The largest and fastest growing minority in the United States has not yet reached the level of political participation that could transform its numbers into tangible political power. Still, its surge, especially in certain key "battle" states, will be crucial for the outcome of the 2012 election. This realization has both parties scrambling to reach out to Hispanics. For the first time, an anti-Obama advertisement campaign has been launched in Spanish language in the state of Virginia, for example. This unprecedented move is part of a two-month, twenty million dollar anti -Obama push paid for by conservative group Crossroads GPS. The Obama White House has also organized its early campaign stage around this reality: it is consistently sending out emails in Spanish to its Latino constituents, enlisting their support with voter registration and the mobilization of their communities. Overall, the 2010 Census found that the number of eligible Hispanic voters has gone from 18million in 2008 to 22 million in 2010. This, coupled with the esoteric Electoral College voting system based on Winner Takes All by state, brings into sharp focus the importance of the Hispanic vote in the 2012 presidential election.The huge increase in Hispanic voting population in several key "swing" states which Obama won in 2008 is not going unnoticed by his campaign. Between 2008 and 2010, the voting age Latino population has grown by 19% in Virginia, by 20% in Nevada and by 40% in North Carolina. In Florida, the largest and most competitive swing state, it grew by 13%, adding 250,000 new voters. The arithmetic is pretty clear, to be re-elected, President Obama needs to win these states and that is why he is already campaigning in each of them.Obama won 67% of the Hispanic vote in 2008, but many voters, disillusioned with the high unemployment rate in the community (11.3%, compared to the national 9% rate), and the failure of the administration to make comprehensive immigration reform a priority, may not show up on election day. As usual, turn out will be key. The latest Gallup poll found that his approval among Hispanics is only 48%. This decrease in support is mainly due to economic woes and the fact that many in the community have been unable to refinance their mortgages and are losing their houses. To this it must be added that the loss of support is to some extent of his own making. In order to prove his security credentials with the country at large, Obama has deported more than one million of illegal immigrants in three years. Although he gave directives to his ICE agents to focus on those with a criminal record, the fact is this puts him at odds with the community and undermines his canvassing efforts and Latino youth outreach in the neighborhoods.On the other hand, given the deep discontent with the economic situation, the Republican Party is missing a great opportunity to bring at least some part of the Hispanic vote back to their party. While GW Bush got 44% of the Hispanic vote in 2004, John Mc Cain got only 31% in 2008. In the Senate, he had been a supporter of immigration reform and had cooperated with Edward Kennedy to introduce a comprehensive immigration reform bill that failed. Once he became a presidential candidate, he was bashed by the other candidates in the primary and completely changed his tune, saying he did believe in border security first. Such is the nature of primaries and their transformative power. This same kind of rhetoric still permeates the Republican primary today and is alienating Hispanics faster than any Crossroads ads bashing Obama.Just like the rest of the population, the main concern of Latino voters is slow economic growth coupled with high unemployment. However, they cannot ignore the offensive rhetoric that Republican primary candidates are spewing in order to energize their white rural base. Immigration has turned out to be a fundamental wedge issue among GOP candidates, and probably the one that allows them to throw the most "red meat" to the Tea Party wing of the electorate. Rick Perry, for example, was lambasted for his sensible, moderate immigration stance of allowing some undocumented Latino high school graduates living in the State of Texas to pay the same lower tuition rates as the rest of Texas residents. Herman Cain called for an electrified fence to prevent Mexicans from entering the United States (later he claimed it was a joke and apologized, but very few could see the humor in it). Michelle Bachman had earlier raised the issue of the so-called "anchor babies" whose mothers "purposefully" come to the United States to give birth so that their children will be US citizens; this led to the formation of a whole movement within the extreme wing of the party to change the 14th Amendment of the Constitution, which guarantees citizenship to those born here. Responding to this demand, a group of GOP lawmakers very irresponsibly formed a committee to give "serious consideration" to the issue. Of course this is all a political move. This is a country of immigrants, and getting rid of the 14th Amendment would mean casting away one of its most valued foundational principles. One wonders if anti-Obama Spanish-language ads will be enough to counteract what seems to be a GOP all-out effort to offend not only Latinos but all citizens born here from immigrant parents.Historically, with the exception of the early arrived Cuban-Americans and other smaller Latino elites in Miami, Hispanic voters flock naturally to the Democratic Party because it is the party that focuses on jobs, public education, redistribution of wealth and welfare benefits, all values that are in line with what most Latino immigrants expect from the government. However, many are social conservatives and on social policies like abortion and gay marriage, they are ideologically closer to Republicans. The 2010 mid-term elections resulted in 30 Latinos being elected to the US House; and although Democratic candidates won the Latino votes, in most cases by wide margins, there were three important exceptions: a young Cuban, Marco Rubio, got elected to the US Senate in Florida, and two governorships were also won by Republican Hispanics (New Mexico and Nevada). Marco Rubio is constantly mentioned among the pundits as a likely GOP vice-presidential candidate, and by the way he consistently ducks the issue of immigration reform, he will accept it if offered. As these important recent victories show, there appears to be an opening for the GOP to recover some swathes of the Latino electorate.Republican tough rhetoric on tall electrified fences, on denying services and ending birth citizenship rights for immigrants' children will most likely subside immediately after the primary election. Once results are known and the anointed candidate starts his national campaign, the tone will be completely different. However, this kind of insensitive, offensive talk about Hispanics on the part of the candidates is neither prudent nor wise. At the ballot box, strong emotions often trump rational arguments, and even if they blame the president for the state of the economy and feel somewhat neglected by Obama, Hispanics will probably continue to favor Democrats over Republicans. As recognized by responsible voices within the GOP establishment such as Jeb Bush, this is a long-term strategic problem for the party.In 2010, Senator majority leader Harry Reid was very close to losing his seat to a Tea Party candidate when he decided to mobilize the Latino base: he promised them he would bring the DREAM Act to the floor again. This bill, which would allow undocumented students a path to citizenship if they meet certain requirements, including making good grades in school and serving in the military, had been removed from the Congressional agenda until 2013. By simply saying he would bring it back to the floor for debate, Harry Reid won the election, as Latinos came out en masse to vote for him. Both parties should consider taking a page out of Senator Reid's playbook. Whoever reaches out and strongly insists on rational Immigration Reform, thereby reassuring Hispanics they too can have their share of the American dream, will greatly enhance his or her chances of winning a large percentage of the Hispanic vote and with it, the White House. For their part, Hispanic voters should realize the potential of their own demographic power and bring it to political fruition.Senior Lecturer, Department of Political Science and Geography Director, ODU Model United Nations Program Old Dominion University, Norfolk, Virginia
The paper features three short essays. The fi rst essay is dedicated to the 60th Anniversary of Doctor of Historical Sciences I. L. Izmailov. The second essay contains a critical review of the version proposed by Polish researcher V. Sventoslavsky concerning the actual use of "combat poison gases" by the Tatar-Mongols in the Battle of Legnica (1241). Based on the information provided by Polish historian of the 15th century Jan Dlugosz, the version has no substantial grounds. The third essay contains an overview of the not always positive experience of characterization by Ukrainian researcher, Doctor of Historical Sciences Ya.V Pilipchuk (Kiev)of a complex of weapons of the ancestors of the medieval Ingush. A simple list of the known categories of weapons of the Ingush ancestors does not ensure a clear understanding of the process and dynamics of their military development, simplifying the understanding of the complexity of its formation. Ya. V. Pilipchuk, avoiding the demonstration of the historiographical heritage of his predecessors, is also subject to unjustifi ed inaccuracies. For instance, they include claims about the use of "guns and cannons" by Emir Timur in Georgia. All this makes the publications considered by the researcher to be the works of questionable scientifi c quality. ; Предлагаемая статья состоит из трех небольших очерков. Первый очерк посвящен 60-летнему юбилею доктора исторических наук И.Л. Измайлова. Второй очерк содержит критический обзор версии польского исследователя В. Свентославского о реальности использования татаро-монголами в битве под Легницей (1241 г.) «боевых отравляющих газов». Построенная на сведениях польского историка ХV в. Яна Длугоша версия не имеет никаких серьезных оснований. Последний, третий очерк содержит обзор не всегда позитивного опыта характеристики украинским исследователем – доктором исторических наук Я.В. Пилипчуком (г. Киев) комплекса вооружения предков средневековых ингушей. Простой перечень известных категорий вооружения предков ингушей не дает ясного понимания процесса и динамики развития их военного дела, упрощая осознание всей сложности его формирования. Я.В. Пилипчук, уходя от демонстрации историографического наследия своих предшественников, допускает и неоправданные неточности. Среди них есть утверждения об использовании, например, эмиром Тимуром в Грузии «ружей и пушек». Все это превращает рассматриваемые им публикации в работы сомнительного научного качества. Библиографические ссылки Археология Евразийских степей. 2017. № 5. 355 с. Басов В.И., Нарожный Е.И., Тихонов М.П. О двух типах наконечников копий с территории Северного Кавказа // МИАСК. Вып. 2 / Отв. ред. Е.И. Нарожный. Армавир: РИЦ АГПИ, 2003. С. 105−111. Воронин Н.Н. Крепостные сооружения // История культуры Древней Руси. Домонгольский период. Т. I: Материальная культура / Под ред. Н.Н. Воронина, М.К. Каргера и М.М. Тихановой. М.- Л., 1948. С. 439–470. Горелик М.В. Монголы и подвластные народы в Золотой Орде (этносоциальная самоидентификация и ее внешнее выражение) // Золотоордынское наследие.: Материалы второй международной научной конференции «Политическая и социально-экономическая история Золотой Орды», посвященной памяти М. А. Усманова (Казань, 29–30 марта 2011 г.) Вып. 2 / Отв. ред. и сост. И.М. Миргалеев. Казань: ООО «Фолиант», ИИ им. Ш. Марджани АН РТ, 2011 С. 77−89. Горелик М.В. Черкесские воины Золотой Орды (по археологическим данным) // Вестник КБИГИ. 2008. Вып. 15. С. 158−189. Дмитриев А.В., Нарожный Е.И. Два захоронения воинов-кочевников ХIII ХIV вв. из Северо- Восточного Причерноморья (к истории формирования комплекса вооружения Золотой Орды) // Генуэзская Газария и Золотая Орда. Т. 2. / Ред. С.Г. Бочаров, А.Г. Ситдиков. Кишинев: Stratum Plus, 2019. С. 599−641. Дружинина И.А. Шестопер из кургана у станицы Абинская (по материалам раскопок В.Г. Тизенгаузена в Кубанской области, 1879 г.) // Археология Евразийских степей. 2017. № 5. С. 99–107. Дружинина И.А., Чхаидзе В.Н. О старых и новых находках предметов вооружения из североосетинского святилища Реом // Очерки средневековой археологии Кавказа. К 85-летию со дня рождения В.А. Кузнецова / Отв. ред. В. И. Козенкова. М.: ИА РАН, 2013. С.74-81. Золотая Орда: библиографический указатель / Отв. ред. Э.Г. Сайфетдинова. Казань: ИИ им. Ш.Марджани АН РТ, 2013.412 с. Кадырбаев А.Ш. Польша и татаро-монгольские народы в историческом пространстве // История и современность. 2008. №1. С. 76−98. Каргер М.А. Археологические исследования древнего Киева. Киев (Львов): Изд-во АН Укр. ССР. 1950. 252 с. Крупнов Е.И. Средневековая Ингушетия. М.: Наука, 1971. 207 с. Майоров А.В. Завоевание русских земель в 1237–1240 годах // Золотая Орда в мировой истории. / Отв. ред. И. Миргалеев и Р. Хаутала. Казань: ИИ им. Ш. Марджани АН РТ, 2016. С. 89−113. Мамаев Р.Х. Из истории изучения булав, найденных на Центральном Кавказе // Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2017. №3(36).С. 54–59 Мамаев Р.Х. Навершие средневековой булавы из ГИМа (К истории археологии Чечни)// Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2019. № 7(47). С. 71−75. Мамаев Р.Х. Об одном типе бронзовых булав, найденных на Северном Кавказе // Изучение и сохранение археологического наследия народов Кавказа. XXIX «Крупновские чтения». Материалы международной научной конференции (Грозный, 18–21 апреля 2016 г.) / Отв. ред. Х. М. Мамаев. Грозный: Чеченский гос. ун-т, 2016. С. 229–230. Мамаев Р.Х. Средневековые сабли из Майртупа // Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2013. № 3 (20). С. 74−84. Мамаев Р.Х., Мамаева Р.А., Мамаев Х.М. О новых находках сосудов с надписями из склепового могильника «Цой-Пхеде» (Малхиста) // Наука и молодежь. Всероссийская научно-практическая конференция студентов, молодых ученых и аспирантов (Грозный, 27-28 октября 2016). / Отв. ред. Р.А. Кутуев. Грозный: Изд-во:ЧГУ, 2016. С. 333−336. Мамаев Х.М. Мамаев Р.Х. Топор из Мескетов и некоторые вопросы изучения позднесредневековых башен Чечни // Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2011. № 1 (14). С. 124−128. Мамаев Х.М. Мамаев Р.Х., Нарожный Е.И. Археологические памятники Гудермесского района ЧР (материалы к археологической карте) // Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2012. № 1 (16). С. 121−130. Мамаев Х.М., Чахкиев Д.Ю. О назначении железных позднесредневековых топоров из Чечни // Хозяйство и хозяйственный быт /Отв. ред. В.Б. Виноградов. Грозный, 1983. С. 68–78. Мамаев Х.М., Чахкиев Д.Ю., Даутова Р.А. Лук и стрелы у позднесредневековых вайнахов // Новые археологические материалы по средневековой истории Чечено-Ингушетии /Отв. ред. В.Б. Виноградов. Грозный: ЧИНИИСФ, 1983. С. 44−80. Мужухоев М.Б., Нарожный Е.И., Чахкиев Д.Ю. Воинское погребение №33 Келийского могильника (Горная Ингушетия) // Археология Евразийских степей. 2017. №5. С. 77−185. Нарожный В.Е. Население высокогорной Ингушетии в XIII−XV веках. Автореф. Дисс. . канд. истор. наук. Владикавказ: СОГУ, 2012. 26 с. Нарожный В.Е., Нарожный Е.И. Горная зона Восточного Придарьялья и золотоордынские владения (К изучению динамики взаимоотношений) // Диалог городской и степной культур на евразийском пространстве // Донские древности. Вып. 10 / Отв. ред. А.А. Горбенко. Азов: Изд-во Азовского музея-заповедника, 2009. С. 373–387. Нарожный В.Е., Нарожный Е.И. Погребение №67 Келийского могильника (Горная Ингушетия) // Поволжская археология. 2012. №2. С. 173–183. Нарожный В.Е., Нарожный Е.И. Находки ремесленного инструментария в горной Ингушетии XIII–ХIV вв. // Третья Абхазская международная археологическая конференция: Проблемы древней и средневековой археологии Кавказа / Отв. ред. М.Т. Кашуба, А.Ю.Скаков. Сухум: ИИМК РАН; АбИГИ им. Д. И. Гулиа АНА; РУП «Дом печати», 2013. С. 321−324. Нарожный В.Е., Нарожный Е.И., Чахкиев Д.Ю. Погребения «копейщиков» Келийского могильника в высокогорной Ингушетии // Археология Евразийских степей. 2017. № 5. С. 67−176. Нарожный Е.И. Пластины доспеха из полуподземного склепа № 10 Келийского могильника (Горня Ингушетия) // Военное дело Золотой Орды. Проблемы и перспективы изучения / Отв. ред. И. М. Миргалеев. Казань: Изд- во: ИИ им. Ш. Марджани АН РТ, 2011. С. 82−85. Нарожный Е.