Suchergebnisse

In the article it is carried out the analysis and applied the method of generalization of legislative documents, scientific-research and scientific-methodological literature, presented points of view of specialists on organization of the process of preparation and building distances of sports tourism competitions. While planning distances it is necessary to take into account aims and tasks which are set before a specific competition. At the mass level – it is, first of all, propaganda of tourism and education, change of experience, and at the highest level – testing of preparedness and revealing the strongest participants and teams. In tourist competitions, during many years, there were established traditions, defined a set of stages and methodology of their undergoing, moreover, the question of participants' safety should be put on the first place. While planning a distance it is necessary to take into account its complexity and accordance with readiness of participants to goals and tasks which are set by organizers of competitions. If less than half of the teams pass technically and tactically complicated distance, this means that efficiency of such competitions is insignificant. Here an important role is played by a competition inspector who should estimate accordance of the class of a distance with the level of preparedness of participant, and if necessary, recommend to chiefs of a distance to simplify it and abase its class. This is reached, first of all, not by change of a distance scheme, its length, but simplifying of technically complicated stages. Requirements for distances and stages – dynamism and spectacular component. While planning a distance for competitions it is necessary to take into account such factors as season, natural peculiarities of a region, natural conditions which should be taken into account depending of a kind of tourism. The most important thing while planning a distance is saving of lives and health of participants. The objective of our study is to analyze peculiarities of competition distances and technical stages in hiking. Accumulated knowledge, correctly organized competitions and planned distances would allow to define the strongest competitors, highlight the effectiveness of the training process, improve the results of performances at competitions. ; У статті проаналізовано та застосовано метод узагаль­нен­ня законодавчих документів, науко­во-дослідної та науково-мето­дичної літератури, висвітлено погляди фахівців на органі­зацію процесу підготовки й побудову дистанцій змагань зі спортивного туризму. При пла­нуванні дистанцій потрібно враховувати цілі та завдання, які поставлені перед конкрет­ни­ми змаганнями. На масово­му рівні – це насамперед про­паганда туризму й навчання, обмін досвідом, а на найви­щому рівні – перевірка підго­тов­ле­ності та виявлення най­сильніших учасників та ко­манд. У туристських зма­ган­нях, протягом багатьох років склалися традиції, визначені набір етапів і методика їх про­ходження, причому на перше місце організатори повинні ста­вити питання безпеки учас­ни­ків. Плануючи дистанцію, по­трібно враховувати її склад­ність і відповідність підго­товле­ності учасників до мети й завдань, які ставлять органі­затори змагань. Якщо постав­ле­ну технічно та тактично склад­ну дистанцію пройдуть менше по­ловини команд, віддача від таких змагань буде незначна. Ось тут дуже важлива роль інспектора змагань, який по­винен як експерт оцінити від­повідність класу дистанції рівню підготовки учасників і, якщо буде потреба – рекомен­дувати начальникам дистанції спростити її, понизити клас. Це досягається насамперед не зміною схеми дистанції, її протяжністю, а спрощенням технічно складних етапів. Ви­моги до дистанцій і до етапів – динамічність, видо­вищність. Важливим під час планування дистанцій змагань є пора року, природні особли­вості регіону, клімат, погодні умови, які потрібно врахову­вати відпо­відно до виду ту­ризму. Най­важ­ливішим при пла­нуванні дистанцій є збере­ження життя та здоров'я учас­ників. Завдан­ням нашого до­слід­ження було проаналізу­вати особливості дистанцій зма­гань і технічних етапів у пі­шохідному туризмі. Накопи­чені знання, пра­виль­но орга­ні­зовані змагання та сплано­вані дистанції да­дуть змогу визначити сильні­ших учас­ників, висвітлити ефектив­ність тренувального про­цесу, по­кра­щити результати виступів у змаганнях.

Цель исследования: основной целью работы была разработка широкого значения понятия ювенальной уголовной политики как политики борьбы с преступностью в отношении несовершеннолетних и преступностью несовершеннолетних. Сходным проблемам посвящены работы таких зарубежных авторов как Ф. Дункель, Р. Хек, Х. Валкова, Дж. Вутон и некоторых др. Объект и методология исследования: исследование основано на результатах контент-анализа государственных докладов о положении детей в Российской Федерации, отдельных новелл уголовного законодательства России об ответственности за преступления в отношении несовершеннолетних и преступления самих несовершеннолетних, материалов уголовной статистики ювенальной преступности, ее факторов и эффективности мер борьбы с ней в период с 2010 г. по 2014 г. Выводы: одним из ключевых является вывод о том, что в 2015-2016 г. тенденции снижения числа зарегистрированных преступлений, совершаемых несовершеннолетними, и преступлений в отношении несовершеннолетних (за исключением семейного насилия, для которого характерен рост) в Российской Федерации, могут смениться на противоположные, что требует внесения упреждающих изменений в современную модель ювенальной уголовной политики. Перспективы использования результатов исследования: вывод формирования принципиально новой системы официального мониторинга ювенальной преступности, которая бы опиралась не только на статистические данные, но и на результаты специализированных опросов населения и экспертов. Социальная ценность исследования: реализация содержащихся в статье предложений способна создать дополнительные предпосылки для защиты правоохраняемых интересов общества в сфере воспитания детей, снизить уровень неблагоприятных последствий, обусловленных применением карательных мер в отношении несовершеннолетних. Бенефициары: статья адресована законодателю, правоприменителям, Уполномоченному при Президенте Российской Федерации по правам ребенка в Российской Федерации и уполномоченным по правам детей в субъектах Российской Федерации, преподавателям криминологии в высших учебных заведениях. Конечным бенефициаром результатов исследования являются несовершеннолетние. ; The purpose of the study: the main aim of this work was to develop a broad meaning of the concept of juvenile criminal policy as a policy of combating crime in the juvenile and juvenile delinquency. Similar issues devoted by F. Duenkel, R. Heck, H. Valkova, J. Wootton and some others. Object and methodology of research: based on the results of the content analysis of: Annual government reports on the situation of children in the Russian Federation; The latest changes of the Criminal Code of Russian Federation in part of responsibility for crimes against minors and crimes of minors; Materials of criminal statistics, juvenile crime, its factors and the effectiveness of control in the period from 2010 to 2014. Conclusions: a key conclusion is that in 2015-2016, the downward trend in the number of reported juvenile crimes, and crimes against minors (with the exception of family violence, which is characterized by the growth in the Russian Federation), can be replaced on the opposite, that requires making proactive changes in the modern model of juvenile criminal policy. Prospects for the use of research results: the output of a fundamentally new system of official monitoring of juvenile crime, which be based not only on statistics but also on the results of the population surveys and experts. The social value of research: implementation author proposals are able to create additional conditions for the protection of the legally protected interests of society in the field of education of children, to reduce the level of adverse effects resulting from the application of punitive measures against minors. Beneficiaries: addressed to the legislator, the law enforcement official, Ombudsman under the President of the Russian Federation on the rights of the child and the ombudsman for children's rights in subjects of the Russian Federation; the tutors of criminology in higher education. The ultimate beneficiary of the research results are minors.

