Suchergebnisse

Purpose of Article. The purpose of the research is to reveal the role and significance of libraries as the social institutions in the Ukrainian society of the Khrushchev "thaw" period (1953 - 1964) on the basis of analysis of the State Archives of the Poltava Region materials. Methodology of the research includes logical, institutional, analytical, problematic, chronological, historical-genetic, and historical-systemic methods, methods of comparison, analogy, synthesis, and analysis. Scientific novelty of the work is a claim that state ideological control limited the activity of libraries as well as formed the appropriate world view and stereotypes of Ukrainians' critical thinking. At the same time, the weakening of ideological pressure led to the expansion of the accessible information boundaries, contributed to the loosening of the communist system as well as the establishment of new thinking. Conclusions. The processes of de-Stalinization had both positive and negative consequences. The libraries possessed a significant role in the powerful ideological system of the Soviet state, formed people with a corresponding stereotype of reality perception, did not contribute to the popularization of Ukrainian culture, and the development of national identity. Moreover, modernization, democratization, and thinking humanization phenomena were developed with the help of libraries. ; Цель исследования – раскрыть роль и значение библиотек как социальных институтов в украинском обществе периода хрущевской "оттепели" (1953 - 1964) на основании анализа материалов Государственного архива Полтавской области. Методология исследования основывается на таких методах, как логический, институциональный, аналитический, проблемный, хронологический, историко-генетический, историко-системный, методах сравнения, аналогии, синтеза и анализа, которые позволяют раскрыть значение библиотек в украинском обществе. Научная новизна работы состоит в определении того, что государственный идеологический контроль ограничивав деятельность библиотек, через эти учреждения формировал соответствующее мировоззрение украинских граждан, распространял определенные стереотипы мышления. В то же время ослабление идеологического давления позволило расширить границы доступной информации, способствовало утверждению нового мышления. Выводы. Процессы десталинизации имели как позитивные, так и негативные последствия. Библиотеки играли значительную роль в мощной идеологической системе советского государства, формировали человека с соответствующим стереотипом восприятия действительности, не способствовали популяризации украинской культуры и развитию национального самосознания. В то же время имеет место появление некоторых новационных явлений и процессов в культуре населения с помощью библиотек, модернизация, демократизация и гуманизация мышления. ; Мета роботи. Дослідження має на меті проаналізувати роль і значення бібліотек як соціальних інститутів в українському суспільстві періоду хрущовської "відлиги" (1953 – 1964) на підставі аналізу матеріалів Державного архіву Полтавської області. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів, як логічний, інституціональний, аналітичний, проблемний, хронологічний, історико-порівняльний, історико-генетичний та історико-системний, методів аналогії, синтезу й аналізу, які дають змогу розкрити значення і місце бібліотек в українському суспільстві. Наукова новизна роботи полягає у визначенні, що державний ідеологічний контроль обмежував діяльність бібліотек, через ці установи формував відповідний світогляд українських громадян, прищеплював певні стереотипи мислення. Деяке послаблення ідеологічного тиску спричинило розширення меж доступної інформації, утвердженню нового мислення та бачення дійсності. Висновки. Процеси десталінізації мали як негативні, так і позитивні результати в розвитку бібліотек. Бібліотеки займали провідне місце у потужній ідеологічній системі радянської держави, допомагали формувати людину з відповідними світоглядними установками, не сприяли популяризації української культури й розвитку національної самосвідомості. Водночас лібералізація уможливила поширення завдяки діяльності бібліотек деяких новаційних явищ і процесів у культурі, модернізацію, демократизацію й гуманізацію мислення.

Purpose of Article. The purpose of the research is to reveal the role and significance of libraries as the social institutions in the Ukrainian society of the Khrushchev "thaw" period (1953 - 1964) on the basis of analysis of the State Archives of the Poltava Region materials. Methodology of the research includes logical, institutional, analytical, problematic, chronological, historical-genetic, and historical-systemic methods, methods of comparison, analogy, synthesis, and analysis. Scientific novelty of the work is a claim that state ideological control limited the activity of libraries as well as formed the appropriate world view and stereotypes of Ukrainians' critical thinking. At the same time, the weakening of ideological pressure led to the expansion of the accessible information boundaries, contributed to the loosening of the communist system as well as the establishment of new thinking. Conclusions. The processes of de-Stalinization had both positive and negative consequences. The libraries possessed a significant role in the powerful ideological system of the Soviet state, formed people with a corresponding stereotype of reality perception, did not contribute to the popularization of Ukrainian culture, and the development of national identity. Moreover, modernization, democratization, and thinking humanization phenomena were developed with the help of libraries. ; Цель исследования – раскрыть роль и значение библиотек как социальных институтов в украинском обществе периода хрущевской "оттепели" (1953 - 1964) на основании анализа материалов Государственного архива Полтавской области. Методология исследования основывается на таких методах, как логический, институциональный, аналитический, проблемный, хронологический, историко-генетический, историко-системный, методах сравнения, аналогии, синтеза и анализа, которые позволяют раскрыть значение библиотек в украинском обществе. Научная новизна работы состоит в определении того, что государственный идеологический контроль ограничивав деятельность библиотек, через эти учреждения формировал соответствующее мировоззрение украинских граждан, распространял определенные стереотипы мышления. В то же время ослабление идеологического давления позволило расширить границы доступной информации, способствовало утверждению нового мышления. Выводы. Процессы десталинизации имели как позитивные, так и негативные последствия. Библиотеки играли значительную роль в мощной идеологической системе советского государства, формировали человека с соответствующим стереотипом восприятия действительности, не способствовали популяризации украинской культуры и развитию национального самосознания. В то же время имеет место появление некоторых новационных явлений и процессов в культуре населения с помощью библиотек, модернизация, демократизация и гуманизация мышления. ; Мета роботи. Дослідження має на меті проаналізувати роль і значення бібліотек як соціальних інститутів в українському суспільстві періоду хрущовської "відлиги" (1953 – 1964) на підставі аналізу матеріалів Державного архіву Полтавської області. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів, як логічний, інституціональний, аналітичний, проблемний, хронологічний, історико-порівняльний, історико-генетичний та історико-системний, методів аналогії, синтезу й аналізу, які дають змогу розкрити значення і місце бібліотек в українському суспільстві. Наукова новизна роботи полягає у визначенні, що державний ідеологічний контроль обмежував діяльність бібліотек, через ці установи формував відповідний світогляд українських громадян, прищеплював певні стереотипи мислення. Деяке послаблення ідеологічного тиску спричинило розширення меж доступної інформації, утвердженню нового мислення та бачення дійсності. Висновки. Процеси десталінізації мали як негативні, так і позитивні результати в розвитку бібліотек. Бібліотеки займали провідне місце у потужній ідеологічній системі радянської держави, допомагали формувати людину з відповідними світоглядними установками, не сприяли популяризації української культури й розвитку національної самосвідомості. Водночас лібералізація уможливила поширення завдяки діяльності бібліотек деяких новаційних явищ і процесів у культурі, модернізацію, демократизацію й гуманізацію мислення.

