правовых актов и адаптации их к европейским стандартам. Эколого-правовая доктрина рассматривается как разновидность отраслевой правовой доктрины, ее системообразующий элемент, теоретико-методологический фундамент правовой системы, источник (форма) экологического права. Автором предпринята попытка исследовать влияние естественно-правовой доктрины на формирование общетеоретических положений науки экологического права, эколого-правовой доктрины, эколого-правовых отношений, определить направления и пути совершенствования государственной экологической политики и законодательства. ; Стаття містить науково-теоретичний аналіз питань, пов'язаних із використанням еколого-правової доктрини у правотворчому процесі, при розробленні нормативно-правових актів та адаптації їх до європейських стандартів. Еколого-правова доктрина розглядається як різновид галузевої правової доктрини, її системоутворюючий елемент, теоретико-методологічний фундамент правової системи, джерело (форма) екологічного права. Зроблено спробу дослідити вплив природно-правової доктрини на формування загальнотеоретичних положень науки екологічного права, еколого-правової доктрини, еколого-правових відносин, визначити напрями та шляхи вдосконалення державної екологічної політики й законодавства.

Статья содержит научно-теоретический анализ вопросов, связанных с использованием эколого-правовой доктрины при правотворчестве, разработке нормативно-правовых актов и адаптации их к европейским стандартам. Эколого-правовая доктрина рассматривается как разновидность отраслевой правовой доктрины, ее системообразующий элемент, теоретико-методологический фундамент правовой системы, источник (форма) экологического права. Автором предпринята попытка исследовать влияние естественно-правовой доктрины на формирование общетеоретических положений науки экологического права, эколого-правовой доктрины, эколого-правовых отношений, определить направления и пути совершенствования государственной экологической политики и законодательства ; Problem statement. Nowadays in environmental law science, (as in legal science overall) the term «doctrine» begins to be used widely. However, so far there is no consensus not only on the merits of the latter and its functions, but even on its placement in the system of sources (forms) of law, and, by the way, there is no definite understanding regarding the general direction of development. This, in its turn, causes difficulties in the study of the system of environmental law and its place in the legal system. The topical value of the research. The relevance of the question is due to the theoretical and practical importance of the formation of such legal categories as «natural law doctrine», «environmental law doctrine», which expands the teaching on the essence and contents of environmental law, its interaction with other branches of law and not only legally oriented sciences; the influence on the formation of modern environmental legislation and the experience of its application, interpretation of environmental law regulations, the establishment of the modern state environmental policy of Ukraine. The above-mentioned categories contribute to the creation of juridical and logical model understanding and interpretation environmental relationships and their actual establishment (making law positive, legalization) in the environmental legislation. Recent research and publications analysis. Scientific and theoretical basis of researching the legal category of «doctrine» rests on the works of scientists of pre-revolutionary, Soviet and modern periods in different spheres of scientific knowledge concerning the theoretical models and concepts devoted to the methodological foundations of the legal doctrine, comparative law, theory and philosophy of law, theory of legal consciousness and legal culture, sources of law, such as: S. S. Alekseev, J. G. Berman, M. Y. Baytin, R. David, O. O. Zozulya, M. V. Karmalita, M. I. Kozyubra, M. M. Korkunov, S. I. Maximov, M. E. Machulskaya, V. S. Nersesyants, N. M. Onishchenko, N. M. Parkhomenko, P. M. Rabinovich, I. V. Semenikhin, etc. Also were analyzed the scientific works, which concern approaches to the concept of the so-called «revived natural law», historical and legal aspects of the doctrine development. The development of legal doctrine in the context of environmental law science has been the object of study of such scholars as: V. I. Andreytsev, G. I. Baluk, A. G. Bobkova, A. P. Getman, V. V. Kostytsky, M. V. Krasnova, N. R. Malysheva, V. L. Muntyan, V. V. Nosik, Y. S. Shemshuchenko, M. V. Shulga, G. V. Anisimova, etc. The aim of the article is to conduct a comprehensive theoretical analysis of the place and role of natural law doctrine in the system of environmental law, for the achievement of which it is necessary to solve the following tasks: (a) investigate the scientific approaches to understanding the natural law doctrine, legal doctrine, environmental law doctrine; b) to analyze the content of environmental law doctrine, to single out its features and characteristics; (c) to reveal the special aspects of influence of this (natural law) doctrine on the environmental legal relationship, the law-making process, environmental consciousness of citizens; (d) to outline prospective directions of development of environmental law doctrine and to determine its influence on the state environmental policy taking into consideration European integration. Conclusions of the research. Environmental law doctrine should encourage: a) its use in the law-making process, the drafting of legal acts and their adaptation to European standards; b) the formulation of regulatory definitions, which will gradually turn into an important part of environmentally orientated legal acts; c) developing the Concept of environmental law and legislation progress; g) further codification of environmental legislation; e) the formation of state environmental policy etc. The development of environmental law doctrine should contribute to the regulation of environmental relations, since the former is a dynamic category, capable of addressing environmental public interests and to balance them with private interests, and the needs of society with personal environmental needs and rights of citizens