States have understood, that it is essential to realize and know exactly, what are their values and to be able to show the world theirs most unique and attractive features – only thus they would establish themselves as strong and competitive brand names as countries. The focal object of the Master thesis is image making in the official internet sites of Lithuania, Latvia and Estonia. Aim of the thesis was to analyze similarities and differences of image making and presenting in the internet of the Baltic States (Lithuania, Latvia and Estonia) and giving recommendations for creators of internet sites. The tasks of the thesis include characterizing the notion of image, its importance and principles of creation; discussing importance of image creating and presenting online; analyzing effectiveness of the Internet as a channel for spreading information and its importance in representing a country internationally; carrying out analysis of official sites of Lithuania, Latvia and Estonia. The hypothesis of the research was that presentations of the Baltic countries online are competitive, informative and qualitative, both in terms of technical parameters, quality of content and its presentation. It leads to a presumption, that image of the state is a process, requiring purposeful, coherent and complex work. To confirm that, official internet sites of the Baltic countries are analyzed according to the ten qualitative principles for creating internet site of MINERVA . After analyzing scientific literature we conclude that the importance of the image of the internet sites of Baltic countries is relevant, and that they have started working and reinforcing image importance in this field. The main reason for failing Lithuanian internet site was the fact that no strategy for creating country's image was adopted before endorsing the concept for Lithuania's image – "Lithuania is a courageous country" – and subsequently creating the logo for the country's trade mark. For creating a positive image of the Baltic countries an actual strategy for image creating is required, as well as a special action plan, efficient cooperation of all state institutions involved in image creating, and a favourable public opinion. Latvia's acceptance into S.Anolt National Brand Index would allow seeking for a greater recognition within the international community, while further monitoring of the results of this rating for Lithuania and Estonia would let to truly estimate the reputation of the state in different fields and to make right decisions towards image-making improvement. Twenty years ago the three Baltic countries – Lithuania, Latvia and Estonia – were seen as one territory. It's only natural, that each of the countries has formed their respective images. All those countries started creating their image in the virtual space almost simultaneously. Experts acknowledge that Latvian site is the most informative, while the design of the Lithuanian site is the most attractive for viewers, thus the site is named as the most user-friendly. The experts point that travelling and security are the most relevant fields at the internet site, ecology and politics being the least interesting for the audience. Informativity and content quality are the main criteria at the country's internet site. Foreign recognisability and valuability of a country's political and economic situation are the main aspects helping in creating opinion about the country. According to the "East West Global Index 200" from the first quarter of 2010, Estonia is the least known of the Baltic countries, however, its image is the most positive. Lithuania's name is being mentioned less frequently in influential global media than Latvia's; however the image of our country has more positive assessment than that of Latvia. Latvia is the most mentioned from all the three Baltic countries, but it has many negative reports in the global media, which undermine country's image.

States have understood, that it is essential to realize and know exactly, what are their values and to be able to show the world theirs most unique and attractive features – only thus they would establish themselves as strong and competitive brand names as countries. The focal object of the Master thesis is image making in the official internet sites of Lithuania, Latvia and Estonia. Aim of the thesis was to analyze similarities and differences of image making and presenting in the internet of the Baltic States (Lithuania, Latvia and Estonia) and giving recommendations for creators of internet sites. The tasks of the thesis include characterizing the notion of image, its importance and principles of creation; discussing importance of image creating and presenting online; analyzing effectiveness of the Internet as a channel for spreading information and its importance in representing a country internationally; carrying out analysis of official sites of Lithuania, Latvia and Estonia. The hypothesis of the research was that presentations of the Baltic countries online are competitive, informative and qualitative, both in terms of technical parameters, quality of content and its presentation. It leads to a presumption, that image of the state is a process, requiring purposeful, coherent and complex work. To confirm that, official internet sites of the Baltic countries are analyzed according to the ten qualitative principles for creating internet site of MINERVA . After analyzing scientific literature we conclude that the importance of the image of the internet sites of Baltic countries is relevant, and that they have started working and reinforcing image importance in this field. The main reason for failing Lithuanian internet site was the fact that no strategy for creating country's image was adopted before endorsing the concept for Lithuania's image – "Lithuania is a courageous country" – and subsequently creating the logo for the country's trade mark. For creating a positive image of the Baltic countries an actual strategy for image creating is required, as well as a special action plan, efficient cooperation of all state institutions involved in image creating, and a favourable public opinion. Latvia's acceptance into S.Anolt National Brand Index would allow seeking for a greater recognition within the international community, while further monitoring of the results of this rating for Lithuania and Estonia would let to truly estimate the reputation of the state in different fields and to make right decisions towards image-making improvement. Twenty years ago the three Baltic countries – Lithuania, Latvia and Estonia – were seen as one territory. It's only natural, that each of the countries has formed their respective images. All those countries started creating their image in the virtual space almost simultaneously. Experts acknowledge that Latvian site is the most informative, while the design of the Lithuanian site is the most attractive for viewers, thus the site is named as the most user-friendly. The experts point that travelling and security are the most relevant fields at the internet site, ecology and politics being the least interesting for the audience. Informativity and content quality are the main criteria at the country's internet site. Foreign recognisability and valuability of a country's political and economic situation are the main aspects helping in creating opinion about the country. According to the "East West Global Index 200" from the first quarter of 2010, Estonia is the least known of the Baltic countries, however, its image is the most positive. Lithuania's name is being mentioned less frequently in influential global media than Latvia's; however the image of our country has more positive assessment than that of Latvia. Latvia is the most mentioned from all the three Baltic countries, but it has many negative reports in the global media, which undermine country's image.