Висвітлено актуальність теми національно-патріотичного виховання як пріоритету державної молодіжної політики на сучасному етапі. Проаналізовано нормативно-правову базу за тематикою дослідження. Схарактеризовано сутність понять: "патріотизм", його складників та структурних компонентів; "національна свідомість", "національна самосвідомість"; "громадянська відповідальність". Доведено, що систематичність і комплексність заходів національно-патріотичного спрямування у вищій школі впливає на формування української національної свідомості, національної ідентичності, громадянської активності студентства. Запропоновано втілювати державну молодіжну політику серед студентської молоді через застосування механізмів державного регулювання національно-патріотичного виховання. Серед них: правовий, організаційний, інформаційно-комунікаційний, маркетинговий, політичний, соціальний. Наголошено на важливості їх комплексного застосування у навчально-виховному процесі вищої школи як ключових компонентів виховання студента як громадянина-патріота та підготовки компетентного фахівця-патріота.Статья посвящена актуальной теме национально-патриотического воспитания как приоритета государственной молодежной политики на современном этапе. Проанализирована нормативно-правовая база по теме исследования. Охарактеризована сущность понятий: "патриотизм", его составляющих и структурных компонентов; "национальное сознание", "национальное самосознание"; "гражданская ответственность". Доказано, что систематичность и комплексность мероприятий национально-патриотического воспитания в высшей школе влияет на формирование украинского национального сознания, национальной идентичности, гражданской активности студенчества. Предложено воплощать государственную молодежную политику среди студенческой молодежи через применение механизмов государственного регулирования национально-патриотического воспитания. Среди них: правовой, организационный, информационно-коммуникационный, маркетинговый, политический, социальный.The article is devoted to the actual theme of the national-patriotic education as a priority of public youth policy today. The analysis of the legal legislation on the subject of the study is provided. The essence of the concepts of "patriotism", including ingredients and structural components; "national consciousness", "national identity"; "civic responsibility" is distinguished. It is proved that systematic and integrated events of national and patriotic direction in high school operate the formation of Ukrainian national consciousness and national identity, civic activity of students. The embodiment of public youth policy among students through the applying of mechanisms of state regulation of national-patriotic education is proposed. There are included: legal, organizational, informational and communicational, marketing, political and social mechanisms.The importance of their mutual appliance in the educational process in higher school as important components of learning of student as citizen-patriot and competent specialist-patriot is emphasized.

Educational practices became the important factor of the genesis and implementation of national projects during the 19th century. They were notonly a channel of dissemination of modern consciousness but also a key factor of resistance against the attempts to impose the imperial consciousness and slow down the process of national consolidation of the peoples who had not developed their own sense of nationhood. In the absence of conditions for legal national and political work, educational activities were very often the only available means of nationalization of consciousness and preservation of national and cultural identity. On the other hand, under the conditions of modern society genesis the sphere of education became the arena of the most fierce struggle for «souls and consciousness», that is why in the middle of the 19th century the government of the Russian Empire took decisive steps to form the state educational system and maintain control over this part of public life. Analysis of the peculiarities of the influence of educational practices on the implementation of the Polish national project, on the one hand, and the necessity to study organizational forms and activities of Polish educational establishments in the territory of Western Ukraine during the 19th century, on the other hand, determined the topicality of the problem. ; W artykule poddano analizie wyjątkowe cechy formułowania polskiego programu narodowego na ziemiach ukraińskich w XIX wieku; określone czynniki jego transformacji. Szczególna uwaga autora skupia się na badaniu działalności dydaktycznej polskich inteligentów i mecenasów Prawobrzeża, która stała się zaczątkiem genezy świadomości narodowej współczesnego społeczeństwa. Dowiedziono, że ważnym czynnikiem realizacji polskich programów dydaktycznych było formułowanie imperialistycznej doktryny edukacyjnej, która z kolei, była skutecznym środkiem rusyfikacji w 2. połowie XIX w. Autor doszedł do wniosku, żeimperialistyczny system kształcenia był skierowany na integrację ludności Naddnieprza z narodowym rosyjskim programem, w celu unicestwienia wszelkich różnic narodowościowych, które utrudniały jego formułowanie. ; У статті проаналізовано особливості формування польського національного проекту на українських теренах упродовж ХІХ ст., визначено чинники його трансформації. Особливу увагу автор приділив дослідженню освітянської діяльності польських інтелектуалів та меценатів Правобережжя, що сприяла генезису національної свідомості модерного суспільства. Встановлено, що важливим чинником реалізації польських освітніх проектів було формування імперської освітянської доктрини, яка, в свою чергу, виступала потужним засобом русифікації упродовж другої половини ХІХ ст. Автор дійшов висновку, що імперська система освіти мала на меті інтегрувати населення Наддніпрянщини до російського національного проекту, знищивши будь-які національні відмінності, що перешкоджали його формуванню.

