Suchergebnisse

Актуальность. По данным отечественных ученых, у 75% ветеранов боевых действий отмечаются симптомы, которые позволяют диагностировать психические и поведенческие расстройства вследствие употребления алкоголя. В Украине ежегодно почти 100 тысяч пациентов с алкогольной зависимостью становятся на учет в наркологические диспансеры. Цель исследования: Изучить фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели были использованы действующие международные и отечественные законодательные, нормативно-правовые и инструктивно-методические документы; научные источники; инструкции по применению лекарственных средств; Internet-ресурсы, которые были обработаны с применением нормативно-правового, документального, судебно-фармацевтического, сравнительного и графического методов анализа. Результаты. Согласованность принципов фармакотерапии синдрома зависимости от алкоголя (F 10.2) на международном и национальном уровнях определялась путем сравнительного анализа клинико-фармакологических групп лекарственных средств в таких нормативно-правовых документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); приказ МЗ Украины № 681 от 21.09.2009 г. «Об утверждении клинических протоколов оказания медицинской помощи по специальности "Наркология"»; приказ МЗ Украины № 868 от 10.05.2018 г. «Об утверждении десятого выпуска Государственного формуляра лекарственных средств и обеспечения его доступности»; Постановление КМ Украины № 333 от 25.09.2009 г. «Некоторые вопросы государственного регулирования цен на лекарственные средства и изделия медицинского назначения», которым утвержден Национальный перечень основных лекарственных средств. Выводы. Изучено фармацевтическое обеспечение синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя (F 10.2) с определением параметров режима контроля среди участников боевых действий. Проанализирована рубрификация кода F10.2 «Синдром зависимости вследствие употребления алкоголя» согласно МКБ-10, которая насчитывает 11 позиций. Систематизированы клинико-фармакологические группы лекарственных средств, которые используются для фармацевтического обеспечения синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. На основании анализа нормативной базы определено, что в клиническом протоколе оказания медицинской помощи по специальности «Наркология» включены все исследуемые клинико-фармакологические группы лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя; в Государственном формуляре лекарственных средств отсутствуют сенсибилизирующие лекарственные средства; в Национальном перечне основных лекарственных средств отсутствуют 4 клинико-фармакологические группы: психоаналептики (антидепрессанты); сенсибилизирующие лекарственные средства; периферические вазодилататоры, производные g-аминомасляной кислоты (натрия оксибутират). Установлены параметры режима контроля лекарственных средств для фармакотерапии синдрома зависимости вследствие употребления алкоголя среди участников боевых действий. Указано, что специальный режим контроля имеют по классификационно-правовой группе 3 психотропные лекарственные средства (диазепам, натрия оксибутират и фенобарбитал), которые должны находиться в учреждениях здравоохранения на предметно-количественном учете. В сравнительном аспекте обоснованы особенности лицензирования оборота лекарственных средств в медицинских и аптечных учреждениях. Внедрение в деятельность учреждений здравоохранения данных относительно правового статуса лекарственных средств с учетом параметров их режима контроля обеспечит повышение уровня их правовой, информационной и физической доступности для врачей, провизоров и пациентов, а также надлежащую организацию порядка обращения таких лекарственных средств на этапах назначения, выписки, хранения, учета, контроля качества и отпуска в соответствии с требованиями действующего законодательства Украины. ; Актуальність. За даними вітчизняних вчених, у 75% ветеранів бойових дій відзначаються симптоми, які дозволяють діагностувати психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. В Україні щороку майже 100 тисяч пацієнтів з алкогольною залежністю поступають на облік у наркологічні диспансери. Мета дослідження: вивчити фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано чинні міжнародні та вітчизняні законодавчі, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи; наукові джерела; інструкції для медичного застосування лікарських засобів; Internet-ресурси, які було оброблено із застосуванням нормативно-правового, документального, судово-фармацевтичного, порівняльного та графічного методів аналізу. Результати. Узгодженість принципів фармакотерапії синдрому залежності від алкоголю (F 10.2) на міжнародному і національному рівнях з'ясовувалася шляхом порівняльного аналізу клініко-фармакологічних груп лікарських засобів у таких нормативно-правових документах: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest change 8.9.2017 Kaarlo Simojoki); наказ МОЗ України № 681 від 21.09.2009 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Наркологія"»; наказ МОЗ України № 868 від 10.05.2018 р. «Про затвердження десятого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності»; Постанова КМ України № 333 від 25.09.2009 р. «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів. Висновки. Вивчено фармацевтичне забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю (F 10.2) з визначенням параметрів режиму контролю серед учасників бойових дій. Проаналізовано рубрифікацію коду F10.2 «Синдром залежності внаслідок вживання алкоголю» за МКХ-10, що налічує 11 позицій. Систематизовано клініко-фармакологічні групи лікарських засобів, що використовуються для фармацевтичного забезпечення синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. На підставі аналізу нормативної бази визначено, що в клінічному протоколі надання медичної допомоги зі спеціальності «Наркологія» включено всі досліджувані клініко-фармакологічні групи лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; у Державному формулярі лікарських засобів відсутні сенсибілізуючі лікарські засоби; у Національному переліку основних лікарських засобів відсутні 4 клініко-фармакологічні групи: психоаналептики (антидепресанти); сенсибілізуючі лікарські засоби; периферичні вазоділататори; похідні g-аміномасляної кислоти (натрію оксибутирату). Встановлено параметри режиму контролю лікарських засобів для фармакотерапії синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю серед учасників бойових дій. Зазначено, що спеціальний режим контролю мають за класифікаційно-правовою групою 3 психотропні лікарські засоби (діазепам, натрію оксибутират і фенобарбітал), які повинні бути в закладах охорони здоров'я на предметно-кількісному обліку. У порівняльному аспекті доведено особливості ліцензування обігу досліджуваних лікарських засобів у медичних та аптечних закладах охорони здоров'я. Висновки. Впровадження в діяльність закладів охорони здоров'я даних щодо правового статусу досліджуваних лікарських засобів з урахуванням параметрів їх режиму контролю забезпечить підвищення рівня їх правової, інформаційної та фізичної доступності для лікарів, провізорів і пацієнтів, а також належну організацію порядку обігу таких лікарських засобів на етапах призначення, виписування, зберігання, обліку, контролю якості та відпуску відповідно до вимог чинного законодавства України. ; Background. According to domestic scientists, 75% of combat veterans diagnosed with symptoms that can diagnose mental and behavioral disorders because of alcohol consumption. Almost 100 thousand patients with alcohol dependence registered at the narcological dispensaries annually in Ukraine. The aim of the study was to study the pharmaceutical provision of addiction syndrome because of alcohol use (F10.2) with the definition of the parameters of the control regime among participants in combat operations. Materials and methods. In order to achieve this goal, existing international and domestic legislative, normative and legal, methodological documents; scientific sources; instructions for medical use of medicines; Internet-resources that processed using normative legal, documentary, forensic, pharmaceutical, comparative and graphical methods of analysis were used. Results. The consistency of the pharmacotherapy principles of alcohol addiction syndrome (F10.2) at the international and national levels was clarified by comparative analysis of the clinical and pharmacological groups of medicines in the following regulatory documents: Drugs used in alcohol dependence EBM Guidelines 8.9.2017 (Latest changes 8.9. 2017 Kaarlo Simojoki); the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 681 dated September 21, 2009 "On Approval of Clinical Protocols for the Provision of Medical Aid in the Specialty "Narcology"; the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine No. 868 dated May 10, 2018 "On approval of the tenth issue of the State Form of Medicines and ensuring their availability"; the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 333 dated September 25, 2009 "Some issues of state regulation of prices for medicines and medical products", which approved the National List of Basic Medicines. Conclusions. The pharmaceutical provision for addiction syndrome because of alcohol consumption (F10.2) studied with determination of the parameters of the control regime among the participants of the military operations. Analyzed the rubricification of code F10.2 "Addiction syndrome due to alcohol use" for ICD-10 numbering 11 items. Systematized the clinical and pharmacological groups of medicinal products used for the pharmaceutical provision of addiction syndrome due to the use of alcohol among participants of military operations. Based on the analysis of the regulatory framework, determined that in the clinical protocols of the provision of medical care in the specialty "Narcology" all studied clinical and pharmacological groups of medicines for the pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use were included; in the State Form of Medicine there are no sensitizing drugs; in the National List of Essential Medicines there are no 4 clinical and pharmacological groups: psychoanalyptics (antidepressants), sensitizing drugs, peripheral vasodilators, derivatives of g-aminobutyric acid (sodium oxybutyrate), parameters of the control regimen of drugs for pharmacotherapy of addiction syndrome due to alcohol use Participants in military operations. Noted that the special regime of control has according to the classification and legal group 3 psychotropic drugs (diazepam, sodium oxibiturate and phenobarbital), which should be located in healthcare institutions on the subject and quantitative accounting. Proved in the comparative aspect, the features of licensing of studied medicinal products in medical and pharmacy establishments of healthcare. Regarding the legal status of the investigational medicinal products, taking into account the parameters of their control regime, they will increase the level of their legal, informational and physical accessibility for doctors, pharmacists and patients, and also proper organization of circulation procedure of such drugs on the stages of the appointment, discharge, storage, accounting, quality control and delivery in accordance with the current legislation of Ukraine.

Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.

Background. The importance of creating an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System and Social Care Services for Palliative Care (SCSPC) is growing significantly due to the deep medical-demographic and social changes. In the context of reforms in the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities (UTC) level the problem of the optimal models of financing (budgeting) of social care services providing, including palliative care, substantiates. The purpose of the study is to analyze and generalize the modern models of PHC and SCSPC providing, to substantiate the social care services providing financing (budgeting) optimal models at the UTC level. Materials and methods. National and international normative-legal documents and literary sources, medical statistics data, methods of system and structural-functional analysis were used in the work. Results. The authors substantiate modern optimal models of social care services financing (budgeting) at the UTC level providing. The transition of the authority to finance the social care services providing from the Rayon (district) level to the UTC level requires the transition from the institution maintenance principle to the financing of the social care services results. The application of the "per capita" standards system is the basis for the introduction of the principle of "money follows a patient/client or service" and the Program-Target Method implementation needs further improvement. It is important to standardize and unify the costs by developing Passports for Social Care Services, as well as increase the amount of financial resources that can be involved in ensuring the social care services implementation, in particular: increasing revenues from the general fund of the UTC local budget, expanding the scope and conditions for the paid services use, the financial grants from donors attraction as an additional source of income, the use of social order mechanisms, etc., the application of the principle of public-private partnership, which has positively established itself in many countries of Eastern Europe. Conclusions. The urgency of the PHC and SCSPC System creating, and the problem of the normative-legal base developing and improving, and the PHC and SCSPC System interagency and inter-sectoral organizational models creating are among the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine the priority activities directions, as evidenced by the existing legislative and sectoral legal acts. In the context of reforming the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities level the problem of the optimal models of social care services providing financing (budgeting), including palliative care, requiring a transition from the institution maintenance principle to financing the provided social care services results. Existing practice of the Program-Target Method application needs further improvement, while standardization and unification of expenses by passports of social care services in all types of legislation developing are of great importance. The most significant provision for strengthening the social care services financing in the communities is the expansion of the scope and conditions for the paid services use. Great prospects for the development of social care institutions are related to the principle of public-private partnership application. ; Актуальность. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями существенно возрастает актуальность создания доступной, качественной и эффективной системы оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ). Сегодня в условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к объединенным территориальным общинам (ОТО), также особую актуальность приобретает проблема обоснования оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. паллиативного ухода. Целью работы является анализ и обобщение современных моделей оказания ПХП и СУПУ населению, обоснование оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) социальных услуг на уровне ОТО. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные нормативно-правовые документы и литературные источники, данные медицинской статистики, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. В работе авторы обосновывают современные оптимальные модели финансирования (бюджетирования) оказания социальных услуг на уровне ОТО. Переход полномочий финансирования оказания социальных услуг от района к ОТО требует перехода от принципа содержания учреждений к финансированию результатов, то есть оплаты стоимости оказанных социальных услуг. Применение системы «капитационных» или «подушных» нормативов является основой внедрения принципа «деньги ходят за пациентом/клиентом или услугой», а внедрение программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования. Важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг, а также увеличение объемов финансовых ресурсов, которые могут быть привлечены для обеспечения выполнения социальных услуг, это в частности: увеличение поступлений из общего фонда местного бюджета ОТО, расширение сферы и условий применения платных услуг, привлечение финансовых грантов от доноров в качестве дополнительного источника доходов, применение механизмов социального заказа и т. д., применение принципа государственно-частного партнерства, который положительно себя зарекомендовал во многих странах Восточной Европы. Выводы. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями, которые обусловливают актуальность создания системы оказания ПХП и СУПУ, проблема развития и совершенствования нормативно-правовой базы и межведомственных и межсекторальных организационных моделей системы ПХП и СУПУ являются одними из приоритетных направлений деятельности Верховной Рады Украины и Кабинета Министров Украины, о чем свидетельствуют действующие законодательные и отраслевые нормативно-правовые акты. В условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к ОТО также особую актуальность приобретает проблема обоснования и внедрения оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. и паллиативного ухода, требует перехода от принципа содержания учреждения к финансированию результатов оказанных социальных услуг. Существующая практика применения программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования, при этом, важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг по всем определенным законодательством видам. Наиболее существенным резервом укрепления финансирования оказания социальных услуг в общинах является расширение сферы и условий оказания платных услуг. Большие перспективы развития учреждений социальной сферы связанные с применением принципа государственно-частного партнерства. ; Актуальність. У зв'язку із глибокими медико-демографічними та соціальними змінами суттєво зростає актуальність створення доступної, якісної та ефективної системи надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) і соціальної послуги з паліативного догляду (СППД). Сьогодні в умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до об'єднаних територіальних громад (ОТГ), також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. паліативного догляду. Метою роботи є аналіз та узагальнення сучасних моделей надання ПХД і СППД населенню, обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) соціальних послуг на рівні ОТГ. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. У роботі автори обґрунтовують сучасні оптимальні моделі фінансування (бюджетування) надання соціальних послуг на рівні ОТГ. Перехід повноважень фінансування надання соціальних послуг від району до ОТГ вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів, тобто оплати вартості наданих соціальних послуг. Застосування системи «капітаційних» або «подушних» нормативів є основою впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом/клієнтом або послугою», а впровадження програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення. Важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг, а також збільшення обсягів фінансових ресурсів, що можуть бути залучені для забезпечення виконання соціальних послуг, це зокрема: збільшення надходжень із загального фонду місцевого бюджету ОТГ, розширення сфери та умов застосування платних послуг, залучення фінансових грантів від донорів як додаткового джерела доходів, застосування механізмів соціального замовлення тощо, застосування принципу державно-приватного партнерства, який позитивно себе зарекомендував у багатьох країнах Східної Європи. Висновки. У зв'язку з глибокими медико-демографічними та соціальними змінами, що зумовлюють актуальність створення системи надання ПХД і СППД, проблема розвитку та удосконалення нормативно-правової бази і міжвідомчих та міжсекторальних організаційних моделей системи ПХД і СППД є одними з пріоритетних напрямків діяльності Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, про що свідчать чинні законодавчі та галузеві нормативно-правові акти. В умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до ОТГ також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування та впровадження оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. і паліативного догляду, що вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів наданих соціальних послуг. Існуюча практика застосування програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення, при цьому, важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг по всім визначеним законодавством видам. Найбільш суттєвим резервом щодо зміцнення фінансування надання соціальних послуг у громадах є розширення сфери та умов застосування платних послуг. Великі перспективи розвитку закладів соціальної сфери пов'язані із застосуванням принципу державно-приватного партнерства.

