Формирование идентичности «московита» в Польско-Литовском государстве XVI-XVII вв. является результатом интегративной политики в отношении эмигрантов из Российского государства и осмысления единства и различия русских земель в рамках дихотомии русский / московский польско-литовской ренессансной мысли. В связи с этим обсуждаются проблемы социального самосознания, социокультурных представлений и политико-правового статуса московских перебежчиков на польско-литовских землях. ; Emergence of the identity of the "Muscovites" in the Polish-Lithuanian Commonwealth of the 16th 17th Century is a result of the politics of integration of emigrants from the Muscovite Russian state and reinterpretation of unity of Russian lands in the framework of the dichotomy Russian / Muscovite, formulated in the Polish-Lithuanian Renaissance thought. From this perspective, the article discusses the problems of Muscovites' social self-consciousness, socio-cultural views, and their juridical and political status on the Polish-Lithuanian lands.
Материалы отчетов русских послов 1578-1581 гг. дают полную картину внутрии внешнеполитической ситуации между Польшой и Литвой в последние годы Ливонской войны. ; The materials of the reports of the Russian ambassadors 1578–1581 givi the integral pictures of the inner-and external political situation Poland-Lithuania during the last years of the Livonian war.
Сообщение описывает политическую культуру Речи Посполитой и Русского государства в XVI веке и ее влияние на генезис Смутного времени. ; The report discribes the political culture of Rzeczpospolita and Russian state in the 16th cent. and its influence to the genesis of Time of Troubles.
Статья посвящена анализу связей между разделом в январе-июле 2011 г. Судана на Республику Южный Судан (РЮС) и Республику Судан (РС) и дальнейшими перспективами развития одной из ключевых сил нынешнего суданского общества - исламо-фундаменталистского движения. Актуальность темы обусловлена тем, что на протяжении как минимум всей второй половины прошлого столетия суданские исламисты упорно стояли на позициях сохранения единого исламо-арабского Судана, выстроив на этом фундаменте свою идеологию и политическую практику. Отсюда и возникают два главных вопроса статьи: верен ли тезис «Образование РЮС есть Ватерлоо суданских исламистов» и каковы будут последствия этого «Ватерлоо» для исламо-фундаменталистского движения в Судане? ; The article analyses the relations between division in the January-July 2011 the Republic of Sudan to Republic of Southern Sudan (ROSS) and the Republic of Sudan (ROS) and further prospects of development of one of the key forces of the current Sudanese society the Islamic-fundamentalist movement. Relevance of the topic due to the fact that for at least the entire second half of last century Sudanese Islamists have fought stubbornly for maintaining of a unified Islamic-Arab Sudan, building on this foundation, their ideology and political practice. From here two main issues of the article originate: whether the thesis "Formation ROSS is the Waterloo for Sudanese Islamists" is true and what are the implications of the "Waterloo" for the Islamic-fundamentalist movement in the Sudan?
At the Diet in 1744 and 1746, the Polish authorities tried to obtain a permit to enlarge the army, reduced at the request of Russia in 1717. For the first time since then, these intentions were viewed favourably in St. Petersburg. These actions were caused by the efforts of the government-appointed by Tsar Elizabeth Petrovna to create a bloc of states directed against the rapidly developing Prussia. To this end, Russia was ready to change its policy. However, as a result of a survey conducted on the possibilities of the Polish-Lithuanian Commonwealth and its development prospects, St. Petersburg decided not to rely on Polish forces in the fight against Prussia and returned to the previous policy. ; At the Diet in 1744 and 1746, the Polish authorities tried to obtain a permit to enlarge the army, reduced at the request of Russia in 1717. For the first time since then, these intentions were viewed favourably in St. Petersburg. These actions were caused by the efforts of the government-appointed by Tsar Elizabeth Petrovna to create a bloc of states directed against the rapidly developing Prussia. To this end, Russia was ready to change its policy. However, as a result of a survey conducted on the possibilities of the Polish-Lithuanian Commonwealth and its development prospects, St. Petersburg decided not to rely on Polish forces in the fight against Prussia and returned to the previous policy.
