In the article the perceived peasants and workers to politicians Skoropadskyi, the resistance movement and installation Hetman government in provinces. The socio-economic policies Skoropadsky Paul, the main social forces that are relied Skoropadsky government and public reaction to it. The study on the example of antihetman unrest unfolding from April to October 1918 provides the facts for a clear understanding of the attitude to politics Skoropadskiy. In the study uses examples antyhetmanskoho movement from three different provinces of Poltava, Kharkiv and Podolsk. The choice of these provinces caused by to distant location from each other, and this made it possible to compare the views of the public authorities in of Left Bank and Right-Bank Ukraine. The article concluded that the workers and peasants of Left Bank and Right-Bank Ukraine equally negatively perceived power in April and October 1918 and wanted the same freedom and anarchy. ; У статі досліджується ставлення селян та робітників до політики Центральної Влади та Гетьманату П. Скоропадського, рух опору та процес встановлення влади гетьмана в губерніях. Розглядається соціа- льно-економічна політика Павла Скоропадського, основні суспільні сили, на які опиралась влада П. Скоропадського та реакція населення на неї. В роботі на прикладі анти гетьманських заворушень, що розгортаються з квітня по жовтень 1918 року наводяться факти для чіткого розуміння про ставлення населення до влади. При дослідженні використано прик- лади протигетьманського руху з трьох різних губерній Полтавської, Подільської та Харківської. Вибір саме цих губерній зумовлений їх відда- леним розташуванням один від одного, а це дало змогу порівняти погля- ди на владу у громадян Лівобережної та Правобережної України. У статті зроблений висновок, що селяни та робітники Лівобережної та Правобережної України однаково негативно сприймали київську владу у квітні-жовтні 1918 року та однаково прагнули волі та безвладдя
The article analyzes the development of peasant farms in Ukraine in time of the new soviet state policy implementation. Studies on the formation and development of peasant farms in Ukraine during the New Economic Policy (1921-1929) showed that we have a quite rare phenomenon for a democratic society. An absolute imperative made in the Stalin-s period for the total prohibition on objective coverage of the essence of successful farms of the 1920-ies and of the crucial role that they played in the reconstruction and development of the agricultural sector of Ukraine, tend to be so powerful that even today a silent taboo works due to their description and the term "farm" itself. Nowadays, the problem of formation, development, functioning and forced liquidation of peasant's farms in Ukraine in the NEP period has been analyzed only partially, and very often just superficially, that does not make it possible to have a holistic and objective view of this extremely important time for the Ukrainian village of the 1920s. Practice showed that a significant number of households of the farmed type began to develop intensively even under relatively favorable Soviet conditions. They quickly began to realize all their potentiality, supplying not only their family needs but also selling products at the market. That is why, while strenthening farms demonstrated rapid recovery of commodity and export orientation of production, dramatically reducing the cultivation of inefficient crops. They vigorously expanded production of high-performance market goods that tended to the continued growth of profitability, and then to the social self-sufficiency. Farms played a leading role in the expansion of export activities of the agricultural cooperation activity and its specialized systems. It was of importance because of industrialization. Directed against farming the complex of administrative and economic constraints, the terrorist tax policy objectively led to the slowdown in the development of agriculture. It was because Ukrainian farmers began loosing the interest in making their farms successive under high taxe preasure. This resulted was in the destruction of the feeling of ownership in a peasant, turning it into a politically powerless and economically dependent on the totalitarian system producer of agricultural products in the given collective farms. ; Проанализировано развитие крестьянских фермерских хозяйств Украины в условиях внедрения советским государством новой экономической политики. Доказано, что в годы нэпа значительное количество крестьянских хозяйств, положив в основу своей деятельности фермерский уклад, начали интенсивно развиваться даже в довольно благоприятных советских условиях. ; Проаналізовано розвиток селянських фермерських господарств України в умовах впровадження радянською державою нової економічної політики. Доведено, що в роки непу значна кількість селянських господарств, поклавши в основу своєї діяльності фермерський уклад, почали інтенсивно розвиватися навіть в доволі сприятливих радянських умовах.
