Цель. Устранение пробелов в правовой охране чести кандидатов на выборах в органы государственной власти и местного самоуправления. Методы. Исследование базируется на методе анализа правоприменительной практики. Результаты и практическая значимость. Предложено дополнить уголовный закон нормой, устанавливающей наказание за распространение анонимных клеветнических и оскорбительных агитационных материалов в отношении кандидатов на выборах в органы государственной власти и местного самоуправления. Научная новизна. В статье использованы подобранные автором примеры из правоприменительной практики. Впервые предложена норма уголовного закона об ответственности за распространение анонимных клеветнических или оскорбительных агитационных материалов. ; Purpose. Address the gaps in legal protection of the honor of candidates to be elected to public authorities and local government. Methods. The research is based on the method of regulatory enforcement analysis. Results and practical importance. The research suggests providing criminal law with the regulation to punish for spreading of anonymous slanderous and offensive campaign materials referring to candidates for election to the public authorities and bodies of local government. Scientifi c novelty. The article features law enforcement practices selected by the author. It is the fi rst time when the regulation of criminal law providing liability for spreading of anonymous defamatory or offensive campaign materials is introduced.
Статтю присвячено аналізу колізійного регулювання визначення походження дитини, народженої в шлюбі, ускладненому іноземним елементом. На основі норм Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі – Закон про МПрП) і міжнародних договорів України розглянуто способи колізійного регулювання визначення походження дитини, досліджено основні колізійні прив'язки, а також проаналізовано практику застосування колізійних норм на прикладі судових рішень. З огляду на необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини запропоновано доповнення до колізійних норм українського законодавства, з метою обрання найбільш сприятливого для дитини закону. ; The present article examines legal regulation of determining the origin of a childbornin marriage complicated with a foreign element. Research subject aims atexploring the conflict-of-law rules set forth in the Ukrainian Private International Law Act and rules of treaties on legal aidbetween Ukraine and other countries. The author undertakes an analysis of conflict-of-law rules and considers their application by Ukrainian courts. Based on the research it is concluded that Ukrainian legislation needs to be supplemented by alternative conflict-of-law rules, which would expandthe possibilities of law enforcement bodies in terms of employmentmore flexible approach in determination of competent, aimed at protectingthe best interests of a child, law while ascertaining the child's origin.
Статтю присвячено аналізу колізійного регулювання визначення походження дитини, народженої в шлюбі, ускладненому іноземним елементом. На основі норм Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі – Закон про МПрП) і міжнародних договорів України розглянуто способи колізійного регулювання визначення походження дитини, досліджено основні колізійні прив'язки, а також проаналізовано практику застосування колізійних норм на прикладі судових рішень. З огляду на необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини запропоновано доповнення до колізійних норм українського законодавства, з метою обрання найбільш сприятливого для дитини закону. ; The present article examines legal regulation of determining the origin of a childbornin marriage complicated with a foreign element. Research subject aims atexploring the conflict-of-law rules set forth in the Ukrainian Private International Law Act and rules of treaties on legal aidbetween Ukraine and other countries. The author undertakes an analysis of conflict-of-law rules and considers their application by Ukrainian courts. Based on the research it is concluded that Ukrainian legislation needs to be supplemented by alternative conflict-of-law rules, which would expandthe possibilities of law enforcement bodies in terms of employmentmore flexible approach in determination of competent, aimed at protectingthe best interests of a child, law while ascertaining the child's origin.
В настоящей публикации автор подробно исследует вопросы законодательного отражения института исполнения приказа как обстоятельства, исключающего преступность деяния, в законодательстве отдельных стран Азиатско-Тихоокеанского региона на примере уголовных законов Социалистической Республики Вьетнам, Китайской Народной Республики, Республики Сингапур. Кроме того, автор анализирует отдельные нормы, связанные с исполнением приказа или распоряжения, выявляет их особенности, предлагает пути совершенствования законодательства. ; In the article author covers in detail the issues of legislative reflection of the execution of an order or disposal institution as a circumstance excluding criminality of an act in the legislations of some Asia Pacific countries, the Penal Codes of the Socialist Republic of Vietnam, the Chinese People's Republic and the Republic of Singapore being the examples; In addition, the author analyzes certain provisions related to the execution of an order or disposal, identifies their features. The author suggests ways to improve the legislation.
Метою статті є висвітлення питання про доктрину інтенціоналізму в тлумаченні норм права та в обґрунтуванні його застосування.