This study, which deals with the author, is the manifestation of scientific and methodological criteria on which formed Ukrainian legal culture. The methodological base regarding the study of philosophy, legal political ideological and theoretical positions were the subject of modern scientific research in the field of philosophy, political science and cultural studies that formed the scientific categories and methods of philosophical and legal analysis. Categorical principle that was the basis for this study is historical - cultural analysis, which specifies the topic of spiritual research side, maturing Ukrainian culture right in the historic plane and using philosophical and methodological apparatus. It was drawn to the factor that the members of the Cyril and Methodius laid the principles of legal culture in Ukraine. Indicated that they perceived critically civilization and its pryvady who poured on people's minds and changed their culture. The forms of social life are the basic features of social and collective coexistence, rationality in household and personal culture of Ukrainian as the root principles of democratic governance, with the right people had a higher law than the decisions of the individual leader, in this world, the person is a civil person who is the political basis for the rule of law. Ukrainian Legal awareness is a hot topic of modern philosophical studies in crisis social and political phenomena. ; Тема данного исследования заключается в проявлении характерных факторов, на основе которых формируется правосознание украинских людей со стороны приобщения методологических, средств в рассмотрении данной темы. Методологической основой изучения философских, юридических политических, исторических принципиально идейно-теоретических положений этой тематики стали труды современных исследователей отечественной философии и культуры, которые формировали научные категории и методики историко-философского и юридического анализа. Методологический принцип, который лег в основу данного исследования, называется логико-исторический анализ, который характеризует рассмотрение темы исследования с позиции духовно-культурного взгляда формирования правосознания украинцев в историко-культурной плоскости и с использованием философско-методологического аппарата. Была обоснована инновационная идея о том, что члены Кирило-Мефодиевского общества создавали теоретическую основу гражданского общества в Украине из элементами форм духовно-моральных стоимостей. Формы общественного сознания имеют элементарные черты общественно-коллективной жизни, рациональности в бытовой и личной культуре среди украинцев, которые обозначились в принципах демократического управления. При этом право народа должно быть высшим законом, чем решения отдельной руководящей личности, ведь личность есть гражданским лицом для создания правового государства. Правосознание украинцев есть актуальной темой философских исследований в условиях кризисных социально-политических условиях. ; Дане дослідження, яким займається автор, полягає у вияві науково-методичних критеріїв, на основі яких формується правова культура українців. Методологічною базою, стосовно вивчення філософських, юридичних політичних ідейно-теоретичних положень цієї тематики стали наукові роботи сучасних дослідників у сфері філософії, політології та культурології, які формували наукові категорії та методики філософського і юридичного аналізу. Категоріальний принцип, який був покладений в основу даного дослідження, є історико - культурологічний аналіз, який конкретизує дану тему дослідження з духовного боку, визрівання правової культури українців в історичній площині та з використанням філософсько-методологічного апарату. Було звернуто увагу на той фактор, що члени Кирило-Мефодіївського товариства заклали принципи правової культури в Україні. Зазначено, що вони критично сприймали цивілізацію та її принади, які впливали на свідомість людей та міняли їх культурне життя. Форми суспільного буття мають елементарні ознаки суспільно-колективного співжиття, раціональності в побутовій та особистій культурі серед українців як укорінення принципів демократичного управління, при цьому право народу повинно бути вищим законом ніж рішення окремої людини-лідера, при цьому, особистість є громадянською людиною, що є політичною базою для створення правової держави. Правосвідомість українців є актуальною темою сучасних філософських досліджень в умовах кризових соціально-політичних явищ.

In the article were analyzed the modern tendencies and problems of the theory of spiritual-moral processes management in the higher school. There were defined the node tasks of reformation of higher education: ensuring its quality, construction of effective educational system of the higher school institutions with effective economy and management. There was characterized the problem of ensuring axiological direction of spiritual-humanitarian component of educational process in the system of higher education. There were defined priorities of national interests in spiritual-moral education of junior generation in the state educational activity: national self-consciousness, spiritual-cultural unity of nation, patriotism, humanism, tolerance, responsibility.There was analyzed the system of higher education in the aspect of interaction of spiritual and secular components in coordinates of moral sanitation and spiritual enlightenment of nation, elaboration of democratic principles of society and construction of the modern theory of spiritual-moral processes management in higher school.There were defined the new directions of the theory of spiritual-moral processes management in higher school in the aspect of development of innovations and commercialization, attraction of employers to collaboration with scientists in separate work groups for creation of the new educational programs and modernization of existing ones, mentor support and training of students for job placement and development of enterprising skills and also for support of the programs of probation or practical participation of students in the "real social projects".There were characterized prospects of research in the aspect of elaboration of the main functions that must establish the main claims to production tasks in professional activity of holder of the master's degree on speciality "Christian pedagogics in the high education" ; У статті проаналізовано принципи проведення державними органами духовно-моральної політики у вищій освіті, визначено сучасні тенденції і проблеми теорії управління духовно-моральними процесами у вищій школі. Охарактеризовано особливості впровадження магістерської програми «Християнська педагогіка у вищій школі» у вищому навчальному закладі. Визначено пріоритети духовно-морального виховання: національна самосвідомість, духовно-культурна єдність нації, народу, патріотизм, гуманізм, толерантність, відповідальність

The article considers the experience of I. Nechuy-Levytsky, the classic of Ukrainian prose of the ХІХ century, in realization of his own program of development of national literature. The novel «Over the Black Sea» is described as an example of a classic realistic work of the European style. It is analyzed how accurately the writer reproduces the spiritual searches of the representatives of the Ukrainian intelligentsia of a certain period, using the traditional principle of constructing an artistic image, the basis of which is the personification of idea in an image.In particular the research is done in the aspects of making and upbringing of a national self-identity. The attention is paid to the structure of the characters' images, which includes the features of cultural, educational level, world outlook positions and acts as the reflection of self-identity, dominants of national, democratic ideals common to all mankind values. Thus, ways and steps of an artistic realization of the characters' images are analyzed in the context of their social-problematic, social-psychological, social and every day life potentials. It gives the basis for more objective ways in studying the types and individualities of the characters, their relation to the perspective of the national movement and love to Ukraine, that was consonant to the mood of the youth of the 80ies of the XIXth century, to the processes of splitting in its surrounding due to diverse influences of national and social-economic character. ; В статье проанализирован опыт классика украинской прозы ХІХ ст. И. Нечуя-Левицкого в реализации собственной программы развития национальной литера- туры. Повесть «Над Черным морем» рассматривается как пример классического реалистического произведения европейского типа. Анализируется, как писатель отображает духовные поиски представителей украинской интеллигенции того времени, используя традиционный принцип построения художественного изобра- жения, основу которого составляет персонификация идеи образом. ; У статті розглянуто досвід класика української прози ХІХ ст. І. Нечуя-Ле- вицького в царині реалізації власної програми розвитку національної літератури. Повість «Над Чорним морем» потрактовується як приклад класичного реаліс- тичного твору європейського штибу. Аналізується як саме письменник відтворює духовні пошуки представників української інтелігенції означеної доби, використо- вуючи традиційні принципи побудови художнього зображення, основу якого стано- вить персоніфікація ідеї образом.