И. К вопросу о происхождении позднесредневековых щитов Северо-Западного Кавка- за // Археологический журнал. 2010. № III-IV. С. 94–95. Нарожный Е.И. Нарожный В.Е., Чахкиев Д.Ю. Погребение №15 Келийского могильника (Горная Ингушетия) // МИАСК. Вып. 5 / Отв. ред. Е.И. Нарожный. Армавир: Международная Академия Наук. 2005. С. 291−304. Нарожный Е.И. О половецких изваяниях и святилищах ХIII-ХIV вв. Северного Кавказа и Дона // Степи Европы в эпоху средневековья. Т. 3. Половецко-золотоордынское время / Гл. ред. А.В. Евглевский. Донецк: ДонНУ, 2003. С. 245−274. Нарожный Е.И. Юбилейные заметки (К 60-летию Сергея Борисовича Буркова) // Археологические раскопки на Северном Кавказе. Сборник избранных научных работ С.Б. Буркова: статьи, материалы, рецензии. К 60-летию со дня рождения /Отв. ред. М.С. Гаджиев. Махачкала: МавраевЪ, 2019. С. 371−393. Нарожный Е.И., Чахкиев Д.Ю. Еще раз о комплексе вооружения из средневекового захоронения у селения Верхний Алкун в горной Ингушетии // МИАСК. Вып.11 /Отв. ред. Е.И. Нарожный. Армавир: РИЦ АГПИ, 2010. С. 237−239. Нарожный Е.И., Чахкиев Д.Ю. О воинских щитах из горной Ингушетии. О воинских щитах из горной Ингушетии // Десятые чтения по археологии Средней Кубани. /Отв. ред. В.Б. Виноградов и Е.И. Нарожный. Армавир: РИЦ АГПИ, 2003. С. 42−43. Нарожный Е.И., Чахкиев Д.Ю. О находках некоторых образцов ударного и защитного вооружения на Северном Кавказе (ХIII-ХV вв.) // МИАСК. Вып. 2 / Отв. ред. Е.И. Нарожный. Армавир: РИЦ АГПИ, 2003. С. 126–153. Орлов Р.С., Моця А.П., Покас П.М. Исследования летописного Юрьева на Росси и его окрестностей // Земли Южной Руси IХ-ХIV вв. / Под ред. П.П. Толочко. К.: Наукова думка, 1985. С. 41−60. Пашуто В.Т. Монгольский поход вглубь Европы // Татаро-монголы в Азии и Европе /Отв. ред. С.Л. Тихвинский. М.: Наука, ГРВЛ, 1977. С. 210−227. Пилипчук Я.В. Война в жизни кыпчаков. Противостояние с другими кочевниками // Вестник КазН-ПУ им. Абая. Серия: Исторические и социально-политические науки. 2011. № 4 (31). С. 12−17. Пилипчук Я.В. Оружие и защитное снаряжение кипчаков // Вестник КазНПУ им. Абая. Серия: Исторические и социально-политические науки. 2012. №4 (35). С. 26−31. Пилипчук Я.В. Военное искусство кыпчаков // Тюркские кочевники Евразии (кимаки, кипчаки, половцы …) / Отв. ред. С.Г. Кляшторный, В.А. Иванов, И.К. Загидуллин. Казань: Ихлас, 2013. C. 187−209. Пилипчук Я.В. Грузия и тюрки в конце ХIV в. // Вестник КазНПУ им. Абая. Серия: Исторические и социально-политические науки, 2016. №4(5371-1). С. 58−65. Пилипчук Я.В. Кыпчакские наемники на службе у правителей Евразии // Степи Европы в эпоху средневековья. Т. 10. Половецкое время /Отв. ред. А.В. Евглевский. Донецк, ДонГУ 2012б. С. 337−346. Пилипчук Я.В. О месте нахов в политической истории Центрального Кавказа // Amirani. 2019. № 32. С. 129−146. Результаты радиоуглеродных датировок. Заключение по результатам дендрохронологического исследования в 2015 г. URL: http://ing-arheologiya.ru/index.php/nauka/85-otchet-po-dendro-rabotam-2015-g (дата обращения 05.12.2020) Савенко С.Н. Размышлении о юбилеях, общем деле, соратничестве, взаимоподдержке и дружбе: к 60-летию кавказоведа, доктора исторических наук Евгения Ивановича Нарожного // МИАСК. Вып. 18. / Отв. ред. Е.И. Нарожный. Армавир-Краснодар: РИЦ АГПИ, 2020. С. 364−377. Сальников А.В. К вопросу об атрибуции некоторых шлемов Северного Кавказа XII–XVI вв. // Теория и практика археологических исследований. 2017. №3 (19). С. 91−106. DOI: https://doi.org/10.14258/tpai(2017)3(19).-06 Свентославский В. Боевые газы в армии средневековых монголов // Военная археология. Оружие и военное дело в исторической и социальной перспективе. СПб.: Изд-во Гос. Эрмитажа, 1998, С. 295−297. Свентославский В. Боевые газы в военном деле монголо-татар // ЗВОРАО: Новая серия. Т.1(ХХVI) / Отв. ред. В.И. Масон. СПБ: Петербургское востоковедение, 2012. С. 393−379. Студенецкая Е.Н. Одежда народов Северного Кавказа. XVIII-XX вв.М.: Наука, 1989. 288 с. Тарабанов В.А. Средневековые погребения Ленинохабльского могильника (по раскопкам 1975 г.) // Вопросы археологии Адыгеи /Отв. ред. Н.В. Анфимов, П. У. Аутлев. Майкоп., 1984. С. 164–172. Тимохин Д.М., Тишин В.В. Рецензия на монографию о социальной истории кыпчаков в IX–XIII вв.: Пилипчук Я.В. Соціальна історія кипчаків у IX–XIII ст. Київ – Вінниця: Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Тов «Твори», 2018. 340 с. // История, археология и этнография Кавказа. 2020. Т.16. №1. С. 210−226 DOI: https://doi.org/10.32653/CH161210-226 Чахкиев Д.Ю. , Нарожный Е.И. Погребение знатного горского воина начала XV века из селения Верхний Алкун (Чечено-Ингушетия) // Военное дело древнего и средневекового населения Северной и Центральной Азии / Отв. ред. Ю.С. Худяков. Новосибирск: НГУ, 1990 .С. 129−141 Чахкиев Д.Ю. Копья и дротики у позднесредневековых вайнахов // Новые материалы по археологии и этнографии Чечено-Ингушетии / Отв. ред. М.Б. Мужухоев. Грозный: Чеч.- Инг. кн-е изд-во, 1988. С. 85−95. Чахкиев Д.Ю. Оружие и вопросы военного искусства позднесредневековых ингушей и чеченцев (ХIII-ХVIII вв.). Магас, 2019. 380 с. Чахкиев Д.Ю., Голованова С.А., Нарожный Е.И. О хронологии и методах применения некоторых позднесредневековых образцов вооружения у вайнахов // Проблемы хронологии погребальных памятников Чечено-Ингушетии /Отв. ред. В.Б. Виноградов. Грозный: Чеч.- Инг. кн-е изд-во, 1986. С. 70−80. Чахкиев Д.Ю., Нарожный Е.И. Образцы ударного оружия золотоордынского времени на Северном Кавказе // Научный вестник Ингушского госуниверситета. 2002 №1. С. 4−8. Школяр С.А. Китайская доогнестрельная артиллерия (Материалы и исследования). М.: Наука, 1980. 406 с. Dąbrowska E. Kurhany Rassawskie // Archeologia 1958.VIII, Z.1. S. 122−167 (in Polish). Mamaev R. Kh. On the four-poinied pommel of the Medieval Mace found in Chechnya // The European Proceedings of Social & Behavioural Sciences EpSBS, 2019. Р. 2115−2119 (in English). Tsurtsumia M. Medieval Sword and Sabre from the Georgian National Museum // Acta Militaria Mediaevalia. 2015. Vol. XI. S. 159−172. Tsurtsumia M. The Mace in Medieval Georgia // Acta Militaria Mediaevalia. Vol. 14, 2018. S. 87−114.
Lo sfruttamento delle risorse naturali ha rappresentato la caratteristica principale dello sviluppo economico e del commercio per la maggior parte della storia mondiale. Attualmente, è generalmente accettato che lo sviluppo economico in tutto il mondo sia la causa dell'esaurimento irreversibile delle risorse naturali, del degrado ambientale e della conseguente minaccia per le generazioni future. Ciò costituisce le ragioni chiave e le sfide per ripensare i modelli economici. Le risorse ambientali sono considerate oggi come beni economici e vengono chiamate "capitale naturale". Questo vale in particolare per i mari e gli oceani. I mari e gli oceani coprono più del 70% della superficie terrestre e sono fondamentali per garantire alcuni dei bisogni fondamentali della società. Contengono il 97% di tutta l'acqua del pianeta e sostengono l'80% di tutte le forme di vita. Questi vasti ecosistemi sono tra i più grandi pozzi di carbonio del mondo, producono la metà dell'ossigeno che respiriamo e sono la fonte primaria di proteine per più di 3 miliardi di persone. I mari e gli oceani sono anche il tessuto di una grande industria che solleva questioni di sostenibilità ambientale e sociale. Quest'ultime sono al centro dell'agenda dello sviluppo sostenibile delle Nazioni Unite (ONU) entro il 2030 e non sono compatibili con un sistema incentrato sull'abuso e sullo sfruttamento dell'ambiente. Una gestione efficiente e sostenibile del capitale naturale degli oceani è quindi un obiettivo politico critico per il processo e il progresso economico. Di fatto, la crescente consapevolezza delle intense pressioni che impattano sul degrado ambientale marino ha portato gli organismi di governance stabiliti negli ultimi decenni a definire strumenti e meccanismi che permettano la conservazione e lo sviluppo più sostenibile del vasto capitale naturale che il mare e gli oceani offrono. Proprio in questa fase di ridimensionamento e di transizione verso una nuova economia sostenibile basata sugli ecosistemi marini, emerge il nuovo concetto della "Blue Economy" (BE). La BE ha recentemente guadagnato una notevole attenzione nelle agende politiche e accademiche, in linea con l'espansione della sua rilevanza rispetto ai settori economici tradizionali. Le strategie di implementazione della BE rientrano negli Obiettivi di Sviluppo Sostenibile (SDGs) delle Nazioni Unite, in particolare l'SDG 14 "Life Below Water". L'SDG 14 mira, tra le altre cose, alla prevenzione e ad una riduzione significativa dell'inquinamento marino, alla gestione sostenibile, nonché alla conservazione delle aree e degli ecosistemi marini e costieri, alla minimizzazione e reversione degli impatti dovuti all'acidificazione degli oceani, a far fronte alla pesca eccessiva, illegale e non regolamentata, all'aumento delle conoscenze scientifiche e al trasferimento di tecnologie marine sostenibili. Come tale, incorporato in queste ambizioni piuttosto all'avanguardia è il principio (e la necessità) che assicurare la crescita economica e l'occupazione devono andare di pari passo con l'imperativo della protezione e ripristino degli ambienti naturali e della lotta al cambiamento climatico. La BE permette di generare valore dagli oceani attraverso l'attuazione di pratiche sostenibili e nel rispetto della loro capacità di rigenerazione. Questo implica che l'impatto della produttività economica generata delle attività umane deve necessariamente garantire la salute e la salvaguardia degli oceani nel tempo. Sia i settori consolidati o tradizionali che quelli emergenti e innovativi della BE offrono importanti fonti di sviluppo economico sostenibile. I primi includono e riguardano le risorse marine viventi e non viventi, le attività portuali, la cantieristica navale, il trasporto marittimo e il turismo costiero. I secondi includono l'energia marina rinnovabile, la bioeconomia e le biotecnologie blu, i minerali marini, la desalinizzazione, la difesa, la sicurezza e la sorveglianza marittima, la ricerca e l'istruzione, le infrastrutture e la robotica marina. Questi settori rappresentano un potenziale significativo per la transizione verso una crescita economica sostenibile, e per la creazione di nuovi posti di lavoro. Ad oggi, i settori tradizionali della BE contribuiscono a circa 1,5% del PIL dell'Unione europea a 27 (UE-27) e forniscono circa 4,5 milioni di posti di lavoro diretti, cioè il 2,3% dell'occupazione totale dell'UE-27. Mentre i settori innovativi emergenti, come per esempio le fonti di energia rinnovabile derivata dall'oceano o le biotecnologie blu contribuiscono alla creazione di nuovi mercati e posti di lavoro. Ciò senza contare gli effetti indiretti e indotti sul reddito e l'occupazione. In questo contesto, la presente dissertazione ha due scopi principali. Il primo, quello di presentare lo stato dell'arte sulla BE nel mondo, mettendo in evidenza le sfide, le opportunità, le tendenze e il potenziale per uno sviluppo sostenibile. Il secondo, quello di servire come uno strumento di valutazione solido e in grado di favorire decisioni informate per definire nuove politiche e iniziative pertinenti. La ricerca si è sviluppata nell'ambito del programma di dottorato industriale Eureka, co-finanziato dalla Regione Marche insieme all'ISTAO - Istituto Adriano Olivetti, una tra le più antiche scuole manageriali d'Italia, fondata nel 1967 dall'economista Giorgio Fuà. Il capitolo I della tesi è una revisione della letteratura che colma il gap su come la BE possa rappresentare un modello di sviluppo economico per le istituzioni e le imprese. Lo fa adottando un approccio esplorativo per la raccolta e la revisione di una serie di contributi scientifici da considerare come più significativi e più rilevanti per analizzare come il concetto di BE si lega alla recente letteratura sullo sviluppo economico. Nello specifico, l'approccio esplorativo è stato progettato sulla base di una serie di criteri individuati in conformità con gli obiettivi dell'indagine: 1) inquadrare e valutare lo stato dell'arte sulle politiche e iniziative intraprese a livello globale; 2) rilevare le criticità e le sfide nell'attuazione di tali politiche e iniziative; 3) identificare le implicazioni e suggerimenti a livello di policy. Il capitolo II contribuisce alla letteratura emergente sullo sviluppo di una BE partecipativa presentando un modello innovativo a quadrupla elica. Questo modello non solo mette in collegamento i governi nazionali con il mondo accademico, le imprese e gli utenti, ma agisce anche come un driver che favorisce l'esposizione internazionale del paese in questo specifico settore. Attraverso un approccio esplorativo basato su una ricerca desk integrata da interviste semi-strutturate con otto esperti, il modello è testato a Qingdao, una città all'interno della Blue Economic Zone nella provincia dello Shandong, in Cina. Nel capitolo III, viene analizzata la risposta cinese alla "Decade of Ocean Science for Sustainable Development 2021-2030", il "Decennio del Mare" delle Nazioni Unite. L'analisi di documenti ufficiali di pianificazione strategica rivelano che i leader politici cinesi attribuiscono grande considerazione e importanza agli oceani per la sopravvivenza e lo sviluppo della società umana. Dal lancio del "Decennio del Mare", che rappresenta un'importante risoluzione adottata delle Nazioni Unite per promuovere lo sviluppo sostenibile degli oceani, nonché la più importante iniziativa che eserciterà un impatto di vasta portata sul progresso della scienza e della governance marina globale, varie iniziative sono state intraprese dalla Cina per sostenere il suo impegno basato sulla cooperazione per la protezione ecologica degli oceani. Il capitolo IV conduce un'investigazione sull'industria della cantieristica navale nella Regione Marche. L'importanza del settore nel tessuto industriale regionale, in particolare nella costruzione di superyacht, ha suggerito un approfondimento mirato a valutare in che modo l'industria cantieristica possa rappresentare un driver per lo sviluppo della subfornitura artigianale, altamente qualificata e tecnologicamente avanzata, che l'ecosistema industriale della regione è già in grado di fornire. Nella stesura di questo contributo, realizzato insieme ai colleghi dell'ISTAO per conto della Fondazione Marche, è stato fatto ampio ricorso ai più recenti studi sulla cantieristica navale. È stata poi realizzata un'indagine di approfondimento che ha previsto una serie di interviste semi-strutturate con i vertici dei cantieri regionali e con una campionatura di subfornitori e aziende più rappresentativi, insieme all'incontro con alcuni testimoni privilegiati del settore. ; Natural resource exploitation has been the main feature for economic development and trade for most of global history. At present, it is generally accepted that economic development around the world is leading to the irreversible depletion of natural resources, environmental degradation and consequent threat to future generations, which are key reasons and challenges for rethinking economic patterns. Environmental resources are considered today as economic assets and called "natural capital". This particularly holds true for the seas and oceans. Seas and oceans cover more than 70% of Earth's surface and are critical in ensuring that some of society's most basic needs are met. They hold 97% of all water and sustain 80% of all life forms on the planet. These vast ecosystems are amongst the world's largest carbon sinks, produce half of the oxygen we breathe and are the primary source of proteins for more than 3 billion people worldwide. Seas and oceans are also the fabric of a large industry that raises environmental and social sustainability issues. These are at the heart of the United Nations (UN) Sustainable Development agenda for 2030 which is not compatible with a system focused on abuse and exploitation of the environment. Therefore, an efficient and sustainable management of oceans' natural capital is a critical policy objective for the economic process and progress. The growing awareness of the intense pressures that cause environmental degradation of the natural wealth highlights the need for a sustainable approach. Governance bodies established over the recent decades have defined tools and mechanisms to achieving a more sustainable development allowing the preservation and sustainable uses of the natural capital. At this stage of economy reframing, a