Наукова новизна статті полягає в характеристиці доктрини інтенціоналізму в тлумаченні норм права, яка використовується більшістю країн континентальної Європи в процесі тлумачення власного законодавства. З'ясовано, що в англійській правовій доктрині переважає думка про те, що процеси аналізу тексту законодавчого акта та спроба виявлення законодавчої інтенції (наміру) взаємопов'язані, але перевага надається тексту. Тому роль судді полягає в тому, щоб віднайти намір автора норми права, виходячи з того, що викладено в тексті закону, а не на основі суб'єктивної думки автора. Показано, що доктрина інтенціоналізму, зокрема метод тлумачення, виходячи з мети закону, крім Європейського Союзу застосовується також у практиці Конституційного Суду України та Верховного суду США. Ідея з'ясування загальної мети прийнятого закону ставить на перше місце не мотиваційну складову законодавчого процесу в особі автора закону і його наміру, а загальну локальну задачу, заради якої парламентарі ухвалюють закон. З'ясовано, що даний підхід не відповідає на питання, як слід розв'язувати спір, коли формулювання спільної мети закону не вказує на прямі шляхи розв'язання складних ситуацій і справ, що виникають в реальному житті під час застосування норм права.
Висновки. З методологічної точки зору норма права як критерій справедливості є фікцією юридичного мислення. В процесі її тлумачення неминучим буде продукування бажаного права правозастосовувача, яке залишається єдиним критерієм справедливості, особливо в разі збігу з бажаним правом судді вищої інстанції. Результати тлумачення повинні зводитися до виявлення волі законодавця, вираженої в словесних формулюваннях закону чи іншого нормативно-правового акта. Інакше створюється можливість відходу від дійсного змісту норми права з тієї причини, що справжні інтенції (наміри) її творця були іншими.
В статье говорится о том. что само существование уголовно-правовой нормы оказывает влияние на поведение человека, поскольку удерживает многих лиц от совершения деяний, запрещенных уголовным законом Уголовный закон оценивается людьми поразному Только преломляясь через индивидуальную шкалу оценок, уголовно-правовая норма в состоянии повлиять на сознание и поведение человека. Оценка уголовно-правовой нормы выражается в ее принятии либо непринятии В этой связи автор выделяет шесть вариантов поведения человека относительно новых запретов и анализирует каждый из них. Проведенный анализ позволяет автору сделать некоторые выводы Во-первых, любое изменение уголовного закона должно приниматься с учетом его предполагаемого взаимодействия с системой индивидуальных социальных ценностей, с учетом возможного отношения человека к установлению уголовно-правового запрета либо его отмене Во-вторых, исходя из схем взаимодействия нормы и человека следует строить политику по реализации уголовно-правовых норм. ; The subject of consideration in this article is the existence of the criminal law norms influence on the people's conduct because of keeping them from perpetration of acts which are forbidden by the criminal law. People's appreciation of the criminal law differs. The criminal law norms can influence on the people's consciousness and conduct only being interpreted in the personal value. The appreciation of the criminal law norms is its acceptance or non-acceptance. Thereby in relation to new penal prohibitions the author divides people's behavior into 6 big groups and analyzes each of them. As the result author makes several conclusions. First, any amendments of the criminal law should be passed only with the consideration of its supposed interaction with the system of personal social values, with the consideration of the personal attitude to the institution or abolition of the penal prohibition. Second, politics of the criminal law norms realization should be based on the schemes of interaction between norm and person.
The article presents an analysis of the directions of modern criminal law policy from the standpoint of the theory of criminal law prohibitions. The author of the article considers criminalization as a process and result of the formation of a criminal law prohibition in the criminal law. Using the example of Article 2007 of the Criminal Code of Russian Federation, the application of criminalization criteria in the legislative process is investigated. Special attention is paid to the issue of the concept of criminal law, its connection with the process of legalization of criminal law prohibitions. The position is substantiated that the increase in the number of criminal law prohibitions does not have positive socially significant consequences. The author of the article comes to the conclusion that the use of the criminal law resource should correspond to the modern picture of the social world, as well as correspond to basic human values, the main of which is justice. Otherwise, the tasks assigned to the criminal law will not be solved. ; В статье представлен анализ направлений современной уголовно-правовой политики с позиции теории уголовно-правовых запретов. Автор статьи рассматривает криминализацию как процесс и результат формирования уголовно-правового запрета в уголовном законе. На примере ст. 2007 УК РФ исследуется применение критериев криминализации в законотворческом процессе. Особое внимание уделено вопросу о концепции уголовного закона, ее связи с процессом легализации уголовно-правовых запретов. Обосновано положение, что рост числа уголовно-правовых запретов не имеет положительных социально значимых последствий. Автор статьи приходит к выводу, что использование ресурса уголовного закона должно соотноситься с современной картиной социального мира, а также соответствовать базовым человеческим ценностям, основной из которых является справедливость. В противном случае задачи, возлагаемые на уголовный закон, решены не будут.