Summary. The purpose of the research is to comprehensively analyse the agrarian discourse of pre-revolutionary journalism of M. Hrushevsky. The methodological basis is an interdisciplinary approach with particular emphasis on the structural-functional systematic analysis of historiographical facts and the method of critical analysis of documentary material. The scientific novelty of the article lies in the attempt to comprehensively analyse M. Hrushevsky's appeal to peasantry in his journalism of the late XIX – early XX centuries. Conclusions. The conducted historiographical analysis has shown that the pre-revolutionary journalism of M. Hrushevsky focused on peasants and the most important problems of their lives. In his various texts, the scholar reveals himself as an insightful observer of all aspects of peasant life on both sides of Zbruch. This comprehensive analysis provided Hrushevsky with arguments for numerous socio-cultural initiatives (Ukrainization of the public school, agrarian reform, the launch of projects aimed at the peasant audience, etc.) designed break the vicious circle of patriarchal traditions and feudal prohibitions and guide peasants towards modernization. At the same time, the trusting and serious tone of the historian in his appeals to his reader, his encouragement take destiny into their hands make Hrushevsky's writing style so distinct. Due to such peasant-oriented rhetoric, M. Hrushevsky's ideas had a significant impact on the Ukrainians of his time and largely became the basis for agricultural legislation during the War for independence. ; Анотація. Мета дослідження полягає у всебічному осмисленні аграристського дискурсу дореволюційної публіцистики М. Грушевського. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу селянознавчих сюжетів публіцистики М. Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. Проведений історіографічний аналіз показав, що дореволюційна публіцистика М. Грушевського мала виразний селяноцентричний характер, спрямований на осмислення найбільш важливих для народного життя проблем. В своїх різнопланових текстах учений виступає як проникливий оглядач всіх аспектів життя селян по обидва боки Збруча. Цей всебічний аналіз давав йому аргументи для численних громадсько-культурних ініціатив (українізація народної школи, проведення аграрної реформи, започаткування орієнтованих на селянську аудиторію видавничих проєктів та ін.), покликаних вирвати українського селянина із замкненого кола патріархальних традицій і феодальних заборон, спрямувавши второваною західними сусідами дорогою модернізації. При цьому у вічі впадає довірливий і серйозний тон історика у зверненнях до свого селянського читача, намагання лише в діалозі з ним визначати майбутнє народу. Завдяки такій селяноорієнтованій риториці, ідеї М. Грушевського мали чималий вплив на українство його часу та значною мірою стали підставою для аграрного законодавства у роки Визвольних змагань.
Summary. The purpose of the research is to comprehensively analyse the agrarian discourse of pre-revolutionary journalism of M. Hrushevsky. The methodological basis is an interdisciplinary approach with particular emphasis on the structural-functional systematic analysis of historiographical facts and the method of critical analysis of documentary material. The scientific novelty of the article lies in the attempt to comprehensively analyse M. Hrushevsky's appeal to peasantry in his journalism of the late XIX – early XX centuries. Conclusions. The conducted historiographical analysis has shown that the pre-revolutionary journalism of M. Hrushevsky focused on peasants and the most important problems of their lives. In his various texts, the scholar reveals himself as an insightful observer of all aspects of peasant life on both sides of Zbruch. This comprehensive analysis provided Hrushevsky with arguments for numerous socio-cultural initiatives (Ukrainization of the public school, agrarian reform, the launch of projects aimed at the peasant audience, etc.) designed break the vicious circle of patriarchal traditions and feudal prohibitions and guide peasants towards modernization. At the same time, the trusting and serious tone of the historian in his appeals to his reader, his encouragement take destiny into their hands make Hrushevsky's writing style so distinct. Due to such peasant-oriented rhetoric, M. Hrushevsky's ideas had a significant impact on the Ukrainians of his time and largely became the basis for agricultural legislation during the War for independence. ; Анотація. Мета дослідження полягає у всебічному осмисленні аграристського дискурсу дореволюційної публіцистики М. Грушевського. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу селянознавчих сюжетів публіцистики М. Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. Проведений історіографічний аналіз показав, що дореволюційна публіцистика М. Грушевського мала виразний селяноцентричний характер, спрямований на осмислення найбільш важливих для народного життя проблем. В своїх різнопланових текстах учений виступає як проникливий оглядач всіх аспектів життя селян по обидва боки Збруча. Цей всебічний аналіз давав йому аргументи для численних громадсько-культурних ініціатив (українізація народної школи, проведення аграрної реформи, започаткування орієнтованих на селянську аудиторію видавничих проєктів та ін.), покликаних вирвати українського селянина із замкненого кола патріархальних традицій і феодальних заборон, спрямувавши второваною західними сусідами дорогою модернізації. При цьому у вічі впадає довірливий і серйозний тон історика у зверненнях до свого селянського читача, намагання лише в діалозі з ним визначати майбутнє народу. Завдяки такій селяноорієнтованій риториці, ідеї М. Грушевського мали чималий вплив на українство його часу та значною мірою стали підставою для аграрного законодавства у роки Визвольних змагань.