new concept of "Blue Economy" (BE) has emerged to foster the shift towards a new, ocean (marine)-based sustainable economy. BE has recently gained considerable policy and scholarly attention, in line with the expansion of its relevance on the political agenda beyond traditional economic sectors. BE implementation strategies are part of the UN's Sustainable Development Goals (SDGs), in particular SDG 14 "Life Below Water" which aims, among other things, to prevent and significantly reduce marine pollution, sustainably manage and protect marine and coastal ecosystems, minimize and address the impacts of ocean acidification, regulate harvesting by ending overfishing and illegal, unreported and unregulated fishing, conserve coastal and marine areas, increase scientific knowledge and transfer sustainable marine technologies. As such, embedded is this quite a cutting-edge concept is the principle (and need) that ensuring economic growth and employment must go hand in hand with the imperative of protecting and restoring nature and fighting climate change. BE enables society to obtain value from the oceans and coastal regions, whilst respecting their long-term ability to regenerate and endure such activities through the implementation of sustainable practices. This implies that human activities must be managed in a way that guarantees the health of the oceans and safeguards economic productivity, so that the potential they offer can be realized and sustained over time. Both established and emerging, innovative sectors are part of the BE and offer important sources of sustainable economic development. The former include marine living resources, marine non-living resources, marine renewable energy, port activities, shipbuilding and repair, maritime transport and coastal tourism. The latter include ocean energy (i.e. floating solar energy and offshore hydrogen generation), blue bioeconomy and biotechnology, marine minerals, desalination, maritime defence, security and surveillance, research and education and infrastructure and maritime works (submarine cables, robotics). These sectors offer significant potential for the transition to a sustainable economic growth, as well as for employment creation. For instance, BE traditional sectors contribute to about 1.5% of the European Union-27 GDP and provide about 4.5 million direct jobs, i.e. 2.3% of EU-27 total employment. Emerging innovative BE sectors, such as ocean renewable energy, blue biotechnology, and algae production are adding new markets and creating jobs. This is without counting indirect and induced income and employment effects. Against this backdrop, this dissertation has two purposes. Firstly, it provides a comprehensive overview of the current state of the BE in the world, highlighting challenges, opportunities, trends, and their potential for sustainable development. Secondly, it aims to provide a stocktaking tool based on solid foundation that will enable both policy-makers and stakeholders to make informed decisions to support relevant new initiatives and policies. This dissertation has been developed within the Industrial Ph.D. program Eureka, financed by the Regional Government of the Marche along with ISTAO – The Istituto Adriano Olivetti, one of the oldest managerial schools in Italy which was founded in 1967 by the Economist Giorgio Fuà. Chapter I of the dissertation is a literature review which fills the knowledge gap on how BE can represent an economic development model for institutions and entrepreneurs. It does so by adopting an exploratory approach for the collection and review of a series of scientific contributions to be considered as most significant and most relevant in addressing how the BE discourse is tied up in recent literature on economic development. Specifically, the exploratory approach was designed based on a set of criteria identified in compliance with the objectives of the investigation: 1) frame and evaluate the state of the art with regards to policies and initiatives undertaken at global level; 2) detect critical issues and challenges in the implementation of policies and initiatives; 3) identify policy implications and suggestions. Chapter II contributes to the emerging literature on the development of a participative BE by presenting an innovative Quadruple Helix model, which not only connects domestic government, academia, firms and users but acts as a driver boosting the foreign exposure of the country in this specific domain. The model is tested in Qingdao, an exemplary city included in the Blue Economic Zone of the Shandong Province, in China, through an exploratory approach based on desk research integrated with semi-structured interviews with eight experts. In Chapter III, the Chinese response to the UN's "Decade of Ocean Science for Sustainable Development 2021-2030" is unfolded based on documentary analysis of official planning and strategic documents. The ocean is considered of great significance by Chinese political leaders to the survival and development of human society. Accordingly, since the launch of the "Ocean Decade", which represents an important UN resolution to promote sustainable ocean development as well as the most important initiative in the coming decade that will exert a far-reaching impact on the progress of marine science and global marine governance, various initiatives have been undertaken by China in order to uphold its cooperation-based commitment to the ecological protection of oceans. Chapter IV makes the case for the shipbuilding industry in the Marche Region, in Italy. The importance of the Marche Region in the shipbuilding industry, suggested a more in-depth exploration to understand what impact the positive performance of the sector can have on the regional industrial system and how it could represent a catalyser for the system of highly qualified and technologically advanced supply chain. In writing this contribution, which was carried out together with colleagues from ISTAO on behalf of Fondazione Marche, I had ample recourse to the latest studies on the shipbuilding industry and carried out a survey investigating the sector in depth. Semi-structured interviews with top management of the most representative regional shipyards and a sample of subcontractors and companies were conducted to witness the growth of the industry. The results of the analysis provide interesting insights for policy-making to support the development of the regional shipbuilding industry and supply chain.
Thesis is devoted to scientific and theoretical explanation of the City Council functioning as an institution of local democracy in Ukraine. It is defined that in political foreign science, investigation of democracy institutions on the local level has its own tradition. In Ukrainian political science, there are two ways of the City Council investigation as an institution of local democracy. The first group of Ukrainian scientists carries out scientific researches devoted to the problems of the City Council institutional development. Another group of scientists discloses outlined problems due to the regional research. Researchers' attention is paid on subjects of political process in regions. But the problem of lack amount of applied research, particularly devoted to the analysis of political practice in the interaction between the City Council and community, still exists. On the basis of analysis, generalization and systematization of scientific resources, the state of scientific research on the problem of local democracy institutions in Ukrainian literature, is highlighted. Basic methodology approaches of modern political science to the understanding of the City Council as an institution of local democracy are defined.It is proved that the research of methodological principles of the City Council as an institution of local democracy study requires a combination of several aspects. It is important to take into consideration that the City Council operates on the lowest territorial authorities' level. Its main characteristics are autonomous authority formation from another administrative units and combination of representative direct forms of democracy and citizen participation in political process. The City Council is not only a form of state decentralization, but also a mechanism of social and political regime. As a result of interaction evolution between the City Council and community, institutions of local democracy which legalize their activity on certain territories and have a certain level of trust in society are established. The principles of subsidiary as a factor of system transformation of local selfgovernment in Ukraine. It is important to use the principal of subsidiary during the interaction between the City Council and community. It is found out that the mechanism of solving important problems on the level of their occurrence is necessary for democratization of Ukrainian political process. Special attention is paid on political and legal regulation of community participation in the process of local democracy through the prism of public authority functioning. It is proved that Ukraine has a powerful legislative framework for local democracy institutions functioning. It is found out that there are enough legislative basis for local democracy institutions functioning, but the problem of lack amount of mechanisms to regulate community participation in the processes of local democracy exists. Regulatory and legal framework in Ukraine defines basic powers of the City Council and its executive bodies in the sphere of its regulation. It doesn't usually establish the procedure of these powers realization. That is why, procedural norms should be prescribed in the City Council's legal documents (statutes, regulations) and their compliance will provide political and legal basis for interaction between the City Council and community.It is proved that the essence of reformation in the legal field depends on the City Councils empowerment concerning solving their vital problems, increasing their economic independence, optimizing the distribution of powers between local authorities and the City Councils and as a result ensuring required quantity and quality of social and administrative services for Ukrainian citizens.It is stressed on the fact that democracy and society take their beginning from community and the City Council is an important element of local democracy and society. At the same time, community is a solid foundation of society development. The City Council should meet community interests and needs. It is necessary in the case of spheres and competences division between state authority and the City Council on the principles of subsidiarity and political responsibility. It is found out that community performs protection, management, coordination and regulation functions on certain territories. Community can be defined as a certain community which is united within one territory in order to solve common political, economic, social and religious problems. It is explained that political management in the community should be realized concerning local population interests, development and territory conversation on the basis of efficient use of community resources. It is mentioned that the City Council needs certain bodies of community self-organization to diagnose community problems, attract additional resources for solving social problems and advocate community interests before state government. The attention is focused on the functions of community self-organization bodies: satisfying social interests and needs, informing authorities of their problems and needs, realization of public control over the City Council activities, assistance in solving common community problems.It is stressed that community self-organization bodies are a part of civil society and a system of local self-government that mobilize residents to solve their home, street, square and region problems. Bodies of community selforganization can be financed from the local budget and use their resources on their purposes within law determined by the City Council and accepted solution of community general meetings' members. The peculiarities of public control in the City Councils are shown. It is mentioned that public control is becoming an important factor in the process of decision making on the local level. Public control has its own characteristics. Control itself is realized by community (organized, unorganized) and in the process of its realization, community controls authority's implementation of its social obligations. It is observed a tendency of communication activation between the City Council and community through the system of electronic petitions. The problem of trust between subjects of local democracy realization (state and community) is very topical when we talk not only about using funds, but openness and responsibility for decision implementation as well. The efficiency of public control should take into account two levels of evaluation. The first level concerns public opinion. The second one – processing of local decisions among experts. To solve the most topical problems of local community life, we should understand how these main forms of local democracy as local initiatives, general meetings, local referendums, public hearings and activities of community self-organization bodies were used. It is mentioned that an important part of the City Council democracy understanding in Ukraine is the index of publicity. Measuring this index, we can understand how open political decision making on the local level is and what involvement of local policy subjects in this process is.It is mentioned that the index of publicity contains an integrated system of indicators which give a possibility on the regularly basis to evaluate and compare the quality of bodies and local officials' governance in the context of their activity. Defining the index of the City Council publicity, it is important to take into account such criteria as: the existence of community statute and the City Council regulations; the existence and analysis of local initiatives; public hearings and public expertise; mayors and the City Council deputies reports; general meetings of citizens; electronic petitions; public consultations. These criteria give a possibility to define the level of the City Council publicity in Ukraine. In order to increase the level of community social involvement, the state has to become an active participant in common projects devoting to partnership development among public organizations, bodies of local self-governing and community in the sphere of services provision. To implement community initiatives, it is necessary to monitor the compliance with the community rights law on realization of direct democracy mechanisms.It is stressed on the fact that internal and external factors influence on the realization of community initiatives on the City Council level. The first group of factors contains objective conditions, such as: peculiarities of political regime transformation; social and economic state development; specifics of state policy implementation and powers division between the center and regions; state of legal and regulatory functioning framework of such organizations. Among internal factors, subjective conditions can be distinguished: level of local institutional development of local democracy institutions; presence of real leaders in this organizations; existence of necessary resources (political, economic, social, demographic etc.) for policy implementation. ; В диссертации осуществлено научно-теоретическое обоснование функционирования городского совета, как института локальной демократии в Украине. На основе анализа, обобщения и систематизации научных источников отражено состояние научной разработки проблемы институтов локальной демократии в отечественной литературе, раскрыты основные методологические подходы современной политической науки к пониманию городского совета как института локальной демократии. Проанализирован принцип субсидиарности как фактор трансформации системы местного самоуправления в Украине. Особое внимание уделено политико-правовому регулированию участия общественности в процессах локальной демократии через призму функционирования публичной власти.Раскрыты особенности общественного контроля в городских советах. Доказано, что общественный контроль имеет свои особенности: во-первых, сам контроль осуществляется общественностью (организованной или неорганизованной). Во-вторых, в процессе осуществления контроля именно общественность контролирует выполнение обязательств власти перед территориальной громадой.