В настоящее время вопросы, связанные с реализацией принципа справедливости в судебной сфере, занимают ключевое место. Ведь ни для кого не секрет, что всем нам известный принцип справедливости закреплен на законодательном уровне, однако наличие судебных ошибок является довольно частым явлением в правоприменительной практике. Проанализированы отмеченный выше принцип справедливости и его проявления в сфере реализации судебных решений. В данном вопросе разъясняется и формируется необходимость использования принципа справедливости при вынесении объективного и обоснованного судебного решения, ибо именно от качества и эффективности принимаемого судом решения зависит дальнейшая судьба осужденного. Ведь ошибка суда, фактически, дискредитирует невинно осужденного в глазах общественности, что вызывает у самого человека на субъективном уровне недоверие к закону, обиду и злость. Кроме того, подробно описаны причины и условия несправедливых решений суда, а также выделены конструктивные механизмы борьбы с судебными ошибками. В результате исследования сделан вывод о том, что неправомерность и несправедливость выносимого судебного решения напрямую зависит как от внешних, так и от внутренних (психологических) факторов. Более того, немаловажную роль играют пробелы и коллизии, существующие сегодня в российском законодательстве. ; At the moment the questions, connected with realization of justice principle in court sphere take a very important place. That is not a secret that the generally known principle of justice is consolidated at legislative stage, but the presence of court mistakes is rather often in right implementing practice. The principle of justice and its occurrence in the sphere of court decisions realization, marked above, is analyzed. In this question the necessity to use the principle of justice during pronouncing objective and founded court judgement because the destiny of the convict depends on the quality and efficiency of the made decision. The mistake of the court, in fact, discredits the innocent in society's opinion that causes distrust in law, insult and anger of a person at subjective level. Besides, the reasons and conditions of unjust court's decisions are described and also constructive mechanisms of struggle against court mistakes are marked. At the result of the research the conclusion is made that illegality and unjust of the made decision depends on both external and internal (psychological) factors. Moreover, the white spaces and collisions, existing in Russian legislation play a very important role.
Право на получение каждым квалифицированной юридической помощи - в предусмотренных законом случаях оказываемой для нуждающихся в таковой лиц бесплатно - право конституционное. Изначально в норме Основного Закона с «каждым» сопрягается «квалифицированная юридическая помощь»; когда же указывается на случаи бесплатного её предоставления, то используется понятие «юридической помощи». Между тем, «квалифицированная юридическая помощь» и «юридическая помощь» отнюдь не тождественные понятия. Предположение, что бесплатно оказывается «юридическая помощь», но не «квалифицированная юридическая помощь», формально находит подтверждение в законодательстве, определяющем механизмы оказания помощи юридического характера. "О бесплатной юридической помощи в Российской Федерации" именуется Федеральный закон РФ и «О гарантированной государством юридической помощи» ведётся речь в Законе РК, тогда как Основным Законом (РФ и РК) каждому гарантируется право на получение квалифицированной юридической помощи. Всякая конституционная норма обладает «высшей юридической силой», что означает её фундаментальный характер для любых иных нормативно- правовых положений. Законы обоих государств уже по названиям своим обладающей «высшей юридической силой» конституционной норме не соответствуют. ; The right of every person to receive qualified help spelled out in the cases provided for persons in need for free is a constitutional law. Initially, with the Basic Law, mates with "skilled care" with "everyone"; the term is used "legal help" when it is provided about free of charge. But, there're two such terms is not identical. There is a surmise that the qualified "legal assistance" provides for citizens who need it for free but it's not "a qualified legal assistance ", formally finds a confirmation in the legislation that defines mechanisms for providing legal assistance. There is the Federal Law in Russia about "free legal aid in the Russian Federation" and the Law in Republic of Kazakhstan tells us "about the State-guaranteed legal assistance" while every person has a right to get a qualified help which is written in the Basic Law (Russia Federation and Republic of Kazakhstan ). Every constitutional regulation has "the highest legal force," which means it fundamental to any other legal provisions. The Laws of both states do not answer the constitutional norm with their names "supreme legal force".
