Suchergebnisse

У поданій науковій розвідці здійснено спробу дослідження особливостей соціально-економічного розвитку Південної України дореформеного періоду через призму досліджень М. Слабченка. Розглянуто витоки іноземної колонізації на Півдні та оцінку цього процесу в працях М. Слабченка. Дослідник вважав урядову політику по залученню іноземних переселенців невірною й економічно необґрунтованою.Показано, що вагомою ознакою соціально-економічного піднесення Південної України стало заснування та швидкий розвиток міст. На основі опрацьованих джерел М. Слабченко доводив, що процес урбанізації на землях Півдня здійснювався досить стрімко. Це знайшло своє підтвердження в статистичних даних 1851 р.Розглядаючи формування міського населення М. Слабченко дотримувався тези про провідну роль купецтва, яке змінило міщанський вигляд міст на буржуазний. У контексті досліджуваної проблематики науковий інтерес становлять опубліковані та архівні документи, які дають можливість розглянути деякі аспекти поданої для розгляду теми.Проаналізовано концепцію Михайла Єлисейовича про вирішальну роль торгового капіталу в розвитку суспільства та причорноморських портів у економічній історії України. ; В представленной научной статье сделана попытка исследования особенностей социально-экономического развития Южной Украины в дореформенный период в контексте исследований М. Слабченко. Рассмотрены истоки иностранной колонизации на Юге и оценка этого процесса в работах М. Слабченко. Исследователь считал политику правительства по привлечению иностранных переселенцев неправильной и экономически необоснованной.Показано, что характерной особенностью социально-экономического развития Южной Украины было основание и быстрое развития городов. На основании обработанных источников М. Слабченко утверждал, что процесс урбанизации на землях Юга осуществлялся достаточно быстро. Это подтверждается статистическими данными 1851 г.Рассматривая формирование городского населения М. Слабченко приоритетную роль отводил купечеству, которое изменило мещанский облик городов на буржуазный. В контексте исследуемой темы научный интерес представляют опубликованные и архивные документы, которые дают возможность рас-смотреть некоторые аспекты представленной темы.Проанализирована концепция Михаила Елисеевича о решающей роли торгового капитала в развитии общества и причерноморских портов в экономической истории Украины. ; In the submitted scientific article the attempt of a research of features of social and economic development of the Southern Ukraine of the prereform period in the context of M. Slabchenko's researches is made. Sources of foreign colonization in the south and assessment of this process in M. Slabchenko's works are considered. The researcher considered policy of the government on in volvement of foreign immigrants wrong and economically unreasonable.It is shown that the basis and fast development of the cities was characteristicof social and economic development of the Southern Ukraine. On the basis of theprocessed sources M. Slabchenko claimed that process of the urbanization on lands of the South was carried out quickly enough. It is confirmed by statistical data of 1851.Considering formation of urban population of M. Slabchenko a priority part assigned to merchants which have changed a petty-bourgeois image of the cities to bourgeois. In the context of the studied subject scientific interest submit thepublished and archival documents which give the chance to consider some aspects of the presented subject.Mikhail Eliseevich's concept about a crucial role of the trade capital in development of society and the Black Sea ports in economic history of Ukraine is analyzed.

In the submitted scientific article the attempt of a research of features of social and economic development of the Southern Ukraine of the prereform period in the context of M. Slabchenko's researches is made. Sources of foreign colonization in the south and assessment of this process in M. Slabchenko's works are considered. The researcher considered policy of the government on in volvement of foreign immigrants wrong and economically unreasonable.It is shown that the basis and fast development of the cities was characteristicof social and economic development of the Southern Ukraine. On the basis of theprocessed sources M. Slabchenko claimed that process of the urbanization on lands of the South was carried out quickly enough. It is confirmed by statistical data of 1851.Considering formation of urban population of M. Slabchenko a priority part assigned to merchants which have changed a petty-bourgeois image of the cities to bourgeois. In the context of the studied subject scientific interest submit thepublished and archival documents which give the chance to consider some aspects of the presented subject.Mikhail Eliseevich's concept about a crucial role of the trade capital in development of society and the Black Sea ports in economic history of Ukraine is analyzed. ; В представленной научной статье сделана попытка исследования особенностей социально-экономического развития Южной Украины в дореформенный период в контексте исследований М. Слабченко. Рассмотрены истоки иностранной колонизации на Юге и оценка этого процесса в работах М. Слабченко. Исследователь считал политику правительства по привлечению иностранных переселенцев неправильной и экономически необоснованной.Показано, что характерной особенностью социально-экономического развития Южной Украины было основание и быстрое развития городов. На основании обработанных источников М. Слабченко утверждал, что процесс урбанизации на землях Юга осуществлялся достаточно быстро. Это подтверждается статистическими данными 1851 г.Рассматривая формирование ...