The authors of the article have studied and analyzed the pricing policy of the Soviet government in the second half of the 1920s and early 1930s in Ukraine, which has not been the subject of special studies so far. The scientific studies on the selected topic are characterized in terms of their historical relevance. Critical analysis of the economic concepts of the leaders of the Bolshevik Party has been given, the relationship between the party struggle and the changes in the economic foundations of the Bolshevik policy have been analyzed. It has been established that the price policy in the 20-30s of the 20th century in Ukraine was directly dependent on ideological guidelines and was not justified by economic indicators. It has been proved that the main methods of price management were direct administration, which in most cases led to negative results, or gave a short-term positive effect. The authors emphasize that it was the lack of economically feasible model of price policy and, in general, the system of development of industry and agriculture that led to the search for «internal enemies» and, as a consequence, fighting against the kulaks, which, in fact, resulted in the struggle against the peasantry in general. The establishment of collective farms was the only possible system of total control over them and deprivation of their economic and political rights.The authors analyze the causes and consequences of the grain procurement crises of the second half of the 1920s in terms of attempts of the Bolshevik authorities to influence the price policy and thus prove the ineffectiveness of the Bolshevik system of economic management.The main methods and measures of the Bolsheviks' fight against the private market, which became one of the main causes of artificial famine, were investigated in detail. On the basis of a wide range of sources, the forms and methods of carrying out the replacement of the market model of the economy by the distribution system were analyzed, and the relationship between the economic policy of the Soviet government and the 1932-1933 Holodomor in Ukraine was established. The authors emphasize that the famine, which involved not only the village but also the city, was provoked by the political and economic transformations of the communist rule.The article presents a critical analysis of the main solid works on the topic of research, quotes from documents that directly reveal the real state of the then price policy and struggle with the private market. ; Автори статті дослідили та проаналізували цінову політику радянської влади в другій половині 1920-х та на початку 1930-х рр. в Україні, яка не була предметом спеціальних досліджень. Охарактеризовано наукові розвідки на визначену тематику з точки зору їх історичної актуальності. Піддано критичному аналізу економічні концепції керівників більшовицької партії, проаналізовано взаємозв'язок міжпартійної боротьби і зміни економічних засад більшовицької політики. Встановлено, що цінова політика у 20-30 рр. ХХ ст. в Україні знаходилася у безпосередній залежності від ідеологічних настанов і не обґрунтовувалася економічними показниками. Доведено, що основним методами керуванні цінами було пряме адміністрування, що в більшості випадків приводило до негативних результатів, або давало короткостроковий позитивний ефект. Автори наголошують, що саме відсутність економічно доцільної моделі цінової політики і, взагалі, системи розвитку промисловості і сільського господарства, призвела до пошуку «внутрішніх ворогів» і, як наслідок, до боротьби із куркулями, що на ділі вилилося у боротьбу проти селянства в цілому. Створення колгоспів стало єдино можливою системою тотального контролю над нам і позбавлення їх економічних і політичних прав.Автори статті аналізують причини і наслідки хлібозаготівельних криз другої половини 20-х рр. ХХ ст. з точки зору спроб впливу більшовицької влади на цінову політику і доводять неефективність більшовицької системи керування економікою.Детально досліджено основні методи і заходи боротьби більшовиків проти приватного ринку, що стало однією із головних причин штучного голоду. На основі широкого кола джерел піддано аналізу форми і методи проведення заміни ринкової моделі економіки системою розподілу, установлено взаємозв'язок між економічною політикою радянського уряду і голодомором 1932-1933 рр. в Україні. Автори наголошують, що голод, який охопив не тільки село, а й місто, було спровоковано політичними і економічними перетвореннями комуністичної влади.У статті подано критичний аналіз основних ґрунтовних праць з теми дослідження, наведено цитати із документів, які безпосередньо розкривають реальний стан тодішньої цінової політики та боротьби із приватним ринком.