ЭКО. 2020. № 12 Указатель статей и материалов, опубликованных в 2020 г.КОЛОНКА РЕДАКТОРАОт подхода 2Д – к подходу 4Д ......................................................................1(За)Облачная реальность .............................................................................2И предписывать, и доверять ........................................................................3Истоки и потоки ..........................................................................................4Сила народная – понять и оценить ...............................................................5Свести концы с концами ..............................................................................6От глобализации к нормализации .................................................................7Воспоминания о будущем ............................................................................8Новый старый смысл «правила Королевы» .....................................................9Не по Киплингу ..........................................................................................10К юбилею «ЭКО» ........................................................................................11Арктическая экономика – важны детали ......................................................12ТЕМЫ НОМЕРОВ: ГЧП: ОТ ДОМИНИРОВАНИЯ К ДОВЕРИЮНЕФЁДКИН В.И., ФАДЕЕВА О.П. Государственно-частное партнерство в реальном измерении .................................................................................1ХАЦКЕВИЧ Е.М., ТАТАРИНОВА Л.Ю. ГЧП в Сибири: опыт реализации, барьеры в развитии .....................................................................................1КОВАЛЕНКО А.И. Инфраструктурное развитие региона на основе ГЧП: опыт Новосибирской области .......................................................................1ТОЛСТОЛЕСОВА Л.А., ЮМАНОВА Н.Н., ШМИДТ Е.А. Государственно-частное партнерство в Тюменской области: взгляд из прошлого в настоящее ..............1ЦИФРОВЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ И ИЗМЕРЕНИЯГАНИЧЕВ Н.А., КОШОВЕЦ О.Б. Как посчитать цифровую экономику: между реальностью и конструкцией ...............................................................2ДОБРИНСКАЯ Д.Е. О феномене цифрового кочевничества ...............................2ШВЕЦОВ А.Н., РЫСИНА В.Н. Цифровизация госуправления в России на фоне лучшего зарубежного опыта .............................................................2ТЕСЛЯ П.Н. Цифровая трансформация медиарынка и ее последствия .............2ГОСЗАКУПКИ: АУКЦИОН НЕ ПАНАЦЕЯМАЛКИНА М.Ю, ВИНОГРАДОВА А.В. Как российские институты влияют на эффективность госзаказа .........................................................................3МЕЛЬНИКОВ В.В., ЛИТВИНЦЕВА Г.П. Как и почему растут издержки при госзакупках в РФ ...................................................................................3ВАЛИЕВА О.В. Институциональная ловушка в российском здравоохранении: к вопросу о госзакупках ................................................................................3СЫЧЕВА Н.В. Будни бюджетного образовательного учреждения ......................3БАЛАНС ТЕПЛА И ИНТЕРЕСОВМАРКОВА В.М., ЧУРАШЕВ В.Н. Децентрализация энергетики: интеграция и инновации ...............................................................................4ЩИННИКОВ П.А. Об эффективности систем теплоснабжения в современных условиях ...............................................................................4БУХАРОВ С.В., ШИБАНОВ А.П. Централизованное теплоснабжение в Новосибирске. Проблемы развития ............................................................4ГРИГОРЬЕВ А.С., КОЛМАКОВ А.В. Централизованное теплоснабжение в Новосибирске. Проблемы сетевого хозяйства .............................................4ГОЛОВКИН В.В. Опыт организации локальных теплосетей в Новосибирске ......4И ЗАЩИТНИКИ, И СОЗИДАТЕЛИКЛИСТОРИН В.И. Политическая экономия войны и победы .............................5ЗУБКОВ К.И. Урало-сибирский тыл Победы и англо-американские союзники ....5СИМОНОВ Н.С. О качестве советской военной продукции в период Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.) ...............................................5СЕКРЕТЫ ПОТРЕБЛЕНИЯ ДОМОХОЗЯЙСТВШИРОВ A.A., ПОТАПЕНКО B.B. Парадокс российского потребления .................6БЕЛЕХОВА Г.В. Потребление vs сбережения: выбор россиян в условиях экономической нестабильности 2015-2017 гг. ................................................6КОРНЕЙЧУК Б.В. Принципы реформирования российской потребительской корзины ......................................................................................................6ПОЛЗИКОВ Д.А. Текущее состояние продовольственной безопасности в странах ЕАЭС ............................................................................................6«ВЫИГРЫШНЫЙ ПРИКУП» – ИНВЕСТИЦИИ, ТЕХНОЛОГИИ, СТРУКТУРНАЯ ПОЛИТИКАЛЯКИН А.Н. Структурные сдвиги в российской экономике: потенциал деловых циклов исчерпан .............................................................................7ГУСЕВ М.С. Положение России в мировой экономике: сценарии и прогноз ......7БЕРСЕНЕВА Д.А., ШМАТ В.В. Будущее российской экономики глазами «отцов» и «детей». Взгляд шестой .................................................................7МЕСТО ЧЕЛОВЕКА НА ПРОСТОРАХ СИБИРИЕРШОВ Ю.С., ТАРАСОВА О.В. Азиатская Россия – основные противоречия современного развития ................................................................................8ДОНДОКОВ З.Б.-Д. Из сибиряков в дальневосточники: широк простор и долог путь ................................................................................................8СОБОЛЕВА C.B., СМИРНОВА H.E., ЧУДАЕВА O.B. Демографические проблемы Сибири в контексте пространственного развития ...........................8КЛЕПАЧ А.Н., МИХЕЕВА Н.Н. Опережающий рост сибирской экономики: реалии и возможности в мегапроекте «Русский ковчег» ..................................8«ЗЕЛЕНОЕ РАЗВИТИЕ» – СЛОВА И ДЕЛАГЛАЗЫРИНА И.П. Тернистый путь к «зеленой» экономике ...............................9ЗАБЕЛИНА И.А. Эколого-экономическое благополучие российских регионов: сравнительный анализ .................................................................................9ТАГАЕВА Т.О. Реформирование управления деятельностью по ликвидации отходов в РФ ..............................................................................................9ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОВЕСТКА КУРУЛТАЯ ЦЕНТРАЛЬНОЙ И СЕВЕРНОЙ АЗИИДУЙСЕН Г.М., АЙТЖАНОВА Д.А., ТЕСЛЯ П.Н. Возможна ли экономическая интеграция в Центральной Азии? Региональный вектор политики Казахстана ..10МАКАРОВ А.В., МАКАРОВА Е.В., АНДРЕЕВ А.Б. Монгольский коридор: проблемы и перспективы развития транзитно-транспортной сети Монголии ...10ВЕСЕЛОВА Э.Ш. Россия в Центральной Азии: новые грани взаимодействия ....10ARCTIC-RUSSIA.RU («ЦЕНА» ИМЕЕТ ЗНАЧЕНИЕ)ЛАЖЕНЦЕВ В.Н. О диверсификации экономической специализации Республики Коми .......................................................................................12КРЮКОВ В.А., ТОКАРЕВ А.Н., КРЮКОВ Я.В. Особенности региональных рынков нефтегазового сервиса в Арктической зоне РФ .................................12МУ АРИЛЬД. Экономика Арктики: чего не хватает? Пример Северного морского пути ...........................................................................................12ВЕРШИНЫ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ МЫСЛИВОРОНОВ Ю.П. Эксперименты над нищетой (Нобелевская премия по экономике 2019 года) ..............................................................................1ФИНАНСОВЫЙ СЕКТОРМИХАЙЛОВА Н.С. Микрофинансовые организации в системе потребительского кредитования ....................................................................1ЛАРИНА О.И., АКИМОВ О.М. Концепция и перспективы развития цифровых денег в России .............................................................................3ДОРОФЕЕВ М.Л. Особенности стоимости капитала на рынке зеленых облигаций ....................................................................................................5ДЕМЕНТЬЕВ Н.П. Страховой рынок России: спорные достижения, проблемы доверия .......................................................................................................5ДЕМЕНТЬЕВ Н.П. Паевые инвестиционные фонды в современной России: критический анализ ...................................................................................11ЯКОВЛЕВ А.А., БАЛАЕВА О.Н., РОДИОНОВА Ю.Д., ТКАЧЕНКО А.В. Проблемы и эффективность госзакупок глазами их участников .....................11СОЦИАЛЬНАЯ ПОЛИТИКАЩЕТИНИНА И.