Определены проблемы правового обеспечения взаимодействия городского совета и общества. Исследовано развитие институциональной структуры органов самоорганизации населения. Акцентировано внимание на том, что реализация общественных инициатив требует создания необходимых условий для участия общественности, прежде всего, в развитии собственного города и решении местных проблем.Охарактеризованы критерии демократизации и индекс публичности городских советов в Украине. Определено, что, только привлекая институты локальной демократии и интегрировав их в механизмы принятия и реализации политических решений, можно достичь успехов и перейти к европейским стандартам в реализации локальной политики. ; У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування функціонування міської ради як інституту локальної демократії в Україні. Встановлено, що в зарубіжній політичній науці дослідження інститутів демократії на місцевому рівні має сталу традицію. У вітчизняній політичній науці спостерігається два напрями дослідження міської ради як інституту локальної демократії. Перша група українських дослідників здійснює наукові пошуки щодо проблем інституційного розвитку міської ради. Інша група науковців розкриває окреслену проблематику через регіональні дослідження. Особливу увагу дослідників зосереджено на суб'єктах політичного процесу в регіонах, натомість бракує робіт прикладного характеру, зокрема присвячених аналізу політичної практики взаємодії міських рад із громадою.На основі аналізу, узагальнення й систематизації наукових джерел висвітлено стан наукової розробки проблеми інститутів локальної демократії у вітчизняній літературі, розкрито основні методологічні підходи сучасної політичної науки до розуміння міської ради як інституту локальної демократії. Обґрунтовано, що дослідження методологічних засад вивчення міської ради як інституту локальної демократії потребує поєднання декількох аспектів. Варто враховувати, що міська рада функціонує на найнижчому територіальному рівні влади, характерними ознаками якої є автономність формування влади від інших адміністративних одиниць, поєднання представницької та безпосередньої форм демократії та участь громадян у політичному процесі. Розглянуто, роль міської ради у процесах децентралiзацiї держави, тобто передачі повноважень на місцевий рівень. Унаслідок еволюції взаємодії міської ради й територіальної громади створюються інститути локальної демократії, які легалізують свою діяльність на окремих територіях і мають певний рівень довіри в суспільстві. Проаналізовано принцип субсидіарності як фактору трансформації системи місцевого самоврядування в Україні. Важливо, щоб під час взаємодії міської ради й територіальної громади використовувався принцип субсидіарності. З'ясовано, що перенесення механізму розв'язання важливих проблем на рівень їхнього виникнення необхідне для демократизації українського політичного процесу. Особливу увагу приділено політико-правовому регулюванню участі громади у процесах локальної демократії через призму функціонування публічної влади. Обґрунтовано, що в Україні створена потужна законодавча база для функціонування інститутів локальної демократії. З'ясовано, що в Україні існує достатньо законодавчих засад для функціонування інститутів локальної демократії, однак бракує механізмів регулювання участі громади у процесах місцевої демократії. Нормативно-правова база в Україні визначає базові повноваження міської ради та її виконавчих органів у сфері свого регулювання, але зазвичай не встановлює процедури реалізації цих повноважень. Саме тому в правових документах міської ради (статутах, регламентах) мають бути прописані процедурні норми, дотримання яких буде надавати політико-правові підстави для взаємодії міської ради і громади.Доведено, що сутність реформування в правовій сфері має полягати в розширенні прав міських рад щодо вирішення питань своєї життєдіяльності, збільшенні їхньої економічної самостійності, оптимізації розподілу повноважень між місцевими органами державної влади й міськими радами і, як результат, забезпеченні громадян України необхідною кількістю і якістю соціальних та адміністративних послуг.Наголошено, що демократія й громадянське суспільство починаються з територіальної громади, а міська рада – важливий елемент як локальної демократії, так і громадянського суспільства. При цьому міцним фундаментом становлення і функціонування громадянського суспільства є громада. Міська рада має виражати волю та задовольняти інтереси населення певної територіальної громади. Це можливо за умови розподілу сфер і компетенцій між державною владою та міською радою на принципах субсидіарності й політичної відповідальності. З'ясовано, що громада виконує функції захисту, управління, координації й регулювання на певній території. Громаду можна визначити як певну спiльноту, що об'єднується на основi териториторіального показника чи для розв'язання спiльних проблем полiтичного, економічного, соціального, релiгійного та іншого характеру. Обґрунтовано, що політичне управління в громаді має здійснюватися в інтересах місцевого населення, розвитку та збереження території на основі ефективного використання ресурсів громади.Зауважено, що для міської ради органи самоорганізації населення потрібні для того, щоб діагностувати те, що найбільше хвилює населення, залучати додаткові ресурси для розв'язання соціальних проблем, захищати інтереси громади перед державною владою та політичною кон'юнктурою. Акцентовано увагу на функціях, які здійснюють органи самоорганізації населення, а саме: задоволення суспільного інтересу та потреб жителів; донесення до влади своїх проблем і потреб та спроба їх вирішення; здійснення громадського контролю за діяльністю міської ради; допомога в розв'язанні спільних проблем за місцем проживання. Наголошено, що органи самоорганізації населення – це одночасно складова частина громадянського суспільства й системи місцевого самоврядування, що мобілізує мешканців на розв'язання проблем свого будинку, вулиці, кварталу, району на виконання делегованих міською радою повноважень. Органи самоорганізації населення можуть отримувати фінансування з місцевого бюджету та використовувати свої ресурси на цілі й в межах, визначених законом, місцевою радою та рішенням загальних зборів членів територіальної громади за місцем проживання. Розкрито особливості громадського контролю в міських радах. Зауважено, що громадський контроль стає важливим складником у процесі прийняття управлінських рішень на місцевому рівні. Громадський контроль має свої особливості, зокрема сам контроль здійснюється громадськістю (організованою чи неорганізованою), і що у процесі здійснення контролю саме громадськість контролює виконання владою її соціальних обов'язків перед громадою. В Україні спостерігається тенденція активізації зв'язку між міською радою та громадянами через систему електронних петицій.Обґрунтовано, що проблема довіри між суб'єктами реалізації місцевої політики (владою та громадою) є дуже актуальним, особливо коли йдеться, з одного боку, про використання коштів, а з іншого – про відкритість та відповідальність за впровадження рішень. Ефективність громадського контролю, має враховувати два рівні оцінок. Перший рівень – це врахування громадської думки. Другий рівень – опрацювання місцевих рішень в експертному середовищі. Для розв'язання актуальних проблем життя місцевої громади варто зрозуміти, як використовувалися такі основні форми локальної демократії, як місцеві ініціативи, загальні збори, місцеві референдуми, громадські слухання та діяльність органів самоорганізації населення. Зауважено, що важливою складовою частиною розуміння демократичності міських рад в Україні є індекс публічності. Через вимірювання індексу публічності міських рад можна зрозуміти, наскільки прозоро приймаються політичні рішення в локальних територіальних громадах і якою є участь у цьому процесі суб'єктів місцевої політики.Зазначено, що індекс публічності містить цілісну систему індикаторів, які дають змогу на регулярній основі оцінювати й порівнювати якість управління у міських радах та аналізувати роботу посадових осіб місцевого самоврядування в розрізі їхньої діяльності. При визначенні індексу публічності міських рад важливо враховувати такі критерії, як: наявність статуту територіальної громади й регламентів міських рад; існування та аналіз місцевих ініціатив; проведення громадських слухань та громадської експертизи; звітування міських голів та депутатів міських рад; загальні збори громадян за місцем проживання; електронні петиції; консультації з громадськістю. Ці критерії дають змогу визначити рівень публічності міських рад в Україні. Зазначено, що для підвищення рівня соціальної мобілізації місцевих громад держава має стати активним учасником у спільних проектах із розвитку партнерства між громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування і громадою у сфері надання послуг. Для реалізації громадських ініціатив потрібно здійснювати моніторинг додержання законодавства з питань забезпечення прав громади на реалізацію механізмів прямої демократії та притягнення до відповідальності посадових осіб за його порушення.Наголошено, що на реалізацію громадських ініціатив на рівні міської ради впливають зовнішні та внутрішні чинники. До перших належать об'єктивні умови, а саме: особливості трансформації політичного режиму, соціально-економічний розвиток держави; специфіка реалізації державної політики і розподіл повноважень між центром та регіонами; стан нормативно-правової бази функціонування таких об'єднань. Серед внутрішніх чинників, можна виділити суб'єктивні умови, а саме: рівень інституційного розвитку інститутів локальної демократії; присутність у цих об'єднаннях реальних лідерів; наявність необхідних ресурсів (політичних, економічних, соціальних, демографічних тощо) для реалізації своєї політики.
Money-related stress dates as far back as concepts of money itself. Formerly it may have waxed and waned in tune with the economy, but today more individuals are experiencing financial mental anguish and self-destructive behavior regardless of bull or bear markets, recessions or boom periods. From a fringe area of psychology, financial therapy has emerged to meet increasingly salient concerns.Financial Therapyis the first full-length guide to the field, bridging theory, practical methods, and a growing cross-disciplinary evidence base to create a framework for improving this crucial aspect of clients' lives. Its contributors identify money-based disorders such as compulsive buying, financial hoarding, and workaholism, and analyze typical early experiences and the resulting mental constructs ('money scripts') that drive toxic relationships with money. Clearly relating financial stability to larger therapeutic goals, therapists from varied perspectives offer practical tools for assessment and intervention, advise on cultural and ethical considerations, and provide instructive case studies. A diverse palette of research-based and practice-based models meets monetary mental health issues with well-known treatment approaches, among them:Cognitive-behavioral and solution-focused therapies.Collaborative relationship models.Experiential approaches.Psychodynamic financial therapy.Feminist and humanistic approaches.Stages of change and motivational interviewing in financial therapy.A text that serves to introduce and define the field as well as plan for its future, Financial Therapyis an important investment for professionals in psychotherapy and counseling, family therapy, financial planning, and social policy. Brad T. Klontz, Psy.D., CFP®is an Associate Professor at Kansas State University and a Managing Partner at Occidental Asset Management (OCCAM), LLC. He is a financial psychologist, keynote speaker, researcher, and author. Dr. Klontz is a former President of the Hawaii Psychological Association, a Fellow of the American Psychological Association (APA), and was awarded an Innovative Practice Presidential Citation from APA for his application of psychological interventions to help people with money and wealth issues and his innovative practice in financial psychology for practitioners across the country. Dr. Klontz is a frequent contributor to professional journals and magazines and is on the editorial review boards of Psychological Servicesand the Journal of Financial Therapy. With his father, Ted Klontz, Ph.D., Dr. Klontz has co-authored four other books on financial psychology: Mind Over Money: Overcoming the Money Disorders that Threaten Our Financial Health(Crown Business, 2009), Wired for Wealth: Change the Money Mindsets That Keep You Trapped and Unleash Your Wealth Potential(Health Communications, 2008), The Financial Wisdom of Ebenezer Scrooge: 5 Principles to Transform Your Relationship with Money (Health Communications, 2006), and Facilitating Financial Health: Tools for Financial Planners, Coaches, and Therapists(National Underwriters Company, 2008). Dr. Klontz's work has been featured on ABC News' 20/20, Good Morning America, CBS News, and NPR, and is frequently featured in print media including USA Today, The Wall Street Journal, New York Times, Washington Post, Los Angeles Times, Time, Kiplinger's, Money Magazine, and others.Sonya L. Britt, Ph.D., CFP® is an Associate Professor and Program Director of Personal Financial Planning at Kansas State University. As founding president of the Financial Therapy Association, Dr. Britt enjoys the opportunity to combine her skills in marriage and family therapy (M.S.) with her talents in financial planning (Ph.D.). Dr. Britt is known for her groundbreaking research in physiological assessment of stress in the financial planning and counseling setting. Dr. Britt's other research interests include money issues within marriage, predictors of money arguments and their influence on relationship satisfaction and divorce, effectiveness of financial literacy efforts, and assessment of money beliefs and behaviors in the financial planning and counseling setting. Dr. Britt's research has been featured in Kiplinger's, InvestmentNews, The Wall Street Journal, the New York Times, and many other outlets. Dr. Britt attended the Child and Youth Finance International Financial Literacy Summit held in Amsterdam, Netherlands in April 2012 where she shared her experiences and research in financial literacy of young people. Dr. Britt co- edited a book with Dr. Dottie Durband, Student Financial Literacy: Campus-Based Program Development(published by Springer), which leads readers through the process of developing or enhancing financial literacy programs for college students. Dr. Britt serves on the editorial boards of the Journal of Family and Economic Issues and the Journal of Financial Therapyin addition to serving as a regular journal reviewer for other academic journals.Kristy L. Archuleta, Ph.D., LMFTis an Associate Professor in Personal Financial Planning and the Director of the Institute of Personal Financial Planning Clinic at Kansas State University. Dr. Archuleta is a nationally and internationally recognized researcher and financial therapist with backgrounds in both personal finance and marriage and family therapy. She aims to bridge the gaps between interpersonal and intrapersonal factors and personal finance in research and practice. Dr. Archuleta co-founded the Financial Therapy Association, Journal of Financial Therapy, Institute of Personal Financial Planning Clinic, and Women Managing the Farm. She currently serves as the President-Elect and Treasurer of the Financial Therapy Association and is the editor of the FTA's scholarly journal, Journal of Financial Therapy. Dr. Archuleta, co-edited the Financial Planning and Scales, the first and only book of its kind geared for the academic community. Dr. Archuleta and her team of students were awarded 'Outstanding Paper' at the Financial Therapy Association conference, recognizing their seminal work of developing a conceptual framework of financial therapy. Dr. Archuleta is a recipient of the Myers-Alford Outstanding Teaching Award in the College of Human Ecology at Kansas State University and the Distinguished Alumni Award from the College of Human Sciences at Oklahoma State University. Dr. Archuleta's work has been featured in Glamour, Parade, Korean Journal of Financial Planning, NPR Marketplace, Chicago Tribune, NY Daily News, CBS Money Watch, Kansas City Star, Investment News, frobes.com, onenewsnow.com, usatoday.net, and filife.com, and Mid-America Ag Network among others. In addition to her scholarly work, Dr. Archuleta is a practicing Marriage and Family Therapist in Manhattan, KS.