Досліджується досвід діяльності державного органу спрямованого наврегулювання міжетнічних стосунків, втілювати державну політику нарівні міжетнічних стосунків національних меншин в період запровадженняполітики коренізації (українізації), а згодом і суцільної колективізації. Ав-тор спробує знову дослідити важливий аспект міжетнічних стосунків таїх державного регулювання в умовах трансформації соціально-економічного життя та зміни ідеологічних і політичних доктрин. Розпо-діл людей за національною ознакою навіть в умовах більшовицького екс-перименту зберігався і ніякі гасла, виступи ідеологів нової доктрини немогли казковим шляхом перетворити багатонаціональну спільноту наодноманітну масу будівельників комунізму. Здійснюється спроба пригор-нути увагу читачів не просто до факту існування відповідного органуміжетнічного регулювання, а використати напрацювання в сучаснихумовах подальшого розвитку різних етносів та напрацювання етнонаці-ональної політики в умовах євроінтеграційних процесів. ; The experience of the state body aimed at the regulation of interethnic relations, the implementation of the state policy at the level of interethnic relations of national minorities during the period of the introduction of the policy of coronation (Ukrainization) and, subsequently, on continuous collectivization. This problem is highlighted in the context of the transformation of the state policy towards Ukrainians and representatives of other ethnic groups as representativesof the agrarian population with a special world outlook and way of life and political goals.
Summary. The purpose of the study is to research the causes, nature, and features of the socio-political activity of the Ukrainian peasantry in 1917. Research methodology. The study is based on the principles of historicism, comprehensiveness, objectivity, and systematicity. During the study of this topic, the authors used general scientific (analysis, synthesis, elements of the statistical method) and special-historical (problem-chronological, historical-typological, historical-systemic) research methods. The scientific novelty lies in the substantiation of the thesis concerning the fact that the peasantry became an active subject of socio-political processes in 1917 in Ukraine. Conclusions. The changes that took place in early 1917 in the political life of the state became a catalyst for the active actions of the peasantry, which required radical changes in land tenure/land use. The agrarian problem worsened during 1905–1907 and in 1917 detonated an explosion of socio-political activity of the peasantry. It was expressed in the speeches of the peasantry, the organization of peasant congresses, the creation of peasant organizations, the involvement of workers and soldiers in speeches, etc. During 1917 the socio-political activity of the peasantry underwent changes. The end of 1917 was marked by its strengthening, which forced the government to take into account the needs of the peasantry as an active participant in the socio-political life of the state. ; Анотація. Мета дослідження – з՚ясувати причини, сутність та особливості суспільно-політичної активності українського селянства в 1917 р. Методологія дослідження. Дослідження спирається на принципи історизму, всебічності, об'єктивності та системності. Під час вивченні цієї теми авторами застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, елементи статистичного методу) та спеціально-історичні (проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-системний) методи дослідження. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні тези стосовно того, що активним суб'єктом суспільно-політичних процесів у 1917 р. в Україні стало селянство. Висновки. Зміни, що відбулися на початку 1917 р. у політичному житті держави, стали каталізатором до активних дій селянства. Селяни вимагали кардинальних змін у землеволодінні/землекористуванні. Аграрна проблема загострилися протягом 1905–1907 рр. і у 1917 р. здетонувала вибух суспільно-політичної активності селянства. Вона виражалася у виступах селянства, організації селянських з'їздів, створенні селянських організацій, залученні до виступів робітників та солдат тощо. Протягом 1917 р. суспільно-політична активність селянства зазнавала змін. Кінець 1917 р. позначився її посиленням, що змусило уряд брати до уваги його потреби як активного учасника суспільно-політичного життя держави.
Summary. The purpose of the study is to research the causes, nature, and features of the socio-political activity of the Ukrainian peasantry in 1917. Research methodology. The study is based on the principles of historicism, comprehensiveness, objectivity, and systematicity. During the study of this topic, the authors used general scientific (analysis, synthesis, elements of the statistical method) and special-historical (problem-chronological, historical-typological, historical-systemic) research methods. The scientific novelty lies in the substantiation of the thesis concerning the fact that the peasantry became an active subject of socio-political processes in 1917 in Ukraine. Conclusions. The changes that took place in early 1917 in the political life of the state became a catalyst for the active actions of the peasantry, which required radical changes in land tenure/land use. The agrarian problem worsened during 1905–1907 and in 1917 detonated an explosion of socio-political activity of the peasantry. It was expressed in the speeches of the peasantry, the organization of peasant congresses, the creation of peasant organizations, the involvement of workers and soldiers in speeches, etc. During 1917 the socio-political activity of the peasantry underwent changes. The end of 1917 was marked by its strengthening, which forced the government to take into account the needs of the peasantry as an active participant in the socio-political life of the state. ; Анотація. Мета дослідження – з՚ясувати причини, сутність та особливості суспільно-політичної активності українського селянства в 1917 р. Методологія дослідження. Дослідження спирається на принципи історизму, всебічності, об'єктивності та системності. Під час вивченні цієї теми авторами застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, елементи статистичного методу) та спеціально-історичні (проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-системний) методи дослідження. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні тези стосовно того, що активним суб'єктом суспільно-політичних процесів у 1917 р. в Україні стало селянство. Висновки. Зміни, що відбулися на початку 1917 р. у політичному житті держави, стали каталізатором до активних дій селянства. Селяни вимагали кардинальних змін у землеволодінні/землекористуванні. Аграрна проблема загострилися протягом 1905–1907 рр. і у 1917 р. здетонувала вибух суспільно-політичної активності селянства. Вона виражалася у виступах селянства, організації селянських з'їздів, створенні селянських організацій, залученні до виступів робітників та солдат тощо. Протягом 1917 р. суспільно-політична активність селянства зазнавала змін. Кінець 1917 р. позначився її посиленням, що змусило уряд брати до уваги його потреби як активного учасника суспільно-політичного життя держави.