Задача: Недавние поправки, внесенные Федеральным законом от 05.05.2014 №99-ФЗ «О внесении изменений в главу 4 части первой ГК РФ и о признании утратившим силу отдельных положений законодательных актов РФ» в Гражданский кодекс Российской Федерации позволяют участникам корпорации требовать возмещения причиненных корпорации убытков, которые возникли по вине учредителя. Введение данной нормы обосновано законодателем тем, что нередко учредители, обходя установленные законом нормы, используют общество с ограниченной ответственностью в своих целях. Представляется что данная норма поможет защитить права других учредителей. На практике бывает очень трудно доказать и тем более определить нанесенный каким-либо учредителем вред обществу с ограниченной ответственностью. Проблемным остается случай, когда действия одного из учредителей классифицируются как рейдерские, и, особенно, когда деятельность его направлена на смену руководителя общества. В данной статье автор хочет привлечь внимание на ещё один способ защиты юридического лица как исключение участника из общества Методы: При написании работы были использованы методы сравнения и анализа законодательства, судебной практики Выводы: Из судебной практики были сделаны выводы о необходимости внесения в Федеральный закон «Об обществах с ограниченной ответственностью» дополнительного перечня основании которого участник общества с ограниченной ответственностью может быть исключен из общества Ценность: Статья, предназначена для сообщества предпринимателей, правоохранительных органов, и специалистов в области корпоративного права, а также субъектов обладающих законодательной инициативой ; Object: Recent amendments made by the Federal Law of 05.05.2014 №99-FZ «On Amendments to Chapter 4 of the Civil Code of the Russian Federation and invalidating particular provisions of legislative acts of the Russian Federation» in the Civil Code of the Russian Federation allow the corporation participants to claim the corporation losses which have arisen due to the fault of the founder. Introduction of this provision is justified by the legislator that is often founders, bypassing the legal limit use a limited liability company for its own purposes. It seems that this provision will help to protect the rights of other shareholders. In practice it is very difficult to prove and even more to determine caused any harm to the founder of the limited liability company. The case remains worry when the actions of one of the founders are classified as raider, and especially when its activity aims to replace the head of the society. In this article the author wants to draw attention to one more way to protect the legal entity as exclusion from society. Methods: In the article comparison and analysis methods were used. Conclusions: Due to the judicial practice, in the article it was made the conclusions about the necessity to put list of circumstances in the Federal Law «On Limited Liability Companies» due to which a member may be excluded from society. Value: This article is intended for lawyers in corporate law, as well as entities possessing legislative initiative
This paper considers certain implementation problems of Ukrainian Constitution statements as to implementation and protection of main rights and freedoms of Ukrainian citizens. There are considered implementation problems of right for education and medical services. The legality of reformation of educative and medical branches is analyzed.Recommendations as to the legal support of reformation of aforesaid branches for their correspondence of constitutional norms are given. The problem of democracy implementation in Ukraine is considered. Based on the formation principle and peculiarity of bodies of state and representative power, implementation peculiarities of its delegated right and duties, it is offered to limit the right of Verkhovna Rada deputies for introducing changes and additions to the Ukrainian Constitution. Analyzing implementation features of democracy in Ukraine, it is offered to change the system of candidates' admission to the participation in Verkhovna Rada elections. At the same time there is substantiated a necessity to eliminate the majority system of election and chose the party one. Taking into account article 1 of the Constitution, establishing the social directionality of the Ukrainian development, based on the analysis of separate Laws, there is substantiated the non-observance of social norms of the Constitution by state power bodies. Thus, analyzing the statements of the Law of Ukraine "On the living wage", "On the minimal consumption budget", it is established, that the minimal living wage is corrected according to the present budget and not to requirements of the Laws, establishing the special order. There are analyzed separate statements of the project of the Labor Code of Ukraine that differ from the actual Code of the Labor Laws and don't increase socio-labor protection of workers, but on the contrary, worsen and make them socially depended on an employer that is rightless ; В данной статье рассмотрены некоторые проблемы реализации положений Конституции Украины по реализации и защите основных прав и свобод граждан Украины. Рассмотрены, вопроси реализации права на образование и медицинское обслуживание. Проанализирована законность осуществления реформирования образовательной и медицинской отраслей.