Zugriffsoptionen:
Die folgenden Links führen aus den jeweiligen lokalen Bibliotheken zum Volltext:
Background Although there is no proof that older people become infected by SARS-CoV-2 more than younger people do (WHO 2020), "[e]xisting literature suggests that age is an important predictor of poor outcomes among patients with COVID-19" (Mills, Kaye, Mody 2020: 1). This leads to older adults (globally agreed upon as people aged 60 years and older, WHO 2018) having converted into an even more vulnerable social group during the 2019- global pandemic. To the physical and psychological fragilities connected with ageing, an entire new set of issues has indeed added itself to their conditions, as the virus impacted on this population harder. One such problematic aspect is the economic disadvantage at which high numbers of seniors have found themselves to be, for instance in the United States of America, "according to estimates from the Elder Index, a county-level measure of the income needed by older adults to meet basic needs" (Li, Mutchler 2020: 478). Nursing homes and long-term care institutions, by definition inhabited by elderly citizens, also contributed to making them subject to early, sudden and repeated outbreaks of the disease (Chen, Chevalier, Long 2021). Yet another demographic datum is that the older population that was either killed or severely affected, at various levels, by COVID-19 was mostly represented by women (Peterman et. al. 2020). Aims and methods Whether female seniors fell victim to the pandemic more than their male counterparts due to force majeure, since women over 60 are a statistically larger group than men (UN 2019), is one of the research questions this study intends to address. Another thesis will be explored, though, according to which "COVID-19 has exacerbated issues that already left older women at a significant disadvantage compared to men" (Zycher 2020). In order to investigate and evaluate the two differing positions, a discursive analysis of information about older females who have been and are being affected by the pandemic will be carried out. The depictions and representations of this specific social group shall be reconstructed and compared against hard data, from a perspective that definitely stems from Critical Discourse Studies (e.g. Wodak, Meyer 2015; Flowerdew, Richardson 2018), but will not hesitate to delve into research from other fields such as economics, sociology, health(care) and medicine, statistics and more, whenever necessary. Studies on ageing and (female) gender (e.g. Ylänne 2012, Anderson 2019) will necessarily also be consulted. Material The relationship between older women and COVID-19 will be explored in English-language a) academic research; b) texts authored, edited, published, distributed or ultimately endorsed by governmental and supra-governmental organisations (the US, the UK and other English-speaking developed countries, the EU, the WHO, etc.); c) mass media news, when reporting data and information stemming from a) and b). Due to the ample variety of text types and genres considered, and to the fact that the SARS-CoV-2 pandemic at the time of writing is far from over, though it has entered the mass vaccination phase in early 2021, the texts for analysis are expected to be collected and thus scrutinised following quality- more than quantity-based criteria. Expected results and relevance The research behind this proposal is currently work-in-progress. Results are expected to contribute, firstly, to ageing studies, at the beginning of the United Nations Decade of Healthy Ageing (2021-2030); secondly, to women-focused studies – a wording suggested as preferable to 'Women's Studies', because it includes not only Women's Studies as such but also Sex and Gender Medicine (Grego et al. 2020) and socio-economic disciplines when they focus on women. The latter, non-linguistic perspectives will of course be drawn upon only insofar as they prove functional to producing remarks on the discursive constructions and social critique conveyed by language. Methodologically, it is hoped this study may add itself to those contributing to the consolidation of trans-disciplinary approaches, which by today no longer need to be considered innovative and desirable but a necessity, if research is to address increasingly complex phenomena affecting people at a global level and creating and modifying social vulnerabilities at an unprecedented pace worldwide. Select bibliography Anderson, C. 2019. Discourses of Ageing and Gender. The Impact of Public and Private Voices on the Identity of Ageing Women. London: Palgrave Macmillan. Chen, K.M., Chevalier, A.J., Long, E.F. 2021. "Nursing home staff networks and COVID-19". Proceedings of the National Academy of Sciences, Jan 2021, 118 (1) e2015455118. Flowerdew, J., Richardson, J.E. 2018 (eds). The Routledge Handbook of Critical Discourse Studies. London and New York: Routledge. Grego, S., Pasotti, E., Moccetti, T., Maggioni, A.P. 2020. "'Sex and gender medicine': il principio della medicina di genere". G Ital Cardiol 2020; 21(8): 602-606. Li, Y., J.E. Mutchler 2020. "Older adults and the economic impact of the COVID-19 pandemic". Journal of Aging & Social Policy, 32:4-5, 477-487. Mills, J.P., Kaye, S., Mody, L. 2020. "COVID-19 in older adults: clinical, psychosocial, and public health considerations". Journal of Clinical Investigation Insight, 5(10): e139292. Peterman, A., Potts, A., O'Donnell, M., Thompson, K., Shah, N., Oertelt-Prigione, S., van Gelder, N. 2020. Pandemics and Violence Against Women and Children. Working paper 528, April 2020. Center for Global Development. UN 2019. Department of Economic and Social Affairs. Population dynamics. "Population by age and sex 2020". https://population.un.org/. WHO 2018. "Ageing and health". 5 February 2018. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/ageing-and-health. WHO 2020. "Coronavirus disease (COVID-19) advice for the public: Mythbusters. Older people, younger people". 23 November 2020. https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public/myth-busters?gclid=CjwKCAiAm-2BBhANEiwAe7eyFI6bpBFOHEbuA3HGK2JlxWtn5TYLFTt-hqNXNXRA87z73-gNvVBk5BoC24AQAvD_BwE#older-people. Wodak, R., Meyer, M. (eds) 2015. Methods of Critical Discourse Studies. 3rd ed. London: SAGE. Ylänne, V. (ed.) 2012. Representing Ageing. Images and Identities. London: Palgrave Macmillan. Zycher, A. 2020. "The impact of the pandemic on older women". Pro Bono Australia. 7 September 2020.
The commercialization of scientific information and the payment walls for access have become one of the most debated issues in the last decades. The international open access movement has proposed ways to improve access and, and also, different actors have promoted other strategies such as pirate sites for data downloading. In this paper we study the use of Sci-Hub in Argentina based on a quantitative analysis of the download statistics available until 2017. We detect general, editorial and thematic patterns of use of the documents and investigate common and differentiating aspects with respect to global and other Latin American countries. We also determine, from different samples, if the articles accessed are also available in open access and/or their access is possible through subscriptions paid by the national government through the Electronic Library of Science and Technology (BECyT). We found that downloads from Argentina represent just over 1% of those registered worldwide, that there is a great dispersion of requested titles and that there is a significant increase in use with respect to the same periods in 2015 and 2016. With the different samples we could observe that articles of restricted access published by the editorial companies that manage the sector as an oligopoly are being downloaded mostly in magazines indexed in the so-called "mainstream" and that correspond to the area of medicine (oncology, pediatrics and cardiovascular medicine). Also, we detected a significant number of downloads of articles that were already available in open access, indicating a possible lack of knowledge of these resources and we calculate a significant increase compared to the use of BECyT. We concluded that downloads from Argentina have similar patterns to the rest of the world and that the increase in their use shows that a more radical change is needed to guarantee the right of access to information. As long as scientific information remains a commodity, it is essential to deepen the study of the different projects that allow us to reappropriate knowledge. ; La comercialización de la información científica y las barreras de pago para su acceso se han convertido en una de las problemáticas más debatidas en las últimas décadas. El movimiento internacional de acceso abierto ha propuesto vías para favorecer su acceso y, a su vez, distintos actores han impulsado otras estrategias como sitios piratas para la descarga. En este artículo estudiamos el uso que se hace de Sci-Hub en Argentina a partir de un análisis cuantitativo de las estadísticas de descargas disponibles hasta 2017. Detectamos patrones de uso generales, editoriales y temáticos de los documentos e indagamos aspectos comunes y diferenciadores con respecto al uso mundial y otros países de América Latina. Asimismo, determinamos, a partir de distintas muestras, si los artículos accedidos además están disponibles en acceso abierto y/o su acceso es posible a través de las suscripciones pagadas por el estado nacional a través de la Biblioteca Electrónica de Ciencia y Tecnología (BECyT). Encontramos que las descargas realizadas desde Argentina representan poco más del 1% de las registradas a nivel mundial, que existe una gran dispersión de títulos solicitados y que hay un aumento significativo en el uso respecto a los mismos períodos de 2015 y 2016. Con las distintas muestras pudimos observar que se están descargando mayormente artículos de acceso restringido publicados por las empresas editoriales que manejan el sector como oligopolio, en revistas indexadas en la llamada "corriente principal" y que corresponden al área de la medicina (oncología, pediatría y medicina cardiovascular). También, detectamos un número significativo de descargas de artículos que ya estaban disponibles en acceso abierto, evidenciando un posible desconocimiento de estos recursos y calculamos un incremento importante respecto al uso de BECyT. Concluimos que las descargas desde Argentina tienen patrones similares al resto del mundo y que el aumento de su uso muestra que un cambio más radical para garantizar el derecho de acceso a la información es necesario. Mientras la información científica siga siendo una mercancía es primordial profundizar el estudio de los distintos proyectos que permiten reapropiarnos del conocimiento. ; A comercialização da informação científica e as barreiras de pagamento para seu acesso se tornaram um dos assuntos mais debatidos nas últimas décadas. O movimento internacional de acesso aberto propôs formas de promover o acesso e, por sua vez, diferentes atores promoveram outras estratégias, tais como sites piratas para download. Neste artigo estudamos o uso do Sci-Hub na Argentina com base em uma análise quantitativa das estatísticas de download disponíveis até 2017. Detectamos padrões gerais, editoriais e temáticos de uso dos documentos e investigamos aspectos comuns e diferenciadores com respeito ao uso global e outros países da América Latina. Também determinamos, a partir de diferentes amostras, se os artigos acessados também estão disponíveis em acesso aberto e/ou seu acesso é possível através de assinaturas pagas pelo governo nacional através da Biblioteca Eletrônica de Ciência e Tecnologia (BECyT). Constatamos que os downloads da Argentina representam pouco mais de 1% daqueles registrados em todo o mundo, que há uma grande dispersão de títulos solicitados e que há um aumento significativo no uso em relação aos mesmos períodos em 2015 e 2016. Com as diferentes amostras podemos observar que os artigos de acesso restrito publicados pelas editoras que administram o setor como oligopólio estão sendo baixados principalmente em revistas indexadas no chamado "mainstream" e que correspondem à área da medicina (oncologia, pediatria e medicina cardiovascular). Além disso, detectamos um número significativo de downloads de artigos que já estavam disponíveis em acesso aberto, evidenciando uma possível falta de conhecimento desses recursos e calculamos um aumento significativo no uso do BECyT. Concluímos que os downloads da Argentina têm padrões semelhantes aos do resto do mundo e que o aumento em seu uso mostra que uma mudança mais radical é necessária para garantir o direito de acesso à informação. Enquanto a informação científica permanecer uma mercadoria, é essencial aprofundar o estudo dos diferentes projetos que nos permitem reapropriar o conhecimento.
