Suchergebnisse

У статті проаналізовано основні напрями діяльності хореографічних колективів післявоєнного періоду в теоретичних доробках теоретиків і практиків танцювального мистецтва. Узагальнено й ґрунтовно розкрито основні складові навчально-виховної діяльності в самодільних хореографічних колективах, розроблених К. Василенком: 1) планувальна робота; 2) навчально-тренувальні заняття; 3) вивчення й відпрацювання окремих танцювальних номерів і композицій, на основі яких буде здійснюватися постановочна робота; 4) вироблення навичок акторської майстерності; 5) вивчення бальних танців. Доведено практичну значущість досвіду К. Василенка в сучасних умовах, що зумовлено вимогами сьогодення й потребами самодіяльності в якісній організації педагогічного процесу в хореографічних колективах. ; The article analyzes the main activities of the postwar period choreographic groups in the dance theorists and practicing dance experts' theoretical achievements. It is noted that on the basis of years of practice and experience of K. Vasylenko's predecessors, his own didactic bases of work with amateur dance groups were developed and practically tested, which later became the basis of his author's methodology. They included implementation of the following activities: 1) political and mass work; 2) educational activities; 3) staging work; 4) concert activity; 5) organizational and cultural work; 6) creative group and public leaders choreographer's seminars. Based on the analysis of artistic and pedagogical literature and periodicals of the second half of the twentieth century, the main components of educational activity in amateur choreographic groups according to K. Vasylenko are generalized and thoroughly revealed: 1) planning work; 2) training sessions; 3) learning and practicing of separate dance choreography and routines on the basis of which staging work will be carried out; 4) acting skills development; 5) ballroom dancing learning. It is established that each of the named components had an educational direction. The content of all components is considered. It was found out that in planning activities an important role was given to creating various work plans, keeping records of the team activities and self-government body functioning, the bureau. The organization of the initial training process peculiarities in dance groups led by K. Vasylenko are revealed: regularity of training sessions, the practical importance of training, application of mixed training, the subordination of educational work to the production plan of the team, use of various forms of the training organization. The role of acting skills and ballroom dancing leaning for the formation of participants' creative individuality is determined. The practical significance of K. Vasylenko's experience in modern conditions is proved, which is due to the requirements of the present and the needs of amateur activities in the qualitative organization of the pedagogical process in choreographic groups.

The aim of the work – to consider the Austrian experience of training teaching staff for the education of nurses. The main body. Since 2003, a university programme of training teachers in nursing has been launched in Austria. It comprises 5semesters of in-service training, Master of Science degree awarded. Introduction of the programme has been stipulated by increased responsibilities of nurses, as well as by the increased level of complexity of their today's work, and correspondingly, greater demands to the quality of their training. The content of professional training of Austrian teachers in nursing is characterized by interdisciplinary nature of education, significant amount of practical training, orientation towards competence approach alongside with the development of effective mechanisms for its introduction, as well as by the development of research skills. The objective of the course is educational activity, providing formation of professional and pedagogical competence of the nursing teacher for effective performance in the conditions of increased demands to the professional training of the nurse, eager for professional growth and capable of self-education and self-improvement. The teachers of nursing are supposed: to possess knowledge about principles and regularities of educational process and to be able to use it in the professional activity; to be aware of forms and methods of scientific thinking; to be familiar with the latest methods of search, processing and use of information; to become proficient in organizational skills, necessary for developing one's creative abilities and further training; to know legislation, legal and ethical rules which regulate human relations, and to be aware with the issues of health care, education, etc. Conclusion. Study and creative use of Austrian nurses' training alongside with preservation of valuable groundwork of our national education will provide the opportunity for the Ukrainian nursing education to successfully join the European educational space. ; Мета роботи – висвітлення австрійського досвіду професійної підготовки педагогічного персоналу для медсестринської освіти. Основна частина. З 2003 року в Австрії відкрита університетська програма підготовки викладачів з медсестринства, розрахована на 5 семестрів навчання без відриву від професійної діяльності з отриманням після закінчення ступеня магістра наук. Запровадження університетської магістерської програми підготовки викладачів з медсестринства зумовлене розширенням кола функціональних обов'язків медичних сестер, підвищенням рівня складності їх професійної діяльності в сучасних умовах і, відповідно, підвищенням вимог до якості їх підготовки. Зміст професійної підготовки австрійських викладачів медсестринства характеризується міждисциплінарним характером освіти, значним обсягом практичного навчання, орієнтацією на компетентнісний підхід та розробкою ефективних механізмів його впровадження, розвитком дослідницьких умінь. Метою курсу є освітня діяльність, що забезпечує формування фахової і педагогічної компетенцій викладача медсестринства для здійснення науково-педагогічної діяльності в умовах підвищених вимог до професійної підготовки медичної сестри, готового до професійного росту, здатного до самоосвіти та самовдосконалення. До підготовки викладачів медсестринства висуваються такі вимоги: володіння системою знань про принципи та закономірності освітнього процесу і вміння використовувати їх у своїй професійній діяльності; знання форм і методів наукового пізнання; володіння сучасними методами пошуку, обробки і використання інформації; опанування організаційних навичок і вмінь, необхідних для розвитку своїх творчих здібностей і підвищення кваліфікації; знання законодавчої бази, правових та етичних норм, які регулюють людські стосунки, питання охорони здоров'я й освіти тощо. Висновок. Вивчення і творче використання досвіду підготовки австрійських медичних сестер з одночасним збереженням цінних напрацювань вітчизняної освіти дозволить вітчизняній медсестринській освіті успішно влитись до європейського освітнього простору.