Background: The Ukrainian intelligentsia had to perform the historical mission of a restructuring of the Ukrainian cultural space, its integration into the European context. It appears as a representative of a linguistic personality of a new type on the verge of the XIX – XX centuries. Purpose: Through the prism of the natiosophic discourse of Ivan Franko to describe the features of a language and cultural evolution of the Ukrainian intelligentsia, its communicative behaviour in the sociolinguistic context at the end of the XIX – early XX centuries. Results: On the verge of the XIX – XX centuries, a fundamental need of the culturallanguage evolution has already ripened and overripened from the point of view of the wordcentricity of the Ukrainian culture (P.Kulish, H.Konyskyi, M.Drahomanov, I.Franko, Lesia Ukrayinka). Primarily, culture creates a nation and a state. The representative of a national communicative personality can act as a separate communicant and as a cultural predetermined type of communicants. Historical restructuring mission of the Ukrainian cultural space, its integration into the panEuropean context had to accomplish the Ukrainian intelligentsia. The Ukrainian intelligentsia is the most significant mentalcommunicative personification of the national communicative personality, fundamental peculiarity of which is a national self-realization and self-acknowledgment. Sense of duty, cultural ideals are of special importance in the motivational spectrum of the communicative personality. This way of vision the world and oneself in it is co-ordinated with a notion of a strong linguistic personality. This concept is filled with a concrete content projected on Ivan Franko, who became a landmark event in a cultural and political life of the Ukrainians.Key words: linguistic personality, the Ukrainian intelligentsia, cultural space, discourse, Ivan Franko. ; статті окреслено особливості мовно-культурної еволюції української інтелігенції як найбільш виразного репрезентанта національної мовної особистості на межі ХІХ – ХХ ст., наголошено на націєтворчому впливі Івана Франка на процес утвердження національної самосвідомості.Ключові слова: Іван Франко, мовна особистість, українська інтелігенція, національна самосвідомість, комунікативно-прагматичне поле.

Сеник А. Формування державницької позиції учнівської молоді позашкільних навчальних закладів як виховна система / А. Сеник // Педагогічний часопис Волині : науковий журнал. – Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2017. – №3 (6). – С. 28–35. ; Сучасна освітньо-виховна система України перебуває у стані реформування, значні зміни відбуваються з метою наближення освіти до соціальних та економічних реалій сьогодення. Матеріали статті присвячено вивченню державницького виховання учнівської молоді. Автор обґрунтовує важливість означеної проблематики, зазначаючи, що основним завданням позашкільних навчальних закладів є створення виховного простору, що базується на цінностях державницької культури. Опрацювання наукових джерел дозволяє стверджувати, що основним завданням позашкільних навчальних закладів є створення виховного простору, що насичений цінностями державної культури, а також – вихованням бережливого ставлення та прагнення до примноження державних надбань. Ціннісне ставлення особистості до держави, суспільства і до самого себе виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, політична культура, а також культура міжетнічних відносин. Діяльність позашкільних закладів містить усі можливості для оптимізації державницького виховання учнівської молоді та залучення інноваційних форм і методів у процес формування національної приналежності особистості в контексті державницького виховання молоді у сучасних соціально-політичних умовах розвитку України. Державницьке виховання учнівської молоді поєднує в собі низку окремих напрямів виховання: духовно-моральне, правове, військово-патріотичне тощо. Головним результатом виховних зусиль, на думку автора, має стати готовність учнівської молоді до державницької діяльності як внутрішнього системного утворення, що передбачає чотири основні компоненти: психолого-педагогічний, освітній, соціальний та духовно-моральний. Форми і методи, що використовують педагогічні працівники, як зазначає автор, мають ґрунтуватися на взаємодії, і спрямовуватися на самостійний пошук істини, сприяти формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. У статті представлено результати розробки та впровадження програми формування державницької позиції учнівської молоді під назвою «Дослідник чудес», що передбачає розвиток знань про рідний край, народ, державу, розвиток уявлень про власну етно-національну приналежність, патріотичних почуттів тощо. Проведене дослідження з використанням форм і методів державницького виховання сприяло отриманню успішних результатів щодо формування державницької позиції учнівської молоді в умовах позашкільного навчального закладу. The modern educational and upbringing system in Ukraine is reforming, significant changes are taking place in order to make education closer to social and economic realities. The materials of the article are devoted to the study of the state education of pupils. The author justifies the importance of the mentioned problem, noting that the main task of out-of-school educational institutions is the creation of an educational area based on the values of state culture. Studying of scientific sources of information suggests that the main task of out-of-school educational institutions is creation of an educational space that is saturated with the values of state culture, as well as the education of a careful attitude and the intention to increase the state's achievements. Person`s valuable attitude to the state, society and to himself can be noticed in such qualities as patriotism, national consciousness, legal consciousness, political culture, as well as the culture of interethnic relations. Out-of-school establishments` activities include all possibilities for optimizing the student youth`s state education and attracting innovative forms and methods to the process of forming person`s national identity in the context of the student youth`s state education in the current socio-political development of Ukraine. The state education of student youth combines a number of particular directions of upbringing: spiritual and moral, legal, military-patriotic and others. The author insists that the main result of educational efforts should be readiness of pupils youth for state activity as an internal systemic education. It contains four main components: psychological, pedagogical, educational, social and spiritual-moral. The author notices that the forms and methods used by pedagogues should be based on interaction, be directed to independent search for verity. These forms and methods should facilitate formation of critical thinking, initiative and creativity. The results of the elaboration and implementation of the program for the state position of the student youth`s formation entitled «The Wonder Explorer» are presented in the article. This program provides for the development of knowledge about the native land, the people, the state, the development of ideas about their own ethno-national identity, patriotic feelings. The forms and methods of student youth`s state education has been used in this research. The successful results in the formation of the student youth`s state position in the conditions of out-of-school education has been achieved. ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Abstract. The methodological bases of preparation of future teachers of social science subjects for formation of national identity of students of lyceums are defined in the article. Challenges (marginal or blurred national identity of youth, high migration attitudes and desire to self-actualize, isolation from national culture, value ambiguity and orientation to pseudo-values, substitution of meaningful life values for temporary goals, desire to avoid problems and diminishing of problems and problems in relation to the problem of arriving in the community are explored. subjects of social science to the formation of national identity of the individual. The obstacles to the formation of national identity in youth are the politics of non-recognition, negative stereotypes, prejudices, information war. The following methods are used in the work: theoretical - analysis, systematization and generalization of methodological foundations and scientific principles on the problem of preparation of future teachers of social sciences in formation of national identity of students of lyceums. The main methodological approaches (personally oriented, axiological, competent) and principles (modeling of professional activity in the educational process of higher education institution, integrativeness, unity of socialization and professionalization, professional mobility, nature, humanity, humanism, humanism, subjectivity) are revealed. interactions) that oppose directive pedagogy. The article outlines the value-meaning field of national identity through national language, national idea, national interests, national consensus, national culture, history and traditions of the nation, as well as psychological mechanisms of formation of national identity (national consciousness and self-consciousness, national self-awareness). . The normative base on the research problem is analyzed. All the methodological approaches discussed regarding the problem of preparing future teachers of social science subjects to form the national identity of the Lyceum students testify to the interconnectedness and interdependence of scientific approaches and principles. ; У статті визначено методологічні засади підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв. Досліджено виклики (маргінальна або розмита національна ідентичність молоді, високі міграційні настрої і бажання самореалізуватися, відірваність від національної культури, ціннісна невизначеність і зорієнтованість на псевдоцінності, підміна смисложиттєвих цінностей тимчасовими цілями, бажання уникнути служби в армії, громадянська пасивність) і проблеми щодо підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності особистості. Перепонами до формування національної ідентичності у молоді є політика невизнання, негативні стереотипи, упередження, інформаційна війна. У роботі використано наступні методи: теоретичні – аналіз, систематизація та узагальнення методологічних засад та наукових принципів з проблеми підготовки майбутніх учителів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв. Виявлено основні методологічні підходи (особистісно орієнтований, аксіологічний, компетентнісний) та принципи ( моделювання професійної діяльності у навчально-виховному процесі закладу вищої освіти, інтегративності, єдності соціалізації і професіоналізації, професійної мобільності, природовідповідності, гуманізму, ментальності, суб'єкт-суб'єктної взаємодії), які протистоять директивній педагогіці. У статті окреслено ціннісно-смислове поле національної ідентичності через національну мову, національну ідею, національні інтереси, національну згоду, національну культуру, історію та традиції нації, а також схарактеризовано психологічні механізми формування національної ідентичності (національна свідомість і самосвідомість, національне самопізнання, національне самоствердження). Проаналізовано нормативну базу з проблеми дослідження. Усі розглянуті методологічні підходи щодо проблеми підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв свідчать про взаємозв'язок та взаємозалежність наукових підходів та принципів.

Speaking about political elections, they usually pin their hopes on a nationwide or public benefit, but through a variety of self-consciousness and political consciousness, as well as a culture of political elections, everyone sees his own way on the path of welfare and security. In the modern global period of development, the political culture in Ukraine is subjected to some transformations under the influence of crisis phenomena.This paper examines the specificity of the culture of political elections in the Ukrainian context. The modern process of global development makes it necessary to consider the format of a politically active person in society, especially during political elections. An urgent component and an important aspect of considering the culture of political elections is national political speech, which, characterizing the individual components of political culture, is a means of expressing political values and thinking.An attempt is being made to describe possible options for the development of a culture of political elections in the period of the next election campaign. The author provides a comprehensive description of the current state of the global development of a culture of political elections as a social phenomenon in Ukraine. General scientific methods are used: analysis, synthesis, hypothetical method. It is noted that reforms in Ukraine are characterized by excessive slowness through the everyday traditions of the Ukrainian people, which are also projected in the sphere of politics. The author comes to the conclusion that, unfortunately, we are still stuck in the elite political culture with the power structure of society as a basic political value and a person as a means to achieve the goal. The level of political activity is still low. Perspective directions for further research are a constant comprehensive study of the role and place of culture of political elections in Ukraine, especially after the next presidential elections of 2019. ; Говорячи про політичні вибори зазвичай мають надію на загальнодержавне або суспільне благо, проте через різноманіття самосвідомості та політичної свідомості, а також культуру політичних виборів кожен вбачає своє на шляху добробуту та безпеки. В сучасний глобальний період розвитку політична культура в Україні піддається деяким трансформаціям під впливом кризових явищ. У даній роботі розглядається специфіка культури політичних виборів саме в українському контексті. Сучасний процес глобального розвитку створює необхідність у розгляді формату політично активної людини у суспільстві особливо під час політичних виборів. Актуальною складовою та важливим аспектом розгляду культури політичних виборів є національна політична мова, яка, характеризуючи окремі складові політичної культури, виступає засобом вираження політичних цінностей та мислення. Здійснюється спроба описати можливі варіанти розвитку культури політичних виборів у період найближчої виборчої кампанії. Автор надає комплексну характеристику сучасному стану глобального розвитку культури політичних виборів як соціального явища в Україні. Використовуються загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, гіпотетичний метод. Наголошено, що реформи в Україні характеризуються надмірною повільністю через побутові традиції українського народу, які проектуються й у сферу політики. Автор доходить висновку, що, на жаль, ми ще застрягли в елітарній політичній культурі з владною структурою суспільства як базовою політичною цінністю і людиною як засобом для досягнення мети. Рівень політичної активності ще досі низький. Перспективними напрямами подальших досліджень є постійне всебічне вивчення ролі та місця культури політичних виборів в Україні, особливо після чергових президентських виборів 2019 року.