В. Прожиточный минимум и оплата труда – реалии современной действительности и перспективы изменений .............................1СЕРГИЕНКО А.М., РОДИОНОВА Л.В. Социальная триада: демография – занятость – доходы в алтайских селах ...........................................................1РАТЬКОВСКАЯ Т.Г. Пространственные характеристики регионов в процессах межбюджетного выравнивания .....................................................................1ДЕРБЕНЕВА В.В. Электронное общественное участие как вектор развития инициативного бюджетирования ...................................................................9ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЯЦОМАЕВА И.В., БАЖАНОВ В.А., КИСЕЛЕВА А.А. Организация управления интеллектуальным капиталом на предприятии ОПК ........................................1КНЯЗЕВА И.В., ДОЗМАРОВ К.В. Антимонопольный комплаенс – профилактика компаниями рисков нарушения конкурентного законодательства .....................4РАЗВИТИЕ ОТРАСЛЕЙ РЕАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИФАСХИЕВ Х.А. Рынок электромобилей – маховик раскрутился ........................2КОЖЕВНИКОВ М.В., ДВИНЯНИНОВ А.А. Малое энергетическое машиностроение России в условиях импортозамещения ................................5КОЛПАКОВ А.Ю. Реален ли сценарий повышения доступности бензина в России .....................................................................................................5АЛЕЩЕНКО В.В., АЛЕЩЕНКО О.А. «Умная специализация» регионов Сибири в сфере сельскохозяйственного производства ...............................................7АЙЗЕНБЕРГ Н.И., ДЗЮБА С.А. Проявление рыночной власти на российском рынке электроэнергии ................................................................................10БАЛАБИН A.A. О динамике рыночной капитализации нефтегазодобывающих компаний ..................................................................................................12МОНИТОРИНГ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙКАШИН А.В., МАРКЕЛОВ В.А. ГЧП или ГГП? ...................................................2ЛЕБЕДЕВА М.Е., ШМАТ В.В.«Блеск и нищета» ресурсных экономик. Экономическая систематика стран мира на основе ресурсных и нересурсных признаков ....................................................................................................3БЕЛОУСОВА С.В. Провальное госуправление лесопользованием в России (на примере Иркутской области) ...................................................................3АЛЕКСЕЕВ А.В., ТЕСЛЯ П.Н. Мировой опыт ГЧП: пятна на солнце ...................3УЗЯКОВА Е.С. Производительность труда и возможности роста экономики ......6ЛАВРОВСКИЙ Б.Л., ХАЙРУЛЛИНА М.В., ВОЛОССКАЯ К.Н., ЧУВАЕВ А.В. О производительности труда и одноименном национальном проекте ...............6ЕДИНАК Е.А. Влияние структурных изменений в экономике на динамику рабочих мест ...............................................................................................6САВЧИШИНА К.Е. Роль госсектора в перераспределении национального дохода в 2010-х гг. ......................................................................................7БУДАНОВ И.А., УСТИНОВ В.С. Особенности исследования экономики с использованием показателей металлопотребления .....................................8ДЕЦ И.А. Российский экспорт энергоносителей – успеваем развернуть? .........8КАПОГУЗОВ Е.А., ЧУПИН Р.И., ХАРЛАМОВА М.С. Импортозамещение в мясной промышленности: экспансия за доллар ..........................................11ЛУБКОВА Э.М., ШИЛОВА А.Э. Особенности новой Доктрины продовольственной безопасности 2020 ........................................................11ГУМЕРОВ Р.Р. Продовольственная безопасность в контексте национальных целей Российской Федерации .....................................................................12АВДЕЕВ Ю. А. О перспективах Дальнего Востока после саммита АТЭС-2012...12ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СОЦИОЛОГИЯ И ДЕМОГРАФИЯПОЗАНЕНКО А.А. Факторы, определяющие успешность поселения родовых поместий .......................................................................................2БАРСУКОВА С.Ю., ИОНОВА Д., САФИУЛЛИНА Э. Мобилизация студентов-агитаторов во время предвыборной кампании Сергея Собянина на пост мэра Москвы в 2018 году .............................................................................2ДОНСКИХ О.А., МИКИДЕНКО Н.Л. Альтернативные формы обучения в контексте доверия школе ...........................................................................4МОСИЕНКО Н.Л., ИВАНОВА В.В., ДЬЯЧКОВА П.А. Пространственная мобильность жителей Новосибирской области (по материалам массового опроса жителей области в 2018 г.) ................................................................4ХАРЧЕНКО В.С. Путь сотрудника в организации: Employee Journey Map как методология анализа ............................................................................12ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ РОССИИИСУПОВ В.А. Численность населения СССР в 1930-е гг.: загадки демографической истории ............................................................................2ШИРОНИН В.М. Бюрократы, большевики и реформаторы: нетривиальная история экономического знания в России ......................................................7ШЛЕВКОВА Т.В. П.П. Мигулин о железнодорожной и налоговой политике (к 150-летию со дня рождения ученого) .........................................................7КРАСИЛЬНИКОВ С.А. «Генеральная чистка» госаппарата 1929-1932 годов как проявление кризиса легитимности партийного государства .......................8ИЛЬИНЫХ В.А. Статистический мониторинг животноводства в Сибири в 1930-е гг. ...............................................................................................11ЭКОЛОГИЯ И ЭКОНОМИКАБЛАМ И.Ю., КОВАЛЕВ С.Ю. Низкоуглеродный тренд в инвестиционной политике: поиск эффективных адаптационных механизмов .............................3СИНИЦЫН М.В. Влияние продвижения легковых электромобилей на потребление нефти ...............................................................................10БЛАМ Ю.Ш., МАШКИНА Л.В. Лесные пожары – ущербы и авиапожаротушение ................................................................................10ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯДЕЖИНА И.Г. Научные «центры превосходства» в российских университетах: смена моделей ............................................................................................4БАРКОВ С.А. От Энциклопедии до Википедии: трансформация социальной структуры знания в эпоху постмодерна ........................................................11КЛИСТОРИН В.И.О математике в экономической науке .................................11РЕАЛЬНЫЙ СЕКТОР ЭКОНОМИКИЛУНЕВ Г.Г., ПРОХОЦКИЙ Ю.М. Рециклинг вторичных строительных ресурсов. Проблемы и перспективы отрасли на примере г. Москвы ...............................4ДИСКУССИОННЫЙ КЛУБАЛЕКСЕЕВ А.В. Коронавирус как антидот глобализации ..................................5ЩЕТИНИНА И.В. Государственные ограничительные меры в условиях пандемии и их социально-экономические последствия ...................................5ФОМИН Д.А. Российские инвестиции: интеллектуальная недостающая ............6НИКУЛИН А.М. Аграрные идеологии фашизма среди альтернатив сельского развития 1920-1930-х годов .........................................................................6ЕФИМОВ В.М. Анти-Аузан: критика одной социальной философии. Часть 1 .....9ЕФИМОВ В.М. Анти-Аузан: критика одной социальной философии. Часть 2 ....10АГАНБЕГЯН А.Г.Надо ли сопоставлять экономику России и Германии? ............11ЛАВРОВСКИЙ Б.Л., ГОРЮШКИНА Е.А., ШИЛЬЦИН Е.А. Вынь да положь: блеск и нищета ортодоксии (отклик на статью Фомина Д.А. / ЭКО. 2020. № 6)........................................................................................11ПРОБЛЕМЫ РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯМАКАРОВ С.А. Форсайт и долгосрочная стратегия как инструменты развития региона: опыт Республики Татарстан ...............................................5ГЛАЗЫРИНА И.П., ГУРОВА О.Н. «Жилищный вопрос» для геостратегических территорий на востоке России .....................................................................8ТЕРЕШКО Е.К., ГУТМАН С.С. Выбор сценария развития строительного комплекса Мурманской области ....................................................................8ЕФРЕМЕНКО В.Ф. Постиндустриальные факторы развития Дальнего Востока России ........................................................................................................9ФЕДОРОВА Е.А., ЧЕРНИКОВА Л.И., ПАСТУХОВА А.Э., ШИРЯЕВА Л.