The EU countries have realised necessity of a legal regulation of the chemical substances for health protection of the person and maintenance of natural balance. The Partnership and Cooperation Agreement between Ukraine and EU facilitates the sharing of norms of chemical safety of EU with a system REACH as a central point for regulating registration and manufacturing of chemical substances. ; Страны ЕС раньше других осознали необходимость правовой регламентации обращения с химическими веществами для охраны здоровья человека и поддержания природного баланса. СПС между Украиной и ЕС облегчает заимствование норм химической безопасности, центральным звеном которой стала система REACH, регулирующая регистрацию, производство и оборот химических веществ. ; Країни ЄС раніше за інших усвідомили необхідність правової регламентації поводження з хімічними речовинами для охорони здоров'я людини та підтримання природного балансу. УПС між Україною та ЄС полегшує запозичення норм хімічної безпеки, центральною ланкою якої стала система REACH, що регулює реєстрацію, виробництво та обіг хімічних речовин.
Основним напрямком курсу «Природоохоронне законодавство та екологічне право» є з'ясування основних механізмів реалізації та захисту конституційних екологічних прав на безпечне для життя та здоров'я довкілля та на відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди, інших екологічних прав громадян, отримання практичних вмінь та навичок застосування відповідного законодавства у реальній практичній діяльності. The main direction of the course "Environmental Law and Environmental Law" is to find out the main mechanisms for the implementation and protection of constitutional environmental rights for a safe environment for life and health and for reimbursement of damage caused by violation of this right, other environmental rights of citizens, obtaining practical skills and abilities the application of relevant legislation in real practice
Публікація присвячена адаптації корпоративного законодавства України до права корпорацій ЄС. Особлива увага приділена визначенню понять «корпорація» та «корпоративне право». Зроблено висновок щодо відсутності усталеного розуміння наведених понять у національній юридичній науці та досліджено основні доктринальні підходи до їх визначення. Детально розглянуто основні підходи до правової природи корпорації в окремих європейських правопорядках – у ФРН, Франції, Англії. Констатовано наявність істотних відмінностей між законодавством України та країн ЄС, що зумовлені історією їх розвитку і особливостями конкретних національних правопорядків. Розглянуто регулювання корпоративних відносин в Європейському Союзі на наднаціональному рівні. Зроблено висновок, що саме наднаціональне право ЄС є його "правом корпорацій" або "корпоративним правом". Досліджено пріорітетні напрями уніфікації європейського права корпорацій на наднаціональному рівні. Основним інструментом врегулювання порядку діяльності корпорацій у праві ЄС визначено директиви, спрямовані на гармонізацію та уніфікацію національного законодавства країн-членів ЄС. Детально проаналізовано профільну директиву у сфері права корпорацій ЄС - DIRECTIVE (EU) 2017/1132 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 14 June 2017 relating to certain aspects of company law (codification), предметом регулювання якої є правовідносини створення, діяльності та припинення компаній з обмеженою відповідальністю (limited liability companies). Окрема увага приділена діджиталізації корпоративного права ЄС. У контексті інтеграційних процесів у сфері приватного права визначено окремі тенденції, властиві корпоративному законодавству України. Зокрема, звертається увага на неузгодженість норм корпоративного законодавства України, які містяться у двох кодифікованих актах – ЦК України та ГК України, а також у низці спеціальних законів. При цьому, сфера дії окремих норм є тотожною, а їх зміст – різним. Зроблено висновок щодо необхідності системного оновлення корпоративного законодавства ...
Стаття присвячена адаптації корпоративного законодавства України до права корпорацій ЄС. Особлива увага приділена визначенню понять «корпорація» та «корпоративне право». Зроблено висновок щодо відсутності усталеного розуміння наведених понять у національній юридичній науці та досліджено основні доктринальні підходи до їх визначення. Детально розглянуто основні підходи до правової природи корпорації в окремих європейських правопорядках – у ФРН, Франції, Англії. Констатовано наявність істотних відмінностей між законодавством України та країн ЄС, що зумовлені історією їх розвитку і особливостями конкретних національних правопорядків. Розглянуто регулювання корпоративних відносин в Європейському Союзі на наднаціональному рівні. Зроблено висновок, що саме наднаціональне право ЄС є його "правом корпорацій" або "корпоративним правом". Досліджено пріорітетні напрями уніфікації європейського права корпорацій на наднаціональному рівні. Основним інструментом врегулювання порядку діяльності корпорацій у праві ЄС визначено директиви, спрямовані на гармонізацію та уніфікацію національного законодавства країн-членів ЄС. Детально проаналізовано профільну директиву у сфері права корпорацій ЄС - DIRECTIVE (EU) 2017/1132 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 14 June 2017 relating to certain aspects of company law (codification), предметом регулювання якої є правовідносини створення, діяльності та припинення компаній з обмеженою відповідальністю (limited liability companies). Окрема увага приділена діджиталізації корпоративного права ЄС. У контексті інтеграційних процесів у сфері приватного права визначено окремі тенденції, властиві корпоративному законодавству України. Зокрема, звертається увага на неузгодженість норм корпоративного законодавства України, які містяться у двох кодифікованих актах – ЦК України та ГК України, а також у низці спеціальних законів. При цьому, сфера дії окремих норм є тотожною, а їх зміст – різним. Зроблено висновок щодо необхідності системного оновлення корпоративного законодавства України не ...