This thesis is an assessment of the current arms control agreements that regulate the transfers of conventional armament. Even though states acknowledge the threat and violent consequences that the legal, and illegal, arms trade represent, the control agreements they enact fail to successfully regulate and limit the international arms transfers. This study argues that these control agreements are ineffective. This argument is linked to the non-compliance of states to follow arms control regulations when security issues and economic interests are involved. Some agreements are merely smoke-screen measures in that they only stipulate regulations must be followed on a voluntary basis, despite the fact that the tragic repercussion of armed violence continues to occur. Due to this empirical ineffectiveness, the causes of, and possible solutions to, these situations are analyzed. The main concern of this study is to propose the implementation of instruments that enhance the effectiveness of conventional arms control, as well as consider new methods regarding security cooperation. It takes a critical approach of the state-centric conceptions about military means and the arms dynamics that determine the relations among states. Power dynamics within the international system still give priority to the production and transfer of armament, using justification of the status quo with classical conceptions of national security and the right of self-defence as a pretext to continue the arms trade. In the theoretical framework, the structural realist and neo-liberal institutionalist approaches are presented with the intention to understand the perspective of the states about achieving national security and the possibilities for security cooperation, despite the permanent presence of the security dilemma. Nevertheless, the main argument of this thesis asserts that the formation of an international institution based on the European Union policies on conventional arms can improve the overall situation in security cooperation. Thus, postulates from the regime theory approach are extensively presented, including the concept of international regime, its formation process, features, and types. The analytical section of this study is focused in the application of the European Union Code of Conduct on Arms Exports. The analysis attempts to verify if the Member States have applied the criteria included in the Code of Conduct when transferring armament. Specifically, the analysis will be guided by the teachings of Carl Patton and David Sawicki by applying the sixstep process of policy analysis method. This thesis proposes that the creation of a comprehensive international regime, including a binding regulation in the transfers of specific armament and the implementation of diverse strategies of economic and social development, can improve the overall situation of security and development for the European Union and nearby regions, such as Africa and the Middle East. The regime proposals presented are backed by the interest-based regime approach in which neo-liberalism proposes a certain degree of institutionalism. This is complemented by the constructivist-cognitive approach, where knowledge and the establishment of new practices may create new forms of cooperation in security, and, consequently, change the structure of the current international system. It is acknowledged that the effective control of conventional armament goes beyond the national sphere and, therefore, multilateral action is needed. Arms control and security must be obtained by different methods and actions that permit states to achieve security without the permanent acquisition of weapons. Until this can happen, arms control will not be successfully applied. Keywords: Conventional Arms, International Regimes, European Union

In 1785, two men came into important government positions in New Spain who had considerable influence on the Indian policies of the Spanish frontier. These men were Bernardo de Galvez and Jacobo Ugarte y Loyola. Both had proven their competence through earlier services to the crown. Galvez had come to the new world while still a relatively young man in 1769. Due to his own accomplishments, and the watchful eye of his uncle, Jose de Galvez, Bernardo advanced rapidly. He first served on the Louisi.ana frontier as a military officer, and in time rose to become governor of that province. In 1779, when Spain declared war on England, Galvez directed the conquest of British posts on the lower Mississippi River and the capture of the Bahamas. On the death of his father, Viceroy Mat!as de Galvez, in 1785, he was sent to Mexico to succeed him as viceroy of New Spain. Jacobo Ugarte y Loyola had proven himself a capable soldier in wars with Portugal and Italy. In 1769, he had been dispatched to New Spain to serve as military governor of the frontier provinces. In 1776, when the Council of the Indies formed a new frontier policy which separated the regions of Sonora, Coahuila, New Mexico and Texas from the vice royalty of New Spain, Ugarte was appointed military governor of Sonora. This reorganization of the frontier was due largly to the increased pressure of the Apache raids on the northern settlements. The new region, known as the Frovinaiae IntePnae, was under the direct military rule of Teodoro de Croix. The increased Apache problems were theresults of territorial expansion to the southwest by the Commanches. These two Indian groups were traditional enemies, and as the more powerful Commanches gained ground in the east, the Apaches moved farther into the Spanish domain. The minister of the Indies, Jose de Galvez, was convinced that this threat could only be stopped by a coordinated effort of all the military forces on the frontier, which brought about the realignment of command in the area. In 1785, at approximately the same time as Bernardo de Galvez became viceroy of New Spain, Jacobo Ugarte was appointed the commander general of the P.rovinaiae Internas. Ugarte, in his position as commander general, had full charge of all military activit ies on the northern frantier and was directly responsible only to Viceroy Galvez. In the fall of 1786, Galvez fell victim of a fever and died. Before his death, however, he outlined a very promising plan to Ugarte for improving the situation on the frontier. The Galvez policy for dealing with all Indians on the frontier in general, and the Apaches in particular, was perhaps the most important plan ever adopted by the Spanish for control of the Indians of the northern provinces of New Spain. It worked for twenty-four years--from its inception in 1786 until the latter part of 1810, when it collapsed due to lack of use during the Mexican independence movement. This paper will attempt to assess the reasons for the effectiveness of this policy, its impact upon the Indians--particularly the Apaches-and look at the Spanish military of the late 1700's in the southwest. To understand the need for formation of the Galvez policy it will be necessary to review briefly the history of the Apaches to 1760, the situation of the Spanish on the frontier, initial Spanish Indian policies from 1766 to 1785 and to look in depth at the policy of Bernardo de Galvez.