The aim of the work – to consider the Austrian experience of training teaching staff for the education of nurses. The main body. Since 2003, a university programme of training teachers in nursing has been launched in Austria. It comprises 5semesters of in-service training, Master of Science degree awarded. Introduction of the programme has been stipulated by increased responsibilities of nurses, as well as by the increased level of complexity of their today's work, and correspondingly, greater demands to the quality of their training. The content of professional training of Austrian teachers in nursing is characterized by interdisciplinary nature of education, significant amount of practical training, orientation towards competence approach alongside with the development of effective mechanisms for its introduction, as well as by the development of research skills. The objective of the course is educational activity, providing formation of professional and pedagogical competence of the nursing teacher for effective performance in the conditions of increased demands to the professional training of the nurse, eager for professional growth and capable of self-education and self-improvement. The teachers of nursing are supposed: to possess knowledge about principles and regularities of educational process and to be able to use it in the professional activity; to be aware of forms and methods of scientific thinking; to be familiar with the latest methods of search, processing and use of information; to become proficient in organizational skills, necessary for developing one's creative abilities and further training; to know legislation, legal and ethical rules which regulate human relations, and to be aware with the issues of health care, education, etc. Conclusion. Study and creative use of Austrian nurses' training alongside with preservation of valuable groundwork of our national education will provide the opportunity for the Ukrainian nursing education to successfully join the European educational space. ; Мета роботи – висвітлення австрійського досвіду професійної підготовки педагогічного персоналу для медсестринської освіти. Основна частина. З 2003 року в Австрії відкрита університетська програма підготовки викладачів з медсестринства, розрахована на 5 семестрів навчання без відриву від професійної діяльності з отриманням після закінчення ступеня магістра наук. Запровадження університетської магістерської програми підготовки викладачів з медсестринства зумовлене розширенням кола функціональних обов'язків медичних сестер, підвищенням рівня складності їх професійної діяльності в сучасних умовах і, відповідно, підвищенням вимог до якості їх підготовки. Зміст професійної підготовки австрійських викладачів медсестринства характеризується міждисциплінарним характером освіти, значним обсягом практичного навчання, орієнтацією на компетентнісний підхід та розробкою ефективних механізмів його впровадження, розвитком дослідницьких умінь. Метою курсу є освітня діяльність, що забезпечує формування фахової і педагогічної компетенцій викладача медсестринства для здійснення науково-педагогічної діяльності в умовах підвищених вимог до професійної підготовки медичної сестри, готового до професійного росту, здатного до самоосвіти та самовдосконалення. До підготовки викладачів медсестринства висуваються такі вимоги: володіння системою знань про принципи та закономірності освітнього процесу і вміння використовувати їх у своїй професійній діяльності; знання форм і методів наукового пізнання; володіння сучасними методами пошуку, обробки і використання інформації; опанування організаційних навичок і вмінь, необхідних для розвитку своїх творчих здібностей і підвищення кваліфікації; знання законодавчої бази, правових та етичних норм, які регулюють людські стосунки, питання охорони здоров'я й освіти тощо. Висновок. Вивчення і творче використання досвіду підготовки австрійських медичних сестер з одночасним збереженням цінних напрацювань вітчизняної освіти дозволить вітчизняній медсестринській освіті успішно влитись до європейського освітнього простору.

