В статье рассматривается роль социальных сетей в политической коммуникации, в частности, их роль в создании национального имиджа страны. ; Recently, representatives of the Ministry of Foreign Affairs of China have actively been answering on their online public relations platforms questions of the population members from all circles of the society using social networking services with a large number of users, which facilitates bilateral communication with the society and dissemination of official information about the policy of China. This is associated with the change in the Internet space in the early 21st century: in the modern social media, transmission and reception of information is often carried out in dialogic and interactive mode. Based on the analysis of the activity of the Ministry of Foreign Affairs press service, the author studies the role of social networking sites in political communication, and specifically their role in the creation of the national image of the country. The article analyzes three aspects of Internet communication: content, communication channels and its language strategie.
В статье рассматриваются особенности функционирования эвфемизмов и дисфемизмов в текстах самых комментируемых интернет-новостей о внутренней политике Франции и России. ; The article aims to reveal the specificity of functioning of euphemisms and dysphemisms in the most widely commented Internet news of 2017-2019 about the domestic politics of France (Le Figaro, Le Monde) and Russia (RIA Novosti, Lenta.ru) and in the readers' comments to these news articles.
Пропонована стаття окреслює лексичні засоби прямої та непрямої номінації емоцій у газетно-публіцистичному тексті. Дослідження виконано в межах функціональної лінгвістики. Матеріалом дослідження слугують тексти інтерв'ю, промов, заяв і дебатів провідних британських політиків (Девіда Кемерона (David Cameron), Ніка Клегга (Nick Clegg), Гордона Брауна (Gordon Brown). Крім лексичних та стилістичних засобів вираження емоційних станів, вербалізація емоцій здійснюється за допомогою прямої і непрямої лексичної номінації. Застосування методу компонентного аналізу семантичної структури значення слова дало змогу виокремити лексичні одиниці та їх синоніми, які є номінантами відповідного емоційного стану. Пряма і непряма номінація емоцій виражається за допомогою лексем різної частиномовної приналежності (прикметник, іменник, дієслово), де домінуючим є прикметник або словосполучення прикметника з прислівниками-інтенсифікаторами. За допомогою прямої та непрямої номінації в аналізованих текстах вербалізовані чотири негативні емоції (стурбованість/занепокоєння, незадоволення/гнів, розчарування/жаль, презирство) та шість позитивних емоцій (гордість, задоволення/захват, вдячність, сподівання/оптимізм, співчуття, інтерес/цікавість). Особливу увагу у статті приділено лексичним засобам вербалізації емоції гордості. Отримані кількісні дані підтверджують схильність представників британських політичних кіл до вербалізації перш за все негативних емоцій. Причому негативні емоції вербалізуються у рівній мірі за допомогою прямої та непрямої номінації, а позитивні емоції переважно за допомогою прямої номінації. Політичні діячі у своїх виступах, промовах, інтерв'ю, дебатах за допомогою прямої та непрямої номінації вербалізують як власні емоційні стани, так і емоційні стани пересічних людей, однодумців, опонентів тощо. ; Предлагаемая статья характеризует лексические средства прямой и непрямой номинации эмоций в газетно-публицистическом тексте. Материалом исследования послужили тексты интервью, выступлений, заявлений и дебатов ведущих британских политиков (Дэвида Кемерона (David Cameron), Ника Клегга (Nick Clegg), Гордона Брауна (Gordon Brown). Кроме лексических и стилистических средств выражения эмоциональных состояний, вербализация эмоций осуществляется с помощью прямой и косвенной лексической номинации. Применение метода компонентного анализа семантической структуры значения слова позволило выделить лексические единицы и их синонимы, которые являются номинантами соответствующего эмоционального состояния. Прямая и косвенная номинация эмоций выражается с помощью лексем различной частеречной принадлежности (прилагательное, существительное, глагол), где доминирующим является прилагательное или сочетание прилагательного с наречиями-интенсификаторами. С помощью прямой и косвенной номинации в анализируемых