Speaking about political elections, they usually pin their hopes on a nationwide or public benefit, but through a variety of self-consciousness and political consciousness, as well as a culture of political elections, everyone sees his own way on the path of welfare and security. In the modern global period of development, the political culture in Ukraine is subjected to some transformations under the influence of crisis phenomena.This paper examines the specificity of the culture of political elections in the Ukrainian context. The modern process of global development makes it necessary to consider the format of a politically active person in society, especially during political elections. An urgent component and an important aspect of considering the culture of political elections is national political speech, which, characterizing the individual components of political culture, is a means of expressing political values and thinking.An attempt is being made to describe possible options for the development of a culture of political elections in the period of the next election campaign. The author provides a comprehensive description of the current state of the global development of a culture of political elections as a social phenomenon in Ukraine. General scientific methods are used: analysis, synthesis, hypothetical method. It is noted that reforms in Ukraine are characterized by excessive slowness through the everyday traditions of the Ukrainian people, which are also projected in the sphere of politics. The author comes to the conclusion that, unfortunately, we are still stuck in the elite political culture with the power structure of society as a basic political value and a person as a means to achieve the goal. The level of political activity is still low. Perspective directions for further research are a constant comprehensive study of the role and place of culture of political elections in Ukraine, especially after the next presidential elections of 2019. ; Говорячи про політичні вибори зазвичай мають надію на загальнодержавне або суспільне благо, проте через різноманіття самосвідомості та політичної свідомості, а також культуру політичних виборів кожен вбачає своє на шляху добробуту та безпеки. В сучасний глобальний період розвитку політична культура в Україні піддається деяким трансформаціям під впливом кризових явищ. У даній роботі розглядається специфіка культури політичних виборів саме в українському контексті. Сучасний процес глобального розвитку створює необхідність у розгляді формату політично активної людини у суспільстві особливо під час політичних виборів. Актуальною складовою та важливим аспектом розгляду культури політичних виборів є національна політична мова, яка, характеризуючи окремі складові політичної культури, виступає засобом вираження політичних цінностей та мислення. Здійснюється спроба описати можливі варіанти розвитку культури політичних виборів у період найближчої виборчої кампанії. Автор надає комплексну характеристику сучасному стану глобального розвитку культури політичних виборів як соціального явища в Україні. Використовуються загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, гіпотетичний метод. Наголошено, що реформи в Україні характеризуються надмірною повільністю через побутові традиції українського народу, які проектуються й у сферу політики. Автор доходить висновку, що, на жаль, ми ще застрягли в елітарній політичній культурі з владною структурою суспільства як базовою політичною цінністю і людиною як засобом для досягнення мети. Рівень політичної активності ще досі низький. Перспективними напрямами подальших досліджень є постійне всебічне вивчення ролі та місця культури політичних виборів в Україні, особливо після чергових президентських виборів 2019 року.

The article specifies the role of education in supporting the national security of the state. It is substantiated that national security significantly depends on the state of education since it takes on the most important tasks for society to train the elite of society, management personnel, and highly qualified specialists in all sectors of the economy, affects changes in the social structure of society, and forms the political views of young people. The role of education in the development of critical thinking in young people is analyzed, which is especially important in the context of information war. ; В статье раскрыта роль образования в обеспечении национальной безопасности государства. Обосновывается, что национальная безопасность значительно зависит от состояния образования, поскольку последняя выполняет важнейшие для общества задачи - это подготовка элиты общества, управленческого персонала и высококвалифицированных специалистов во всех отраслях экономики, влияет на изменения в социальной структуре общества, формирует политические взгляды молодежи. Проанализирована роль образования в формировании критического мышления молодежи, что особенно актуально в условиях информационной войны. ; Постановка проблеми. Дослідники проблем національної безпеки зазначають, що рівень розвитку освіти є найважливішім внутрішнім показником національної безпеки, оскільки саме освіта забезпечує можливість доступу до знань та участь усіх члені суспільства у створенні духовних цінностей та засвоєння досягнень культури. Аналіз публікацій з даної теми свідчить про всезростаюче усвідомлення того факту, що національна безпека і освіта взаємозалежні одне з одним. Проблеми національної безпеки в її різних аспектах достатньо ґрунтовно розроблені в працях багатьох авторів. Серед них, зокрема, В. Абрамов, В. Горбулін, О. Власюк, В. Горовенко, А. Дацюк, О. Дзьобань, В. Мандрагеля, Р. Марутян, Ю. Мельник, Б. Парахонський, Г. Ситник, М. Требін та інші. Водночас проблематика ролі освіти в забезпеченні національної безпеки держави залишається розробленою недостатньо. Бракує розуміння ролі та місця освіти в системі національної безпеки, значення освіти для забезпечення національної безпеки України. Мета статті. У даній статті здійснено спробу розкриття ролі освіти в забезпеченні національної безпеки держави. Виклад основного матеріалу. В статті наголошується що, хоча національну безпеку не можна забезпечити лише засобами освітньої політики, але й неможливо гарантувати поза простором освіти. Роль освіти на сучасному етапі розвитку країни визначається задачами перетворення України в демократичне суспільство, у правову державу, державу з ринковою економікою, задачами подолання небезпеки відставання України від світових тенденцій економічного і суспільного розвитку. У цьому зв'язку освіта повинна ввійти до складу основних пріоритетів національної безпеки. Розкрито, що з метою забезпечення національних інтересів України в умовах глобального інформаційно-психологічного втручання держава повинна приступити до розробки і здійснення низки системних гуманітарних проектів, орієнтованих на «м'яке» відображення інформаційно-психологічної агресії і виховання в населення, насамперед у дітей і молоді, здатності протистояти гуманітарним утручанням - інтервенціям усіх типів - спрямованим на організацію непотрібної або шкідливої для життя залежності, у тому числі ідеологічної, культурно-історичної, політичної і мовної, уміння правильно організовувати власний вільний час, планувати і досягати високої якості використання вільного часу. Одним із пріоритетних напрямків діяльності держави щодо забезпечення національної безпеки України є захист національної системи освіти як глобальної технології відтворення традиційної свідомості, що, поряд з тим, що вона вирішує свої власні задачі, покликана забезпечувати належний рівень стійкості населення країни до інформаційно-психологічного впливу. Національній безпеці завдається шкода, якщо ускладнюється самоідентифікація, самовизначення людини як жителя України, якщо освіта не формує нові способи реагування на процеси, що відбуваються в технологічній інфраструктурі і суспільній свідомості, якщо в структурі освіти є умови, що спотворюють або руйнують свідомість і самосвідомість людини, якщо освіту невірно інкорпоровано, вмонтовано в структуру суспільства і його господарського комплексу. Вплив освіти на безпеку країни визначається тим, якою мірою вона знижує або підвищує рівень інтелектуального і вольового потенціалу населення в порівнянні з іншими країнами, як вона забезпечує освоєння підростаючим поколінням високих технологій, якою мірою орієнтує молодих людей на рішення ключових найгостріших проблем, з якими вони зустрінуться в XXI столітті. Висновки. . Забезпечення національної безпеки України прямо залежить від того, з якою освітньою підготовкою житиме молодь країни в XXI столітті, якими будуть її моральні і політичні ідеали, соціальні цінності, рівень загальної культури і професійної підготовки. Освіта має здатність активно впливати на розвиток матеріального і духовного виробництва; формує основну силу суспільства - працівників виробництва; впливає на процеси зміни соціальної структури; є найважливішим засобом передачі молоді моральних цінностей, вироблених її попередниками; формує політичні погляди людей і прищеплює початкові навички суспільної діяльності, основи політичної і правової культури.