The issue of the modernization of the governmental internal financial control has been researched as well as the possibility of adaptation of the leading foreign experience to forming the national control model has been analyzed. The author grounds the necessity of shift from centralized internal financial control in the budgetary institutions towards decentralized one (on the example of the State Lands Agency). ; Досліджено питання модернізації державного внутрішнього фінансового контролю, проаналізовано можливість адаптації передового закордонного досвіду при формуванні вітчизняної контрольної моделі, обґрунтовано необхідність переходу від централізованого до децентралізованого внутрішнього фінансового контролю в бюджетних установах (на прикладі Держземагентства).

Стаття містить порівняльний історичний аналіз діяльності систем вивчення, впровадження та поширення досвіду у Робітничо-селянській Червоній армії Радянського Союзу під час Другої світової війни на Східному фронті (1941–1945 рр.) та у Збройних Силах України під час проведення антитерористичної операції (квітень 2014 – квітень 2018). Досліджуючи трансформування основних компонентів обох систем у воєнних умовах, зроблено висновки про ключові чинники, що визначили подібності та відмінності у реформуванні організаційних структур, процесів та засобів вивчення, впровадження і поширення досвіду у Червоній армії та Збройних Силах України.Актуальність проведеного компаративного воєнно-історичного дослідження зумовлена провідною роллю процесів вивчення та впровадження уроків і передового досвіду у забезпеченні ефективного застосування Збройних Сил України для відбиття російської збройної агресії. Потреба у виконанні науково-практичного завдання визначається недостатньою увагою українських історіографів до досліджень, присвячених вищевикладеному питанню.

The methodological model of comparative-pedagogical study of professional training of border guards in the European Union countries has been implemented on the basis of the generalized experience of the border guard agencies of the European Union countries and the works of domestic and foreign scientists. Highlightedrelevance of comparative-pedagogical research in this field and development of the correspondent model indicate the benchmarks for the development of the system of training of Ukrainian border guards in the context of European integration. In this regard, it is of particular interest to systematize and summarize the experience of the border guard agencies of the EU countries and the FRONTEX Agency, which are training personnel for European border guard agencies. The developed methodological model covers four levels: theoretical-analytical, comprehension-methodological, general-interpretative and comparatively-resultative. The levels describe methodological approaches, methods of their implementation, principles of comparative studies and take into account the chronological boundaries of formation and development of unified professional training of border guards in the European Union. The question of application of the considered methodological model in practice with the purpose of conducting research of the system of professional training of border protectionspecialists in the countries of the European Union has been considered. The author analyzed the possibility of using this experience with the purpose of its introduction into the system of professional training of the personnel of the Border Guard Service of Ukraine. ; У статті на основі узагальненого досвіду прикордонних відомств країн Європейського Союзу та праць вітчизняних та закордонних компаративістів реалізовано методологічну модель порівняльно-педагогічного дослідження професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу. Висвітлено актуальність порівняльно-педагогічного дослідження у цій сфері і розробки подібної моделі для позначення орієнтирів розбудови системи професійної підготовки українських прикордонників в умовах євроінтеграції. У зв'язку із цим особливого інтересу набуває систематизація і узагальнення досвіду прикордонних відомств країн ЄС та Агенції FRONTEX, які займаються підготовкою європейських фахівців з охорони кордону. Побудована методологічна модель охоплює чотири рівні: теоретико-аналітичний, осмислювально-методологічний, узагальнювально-інтерпретаційний та порівняльно-результативний. Рівні містять методологічні підходи, методи їх реалізації, принципи проведення компаративних досліджень та враховують хронологічні межі становлення та розвитку уніфікованої професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу. Розглянуто питання застосування розглянутої методологічної моделі у практичній площині з метою дослідження системи професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу. Автором було проведено аналіз можливості використання цього досвіду з метою його впровадження в систему професійної підготовки персоналу прикордонного відомства України.

