Suchergebnisse

The article reveals the results of the analysis of theoretical and methodological aspects of the formation of a modern management system for sources of financial resources of enterprises taking into account the features of the functioning of the domestic economy. It is noted that the creation of an effective system for managing the formation and use of financial resources of an enterprise requires the identification of both the financial resources themselves and the sources of their formation. It is disclosed that for identification and effective management it is important to classify sources of financing. The requirements for classification based on quantitative and qualitative characteristics are clarified. The main groups of classification of sources of formation of financial resources and the scope of their application are determined. The importance of estimating the cost of funding sources on the basis of the theory of structure and cost of capital is argued.It is open that the practical aspect of the theory of structure and cost of capital in the context of managing the sources of financial resources of enterprises is that its methodological and methodological apparatus is used to solve the problem of optimization (rationalization) of sources of financing and determining their prices, which is used in the models of compounding and discounting.The expediency of determining the price of sources of financial resources based on the cumulative method is substantiated.Established distinction feasibility planning and policy papers on financial budgets and operational plans, allowing you to clearly identify analytical tools for the financial planning capabilities, to establish the relationship between different types of documents, coordinate and harmonize the sequence of predictive calculations. Reveals the need to develop local regulations governing the budget process, determine the sequence of stages, time and resource constraints related to the implementation of budgetary procedures. Key words: financial resources, sources of financing, classification, cost (cost) of sources, estimation methods, structure optimization, cumulative method. REFERENCES1. Blank, I.A. (2011). Upravlenie finansovyimi resursami [Management of financial resources]. Moskva: «Omega-L»: OOO «Elga».2. Hudz, O.Ye. (2007) Finansovi resursy silskohospodarskykh pidpryiemstv [Financial resources of agricultural enterprises]. Kyiv: NNTs IAE.3. Demianenko, M.Ya., Zuieva, O.I. (2010). Finansovi resursy silskohospodarskykh pidpryiemstv Ukrainy: teoriia i praktyka [Financial Resources of Ukrainian Agricultural Enterprises: Theory and Practice]. Kyiv: NNTs IAE.4. Yefremova, N. (2013). Dzherela formuvannia finansovykh resursiv pidpryiemstva: yikh sklad ta optymizatsiia struktury. [Sources of formation of financial resources of the enterprise: their composition and optimization of the structure]. Elektronne naukove fakhove vydannia «Efektyvna ekonomika». (3), 53-61.5. Zelisko, I.M. (2014). Upravlinnia finansovymy resursamy ahrarno-promyslovykh kompanii [Management of financial resources of agrarian-industrial companies]. Kyiv: Komprynt.6. Lapa, A. Ye. (2013). Finansovi resursy pidpryiemstva ta yikh optymizatsiia [Financial resources of the enterprise and their optimization]. Molodizhnyi naukovyi visnyk UABS NBU. – Seriia: Ekonomichni nauky. (4), 289-297.7. Malii, O. H. (2016). Finansovi resursy pidpryiemstv ta dzherela yikh formuvannia: teoretychni aspekty [Financial resources of enterprises and sources of their formation: theoretical aspects]. Aktualni problemy innovatsiinoiekonomiky. (2), 71-74.8. Melnyk,. O. (2012). Osoblyvosti funktsionuvannia finansovykh resursiv v systemi upravlinnia pidpryiemstvom [Features of the functioning of financial resources in the enterprise management system]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk. (3(36)), 108-116.9. Busel, V.T. (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language] (ed. by V.T. Busel). Kyiv, Irpin: VTF «Perun».10. Resursyi [Resources]. Retrieved from http://www.glossary.ru/cgi- bin/gl_find.cgi?ph=%F0%E5%F1%F3%F0%F1%FB&action.x=0&action.y=0.11. Spitsnadel, V. N. (2000). Osnovyi sistemnogo analiza [Fundamentals of system analysis]. Sankt-Peterburg: Biznes-pressa.12. Samsonova, N. F. (2003). Finansyi, denezhnoe obraschenie i kredit [Finance, money circulation and credit] (ed. by N. F. Samsonova). Moskva: INFRA-M.13. Nikonova, I. A. (2003). Finansirovanie biznesa [Business Financing]. Moskva: Alpina Pablisher.14. Lukashov, A. V. (2004)/ Povedencheskie korporativnyie finansyi i dividendnaya politika firmyi [Behavioral corporate finance and dividend policy of the firm]. Retrieved from http://www.cfin.ru/investor/ ao/corporate_finance.shtml.15. Blank, I. A. (1999). Osnovyi finansovogo menedzhmenta [Fundamentals of financial management]. Kyiv: Nika-Tsentr.16. Kolesnikova, V. M. (2001). Teoreticheskie aspektyi finansovyih resursov predpriyatiya [Theoretical aspects of financial resources of an enterprise]. Visnyk KhDEU. (4(20)), 69-71.17. Koh R. Menedzhment i finansyi ot A do Ya [Management and finance from A to Z]. Sankt- Peterburg: Piter.18. Savchuk, V. P., Prilipko, S. I., Velichko, E. (1999). G. Analiz i razrabotka investitsionnyih proektov [Analysis and development of investment projects]. Kyiv: Absolyut-V, Elga. ; В статье раскрыто результаты проведенного анализа теоретических и методических аспектов формирования современной системы управления источниками формирования финансовых ресурсов предприятий с учетом особенностей функционирования отечественной экономики. Отмечено, что создание эффективной системы управления формированием и использованием финансовых ресурсов предприятия требует идентификации как самих финансовых ресурсов, так и источников их формирования. Установлено, что для идентификации и эффективного управления важно осуществить классификацию источников финансирования. Определены требования к классификации на основе количественных и качественных признаков. Определены основные группы классификации источников формирования финансовых ресурсов и область их применения. Аргументирована важность оценки стоимости источников финансирования на основе теория структуры и стоимости капитала. Раскрыта целесообразность определения цены источников финансовых ресурсов на основе кумулятивного метода. Ключевые слова: финансовые ресурсы, источники финансирования, классификация, стоимость (цена) источников, методы оценки, оптимизация структуры, кумулятивный метод. Список использованной литературы1. Бланк И.А. Управления финансовыми ресурсами / Под ред. И.А. Бланка. Москва: Издательство «Омега-Л»: ООО «Эльга», 2011.768 с.2. Гудзь О.Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: монографія. Київ: ННЦ ІАЕ, 2007. 578 с.3. Дем'яненко М.Я. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств України: теорія і практика: монографія / Под ред. М.Я. Дем'яненко, О.І. Зуєва. Київ: ННЦ ІАЕ, 2010. 190 с.4. Єфремова Н. Джерела формування фінансових ресурсів підприємства: їх склад та оптимізація структури. Ефективна економіка. 2013. № 3. С. 53 –61.5. Зеліско І. М. Управління фінансовими ресурсами аграрно-промислових компаній: монографія. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2014. 420 с.6. Лапа А. Є. Фінансові ресурси підприємства та їх оптимізація. Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ. – Серія: Економічні науки. 2013. № 4. С. 289 –297.7. Малій О. Г. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування: теоретичні аспекти.Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2016. № 2. С.71 –74.8. Мельник. О. Особливості функціонування фінансових ресурсів в системі управління підприємством. Галицький економічний вісник. 2012. № 3 (36). С.108 –116.9. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.10. Ресурсы. Глоссарий.ru. URL: http://www.glossary.ru/cgi- bin/gl_find.cgi?ph=%F0%E5%F1%F3%F0%F1%FB&action.x=0&action.y=011. Спицнадель В. Н. Основы системного анализа: учебное пособие. / Под ред. В. Н. Спицнадель. Санкт-Петербург: Бизнес-пресса, 2000. 326 с.12. Финансы, денежное обращение и кредит: учебник: краткий курс / Под ред. Н. Ф. Самсонова. Москва: ИНФРА-М, 2003. 302 с.13. Никонова И. А. Финансирование бизнеса. Москва: Альпина Паблишер, 2003. 197 с.14. Лукашов А. В. Поведенческие корпоративные финансы и дивидендная политика фирмы. Управление корпоративными финансами. 2004. № 3. URL:http://www.cfin.ru/investor/ ao/corporate_finance.shtml.15. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента / И. А. Бланк. – Киев: Ника-Центр, 1999. Т. 2. 512 с.16. Колесникова В. М. Теоретические аспекты финансовых ресурсов предприятия Вісник ХДЕУ. 2001. № 4 (20). С. 69–71.17. Кох Р. Менеджмент и финансы от А до Я / Под ред. Р. Кох. – Санкт-Петербург: Питер, 1999. 496 с.18. Савчук В. П. Анализ и разработка инвестиционных проектов : учебное пособие / Под ред. Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Киев: Абсолют-В, Эльга, 1999. 304 с. ; У статті висвітлено результати проведеного аналізу теоретичних та методичних аспектів формування сучасної системи управління джерелами формування фінансових ресурсів підприємств з урахуванням особливостей функціонування вітчизняної економіки. Означено, що створення ефективної системи управління формуванням та використанням фінансових ресурсів підприємства потребує ідентифікації як самих фінансових ресурсів, так і джерел їх формування. Встановлено, що для ідентифікації та ефективного управління важливо здійснити класифікацію джерел фінансування. Визначено вимоги до класифікації на основі кількісних та якісних ознак. Визначено основні групи класифікації джерел формування фінансових ресурсів та сферу їх застосування. Аргументовано важливість оцінки вартості джерел фінансування на основі теорія структури та вартості капіталу. Розкрито доцільність визначення ціни джерел фінансових ресурсів на основі кумулятивного методу. Ключові слова: фінансові ресурси, джерела фінансування, класифікація, вартість (ціна) джерела методи оцінки, оптимізація структури, кумулятивний метод. Список використаної літератури1. Бланк И.А. Управления финансовыми ресурсами / Под ред. И.А. Бланка. Москва: Издательство «Омега-Л»: ООО «Эльга», 2011.768 с.2. Гудзь О.Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: монографія. Київ: ННЦ ІАЕ, 2007. 578 с.3. Дем'яненко М.Я. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств України: теорія і практика: монографія / Под ред. М.Я. Дем'яненко, О.І. Зуєва. Київ: ННЦ ІАЕ, 2010. 190 с.4. Єфремова Н. Джерела формування фінансових ресурсів підприємства: їх склад та оптимізація структури. Ефективна економіка. 2013. № 3. С. 53 –61.5. Зеліско І. М. Управління фінансовими ресурсами аграрно-промислових компаній: монографія. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2014. 420 с.6. Лапа А. Є. Фінансові ресурси підприємства та їх оптимізація. Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ. – Серія: Економічні науки. 2013. № 4. С. 289 –297.7. Малій О. Г. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування: теоретичні аспекти.Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2016. № 2. С.71 –74.8. Мельник. О. Особливості функціонування фінансових ресурсів в системі управління підприємством. Галицький економічний вісник. 2012. № 3 (36). С.108 –116.9. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.10. Ресурсы. Глоссарий.ru. URL: http://www.glossary.ru/cgi- bin/gl_find.cgi?ph=%F0%E5%F1%F3%F0%F1%FB&action.x=0&action.y=011. Спицнадель В. Н. Основы системного анализа: учебное пособие. / Под ред. В. Н. Спицнадель. Санкт-Петербург: Бизнес-пресса, 2000. 326 с.12. Финансы, денежное обращение и кредит: учебник: краткий курс / Под ред. Н. Ф. Самсонова. Москва: ИНФРА-М, 2003. 302 с.13. Никонова И. А. Финансирование бизнеса. Москва: Альпина Паблишер, 2003. 197 с.14. Лукашов А. В. Поведенческие корпоративные финансы и дивидендная политика фирмы. Управление корпоративными финансами. 2004. № 3. URL:http://www.cfin.ru/investor/ ao/corporate_finance.shtml.15. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента / И. А. Бланк. – Киев: Ника-Центр, 1999. Т. 2. 512 с.16. Колесникова В. М. Теоретические аспекты финансовых ресурсов предприятия Вісник ХДЕУ. 2001. № 4 (20). С. 69–71.17. Кох Р. Менеджмент и финансы от А до Я / Под ред. Р. Кох. – Санкт-Петербург: Питер, 1999. 496 с.18. Савчук В. П. Анализ и разработка инвестиционных проектов : учебное пособие / Под ред. Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Киев: Абсолют-В, Эльга, 1999. 304 с.