Відповідно до статті 50 Лісабонського договору про приєднання до Європейського Союзу будь-яка держава-член може вийти із Союзу. На основі цього правила у Великобританії було розпочато процес Brexit. Він був заснований на результатах консультативного референдуму 23 червня 2016 року, коли 51,9% його учасників проголосували за вихід. 23 січня 2020 р. Палата лордів затвердила угоду про Brexit, яка дозволила Великобританії вийти з ЄС 31 січня 2020 р. Цього дня Європарламент ратифікував угоду про Brexit, і Великобританія завершила членство в ЄВРОПА. Brexit став дуже серйозним випробуванням для Великобританії та ЄС. Найбільша загроза для ЄС полягає в тому, що Brexit може спровокувати подібні процеси дезінтеграції в інших європейських країнах. Угода про вихід Великобританії з ЄС передбачає перехідний період з 31 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року. Під час перехідного періоду застосовуватиметься право ЄС, але будуть деякі винятки: Великобританія не братиме участі у процесі прийняття рішень ЄС і не зможе голосувати на виборах до Європейського парламенту. Протягом перехідного періоду він залишатиметься частиною митного союзу та єдиного ринку ЄС, відповідатиме умовам торгової політики та митним тарифам ЄС. Проект політичної декларації, підписаний ЄС та Великобританією разом із угодою про Brexit, передбачає збереження партнерства сторін на основі спільних цінностей після виходу Великобританії з ЄС. Одночасно повинні бути забезпечені британський суверенітет та захист внутрішнього ринку Великої Британії, незалежна торгова політика та припинення вільного руху людей між ЄС та Великобританією. Їх подальша співпраця та роль у європейських та світових міжнародних процесах залежатимуть від налагодження співпраці між Великобританією та ЄС протягом перехідного періоду.
В сучасних умовах Європейський Союз є найбільшим утворенням на території Європи, до складу якого входять 28 країн – членів. ЄС є також найбільшою економікою світу і потужним ринком капіталу, послуг і робочої сили. Після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС особливо актуальним є налагодження більш тісних економічних, політичних, культурних зв'язків з європейськими країнами. Важливим є також співробітництво в галузі юстиції та безпеки, а також гармонізація українського законодавства з законодавством ЄС. Досягнення поставлених завдань вимагає також і знання права ЄС. Дана дисципліна надає можливість студентам ознайомитись з європейським правом, зрозуміти його суть, призначення, характерні особливості. In the modern world, the European Union is the largest entity in Europe, comprising 28 member countries. The EU is also the largest economy in the world and a powerful capital market, services and labor force. After the signing of the Association Agreement between Ukraine and the EU, the establishment of closer economic, political, and cultural ties with European countries is especially important. Cooperation in the field of justice and security is also important, as well as harmonization of Ukrainian legislation with EU legislation. Achieving the tasks required also requires knowledge of EU law. This discipline gives students the opportunity to familiarize themselves with European law, to understand its essence, purpose, characteristic features.
У статті висвітлені положення Директиви ЄС № 2019/790 про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку, що стосуються вільного оцифрування творів закладами культурної спадщини. Висвітлені проблеми транскордонного застосування цих норм в умовах розвитку цифрового середовища. Аргументовано, що існує нагальна потреба уніфікувати положення в законах країн. Здійснено порівняльний аналіз відповідних норм Директиви ЄС та національного законодавства про авторське право і суміжні права. The article is devoted to the study of the norms of Directive № 2019/790 on copyright and related rights in the Digital Single Market, such as provisions of free digitization of works by cultural heritage institutions. The problems of cross-border application of these norms in the conditions of digital environment development are highlighted. It is argued that there is an urgent need to unify the provisions in the laws of countries. A comparative analysis of the relevant norms of the EU Directive and national legislation on copyright and related rights.
