Invalidity of punishment in the mechanism for counteracting corruption ; Неотвратимость наказания в механизме противодействия коррупции ; Невідворотність покарання в механізмі протидії корупції

Abstract

On its way of building a law state, Ukraine continues to thoroughly reform all spheres of society. However, corruption impedes the proper functioning and further development of society, undermines the foundations of statehood. Therefore, it is important that activities in the field of socially oriented transformations to be accompanied by a science-based study of the causes of prevalence and modification of corrupt manifestations, as well as proposals for improving the effectiveness of the mechanism of counteracting this phenomenon.Not without pressure from civil society and international partners, the Ukrainian authorities have carried out anti-corruption reform. New anti-corruption legislation has been adopted. New specialized anti-corruption bodies have been created to implement the approved regulatory requirements. However, despite of the significant changes in the country, Ukraine has received a negative assessment in the fight against corruption and is ranked 120 in the world rankings and the last in Europe.Though, the work against corruption is certainly conducted, there are no tangible positive changes, and all this makes one think about the reasons for such an ineffective fight against corruption and why corrupt officials remain unpunished.Among the effective tools for fighting and preventing corruption, the principle of inevitability of punishment for corruption offenses holds a special place. However, the incompleteness of judicial reform in Ukraine has led to the imbalance of the justice system. The inability of the judicial branch to hear criminal proceedings on corruption offenses within a reasonable time and to impose fair sentences on those found guilty by a court decision, demonstrates that the principle of the inevitability of punishment is under threat ; На пути построения правового государства, в Украине продолжается работа по коренному реформированию всех сфер жизнедеятельности общества. Однако коррупция мешает нормальному функционированию и дальнейшему развитию страны, подрывает основы государственности. Поэтому, важно, чтобы деятельность в направлении социально ориентированных преобразований сопровождалась научно-обоснованным изучением причин распространенности и видоизменения коррупционных проявлений, а также предложениями по совершенствованию действенности механизма противодействия этому явлению.Украинская власть, не без давления гражданского общества и международных партнеров, все же провела антикоррупционную реформу. Было принято новое антикоррупционное законодательство. С целью реализации утвержденных нормативных предписаний созданы новые специализированные антикоррупционные органы. Однако, несмотря на существенные изменения в государстве, Украина получила негативную оценку в деле борьбы с коррупцией и находится на 120 месте мирового рейтинга, и занимает последнее место в Европе.Так как работа в направлении противодействия коррупции безусловно ведется, но ощутимых положительных изменений не происходит, то все это заставляет задуматься над тем, а какие причины такого малоэффективной борьбы с коррупцией и почему коррупционеры остаются наказанными.Среди действенных инструментов противодействия и предотвращения коррупции особое место занимает – принцип неотвратимости наказания за коррупционные правонарушения. Однако, завершенность в Украине судебной реформы привела к разбалансированности системы правосудия. Несостоятельность судебной ветви власти в разумные сроки рассматривать уголовные производства о коррупционных уголовных правонарушениях и назначать справедливые наказания лицам, признанными виновными по решению суда, свидетельствует о том, что действенность принципа неотвратимости наказания под угрозой ; На шляху розбудови правової держави в Україні продовжується робота щодо докорінного реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства. Проте корупція заважає нормальному функціонуванню та подальшому розвитку країни, підриває основи державності. Тому важливо, щоб діяльність у напрямку соціально-орієнтованих перетворень супроводжувалась науково-обґрунтованим вивченням причин поширеності та видозмінення корупційних проявів, а також пропозиціями щодо вдосконалення дієвості механізму протидії цьому явищу.Українська влада, не без тиску громадянського суспільства та міжнародних партнерів, все ж таки провела антикорупційну реформу. Було прийнято нове антикорупційне законодавство. З метою реалізації затверджених нормативних приписів створено нові спеціалізовані антикорупційні органи. Однак, незважаючи на вагомі зміни в державі, Україна отримала негативну оцінку у справі боротьби з корупцією і перебуває на 120 місці світового рейтингу, та займає останнє місце в Європі. Оскільки робота з протидії корупції безумовно ведеться, але відчутних позитивних змін не відбувається, то все це змушує замислитись над тим, які причини такої малоефективної боротьби з корупцією та чому корупціонери залишаються не покараними.Серед дієвих інструментів протидії та запобігання корупції особливе місце займає принцип невідворотності покарання за корупційні правопорушення. Однак не завершеність в Україні судової реформи призвела до розбалансованості системи правосуддя. Неспроможність судової гілки влади в розумні строки розглядати кримінальні провадження про корупційні кримінальні правопорушення та призначати справедливі покарання особам, визнаним винними за рішенням суду, свідчить про те, що дієвість принципу невідворотності покарання під загрозою