From Oligarch to Benefactor? : Legitimation Strategies among the Wealthy Elite in Post-Soviet Ukraine

Open Access

Abstract

This thesis explores how wealthy actors in post-Soviet Ukraine seek to legitimize their extraordinary positions in society. It argues that they attempt to create legitimacy by setting up private philanthropic foundations, in this thesis also termed giving organizations. This act of social responsibility needs visibility, which is obtained through conspicuous projects and promotion in media. The period studied stretches from the 1990s up until 2016, post-Maidan, allowing for an investigation of the dynamics of legitimation strategies during relative stability and political turmoil. How do they organize their giving initiatives? What image are they trying to build and how do they control it? Furthermore, what are the studied actors' and their giving organizations' attitudes toward the state and what role do they claim to have in society? These questions guide the four studies in this compilation thesis. The first essay analyses the institutionalization of the giving initiatives, while the second is a study of how the wealthy elite control their image via media. The third article investigates the self-presented justification logics for engaging in such matters as giving. The final essay looks at the action of the giving organizations during political turmoil and the perception of these among civil society activists. The thesis contributes to the understanding of legitimation strategies of oligarchs and the role of elite giving in transition economies as well as in social change movements. Elucidating the concept of the oligarch, the findings show how the giving organizations of different subdivisions of the wealthy elite demonstrate diverse combinations of compensating the state, competing with the state and changing the state. Distinct socially and geographically defined audiences are targeted depending on political ambition and a shifting political context, in which the waves of democratization have had an influence on legitimation efforts. The invisibility of oligarchs during the nation-wide protests in 2013–2014, together with their conformation to norms in society, suggests that they are not drivers of change but rather adapters to public opinion. Moreover, the political dependency of elite giving confirms that the phenomenon is a part of the intertwined relations between politics and business. ; У фокусі цього дисертаційного дослідження прагнення багатих осіб пострадянської України легітимізувати свої надзвичайні позиції в суспільстві. Я стверджую, що вони намагаються це зробити через участь у благодійній діяльності та демонстрацію соціальної відповідальності завдяки масштабним проектам та популяризацію такого іміджу в мас медіа. Як вони організовують таку діяльність? Який образ вони намагаються побудувати і як вони це контролюють? Як ці особи та організації, яким вони надають допомогу, ставляться до держави і яку роль вони прагнуть відігравати в суспільстві? Ці питання формують основу для чотирьох досліджень цієї дисертації. Перша частина – це аналіз інституціалізації благодійних ініціатив. Друга частина містить дослідження того, як заможна еліта контролює свій імідж через медіа. Третя частина досліджує логіку обґрунтування самооцінки участі в благодійності. Нарешті, у фінальному есе розглядається діяльність інституціалізованих благодійних організацій під час політичних потрясінь та сприйняття цих організацій громадськими активістами. Дослідження охоплює період з 1990-х років до 2016 року, після Євромайдану, та уможливлює аналіз динаміки стратегій легітимізації в умовах стабільності та політичних потрясінь. Дисертація робить внесок у розуміння легітимізації стратегій олігархів та благодійності з боку еліт у країнах, що розвиваються, а також їх ролі в рухах за соціальні зміни. Результати дослідження демонструють, що актори по-різному визначають свої цільові аудиторії, як у суспільному, так і в географічному сенсі, залежно від своїх політичних амбіцій та змін політичного контексту та під впливом різних хвиль демократизації. Невидимість заможних еліт під час загальнонаціональних акцій протесту в 2013-2014 роках разом із дотриманням норм з їхнього боку дають підстави припустити, що заможні еліти не є рушіями соціальних змін у напрямку демократизації, а радше реагують них. Також дослідження демонструє, як різні підрозділи благодійних організацій, заснованих заможними елітами, відіграють роль компенсування ролі держави, конкурента держави або змінюють державу. ; Den här avhandlingen undersöker hur den ekonomiska och politiska eliten i Ukraina försöker legitimera sina extraordinära positioner i samhället. Argumentet är att de försöker skapa legitimitet genom att engagera sig i välgörenhet som en variant av socialt ansvarstagande. De synliggör detta sociala ansvarstagande genom storstilade projekt och förmedlar bilden av välgöraren via egna mediekanaler. Hur organiserar de sin välgörenhet? Vilken är bilden som de försöker skapa och hur kontrollerar de den? Vilka är de studerade aktörernas och deras givarorganisationers attityder gentemot staten och vilken roll hävdar de att de har i samhället? Dessa frågorna besvaras i den här sammanläggningsavhandlingens fyra studier. Den första artikeln analyserar institutionaliseringen av välgörenheten, medan den andra är en studie av hur den politiska och ekonomiska eliten styr sin image i media. Den tredje artikeln undersöker motiveringslogiken bakom välgörenhetsengagemanget. Den sista uppsatsen ser på hur de institutionaliserade välgörenhetsorganisationerna handlar under politiskt turbulenta tider, och hur dessa organisationer uppfattas bland civilsamhällets aktivister. Perioden som studeras sträcker sig från 1990-talet fram till 2016, efter Euromaidan, vilket möjliggör en undersökning av legitimeringsstrategiernas dynamik under relativ stabilitet och politisk turbulens. Avhandlingen bidrar till förståelsen av oligarkers legitimationsstrategier och elitens roll i utvecklingsekonomier samt i proteströrelser. Resultaten visar att olika kombinationer av socialt och geografiskt definierade målgrupper beror på givarens politiska ambition samt den dynamiska politiska kontexten, där demokratiseringsvågorna har påverkat legitimeringsstrategierna. Den förmögna elitens osynlighet under protesterna 2013-14 tillsammans med deras konformation av normer pekar mot att rika eliter inte är drivkrafter bakom en utveckling i demokratisk utveckling utan snarare respondenter. Vidare belyser denna studie hur olika undergrupperingar av eliten påverkar deras givarorganisationers olika kombinationer av att vilja kompensera staten, konkurrera med staten och förändra staten.