У статті висвітлені положення Директиви ЄС № 2019/790 про авторське право і суміжні права в єдиному цифровому ринку, що стосуються вільного оцифрування творів закладами культурної спадщини. Висвітлені проблеми транскордонного застосування цих норм в умовах розвитку цифрового середовища. Аргументовано, що існує нагальна потреба уніфікувати положення в законах країн. Здійснено порівняльний аналіз відповідних норм Директиви ЄС та національного законодавства про авторське право і суміжні права. The article is devoted to the study of the norms of Directive № 2019/790 on copyright and related rights in the Digital Single Market, such as provisions of free digitization of works by cultural heritage institutions. The problems of cross-border application of these norms in the conditions of digital environment development are highlighted. It is argued that there is an urgent need to unify the provisions in the laws of countries. A comparative analysis of the relevant norms of the EU Directive and national legislation on copyright and related rights.
Taking into account the improvement of various forms and methods of copyright infringement in modern high-tech conditions of the development of society, which tends to globalize and taking into account the ineffective system of counteracting this negative process in Ukraine, the problem under consideration today acquires additional relevance for our state. In Ukraine, in recent years, unfortunately, there has been a tendency toward an increase in the number and variety of copyright violations, in particular piracy and plagiarism. Also, it has not been declining for many years and remains one of the highest in the world the level of copyright infringement in the Internet. In accordance with the latest report of the International Intellectual Property Alliance, Ukraine continues to "export piracy, especially digital, to EU countries, as well as other neighboring countries in the region". The article is devoted to the study of problems in the implementation of copyright protection in the Internet. The author highlighted the changes in the current legislation of Ukraine on this issue, and also briefly described the shortcomings in the procedure for resolving disputes and complaints of the author, whose rights were violated, in the system of participants providing Internet resources and in court. In accordance with the legislation of Ukraine, for copyright infringement, criminal liability is provided along with civil and administrative. It was established that the government and relevant institutions are taking certain steps to improve work in this direction, which, unfortunately, remain ineffective. For example, the legislator for some reason did not seize the opportunity to eliminate other errors in the wording of Art. 176 of the Criminal Code, which Koval A.M. is considering in his work on criminal liability for violations of copyright and related rights. Although, at the same time, the articles of the Criminal Code, Code of Civil Procedure, Code of Commercial Procedure made significant amendments and additions that positively affect copyright protection. It should be understood that increasing the efficiency of resolving the complex problem of copyright infringement in Ukraine depends on the development and implementation of a unified state strategy, within the framework of which a combination of systemic and coordinated efforts of specialists in the legislative, scientific, intellectual, law enforcement and public administration spheres should occur. ; Принимая во внимание улучшение разнообразных форм и способов нарушения авторского права в современных высокотехнологических условиях развития общества, что имеет тенденцию к глобализации, и учитывая малоэффективную систему противодействия этому негативному процессу в Украине, рассматриваемая проблема сегодня приобретает для нашего государства дополнительную актуальность. В Украине в последние годы, к сожалению, имеет место тенденция роста количества и разнообразия нарушений авторского права, в частности пиратство и плагиат. Также не снижается уже на протяжении многих лет и остается одним из наиболее высоких в мире уровень нарушения имущественных авторских прав в сети Интернет. В соответствии с последним отчетом Международного альянса интеллектуальной собственности Украина продолжает «экспортировать пиратство, особенно цифровое, в страны ЕС, а также другие соседние страны в регионе». Статья посвящена изучению проблем при осуществлении защиты авторских прав в сети Интернет. Автор осветил изменения в действующем законодательстве Украины по этому вопросу, а также кратко охарактеризовал недостатки в процедуре рассмотрения споров и жалоб автора, чьи права были нарушены, в системе участников предоставления интернет-ресурсов и в судебном порядке. В соответствии с законодательством Украины за нарушение авторского права предусмотрена наряду с гражданско-правовой и административной также уголовная ответственность. Установлено, что правительством и соответствующими институтами предпринимаются определённые шаги по улучшению работы в этом направлении, которые, к сожалению, остаются малоэффективными. Так, законодатель почему-то не воспользовался представившейся возможностью для устранения других погрешностей в формулировке ст. 176 УК, которые рассматривает А.