Die maßgebliche Reduktion von Treibhausgasemissionen zur Vermeidung von gefährlichen anthropogenen Störungen des Klimasystems stellt eine der größten Herausforderungen des 21. Jahrhunderts dar. Deutschland wird bei seinem Bestreben als hochindustrialisiertes Land sein volkswirtschaftliches Wachstum von CO2 Emissionen zu entkoppeln von der Weltgemeinschaft aufmerksam verfolgt. Auf Grund der komplexen Herausforderung die die Transformation des deutschen Energiesystems darstellt, besteht seitens der politischen Akteure eine Nachfrage nach langfristigen, modellbasierten Klimaschutzszenarien. Allerdings leiden existierende Klimaschutzszenarien unter schwerwiegenden methodologischen Limitationen und sind zudem sehr intransparent bezüglich ihrer impliziten normativen Annahmen. Dies lässt sich nicht mit der guten Prinzipien von wissenschaftlicher Politikberatung vereinen. Daher ist das Leitthema dieser Dissertation zu explorieren wie implizite normative Abwägungen in modellbasieren Klimaschutzszenarien explizit gemacht werden können. Der erste Teil dieser Dissertation führt eine Explorationsforschung durch, die die heutigen Limitationen von Klimaschutzszenarien zu überwinden intendiert indem ein kollaborativer Prozess zur Definition und Evaluation von Klimaschutzszenarien angewandt wird welcher zivilgesellschaftliche Stakeholder einbindet. Mittels eines analytisch-deliberativen Ansatzes zur Partizipation gestalten zivil-gesellschaftliche Stakeholder aus dem Transport- und Elektrizitätssektor die Definition der Rahmenbedingung für das hybride Ökonomie-Energie Modell REMIND-D und evaluieren die daraus resultierenden Szenarien bezüglich ihrer Plausibilität und sozio-politischer Implikationen. Die entwickelten Klimaschutzszenarien erreichen eine Minderung der CO2 Emissionen von 85% im Jahr 2050 gegenüber 1990. Jedoch zeigt sich bei der Evaluation der Szenarien, dass die technologischen Lösungen zur Vermeidung von CO2 Emissionen wie sie das Modell vorschlägt signifikante gesellschaftliche und politische Implikationen zur Folge hat, welche sich als mindestens so große Herausforderung wie die rein ingenieurstechnischen Aspekte von kohlenstoffarmen Technologien darstellen. Diese Einsichten unterstrichen die Wichtigkeit die Vermeidung von energiebedingten CO2 Emissionen als sozio-technische Transition die in einen politischen Kontext eingebettet ist zu begreifen. Der zweite Teil dieser Dissertation exploriert alternative Klimaschutzszenarien um zu identifizieren welche Energiestrategien zur Transformation des deutschen Elektrizitätssektors hin zu hohen Anteilen von erneuerbaren Energien (EE) sie verkörpern und unter welchen Prämissen sie realisierbar sind. Es wird eine komparative Meta-Analyse von zehn modellbasierten Klimaschutzszenarien durchgeführt, welche sechs aktuellen Publikationen entnommen sind, einschließlich der Szenarien aus dem ersten Teil dieser Dissertation. Die Szenarien lassen sich in drei Gruppen einteilen, die die grundsätzlichen Optionen zur Erhöhung des Anteils von EE im Stromsektor (Erhöhung der inländischen EE-Produktion, Reduktion der Nachfrage durch Energieeffizienzmaßnahmen, Import von EE-Strom) in unterschiedlichen Maßen ausschöpfen. Es werden substanzielle Hürden zur Implementierung der Energiestrategien identifiziert die sich auf Verhaltensweisen, Institutionen und ingenieurstechnische Aspekte beziehen. Bei der Erforschung der Gründe warum sich die Projektionen der Szenarien unterscheiden stellt sich heraus, dass diese in vielen Fällen auf Expertenurteilen beruhen anstatt aus numerischer Modellierung zu resultieren. Diese sind mit normativen Werturteilen verbunden und müssen in zukünftiger Forschung expliziter gemacht werden. Zusammenfassend zeigt diese Dissertation in einer Explorationsforschung, dass die Verwirklichung eines kollaborativen Prozesses zur Definition und Evaluation von Klimaschutzszenarien, als Mittel um normative Abwägungen in modellbasierten Klimaschutzszenarien explizit zu adressieren, in geringer Größenordnung und mit limitiertem Umfang möglich ist. Daher ist die primäre Botschaft für zukünftige Forschung, dass solch ein partizipativer Prozess in Form eines umfangreicheren "Assessments" von deutschen Klimaschutzszenarien wiederholt werden sollte, welches verbesserter partizipativer Methoden bedarf um die Transaktionskosten im Rahmen zu halten. Es empfiehlt sich dafür auf die elaborierten Methoden zurückzugreifen die in der Literatur über "Inclusive Risk Governance" entwickelt worden sind, die sich extensiv mit den Fragen beschäftigt wer in einen Diskurs einbezogen werden soll, aus welchen Gründen und mittels welcher Methoden. ; The decisive mitigation of greenhouse gas emissions in order to avoid dangerous anthropogenic interference with the global climate system constitutes one of the greatest challenges of the 21st century. Germany is being observed by the global community on its unprecedented quest for decoupling a highly industrialized country's economy from CO2 emissions and has ambitious long-term mitigation targets. Due to the complex challenge of transforming Germany's energy system, political actors frequently demand scientific expertise in the form of long-term, model-based mitigation scenarios. However, existing mitigation scenarios for Germany suffer from severe methodological shortcomings and are highly intransparent on their implicit normative assumptions. This is not reconcilable with the good principles for the science-policy interface. Thus, the guiding theme of this thesis is to explore how implicit normative considerations in model-based mitigation scenarios can be made explicit. The first part of this thesis conducts an exploratory research that intends to overcome the current limitations in model-based mitigation scenario development by applying a collaborative scenario definition and evaluation process engaging civil society stakeholders. Taking an analytical-deliberative approach to participation, civil society stakeholders from the transport and electricity sector frame the definition of boundary conditions for the hybrid energy-economy model REMIND-D and evaluated the resulting scenarios with regard to plausibility and socio-political implications. The developed mitigation scenarios for Germany achieve 85% CO2 emission reduction in 2050 relative to 1990. However, the scenario evaluation unravels that the technological solutions to the mitigation problem proposed by the model give rise to significant societal and political implications that deem at least as challenging as the mere engineering aspects of low-carbon technologies. These insights underline the importance of comprehending mitigation of energy-related CO2 emissions as a socio-technical transition embedded in a political context. The second part of this thesis explores alternative German mitigation scenarios for identifying what kinds of energy strategies for transforming the German electricity sector towards high shares of renewable electricity generation (RES-E) they embody and under which premises they are viable. It performs a comparative meta-analysis of ten model-based mitigation scenarios from six recent publications, including those developed in the first part of the thesis. The scenarios group into three different energy strategies that exploit the basic options of increasing RES-E shares (domestic RES-E production, energy efficiency improvements and RES-E imports) to a different extent. Substantial behavioral, institutional and engineering barriers to implementation that apply to all suggested energy strategies are identified. Upon investigating the reasons why the different scenario projections diverge, it turns out that they are in many cases based on expert judgments rather than resulting from numerical modeling. These involve normative judgments and need to be made more explicit in future research. In sum, this thesis reveals in exploratory research that the realization of a collaborative mitigation scenario definition and evaluation process, as a means to address normative considerations in model-based mitigation scenarios explicitly, is possible in small scale and scope. Hence, the primary message for future research is that such a participatory process should be repeated in the form of a more comprehensive assessment of German mitigation scenarios, which requires refined participatory methods so as to keep transaction costs within boundaries. It is commendable to adapt the elaborated methods developed in the literature on inclusive risk governance, which extensively deals with the questions of whom to include in a discourse, for what reasons and by means of which methods.