У поданій науковій розвідці здійснено спробу дослідження особливостей соціально-економічного розвитку Південної України дореформеного періоду через призму досліджень М. Слабченка. Розглянуто витоки іноземної колонізації на Півдні та оцінку цього процесу в працях М. Слабченка. Дослідник вважав урядову політику по залученню іноземних переселенців невірною й економічно необґрунтованою.Показано, що вагомою ознакою соціально-економічного піднесення Південної України стало заснування та швидкий розвиток міст. На основі опрацьованих джерел М. Слабченко доводив, що процес урбанізації на землях Півдня здійснювався досить стрімко. Це знайшло своє підтвердження в статистичних даних 1851 р.Розглядаючи формування міського населення М. Слабченко дотримувався тези про провідну роль купецтва, яке змінило міщанський вигляд міст на буржуазний. У контексті досліджуваної проблематики науковий інтерес становлять опубліковані та архівні документи, які дають можливість розглянути деякі аспекти поданої для розгляду теми.Проаналізовано концепцію Михайла Єлисейовича про вирішальну роль торгового капіталу в розвитку суспільства та причорноморських портів у економічній історії України. ; В представленной научной статье сделана попытка исследования особенностей социально-экономического развития Южной Украины в дореформенный период в контексте исследований М. Слабченко. Рассмотрены истоки иностранной колонизации на Юге и оценка этого процесса в работах М. Слабченко. Исследователь считал политику правительства по привлечению иностранных переселенцев неправильной и экономически необоснованной.Показано, что характерной особенностью социально-экономического развития Южной Украины было основание и быстрое развития городов. На основании обработанных источников М. Слабченко утверждал, что процесс урбанизации на землях Юга осуществлялся достаточно быстро. Это подтверждается статистическими данными 1851 г.Рассматривая формирование городского населения М. Слабченко приоритетную роль отводил купечеству, которое изменило мещанский облик городов на буржуазный. В контексте исследуемой темы научный интерес представляют опубликованные и архивные документы, которые дают возможность рас-смотреть некоторые аспекты представленной темы.Проанализирована концепция Михаила Елисеевича о решающей роли торгового капитала в развитии общества и причерноморских портов в экономической истории Украины. ; In the submitted scientific article the attempt of a research of features of social and economic development of the Southern Ukraine of the prereform period in the context of M. Slabchenko's researches is made. Sources of foreign colonization in the south and assessment of this process in M. Slabchenko's works are considered. The researcher considered policy of the government on in volvement of foreign immigrants wrong and economically unreasonable.It is shown that the basis and fast development of the cities was characteristicof social and economic development of the Southern Ukraine. On the basis of theprocessed sources M. Slabchenko claimed that process of the urbanization on lands of the South was carried out quickly enough. It is confirmed by statistical data of 1851.Considering formation of urban population of M. Slabchenko a priority part assigned to merchants which have changed a petty-bourgeois image of the cities to bourgeois. In the context of the studied subject scientific interest submit thepublished and archival documents which give the chance to consider some aspects of the presented subject.Mikhail Eliseevich's concept about a crucial role of the trade capital in development of society and the Black Sea ports in economic history of Ukraine is analyzed.

The article considers quarantine agencies as institutions that in large numbers appeared in the South Ukraine of the late 18th – early19th centuries. It was not only medical service for the prevention of disease, but also direct state control over the population and the territory corresponded to the typical conditions of the Frontier until that time. At the end of 19th century American historian F. Turner concentrated on the trading outposts as institutions. The quarantine agencies of the South together with the other borderland institutions performed a similar function. Despite the need for the emergence and some attempts of establishing the Quarantine services since the beginning of the 18th century, Russian government put this issue on the state level only in the end of 18th – the beginning of 19th centuries by developing the relevant legislative framework. "Statute of port and border quarantines" had been adopted July 7, 1800 and contained clear guidelines concerning to the structure, staff and functional responsibilities of the quarantines. Ones were not only significant as for southern Ukrainian landscape complicated architectural construction but also represented a powerful state institution which included numerous and professional bureaucratic structure. It was supported by military commands subordinated to the quarantine inspector. The quarantine agencies functioned in strong connection with the other borderland institutions, subordinated to higher government offices, and had to report frequently. Thus, ones were essential part of bureaucratic system of Russian Empire. The quarantines had to be built on the open space, what made possible to observe outskirts and control them from significant distance. The conditions of the steppe promoted this. Thereby the quarantines prevented the population movings by well-known ways and prompted to explore new territories and modified the whole frontier landscape which gradually lost its own characteristics.Beside its direct responsibilities, the quarantines also had ...

