Suchergebnisse

Повномасштабне російське вторгнення в Україну справило серйозний системний вплив на геостратегічне, зокрема безпекове, геополітичне, економічне і фінансове, становище ключових, з точки зору глобального порядку й економічного розвитку, країн і регіонів світу. З огляду на це, визначено і проведено міждисциплінарний аналіз основних трендів трансформації глобалізаційних процесів у контексті наслідків повномасштабної війни Росії проти України.
Критичне загострення геостратегічної боротьби за світове економічне і фінансове лідерство обумовило превалювання геополітичних міркувань урядів над суто ринковими міркуваннями порівняльних переваг. За цих умов глобалізація стає надзвичайно вразливою від політичних рішень на державному і міждержавному рівнях.
Ключові актори світової економіки і політики – США, ЄС, Китай – дедалі більше розглядають свою участь у процесі глобалізації з позицій «стратегічної автономії», проте поки що ці процеси відбуваються в межах існуючої міжнародної фінансової системи і чинного глобального нормативного порядку світової торгівлі. Натомість, Росія, в умовах потужної санкційної ізоляції з боку світової демократичної спільноти, фактично взяла курс на розрив з провідними в ціннісному і регулятивному відношеннях інституціями і нормативним порядком постбіполярної доби.
Через глобальні виклики енергетичній та продовольчій безпеці й порушення ланцюгів поставок відчутно погіршилися коротко- і середньострокові перспективи зростання й капіталізації транснаціональних високотехнологічних компаній. Як наслідок, слід очікувати стрімкого, масованого і тривалого посилення тінізації багатьох сфер міжнародних економічних і валютно-фінансових відносин, зокрема, через спроби запровадження і використання різноманітних криптовалютних механізмів у «сірих зонах» менш розвинутих регіонів світу. Водночас сьогодні немає достатніх підстав для реальної біфуркації світового економічного і фінансового простору. Важливим індикатором для такого висновку може виступати політика фінансово й організаційно контрольованих Пекіном багатосторонніх банків розвитку – Азійського банку інфраструктурних інвестицій та Нового банку розвитку БРІКС.