В статье автор анализирует стилистические особенности, тактики, функции, лексические единицы и тематико-идеологические тенденции, организующие политический дискурс второй инаугурационной речи Барака Обамы. В речи президента используется тактика восхваления, выявлены манипулирующая функция и функция солидаризации; прослеживается тема взаимосвязи поколений. Анализируются особые лексические единицы, конституирующие политический дискурс американского президента во время второго инаугурационного обращения. ; In the article the author analyses stylistic peculiarities, tactics, functions, vocabulary units and thematic-ideological tendencies that organize the political discourse of the second inaugural speech of Barack Obama. The tactic of glorification is used in the speech of the president, the manipulative function and the function of self-identification are revealed; the theme of generation interrelation is observed. Special vocabulary units, constituting the political course of the American president during the second inaugural address, are analysed.
Научная работа выполнена в Государственном учреждении образования «Республиканский институт высшей школы». Научный руководитель - Мартынюк Алексей Викторович, кандидат исторических наук, доцент, заведующий кафедрой историко-культурного наследия Беларуси Республиканского института высшей школы. ; Цель исследования – выявление значения общественной, церковной и просветительской деятельности Стефана Зизания в контексте общественно-политических и конфессиональных процессов в Речи Посполитой, в том числе деятельности православного братского движения во второй половине XVI в. ; Objective – to reveal Stefan Zizanijs social, church and enlightment activity in the context of the political, social and confessional processes at the Rzecz Pospolita, including the Orthodox Church confraternities movements activity since 1580th till 1600.
В статье раскрыты особенности функционирования финансово-кредитной системы польского государства в 20—30-х годах XX в. Освещены условия, в которых происходило становление кредитной системы, проанализированы ее правовые и организационные аспекты. Показано количественную и качественную динамику развития банковских и кредитных учреждений. ; У статті розкрито історичні, організаційні та правові аспекти становлення фінансово-кредитної системи Другої Речі Посполитої. Висвітлено умови, в яких відбувалося становлення кредитної системи, проаналізовано її правові та організаційні аспекти. Показано кількісну і якісну динаміку розвитку банківських та кредитних установ. Висвітлено процес формування та функціонування фінансово-кредитної системи польської держави в 20—30-х роках XX століття. Встановлено, що його становленню перешкоджали наслідки Першої світової війни: зруйнована економіка, девальвація валюти тощо. Головною проблемою влади була гіперінфляція. На початку 1920-х років були прийняті закони про проведення фінансової реформи. Були створені акціонерний банк Польщі, банк національного господарства та сільськогосподарський банк. Введено польські злоти. Визначено суб'єкти та умови банківської діяльності. Сформовано регульований ринок грошей, який представляли державні, муніципальні та приватні банки. Відбулося інституційно-правове формування кредитної системи. У регіонах почали працювати відділи державних банків, ощадні каси органів місцевого самоврядування, кредитні кооперативи. Уряд фінансував економіку через регулювання грошового ринку. Воно здійснювалося двома способами. Визначено максимальну межу процентної ставки для приватних банків та збережено низьку процентну ставку для польського Національного банку, державних і муніципальних банків. Створений банківський сектор забезпечив сприятливі умови для розвитку ринкової економіки, структурної перебудови промислового та сільськогосподарського виробництва, діяльності органів місцевого самоврядування по всій країні. В сучасних умовах необхідно враховувати історичний досвід функціонування польської фінансово-кредитної системи для підвищення внутрішнього інвестиційного потенціалу України. ; The article reveals the historical, organizational and legal aspects of the formation of the financial and credit system of the Second Polish Republic. The conditions under which the formation of the credit system took place are shown and its legal and organizational aspects are analyzed. The quantitative and qualitative dynamics of development of banking and credit institutions are disclosed. The article reveals the process of formation and functioning of the financial and credit system of the Polish state in the 20—30-ies of the XX century. It is determined that its becoming was hindered by the consequences of the First World War: the destroyed economy, the devaluation of the currency, etc. The main problem of the government was hyperinflation. At the beginning of the 1920s, laws were passed to carry out financial reform. A Joint-Stock Bank of Poland, a National Economy Bank, and an Agricultural Bank were created. Polish zloty introduced. The subjects and conditions of banking activity are defined. A regulated money market is formed, represented by state, municipal and private banks. The institutional and legal formation of the credit system took place. The departments of state-owned banks, savings banks of local self-government bodies, and credit cooperatives have begun in the regions. The government financed the economy through the regulation of the money market. It was carried out in two ways. The maximum limit of the interest rate for private banks was determined. The low interest rate for the Polish National Bank, state and municipal banks was maintained. The created banking sector provided favorable conditions for the development of a market economy, structural adjustment of industrial and agricultural production, and the activities of local self-government bodies throughout the country. Historical experience of the functioning of the Polish financial and credit system should be taken into account in order to increase the domestic investment potential of Ukraine in the current conditions.