Problem statement. Nowadays in environmental law science, (as in legal science overall) the term «doctrine» begins to be used widely. However, so far there is no consensus not only on the merits of the latter and its functions, but even on its placement in the system of sources (forms) of law, and, by the way, there is no definite understanding regarding the general direction of development. This, in its turn, causes difficulties in the study of the system of environmental law and its place in the legal system. The topical value of the research. The relevance of the question is due to the theoretical and practical importance of the formation of such legal categories as «natural law doctrine», «environmental law doctrine», which expands the teaching on the essence and contents of environmental law, its interaction with other branches of law and not only legally oriented sciences; the influence on the formation of modern environmental legislation and the experience of its application, interpretation of environmental law regulations, the establishment of the modern state environmental policy of Ukraine. The above-mentioned categories contribute to the creation of juridical and logical model understanding and interpretation environmental relationships and their actual establishment (making law positive, legalization) in the environmental legislation. Recent research and publications analysis. Scientific and theoretical basis of researching the legal category of «doctrine» rests on the works of scientists of prerevolutionary, Soviet and modern periods in different spheres of scientific knowledge concerning the theoretical models and concepts devoted to the methodological foundations of the legal doctrine, comparative law, theory and philosophy of law, 2 theory of legal consciousness and legal culture, sources of law, such as: S. S. Alekseev, J. G. Berman, M. Y. Baytin, R. David, O. O. Zozulya, M. V. Karmalita, M. I. Kozyubra, M. M. Korkunov, S. I. Maximov, M. E. Machulskaya, V. S. Nersesyants, N. M. Onishchenko, N. M. Parkhomenko, P. M. Rabinovich, I. V. Semenikhin, etc. Also were analyzed the scientific works, which concern approaches to the concept of the so-called «revived natural law», historical and legal aspects of the doctrine development. The development of legal doctrine in the context of environmental law science has been the object of study of such scholars as: V. I. Andreytsev, G. I. Baluk, A. G. Bobkova, A. P. Getman, V. V. Kostytsky, M. V. Krasnova, N. R. Malysheva, V. L. Muntyan, V. V. Nosik, Y. S. Shemshuchenko, M. V. Shulga, G. V. Anisimova, etc. The aim of the article is to conduct a comprehensive theoretical analysis of the place and role of natural law doctrine in the system of environmental law, for the achievement of which it is necessary to solve the following tasks: (a) investigate the scientific approaches to understanding the natural law doctrine, legal doctrine, environmental law doctrine; b) to analyze the content of environmental law doctrine, to single out its features and characteristics; (c) to reveal the special aspects of influence of this (natural law) doctrine on the environmental legal relationship, the law-making process, environmental consciousness of citizens; (d) to outline prospective directions of development of environmental law doctrine and to determine its influence on the state environmental policy taking into consideration European integration. Conclusions of the research. Environmental law doctrine should encourage: a) its use in the law-making process, the drafting of legal acts and their adaptation to European standards; b) the formulation of regulatory definitions, which will gradually turn into an important part of environmentally orientated legal acts; c) developing the Concept of environmental law and legislation progress; g) further codification of environmental legislation; e) the formation of state environmental policy etc. The development of environmental law doctrine should contribute to the regulation of environmental relations, since the former is a dynamic category, capable of 3 addressing environmental public interests and to balance them with private interests, and the needs of society – with personal environmental needs and rights of citizens. ; Статья содержит научно-теоретический анализ вопросов, связанных с использованием эколого-правовой доктрины при правотворчестве, разработке нормативно-правовых актов и адаптации их к европейским стандартам. Эколого-правовая доктрина рассматривается как разновидность отраслевой правовой доктрины, ее системообразующий элемент, теоретико-методологический фундамент правовой системы, источник (форма) экологического права. Автором предпринята попытка исследовать влияние естественно-правовой доктрины на формирование общетеоретических положений науки экологического права, эколого-правовой доктрины, эколого-правовых отношений, определить направления и пути совершенствования государственной экологической политики и законодательства. ; Стаття містить науково-теоретичний аналіз питань, пов'язаних із використанням еколого-правової доктрини у правотворчому процесі, при розробленні нормативно-правових актів та адаптації їх до європейських стандартів. Еколого-правова доктрина розглядається як різновид галузевої правової доктрини, її системоутворюючий елемент, теоретико-методологічний фундамент правової системи, джерело (форма) екологічного права. Зроблено спробу дослідити вплив природно-правової доктрини на формування загальнотеоретичних положень науки екологічного права, еколого-правової доктрини, еколого-правових відносин, визначити напрями та шляхи вдосконалення державної екологічної політики й законодавства.