On 5 May 1998, the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (hereinafter referred to as the ECHR), becoming a component of the legal system of the Russian Federation, introduced into the Russian law a fundamentally new mechanism for ensuring the rights and freedoms of citizens, including a supranational judicial institution - the European Court of Human Rights (ECHR), which is responsible for all matters relating to the interpretation and application of the provisions of the Convention and the Protocols thereto. This body is intended to be an important mechanism for guaranteeing the guarantees set forth in the Convention, but its international status, which allows the ECtHR to significantly reduce the possibility of influence on the Court by the national authorities, at the same time gives rise to the possibility of improper treatment of the implementation of its decisions at the national level. In addition, in many countries, especially in Eastern Europe, disputes over the limits of the intervention of international bodies in national jurisdiction continue to subside.In the Russian legal reality, this issue again became relevant after the decision of the European Court of Human Rights in the case "Anchugov and Gladkov v. Russia", which was the basis for the appeal to the Constitutional Court of the Russian Federation by a group of deputies of the State Duma on the verification of the constitutionality of the provisions of Article 1 of the Federal Law "On Ratification Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and its Protocols ", paragraphs 1 and 2 of Article 32 of the Federal Law" On International Treaties of the Russian Federation ", as well as a number of articles of the Code of Civil Procedure of the Russian Federation, the AIC, to the binding, the courts and other state authorities certainly execute ECHR decisions even against the basics of Russian law.For this reason, it is of interest to analyze part 1 of Article 46 of the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, which establishes the duty of States to implement the final judgments of the ECtHR in cases in which they are parties, as well as the body of the Council of Europe responsible for monitoring the execution process decisions of the ECtHR. This provision, being extremely laconic, does not detail the mechanism for realizing this obligation in detail. But such a mechanism is reflected in the practice of the ECHR itself. Currently, there are many different works on the implementation of the ECtHR judgments and the analysis of the previously mentioned provision of the ECHR, but most of them are either mostly theoretical in nature or, on the contrary, provide an overview of existing practice, which significantly limits their audience and the possibility of applying the knowledge gained.In this connection, the commentary to Part 1 of Article 46 of the ECHR given in the book "Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms" is extremely useful. Volume II. Comments on articles 19-59 and additional protocols edited by Professor Lech Garlicky. " In this paper, the view of the problem analyzed is not only an outstanding scientist, but also a specialist who is well acquainted with the practical component of this problematic. Lech Garlitsky is a unique researcher who had experience as judges of the Constitutional Court of the Republic of Poland (1993-2001) and judges of the ECHR. In addition, the above work provides an opportunity to learn how to look at the problem of the implementation of ECtHR judgments in the Eastern European states that have undergone socio-political changes similar to those in Russia. Moreover, the authors of the commentary analyze the view on the implementation of the ECHR judgments, both from the point of view of the ECHR practice, and from the point of view of the Polish legislation and the national judiciary. ; 5 мая 1998 года Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод (далее – ЕКПЧ), ставсоставляющей правовой системы Российской Федерации, внедрила в российское право принципиально новый механизм обеспечения прав и свобод граждан, включающий в себя наднациональный судебный институт – Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ), в ведении которого находятся все вопросы, касающиеся толкования и применения положений Конвенции и Протоколов к ней. Данный орган призван стать важным механизмом обеспечения гарантий, закрепленных в Конвенции, однако его международный статус, позволяющий ЕСПЧ значительно снизить возможность влияния на Суд со стороны национальных органов, в тоже время порождает возможность ненадлежащего отношения к исполнению его решений на национальном уровне. Кроме того, во многих странах, особенно в Восточной Европе, не утихают споры относительно пределов вмешательства международных органов в национальную юрисдикцию. В российской правовой действительности данный вопрос вновь обрел актуальность, после принятия решения ЕСПЧ по делу «Анчугов и Гладков против России», явившегося основанием для обращения в Конституционный Суд Российской Федерации со стороны группы депутатов Государственной Думы о проверке конституционности положений статьи 1 Федерального Закона «о ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод и Протоколов к ней», пунктов 1 и 2 статьи 32 ФЗ «о международных договорах РФ», а также ряда статей ГПК РФ, АПК РФ, КАС РФ и УПК РФ, как обязывающих, суды и иные государственные органы безусловно выполнять решения ЕСПЧ даже вопреки основам российского законодательства. По этой причине интерес представляет анализ части 1 статьи 46 Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод, в которой закрепляется обязанность государств исполнять окончательные постановления ЕСПЧ по делам, в которых они являются сторонами, а равно обозначается орган Совета Европы, ответственный за контроль процесса исполнения решений ЕСПЧ. Данная норма, являясь крайне лаконичной, детально не раскрывает механизм реализации данного обязательства. Зато такой механизм нашел свое отражение в практике самого ЕСПЧ. В настоящее время существует множество различных работ, посвященных исполнению решений ЕСПЧ и анализу ранее указанного положения ЕКПЧ, однако большинство из них носят либо преимущественно теоретический характер, либо, напротив, представляют обзор существующей практики, что, значительно ограничивает их аудиторию и возможность применения полученных знаний. В этой связи крайне полезной работой является комментарий к части 1 статьи 46 ЕКПЧ, данный в книге «Конвенция о защите прав человека и основных свобод. Том II. Комментарии к статьям 19-59 и дополнительным протоколам под редакцией профессора Леха Гарлицкого». В данной работе, нашел свое отражение взгляд на анализируемую проблему не только выдающегося ученого, но и специалиста, хорошо знакомого с практической составляющей этой проблематики – Лех Гарлицкий является уникальным исследователем, имевшим опыт как судьи Конституционного Суда Республики Польша (1993–2001), так и судьи ЕСПЧ. Кроме того, вышеуказанная работа дает возможность ознакомиться с тем, как смотрят на проблему исполнения решений ЕСПЧ в восточно-европейских государствах, переживших социально-политические изменения, подобные российским. Причем авторы комментария анализируют взгляд на проблему исполнения решений ЕСПЧ, как с точки зрения практики ЕСПЧ, так и с точки зрения польского законодательства и национальных судебных органов. ; 5 травня 1998 року Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (далі - ЄКПЛ), ставши складовою правової системи Російської Федерації, впровадила в російське право принципово новий механізм забезпечення прав і свобод громадян, що включає в себе наднаціональний судовий інститут - Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), у віданні якого поширюється на всі питання, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Даний орган покликаний стати важливим механізмом забезпечення гарантій, закріплених в Конвенції, однак його міжнародний статус, що дозволяє ЄСПЛ значно знизити можливість впливу на Суд з боку національних органів, в той же час породжує можливість неналежного ставлення до виконання його рішень на національному рівні. Крім того, у багатьох країнах, особливо в Східній Європі, не вщухають суперечки щодо меж втручання міжнародних органів в національну юрисдикцію.У російській правовій дійсності дане питання знову набуло актуальності, після прийняття рішення ЄСПЛ у справі «Анчугов і Гладков проти Росії», який став підставою для звернення до Конституційного Суду Російської Федерації з боку групи депутатів Державної Думи про перевірку конституційності положень статті 1 Федерального Закону «про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод і Протоколів до неї », пунктів 1 і 2 статті 32 ФЗ« про міжнародні договори РФ », а також ряду статей ЦПК РФ, АПК РФ, КАС РФ і КПК РФ, до до зобов'язуючих, суди та інші державні органи безумовно виконувати рішення ЄСПЛ навіть всупереч основ російського законодавства.З цієї причини інтерес представляє аналіз частини 1 статті 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, в якій закріплюється обов'язок держав виконувати остаточні рішення ЄСПЛ у справах, в яких вони є сторонами, а так само позначається орган Ради Європи, відповідальний за контроль процесу виконання рішень ЄСПЛ. Дана норма, будучи вкрай лаконічною, детально не розкриває механізм реалізації даного зобов'язання. Зате такий механізм знайшов своє відображення в практиці самого ЄСПЛ. В даний час існує безліч різних робіт, присвячених виконанню рішень ЄСПЛ та аналізу раніше зазначеного положення ЄКПЛ, однак більшість з них носять або переважно теоретичний характер, або, навпаки, представляють огляд існуючої практики, що, значно обмежує їх аудиторію і можливість застосування отриманих знань.У зв'язку з цим вкрай корисною роботою є коментар до частини 1 статті 46 ЄКПЛ, даний в книзі «Конвенція про захист прав людини і основних свобод. Том II. Коментарі до статей 19-59 і додатковим протоколам під редакцією професора Леха Гарліцкого ». У даній роботі, знайшов своє відображення погляд на аналізовану проблему не тільки видатного вченого, а й фахівця, добре знайомого з практичної складової цієї проблематики - Лех Гарліцкій є унікальним дослідником, які мали досвід як судді Конституційного Суду Республіки Польща (1993-2001), так і судді ЄСПЛ. Крім того, вищевказана робота дає можливість ознайомитися з тим, як дивляться на проблему виконання рішень ЄСПЛ в східно-європейських державах, які пережили соціально-політичні зміни, подібні російським. Причому автори коментаря аналізують погляд на проблему виконання рішень ЄСПЛ, як з точки зору практики ЄСПЛ, так і з точки зору польського законодавства і національних судових органів.

Background. Today, allergic respiratory diseases in children, including asthma and allergic rhinitis, are a relevant medical and social problem associated with a high risk of disability, a significant reduction in the quality of life of patients and their families, and a significant financial burden on patients and the government. Bronchial asthma and allergic rhinitis often coexist, complicating the course of each other. Children with respiratory allergic diseases are particularly vulnerable to acute respiratory infections. Respiratory viruses, in turn, play an important role in the pathogenesis of bronchial asthma and allergic rhinitis, contributing to the development of diseases and acting as triggers for their exa­cerbations. One of the possible causes of predisposition to frequent acute respiratory infections in children with allergic pathology of the respiratory system may be a lack of nonspecific factors of mucosal immunity of the respiratory tract — endogenous cationic amphiphilic antimicrobial peptides, in particular, cathelicidin and human defensin. According to many studies, these antimicrobial peptides have antiviral, antimicrobial and immunomodulatory effects. However, nowadays there is insufficient data on the state of production of antimicrobial peptides and their impact on respiratory morbidity in children with allergic diseases. At the same time, some literature sources describe the positive effect of individual probiotic strains, in particular Lactobacillus rhamnosus GG, on the overall resistance to respiratory viral infection and the prevention of atopic diseases. The purpose of our research was to study the concentrations of antimicrobial peptides (HbD-2 and LL-37) in the secretion of the mucous membranes of the upper respiratory tract in children with bronchial asthma and allergic rhinitis, to clarify their role in protection against respiratory viral infection and to estimate the effectiveness of a probiotic preparation containing Lactobacillus rhamnosus GG in the prevention of acute respiratory infections and reduction of the frequency of virus-induced exacerbations of allergic pathology. Materials and methods. We conducted a clinical and laboratory examination of 76 children aged 7 to 17 years, 24 of whom were diagnosed with allergic rhinitis, 28 children — bronchial asthma, and 24 — bronchial asthma and allergic rhinitis. The control group consisted of 20 clinically healthy children of matched age and sex. Research methods also included the analysis of respiratory disease patterns, determination of concentrations of antimicrobial peptides: cathelicidin (LL-37), human β-defensin 2 (HbD-2) in the secretion of the upper respiratory tract by ELISA, and statistical analysis. Results. It was found that children with allergic diseases of the respiratory tract are characterized by a higher frequency of acute respiratory infections (30 %) with more frequent involvement of the lower respiratory tract in the inflammatory process (72 %), which causes a longer duration of disease (95 %) compared to healthy children. The children with allergic rhinitis and bronchial asthma had a significant decrease in the concentrations of antimicrobial peptides in the secretion of the upper respiratory tract compared with the control group. It was found that the level of antimicrobial peptide concentrations in the secretion of the upper respiratory tract is most negatively affected by the allergic inflammation severity, accompanied by a lack of symptom control, and the use of basic therapy and no symptoms have a positive effect. However, even in the presence of complete control of the symptoms of allergic diseases, the levels of antimicrobial peptides were significantly lower than in children of the control group. It was found that there is an inverse relationship between the levels of antimicrobial peptides and the frequency and duration of acute respiratory infections in children with allergic diseases, most pronounced in bronchial asthma. Conclusions. Taking a probiotic drug containing a strain of Lactobacillus rhamnosus GG for a month in addition to the basic therapy of allergic rhinitis and bronchial asthma contributed to a significant increase in levels of HbD-2 (average 27 %) and ­LL-37 (average 60 %) in secretions of the upper respiratory tract, which was accompanied by a decrease in the frequency of acute respiratory infections by an average of 26 % (including episodes involving the lower respiratory tract), a decrease in the average duration of acute respiratory infections by 22 % over the next year and a decrease in virus-induced exacerbations by 25.7 %. ; Актуальность. На сегодняшний день аллергические заболевания респираторного тракта, в частности бронхиальная астма и аллергический ринит, у детей являются актуальной медико-социальной проблемой, ассоциированной с высоким риском инвалидизации, существенным снижением качества жизни пациентов и их семей, а также значительной финансовой нагрузкой на пациентов и государство. Бронхиальная астма и аллергический ринит часто сосуществуют, обременяя течение друг друга. Дети, больные респираторными аллергическими заболеваниями, являются особенно уязвимыми к развитию острой респираторной вирусной инфекции (ОРВИ), а респираторные вирусы, в свою очередь, играют важную роль в патогенезе бронхиальной астмы и аллергического ринита, способствуя развитию заболеваний и выступая триггерами их обострений. Одной из возможных причин склонности к частым ОРВИ у детей с аллергической патологией дыхательной системы может быть недостаточность неспецифических факторов мукозального иммунитета респираторного тракта — эндогенных катионоактивных амфифильных антимикробных пептидов, в частности кателицидина (LL-37) и человеческих дефензинов. По данным ряда исследований, эти антимикробные пептиды проявляют противовирусное, антимикробное и иммуномодулирующее действие. При этом данных о состоянии продукции антимикробных пептидов и их влиянии на респираторную заболеваемость у детей с аллергическими заболеваниями в современной литературе недостаточно. В то же время в ряде литературных источников описано положительное влияние отдельных пробиотических штаммов, в частности Lactobacillus rhamnosus GG, на общую резистентность к респираторной вирусной инфекции и профилактику атопических заболеваний. Целью нашей работы стало изучение уровней антимикробных пептидов (человеческого β-дефензина 2 (HbD-2) и LL-37) в секрете слизистых оболочек верхних дыхательных путей у детей с бронхиальной астмой и аллергическим ринитом, выяснение их роли в защите от респираторной вирусной инфекции у данного контингента больных и оценка эффективности применения пробиотического препарата, содержащего Lactobacillus rhamnosus GG, с целью профилактики ОРВИ и снижения частоты вирус-индуцированных обострений аллергической патологии. Материалы и методы. Нами было проведено клинико-лабораторное обследование 76 детей в возрасте от 7 до 17 лет, из которых у 24 был диагностирован аллергический ринит, у 28 детей — бронхиальная астма, а у 24 — бронхиальная астма и аллергический ринит. Группу контроля составили 20 клинически здоровых детей соответствующего возраста и пола. Кроме общепринятых клинических, методы исследования включали анализ паттернов респираторной заболеваемости, определение уровней антимикробных пептидов LL-37, HbD-2 в секрете верхних дыхательных путей методами иммуноферментного и статистического анализа. Результаты. Установлено, что дети с аллергическими заболеваниями респираторного тракта характеризуются большей частотой ОРВИ (на 30 %) с более частым вовлечением в воспалительный процесс нижних дыхательных путей (на 72 %), что обусловливает более длительную продолжительность заболеваний (на 95 %) по сравнению со здоровыми детьми. У детей с аллергическим ринитом и бронхиальной астмой обнаружено существенное снижение уровней антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей по сравнению с группой контроля. На уровни антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей в наибольшей степени негативно влияет степень активности аллергического воспаления, сопровождающегося отсутствием контроля симптомов, а положительно — прием препаратов базисной терапии и отсутствие симптомов. Вместе с тем даже при наличии полного контроля симптомов аллергических заболеваний, то есть при минимальном уровне аллергического воспаления в дыхательных путях, уровни антимикробных пептидов были достоверно ниже, чем у детей контрольной группы. Установлено, что существует обратная связь между уровнями антимикробных пептидов и частотой и продолжительностью ОРВИ у детей с аллергическими заболеваниями, которая в наибольшей степени выражена при бронхиальной астме. Выводы. Прием пробиотического препарата, содержащего штамм Lactobacillus rhamnosus GG, в течение 1 месяца дополнительно к базисной терапии аллергического ринита и бронхиальной астмы способствовал достоверному повышению уровней HbD-2 (в среднем на 27 %) и LL-37 (в среднем на 60 %) в секрете верхних дыхательных путей, что сопровождалось снижением частоты ОРВИ в среднем на 26 % (в том числе и эпизодов с привлечением нижних дыхательных путей), уменьшением средней продолжительности ОРВИ на 22 % в течение следующего года и снижением вирус-индуцированных обострений на 25,7 %. ; Актуальність. На сьогодні алергічні захворювання респіраторного тракту, зокрема бронхіальна астма й алергічний риніт, у дітей є актуальною медико-соціальною проблемою, асоційованою з високим ризиком інвалідизації, суттєвим зниженням якості життя пацієнтів та їх сімей, а також значним фінансовим навантаженням на пацієнтів і державу. Бронхіальна астма й алергічний риніт часто співіснують, обтяжуючи перебіг одне одного. Діти, хворі на респіраторні алергічні захворювання, особливо вразливі до розвитку гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), а респіраторні віруси, в свою чергу, відіграють важливу роль у патогенезі бронхіальної астми й алергічного риніту, сприяючи розвитку захворювань і виступаючи тригерами їх загострень. Однією з можливих причин схильності до частих ГРВІ у дітей з алергічною патологією респіраторної системи може бути недостатність неспецифічних факторів мукозального імунітету респіраторного тракту — ендогенних катіоноактивних амфіфільних антимікробних пептидів, зокрема кателіцидину (LL-37) та людських дефензинів. За даними низки досліджень, дані антимікробні пептиди проявляють противірусну, антимікробну та імуномодулюючу дію. При цьому даних щодо стану продукції антимікробних пептидів та їх впливу на респіраторну захворюваність у дітей з алергічними захворюваннями в сучасній літературі недостатньо. В той же час в низці літературних джерел описано позитивний вплив окремих пробіотичних штамів, зокрема Lactobacillus rhamnosus GG, на загальну резистентність до респіраторної вірусної інфекції та профілактику атопічних захворювань. Метою нашої роботи стало вивчення рівнів антимікробних пептидів (людського β-дефензину 2 (HbD-2) та LL-37) у секреті слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у дітей з бронхіальною астмою й алергічним ринітом, з'ясування їх ролі у захисті від респіраторної вірусної інфекції у даного контингенту хворих та оцінка ефективності застосування пробіотичного препарату, що містить Lactobacillus rhamnosus GG, з метою профілактики ГРВІ та зниження частоти вірус-індукованих загострень алергічної патології. Матеріали та методи. Нами було проведено клініко-лабораторне обстеження 76 дітей віком від 7 до 17 років, з яких у 24 був діагностований алергічний риніт, у 28 дітей — бронхіальна астма, а у 24 — бронхіальна астма й алергічний риніт. Групу контролю становили 20 клінічно здорових дітей відповідного віку та статі. Окрім загальноклінічних, методи дослідження включали аналіз патернів респіраторної захворюваності, визначення рівнів антимікробних пептидів LL-37, HbD-2 у секреті верхніх дихальних шляхів методами імуноферментного та статистичного аналізу. Результати. Встановлено, що діти з алергічними захворюваннями респіраторного тракту характеризуються більшою частотою ГРВІ (на 30 %) з більш частим залученням у запальний процес нижніх дихальних шляхів (на 72 %), що обумовлює більшу тривалість захворювань (на 95 %) порівняно із здоровими дітьми. У дітей з алергічним ринітом і бронхіальною астмою виявлено суттєве зниження рівнів антимікробних пептидів у секреті верхніх дихальних шляхів порівняно з групою контролю. На рівні антимікробних пептидів у секреті верхніх дихальних шляхів найбільшою мірою негативно впливає ступінь активності алергічного запалення, що супроводжується відсутністю контролю симптомів, а позитивно — прийом препаратів базисної терапії та відсутність симптомів. Разом з тим навіть за наявності повного контролю симптомів алергічних захворювань, тобто при мінімальному рівні алергічного запалення в дихальних шляхах, рівні антимікробних пептидів були вірогідно нижчими, ніж у дітей контрольної групи. Встановлено, що існує зворотний зв'язок між рівнями антимікробних пептидів і частотою та тривалістю ГРВІ у дітей з алергічними захворюваннями, найбільш виражений при бронхіальній астмі. Висновки. Прийом пробіотичного препарату, що містить штам Lactobacillus rhamnosus GG, протягом 1 місяця додатково до базисної терапії алергічного риніту та бронхіальної астми сприяв вірогідному підвищенню рівнів HbD-2 (в середньому на 27 %) та LL-37 (в середньому на 60 %) у секреті верхніх дихальних шляхів, що супроводжувалось зниженням частоти ГРВІ в середньому на 26 % (в тому числі й епізодів із залученням нижніх дихальних шляхів), зменшенням середньої тривалості ГРВІ на 22 % протягом наступного року та зниженням вірус-індукованих загострень на 25,7 %.