Summary. The purpose of the article is to analyze the peasant issues in the ideological-theoretical and epistolary heritage of Peter Fedun-"Poltava". Research methodology – the principles of science, objectivity, historicism, methods of external and internal criticism of sources. The scientific novelty – P. Fedun's vision concerning the solution of the peasant question in the future Ukrainian state is studied for the first time. Conclusions. Having analyzed the works of Petro Fedun-"Poltava", we claim that all of them are marked by the depth and breadth of the issues raised, some have not even lost their relevance to this day. The style of writing, the clear presentation of opinions, the processing of various literature (including foreign language) indicate to the author's high intellectual level. Developments required an immediate response to them, therefore much attention was paid to refining the program principles and their popularization as well as refuting the myths created by the Soviet propaganda machine. In his works P. Fedun-"Poltava" wrote about the development of the future Ukrainian state, refinement of the program principles of the OUN, the problem of various social strata, justified its position on the confrontation among the Ukrainian political emigration and more. When considering the problems of different social strata, the question of the peasantry was among the central ones in the works of Peter Fedun. The researcher substantiated the OUN's position on the peasantry, in particular: forms of land ownership and tools, collectivization (methods and forms of involvement in collective farms, the consequences for the peasantry and resistance to this policy), elections etc. "Poltava" considered the peasantry to be the foundation of the whole nation, emphasizing its contribution to the assimilation and denationalization policy of the occupiers, sacrifice, loyalty to national traditions, the presence of healthy morals and spirit. According to P. Fedun, the economic basis of this society was to be public, national-state or social-cooperative ownership of tools and means of production in all major sectors of the economy, as well as planning and social control of all economic life. P. Fedun saw the solution of the land issue in the formation of national-state ownership of land in the future Ukrainian state, in parallel with individual or collective use of land. At the same time, in the future state, a parliamentary form of government should be established in the future state. ; Анотація. Мета статті – проаналізувати селянську проблематику в ідейно-теоретичній та епістолярній спадщині Петра Федуна-«Полтави». Методологія дослідження – принципи науковості, об'єктивності, історизму, методи зовнішньої та внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що вперше вивчається бачення П. Федуна стосовно розв՚язання селянського питання у майбутній Українській державі. Висновки. Проаналізувавши праці Петра Федуна-«Полтави», стверджуємо, що всі вони відзначаються глибиною та широтою порушених питань, окремі навіть не втратили актуальності й досі. Стиль написання, чіткість викладу думок, опрацювання різноманітної літератури (у тім числі й іншомовної) свідчать про високий інтелектуальний рівень автора. Розвиток подій вимагав оперативної реакції на них, через це значна увага приділялася як доопрацюванню програмових засад, так і їхній популяризації, а також спростуванню міфів створених радянською пропагандистською машиною. У працях П. Федун-«Полтава» розглядає питання розробки устрою майбутньої Української держави, доопрацювання програмних засад ОУН, проблему різних соціальних верств суспільства, обґрунтовує свою позицію щодо протистояння у середовищі української політичної еміграції тощо. При розгляді проблем різних соціальних верств питання селянства було одним із центральних у працях Петра Федуна. Дослідник обґрунтовував позицію ОУН щодо селянства, зокрема: форми власності на землю та знаряддя праці, колективізації (методи і форми залучення до колгоспів, наслідки, які це мало для селянства, та опір цій політиці), виборів тощо. «Полтава» вважав селянство фундаментом усього народу, наголошував на його внеску у спротив асиміляційній і денаціоналізаційній політиці окупантам, жертовність, вірність національним традиціям, наявність здорової моралі і духу. На думку П. Федуна, економічною основою цього суспільства мала бути суспільна, національно-державна або громадсько-кооперативна власність на знаряддя і засоби виробництва в усіх головних галузях народного господарства, а також плановість і суспільний контроль всього народно-господарського життя. Розв՚язання земельного питання П. Федун вбачав у формуванні національно-державної власності на землю в майбутній Українській державі, паралельно із індивідуальним або колективним користуванням землею. При цьому в майбутній державі має бути встановлена, на погляд дослідника, парламентська форма правління.