The article reveals the historical, organizational and legal aspects of the formation of the financial and credit system of the Second Polish Republic. The conditions under which the formation of the credit system took place are shown and its legal and organizational aspects are analyzed. The quantitative and qualitative dynamics of development of banking and credit institutions are disclosed. The article reveals the process of formation and functioning of the financial and credit system of the Polish state in the 20—30-ies of the XX century. It is determined that its becoming was hindered by the consequences of the First World War: the destroyed economy, the devaluation of the currency, etc. The main problem of the government was hyperinflation. At the beginning of the 1920s, laws were passed to carry out financial reform. A Joint-Stock Bank of Poland, a National Economy Bank, and an Agricultural Bank were created. Polish zloty introduced. The subjects and conditions of banking activity are defined. A regulated money market is formed, represented by state, municipal and private banks. The institutional and legal formation of the credit system took place. The departments of state-owned banks, savings banks of local self-government bodies, and credit cooperatives have begun in the regions. The government financed the economy through the regulation of the money market. It was carried out in two ways. The maximum limit of the interest rate for private banks was determined. The low interest rate for the Polish National Bank, state and municipal banks was maintained. The created banking sector provided favorable conditions for the development of a market economy, structural adjustment of industrial and agricultural production, and the activities of local self-government bodies throughout the country. Historical experience of the functioning of the Polish financial and credit system should be taken into account in order to increase the domestic investment potential of Ukraine in the current conditions. ; В статье раскрыты особенности функционирования финансово-кредитной системы польского государства в 20—30-х годах XX в. Освещены условия, в которых происходило становление кредитной системы, проанализированы ее правовые и организационные аспекты. Показано количественную и качественную динамику развития банковских и кредитных учреждений. ; У статті розкрито історичні, організаційні та правові аспекти становлення фінансово-кредитної системи Другої Речі Посполитої. Висвітлено умови, в яких відбувалося становлення кредитної системи, проаналізовано її правові та організаційні аспекти. Показано кількісну і якісну динаміку розвитку банківських та кредитних установ. Висвітлено процес формування та функціонування фінансово-кредитної системи польської держави в 20—30-х роках XX століття. Встановлено, що його становленню перешкоджали наслідки Першої світової війни: зруйнована економіка, девальвація валюти тощо. Головною проблемою влади була гіперінфляція. На початку 1920-х років були прийняті закони про проведення фінансової реформи. Були створені акціонерний банк Польщі, банк національного господарства та сільськогосподарський банк. Введено польські злоти. Визначено суб'єкти та умови банківської діяльності. Сформовано регульований ринок грошей, який представляли державні, муніципальні та приватні банки. Відбулося інституційно-правове формування кредитної системи. У регіонах почали працювати відділи державних банків, ощадні каси органів місцевого самоврядування, кредитні кооперативи. Уряд фінансував економіку через регулювання грошового ринку. Воно здійснювалося двома способами. Визначено максимальну межу процентної ставки для приватних банків та збережено низьку процентну ставку для польського Національного банку, державних і муніципальних банків. Створений банківський сектор забезпечив сприятливі умови для розвитку ринкової економіки, структурної перебудови промислового та сільськогосподарського виробництва, діяльності органів місцевого самоврядування по всій країні. В сучасних умовах необхідно враховувати історичний досвід функціонування польської фінансово-кредитної системи для підвищення внутрішнього інвестиційного потенціалу України.