М. Коваль в своей работе об уголовной ответственности за нарушения авторских и смежных с ним прав. Хотя при этом в статьи УК, ГПК, ХПК внесены существенные дополнения и изменения, которые позитивно влияют на защиту авторских прав. При этом следует понимать, что повышение эффективности разрешения сложной проблемы нарушений авторских прав в Украине зависит от разработки и внедрения единой государственной стратегии, в рамках которой должно произойти объединение системных и скоординированных усилий специалистов законодательной, научно-интеллектуальной, правоохранительной и государственно-управленческой сферы. ; Беручи до уваги поліпшення різноманітних форм і способів порушення авторського права в сучасних високотехнологічних умовах розвитку суспільства, що має тенденцію до глобалізації, та враховуючи малоефективну систему протидії цьому негативному процесу в Україні, ця проблема набуває для нашої держави нині набуває додаткової актуальності. Останніми роками в Україні, на жаль, має місце тенденція зростання кількості і різноманітності порушень авторського права, зокрема піратства та плагіату. Також не знижується і залишається одним із найбільш високих у світі рівень порушення майнових авторських прав у мережі Інтернет. Відповідно до останнього звіту Міжнародного альянсу інтелектуальної власності Україна продовжує «експортувати піратство, особливо цифрове, до країн ЄС, а також інших сусідніх країн у регіоні». Стаття присвячена вивченню проблем при здійсненні захисту авторських прав в мережі Інтернет. Автор висвітлив зміни в чинному законодавстві України з цього питання, а також коротко охарактеризував недоліки в процедурі розгляду спорів і скарг автора, чиї права були порушені, в системі учасників надання інтернет-ресурсів і в судовому порядку. Відповідно до законодавства України за порушення авторського права передбачена поряд із цивільно-правовою та адміністративною також кримінальна відповідальність. Встановлено, що урядом і відповідними інститутами робляться певні кроки щодо поліпшення роботи в цьому напрямі які, на жаль, залишаються малоефективними. Так, законодавець чомусь не скористався наданою можливістю для усунення інших похибок у формулюванні ст. 176 КК, які розглядає А.М. Коваль у своїй роботі про кримінальну відповідальність за порушення авторських та суміжних з ним прав. Хоча при цьому в статті КК, ЦПК, ГПК внесені суттєві доповнення та зміни, які позитивно впливають на захист авторських прав. При цьому слід розуміти, що підвищення ефективності вирішення складної проблеми порушень авторських прав в Україні залежить від розробки та впровадження єдиної державної стратегії, в рамках якої має відбутися об'єднання системних і скоординованих зусиль фахівців законодавчої, науково-інтелектуальної, правоохоронної та державно-управлінської сфер.
Key words: copyright, work, artificial intelligence, computer program In the article, the problemsof legislation of Ukraine regarding the issues of copyright on works created due to artificialintelligence were analyzed. Particularly, who is the owner of copyright ofworks created due to artificial intelligence. On the one hand, it could be a developer ofa computer program, from the other hand, it could be a client or an employer. Because,it could happen that there is a situation when robots created something newand original, e.g., how it happened with the project "New Rembrandt". In this case,computers created a unique portrait of Rembrandt. And here is a question, where isin this portrait original and intellectual works of developers of these computers andprograms. In the contrast, this portrait could be created without people who developedspecial machines, programs, and computers. The article's author proposes to addinto Ukrainian legislation with following norm: the owner of the copyright createddue to artificial intelligence should be a natural person who uses artificial intelligencefor these purposes within the official relationship or on the basis of a contract. In caseof automatic generation of such work by artificial intelligence, the owner of copyrightshould be the developer.Also, another question arises, particularly, who will be responsible for the damagecaused by the artificial intelligence. As an example, of the solution for this issue Resolution2015/2103 (INL) was given, where is mentioned that human agent could be responsiblefor the caused damage. Because, it is not always a developer is responsiblefor the damage.Also, the legislation and justice practice of foreign countries was explored. Theways of overcoming mentioned problems in legislation of Ukraine were proposed.Such as changing our legislation and giving the exact explanation in who is the ownerof copyright on works created due to artificial intelligence and in which cases this personcould become an owner of the copyright. However, probably, these issues shouldbe resolved at international level regarding globalization. ; Ключові слова: авторське право, твір, штучний інтелект, комп'ютерна програма Щоденне створення нових комп'ютерних програм зумовлює появу все більшої кіль-кості питань щодо авторського права на твори, створені за допомогою штучного інте-лекту. У статті проаналізовано прогалини законодавства України стосовно регулю-вання авторських прав на твори, створені за допомогою штучного інтелекту.