Summary. The purpose of the article is to analyze the peasant issues in the ideological-theoretical and epistolary heritage of Peter Fedun-"Poltava". Research methodology – the principles of science, objectivity, historicism, methods of external and internal criticism of sources. The scientific novelty – P. Fedun's vision concerning the solution of the peasant question in the future Ukrainian state is studied for the first time. Conclusions. Having analyzed the works of Petro Fedun-"Poltava", we claim that all of them are marked by the depth and breadth of the issues raised, some have not even lost their relevance to this day. The style of writing, the clear presentation of opinions, the processing of various literature (including foreign language) indicate to the author's high intellectual level. Developments required an immediate response to them, therefore much attention was paid to refining the program principles and their popularization as well as refuting the myths created by the Soviet propaganda machine. In his works P. Fedun-"Poltava" wrote about the development of the future Ukrainian state, refinement of the program principles of the OUN, the problem of various social strata, justified its position on the confrontation among the Ukrainian political emigration and more. When considering the problems of different social strata, the question of the peasantry was among the central ones in the works of Peter Fedun. The researcher substantiated the OUN's position on the peasantry, in particular: forms of land ownership and tools, collectivization (methods and forms of involvement in collective farms, the consequences for the peasantry and resistance to this policy), elections etc. "Poltava" considered the peasantry to be the foundation of the whole nation, emphasizing its contribution to the assimilation and denationalization policy of the occupiers, sacrifice, loyalty to national traditions, the presence of healthy morals and spirit. According to P. Fedun, the economic basis of this society was to be public, national-state or social-cooperative ownership of tools and means of production in all major sectors of the economy, as well as planning and social control of all economic life. P. Fedun saw the solution of the land issue in the formation of national-state ownership of land in the future Ukrainian state, in parallel with individual or collective use of land. At the same time, in the future state, a parliamentary form of government should be established in the future state. ; Анотація. Мета статті – проаналізувати селянську проблематику в ідейно-теоретичній та епістолярній спадщині Петра Федуна-«Полтави». Методологія дослідження – принципи науковості, об'єктивності, історизму, методи зовнішньої та внутрішньої критики джерел. Наукова новизна полягає у тому, що вперше вивчається бачення П. Федуна стосовно розв՚язання селянського питання у майбутній Українській державі. Висновки. Проаналізувавши праці Петра Федуна-«Полтави», стверджуємо, що всі вони відзначаються глибиною та широтою порушених питань, окремі навіть не втратили актуальності й досі. Стиль написання, чіткість викладу думок, опрацювання різноманітної літератури (у тім числі й іншомовної) свідчать про високий інтелектуальний рівень автора. Розвиток подій вимагав оперативної реакції на них, через це значна увага приділялася як доопрацюванню програмових засад, так і їхній популяризації, а також спростуванню міфів створених радянською пропагандистською машиною. У працях П. Федун-«Полтава» розглядає питання розробки устрою майбутньої Української держави, доопрацювання програмних засад ОУН, проблему різних соціальних верств суспільства, обґрунтовує свою позицію щодо протистояння у середовищі української політичної еміграції тощо. При розгляді проблем різних соціальних верств питання селянства було одним із центральних у працях Петра Федуна. Дослідник обґрунтовував позицію ОУН щодо селянства, зокрема: форми власності на землю та знаряддя праці, колективізації (методи і форми залучення до колгоспів, наслідки, які це мало для селянства, та опір цій політиці), виборів тощо. «Полтава» вважав селянство фундаментом усього народу, наголошував на його внеску у спротив асиміляційній і денаціоналізаційній політиці окупантам, жертовність, вірність національним традиціям, наявність здорової моралі і духу. На думку П. Федуна, економічною основою цього суспільства мала бути суспільна, національно-державна або громадсько-кооперативна власність на знаряддя і засоби виробництва в усіх головних галузях народного господарства, а також плановість і суспільний контроль всього народно-господарського життя. Розв՚язання земельного питання П. Федун вбачав у формуванні національно-державної власності на землю в майбутній Українській державі, паралельно із індивідуальним або колективним користуванням землею. При цьому в майбутній державі має бути встановлена, на погляд дослідника, парламентська форма правління.