Background. Today, allergic respiratory diseases in children, including asthma and allergic rhinitis, are a relevant medical and social problem associated with a high risk of disability, a significant reduction in the quality of life of patients and their families, and a significant financial burden on patients and the government. Bronchial asthma and allergic rhinitis often coexist, complicating the course of each other. Children with respiratory allergic diseases are particularly vulnerable to acute respiratory infections. Respiratory viruses, in turn, play an important role in the pathogenesis of bronchial asthma and allergic rhinitis, contributing to the development of diseases and acting as triggers for their exa­cerbations. One of the possible causes of predisposition to frequent acute respiratory infections in children with allergic pathology of the respiratory system may be a lack of nonspecific factors of mucosal immunity of the respiratory tract — endogenous cationic amphiphilic antimicrobial peptides, in particular, cathelicidin and human defensin. According to many studies, these antimicrobial peptides have antiviral, antimicrobial and immunomodulatory effects. However, nowadays there is insufficient data on the state of production of antimicrobial peptides and their impact on respiratory morbidity in children with allergic diseases. At the same time, some literature sources describe the positive effect of individual probiotic strains, in particular Lactobacillus rhamnosus GG, on the overall resistance to respiratory viral infection and the prevention of atopic diseases. The purpose of our research was to study the concentrations of antimicrobial peptides (HbD-2 and LL-37) in the secretion of the mucous membranes of the upper respiratory tract in children with bronchial asthma and allergic rhinitis, to clarify their role in protection against respiratory viral infection and to estimate the effectiveness of a probiotic preparation containing Lactobacillus rhamnosus GG in the prevention of acute respiratory infections and reduction of the frequency of virus-induced exacerbations of allergic pathology. Materials and methods. We conducted a clinical and laboratory examination of 76 children aged 7 to 17 years, 24 of whom were diagnosed with allergic rhinitis, 28 children — bronchial asthma, and 24 — bronchial asthma and allergic rhinitis. The control group consisted of 20 clinically healthy children of matched age and sex. Research methods also included the analysis of respiratory disease patterns, determination of concentrations of antimicrobial peptides: cathelicidin (LL-37), human β-defensin 2 (HbD-2) in the secretion of the upper respiratory tract by ELISA, and statistical analysis. Results. It was found that children with allergic diseases of the respiratory tract are characterized by a higher frequency of acute respiratory infections (30 %) with more frequent involvement of the lower respiratory tract in the inflammatory process (72 %), which causes a longer duration of disease (95 %) compared to healthy children. The children with allergic rhinitis and bronchial asthma had a significant decrease in the concentrations of antimicrobial peptides in the secretion of the upper respiratory tract compared with the control group. It was found that the level of antimicrobial peptide concentrations in the secretion of the upper respiratory tract is most negatively affected by the allergic inflammation severity, accompanied by a lack of symptom control, and the use of basic therapy and no symptoms have a positive effect. However, even in the presence of complete control of the symptoms of allergic diseases, the levels of antimicrobial peptides were significantly lower than in children of the control group. It was found that there is an inverse relationship between the levels of antimicrobial peptides and the frequency and duration of acute respiratory infections in children with allergic diseases, most pronounced in bronchial asthma. Conclusions. Taking a probiotic drug containing a strain of Lactobacillus rhamnosus GG for a month in addition to the basic therapy of allergic rhinitis and bronchial asthma contributed to a significant increase in levels of HbD-2 (average 27 %) and ­LL-37 (average 60 %) in secretions of the upper respiratory tract, which was accompanied by a decrease in the frequency of acute respiratory infections by an average of 26 % (including episodes involving the lower respiratory tract), a decrease in the average duration of acute respiratory infections by 22 % over the next year and a decrease in virus-induced exacerbations by 25.7 %. ; Актуальность. На сегодняшний день аллергические заболевания респираторного тракта, в частности бронхиальная астма и аллергический ринит, у детей являются актуальной медико-социальной проблемой, ассоциированной с высоким риском инвалидизации, существенным снижением качества жизни пациентов и их семей, а также значительной финансовой нагрузкой на пациентов и государство. Бронхиальная астма и аллергический ринит часто сосуществуют, обременяя течение друг друга. Дети, больные респираторными аллергическими заболеваниями, являются особенно уязвимыми к развитию острой респираторной вирусной инфекции (ОРВИ), а респираторные вирусы, в свою очередь, играют важную роль в патогенезе бронхиальной астмы и аллергического ринита, способствуя развитию заболеваний и выступая триггерами их обострений. Одной из возможных причин склонности к частым ОРВИ у детей с аллергической патологией дыхательной системы может быть недостаточность неспецифических факторов мукозального иммунитета респираторного тракта — эндогенных катионоактивных амфифильных антимикробных пептидов, в частности кателицидина (LL-37) и человеческих дефензинов. По данным ряда исследований, эти антимикробные пептиды проявляют противовирусное, антимикробное и иммуномодулирующее действие. При этом данных о состоянии продукции антимикробных пептидов и их влиянии на респираторную заболеваемость у детей с аллергическими заболеваниями в современной литературе недостаточно. В то же время в ряде литературных источников описано положительное влияние отдельных пробиотических штаммов, в частности Lactobacillus rhamnosus GG, на общую резистентность к респираторной вирусной инфекции и профилактику атопических заболеваний. Целью нашей работы стало изучение уровней антимикробных пептидов (человеческого β-дефензина 2 (HbD-2) и LL-37) в секрете слизистых оболочек верхних дыхательных путей у детей с бронхиальной астмой и аллергическим ринитом, выяснение их роли в защите от респираторной вирусной инфекции у данного контингента больных и оценка эффективности применения пробиотического препарата, содержащего Lactobacillus rhamnosus GG, с целью профилактики ОРВИ и снижения частоты вирус-индуцированных обострений аллергической патологии. Материалы и методы. Нами было проведено клинико-лабораторное обследование 76 детей в возрасте от 7 до 17 лет, из которых у 24 был диагностирован аллергический ринит, у 28 детей — бронхиальная астма, а у 24 — бронхиальная астма и аллергический ринит. Группу контроля составили 20 клинически здоровых детей соответствующего возраста и пола. Кроме общепринятых клинических, методы исследования включали анализ паттернов респираторной заболеваемости, определение уровней антимикробных пептидов LL-37, HbD-2 в секрете верхних дыхательных путей методами иммуноферментного и статистического анализа. Результаты. Установлено, что дети с аллергическими заболеваниями респираторного тракта характеризуются большей частотой ОРВИ (на 30 %) с более частым вовлечением в воспалительный процесс нижних дыхательных путей (на 72 %), что обусловливает более длительную продолжительность заболеваний (на 95 %) по сравнению со здоровыми детьми. У детей с аллергическим ринитом и бронхиальной астмой обнаружено существенное снижение уровней антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей по сравнению с группой контроля. На уровни антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей в наибольшей степени негативно влияет степень активности аллергического воспаления, сопровождающегося отсутствием контроля симптомов, а положительно — прием препаратов базисной терапии и отсутствие симптомов. Вместе с тем даже при наличии полного контроля симптомов аллергических заболеваний, то есть при минимальном уровне аллергического воспаления в дыхательных путях, уровни антимикробных пептидов были достоверно ниже, чем у детей контрольной группы. Установлено, что существует обратная связь между уровнями антимикробных пептидов и частотой и продолжительностью ОРВИ у детей с аллергическими заболеваниями, которая в наибольшей степени выражена при бронхиальной астме. Выводы. Прием пробиотического препарата, содержащего штамм Lactobacillus rhamnosus GG, в течение 1 месяца дополнительно к базисной терапии аллергического ринита и бронхиальной астмы способствовал достоверному повышению уровней HbD-2 (в среднем на 27 %) и LL-37 (в среднем на 60 %) в секрете верхних дыхательных путей, что сопровождалось снижением частоты ОРВИ в среднем на 26 % (в том числе и эпизодов с привлечением нижних дыхательных путей), уменьшением средней продолжительности ОРВИ на 22 % в течение следующего года и снижением вирус-индуцированных обострений на 25,7 %. ; Актуальність. На сьогодні алергічні захворювання респіраторного тракту, зокрема бронхіальна астма й алергічний риніт, у дітей є актуальною медико-соціальною проблемою, асоційованою з високим ризиком інвалідизації, суттєвим зниженням якості життя пацієнтів та їх сімей, а також значним фінансовим навантаженням на пацієнтів і державу. Бронхіальна астма й алергічний риніт часто співіснують, обтяжуючи перебіг одне одного. Діти, хворі на респіраторні алергічні захворювання, особливо вразливі до розвитку гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), а респіраторні віруси, в свою чергу, відіграють важливу роль у патогенезі бронхіальної астми й алергічного риніту, сприяючи розвитку захворювань і виступаючи тригерами їх загострень. Однією з можливих причин схильності до частих ГРВІ у дітей з алергічною патологією респіраторної системи може бути недостатність неспецифічних факторів мукозального імунітету респіраторного тракту — ендогенних катіоноактивних амфіфільних антимікробних пептидів, зокрема кателіцидину (LL-37) та людських дефензинів. За даними низки досліджень, дані антимікробні пептиди проявляють противірусну, антимікробну та імуномодулюючу дію. При цьому даних щодо стану продукції антимікробних пептидів та їх впливу на респіраторну захворюваність у дітей з алергічними захворюваннями в сучасній літературі недостатньо. В той же час в низці літературних джерел описано позитивний вплив окремих пробіотичних штамів, зокрема Lactobacillus rhamnosus GG, на загальну резистентність до респіраторної вірусної інфекції та профілактику атопічних захворювань. Метою нашої роботи стало вивчення рівнів антимікробних пептидів (людського β-дефензину 2 (HbD-2) та LL-37) у секреті слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у дітей з бронхіальною астмою й алергічним ринітом, з'ясування їх ролі у захисті від респіраторної вірусної інфекції у даного контингенту хворих та оцінка ефективності застосування пробіотичного препарату, що містить Lactobacillus rhamnosus GG, з метою профілактики ГРВІ та зниження частоти вірус-індукованих загострень алергічної патології. Матеріали та методи. Нами було проведено клініко-лабораторне обстеження 76 дітей віком від 7 до 17 років, з яких у 24 був діагностований алергічний риніт, у 28 дітей — бронхіальна астма, а у 24 — бронхіальна астма й алергічний риніт. Групу контролю становили 20 клінічно здорових дітей відповідного віку та статі. Окрім загальноклінічних, методи дослідження включали аналіз патернів респіраторної захворюваності, визначення рівнів антимікробних пептидів LL-37, HbD-2 у секреті верхніх дихальних шляхів методами імуноферментного та статистичного аналізу. Результати. Встановлено, що діти з алергічними захворюваннями респіраторного тракту характеризуються більшою частотою ГРВІ (на 30 %) з більш частим залученням у запальний процес нижніх дихальних шляхів (на 72 %), що обумовлює більшу тривалість захворювань (на 95 %) порівняно із здоровими дітьми. У дітей з алергічним ринітом і бронхіальною астмою виявлено суттєве зниження рівнів антимікробних пептидів у секреті верхніх дихальних шляхів порівняно з групою контролю. На рівні антимікробних пептидів у секреті верхніх дихальних шляхів найбільшою мірою негативно впливає ступінь активності алергічного запалення, що супроводжується відсутністю контролю симптомів, а позитивно — прийом препаратів базисної терапії та відсутність симптомів. Разом з тим навіть за наявності повного контролю симптомів алергічних захворювань, тобто при мінімальному рівні алергічного запалення в дихальних шляхах, рівні антимікробних пептидів були вірогідно нижчими, ніж у дітей контрольної групи. Встановлено, що існує зворотний зв'язок між рівнями антимікробних пептидів і частотою та тривалістю ГРВІ у дітей з алергічними захворюваннями, найбільш виражений при бронхіальній астмі. Висновки. Прийом пробіотичного препарату, що містить штам Lactobacillus rhamnosus GG, протягом 1 місяця додатково до базисної терапії алергічного риніту та бронхіальної астми сприяв вірогідному підвищенню рівнів HbD-2 (в середньому на 27 %) та LL-37 (в середньому на 60 %) у секреті верхніх дихальних шляхів, що супроводжувалось зниженням частоти ГРВІ в середньому на 26 % (в тому числі й епізодів із залученням нижніх дихальних шляхів), зменшенням середньої тривалості ГРВІ на 22 % протягом наступного року та зниженням вірус-індукованих загострень на 25,7 %.