In this article, we address the issue of teacher education. In particular, we reveal the current state of teachers' preparation for organizing cooperation with families of elementary school students. On the basis of the topic we investigate the latest scientific research conducted by young scientists. Briefly consider the disadvantages of educational programs in this direction. Separate attention to the issue of finalizing the algorithm of preparation for interaction with families through training forms of education and legislation for specialists in the social sphere. We reveal the influence of an understanding of existing family institutions on the organization of support for a child in elementary school. For this purpose, we define the forms of family that exist under the law (family, or spouses; persons living together as a family; adoption; guardianship, trusteeship; foster care family; foster family; family-type children's home). We present the main elements by which the needs of the child are assessed by social workers (needs for child development; parental potential of the family; family and environmental factors), with which teachers are partially able to work in their daily practice. In addition, we note the characteristics of families that allow the social worker to assess the functionality of a given family according to the child's needs assessment and determine the priority areas of work. We characterize the impact of the teacher's lack or ignorance of information in accordance with the family situation of the student on the provision of educational services and the provision of quality and effective psychological and pedagogical support. We also introduce certain aspects of teacher education that should have been included in educational programs. In particular, in curricula and work programs of disciplines related to the organization of interaction with the family or the study of historical and cultural origins of family education. ; У статті ми звертаємося до питання підготовки педагогічних працівників. Зокрема, розкриваємо сучасний стан підготовки вчителів до організації співпраці із сім'ями учнів молодшого шкільного віку. На основі теми досліджуємо останні наукові пошуки молодих науковців та коротко розглядаємо мінуси освітніх програм у цьому напрямі. Окрему увагу приділяємо питанню доопрацювання алгоритму підготовки до взаємодії з родинами через тре- нінгові форми навчання та законодавство для фахівців соціальної сфери. Розкриваємо вплив розуміння сімейних інституцій на організації супроводу дитини в початковій школі. Для цього окреслюємо форми сім'ї, які існують відповідно до законодавства (сім'я, або подружжя; особи, які проживають однією сім'єю; усиновлення; опіка, піклування; сім'я патронатного вихователя; прийомна сім'я; дитячий будинок сімейного типу). Презентуємо основні елементи, за якими відбувається оцінка потреб дитини соціальними працівниками (потреби для розви- тку дитини; батьківський потенціал сім'ї; фактори сім'ї та середовища) і які лише частково мають можли- вість опрацювати вчителі в своїй щоденній практиці. Окрім того, зазначаємо особливості сімей, які дозволя- ють соціальному працівнику оцінити функціональність цієї сім'ї відповідно до оцінки потреб дитини та її сім'ї, визначити пріоритетні напрями роботи відповідно до визначених потреб. Характеризуємо вплив відсутності або незнання вчителем інформації відповідно до сімейного становища учня на надання освітніх послуг та забезпечення якісного та ефективного психолого-педагогічного супроводу дитини. Як пропозицію за текстом уводимо ті аспекти підготовки педагогічних працівників, які варто було б включити в освітні програми, (зокрема, в навчальні та робочі програми дисциплін, пов'язаних з організацією вза- ємодії з родиною чи вивчення історико-культурних витоків сімейного виховання).

The article analyzes the foreign experience of social accident insurance industrial accidents and occupational diseases in countries such as Bulgaria, Germany, France, the Netherlands, Spain and others. The author noted that the use of advanced foreign experience in the field of social insurance against industrial accidents and occupational disease is impossible without rethinking and abandoning the dominant today in Ukrainian society the state-paternalistic approach, according to which the full responsibility for the social security of the population rests with government agencies. ; У статті проаналізовано зарубіжний досвід соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання таких країн як Болгарія, Німеччина, Франція, Нідерланди, Іспанія тощо. Автором зауважено, що використання передового зарубіжного досвіду у сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання неможливе без переосмислення та відмови від домінуючого на сьогодні в українському суспільстві державно-патерналістичного підходу, відповідно до якого вся повнота відповідальності за соціальну захищеність населення покладається на державні інституції.

The article generalizes best practices of European countries in the field of financing and development of nanosciences and nanotechnologies. Based of the European experience, recommendations are provided for the development of the corresponding sector in Ukraine. ; В статье сделано обобщение передового опыта европейских стран в области финансирования и развития нанонауки и нанотехнологий. С учетом этого опыта даны рекомендация для становления этого сектора в Украине. ; У статті виконано узагальнення передового досвіду європейських країн щодо фінансування та розвитку нанонауки та нанотехнологій. З урахуванням цього досвіду надано рекомендації щодо становлення цього сектору в Україні.