У статті розглядаються карантинні установи як інституції, які масово з'явились у південноукраїнському регіоні наприкінці XVIII – на початку XIX ст. та уособлювали не лише медичну службу з метою попередження інфекційної хвороби, а й безпосередній контроль з боку держави за населенням і територією, що до цього часу відповідали типовим умовам фронтиру. «Устав портовых и пограничных карантинов» 1800 р. надавав цим установам чіткої структури, насичував регіон чиновниками, які мали контролювати рух населення, що продовжувало називати себе козаками. Документи карантинних установ дозволяють прослідкувати продовження традиційних побутових практик фронтирного населення, в той самий час засвідчуючи нові умови життя. ; В статье рассматриваются карантинные учреждения как институции, массово появившиеся в южноукраинском регионе в конце XVIII – начале XIX вв. и олицетворяющие не только медицинскую службу с целью предупреждения инфекционных заболеваний, но и непосредственный контроль со стороны государства за населением и территорией, которые до этого времени соответствовали типичным условиям фронтира. «Устав портовых и пограничных карантинов» 1800 г. придавал этим учреждениям четкую структуру, наполнял регион чиновниками, которые должны были контролировать передвижение населения, продолжающее называть себя казаками. Документы карантинных учреждений позволяют проследить продолжение традиционных бытовых практик фронтирного населения, в то же время подтверждая новые условия жизни. ; The article considers quarantine agencies as institutions that in large numbers appeared in the South Ukraine of the late 18th – early19th centuries. It was not only medical service for the prevention of disease, but also direct state control over the population and the territory corresponded to the typical conditions of the Frontier until that time. At the end of 19th century American historian F. Turner concentrated on the trading outposts as institutions. The quarantine agencies of the South together with the other borderland institutions performed a similar function. Despite the need for the emergence and some attempts of establishing the Quarantine services since the beginning of the 18th century, Russian government put this issue on the state level only in the end of 18th – the beginning of 19th centuries by developing the relevant legislative framework. "Statute of port and border quarantines" had been adopted July 7, 1800 and contained clear guidelines concerning to the structure, staff and functional responsibilities of the quarantines. Ones were not only significant as for southern Ukrainian landscape complicated architectural construction but also represented a powerful state institution which included numerous and professional bureaucratic structure. It was supported by military commands subordinated to the quarantine inspector. The quarantine agencies functioned in strong connection with the other borderland institutions, subordinated to higher government offices, and had to report frequently. Thus, ones were essential part of bureaucratic system of Russian Empire. The quarantines had to be built on the open space, what made possible to observe outskirts and control them from significant distance. The conditions of the steppe promoted this. Thereby the quarantines prevented the population movings by well-known ways and prompted to explore new territories and modified the whole frontier landscape which gradually lost its own characteristics.Beside its direct responsibilities, the quarantines also had to control population movings to the different directions of the state borders which also had been forming in the same time as a state institution. The quarantine chairmen issued special certification documents likewise passports which called tickets, where name, last name, specific features of appearance as well as the purpose of visiting were indicated. People who wanted to gain official recognition from the state institutions also tried to use Quarantine services. In South Ukraine the people like this were first of all those who wish to call themselves Cossacks – former Zaporizhians, cossaks of Zadunaiska Sich and Chornomorska Army. In the same time it was not too difficult to avoid these institutions and remain unnoticed. State border still was quite transparent and nominal. Documents which remained after the activity of the quarantines agencies can be interesting historical source for research of everyday life of Frontier "closure" period. In the beginning of 19th century the guidance of Novorossiysky Kray carried out pretty successful policy aimed at encouraging foreign population resettlement. First of all it was about such a special category so called "zadunaisky" settlers as well as immigrants from Balkans on the sparsely populated South Ukrainian lands. Thus, Zadunaiska Sich in those years became a "transit point", where people had to live during some time (one or two years, perhaps even less) to get a "honorable status" of zadunaisky settler and corresponding benefits. Intensive moving of the population through the state border which year by year had been losing the features of conventionality, but for a long time remained quite easy to overcome it, can be traced due to activity of frontier and quarantine institutions which conducted strictly state regulated clerical documentation and related correspondence.

У статті розглядаються карантинні установи як інституції, які масово з'явились у південноукраїнському регіоні наприкінці XVIII – на початку XIX ст. та уособлювали не лише медичну службу з метою попередження інфекційної хвороби, а й безпосередній контроль з боку держави за населенням і територією, що до цього часу відповідали типовим умовам фронтиру. «Устав портовых и пограничных карантинов» 1800 р. надавав цим установам чіткої структури, насичував регіон чиновниками, які мали контролювати рух населення, що продовжувало називати себе козаками. Документи карантинних установ дозволяють прослідкувати продовження традиційних побутових практик фронтирного населення, в той самий час засвідчуючи нові умови життя. ; В статье рассматриваются карантинные учреждения как институции, массово появившиеся в южноукраинском регионе в конце XVIII – начале XIX вв. и олицетворяющие не только медицинскую службу с целью предупреждения инфекционных заболеваний, но и непосредственный контроль со стороны государства за населением и территорией, которые до этого времени соответствовали типичным условиям фронтира. «Устав портовых и пограничных карантинов» 1800 г. придавал этим учреждениям четкую структуру, наполнял регион чиновниками, которые должны были контролировать передвижение населения, продолжающее называть себя казаками. Документы карантинных учреждений позволяют проследить продолжение традиционных бытовых практик фронтирного населения, в то же время подтверждая новые условия жизни. ; The article considers quarantine agencies as institutions that in large numbers appeared in the South Ukraine of the late 18th – early19th centuries. It was not only medical service for the prevention of disease, but also direct state control over the population and the territory corresponded to the typical conditions of the Frontier until that time. At the end of 19th century American historian F. Turner concentrated on the trading outposts as institutions. The quarantine agencies of the South together with the other borderland institutions performed a similar function. Despite the need for the emergence and some attempts of establishing the Quarantine services since the beginning of the 18th century, Russian government put this issue on the state level only in the end of 18th – the beginning of 19th centuries by developing the relevant legislative framework. "Statute of port and border quarantines" had been adopted July 7, 1800 and contained clear guidelines concerning to the structure, staff and functional responsibilities of the quarantines. Ones were not only significant as for southern Ukrainian landscape complicated architectural construction but also represented a powerful state institution which included numerous and professional bureaucratic structure. It was supported by military commands subordinated to the quarantine inspector. The quarantine agencies functioned in strong connection with the other borderland institutions, subordinated to higher government offices, and had to report frequently. Thus, ones were essential part of bureaucratic system of Russian Empire. The quarantines had to be built on the open space, what made possible to observe outskirts and control them from significant distance. The conditions of the steppe promoted this. Thereby the quarantines prevented the population movings by well-known ways and prompted to explore new territories and modified the whole frontier landscape which gradually lost its own characteristics.Beside its direct responsibilities, the quarantines also had to control population movings to the different directions of the state borders which also had been forming in the same time as a state institution. The quarantine chairmen issued special certification documents likewise passports which called tickets, where name, last name, specific features of appearance as well as the purpose of visiting were indicated. People who wanted to gain official recognition from the state institutions also tried to use Quarantine services. In South Ukraine the people like this were first of all those who wish to call themselves Cossacks – former Zaporizhians, cossaks of Zadunaiska Sich and Chornomorska Army. In the same time it was not too difficult to avoid these institutions and remain unnoticed. State border still was quite transparent and nominal. Documents which remained after the activity of the quarantines agencies can be interesting historical source for research of everyday life of Frontier "closure" period. In the beginning of 19th century the guidance of Novorossiysky Kray carried out pretty successful policy aimed at encouraging foreign population resettlement. First of all it was about such a special category so called "zadunaisky" settlers as well as immigrants from Balkans on the sparsely populated South Ukrainian lands. Thus, Zadunaiska Sich in those years became a "transit point", where people had to live during some time (one or two years, perhaps even less) to get a "honorable status" of zadunaisky settler and corresponding benefits. Intensive moving of the population through the state border which year by year had been losing the features of conventionality, but for a long time remained quite easy to overcome it, can be traced due to activity of frontier and quarantine institutions which conducted strictly state regulated clerical documentation and related correspondence.