Данные рекомендации в отношении правового обеспечения реформирования выше указанных отраслей их соответствия конституционным нормам. рассмотрен вопрос реализации народовластия в Украине. Исходя из принципа и особенности формирования органов государственной представительной власти, особенностей реализации ею делегированных прав и выполнения обязанностей, предложено ограничить право депутатов Верховной Рады на внесение изменений и дополнений в Конституцию Украины. Анализируя особенности реализации народовластия в Украине, предложено изменить систему допуска кандидатов в депутаты к участию в выборах в Верховную Раду. Кроме этого обоснована необходимость ликвидации мажоритарной системе выборности и переход на партийную. Учитывая положения ст.1 Конституции устанавливающую социальную направленность развития Украины, на основе анализа отдельных Законов, обосновано отсутствие соблюдения социальных норм Конституции органами государственной власти. Так анализируя положения закона Украины «О прожиточном минимуме», «О минимальном потребительском бюджете» установлено, что пересмотр минимального прожиточного минимума производится с привязкой к существующему бюджету, а не по требованиям Законов устанавливающих особый порядок. Проанализированы отдельные положения проекта Трудового Кодекса Украины, которые в отличие от действующего Кодекса Законов о Труде не улучшают социально-трудовую защищенность работников, а наоборот ухудшают и делают его социально зависимым от работодателя, то есть бесправным ; У даній статті розглянуті деякі проблеми реалізації положень Конституції України щодо реалізації та захисту основних прав і свобод громадян України. Зокрема розглянуто, питання реалізації права на освіту та медичне обслуговування. Проаналізовано законність здійснення реформування освітньої та медичної галузей. Надані рекомендації щодо правового забезпечення реформування вище зазначених галузей їх відповідності конституційним нормам. Розглянуто питання реалізації народовладдя в Україні.Виходячи з принципу та особливості формування органів державної представницької влади, порядку реалізації нею делегованих прав і виконання обов'язків, запропоновано обмежити право депутатів Верховної Ради на внесення змін і доповнень до Конституції України. Запропоновано змінити систему допуску кандидатів в депутати до участі у виборах до Верховної Ради. Крім цього обґрунтовано необхідність ліквідації мажоритарної системи виборності і перехід на партійну систему. З огляду на положення ст.1 Конституції України що встановлює соціальну спрямованість розвитку України, та на основі аналізу окремих Законів, обґрунтовано відсутність дотримання соціальних норм Конституції органами державної влади. Так аналізуючи положення закону України «Про прожитковий мінімум», «Про мінімальний споживчий бюджет» встановлено, що перегляд мінімального прожиткового мінімуму проводиться з прив'язкою до існуючого бюджету, а не за вимогами Законів що встановлюють особливий порядок. Проаналізовано окремі положення проекту Трудового Кодексу України, які на відміну від чинного Кодексу Законів про Працю не поліпшують соціально-трудову захищеність працівників, а навпаки погіршують і роблять його соціально залежним від роботодавця тобто безправним
This paper considers certain implementation problems of Ukrainian Constitution statements as to implementation and protection of main rights and freedoms of Ukrainian citizens. There are considered implementation problems of right for education and medical services. The legality of reformation of educative and medical branches is analyzed.Recommendations as to the legal support of reformation of aforesaid branches for their correspondence of constitutional norms are given. The problem of democracy implementation in Ukraine is considered. Based on the formation principle and peculiarity of bodies of state and representative power, implementation peculiarities of its delegated right and duties, it is offered to limit the right of Verkhovna Rada deputies for introducing changes and additions to the Ukrainian Constitution. Analyzing implementation features of democracy in Ukraine, it is offered to change the system of candidates' admission to the participation in Verkhovna Rada elections. At the same time there is substantiated a necessity to eliminate the majority system of election and chose the party one. Taking into account article 1 of the Constitution, establishing the social directionality of the Ukrainian development, based on the analysis of separate Laws, there is substantiated the non-observance of social norms of the Constitution by state power bodies. Thus, analyzing the statements of the Law of Ukraine "On the living wage", "On the minimal consumption budget", it is established, that the minimal living wage is corrected according to the present budget and not to requirements of the Laws, establishing the special order. There are analyzed separate statements of the project of the Labor Code of Ukraine that differ from the actual Code of the Labor Laws and don't increase socio-labor protection of workers, but on the contrary, worsen and make them socially depended on an employer that is rightless ; В данной статье рассмотрены некоторые проблемы реализации положений Конституции Украины по реализации и защите основных прав и свобод граждан Украины. Рассмотрены, вопроси реализации права на образование и медицинское обслуживание. Проанализирована законность осуществления реформирования образовательной и медицинской отраслей.