Раздел "Международные отношения" ; В статье рассматриваются дипломатические отношения Великого княжества Литовского в период войны Речи Посполитой со Швецией 1600—1629 гг., исследуются причины конфликта, раскрываются особенности взаимодействия ВКЛ со Швецией, отражается специфика организации дипломатической службы Речи Посполитой. Дипломатические контакты ВКЛ как составной части Речи Посполитой в отечественной историографии изучались фрагментарно, в контексте общих проблем истории двух государств. Детальное изучение дипломатических контактов ВКЛ позволит более полно определить статус княжества в конфедеративном союзе с Польшей и его роль в европейской истории. Долгое время в исторической науке считалось, что после подписания Люблинской унии 1569 г. дипломатическая служба княжества перестала существовать. Дипломатические контакты ВКЛ второй половины XVI — первой половине XVII ст. отождествлялись с внешней политикой и дипломатией Польской Короны, тем самым подчеркивалась несамостоятельность международной политики ВКЛ. События первой трети XVII ст. наиболее глубоко выявили противоречивый характер взаимоотношений между ВКЛ и Королевством Польским. Династические интересы дома Вазов усилили противоречия внутри страны между основными политическими лагерями. Ситуация осложнялась серьезным религиозным противостоянием католиков, протестантов и православных. Политическая элита ВКЛ была заинтересована в сохранении влияния в Инфлянтах, поскольку экономическое благосостояние княжества в значительной степени зависело от балтийской торговли. В процессе исследования автор приходит к выводу о том, что в отношениях со Швецией проявилась разница интересов Короны и княжества. ВКЛ выступало как равноправный участник федеративного государства и проводило достаточно самостоятельную линию в дипломатических отношениях с соседними странами, которые находились в сфере его геополитических интересов. = The author considers diplomacy of the Great Duchy of Lithuania (GDL) during the war of Rzhech Pospolyta (RP) with Sweden in 1600—1629, investigates the reasons of the conflict, reveals the features of interaction of the GDL with Sweden and reflects the specifics of the organization of diplomatic service of RP. This theme has not received complex consideration in the domestic historiography. Diplomatic contacts of the GDL as component of RP were studied in fragments, within the context of the general problems of the history of the two states. Detailed study of diplomatic contacts of the GDL will allow to give a more complete definition of the status of the Duchy in the federative union with Poland and its role in European history. For a long time the historical science considered that after signing the Lublin unia of 1569 the diplomatic service of the Duchy had ceased to exist. Diplomatic contacts of the GDL in the second half of XVI — first half XVII century were identified by the foreign policy and diplomacy of the Polish Crown. The events of the beginning of the XVII century, revealed most deeply the inconsistent character of the mutual relations between the GDL and the Polish Kingdom. The dynastic interests of the Wasa house aggravated the contradictions between the basic political camps inside the country. The situation was seriously complicated by the religious opposition between Catholics, Protestants and the Orthodox. The political elite of the GDL was interested in the preservation of influence in Infland as the economic well-being of the Duchy substantially depended on the Baltic trade. As a result of the research the author comes to a conclusion, that the relations between the GDL and Sweden showed the difference of interests between the Crown and the Duchy. The GDL acted as an equal member of a federative state and acted sufficiently independently in diplomatic relations with the neighbour states which were in the sphere of its geopolitic interests.