Problem setting. Aspects of leadership have been studied throughout the entire history of humanity, and since the 80s of the 20th century it has become a subject of systematic research of various sciences, scientific investigations of ways and means of development of leadership qualities of a person have been carried out [25, p. 73]. The phenomenon of leadership is extremely rich in its manifestations and functions and depends on historical epochs, types of political systems, specific situation, peculiarities of leaders and their constituents and other factors [25, p. 76].Accordingly, during the critical period in the development of the Ukrainian society, the old principles of governance lose their efficiency and stop to work. It becomes difficult to exercise leadership in a world where creativity is valued more than diligence, indicating a change in the nature of the leadership phenomenon. Taking into account that Ukraine is currently in a zone of turbulence, there is an urgent need to improve approaches to human resource management in the system of public authorities. Therefore, aspects of enhancing the effectiveness of management and leadership in the public service are still gaining relevance in further research.In our publication we will focus on our own thoughts on the development of leadership in general and leadership in public service on the basis of analysis of the source base of scientific research on leadership.Recent research and publications analysis shows that the problem of leadership in public administration is constantly in the sight of the scientists who are trying to grasp all edges of the leadership phenomenon. However, this topic is still more thoroughly designed and developed by foreign scientists, among them: A. Adler, K. Lewin, R. Bales, R. Tannenbaum, I.Weschler and F. Masaryk, P. Drucker, F. Fiedler, V. Vroom, F. Yeatton, M. Mescon, P. Hersi and C. Blanchard, W. Bass, Conger and R. Kanungo, A. Fllley, R. House, S. Kerr, B. Chester, C. Shrishame, F. Fiedler and others. The scientific paths of formation and development of leadership were also studied by native scientists. These include T. Vasylevska, N. Honcharuk, I.Hrishchenko, S. Derzhanovska, A. Kliuchnikov, A. Lipentsev, L. Pashko, A.Pakhariev, T. Pidlisna, L. Prykhodchenko, A. Rachynskii, I. Surai, S. Seriohin, V.Tolkovanov, P. Khaitov and others. At the same time, the leadership of the civil service was repeatedly emphasized by NAPA (National Academy for Public Administration) scientists O. Parkhomenko-Kutsevil, O. Piddubchak, V. Poberezhnaia, N. Popadiuk, P. Sydorenko, R. Storozhev, S. Chernova, S. Haiduchenko, and others. Some positions of works of these scientists are used in the further for substantiation of own understanding of leadership.At the same time, the largest Google search engine for the query «leadership in public administration» (status 23.08.2021) received 558,000 links, which indicates that the concept of leadership is very popular. We have reviewed a few of them that are relevant to our own research [6, p. 35].Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The research of leadership development in the public service is of particular relevance for modern Ukrainian society. Accordingly, the authors studied theoretical and conceptual approaches to the research and development of leadership in public authorities, taking into account the priorities of the "Public Administration Reform Strategies in Ukraine for 2022-2025", approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine of 21 July 2021, №831-p.Aim of the paper. The article aims to reveal theoretical and conceptual approaches to the research of leadership in public authorities in the context of the tasks of scientific support for the implementation of the main goals of the "Strategy for Public Administration Reform in Ukraine for 2022-2025".Paper main body. Summarizing various definitions, we can define leadership as a type of managerial interaction (in this case – between the leader and followers), based on the combination of different sources of power depending on a specific situation and aimed at motivating people to achieve common goals. In other words, leadership is the relationships of dominance and subordination, influence and direction in the system of interpersonal relations in the group, which lead to the intended goal. However, in socio-political life, the concept of "leader" is often associated with the concept of "manager". Thereby, serious debates about the similarity or divergence of these concepts take place in the scientific community today. In particular, researchers are trying to reveal who is more required in a modern civil service – a manager, a leader, or a manager-leader? They also try to find out if a specialist can be an informal leader. If yes, how can a manager successfully use such a human resource then?Besides, the practice shows that a manager in public authorities is not always a leader, and a leader is not always a manager. It has also been proven that a manager with managerial skills, who exercised leadership, is more effective. Conclusions of the research and prospects for further studies. Leadership in public authorities is an understudied phenomenon that requires comprehensive research. Comparing the phenomena of leadership and governance within classical management and leadership, it can be argued that leadership involves the ability to lead employees to a common goal, to motivate them to want to do what is necessary.The way to an effective model of public administration management is the systematic development of leadership at all management levels.Development of innovative and service aspects of organizational culture and its management - this is the main task of leaders at all levels in public authorities in the context of the implementation of the "Strategy for Public Administration Reform until 2025". ; Досліджено теоретичні засади лідерства в органах публічної влади на основі аналізу різних підходів та теорій лідерства. Акцентовано увагу на використанні наукових підходів та розробок вітчизняних і зарубіжних вчених при дослідженні лідерства, обґрунтовано роль лідерства у державному управлінні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку та доведено необхідність системного розвитку лідерства в органах публічної влади.
Introduction. Recent trends in the sphere of internationalisation of higher education expand theoretical insights into the dialectical nature of correlation between pedagogical science and educational practice, as well as the relationship between the general direc tions of the development of higher education, its national and regional specifics. An analysis of the experience of internationalisation of universities is required for the development of various models to modernise higher education, including legal education, and to substantiate practical recommendations for reforming the Russian higher education system. To date, an understanding has been reached of the need to internationalise higher education in the context of globalization to increase the competitiveness of the Russian higher education system, as evidenced by the Federal project to maximise the competitive position of Russian universities among the world's leading scientific and educational centres (The Russian Academic Excellence Project 5-100). Internationalisation, being the key to optimising the export potential of Russian higher education, is essential for the modernisation of legal education.Aim. The research aimed to evaluate the productivity of actual instruments of international cooperation between universities and to outline optimal approaches to the usage of successful practices of international and Russian educational space to enhance the attractiveness of Russian legal education, and, as a consequence, the creation of a sustainable competitive advantage of a higher education institution.Methodology and research methods. Complex, interdisciplinary goals and tasks of the present research predetermined the application of gnoseological and synergetic approaches to the selection of research tools. The gnoseological approach facilitated a more profound analysis of the nature of internationalisation and integration of education in the current international processes. The synergetic approach resulted in the integration of pedagogical and legal research methods to define an optimal internationalisation strategy for the training of multiskilled legal professionals.Results. The authors assessed the effectiveness of the existing ways of internationalization of Russian legal education according to foreign student demand. A comprehensive analysis of the legal, political and social aspects of the current state of attractiveness of the Russian market of educational services and the need to identify the specifics of the internationalization of higher legal education was carried out. The experience monitoring of inter-university international cooperation allowed the authors to determine the conditions for the effectiveness of joint legal programmes (creation of an innovative educational environment, project activities and a flexible management system); to analyse modern pedagogical technologies applicable to legal disciplines; to determine the best schemes used by Russian and European universities for external mobility of students and teachers; to develop the proposals for the introduction of disciplines (for Russian students) provided in foreign languages by Russian and foreign teachers; to propose measures to improve the state policy in the field of interest, aimed at stimulating Russian universities to develop international joint educational programmes.Scientific novelty. The article presented the analysis of positive and negative experiences of Russian universities in application of internationalisation key tools in legal higher education. The acknowledged internationalisation methods of higher education were systematised in general. The additional ways for the integration of Russian legal education, in particular, to the international educational space, were identified.Practical significance consists in the approbation of new methods based on competency and practice-oriented approaches. The authors developed the guidelines for the implementation of internationalisation to enhance university competitive advantage and to increase the demand for graduates in labour market. ; Введение. Изучение последних тенденций в области интернационализации высшего образования расширяет теоретические представления о диалектическом характере взаимосвязи педагогической науки и образовательной практики, а также о соотношении общих направлений развития высшего образования, его национальной и региональной специфик. Анализ опыта интернационализации университетов необходим для выработки различных моделей модернизации высшего образования, включая юридическое, и для обоснования практических рекомендаций по реформированию российской системы высшего образования. К настоящему моменту достигнуто понимание необходимости интернационализации высшего образования в условиях глобализации для повышения конкурентоспособности российской системы высшего образования, о чем свидетельствует, в частности, Федеральный проект повышения конкурентоспособности российских университетов среди ведущих мировых научно-образовательных центров (проект 5–100). Интернационализация, будучи залогом оптимизации экспортного потенциала российского высшего образования, крайне необходима для модернизации юридического образования.Целью исследования являлась оценка продуктивности существующих инструментов международного сотрудничества вузов и формулировка оптимальных подходов к использованию успешных практик мирового и отечественного образовательного пространства для повышения привлекательности российского юридического образования и, как следствие, конкурентоспособности вуза в целом.Методология, методы и методики. Комплексные, междисциплинарные цели и задачи настоящего обзора предопределили использование сочетания гносеологического и синергетического подходов к подбору его инструментария: первый способствовал углубленному анализу сущности интернационализации и интеграции образования в современные международные процессы, а синергетический подход позволил объединить методы педагогического и правового исследования ради определения оптимальной стратегии интернационализации в подготовке юридических кадров широкого профиля.Результаты. В статье проведена оценка эффективности имеющихся способов интернационализации российского юридического образования с точки зрения его востребованности среди иностранных студентов; осуществлен комплексный анализ правовых, политических и социальных аспектов актуального состояния привлекательности российского рынка образовательных услуг и необходимости выявления специфики интернационализации высшего юридического образования. Мониторинг опыта межуниверситетского международного сотрудничества позволил определить условия эффективности совместных программ по юриспруденции (создания инновационной образовательной среды, проектной деятельности и гибкой системы управления); проанализировать современные педагогические технологии, применимые к юридическим дисциплинам; определить наиболее оптимальные схемы, используемые российскими и европейскими университетами при осуществлении внешней мобильности студентов и преподавателей; выработать предложения по внедрению в образовательный процесс для российских студентов дисциплин, преподаваемых на иностранных языках как российскими, так и зарубежными преподавателями; предложить меры по совершенствованию государственной политики в искомой сфере, направленные на стимулирование российских университетов развивать международные совместные образовательные программы.Научная новизна. В статье проанализирован как положительный, так и отрицательный опыт российских университетов по внедрению ключевых инструментов интернационализации высшего юридического образования, систематизированы признанные способы интернационализации высшего образования в целом и сформулированы дополнительные инструменты интеграции, в частности, российского юридического образования в мировое образовательное пространство.Практическая значимость. Апробированы новые методики, основанные на компетентностном и практико-ориентированном подходах. Разработаны методические инструкции для реализации интернационализации высшего юридического образования с целью повышения конкурентоспособности учебного заведения и востребованности выпускников на рынке труда.
Summary. The purpose of the research is to study the peculiarities of depicting the events of the military campaign of 1649 in Polish historiography of the first half of the twentieth century, and in particular the siege of Zbarazh by the Cossack troops and the Battle of Zborow; isolate various stereotypes, patterns and historical myths; analyze the approaches of Polish scholars to the image of various historical figures, the creation of educational ideals of heroes of the homeland or anti-heroes for the younger generation of Poles; study the diversity of historians' approaches to the analysis of the circumstances of the conclusion and conditions of the Zboriv Peace Treaty; consider the visions of Polish scholars on the international context of the events of 1649, on the vision of the influences on the Cossacks of various foreign policy forces.The research methodology is based on the scientific principles of historical science, namely the principles of historicism, objectivism, systematization and verification, scientific constructivism, as well as the general scientific principles of analysis, synthesis and generalization. Special historical methods are used, such as historical-genetic, historical-comparative and historical-typological.The scientific novelty of the study lies in the coverage of a whole range of problems raised by Polish scholars in the first half of the twentieth century while constructing an image of the events of the Polish-Ukrainian confrontation in 1649. Great attention is paid to the ideological approaches of historians and their political beliefs through the prism of which they considered historical events. The research investigates historical mythologies, stereotypes and patterns that influenced the representation of the past in Polish historiography and received their response in the historical consciousness of Poles and all further development of studies on the history of Polish-Ukrainian relations in the Polish science.Conclusions. The events of the Polish-Ukrainian war of 1649 became significant in the presentation of the image of Khmelnytsky region by Polish researchers. The main accents on them were laid at the end of the XIX century by the Polish historian L. Kubala and the writer G. Sinkevych and continued to develop actively in the historiography of the first half of the XX century. Their images were significantly influenced by the educational ideals of the Polish society in its stateless period, which served to «strengthen the hearts» of the people. After World War I, scholars' approaches to historical material were superimposed on their ideological attitudes due to their commitment to one or another political camp of the Second Polish Republic, and in particular the ideology of the National Democrats or the camp of Marshal J. Pilsudski. Through their prism, the international context of the event was considered, in particular the influences of the Crimean Khanate, the Ottoman Empire or the Moscow Empire. Researchers' political visions also influenced their views on internal processes among the Ukrainian people, in particular the formation of a political nation and state-building processes.Layering of mythological archetypes in the presentation of various facts of the military campaign is of particular interest, which had an impact on the formation of anti-Ukrainian stereotypes and phobias. Polish researchers and artists paid a lot of attention to the creation of the ideal of a hero-defender of the fatherland and an exemplary representative of the noble «Sarmatian people» from the figure of Prince Jeremia Vyshnevetskyi. In the context of the analysis of the significance and consequences of the Zboriv Peace Treaty, historians considered the very circumstances and processes of transformation of the Polish-Ukrainian conflict, its internal social and cultural incentives. ; Анотація. Мета дослідження полягає у вивченні особливостей зображення подій військової кампанії 1649 року у польській історіографії першої половини ХХ ст., а зокрема облоги козацькими військами Збаража та битви під Зборовим, вичленуванні різноманітних стереотипів, шаблонів та історичних міфів, які використовувалися у змалюванні цих подій. Проаналізувати підходи польських науковців до зображення різноманітних історичних персоналій, створення із них виховних ідеалів героїв батьківщини чи антигероїв для молодого покоління поляків. Вивчити різноплановість підходів істориків до аналізу обставин укладення та умов Зборівського мирного договору. Розглянути візії польських вчених на міжнародний контекст подій 1649 року, на бачення впливів на козацтво різних зовнішньополітичних сил. Методологія досліджень спирається на наукові принципи історичної науки, а саме історизму, об'єктивізму, системності та верифікації, наукового конструктивізму, а також на загальнонаукові принципи аналізу, синтезу й узагальнення. Використовуються спеціально-історичні методи: історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні цілого комплексу проблем, які підіймалися польськими вченими у першій половині ХХ ст. при конструюванні образу подій польсько-українського протистояння у 1649 році. Звертається увага на ідейні підходи істориків та їх політичні переконання, через призму яких вони розглядали історичні події. Вивчаються історичні міфологеми, стереотипи та шаблони, що заважали на представленні минулого у польській історіографії, і отримали свій відгук в історичній свідомості поляків та усьому подальшому розвитку студій над історією польсько-українських взаємин в польській науці.Висновки. Події польсько-української війни 1649 року стали знаковими у представленні польськими дослідниками образу Хмельниччини. Основні акценти на них були поставлені ще у кінці ХІХ ст. польським істориком Л. Кубалею та письменником Г. Сінкевичем і продовжили активно розвиватись історіографією першої половини ХХ ст. Значний вплив на їх зображення мали виховні ідеали польського суспільства у його бездержавний період, які слугували «зміцненню сердець» народу. Після І світової війни на підходи вчених до історичного матеріалу наклалися їх ідеологічні установки зумовлені прихильністю до того чи того політичного табору ІІ Речі Посполитої, а зокрема ідеології націонал-демократів або табору маршала Ю. Пілсудського. Через їх призму розглядався міжнародний контекст події, у т. ч. впливи Кримського ханства, Османської імперії чи Московського царства. Також політичні візії дослідників впливали на бачення ними внутрішніх процесів у середовищі українського народу, а зокрема формування політичної нації та державотворчі процеси. Особливо цікавим є нашарування міфологічних архетипів у представленні різних фактів військової кампанії, що перекладались на формування антиукраїнських стереотипів і фобій. Багато уваги польські дослідники та митці присвятили творенню із постаті князя Єремії Вишневецького ідеалу героя-захисника вітчизни та зразкового представника шляхетського «сарматського народу». У контексті аналізу значення та наслідків Зборівського мирного договору історики розглядали самі обставини й процеси трансформації польсько-українського конфлікту, його внутрішні соціальні та культурні стимули.