UK: У статті на основі матеріалів державних обласних архівів, документів з приватних колекцій та періодичних видань розглядається проблематика національно-демократичного відродження України наприкінці 1980-х – 1991 рр. З'ясовано регіональну специфіку функціонування крайових осередків НРУ на Півдні України. Розкрито основні форми й методи політичної діяльності регіональних організацій Руху, встановлено роль неформалів у процесах українського національно-державного відродження. Визначено внесок південноукраїнських осередків НРУ у розбудову національної державності наприкінці 1980-х – 1991 рр. EN: In the article on the basis of the state regional archives, documents from private collections and periodicals the problematic of national revival process in the southern Ukraine in the late of 1980's – 1991 are considered. The author generalizes the known and introduces into the scientific circulation the new facts, which help to show the role of the People's Movement of Ukraine (PMU) regional organizations in the processes of modern state revival. The basic forms and methods of political activities of the PMU regional organizations are revealed. The regional specificity of functioning of the PMU regional organizations in the South of Ukraine during the collapse of the Soviet system in the late of 1980's – 1991 is defined. RU: В статье на основе материалов государственных областных архивов, документов из частных коллекций и периодических изданий рассматривается проблематика национально-демократического возрождения Украины в конце 1980-х – 1991 гг. Определена региональная специфика функционирования региональных центров НДУ на юге Украины. Рассмотрены основные формы и методы политической деятельности региональных организаций НДУ, установлена роль неформалов в процессах украинского национально-государственного возрождения. Определен вклад южноукраинских организаций НДУ в строительстве национального государства в конце 1980-х – 1991 гг.

The article is devoted the problem of periodization German colonization of Southern Ukraine of XVIII-XIX centuries. In this context elucidated the reasons of colonization, highlighted the main stages of the policy of resettlement, analyzed legal and administrative actions of the Russian government which influenced this process. Attention is paid to the resettlement and problems of German Mennonites and their solution. Analyzed the legal framework for migrants, including Manifesto of Catherine II on July 22, 1763, the privileges of Pavel I on 6 September 1800, the laws of Alexander I in 1804 and 1806, the codification of «Collection laws about foreign colonies» in 1842 and «Rules owners of the settlers» from August 4, 1871. Different periodization of problems was represented in the works Karl Stumpf, J. Shevchuk-Bely and E. Stopchenko. In the conclusions highlighted three main periods of colonization by German population this region from a position of their organized and mass migration and legal status: first period – 1787–1803 – the period of mass migration of Germans, arranging them in new places with providing favorable conditions for living and adapting to driving management, transfer them to the status of foreign colonists; second period – 1804–1842 – change of conditions during transportation by the laws of 1804 and 1806 years, according to which there was a limitation of favorable living conditions and established the principle of selectivity immigrants for social status; third period – 1842–1871 – the period of suspension of preferential conditions, colonists obtained civil rights and freedoms.It is noted that this period ended with the adoption of the «Rules of settlers-owners», according to which the colonists were enlisted to rural residents. ; Статья посвящена проблеме периодизации немецкой колонизации Южной Украины XVIII-XIX вв. В кон- тексте этого вопроса выяснены причины колонизации, выделены основные этапы переселенческой политики, проанализированы административно-правовые меры российского правительства, которые влияли на этот процесс. В выводах выделены три основных периода колонизации региона немецким населением с позиции их организованного и массового переселения и юридического состояния ; Статтю присвячено проблемі періодизації німецької колонізації Південної України ХVІІІ–ХІХ ст. У контексті цього питання з'ясовано причини колонізації, виділено основні етапи переселенської політики, проаналізовано адміністративно-правові заходи росій- ського уряду, що впливали на цей процес. У висновках виділено три основних періоди колонізації регіону німецьким населенням з позиції їх організованого і масового пересе- лення та юридичного стану

UK: У статті на основі документів державних архівів та матеріалів періодичних видань України, розглядається проблематика діяльності неформальних громадських організацій з ліквідації «білих плям» національної історії. Розкрито процес становлення та функціонування історико-просвітницького товариства «Меморіал» в Південній Україні у другій половині 1980-х – 1991 рр. Визначено внесок товариства «Меморіал» у формуванні українського демократичного руху напередодні розпаду СРСР і утворення незалежної України. RU: В статье на основе документов государственных архивов и материалов периодических изданий Украины рассматривается деятельность неформальных общественных организаций по ликвидации «белых пятен» национальной истории. Раскрыт процесс становления и функционирования историко-просветительского общества «Мемориал» в Южной Украине во второй половине 1980-х – начале 1990-х гг. Определен вклад общества «Мемориал» в формирование украинского демократического движения накануне распада СССР и образования независимой Украины. EN: The article, basing on the Ukrainian state archives documents and periodicals materials, considers informal public organizations activity on blank spots liquidation in the national history. The process of the historical-enlightening society «Memoria»l formation and functioning in Southern Ukraine in the second half of the 1980s – at the beginning of the 1990s is revealed. The contribution of the society «Memorial» to the formation of the Ukrainian democratic movement on the eve of the USSR collapse and the formation of independent Ukraine is determined.