Effective implementation of changes to any system is not possible without a detailed study of the history of its formation and functioning. Historical retrospectives allow us to understand the strengths and weaknesses of the process to analyze the acquired experience and outline the prospects for further research. The aim of the article is to highlight the process of the legal university science development in the first half of the XIX century on the territory of left-bank Ukraine, which was the part of the Russian Empire. It will help us to understand the origins of the modern jurisprudence. The author determined that developed in the first half of the XIX century scientific directions of the native law were based on the classical studies of Western scientists. National legal study approaches elaboration became relevant only after the adoption of the Second University Statute with the beginning of the legislative sphere reforms. The necessity of high-quality specialists who were brought up on the new laws forced to update the organization's vision of higher legal education, as an instrument of approximation to European standards and to work actively in the scientific sector.Key words: legal education, legal science, University Statute, reforms, law. ; Метою статті є висвітлення процесу становлення юридичної університетської науки у першій половині ХІХ століття на території Лівобережної України. Як результат, нам вдалося визначити, що у першій половині ХІХ ст. склались наукові напрями вітчизняної юриспруденції, які спирались на класичні дослідження вчених західних країн. Розробка національних підходів до вивчення юридичних проблем стає актуальною тільки після прийняття Другого університетського статуту з початком реформування законодавчої сфери. Необхідність отримання високоякісних спеціалістів, вихованих на нових законах, змушувала оновлювати бачення організації вищої юридичної освіти, як інструменту наближення до європейських стандартів і активно працювати в науковій галузі.Ключові слова: юридична освіта, юридична наука, університетський статут, реформування, право. Целью статьи является освещение процесса становления юридической университетской науки в первой половине XIX века на территории Левобережной Украины. Как результат, нам удалось определить, что в первой половине XIX в. сложились научные направления отечественной юриспруденции, которые опирались на классические исследования ученых западных стран. Разработка национальных подходов к изучению юридических проблем становится актуальной только после принятия Второго университетского устава с началом реформирования законодательной сферы. Необходимость получения высококачественных специалистов, воспитанных на новых законах, заставляла обновлять видение организации высшего юридического образования, как инструмента приближения к европейским стандартам и активно работать в научной отрасли.Ключевые слова: юридическое образование, юридическая наука, университетский устав, реформирования, право. Effective implementation of changes to any system is not possible without a detailed study of the history of its formation and functioning. Historical retrospectives allow us to understand the strengths and weaknesses of the process to analyze the acquired experience and outline the prospects for further research. The aim of the article is to highlight the process of the legal university science development in the first half of the XIX century on the territory of left-bank Ukraine, which was the part of the Russian Empire. It will help us to understand the origins of the modern jurisprudence. The author determined that developed in the first half of the XIX century scientific directions of the native law were based on the classical studies of Western scientists. National legal study approaches elaboration became relevant only after the adoption of the Second University Statute with the beginning of the legislative sphere reforms. The necessity of high-quality specialists who were brought up on the new laws forced to update the organization's vision of higher legal education, as an instrument of approximation to European standards and to work actively in the scientific sector.Key words: legal education, legal science, University Statute, reforms, law.