In the conditions of decentralization and changes in the social paradigm, creating unique breakthrough ideas regarding transforming the region into an innovative territory is of particular importance. Innovative communities have a unique potential in these conditions – a new type of relationship between the government, business, and civil society. However, in transformational and crisis societies, the creation and development of innovative communities are associated with a significant range of problems that need to be solved. A significant part of these problems has socio-psychological reasons, which often lead to destructive actions, significantly reducing the potential of innovative communities. The study aims to determine the socio-psychological reasons for the destructive aspects of the development of innovative communities at the local level and to develop proposals for increasing the effectiveness of the innovative communities' development at the local level, considering the potential of using the archetypal methodology. The research goals are also to determine the factors of implementing innovation models in communities and to focus on overcoming problematic aspects in this field. Modern approaches to the definition of innovations were considered to determine the features of the development of innovative communities. It has been determined that innovation is a social process; therefore, the most crucial thing for innovation is to create an appropriate innovation climate based on safety and trust, in which people feel involved and are not afraid to express new ideas. This is especially important since innovations, especially the most radical and systemic, relate to the need to go against orthodox opinions to offer other forms of work and cooperation. Therefore, when managing innovative processes, it is necessary to consider the factor of human behaviour and understand how to encourage people to show initiative, put forward new ideas, and motivate and encourage their implementation. It is substantiated that it is vital for the public administration field that innovation's success depends not only on the manager's role in the process but primarily on the performers and participants (human resources). In this regard, the innovative community as a new form of organizational development is one of the most positive in innovation. It was determined that innovative communities could unite a wide range of stakeholders and be divided according to geographical or thematic principles. Community members freely share knowledge, resulting in new approaches, ideas, and talent retention and development. People are kept together only by a sense of involvement in collective experience and knowledge, a sincere desire to maintain relationships, and mutual obligations remain. Innovative communities, when they unite individuals and entire teams, can implement large-scale innovative projects. It is shown that any innovative community is formed on a specific basis. It is based on individual or collective creativity, ambition, spirit, and intellectual history of the place (heredity, archetypes). Ambition, spirit, and intelligence presuppose risk-taking ability and a track record in management. Only after the emergence of this combination of economic, resource and management factors, such as business incubation, project financing, creation of intensive horizontal connections between all participants, infrastructure, etc., are involved. From the point of view of destructive behaviour, the peculiarities of the innovation process are considered. It is also shown that innovation is a positive process according to the generally accepted position. Still, it is necessary to remember the other side, that innovation is a forced measure necessary to maintain or respond to changes. It is substantiated that it is necessary to agree on the scope of application and the duration of their existence to eliminate the factors of destructive behaviour when creating innovative communities. It has been determined that one of the leading causes of destructive actions within innovative communities is excessively rigid expectations, an excessive degree of subjective certainty that exceeds objective predictability.

Аbstract. The constant growth of competition and the dynamism of sports results on the world arena require a constant search for effective ways to improve the system of the sports reserve preparation. This problem is especially acute for team sports events. Objective. To analyze the socioeconomic and organizational and methodological peculiarities of the system of training reserve and selection of basketball players in the United States. Methods. Analysis of literature sources and data of the Internet, analysis of competitive activity, surveys of experts, methods of mathematical statistics. Results. The peculiarities of the basketball reserve training system in the USA are analyzed and presented. The key factors determining the effectiveness of the original American model of long-term preparation of the sports reserve in many sports events are systematized: 1) the lack of direct government funding and management of physical education and sport; 2) the large number, autonomy and diversity of individual participants in the physical culture and sports movement; 3) the leading role of educational institutions in the process of sports reserve preparation; 4) value attitude to sports engagement and a large number of those engaged. The peculiarities of school and student sport organization in the USA are shown, on the basis of which the remote and the nearest reserve for professional sport is prepared. The main links of the system of basketball organization and management in the USA are highlighted. The functioning of sport and reserve training in the United States are mostly extensive. The basis of the long-term success of American basketball players in the international arena is the popularity and mass-scale engagement as well as an extensive network of high-level school and student competitions. The importance of taking into account the historical, socioeconomic, political and other peculiarities of the state, the traditions of the national sports school while transferring the experience of foreign models of long-term training for implementation in other socio-cultural environment. Кeywords: basketball, reserve preparation, selection, competition system, draft, student sport, professional sport. ; Анотація. Постійне зростання конкуренції та динамічність спортивного результату на світовій арені потребують постійного пошуку ефективних шляхів вдосконалення системи підготовки спортивного резерву. Особливо гострою ця проблема є для ігрових командних видів спорту. Мета. Проаналізувати соціально-економічні та організаційно-методичні особливості системи підготовки резерву та відбору баскетболістів в США. Методи. Аналіз літературних джерел та даних всесвітньої мережі Internet, аналіз змагальної діяльності, опитування експертів, методи математичної статистики. Результати. Проаналізовано та представлено особливості системи підготовки баскетбольного резерву в США. Систематизовано ключові фактори, які визначають ефективність функціонування самобутньої американської моделі багаторічної підготовки спортивного резерву в багатьох видах спорту: 1) відсутність прямого державного фінансування та управління галуззю фізичного виховання і спорту; 2) багаточисельність, автономність та розрізненість окремих учасників фізкультурно-спортивного руху; 3) провідна роль освітніх установ у процесі підготовки спортивного резерву; 4) ціннісне ставлення до занять спортом та велика масовість тих, хто займається. Показано особливості організації шкільного та студентського спорту в США, на базі якого відбувається підготовка віддаленого та найближчого резерву для професійного спорту. Виділено основні ланки системи організації та управління баскетболом у США. Функціонування спорту та підготовка резерву в США переважно відбуваються екстенсивним шляхом. Основою багаторічних успіхів американських баскетболістів на міжнародній арені є популярність і масовість занять та розгалужена мережа високих за своїм рівнем шкільних та студентських змагань. Вказується на важливість врахування історичних, соціально-економічних, політичних та інших особливостей держави, традицій вітчизняної школи спорту під час перенесення досвіду зарубіжних моделей багаторічної підготовки для реалізації в умовах іншого соціокультурного середовища.Ключові слова: баскетбол, підготовка резерву, відбір, система змагань, драфт, студентськийспорт, професійний спорт.