The Horn of Africa, which is situated in the north-east Africa, comprises mainly Ethiopia, Somalia, Eritrea and Djibouti which cover region of the Somali peninsula. It is one of the area of the world belonging to the most affected by natural disasters, poverty, famine, conflicts and crime. Due to its geographical location on point of the Red Sea, the Gulf of Aden and the Indian Ocean as well the close position to the Arabian peninsula it is the most geo-strategically important regions of the world in terms of military and economic significance. That is why the world powers were and are still interested in it.The main topic of this article is the fragile state - Somalia. It was selected here in terms of its geographical location, high level of instability, civil war, famine and piracy problem or terrorist groups activities as an example of difficult political situation of the Horn of Africa and the attempts of the main economic competitors in Africa - The European Union, China and The United States of America - in order to achieve stabilization in the region.The prime aim of this analysis based on the source materials, subject reading matters and media news, is the presentation the most essential current activities of the above international actors that lead them to rise in the level of security in Somalia and neighbouring sea, straits, ocean and strengthening the Federal Government of Somalia and its security structure. The present condition of the Somali National Army and its future transformation are also presented in this work. Taking all above into consideration it was hard not to give attention to peacekeeping African Union Mission in Somalia AMISOM active since 2007 with approval of the United Nations Security Council. Despite the deep criticism of its activities by the nongovernmental organization Human Rights Watch, AMISOM has taken over most areas of central and south Somalia until now. What is more, the research points also the main legal framework that make possible foreign security aid in Somalia. In case of the EU - The Global Strategy for the European Union's Foreign and Security Policy (2016) and the Strategy for the Horn of Africa (2011). In the case of the US - the New National Security Strategy announced by president Trump in December 2017. Additionally, the article is focused on the growing presence of China in the Horn of Africa what is highly visible in the creation of the first foreign military Chinese base opened in July2017 in the neighbouring to Somalia - Djibouti.As a result of the analysis of the current activities of AMISOM, pointed American or Chinese actions and the European External Action Service (EEAS) in Somalia: European Union Naval Force ATALANTA (EUNAVFOR ATALANTA Somalia), European Union Training Mission (EUTM Somalia) and European Union Capacity Building Mission (EUCAP Somalia) a few essential conclusions can be made:the regular trade competitors in the race for their impacts in modern Africa - EU, China, US - are able to cooperate in taking care about either own and the Horn of Africa benefits if it is necessary,the level of security and democracy in Somalia has risen significantly in the last decade and a threat of piracy has fallen definitely in region of the Aden Gulf, The Red Sea and the Indian Ocean as an effect of activities of AMISOM, the Combined Task Forces, the EU peace missions and separate states. Nevertheless, the level of security which has been reached is really fragile and it may be disturbed easily when international security aid services will be over,the foreign peace missions active nowadays will be continued but with the tendency to their limitation in the next few years,the tasks of the peacekeeping African Union Mission in Somalia AMISOM, that is step by step limited and it is planned to stop in 2020, will be taken over by the transformed Somali national Army and Police,it is highly impossible to become self-supporting and to reach full independence of the Somali security structure from foreign peacekeeping assistance just in 2 years so that Somalia itself can guarantee own security and take over the prior AMISOM tasks,the full security and saving the political and economic stability in Somalia in the future may be possible not only by temporary military and humanitarian aid but also by so called fundamental work. So both of them are necessary at this stage of development of Somalia;Key words: Somalia, the Horn of Africa, piracy, Al-Shabaab, international security, maritime security, peace missions, terrorism ; Znajdujący się w północno-wschodniej części kontynentu afrykańskiego Róg Afryki, obejmujący głównie położone na Półwyspie Somalijskim Etiopię, Somalię, Erytreę, Dżibuti, jest jednym z regionów w tej części świata należących do najbardziej dotkniętych naturalnymi katastrofami, ubóstwem, głodem oraz konfliktami i przestępczością. Region ten ze względu na swoje położenie geograficzne na styku Morza Czerwonego, Oceanu Indyjskiego i Zatoki Adeńskiej, jak również ze względu na bliskość Półwyspu Arabskiego stanowi strategicznie ważne miejsce pod względem gospodarczym jak i militarnym. Stąd znajdował się i znajduje wciąż w strefie zainteresowania światowych mocarstw. Tematem niniejszego artykułu jest państwo upadłe - Somalia, która ze względu na swoje położenie geograficzne, wysoki poziom niestabilności, wojnę domową, problem głodu i piractwa morskiego oraz aktywność grup terrorystycznych na jej terenie została wybrana jako przykład ilustrujący trudną sytuację polityczną Rogu Afryki i wysiłki konkurujących ze sobą o wpływy ekonomiczne w Afryce Unii Europejskiej, Chin i Stanów Zjednoczonych podejmowane w celu ustabilizowania sytuacji w regionie rogu Afryki.Celem niniejszego analizy opartej o dokumenty źródłowe, literaturę przedmiotu i doniesienia medialne jest zaprezentowanie najważniejszej bieżącej aktywności w/w międzynarodowych aktorów prowadzące do podniesienia poziomu bezpieczeństwa w Somalii i otaczających ją wodach oraz wzmocnienia Federalnego Rządu Somalii i jego struktur bezpieczeństwa. Zaprezentowano również stan bieżący Narodowych Sił Zbrojnych Somalii oraz plany ich restrukturyzacji w najbliższych latach. Analizując w/w kwestie nie pominięto również zaangażowania Unii Afrykańskiej w postaci operacji pokojowej AMISOM prowadzonej w Somalii od 2007 roku posiadającej autoryzację Rady Bezpieczeństwa ONZ. Operacji, która choć w ostatnich latach krytykowana przez pozarządową organizację Human Rights Watch za łamanie praw człowieka przejęła kontrolę nad znaczną częścią środkowej i południowej części Somalii. W artykule wskazano również ramy prawne, w oparciu o które opisywana pomoc pokojowa może być udzielana. W przypadku UE - Globalną Strategię na Rzecz Polityki Zagranicznej i Bezpieczeństwa Unii Europejskiej (2016) oraz Strategię dla Rogu Afryki (2011). W przypadku USA - Nową Strategię Bezpieczeństwa Narodowego Stanów Zjednoczonych ogłoszoną przez prezydenta D. Trumpa w grudniu 2017r. Artykuł odnosi się również do rosnącej obecności Chin w tym rejonie Afryki wyraźnie widocznej przez otwarcie w lipcu 2017 roku pierwszej chińskiej zagranicznej bazy wojskowej w sąsiadującym z Somalią kraju - Dżibuti.Analiza bieżącej działalności AMISOM oraz aktywnych obecnie misji Europejskiej Służby Działań Zewnętrznych w Somalii: European Union Naval Force ATALANTA (EUNAVFOR ATALANTA Somalia), European Union Training Mission (EUTM Somalia) czy European Union Capacity Building Mission (EUCAP Somalia) doprowadziła do kilku istotnych wniosków:rywale handlowi zabiegający o wpływy w Afryce - UE, Chiny, USA - potrafią w razie potrzeby współpracować dla dobra swoich interesów i krajów Rogu Afryki, w tym Somalii,poziom bezpieczeństwa i demokracji w Somalii w ostatniej dekadzie znacznie wzrósł a zagrożenie piractwem zdecydowanie zmalało w rejonie Zatoki Adeńskiej, Morza Czerwonego i Oceanu Indyjskiego w efekcie działań podejmowanych przez AMISOM, międzynarodowe siły zadaniowe, misje pokojowe UE oraz pomoc poszczególnych państw. Osiągnięty poziom bezpieczeństwa jest jednak bardzo kruchy i po zakończeniu wspierających działań międzynarodowej społeczności może łatwo powrócić do stanu poprzedniego,w najbliższych kilku latach zagraniczne misje pokojowe działające od wielu lat w Somalii będą kontynuowane z tendencją do ich ograniczania,zadania misji pokojowej Unii Afrykańskiej AMISOM, która jest stopniowo ograniczana i formalnie planuje się jej zakończenie w 2020r., zostaną przejęte przez zreformowane Narodowe Siły Zbrojne Somalii,wątpliwym jest by w ciągu najbliższych 2 lat struktury bezpieczeństwa Somalijskiej Republiki Federalnej były w pełni samodzielne i mogły przejąć w pełni zadania AMISOM oraz zapewnić krajowi bezpieczeństwo,do osiągnięcia pełnego bezpieczeństwa oraz zachowania stabilizacji politycznej w Somalii potrzebna jest nie tylko doraźna pomoc wojskowa i humanitarna ale tzw. praca od podstaw;Słowa kluczowe: Somalia, Róg Afryki, piractwo, Al-Shabaab, bezpieczeństwo międzynarodowe, bezpieczeństwo morskie, operacje pokojowe, terroryzm; ; Розташований в північно-східній частині африканського континенту Африканський Ріг, який охоплює розміщені на Сомалійському півострові Ефіопію, Сомалі, Еритрею, Джибуті, є одним з регіонів в цій частині світу, який належить до найбільш постраждалих від стихійних лих, убогості, голоду, конфліктів і злочинності. Цей регіон через своє географічне розташування на стику Червоного моря, Індійського океану і Аденської затоки, а також через близькість до Аравійського півострова є стратегічно важливим місцем з економічної та військової точки зору. З огляду на це даний регіон знаходився і продовжує знаходитися в зоні уваги світових держав. Предметом дослідження даної статті є неспроможна держава – Сомалі, яка через своє географічне положення, високий рівень нестабільності, громадянську війну, проблеми голоду і морського піратства та діяльність терористичних груп на своїй території була обрана в якості прикладу, що ілюструє складну політичну ситуацію в районі Африканського Рогу і демонструє зусилля щодо економічних впливів в Африці конкуруючих між собою Європейського Союзу, Китаю та Сполучених Штатів, спрямованих на стабілізацію ситуації в даному регіоні.Метою даного аналізу, який ґрунтується на основі первинних джерел, спеціалізованої літератури і повідомлень засобів масової інформації, є представлення найбільш важливих аспектів діяльності провідних міжнародних гравців, спрямованих на підвищення рівня безпеки в Сомалі та навколишніх водах і зміцнення федерального уряду Сомалі та його безпекових структур. Представлено також сучасний стан національних збройних сил Сомалі та плани їх реструктуризації на найближчі роки. Аналізуючи названі вище проблеми, не залишено без уваги участь Африканського Союзу у формі миротворчої операції AMISOM, яка проводиться з 2007 року відповідно до рішення Ради Безпеки ООН. Операції, яка в останні роки зазнала критики з боку неурядової організації Human Rights Watch через порушення прав людини, дала змогу взяти під контроль більшу частину центральної та південної частини Сомалі. У статті також вказується правова база, на підставі якої може бути надана описана допомога по встановленні миру. З боку ЄС це Глобальна стратегія зовнішньої політики і політики безпеки Європейського Союзу (2016) та Стратегія Африканського Рогу (2011). З боку США – Стратегія нової національної безпеки Сполучених Штатів, оголошена президентом Д. Трампом у грудні 2017 року. У статті також йдеться про зростаючу присутність Китаю в цьому регіоні Африки, що чітко видно через розміщення в липні 2017 року першої іноземної військової бази Китаю в сусідній з Сомалі країні – Джібуті.Аналіз поточної діяльності AMISOM та місій Європейської служби зовнішньої діяльності в Сомалі: European Union Naval Force ATALANTA (EUNAVFOR ATALANTA Somalia), European Union Training Mission (EUTM Somalia) та European Union Capacity Building Mission (EUCAP Somalia) дав змогу зробити такі важливі висновки:• конкуренти, які прагнуть впливати на торгівлю в Африці – ЄС, Китай, Сполучені Штати Америки за необхідності можуть працювати разом на благо своїх інтересів і країн Африканського Рогу, включаючи Сомалі;• рівень безпеки і демократії в Сомалі за останнє десятиліття суттєво зріс, а загрози піратства в Аденській затоці, Червоному морі та Індійському океані значно зменшилися в результаті заходів, вжитих AMISOM, міжнародної цільової групи, миротворчих місій ЄС і допомоги окремих країн. Однак досягнутий рівень безпеки є дуже крихким і після завершення підтримуючої діяльності міжнародного співтовариства ситуація може легко повернутися до попереднього стану;• іноземні миротворчі місії, що діяли протягом багатьох років в Сомалі, будуть продовжені протягом наступних декількох років з тенденцію до їх обмеження;• завдання миротворчої місії Африканського Союзу АМІСОМ, яка поступово згортається і має бути офіційно завершена в 2020 році, будуть перейняті реформованими Національними збройними силами Сомалі;• викликає сумніви те, що в найближчі два роки безпекові структури Федеративної Республіки Сомалі стануть повністю незалежними і будуть здатними взяти на себе повністю завдання АМІСОМ і забезпечити країні безпеку;• для досягнення повної безпеки та збереження політичної стабільності в Сомалі необхідна не тільки екстрена військова та гуманітарна допомога, але так звана робота з початків.Ключові слова: Сомалі, Африканський Ріг, піратство, Аль-Шабааб, міжнародна безпека, безпека на морі, миротворчі операції, тероризм.

Background. The incidence of tuberculosis (TB) among military personnel is constantly increasing due to the antiterrorist operation (ATO) (deterioration of living conditions, irregular food, disturbed sleep and rest, staying under constant stress), which adversely affects the immune system and increases susceptibility to mycobacteria. The purpose was to study the clinical course, diagnosis and duration of treatment of pulmonary tuberculosis in military personnel participating in the ATO, who were hospitalized at the tuberculosis clinic of the National Military Medical Clinical Center "Main Military Clinical Hospital" (NMMCC "MMCH") from August 2014 to December 2017. Materials and methods. The data were processed of 229 journals for registration of inpatients and case histories of servicemen participating in the ATO who were treated for pulmonary TB during the period from 2014 to 2017 at the tuberculosis clinic of the NMMCC "MMCH". The main categories of ATO participants who were treated at a tuberculosis clinic are military volunteers and officers. The following age groups of patients with TB are identified: I — 21–29 years old; II — 30–39; III — 40–49 years old; IV — over 50 years. We have selected and analyzed 129 case histories of servicemen — ATO participants, who were completely examined. Among the 129 patients, men prevailed (120 vs 9 women). The diagnosis was made on the basis of patients' complaints, anamnesis of the disease, clinical picture, laboratory and radiological data, confirmed culturally and on the basis of sputum staining according to Ziehl-Neelsen. Medical and statistical methods were used, statistical data processing was carried out using Microsoft Excel. Results. 229 servicemen participated in the ATO were hospitalized to the tuberculosis clinic: in 2014 — 29 (12.7 %), in 2015 — 66 (28.8 %), in 2016 — 81 (35.4 %), in 2017 — 53 (23.1 %). The patients with pulmonary TB was represented by military volunteers: soldiers (sailors), sergeants, petty officers, warrant officers (midshipmans) — 88.4 % and officers — 11.6 %. The incidence of pulmonary TB among military volunteers increased from 2014 to 2016: in 2014 — 13 cases, in 2015 — 30, in 2016 — 48, and in 2017, the number of patients decreased by half (23 cases). There were significantly fewer officers: in 2014 — 1 patient, in 2015 — 6, in 2016 — 6, in 2017 — 2 patients. The average age of the patients was: Me = 37 years, min — 20 years, max — 57 years. Most cases were detected at the age of 30–39 years, which is 58 cases, the next group suffering from pulmonary TB is people aged 40 to 49 years (n = 36), a smaller proportion are patients aged 20–29 years and over 50 years (23 and 12, respectively). The causes of hospitalization were: in 2014 — 12 referrals to treatment and 2 to the medical evaluation board (MEВ); in 2015 — 24 referrals to treatment, 11 to the MEВ and 1 to examination; in 2016 — 36 referrals to treatment and 18 to the MEВ; in 2017 — 13 referrals to treatment, 11 to the MEВ and 1 to examination. In total, from 2014 to 2017, the study group (129 people) stayed in the tuberculosis clinic for 5748 beddays. Patients with infiltrative and focal pulmonary TB, 2763 and 1222, respectively, had the longest stay in four years, compared with those with disseminated and fibrous-cavernous forms of pulmonary TB (811 and 372). Conclusions. From August 2014 to December 2017, 229 ATO participants with pulmonary tuberculosis were admitted to the tuberculosis clinic. When analyzing the cohorts, it was established that officers made up 5.4 military volunteers — 94.6 %. Given the military rank, it was found that the largest share belonged to soldiers (sailors), sergeants (petty officers) — 72.1 %, and the smallest — lieutenants, captains, and majors — each 0.8 %. The most common nosological forms of pulmonary tuberculosis were: infiltrative tuberculosis (55 %), the average duration of treatment is 39 bed-days, focal (24.8 %), the average duration of treatment is 38 bed-days, disseminated (10.1 %), the average duration of treatment is 62 bed-days. There is a tendency to reduced detection of destruction in patients from 2014 to 2017 — from 71.4 to 36 %. The number of of patients with active TB decreased from 33.3 to 24 %, the frequency of resistant forms of pulmonary tuberculosis in 2016 was 25.9 %, and in 2017 — 12 %. The cause of hospitalization was mainly treatment (65.9 %). Patients were mainly admitted to the tuberculosis clinic by the referral from the doctor of the military unit (55.8 %), the military hospital (30.2 %), and the least — military registration offices (0.8 %). The servicemen admitted to the hospital generally had a satisfactory state of health (90.7 %). ; Актуальность. Заболеваемость туберкулезом (ТБ) среди военнослужащих (в/с) постоянно растет в связи с проведением антитеррористической операции (АТО) (ухудшение условий быта, нерегулярное питание, нарушение режима сна и отдыха, пребывание в постоянных условиях стресса), что пагубно влияет на иммунную систему организма и увеличивает восприимчивость к микобактериям. Всемирная организация здравоохранения внесла Украину в список 30 стран мира с самым высоким бременем мультирезистентного туберкулеза (МРТБ), с оценочным количеством в 2015 г. 22 000 случаев МРТБ. По данным рутинного эпиднадзора, в 2015 г. обнаружено лишь 8440 случаев МРТБ, что свидетельствует о значительном его недовыявлении и требует принятия неотложных мер. ТБ легких также является одной из основных причин смертности ВИЧ-инфицированных пациентов. Цель: исследовать особенности клинического течения, диагностики и продолжительности лечения туберкулеза легких у военнослужащих — участников АТО, госпитализированных в клинику туберкулеза Национального военно-медицинского клинического центра «Главный военный клинический госпиталь» (НВМКЦ «ГВКГ») за период с августа 2014 г. по декабрь 2017 г. Материалы и методы. Были обработаны данные 229 журналов для регистрации стационарных больных и историй болезни военнослужащих — участников АТО, которые лечились по поводу ТБ легких в период 2014–2017 гг. в клинике туберкулеза НВМКЦ «ГВКГ». Основные категории участников АТО, которые были пролечены в клинике туберкулеза, — это военнослужащие контрактной службы и офицеры. Определены следующие возрастные группы больных ТБ: I — 21–29 лет; II — 30–39 лет; III — 40–49 лет; IV — ≥ 50 лет. Было отобрано и обработано 129 историй болезни военно­служащих — участников АТО, которые были полностью обследованы. Среди 129 больных больше мужчин — 120 человек, чем женщин — 9 человек. Диагноз был установлен на основании жалоб больных, анамнеза болезни, клинической картины, лабораторных и рентгенологических данных, подтвержден культурально и на основании исследования мазков мокроты по Цилю — Нильсену. Были использованы медико-статистические методы, статистическая обработка данных проводилась с помощью пакета Microsoft Excel. Результаты. В клинику туберкулеза были госпитализированы 229 военнослужащих — участников АТО; в 2014 г. — 29 (12,7 %), 2015 г. — 66 (28,8 %), 2016 г. — 81 (35,4 %), 2017 г. — 53 (23,1 %). Контингент больных ТБ легких был представлен военнослужащими по контракту (солдат (матрос), сержант, старшина, прапорщик (мичман)) — 88,4 % и офицерами МОУ — 11,6 %. Заболеваемость ТБ легких среди в/с по контракту возросла с 2014 г. по 2016 г. (2014 г. — 13 случаев, 2015 г. — 30 случаев, 2016 г. — 48 случаев), а в 2017 г. количество больных снизилось вдвое (23 случая). Офицеров МОУ было значительно меньше: в 2014 г. — 1 пациент, 2015 г. — 6, 2016 г. — 6, 2017 г. — 2. Средний возраст пациентов составил: Ме = 37 лет, min — 20 лет, max — 57 лет. Заболеваемость наиболее обнаруживалась в возрасте 30–39 лет, что составляет 58 случаев, следующая возрастная группа, которая страдает ТБ легких, — это лица в возрасте от 40 до 49 лет (36 человек), меньшую долю составляют больные 20–29 лет и старше 50 лет (23 и 12 соответственно). Причинами госпитализации были: в 2014 г. — 12 направлений на лечение и 2 на военно-врачебную комиссию (ВВК); 2015 г. — 24 направления на лечение, 11 на ВВК и 1 на обследование; 2016 г. — 36 направлений на лечение и 18 на ВВК; 2017 г. — 13 направлений на лечение, 11 на ВВК и 1 на обследование. Всего в период 2014–2017 гг. исследуемая группа (129 человек) находилась в клинике туберкулеза в течение 5748 дней. Самый продолжительный за четыре года койко-день имели пациенты с инфильтративным и очаговым ТБ легких — 2763 и 1222 соответственно по сравнению с диссеминированными и фибринозно-кавернозными формами ТБ легких (811 и 372 койко-дня). Выводы. За период с августа 2014 г. по декабрь 2017 г. в клинику туберкулеза поступило 229 больных туберкулезом легких военнослужащих — участников АТО. При анализе контингентов установлено, что офицеры МОУ составили 5,4 %, военнослужащие контрактной службы — 94,6 %. Учитывая военное звание, установлено, что наибольшую долю составили солдаты (матросы), сержанты (старшины) — 72,1 %, а наименьшую — лейтенанты, капитаны, майоры (по 0,8 % каждый). Наиболее частой нозологической формой туберкулеза легких являются: инфильтративный туберкулез (55 %), средняя продолжительность лечения — 39 койко-дней, очаговый (24,8 %), средняя продолжительность лечения 38 койко-дней, диссеминированный (10,1 %), средняя продолжительность лечения 62 койко-дня. Отмечается тенденция к уменьшению выявления деструкции у больных в 2014–2017 гг. с 71,4 до 36 %, снизился процент бактериовыделителей с 33,3 до 24 %, частота резистентных форм туберкулеза легких в 2016 г. — 25,9 %, в 2017 г. — 12 %. Причинами госпитализации преимущественно было лечение (65,9 %). Больные в основном поступали в клинику туберкулеза по направлению врача воинской части (55,8 %), военного госпиталя (30,2 %), а меньше всего — военного комиссариата (0,8 %). У военнослужащих, поступивших на стационарное лечение, преобладало удовлетворительное состояние здоровья (90,7 %). ; Актуальність. Захворюваність на туберкульоз (ТБ) серед військовослужбовців (в/с) невпинно зростає у зв'язку з проведенням антитерористичної операції (АТО) (погіршення умов побуту, нерегулярне харчування, порушення режиму сну та відпочинку, перебування в постійних умовах стресу), що згубно впливає на імунну систему організму та збільшує сприйнятливість до мікобактерій. Всесвітня організація охорони здоров'я внесла Україну до списку з 30 країн світу із найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу (МРТБ), з оцінною кількістю 22 000 випадків МРТБ у 2015 році. За даними рутинного епіднагляду, в 2015 році виявлено лише 8440 випадків МРТБ, що свідчить про значне його недовиявлення та потребує вжиття невідкладних заходів. ТБ легень також є однією з основних причин смертності пацієнтів, інфікованих вірусом імунодефіциту людини. Мета: дослідити особливості клінічного перебігу, діагностики та тривалості лікування ТБ легень у військовослужбовців — учасників АТО, госпіталізованих у клініку туберкульозу Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») за період із серпня 2014 року по грудень 2017 року. Матеріали та методи. Було опрацьовано дані 229 журналів для реєстрації стаціонарних хворих та історій хвороби військовослужбовців — учасників АТО, які лікувались з приводу ТБ легень у період із 2014 року по 2017 рік у клініці туберкульозу НВМКЦ «ГВКГ». Основні категорії учасників АТО, які були проліковані в клініці туберкульозу, — це військовослужбовці контрактної служби та офіцери. Визначено такі вікові групи хворих на ТБ: І — 21–29 років; ІІ — 30–39 років; ІІІ — 40–49 років; ІV — ≥ 50 років. Було відібрано та опрацьовано 129 історій хвороби військовослужбовців — учасників АТО, які були повністю обстежені. Серед 129 хворих більше чоловіків — 120 осіб, ніж жінок — 9 осіб. Діагноз був встановлений на підставі скарг хворих, анамнезу хвороби, клінічної картини, лабораторних і рентгенологічних даних, підтверджений культурально та на підставі дослідження мазків мокротиння за Цилем — Нільсеном. Були використані медико-статистичні методи, статистична обробка даних проводилась за допомогою пакета Microsoft Excel. Результати. У клініку туберкульозу було госпіталізовано 229 військовослужбовців — учасників АТО: в 2014 р. — 29 (12,7 %), 2015 р. — 66 (28,8 %), 2016 р. — 81 (35,4 %), 2017 р. — 53 (23,1 %). Контингент хворих на ТБ легень був представлений військовослужбовцями за контрактом — солдат (матрос), сержант, старшина, прапорщик (мічман) — 88,4 % та офіцерами Міністерства оборони України — 11,6 %. Захворюваність на ТБ легень серед в/с за контрактом зростала з 2014 р. по 2016 р. (2014 р. — 13 випадків, 2015 р. — 30 випадків, 2016 р. — 48 випадків), а в 2017 р. кількість хворих знизилась вдвічі (23 випадки). Офіцерів МОУ було значно менше: у 2014 р. — 1 пацієнт, 2015 р. — 6, 2016 р. — 6, 2017 р. — 2. Середній вік пацієнтів становив: Ме = 37 років, min — 20 років, max — 57 років. Захворюваність найбільше виявляється у 30–39 років, що становить 58 випадків; наступна вікова група, яка страждає від ТБ легень, — це особи віком від 40 до 49 років (36 осіб); меншу частку становлять хворі віком 20–29 років та старше 50 років (23 і 12 осіб відповідно). Причинами госпіталізації були: у 2014 р. — 12 направлень на лікування та 2 на військово-лікарську комісію (ВЛК); у 2015 р. — 24 направлення на лікування, 11 на ВЛК та 1 на обстеження; у 2016 р. — 36 направлень на лікування та 18 на ВЛК; у 2017 р. — 13 направлень на лікування, 11 на ВЛК та 1 на обстеження. Загалом у період з 2014 р. по 2017 р. досліджувана група (129 осіб) знаходилась у клініці туберкульозу протягом 5748 днів. Найтриваліший за чотири роки ліжко-день мали пацієнти з інфільтративним і вогнищевим ТБ легень — 2763 та 1222 відповідно порівняно з дисемінованими та фібринозно-кавернозними формами ТБ легень (811 та 372 ліжко-дня). Висновки. За період із серпня 2014 р. по грудень 2017 р. у клініку туберкульозу надійшло 229 хворих на ТБ легень військовослужбовців — учасників АТО. При аналізі контингентів встановлено, що офіцери МОУ становили 5,4 %, військовослужбовці контрактної служби — 94,6 %. З огляду на військове звання встановлено, що найбільшу частку становили солдати (матроси), сержанти (старшини) — 72,1 %, а найменшу — лейтенанти, капітани, майори — по 0,8 % кожний. Найбільш частою нозологічної формою ТБ легень є: інфільтративний ТБ (55 %), середня тривалість лікування — 39 ліжко-днів; вогнищевий (24,8 %), середня тривалість лікування 38 ліжко-днів; дисемінований (10,1 %), середня тривалість лікування 62 ліжко-дня. Відзначається тенденція до зменшення виявлення деструкції у хворих із 2014–2017 рр. — від 71,4 до 36 %, зменшився відсоток бактеріовиділювачів — з 33,3 до 24 %, частота резистентних форм ТБ легень в 2016 р. — 25,9 %, а у 2017 р. — 12 %. Причинами госпіталізації переважно було лікування (65,9 %). Хворі в основному надходили в клініку туберкульозу за направленням лікаря військової частини (55,8 %), військового госпіталю (30,2 %), а найменше — військового комісаріату (0,8 %). У військовослужбовців, які надійшли на стаціонарне лікування, переважав задовільний стан здоров'я (90,7 %).

Background. The incidence of tuberculosis (TB) among military personnel is constantly increasing due to the antiterrorist operation (ATO) (deterioration of living conditions, irregular food, disturbed sleep and rest, staying under constant stress), which adversely affects the immune system and increases susceptibility to mycobacteria. The purpose was to study the clinical course, diagnosis and duration of treatment of pulmonary tuberculosis in military personnel participating in the ATO, who were hospitalized at the tuberculosis clinic of the National Military Medical Clinical Center "Main Military Clinical Hospital" (NMMCC "MMCH") from August 2014 to December 2017. Materials and methods. The data were processed of 229 journals for registration of inpatients and case histories of servicemen participating in the ATO who were treated for pulmonary TB during the period from 2014 to 2017 at the tuberculosis clinic of the NMMCC "MMCH". The main categories of ATO participants who were treated at a tuberculosis clinic are military volunteers and officers. The following age groups of patients with TB are identified: I — 21–29 years old; II — 30–39; III — 40–49 years old; IV — over 50 years. We have selected and analyzed 129 case histories of servicemen — ATO participants, who were completely examined. Among the 129 patients, men prevailed (120 vs 9 women). The diagnosis was made on the basis of patients' complaints, anamnesis of the disease, clinical picture, laboratory and radiological data, confirmed culturally and on the basis of sputum staining according to Ziehl-Neelsen. Medical and statistical methods were used, statistical data processing was carried out using Microsoft Excel. Results. 229 servicemen participated in the ATO were hospitalized to the tuberculosis clinic: in 2014 — 29 (12.7 %), in 2015 — 66 (28.8 %), in 2016 — 81 (35.4 %), in 2017 — 53 (23.1 %). The patients with pulmonary TB was represented by military volunteers: soldiers (sailors), sergeants, petty officers, warrant officers (midshipmans) — 88.4 % and officers — 11.6 %. The incidence of pulmonary TB among military volunteers increased from 2014 to 2016: in 2014 — 13 cases, in 2015 — 30, in 2016 — 48, and in 2017, the number of patients decreased by half (23 cases). There were significantly fewer officers: in 2014 — 1 patient, in 2015 — 6, in 2016 — 6, in 2017 — 2 patients. The average age of the patients was: Me = 37 years, min — 20 years, max — 57 years. Most cases were detected at the age of 30–39 years, which is 58 cases, the next group suffering from pulmonary TB is people aged 40 to 49 years (n = 36), a smaller proportion are patients aged 20–29 years and over 50 years (23 and 12, respectively). The causes of hospitalization were: in 2014 — 12 referrals to treatment and 2 to the medical evaluation board (MEВ); in 2015 — 24 referrals to treatment, 11 to the MEВ and 1 to examination; in 2016 — 36 referrals to treatment and 18 to the MEВ; in 2017 — 13 referrals to treatment, 11 to the MEВ and 1 to examination. In total, from 2014 to 2017, the study group (129 people) stayed in the tuberculosis clinic for 5748 beddays. Patients with infiltrative and focal pulmonary TB, 2763 and 1222, respectively, had the longest stay in four years, compared with those with disseminated and fibrous-cavernous forms of pulmonary TB (811 and 372). Conclusions. From August 2014 to December 2017, 229 ATO participants with pulmonary tuberculosis were admitted to the tuberculosis clinic. When analyzing the cohorts, it was established that officers made up 5.4 military volunteers — 94.6 %. Given the military rank, it was found that the largest share belonged to soldiers (sailors), sergeants (petty officers) — 72.1 %, and the smallest — lieutenants, captains, and majors — each 0.8 %. The most common nosological forms of pulmonary tuberculosis were: infiltrative tuberculosis (55 %), the average duration of treatment is 39 bed-days, focal (24.8 %), the average duration of treatment is 38 bed-days, disseminated (10.1 %), the average duration of treatment is 62 bed-days. There is a tendency to reduced detection of destruction in patients from 2014 to 2017 — from 71.4 to 36 %. The number of of patients with active TB decreased from 33.3 to 24 %, the frequency of resistant forms of pulmonary tuberculosis in 2016 was 25.9 %, and in 2017 — 12 %. The cause of hospitalization was mainly treatment (65.9 %). Patients were mainly admitted to the tuberculosis clinic by the referral from the doctor of the military unit (55.8 %), the military hospital (30.2 %), and the least — military registration offices (0.8 %). The servicemen admitted to the hospital generally had a satisfactory state of health (90.7 %). ; Актуальность. Заболеваемость туберкулезом (ТБ) среди военнослужащих (в/с) постоянно растет в связи с проведением антитеррористической операции (АТО) (ухудшение условий быта, нерегулярное питание, нарушение режима сна и отдыха, пребывание в постоянных условиях стресса), что пагубно влияет на иммунную систему организма и увеличивает восприимчивость к микобактериям. Всемирная организация здравоохранения внесла Украину в список 30 стран мира с самым высоким бременем мультирезистентного туберкулеза (МРТБ), с оценочным количеством в 2015 г. 22 000 случаев МРТБ. По данным рутинного эпиднадзора, в 2015 г. обнаружено лишь 8440 случаев МРТБ, что свидетельствует о значительном его недовыявлении и требует принятия неотложных мер. ТБ легких также является одной из основных причин смертности ВИЧ-инфицированных пациентов. Цель: исследовать особенности клинического течения, диагностики и продолжительности лечения туберкулеза легких у военнослужащих — участников АТО, госпитализированных в клинику туберкулеза Национального военно-медицинского клинического центра «Главный военный клинический госпиталь» (НВМКЦ «ГВКГ») за период с августа 2014 г. по декабрь 2017 г. Материалы и методы. Были обработаны данные 229 журналов для регистрации стационарных больных и историй болезни военнослужащих — участников АТО, которые лечились по поводу ТБ легких в период 2014–2017 гг. в клинике туберкулеза НВМКЦ «ГВКГ». Основные категории участников АТО, которые были пролечены в клинике туберкулеза, — это военнослужащие контрактной службы и офицеры. Определены следующие возрастные группы больных ТБ: I — 21–29 лет; II — 30–39 лет; III — 40–49 лет; IV — ≥ 50 лет. Было отобрано и обработано 129 историй болезни военно­служащих — участников АТО, которые были полностью обследованы. Среди 129 больных больше мужчин — 120 человек, чем женщин — 9 человек. Диагноз был установлен на основании жалоб больных, анамнеза болезни, клинической картины, лабораторных и рентгенологических данных, подтвержден культурально и на основании исследования мазков мокроты по Цилю — Нильсену. Были использованы медико-статистические методы, статистическая обработка данных проводилась с помощью пакета Microsoft Excel. Результаты. В клинику туберкулеза были госпитализированы 229 военнослужащих — участников АТО; в 2014 г. — 29 (12,7 %), 2015 г. — 66 (28,8 %), 2016 г. — 81 (35,4 %), 2017 г. — 53 (23,1 %). Контингент больных ТБ легких был представлен военнослужащими по контракту (солдат (матрос), сержант, старшина, прапорщик (мичман)) — 88,4 % и офицерами МОУ — 11,6 %. Заболеваемость ТБ легких среди в/с по контракту возросла с 2014 г. по 2016 г. (2014 г. — 13 случаев, 2015 г. — 30 случаев, 2016 г. — 48 случаев), а в 2017 г. количество больных снизилось вдвое (23 случая). Офицеров МОУ было значительно меньше: в 2014 г. — 1 пациент, 2015 г. — 6, 2016 г. — 6, 2017 г. — 2. Средний возраст пациентов составил: Ме = 37 лет, min — 20 лет, max — 57 лет. Заболеваемость наиболее обнаруживалась в возрасте 30–39 лет, что составляет 58 случаев, следующая возрастная группа, которая страдает ТБ легких, — это лица в возрасте от 40 до 49 лет (36 человек), меньшую долю составляют больные 20–29 лет и старше 50 лет (23 и 12 соответственно). Причинами госпитализации были: в 2014 г. — 12 направлений на лечение и 2 на военно-врачебную комиссию (ВВК); 2015 г. — 24 направления на лечение, 11 на ВВК и 1 на обследование; 2016 г. — 36 направлений на лечение и 18 на ВВК; 2017 г. — 13 направлений на лечение, 11 на ВВК и 1 на обследование. Всего в период 2014–2017 гг. исследуемая группа (129 человек) находилась в клинике туберкулеза в течение 5748 дней. Самый продолжительный за четыре года койко-день имели пациенты с инфильтративным и очаговым ТБ легких — 2763 и 1222 соответственно по сравнению с диссеминированными и фибринозно-кавернозными формами ТБ легких (811 и 372 койко-дня). Выводы. За период с августа 2014 г. по декабрь 2017 г. в клинику туберкулеза поступило 229 больных туберкулезом легких военнослужащих — участников АТО. При анализе контингентов установлено, что офицеры МОУ составили 5,4 %, военнослужащие контрактной службы — 94,6 %. Учитывая военное звание, установлено, что наибольшую долю составили солдаты (матросы), сержанты (старшины) — 72,1 %, а наименьшую — лейтенанты, капитаны, майоры (по 0,8 % каждый). Наиболее частой нозологической формой туберкулеза легких являются: инфильтративный туберкулез (55 %), средняя продолжительность лечения — 39 койко-дней, очаговый (24,8 %), средняя продолжительность лечения 38 койко-дней, диссеминированный (10,1 %), средняя продолжительность лечения 62 койко-дня. Отмечается тенденция к уменьшению выявления деструкции у больных в 2014–2017 гг. с 71,4 до 36 %, снизился процент бактериовыделителей с 33,3 до 24 %, частота резистентных форм туберкулеза легких в 2016 г. — 25,9 %, в 2017 г. — 12 %. Причинами госпитализации преимущественно было лечение (65,9 %). Больные в основном поступали в клинику туберкулеза по направлению врача воинской части (55,8 %), военного госпиталя (30,2 %), а меньше всего — военного комиссариата (0,8 %). У военнослужащих, поступивших на стационарное лечение, преобладало удовлетворительное состояние здоровья (90,7 %). ; Актуальність. Захворюваність на туберкульоз (ТБ) серед військовослужбовців (в/с) невпинно зростає у зв'язку з проведенням антитерористичної операції (АТО) (погіршення умов побуту, нерегулярне харчування, порушення режиму сну та відпочинку, перебування в постійних умовах стресу), що згубно впливає на імунну систему організму та збільшує сприйнятливість до мікобактерій. Всесвітня організація охорони здоров'я внесла Україну до списку з 30 країн світу із найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу (МРТБ), з оцінною кількістю 22 000 випадків МРТБ у 2015 році. За даними рутинного епіднагляду, в 2015 році виявлено лише 8440 випадків МРТБ, що свідчить про значне його недовиявлення та потребує вжиття невідкладних заходів. ТБ легень також є однією з основних причин смертності пацієнтів, інфікованих вірусом імунодефіциту людини. Мета: дослідити особливості клінічного перебігу, діагностики та тривалості лікування ТБ легень у військовослужбовців — учасників АТО, госпіталізованих у клініку туберкульозу Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») за період із серпня 2014 року по грудень 2017 року. Матеріали та методи. Було опрацьовано дані 229 журналів для реєстрації стаціонарних хворих та історій хвороби військовослужбовців — учасників АТО, які лікувались з приводу ТБ легень у період із 2014 року по 2017 рік у клініці туберкульозу НВМКЦ «ГВКГ». Основні категорії учасників АТО, які були проліковані