У статті визначено інноваційний потенціал американського досвіду розвитку культури школи в контексті реформи середньої освіти США 80-х років ХХ – початку ХХІ ст. в умовах реформування системи освіти України. Запропоновано низку заходів на місцевому рівні, що спрямовані на формування готовності учасників навчально-виховного процесу до участі в освітніх реформах завдяки наділенню їх, а також місцевих органів управління освітою більш широкими повноваженнями; запровадження програм автономного шкільного менеджменту, активізацію методичних контактів суб'єктів навчального процесу в межах інноваційних шкільних мереж. ; The article defined the innovative potential of the American experience in the development of the school culture in the context of the reform of USA secondary education in the 80s of XX – beginning of XXI century. This experience is defined as useful in conditions of reforming of modern Ukraine educational system. Some recommendations are given: for the first – to give some power of Ministry of education and science of Ukraine to local governments. To the author's opinion this would give each school an opportunity to initiate needed changes according to the state reforming efforts. To do this, the education system should be rather democratic. In this context the American experience of SBM programs is important, which provide extensive powers of educational institutions regarding the distribution of resources (administrative, human, intellectual, informational, technological, time, financial etc) within the established state (the school district) goals, standards etc. The fact that the SBM programs are associated with a new paradigm for the school as organization is valuable, which is based on the understanding of the importance of culture in each educational organization in implementing successful school reforms. Due to introduction of SBM programs, teachers receive features of leadership, such as: to represent a school in the administrative structures school district; the right to protect the professional and social interests of teachers; to initiate professional development of colleagues and to improve the decision-making process in the school. For the second – the practice of spreading knowledge through innovative educational networks in the USA in this context is very important. This involves the creation of certain real mechanisms that provide an opportunity for members of different schools to engage in dialogue, to solve problems and become innovate. The commonality of ideas, intentions, and values becomes the main principle of the organization in networks that makes the schools equal participants in the responsibility of the development. For the third – the extension of powers of local education authorities in finding ways of additional financing of the educational institutions opens new opportunities to improve the teachers' personnel motivation as a component of school culture by providing material incentives, assigning higher ranks, ensure better work conditions, improvement of material-technical base of educational institutions etc. Such additional encouragement from local educational administrations as the external stimulus for innovative activities will contribute to enhanced self-esteem of the members of the school staff, leadership skills, encourage a search for the most effective ways to work. For the fourth – an important condition for the development of culture of the school is its openness to interaction with native culture, considerable expansion of the cultural horizon of the institution and it's spreading of new ideas and values. Link school-community in Ukraine is not so powerful as in the USA and school culture of the domestic educational institutions is less open. Therefore American experience is the use of in the application of model of development of the school culture is worth attention, in particular school as caring community, which envisages the active parents' involvement in school life. To the author's opinion, this experience is a valuable because parents in Ukraine is usually the least informed and most dissatisfied with the progress in educational reforms category. Thus, through the development of the school culture due to connectedness of school organization and community, common aims, self-management, will make the school response to any changes in the external environment and eventually make possible the sustainable development of an educational institution in the conditions of competition in the modern market of educational services.

У статті визначені та обґрунтуванні вимоги до сучасної навчальної матеріально-технічної бази військових частин та підрозділів Сухопутних військ з тактичної підготовки, які розроблені на основі аналізу вітчизняного та передового світового досвіду. ; В статье определены и обоснованы требования к современной учебной материально-технической базе военных частей и подразделений Сухопутных войск по тактической подготовке, которые разработаны на основе анализа отечественного и передового мирового опыта. ; The article determines and justifies the requirements to the modern educational material and technical base of military units and subunits of Land forces for tactical training, that are worked out on the basis of analysis of home and leading world experience.

In this article the author reveals some aspects of the experience of the final exams as a form of control over the level of students' knowledge in different types of schools in Ukraine in the second half of the XIX century and early twentieth century. The author highlights the historical conditions in where certain organizational forms and methods of teaching and education of students, the introduction of control types over their educational achievements were appeared. It is pointed out in historical sources, official legislative documents, including «Provisional rules of Education» (1803 ), «Charters of schools and gymnasiums (1828, 1864, 1871 years), The position of the women's high schools and gymnasia of the Ministry of Education» (1870), and in magazines «Russian School», «Journal of the Ministry of Education», «Questions of history», «Pedagogy» and others. Nikolai Korf – a methodologistst, an educational figure made a great contribution to start examinations in Ukrainian schools. ; У статті автором розкрито окремі аспекти досвіду проведення екзаменів як підсумкових форм контролю за рівнем знань учнів у різних типах шкіл України в другій половині XIX століття і початку ХХ століття; висвітлено історичні умови, за яких виникали ті чи інші організаційні форми, методи навчання і виховання учнів, запровадження форм контролю за їхніми навчальними досягненнями, на що вказують історичні джерела, офіційні законодавчі документи, зокрема, «Предварительные правила народного просвещения» (1803 р.), «Уставы гимназий и прогимназий» (1828, 1864, 1871 рр.), «Положение о женских гимназиях и прогимназиях Министерства народного просвещения» (1870 р.), а також періодичні видання «Русская школа», «Журнал Министерства народного просвещения», «Вопросы истории», «Педагогика» й ін. У запровадження екзаменів у освітніх закладах України зробив великий внесок педагог, методист,діяч у галузі народної освітиМикола Олександрович Корф.