The article provides a detailed analysis of the requirements of regulatory documents on the organization of canine support for operational and service activities of state border protection bodies. The generalized results of the specified analysis enabled to allocate the basic recommendations to structural management units of state border protection bodies concerning improvement of the canine support system for operational and service activities. The organization of canine support of operational and service activities of a state border protection body is carried out within the powers by the chief of the body, who determines the main measures for training and use of canine inspectors with service dogs in state border protection and border control in administrative documents for the organization of state border protection. The effectiveness of canine support largely depends on the quality of organization and conduct of a set of appropriate measures defined by the governing documents for the organization of operational and service activities of state border protection bodies and canine support in the State Border Guard Service of Ukraine by the headquarters of the state border protection bodies (together with other structural units). Measures aimed at improving the system of canine support should be closely related to the planned activities of the structural units of state border protection bodies (shown in the work plans for a year, month). Improving the system of canine support of operational and service activities involves the implementation of standards in cynology, which are developed by FRONTEX together with EU countries (taking into account the requirements of national legislation); high-quality organization and special training of canine inspectors with the involvement of specialists possessing practical experience in organizing operational and service activities in state border protection bodies; improvement of the training and facilities of the state border protection units, which are designed to train and use this category of specialists and conduct a number of other organizational and managerial activities. ; У статті здійснено детальний аналіз вимог нормативно-правових документів щодо порядку організації кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів охорони державного кордону. Узагальнені результати зазначеного аналізу дозволили виокремити основні рекомендації структурним підрозділам управління органу охорони державного кордону щодо удосконалення системи кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності. Організація кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органу охорони державного кордону, в межах повноважень, здійснюється начальником органу, який у розпорядчих документах з організації охорони державного кордону визначає основні заходи з підготовки та використання інспекторів-кінологів зі службовими собаками в охороні державного кордону та під час здійснення прикордонного контролю. Ефективність кінологічного забезпечення значною мірою залежить від якості організації та проведення штабом органу охорони державного кордону (спільно з іншими структурними підрозділами управління) комплексу відповідних заходів, визначених керівними документами з організації оперативно-службової діяльності органу охорони державного кордону та кінологічного забезпечення в Державній прикордонній службі України. Заходи спрямовані на удосконалення системи кінологічного забезпечення повинні мати наскрізний зв'язок з плановими заходами діяльності структурними підрозділами управління органів охорони державного кордону (відображатися у планах роботи на рік, місяць). Удосконалення системи кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності передбачає впровадження стандартів в кінології, які розроблені агентством FRONTEX спільно з країнами ЄС (з урахування вимог національного законодавства); якісну організацію та проведення спеціальної підготовки інспекторів-кінологів із залученням фахівців з практичним досвідом організації оперативно-службової діяльності органів охорони державного кордону; удосконалення навчально-матеріальної бази підрозділів охорони державного кордону, яка призначена для підготовки та використання зазначеної категорії фахівців та проведення низки інших організаційно-управлінських заходів.

The article examines the issues of the current state of foreign trade in finished food products. It hasbeen established that in the context of a significant increase in the export of agro-food products, the share offinished food products, that is, products with high added value, is gradually decreasing in its composition.The completeness of the study is based on the use of methods and techniques of the economic analysis.The paper proposes in all aspects of the study to use the division of finished food products into two parts depending on their final purpose: human food products (commodity groups 16 - 22) and products thatare not such (commodity groups 23 - 24). This approach makes it possible to establish that the export of finished food products is growing only due to a significant increase in sales of products that are not used inhuman nutrition - residues and waste from the food industry, tobacco and industrial tobacco substitutes. Inrecent years, it has been the main component in the export of finished food products. Imports of finishedfood products, which are growing much faster than exports, food products dominate, which may indicate insufficient food production and emerging problems of supplying the domestic market.Studies of the geography of finished food products flows show significant changes - the CIS countries have given way of the largest importer to the countries of the European Union and Asia. In the course ofthe analysis, the features of export-import operations in individual regions of the world were established, taking into account changes in the commodity structure.An assessment of the effectiveness of foreign trade in finished food products has been given. It hasbeen concluded that the result of export-import transactions with human food products is a negative balance,which is covered by a significant positive balance in trade in goods of commodity group 23.The study shows that the formation of a negative balance in food products trade takes place due todifferences in the quality and nomenclature of exported and imported products, as a result of which importprices significantly exceed export prices. In addition, the growth of imports of a number of goods occurs inthe context of a decrease in domestic production and related exports. The negative balance in recent yearshas reached such volumes that it is realistic to speak only of a decrease in this amount.On the basis of the research carried out, recommendations have been presented for increasing exports and reducing imports for goods of some commodity groups. ; В статті розглянуто сучасний стан зовнішньої торгівлі готовими харчовими продуктами на ос-нові методів і прийомів статистичного аналізу. В основу дослідження покладено поділ готових харчо-вих продуктів на дві групи в залежності від характеру їх кінцевого споживання. Досліджено товарну тагеографічну структури експорту та імпорту готових харчових продуктів з точки зору значення товарівназваних двох груп в зовнішньоторговельному обороті. Проведено порівняльний аналіз обсягів експо-рту та імпорту в розрізі продуктів харчування – товарні групи 16-22, та товарні групи 23-24, що не яв-ляються такими. Зроблено висновки, що в експорті готових харчових продуктів переважають товари,що не є продуктами харчування людей. Натомість в імпорті переважають саме продукти харчуваннялюдей, що свідчить про наявність певних проблем в забезпеченні внутрішнього ринку цими товарами.Встановлено характер впливу цих двох типів товарних груп на формування торговельного сальдо, таоснові причини перевищення вартості імпорту над експортом. У висновках представлено рекомендаціїстосовно можливостей зростання експорту готових харчових продуктів та зменшення від'ємного саль-до.