Метою написання статті є аналіз, класифікація й узагальнення історичної літератури, присвяченої селянському повстанському рухові на Чигиринщині наприкінці 10-х – на початку 20-х років ХХ століття; з'ясувати коректність вживання терміну «Холодноярська республіка» як назви селянської повстанської організації на Чигиринщині. Українську історіографію селянської повстанської боротьби на Чигиринщині умовно можна поділити за таким принципом: праці безпосередніх учасників та сучасників указаних історичних подій, опубліковані, головним чином, в українській діаспорі та наукові дослідження, здійснені українськими істориками в роки української незалежності. ; The purpose of this article is the analysis, classification and synthesis of the historical literature on peasant insurgent movement on Chyhyryn area in the late 10th – early 20th of the XX century; figuring out the correct use of the term "Holodny Yar Republic" as the name of the peasant insurgent organization on Chyhyrynshchyna. For the study of Ukrainian historiography was used comparative method. The author uses both general scientific methods (systemic) and speculation: historical-chronological, comparative-historical, typological, problem-chronological approach. The Ukrainian historiography of peasant insurgency in Chyhyrynshchyna can be divided according to this principle: works of direct participants and contemporaries of peasant liberation struggle, published mainly in Ukrainian diaspora and scientific research, carried out by Ukrainian historians in the years of Ukrainian independence. The problem of investigation of the peasant insurgency of the Kholodny Yar became widely popular after the publication of the memories of Y. Horlis-Horsky in the 1930s. Memories of the author were supplemented by the writings of M. Doroshenko, I. Liuty-Liutenko. Information about insurgent struggle in Chyhyrynshchyna contained in the memoirs of Ukrainian military leaders: N. Omelianovych-Pavlenko, Y. Tiutiunnyk, O. Vyshnivsky, O. Dotsenko, P. Diachenko, N. Avramenko, V. Simiantsev. In the years of Ukrainian independence the interest to peasant insurgency in Kholodny Yar has grown significantly. Access to archival materials, dedicated to the liberation struggle of Ukrainian people, has strengthened spring base of the research. Among modern researchers who have considered in their writings the issues of insurgency in Kholodny Yar, an important place is occupied by R. Koval. The topic of the insurgent movement in Kholodny Yar reflected in publications of M. Bukhalska, V. Dmytruk, V. Marayev, V. Savchenko, P. Stehniy and other researchers. The term "Holodnoyarska Republic" is not correct in scientific terms. The members of insurgents movement in Kholodny Yar had never proclaimed own "Republic". They fought not for a small area around Kholodny Yar, but for the liberation of Ukraine, part of which they themselves believed. The topic of peasant insurgency in Kholodny Yar area has not yet been disclosed finally, researchers have work to do. The article may be useful for historians, educators and anyone interested in the history of the liberation struggle in Ukraine.
The purpose of this article is research of role of Nestor Makhno and participation of forming headed by him in battle actions on territory of Donbas a spring 1919. Methodology is based on principles of objectivity, historical method, system and scientific character. Such historical methods are used: retrospective, problem – chronologic, comparative. Scientific novelty. Actual is a problem of objective study of personality of Nestor Makhno and his activity, first of all, on territory of Donbas, which even through hundred years after the events of Ukrainian revolution and civil war remains studied not enough. Conclusions. Analysing participating of Nestor Makhno in battle actions on Donbas in spring in 1919 it is possible to do next conclusions. Consequently, the break of union with Makhno became one of reasons of defeat of the Red army on Donbas. Lenin it is said that for two years of revolution bolshevists were not able to conquer sympathies and supports of majority of worker peasantry of Ukraine. Nestor Makhno was a meaningful figure in the period of Ukrainian revolution of 1917–1921, in particular during military operations on territory of Donbas. Having own political looks and absolute talent of war – lord he became express of interests of the most numerous layer of population are peasantries. This «third force» in the conditions of the armed opposition searched the way and that is why did not have a clear orientation on certain political force – Directory, bolshevists or whiteguards. Appearing between hostile on your own forces, Makhno was doomed to the defeat. By confirmation his maiden attempt to come forward on the side of bolshevists in spring in 1919 became it. ; У статті досліджена роль Нестора Махна та участь очолюваного ним формування в бойових діях на території Донбасу навесні 1919 р. Аналізуючи участь Нестора Махна у бойових діях на Донбасі навесні 1919 р., можна зробити висновок, що розрив союзу з Махном став однією з причин поразки Червоної Армії на Донбасі. В. Ленін говорив, що за два роки революції більшовики не змогли завоювати співчуття і підтримки більшості трудящого селянства України. Нестор Махно був значимою фігурою в період української революції 1917– 1921 років, зокрема під час воєнних дій на території Донбасу. Маючи самобутні політичні погляди та безумовний талант полководця він став виразником інтересів найчисельнішої верстви населення – селянства. Ця «третя сила» в умовах збройного протистояння шукала свій шлях і тому не мала чіткої орієнтації на певну політичну силу – Директорію, більшовиків чи білогвардійців. Тому, опинившись між ворожими для себе силами, Махно був приречений на поразку, підтвердженням чому стала його перша спроба виступити на боці більшовиків навесні 1919 року.