текстах вербализованы четыре негативные эмоции (обеспокоенность/беспокойство, недовольство/гнев, разочарование/сожалению, презрение) и шесть положительных эмоций (гордость, удовлетворение/восторг, благодарность, надежда/оптимизм, сочувствие, интерес/ любопытство). Количественные данные подтверждают склонность представителей британских политических кругов к вербализации прежде всего негативных эмоций. Причем негативные эмоции вербализуются в равной степени с помощью прямой и косвенной номинации, а положительные эмоции преимущественно с помощью прямой номинации. Политические деятели в своих выступлениях, речах, интервью, дебатах с помощью прямой и косвенной номинации вербализуют как собственные эмоциональные состояния, так и эмоциональные состояния обычных людей, единомышленников, оппонентов и т.д. ; The given article highlights lexical means of direct and indirect emotions nomination in the newspaper and publicist texts. The study was based on the theoretical premises of functional linguistics. The investigation focuses on texts of interviews, speeches, statements and debates of the leading British politicians (David Cameron, Nick Clegg, Gordon Brown). In addition to the lexical and stylistic means of expressing emotional states, the verbalization of emotions is carried out using direct and indirect lexical nominations. The application of the component analysis method of the semantic structure of the word meaning made it possible to identify lexical units and their synonyms, which are nominees for the corresponding emotional state. Direct and indirect nomination of emotions is expressed with the help of lexemes of various parts of speech (adjective, noun, verb), where the adjective or a combination of adjectives with intensifying adverbs dominate. With the help of direct and indirect nomination in the analyzed texts, four negative emotions (concern/anxiety, discontent/anger, disappointment/regret, contempt) and six positive emotions (pride, satisfaction/delight, gratitude, hope/optimism, sympathy, interest/curiosity) are verbalized. The obtained quantitative data confirm the tendency of the British political circles representatives to verbalize primarily negative emotions. Moreover, negative emotions are verbalized equally with the help of direct and indirect nominations, and positive emotions are mainly vernalized with the help of direct nomination. The politicians in their speeches, interviews, debates, using direct and indirect nominations, verbalize both their own emotional states and the emotional states of ordinary people, like-minded people, opponents, and the like.
Пропонована стаття окреслює лексичні засоби прямої та непрямої номінації емоцій у газетно-публіцистичному тексті. Дослідження виконано в межах функціональної лінгвістики. Матеріалом дослідження слугують тексти інтерв'ю, промов, заяв і дебатів провідних британських політиків (Девіда Кемерона (David Cameron), Ніка Клегга (Nick Clegg), Гордона Брауна (Gordon Brown). Крім лексичних та стилістичних засобів вираження емоційних станів, вербалізація емоцій здійснюється за допомогою прямої і непрямої лексичної номінації. Застосування методу компонентного аналізу семантичної структури значення слова дало змогу виокремити лексичні одиниці та їх синоніми, які є номінантами відповідного емоційного стану. Пряма і непряма номінація емоцій виражається за допомогою лексем різної частиномовної приналежності (прикметник, іменник, дієслово), де домінуючим є прикметник або словосполучення прикметника з прислівниками-інтенсифікаторами. За допомогою прямої та непрямої номінації в аналізованих текстах вербалізовані чотири негативні емоції (стурбованість/занепокоєння, незадоволення/гнів, розчарування/жаль, презирство) та шість позитивних емоцій (гордість, задоволення/захват, вдячність, сподівання/оптимізм, співчуття, інтерес/цікавість). Особливу увагу у статті приділено лексичним засобам вербалізації емоції гордості. Отримані кількісні дані підтверджують схильність представників британських політичних кіл до вербалізації перш за все негативних емоцій. Причому негативні емоції вербалізуються у рівній мірі за допомогою прямої та непрямої номінації, а позитивні емоції переважно за допомогою прямої номінації. Політичні діячі у своїх виступах, промовах, інтерв'ю, дебатах за допомогою прямої та непрямої номінації вербалізують як власні емоційні стани, так і емоційні стани пересічних