UK: У статті на основі матеріалів державних обласних архівів і періодичних видань розглядається проблематика процесу національного відродження у Південній Україні наприкінці 1980-х – 1991 рр. Визначено регіональну специфіку функціонування крайових осередків НРУ на Півдні України. Розкрито основні форми та методи культурно-просвітницької діяльності регіональних організацій НРУ, встановлено роль неформалів у процесах українського національно-державного відродження. Також здійснено загальний огляд видавничої справи осередків Руху. Визначено внесок південноукраїнських осередків НРУ у розбудову національної державності наприкінці 1980-х –1991 рр. RU: В статье на основе материалов государственных областных архивов и периодических изданий рассматривается проблематика процесса национального возрождения в Южной Украине в конце 1980-х – 1991 гг. Определена региональная специфика функционирования региональных центров НРУ на юге Украины. Рассмотрены основные формы и методы культурно-просветительской деятельности региональных организаций НРУ, установлена роль неформалов в процессах украинского национально-государственного возрождения. Также осуществлен общий обзор издательского дела филиалов НРУ. Определен вклад южноукраинских организаций НРУ в строительстве национального государства в конце 1980-х – 1991 гг. EN: In the article on the basis of the state regional archives and periodicals the problematic of national revival process in the southern Ukraine in the late of 1980's – 1991 are considered. The author generalizes the known and introduces into the scientific circulation the new facts, which help to show the role of the People's Movement of Ukraine «Rukh» (PMU) regional organizations in the processes of modern national revival. The regional specificity of functioning of the PMU regional organizations in the South of Ukraine is defined. The basic forms and methods of cultural and educational activities of the PMU regional organizations are revealed, the role of informal in the processes of Ukrainian national state revival is established. Also, the general review of the publishing business is carried out, the level of influence of the PMU press on public opinion of the southern region is analyzed, contribution of the publishing activity to the governmental, cultural and spiritual revival of the land is examined. The contribution of the PMU regional organizations in the development of Ukrainian statehood during the collapse of the Soviet system in the late of 1980's – 1991 is defined.

UK: У статті на основі документів державних архівів, матеріалів офіційної радянської преси та «самвидавної» літератури розглядається діяльність Української Гельсінської Спілки (УГС) щодо сприяння процесам демократизації та національного відродження наприкінці 1980-х – 1991 рр. Розкрито протидію комуністичної партії становленню та функціонуванню УГС в Південній Україні. Визначено місце і роль південноукраїнських філій УГС у державотворчих процесах в період краху радянської системи наприкінці 1980-х – 1991 рр. RU: В статье на основе документов государственных архивов, материалов официальной советской прессы и «самиздатовской» литературы рассматривается деятельность Украинского Хельсинского Союза (УХС) по содействию процессам демократизации и национального возрождения в конце 1980-х - 1991 гг. Раскрыто противодействие коммунистической партии становлению и функционированию УХС в Южной Украине. Определено место и роль южноукраинских филиалов УХС в государственно-созидательных процессах в период краха советской системы в конце 1980-х - 1991 гг. EN: On the basis of documents of state archives, the official Soviet press and «independent publishing house» literature the activities of the Ukrainian Helsinki Union (UHS) in the processes of democratization and national revival at the end of 1980 - 1991 are described in this article. The opposition of Communist Party to the establishment and functioning of the UHU in southern Ukraine are opened. The place and the role of the South Ukrainian branches of UHU in the State processes during the collapse of the Soviet at the end of 1980 - 1991 are defined.

В статье детально анализируется вопрос о «российской угрозе» постсоветскому пространству. В связи со значительными геополитическими успехами России на постсоветском пространстве, а в частности в Центральной Азии, участились обвинения в ее адрес, связанные якобы с ее агрессивными намерениями. В западных экспертных кругах активно раскручивается миф о «российской угрозе», который возник еще в XVI в. и поэтому справедливо может считаться архаичным. На примере войны в Южной Осетии и трансформационных событий на Украине проводится объективный анализ причин, которые противоречат утверждениям об агрессии России в этих направлениях. Развернуто представлена война в Южной Осетии 2008 г., когда четко прослеживается агрессия со стороны Грузии, что доказывает постепенная подготовка к боевым действиям, которая осуществлялась грузинским политическим руководством с 2004 г. при помощи внешней поддержки. Более того, отмечается существенный рост активности НАТО у российских границ, что дает России право защищать соседние территории, стабильность и безопасность которых напрямую связана с ее национальной безопасностью. Автор приходит к выводу, что в таких вопросах, как война в Южной Осетии, присоединение Крыма к России, действия России умышленно гипертрофируются геополитическими оппонентами и искаженная информация используется для того, чтобы подорвать имидж России и ее дружеские отношения с государствами постсоветского пространства. Раздуваемая угроза со стороны России центральноазиатским государствам, а именно Казахстану, не имеет под собой существенных оснований, так как российско-центральноазиатские отношения проверены на прочность временем и носят стратегический характер. ; The issue of "Russian threat" to the post-soviet space has been analyzed in the article. Due to significant geopolitical success of Russia in the post-soviet space and in particular in Central Asia there were frequent charges against her related to the alleged aggressive intentions. In western expert associations a myth about "the Russian threat" that appeared in the sixteenth century and therefore rightly can be considered archaic is actively promoting. For example, the objective analysis of the causes of the war in South Ossetia and transformational events in Ukraine contradict the claims about Russia's aggression in these areas. The war in South Ossetia of 2008 has presented completely where the Georgian aggression is clearly seen. A gradual war preparation, having been carried out by the Georgian political leadership since 2004 with the help of external support, proves it. Moreover, there is substantial growth of activity of NATO near the Russian borders, giving Russia the right to protect site stability and security which is directly related to its national security. The author comes to the conclusion that in such matters as the war in South Ossetia, the joining of Crimea to Russia, Russia's actions deliberately exaggerated by geopolitical opponents and distorted information is used in order to undermine the image of Russia and its friendly relations with post-soviet states. Inflating the Russian threat to the Central Asian states, for example Kazakhstan is baseless, as Russian-Central Asian relations are tested for durability time and are strategic in nature.