Досліджено законодавство та судову практику зарубіжних країн. Запропонованошляхи подолання недоліків у законодавстві України. Список використаних джерел: 1. Оморов Р. О. Интеллектуальная собственность и искусственный интеллект. E-Management. 2020. № 3 (1). C. 45−46. 2. Про авторське право та суміжні права : Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3792-12 (дата звернення: 20.05.2020). 3. Уткіна М. С. Можливість віднесення творів, створених штучним інтелектом, до об'єктів інтелектуальної власності. Правові горизонти. 2019. № 17. С. 54−58. 4. Васильєва Д. Захист авторських прав для AI: гра на випередження. Юридична газета. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/zahist-avtorskih-prav-dlya-aigranaviperedzhennya.html (дата звернення: 04.02.2021). 5. Miernicki M., Huang Y., Artificial intelligence and moral rights. AI & Soc. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s00146-020-01027-6 (дата звернення: 04.02.2021). 6. Noto La Diega G. Associate Professor Guido Noto La Diega's Comments on Wipo's 'draft Issues Paper on Intellectual Property and Artificial Intelligence' (WIPO/IP/AI/2/GE/20/1). URL: https://osf.io/preprints/lawarxiv/c7jgh/ (дата звернення: 20.05.2020). 7. Буров М. Юрист і Закон. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 17. URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article (дата звернення: 20.05.2020). 8. Швантнер М., Сесицький Є. Правова охорона творів, які генеруються системами штучного інтелекту: досвід ЄС, Великої Британії та США. Часопис Київського університету права. 2018. № 4. С. 217. 9. Hristov K. Artificial Intelligence and the Copyright Dilemma. IDEA: The Journal of the Franklin Pierce Center for Intellectual Property. University of New Hampshire. New Hampshire, 2017. № 57. P. 441. 10. Dickenson J., Morgan A., Clark B. Creative machines: ownership of copyright in content created by artificial intelligence applications. European Intellectual Property Review. Sweet & Maxwell. London, 2017. Vol. 39, № 8. P. 458. 11. Ihalainen J. Computer creativity: artificial intelligence and copyright. Journal of Intellectual Property Law & Practice. Oxford University Press. Oxford, 2018. Vol.13, № 9. P. 726. 12. Міліціна К. Об'єкти, створені за допомогою штучного інтелекту і штучним інтелектом безпосередньо, та авторське право США. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 5. С. 343−346. 13. ZHOU Bo. Artificial Intelligence and Copyright Protection - Judicial Practice in Chinese Courts. P. 1. URL: https://www.wipo.int/export/sites/www/aboutip/en/artificial_intelligence/conversation_ip_ai/pdf/ms_china_1_en.pdf (дата звернення: 20.05.2020). ===================================== 1. Omorov R. O. Yntellektualnaia sobstvennost y yskusstvennыi yntellekt. E-Management. 2020. № 3 (1). C. 45−46. 2. Pro avtorske pravo ta sumizhni prava : Zakon Ukrainy vid 23.12.1993 r. № 3792-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3792-12 (data zvernennia: 20.05.2020). 3. Utkina M. S. Mozhlyvist vidnesennia tvoriv, stvorenykh shtuchnym intelektom, do obiektiv intelektualnoi vlasnosti. Pravovi horyzonty. 2019. № 17. S. 54−58. 4. Vasylieva D. Zakhyst avtorskykh prav dlia AI: hra na vyperedzhennia. Yurydychna hazeta. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/zahist-avtorskih-prav-dlya-aigranaviperedzhennya.html (data zvernennia: 04.02.2021). 5. Miernicki M., Huang Y., Artificial intelligence and moral rights. AI & Soc. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s00146-020-01027-6 (data zvernennia: 04.02.2021). 6. Noto La Diega G. Associate Professor Guido Noto La Diegas Comments on Wipos 'draft Issues Paper on Intellectual Property and Artificial Intelligence (WIPO/IP/AI/2/GE/20/1). URL: https://osf.io/preprints/lawarxiv/c7jgh/ (data zvernennia: 20.05.2020). 7. Burov M. Yuryst i Zakon. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. 2019. № 17. URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article (data zvernennia: 20.05.2020). 8. Shvantner M., Sesytskyi Ye. Pravova okhorona tvoriv, yaki heneruiutsia systemamy shtuchnoho intelektu: dosvid YeS, Velykoi Brytanii ta SShA. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. 2018. № 4. S. 217. 9. Hristov K. Artificial Intelligence and the Copyright Dilemma. IDEA: The Journal of the Franklin Pierce Center for Intellectual Property. University of New Hampshire. New Hampshire, 2017. № 57. P. 441. 10. Dickenson J., Morgan A., Clark B. Creative machines: ownership of copyright in content created by artificial intelligence applications. European Intellectual Property Review. Sweet & Maxwell. London, 2017. Vol. 39, № 8. P. 458. 11. Ihalainen J. Computer creativity: artificial intelligence and copyright. Journal of Intellectual Property Law & Practice. Oxford University Press. Oxford, 2018. Vol.13, № 9. P. 726. 12. Militsina K. Obiekty, stvoreni za dopomohoiu shtuchnoho intelektu i shtuchnym intelektom bezposeredno, ta avtorske pravo SShA. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2019. № 5. S. 343−346. 13. ZHOU Bo. Artificial Intelligence and Copyright Protection - Judicial Practice in Chinese Courts. P. 1. URL: https://www.wipo.int/export/sites/www/aboutip/en/artificial_intelligence/conversation_ip_ai/pdf/ms_china_1_en.pdf (data zvernennia: 20.05.2020).