The article presents the training of pedagogical staff for working with adults as an important sphere of society activity. There is substantiated the necessity of the development of the system of training specialists for adult education which is dictated by the variety of their professional roles. In formal education they are teachers of pedagogical and andragogical disciplines, highly specialized profile teachers, specialists in the field of adult education, consultants, methodologists, experts, organizers, tutors, inspectors, social workers, management employees. In non-formal adult educational environment, they are andragogues - experts; andragogues-consultants; inspectors; andragogues-organizers; andragogue -communication agents, andragogues- stimulators, andragogues-idea generators). The peculiarities of formation and development of vocational training of andragogues in Poland are revealed. The modern approaches to organizing the vocational training of pedagogical staff for working with adults in Poland are analyzed and summarized; the modern Polish tendencies typical to this process are substantiated. The features of this training on the bachelor's and master's levels are determined. There is also described the target and organizational-content aspects of the vocational training of andragogues at the universities of Poland. The attention is paid to the theoretical-methodological, legislative and technological aspects of this training aimed at the formation and development of professional competence of andragogues. The curricula of several universities, which carry out vocational training of pedagogical staff for working with adults are analyzed, the content of postgraduate practice-oriented andragogical training is outlined. There are identified positive ideas of Poland's experience which should be implemented in the educational environment of Ukraine. ; Представлена подготовка педагогического персонала для работы со взрослыми как важную сферу деятельности общества. Обоснована актуальность развития системы подготовки специалистов для образования взрослых, подиктованую разнообразием выполняемых профессиональных ролей с учётом требований формальной (преподаватели педагогических и андрагогических дисциплин; преподаватели узкоспециализированного профиля; специалисты-исследователи в области образования взрослых; консультанты, методисты, эксперты, организаторы, тьюторы, инспекторы; социальные работники, работники аппарата управления) и неформальной (андрагог-эксперт; андрагог-консультант; инспектор; андрагог-организатор; андрагог-агент по связям; андрагог-стимулятор; андрагог-генератор идей) составляющих системы образования взрослых. Раскрыты особенности становления и развития профессиональной подготовки андрагогов в Польше. Проанализированы и обобщены современные подходы к организации профессиональной подготовки педагогического персонала для работы со взрослыми в Польше, обоснованы современные польские тенденции, присущие этому процессу. Определены особенности этой подготовки на бакалаврских и магистерских уровнях; описано целевые и организационно-содержательные аспекты профессиональной подготовки андрагогов в университетах Польши. Уделено внимание теоретико-методологическому, законодательному и технологическому аспектам этой подготовки, направленной на формирование и развитие профессиональной компетентности андрагогов. Проанализированы учебные планы отдельных университетов, осуществляющих профессиональную подготовку педагогического персонала для работы со взрослыми, определено содержание последипломной практико-ориентированной андрагогической подготовки. Выделены позитивные идеи опыта Польши, которые целесообразно имплементировать в образовательную среду Украины. ; Презентовано підготовку педагогічного персоналу для роботи з дорослими як важливу сферу діяльності суспільства. Обґрунтовано нагальність розвитку системи підготовки фахівців для освіти дорослих, подиктовану різноманітністю виконуваних професійних ролей із урахуванням вимог формальної (викладачі педагогічних і андрагогічних дисциплін; викладачі вузькоспеціалізованого профілю; спеціалісти-дослідники в галузі освіти дорослих; консультанти, методисти, експерти, організатори, тьютори, інспектори; соціальні працівники, працівники апарату управління) і неформальної (андрагог-експерт; андрагог-консультант; інспектор; андрагог-організатор; андрагог-агент по зв'язках; андрагог-стимулювальник; андрагог-генератор ідей) складових системи освіти дорослих. Розкрито особливості становлення і розвитку професійної підготовки андрагогів у Польщі. Проаналізовано та узагальнено сучасні підходи щодо організації професійної підготовки педагогічного персоналу для роботи з дорослими у Польщі; обґрунтовано сучасні польські тенденції, притаманні цьому процесу. Визначено особливості цієї підготовки на бакалаврському і магістерському рівнях; описано цільові та організаційно-змістові аспекти професійної підготовки андрагогів в університетах Польщі. Приділено увагу теоретико-методологічному, законодавчому та технологічному аспектам цієї підготовки, спрямованої на формування і розвиток професійної компетентності андрагогів. Проаналізовано навчальні плани окремих університетів, які здійснюють професійну підготовку педагогічного персоналу для роботи з дорослими, окреслено зміст післядипломної практико орієнтованої андрагогічної підготовки. Виокремлено позитивні ідеї досвіду Польщі, які доцільно імплементувати в освітнє середовище України.