Introduction. Emancipation processes in Dnieper Ukraine contributed to expansion of the readership and appearance ofthe prints "for the people," created for educational and commercial purposes. The ways of anti-alcohol theme representation inboth groups of publications revealed the multilayered cultural fi eld of the language of communication with the "new readers,"which was formed in the process of their enculturation into the expanse of modern public communication.Purpose. The purpose of the research is to consider the models of representation of anti-alcohol attitudes in Ukrainianpopular editions of educational and commercial character at the turn of the 19th-20th centuries. The research methodologyis based on application of the interdisciplinary approach at the intersection of cultural and reading history, bibliography andliterature studies.Results. Ukrainian-language prints on anti-alcohol topics have been identifi ed. Strategies of their development andspecifi city of their ideological and theoretical content were analyzed.Originality. The "cultural fi eld" of anti-alcohol prints "for the people" has been studied as a multilayered synthesisof ideas and perceptions, which the authors tried to adapt in accordance with their own goals and perception of "the newreaders".Conclusion. Ukrainian intellectuals reinterpreted the problem of alcoholism in a modernist and educational paradigm.By popularizing scientifi c achievements, they used rhetorical techniques of anti-alcohol propaganda of the authorities andthe Orthodox Church, Ukrainian religious literature, appealed to the common perceptions of the peasants and to the nationalintellectual traditions. When formed the ideas of the modern cultural world, they tried to infl uence changes in the way of lifeand identifi cation of the peasants, offered examples of orientation in social and political life, contributed to the expansion ofthe Ukrainian cultural space. Compilers of commercial editions in Ukrainian mastered the theme on the border of formulasof popular literature, forklore tradition, and narrow-minded views on the problems of culture. Their writings were a mediumbetween "high" and "popular" culture, another way of public communication. ; Автором проаналізовано моделі репрезентації антиалкогольних настанов в україномовних популярних виданняхпросвітницького і комерційного характеру на зламі ХІХ - ХХ ст. Висвітлено стратегії їх укладання та специфікуідейно-теоретичного вмісту. «Культурне поле» таких видань розглянуте як багатошаровий синтез ідей та уявлень,які укладачі намагались адаптували відповідно до поставлених цілей та пристосувати для сприйняття «новихчитачів».
У статті порушується проблема поширення російського подушного оподаткування на населення Слобожанщини та Лівобережної України, показуються особливості цього процесу в указаних регіонах. В статье рассматривается проблема введения российского подушного налогообложения на население Слобожанщины и Левобережной Украины, анализируются особенности этого процесса в указанных регионах. The article deals with the problem of taxation of inhabitants In Slobozhanschina and Livoberezhna Ukraine; the peculiarities of this process in the mentioned regions are described.
У повідомленні йдеться про розкриття особливостей нацистського окупаційного режиму в селах Східної Галичини, що призвів до значного матеріального зубожіння селян, а в окремих районах і до голоду. На основі архівних матеріалів, опублікованих документів, спогадів очевидців проаналізовано заходи, направлені на формування окупаційної адміністрації, дії, спрямовані на попередження нищення державного майна та врожаїв, систему оподаткування населення, методи вербування селян до примусової праці на користь Рейху. Відображено чинники, що сприяли наростанню селянського пасивного й активного руху Опору нацистській окупаційній політиці. The article deals with report about peculiarities of nazi occupation regime in the villages of East Halychyna, that caused a considerable financial impoverishment of the peasants, and resulted in famine in some areas. The measures aimed at formation of occupation administration, actions considering state property and harvest destruction, system of population's taxation, methods of peasants' recruitment to forced work for the Reich's welfare are analyzed in accordance with archive materials, published documents and recollections of the witnesses. Factors that facilitated peasants' passive and active Resistance movement to the occupation policy are disclosed.
