ЕВОЛЮЦІЯ НАФТОГАЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ В ІСТОРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ АЗЕРБАЙДЖАНУ

In: Mižnarodni vidnosyny: teoretyko-praktyčni aspekty : zbirnyk naukovych pracʹ, Heft 11, S. 50-59

Abstract

Метою статті є дослідження еволюції формування азербайджанської нафтової промисловості в зовнішній політиці Азербайджану. Основним методом дослідження є історичний, який сприяв визначенню еволюції нафтової промисловості та енергетичного фактора у формуванні зовнішньої політики сучасного Азербайджану. Метод аналізу сприяв розумінню стратегічної важливості Каспійського регіону, що пов'язано з розвитком транспортно-енергетичної співпраці Азербайджану із провідними державами світу, починаючи з 1994 року, а саме підписанням «Контракту століття». Науковою новизною статті є спроба вперше визначити основні етапи формування нафтової стратегії Азербайджану, вивчити переваги енергетично-транспортного елементу у формуванні його зовнішньої політики та виявити вплив цього фактора на регіональну політику держави. Завдяки науково-джерельній базі підкреслені еволюція нафтової промисловості Азербайджану та важливість нафтового потенціалу країни. Висновок. В сучасному світі енергетичні ресурси можуть виступати факторами впливу на міжнародні відносини. Кожна держава, яка володіє нафтою та газом, має переваги, якими може керуватись у реалізації зовнішньої політики. Однак немаловажним фактом є далекоглядність глави держави, вміння будувати таку парадигму розрахунків, в якій країна буде розвиватись, а не «деградувати». Саме тому в статті високо оцінюється роль Гейдара Алієва, який зламав стереотип малої держави і довів, що вона може підтримувати стратегію балансування між провідними акторами світу. В умовах сучасної конфронтації великих держав Азербайджан керується принципами політичного реалізму та неореалізму, захищаючи власні національні інтереси та регіональну безпеку.