The article presents the training of pedagogical staff for working with adults as an important sphere of society activity. There is substantiated the necessity of the development of the system of training specialists for adult education which is dictated by the variety of their professional roles. In formal education they are teachers of pedagogical and andragogical disciplines, highly specialized profile teachers, specialists in the field of adult education, consultants, methodologists, experts, organizers, tutors, inspectors, social workers, management employees. In non-formal adult educational environment, they are andragogues - experts; andragogues-consultants; inspectors; andragogues-organizers; andragogue -communication agents, andragogues- stimulators, andragogues-idea generators). The peculiarities of formation and development of vocational training of andragogues in Poland are revealed. The modern approaches to organizing the vocational training of pedagogical staff for working with adults in Poland are analyzed and summarized; the modern Polish tendencies typical to this process are substantiated. The features of this training on the bachelor's and master's levels are determined. There is also described the target and organizational-content aspects of the vocational training of andragogues at the universities of Poland. The attention is paid to the theoretical-methodological, legislative and technological aspects of this training aimed at the formation and development of professional competence of andragogues. The curricula of several universities, which carry out vocational training of pedagogical staff for working with adults are analyzed, the content of postgraduate practice-oriented andragogical training is outlined. There are identified positive ideas of Poland's experience which should be implemented in the educational environment of Ukraine. ; Представлена подготовка педагогического персонала для работы со взрослыми как важную сферу деятельности общества. Обоснована актуальность развития системы подготовки специалистов для образования взрослых, подиктованую разнообразием выполняемых профессиональных ролей с учётом требований формальной (преподаватели педагогических и андрагогических дисциплин; преподаватели узкоспециализированного профиля; специалисты-исследователи в области образования взрослых; консультанты, методисты, эксперты, организаторы, тьюторы, инспекторы; социальные работники, работники аппарата управления) и неформальной (андрагог-эксперт; андрагог-консультант; инспектор; андрагог-организатор; андрагог-агент по связям; андрагог-стимулятор; андрагог-генератор идей) составляющих системы образования взрослых. Раскрыты особенности становления и развития профессиональной подготовки андрагогов в Польше. Проанализированы и обобщены современные подходы к организации профессиональной подготовки педагогического персонала для работы со взрослыми в Польше, обоснованы современные польские тенденции, присущие этому процессу. Определены особенности этой подготовки на бакалаврских и магистерских уровнях; описано целевые и организационно-содержательные аспекты профессиональной подготовки андрагогов в университетах Польши. Уделено внимание теоретико-методологическому, законодательному и технологическому аспектам этой подготовки, направленной на формирование и развитие профессиональной компетентности андрагогов. Проанализированы учебные планы отдельных университетов, осуществляющих профессиональную подготовку педагогического персонала для работы со взрослыми, определено содержание последипломной практико-ориентированной андрагогической подготовки. Выделены позитивные идеи опыта Польши, которые целесообразно имплементировать в образовательную среду Украины. ; Презентовано підготовку педагогічного персоналу для роботи з дорослими як важливу сферу діяльності суспільства. Обґрунтовано нагальність розвитку системи підготовки фахівців для освіти дорослих, подиктовану різноманітністю виконуваних професійних ролей із урахуванням вимог формальної (викладачі педагогічних і андрагогічних дисциплін; викладачі вузькоспеціалізованого профілю; спеціалісти-дослідники в галузі освіти дорослих; консультанти, методисти, експерти, організатори, тьютори, інспектори; соціальні працівники, працівники апарату управління) і неформальної (андрагог-експерт; андрагог-консультант; інспектор; андрагог-організатор; андрагог-агент по зв'язках; андрагог-стимулювальник; андрагог-генератор ідей) складових системи освіти дорослих. Розкрито особливості становлення і розвитку професійної підготовки андрагогів у Польщі. Проаналізовано та узагальнено сучасні підходи щодо організації професійної підготовки педагогічного персоналу для роботи з дорослими у Польщі; обґрунтовано сучасні польські тенденції, притаманні цьому процесу. Визначено особливості цієї підготовки на бакалаврському і магістерському рівнях; описано цільові та організаційно-змістові аспекти професійної підготовки андрагогів в університетах Польщі. Приділено увагу теоретико-методологічному, законодавчому та технологічному аспектам цієї підготовки, спрямованої на формування і розвиток професійної компетентності андрагогів. Проаналізовано навчальні плани окремих університетів, які здійснюють професійну підготовку педагогічного персоналу для роботи з дорослими, окреслено зміст післядипломної практико орієнтованої андрагогічної підготовки. Виокремлено позитивні ідеї досвіду Польщі, які доцільно імплементувати в освітнє середовище України.