в клініці туберкульозу, — це військовослужбовці контрактної служби та офіцери. Визначено такі вікові групи хворих на ТБ: І — 21–29 років; ІІ — 30–39 років; ІІІ — 40–49 років; ІV — ≥ 50 років. Було відібрано та опрацьовано 129 історій хвороби військовослужбовців — учасників АТО, які були повністю обстежені. Серед 129 хворих більше чоловіків — 120 осіб, ніж жінок — 9 осіб. Діагноз був встановлений на підставі скарг хворих, анамнезу хвороби, клінічної картини, лабораторних і рентгенологічних даних, підтверджений культурально та на підставі дослідження мазків мокротиння за Цилем — Нільсеном. Були використані медико-статистичні методи, статистична обробка даних проводилась за допомогою пакета Microsoft Excel. Результати. У клініку туберкульозу було госпіталізовано 229 військовослужбовців — учасників АТО: в 2014 р. — 29 (12,7 %), 2015 р. — 66 (28,8 %), 2016 р. — 81 (35,4 %), 2017 р. — 53 (23,1 %). Контингент хворих на ТБ легень був представлений військовослужбовцями за контрактом — солдат (матрос), сержант, старшина, прапорщик (мічман) — 88,4 % та офіцерами Міністерства оборони України — 11,6 %. Захворюваність на ТБ легень серед в/с за контрактом зростала з 2014 р. по 2016 р. (2014 р. — 13 випадків, 2015 р. — 30 випадків, 2016 р. — 48 випадків), а в 2017 р. кількість хворих знизилась вдвічі (23 випадки). Офіцерів МОУ було значно менше: у 2014 р. — 1 пацієнт, 2015 р. — 6, 2016 р. — 6, 2017 р. — 2. Середній вік пацієнтів становив: Ме = 37 років, min — 20 років, max — 57 років. Захворюваність найбільше виявляється у 30–39 років, що становить 58 випадків; наступна вікова група, яка страждає від ТБ легень, — це особи віком від 40 до 49 років (36 осіб); меншу частку становлять хворі віком 20–29 років та старше 50 років (23 і 12 осіб відповідно). Причинами госпіталізації були: у 2014 р. — 12 направлень на лікування та 2 на військово-лікарську комісію (ВЛК); у 2015 р. — 24 направлення на лікування, 11 на ВЛК та 1 на обстеження; у 2016 р. — 36 направлень на лікування та 18 на ВЛК; у 2017 р. — 13 направлень на лікування, 11 на ВЛК та 1 на обстеження. Загалом у період з 2014 р. по 2017 р. досліджувана група (129 осіб) знаходилась у клініці туберкульозу протягом 5748 днів. Найтриваліший за чотири роки ліжко-день мали пацієнти з інфільтративним і вогнищевим ТБ легень — 2763 та 1222 відповідно порівняно з дисемінованими та фібринозно-кавернозними формами ТБ легень (811 та 372 ліжко-дня). Висновки. За період із серпня 2014 р. по грудень 2017 р. у клініку туберкульозу надійшло 229 хворих на ТБ легень військовослужбовців — учасників АТО. При аналізі контингентів встановлено, що офіцери МОУ становили 5,4 %, військовослужбовці контрактної служби — 94,6 %. З огляду на військове звання встановлено, що найбільшу частку становили солдати (матроси), сержанти (старшини) — 72,1 %, а найменшу — лейтенанти, капітани, майори — по 0,8 % кожний. Найбільш частою нозологічної формою ТБ легень є: інфільтративний ТБ (55 %), середня тривалість лікування — 39 ліжко-днів; вогнищевий (24,8 %), середня тривалість лікування 38 ліжко-днів; дисемінований (10,1 %), середня тривалість лікування 62 ліжко-дня. Відзначається тенденція до зменшення виявлення деструкції у хворих із 2014–2017 рр. — від 71,4 до 36 %, зменшився відсоток бактеріовиділювачів — з 33,3 до 24 %, частота резистентних форм ТБ легень в 2016 р. — 25,9 %, а у 2017 р. — 12 %. Причинами госпіталізації переважно було лікування (65,9 %). Хворі в основному надходили в клініку туберкульозу за направленням лікаря військової частини (55,8 %), військового госпіталю (30,2 %), а найменше — військового комісаріату (0,8 %). У військовослужбовців, які надійшли на стаціонарне лікування, переважав задовільний стан здоров'я (90,7 %).

Purpose: studying of life quality indicators at elderly patients with osteoarthritis using international EuroQol questionnaire for evaluate of efficiency of sanatorium treatment.Materials and methods. 72 patients have been included in study at the age from 60 till 78 years, mean age was 67,6±8,7 years. Patients have been divided by method of randomization on two groups. Patients of one of groups in addition passed rehabilitation in sanatorium conditions for 18–21 days. Assessment of life quality related to health was conducted with use of international questionnaire EuroQol-5D-European Quality of Life instrument (EQ-5D).Results. At all patients with osteoarthritis health problems of varying degree have been revealed. In 12 months according to the questionnaire, reliable positive dynamics of life quality was observed at patients passing sanatorium treatment at the expense of improvement of ability to movement, reduce pain and discomfort and increase daily activity.Conclusions. Having of sanatorium stage of rehabilitation in complex treatment of osteoarthritis allows affect quality of life and keep remission for a longer period in comparison with outpatient treatment.KEY WORDS: quality of life, sanatorium treatments, osteoarthritis.Osteoarthritis (OA) is one of the most common disorders of the muscle-skeletal system, especially in the elderly age group ( in every third elderly person, reaching 70% among those who have over 65 years). During the natural aging occurs involutional changes in the connective tissue, especially in the tendons, ligaments, cartilage, bone tissue, in the walls of blood vessels, muscles [2]. Thus aging of body contributes to the accumulation of diseases. During the examination in elderly and senile patients were diagnosed from three to five different diseases. Modern elderly person is - a unique clinical phenomenon from the point of view on availability and the combination of its diverse in character and course of diseases that are competing for their prognostic significance and impact on quality of life. OA attributed to diseases with high comorbidity, and founded that patients with OA have a significantly higher risk of comorbid conditions than patients who do not suffering from OA [4].Clinical experience and numerous publications data suggest that OA is often associated with subsequent somatic disorders: hypertension, coronary heart disease, obesity, diabetes, lung diseases (chronic obstructive pulmonary disease) and gastro- intestinal tract diseases. The greatest burden on society observed in cases of combination OA and osteodeficiency (osteopenia, osteoporosis (OP)), which significantly decreses the quality of life [5].Quality of life - integrated description of physical, psychological, emotional and social functioning of a person based on its subjective perception. Assessment of quality of life at modern stage have more increasing strong position in medicine, reflecting on the one hand, the presence of new medical technologies that do not affect the life expectancy, but significantly improve its quality, and from the other hand - expanding activity of the patient, increasing of its role in choice of methods of diagnostic and treatment [9].When selecting the questionnaires it is important to consider that to be used in a clinical studying suitable only those that give results of the evaluation quality of life in a form of a single summary score from 0 to 1.0. These includes a generic questionnaire EQ-5D (EuroQol) [8]. This general questionnaire is easy to fill , widely used in different countries and gives during the processing of collected data single score to measure the quality of life, represented by values between 0 and 1, which also provides the possibility of its using in clinical trials. This questionnaire is widely used in various clinical situations , including in assessing the quality of life patients with rheumatic diseases [7].The aging process is controversial, because on the background of regression processes - atrophy, degradation, etc., develops progressive trends of creating the new compensatory-adaptive mechanisms to maintain homeostasis in an aging body, which, however, does not fully offset the growing phenomena of degradation [2]. It should be noted that the adaptive capacity of the aging body is reduced, the possibility of development various diseases increases. In this context, particularly important in cases of illness in the elderly patient is the role of sanogenetic mechanisms, their stimulation and support. A special interest belongs to the sanatorium stage of rehabilitation, whose mission is the prevention of disease progression, stimulation of compensatory capacity of the muscle-skeletal system and the possible restoration of joint function.Spa treatment has a special place in the treatment and preventive care of elderly patients , as a stage in the system of rehabilitation of many chronic diseases. Multi-disciplinary nature of medical rehabilitation in spa conditions, a wide range of rehabilitation methods can embrace patients of all age groups with the most common diseases [1].Compared with medication treatment, natural and artificial physical factors, when they are properly used, characterized by the absence of allergies, lower incidence and severity of side effects, the ability of positively influencing on the number of pathological processes and the whole body, thus helping to improve the quality of life and are important in the prevention of premature aging [2]. In the resort conditions further rehabilitation is indicated for patients with initial stages of OA, disabled (groups I and II), patients with resistant synovitis and comorbidity with the possibility of self-servicing (including general contraindications for a spa treatment) [3].The aim of the study. To investigate the quality of life in elderly patients with osteoarthritis using international EuroQol questionnaire to evaluate the effectiveness of spa treatment.Materials and methods. In study were included 72 patients aged from 60 to 78 years, middle age was 67,6 ± 8,7 years. Among the patients predominates women - 88.4 %. I radiographic stage of osteoarthritis by J.H. Kellgren-Lawrence [ 6] was diagnosed in 23,3 % of patients , II stage - in 76,7 %. In the view of modern geriatric approaches applying of the physical factors in patients with OA who were in the spa rehabilitation stage in the appointment of balneotherapeutic procedures we gave preference to ultrasonic inhalation of mineral waters and baths , from physiotherapy usually prescribed magnetic-lazer therapy, interferential therapy, patients also performed massage and physical rehabilitation . In order to prevent climate-adaptational and reaclimate-adaptational reactions and optimization process of climate-adaptation were included into the treatment complex ( based on established risk factors) adaptogens and treatment procedures that have adaptogenic action ( phytoaeroionisation , singlet-oxygen therapy). In the process of rehabilitation treatment in sanatorium conditions , we have selected the most effective combination of different methods of rehabilitation , which caused the most significant treatment effectiveness : a combination of balneotherapy , physiotherapy and exercise therapy. To improve continuity during medical rehabilitation, at discharging from the sanatorium patients were given written (in the form of special attractions ) recommendatitons about further treatment, lifestyle, physical activity, diet etc.By the method of randomization, patients were divided into two groups. A marked difference for the main source of clinical and functional parameters between the groups were not observed. The control group consisted of 14 patients of the same age without joint pathology. Treatment regimens differed between the studying groups the presence in one of the groups sanatorium stage of rehabilitation. In the first group (n=34) patients received Structum 500 mg 2 times a day ( within 6 months of the year ) and courses of NSAID, including mainly patients treated with meloxicam ( at a dose of 7,5 mg/d) or nimesulide (in dose of 100-200 mg/d) for 7-10 days during worcening. The patients of the second group (n=38) during the 18-21 day were on spa treatment ( once a year ), in the scheme of rehabilitation were: sitting hydrogen sulfide baths, a concentration of 80 mg/L for 10 minutes at a temperature of 360C , the course of 8 procedures every other day or ultrasonic inhalation by hydrogen sulfide water, period of 5 minutes; blue clay applications every other day at 260C temperature; interferential therapy and magnet-lazer therapy on the affected joints to 8 treatments alternately every other day ; pneumomassage ; classes of physical rehabilitation therapy, aromatherapy , singlet -oxygen therapy . After the sanatorium stage of rehabilitation patients are taking drugs containing chondroitin sulfate (within 6 months of the year), at worcening of NSAIDs.Assessment quality of life related to health , was conducted using an international EuroQol-5D-European Quality of Life instrument (EQ-5D), which consists of two parts. At first part the patient self- assessed his condition by 5 parameters: mobility, self-care , usual activities, pain and discomfort , anxiety and depression. In each variant patients could give three possible answers : No problem - 1 , there is some problem - 2, much of the problem - 3. In the second part of the questionnaire , patients assessed their health on a scale from 0 to 100 on the VAS, the so-called thermometer , where 0 means the worst condition , 100 - the best state of health of the patient. This part of the questionnaire is a quantitative assessment of general health.Statistical analysis of the results was done in the department of statistical system research at SHEE "Ternopil State Medical University by I. Y. Gorbachevsky Ministry of Health of Ukraine" in the software package Statsoft STATISTIC. To determine the reliability of the differences in the change of certain indicators were used parametric and non-parametric methods: criterion Wilkoksona, two-sided Fisher's criterion. A significant differences were considered when the degree of probability of error-free prognosis is (p) 95% (p <0.05). Results and discussion. General description of the health status of patients studied with OA according to EQ-5D questionnaire is given in the table.In all patients with osteoarthritis were found health problems of different severity degrees. Mostly suffers ability to travel and daily activity . This data confirms that the OA in the elderly age reduces quality of life. After 12 months, according to questionnaire, health status was different in two groups . Reliable positive trend was in patients from the second group 57,9 % (p < 0,05), as a result of improving the ability to travel in space , reducing pain and discomfort and increasing of daily activity.According to the second part of the questionnaire EQ-5D, at baseline, most patients had reduced general health assessment : the first group to 51,91 ± 1,07 ( median for «thermometer» EQ 52 points ) in the second group to 50,65 ± 1,17 ( median 48,5 points) in comparison with the best state of possible health. 12 months after the sanatorium stage of rehabilitation of patients with repeated testing were produced the following results : The average index quality of life on the " thermometer " EQ-5D questionnaire in the first group of patients was 54,76 ± 1,23 ( median - 56 points), the second group was 69,28 ± 0,89 ( median - 70 points), reliability differences is high : p < 0,001.In the category quality of life most of all patients reacted on the presence of sanatorium stage of rehabilitation in the category " movement in space " ( GPA retesting 1,60 ± 0,08, p < 0,001), " daily activity " ( GPA retesting 1 68 ± 0,07, p < 0,001), " pain / discomfort " ( GPA retesting 1,92 ± 0,08, p < 0,001), " anxiety / depression ( GPA retesting 1 52 ± 0,08, p < 0,05).Thus, the data suggested that in elderly patients with OA who were once a year on a spa treatment and took over 6 months structure-modification drugs significantly upgraded quality of life during 12 months.Conclusions1. Based on the analysis were founded that elderly patients with OA who underwent rehabilitation treatment in sanatorium- health resorts have continued improving quality of life in comparison with patients who were treated only in outpatient conditions.2. Availability sanatorium stage of rehabilitation in the treatment of elderly patients with OA contributes more complex influence on the human organism.3. Multi-disciplinary nature of medical rehabilitation in spa conditions , a wide range of used restorative treatment methods can affect the quality of life and maintain remission for more longer period in comparison with outpatient treatment.4. Monitoring the quality of life can not only control the functional state of the organism in the elderly aged people at various stages of treatment , but also to properly evaluate the effectiveness of treatment , and, if necessary, to carry out the correction of rehabilitation activities .Perspectives for future research. Aimed at studying the impact of rehabilitative and preventive measures on the quality of life in elderly patients with osteoarthritis at other stages of rehabilitation. Further work in this direction is reasonable and economically justified.REFERENCES1. Golyachenko A.O., Martynyuk V.I., Bakalyuk T.G. Medical rehabilitation in the spa conditions // Journal of research. - 2007 . - № 4. - P. 8-9.2. Kazymyrko V.K., KovalenkoV.N., Flehontova V.V. Involutional osteoarthritis and osteoporosis. - Donetsk: Publisher Zaslavsky A.J., 2011. - 724 p.3. Kovalenko V.N., Bortkiewicz A.P. Osteoarthritis . Practical guidance . - K.: Moryon , 2005. - 592 p.4. Mendel O.I., Naumov A.V., Alekseeva L.I. et al Osteoarthritis as a factor of risk in cardio-vascular catastrophes // Ukrainian Journal of Rheumatology . - 2010 . - № 3. - P. 68-73.5. Povoroznyuk V.V. Osteoarthritis // Art of treatments. - 2004 . - № 3. - P.16 -23.6 . Altman R., Asch E., Bloch D. et al. The American College of Rheumatology criteria for the classification and reporting of osteoarthritis of the knee // Arthritis Rheum. - 1986 . - № 29. - P. 1039-1049 .7 . Harrison M.J., Davies L.M., Bansback N.J. et al. The comparative responsiveness of the EQ-5D and SF-6D to change in patients with inflammatory arthritis // Qual Life Res. - 2009 . - № 18. - P. 1195-1205.8 . Herdman M., Gudex C., Lloyd A., et al. Development and preliminary testing of the new five-level version of EQ-5D (EQ-5D-5L) // Qual Life Res. - 2011 . - № 20 . - P. 1727-1736.9 . Langley P., Muller-Schwefe G., Nicolaou A., Liedgens H., Pergolizzi J., Varrassi G. The societal impact of pain in the European Union: health-related quality of life and healthcare resource utilization // J. Med Econ. - 2010 . - № 1. - P. 571-581. ; Мета: вивчення показників якості життя у хворих похилого віку на остеоартроз з використанням міжнародного запитальника EuroQol для оцінки ефективності санаторно-курортного лікування.Матеріали і методи. У дослідження було включено 72 пацієнти віком від 60 до 78 років, середній вік склав 67,6±8,7 року. Методом рандомізації пацієнтів було розподілено на дві групи. Пацієнти однієї з груп додатково проходили реабілітацію в умовах санаторію протягом 18-21 дня. Оцінка якості життя, пов'язаного зі здоров'ям, проводилась з використанням міжнародного запитальника EuroQol-5D-European Quality of Life instrument (EQ-5D).Результати. У всіх хворих на остеоартроз виявлено проблеми зі здоров'ям різного ступеня. Через 12 місяців за даними запитальника достовірна позитивна динаміка якості життя спостерігалася у пацієнтів, що проходили санаторно-куротне лікування, за рахунок покращення здатності до пересування, зменшення болю і дискомфорту та збільшення повсякденної активності.Висновки. Наявність санаторно-курортного етапу реабілітації у комплексному лікуванні остеоартрозу дозволяє вплинути на якість життя та зберегти ремісію на більш тривалий термін порівняно з амбулаторним лікуванням.КЛЮЧОВІ СЛОВА: якість життя, санаторно-курортне лікування, остеоартроз.