It is noted that the forwarding agreement may estab-lish the obligation of the freight forwarder to arrange the carriage of goods by transport and on the route chosen by the freight forwarder or the customer, the obligation of the freight forwarder to conclude a contract of carriage on their own behalf or on the customer's behalf, to ensure the dispatch and receipt of the cargo, other transporta-tion-related obligations. It is noted that there can be for-warding agreements with no party in favour of which the services are provided – the consignor or the consignee. This does not, however, happen in practice, as in legal terms the contract of carriage is not covered by the for-warding agreement. It is stated that transport activity in Ukraine is increasingly developing towards achieving the standards set in developed European countries, but there are still a large number of outstanding tasks on this way. The legal science takes, however, a clear position that the forwarding agreement has significant differences from the contract of carriage on a number of grounds: there is an auxiliary nature of the forwarding in relation to the carriage; there is an intermediary nature in this type of agreement; the agreement is consensual. Therefore, the forwarding agreement does not belong to the contracts of carriage, and therefore quite reasonably separated in the Civil Code of Ukraine into a separate chapter. To summa-rize the above, it can be argued that the carriage contracts and the forwarding agreements are separate obligations which are related to each other. It is noted that the legal basis for the onset of civil liability under the contract is the composition of the civil offense, which is formed by: the offense, causing harm, causation between them and the fault. The solution of the following legal problems is justified: the integration of domestic providers of trans-portation services in the international legal space for carrying out forwarding activities; establishing market behaviour rules for customers of carriage or forwarding services; implementation of latest logistic technologies by freight forwarders and carriers; ensuring fair compe-tition between freight forwarders and carriers. ; Відзначено, що договором транспортного експе-дування може бути встановлено обов'язок експедито-ра організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забез-печити вирушення та одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Дослі-джено, що стосовно договору транспортного експеду-вання, то буде наявна відсутність сторони, на користь якої надаються послуги вантажовідправником або ж вантажоодержувачем. Однак, на практиці цього не від-бувається, оскільки в правовому відношенні договір перевезення не поглинається договором транспортного експедування. Констатовано, що натепер транспортна діяльність в Україні все більше розвивається та спря-мовується до досягнення стандартів, які встановлені в розвинутих європейських країнах, однак на шляху такого досягнення залишається ще досить велика кіль-кість нерозв'язаних завдань. Юридична наука займає однозначну позицію щодо того, що договір транспорт-ного експедування має суттєві відмінності від догово-ру перевезення за рядом ознак: наявний допоміжний характер експедиції стосовно перевезення; в такому типі договору наявна посередницька сутність; договір має консенсуальну природу. Отже, договір транспорт-ного експедування не належить до договорів переве-зення вантажів, а тому досить слушно відокремлений у Цивільному кодексі України в окрему главу. Підсу-мовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що договори перевезення та договори транспортного експедування є самостійними зобов'язаннями, котрі співвідносяться між собою. Обґрунтовано розв'язання таких правових проблем: проведення інтеграції вітчиз-няних виробників послуг перевезення в міжнародний правовий простір для здійснення транспортно-експе-диційної діяльності; встановлення правил поведінки на ринку для клієнтів для споживачів послуг переве-зення чи експедування; впровадження в практичну діяльність сучасних технологій із логістичного об-слуговування клієнтів разом з експедиторами й пере-візниками; забезпечення дотримання добросовісної конкуренції між надавачами експедиторських і тран-спортних послуг. ; Відзначено, що договором транспортного експе-дування може бути встановлено обов'язок експедито-ра організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забез-печити вирушення та одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Дослі-джено, що стосовно договору транспортного експеду-вання, то буде наявна відсутність сторони, на користь якої надаються послуги вантажовідправником або ж вантажоодержувачем. Однак, на практиці цього не від-бувається, оскільки в правовому відношенні договір перевезення не поглинається договором транспортного експедування. Констатовано, що натепер транспортна діяльність в Україні все більше розвивається та спря-мовується до досягнення стандартів, які встановлені в розвинутих європейських країнах, однак на шляху такого досягнення залишається ще досить велика кіль-кість нерозв'язаних завдань. Юридична наука займає однозначну позицію щодо того, що договір транспорт-ного експедування має суттєві відмінності від догово-ру перевезення за рядом ознак: наявний допоміжний характер експедиції стосовно перевезення; в такому типі договору наявна посередницька сутність; договір має консенсуальну природу. Отже, договір транспорт-ного експедування не належить до договорів переве-зення вантажів, а тому досить слушно відокремлений у Цивільному кодексі України в окрему главу. Підсу-мовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що договори перевезення та договори транспортного експедування є самостійними зобов'язаннями, котрі співвідносяться між собою. Обґрунтовано розв'язання таких правових проблем: проведення інтеграції вітчиз-няних виробників послуг перевезення в міжнародний правовий простір для здійснення транспортно-експе-диційної діяльності; встановлення правил поведінки на ринку для клієнтів для споживачів послуг переве-зення чи експедування; впровадження в практичну діяльність сучасних технологій із логістичного об-слуговування клієнтів разом з експедиторами й пере-візниками; забезпечення дотримання добросовісної конкуренції між надавачами експедиторських і тран-спортних послуг.