La comercialización de la información científica y las barreras de pago para su acceso se han convertido en una de las problemáticas más debatidas en las últimas décadas. El movimiento internacional de acceso abierto ha propuesto vías para favorecer su acceso y, a su vez, distintos actores han impulsado otras estrategias como sitios piratas para la descarga. En este artículo estudiamos el uso que se hace de Sci-Hub en Argentina a partir de un análisis cuantitativo de las estadísticas de descargas disponibles hasta 2017. Detectamos patrones de uso generales, editoriales y temáticos de los documentos e indagamos aspectos comunes y diferenciadores con respecto al uso mundial y otros países de América Latina. Asimismo, determinamos, a partir de distintas muestras, si los artículos accedidos además están disponibles en acceso abierto y/o su acceso es posible a través de las suscripciones pagadas por el estado nacional a través de la Biblioteca Electrónica de Ciencia y Tecnología (BECyT). Encontramos que las descargas realizadas desde Argentina representan poco más del 1% de las registradas a nivel mundial, que existe una gran dispersión de títulos solicitados y que hay un aumento significativo en el uso respecto a los mismos períodos de 2015 y 2016. Con las distintas muestras pudimos observar que se están descargando mayormente artículos de acceso restringido publicados por las empresas editoriales que manejan el sector como oligopolio, en revistas indexadas en la llamada "corriente principal" y que corresponden al área de la medicina (oncología, pediatría y medicina cardiovascular). También, detectamos un número significativo de descargas de artículos que ya estaban disponibles en acceso abierto, evidenciando un posible desconocimiento de estos recursos y calculamos un incremento importante respecto al uso de BECyT. Concluimos que las descargas desde Argentina tienen patrones similares al resto del mundo y que el aumento de su uso muestra que un cambio más radical para garantizar el derecho de acceso a la información es necesario. Mientras la información científica siga siendo una mercancía es primordial profundizar el estudio de los distintos proyectos que permiten reapropiarnos del conocimiento. ; The commercialization of scientific information and the payment walls for access have become one of the most debated issues in the last decades. The international open access movement has proposed ways to improve access and, and also, different actors have promoted other strategies such as pirate sites for data downloading. In this paper we study the use of Sci-Hub in Argentina based on a quantitative analysis of the download statistics available until 2017. We detect general, editorial and thematic patterns of use of the documents and investigate common and differentiating aspects with respect to global and other Latin American countries. We also determine, from different samples, if the articles accessed are also available in open access and/or their access is possible through subscriptions paid by the national government through the Electronic Library of Science and Technology (BECyT). We found that downloads from Argentina represent just over 1% of those registered worldwide, that there is a great dispersion of requested titles and that there is a significant increase in use with respect to the same periods in 2015 and 2016. With the different samples we could observe that articles of restricted access published by the editorial companies that manage the sector as an oligopoly are being downloaded mostly in magazines indexed in the so-called "mainstream" and that correspond to the area of medicine (oncology, pediatrics and cardiovascular medicine). Also, we detected a significant number of downloads of articles that were already available in open access, indicating a possible lack of knowledge of these resources and we calculate a significant increase compared to the use of BECyT. We concluded that downloads from Argentina have similar patterns to the rest of the world and that the increase in their use shows that a more radical change is needed to guarantee the right of access to information. As long as scientific information remains a commodity, it is essential to deepen the study of the different projects that allow us to reappropriate knowledge. ; A comercialização da informação científica e as barreiras de pagamento para seu acesso se tornaram um dos assuntos mais debatidos nas últimas décadas. O movimento internacional de acesso aberto propôs formas de promover o acesso e, por sua vez, diferentes atores promoveram outras estratégias, tais como sites piratas para download. Neste artigo estudamos o uso do Sci-Hub na Argentina com base em uma análise quantitativa das estatísticas de download disponíveis até 2017. Detectamos padrões gerais, editoriais e temáticos de uso dos documentos e investigamos aspectos comuns e diferenciadores com respeito ao uso global e outros países da América Latina. Também determinamos, a partir de diferentes amostras, se os artigos acessados também estão disponíveis em acesso aberto e/ou seu acesso é possível através de assinaturas pagas pelo governo nacional através da Biblioteca Eletrônica de Ciência e Tecnologia (BECyT). Constatamos que os downloads da Argentina representam pouco mais de 1% daqueles registrados em todo o mundo, que há uma grande dispersão de títulos solicitados e que há um aumento significativo no uso em relação aos mesmos períodos em 2015 e 2016. Com as diferentes amostras podemos observar que os artigos de acesso restrito publicados pelas editoras que administram o setor como oligopólio estão sendo baixados principalmente em revistas indexadas no chamado "mainstream" e que correspondem à área da medicina (oncologia, pediatria e medicina cardiovascular). Além disso, detectamos um número significativo de downloads de artigos que já estavam disponíveis em acesso aberto, evidenciando uma possível falta de conhecimento desses recursos e calculamos um aumento significativo no uso do BECyT. Concluímos que os downloads da Argentina têm padrões semelhantes aos do resto do mundo e que o aumento em seu uso mostra que uma mudança mais radical é necessária para garantir o direito de acesso à informação. Enquanto a informação científica permanecer uma mercadoria, é essencial aprofundar o estudo dos diferentes projetos que nos permitem reapropriar o conhecimento. ; Facultad de Trabajo Social
The article provides a comparative review of the history, current status and areas of scientific activity of the Sociological Association of Ukraine (SAU), its creative ties with the European and world sociological community, in particular, joint research with Polish scientists. It emphasizes that most of the Ukrainian sociologists SAU members work in universities, the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, and public opinion research centers. Numerous sociological (theoretical and empirical) studies on various issues of vital activity of modern Ukrainian society are carried out by their efforts. It is noted that in addition to studying the issues of social transformation in its political, economic, legal, social and cultural aspects, that have become traditional for Ukrainian sociology, in recent years Ukrainian sociologists have turned to the analysis of such problems as external and internal migration (the problem of internally displaced persons); military conflict in the east of Ukraine and the volunteer movement; social inequality, including in its new manifestations, including those caused by the digitalization of public life. It is emphasized that today the most pressing issue of sociological reflection is the changes that occur in Ukraine after the last presidential election. Attention is focused on the fact that the victory of the political rookie in these elections was due to the huge social disappointments of the Ukrainians, since their expectations provoked by the Revolution of Dignity were not fulfilled. The first and most important disappointment, according to sociological studies, is the fact that peace has not reigned in the country. Second, the living standards of Ukrainian citizens have not improved. Third, the fight against corruption did not bring significant results. Fourth, social inequality deepened: the rich became richer, and the poor became poorer. The fifth disappointment is the inefficiency of the declared reforms: judicial, medical, educational, customs, electoral, etc. It is emphasized that the effectiveness of the new government depends, among other things, on its consideration of such features of the mass consciousness of the Ukrainian population as a critical level of distrust of all institutions of power; value and ideological ambivalence and uncertainty. The conclusions are formulated about the unlikeliness of return of Ukraine to the orbit of Russian political and economic influence, as well as the victory of radical nationalist ideology in our country. ; В статье осуществлен сравнительный обзор истории, современного состояния и направлений научной деятельности социологической ассоциации Украины (САУ), ее творческих связей с европейским и мировым социологическим сообществом, в частности совместных исследований с учеными Польши. Подчеркнуто, что большая часть украинских социологов-членов САУ работают в университетах, Институте социологии Национальной академии наук Украины и центрах исследования общественного мнения. Их усилиями осуществляются многочисленные социологические (теоретические и эмпирические) исследования по различным вопросам жизнедеятельности современного украинского общества. Отмечено, что кроме изучения вопросов социальной трансформации, ставших традиционными для отечественной социологии в ее политических, экономических, правовых, социальных и культурных аспектах, в последние годы украинские социологи обращаются к анализу таких проблем, как внешняя и внутренняя миграция (проблема внутренне перемещенных лиц); военный конфликт на Востоке Украины и связанное с ним волонтерское движение; социальное неравенство, в том числе в его новых проявлениях, в том числе обусловленных дигитализацией общественной жизни. Подчеркнуто, что сегодня самым актуальным вопросом социологической рефлексии являются изменения, которые происходят в Украине после последних президентских выборов. Акцентировано внимание на том, что победа политического новичка на этих выборах обусловлена огромными социальным разочарованиями украинцев, поскольку их ожидания, спровоцированные Революцией Достоинства, не были осуществлены. Первое и самое важное разочарование, как свидетельствуют социологические исследования, связано с тем, что в стране так и не воцарился мир. Второе – жизненные стандарты украинских граждан не улучшились. Третье – борьба с коррупцией не принесла существенных результатов. Четвертое – социальное неравенство углубилось: богатые стали еще богаче, а бедные – беднее. Пятое разочарование – неэффективность задекларированных реформ: судебной, медицинской, образовательной, таможенной, избирательной и др. Подчеркнуто, что эффективность деятельности новой власти зависит, в том числе, от учета ею таких особенностей массового сознания украинского населения, как критический уровень недоверия ко всем институтам власти; ценностная и идеологическая амбивалентность и неопределенность. Сформулированы выводы о маловероятности возвращения Украины в орбиту российского политического и экономического влияния, а также победы радикальной националистической идеологии в нашей стране. ; У публікації здійснено порівняльний огляд історії, сучасного стану та напрямків наукової діяльності соціологічної асоціації України (САУ), її творчих зв'язків з європейською та світовою соціологічною спільнотою, зокрема спільних досліджень із науковцями Польщі. Підкреслено, що переважна частина українських соціологів-членів САУ працюють в університетах, Інституті соціології Національної академії наук України та центрах дослідження громадської думки. Їхніми зусиллями здійснюються численні соціологічні (теоретичні та емпіричні) дослідження з різноманітних питань життєдіяльності сучасного українського суспільства. Зазначено, що окрім вивчення традиційних для вітчизняної соціології питань соціальної трансформації у її політичних, економічних, правових, соціальних та культурних аспектах, в останні роки українські соціологи звертаються до аналізу таких проблем, як зовнішня та внутрішня міграція (проблема внутрішньо переміщених осіб); військовий конфлікт на Сході України та пов'язаний з ним волонтерський рух; соціальна нерівність, у тому числі в її нових проявах, зумовлених дигіталізацією суспільного життя тощо. Підкреслено, що сьогодні найактуальнішим питанням соціологічної рефлексії є ті зміни, що відбуваються в Україні після останніх президентських виборів. Акцентовано увагу на тому, що перемога політичного новачка на цих виборах зумовлена величезними соціальним розчаруваннями українців, оскільки їхні очікування, спровоковані Революцією Гідності, не були здійснені. Перше і найважливіше розчарування, як свідчать соціологічні дослідження, пов'язане з тим, що в країні так і не запанував мир. Друге – життєві стандарти українських громадян не покращились. Третє – боротьба з корупцією не принесла суттєвих результатів. Четверте – соціальна нерівність поглибилась: багаті стали ще більш багатими, а бідні – біднішими. П'яте розчарування – неефективність задекларованих реформ: судової, медичної, освітньої, митної, виборчої та ін. Підкреслено, що ефективність діяльності нової влади залежить, у тому числі, від врахування нею таких особливостей масової свідомості українського населення, як критичний рівень недовіри до всіх інститутів влади; ціннісна та ідеологічна амбівалентність та невизначеність. Сформульовано висновки щодо малої ймовірності повернення України на орбіту російського політичного та економічного впливу, а також перемоги радикальної націоналістичної ідеології на теренах нашої країни.
