PRIORITY DIMENSIONS OF DIGITALIZATION OF THE NATIONAL ECONOMY AND SOCIETY OF UKRAINE ; ПРИОРИТЕТНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ЦИФРОВИЗАЦИИ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ И ОБЩЕСТВА УКРАИНЫ ; Пріоритетні напрями цифровізації національної економіки і суспільства

Open Access

Abstract

The article assesses the degree of compliance with the declared legislation in the areas of digitalisation – the actual state of affairs in Ukraine.It has been established that in addition to successful steps, their significant discrepancy with the identified priority areas takes place. In the institutional – the deviation from the architecture of European technological platforms in the construction of governing bodies, in the fiscal-financial – the lack of budget prior-ity, in the regional – disruptions in the implementation of regional programs of informatization, in the business – the threat to stimulate digital entrepreneurship, in organizational – the undeveloped national system of indicators and failure to implement the plan the introduction of electronic identification, in the sectoral – the impossibility of monitoring the digital market sectors in the world, in the in-novation sector – the lack of stimulation of innovation, technological and Euro-pean integration – the lack of statistical information, in the socio-economic – the society did not fully enjoy the benefits of digitalization of the social sphere due to its insufficient digitalisation, in the infrastructure – the lack of a transition to EU standards on the quality of the infrastructure and insufficient participation of the state in financing its development, in investment – lack of information for poten-tial investors, etc. The consequences of this are analyzed. Corrective measures are proposed. ; В статье оценена степень соответствия задекларированным законодательством направлениям действий по цифровизации – фактическому состоянию дел в Украине. Установлено, что кроме успешных шагов имеет место их существенное несоответствие определенным приоритетным направлениям. В институциональном – отклонение от архитектуры европейских технологических платформ при построении руководящих структур, в бюджетно-финансовом – отсутствие бюджетной приоритетизации, в региональном – срывы выполнения региональных программ информатизации, в предпринимательском – угрозы стимулированию цифрового предпринимательства, в организационном – неразработанность национальной ситемы индикаторов и невыполнение пла-на введение электронной идентификации, в секторальном – невозможность мониторинга секторов цифрового рынка по мировым подходам, в инновационном – отсутствие стимулирования инноваций, технологическоми евроинтеграционном – недостаток статистической информации, социально-экономическом – общество не в полной мере ощутило преимущества цифровизации социальной сферы из-за ее недостатотчной цифровизации, инфраструктурном – отсутствие перехода на стандарты ЕС по качеству инфра-струкутры и недостаточное участие государства в финансировании ее развития, в инвестиционном – недостаток информации для потенциальных инве-сторов и так далее. Проанализированы последствия этого. Предложены корректирующие меры. ; У статті оцінено ступінь відповідності задекларованим законодавством напрямам дій щодо цифровізації фактичному стану справ. Встановлено, що крім успішних кроків має місце їх суттєва невідповідність визначеним пріоритетними напрямам. В інституційному – відхилення від архітектури європейських технологічних платформ при побудові керівних структур, в бюджетно-фінансовому - відсутність бюджетної пріоритетизації, в регіональному – зриви виконання регіональних програм інформатизації, в підприємницькому – загрози стимулюванню цифрового підприємництва, в організаційному – нерозробленість національної ситеми індикаторів та невиконання плану запровадження електронної ідентифікації, в секторальному – неможливість моніторингу секторів цифрового ринку за світовими підходами, в інноваційному – відсутність стимулювання інновацій, в технологічному та євроінтеграційному – брак статистичної інформації, в соціально-економічному – суспільство не в повній мірі відчуло переваги цифровізації соціальної сфери через її недостатню цифровізацію, в інфраструктурному – відсутність переходу на стандарти ЄС щодо якості інфраструкутри та недостатня участь держави у фінансуванні її розвитку, інвестиційним – брак інформації для потенційних інвесторів тощо. Проаналізовано наслідки цього. Запропоновано корегуючі заходи.