Identity of the leader of libarating war of 1648–1657 of the hetman Bogdan Khmelnytsky always caused courageous comments and estimates of the Polish historians. Substantially these judgments depended upon the methodologycal attitude and political views of their authors. Having got a chances of revival of statehood in 1918 the poles activly turned in creation of the second Polish-Lithuanian Commonwealth. The Ukrainian question became one of difficult questions of the state elite though in multinational Poland Ukrainians made the most numerous social minority. Absence of unity in views of the solution of this problem among political elit of the country forced them apeal in their judgments to the arguments tahen from the historical past of the two Nations. In the context of these discussions and even open hostility two political camps rather often addressed to events of liberating war 1648-1657 and the identity of the leader – Bogdan Khmelnytsky. Pollemic which inflamed among politicians could not affect views and astimates of the Polish historiography of that time. Most brightly it was shown in discussions concerning judgments stated by Olgerd Gurka who called in question positions of key principles of Henryk Sienkiewic's trilogy. ; Личность лидера освободительной войны 1648–1657 гг. – украинского гетмана Богдана Хмельницкого – всегда вызывала многочисленные комментарии и оценки польских историков. В значительной степени эти суждения зависели от методологических походов и политической ориентации их авторов. Получив в 1918 г. шанс на возрождение государственности, поляки активно включились в построение Второй Речи Посполитой. Одним из сложных вопросов для правящего класса стал украинский, ведь в многонациональной Польше украинцы были наиболее многочисленным национальным меньшинством. Отсутствие единства во взглядах на решение этого вопроса среди политической элиты государства – пилсудчиков и эндеков – заставляло их опереться в своих суждениях на аргументацию, полученную с исторического прошлого двух народов. В контексте этих дискуссий и даже открытого противостояния два политические лагеря достаточно часто обращались к событиям освободительной войны 1648–1657 гг., в том числе и личности Богдана Хмельницкого. Полемика, которая вспыхнула среди политиков, не могла не повлиять и на оценки событий прошлого польскими историками. Наиболее контроверсионно это проявилось в дискуссии вокруг суждений Ольгерда Гурки, который подверг сомнению ключевые подходы трилогии Генрика Сенкевича ; Особистість ватажка визвольної війни 1648–1657 рр. – українського гетьмана Бог- дана Хмельницького – завжди викликала жваві коментарі та оцінки польських істориків. У значній мірі ці судження залежали від методологічних підходів та політичних уподо- бань їхніх авторів. Отримавши в 1918 р. шанс на відродження державності, поляки активно долучилися до розбудови Другої Речі Посполитої. Одним зі складних питань владної еліти стало українське, адже в багатонаціональній Польщі українці становили найбільш численну національну меншину. Відсутність єдності в поглядах на розв'язання цього питання серед політичної еліти держави – пілсудчиків та ендеків – змушувало їх спертися у своїх судженнях на аргументацію, почерпнуту з історичного минулого двох народів. У контексті цих дискусій і навіть відкритої ворожнечі два політичні табори достатньо часто зверталися до подій визвольної війни 1648–1657 рр. та постаті її ватажка – Богдана Хмельницького. Полеміка, яка розгорілася серед політиків, не могла не вплинути й на підходити та оцінки тогочасної польської історіографії. Найбільш контроверсійно це проявилося в дискусії навколо суджень, висловлених Ольгердом Гуркою, який піддав сумніву ключові засади трилогії Генрика Сенкевича.
The article describes the controversial correlation of forces in Livonia's fight to retain its status quo. The geopolitical situation caused Livonia, though a sovereign but highly dependent state, to gradually disappear. Livonia's structure was far from monolithic; it was a complex of secular, church, order and city jurisdictions. There were estates that had either lost or acquired rights. Internationally, this European province, whose territory was being claimed by the Polish-Lithuanian Commonwealth, Sweden, Denmark, and Russia, was incapable of surviving in the intensifying political and military confrontations that dominated the region in the last third of the 17th century. ; Дается развернутая панорама противоречивого соотношения сил в борьбе Ливонии за сохранение своего status quo. Стремительно менявшаяся геополитическая ситуация сложилась не в пользу существования Ливонии как сильно зависимого, но все же самостоятельного государственного образования, что привело к его постепенному упразднению. Внутреннее устройство Ливонии не было монолитным, это был сложный конгломерат различных юрисдикций: светской, церковной, орденской, городской. Здесь тоже были сословия, потерявшие или приобретшие свои права. Во внешнеполитической перспективе европейская провинция, на которую заявляли свои права польско - литовское государство, Швеция, Дания и Россия не могла устоять в обострившейся обстановке военно-политического противостояния сил, доминировавших в регионе, и к концу XVI в. это стало очевидным фактом.