Purpose: studying of life quality indicators at elderly patients with osteoarthritis using international EuroQol questionnaire for evaluate of efficiency of sanatorium treatment.Materials and methods. 72 patients have been included in study at the age from 60 till 78 years, mean age was 67,6±8,7 years. Patients have been divided by method of randomization on two groups. Patients of one of groups in addition passed rehabilitation in sanatorium conditions for 18–21 days. Assessment of life quality related to health was conducted with use of international questionnaire EuroQol-5D-European Quality of Life instrument (EQ-5D).Results. At all patients with osteoarthritis health problems of varying degree have been revealed. In 12 months according to the questionnaire, reliable positive dynamics of life quality was observed at patients passing sanatorium treatment at the expense of improvement of ability to movement, reduce pain and discomfort and increase daily activity.Conclusions. Having of sanatorium stage of rehabilitation in complex treatment of osteoarthritis allows affect quality of life and keep remission for a longer period in comparison with outpatient treatment.KEY WORDS: quality of life, sanatorium treatments, osteoarthritis.Osteoarthritis (OA) is one of the most common disorders of the muscle-skeletal system, especially in the elderly age group ( in every third elderly person, reaching 70% among those who have over 65 years). During the natural aging occurs involutional changes in the connective tissue, especially in the tendons, ligaments, cartilage, bone tissue, in the walls of blood vessels, muscles [2]. Thus aging of body contributes to the accumulation of diseases. During the examination in elderly and senile patients were diagnosed from three to five different diseases. Modern elderly person is - a unique clinical phenomenon from the point of view on availability and the combination of its diverse in character and course of diseases that are competing for their prognostic significance and impact on quality of life. OA attributed to diseases with high comorbidity, and founded that patients with OA have a significantly higher risk of comorbid conditions than patients who do not suffering from OA [4].Clinical experience and numerous publications data suggest that OA is often associated with subsequent somatic disorders: hypertension, coronary heart disease, obesity, diabetes, lung diseases (chronic obstructive pulmonary disease) and gastro- intestinal tract diseases. The greatest burden on society observed in cases of combination OA and osteodeficiency (osteopenia, osteoporosis (OP)), which significantly decreses the quality of life [5].Quality of life - integrated description of physical, psychological, emotional and social functioning of a person based on its subjective perception. Assessment of quality of life at modern stage have more increasing strong position in medicine, reflecting on the one hand, the presence of new medical technologies that do not affect the life expectancy, but significantly improve its quality, and from the other hand - expanding activity of the patient, increasing of its role in choice of methods of diagnostic and treatment [9].When selecting the questionnaires it is important to consider that to be used in a clinical studying suitable only those that give results of the evaluation quality of life in a form of a single summary score from 0 to 1.0. These includes a generic questionnaire EQ-5D (EuroQol) [8]. This general questionnaire is easy to fill , widely used in different countries and gives during the processing of collected data single score to measure the quality of life, represented by values between 0 and 1, which also provides the possibility of its using in clinical trials. This questionnaire is widely used in various clinical situations , including in assessing the quality of life patients with rheumatic diseases [7].The aging process is controversial, because on the background of regression processes - atrophy, degradation, etc., develops progressive trends of creating the new compensatory-adaptive mechanisms to maintain homeostasis in an aging body, which, however, does not fully offset the growing phenomena of degradation [2]. It should be noted that the adaptive capacity of the aging body is reduced, the possibility of development various diseases increases. In this context, particularly important in cases of illness in the elderly patient is the role of sanogenetic mechanisms, their stimulation and support. A special interest belongs to the sanatorium stage of rehabilitation, whose mission is the prevention of disease progression, stimulation of compensatory capacity of the muscle-skeletal system and the possible restoration of joint function.Spa treatment has a special place in the treatment and preventive care of elderly patients , as a stage in the system of rehabilitation of many chronic diseases. Multi-disciplinary nature of medical rehabilitation in spa conditions, a wide range of rehabilitation methods can embrace patients of all age groups with the most common diseases [1].Compared with medication treatment, natural and artificial physical factors, when they are properly used, characterized by the absence of allergies, lower incidence and severity of side effects, the ability of positively influencing on the number of pathological processes and the whole body, thus helping to improve the quality of life and are important in the prevention of premature aging [2]. In the resort conditions further rehabilitation is indicated for patients with initial stages of OA, disabled (groups I and II), patients with resistant synovitis and comorbidity with the possibility of self-servicing (including general contraindications for a spa treatment) [3].The aim of the study. To investigate the quality of life in elderly patients with osteoarthritis using international EuroQol questionnaire to evaluate the effectiveness of spa treatment.Materials and methods. In study were included 72 patients aged from 60 to 78 years, middle age was 67,6 ± 8,7 years. Among the patients predominates women - 88.4 %. I radiographic stage of osteoarthritis by J.H. Kellgren-Lawrence [ 6] was diagnosed in 23,3 % of patients , II stage - in 76,7 %. In the view of modern geriatric approaches applying of the physical factors in patients with OA who were in the spa rehabilitation stage in the appointment of balneotherapeutic procedures we gave preference to ultrasonic inhalation of mineral waters and baths , from physiotherapy usually prescribed magnetic-lazer therapy, interferential therapy, patients also performed massage and physical rehabilitation . In order to prevent climate-adaptational and reaclimate-adaptational reactions and optimization process of climate-adaptation were included into the treatment complex ( based on established risk factors) adaptogens and treatment procedures that have adaptogenic action ( phytoaeroionisation , singlet-oxygen therapy). In the process of rehabilitation treatment in sanatorium conditions , we have selected the most effective combination of different methods of rehabilitation , which caused the most significant treatment effectiveness : a combination of balneotherapy , physiotherapy and exercise therapy. To improve continuity during medical rehabilitation, at discharging from the sanatorium patients were given written (in the form of special attractions ) recommendatitons about further treatment, lifestyle, physical activity, diet etc.By the method of randomization, patients were divided into two groups. A marked difference for the main source of clinical and functional parameters between the groups were not observed. The control group consisted of 14 patients of the same age without joint pathology. Treatment regimens differed between the studying groups the presence in one of the groups sanatorium stage of rehabilitation. In the first group (n=34) patients received Structum 500 mg 2 times a day ( within 6 months of the year ) and courses of NSAID, including mainly patients treated with meloxicam ( at a dose of 7,5 mg/d) or nimesulide (in dose of 100-200 mg/d) for 7-10 days during worcening. The patients of the second group (n=38) during the 18-21 day were on spa treatment ( once a year ), in the scheme of rehabilitation were: sitting hydrogen sulfide baths, a concentration of 80 mg/L for 10 minutes at a temperature of 360C , the course of 8 procedures every other day or ultrasonic inhalation by hydrogen sulfide water, period of 5 minutes; blue clay applications every other day at 260C temperature; interferential therapy and magnet-lazer therapy on the affected joints to 8 treatments alternately every other day ; pneumomassage ; classes of physical rehabilitation therapy, aromatherapy , singlet -oxygen therapy . After the sanatorium stage of rehabilitation patients are taking drugs containing chondroitin sulfate (within 6 months of the year), at worcening of NSAIDs.Assessment quality of life related to health , was conducted using an international EuroQol-5D-European Quality of Life instrument (EQ-5D), which consists of two parts. At first part the patient self- assessed his condition by 5 parameters: mobility, self-care , usual activities, pain and discomfort , anxiety and depression. In each variant patients could give three possible answers : No problem - 1 , there is some problem - 2, much of the problem - 3. In the second part of the questionnaire , patients assessed their health on a scale from 0 to 100 on the VAS, the so-called thermometer , where 0 means the worst condition , 100 - the best state of health of the patient. This part of the questionnaire is a quantitative assessment of general health.Statistical analysis of the results was done in the department of statistical system research at SHEE "Ternopil State Medical University by I. Y. Gorbachevsky Ministry of Health of Ukraine" in the software package Statsoft STATISTIC. To determine the reliability of the differences in the change of certain indicators were used parametric and non-parametric methods: criterion Wilkoksona, two-sided Fisher's criterion. A significant differences were considered when the degree of probability of error-free prognosis is (p) 95% (p <0.05). Results and discussion. General description of the health status of patients studied with OA according to EQ-5D questionnaire is given in the table.In all patients with osteoarthritis were found health problems of different severity degrees. Mostly suffers ability to travel and daily activity . This data confirms that the OA in the elderly age reduces quality of life. After 12 months, according to questionnaire, health status was different in two groups . Reliable positive trend was in patients from the second group 57,9 % (p < 0,05), as a result of improving the ability to travel in space , reducing pain and discomfort and increasing of daily activity.According to the second part of the questionnaire EQ-5D, at baseline, most patients had reduced general health assessment : the first group to 51,91 ± 1,07 ( median for «thermometer» EQ 52 points ) in the second group to 50,65 ± 1,17 ( median 48,5 points) in comparison with the best state of possible health. 12 months after the sanatorium stage of rehabilitation of patients with repeated testing were produced the following results : The average index quality of life on the " thermometer " EQ-5D questionnaire in the first group of patients was 54,76 ± 1,23 ( median - 56 points), the second group was 69,28 ± 0,89 ( median - 70 points), reliability differences is high : p < 0,001.In the category quality of life most of all patients reacted on the presence of sanatorium stage of rehabilitation in the category " movement in space " ( GPA retesting 1,60 ± 0,08, p < 0,001), " daily activity " ( GPA retesting 1 68 ± 0,07, p < 0,001), " pain / discomfort " ( GPA retesting 1,92 ± 0,08, p < 0,001), " anxiety / depression ( GPA retesting 1 52 ± 0,08, p < 0,05).Thus, the data suggested that in elderly patients with OA who were once a year on a spa treatment and took over 6 months structure-modification drugs significantly upgraded quality of life during 12 months.Conclusions1. Based on the analysis were founded that elderly patients with OA who underwent rehabilitation treatment in sanatorium- health resorts have continued improving quality of life in comparison with patients who were treated only in outpatient conditions.2. Availability sanatorium stage of rehabilitation in the treatment of elderly patients with OA contributes more complex influence on the human organism.3. Multi-disciplinary nature of medical rehabilitation in spa conditions , a wide range of used restorative treatment methods can affect the quality of life and maintain remission for more longer period in comparison with outpatient treatment.4. Monitoring the quality of life can not only control the functional state of the organism in the elderly aged people at various stages of treatment , but also to properly evaluate the effectiveness of treatment , and, if necessary, to carry out the correction of rehabilitation activities .Perspectives for future research. Aimed at studying the impact of rehabilitative and preventive measures on the quality of life in elderly patients with osteoarthritis at other stages of rehabilitation. Further work in this direction is reasonable and economically justified.REFERENCES1. Golyachenko A.O., Martynyuk V.I., Bakalyuk T.G. Medical rehabilitation in the spa conditions // Journal of research. - 2007 . - № 4. - P. 8-9.2. Kazymyrko V.K., KovalenkoV.N., Flehontova V.V. Involutional osteoarthritis and osteoporosis. - Donetsk: Publisher Zaslavsky A.J., 2011. - 724 p.3. Kovalenko V.N., Bortkiewicz A.P. Osteoarthritis . Practical guidance . - K.: Moryon , 2005. - 592 p.4. Mendel O.I., Naumov A.V., Alekseeva L.I. et al Osteoarthritis as a factor of risk in cardio-vascular catastrophes // Ukrainian Journal of Rheumatology . - 2010 . - № 3. - P. 68-73.5. Povoroznyuk V.V. Osteoarthritis // Art of treatments. - 2004 . - № 3. - P.16 -23.6 . Altman R., Asch E., Bloch D. et al. The American College of Rheumatology criteria for the classification and reporting of osteoarthritis of the knee // Arthritis Rheum. - 1986 . - № 29. - P. 1039-1049 .7 . Harrison M.J., Davies L.M., Bansback N.J. et al. The comparative responsiveness of the EQ-5D and SF-6D to change in patients with inflammatory arthritis // Qual Life Res. - 2009 . - № 18. - P. 1195-1205.8 . Herdman M., Gudex C., Lloyd A., et al. Development and preliminary testing of the new five-level version of EQ-5D (EQ-5D-5L) // Qual Life Res. - 2011 . - № 20 . - P. 1727-1736.9 . Langley P., Muller-Schwefe G., Nicolaou A., Liedgens H., Pergolizzi J., Varrassi G. The societal impact of pain in the European Union: health-related quality of life and healthcare resource utilization // J. Med Econ. - 2010 . - № 1. - P. 571-581. ; Мета: вивчення показників якості життя у хворих похилого віку на остеоартроз з використанням міжнародного запитальника EuroQol для оцінки ефективності санаторно-курортного лікування.Матеріали і методи. У дослідження було включено 72 пацієнти віком від 60 до 78 років, середній вік склав 67,6±8,7 року. Методом рандомізації пацієнтів було розподілено на дві групи. Пацієнти однієї з груп додатково проходили реабілітацію в умовах санаторію протягом 18-21 дня. Оцінка якості життя, пов'язаного зі здоров'ям, проводилась з використанням міжнародного запитальника EuroQol-5D-European Quality of Life instrument (EQ-5D).Результати. У всіх хворих на остеоартроз виявлено проблеми зі здоров'ям різного ступеня. Через 12 місяців за даними запитальника достовірна позитивна динаміка якості життя спостерігалася у пацієнтів, що проходили санаторно-куротне лікування, за рахунок покращення здатності до пересування, зменшення болю і дискомфорту та збільшення повсякденної активності.Висновки. Наявність санаторно-курортного етапу реабілітації у комплексному лікуванні остеоартрозу дозволяє вплинути на якість життя та зберегти ремісію на більш тривалий термін порівняно з амбулаторним лікуванням.КЛЮЧОВІ СЛОВА: якість життя, санаторно-курортне лікування, остеоартроз.