The article describes the experimental verification of the pedagogical conditions for the formation of professional and value-based orientations to future military commanders. An integral part of the professional competence of specialists in military administration is their awareness of social significance of their profession, moral stability, and compliance with professional interests and standards of behavior. As professional and value-based orientations increase the effectiveness of military units activity in a single value-oriented field, there is no doubt that it is necessary to study the peculiarities of the formation of professional and value-based orientations to future specialists in military administration. The article presents the results of the pedagogical experiment on the formation of these orientations; the criteria (cognitive, activity and reflexive-emotional) and their corresponding indicators are determined and substantiated. With the help of criteria, indicators and levels of formation – critical, admissible, sufficient and high – the state of formation of professional and value-based orientations to the military commanders was clarified. The author highlights the steps for organizing optional courses which contribute to the in-depth mastery by cadets of the values, norms and rules of professional administration activities; using value-based and sense-bearing learning situations at all stages of pedagogical process for the cadets to gain the experience of value-oriented activity and making the best management decisions in accordance with the values of professional activity. In the article the author details the peculiarities of pedagogical influences on cadets to enhance their reflexive activity and to develop the skills of communicative interaction in accordance with the requirements of the Code of honor of an officer, the corporative culture of the Ukrainian Armed Forces. The author also draws attention to the organization of special scientific and methodological training for the scientific and pedagogical staff on the issues of formation of professional and value-based orientations to cadets. The conditions for the formation of professional and value-based orientations suggested the use of such methods as the traditional analysis of concrete situations, situational exercises, the method of situational training, the case-method and the method of incidents. Considerable attention is paid to the valuable attitude to the military ethos in Christian spiritual practice, and to the positioning of spiritual perfection of the warrior in Christianity and Buddhism as elitist. ; У статті охарактеризовано експериментальну перевірку педагогічних умов формування професійно-ціннісних орієнтацій у майбутніх офіцерів військового управління. Невід'ємною складовою професійної компетентності фахівців військового управління є усвідомлення соціальної значущості своєї професії, моральна стійкість, відповідність професійним інтересам та стандартам поведінки. Оскільки професійно-ціннісні орієнтації підвищують ефективність діяльності військових підрозділів у єдиному ціннісно-орієнтаційному полі, то не викликає сумнівів необхідність вивчення особливостей формування професійно-ціннісних орієнтацій у майбутніх фахівців військового управління. У статті представлено результати педагогічного експерименту з формування зазначених орієнтацій; визначено та обґрунтовано критерії (когнітивний, діяльнісний та рефлексивно-емоційний) та відповідні їм показники. За допомогою критеріїв, показників та рівнів сформованості – критичного, допустимого, достатнього та високого – з'ясовано стан сформованості професійно-ціннісних орієнтацій у офіцерів військового управління. Автор висвітлює кроки щодо організації факультативних занять, які сприяли поглибленому оволодінню курсантами знаннями процінності, норми та правила професійної управлінської діяльності; застосування на всіх етапах педагогічного процесу ціннісно-смислових навчальних ситуацій для набуття курсантами досвіду ціннісно-орієнтованої діяльності та прийняття оптимальних управлінських рішень відповідно до цінностей професійної діяльності. У статті автор детально розкриває особливості педагогічних впливів на курсантів для активізації їхньої рефлексивної діяльності та відпрацювання навичок комунікативної взаємодії відповідно до вимог Кодексу честі офіцера, корпоративної культури ЗСУ та службового мовного етикету, а також звертає увагу на організацію спеціальної наукової й методичної підготовки науково-педагогічних працівників щодо формування професійно-ціннісних орієнтацій у курсантів. Умови формування професійно-ціннісних орієнтацій передбачали використання таких методів, як метод традиційного аналізу конкретних ситуацій, ситуаційні вправи, метод ситуаційного навчання, метод кейсів та метод інцидентів. Значну увагу приділено ціннісним установкам військового етосу в християнській духовній практиці, позиціонуванню духовної досконалості воїна у християнстві та буддизмі як елітарного.