К. Туризм и экономический рост: региональный аспект ......................................9АСАУЛ А.Н., АСАУЛ М.А., ЛЕВИН Ю.А., СЕВЕК В.К. Конкурентные преимущества и инфраструктурные ограничения в Республике Тыва: вызовы времени ..........................................................................................9БЮРАЕВА Ю.Г. Постобразовательная миграция выпускников вузов: траектории, факторы, намерения ................................................................10КОЛОМАК Е.А. Экономические последствия COVID-19 для регионов России ....12ТРУДОВЫЕ ОТНОШЕНИЯНЕКИПЕЛОВА Д.В. Подходы к регулированию неформальной занятости: теория и практика ........................................................................................7ЛИЩУК Е.Н., КАПЕЛЮК С.Д. Тенденции и перспективы рынка труда бухгалтеров в свете цифровой трансформации ............................................10ИНВЕСТИЦИОННАЯ ПОЛИТИКАЗАХАРОВ С.А. Конкуренция регионов за инвестора: когда инвестиционный портал станет средством конкурентной борьбы? ............................................7КНИЖНАЯ ПОЛКАКЛИСТОРИН В.И., ТЕСЛЯ П.Н. Альтернативные взгляды на экономику: «Сочинения» Г.И. Ханина ..............................................................................9ЩЕРБАКОВА Л.Н. Специфика системного подхода к содержанию четвертой промышленной революции (рецензия на книгу К. Шваба «Четвертая промышленная революция») .......................................................................12УКАЗАТЕЛЬ СТАТЕЙ И МАТЕРИАЛОВ, ОПУБЛИКОВАННЫХ В 2020 г. ..................................................................................12

Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.

Актуальность. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями существенно возрастает актуальность создания доступной, качественной и эффективной системы оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ). Сегодня в условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к объединенным территориальным общинам (ОТО), также особую актуальность приобретает проблема обоснования оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. паллиативного ухода. Целью работы является анализ и обобщение современных моделей оказания ПХП и СУПУ населению, обоснование оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) социальных услуг на уровне ОТО. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные нормативно-правовые документы и литературные источники, данные медицинской статистики, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. В работе авторы обосновывают современные оптимальные модели финансирования (бюджетирования) оказания социальных услуг на уровне ОТО. Переход полномочий финансирования оказания социальных услуг от района к ОТО требует перехода от принципа содержания учреждений к финансированию результатов, то есть оплаты стоимости оказанных социальных услуг. Применение системы «капитационных» или «подушных» нормативов является основой внедрения принципа «деньги ходят за пациентом/клиентом или услугой», а внедрение программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования. Важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг, а также увеличение объемов финансовых ресурсов, которые могут быть привлечены для обеспечения выполнения социальных услуг, это в частности: увеличение поступлений из общего фонда местного бюджета ОТО, расширение сферы и условий применения платных услуг, привлечение финансовых грантов от доноров в качестве дополнительного источника доходов, применение механизмов социального заказа и т. д., применение принципа государственно-частного партнерства, который положительно себя зарекомендовал во многих странах Восточной Европы. Выводы. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями, которые обусловливают актуальность создания системы оказания ПХП и СУПУ, проблема развития и совершенствования нормативно-правовой базы и межведомственных и межсекторальных организационных моделей системы ПХП и СУПУ являются одними из приоритетных направлений деятельности Верховной Рады Украины и Кабинета Министров Украины, о чем свидетельствуют действующие законодательные и отраслевые нормативно-правовые акты. В условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к ОТО также особую актуальность приобретает проблема обоснования и внедрения оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. и паллиативного ухода, требует перехода от принципа содержания учреждения к финансированию результатов оказанных социальных услуг. Существующая практика применения программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования, при этом, важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг по всем определенным законодательством видам. Наиболее существенным резервом укрепления финансирования оказания социальных услуг в общинах является расширение сферы и условий оказания платных услуг. Большие перспективы развития учреждений социальной сферы связанные с применением принципа государственно-частного партнерства. ; Background. The importance of creating an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System and Social Care Services for Palliative Care (SCSPC) is growing significantly due to the deep medical-demographic and social changes. In the context of reforms in the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities (UTC) level the problem of the optimal models of financing (budgeting) of social care services providing, including palliative care, substantiates. The purpose of the study is to analyze and generalize the modern models of PHC and SCSPC providing, to substantiate the social care services providing financing (budgeting) optimal models at the UTC level. Materials and methods. National and international normative-legal documents and literary sources, medical statistics data, methods of system and structural-functional analysis were used in the work. Results. The authors substantiate modern optimal models of social care services financing (budgeting) at the UTC level providing. The transition of the authority to finance the social care services providing from the Rayon (district) level to the UTC level requires the transition from the institution maintenance principle to the financing of the social care services results. The application of the "per capita" standards system is the basis for the introduction of the principle of "money follows a patient/client or service" and the Program-Target Method implementation needs further improvement. It is important to standardize and unify the costs by developing Passports for Social Care Services, as well as increase the amount of financial resources that can be involved in ensuring the social care services implementation, in particular: increasing revenues from the general fund of the UTC local budget, expanding the scope and conditions for the paid services use, the financial grants from donors attraction as an additional source of income, the use of social order mechanisms, etc., the application of the principle of public-private partnership, which has positively established itself in many countries of Eastern Europe. Conclusions. The urgency of the PHC and SCSPC System creating, and the problem of the normative-legal base developing and improving, and the PHC and SCSPC System interagency and inter-sectoral organizational models creating are among the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine the priority activities directions, as evidenced by the existing legislative and sectoral legal acts. In the context of reforming the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities level the problem of the optimal models of social care services providing financing (budgeting), including palliative care, requiring a transition from the institution maintenance principle to financing the provided social care services results. Existing practice of the Program-Target Method application needs further improvement, while standardization and unification of expenses by passports of social care services in all types of legislation developing are of great importance. The most significant provision for strengthening the social care services financing in the communities is the expansion of the scope and conditions for the paid services use. Great prospects for the development of social care institutions are related to the principle of public-private partnership application. ; Актуальність. У зв'язку із глибокими медико-демографічними та соціальними змінами суттєво зростає актуальність створення доступної, якісної та ефективної системи надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) і соціальної послуги з паліативного догляду (СППД). Сьогодні в умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до об'єднаних територіальних громад (ОТГ), також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. паліативного догляду. Метою роботи є аналіз та узагальнення сучасних моделей надання ПХД і СППД населенню, обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) соціальних послуг на рівні ОТГ. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. У роботі автори обґрунтовують сучасні оптимальні моделі фінансування (бюджетування) надання соціальних послуг на рівні ОТГ. Перехід повноважень фінансування надання соціальних послуг від району до ОТГ вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів, тобто оплати вартості наданих соціальних послуг. Застосування системи «капітаційних» або «подушних» нормативів є основою впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом/клієнтом або послугою», а впровадження програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення. Важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг, а також збільшення обсягів фінансових ресурсів, що можуть бути залучені для забезпечення виконання соціальних послуг, це зокрема: збільшення надходжень із загального фонду місцевого бюджету ОТГ, розширення сфери та умов застосування платних послуг, залучення фінансових грантів від донорів як додаткового джерела доходів, застосування механізмів соціального замовлення тощо, застосування принципу державно-приватного партнерства, який позитивно себе зарекомендував у багатьох країнах Східної Європи. Висновки. У зв'язку з глибокими медико-демографічними та соціальними змінами, що зумовлюють актуальність створення системи надання ПХД і СППД, проблема розвитку та удосконалення нормативно-правової бази і міжвідомчих та міжсекторальних організаційних моделей системи ПХД і СППД є одними з пріоритетних напрямків діяльності Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, про що свідчать чинні законодавчі та галузеві нормативно-правові акти. В умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до ОТГ також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування та впровадження оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. і паліативного догляду, що вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів наданих соціальних послуг. Існуюча практика застосування програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення, при цьому, важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг по всім визначеним законодавством видам. Найбільш суттєвим резервом щодо зміцнення фінансування надання соціальних послуг у громадах є розширення сфери та умов застосування платних послуг. Великі перспективи розвитку закладів соціальної сфери пов'язані із застосуванням принципу державно-приватного партнерства.

Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.

Актуальность. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями существенно возрастает актуальность создания доступной, качественной и эффективной системы оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ). Сегодня в условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к объединенным территориальным общинам (ОТО), также особую актуальность приобретает проблема обоснования оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. паллиативного ухода. Целью работы является анализ и обобщение современных моделей оказания ПХП и СУПУ населению, обоснование оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) социальных услуг на уровне ОТО. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные нормативно-правовые документы и литературные источники, данные медицинской статистики, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. В работе авторы обосновывают современные оптимальные модели финансирования (бюджетирования) оказания социальных услуг на уровне ОТО. Переход полномочий финансирования оказания социальных услуг от района к ОТО требует перехода от принципа содержания учреждений к финансированию результатов, то есть оплаты стоимости оказанных социальных услуг. Применение системы «капитационных» или «подушных» нормативов является основой внедрения принципа «деньги ходят за пациентом/клиентом или услугой», а внедрение программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования. Важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг, а также увеличение объемов финансовых ресурсов, которые могут быть привлечены для обеспечения выполнения социальных услуг, это в частности: увеличение поступлений из общего фонда местного бюджета ОТО, расширение сферы и условий применения платных услуг, привлечение финансовых грантов от доноров в качестве дополнительного источника доходов, применение механизмов социального заказа и т. д., применение принципа государственно-частного партнерства, который положительно себя зарекомендовал во многих странах Восточной Европы. Выводы. В связи с глубокими медико-демографическими и социальными изменениями, которые обусловливают актуальность создания системы оказания ПХП и СУПУ, проблема развития и совершенствования нормативно-правовой базы и межведомственных и межсекторальных организационных моделей системы ПХП и СУПУ являются одними из приоритетных направлений деятельности Верховной Рады Украины и Кабинета Министров Украины, о чем свидетельствуют действующие законодательные и отраслевые нормативно-правовые акты. В условиях реформирования сферы здравоохранения и социальной защиты населения и после перехода полномочий от районного уровня к ОТО также особую актуальность приобретает проблема обоснования и внедрения оптимальных моделей финансирования (бюджетирования) медико-социальных и социальных услуг, в т. ч. и паллиативного ухода, требует перехода от принципа содержания учреждения к финансированию результатов оказанных социальных услуг. Существующая практика применения программно-целевого метода требует дальнейшего совершенствования, при этом, важное значение имеет стандартизация и унификация расходов путем разработки паспортов социальных услуг по всем определенным законодательством видам. Наиболее существенным резервом укрепления финансирования оказания социальных услуг в общинах является расширение сферы и условий оказания платных услуг. Большие перспективы развития учреждений социальной сферы связанные с применением принципа государственно-частного партнерства. ; Background. The importance of creating an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System and Social Care Services for Palliative Care (SCSPC) is growing significantly due to the deep medical-demographic and social changes. In the context of reforms in the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities (UTC) level the problem of the optimal models of financing (budgeting) of social care services providing, including palliative care, substantiates. The purpose of the study is to analyze and generalize the modern models of PHC and SCSPC providing, to substantiate the social care services providing financing (budgeting) optimal models at the UTC level. Materials and methods. National and international normative-legal documents and literary sources, medical statistics data, methods of system and structural-functional analysis were used in the work. Results. The authors substantiate modern optimal models of social care services financing (budgeting) at the UTC level providing. The transition of the authority to finance the social care services providing from the Rayon (district) level to the UTC level requires the transition from the institution maintenance principle to the financing of the social care services results. The application of the "per capita" standards system is the basis for the introduction of the principle of "money follows a patient/client or service" and the Program-Target Method implementation needs further improvement. It is important to standardize and unify the costs by developing Passports for Social Care Services, as well as increase the amount of financial resources that can be involved in ensuring the social care services implementation, in particular: increasing revenues from the general fund of the UTC local budget, expanding the scope and conditions for the paid services use, the financial grants from donors attraction as an additional source of income, the use of social order mechanisms, etc., the application of the principle of public-private partnership, which has positively established itself in many countries of Eastern Europe. Conclusions. The urgency of the PHC and SCSPC System creating, and the problem of the normative-legal base developing and improving, and the PHC and SCSPC System interagency and inter-sectoral organizational models creating are