The analysis attempts to justify a new concept of Ukraine's place in the international security system. According to the results of the study, there was carried out an analysis of the historical preconditions for overcoming the postcolonial factors of the Ukrainian elite. The authors emphasized on the exclusive role of Crimea for the dominant state of the Black Sea region and hypothesized about assigning such a role to Ukraine. The use of the comparative method made it possible to distinguish the mental and behavioral principles of the European, Asian, and African archetype. Ukrainian advantages establish a transition to limiting one's own needs, conscious passionate philanthropy. The normative-value method was used to clarify the historical determinants of Russia's common good. The passionate abilities of the Ukrainian elites were confirmed on the basis of historical regularities, for which the activity method was used. It is recommended to take into account the exceptional importance of the Circumpontian community/civilization, which will eliminate Russia's ambitions within the Black Sea. The regional aspirations of the Russian Federation have faced strong opposition from Turkey and Ukraine in recent years. The European Union's position on Turkey has been described as controversial. Getting rid of a toxic partner competitor of the Russian Federation for the EU will create a new geopolitical reality in which priority will be given to respect for international law. Russia's occupation administrations are pursuing a policy of depletion and destruction in states seeking to break out of its orbit of influence. These were the pro-Russian enclaves of the Black Sea region – Abkhazia, South Ossetia, Donbass, Crimea, Transnistria or Pridnestrian region. The builders of the "Russian world" are planning and implementing a plan for the disintegration of the European community, to which A. Merkel drew attention. It is proposed to change the priorities in relation to the modern system of ineffective security system and identify the components of Ukrainian advantages. ; В исследовании предпринята попытка обосновать новую концепцию места Украины в международной системе безопасности. По результатам исследования проведен анализ исторических предпосылок преодоления постколониальных факторов украинской элиты. Авторы отметили исключительную роль Крыма для государства-доминанта Черноморского региона и выдвинули гипотезу об отводе такой роли для Украины. Использование сравнительного метода позволило выделить ментально-поведенческие принципы европейского, азиатского, африканского начал. Украинскими преимуществами установлено переход к ограничению собственных нужд, осознанной пассионарной филантропии. Нормативно-ценностный метод использован для выяснения исторических определителей общего блага России. Пассионарные способности украинских элит подтверждено на основании исторических закономерностей, для чего использовано деятельностный метод. Рекомендуется учесть исключительную значимость Циркумпонтийского сообщества/цивилизации, что позволит устранить российские амбиции в акватории Черного моря. Региональные аспирации Российской Федерации в последние годы столкнулись с весомым сопротивлением со стороны Турции и Украины. Позицию Европейского Союза в отношении Турции определено как противоречивую. Избавление от токсического партнера-конкурента Российской Федерации для ЕС создаст новую геополитическую реальность, в которой приоритет будет предоставляться уважением к международному праву. Российские оккупационные администрации в государствах, которые стремятся выйти из ее орбиты влияния осуществляют политику истощения и разрушения. Ими стали пророссийские анклавы Черноморского региона – Абхазия, Южная Осетия, Донбасс, Крым, Приднестровье. Строители «русского мира» планируют и реализуют план дезинтеграции европейского сообщества, на который обратила внимание А. Меркель. Предложено изменить приоритеты в отношении к современной системе недейственной системы безопасности, и определены составляющие украинских преимуществ. ; У дослідженні зроблено спробу обґрунтувати нову концепцію місця України в міжнародній системі безпеки. За результатами дослідження здійснено аналіз історичних передумов подолання постколоніальних чинників української еліти. Автори наголосили на винятковій ролі Криму для держави-домінанта Чорноморського регіону та висунули гіпотезу про відведення такої ролі для України. Використання порівняльного методу дозволило виокремити ментально-поведінкові засади європейського, азійського, африканського первнів. Українськими перевагами встановлено перехід до обмеження власних потреб, усвідомленої пасіонарної філантропії. Нормативно-ціннісний метод використано для з'ясування історичних визначників загального блага Росії. Пасіонарні здібності українських еліт підтверджено на підставі історичних закономірностей, для чого використано діяльнісний метод. Рекомендовано врахувати виняткову значущість Циркумпонтійської спільноти/цивілізації, що дозволить усунути російські амбіції в акваторії Чорного моря. Регіональні аспірації Російської Федерації останніми роками зіткнулися із вагомим спротивом з боку Туреччини та України. Позицію Європейського Союзу щодо Туреччини позначено як контроверсійну. Позбавлення від токсичного партнера-конкурента Російської Федерації для ЄС створить нову геополітичну реальність, в якій пріоритет надаватиметься повазі до міжнародного права. Російські окупаційні адміністрації в державах, які прагнуть вийти з її орбіти впливу, здійснюють політику виснаження та руйнування. Ними стали проросійські анклави Чорноморського регіону – Абхазія, Південна Осетія, Донбас, Крим, Придністров'я. Будівничі «русского мира» планують і реалізовують план дезінтеграції євроспільноти, на який звернула увагу А. Меркель. Запропоновано змінити пріоритети у ставленні до сучасної системи недієвої системи безпеки та визначено складові українських переваг.