людей, однодумців, опонентів тощо. ; Предлагаемая статья характеризует лексические средства прямой и непрямой номинации эмоций в газетно-публицистическом тексте. Материалом исследования послужили тексты интервью, выступлений, заявлений и дебатов ведущих британских политиков (Дэвида Кемерона (David Cameron), Ника Клегга (Nick Clegg), Гордона Брауна (Gordon Brown). Кроме лексических и стилистических средств выражения эмоциональных состояний, вербализация эмоций осуществляется с помощью прямой и косвенной лексической номинации. Применение метода компонентного анализа семантической структуры значения слова позволило выделить лексические единицы и их синонимы, которые являются номинантами соответствующего эмоционального состояния. Прямая и косвенная номинация эмоций выражается с помощью лексем различной частеречной принадлежности (прилагательное, существительное, глагол), где доминирующим является прилагательное или сочетание прилагательного с наречиями-интенсификаторами. С помощью прямой и косвенной номинации в анализируемых текстах вербализованы четыре негативные эмоции (обеспокоенность/беспокойство, недовольство/гнев, разочарование/сожалению, презрение) и шесть положительных эмоций (гордость, удовлетворение/восторг, благодарность, надежда/оптимизм, сочувствие, интерес/ любопытство). Количественные данные подтверждают склонность представителей британских политических кругов к вербализации прежде всего негативных эмоций. Причем негативные эмоции вербализуются в равной степени с помощью прямой и косвенной номинации, а положительные эмоции преимущественно с помощью прямой номинации. Политические деятели в своих выступлениях, речах, интервью, дебатах с помощью прямой и косвенной номинации вербализуют как собственные эмоциональные состояния, так и эмоциональные состояния обычных людей, единомышленников, оппонентов и т.д. ; The given article highlights lexical means of direct and indirect emotions nomination in the newspaper and publicist texts. The study was based on the theoretical premises of functional linguistics. The investigation focuses on texts of interviews, speeches, statements and debates of the leading British politicians (David Cameron, Nick Clegg, Gordon Brown). In addition to the lexical and stylistic means of expressing emotional states, the verbalization of emotions is carried out using direct and indirect lexical nominations. The application of the component analysis method of the semantic structure of the word meaning made it possible to identify lexical units and their synonyms, which are nominees for the corresponding emotional state. Direct and indirect nomination of emotions is expressed with the help of lexemes of various parts of speech (adjective, noun, verb), where the adjective or a combination of adjectives with intensifying adverbs dominate. With the help of direct and indirect nomination in the analyzed texts, four negative emotions (concern/anxiety, discontent/anger, disappointment/regret, contempt) and six positive emotions (pride, satisfaction/delight, gratitude, hope/optimism, sympathy, interest/curiosity) are verbalized. The obtained quantitative data confirm the tendency of the British political circles representatives to verbalize primarily negative emotions. Moreover, negative emotions are verbalized equally with the help of direct and indirect nominations, and positive emotions are mainly vernalized with the help of direct nomination. The politicians in their speeches, interviews, debates, using direct and indirect nominations, verbalize both their own emotional states and the emotional states of ordinary people, like-minded people, opponents, and the like.
В статье рассматривается интерпретационное функционирование в интернет-пространстве речевых единиц (высказываний российских чиновников) и их диктумно-модусное преобразование при восприятии этих единиц адресатами. ; This article examines the interpretive functioning of speech units (utterances of Russian officials) in the Internet space and their dictum-modus transformation when perceived by the addressees.
В статье рассматривается проблема дезинформации и анализируются ключевые приемы, применяемые субъектами дезинформации, на примере англоязычного расистского дискурса. ; The article explores the phenomenon of disinformation in the modern English racist discourse and analyzes some common techniques used with the intention to mislead.