Статья посвящена анализу процесса становления и развития права интеграции как науки, учебной дисциплины и комплексной сферы знаний, его основных черт и характеристик, исследованию значения права Европейского Союза, как составной права интеграции, для ассоциации Украины с Европейским Союзом. Проанализировано значение и перспективы развития науки права интеграции и связь с совершенствованием образовательного процесса и повышением квалификации юристов. ; This article analyzes the formation and development of law as the integration of science, discipline and integrated knowledge areas, its main features and characteristics, the study of the right of the European Union, as part of the integration of the right to association of Ukraine with the EU. We analyze the value and prospects of development of the science of law integration and communication with the improvement of the educational process and professional development of lawyers.

В статье я предпринял попытку применить популярный в политической философии концепт политической религии к исследованиям советского права. Политическая религия используется для описания тоталитарных режимов, которые для укрепления своей легитимности и усиления контроля над обществом используют религиозные по своей природе доктрины, символы, ритуалы и практики. Я исследую, как советская политическая религия влияла на правовую систему СССР. Сначала я коротко характеризую советскую политическую религию.Далее я формулирую «символ веры» советского права – совокупность неоспоримых идей или догм, выражающих влияние марксизма-ленинизма на советское право. Эти идеи касаются природы советского права, его роли в обществе и движении к коммунизму, взаимодействии права с политикой и государством, а также соотношение советского и буржуазного права. Послеэтого я показываю, как советская юридическая наука развивала эти идеи в форме теологии советского права. В конце статьи я доказываю, что эти идеи влияли на советскую правовую систему или ее отдельные элементы. ; У статті я намагаюсь застосувати популярний у політичній філософії концептполітичної релігії до дослідження радянського права. Політична релігія використовується для описання тоталітарних режимів, які для зміцнення своєї легітимності та контролю над суспільством використовують релігійні по своїй природі доктрини, символи, ритуали і практики.Я досліджую, як радянська політична релігія впливала на правову систему СРСР. Спочатку я коротко характеризую радянську політичну релігію. Далі я формулюю «символ віри» радянського права – сукупність беззаперечних ідей чи догм, які виражають вплив марксизму-ленінізму на радянське право. Ці ідеї стосуються природи радянського права, його ролі в суспільстві та русідо комунізму, взаємодії права з політикою та державою, а також взаємозв'язків із буржуазним правом. Після цього я показую, як радянська юридична наука розвивала ці ідеї у вигляді теології радянського права. І нарешті в кінці статті я доводжу, що ці ідеї впливали на правову системучи її окремі елементи. ; That paper is one of my works, in which I try to apply the concept of political religion to Soviet law studies. Many political philosophers and scholars use this concept for describing the nature of totalitarian regimes, for which metapolitical goals (achieving communism, Nation defense etc.) and the tasks of their own legitimacy strengthening and increasing the control of society presupposethe usage of means which are religious by their nature. Political studies of political religion are quite developed, but legal theory pays almost no attention to such concept. So, in the paper I am trying to answer the question: if Soviet political regime can be defined as political religion, what does it means for law?In this paper I pay significant attention to Soviet law theology, that is the development of Marxism-Leninism dogmas in legal realm, which I call the "symbol of faith" of Soviet Law. I show how the "symbol of faith" guided Soviet legal studies, what philosophical and legal problems they raised and theways Soviet scholars solved them. I mean such problems as connection between law and economics, law and state, law and factual social relations, the role of law in achieving communism. In 1920s there were different versions of Marxist legal theory (Evgeny Pashukanis, Mikhail Reysner, Pyotr Stuchka,and others), but at the beginning of 1930s the unification of approaches was being made (the 1938 narrow-normative definition of law by Andrey Vyshinsky became its). The Vyshinsky's definition was partly rejected during post-Stalin era, the new attempts to substantiate the broader understanding oflaw by connecting it with legal conscience and legal relations appeared. Though these conceptions were formally substantiated as attempts to find "the right one" Marxist understanding of law, their authors were rather trying to reconcile their own vision of law with official ideology.In the paper I also delineate how Soviet law theology influenced Soviet law system. By using some examples, I argue that this theology was not just the set of ideas far from legal practice. For example, Soviet ideological dogmas determined the development of the socialistic legality doctrine as thekey doctrine of Soviet legal order. At the same time Soviet legal system has never been developed exclusively under influence of Soviet political religion; it always was a mixture of influences, including Marxist-Leninist teachings, civil law tradition, political reasons etc.