Key words: copyright, work, artificial intelligence, computer program In the article, the problemsof legislation of Ukraine regarding the issues of copyright on works created due to artificialintelligence were analyzed. Particularly, who is the owner of copyright ofworks created due to artificial intelligence. On the one hand, it could be a developer ofa computer program, from the other hand, it could be a client or an employer. Because,it could happen that there is a situation when robots created something newand original, e.g., how it happened with the project "New Rembrandt". In this case,computers created a unique portrait of Rembrandt. And here is a question, where isin this portrait original and intellectual works of developers of these computers andprograms. In the contrast, this portrait could be created without people who developedspecial machines, programs, and computers. The article's author proposes to addinto Ukrainian legislation with following norm: the owner of the copyright createddue to artificial intelligence should be a natural person who uses artificial intelligencefor these purposes within the official relationship or on the basis of a contract. In caseof automatic generation of such work by artificial intelligence, the owner of copyrightshould be the developer.Also, another question arises, particularly, who will be responsible for the damagecaused by the artificial intelligence. As an example, of the solution for this issue Resolution2015/2103 (INL) was given, where is mentioned that human agent could be responsiblefor the caused damage. Because, it is not always a developer is responsiblefor the damage.Also, the legislation and justice practice of foreign countries was explored. Theways of overcoming mentioned problems in legislation of Ukraine were proposed.Such as changing our legislation and giving the exact explanation in who is the ownerof copyright on works created due to artificial intelligence and in which cases this personcould become an owner of the copyright. However, probably, these issues shouldbe resolved at international level regarding globalization. ; Ключові слова: авторське право, твір, штучний інтелект, комп'ютерна програма Щоденне створення нових комп'ютерних програм зумовлює появу все більшої кіль-кості питань щодо авторського права на твори, створені за допомогою штучного інте-лекту. У статті проаналізовано прогалини законодавства України стосовно регулю-вання авторських прав на твори, створені за допомогою штучного інтелекту.Досліджено законодавство та судову практику зарубіжних країн. Запропонованошляхи подолання недоліків у законодавстві України. Список використаних джерел: 1. Оморов Р. О. Интеллектуальная собственность и искусственный интеллект. E-Management. 2020. № 3 (1). C. 45−46. 2. Про авторське право та суміжні права : Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3792-12 (дата звернення: 20.05.2020). 3. Уткіна М. С. Можливість віднесення творів, створених штучним інтелектом, до об'єктів інтелектуальної власності. Правові горизонти. 2019. № 17. С. 54−58. 4. Васильєва Д. Захист авторських прав для AI: гра на випередження. Юридична газета. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/zahist-avtorskih-prav-dlya-aigranaviperedzhennya.html (дата звернення: 04.02.2021). 5. Miernicki M., Huang Y., Artificial intelligence and moral rights. AI & Soc. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s00146-020-01027-6 (дата звернення: 04.02.2021). 6. Noto La Diega G. Associate Professor Guido Noto La Diega's Comments on Wipo's 'draft Issues Paper on Intellectual Property and Artificial Intelligence' (WIPO/IP/AI/2/GE/20/1). URL: https://osf.io/preprints/lawarxiv/c7jgh/ (дата звернення: 20.05.2020). 7. Буров М. Юрист і Закон. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 17. URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article (дата звернення: 20.05.2020). 8. Швантнер М., Сесицький Є. Правова охорона творів, які генеруються системами штучного інтелекту: досвід ЄС, Великої Британії та США. Часопис Київського університету права. 2018. № 4. С. 217. 9. Hristov K. Artificial Intelligence and the Copyright Dilemma. IDEA: The Journal of the Franklin Pierce Center for Intellectual Property. University of New Hampshire. New Hampshire, 2017. № 57. P. 441. 10. Dickenson J., Morgan A., Clark B. Creative machines: ownership of copyright in content created by artificial intelligence applications. European Intellectual Property Review. Sweet & Maxwell. London, 2017. Vol. 39, № 8. P. 458. 