Summary. The purpose of the research is to study the peculiarities of depicting the events of the military campaign of 1649 in Polish historiography of the first half of the twentieth century, and in particular the siege of Zbarazh by the Cossack troops and the Battle of Zborow; isolate various stereotypes, patterns and historical myths; analyze the approaches of Polish scholars to the image of various historical figures, the creation of educational ideals of heroes of the homeland or anti-heroes for the younger generation of Poles; study the diversity of historians' approaches to the analysis of the circumstances of the conclusion and conditions of the Zboriv Peace Treaty; consider the visions of Polish scholars on the international context of the events of 1649, on the vision of the influences on the Cossacks of various foreign policy forces.The research methodology is based on the scientific principles of historical science, namely the principles of historicism, objectivism, systematization and verification, scientific constructivism, as well as the general scientific principles of analysis, synthesis and generalization. Special historical methods are used, such as historical-genetic, historical-comparative and historical-typological.The scientific novelty of the study lies in the coverage of a whole range of problems raised by Polish scholars in the first half of the twentieth century while constructing an image of the events of the Polish-Ukrainian confrontation in 1649. Great attention is paid to the ideological approaches of historians and their political beliefs through the prism of which they considered historical events. The research investigates historical mythologies, stereotypes and patterns that influenced the representation of the past in Polish historiography and received their response in the historical consciousness of Poles and all further development of studies on the history of Polish-Ukrainian relations in the Polish science.Conclusions. The events of the Polish-Ukrainian war of 1649 became significant in the presentation of the image of Khmelnytsky region by Polish researchers. The main accents on them were laid at the end of the XIX century by the Polish historian L. Kubala and the writer G. Sinkevych and continued to develop actively in the historiography of the first half of the XX century. Their images were significantly influenced by the educational ideals of the Polish society in its stateless period, which served to «strengthen the hearts» of the people. After World War I, scholars' approaches to historical material were superimposed on their ideological attitudes due to their commitment to one or another political camp of the Second Polish Republic, and in particular the ideology of the National Democrats or the camp of Marshal J. Pilsudski. Through their prism, the international context of the event was considered, in particular the influences of the Crimean Khanate, the Ottoman Empire or the Moscow Empire. Researchers' political visions also influenced their views on internal processes among the Ukrainian people, in particular the formation of a political nation and state-building processes.Layering of mythological archetypes in the presentation of various facts of the military campaign is of particular interest, which had an impact on the formation of anti-Ukrainian stereotypes and phobias. Polish researchers and artists paid a lot of attention to the creation of the ideal of a hero-defender of the fatherland and an exemplary representative of the noble «Sarmatian people» from the figure of Prince Jeremia Vyshnevetskyi. In the context of the analysis of the significance and consequences of the Zboriv Peace Treaty, historians considered the very circumstances and processes of transformation of the Polish-Ukrainian conflict, its internal social and cultural incentives. ; Анотація. Мета дослідження полягає у вивченні особливостей зображення подій військової кампанії 1649 року у польській історіографії першої половини ХХ ст., а зокрема облоги козацькими військами Збаража та битви під Зборовим, вичленуванні різноманітних стереотипів, шаблонів та історичних міфів, які використовувалися у змалюванні цих подій. Проаналізувати підходи польських науковців до зображення різноманітних історичних персоналій, створення із них виховних ідеалів героїв батьківщини чи антигероїв для молодого покоління поляків. Вивчити різноплановість підходів істориків до аналізу обставин укладення та умов Зборівського мирного договору. Розглянути візії польських вчених на міжнародний контекст подій 1649 року, на бачення впливів на козацтво різних зовнішньополітичних сил. Методологія досліджень спирається на наукові принципи історичної науки, а саме історизму, об'єктивізму, системності та верифікації, наукового конструктивізму, а також на загальнонаукові принципи аналізу, синтезу й узагальнення. Використовуються спеціально-історичні методи: історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні цілого комплексу проблем, які підіймалися польськими вченими у першій половині ХХ ст. при конструюванні образу подій польсько-українського протистояння у 1649 році. Звертається увага на ідейні підходи істориків та їх політичні переконання, через призму яких вони розглядали історичні події. Вивчаються історичні міфологеми, стереотипи та шаблони, що заважали на представленні минулого у польській історіографії, і отримали свій відгук в історичній свідомості поляків та усьому подальшому розвитку студій над історією польсько-українських взаємин в польській науці.Висновки. Події польсько-української війни 1649 року стали знаковими у представленні польськими дослідниками образу Хмельниччини. Основні акценти на них були поставлені ще у кінці ХІХ ст. польським істориком Л. Кубалею та письменником Г. Сінкевичем і продовжили активно розвиватись історіографією першої половини ХХ ст. Значний вплив на їх зображення мали виховні ідеали польського суспільства у його бездержавний період, які слугували «зміцненню сердець» народу. Після І світової війни на підходи вчених до історичного матеріалу наклалися їх ідеологічні установки зумовлені прихильністю до того чи того політичного табору ІІ Речі Посполитої, а зокрема ідеології націонал-демократів або табору маршала Ю. Пілсудського. Через їх призму розглядався міжнародний контекст події, у т. ч. впливи Кримського ханства, Османської імперії чи Московського царства. Також політичні візії дослідників впливали на бачення ними внутрішніх процесів у середовищі українського народу, а зокрема формування політичної нації та державотворчі процеси. Особливо цікавим є нашарування міфологічних архетипів у представленні різних фактів військової кампанії, що перекладались на формування антиукраїнських стереотипів і фобій. Багато уваги польські дослідники та митці присвятили творенню із постаті князя Єремії Вишневецького ідеалу героя-захисника вітчизни та зразкового представника шляхетського «сарматського народу». У контексті аналізу значення та наслідків Зборівського мирного договору історики розглядали самі обставини й процеси трансформації польсько-українського конфлікту, його внутрішні соціальні та культурні стимули.
A Comparative Study on the Impact of Traditional and Inclusive Teaching Strategies on Students' Learning Asma Naureen Department of Education, Faculty of Social Sciences, International Islamic University, Islamabad, Pakistan i_kayani@yahoo.com Research Highlights This research paper was focused at analyzing the impact of traditional and inclusive teaching strategies on the learning of students of class II, in inclusive setting. In inclusive teaching all the students are included in learning process without any discrimination. (Ainscow et al, 2006) "Inclusive learning and teaching is to engage students in learning that is meaningful, relevant and accessible to all. It embraces a view of the individual and individual difference as the source of diversity that can enrich the lives and learning of othersâ€. (Hockings, 2010) The study was experimental in nature in which traditional and inclusive instructional strategies were compared. The study proposed three hypotheses and the results of the study indicated that the students of experimental group and control group were almost equal before conducting the experiment. The result of post-test shows that the students of experimental group who were taught in inclusive teaching setting had shown comparatively better results than the students placed in control group who were taught in a traditional way. So, achievement level of students of experimental group was better than that of the students of control group which proved that inclusion in teaching was more effective than the traditional teaching setting. Ambrose et al, (2010) also recommended inclusive teaching strategies and said it is important that the pedagogical strategies we employ in the classroom reflect an understanding the psyche and social needs of the students. Research Objectives The main objectives of the study were: To find the impact of inclusion on the learning of students with special needs. To find the impact of inclusion on the learning of students without special needs. Significance of the Study This experimental study is very significant in different ways; on one hand it would give awareness to the people about inclusive education as even many of the teachers do not know about inclusion. On the other hand, it would enable the community members to adopt the positive attitude towards those children who are suffering from some disorders or disabilities or different from other students. This study would provide guidance to the teachers and parents for helping students with and without special needs. It would also help the teachers and administrators to look and analyze their teaching and make necessary changes in their educational strategies. Key principles are valuing diversity, entitlement, dignity, individual needs, planning, collective responsibility, professional development, and equal opportunities.†(Darlington, 2003) According to UNESCO, 2005 it is the duty of the state as well as of the society to involve all the students in learning process and no one feels excluded. In the National Report on the Development of Education, 2008 the emphasis was given on inclusive education with the objective to support Education For All (EFA), with special emphasis on eradicating the obstacles to all excluded: girls and women, the disabled, ethnic/linguistic minorities, nomads, and many others to participate and learn in regular schools so this study would enhance the efforts of government in creating the positive attitude among the educators in specific and public in general. Methodology The study was experimental in nature in which traditional method of imparting instruction was compared with inclusive instructional strategies. The procedure of the study was that two groups of students had been taken and tested before and after teaching. Pre-test, post-test equivalent design was used in this research study. In this design, pre-test was administered before the application of the experimental and control treatments and post-test was administered at the end of the treatment period. Students studying in three sections of class II constitute the population of the study. They are 83 students who are studying in three different sections. Their ages ranged from 7 to 9 years. Sample was taken from the school named F.G. Junior Model School, G-7/3-1, Islamabad. Sample size consists of 56 students, twenty-eight students were placed in experimental group and same number of students was in the control group. Both the groups were representative of inclusion, in which there were students from religious/linguistic minorities, slow learners, having low vision or articulation, hyper-actives, etc. Pre-test was used before the treatment started to equate the groups. Treatment of planned inclusive instructional techniques was given to experimental group while control group was taught by ordinary traditional method. The duration of it was two forty days. When the treatment period over, an instructor made post-test was conducted to measure the achievement of the students in the subject of English. First four lessons were taken from the text book for class II. To determine the impact of inclusive instructional strategies on students' learning in inclusive setting and traditional teaching in inclusive setting, the significance of difference between the scores of experimental and control groups at 0.05 level was tested by applying t-test and analysis was made. It was shown by analysis of data that both the groups (experimental and control) in the beginning of the experiment were approximately equal. Results The results of post-test have shown that inclusive instructional strategies were more effective than that of traditional method of teaching students at primary level as experimental group scored significantly higher than the control group. The result of the study reflected that inclusive instructional strategies were more effective than traditional method of teaching. Findings The following findings emerged because of the analysis of data. It was found that the mean scores of control group was not found to be almost equal on pre-test and post-test. It was found that there was significant difference between mean scores on pre-test and post-test of experimental group after being treated by inclusive teaching strategies. It was found that the mean score of experimental group and that of the control group was not statistically significant at 0.05 levels. Hence, both the groups were found to be almost equal on pre-test. It was found mean score of experimental group was more than that of control group after being treated by inclusive teaching strategies.
La entrada en vigor de los acuerdos de los países del MERCOSUR y asociados sobre la libre circulación de las personas a partir de 2009 confluyó en los años siguientes en el marco de la UNASUR con acuerdos similares de la Comunidad Andina de Naciones, creando una zona subcontinental en la que no hay impedimentos legales para la libre circulación de las personas y los grupos. Además, como todos los países signatarios de estos acuerdos han adherido con una visión sistémica e integradora a los pactos internacionales e interamericanos de derechos humanos, todo migrante está munido de todos sus derechos humanos, incluidos los políticos. En esta doble afirmación de derechos (a la libre circulación y a la pertenencia a una comunidad política organizada) confluye la tradición iberoamericana con recientes desarrollos internacionales de la teoría de los derechos políticos humanos y fundamentales.Extrayendo lógicas consecuencias de estas implicaciones normativas y teóricas, los organismos de la integración de América del Sur han coincidido en manifestar su voluntad de establecer la ciudadanía suramericana. La proclamación de dicho estatuto a partir del reconocimiento de los derechos inalienables de las y los individuos y los grupos sociales, invierte la relación de legitimidad predominante en el mundo, ya que no es más el Estado quien tiene la prerrogativa de otorgar la ciudadanía, sino el individuo y/o el grupo quienes eligen qué Estado legitimar con el ejercicio de la ciudadanía. Sin embargo, esta decisión de los países de la UNASUR genera enormes problemas teóricos, políticos y jurídicos. En la tradición del Derecho Internacional Público, del Constitucional y de la Ciencia Política la ciudadanía se define como institución del Estado liberal y en la mayoría de los casos se laasimila con la nacionalidad. Ahora bien, en América del Sur no existe un Estado supranacional que pueda incorporar a personas y pueblos a su ciudadanía ni en el mediano plazo se dispondrá de una construcción similar. Los ciudadanos suramericanos no ncuentran, entonces, un interlocutor válido para sus reclamos por derechos. Tampoco parece plausible que sus pueblos resignen sus derechos políticos ante la nueva ola neoliberal transnacionalizante que se está imponiendo en el subcontinente. Por consiguiente, para seguir construyendo la ciudadanía suramericana, debe pensarse en una articulación subcontinental de instancias democráticas a escalas variables que no obvie, pero que tampoco dependa de los poderes estatales nacionales. Desde el punto de vista de la teoría de la revolución, entre tanto, se trata de una profundización subversiva de la democratización del subcontinente que, en tanto patrimonio de los pueblos, desborda el cauce reaccionario predominante y retoma tradiciones seculares de ejercicio del poder por la comunidad políticamente organizada. A partir de este planteo de la cuestión en esta contribución se discutirán, en primer lugar, las condiciones teóricas e históricas de factibilidad de una ciudadanía suramericana, en segunda instancia, su inscripción dentro de un ciclo largo de revolución democrática y, en un tercer paso, la continuidad de esta revolución en las condiciones actuales de megarregionalismos disgregadores. Abstract The entry into force of the treaties of the members of MERCOSUR and its associates in relation to the free movement of persons in 2009 merged in the following years within the framework of UNASUR with similar treaties of the Comunidad Andina de Naciones (Andean Community of Nations), thus creating a subcontinental area in which there are no legal impediments for the free movement of persons and groups. Furthermore, as all the signatory nations of these treaties have agreed to a systemic and integrating vision of international and inter-American pacts on human rights, every migrant is endowed with all their human rights, including the political ones. Within this double claim of rights (to free movement and to belong to a politically organized community), the Spanish American tradition merges with recent international developments of the theory of basic political and human rights.Drawing upon the logical consequences of these normative and theoretical implications, the organisms of regional integration have concurred in claiming their will to establish South American citizenship. The proclamation of this statute from the recognition of inalienable subjective rights of individuals and social groups subverts the predominant relation of legitimacy, as it would no longer be the State who holds the prerogative of granting citizenship, but rather the individual and/or group who choose which State they will legitimize with the enactment of their citizenship. However, this decision of the members of UNASUR generates considerable theoretical, political and legal issues. In the tradition of Public International Law, Constitutional Law and Political Science, citizenship is defined as an institution of the liberal State and in most cases, it is assimilated to nationality. Yet, in South America there is no supranational State which can incorporate persons and peoples into their citizenry, nor will there be any such construction in the nearfuture. Hence, South American citizens cannot find a valid interlocutor for their claims of rights. Neither does it seem plausible that these peoples waiver their political rights in the context of a new neoliberal transnationalizing trend which is currently being imposed upon the South American subcontinent. Consequently, in order to continue constructing South American citizenship, it is necessary to create a subcontinental articulation of democratic instances at variable levels which would not preclude nor depend upon national state powers. Meanwhile, from the point of view of the theory of revolution, this is all about a subversive deepening of South American democratization which, as patrimony of the peoples, exceeds the predominant reactionary channel and recovers secular traditions of the exercise of power of politically organized communities. From the point in question, this contribution aims to discuss, firstly, the theoretical and historical conditions of the feasibility of South American citizenship; secondly, its inscription within a lengthy cycle of democratic revolution and, finally, the continuity of this revolution under the current conditions of disaggregating mega-regionalisms.