The analysis attempts to justify a new concept of Ukraine's place in the international security system. According to the results of the study, there was carried out an analysis of the historical preconditions for overcoming the postcolonial factors of the Ukrainian elite. The authors emphasized on the exclusive role of Crimea for the dominant state of the Black Sea region and hypothesized about assigning such a role to Ukraine. The use of the comparative method made it possible to distinguish the mental and behavioral principles of the European, Asian, and African archetype. Ukrainian advantages establish a transition to limiting one's own needs, conscious passionate philanthropy. The normative-value method was used to clarify the historical determinants of Russia's common good. The passionate abilities of the Ukrainian elites were confirmed on the basis of historical regularities, for which the activity method was used. It is recommended to take into account the exceptional importance of the Circumpontian community/civilization, which will eliminate Russia's ambitions within the Black Sea. The regional aspirations of the Russian Federation have faced strong opposition from Turkey and Ukraine in recent years. The European Union's position on Turkey has been described as controversial. Getting rid of a toxic partner competitor of the Russian Federation for the EU will create a new geopolitical reality in which priority will be given to respect for international law. Russia's occupation administrations are pursuing a policy of depletion and destruction in states seeking to break out of its orbit of influence. These were the pro-Russian enclaves of the Black Sea region – Abkhazia, South Ossetia, Donbass, Crimea, Transnistria or Pridnestrian region. The builders of the "Russian world" are planning and implementing a plan for the disintegration of the European community, to which A. Merkel drew attention. It is proposed to change the priorities in relation to the modern system of ineffective security system and identify the components of Ukrainian advantages. ; В исследовании предпринята попытка обосновать новую концепцию места Украины в международной системе безопасности. По результатам исследования проведен анализ исторических предпосылок преодоления постколониальных факторов украинской элиты. Авторы отметили исключительную роль Крыма для государства-доминанта Черноморского региона и выдвинули гипотезу об отводе такой роли для Украины. Использование сравнительного метода позволило выделить ментально-поведенческие принципы европейского, азиатского, африканского начал. Украинскими преимуществами установлено переход к ограничению собственных нужд, осознанной пассионарной филантропии. Нормативно-ценностный метод использован для выяснения исторических определителей общего блага России. Пассионарные способности украинских элит подтверждено на основании исторических закономерностей, для чего использовано деятельностный метод. Рекомендуется учесть исключительную значимость Циркумпонтийского сообщества/цивилизации, что позволит устранить российские амбиции в акватории Черного моря. Региональные аспирации Российской Федерации в последние годы столкнулись с весомым сопротивлением со стороны Турции и Украины. Позицию Европейского Союза в отношении Турции определено как противоречивую. Избавление от токсического партнера-конкурента Российской Федерации для ЕС создаст новую геополитическую реальность, в которой приоритет будет предоставляться уважением к международному праву. Российские оккупационные администрации в государствах, которые стремятся выйти из ее орбиты влияния осуществляют политику истощения и разрушения. Ими стали пророссийские анклавы Черноморского региона – Абхазия, Южная Осетия, Донбасс, Крым, Приднестровье. Строители «русского мира» планируют и реализуют план дезинтеграции европейского сообщества, на который обратила внимание А. Меркель. Предложено изменить приоритеты в отношении к современной системе недейственной системы безопасности, и определены составляющие украинских преимуществ. ; У дослідженні зроблено спробу обґрунтувати нову концепцію місця України в міжнародній системі безпеки. За результатами дослідження здійснено аналіз історичних передумов подолання постколоніальних чинників української еліти. Автори наголосили на винятковій ролі Криму для держави-домінанта Чорноморського регіону та висунули гіпотезу про відведення такої ролі для України. Використання порівняльного методу дозволило виокремити ментально-поведінкові засади європейського, азійського, африканського первнів. Українськими перевагами встановлено перехід до обмеження власних потреб, усвідомленої пасіонарної філантропії. Нормативно-ціннісний метод використано для з'ясування історичних визначників загального блага Росії. Пасіонарні здібності українських еліт підтверджено на підставі історичних закономірностей, для чого використано діяльнісний метод. Рекомендовано врахувати виняткову значущість Циркумпонтійської спільноти/цивілізації, що дозволить усунути російські амбіції в акваторії Чорного моря. Регіональні аспірації Російської Федерації останніми роками зіткнулися із вагомим спротивом з боку Туреччини та України. Позицію Європейського Союзу щодо Туреччини позначено як контроверсійну. Позбавлення від токсичного партнера-конкурента Російської Федерації для ЄС створить нову геополітичну реальність, в якій пріоритет надаватиметься повазі до міжнародного права. Російські окупаційні адміністрації в державах, які прагнуть вийти з її орбіти впливу, здійснюють політику виснаження та руйнування. Ними стали проросійські анклави Чорноморського регіону – Абхазія, Південна Осетія, Донбас, Крим, Придністров'я. Будівничі «русского мира» планують і реалізовують план дезінтеграції євроспільноти, на який звернула увагу А. Меркель. Запропоновано змінити пріоритети у ставленні до сучасної системи недієвої системи безпеки та визначено складові українських переваг.