11. Ihalainen J. Computer creativity: artificial intelligence and copyright. Journal of Intellectual Property Law & Practice. Oxford University Press. Oxford, 2018. Vol.13, № 9. P. 726. 12. Міліціна К. Об'єкти, створені за допомогою штучного інтелекту і штучним інтелектом безпосередньо, та авторське право США. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 5. С. 343−346. 13. ZHOU Bo. Artificial Intelligence and Copyright Protection - Judicial Practice in Chinese Courts. P. 1. URL: https://www.wipo.int/export/sites/www/aboutip/en/artificial_intelligence/conversation_ip_ai/pdf/ms_china_1_en.pdf (дата звернення: 20.05.2020). ===================================== 1. Omorov R. O. Yntellektualnaia sobstvennost y yskusstvennыi yntellekt. E-Management. 2020. № 3 (1). C. 45−46. 2. Pro avtorske pravo ta sumizhni prava : Zakon Ukrainy vid 23.12.1993 r. № 3792-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3792-12 (data zvernennia: 20.05.2020). 3. Utkina M. S. Mozhlyvist vidnesennia tvoriv, stvorenykh shtuchnym intelektom, do obiektiv intelektualnoi vlasnosti. Pravovi horyzonty. 2019. № 17. S. 54−58. 4. Vasylieva D. Zakhyst avtorskykh prav dlia AI: hra na vyperedzhennia. Yurydychna hazeta. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/zahist-avtorskih-prav-dlya-aigranaviperedzhennya.html (data zvernennia: 04.02.2021). 5. Miernicki M., Huang Y., Artificial intelligence and moral rights. AI & Soc. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s00146-020-01027-6 (data zvernennia: 04.02.2021). 6. Noto La Diega G. Associate Professor Guido Noto La Diegas Comments on Wipos 'draft Issues Paper on Intellectual Property and Artificial Intelligence (WIPO/IP/AI/2/GE/20/1). URL: https://osf.io/preprints/lawarxiv/c7jgh/ (data zvernennia: 20.05.2020). 7. Burov M. Yuryst i Zakon. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. 2019. № 17. URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article (data zvernennia: 20.05.2020). 8. Shvantner M., Sesytskyi Ye. Pravova okhorona tvoriv, yaki heneruiutsia systemamy shtuchnoho intelektu: dosvid YeS, Velykoi Brytanii ta SShA. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. 2018. № 4. S. 217. 9. Hristov K. Artificial Intelligence and the Copyright Dilemma. IDEA: The Journal of the Franklin Pierce Center for Intellectual Property. University of New Hampshire. New Hampshire, 2017. № 57. P. 441. 10. Dickenson J., Morgan A., Clark B. Creative machines: ownership of copyright in content created by artificial intelligence applications. European Intellectual Property Review. Sweet & Maxwell. London, 2017. Vol. 39, № 8. P. 458. 11. Ihalainen J. Computer creativity: artificial intelligence and copyright. Journal of Intellectual Property Law & Practice. Oxford University Press. Oxford, 2018. Vol.13, № 9. P. 726. 12. Militsina K. Obiekty, stvoreni za dopomohoiu shtuchnoho intelektu i shtuchnym intelektom bezposeredno, ta avtorske pravo SShA. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2019. № 5. S. 343−346. 13. ZHOU Bo. Artificial Intelligence and Copyright Protection - Judicial Practice in Chinese Courts. P. 1. URL: https://www.wipo.int/export/sites/www/aboutip/en/artificial_intelligence/conversation_ip_ai/pdf/ms_china_1_en.pdf (data zvernennia: 20.05.2020).
This article defines the main trends of the current renewed company legislation development, as well as, the extent to which the Ukrainian company law reform is related to the similar processes in the EU. The author analyzes the key aspects of the recently adopted changes in regulation of corporate contracts and limited liability companies as well as formation of the legal basis for the squeeze-out and sell-out transactions. ; Статья определяет основные тенденции развития действующего корпоративного законодательства Украины, а также проводит оценку его соответствия подобным процессам, происходящим в ЕС. Автором анализируются ключевые аспекты недавно принятых изменений по регулированию корпоративных договоров, обществ с ограниченной ответственностью, а также формированию законодательной основы для squeeze-out и sell-out. ; Стаття визначає головні тенденції розвитку чинного корпоративного законодавства України, а також надає оцінку його відповідності подібним процесам, що відбуваються в ЄС. Автором аналізуються ключові аспекти нещодавно прийнятих змін щодо регулювання корпоративних договорів, товариств з обмеженою відповідальністю, а також формування законодавчої основи для squeeze-out та sell-out.