In the article discusses the essence of the concept of "anti-crisis management", describes the terms "competency" and "competence". The main groups of key competencies that a specialist should possess are considered. The results of studies are presented, which indicate that for many citizens of both Ukraine and Poland, advanced digital technology is now an important element of functioning both in professional and in private life. The concept of "digital competency" is characterized and it is established that the new edition of the key competencies for lifelong learning - recommendation 2018/0008 (NLE) of the European Parliament and the Council (EU), like the previous one, contains digital competence. It is noted that the dissemination of new technologies among society and the full use of their capabilities is impossible without the constant build-up of digital competence, and the formation and development of digital competence among potential and working personnel provides for their approximation and adaptation to world practice. The main provisions of the Concept for the development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 are given. Key words: anti-crisis management, competency, competence, Internet, digital competence, personnel, digitalization, innovation. REFERENCES1. Adamska, O. (2018). Antykryzove upravlinnia v konteksti reahuvannia na rehionalni vyklyky: teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Anti-crisis management in the context of responding to regional challenges: theoretical-methodological aspects]. Retrived from http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_55/fail/5.pdf.2. Vedernikov, M.D., Chernushkina, O.O., Mantur-Chubata, O.S. (2018). Suchasni tekhnolohii upravlinnia personalom: kompetentsiinyi pidkhid [Modern technologies of personnel management: competent approach]. Retrived from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_19%281%29__11.3. Havrysh, O.A., Dovhan, L.Ye., Kreidych, I.M., Semenchenko, N.V. (2017). Tekhnolohii upravlinnia personalom: monohrafiia [Technologies of personnel management: monograph]. Retrived from https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/19480/1/tekhnolohii_upravlinnia_personalom.pdf.4. Herasymenko, O.O. (2019). Kompetentnisnyi pidkhid yak kontseptualno-prykladna platforma rozvytku personalu: instytutsionalne seredovyshche ta praktychnyi instrumentarii [Competent approach as a conceptual and applied platform of personnel development: institutional environment and practical tools]. Retrived from http://inneco.org/index.php/innecoua/article/download/41/42.5. Dostup domohospodarstv Ukrainy do internetu u 2018 rotsi (za danymy vybirkovoho obstezhennia umov zhyttia domohospodarstv Ukrainy): statystychnyi zbirnyk (2019). [Access households in Ukraine to the Internet in 2018 (according to a sample survey living conditions of Ukrainian households): statistical collection]. Retrived from ttp://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_Internet_2018.pdf6. Kliuchovi kompetentnosti dlia navchannia vprodovzh zhyttia 2018 - Tsyfrova kompetentnist [Key competences for lifelong learning 2018 – digital competence]. Retrived from http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html.7. Korotkova, O. V., Yehorova, N. V. (2011). Deiaki aspekty realizatsii antykryzovoho upravlinnia v suchasnykh ekonomichnykh umovakh [Some aspects of implementation of anti-crisis management in modern economic conditions]. Retrived from http://www.economy.in.ua/?op=1&z=1346&i=1.8. Kuibida, V.S., Petroie, O.M., Fedulova, L.I., Androshchuk, H.O. (2019). Tsyfrovi kompetentsii yak umova formuvannia yakosti liudskoho kapitalu [Digital competences as a condition of quality formation human capital]. Retrived from http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf.9. Leiko, S.V. (2013). Poniattia ―kompetentsiia‖ ta ―kompetentnist‖: teoretychnyi analiz [The notions ―competence‖ and ―competence‖: theoretical analysis]. Retrived from http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2013_4_15.10. Nosyk, O.A. (2018). Rozvytok sluzhby upravlinnia personalom derzhavnoho orhanu na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu: dys. … kand. nauk z derzh. upr.: 25.00.03 [Development of the public administration personnel management service on the basis of competency approach]. Retrived from http://academy.gov.ua/pages/dop/137/files/f4075787-6181-49f4-b44b3110c5ceb93b.pdf.11. Oleshko, A.A., Usatenko, A.O. (2019). Formuvannia ta rozvytok tsyfrovoi kompetentnosti personalu [Formation and development of digital competence of staff]. Retrived from http://www.investplan.com.ua/pdf/23_2019/5.pdf.12. Oleshko, A.A., Horokhovets, Ye.V. (2019). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii ta liudskyi rozvytok [Information and communication technologies and human development]. Retrived from http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2019/4.pdf.13. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ramky kvalifikatsii: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23.11.2011. № 1341 [On Approval of the National Qualifications Framework: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of November 13, 2011 No. 1341]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF14. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.01.2018 r. № 67-r [On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the plan of measures for its implementation: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 17.01.2018 № 67-р]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.15. Synychenko, A.V. (2016). Kompetentnisnyi pidkhid yak suchasna paradyhma upravlinnia personalom [Competence approach as a modern paradigm of personnel management]. Retrived from http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fub_2016_1_32.pdf.16. Fedulova, L.I. (2020). Rol tsyfrovykh kompetentsii u formuvanni informatsiinoi ekosystemy publichnoho upravlinnia [The role of digital competences in the formation of the public governance ecosystem]. Retrived from http://academy.gov.ua/pages/dop/ 198/files/eb2ca970-be91-400e-a34e8fdc0663763f.pptx.17. Chulanova, O.L. (2013). Intehratsiia kontseptualnykh osnov kompetentnisnoho pidkhodu do stratehichnoho upravlinnia personalom orhanizatsii [Integration of conceptual basis of competence approach to strategic management the personnel of the organization]. Retrived from https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/7197/Chulanova.pdf?sequence=1&isAllowed=y.18. Balanovska, T., Havrysh, O., Gogulya, O. (2019). Developing enterprise competitive advantage as a component of anti-crisis management. Retrived from https://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(23) https://jssidoi.org/jesi/article/371.19. Carretero, S., Vuorikari, R., Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, Publications Office of the European Union, Luxembourg. Retrived from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/webdigcomp2.1pdf_(online).pdf.20. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. (2019). Retrived from https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/council-recommendation-on-keycompetences-for-lifelong-learning_en.21. Ferrari, A. DIGCOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe, Luxembourg, European Union (2013). Retrived from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC83167/lb-na-26035-enn.pdf.22. Future Work Skills (2020). Retrived from https://uqpn.uq.edu.au/files/203/LIBBY%20MARSHALL%20future_work_skills_2020_full_research_report_final_1.pdf23. O kompetencjach cyfrowych w Polsce na konferencji umiejętności cyfrowe 2019. Pl. NASK. Retrived from https://www.nask.pl/pl/aktualnosci/3603,O-kompetencjach-cyfrowych-wPolsce-na-konferencji-Umiejetnosci-cyfrowe-2019pl.html. ; В статье рассмотрена сущность понятия «антикризисное управление», приведена характеристика терминов «компетенция» и «компетентность». Рассмотрены основные группы ключевых компетенций, которыми должен обладать специалист. Приведены результаты исследований, которые свидетельствуют, что для многих граждан как Украины, так и Польши передовые цифровые технологии сейчас является важным элементом функционирования как в профессиональной, так и в частной жизни. Охарактеризовано понятие «цифровая компетентность» и установлено, что в новой редакции ключевых компетентностей для обучения в течение жизни - рекомендация 2018/0008 (NLE) Европейского Парламента и Совета (ЕС), как и в предыдущей, присутствует цифровая компетентность. Отмечено, что распространение новых технологий в обществе и полное использование их возможностей невозможно без постоянного наращивания цифровой компетентности, а формирование и развитие цифровой компетентности у потенциального и работающего персонала предусматривает его приближение и адаптацию к мировой практике. Приведены основные положения Концепции развития цифровой экономики и общества Украины на 2018-2020 годы. Ключевые слова: антикризисное управление, компетенция, компетентность, Интернет, цифровая компетентность, персонал, цифровизация, инновация. Список использованной литературы1. Адамська О. Антикризове управління в контексті реагування на регіональні виклики : теоретико-методологічний аспект. Ефективність державного управління. 2018Вип. 2 (55). Ч. 1. С.30–38. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_55/fail/5.pdf2. Ведерніков М.Д., Чернушкіна О.О., Мантур-Чубата О.С. Сучасні технології управління персоналом: компетенційний підхід. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_19%281%29__113. Гавриш О.А., Довгань Л.Є., Крейдич І.М., Семенченко Н.В. Технології управління персоналом: монографія. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/19480/1/tekhnolohii_upravlinnia_personalom.pdf4. Герасименко О.О. Компетентнісний підхід як концептуально-прикладна платформа розвитку персоналу: інституціональне середовище та практичний інструментарій. URL: http://inneco.org/index.php/innecoua/article/download/41/425. Доступ домогосподарств України до інтернету у 2018 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): статистичний збірник. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_Internet_2018.pdf (дата звернення: 12.02.2020).6. Ключові компетентності для навчання впродовж життя 2018 - Цифрова компетентність. URL: http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html7. Короткова О.В., Єгорова Н.В. Деякі аспекти реалізації антикризового управління в сучасних економічних умовах. URL: http://www.economy.in.ua/?op=1&z=1346&i=18. Куйбіда В.С., Петроє О.М., Федулова Л.І., Андрощук Г.О. Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf9. Лейко С.В. Поняття ―компетенція‖ та ―компетентність‖: теоретичний аналіз. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2013_4_1510. Носик О.А. Розвиток служби управління персоналом державного органу на засадах компетентнісного підходу: дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.03. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/137/files/f4075787-6181-49f4-b44b-3110c5ceb93b.pdf11. Олешко А.А., Усатенко А.О. Формування та розвиток цифрової компетентності персоналу. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/23_2019/5.pdf12. Олешко А.А., Гороховець Є.В. Інформаційно-комунікаційні технології та людський розвиток. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2019/4.pdf13. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1341. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 10.01.2020).14. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%8015. Синиченко А.В. Компетентнісний підхід як сучасна парадигма управління персоналом. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fub_2016_1_32.pdf16. Федулова Л.І. Роль цифрових компетенцій у формуванні інформаційної екосистеми публічного управління. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/eb2ca970-be91-400ea34e-8fdc0663763f.pptx17. Чуланова О.Л. Iнтеграцiя концептуальних основ компетентнiсного пiдходу до стратегiчного управлiння персоналом організації. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/7197/Chulanova.pdf?sequence=1&isAllowed=y18. Balanovska T., Havrysh O., Gogulya O. Developing enterprise competitive advantage as a component of anti-crisis management. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2019. Vol. 7. No. 1 (September). P. 303-323. URL: https://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(23)https://jssidoi.org/jesi/article/37119. Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, Publications Office of the European Union, Luxembourg. 2017. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/webdigcomp2.1pdf_(online).pdf20. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/council-recommendation-onkey-competences-for-lifelong-learning_en21. Ferrari A. DIGCOMP: А Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe, Luxembourg, European Union. 2013. 48 p. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC83167/lb-na-26035-enn.pdf22. Future Work Skills 2020. URL: https://uqpn.uq.edu.au/files/203/LIBBY%20MARSHALL%20future_work_skills_2020_full_research_report_final_1.pdf23. O kompetencjach cyfrowych w Polsce na konferencji umiejętności cyfrowe 2019. Pl. NASK. URL: https://www.nask.pl/pl/aktualnosci/3603,O-kompetencjach-cyfrowych-w-Polsce-nakonferencji-Umiejetnosci-cyfrowe-2019pl.html ; У статті розглянуто сутність поняття "антикризове управління", наведено характеристику термінів "компетенція" й "компетентність". Розглянуто основні групи ключових компетенцій, якими має володіти фахівець. Наведено результати досліджень, які свідчать, що для багатьох громадян як України, так і Польщі передові цифрові технології зараз є важливим елементом функціонування як у професійному, так і в приватному житті. Охарактеризовано поняття "цифрова компетентність" та встановлено, що в новій редакції ключових компетентностей для навчання впродовж життя - рекомендація 2018/0008 (NLE) Європейського Парламенту та Ради (ЄС), як і в попередній, присутня цифрова компетентність. Відмічено, що поширення нових технологій серед суспільства та повне використання їх можливостей неможливе без постійного нарощування цифрової компетентності, а формування та розвиток цифрової компетентності у потенційних і працюючих працівників передбачає їх наближення і адаптацію до світової практики. Наведено основні положення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки. Ключові слова: антикризове управління, компетенція, компетентність, Інтернет, цифрова компетентність, персонал, цифровізація, інновація. Список використаної літератури1. Адамська О. Антикризове управління в контексті реагування на регіональні виклики : теоретико-методологічний аспект. Ефективність державного управління. 2018Вип. 2 (55). Ч. 1. С.30–38. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_55/fail/5.pdf2. Ведерніков М.Д., Чернушкіна О.О., Мантур-Чубата О.С. Сучасні технології управління персоналом: компетенційний підхід. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_19%281%29__113. Гавриш О.А., Довгань Л.Є., Крейдич І.М., Семенченко Н.В. Технології управління персоналом: монографія. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/19480/1/tekhnolohii_upravlinnia_personalom.pdf4. Герасименко О.О. Компетентнісний підхід як концептуально-прикладна платформа розвитку персоналу: інституціональне середовище та практичний інструментарій. URL: http://inneco.org/index.php/innecoua/article/download/41/425. Доступ домогосподарств України до інтернету у 2018 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): статистичний збірник. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/07/zb_Internet_2018.pdf (дата звернення: 12.02.2020).6. Ключові компетентності для навчання впродовж життя 2018 - Цифрова компетентність. URL: http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html7. Короткова О.В., Єгорова Н.В. Деякі аспекти реалізації антикризового управління в сучасних економічних умовах. URL: http://www.economy.in.ua/?op=1&z=1346&i=18. Куйбіда В.С., Петроє О.М., Федулова Л.І., Андрощук Г.О. Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf9. Лейко С.В. Поняття ―компетенція‖ та ―компетентність‖: теоретичний аналіз. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2013_4_1510. Носик О.А. Розвиток служби управління персоналом державного органу на засадах компетентнісного підходу: дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.03. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/137/files/f4075787-6181-49f4-b44b-3110c5ceb93b.pdf11. Олешко А.А., Усатенко А.О. Формування та розвиток цифрової компетентності персоналу. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/23_2019/5.pdf12. Олешко А.А., Гороховець Є.В. Інформаційно-комунікаційні технології та людський розвиток. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2019/4.pdf13. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1341. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1341-2011-%D0%BF (дата звернення: 10.01.2020).14. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%8015. Синиченко А.В. Компетентнісний підхід як сучасна парадигма управління персоналом. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fub_2016_1_32.pdf16. Федулова Л.І. Роль цифрових компетенцій у формуванні інформаційної екосистеми публічного управління. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/eb2ca970-be91-400ea34e-8fdc0663763f.pptx17. Чуланова О.Л. Iнтеграцiя концептуальних основ компетентнiсного пiдходу до стратегiчного управлiння персоналом організації. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/7197/Chulanova.pdf?sequence=1&isAllowed=y18. Balanovska T., Havrysh O., Gogulya O. Developing enterprise competitive advantage as a component of anti-crisis management. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2019. Vol. 7. No. 1 (September). P. 303-323. URL: https://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(23)https://jssidoi.org/jesi/article/37119. Carretero S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, Publications Office of the European Union, Luxembourg. 2017. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/webdigcomp2.1pdf_(online).pdf20. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/council-recommendation-onkey-competences-for-lifelong-learning_en21. Ferrari A. DIGCOMP: А Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe, Luxembourg, European Union. 2013. 48 p. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC83167/lb-na-26035-enn.pdf22. Future Work Skills 2020. URL: https://uqpn.uq.edu.au/files/203/LIBBY%20MARSHALL%20future_work_skills_2020_full_research_report_final_1.pdf23. O kompetencjach cyfrowych w Polsce na konferencji umiejętności cyfrowe 2019. Pl. NASK. URL: https://www.nask.pl/pl/aktualnosci/3603,O-kompetencjach-cyfrowych-w-Polsce-nakonferencji-Umiejetnosci-cyfrowe-2019pl.html