Данные рекомендации в отношении правового обеспечения реформирования выше указанных отраслей их соответствия конституционным нормам. рассмотрен вопрос реализации народовластия в Украине. Исходя из принципа и особенности формирования органов государственной представительной власти, особенностей реализации ею делегированных прав и выполнения обязанностей, предложено ограничить право депутатов Верховной Рады на внесение изменений и дополнений в Конституцию Украины. Анализируя особенности реализации народовластия в Украине, предложено изменить систему допуска кандидатов в депутаты к участию в выборах в Верховную Раду. Кроме этого обоснована необходимость ликвидации мажоритарной системе выборности и переход на партийную. Учитывая положения ст.1 Конституции устанавливающую социальную направленность развития Украины, на основе анализа отдельных Законов, обосновано отсутствие соблюдения социальных норм Конституции органами государственной власти. Так анализируя положения закона Украины «О прожиточном минимуме», «О минимальном потребительском бюджете» установлено, что пересмотр минимального прожиточного минимума производится с привязкой к существующему бюджету, а не по требованиям Законов устанавливающих особый порядок. Проанализированы отдельные положения проекта Трудового Кодекса Украины, которые в отличие от действующего Кодекса Законов о Труде не улучшают социально-трудовую защищенность работников, а наоборот ухудшают и делают его социально зависимым от работодателя, то есть бесправным ; У даній статті розглянуті деякі проблеми реалізації положень Конституції України щодо реалізації та захисту основних прав і свобод громадян України. Зокрема розглянуто, питання реалізації права на освіту та медичне обслуговування. Проаналізовано законність здійснення реформування освітньої та медичної галузей. Надані рекомендації щодо правового забезпечення реформування вище зазначених галузей їх відповідності конституційним нормам. Розглянуто питання реалізації народовладдя в Україні.Виходячи з принципу та особливості формування органів державної представницької влади, порядку реалізації нею делегованих прав і виконання обов'язків, запропоновано обмежити право депутатів Верховної Ради на внесення змін і доповнень до Конституції України. Запропоновано змінити систему допуску кандидатів в депутати до участі у виборах до Верховної Ради. Крім цього обґрунтовано необхідність ліквідації мажоритарної системи виборності і перехід на партійну систему. З огляду на положення ст.1 Конституції України що встановлює соціальну спрямованість розвитку України, та на основі аналізу окремих Законів, обґрунтовано відсутність дотримання соціальних норм Конституції органами державної влади. Так аналізуючи положення закону України «Про прожитковий мінімум», «Про мінімальний споживчий бюджет» встановлено, що перегляд мінімального прожиткового мінімуму проводиться з прив'язкою до існуючого бюджету, а не за вимогами Законів що встановлюють особливий порядок. Проаналізовано окремі положення проекту Трудового Кодексу України, які на відміну від чинного Кодексу Законів про Працю не поліпшують соціально-трудову захищеність працівників, а навпаки погіршують і роблять його соціально залежним від роботодавця тобто безправним
Today, the unstable political and economic situation in the world has led to an intensified migration and changes in their directions. The legal norms regarding the status of migrants, including people living with HIV, are also changing. Over the past 10 years laws restricting the entry and residence of HIV-infected foreign citizens have been repealed in many countries, but in Russia the deportation and prohibition of long-term stay of HIV positive international migrants are still in effect. This review presents the main aspects of the impact of migration on the spread of HIV in the world and Russia, as well as the possible positive and negative effects of decriminalization of migrants living with HIV in terms of epidemic situation, socio-demographic and economic processes. The argument for retaining the deportation is due to the potential risk of the spread of the disease by foreigners and the unresolved organization of medical care and treatment of HIV infection for foreign migrants, which are provided for Russian citizens from the state budget. On the other hand, the deportation law touches upon ethical aspects, violating freedom of movement, the right to privacy and freedom from discrimination. Despite the presence or absence of restrictive measures against HIV-positive migrants, HIV has spread throughout all countries and led to a global epidemic. Prevention of HIV infection among general population of the