The analysis attempts to justify a new concept of Ukraine's place in the international security system. According to the results of the study, there was carried out an analysis of the historical preconditions for overcoming the postcolonial factors of the Ukrainian elite. The authors emphasized on the exclusive role of Crimea for the dominant state of the Black Sea region and hypothesized about assigning such a role to Ukraine. The use of the comparative method made it possible to distinguish the mental and behavioral principles of the European, Asian, and African archetype. Ukrainian advantages establish a transition to limiting one's own needs, conscious passionate philanthropy. The normative-value method was used to clarify the historical determinants of Russia's common good. The passionate abilities of the Ukrainian elites were confirmed on the basis of historical regularities, for which the activity method was used. It is recommended to take into account the exceptional importance of the Circumpontian community/civilization, which will eliminate Russia's ambitions within the Black Sea. The regional aspirations of the Russian Federation have faced strong opposition from Turkey and Ukraine in recent years. The European Union's position on Turkey has been described as controversial. Getting rid of a toxic partner competitor of the Russian Federation for the EU will create a new geopolitical reality in which priority will be given to respect for international law. Russia's occupation administrations are pursuing a policy of depletion and destruction in states seeking to break out of its orbit of influence. These were the pro-Russian enclaves of the Black Sea region – Abkhazia, South Ossetia, Donbass, Crimea, Transnistria or Pridnestrian region. The builders of the "Russian world" are planning and implementing a plan for the disintegration of the European community, to which A. Merkel drew attention. It is proposed to change the priorities in relation to the modern system of ineffective security system and identify the components of Ukrainian advantages. ; В исследовании предпринята попытка обосновать новую концепцию места Украины в международной системе безопасности. По результатам исследования проведен анализ исторических предпосылок преодоления постколониальных факторов украинской элиты. Авторы отметили исключительную роль Крыма для государства-доминанта Черноморского региона и выдвинули гипотезу об отводе такой роли для Украины. Использование сравнительного метода позволило выделить ментально-поведенческие принципы европейского, азиатского, африканского начал. Украинскими преимуществами установлено переход к ограничению собственных нужд, осознанной пассионарной филантропии. Нормативно-ценностный метод использован для выяснения исторических определителей общего блага России. Пассионарные способности украинских элит подтверждено на основании исторических закономерностей, для чего использовано деятельностный метод. Рекомендуется учесть исключительную значимость Циркумпонтийского сообщества/цивилизации, что позволит устранить российские амбиции в акватории Черного моря. Региональные аспирации Российской Федерации в последние годы столкнулись с весомым сопротивлением со стороны Турции и Украины. Позицию Европейского Союза в отношении Турции определено как противоречивую. Избавление от токсического партнера-конкурента Российской Федерации для ЕС создаст новую геополитическую реальность, в которой приоритет будет предоставляться уважением к международному праву. Российские оккупационные администрации в государствах, которые стремятся выйти из ее орбиты влияния осуществляют политику истощения и разрушения. Ими стали пророссийские анклавы Черноморского региона – Абхазия, Южная Осетия, Донбасс, Крым, Приднестровье. Строители «русского мира» планируют и реализуют план дезинтеграции европейского сообщества, на который обратила внимание А. Меркель. Предложено изменить приоритеты в отношении к современной системе недейственной системы безопасности, и определены составляющие украинских преимуществ. ; У дослідженні зроблено спробу обґрунтувати нову концепцію місця України в міжнародній системі безпеки. За результатами дослідження здійснено аналіз історичних передумов подолання постколоніальних чинників української еліти. Автори наголосили на винятковій ролі Криму для держави-домінанта Чорноморського регіону та висунули гіпотезу про відведення такої ролі для України. Використання порівняльного методу дозволило виокремити ментально-поведінкові засади європейського, азійського, африканського первнів. Українськими перевагами встановлено перехід до обмеження власних потреб, усвідомленої пасіонарної філантропії. Нормативно-ціннісний метод використано для з'ясування історичних визначників загального блага Росії. Пасіонарні здібності українських еліт підтверджено на підставі історичних закономірностей, для чого використано діяльнісний метод. Рекомендовано врахувати виняткову значущість Циркумпонтійської спільноти/цивілізації, що дозволить усунути російські амбіції в акваторії Чорного моря. Регіональні аспірації Російської Федерації останніми роками зіткнулися із вагомим спротивом з боку Туреччини та України. Позицію Європейського Союзу щодо Туреччини позначено як контроверсійну. Позбавлення від токсичного партнера-конкурента Російської Федерації для ЄС створить нову геополітичну реальність, в якій пріоритет надаватиметься повазі до міжнародного права. Російські окупаційні адміністрації в державах, які прагнуть вийти з її орбіти впливу, здійснюють політику виснаження та руйнування. Ними стали проросійські анклави Чорноморського регіону – Абхазія, Південна Осетія, Донбас, Крим, Придністров'я. Будівничі «русского мира» планують і реалізовують план дезінтеграції євроспільноти, на який звернула увагу А. Меркель. Запропоновано змінити пріоритети у ставленні до сучасної системи недієвої системи безпеки та визначено складові українських переваг.