Recently the question of study of ecological law as the element of knowledge in higher educational system is actively discussed. But for today there is no distinctly formed and codified base of this branch of law, therefore for the future improvement of legislation it is topical to analyze issues that arise in legal and educational practice. ; Останнім • часом активно обговорюється питання про вивчення екологічного права, як елемента знань у системі вищої освіти. Але досі немає чітко сформованої та кодифікованої бази цієї галузі права і тому для подальшого удосконалення її законодавства актуальним є розгляд питань, що виникають у правовій та навчальній практиці
Large-scale updating of domestic civil legislation, modernization of the Civil Code of Ukraine in order to ensure maximum compliance of its norms with modern requirements, for sure, actualizes the study of the problems of creating a perfect conceptual basis for the relevant processes. At the same time, it is important to determine the means of implementing the concept of private law in the practice of lawmaking and law enforcement. In fact, the success of updating the civil legislation of Ukraine and the success of adapting the domestic legal system to private EU law depend on the successful solution of these two tasks. The article is devoted to the analysis of how the concept of private law should affect the concept of updating the civil legislation of Ukraine and how it can be implemented in practice. The article examines private law as a concept. At the same time, private law is characterized as a civilizational phenomenon. The means of implementing the concept of private law are determined. The means of its legal support are analyzed, as well as the significance of state and state-sanctioned private coercion. As a result of the study, it was concluded that in order to ensure the introduction of the concept of "private law" in society, the state, as one of the most important elements of the mechanism of organizing the life of this society, must take a number of measures. Thus, the concept of private law is "objectified", its transition from the abstract level of civilization to the level of values, categories, institutions of the state. The state requires considerable efforts to implement these civilizational phenomena, ideology, etc. in society. Such efforts can be made not only by the state, but also by society as a whole. This is not necessary, but it is much harder to succeed without it. Therefore, it should be not only about state, but also non-state (public) support for the implementation of the concept of private law. ; Масштабне оновлення вітчизняного цивільного законодавства, модернізація Цивільного кодексу України з метою забезпечення максимальної відповідності його норм сучасним вимогам, природно, актуалізує дослідження проблем створення досконалого концептуального підґрунтя відповідних процесів. Водночас важливим є визначення засобів реалізації концепту приватного права у практиці законотворчості та правозастосування. Власне, від успішного вирішення цих двох завдань залежить і успішність оновлення цивільного законодавства України, і успіх адаптації вітчизняної правової системи до приватного права ЄС. Стаття присвячена аналізу того, як концепт приватного права має впливати на концепції оновлення цивільного законодавства України та яким чином він може бути реалізований на практиці. У статті досліджується приватне право як концепт. Водночас приватне право характеризується як цивілізацій- ний феномен. Визначаються засоби реалізації концепту приватного права. Аналізуються засоби його правового забезпечення, а також значення державного і санкціонованого державою приватного примусу. Зроблено висновок про те, що для забезпечення впровадження у буття суспільства концепту «приватне право» держава як один із найважливіших елементів механізму організації життя цього суспільства має здійснювати в межах правового поля низку заходів. Таким чином відбувається «об'єктивізація» концепту приватного права, перехід його з абстрактного цивілізаційного рівня на рівень цінностей, категорій, інституцій відповідної держави. Від держави вимагаються значні зусилля, щоб впровадити зазначені цивілізаційні феномени, ідеологію тощо у життя суспільства. Таких зусиль може докладати не лише держава, а й суспільство загалом. Така умова не є обов'язковою, але без цього досягти успіху набагато важче. Отже, має йтися не лише про державне, але й недержавне (громадське) забезпечення реалізації концепту приватного права.
Визначено роль Суду ЄС в інституційному механізмі Європейського Союзу. На основі аналізу його повноважень та повноважень інших органів ЄС досліджено засади та механізми співпраці Суду Європейського Союзу з іншими органами ЄС.Ключові слова: Суд ЄС; органи ЄС; право ЄС; судова система ЄС; правова система ЄС. The article defines the role of the European Court of Justice in the institutional mechanism of the European Union. The Court of Justice of the European Union rules on the interpretation and application of Union law.The Court of Justice of the European Union is responsible for ensuring the legality of the Union acts that the institutions of the European Union adopt. It ensures that the Member States fulfil their obligations under the Treaties. The Court of Justice delivers «preliminary rulings». It has contributed to strengthening the protection of fundamental rights by establishing that they are an integral part of the general legal principles of the European Union. The Court has no such jurisdiction with regard to national legislation lying outside the scope of Community law.Based on the analysis of its powers and the powers of the other bodies of the EU the principles and mechanisms of cooperation between the European Court of Justice with other EU bodies are studied.Key words: the European Court of Justice; the bodies of the EU; EU law; EU judiciary system; EU legal system.