country, regardless of their migration status, is a priority on the way to stop the spread of infection. ; На сегодняшний день нестабильная политическая и экономическая ситуация в мире ведет к активизации миграционных процессов и изменению их направления. Меняются также и правовые нормы в отношении статуса мигрантов, в том числе живущих с ВИЧ. В течение последних 10 лет во многих странах отменены законы, ограничивающие въезд и проживание ВИЧ-инфицированных иностранных граждан, однако в России продолжает сохраняться норма о запрете на долгосрочное пребывание и депортации иностранцев в случае выявления у них ВИЧ-инфекции. В данном обзоре обсуждаются основные аспекты влияния миграционных процессов на распространение ВИЧ в мире и в России, а также возможные позитивные и негативные последствия декриминализации мигрантов, живущих с ВИЧ, для эпидемической ситуации, социально-демографических и экономических процессов. Аргументами в пользу сохранения закона о депортации является потенциальная угроза распространения ВИЧ-инфекции иностранцами среди граждан страны, а также нерешенный вопрос об организации для иностранных мигрантов медицинской помощи и лечения ВИЧ-инфекции, которые для граждан России предоставляются за счет государственного бюджета. С другой стороны, данный закон затрагивает этические аспекты, нарушая свободу передвижения, право на неприкосновенность частной жизни и свободу от дискриминации. Несмотря на наличие или отсутствие ограничительных мер в отношении ВИЧ-положительных мигрантов, ВИЧ проник во все страны мира, его распространение приняло характер пандемии. Для прекращения развития эпидемии ВИЧ-инфекции основные усилия должны быть направлены на профилактику среди всего населения, что предотвратит возможность распространения ВИЧ независимо от миграционных процессов.
The research paper deals with the decision of the Euro-pean Court of Human Rights as a source of criminal law in Ukraine. Particular attention is paid to the consideration of scientific points of view on attributing the case-law of the European Court of Human Rights to sources of law in Ukraine. The absence of a unified point of view of scholars on this issue was stated. Legislative provisions regarding enshrinement of the case-law of the European Court of Human Rights as a source of national law were studied. It is determined that the Law of Ukraine "On the Enforce-ment of Judgments and the Application of the Case-Law of the European Court of Human Rights" No. 3477– IV establishes the case-law of the Court as a source of law. At the same time, the aforementioned law did not determine whether the Court's case-law on other States parties to the Convention for the Protection of Human Rights and Fun-damental Freedoms was binding on Ukraine. In fact, the mentioned legislative provision stipulates that the source of the law in Ukraine is only those judgments of the Court which were passed as a result of the consideration of cases against Ukraine. But it is now increasingly relevant that States Parties to the Convention for the Protection of Hu-man Rights and Fundamental Freedoms should take into account not only "national" judgments, but also judg-ments passed against third countries in order to avoid such violations in the future and change their own legal system and law enforcement practices in a proper manner.The research paper proposes to enshrine the provision in the Criminal Code of Ukraine that the criminal legisla-tion of Ukraine is applied taking into account the case-law of the European Court of Human Rights. This legislative step will reflect current approaches to identifying sources of criminal law and will allow the completion of discus-sions regarding the classification of judgments of the Eu-ropean Court of Human Rights as sources of criminal law of Ukraine.Particular attention was paid to the study of the law enforcement practice of the Ukrainian courts in order to illustrate the active use of the case-law of the European Court of Human Rights as a source of criminal law in Ukraine. In fact, it was demonstrated that the effects of judgments of the European Court of Human Rights are determined by the judicial authority.Further research led to the conclusion that the source of Ukrainian law, and, in particular, the criminal law of Ukraine, is the practice of the European Court of Human Rights against any State party to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. ; У статті розглянуто рішення Європейського суду з прав людини як джерела кримінального права Укра-їни. Окрему увагу приділено розгляду наукових по-глядів щодо віднесення практики Європейського суду з прав людини до джерела права України. Констато-вано відсутність єдиного погляду науковців на озна-чене питання. Також досліджено законодавчі норми з приводу закріплення практики Європейського суду з прав людини як джерела національного права. Ви-значено, що Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав лю-дини» No 3477- IV закріпив практику Суду як джерело права. Водночас названий Закон не визначив того, чи обов'язкова для України практика Суду щодо інших держав-учасниць Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Фактично згадана законодав-ча норма закріпила те, що джерелом права в Україні є лише ті рішення Суду, які винесені за результата-ми розгляду справ щодо України. Проте наразі деда-лі актуальнішою стає позиція, що держави-учасниці Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають враховувати не лише національні рішен-ня, але й рішення, винесені відносно третіх країн, щоб уникнути подібних порушень в майбутньому і відпо-відним чином змінити власну правову систему і право-застосовну практику.