The article specifies the role of education in supporting the national security of the state. It is substantiated that national security significantly depends on the state of education since it takes on the most important tasks for society to train the elite of society, management personnel, and highly qualified specialists in all sectors of the economy, affects changes in the social structure of society, and forms the political views of young people. The role of education in the development of critical thinking in young people is analyzed, which is especially important in the context of information war. ; В статье раскрыта роль образования в обеспечении национальной безопасности государства. Обосновывается, что национальная безопасность значительно зависит от состояния образования, поскольку последняя выполняет важнейшие для общества задачи - это подготовка элиты общества, управленческого персонала и высококвалифицированных специалистов во всех отраслях экономики, влияет на изменения в социальной структуре общества, формирует политические взгляды молодежи. Проанализирована роль образования в формировании критического мышления молодежи, что особенно актуально в условиях информационной войны. ; Постановка проблеми. Дослідники проблем національної безпеки зазначають, що рівень розвитку освіти є найважливішім внутрішнім показником національної безпеки, оскільки саме освіта забезпечує можливість доступу до знань та участь усіх члені суспільства у створенні духовних цінностей та засвоєння досягнень культури. Аналіз публікацій з даної теми свідчить про всезростаюче усвідомлення того факту, що національна безпека і освіта взаємозалежні одне з одним. Проблеми національної безпеки в її різних аспектах достатньо ґрунтовно розроблені в працях багатьох авторів. Серед них, зокрема, В. Абрамов, В. Горбулін, О. Власюк, В. Горовенко, А. Дацюк, О. Дзьобань, В. Мандрагеля, Р. Марутян, Ю. Мельник, Б. Парахонський, Г. Ситник, М. Требін та інші. Водночас проблематика ролі освіти в забезпеченні національної безпеки держави залишається розробленою недостатньо. Бракує розуміння ролі та місця освіти в системі національної безпеки, значення освіти для забезпечення національної безпеки України. Мета статті. У даній статті здійснено спробу розкриття ролі освіти в забезпеченні національної безпеки держави. Виклад основного матеріалу. В статті наголошується що, хоча національну безпеку не можна забезпечити лише засобами освітньої політики, але й неможливо гарантувати поза простором освіти. Роль освіти на сучасному етапі розвитку країни визначається задачами перетворення України в демократичне суспільство, у правову державу, державу з ринковою економікою, задачами подолання небезпеки відставання України від світових тенденцій економічного і суспільного розвитку. У цьому зв'язку освіта повинна ввійти до складу основних пріоритетів національної безпеки. Розкрито, що з метою забезпечення національних інтересів України в умовах глобального інформаційно-психологічного втручання держава повинна приступити до розробки і здійснення низки системних гуманітарних проектів, орієнтованих на «м'яке» відображення інформаційно-психологічної агресії і виховання в населення, насамперед у дітей і молоді, здатності протистояти гуманітарним утручанням - інтервенціям усіх типів - спрямованим на організацію непотрібної або шкідливої для життя залежності, у тому числі ідеологічної, культурно-історичної, політичної і мовної, уміння правильно організовувати власний вільний час, планувати і досягати високої якості використання вільного часу. Одним із пріоритетних напрямків діяльності держави щодо забезпечення національної безпеки України є захист національної системи освіти як глобальної технології відтворення традиційної свідомості, що, поряд з тим, що вона вирішує свої власні задачі, покликана забезпечувати належний рівень стійкості населення країни до інформаційно-психологічного впливу. Національній безпеці завдається шкода, якщо ускладнюється самоідентифікація, самовизначення людини як жителя України, якщо освіта не формує нові способи реагування на процеси, що відбуваються в технологічній інфраструктурі і суспільній свідомості, якщо в структурі освіти є умови, що спотворюють або руйнують свідомість і самосвідомість людини, якщо освіту невірно інкорпоровано, вмонтовано в структуру суспільства і його господарського комплексу. Вплив освіти на безпеку країни визначається тим, якою мірою вона знижує або підвищує рівень інтелектуального і вольового потенціалу населення в порівнянні з іншими країнами, як вона забезпечує освоєння підростаючим поколінням високих технологій, якою мірою орієнтує молодих людей на рішення ключових найгостріших проблем, з якими вони зустрінуться в XXI столітті. Висновки. . Забезпечення національної безпеки України прямо залежить від того, з якою освітньою підготовкою житиме молодь країни в XXI столітті, якими будуть її моральні і політичні ідеали, соціальні цінності, рівень загальної культури і професійної підготовки. Освіта має здатність активно впливати на розвиток матеріального і духовного виробництва; формує основну силу суспільства - працівників виробництва; впливає на процеси зміни соціальної структури; є найважливішим засобом передачі молоді моральних цінностей, вироблених її попередниками; формує політичні погляди людей і прищеплює початкові навички суспільної діяльності, основи політичної і правової культури.