among the Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine the priority activities directions, as evidenced by the existing legislative and sectoral legal acts. In the context of reforming the Healthcare and Social Care Services System and after the transfer of authority from the Rayon (district) level to the United Territorial Communities level the problem of the optimal models of social care services providing financing (budgeting), including palliative care, requiring a transition from the institution maintenance principle to financing the provided social care services results. Existing practice of the Program-Target Method application needs further improvement, while standardization and unification of expenses by passports of social care services in all types of legislation developing are of great importance. The most significant provision for strengthening the social care services financing in the communities is the expansion of the scope and conditions for the paid services use. Great prospects for the development of social care institutions are related to the principle of public-private partnership application. ; Актуальність. У зв'язку із глибокими медико-демографічними та соціальними змінами суттєво зростає актуальність створення доступної, якісної та ефективної системи надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) і соціальної послуги з паліативного догляду (СППД). Сьогодні в умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до об'єднаних територіальних громад (ОТГ), також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. паліативного догляду. Метою роботи є аналіз та узагальнення сучасних моделей надання ПХД і СППД населенню, обґрунтування оптимальних моделей фінансування (бюджетування) соціальних послуг на рівні ОТГ. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні нормативно-правові документи і літературні джерела, дані медичної статистики, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. У роботі автори обґрунтовують сучасні оптимальні моделі фінансування (бюджетування) надання соціальних послуг на рівні ОТГ. Перехід повноважень фінансування надання соціальних послуг від району до ОТГ вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів, тобто оплати вартості наданих соціальних послуг. Застосування системи «капітаційних» або «подушних» нормативів є основою впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом/клієнтом або послугою», а впровадження програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення. Важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг, а також збільшення обсягів фінансових ресурсів, що можуть бути залучені для забезпечення виконання соціальних послуг, це зокрема: збільшення надходжень із загального фонду місцевого бюджету ОТГ, розширення сфери та умов застосування платних послуг, залучення фінансових грантів від донорів як додаткового джерела доходів, застосування механізмів соціального замовлення тощо, застосування принципу державно-приватного партнерства, який позитивно себе зарекомендував у багатьох країнах Східної Європи. Висновки. У зв'язку з глибокими медико-демографічними та соціальними змінами, що зумовлюють актуальність створення системи надання ПХД і СППД, проблема розвитку та удосконалення нормативно-правової бази і міжвідомчих та міжсекторальних організаційних моделей системи ПХД і СППД є одними з пріоритетних напрямків діяльності Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, про що свідчать чинні законодавчі та галузеві нормативно-правові акти. В умовах реформування галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення та після переходу повноважень від районного рівня до ОТГ також особливої актуальності набуває проблема обґрунтування та впровадження оптимальних моделей фінансування (бюджетування) медико-соціальних і соціальних послуг, у т. ч. і паліативного догляду, що вимагає переходу від принципу утримання закладу до фінансування результатів наданих соціальних послуг. Існуюча практика застосування програмно-цільового методу потребує подальшого удосконалення, при цьому, важливе значення має стандартизація та уніфікація витрат шляхом розробки паспортів соціальних послуг по всім визначеним законодавством видам. Найбільш суттєвим резервом щодо зміцнення фінансування надання соціальних послуг у громадах є розширення сфери та умов застосування платних послуг. Великі перспективи розвитку закладів соціальної сфери пов'язані із застосуванням принципу державно-приватного партнерства.

In the article the question of the place of organizational and legal support in the process of adaptation of the activity of higher educational institutions in the conditions of the modern institutional environment is considered. Organizational and legal support makes it possible to adapt institutions of higher education to market conditions of functioning, taking into account both the state regulation of this sphere of entrepreneurship, and the peculiarities of internal management of the functioning of each individual institution. Key words: higher educational institutions, organizational and legal support, institutional environment, adaptation process. REFERENCES1.Boyko, O. (2012) Analiz normatyvno-pravovoho zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity uvyshchykh navchal nykh zakladakh. [An analysis of the normative and legal provision of the quality of higher education in higher educational institutions.] Lviv: NU "Lvivska politekhnika".2.Zharova, O. P. (2016) Pravovi zasady funktsionuvannya vyshchoho navchalnoho zakladu vUkrayini. [Legal principles of functioning of a higher educational institution in Ukraine.] Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2016_19_153.Zharova, O. P. (2016) Prava vyshchoho navchalnoho zakladu za zakonodavstvom Ukrayiny.[Rights of the higher educational institution under the legislation of Ukraine.] Pivdennoukrayinskyy pravnychyy chasopys. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pupch_2016_2_504.Antonyuk, T. (2014) Zakonodavche zabezpechennya mizhnarodnoyi diyalnosti u sferivyshchoyi osvity Ukrayiny. [Legislative support of international activity in the field of higher education of Ukraine] Ukrayinoznavchyy almanakh. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2014_16_445.Volivach, A.P., Khimicheva, H.I. (15 chervnya 2017 r.).Normatyvno-pravove zabezpechennyayakosti osvity VNZ. [Regulatory and legal support of the quality of education of higher educational institutions .] in Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya «Mekhatronni systemy: innovatsiyi ta inzhynirynh» (S. 234—235). Kyyiv. KNUTD.6.Verkhovna rada Ukrayiny. (1996). Konstytutsiya Ukrayiny: Zakon Ukrayiny. [Constitution ofUkraine:Law of Ukraine.] Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%807.Verkhovna rada Ukrayiny. (2017) Pro osvitu: Zakon Ukrayiny [About Education: Law ofUkraine]. Retrieved from:: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-198.Verkhovna rada Ukrayiny. (2014) Pro vyshchu osvitu.: Zakon Ukrayiny [About highereducation: Law of Ukraine]. Retrieved from:: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1556-189.Verkhovna rada Ukrayiny. (2015) Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diyalʹnist: ZakonUkrayiny [On scientific and scientific and technical activities: Law of Ukraine]. Retrieved from:: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/848-1910.Verkhovna rada Ukrayiny. (2001) Pro priorytetni napryamy rozvytku nauky i tekhniky: Zakon Ukrayiny [On the priority directions of development of science and technology: Law of Ukraine]. Retrieved from:: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-1411.Verkhovna rada Ukrayiny. (2002) Pro innovatsiynu diyalnist: Zakon Ukrayiny [About innovation activity: Law of Ukraine]. Retrieved from:: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/40-1512.Verkhovna rada Ukrayiny. (2011) Pro priorytetni napryamy innovatsiynoyi diyalnosti v Ukrayini: Zakon Ukrayiny [On the priority directions of innovation activity in Ukraine: Law of Ukraine]. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3715-1713.Verkhovna rada Ukrayiny. (2006) Pro derzhavne rehulyuvannya diyalnosti u sferi transferu tekhnolohiy: Zakon Ukrayiny [On state regulation of activities in the field of technology transfer: Law of Ukraine]. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-1614.Kabinet ministriv Ukrayiny. (1993). Pro Derzhavnu natsionalʹnu prohramu "Osvita" ("Ukrayina XXI stolittya"). [About the State National Program "Education" ("Ukraine XXI Century")]. Retrieved from:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF15.Prezydent Ukrayiny. (2013). Pro Natsionalnu stratehiyu rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021 roku. [On the National Strategy for the Development of Education in Ukraine until 2021]. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/201316.Kontseptsiya rozvytku osvity Ukrayiny na period 2015–2025 rokiv [Concept of the development of Ukrainian education for the period 2015-2025]. Retrieved from: http://old.mon.gov.ua/ua/prviddil/1312/1390288033/1414672797/17.Spilna deklaratsiya ministriv osvity Yevropy "Yevropeyskyy prostir u sferi vyshchoyi osvity". Deklaratsiya. [Joint Declaration of the Ministers of Education of Europe "European Space in Higher Education". Declaration]. (1999). Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_52518.Standarty i rekomendaciji shhodo zabezpechennja jakosti v Jevropejsjkomu prostori vyshhoji osvity (ESG) – K.: TOV ―CS‖, 2015. – 32 c.19.Mezhdunarodnyy standart ISO 9001:2015. Sistemy menedzhmenta kachestva. [Quality management systems]. Trebovaniya. ; В статье рассмотрен вопрос места организационно-правового обеспечения в процессе адаптации деятельности высших учебных заведений в условиях современной институциональной среды. Организационно-правовое обеспечение дает возможность приспособления учреждения высшего образования к рыночным условиям функционирования с учетом как государственного регулирования данной сферы предпринимательства, так особенностей внутреннего менеджмента функционирования каждого отдельного вуза. Ключевые слова: высшие учебные заведения, организационно-правовое обеспечение, институциональная среда, процесс адаптации. Список использованной литературы1. Бойко О. Аналіз нормативно-правового забезпечення якості вищої освіти у вищихнавчальних закладах. Вимірювальна техніка та метрологія : міжвідомчий науково-технічний збірник. Львів: Видавництво Національного університету "Львівськаполітехніка". 2012. Випуск 73. С. 133–135.2. Жарова О. П. Правові засади функціонування вищого навчального закладу в Україні.Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція.2016. Вип. 19.С.49-52. [Електронний ресурс] URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2016_19_153. ЖароваО. П. Права вищого навчального закладу за законодавством України.Південноукраїнський правничий часопис. 2016. № 2. С. 178-181. [Електронний ресурс] URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pupch_2016_2_504. Антонюк Т. Законодавче забезпечення міжнародної діяльності у сфері вищої освітиУкраїни. Українознавчий альманах. 2014. Вип. 16. С. 211-215. [Електронний ресурс]URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2014_16_445. Волівач А.П., Хімічева Г.І. Нормативно-правове забезпечення якості освітиВНЗ.///Міжнародна науково-практична конференція «Мехатронні системи: інновації таінжиніринг» (Київ, Україна 15 червня 2017 р.). — К.: КНУТД, 2017. — С. 234—235.6. Конституція України. Закон28.06.1996 № 254к/96-ВР URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%807. Про освіту. Закон від 05.09.2017 № 2145-VIII [Електронний ресурс] URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-198. Про вищу освіту. Закон 01.07.2014 № 1556-VII [Електронний ресурс] URL:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1556-189. Про наукову і науково-технічну діяльність. Закон 26.11.2015 № 848-VIII [Електроннийресурс] URL:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/848-1910. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки. Закон 11.07.2001 № 2623-III[Електронний ресурс] URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-1411. Про інноваційну діяльність. Закон 04.07.2002 № 40-IV [Електронний ресурс] URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/40-1512. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні. Закон 08.09.2011 № 3715-VI[Електронний ресурс] URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3715-1713. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій. Закон 14.09.2006№ 143-V URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-1614. Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття"). ПостановаКабінету Міністрів України 03.11.1993 № 896 [Електронний ресурс] URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF15. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. УказПрезидента України25.06.2013 №344/2013 [Електронний ресурс] URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/201316. Концепція розвитку освіти України на період 2015–2025 років [Електронний ресурс]URL:http://old.mon.gov.ua/ua/prviddil/1312/1390288033/1414672797/17. Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти".Декларація19.06.1999 [Електронний ресурс] URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_52518. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищоїосвіти (ESG) – К.: ТОВ ―ЦС‖, 2015. – 32 c.19. Международный стандарт ISO 9001:2015. Системы менеджмента качества. Требования. ; У статті розглянуто питання місця організаційно-правового забезпечення в процесі адаптації діяльності закладів вищої освіти до умов сучасного інституційного середовища. Організаційно-правове забезпечення дає можливість пристосування закладу вищої освіти до ринкових умов функціонування з урахуванням як державного регулювання даної сфери підприємництва, так особливостей внутрішнього менеджменту функціонування кожного окремого ВНЗ. Ключові слова: вищій заклад освіти, організаційно-правове забезпечення, інституційне середовище, процес адаптації. Список використаної літератури1. Бойко О. Аналіз нормативно-правового забезпечення якості вищої освіти у вищихнавчальних закладах. Вимірювальна техніка та метрологія : міжвідомчий науково-технічний збірник. Львів: Видавництво Національного університету "Львівськаполітехніка". 2012. Випуск 73. С. 133–135.2. Жарова О. П. Правові засади функціонування вищого навчального закладу в Україні.Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція.2016. Вип. 19.С.49-52. [Електронний ресурс] URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2016_19_153. ЖароваО. П. Права вищого навчального закладу за законодавством України.Південноукраїнський правничий часопис. 2016. № 2. С. 178-181. [Електронний ресурс] URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pupch_2016_2_504. Антонюк Т. Законодавче забезпечення міжнародної діяльності у сфері вищої освітиУкраїни. Українознавчий альманах. 2014. Вип. 16. С. 211-215. [Електронний ресурс]URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2014_16_445. Волівач А.П., Хімічева Г.І. Нормативно-правове забезпечення якості освітиВНЗ.///Міжнародна науково-практична конференція «Мехатронні системи: інновації таінжиніринг» (Київ, Україна 15 червня 2017 р.). — К.: КНУТД, 2017. — С. 234—235.6. Конституція України. Закон28.06.1996 № 254к/96-ВР URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%807. Про освіту. Закон від 05.09.2017 № 2145-VIII [Електронний ресурс] URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-198. Про вищу освіту. Закон 01.07.2014 № 1556-VII [Електронний ресурс] URL:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1556-189. Про наукову і науково-технічну діяльність. Закон 26.11.2015 № 848-VIII [Електроннийресурс] URL:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/848-1910. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки. Закон 11.07.2001 № 2623-III[Електронний ресурс] URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-1411. Про інноваційну діяльність. Закон 04.07.2002 № 40-IV [Електронний ресурс] URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/40-1512. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні. Закон 08.09.2011 № 3715-VI[Електронний ресурс] URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3715-1713. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій. Закон 14.09.2006№ 143-V URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-1614. Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття"). ПостановаКабінету Міністрів України 03.11.1993 № 896 [Електронний ресурс] URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF15. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. УказПрезидента України25.06.2013 №344/2013 [Електронний ресурс] URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/201316. Концепція розвитку освіти України на період 2015–2025 років [Електронний ресурс]URL:http://old.mon.gov.ua/ua/prviddil/1312/1390288033/1414672797/17. Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти".Декларація19.06.1999 [Електронний ресурс] URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_52518. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищоїосвіти (ESG) – К.: ТОВ ―ЦС‖, 2015. – 32 c.19. Международный стандарт ISO 9001:2015. Системы менеджмента качества. Требования.