The article discusses the concept of center-peripheral relations, which is proposed as a methodological basis for the decentralization of power in the modern state. This concept reveals the role and specifics of the inclusion of cities in the state and legal space of modern Ukraine. That is, the article is devoted to clarifying the possibilities of using the concept of center-peripheral analysis in jurisprudence for the theoretical justification of the decentralization of state power, in particular. The centering of the state space is associated with the formation of specific local areas and their legal justification. It is shown that cities always play the role of centers in the organization of public space, and therefore, they are the main points of concentration of administrative and financial resources. It is proved that the center-peripheral analysis is a relevant and divergent methodology for the decentralization of state power in Ukraine. Decentralization of power should be focused not only on rethinking the mechanism of organizational and financial independence of regions and districts by strengthening the position of local self­government in comparison with local executive bodies, but also on strengthening the role of cities as organizing centers capable of acting as real engine of economic and social development. Center-peripheral methodology proves its effectiveness in building a program of decentralization of state power. Shifting the emphasis from the regions to the enclaves, which from a socio-economic point of view are the real carriers of center-peripheral relations, is a way significantly strengthen the city's status in Ukrainian law and state space, to form a matrix of relations between the state and local territories that will provide an opportunity to build mutually beneficial conditions of financial, political and legal nature. Thus, decentralization as a tendency of development of the modern Ukrainian state is a real chance to complete the urbanization of Ukrainian society, which will not only strengthen the position of regional centers, but also strengthen the position of the periphery in society, respectively. ; У статті розглянута концепція центр-периферійних відносин, яка запропонована як методологічна основа щодо децентралізації влади у сучасній державі. За допомогою цієї концепції розкривається роль та специфіка включе- ності міст до державного та правового простору сучасної України. Тобто стаття присвячена з'ясуванню можливостей використання концепції центр-периферійного аналізу в юриспруденції, зокрема для теоретичного обґрунтування децентралізації державної влади. Центрація державного простору пов'язана зі становленням специфічних локальних територій та їх норматив­но-правовим оформленням. Показано, що міста завжди виконують роль центрів в організації державного просто­ру, у зв'язку із чим вони є основними точками концентрації управлінських та фінансових ресурсів. Доведено, що центр-периферійний аналіз є релевантною та дивергентною методологією проведення децен­тралізації державної влади в Україні. Децентралізація влади має бути зорієнтована не лише на переосмислення механізму організаційної та фінансової незалежності областей та районів шляхом посилення позицій місцевого самоврядування порівняно з органами виконавчої влади на місцях, але й на посилення ролі міст як організуючих центрів, здатних виступати реальними рушіями економічного та соціального розвитку. Центр-периферійна методологія виявляє свою ефективність під час побудови програми децентралізації дер­жавної влади. Перенесення акцентів з регіонів на анклави, які з соціально-економічного погляду є реальними носіями центр-периферійних відносин, є шляхом, який дозволить значно посилити статус міста в українському праві та в державному просторі, сформувати таку матрицю взаємин між державою та локальними територіями, яка надасть можливість побудувати взаємовигідні умови фінансового, політичного та юридичного характеру. Таким чином, децентралізація як тенденція розвитку сучасної Української держави - це реальний шанс завер­шити урбанізацію українського суспільства, що не лише посилить позиції обласних центрів, але й відповідно зміцнить позиції периферії у суспільстві.

Аbstract. The constant growth of competition and the dynamism of sports results on the world arena require a constant search for effective ways to improve the system of the sports reserve preparation. This problem is especially acute for team sports events. Objective. To analyze the socioeconomic and organizational and methodological peculiarities of the system of training reserve and selection of basketball players in the United States. Methods. Analysis of literature sources and data of the Internet, analysis of competitive activity, surveys of experts, methods of mathematical statistics. Results. The peculiarities of the basketball reserve training system in the USA are analyzed and presented. The key factors determining the effectiveness of the original American model of long-term preparation of the sports reserve in many sports events are systematized: 1) the lack of direct government funding and management of physical education and sport; 2) the large number, autonomy and diversity of individual participants in the physical culture and sports movement; 3) the leading role of educational institutions in the process of sports reserve preparation; 4) value attitude to sports engagement and a large number of those engaged. The peculiarities of school and student sport organization in the USA are shown, on the basis of which the remote and the nearest reserve for professional sport is prepared. The main links of the system of basketball organization and management in the USA are highlighted. The functioning of sport and reserve training in the United States are mostly extensive. The basis of the long-term success of American basketball players in the international arena is the popularity and mass-scale engagement as well as an extensive network of high-level school and student competitions. The importance of taking into account the historical, socioeconomic, political and other peculiarities of the state, the traditions of the national sports school while transferring the experience of foreign models of long-term training for implementation in other socio-cultural environment. Кeywords: basketball, reserve preparation, selection, competition system, draft, student sport, professional sport. ; Анотація. Постійне зростання конкуренції та динамічність спортивного результату на світовій арені потребують постійного пошуку ефективних шляхів вдосконалення системи підготовки спортивного резерву. Особливо гострою ця проблема є для ігрових командних видів спорту. Мета. Проаналізувати соціально-економічні та організаційно-методичні особливості системи підготовки резерву та відбору баскетболістів в США. Методи. Аналіз літературних джерел та даних всесвітньої мережі Internet, аналіз змагальної діяльності, опитування експертів, методи математичної статистики. Результати. Проаналізовано та представлено особливості системи підготовки баскетбольного резерву в США. Систематизовано ключові фактори, які визначають ефективність функціонування самобутньої американської моделі багаторічної підготовки спортивного резерву в багатьох видах спорту: 1) відсутність прямого державного фінансування та управління галуззю фізичного виховання і спорту; 2) багаточисельність, автономність та розрізненість окремих учасників фізкультурно-спортивного руху; 3) провідна роль освітніх установ у процесі підготовки спортивного резерву; 4) ціннісне ставлення до занять спортом та велика масовість тих, хто займається. Показано особливості організації шкільного та студентського спорту в США, на базі якого відбувається підготовка віддаленого та найближчого резерву для професійного спорту. Виділено основні ланки системи організації та управління баскетболом у США. Функціонування спорту та підготовка резерву в США переважно відбуваються екстенсивним шляхом. Основою багаторічних успіхів американських баскетболістів на міжнародній арені є популярність і масовість занять та розгалужена мережа високих за своїм рівнем шкільних та студентських змагань. Вказується на важливість врахування історичних, соціально-економічних, політичних та інших особливостей держави, традицій вітчизняної школи спорту під час перенесення досвіду зарубіжних моделей багаторічної підготовки для реалізації в умовах іншого соціокультурного середовища.Ключові слова: баскетбол, підготовка резерву, відбір, система змагань, драфт, студентськийспорт, професійний спорт.