Foreign students who speak the language at an advanced level can and should master all layers of the vocabulary of the Russian language, including taboo words and expressions. However, the selection of language material and building a system of training exercises are of great importance here. Only such systematic preparatory work, from our point of view, can give a positive result in the process of studying RFL. The author emphasizes that the two most important theoretical concepts that need to be introduced to students are linguistic taboos and euphemisms, and it is also important to talk about the relationship of these terms with each other. The main reason for euphemization is the desire to soften the meaning of what was said, to avoid conflict of communication, communicative failures. Euphemism, therefore, is a turn of speech that is used to soften it. Choosing taboo topics for discussion in the audience, we should limit ourselves to topics that would be relevant to students, and a set of tokens that would be feasible for them. At the same time, it is important to use texts of different styles of speech, mainly colloquial and journalistic. Nevertheless, examples of euphemisms can also be found in literary texts. It also makes sense to use such exercises, especially when it comes to writers familiar to the audience. The article gives examples of the most diverse groups of euphemisms: there are everyday, professional, economic, political, diplomatic, social tokens. All of them are united by the increased frequency of use and relevance for modern young people. The author concludes that any systematic work with taboo vocabulary in RFL classes allows students to develop their communicative competence, integrate into the cultural environment of linguistic speakers, and understand the national and cultural features of a particular ethnic group. That is why working with language taboos and ways to overcome them is a promising direction in the process of teaching the Russian language to foreign applicants for higher education. ; . Иностранные студенты, владеющие языком на продвинутом уровне, могут и должны осваивать все пласты лексики русского языка, в том числе– и табуированные слова и выражения. Однако здесь большое значение приобретает отбор языкового материала и выстраивание системы обучающих упражнений. Только такая системная подготовительная работа, с нашей точки зрения, может дать положительный результат в процессе изученияРКИ. Автор статьи подчеркивает, что два важнейших теоретических понятия, которые нужно ввести для студентов,–это языковое табу и эвфемизм, а также важно говорить о соотношении этих терминов друг с другом. Главная причина эвфемизации– желание смягчить смысл сказанного, избегать конфликтности общения, коммуникативных неудач. Эвфемизм, таким образом,– это оборот речи, который используется для ее смягчения. Выбирая тематику табуированных тем для обсуждения в аудитории, целесообразно ограничиться темами, которые были бы актуальны для студентов, и набором лексем, которые были бы посильны для них. При этом важно использовать тексты разных стилей речи, в основном– разговорного и публицистического. Тем не менее, и в художественных текстах можно найти примеры эвфемизмов. Подобные упражнения также имеет смысл использовать, особенно если речь идет о писателях, знакомых аудитории. В статье приведены примеры самых разных групп эвфемизмов: встречаются бытовые, профессиональные, экономические, политические, дипломатические, социальные лексемы. Все их объединяет повышенная частотность употребления и актуальность для современных молодых людей. Автор статьи приходит к выводу, что любая системная работа с табуированной лексикой на занятиях по РКИ позволяет студенту развить собственную коммуникативную компетентность, интегрироваться в культурную среду носителей языка, понять национально-культурные особенности конкретного этноса. Именно поэтому работа с языковыми табу и способами их преодоления является перспективным направлением в процессе обучения русскому языку иностранных соискателей высшего образования. ; Іноземні студенти, які володіють мовою на високому рівні, можуть і повинні освоювати всі шари лексики російської мови, у тому числі– й табуйовані слова та вирази. Відтак великого значення набуває відбір лексичного матеріалу й вибудовування системи навчальних вправ. Тільки така системна підготовча робота, з нашої точки зору, може дати позитивний результат у процесі навчанняРМІ. Автор статті зауважує, що два найважливіші теоретичні поняття, які потрібно ввести для навчання лексики іноземних студентів,– це мовне табу й евфемізм, а також варто говорити про співвідношення цих термінів між собою. Головна причина евфемізації– бажання пом'якшити сенс сказаного, уникати конфліктності спілкування, комунікативних невдач. Евфемізм, таким чином,– це мовний зворот, який використовується для пом'якшення ефекту від мовлення. Вибираючи тематику табуйованих тем для обговорення в іноземній аудиторії, доцільно обмежитися темами, які були б актуальними для студентів, і набором лексем, які були б посильні для них. При цьому важливо використовувати тексти різних стилів мовлення, в основному–розмовного та публіцистичного. Проте і в художніх текстах можна знайти приклади евфемізмів. Відповідні вправи також варто використовувати, особливо якщо мова йде про письменників, знайомих студентам. У статті наведені приклади різних груп евфемізмів: зустрічаються побутові, професійні, економічні, політичні, дипломатичні, соціальні лексеми. Всі їх об'єднує підвищена частотність уживання й актуальність для сучасних молодих людей. Автор статті доходить висновку, що будь-яка системна робота з табуйованою лексикою на заняттях із РМІ дозволяє студенту розвинути власну комунікативну компетентність, інтегруватися в культурне середовище носіїв мови, зрозуміти національно-культурні особливості конкретного етносу. Саме тому робота з мовними табу і способами їх подолання є перспективним напрямком у процесі навчання російській мові іноземних здобувачів вищої освіти.
В статье анализируются новостные сообщения американского медиадискурса, связанные с вакцинами от коронавируса, произведенные в России и Китае. ; This technique has been tested on the material of the American media discourse, namely many news reports published in the USA press and devoted to news related to coronavirus vaccines produced in Russia and China.