У статті запропоновано закріпити у Криміналь-ному кодексі України норму про те, що кримінальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Вказа-ний законодавчий крок відобразить сучасні підходи до визначення джерел кримінального права та дозво-лить завершити дискусії з приводу віднесення рішень Європейського суду з прав людини до джерел кримі-нального права України.Окрему увагу приділено вивченню правозастосовної практики українських судів з метою проілюструвати активне використання практики Європейського суду з прав людини як джерела кримінального права Украї-ни. Продемонстровано те, що дія рішень Європейсько-го суду з прав людини визначається судовою владою.Подальше дослідження надало змогу дійти висновку, що джерелом права України, зокрема й га-лузі кримінального права України, є практика Євро-пейського суду з прав людини відносно будь-якої дер-жави-учасниці Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Автор исследует юридическое лицо, являющееся некоммерческой организацией, которое может создаваться в организационно-правовой форме фонда. Юридические лица, учредители которых не становятся их участниками и не приобретают в них прав членства, являются унитарными. Вновь созданная законодателем норма ст. 65.1 «Корпоративные и унитарные юридические лица» Гражданского кодекса РФ относит к унитарным юридическим лицам, в частности, фонды. Унитарное юридическое лицо обладает имуществом неделимой целостности, в такой организации не могут возникнуть участники, члены, пайщики, акционеры, в отличие от корпоративных юридических лиц. По мнению автора, специальный Федеральный закон «Об инвестиционных фондах» от 29.11.2001 № 156-ФЗ недопустимо противоречит ГК РФ, поскольку невозможно фонд, являющийся некоммерческим унитарным юридическим лицом, объявить не являющимся юридическим лицом. В то же время автор соглашается с законодателем, что коллективные инвесторы объединяют свое имущество в единый комплекс для более успешного инвестирования (получения высокой прибыли), это имущество, отграниченное от любого другого имущества любых других лиц, само по себе действительно не юридическое лицо. Однако снова возникает противоречие с тем, что и акционерный инвестиционный фонд, и паевой инвестиционный фонд создаются именно с целью получения прибыли коллективом инвесторов. Основной акцент, который пытался сделать законодатель, в том, чтобы отграничить имущество коллектива инвесторов от имущества всех других лиц. Но для этого не следует искажать содержательные установки ГК РФ об унитарных юридических лицах. Автор предлагает в Федеральном законе «Об инвестиционных фондах» от 29.11.2001 № 156-ФЗ изменить словосочетание «акционерный инвестиционный фонд» на словосочетание «акционерная инвестиционная корпорация», а также изменить словосочетание «паевой инвестиционный фонд» на словосочетание «паевой инвестиционный имущественный комплекс». ; The author investigates the legal body a non-commercial organization which can be established in the organizational legal form of fund. Legal bodies are considered to be unitary when their founders do not become their participants and do not acquire membership rights. The newly adopted legislative provision art. 65.1. "Corporate and unitary legal bodies" of the Civil Code of RF refers funds to the unitary legal bodies. The unitary legal body possesses the property of the indivisible integrity. This type of organization does not involve participants, members, fund investors, shareholders in contrast to corporate legal bodies. According to the author, the special Federal law "On the investment funds" of November 29, 2001 no. 156-FZ inadmissibly contradicts the Civil Code of RF, since it is impossible to declare that the fund as a noncommercial unitary legal body is not a legal body. At the same time, the author agrees that collective investors unite their property into the single complex for more efficient investment (making high profit). This property by itself, delimited from any other property of any other persons, is not actually a legal body. However, the new contradiction arises joint-stock investment fund and share investment fund are established by the group of investors to make profit. The legislator of highly mentioned law attempted to delimit the property of the group of investors from the property of any other persons. But there is no need to distort the regulations of the Civil Code of RF on unitary legal bodies. The author proposes to make amendments in the Federal law "On the investment funds" of November 29, 2001 no. 156-FZ by changing the term "joint-stock investment fund" to "joint-stock investment corporation", as well as changing the term "share investment fund" to "share investment asset complex".