The interaction of individuals, groups, communities, politicians and authorities interacting on cultural, ideological, geopolitical and other issues from the point of view of synergetic is explored. levels. Their interaction is based on democratic values such as democracy, public opinion, law, freedom of speech and action, competence, responsibility, human dignity, non-interference with privacy, the ability to defend and defend their own interests. All this throughout the history of building a language policy model has integrated and systematically influenced its formation and development. Synergetic component is the constructive and destructive interaction of different carriers of political ideologies, representatives of political institutions, political views of the subjects of language policy, etc., which positively or negatively influence the formation of the model. In this sense, the synergistic aspect of constructing a model of language policy is analyzed, which is to be understood as a complete model in terms of content and substance, which is formed on the basis of both constructive and destructive methodologies that link its parts to a coherent body, which is in continuous interaction. in the conditions of periodic statelessness of the Ukrainian people. It has been found out that the constructive component of constructing a model of language policy is such concepts as state independence, the only state language that fulfills a unifying role in society, the national idea, national interests, democratic values, etc., without which an effective model of language policy is built. impossible. Lack of constructing a model of language policy lack of constructive interaction, desire to understand and find a compromise of different language policy subjects, as well as – anti-Ukrainian institutions that form in the Ukrainians pro-Russian identity, linguistic-political identity, Ukrainian non-acceptance, non-Ukrainian state languages, culture, history, heroes and more. It is noted that the lack of any interaction, manipulation of the socio-political consciousness and political behavior of the community for the sake of revenge and victory, hinders the construction of a model of language policy. Synergetic is defined as a phenomenon and construct that is characterized by the kinds of interactions that lead to both the constructive renewal that took place in legally independent Ukraine in the early 1990-s and the destructive change in the language policy model that took place in the mid-1990-s. with the coming into power of pro-Russian politicians. The constructive interaction of national democrats and former communists is negatively affected, on the one hand, by their culture, consciousness and ideology, on the other, by belonging to different vectors – western or eastern. In this context, there is a lack of hostilitywarring interaction between the characters that are expressed in language-political conflicts and linguistic-political separatism, which impede the constructive model of language policy. Such destructive relations between the left-wing political forces, which in the late 1980-s, and the right-wing ones that were revived, reflected in the development and adoption of laws of Ukraine, in particular, on languages in the Ukrainian SSR, which, on the one hand, declared Ukrainian as the state language, on the other hand, blocked its constructive development and spread in the South and East of the country. This law, like all others after it, essentially laid the foundations for the construction of a dual model of language policy, which is based on the lack of political interaction between the pro-Ukrainian and pro-Russian parts of Ukrainian politics. ; Досліджується взаємодія індивідів, груп, спільнот, політиків і влади на культурному, ідеологічному, геополітичному та ін. рівнях з точки зору синергетики. Їх взаємодія ґрунтується на демократичних цінностях, якими є народовладдя, громадська думка, право, свобода слова і дій, компетентність, відповідальність, людська гідність, невтручання в особисте життя, можливість захищати та відстоювати власні інтереси. Усе це упродовж усієї історії побудови моделі мовної політики комплексно і системно впливає на її формування та розбудову. Складовою синергетики є конструктивна і деструктивна взаємодія різних носіїв політичних ідеологій, представників політичних інституцій, за політичними поглядами суб'єктів мовної політики та ін., які позитивно чи негативно впливають на формування моделі. У цьому сенсі аналізується синергетичний аспект побудови моделі мовної політики, що варто розуміти як закінчену у змістовному і сутнісному відношеннях модель, яка формується на основі як конструктивної, так і деструктивної методологіях, які зв'язують її частини у цілісний організм, який знаходиться у безперервній взаємодії в умовах періодичної бездержавності українського народу. З'ясовано, що конструктивною складовою побудови моделі мовної політики є такі концепти як державна незалежність, єдина державна мова, яка виконує у суспільстві об'єднавчу роль, національна ідея, національні інтереси, демократичні цінності та ін., без яких побудувати ефективну модель мовної політики неможливо. Гальмують побудову моделі мовної політики відсутність конструктивної взаємодії, бажання порозумітися та знайти компроміс різних за ідеологією суб'єктів мовної політики, а також – антиукраїнськи налаштовані інституції, які формують в українців проросійську самосвідомість, мовно-політичну ідентичність, неприйняття усього українського: державної незалежності, української мови, культури, історії, героїв та ін. Зазначено, що гальмує побудову моделі мовної політики також відсутність будь-якої взаємодії, маніпулювання суспільнополітичною свідомістю та політичною поведінкою спільноти заради реваншу та перемоги. Дається визначення синергетики як явища і конструкту, якому притаманні такі види взаємодій, які ведуть як до конструктивного оновлення, що відбулося у юридично незалежній Україні на початку 1990-х років, так і – деструктивної зміни моделі мовної політики, яка відбулася у середині 90 – х рр. з приходом до влади проросійськи налаштованих політиків. На конструктивну взаємодію національних демократів і колишніх комуністів негативно впливає, з одного боку, їх культура, свідомість та ідеологія, з іншого, приналежність до різних векторів – західного чи східного. У цьому контексті перемагає відсутність взаємодії, що змінюється ворожнечею, війною символів, які виражаються у мовно-політичних конфліктах та мовно-політичному сепаратизмі, які перешкоджають конструктивно розбудовувати модель мовної політики. Такі деструктивні стосунки «лівих» політичних сил, які у кінці 1980-х рр. відживали, і «правих», які відроджувалися, відобразилися на розробці та ухваленні законів України, зокрема, «Про мови в Українській РСР», який, з одного боку, проголосив українську мову державною, з іншого, заблокував її конструктивний розвиток та поширення на Півдні і Сході країни. Цей закон, як і усі інші після нього, по суті, заклав підвалини для побудови подвійної моделі мовної політики, яка базується на відсутності політичної взаємодії проукраїнськи і проросійськи налаштованих частин українського політикуму.