Urgеnсy оf thе rеsеаrсh. In the context of Ukraine's European integration, taking into account the construction of the information society, the issues of effectiveness of regulatory and legal support of the information sphere in the context of prevention and elimination of various means and methods of threats to man, society and state in the information sphere are becoming increasingly important. Tаrgеt sеttіng. In this context, the role of the relevant mechanism in ensuring information security of Ukraine, the need for effective legislative regulation of public relations, defining the legal framework for organizing and coordinating the actions of information security of Ukraine, developing priority areas of public policy. Асtuаl sсіеntіfіс rеsеаrсhеs аnd іssuеs аnаlysіs. Theoretical and methodological issues of regulatory and legal support of the information sphere are considered by such scientists as Z. Buryk, O. Bukhaty, K. Valigura, G. Golovchenko, O. Kurakin, O. Melnikov, O. Radchenko, O. Stukalenko, O. Tverdokhlib, O. Yaremenko and others. Unіnvеstіgаtеd раrts оf gеnеrаl mаttеrs dеfіnіng. The works of these scientists practically did not reflect the issue of development of the information sphere in Ukraine. Thе rеsеаrсh оbjесtіvе. The article is designed to structure the methodological framework for regulatory and legal support of the information sphere in Ukraine. Thе stаtеmеnt оf bаsіс mаtеrіаls. The article substantiates the expediency and formalizes the content of improving the regulatory and legal support of the information sphere in Ukraine. The importance and necessity of information sphere development in the structure of national security of Ukraine are substantiated. A schematic interpretation of the conceptual approach to the functioning of regulatory and legal support of the information sphere in Ukraine is presented. Соnсlusіоns. The current state of regulatory and legal support of the information sphere has necessitated the separation of legislative acts, norms, provisions that regulate various aspects of the research area. The priority directions of the state policy on regulation of the information sphere in Ukraine are defined. ; Актуальність теми дослідження. В умовах динамічного формування положень інформаційного суспільства та активізації євроінтеграційних процесів в Україні, у контексті діджиталізації національної економіки, значної актуальності мають саме питання результативності механізму нормативно-правового забезпечення розвитку інформаційної сфери. Постановка проблеми. У даному контексті закономірним є зростання ролі конкретного механізму у своєчасному забезпеченні інформаційної безпеки національної економіки, потреба реалізації законодавчого врегулювання відповідних суспільних відносин, які виникають у сфері даного дослідження, ідентифікація нормативно-правових засад щодо організації і координації дій можливих суб'єктів забезпечення достатнього рівня інформаційної безпеки України, становлення пріоритетних напрямів політики держави щодо розвитку інформаційної сфери. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічні питання нормативноправового забезпечення інформаційної сфери розглядають такі вчені, як: З. Бурик, О. Бухатий, К. Валігура, Г. Головченко, О. Куракін, О. Мельников, О. Радченк], О. Стукаленко, О. Твердохліб, О. Яременко та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У працях зазначених учених практично не знайшли відображення питання розвитку інформаційної сфери в Україні. Постановка завдання. Стаття покликана структурувати методичні засади до нормативноправового забезпечення інформаційної сфери в Україні. Виклад основного матеріалу. В статті обґрунтована доцільність та формалізована змістовність удосконалення нормативно-правового забезпечення інформаційної сфери в Україні. Обґрунтована важливість та необхідність розвитку інформаційної сфери в структурі національної безпеки України. Представлено схематичну інтерпретацію концептуального підходу до функціонування нормативноправового забезпечення інформаційної сфери в Україні. Висновки. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення інформаційної сфери зумовив необхідність виокремлення законодавчих актів, норм, положень, які регламентують різні аспекти досліджуваної сфери. Визначені пріоритетні напрями державної політики щодо регулювання інформаційної сфери в Україні.

Urgеnсy оf thе rеsеаrсh. In the context of Ukraine's European integration, taking into account the construction of the information society, the issues of effectiveness of regulatory and legal support of the information sphere in the context of prevention and elimination of various means and methods of threats to man, society and state in the information sphere are becoming increasingly important. Tаrgеt sеttіng. In this context, the role of the relevant mechanism in ensuring information security of Ukraine, the need for effective legislative regulation of public relations, defining the legal framework for organizing and coordinating the actions of information security of Ukraine, developing priority areas of public policy. Асtuаl sсіеntіfіс rеsеаrсhеs аnd іssuеs аnаlysіs. Theoretical and methodological issues of regulatory and legal support of the information sphere are considered by such scientists as Z. Buryk, O. Bukhaty, K. Valigura, G. Golovchenko, O. Kurakin, O. Melnikov, O. Radchenko, O. Stukalenko, O. Tverdokhlib, O. Yaremenko and others. Unіnvеstіgаtеd раrts оf gеnеrаl mаttеrs dеfіnіng. The works of these scientists practically did not reflect the issue of development of the information sphere in Ukraine. Thе rеsеаrсh оbjесtіvе. The article is designed to structure the methodological framework for regulatory and legal support of the information sphere in Ukraine. Thе stаtеmеnt оf bаsіс mаtеrіаls. The article substantiates the expediency and formalizes the content of improving the regulatory and legal support of the information sphere in Ukraine. The importance and necessity of information sphere development in the structure of national security of Ukraine are substantiated. A schematic interpretation of the conceptual approach to the functioning of regulatory and legal support of the information sphere in Ukraine is presented. Соnсlusіоns. The current state of regulatory and legal support of the information sphere has necessitated the separation of legislative acts, norms, provisions that regulate various aspects of the research area. The priority directions of the state policy on regulation of the information sphere in Ukraine are defined. ; Актуальність теми дослідження. В умовах динамічного формування положень інформаційного суспільства та активізації євроінтеграційних процесів в Україні, у контексті діджиталізації національної економіки, значної актуальності мають саме питання результативності механізму нормативно-правового забезпечення розвитку інформаційної сфери. Постановка проблеми. У даному контексті закономірним є зростання ролі конкретного механізму у своєчасному забезпеченні інформаційної безпеки національної економіки, потреба реалізації законодавчого врегулювання відповідних суспільних відносин, які виникають у сфері даного дослідження, ідентифікація нормативно-правових засад щодо організації і координації дій можливих суб'єктів забезпечення достатнього рівня інформаційної безпеки України, становлення пріоритетних напрямів політики держави щодо розвитку інформаційної сфери. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічні питання нормативноправового забезпечення інформаційної сфери розглядають такі вчені, як: З. Бурик, О. Бухатий, К. Валігура, Г. Головченко, О. Куракін, О. Мельников, О. Радченк], О. Стукаленко, О. Твердохліб, О. Яременко та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У працях зазначених учених практично не знайшли відображення питання розвитку інформаційної сфери в Україні. Постановка завдання. Стаття покликана структурувати методичні засади до нормативноправового забезпечення інформаційної сфери в Україні. Виклад основного матеріалу. В статті обґрунтована доцільність та формалізована змістовність удосконалення нормативно-правового забезпечення інформаційної сфери в Україні. Обґрунтована важливість та необхідність розвитку інформаційної сфери в структурі національної безпеки України. Представлено схематичну інтерпретацію концептуального підходу до функціонування нормативноправового забезпечення інформаційної сфери в Україні. Висновки. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення інформаційної сфери зумовив необхідність виокремлення законодавчих актів, норм, положень, які регламентують різні аспекти досліджуваної сфери. Визначені пріоритетні напрями державної політики щодо регулювання інформаційної сфери в Україні.