The article analyzes the basic principles and ways of forming the idea of Cossack autonomy in the Polish-Lithuanian Commonwealth in the end of the XVI - the first half of the XVII c. Principles of self-government as an important factor of autonomy were created on Zaporozhian Sich. They led to the emergence of political projects in which the leading role was played by the Zaporozhian Army. The Cossacks' struggle for rights and privileges coincided in time with the intensification of the confessional issues in Ukraine. The union of the Cossack elite with the Orthodox hierarchs contributed to the awareness of the positions of both sides in the conditions of Polish expansion. Protection of Orthodoxy occupied an important position in the mottos of their leaders during the Cossack rebellions.At the same time calls for the creation of the Cossack autonomy within the Polish-Lithuanian Commonwealth were increasingly spreading and have been finally established with the unfolding of the Liberation War. ; В статье анализируются основные принципы и пути формирования идеи казаческой автономии в составе Речи Посполитой в конце XVI – первойп половине XVII в. Внимание акцентируется на роли православия в этом процессе на примере союза руководителей Войска Запорожского и украинских духовных иерархов. ; У статті проаналізовано основні засади і шляхи формування ідеї козацької автономії в Речі Посполитій наприкінці XVI – першій половині XVII ст. Увага акцентується на ролі православ'я в цьому процесі через спілку oчільників Війська Запорозького та українських духовних ієрархів.
У статті проаналізовано основні засади і шляхи формування ідеї козацької автономії в Речі Посполитій наприкінці XVI – першій половині XVII ст. Увага акцентується на ролі православ'я в цьому процесі через спілку oчільників Війська Запорозького та українських духовних ієрархів. ; В статье анализируются основные принципы и пути формирования идеи казаческой автономии в составе Речи Посполитой в конце XVI – первойп половине XVII в. Внимание акцентируется на роли православия в этом процессе на примере союза руководителей Войска Запорожского и украинских духовных иерархов. ; The article analyzes the basic principles and ways of forming the idea of Cossack autonomy in the Polish-Lithuanian Commonwealth in the end of the XVI - the first half of the XVII c. Principles of self-government as an important factor of autonomy were created on Zaporozhian Sich. They led to the emergence of political projects in which the leading role was played by the Zaporozhian Army. The Cossacks' struggle for rights and privileges coincided in time with the intensification of the confessional issues in Ukraine. The union of the Cossack elite with the Orthodox hierarchs contributed to the awareness of the positions of both sides in the conditions of Polish expansion. Protection of Orthodoxy occupied an important position in the mottos of their leaders during the Cossack rebellions.At the same time calls for the creation of the Cossack autonomy within the Polish-Lithuanian Commonwealth were increasingly spreading and have been finally established with the unfolding of the Liberation War.
У статті проаналізовано основні засади і шляхи формування ідеї козацької автономії в Речі Посполитій наприкінці XVI – першій половині XVII ст. Увага акцентується на ролі православ'я в цьому процесі через спілку oчільників Війська Запорозького та українських духовних ієрархів. ; В статье анализируются основные принципы и пути формирования идеи казаческой автономии в составе Речи Посполитой в конце XVI – первойп половине XVII в. Внимание акцентируется на роли православия в этом процессе на примере союза руководителей Войска Запорожского и украинских духовных иерархов. ; The article analyzes the basic principles and ways of forming the idea of Cossack autonomy in the Polish-Lithuanian Commonwealth in the end of the XVI - the first half of the XVII c. Principles of self-government as an important factor of autonomy were created on Zaporozhian Sich. They led to the emergence of political projects in which the leading role was played by the Zaporozhian Army. The Cossacks' struggle for rights and privileges coincided in time with the intensification of the confessional issues in Ukraine. The union of the Cossack elite with the Orthodox hierarchs contributed to the awareness of the positions of both sides in the conditions of Polish expansion. Protection of Orthodoxy occupied an important position in the mottos of their leaders during the Cossack rebellions.At the same time calls for the creation of the Cossack autonomy within the Polish-Lithuanian Commonwealth were increasingly spreading and have been finally established with the unfolding of the Liberation War.
